7. Виконання індивідуальних завдань.

Студенти денної форми навчання виконують курсову роботу, а студенти

заочної форми навчання у 5 семестрі виконують контрольну роботу, а у 6 семе-
стрі — курсову роботу.

7.1. Завдання на виконання курсової роботи

1. Виконати гідродинамічний і масообмінний розрахунки ферментера для
безперервного гомогенного культивування аеробної культури мікроорганізмів
глибинним способом з метою біосинтезу білку за заданих умов процесу: пов-
ний об’єм ферментера V, м3; концентрація біомаси х, кг/м3; питома швидкість
росту мікроорганізмів , год–1, економічний коефіцієнт споживання кисню за
біомасою YO2 X ; питомі витрати повітря Wпит = Wт /Vр на м3 робочого об’єму Vр.

ферментера, Wпит, м3/год; коефіцієнт заповнення зап = Vр/Vn вибрати самостійно

у межах 0,5…0,7; температура культивування — 35 С.
Концентрація розчиненого кисню в культуральному середовищі С=0,1 С, де
С — середня рівноважна концентрація. Питомий потік розчиненого кисню, ві-
днесений до одиниці об’єму культурального середовища, кг/(м3с), що спожива-
ється аеробною культурою мікроорганізмів, за заданих умов процесу розрахо-
вується за таким рівнянням:
Q v/ c = X Yo2 / x / 3600, кг/(м3 с),

2. Виконати тепловийрозрахунок ферментера і навести його схему на ос-

нові даних завдання 1, прийнявши тепловий ефект аеробного процесу біосин-
тезу в межах YQ/x = (6…15) 103, кДж/кг біомаси, тобто прийнявши питомий те-
пловий потік кВт/м3 (віднесений до 1 м3 культурального середовища):
Qvt = (6…15) 103Qvc, кВт/м3,
Початкова температура охолоджувальної води tп, ºC. Схемою охолодження за-
датись самостійно.
3. Згідно розрахованим конструктивним параметрам виконати ескіз фер-
ментера.

1
 4. Дати відповіді на теоретичні запитання з дисципліни (див. табл. п.8.1.2
та запитання п. 8.1.3).
5. Навести апаратурно-технологічну схему підключення апарата у вироб-
ництво.

7.1.1. Варіанти індивідуальних завдань на виконання курсової роботи

№ Повний Питома шви- Концент- Коефіцієнт Початкова темпе-
п/п об’єм апа- дкість росту рація біома- заповнення ратура охолоджу-
рата V, м3 мікроорганіз- си Х, кг/ м3 апарата φзп ючої води, tп, °C
мів μ, год-1
1 2 3 4 5 6
1 0,5 0,15 8 0,50 8
2 0,6 0,18 8 0,60 10
3 0,8 0,20 9 0,70 15
4 1,0 0,22 10 0,55 8
5 1,5 0,25 10 0,65 10
6 1,8 0,28 11 0,75 15
7 2,0 0,30 12 0,50 8
8 2,2 0,32 14 0,60 10
9 2,5 0,35 15 0,70 15
10 3,0 0,18 18 0,50 18
11 3,5 0,15 20 0,60 8
12 4,0 0,22 22 0,70 10
13 5,5 0,25 18 0,50 15
14 6,0 0,80 15 0,60 20
15 6,5 0,15 8 0,50 8
16 7,0 0,18 8 0,60 10
17 8,0 0,35 10 0,70 15
1 2 3 4 5 6
18 8,5 0,25 11 0,50 20
19 10 0,20 12 0,60 8
20 12 0,22 15 0,70 10
21 15 0,15 8 0,50 18
22 18 0,15 9 0,55 8
23 20 0,20 10 0,60 10
24 22 0,20 11 0,65 15
25 25 0,25 12 0,70 18
26 28 0,15 13 0,50 20
27 30 0,18 14 0,55 8
28 32 0,15 15 0,60 10
29 33 0,18 16 0,65 15

2
30 35 0,18 17 0,70 8
31 40 0,15 18 0,50 10
32 45 0,20 19 0,55 15
33 50 0,22 20 0,60 8
34 55 0,18 21 0,65 10
35 60 0,15 8 0,70 15
36 15 0,20 10 0,50 8
37 20 0,15 11 0,55 10
38 25 0,20 12 0,60 15
39 30 0,15 15 0,05 8
40 32 0,22 8 0,60 10
41 35 0,18 10 0,70 15
42 38 0,15 15 0,50 8
43 40 0,20 20 0,60 10
44 42 0,25 10 0,55 15
45 45 0,15 12 0,65 20
46 48 0,18 15 0,70 8
47 50 0,22 8 0,55 10
48 52 0,15 10 0,50 15
49 55 0,18 15 0,55 20
50 60 0,20 20 0,60 8
51 62 0,22 8 0,65 10
52 65 0,25 10 0,70 15
53 68 0,15 12 0,60 20
54 70 0,20 15 0,50 8
55 72 0,22 18 0,55 10
56 76 0,25 20 0,60 15
57 78 0,15 20 0,70 20
58 10 0,18 22 0,50 8
59 10 0,15 25 0,55 10
1 2 3 4 5 6
60 20 0,18 8 0,60 15
61 30 0,22 10 0,70 20
62 40 0,15 15 0,50 22
63 50 0,18 18 0,60 8
64 60 0,20 20 0,70 10
65 70 0,15 22 0,50 15
66 10 0,22 25 0,60 20
67 15 0,18 8 0,70 22
68 18 0,20 10 0,55 8
69 20 0,22 15 0,65 10
70 22 0,15 20 0,75 15
71 25 0,22 22 0,55 8
3
72 28 0,15 8 0,60 10
73 30 0,18 10 0,70 15
74 35 0,10 15 0,55 20
75 38 0,15 20 0,60 8
76 40 0,18 22 0,70 10
77 42 0,22 8 0,55 15
78 45 0,25 10 0,60 20
79 48 0,30 15 0,70 8
80 50 0,15 20 0,55 10
81 10 0,18 22 0,60 8
82 15 0,20 25 0,70 10
83 20 0,22 8 0,55 15
84 25 0,10 10 0,60 20
85 30 0,15 15 0,70 22
86 40 0,18 20 0,60 8

4
 7.1.2. Варіанти номерів теоретичних запитань
для відповідей до виконання курсової роботи
Остання цифра шифру
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9
6, 10, 7, 11, 8, 12, 9, 13, 10, 14,
1, 5, 29, 2, 6, 30, 3, 7, 31, 4, 8, 32, 5, 9, 33,
34, 45, 35, 46, 36, 64, 37, 48, 38, 49,
0 40, 57 41, 58 42, 59 43, 60 44, 61
62 63 47 65 66
11, 15, 12, 16, 13, 17, 14, 18, 15, 19, 16, 20, 17, 21, 18, 22, 19, 23, 20, 24,
1 39, 50, 40, 51, 41, 52, 42, 53, 43, 54, 44, 55, 45, 56, 45, 57, 46, 58, 47, 59,
67 68 69 70 71 72 72 73 74 75
21, 25, 22, 26, 23, 27, 24, 28, 25, 29, 26, 30, 27, 31, 28, 32, 29, 33, 30, 34,
2 48, 60, 49, 61, 50, 62, 51, 63, 52, 64, 53, 65, 54, 66, 55, 67, 56, 68, 57, 69,
76 77 78 79 80 1 2 3 4 5
31, 35, 32, 36, 33, 37, 34, 38, 35, 39, 36, 40, 37, 41, 38, 42, 39, 43, 40, 44,
Передостання цифра шифру

3 58, 70, 59, 71, 60, 72, 61, 73, 62, 74, 63, 75, 64, 76, 65, 76, 66, 77, 67, 78,
6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
6, 41, 42, 46, 1, 18, 2, 19, 3, 20, 4, 21, 5, 22, 6, 23, 7, 24, 8, 25,
4 45, 68, 69, 80, 43, 47, 44, 47, 45, 48, 46, 49, 47, 50, 48, 51, 49, 52, 50, 53,
79 17 70 71 72 73 74 75 76 77
9, 26, 10, 27, 11, 28, 1, 12, 2, 13, 3, 14, 4, 15, 5, 16, 6, 17, 7, 18,
5 51, 54, 52, 54, 53, 55, 29, 54, 30, 55, 31, 56, 31, 57, 32, 58, 33, 58, 34, 59,
78 79 80 56 57 58 59 60 61 62
8, 19, 9, 20, 10, 21, 11, 22, 12, 23, 13, 24, 14, 25, 15, 26, 16, 27, 17, 28,
6 35, 60, 36, 61, 37, 62, 38, 63, 39, 64, 40, 65, 41, 66, 42, 67, 43, 68, 44, 69,
63, 64 65 66 67 68 69 70 71 72
18, 29, 19, 30, 20, 31, 21, 32, 22, 33, 23, 34, 24, 35, 25, 36, 1, 26, 2, 27,
7 45, 70, 46, 71, 47, 72, 48, 73, 49, 74, 50, 75, 51, 76, 52, 77, 37, 53, 38, 54,
73 74 75 76 77 78 79 80 78 79
3, 28, 1, 4, 2, 5, 3, 6, 4, 7, 5, 8, 6, 9, 7, 10, 8,11, 9, 12,
8 39, 55, 29, 40, 30, 41, 31, 42, 32, 43, 33, 44, 34, 45, 35, 46, 36, 47, 37, 48,
80 56 57 58 59 60 61 62 63 64
10, 13, 11, 14, 12, 15, 13, 16, 14, 16, 15, 17, 16, 18, 17, 19, 18, 20, 19, 21,
9 38, 49, 39, 50, 40, 51, 41, 52, 42, 53, 43, 54, 44, 55, 45, 56, 46, 57, 47, 58,
65 66 67 68 69 70 71 72 73 74

5
 7.1.3. Запитання до виконання курсової роботи
1. Особливості процесів біотехнології. Їх зв‘язок з відомими хіміко техно-
логічними процесами.
2. Крива росту мікроорганізмів, стадії розвитку.
3. Особливості експоненціальної стадії розвитку; диференціальне рівняння
росту, його розв‘язання.
4. Поняття про час релаксації, зв‘язок з часом подвоєння.
5. Рівняння росту Моно і його розв‘язання.
6. Графічне визначення параметрів рівняння Моно (метод Лайнуівера–
Берка), їх фізичний зміст.
7. Поняття про кінетику ферментативних реакцій. Рівняння Михаеліса–
Ментена, його зв‘язок з рівнянням Моно.
8. Рівняння логістичної кривої росту популяції. Його параметри і особли-
вості.
9. Рівняння оборотної автокатолітичної реакції, зв‘язок з рівнянням логіс-
тичної кривої росту.
10. Класифікація хімічних і біохімічних реакторів.
11. Продуктивність і питома продуктивність біореактора.
12. Порівняльна характеристика біохімічних реакторів.
13. Вплив структури гідродинамічного потоку на роботу біохімічних реак-
торів.
14. Каскад реакторів. Характеристичні рівняння.
15. Періодично діючі апарати для культивування мікроорганізмів, особли-
вості роботи, розрахунок питомої продуктивності.
16. Загальна характеристика процесу культивування мікроорганізмів у
безперервно діючому апараті.
17. Класифікація безперервних процесів культивування мікроорганізмів за
І. Моленом (класифікація чеських вчених).

