Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ»

Кафедра «Морські перевезення»

Практична робота
по дисципліні «Технологія перевезення вантажів»
«Розрахунок попереднього вантажного плану
універсального судна»

Виконав (ла): Лагода М.В.

курсант, студент (ка) 3 -го курсу
Навчально-наукового інституту Морського
права і менеджменту
Напрям підготовки «Менеджмент»
Перевірив: д.е.н., професор Савчук В.Д.

Одеса 2023
 ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для ефективного та якісного використання транспортного судна необхідно у

кожному рейсі завантажувати так, щоб повністю була використана його
вантажопідйомність та об’єм вантажних приміщень.
Ціль практичної роботи – закріплення отриманих теоретичних знань шляхом
виконання практичних розрахунків при вирішенні задач завантаження
конкретного універсального судна.
В практичній роботі необхідно вирішити наступні питання:
- розрахувати чисту вантажопідйомність судна на заданий рейс;
- розрахувати масу вантажу, яку судно може прийняти для перевезення;
- розмістити вантаж у вантажних приміщеннях судна;
- розрахувати диферент та остійність судна після його завантаження.
Практична робота оформляється у вигляді пояснювальної записки, яка
виконується у відповідності з Державним стандартом України ДСТУ 3008-95
«Документація, звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».
Текст пояснювальної записки пишеться на одній стороні листів білої бумаги
формату А4 (297х210) мм.
Розділи пояснювальної записки, таблиці, формули, рисунки повинні мати
номер та розміщуватись у послідовності, яка відповідає змісту роботи.
Пояснювальна записка надається для перевірки у зброшурованому вигляді:
титульний лист, лист завдання, зміст, вступ, опис та розрахункова частина роботи,
висновки та список використаної літератури.
Завдання вибирається з Додатку 1 та заноситься до Додатку 2, відстань між
портами вибирається з Додатку 3, техніко-експлуатаційні характеристики суден
наведенні у Додатках 4.1 – 4.3., оформлення титульної сторінки – Додаток 5.

Вступ
Використовуючи формули для розрахунків, необхідно отримати наступні
показники:
- розрахувати чисту вантажопідйомність судна на заданий рейс;
- розрахувати масу вантажу, яку судно може прийняти для перевезення;
- розмістити вантаж у вантажних приміщеннях судна;
- розрахувати диферент та остійність судна після його завантаження
9.АДОНІС Одеса Калькутта Технічне Мука листопад - 0,5
обладнання
3800

1. Техніко-експлуатаційні характеристики судна

Архітектурно-конструктивний тип: одногвинтове, двопалубне, з надбудовою і МВ
зміщеними в корму, з нахиленим носом і крейсерською кормою.
Клас Регістра: КМ ЛЗ 1
Непреривних палуб: 2
Водонепроникаючих перегородок: 9
Система набору: змішана
Район плавання: необмежений
Дальність плавання: 12000 миль
Група для генеральних (штучних) вантажів — VI
Група для навалочних вантажів — IV

Значен- Одиниці
№ Назва Позначення
ня виміру
1 Довжина найбільша Lнаиб 169,5 м
2 Довжина між перпендикулярами Lпер 156,0 м
3 Висота борту до верхньої палуби H 13,2 м
4 Ширина судна B 21,8 м
5 Осадка по ЛВМ T 10,00 м
6 Водовміщення судна при осадці по ЛВМ Δ 23045 т
7 Дедвейт Δw 16660 т
8 Чиста вантажопідйомність Δч 13840 т
Регістрова місткість:
9 валова BRT 11670 рег. т
чиста NRT 5922 рег. т
Вантажомісткість судна: 20700
10 кіпова Wк 23100 м3
насипом Wн м3
Судно порожнє: 3,34
осадка середня Tо 6382 м
11 водовміщення Δо -11,20 т
абсциса Ц.В. Xgo 9,62 м
аппликата Ц.В. Zgo м
Швидкість судна: 19,0
12 завантаженого VВ 20,5 вуз
в баласті Vб вуз
13 Число тонн на 1 см осадки q 27,90 т/см
 Добові витрати палива: 34,3
х
14 на ходу qт 2,2 т/добу
ст
на стоянці qт т/добу
Добові витрати води: 5,0
15 на ходу qвх 5,0 т/добу
на стоянці qвст т/добу
16 Сумарна площа скулових кілів Ак 52,0 м2

