ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І.

МЕЧНИКОВА
Біологічний факультет

«Затверджую»

Ректор ___________ проф. Коваль І.М.

ПРОГРАМА
вступного іспиту для вступників на навчання за програмою доктор філософії за
спеціальністю 091 Біологія

Затверджено Вченою радою

біологічного факультету
ОНУ імені І.І. Мечникова
Протокол № 6 від 19 березня 2019 р.
 ПЕРЕДМОВА

Вступний іспит до аспірантури є невід’ємною складовою державної підготовки

наукових і науково-педагогічних кадрів. Програма вступного іспиту до аспірантури із
спеціальності «біологія» відбиває сучасний стан розвитку цієї біологічної науки і включає
всі її найважливіші розділи, знання яких необхідне висококваліфікованим фахівцям.
Вступник до аспірантури із спеціальності «біологія» має продемонструвати
високий рівень теоретичної та практичної підготовки, знання загальних питань біології,
глибоке розуміння її розділів, а також уміння застосовувати свої знання для вирішення
науково-дослідницьких та прикладних завдань.
Вступник до аспірантури за спеціальністю «біологія» має продемонструвати :
• високий рівень теоретичної та професійної підготовки;
• ґрунтовний рівень загальнобіологічних знань;
• чітку обізнаність із основними положеннями та закономірностями біології, глибоке
розуміння її розділів;
• вміння застосувати свої знання для вирішення науково-дослідницьких та
прикладних завдань.
Іспит з до аспірантури із спеціальності «біологія» проводиться в усній формі.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ ДО АСПІРАНТУРИ ІЗ

СПЕЦІАЛЬНОСТІ «БІОЛОГІЯ»

Оцінювання знань вступників до аспірантури із спеціальності «біологія»

виставляється за чотирибальною системою («відмінно», «добре», «задовільно»,
«незадовільно») відповідно до основних критеріїв та показників рівня знань.
Оцінка «відмінно» виставляється за демонстрування ґрунтовних
загальнобіологічних знань; знання і розуміння всього програмного матеріалу в повному
обсязі; послідовний, логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу,
передбаченого питаннями білету; вміння продемонструвати зв’язок між основними
теоретичними закономірностями біології та розв’язанням практичних завдань в
конкретних умовах; вміле формування висновків та узагальнень; відсутність помилок,
неточностей тощо; обізнаність з сучасною біологічною літературою.
Оцінка «добре» виставляється за демонстрування ґрунтовних загальнобіологічних
знань; знання і розуміння всього програмного матеріалу в повному обсязі; послідовний,
логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу, передбаченого питаннями
білету; вміння продемонструвати зв’язок між основними теоретичними закономірностями
біології та розв’язанням практичних завдань в конкретних умовах; вміле формування
висновків та узагальнень; допущення окремих несуттєвих помилок або неточностей тощо;
обізнаність з сучасною біологічною літературою.
Оцінка «задовільно» виставляється за знання і розуміння тільки основного
програмного матеріалу; спрощений виклад матеріалу, передбаченого питаннями білету;
вміння продемонструвати зв’язок між окремими теоретичними закономірностями біології
та розв’язанням практичних завдань в конкретних умовах; вміле формування основних
висновків та узагальнень; допущення окремих суттєвих помилок або неточностей тощо;
слабку обізнаність з сучасною біологічною літературою.
Оцінка «незадовільно» виставляється за поверхневе знання і розуміння основного
програмного матеріалу; непослідовний виклад матеріалу з допущенням істотних помилок;
невміння робити узагальнення та висновки; невміння продемонструвати зв’язок між
окремими теоретичними закономірностями біології та розв’язанням практичних завдань у
конкретних умовах; необізнаність з сучасною біологічною літературою.
 ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ БІОЛОГІЇ

Біохімія

1. Структура та функції ПДК.