6
 18. Класифікація безперервних процесів культивування мікроорганізмів за
Ієрусалимським.
19. Теорія напівбезперервного культивування (від‘ємно-доливний метод),
його зв‘язок з безперервним культивуванням.
20. Теорія одноступінчастого безперервного гомогенного культивування.
Рівняння матеріального балансу ферментера (біореактора, хімічного реактора).
Його вид для одноступінчастого гомогенного культивування.
21. Залежність між основними параметрами безперервного одноступінчас-
того гомогенного культивування.
22. Вибір режимів культивування при одноступінчастому гомогенному ку-
льтивуванні. Здатність саморегулювання.
23. Розрахунок оптимальних параметрів одноступінчастого гомогенного
культивування із умови максимальної питомої продуктивності. Порівняння з
періодичним культивуванням.
24. Одноступінчасте гомогенне культивування мікроорганізмів з рецирку-
ляцією, його особливості, порівняння із звичайним одноступінчастим проце-
сом.
25. Двоступінчасте гомогенне безперервне культивування: схема; розраху-
нок основних параметрів процесу.
26. Питома продуктивність двоступінчастого гомогенного культивування;
порівняння з одноступінчастим; переваги. Розрахунок об‘єму ступенів.
27. Багатоступінчасте гомогенне культивування мікроорганізмів, особли-
вості і галузь застосування, переваги та недоліки.
28. Гетерогенне безперервне культивування мікроорганізмів. Варіанти
процесу, схеми, особливості роботи.
29. Мікробіологічний синтез під час культивування мікроорганізмів. Ос-
новні поняття та закономірності.
30. Закономірності біосинтезу під час одноступінчастого гомогенного і
періодичного культивування.

7
 31. Концентрація продуктів біосинтезу за різних варіантів культивування;
порівняння з періодичним процесом.
32. Закономірності безперервного культивування під час періодичного за-
раження сторонніми мікроорганізмами.
33. Закономірності безперервного культивування під час безперервного
зараження. Змішані культури.
34. Закономірності безперервного культивування під час утворення мутан-
тів.
35. Особливості масопередачі при культивування мікроорганізмів. Рівнян-
ня масопередачі. Об‘ємний коефіцієнт масопередачі.
36. Рівняння матеріального балансу ферментера за киснем, його
розв‘язання.
37. Визначення масообмінних характеристик ферментера за допомогою
вимірювача концентрації розчиненого кисню.
38. Шляхи інтенсифікації процесу сорбції кисню.
39. Барботажна аерація. Розрахунок газовмісту і питомої поверхні контак-
ту фаз.
40. Перемішування газорідинного середовища в ферментерах. Особливості
та закономірності.
41. Вплив перемішування на інтенсивність масопередачі під час культиву-
вання мікроорганізмів.
42. Розрахунок витрат енергії під час перемішування газорідинних систем
у ферментері, зв‘язок питомих витрат енергії з інтенсивністю масопередачі.
43. Масштабування масообмінних процесів під час культивування мікроо-
рганізмів.
44. Мікро- і макроперемішування під час культивування мікроорганізмів.
Розрахунок часу гомогенізації.
45. Методи визначення об‘ємного коефіцієнта масопередачі в ферментері.
46. Класифікація та конструкції ферментерів.

8
 47. Методи забезпечення захищеного культивування мікроорганізмів.
48. Теоретичні основи загибелі мікроорганізмів під час термічної обробки.
Критерій стерилізації, його розрахунок.
49. Розрахунок періодичної стерилізації поживного середовища.
50. Установка безперервної стерилізації поживного середовища. Варіанти
схем і особливості роботи.
51. Розрахунок витримувача під час безперервної стерилізації з урахуван-
ням часу прогріву частинок і структури потоків.
52. Особливості стерилізації обладнання під час захищеного культивуван-
ня.
53. Завдання і методи стерилізації повітря під час культивування мікроор-
ганізмів.
54. Принцип дії фільтра тонкого очищення повітря.
55. Розрахунок коефіцієнта осадження під час інерційного затримання. Час
релаксації, критерій Стокса.
56. Розрахунок коефіцієнта осадження за дифузійного режиму затримання
мікроорганізмів.
57. Коефіцієнт осадження в момент дотику; вплив на інерційний та дифу-
зійний режими затримання.
58. Коефіцієнт осадження під час седиментації, електроосадження і дії сил
Ван-дер-Ваальса.
59. Розрахунок коефіцієнта осадження під час сумарної дії різних механіз-
мів затримання мікроорганізмів.
60. Розрахунок висоти насадки фільтра тонкого очищення повітря.
61. Типи фільтрувальних матеріалів для стерилізації повітря. Конструкції
фільтрів.
62. Вибір режимів фільтрування під час стерилізації повітря. Швидкість
максимального проскоку і його запобігання.

9
 63. Критерій якості насадки фільтра тонкого очищення, коефіцієнт фільт-
рувальної дії, коефіцієнт неоднорідності матеріалу.
64. Оцінка ефективності затримання мікроорганізмів за різних параметрів
насадки, розмірів частинок і швидкості повітря. Принцип відповідності.
65. Механізм піноутворення в процесі культивування мікроорганізмів.
66. Кінетика утворення і руйнування піни.
67. Класифікація методів піногасіння
68. Оцінка піноутворювальної здатності культуральних середовищ.
69. Мембранні методи розділення, їх загальна характеристика.
70. Класифікація методів мембранного розділення.
71. Класифікація мембран для мембранного розділення.
72. Конструкції апаратів для мембранного розділення.
73. Рушійна сила мембранних методів розділення.
74. Діаліз розчинів, принцип дії. Застосування іонітних мембран.
75. Електродіаліз розчинів, принцип дії. Застосування іонітних мембран.
76. Ультрафільтрація, принцип дії, особливості роботи.
77. Зворотний осмос, принцип дії, особливості застосування.
78. Поняття про проникність та селективність мембран.
79. Мікрофільтрація, принцип дії.
80. Апарати для мембранного розділення рулонного типу і типу “порожис-
те волокно”.

10
7.2. Приклад розрахунку ферментера для безперервного гомогенного куль-
тивування аеробної культури мікроорганізмів глибинним способом
7.2.1. Загальні відомості
Перемішування — це допоміжний процес, що застосовується в харчовій
промисловості для приготування емульсій, суспензій, сумішей, гомогенізації
розчинів, а також інтенсифікації тепло- і масообмінних процесів та біохімічних
реакцій. Equation Section 7
Здійснення процесу перемішування вимагає підведення енергії. При цьо-
му досягається певний ефект — збільшення продуктивності або при тій же
продуктивності підвищення якості готового продукту і збільшення його виходу
за рахунок більш повного використання сировини.
Для оцінки ефективності перемішування технологічний ефект, що дося-
гається, співставляють з витратою енергії на перемішування. Ефективніший
той перемішуючий пристрій, який при тій же витраті енергії забезпечує біль-
ший ефект або для досягнення аналогічного ефекту вимагає менше енергії.
У зв’язку з різноманітністю технологічних процесів одержувані техноло-
гічні ефекти також дуже різні, що ускладнює порівняння ефективності різних
перемішуючих пристроїв і способів перемішування. Тому якість перемішуван-
ня зазвичай оцінюють за такими показниками:
— при суспендуванні і гомогенізації — за ступенем однорідності системи
Ccp
 100% ,
C0
де C0 — концентрація компоненту при ідеальному перемішуванні; Ccp — се-

реднє відхилення концентрації від C0 в різних точках робочого об’єму апарата;

— при інтенсифікації теплообміну — за величиною коефіцієнта тепло-
віддачі  , Вт/(м2.К);
— при інтенсифікації масообміну — за величиною коефіцієнта масовід-
дачі  , м/с.

11
 Оскільки оцінити ефективність перемішування складно, розрахунок про-
цесу часто зводиться до визначення витрати енергії на перемішування.
Залежно від агрегатного стану середовища, що перемішується, розрізня-
ють перемішування рідких середовищ, газів, сипких матеріалів і пластичних
мас. До цього часу розроблено основи теорії розрахунку лише для перемішу-
вання рідких середовищ. Воно буває механічним, потоковим і пневматичним.
Механічне перемішування здійснюється в апаратах з механічними пере-
мішувальними пристроями.
Потокове перемішування застосовується для перемішування рідин. Про-
ектування перемішуючих пристроїв у цьому випадку зводиться до розрахунку
гідравлічних опорів P і довжини ділянки змішування. Витрата енергії на пе-
ремішування:
N  V P , (7.1)
де V — витрата середовища, що перемішується, м3/с.
Пневматичне перемішування здійснюється газами (частіше всього пові-
трям) або водяною парою. Перше зазвичай застосовується при насиченні сере-
довища відповідним газом, друге — при одночасному нагріванні. Пневматичне
перемішування широко використовується в мікробіологічній і бродильній про-
мисловості при культивуванні мікроорганізмів. Повітря при цьому подається в
робочий об’єм апарата, де відбувається перемішування, через спеціальні при-
строї — барботери. Витрату енергії на перемішування визначають за рівнян-
ням, в якому втрата тиску
P  P1  P2  P3 ,

wГ2
де P1  p gH p — тиск стовпа рідини, що перемішується, Па; P2  Г —
2
4 p
гідравлічний опір барботера, Па; P3  — перепад тиску, обумовлений по-
dотв
верхневим натягом в отворах барботера, Па; Г , p , — відповідно густина газу

(повітря) і рідини що перемішується, кг/м3; wГ — швидкість повітря в отворах

12
барботера, м/с; Н p — висота стовпа рідини, що перемішується, м;  p — пове-

рхневий натяг рідини, Н/м; dотв — діаметр отворів барботера, м;  — коефіці-

єнт місцевого опору.

7.2.2. Методика розрахунку мішалок з механічними

перемішуючими пристроями
7.2.2.1. Конструкції перемішуючих пристроїв
Механічні перемішуючі пристрої в більшості випадків є обертового типу
й включають робочий орган (мішалку), привід і вал, що передає обертання від
приводу до мішалки. Поряд з ними існують віброперемішуючі пристрої зі зво-
ротно-поступальним рухом робочого органу.
При роботі перемішуючих пристроїв середовище приводиться в рух, що
й призводить до перемішування. Характер руху середовища залежить від конс-
трукції перемішуючого пристрою, а також від конструкції апарату, в якому ві-
дбувається процес.
Для вертикальних апаратів з обертовими механічними перемішувальни-
ми пристроями розроблено ДЕРЖСТАНДАРТ 20680-75. Він поширюється на
апарати об’ємом від 0,01 до 100 м3, що призначені для проведення різних фізи-
ко-хімічних процесів у рідких середовищах з динамічною в'язкістю не більше
500 Па·с та густиною до 2000 кг/м3 при температурі робочого середовища -
40...+350 °С і умовному тиску не менше 0,67 Па і не більше 6,4 МПа.
Типи перемішуючих пристроїв і їх параметри (за ДСТУ 20680-75) наве-
дені на рис.7.2.1. і табл.7.2.1.
Мішалки повинні бути закріплені на вертикальному валу апарата. Допус-
кається установка на одному валу двох і більш мішалок.
Відповідно до стандарту, апарати виготовляються десяти типів:
0(1) — з еліптичним днищем та кришкою;
2(3) — з конічним відбортованим днищем (кут при вершині конуса 90°) і
еліптичною кришкою;
4(5) — з еліптичним днищем і плоскою кришкою;
13
 6(7) — с конічним невідбортованим днищем (кут при вершині конуса
120°) і плоскою кришкою;
8(9) — з плоским днищем і плоскою кришкою.
Апарати типів 0, 2, 4, 6, 8 мають окрему з’ємну кришку, а типів 1, 3, 5, 7,
9 — нероз'ємний корпус.