Таблиця 2. Характеристики вантажних приміщень

Насипний вантаж Штучний вантаж Висота Глиби-
Назва Шпан-
Wн, X, Z, Wшт, X, Z, дна на
приміщень гоути
м 3
м м м 3
м м Zдн, прим,м
Трюм № 1 15-39 610 58,51 7,39 520 58,51 6,30 м
5,00 м 3,64
м
Трюм № 2 39-64 2650 40,94 5,71 2390 40,94 5,15 1,50 7,14
Трюм № 3 64-86 3160 22,34 5,57 2890 22,34 5,09 1,50 7,14
Трюм № 4 90-111 3080 0,77 5,53 2860 0,77 5,14 1,50 7,14
Трюм № 5 111-133 3160 -17,41 5,57 2860 -17,41 5,04 1,50 7,14
Трюм № 6 163-183 960 -59,41 7,93 810 -59,41 6,69 4,90 4,45
Твіндек № 1 15-39 730 59,04 11,67 640 59,04 10,23 9,55 3,60
Твіндек № 2 39-64 1620 41,24 11,75 1430 41,24 10,37 9,55 3,24
Твіндек № 3 64-86 1690 22,47 11,71 1490 22,47 10,32 9,55 3,24
Твіндек № 4 90-111 1630 0,77 11,72 1460 0,77 10,50 9,55 3,24
Твіндек № 5 111-133 1690 -17,47 11,71 1480 -17,47 10,25 9,55 3,24
Твіндек № 6 163-188 1250 -61,74 12,31 1090 -61,74 10,73 10,30 2,70
Твіндек-бак 15-35 870 60,55 15,65 780 60,55 14,03 13,50 2,70
Ітого 23100 20700

Таблиця 3. Характеристики паливних, масляних і водяних цистерн

Назва Шпан- Об’єм, Маса, Δmh,
X, м Z, м
цистерн гоути м3 т тм
1 2 3 4 5 6 7
Цистерни для палива
Міжд цист. № 7, 8 ПіЛБ 86-111 518 466 2,50 0,83 2718
Міжд цист. № 15 ПБ 144-160 106 95 -34,00 1,03 260
Міжд цист. № 16 ЛБ 144-160 38 34 -33,32 0,93 96
Міжд цист. № 20 ЛБ 137-143 33 30 -29,68 0,91 47
Відстійна цистерна 65 58,5 -27,85 9,15 42
Витратна цистерна 61 55 -28,75 8,15
Міжд цист. № 3, 4 ПіЛБ 39-64 250 226 40,07 0,86 538
Міжд цист. № 5, 6 ПіЛБ 64-86 406 368 22,11 0,83 1767
Борт цист. № 26 ПіЛБ 86-90 266 245 11,40 5,51
Діптанк № 27 ДП 86-90 287 260 11,45 5,54 2642
Міжд цист. № 13 ДП 161-184 171 155 -56,92 1,92 180
Міжд цист. № 9 ПБ 111-133 206 175 -16,71 0,83 1765
Міжд цист. № 10 ЛБ 111-133 215 183 -17,19 0,83
Витратна цистерна 26 22,2 -28,70 8,18
Ітого палива 2648 2372,7
Цистерни для мастила
Міжд цист. № 11 ПБ 135-158 62 55 -43,51 0,81 52
Міжд цист. № 18 ЛБ 143-160 39 35 -44,41 0,81
Міжд цист. відпр 143-160 45 40 -40,25 1,11 29
мастила
 Цист. моторного мастила 24 21,3 -44,68 11,75
Цист. циліндров мастила 11 10 -44,66 11,75
Ітого мастила 181 161

Цистерни для води

Цист. котельн. води ПБ 24 24 -27,93 11,56
Цист. котельн. води ДП 188-196 59 59 -74,23 10,95
Цист. мит. води № 28 ЛБ 161-163 88 88 -51,48 6,98 70
Цист.мит. води № 29 ПБ 161-163 81 81 -51,48 7,21 68
Цист. питн. води ЛіПБ 70 70 -28,42 11,48
Ітого води 322 322
Всього запасів 2855,7
Баласт (1,025 т/м3)
Форпік ніс-15 209 214 72,02 9,59 31
Міжд цист. № 2 ДП 15-39 386 396 58,06 2,99 453
Цист. № 35, 42 ПіЛБ 86-90 269 276 11,42 11,51 706
Ахтерпік 184-корма 242 248 -73,86 8,65 429
Міжд цист. № 3, 4 ПіЛБ 39-64 250 256 40,07 0,86 610
Міжд цист. № 5, 6 ПіЛБ 64-86 406 416 22,11 0,83 2000
Борт. цист. № 26 ПіЛБ 86-90 266 273 11,40 5,51
Діптанк № 27 ДП 86-90 287 294 11,45 5,54 2642
Міжд цист. № 13 ДП 161-184 171 175 -56,92 1,92 204
Ітого баласта 2486 2548