2. Структура та функції 2-ОГДК.
3. Деякі аспекти локалізації та біосинтезу дегідрогеназ 2-оксокислот.
4. Вікові особливості структури мітохондрій.
5. Онтогенетичні особливості біохімічних змін мітохондрій.
6. Біохімічні аспекти впливу вітамінів на активність 2-оксокислот.
7. Вітамінна корекція біохімічних змін в організмі.
8. Основні механізми міжвітамінних взаємовідношень.
9. ТДФ, його синтез та біохімічні функції.
10. Особливості регуляції дегідрогеназ 2-оксокислот.
11. Участь коферментів у функціонуванні дегідрогеназ 2-оксокислот.
12. Структурна гомологія ферментів, мультиензимних комплексів: ПДК та 2-ОГДК.
13. Сучасні уявлення про механізм фосфорилювання - дефосфорилювання ПДК.
14. Вітаміни, які мають нейроактивну дію.
15. Властивості похідних вітамінів, які включають ГАМК.
16. Біохімічні функції Ка, К / АТФ-аз.
17. Типи цукрового діабету.
18. Регуляція основних енергетичних механізмів.
19. Ефект Пастера.
20. Основні механізми проникливості біомембран.
21. Біосинтез білків в мітохондріях.
22. Структура та функції вітаміну В1.
23. Шляхи перетворення тіаміну.
24. Тіаміназний шлях розпаду вітаміну В1.
25. Некоферментні функції тіаміну.
26. Патології, зумовлені гіповітамінозом В1.
27. Методи дослідження тіаміну та його похідних.
28. Процес утворення дисульфідів з тіаміну.
29. Властивості тіохрому.
30. Роль вітаміну В1 та його похідних в організмі.
31. Біологічні функції протеолітичних ферментів.
32. Молекулярні механізми дії протеолітичних ферментів на природні та синтетичні
субстрати.
33. Участь протеолітичних ферментів у обмеженому протеолізі.
34. Роль протеаз у посттрансляційній модифікації білків.
35. Специфічність дії протеолітичних ферментів.
36. Регуляція активності протеолітичних ферментів.
37. Інгібування протеолітичних ферментів.
38. Еволюція функцій та структури протеаз.
39. Взаємозв'язок протеолізу з обміном білків та гормонів.
40. Роль протеаз у процесах інвазії та метастазування.
 Ботаніка

1. Місце ботанічних об'єктів у традиційних та сучасних системах органічного світу.

Уявлення про видове багатство світу рослин.
2. Загальні принципи ботанічної номенклатури. Міжнародний Кодекс ботанічної
номенклатури та його структура.
3. Хімічний склад рослинних клітин. Класифікація способів живлення.
4. Фотосинтез як основний спосіб рослинного живлення.
5. Різноманітність продуктів асиміляції. Особливості живлення у грибів. Азотфіксація
та її поширення серед рослинних організмів.
6. Прокаріотичний та еукаріотичний плани будови клітин, їх спільні та відмінні риси.
7. Аутогенетична та ендосимбіотична гіпотези походження еукаріот.
8. Будова біологічної мембрани. Особливості організації плазмалеми у прокаріот та
еукаріот.
9. Різноманітність клітинних покривів: пелікула, амфієсма, перипласт, панцир,
клітинна оболонка. Різноманітність типів оболонок.
10. Різноманітність нуклеоцитоплазматичних органел.
11. Особливості мітозу, каріокінезу та цитокінез у рослин. Уявлення про фікопласт та
фрагмопласт.
12. Фотосинтетичний апарат. Прокаріотичний фотосинтетичний апарат. Будова
хлоропласту. Класифікація пластид.
13. Мітохондріальний апарат. Типи мітохондріальних крист.
14. Особливості організації прокаріотичного, хлоропластного, мітохондріального,
ядерного геномів та геному нуклеоморфа.
15. Ступені морфологічної організації тіла рослин.
16. Типи морфологічних структур (монадна, гемімонадна, колоїдна, нитчаста,
гетеротрихальна, тканинна, сифональна, сифонокладальна структури).
17. Виникнення вегетативних органів і тканин у процесі еволюції.
18. Теломна теорія походження вегетативних органів рослин.
19. Явища гетеробатмії та неотенії.
20. Рослинні тканини, їх класифікація, характеристика та особливості будови у зв’язку
з функціями, що виконуються.
21. Пагін та корінь як основні вегетативні органи вищих рослин.
22. Пагін, його типи та функції.
23. Бруньки, їх будова, функції та різноманітність.
24. Стебло. Стелярна теорія.
25. Листок та його функції. Морфологія, внутрішня будова, онтогенез листа.
26. Метаморфози пагону, стебла, листка.
27. Будова, функції та походження кореня. Типи коренів та кореневих систем.
Онтогенез кореня. Метаморфоз кореня.
28. Репродуктивні органи вищих рослин. Суцвіття та їх класифікація.
29. Теорії походження квітки. Будова та функції квітки. Загальна характеристика
андроцею та гінецію.
30. Мікро – та мегаспорогенез, мікро та мегагаметогенез.
31. Типи запилення. Форми та значення перехресного запилення.
32. Подвійне запліднення, його біологічне значення.
33. Апоміксіс.
34. Основні напрямки еволюції квітки.
35. Походження насіння та його біологічна роль. Морфологічні типи насіння.
36. Плоди та їх класифікація. Способи поширення плодів та насіння.
37. Класифікація способів розмноження: вегетативне, нестатеве, статеве. Типи мейозу.
 38. Життєві цикли: гаплофазні, диплофазні, гаплодиплофазні, без зміни поколінь, з ізо-
та гетероморфною зміною поколінь.
39. Уявлення про різноманіття водоростей. Водорості як збірна група відділів нижчих
фотоавтотрофних організмів.
40. Синьозелені водорості (цианопрокаріоти, цианобактерії).
41. Евгленофітові водорості.
42. Хлорарахніофітові водорості.
43. Динофітові водорості.
44. Водорості – страменопіли (хромофітові водорості).
45. Радіофітові водорості.
46. Золотисті водорості.
47. Евстигматофітові водорості.
48. Бурі водорості.
49. Діатомові водорості.
50. Диктіохофіцієві водорості (сілікофлагеляти).
51. Гаптофітові водорості.
52. Криптофітові водорості.
53. Глаукоцистофітові водорості.
54. Червоні водорості.
55. Зелені водорості.
56. Уявлення про різноманітність вищих рослин. Склад вищих рослин на рівні відділів.
Магістральні напрямки еволюції вищих рослин.
57. Мохоподібні.
58. Рініофіти.
59. Зостерофілофіти.
60. Плауноподібні.
61. Псилотоподібні.
62. Папоротеподібні.
63. Голонасінні.
64. Покритонасінні, або квіткові.
65. Поняття про флору як природне явище.
66. Флористичне районування.
67. Ареали рослин. Ареалогічний аналіз.
68. Уявлення про рослинність та рослинний покрив.
69. Принципи класифікації рослинності.
70. Структура рослинних угрупувань.
71. Життєві форми рослин, уявлення про біоморфи, екоморфи, екобіоморфи.
72. Принципи геоботанічного районування. Явища зональності та поясності
рослинного покриву. Геоботанічне районування. України.
73. Основні екологічні фактори – абіотичні та біотичні.
74. Категоризації рослин за їх відношенням до вологості, активної реакції середовища,
світла, температури, сапробності, трофності, концентрації азотних сполук.
75. Рослини як біоіндикатори.
76. Типи взаємовідносин рослин між собою та з іншими компонентами біоти
біогеоценозів.
77. Екосистеми, кругообіг речовин, трофічні рівні.
78. Динаміка та генезис рослинних угрупувань та екосистем. Сукцесії та її типи.
79. Охорона рослин та рослинних угрупувань. Міжнародні та національні нормативно-
правові основи охорони рослинного біорізноманіття.
80. Завдання та методи ботанічного ресурсознавства.
81. Світові центри походження культурних рослин.
82. Господарське значення культурних рослин в житті людини.
 83. Інтродукція та акліматизація рослин.