Рис.7.2.1. Типи перемішуючих пристроїв.

Приводи мішалок варто встановлювати на кришці апарату, але допуска-

ється установка й на окремій металоконструкції або на днище. Усередині апа-
рата можуть розташовуватися відбивні перегородки, змійовики, барботери.

14
 Таблиця 7.2.1

№ Тип мішалки Діаметр мішалки d, мм Г/D

01. Трилопатева 80, 100, 125, 160, 180, 200, 220, 250, 280, 320, 360, 2—6
(з кутом нахилу 400, 450, 500, 560, 630, 710, 800, 900, 1000, 1120,
лопаті 24°) 1250, 1400, 1600, 1800,2000, 2240, 2500
02. Гвинтова 80, 100, 125, 160, 180, 200, 220, 250, 280, 320, 360, 2—6
(пропелерна) 400, 450, 500, 560, 630, 710, 800, 900, 1000, 1120,
1250, 1400, 1600, 1800, 2000, 2240, 2500
03. Турбінна 80, 100, 125, 160, 180, 200, 220, 250, 280, 320, 360, 2—6
відкрита 400, 450, 500, 560, 630, 710, 800, 900, 1000, 1120,
1250, 1400, 1600, 1800, 2000, 2240, 2500
04. Турбінна 80, 100, 125, 160, 180, 200, 220, 250, 280, 320, 360, 2—6
закрита 400, 450, 500, 560, 630, 710, 800, 900, 1000, 1120,
1250, 1400, 1600, 1800, 2000, 2240, 2500
05. Шестилопатева 80, 100, 125, 160, 180, 200, 220, 250, 280, 320, 360, 2—6
400, 450, 500, 560, 630, 710, 800, 900, 1000, 1120,
1250, 1400, 1600, 1800, 2000, 2240, 2500
06. Кліточна 80, 100, 125, 160, 180, 200, 220, 250, 280, 320, 360, 2—6
400, 450, 500, 560, 630, 710, 800, 900, 1000, 1120,
1250, 1400, 1600, 1800, 2000, 2240, 2500
07. Лопатева 80, 100, 125, 160, 180, 200, 220, 250, 280, 320, 360, 1,4 — 4
400, 450, 500, 560, 630, 710, 800, 900, 1000, 1120,
1250, 1400, 1600, 1800, 2000, 2240, 2500
08. Шнекова 80, 100, 125, 160, 180, 200, 220, 250, 280, 320, 360, 1,8 — 5
400, 450, 500, 560, 630, 710, 800, 900, 1000, 1120,
1250, 1400, 2240, 2500, 2800. 3150, 3550
09. Якірна 80, 100, 125, 160, 180, 200, 220, 250, 280, 320, 360, 1,05 — 1,3
400, 450, 500, 560, 630, 710, 800, 900, 1000, 1120,
1250, 1400, 1600, 1800, 2000, 2240, 2500, 2800
10. Рамна 200, 220, 250, 280, 300, 320, 360, 400, 450, 500, 1,04 — 1,3
530, 560, 600, 630, 710, 750, 800, 850, 900, 950,
1000, 1060, 1120, 1180, 1250, 1320, 1400, 1500,
1600, 1700, 1800, 1900, 2000, 2120, 2240, 2360,
2500, 2650, 2800, 3000, 3150, 3350, 3550, 3750,
4000, 4250, 4500, 4750
11. Стрічкова 200, 300, 360, 450, 560, 630, 750, 850, 950, 1120, 1,04 — 1,1
1320, 1500, 1700, 1900, 2120, 2240, 2500, 2650,
2800, 3000, 3150, 3350, 3550, 3750, 4000, 4250,
4500, 4750
12. Стрічкова зі 560, 630, 750, 850, 950, 1120, 1320, 1500, 1700,
скребками 1900, 2120, 2240, 2500, 2650, 2800, 3000, 3150,
3350

15
 Для ущільнення обертових валів застосовують гідрозатвори, манжетні,
сальникові, торцеві ущільнення, а також їх комбінації. Співвідношення між ді-
аметром апарата та його висотою при різних об'ємах стандартизовані; при цьо-
му діаметр апарату D повинен відповідати ряду, мм: 250, 300, 350, 400, 500,
600, 700, 800, 1000, 1200, 1400, 1600, 1800, 2000, 2200, 2400, 2600, 2800, 3000,
3200, 3400, 3600, 4000, 4500, 5000.
Таблиця 7.2.2.

dм, мм b, мм Н, мм H1, мм d, мм S, мм
Типи мішалок
01- 06 10 06 10 10 01, 03, 07 10 01- 06 07 10
05 05 04, 06 05
80 16 12 - 120 - - 18 18 - - 3 4 - -
100 20 15 - 150 - - 18 18 - - 3 4 - -
125 25 18 - 180 - - 18 18 18 - 3 4 3 -
160 32 24 - 240 - - 18 18 18 - 3 4 4 -
180 36 28 - 270 - - 25 25 18 - 4 6 4 -
200 40 30 20 300 140 63 25 25 18 18 4 6 4 6
220 44 34 20 330 160 80 25 25 25 18 4 6 6 6
250 50 38 20 380 220 120 45 45 25 18 4 6 6 6
280 56 42 20 420 250 120 45 45 25 25 4 6 6 6
320 64 48 25 480 280 120 45 45 25 25 4 6 6 6
360 72 54 25 540 300 120 45 45 25 25 6 6 8 6
400 80 60 36 600 360 120 45 45 25 25 6 6 8 8
450 90 68 36 680 400 160 45 45 32 25 6 6 8 8
500 100 75 36 750 450 160 45 60 32 25 6 6 8 8
560 112 84 45 840 500 200 45 60 32 25 8 8 10 8
630 126 95 45 950 600 250 60 60 32 25 8 8 10 8
710 142 105 50 1050 630 320 60 80 45 32 8 8 10 8
800 160 120 60 1200 800 320 60 80 45 32 8 8 10 8
900 180 135 60 1350 900 360 60 80 45 45 10 8 12 10
1000 200 150 80 1500 1000 360 80 90 45 45 10 8 12 10
1120 224 170 80 1700 1060 400 80 90 60 45 10 8 12 10
1250 250 190 100 1900 1250 480 80 100 60 45 12 8 12 12
1320 264 - 100 - 1250 500 90 100 - 60 12 - - 12
1400 280 - 100 - 1250 550 90 100 80 60 12 - 14 12

*позначення символів див. рис.7.2.1.

16
 Основні конструктивні розміри мішалок визначені ОСТ 26-01-1245-75 і
представлені в табл.7.2.2. Крім стандартних, існують спеціальні конструкції
мішалок (наприклад, дискові вібраційні). У ряді випадків мішалки одночасно
виконують функції теплообмінних, фільтруючих пристроїв і т.п.

7.2.3. Вибір типу перемішувального пристрою

Вибрати і обґрунтувати оптимальну конструкцію і параметри роботи пе-
ремішуючого пристрою можна лише при наявності характеристик роботи пе-
ремішувальних пристроїв у різних технологічних процесах. Оптимальною є
конструкція, що дозволяє досягти необхідної якості перемішування при міні-
мальних витратах енергії в найкоротший термін. Ефективність перемішування
різними перемішуючими пристроями вивчена ще недостатньо й вибір мішалок
виконується переважно на основі дослідних даних і рекомендацій, не позбав-
лених суб'єктивних чинників. При виборі прагнуть забезпечити простоту конс-
трукції перемішуючого пристрою, довговічність і надійність його роботи, мі-
німальні матеріальні й енергетичні витрати.
Важливою умовою при виборі конструкції мішалки є в'язкість середови-
ща, що перемішується. Для малов’язких рідин зазвичай використовують швид-
кохідні мішалки (турбінні, гвинтові), для високов'язких — тихохідні
Тип мішалки Межі застосування по в'язкості, Па·с
Турбінна 0,001 — 50
Гвинтова 0,001 — 10
Лопатева 0,1 — 50
Рамна 1 — 100
Якірна 0,1 — 2
Шнекова 5 — 500
Стрічкова 10 — 2000
Основні труднощі при виборі перемішувального пристрою є узгодження
особливостей конструкції мішалки з параметрами технологічного процесу.

17
 У процесі перемішування виникають потоки рідини різних напрямів —
радіальні, аксіальні, тангенціальні. Мішалка є свого роду насосом і може поді-
бно ньому характеризуватися напором і подачею. Більш високий напір відпо-
відає більшій швидкості потоків і забезпечує в них більший ступінь турбулент-
ності; подача визначає циркуляцію середовища в апараті. Високий ступінь тур-
булентності необхідний для процесів, що протікають на мікрорівні, а інтенсив-
на циркуляція — для процесів, швидкість яких лімітується переносом на мак-
рорівні. Так, для гомогенізації рідин, що добре змішуються, потрібна інтенсив-
на циркуляція, а для тепло- і масообмінних процесів — високий ступінь турбу-
лентності.
Для інтенсивного протікання технологічного процесу важливі обидва фа-
ктори, однак співвідношення між ними різні залежно від того, яке явище лімі-
тує процес (табл.7.2.3).
Таблиця 7.2.3.
Перемішуваний
об'єм, м3
Величина або явище,

гвинтова

лопатева
турбінна
мішалка

мішалка

мішалка
Процес
лімітуюче процес

Гомогенізація Циркуляція в об'ємі

Диспергування рідин, що не змі- Діаметр крапель
шуються Рециркуляція
Суспендування Циркуляція
200 4000 30
Швидкість
Перемішування систем газ - рідина Напруга зсуву
Циркуляція
Великі швидкості
Теплообмін Циркуляція
Великі швидкості біля 80 40 20
поверхні теплообміну
Розчинення і кристалізація Напруга зсуву
80 40 80
Циркуляція в об'ємі

18
 Лопатеві мішалки доцільно застосовувати при перемішуванні з метою
суспендування, розчинення і при проведенні хімічних реакцій. Вони прості за
будовою, але працюють недостатньо інтенсивно.
Турбінні мішалки використовують у всіх випадках, коли необхідно ство-
рити інтенсивне перемішування, особливо рідин, що значно розрізняються за
в'язкістю, а також при диспергуванні газу в рідині.
Гвинтові (пропелерні) мішалки забезпечують достатньо інтенсивне пе-
ремішування при порівняно низькій енергоємності.
Якірні мішалки доцільно застосовувати для інтенсифікації теплообміну і
запобігання випадання осаду на стінках і днищі апарата.
Рамні мішалки використовують у випадках, коли необхідно забезпечити
більш інтенсивне перемішування по висоті, а також при перемішуванні в'язких
рідин у великому об'ємі.
Шнекові і стрічкові мішалки застосовують для перемішування дуже в'я-
зких рідин. Якщо при цьому необхідна інтенсифікація теплообміну, стрічкові
мішалки оснащують скребачками.