Таблиця 4. Допустимі навантаження на палубу і днище.

Допустимі навантаження, т/м2
Назва Шпан-
твіндечна кришки
приміщень гоути днище
палуба люків на ВП
Відсік № 1 15-39 8,2 7,1 1,75
Відсік № 2 39-64 11,7 7,1 1,75
Відсік № 3 64-86 11,7 7,1 1,75
Відсік № 4 90-111 11,7 7,1 1,75
Відсік № 5 111-133 11,7 7,6 1,75
Відсік № 6 163-183 8,3 10,0 1,75

Таблиця 5. Парусність судна без палубного вантажу і без льоду.

Осадка судна Т, м 4,00 5,00 6,00 7,00 8,00 9,00 10,00
2
Площа парусності Sп, м 2294 2137 1978 1817 1655 1491 1325
Плече парусності Zп, м 7,93 7,47 7,03 6,62 6,24 5,88 5,55

Таблиця 6. Дані по кривим елементів теоретичного креслення

Т, м D при x f,м x c,м m, z m,м z c,м
γ= 1,025 тм/см
3,0 5616 0,24 0,37 145,0 13,25 1,64
4,0 7864 0,12 0,28 157,0 11,10 2,17
5,0 10198 - 0,16 0,22 168,0 9,95 2,71
6,0 12604 - 0,66 0,10 180,0 9,40 3,24
7,0 15085 - 1,47 - 0,10 195,0 9,15 3.78
8,0 17644 - 2,26 - 0,37 214,0 9,10 4,32
 9,0 20298 - 3,76 - 0,74 237,0 9,18 4,86
10,0 23045 - 4,76 - 1,16 260,0 9,38 3,42

2. Транспортні характеристики вантажів

Для забезпечення збереження вантажів під час їх перевезенням морськими
суднами необхідно мати чітке уявлення про їх транспортні характеристики. При
укладці в вантажних приміщеннях потрібно враховувати фізико-хімічні
властивості вантажів, їх тару і упаковку, особливостей технології завантаження і
вивантаження. В роботі коротко описуються транспортні характеристики
вантажів, які будуть завантаженні на судно.

3. Підготовка вантажних приміщень судна до приймання вантажу

Для збереження вантажів при перевезенні морем екіпаж судна виконуює
підготовку суднових приміщень та судна в цілому до їх приймання та
розміщення. Необхідно стисло описати підготовку судна до приймання
конкретних (заданих) вантажів.

4. Визначення маси вантажу, який буде прийнято до перевезення

4.1. Розрахунок чистої вантажопідйомності судна на рейс
Відповідно до вимог Міжнародної конвенції про вантажну марку (1966 р.)
кожне судно після завантаження в порту повинно мати висоту надводного борту
не меншою такої, яка встановлена згідно до вимог Конвенції.
Оскільки розрахункове водовміщення судна при повному завантаженні (∆ р) є
початковою величиною при визначенні його чистої вантажопідйомності (∆ ч ) на
рейс, то розрахунки починаються з визначення водовміщення судна, в
залежності від діючої в портах завантаження/вивантаження вантажної марки, або
глибин на підхідних каналах та біля причалів порту.
З метою визначення ∆р на рейс необхідно, користуючись картою зон та
сезонних районів, визначити діючі вантажні марки на трасі перевезення у
відповідності з початком рейсу.
Якщо плавання виконується в одній кліматичній зоні, то для розрахунків
приймається водовміщення, яке діє у цій зоні.
Потрібно пам’ятати, що всі масові характеристики суден у довідниках та
судновій документації наведені по літню вантажну марку (∆ л). Для визначення
водовміщення по інші вантажні марки необхідно скористатися вантажною
шкалою або виконати розрахунки водовміщення судна в повному завантаженні по
іншу вантажну марку (тропічну (∆т), зимову (∆з), зимову Північної Атлантики
(∆зпа) та інш.). Для цієї цілі використовуються формули:

