ПЛАВАННЯ НА МІЛКОВОДДІ І ВУЗЬКОСТЯХ.

ВИЗНАЧЕННЯ
ПРОХІДНОЇ ОСАДКИ СУДНА

Рух суден на мілководді і в умовах обмеженого простору (вузькості, канали,

фарватери) пов'язане зі збільшенням опору води, зміною роботи гвинто-рульового
комплексу, зміною осадки судна. Осадка судна збільшується, виникає або
збільшується дифферент на корму або на ніс, погіршується керованість судна
через мілководдя і гідродинамічної взаємодії з грунтом та іншими судами (явище
присмоктування).
Всі перераховані фактори необхідно враховувати при навігації судна на
мілководді, так як їх неврахування може призвести судно до аварійної ситуації
або закінчиться аварією (торкання грунту, посадка на мілину, зіткнення).
Зміна осадки судна (просідання) і виникання дифференту на мілководді
необхідно визначати для розрахунку прохідної осадки судна, яку повинен
визначати судноводій згідно вимог нормативних документів. Прохідна осадка
враховує запаси глибини під кілем судна в залежності від швидкості, хвилювання,
крену і виду грунту встановлюється кожним морським портом. У відповідності з
перерахованими вище факторами запасу глибини під кілем називають
швидкісним, хвильовим, креновим і мінімальним навігаційним запасом.
Прохідна осадка розраховується для певної ширини смуги безпечного руху
конкретного судна в залежності від його розмірів, швидкості і гідрометеоумов
(вітер, течія).
Розрахунок траверзної відстані для розходження суден, коли виключається
явище присмоктування носить рекомендаційний характер і служить додатковою
інформацією для безпеки плавання.

Мета практичної роботи - опанувати методику розрахунку мінімально

достатнього запасу води під кілем, виходячи з умов плавання та осадки судна
(безпечна прохідна осадка). Навчитися використовувати таблицю маневрених
елементів судна визначення поправок до осідання судна.
При плаванні на мілководді необхідно враховувати, що осідання судна може
змінюватися через:
- вітрового хвилювання;
- зміни щільності води;
- дії припливу;
- крену судна;
- швидкісного просідання.

З перелічених чинників, встановлюється мінімально достатній запас води під

кілем (прохідна осадка) (рис.1).
 Рис.1. Мінімальний навігаційний запас

1. Визначення прохідної осадки судна

Прохідна осадка судна визначається за формулою (1):

Тпр = Тф + Z0 + Z1 + Z2 + Z3 + ∆ ρ , (1)
де
Z0 - Креновий запас, м;
Z1 - мінімальний кліренс між днищем і грунтом (навігаційний запас), м;
Z2 - хвильовий запас, м;
Z3 - швидкісний запас (збільшення осадки і диффер.), м;
Тф - фактична осадка судна, м;
∆ρ - поправка запасу на щильність води.

Збільшення осадки при крені визначається за формулою (2):

В
Z 0 = ⋅tg θ
2 , (2)
де B - ширина судна, м;
 - кут крену (сумарний - від статичного і динамічного крену), град.

Величина навігаційного запасу залежить від осадки судна і роду грунту,

визначається по таблиці 1 (згідно РД 31.63.01-83)

Рід ґрунту знаходиться за варіантом завдання з таблиці 4 в третій колонці

таблиці 1.
Таблица 1
Величина навігаційного запасу в частках Тф
Рід ґрунту Z1 номер задачи из таб. 4
1. Мул 0,04 Тф 1, 5, 7
 2. Пісок змулений, мушля,
0,05 Тф 2, 4, 6
гравій
3. Щільний пісок, глина 0,06 Тф 3, 8, 9
4. Скала, валуни, вапно 0,07 Тф 10, 11

Z2 – хвильовий запас визначається по таблиці 2.

Таблиця 2 приведена в РШС -89.
Таблица 2
Довжина Величина хвильового запасу, (м) при висоті хвилі, м
судна L, м 1,0 2,0 3,0 4,0
75 0,2 0,7 1,2 2,0
100 0,2 0,6 1,1 1,7
150 0,1 0,4 0,8 1,3
200 0,1 0,3 0,7 1,1
250 - 0,3 0,6 1,0
300 - 0,2 0,5 0,8

Величину Z3 (швидкісний запас) та ∆ ρ (запас за щільностю води) визначаємо

в другому розділі роботи.

Контрольні питання
1. Перелічити причини зміни осадки судна під час плавання на мілководді.
- вітрового хвилювання;
- зміни щільності води;
- дії припливу;
- крену судна;
- швидкісного просідання
2. Що необхідно враховувати щодо величини необхідного запасу води під
кілем?
Прохідна осадка враховує запаси глибини під кілем судна в залежності від
швидкості, хвилювання, крену і виду грунту встановлюється кожним морським
портом. У відповідності з перерахованими вище факторами запасу глибини під
кілем називають швидкісним, хвильовим, креновим і мінімальним навігаційним
запасом.

ЛІТЕРАТУРА
1. Довідник капітана далекого плавання (Л.Р.Аксютін, В.М.Бондарев,
Г.Г.Ермолаев і ін.). - М .: Транспорт, 1988. -249 с.
2. Керівництво для оперативного визначення прохідного просідання
суден на підхідних каналах до морських портів (РД 3163.01-83). - М .: В / о
«Мортехінформреклама», 1983. -28 с.
3. Рекомендації по організації штурманської служби на суднах
Мінморфлоту СРСР (РШС-89). - М .: В / о «Мортехінформреклама», 1990. -64 с.
4. Погосов С.Г. Плавання суден у портових водах. - М .: «Транспорт»,
1978. -108 с.
5. Управління судном. Підручник (С.І.Демін, Е.І.Жуков, Н.А.Кубачев і
ін.). / Під ред. Снопкова В.І. - М .: «Транспорт», 1991. -354 с.