7.2.4. Розрахунок потужності при перемішуванні

Для розрахунку потужності при сталому режимі перемішування (в робо-
чий період) використовують рівняння із загальним виглядом:
Eu M  c RemM Fr q Г KD1 Г KH2 ГhK3 ГbK4 Г BK5 ГSK6 ГlK7 , (7.2)
N
де Eu M  — критерій Ейлера (у технічній літературі Eu M називають та-
 n3d 5
n  d M2  
кож критерієм потужності KN); ReM  — критерій Рейнольдса;

n2  dM D Н h
Fr  — критерій Фруда; C — константа; Г D  ; ГH  ; Гh  ;
g dM dM dM
b B S l
Гb  ; ГB  ; ГS  ; Гl  T — симплекс геометричної подібності;
dM dM dM dM
n — частота обертання мішалки, с-1; N — потужність перемішування в робочий

19
період, Вт;  — густина середовища, що перемішується, кг/м3;  — в'язкість
середовища, що перемішується, Па·с; D — діаметр апарата, м; dM — діаметр
мішалки, м; H — висота шару рідини в апараті, м; h — відстань мішалки від
дна, м; b — ширина лопаті мішалки, м; В — ширина відбивної перегородки, м;
S — крок гвинтової (пропелерної) мішалки, м; lT — довжина лопаті мішалки,
м; m, q, Kі — показники степеня.
Критерій Ейлера містить шукану величину потужності і дозволяє розра-
хувати її:
N  Eu M n3dM5  . (7.3)
Для геометрично подібних конструкцій апаратів з мішалками симплекс
геометричної подібності рівний і критеріальне рівняння спрощується:
Eu м0  С0 Reмm Fr q (7.4)

При розрахунку критерія Ейлера зазвичай користуються графічними за-

Eu M
лежностями критерія Ейлера або комплексу   від критерія Рейнольдса,
Fr q
побудованими для найпоширеніших конструкцій мішалок. Вплив критерія
Фруда, пов'язаний з обертанням рідини і утворенням воронки, виявляється ли-
ше при ReM > 300 у посудинах без відбивних перегородок переважно з турбін-
ними й гвинтовими (пропелерними) мішалками. Показник ступеня q при кри-
терії Фруда можна визначити за емпіричною формулою
a  lg ReM
q
b
де а, b — константи (табл.7.2.4).
Таблиця 7.2.4.

Гвинтові мішалки Турбінні мішалки

Г/D
а b а b
2,1 2,6 18 — —
2,7 2,3 18 — —
3 2,1 18 1 40
3,3 1,7 18 1 40

20
 Якщо конструкція проектованої мішалки відрізняється від тих, для яких
відома залежність Eu = f(ReM) або Ф=f(ReM), необхідно ввести виправлення, що
враховують відхилення відповідних геометричних параметрів. При цьому роз-
рахункове критеріальне рівняння приймає вид:
Eu M  C0 RemM Fr q  M  Eu M0  M (7.5)

Поправочний множник цього рівняння

 M   D H h b B s l n П ,
k1 k2 k3 k4 k5
Г  Г  Г  Г  Г 
де  D   D  ;  H   H  ;  h   h  ;  b   b  ;  B   B  ;
 ГD0   ГH 0   Гh0   Гb 0   ГB0 
k7
 ГlT 
k k k
 Гs   zп   zл 
6 8 9

s    ;  l    ;  п    ; л    — окремі поправочні
Г
 s0  Г
 lT 0   п0 
z  л0 
z

множники; zп — число перегородок (відбивних); zл — число лопатей.

Таблиця 7.2.5
Тип Параметри типової мі-
k1 k2 k3 k4 k5 k6 k7 k8 k9
мішалки шалки
Г D  Г H  3 ; Гh  1 ;
Турбін-
0 0,5 1,09 0,3 1,5 0,43 0,7 Гh  1 ; zM  6 ; Гl  0,25 ;
на
Гb  0,2 ; Г B  0,3 ; zп  4
Гвинто- Г D  Г H  3 Гh  1 ;
ва (про- 0,93 0,5 0 1,7 zл  3 Г B  0,3
пелерна)
Лопате- Г D  2...3 ; Гb  0,3 ;
1,2 0,5 0,3
ва Г H  3 ; Гh  1,5

Індексом «0» позначено симплекси геометричної подібності й геометри-

чні параметри досліджених конструкцій мішалок. Відношення симплексів мо-
же бути замінено відношенням відповідних параметрів. Значення показників
степеня kі для деяких конструкцій мішалок зведені в табл.7.2.5.
Наведені рівняння справедливі для розрахунку потужності при перемі-
шуванні однофазних потоків ньютонівських рідин, а також для двофазних сис-
тем рідина — рідина і рідина — тверде тіло при об'ємній частці дисперсної фа-
зи  <0,3 і відмінності густин фаз не більше 30%. В інших випадках в’язкість і
21
густину системи, що перемішується, не можна приймати рівними аналогічним
параметрам основної рідини, а варто розраховувати за спеціальними рівнян-
нями. Так, для розрахунку густини двофазної системи використовують рівнян-
ня:
c  ф  p 1    , (7.6)

де c , p , ф — густини системи, рідини і дисперсної фази, кг/м3;  — об'ємна

частка дисперсної фази.

При зважуванні твердих частинок в рідині в'язкість системи розрахову-
ють за такими рівняннями:
при   0,1 c  p (1  2,5 ) ; (7.7)

при   0,1 c  p (1  4,5 ) (7.8)

де c і  p — відповідно в'язкість системи і основної рідини, Па·с.

При перемішуванні систем рідина — газ потужність визначають за рів-

няннями виду:
Np-Г  f ( Np ,VГС , n, dM ) (7.9)

де N p — потужність при перемішуванні тією ж мішалкою суцільної рідини, Вт;

VГС — витрата газу, м3/с.

Для апаратів з турбінними мішалками рівняння приймає вигляд:

N p-Г  0,695 N р0,9

 nd 
3 0,45
M
(7.10)
0,25
VГC
Для розрахунку потужності при перемішуванні неньютонівських рідин
використовують значення так званої уявної в'язкості, що визначається експе-
риментально при ламінарному режимі перемішування.
Потужність на валу перемішуючого пристрою, що можна розрахувати за
потужністю в робочий період N введенням поправочних коефіцієнтів:
NB  A1  1   A2   N (7.11)

22
де А1 — коефіцієнт, що враховує збільшення потужності в пусковий період і
в'язкість середовища (при c  0,5 Па·с); A2 — коефіцієнти, що враховують
збільшення потужності при наявності в апараті різних допоміжних пристроїв
(при c  0,1 Па·с).
Для малов’язких середовищ А1 у більшості випадків можна прийняти рів-
ним одиниці, тому що сучасні електродвигуни розраховані на роботу з достат-
ньо великими пусковими перевантаженнями. При перемішуванні в'язких сере-
довищ рекомендуються такі значення: для однолопатевих мішалок A1  2, для
багатолопатевих, якірних, рамних і турбінних A1  2,5, для гвинтових (пропеле-
рних) мішалок A1  1,3.
Орієнтовні значення коефіцієнта A2 при установці різних допоміжних
пристроїв: труби для перетискування розчину — 0,2; двох вертикальних труб
— 0,3; гільз для термометра — 0,1; змійовика біля стінки апарата (рис.7.2.2.) —
2; спірального змійовика, розташованого біля дна апарата, — 2,5...3. При наяв-
ності в апараті відбивних перегородок впливом на потужність внутрішніх до-
поміжних пристроїв зневажають.

Рис.7.2.2. Схема установки в апараті з турбінною мішалкою:

а — спірального змійовика і відбивних перегородок;
б — вертикального плоского змійовика

23
 За потужністю на валу мішалки визначають номінальну потужність елек-
тродвигуна приводу:
NB
Nе  ,

де η — ККД редуктора приводу мішалки (для нормалізованих приводів
  0,9...0,95 ).
Потужність приводу, частота обертання мішалки і об'єм апарату за ДСТ
20680—75 повинні знаходитися в межах, указаних в табл.7.2.6. При цьому но-
мінальна потужність приводу відповідає ряду, кВт: 0,25; 0,75; 1,5; 3; 5,5; 7,5;
11; 15; 18,5; 22; 30; 37; 45; 55; 75; 90; 110; 132.
Кутова швидкість вихідного валу приводу повинна відповідати ряду,
рад/с (в дужках наведено частоту обертання в хв-1): 0,52 (5); 0,66 (6,3); 0,84 (8);
1,05 (10); 1,31 (12,5); 1,68 (16); 2,09 (20); 2,62 (25); 3,35 (32); 4,2 (40); 5,24 (50);
6,6 (63); 8,4 (80); 10,5 (100); 13,1 (125); 16,8 (160); 20,9 (200); 26,2 (250); 33,5
(320); 42 (400); 52,4 (500); 78,5 (750); 105 (1000); 143 (1500).
Найпоширенішими є вертикальні виносні індивідуальні приводи із стан-
дартними електродвигунами і типовими мотор-редукторами. Ці приводи нор-
малізовані й поділяються на дев'ять типів (МН 5855-66 ... МН 5863-66). Норма-
лізовані також конструкції кінцевих опор (МН 5864-66, МН 5865-66), ущіль-
нень (МН 5866-66...МН 5870-66) і муфт (МН 5871-66, МН 5872-66) валів пере-
мішувальних пристроїв.
Таблиця 7.2.6.
Номінальний Внутрішній діаметр апарата, Потужність при- Частота обер-
об’єм, м3 мм воду, кВт тання, хв-1
0,01 250 0,25 — 0,75 25 — 1500
0,016 300 0,25 — 0,75 25 — 1500
0,025 350 0,25 — 0,75 25 — 1500
0,04 400 0,75 — 1,5 25 — 1500
0,063 400 0,75 — 1,5 20 — 1500
0,1 500 0,75 — 3 20 — 1500
0,16 600 0,75 — 5,5 20 — 1500
0,25 700 0,75 — 7,5 16 — 1500
0,4 800 0,75 — 11 16 — 1000

24
 0,63 800; 1000 0,75 — 11 16 — 1000
1 1000; 1200 1,5 — 15 12,5 — 750
1,25 1000; 1200 1,5 — 15 12,5 — 750
1,6 1000; 1200 1,5 — 18,5 12,5 — 750
2 1200; 1400 1,5 — 22 10 — 750
2,5 1200; 1400 1,5 — 22 10 — 750
3,2 1200; 1600 1,5 — 30 10 — 750
4 1400; 1600 1,5 — 30 10 — 750
5 1400; 1800 1,5 — 37 8 — 500
6,3 1600; 1800 1,5 — 45 8 — 500
8 1600; 2000 1,5 — 45 8 — 500
10 1800; 2200 1,5 — 55 8 — 500
12,5 1800; 2400 1,5 — 55 8 — 500
16 2000; 2400; 2800 3,0 — 55 8 — 500
20 2200; 2600; 3000 3,0 — 75 6 — 500
25 2400; 2800; 3200 3,0 — 90 5 — 400
32 2600; 3000; 3400 3,5 — 90 5 — 400
40 2800; 3200; 3600 3,5 — 90 5 — 400
50 3000; 3400; 4000 7,5 — 110 5 — 320
63 3600; 4000; 4500 7,5 — 132 5 — 250
80 3200; 3600; 4000;4500; 5000 11 — 132 5 — 250
100 3600; 4000; 4500;5000 11 — 132 5 — 200

7.2.5. Визначення якості перемішування

При відомій потужності якість (ефективність) перемішування можна роз-
рахувати за формулою
E  f ( NV ) (7.12)
де Е — показник якості перемішування (β, α, К і ін.); NV — питома потужність
перемішування, рівна відношенню потужності до об'єму перемішуваного сере-
довища, кВт/м3.
Залежності виду, отримані для різних технологічних процесів і конструк-
цій, дозволяють вибрати найбільш ефективну конструкцію перемішувального
пристрою і потім підібрати параметри його роботи для конкретного технологі-
чного процесу. Поки що такі залежності розроблені лише для окремих процесів
і конструкцій, тому якість перемішування звичайно встановлюють за критеріа-
льними рівняннями, у визначальний критерій яких входить шуканий показник
ефективності.