∆р = ∆т = ∆л + 1/48 Тл m (1)
∆р = ∆т = 23045 + 1/48 * 10 *27,9 = 23 050,81

∆р = ∆з = ∆л – 1/48 Тл m (2)
∆р = ∆з = 23045 – 1/48* 10 * 27.9 = 23 039,18
де Тл – осадка судна по літню вантажну марку, см;
m – число тонн на 1 см осадки, т/см.
 При цьому слід пам’ятати, що при виконанні рейсу судно повинно мати у
кожному районі плавання таку мінімальну висоту надводного борту, яка
зумовлена Конвенцією (враховуються витрати перемінних суднових запасів:
паливо, вода та інш.).
Використовуючи отриманні значення розрахованого (1, 2) водовміщення
судна, визначається повна вантажопідйомність (дедвейт) судна (∆w) на рейс:

∆w = ∆р – ∆о (3)
∆w = 23 050,81 – 6382 = 16 668,81
∆w = 23 039,18 – 6382 = 16 657,18
де ∆о – водовміщення порожнього судна, т.

Чиста вантажопідйомність судна (∆ч ) розраховується по формулі:

∆ч = ∆w – ∑ Рзап (4)
∆ч = 16 668,81 - 5803,7 = 10 865,11
∆ч = 16 657,18 - 5803,7 = 10 853, 48
де ∑ Рзап – рейсові запаси, які необхідні для забезпечення переходу судна
морем та стоянки в портах під час завантаження/вивантаження, т.

В свою чергу, рейсові запаси находять, як суму необхідних запасів:

∑ Рзап = Р хзап + Рст зап (5)

∑ Рзап = 5803,7
де Р хзап – маса запасів ходових,т;
Рст зап – маса запасів для стоянки, т.

Ходовий час визначається по формулі:

tх = L / 24 υ + tзт (6)
tх = 6500/ 24 * 19 + 16 = 30,25
де L – відстань між портами, милі;
υ – швидкість завантаженого судна, вузли;
tзт – час затримок судна під час руху (час виходу з порту та заходу в
порт, проходження каналів, проток та інш.).

Час стоянки в портах завантаження та вивантаження визначається в

залежності від маси вантажу, який буде прийнято на судно та технічних
можливостей портів, розраховується по формулі:
n
t ст = ∑ (Qi / Mi ) + t дод (7)
i=1
t ст = 7500 / (16660-5803,7) + 0,6 = 1,29

де Qi – маса i – ї партії вантажу (однієї назви), т;

 Mi – валова норма вантажних робіт в порту завантаження/вивантаження i –
ї партії вантажу. Враховує час, який необхідний для підготовки судна до
вантажних операцій, оформлення портових формальностей, підписання
вантажних документів та інш., т/добу;
n – кількість партій вантажу;
t доп – затрати часу на простої судна при непогоді, у святкові та неробочі
дні, діб.
Маса ходових запасів розраховується:

Р хзап = Р хп + Р хв + Р хм (8)
207,515 +181,5+10,375 = 399,39

де Р хп, Р хв , Р хм – маса палива, води та мастильних матеріалів, які необхідні

для забезпечення переходу судна морем від порту завантаження до порту
вивантаження з урахуванням штормового запасу, розраховуються по формулах:

Р хп = tх qх п (1+ kшт) (9)

Р хп = 30,25 * 34,3 *1,2 = 207,515

Р хв = tх qх в (1+ kшт) (10)

Р хв = 30,25 * 5 * 1,2 = 181,5
Р хм = 0,05 Р хп (11)
Р хм = 0,05 * 207,515 = 10,375

де tх – ходовий час, діб;

qх п , qх в – добова норма витрат палива та води на ходу, відповідно, т/добу;
kшт – коефіцієнт штормового запасу, визначається із рекомендацій
[1, С. 322].

Маса запасів для забезпечення стоянки в порту розраховується:

Р стзап = Р стп + Р ств + Р стм (12)

Р стзап = 2,838+6,45+0,14 = 9,428

Р стп = tст qст п (13)

Р стп = 1,29 * 2,2 = 2,838

Р ств = tст qст в (14)

Р ств = 1,29 * 5 = 6,45

Р стм = 0,05 Р стп (15)

Р стм = 0,05 * 2,838 = 0,14

де tх – час, діб;
 qх п , qх в – добова норма витрат палива та води на стоянці, т/добу;
Для розрахунку ∆ч на рейс враховується тільки час стоянки судна в порту
вивантаження.

