ПРАКТИЧНА РОБОТА №9

Тема: Аналіз картограм народжуваності, смертності, природного приросту,

густоти населення, урбанізації в Україні.

Мета: закріпити поняття «народжуваність», «смертність», «природний приріст»,

«густота населення», «урбанізація»; розвивати вміння читати та аналізувати

картограми народжуваності, смертності, природного приросту, густоти й урбанізації

населення України.

Обладнання: підручник, картограми народжуваності, смертності, природного

приросту, густоти населення, урбанізації, додаткові джерела інформації.

Хід роботи

Завдання 1

Коєфіцієнт народжуваності най більший - Луцьк, Рівне,Ужгород,Чернівці,Одеса.

Най менший - Суми,Чернігів,Полтава,Черкаси

Перша – це депресивна щодо дітородної активності, до якої відносяться східні

області. Для них характерна наднизька народжуваність, яка і наполовину не
забезпечує відновлення чисельності населення.

Друга група – це західні регіони, де відносно високі показники народжуваності. Для

них характерні порівняно високі сумарні коефіцієнти народжуваності 1,2-1,6 дитини
на одну жінку.

У МОЗ підкреслили, що в західних областях ще зберігаються традиції дводітність,

най менші в Україні показники поширеності абортів, вдвічі нижче
(загальноукраїнського рівня) частка позашлюбної народжуваності.

Коєфіцієнт смертності най більший - Чернігів, Полтава, Черкаси, Кропивницький

Най менший - Ужгород, Чернівці, Рівне, Івано-Франківськ, Львів

Природній приріст населення най більший – Чернігів.

Най менший - Рівне, Ужгород.

Показники природного приросту населення в Україні свідчать про кризу в
демографічній ситуації. Це пов’язують із впливом природних чинників, як-то
зростання середньої тривалості життя та стрімке «старіння» населення. Аналіз
статистичних даних показує, що очікувана тривалість життя в Україні вища у жінок,
ніж у чоловіків май же на 10 років (відповідно 76,2 та 66,3 року)

Завдання 2

Густота населення най більша - Донецьк, Дніпро, Львів, Чернівці, Івано-Франківськ.

Най менше - Чернігів, Херсон, Кропивницький .

Певний вплив на густоту населення мають природні показники. Так, у наш час
най менша густота населення характерна для північних рай онів країни, де най вищий
коефіцієнт лісистості території, значна заболоченість, ґрунти мають низьку
родючість. До таких регіонів належать північні частини Волинської Рівненської,
Житомирської, Київської Чернігівської та Сумської областей .

Природні умови визначають низьку густоту населення також у високогірних

рай онах Карпатських і Кримських гір.

Завдання 3

Відсоток міського населення най більший - Харків, Дніпро, Запоріжжя.

Най менший - Ужгород, Чернівці, Івано-Франківськ.

Процес урбанізації в Україні складався з кількох послідовних стадій . Перша – власне

урбанізація – концентрація населення в містах і поширення міського способу життя.
Цей процес розпочався в Україні в XIX ст. й триває певною мірою донині, хоча темпи
урбанізації уповільнилися. Рівень урбанізації високий – 69,2%. Най вищі її показники
мають промислові області сходу та центру: Донецька (90,6%), Луганська (86,8%),
Дніпропетровська (83,5%), най менші – західні області: Закарпатська (36,8%),
Чернівецька (42,3%), Івано-Франківська (43,1%), Тернопільська (44%), Рівненська
(47,4%), Вінницька (50%). Більша частина міського населення в Україні
сконцентрована в 41 великому місті (понад 100 тис осіб).

Висновок

У минулому великий вплив на кількість, густоту населення України і внутрішні

територіальні відміни мали постій ні вій ни, які вів український народ з іноземними
поневолювачами і загарбниками з Польщі, Туреччини, Угорщини, Румунії, Росії.

Особливо вплинули на кількість і густоту населення в Україні роки радянської влади

і входження до складу Радянського Союзу
Основними чинниками сучасного розміщення населення по території держави є
економічний , природний та історичний . Кількість населення в різних областях
України неоднакова і, крім наведених вище чинників, залежить від їхньої площі

На кількість і розміщення населення України мало вплив і організоване владою

переміщення населення з менш економічно розвинених областей у великі
промислові центри і рай они, а також повернення на батьківщину репресованих
комуністичним режимом народів, зокрема кримських татар у Крим.