Перевтілення - оповідання Франца Кафки, напісане у 1912 році.

Перевтілення
знаковий твір модерністської літератури.
Сюжет і композиція «Перевтілення» .
Початковий пункт сюжету оповідання - перетворення головного героя Грегора
Замзи на величезну комаху, яка викликає у всіх жах і огиду. Зміст новели
становить опис боротьби героя за право вважатися, як і раніше, людиною. Три
його спробі виповзти з кімнати відповідають трьом зіткненням із зовнішнім
світом і позначені композицією твору - його поділом на три частини:
- Зав’язка дії : прокинувшись уранці, комівояжер Грегор Замза побачив, що
перетворився на незрозумілу комаху;
- Розвиток дії: 1) адаптація героя до нового способу існування, реакція
оточуючих; 2) еволюція поглядів Грегора; 3) занепад сімейних стосунків;
- Кульмінація: вигнання Грегора батьками: відчуження, призирство
найрідніших людей до Грегора.
- Розв’язка: смерть комахи, що стало полегшенням для усіх членів сім’ї.
- На протязі усього оповідання можна спостерігати три стани ставлення до
грегора у родині. У першій частині розгубленність. У другій Грегор для них
уже чужий: сестра заходила до ньго « як до чужого, проте родина ще
сподівається, що все налагодиться і до Грегора повернеться його справжній
вигляд» і батько й мати чекали перед Грегоровою кімнатою, поки сестра
прибирає ітам, і, як тільки вона виходила , вимагали докладно розповісти,
який вигляд має кімната, що Грегор їв, як він цьго разу поводився і чи йому
бува, не стало «краще». У третій частині родина родина відверто вороже
ставиться до Грегора: « Я не хочу називати цю потвору своїм братом, а кажу
лише одне: треба якось сдихатись її. Ми робили все, що могли: піклувалися
про неї, терпіли її. Думаю, що ніхто нам нічого не може закинути».
Головний герой « Перевтілення».
Грегор Замза, який одного дня прокидається, перевтілений у велику комаху.
Він хоче жити норіальн. На жаль, це неможливо, бо він навіть не може встати з
ліжка. Він втрачає роботу. Родина замикає його в кімнаті, турбуючись щоб
ніхто не дізнався, що з ним сталося. Під впливом перевтіленняГрегора
змінюються також і члени його родини. Вони мусять самі собі заробляти на
життя, так як Грегор досі працював заради вієї сім’ї. Зміна яка повністю
ізолювала Грегора від світу, призвела в кінці, до його смерті, до полегшення
родини, якій він надзвичайно набрид. Перевтілення Грегора на комаху яскрава
метафора відчуженння людини від усьго світу. Втративши людську подобу,
герой опинився за межами людського існування. Він автоматично був
позбавлений права займати у суспільстві хоча б найнижчий щабель і навіть у
власній родині він не міг претендувати на будь-яке «людське» місце.
Новелла Кафки має автобіографічні джерела. «Перевтілення» - це безпечне
вираження драми самого письменника, котрий відчував себе чужим у власній
сім’ї розгорнена метафора його комплексу провини пеерд батьком і родиною.
Дослідники вважають, що Грегор Замза - це явно Франц Кафка, перетворений
своїм нелюдимим характером, своєю схильністю до самотності, своєю
нав’язливою думкою про писання у певну подобу монстра; «він послідовно
відрізаний від роботи, сім’ї, зустрічей з іншими людьми, зачинений у кімнаті,
куди ніхто не насмілюється ступити ногою і яку поступово звільняють від
меблів, незрозумілий , зневажливий, відразливий об’єкт в очах усіх». Але
незважаючи на те що Замза один з автобіографічних «портретів» Кафки ( про
це, зокрема, свідчить прізвище героя, яке є криптограммою прізвища самого
письменника), цей образ має глибокий узагальнюючий зміст, адже він виражає
трагічне світосприйняття людини ХХ ст. , що відчуває на собі тиск зовнішніх
обставин.
Творчість Франца Кафки вражає синтезом реального і фантастичного.
Фантастика і реальність тісно взаємодіяли. Наймовірніше та найабсурдніше