4.2. Розрахунок маси вантажу, який приймається до перевезення

Чиста вантажопідйомність судна визначає максимальну масу вантажу, яку
судно може прийняти для перевезення у даному рейсі, тобто ∑ Qi = ∆ч .
Однак, маса фактичного вантажу, яку можливо прийняти до перевезення на
даний рейс залежить не тільки від чистої вантажопідйомності ( ∆ ч ), а й від
вантажомісткості судна (Wc ), питомої вантажомісткості судна (ω = Wc / ∆ч ),
питомого вантажного об’єму вантажу (u), його тари та упаковки.
Якщо до перевезення приймається вантаж у якого u < ω, то такий вантаж буде
називатись «важким» і його маса буде дорівнювати чистій вантажопідйомності
судна (∑ Qi = ∆ч ), а об’єм цього вантажу буде меншим ніж вантажомісткість
судна (∑Vi < Wc ).
Якщо ж до перевезення приймається вантаж у якого u > ω, то такий вантаж
буде називатись «легким» і його маса буде меншою чистої вантажопідйомності
судна (∑ Qi < ∆ч ), а об’єм цього вантажу буде дорівнювати вантажомісткості
судна (∑ Vi = Wc ).

Маса «легкого» вантажу розраховується по формулі:

∑ Qi = Wc / u (16)
∑ Qi = Wc / u = 20700 / 2,7 = 7 666 т
Одночасно використати вантажопідйомність та вантажомісткість можливо
лише у тому випадку, коли u = ω.
Фактично до перевезення в порти надходять вантажі як «важкі», так і «легкі».
Лише при їх сумісному перевезенні є можливість одночасно використати
вантажопідйомність та вантажомісткість судна та досягнути його економічно
ефективної експлуатації.
Для розрахунку маси «легкого» та «важкого» вантажів необхідно
використати рівняння з двома невідомими, тобто:

Qл + Qв = ∆ч
Qл uл + Qв uв = Wc (17)
7 666 + 7100 = 14 766

5. Складання вантажного плану судна

Вантажний план судна складається на основі загальних вимог до
оптимального розміщення вантажів з врахуванням умов майбутнього рейсу. Для
виконання цих вимог працівникам берегових організацій, які обслуговують судно
в портах необхідно забезпечити:
- найбільш вигідне використання вантажопідйомності та вантажомісткості
судна;
- можливість проведення завантаження/розвантаження судна в мінімальний
строк;
 - дотримання послідовності завантаження різних вантажів з врахуванням їх
сумісності та можливості вільного вивантаження в проміжних портах без
додаткової перевалки;
- збереження необхідної остійності, диференту та міцності корпусу судна;
- своєчасну та збережену доставку вантажів;
- дотримання норм техніки безпеки і охорони праці екіпажу судна та
працівників порту.

5.1. Визначення розподіленої маси вантажних приміщень

Для того, щоб корпус судна не зазнавав додаткових напружень при плаванні
морем, особливо у штормових умовах, необхідно вантажі розміщувати в
вантажних приміщеннях так, щоб не були порушенні умови дотримання місцевої
та повздовжньої міцності корпусу судна. Цю задачу можливо вирішити при умові,
коли вагове навантаження пропорційно розподіляється по вантажним
приміщенням судна.
В практиці перевезення різних вантажів використовується принцип
розподілення вагового навантаження по довжині судна пропорційно об’єму
вантажних приміщень. Для цієї цілі використовується коефіцієнт
співвимірювання кожного вантажного приміщення ( kі ), який розраховується по
формулі:

kі = Wі / Wc (18)
де Wі – об’єм і –го вантажного приміщення, м3 ;
Wс – сумарний об’єм суднових вантажних приміщень, м3 .

Величина розподіленої маси вантажу для і –го вантажного приміщення (Qдоп )

розраховується по формулі:

Qдоп = kі ∑ Qi (19)
Розрахунок розподіленої маси вантажу по вантажним приміщенням судна
виконується в табличній формі (Таблиця 5.1).

Таблиця 5.1. – Розподілення вагового навантаження по вантажним приміщенням судна.