25
 7.2.6. Суспендування і гомогенізація
Ступінь однорідності системи β при перемішуванні в апаратах періодич-
ної дії пов'язаний з тривалістю перемішування:
Fo  f    (7.13)
DT 
де Fo  — критерій Фур’є;   — час, необхідний для досягнення задано-
Н2
го ступеня однорідності  ; DT — коефіцієнт турбулентної дифузії.
Зі збільшенням   величина  наближається до нуля. Час повного пере-

мішування  m (при   0 ) визначають [5] з рівняння

 m  n  C  Г Dk (7.14)

де n — частота обертання мішалки, c-1 ; С — константа (зазвичай приймається

С  4...5 ); k — показник степеня; для турбінних і гвинтових (пропелерних)
мішалок k  2 .
Симплекс Г H також впливає на  m , але в меншій мірі, ніж Г D , і в розра-
хунок не приймається.
У проточному апараті перемішування впливає на час перебування части-
нок оброблюваного матеріалу в апараті. Характер розподілу цього часу багато
в чому визначає протікання технологічних процесів і якість продукції. Серед-
ній час перебування суспензії в апараті безперервної дії
VC
 cp  (7.15)
V
де VC — витрати суспензії, м3/с; V — об'єм апарата, м3.
При ізотропній турбулентності і відомому значенні коефіцієнта турбуле-
нтного перенесення DT час перебування частинок в проточному апараті з пере-
мішуванням визначають за рівняннями:
 ч Сп Pe
  Pe , (7.16)
 ср Са e  1

 ч Сп ePe  1
  , (7.17)
 ср Са Pe

26
де Сп — концентрація суспензії в потоці; Са — середня концентрація суспензії

в апараті; Pe 
Woc  Wc  H — критерій Пекле-Боденштейна; Woc — швидкість
DT
VC
осадження частинок; Wc  — швидкість потоку суспензії в апараті (f —
f
площа поперечного перерізу потоку в апараті).
Рівняння (7.16) застосовується при протилежному напрямку векторів
швидкості Woc і Wc , а (7.17) — при їх співпадінні.

7.2.7. Інтенсифікація теплообмінну

Коефіцієнт тепловіддачі, що характеризує якість перемішування в тепло-
обмінних апаратах, визначають з критеріальних рівнянь вигляду:
f
  
Nu  C0 ReМ   D H h b B z s d3 l3 D ,
m
Pr q  (7.18)

 ст 
D d 
де Nu  — критерій Нуссельта (для змійовика Nu  3 ); Pr  — кри-
  a
nd М2 
терій Прандтля; ReМ  — критерій Рейнольдса; cт — динамічна в'яз-

кість середовища при температурі стінки;  — поправочні коефіцієнти:
KD KП kb
Г  Г  Г 
k K
 ГB   z
В z

D  D
 ГD  ;  H   H  ; b   b
 Гb  ;  B    ; Z    ;
 0   ГH 0   0  Г
 B0   z0 
Kd Kl KD
 Гd  з  Гl  з  ГD  з
K
 ГS 
S

S   ;  d3   з  ;  l3   з  ;  D3   з  ;
 Г S   Гd   Гl   ГD 
 0  з0   з0   з0 
Ki , ki — показники степеня при симплексах подібності; d3, l3 — діаметр труб
змійовика і відстань між ними (рис.7.2.2); D3 — діаметр навивки змійовика; т,
q, f — показники степеня при критеріях подібності; С — константа рівняння.
Значення константи С, показників степеня і поправочних множників 
зведені в табл.7.2.7. Знаком «0» позначені параметри мішалки, прийнятої як
типова для розрахунку.

27
 7.2.8. Інтенсифікація масовіддачі
Вплив перемішування на масообміні процеси проявляється в збільшенні
коефіцієнта масовіддачі і поверхні контакту фаз (в системах рідина — газ і рі-
дина — рідина). Тому для оцінки якості перемішування в таких випадках доці-
льно користуватися: об'ємним коефіцієнтом масовіддачі KV=K (де  — пито-
ма поверхня контакту фаз, м2/м3); висотою одиниці перенесення маси (ВОП);
висотою, еквівалентною одній теоретичній тарілці (ВЕТТ).
Коефіцієнт масовіддачі К, віднесений до поверхні контакту фаз, звичайно
визначають з критеріальних рівнянь:
Nu Д  f  Reм ,PrД ,Гі  , (7.19)

Kd 
де Nu Д  — дифузійний критерій Нуссельта; PrД  — дифузійний кри-
DД DД

терій Прандтля; Гі — симплекс геометричної подібності.

Питома поверхня контакту фаз збільшується при перемішуванні систем,
що включають рідку або газову дисперсні фази, внаслідок їх подрібнення:
6
 , (7.20)
d
де  — об'ємна частка дисперсної фази (в системі газ — рідина це відносний
газовміст); d — діаметр частинок дисперсної фази.
Питома поверхня контакту фаз в системах рідина — рідина і рідина —
газ залежить від питомої потужності перемішування [5]:
0,25
NV0,4 р0,2  
 C   р
і
, (7.21)
 р0,6  
 ф
де С — постійна; i — показник степеня: для систем рідина — рідина i = 0,5; С =
4,25; для систем газ — рідина (розчини електролітів) i = 0,6; С = 0,423; для си-
стем газ — рідина (водні розчини спиртів) i = 0,35; С = 0,50; ρр — густина дис-
персійної фази, кг/м3;  p — поверхневий натяг, Н/м; ф , р , — динамічна в'яз-

кість дисперсної і дисперсійної фаз, Па·с.

28
 При сорбції газів чистими рідинами рівняння (7.21) приймає вигляд:

NV0,4 р0,2  w 
0,5

  1,44   , (7.22)
 р0,6  w0 
де w — швидкість дисперсної фази, віднесена до повного поперечного перері-
зу апарата, м/с; w0 — швидкість вільного піднімання бульбашок газу, м/с (при
сталому режимі w0 = 0,25 м/с).
Оскільки експериментально визначити поверхню дисперсних рідкої і га-
зової фаз складно, розрахункові рівняння, отримані при обробленні експериме-
нтальних даних по масовіддачі, подають у такому вигляді:
KV  f  N ,  , (7.23)

де φ — відносний вміст дисперсної фази.

Значення φ при перемішуванні в системі газ — рідина турбінними міша-
лками можна розрахувати за рівнянням Кольдербанка [5]:

NV0,4 р0,2  w 
0,5 0,5
w 
    3,42  103
  (7.24)
 w0   р0,6  w0 
Для масообміну в системі газ — рідина стосовно процесів культивування
мікроорганізмів рівняння масопередачі при перемішуванні турбінними мішал-
ками має вигляд [6]:
KV  0,171NV0,44 0,67 (7.25)
Рівняння для розрахунку коефіцієнтів масовіддачі наведені в [3,5,6,8].

29
Тип мішалки С0 m q f kD kH kh kb kП kЛ kd3 kD3 Параметри типової міша-
Примітка
лки
Турбінна в апараті: Г D  3 ; Г Н  3 ; Гh  1 ; 1,163
b  ;
з сорочкою, відби- 0,76 0,67 0,33 0,14 -0,13 -0,56 0,12 Гb  0,2 ; Г B  0,3 ; zП  4 ; 0,897
вними перегород-  0,715
zЛ  6 Гb
ками
4 103  ReM  106
без відбивних пере- 0,35 0,67 0,33 0,14 -0,1 0,05 0,15 Те ж
3 102  ReM  4 105
городок
з вертикальним 0,036 0,67 0,33 0,14 -0,33 0,2 d3  0,035D ; l3  d3 ; zП - число змійови-
змійовиком zП  4 ків;
(Рис.5.1.б) 10  Re м  2 106
4

із спіральним змі- 0,036 0,67 0,33 0,14 -0,1 0,28 0,5 Dз  0,7 D ; dз  0,035D ;
йовиком і відбив- H з  Dз ; zЛ  6 ; Гh  1 ;
За відсутності від-
ними перегородка- бивних перегоро-
Г В  0,25 ; Гdз  0,105 ; док kdз  1,7
ми (Рис.5.1.а)
Г D  Г Н  3 ; Гb  0,2 ;
Гвинтова (пропеле- Г D  3 ; Г Н  3 ; Гh  1 ;
рна) в апараті: Гb  0,3 ; Г B  0,3 ; Г S  1 ;
з сорочкою і відби- 0,514 0,67 0,33 0,14 zП  4 ; zЛ  3 При Г S  2 ,
вними перегород- C  0,585 ;
ками при ГS  3,14 ,
без перегородок 0,54 0,67 0,25 0,14 Те ж C  0,615
зі змійовиком 0,068 0,67 0,41 0,34 Те ж і Г Dз  2,1;
Гlз  0,105 ; zП  4
Лопатева в апараті: Г D  2 ; Гh  0,3 ; zЛ  2 ;
з сорочкою і відби- 0,67 0,33 0,14 -0,39 0,34 zП  4
вними перегород-

30
ками
без відбивних пере- 0,36 0,67 0,33 0,14 0,13 0,15 Г D  2 ; Гh  0,3 ; Гb  0,2 ;
городок z Л  2 ; zП  4
із спіральним змі- 0,03 0,62 0,33 0,14 0,15 0,15 -0,25 Те ж і Г dз  0,07 ;
йовиком Г Dз  1,5
Якірна в апараті із 1,0 0,5 0,33 0,18 30  ReМ  300
змійовиком
Те ж 0,36 0,67 0.33 0,18 300  ReМ  4 104