відбувалося у буденній обстановці. Вторгнення фантастичного у світ Кафки не
супроводжувалося якимись романтичними казковими ефектами. Більше того,
воно ні у кого не викликало подиву, сприймалося, як щось природне. Мабуть
найстрашніше в світі, коли людина вранці прокидається і не знаходить себе.
Натомість у ліжку лежить на спині величезна дивна комаха, безпорадно смикає
комашиними ніжками, намагаючись підвестися, але важкфй панцир тягне долу.
Це реальність, в якій живуть герої новели « Перевтілення» вражає синтезом
реального і фантастичного. За , що доля карає головного героя новели Грегора
Замзу? Він звичайна молода людина, всі його зусилля і турботи було віддано
сім’ї. Він наполегливо працював, щоб утримувати збанкрутілогобатька, хвору
матір, молодшу сестру. Роботу свою він не любив і мріяв колись покинути її.
Коли сім’я буде забезпечена, коли сестра буде навчатись у консерваторії, про
яку мріє. Саме про це дозволяє помріяти собі Грегор, лежачи в в ліжку і
відчуваючи себе дивно зміненим, але ще не усвідомлюючи це. Він лише
відчуває, що йому важко перевернутися на рпавий бік, на якому він звик спати.
Так подробиці, що ними насичує розповідь Кафка, тільки посилюють враження
вірогідності всього, що відбувається. Нарешті герой переконався, що він
перетворився на комаху, що це не сонне марення, як сдавалося йому спочатку.
І, переконавшись герой жахнувся. Але зовсім не самого перевтілення.
Жахнувся, що запізнився на поїзд і тепер не має навіть надії бути на роботі
вчасно. Жахнувся що в новому вигляді йому важко буде працювати з клієнтами
і сім’я залишиться без коштів. Жахнувся, коли почув лагідний голос матері й
свій комашиний писк у відповідь. Йому соромно за перевтілення перед
рідними.
Фантастика і реальність у Кафки тісно взаємодіють і взаємодоповнюються.
Найнеймовірніше і найабсурдніше відбувається у найбуденнішій обстановці.
Твір вражає трагічність та іронічністю. Якщо подивитись на поведінку
близьких Грегора Замзи, то, безперечно виникають сумніви з приводу
трагічності їх почуттів до Грегора- сина та Грегора -брата. Незважаючи на те,
що сестра прибирала в його кімнаті і навіть виявляла піклування на
примітивному рівні (« щоб дізнатись смаки Грегора вона принесла йому цілий
набір страв, розложивши все на старій газеті»), а мати кричала : «Пустіть мене
до Грегора, це ж мій нещасний син! Невже ви не розумієте, що я повінна піти
до нього?», ми бачимо, що в сутності за зовнішніми проявами не стоять
справжні почуття. Про це свідчать не слова і не короткотривалі жести, а
постійна поведінка, яка стає нормою, і не відношення, яке з часом виробляється
: батько заганяє сина палкою в кімнату, сестра погрожує кулаком, мати втрачає
свідомість- все побудоване на вдаваній грі. Саме в такій грі й ховається вся
іронія Кафки.
Життя вороже людині, яка не має ні засобів, ні впливу на нього.
Проблематика твору:
• проблема  відчуження та знецінення особистості;
• проблема самовідданості;
• проблема трудоголізму;
• проблема сімейних відносин;
• проблема втрати гуманності

Отже, Ф. Кафка у своїй новелі “Перевтілення” показав, що реальний світ, який

здається людям цілком нормальним, насправді жорстокий і жахливий. У ньому
нікому немає ніякого діла до “маленької людини”.
Вона замкнена в колі своїх проблем, і лише смерть може звільнити її з духовної
в’язниці. В абсурдному світі немає нічого певного, постійного, руйнуються
родинні стосунки, а люди – “поспіль негідники, між ними немає жодної вірної,
відданої людини”. У реальному світі, на думку письменника, зміщені всі
моральні, соціальні і навіть часові орієнтири. Франц Кафка у своїй новелі
«Перетворення» торкнувся проблеми самовідданості, трудоголізму, сімейних
відносин. Показав що через матеріальні труднощі людина може і зовсім
втратити гуманність.