Вантажне Об’єм Коефіцієнт Допустиме
приміщення вантажного спів- максимальне
приміщення, вимірювання, вагове
3
м kі навантаження,
Qдоп , т
Твіндек № 1 730 0,05 430,5
Твіндек № 2 1620 0,10 861
Твіндек № 3 1690 0,113 972,93
Твіндек № 4 1630 0,11 947,1
Твіндек № 5 1690 0,114 981,54
Твіндек № 6 1250 0,08 688,8
Трюм № 1 610 0,06 627,6
 Трюм № 2 2650 0,25 2615
Трюм № 3 3160 0,3 3138
Трюм № 4 3080 0,29 3033,4
Трюм № 5 3160 0,3 3138
Трюм № 6 960 0,09 941,4
Всього Wc ≈1 ∑ Qi

Сумарна розподілена маса вантажів по судновим вантажним приміщенням

(трюмам, твіндекам та палубі) повинна дорівнювати плановій масі вантажів, які
будуть прийнятті до перевезення. Вона є основою для розподілення вантажів,
тобто складання вантажного плану судна на рейс.

5.2. Розробка плану завантаження судна

Складання вантажного плану є творчим процесом, оскільки немає єдиної
методики розподілення вантажів по вантажним приміщення судна. Розподілення
вантажів по трюмам та твіндекам необхідно виконувати з врахуванням
транспортних характеристик вантажів, техніко-експлуатаційних характеристик
судна, його ефективного використання та інш.
Складання вантажного плану може мати багато варіантів рішення, однак, при
цьому необхідно пам’ятати, що повинні виконуватись наступні вимоги:
- відхилення маси вантажів, які завантажуються у вантажне приміщення від
розподіленої маси не повинне перевищувати 10%;
- в одному вантажному приміщенні розміщуються тільки сумісні вантажі, та
співпадає їх режим перевезення;
- важкі вантажі потрібно розміщувати у нижній частині трюму (твіндеку);
- вантажі, які можуть бути пошкодженими від підвищеної температури, не
розміщувати поблизу перегородок машинного відділення та біля верхньої палуби;
- вантажі, які мають високі норми вантажних робіт розміщувати у найбільші
відсіки;
- вантажі однієї коносаментної партії потрібно розміщувати в одному
вантажному приміщенні.
Результати розподілення вантажів заносяться у зведену таблицю 5.2.

Таблиця 5.2. – Розміщення вантажів на судні.

Вантажне Найменування вантажів Всього
приміщення Вантаж № 1 Вантаж № 2 Вантаж № 3
маса, об’єм, маса, об’єм, маса, об’єм, маса, об’єм,
т м3 т м3 т м3 т м3
Твіндек № 1 730 400 730 400 730
Твіндек № 2 1620 766 1620 766 1620
Твіндек № 3 1690 900 1690 900 1690
Твіндек № 4 1630 1630 1630
Твіндек № 5 1690 1690 1690
Твіндек № 6 1250 1250 1250
Трюм № 1 600 610 610 600 610
Трюм № 2 1000 2650 1600 2650 2600 2650
 Трюм № 3 2100 3160 1000 3160 3100 3160
Трюм № 4 2000 3080 1000 3080 3000 3080
Трюм № 5 1000 3160 2000 3160 3000 3160
Трюм № 6 400 960 960 400 960
Всього 7100 7666 ∑ Qi Wc

5.3. Розрахунок посадки судна після завантаження

В розрахунково-графічній роботі потрібно завантажити судно так, щоб його
диферент дорівнював заданому. Для вирішення цієї задачі необхідно розмістити
не тільки вантажі, але й перемінні запаси по танкам та цистернам судна
використовуючи його технічні данні, які наведенні у розділі 1 (таблиці 1.1, 1.2,
1.3) та розрахувати статичний момент водовміщення судна відносно площини
міделя (Мх) від сумарної дії усіх навантажень:

Мх = М о + М в + М з (20)
Мх = -71478,4+133140+1743=63404,6
де Мо , Мв , Мз – моменти (тм), які створюються порожнім судном, вантажами
та перемінними запасами, а саме:

Мо = ∆о хо Мо = 6382*(-11,20) = -71 478,4

Мв = ∑ Qi хі Мв = 13840*9,62=133140
Мз = ∑ Рj хj Мз = 207,5*8,4=1743
де хо , хі , хj – абсциси центра ваги (ЦВ) порожнього судна, і –ої партії
вантажу,
j – го виду перемінного запасу, відповідно, м;
Qi – маса і –ої партії вантажу, т;
Рj – маса j –го виду перемінного запасу, т.