31
 7.2.9. Приклад розрахунку.
Порядок розрахунку апарата з перемішувальним пристроєм
1. Вибір і розрахунок відсутніх вихідних даних (фізико-хімічні й тепло-
фізичні властивості перемішуючої системи, параметри теплоносія або холодоа-
генту).
2. Вибір типу мішалки і конструкції апарата (ГОСТ 20680-75).
3. Визначення основних показників якості перемішування, які лімітують
технологічний процес, і розрахунок потужності перемішування.
4. Розрахунок перемішувального пристрою:
 вибір і розрахунок основних конструктивних розмірів мішалки і пара-
метрів її роботи, що забезпечують необхідну потужність перемішування;
 уточнення значення потужності і якості перемішування, порівняння їх
із заданими показниками;
 розрахунок потужності на валу мішалки і номінальної потужності еле-
ктродвигуна приводу;
 вибір приводу перемішувального пристрою;
 вибір конструкції опор, муфт і ущільнень вала перемішувального при-
строю.
5. Тепловий розрахунок апарата з перемішувальним пристроєм.
6. Проектування апарата з використанням стандартних і нормалізованих
вузлів.
Завдання. Потрібно розрахувати апарат з механічним перемішувальним
пристроєм, що забезпечує інтенсивну абсорбцію кисню з повітря, необхідну
для культивування мікроорганізмів.
Вихідні дані:
мікроорганізми поглинають розчинений кисень з питомою (віднесеної до
одиниці об'єму культурального рідкого середовища) швидкістю
qVc  1 103 кг /  м3  с  і виділяють в результаті біохімічних процесів теплоту з

питомою швидкістю qvt=15 кВт/м3;

 робочий об'єм апарата (об'єм неаерованої культуральної рідини)
V p  5 м3 ;

витрата повітря, що подається в апарат, WГ  0,1 м3 / c ;

температура середовища і концентрація розчиненого в ньому кисню під-
тримуються постійними: t  35 °С; C  0,1 Cp , де Cp — концентрація насичен-

ня культурального середовища киснем повітря.

Вибір відсутніх початкових даних. Для розрахунку апарата необхідно
вибрати з літературних джерел теплофізичні параметри культуральної рідини
(залежно від виду мікроорганізмів і параметрів культивування) при температу-
рі культивування 35 °С: густину ρр [кг/м3], динамічну в'язкість μр [Па·с], тепло-
ємність ср [Дж/(кг·К)], коефіцієнт теплопровідності λр [Вт/(м·К)], число Пранд-
тля.
Приймаємо умовно (для більшої універсальності розрахунку) ці парамет-
ри рівними відповідним характеристикам води при температурі 35 °С. Впливом
на масо- і теплоперенесення протікання рідини через апарат (при безперервно-
му процесі культивування), а також втратами теплоти в навколишнє середови-
ще можна нехтувати через їхню малість.
Для відведення теплоти, що виділяється при біохімічних реакціях і в ре-
зультаті інтенсивного перемішування, необхідно встановити оболонкову пове-
рхню охолоджування із спіральною перегородкою, що утворює спіральні кана-
ли з кроком 0,25 м і перерізом 0,25×0,03 м.
Як холодоагент використовуємо воду з температурою на вході (початко-
вою) tп= 15 °С і на виході (кінцевою) tк = 25 °С. Теплофізичні параметри хладо-
tп  tк
агента вибираємо за середньою температурою води tср   20 С
2
Вибір типу мішалки і конструкції апарата. При подачі значної кілько-
сті повітря в апараті утворюється газорідинна система з високим вмістом пові-
тря. Для інтенсивного перемішування газорідинних систем, що прискорює аб-

33
сорбцію кисню, необхідні значні напруження зсуву і циркуляція (табл.7.2.3),
що найкраще досягається за допомогою турбінних мішалок.
Об'єм газорідинної системи значно перевищує об'єм неаерованої культу-
ральної рідини Vр. Повний об'єм апарата можна визначити за рівнянням
V = Vp/φзап, де φзап — коефіцієнт заповнення (приймається залежно від особли-
востей культивування в межах 0,5... 0,7). При φзап = 0,5 повний об'єм апарата
V = 5/0,5 = 10 м3.
Виходячи з об'єму апарата за табл.5.6 вибираємо внутрішній діаметр апа-
рата D=1800 мм. Висота корпусу апарата На =4180 мм. Далі за ДСТ 20680—75
вибираємо апарат з еліптичними днищем і знімною кришкою (тип 0), оболон-
кою (тип 01), відкритою турбінною мішалкою в сполученні з відбивними пере-
городками (4 шт.) та барботером (тип 73).
Розрахунок потужності перемішування. Перемішуючий пристрій по-
винен забезпечити необхідну інтенсивність масопередачі. Його параметри за-
лежать від необхідної для цього потужності перемішування.
Питому потужність Ni, необхідну для забезпечення заданої інтенсивності
масопередачі (по кисню) в апаратах з турбінними мішалками, можна розраху-
вати за рівнянням (7.25), для чого необхідно заздалегідь визначити об'ємний
коефіцієнт масопередачі KV і відносний газовміст  .
Із загального рівняння масопередачі при повному перемішуванні маємо:
qVc
KV  ,
Ccp

dM
де qVc  — питома швидкість масопередачі по кисню, кг/(м3с); М — ма-
Vp  d

са кисню, кг; Vp — об'єм рідкої фази, м3; Ccp — середня різниця концентрацій

кисню, що віднесена до рідкої фази, кг/м3.

Кисень належить до важкорозчинних у воді газів, і розчини його набли-
жаються до ідеальних (підкоряються закону Генрі). Тому при абсорбції кисню

34
лінія рівноваги графічно визначається прямою лінією і середня різниця конце-
нтрацій може бути розрахована як її середньологарифмічне значення:
Cб  См
Ccp  ,
Cб
ln
См
Сб
а при  2 — як середнє арифметичне:
См
Сб  См
Сср  ,
2
де Сб  Срн  С — різниця концентрацій на вході повітря в апарат (більша);

См  Срк  С — різниця концентрацій на виході повітря з апарата (менша); Срн

і Срк — концентрація кисню в рідині, рівноважна з повітрям, відповідно на

вході в апарат і виході з нього; С — поточна концентрація кисню, розчиненого

в рідині, в процесі культивування; при повному перемішуванні у всіх точках
апарату С=0,1·Ср.
Рівноважна концентрація кисню в рідкій фазі для системи вода — повіт-
ря при постійній температурі залежить від масової концентрації кисню в повіт-
рі і загального тиску системи:
р  М г  Рy
Cp  ,
M р  т рх

де Р — загальний тиск, Па; Мг, Мр — молекулярні маси газу (кисню) і води;

Мг = 32, Мр=18; у — концентрація (масова частка) кисню в повітрі; mpx — конс-
танта фазової рівноваги, що встановлює зв'язок між парціальним тиском кисню
у повітрі і концентрацією (масовою часткою) його в рідкій фазі; при темпера-
турі 35 °С, mpx = 5,13·109 Па.
Загальний тиск системи на виході повітря з апарата може бути прийнятий
рівним атмосферному: Рк = 1,01·105 Па. Тиск на вході при висоті стовпа рідини
Н а 4,18
Hр    2,09 м
2 2

35
становить
Рп  Рк  р gH р  1,01 105  994  9,81  2,09  1,21 105 Па .

Масову частку кисню в атмосферному повітрі приймаємо уп = 0,232.

На виході з апарата концентрація кисню в повітрі ук менша, ніж на вході
dM
(внаслідок абсорбції зі швидкістю  qVc  Vp ):
d
dM
Wг Рп yп  Wг Рп yп  qVcVp 0,1  1,127  0,232 -1  10-3  5
yк  dt    0,196
Wг Рп 
dM W г Рп  qVcVp 0,1  1,127 -1  10 -3
 5
dt
Використовуючи знайдені значення у і Р, розрахуємо рівноважні концен-
трації кисню на вході і виході з апарата:
rр  М Г  РП  yП 994  32  1,21  105  0,232
С 
к
р   9,65  10-3 кг/м3;
M р  m px 18  5,13  10 9

rр  М г  Рк  yк 994  32  1,01  105

C 
к
р   6,83  10-3 кг / м3 .
М р  m px 18  5,13  10 9

Концентрація розчиненого кисню

Cрп  Срк 9,65 103  6,83 103
C  0,1Cp  0,1  0,1   0,82 103 кг/м3.
2 2
Розрахуємо Сб , Cм і Сср :

Сб  Срп - С  9,65 10-3 - 0,82 10-3  8,83 10-3 кг/м3;

Cм  Срк  С  6,83  103  0,82  103  6,01 103 кг / м3 ;

Сб  См 8,83 10-3  6,01 10-3

Сср    7,42  10-3 кг / м3
2 2
Об'ємний коефіцієнт масопередачі.
3
KV  1  10 3  0,135 c1 .
7,42  10
Відносний газо вміст φ, що входить в рівняння (7.25), розрахуємо за рів-
нянням (7.24), для чого заздалегідь задамося питомою потужністю перемішу-

36
вання NV = 5 кВт/м3 і визначимо приведену швидкість повітря, віднесену до
поперечного перерізу апарата:
WГ 0,1  4
W   3,94  102 м/с.
D 2
3,14  1,8 2

4
Звідси
0,5
  NV0,4 rр0,2  W 0,5  0,0394  0,5
  w   3,42  10 -2
  
 w0  sр0,6  W0   0,25 
0,5 ;
50,49940,2  0,0394 
3,42  10 -2
0,6 
0,25 
 7,04  10-2  
  0,394   0,5  0,05 ;   0,25 .
Підставивши KV і φ в рівняння (7.25), одержимо:
1 1
 KV  0,44  0,135  0,44
NV   0,67 
 0,67 
 4,82 кВт м3 .
 0,171     0,171  0,25 
Оскільки отримане значення NV мало відрізняється від прийнятого при
розрахунку φ, в подальших уточненнях немає необхідності.
Розрахунок перемішувального пристрою. Розрахунок включає визна-
чення розмірів мішалки, частоти її обертання і вибір привода, забезпечуючих
необхідну інтенсивність перемішування.
Вихідним розрахунковим є рівняння (7.10), яке після підстановки Nр з рі-
вняння (7.3) буде мати вигляд:

 Eu р n3dM5   nd   Eu  р  n3,15d M5,85

0,9 3 0,45 0,9
M M
 0,695  0,695
M
N р-Г .
Wг0,25 Wг0,25
Вибравши відповідно стандартному ряду (ГОСТ 20680—75) частоту обе-
ртання мішалки n  3,33 c-1 і попередньо прийнявши значення Eu M рівним та-
кому для відкритої шестилопатевої турбінної мішалки з параметрами
Г D0  Г H0  3 ; ГП0  1 ; Г В0  0,2 в апараті з чотирма відбивними перегородками

( Г В0  0,3 ) при ReM  105 , Eu M  Eu M0  6 [5] по

37
 Nр-Г=NV·Vp=4,82·5=24,1 кВт
визначимо діаметр мішалки:
1
1
  5,85
  5,85

N р-ГWг0,25
 24,1  0,10,25  103
dМ     0,747 м
 0,695  EuM р  n 
0,9 3,15
 0,695   6  994   3,33 
0,9 3,15
 
Найближчий за табл.7.2.1 діаметр мішалки dM = 0,8 м. За табл.7.2.2 ви-
значаємо інші розміри мішалки (тип 03): b = 160 мм; d = 80 мм; s = 8 мм.
Для подальших розрахунків необхідно уточнити потужність перемішу-
вання газорідинної системи Nр-Г та неаерованої рідини Nр. Насамперед уточни-
мо значення ЕuМ. Проектована мішалка відрізняється від дослідженої парамет-
рами ГD, ГH і ГB. Тому, відповідно рівняння (7.5) і табл.7.2.5
0 0,5 0,3
Г   ГH   ГB 
Eu M  Eu M0  м  Eu м0  D  H  B  Eu M0  D      ,
 ГD
 0   Г H0   Г B0 
де Eu M0 — критерій Ейлера для досліджених мішалок; при

n  d M2  р 3,33  0,82  994

ReM    2,87  106 приблизно по графіку визначаємо
р 0,73  10 3

D 1,8 B 0,1D 0,1  1,8

Eu M0  6 ; ГD    2,25 ; ГB     0,225 ;
d M 0,8 dM dM 0,8
H 2,09
ГH    2,62 — симплекси геометричної подібності;.
dM 0,8
Для проектованої мішалки
0,5 0,3
Г   ГB   2,62 
0,5
0,2250,3
Eu M  Eu M0  H      6   5,15 .
 ГH
 0   Г B0   3  0,3

Це значення приймаємо для подальших розрахунків.