Розміщення перемінних суднових запасів по танкам та цистернам, вантажів по

вантажним приміщенням, розрахунки статичних моментів відносно міделя та
основної площини представленні в таблицях 5.3 та 5.4.

Таблиця 5.3 – Розміщення перемінних суднових запасів для розрахунку статичних

моментів відносно міделя і основної площини
Вид запасів, Об’єм Маса Координати Моменти, тм Поправка
найменування приміщення, запасів, ЦВ ∆mh ,
танків та м3 Рj ,т (плечі), м тм
цистерн ± хj zj ± Мх Мz
Паливо 518 466 8,4 0,8 63404,6 1743 2718
моторне, танк
№ 8 ПБ
Міжд цист. № 106 95 8,4 1,03 63404 1743 260
15 ПБ
Міжд цист. № 38 34 8,4 0,93 63404 1743 96
16 ЛБ
Міжд цист. № 33 30 8,4 0,91 63404 1743 49
20 ЛБ
 Таблиця 5.4 – Розрахунок водовміщення та координат центру ваги судна
Назва Назва Маса Координати ЦВ Моменти, тм
вантажних вантажу Qi , т (плечі), м
приміщень ± хі zі ± Мх Мz
Порожнє
судно
Твіндек № 1 дошки 400 9,62 0,8 63404 1743
Твіндек № 2 766 9,62 0,86 63404 1743
Твіндек №3 900 9,62 0,37 63404 1743
Твіндек №4
Твіндек№5
Твіндек№6
Трюм № 1 вугілля 600 9,62 0,85 63404 1743
Трюм № 2 1000 9,62 0,8 63404 1743
Трюм № 3 2100 9,62 0,6 63404 1743
Трюм № 4 2000 9,62 0,4 63404 1743
Трюм № 5 1000 9,62 0,5 63404 1743
Трюм № 6 400 9,62 0,9 63404 1743

Використовуючи данні таблиці 5.4 розраховується абсциса ЦВ завантаженого

судна:
xg = Мх / ∆ (23)
xg = 63404/ 23045 = 2,75
Розраховується диферентуючий момент:

М диф = ∆ ( xg – xс ) (24)
М диф = 2,75-(-11,20)=13,95
 де xс – абсциса центра величини завантаженого судна, визначається з кривих
елементів теоретичного креслення по величині ∆ .

Розраховується диферент судна після завантаження (на відхід з порту):

d = М диф / М пит. (25)

d = 13,95/ 256,05= 0,05
де М пит. – питомий диферентуючий момент тм/см, визначається з кривих
елементів теоретичного креслення по величині ∆, або з використанням
співвідношення:

М пит. = ∆ / 90 (26)
М пит = 23045/90 = 256,05
Якщо розрахований диферент значно відрізняється від заданого, то необхідно
виконати його виправлення шляхом зміни місць розміщення «важких» та
«легких» вантажів одного та того ж об’єму.
Осадки носом та кормою розраховуються по формулах:
.

5.4. Перевірка остійності судна

Здатність судна повертатися до початкового зрівноваженого положення після
припинення дії на нього зовнішнього моменту називається остійністю судна.
Остійність є однією з важливих якостей судна, яка забезпечує безпеку його
плавання, особливо в штормових умовах. В теорії остійності використовуються
терміни початкова остійність (тобто остійність на малих кутах крену) та
остійність на великих кутах крену.
Остійність на малих кутах крену характеризується початковою
метацентричною висотою судна ( h ), остійність на великих кутах крену –
залежністю плеча остійності ( l ) від кута крену ( θ ). Графічне відображення цієї
залежності носить назву діаграми статичної остійності (ДСО).
В реальних рейсах перевірка остійності судна виконується також на
відповідність з рекомендаціями Міжнародної морської організації (ІМО). Згідно з
рекомендаціями ІМО остійність судна вважається достатньою, якщо:
- площа ДСО при крені до 30о, м · рад (А 30 ) ≥ 0,055;
- площа ДСО при крені до 40о, м · рад (А 40 ) ≥ 0,09;
- площа ДСО при крені між 30о та 40о, м · рад (А30-40 ) ≥ 0,03;
- найбільше плече ДСО ( lmax ) , м ≥ 0,2;
- кут крену ( θmax ), відповідний максимуму ДСО, о ≥ 25;
- виправлена метацентрична висота ( h ), м > 0,15;
- критерій погоди (K = b/a) ≥ 1;
- кут крену від постійного вітру ( θо), о ≤ 16о або 0,8 θd (θd – кут входу
головної палуби в воду), вибирається менше із значень 16о або 0,8 θd .