Уточнимо потужність перемішування газорідинної системи:

38
  Eu р  n3,15d M5,85
0,9
M
N р-Г  0,695 
Wг0,25
 5 15  994  3,333,15  0,85,85
0,9

 0,695 0,25
 32  103  32 кВт
0,1
і потужність перемішування за відсутності аерації:
Nр  Eu M  р  n3  dM5  5 15  994  3,333  0,85  61,9 103 Вт  61,9 кВт

Отже, питома потужність перемішування газорідинної системи

N р-Г 32
NV    6,4 кВт м3 більше розрахункової (NV=4,82 кВт/м3) і проекто-
Vp 5

вана мішалка забезпечить необхідну швидкість масообміну.

За значенням Nр вибираємо привід перемішувального пристрою. Розра-
хункова потужність на валу мішалки NВ, що знайдена за рівнянням (7.10), прак-
тично не відрізняється від потужності Nр, тому що при перемішуванні ма-
лов’язких середовищ А1=1, а впливом допоміжних пристроїв на потужність
можна знехтувати (∑А2=0). Номінальна потужність електродвигуна приводу з
врахуванням ККД редуктора (η=0,9)
NB 61,9
Nе    68,8 кВт .
 0,9
Вибираємо нормалізований вертикальний привід 5-75-18, 8 МН 5855-66 з
редуктором типа BO-VI і електродвигуном АТ 94-6 потужністю 75 кВт.
Тепловий розрахунок. Для підтримки необхідної температури процесу
(t = 35 °С) при культивуванні мікроорганізмів необхідно відводити не тільки
теплоту біохімічних процесів, але і теплоту, що утворюється в результаті диси-
пації механічної енергії при перемішуванні з питомою потужністю
NV = 6,4 кВт/м3. При об'ємі рідини Vp = 5 м3 теплове навантаження поверхні
охолоджування
Q = (qVt + NV) Vp = (15 + 6,4) 5 = 107 кВт.
При вибраних раніше параметрах охолоджуючої води середній темпера-
турний напір
39
 tб  tм 20  10
tср    14,4 С
tб 20
ln ln
tм 10
Для розрахунку поверхні охолоджування необхідно знайти коефіцієнт
теплопередачі:
1
K0  ,

1 1
 CT 
1 CT  2
де 1 — коефіцієнт тепловіддачі від рідини, що перемішується, до стінки апа-
рата, Вт/(м2·К);  2 — коефіцієнт тепловіддачі від стінки апарата до охолоджу-
ючої води, Вт/(м2·К);  CT — товщина стінки апарата:  CT  0,01 м ; CT — теп-
лопровідність стінки: для неіржавіючої сталі марки 12х18н10т приймаємо
CT  17,5 Вт  м  К  .
Розрахунок 1 виконуємо по рівнянням (7.18) з урахуванням відхилення
проектованого апарата від дослідженої типової конструкції по Г D і ГH (впливом
відхилення ГВ нехтуємо):

 р 
0,14

Nu  0,76Re 0,67
Pr 0,33
   D H 
 СТ 
M

0,67 0,13 0,56

 nd M2  р   р   ГD   ГН 
0,14

 0,76      
  
0,33
Pr  
 СТ 
р
 р   Г D0   Г Н0 
0,67 0,14
 3,33  0,82  994   0,73  103 
 0,76  3  4,87 0,33
 3 
2,250,132,620,56  30800.
 0,73  10   0,86  10 
За значенням Nu визначаємо
Nu р 30800  0,626
1    10700 Вт / (м 2  К) .
D 1,8
При розрахунку температура стінки умовно прийнята середньою між те-
мпературою середовища, що перемішується, і охолоджуваною водою
(tСТ = 27 °С).

40
 Охолоджена вода протікає по спіральному каналу прямокутного перерізу
( nсп  bсп  0,25  0,03 м ), площа якого f = 0,0075 м2, а еквівалентний діаметр
4 f 4  0,0075
dекв    0,0536 м.
П 2  0,25  0,03

Витрата охолодної води обчислюється з рівняння теплового балансу

Q 107
GB    2,55 кг / с ,
cB (tк  tп ) 4,19  (25  15)
а швидкість руху води в каналі
GB 2,55
WB    0,34 м / с .
f  B 0,0075  998
При такій швидкості критерій Рейнольдса
Re  WB  dекв /  в  0,34  0,0536 / 1,01 106   18000

режим руху турбулентний, і для розрахунку  2 можна використовувати крите-

ріальне рівняння:

Nu  0,021Re0,8 Pr 0,4  Pr/ Prст 

0,25
Х,

де X — коефіцієнт, що враховує кривизну спіралі:

dекв 0,0536
X  1  3,54  1  3,54  1,105 .
D 1,8
Прийнявши критерій Рrст = 5,93 при tст = 27 °С визначаємо критерій Нус-
сельта:

Nu  0,021 180000,8  7,020,4   7,02 / 5,93 1,105  150,8

0,25

а потім коефіцієнт  2 :
Nu B 150,8  0,599
2    1685 Вт /  м 2  К  .
dекв 0,0536
Далі визначаємо коефіцієнт теплопередачі К0:

 795 Вт /  м 2  К  .
1 1
K0  
1  ст 1 1 0,01 1
   
1 ст  2 10700 17,5 1685
З урахуванням забруднення поверхні ( H  0,9 ) коефіцієнт теплопередачі
41
 K  K0  H  795  0,9  715 Вт /  м2  К  .

Поверхня охолоджування
Q 107  103
F   10,4 м 2
K  tср 715  14,4

і розміститься на висоті
F 10,4
Н   1,8 м ,
  D 3,14  1,8
тобто на бічній поверхні апарата в його робочій зоні.
На основі отриманих розрахункових даних проектується апарат, загаль-
ний вид якого зображений на рис.7.2.3. Більшість вузлів апарата нормалізована
і їх конструкція описана в довідковій літературі. Корпус апарата виконується
по ОСТ 26—01 1246—75.
Equation Chapter 7 Section 3

42
Рис.7.2.3. Загальний вид апарата із перемішувальним пристроєм
для абсорбції кисню.
43
 ДОДАТКИ
Таблиця Д.1
ТЕПЛОФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ВОДИ НА ЛІНІЇ НАСИЧЕННЯ
Температу- Густина ρ, кг/м3 Теплоєм- Теплопровідніс-ть Коефіцієнт ди- Критерій
ра t, ˚С ність С, λ, Вт/(м·К) намічної в'язкос- Прандтля Рr
Дж/(кг·К) ті
μ· 106, Па·с
1 2 3 4 5 6
0 1000 4218 0,562 1811,140 13,609
1 1000 4212 0,564 1751,343 13,093
2 1000 4208 0,567 1694,439 12,604
3 1000 4205 0,569 1640,249 12,142
4 1000 4202 0,572 1588,609 11,705
5 1000 4200 0,574 1539,368 11,290
6 1000 4197 0,576 1492,385 10,897
7 1000 4195 0,578 1447,530 10,524
8 1000 4193 0,581 1404,681 10,170
9 1000 4192 0,583 1363,724 9,833
10 1000 4190 0,585 1324,554 9,513
11 1000 4188 0,587 1287,071 9,208
12 1000 4187 0,589 1251,184 8,918
13 1000 4186 0,591 1216,805 8,642
14 999 4185 0,592 1183,856 8,378
15 999 4183 0,594 1152,258 8,126
16 999 4182 0,596 1121,943 7,886
17 999 4181 0,598 1092,844 7,656
18 999 4180 0,600 1064,898 7,437
19 998 4180 0,601 1038,048 7,227
20 998 4179 0,603 1012,237 7,026
21 998 4178 0,605 987,415 6,834
22 998 4177 0,606 963,534 6,649
23 998 4177 0,608 940,546 6,473
24 997 4176 0,609 918,411 6,303
25 997 4176 0,611 897,086 6,141
26 997 4175 0,612 876,534 5,984
27 996 4175 0,614 856,718 5,834
28 996 4175 0,615 837,606 5,690
29 996 4174 0,617 819,164 5,552
30 996 4174 0,618 801,362 5,418
31 995 4174 0,619 784,172 5,290
32 995 4174 0,621 767,566 5,167
33 995 4174 0,622 751,519 5,048
34 994 4173 0,623 736,006 4,933
35 994 4173 0,625 721,005 4,823