Перевірка остійності судна (розрахунок метацентричної висоти) в порту після

завантаження:
 1. З таблиці 5.4 вибирається значення статичного моменту навантажень
відносно основної площини Мz .
2. Розраховується апліката ЦВ завантаженого судна (zg ):
zg = М z / ∆ (28)
zg = 1743/ 23056 = 0,075

3. Метацентрична висота судна ( h ) в порту після завантаження

розраховується по формулі:
h = zm – zg (29)
h = 9,62 – 0,075 = 9,545
де zm – підвищення поперечного метацентру над площиною кіля, визначається
з кривих елементів теоретичного креслення по величині ∆, м.

5.5 Перевірка загальної повздовжньої міцності корпусу судна

При плаванні судна морем на його корпус діють сили ваги та сили
підтримання (Архімедові сили). При цьому корпус судна зазнає додаткову
напругу та перерізуючі зусилля. Для перевірки загальної повздовжньої міцності
корпусу судна виконуються розрахунки в наступній послідовності:
1. Розраховується складова згинаючого моменту ( М зг ) на міделі від маси
порожнього судна:
Мо = ko ∆o Lв (30)
Мо = 0,1 * 6382 *176,56 = 112 323,2

де ko – коефіцієнт, який рівняється 0,1 – для суден з машинним відділенням

(МВ) розміщеним в середній частині; 0,126 – для суден з МВ у кормі;
Lв = L / 0,96 – довжина судна по ватерлінії.
2. Розраховується складова згинаючого моменту на міделі від сил дедвейту
( МDW ) як половина суми моментів, що створюються вантажами та
перемінними запасами:

МDW = ½ ( ∑ Qi | ‌хі | + ∑ Рj | хj | = ½ | Мх | (31)

Для розрахунку МDW використовуються данні таблиці 5.4.

3. Розраховується складова згинаючого моменту на тихій воді:

Мтв = – kтв ∆ Lв (32)

де kтв – коефіцієнт, який приймається рівним 0,0895δ + 0,01315.
Коефіцієнт повноти об’ємного водовміщення ( δ ) визначається по кривим
елементів теоретичного креслення, або по формулі:

δ = V / L B Tср (33)
де V – об’ємне водовміщення судна при даному завантажені, м3.

4. Розраховується величина згинаючого моменту на тихій воді в районі міделя:

Мзг = Мо + МDW + Мтв (34)

 Позитивне значення Мзг свідчить про те, що судно зазнає перегинання, а
негативне значення моменту вказує на прогинання корпусу судна.
5. Розраховується нормативна (допустима) величина згинаючого моменту
(Мдоп ) на тихій воді:
Мдоп = ko B L2,3 (35)
де ko – коефіцієнт, приймається рівним 0,0182 при прогинанні (Мзг < 0) та
0,0205 при перегинанні (Мзг > 0).

6. При порівнянні Мзг та Мдоп , робиться відповідний висновок.

Якщо | Мзг | ≤ Мдоп , то загальна поздовжня міцність корпусу судна вважається
забезпеченою.
Якщо | Мзг | ≥ Мдоп , то загальна поздовжня міцність корпусу судна вважається
незабезпеченою, необхідно переглянути вантажний план та внести до нього
корективи.
При перегинанні величину Мзг можна зменшити, якщо перемістити вантажі з
носових та кормових вантажних приміщень до приміщень, які розміщених
посередині, при прогинанні – перемістити вантажі від міделя до носу та корми.
Розраховане нове значення Мзг необхідно порівняти з допустимим Мдоп .
Після того, як здійснено остаточне розподілення вантажів та запасів, яке
дозволяє забезпечити морехідні якості та міцність корпусу судна, виконується
формування виконавчого вантажного плану судна – графічно відображується
розміщення вантажів на схематичному кресленні повздовжнього розрізу судна по
діаметральній площині.

___________________________________