44
 1 2 3 4 5 6
36 994 4173 0,626 706,493 4,716
37 993 4173 0,627 692,450 4,613
38 993 4173 0,628 678,856 4,514
39 993 4173 0,630 665,693 4,418
40 992 4173 0,631 652,942 4,326
41 992 4174 0,632 640,588 4,236
42 991 4174 0,633 628,613 4,150
43 991 4174 0,634 617,003 4,066
44 991 4174 0,635 605,743 3,986
45 990 4174 0,636 594,819 3,907
46 990 4175 0,637 584,219 3,832
47 989 4175 0,638 573,929 3,758
48 989 4175 0,639 563,939 3,687
49 989 4175 0,640 554,236 3,619
50 988 4176 0,641 544,809 3,552
51 988 4176 0,642 535,649 3,487
52 987 4177 0,643 526,746 3,425
53 987 4177 0,644 518,089 3,364
54 986 4178 0,645 509,671 3,305
55 986 4178 0,646 501,482 3,247
56 985 4179 0,647 493,514 3,192
57 985 4179 0,648 485,760 3,138
58 984 4180 0,649 478,211 3,085
59 984 4180 0,650 470,861 3,034
60 983 4181 0,651 463,703 2,985
61 983 4181 0,652 456,730 2,937
62 982 4182 0,652 449,935 2,890
63 982 4183 0,653 443,314 2,844
64 981 4183 0,654 436,859 2,800
65 981 4184 0,655 430,566 2,757
66 980 4185 0,656 424,429 2,715
67 980 4185 0,656 418,443 2,674
68 979 4186 0,657 412,603 2,634
69 978 4187 0,658 406,904 2,595
70 978 4188 0,659 401,342 2,557
71 977 4188 0,660 395,912 2,520
72 977 4189 0,660 390,611 2,484
73 976 4190 0,661 385,433 2,449
74 976 4191 0,662 380,376 2,415
75 975 4192 0,662 375,436 2,382
76 974 4193 0,663 370,609 2,349
77 974 4194 0,664 365,891 2,318
78 973 4194 0,665 361,279 2,287
79 973 4195 0,665 356,771 2,256
80 972 4196 0,666 352,362 2,227
81 971 4197 0,667 348,051 2,198
45
 1 2 3 4 5 6
82 971 4198 0,667 343,834 2,170
83 970 4199 0,668 339,708 2,142
84 969 4200 0,668 335,671 2,115
85 969 4201 0,669 331,740 2,089
86 968 4202 0,670 327,853 2,063
87 967 4203 0,670 327 2,038
88 967 4204 0,671 323 2,014
89 966 4205 0,672 319 1,990
90 965 4206 0,672 315 1,966
91 965 4208 0,673 311,7 1,943
92 964 4209 0,673 308,4 1,920
93 963 4210 0,674 305,1 1,898
94 963 4211 0,674 301,8 1,877
95 962 4212 0,675 298,5 1,856
96 961 4213 0,676 295,2 1,835
97 961 4214 0,676 291,9 1,815
98 960 4216 0,677 288,6 1,795
99 959 4217 0,677 285,3 1,776
100 958 4218 0,678 282 1,756
101 958 4219 0,678 279,4 1,738
102 957 4220 0,679 276,8 1,740
103 956 4222 0,679 274,2 1,702
104 955 4223 0,680 271,6 1,684
105 955 4224 0,680 269 1,667
106 954 4226 0,681 266,4 1,650
107 953 4227 0,681 263,8 1,633
108 952 4228 0,682 261,2 1,617
109 952 4229 0,682 258,6 1,601
110 951 4231 0,683 256 1,585
111 950 4232 0,683 253,5 1,570
112 949 4233 0,684 251 1,555
113 949 4235 0,684 248,5 1,540
114 948 4236 0,685 246 1,526
115 947 4238 0,685 243,5 1,511
116 946 4239 0,686 241 1,497
117 945 4240 0,686 239,287 1,484
118 945 4242 0,686 237,189 1,470
119 944 4243 0,687 235,127 1,457
120 943 4245 0,687 233,099 1,444
121 942 4246 0,688 231,106 1,431
122 941 4248 0,688 229,145 1,418
123 940 4249 0,689 227,217 1,406
124 940 4250 0,689 225,321 1,394
125 939 4252 0,689 223,456 1,382
126 938 4253 0,690 221,621 1,370
127 937 4255 0,690 219,815 1,359
46
 1 2 3 4 5 6
128 936 4256 0,691 218,039 1,347
129 935 4258 0,691 216,290 1,336
130 934 4259 0,691 214,570 1,325
131 933 4261 0,692 212,876 1,314
132 933 4263 0,692 211,210 1,304
133 932 4264 0,693 209.569 1,293
134 931 4266 0,693 207,953 1,283
135 930 4267 0,693 206,363 1,273
136 929 4269 0,694 204,796 1,263
137 928 4270 0,694 203,254 1,253
138 927 4272 0,694 201,735 1,243
139 926 4274 0,695 200,238 1,234
140 925 4275 0,695 198,765 1,225

47
 Таблиця Д.2
Теплофізичні характеристики цукрових розчинів
Концентрація, Вт/(м·
t, ˚С , кг/м3 c, Дж/(кг· К) · 103Па·с,  Pr
мас. % К)
1 2 3 4 5 6 7
10 1044 0,8972 3945,5 1,9000 8,36
20 1040 0,9500 3953 1,4600 6,08
30 1036 0,9500 3960,5 1,1200 4,67
40 1032 0,9500 3968 0,8600 3,59
10
50 1027 0,9500 3975,5 0,7000 2,93
60 1023 0,9500 3983 0,6100 2,56
70 1019 0,9500 3990,5 0,4900 2,06
80 1015 0,9500 3998 0,4400 1,85
10 1086 0,5370 3700 1,4545 10,02
20 1082 0,5456 3715 1,3286 9,05
30 1077 0,5542 3730 1,2026 8,09
40 1073 0,5628 3745 1,0767 7,16
20
50 1068 0,5706 3760 0,9681 6,38
60 1063 0,5809 3775 0,8084 5,25
70 1059 0,5893 3790 0,6798 4,37
80 1054 0,5965 3805 0,5912 3,77
10 1133 0,5059 3454,9 2,1160 14,45
20 1128 0,5138 3477,6 1,9312 13,07
30 1123 0,52164 3500,3 1,7463 11,72
40 1118 0,5295 3523 1,5615 10,39
30
50 1113 0,5368 3546 1,4270 9,43
60 1108 0,5458 3568 1,1198 7,32
70 1103 0,5536 3591 0,9996 6,48
80 1098 0,5604 3614 0,8509 5,49
10 1183 0,4588 3213 3,9691 27,80
20 1178 0,4692 3243 3,5827 24,76
30 1173 0,4796 3273 3,1963 21,81
40 1168 0,4900 3303 2,8100 18,94
40 50 1162 0,5020 3333 2,4866 16,51
60 1157 0,5100 3363 1,9680 12,98
70 1152 0,5180 3393 1,6001 10,48
80 1146 0,5340 3423 1,3213 8,47

48
1 2 3 4 5 6 7
10 1348 0,4319 2968,4 8,1858 56,26
20 1319 0,4401 3006,1 7,3521 50,22
30 1290 0,4483 3043,8 6,5184 44,26
40 1261 0,4565 3081,5 5,6847 38,37
50
50 1215 0,4630 3119 5,0701 34,15
60 1210 0,4750 3157 3,8090 25,32
70 1205 0,4820 3195 2,9426 19,51
80 1119 0,4880 3232 2,5799 17,09
10 1295 0,2552 2723 121,0700 1291,84
20 1289 0,2658 2768 59,8700 623,36
30 1285 0,2743 2813 34,1500 350,24
40 1281 0,2814 2858 21,4000 217,36
60
50 1277 0,2876 2903 14,2000 143,33
60 1273 0,2925 2948 9,8400 99,18
70 1269 0,2965 2993 7,1700 72,38
80 1265 0,2996 3038 5,3200 53,95
10 1356 0,2125 2478,5 715,9000 8350,63
20 1350 0,2214 2531 322,9220 3692,40
30 1346 0,2284 2583,5 149,6770 1693,25
40 1342 0,2343 2636 82,2900 925,87
70
50 1338 0,2395 2688,5 45,2570 508,12
60 1334 0,2435 2741 29,3850 330,75
70 1330 0,2468 2793,5 19,9240 225,47
80 1326 0,2494 2846 13,7910 157,35
10 1362 0,1753 2234 1373,4000 17506,15
20 1356 0,1826 2294 607,2220 7629,43
30 1352 0,1884 2354 272,5720 3406,26
40 1348 0,1932 2414 146,6000 1831,30
80
50 1344 0,1975 2474 77,7330 973,66
60 1340 0,2009 2534 49,3900 623,07
70 1336 0,2036 2594 32,9040 419,20
80 1332 0,2057 2654 22,3060 287,74

49
 Д.3
Графік для визначення витрати енергії на перемішування

50
 8.4. Зразок оформлення титульної сторінки
курсової роботи

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Національний університет харчових технологій

Кафедра процесів і апаратів

харчових виробництв

Курсова робота

з дисципліни “Процеси та апарати біотехнологічних виробництв”

Варіант № ______

Виконав студент БТЕК – ІІ – 1 Ю.О. Левченко

Шифр 991820 (підпис)

Перевірив доцент Д.О. Романенко

(підпис)

Київ 2012
51
 8.5. Зразок оформлення титульної
сторінки контрольної роботи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет харчових технологій

Кафедра процесів і апаратів

харчових виробництв

Контрольна робота

з дисципліни “Процеси та апарати біотехнологічних виробництв”

Варіант № ______

Виконав студент БТЕК – ІІІ – 1 Ю.О. Левченко

Шифр 991820 (підпис)

Перевірив доцент Д.О. Романенко

(підпис)

Київ 2012

52
 9. ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Гельперин Н.И. Основные процессы и аппараты химической технологии. -
М.:Химия, 1981.– Кн.1 и 2. – 812 с.
2. Гапонов К.П. Процессы и аппараты микробиологических производств. - М.:
Лег. и пищ. пром-сть, 1981. – 240 с.
3. Малежик І.Ф. Процеси і апарати харчових виробництв. – К.: НУХТ, 2003 р. –
400 с.
4. Сидоров Ю.І., Влязло Р.Й., Новіков В.П.. Процеси і апарати мікробіологічної
промисловості. Технологічні розрахунки. Приклади і задачі. Основи проекту-
вання виробництв: Навч. посібник. У 34. - Львів: Видавництво Національного
університету „Львівська політехнічка”, 2004.-240с.
5. Процеси і апарати харчових виробництв. Лабораторний практикум. Навч.
посібник/За редакцією проф. Малежика І.Ф. – К.: НУХТ. – 2006. - 224 с.

Додаткова
1. Бейли Дж., Оллис Д. Основы биохимической инженерии: Пер. с англ. в 2-х ч.
– М.: Мир, 1989.
2. Бодров B.C., Зав'ялов В.Л., Зоткіна Л.В. та ін. Методичні вказівки і задачі для
СРС з дисципліни «Процеси і апарати харчових виробництв» - К.: УДУХТ,
1995.– 60 с.
3. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу про-
цессов и аппаратов химической технологии. – Л.: Химия, 1986. – 560 с.
4. Виестур У.З., Кузнецов А.М., Савенков В.В. Системи ферментации. – Рига:
3инатне, 1986.– 360 с.
5. Кантере В.М. Теоретические основы технологии микробиологических прои-
зводств. – М.: Агропромиздат, 1990. – 271 с.

53
6. Зав’ялов В.Л., Бодров В.С., Мисюра Т.Г. Процеси і апарати біотехнологічних
виробництв. Курс лекцій для студентів напряму 0929 – «Біотехнологія» денної
та заочної форм навчання. – К.: НУХТ, 2008. – 88 с.
7. Процессы и аппараты пищевых производств. Примеры и задачи./ Под общ.
ред. А.П.Николаева. – К.: Вища школа, 1992. – 232 с.
10. Федосеев К.Г. Физические основы и аппаратура микробиологического син-
теза биологически активних соединений. – М.: Медицина, 1977. – 304 с.

54
 Навчальне видання

ПРОЦЕСИ І АПАРАТИ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до вивчення дисципліни, виконання
курсових і контрольних робіт
та індивідуальних завдань
для студентів
напряму 6.051401 "Біотехнологія"
денної та заочної форм навчання

Укладачі: Зав’ялов Володимир Леонідович

Зоткіна Лариса Василівна
Немирович Петро Михайлович
Бодров Віктор Семенович
Запорожець Юлія Владиславівна
Попова Наталія Вікторівна
Мисюра Тарас Григорович

55