Вірусологія

1. Основна мета і проблеми вірусології.

2. Методи вірусології.
3. Основні етапи розвитку вірусології.
4. Розвиток вірусології в Україні.
5. Вірусні хвороби в історії людства
6. Світ мікроорганізмів, загальні властивості та різноманітність.
7. Неклітинні форми мікробного світу - віруси. Їх положення в системі живої
природи.
8. Загальна структура вірусів. Взаємодія вірусів з клітинами еукаріотних і
прокаріотних організмів.
9. Молекулярні інфекційні агенти: віроїди, пріони.
10. Класифікація вірусів
11. Номенклатура вірусів.
12. Структурна та функціональна характеристика віроїдів.
13. Біологічна характеристика пріонів.
14. Структурна та хімічна організація вірусів.
15. Основні риси відмінності вірусів від про- та еукаріотів.
16. Вірусні геноми. Варіанти структури та нуклеотидного складу геномів вірусів.
17. Особливості функціонування вірусних геномів.
18. Організація вірусних геномів на прикладі вірусів гепатиту А, грипу, імунодефіциту
людини (ВІЛ) та герпесу.
19. Вірусні білки.
20. Функції вірусних білків (стабілізуюча, захисна, рецепторна, ферментативна).
21. Механізми утворення та роль глікопротеїдів вірусів.
22. Білки вірусів, пов’язані з нуклеїновими кислотами.
23. Ферментативна антигенна та рецепторна активність білків вірусів.
24. Ліпіди поліаміни та іони металів у складі вірусів
25. Фактори, що визначають популяційну структуру вірусів.
26. Фенотипові прояви мутацій у вірусів.
27. Джерела формування та поповнення генофонду вірусних популяцій
28. Механізми мутаційної мінливості вірусів.
29. Характер генетичних взаємодій між вірусами
30. Фактори, що забезпечують стійкість вірусів (особливі риси структури та хімічного
складу вірусних білків та нуклеїнових кислот).
31. Засоби стерилізації вірусвмісних матеріалів.
32. Правила роботи з вірусвмісними матеріалами та живими вірусами.
33. Загальні закономірності розмноження вірусів.
34. Типи взаємодії вірусів та клітин: інтеграційний та продуктивний типи.
35. Явище лізогенії. Специфічна та загальна трансдукція.
36. Механізми трансдукції.
37. Явище трансдукції як основа генно-інженерних технологій.
38. Фагова конверсія.
39. Етапи взаємодії віруса та клітини.
40. Проникнення вірусів у клітину.
41. Механізми проникнення вірусів у клітини рослинних організмів.
42. Роздягання вірусів.
43. Механізми регуляції клітинних синтезів за участю вірусів.
44. Формування зрілих вірусних часток та вихід вірусу з клітин.
 45. Видова специфічність взаємодії вірусів з чутливими клітинами.
46. Швидкість вірусної репродукції.
47. Типи вірусних інфекцій.
48. Вірулентність вірусу, що заражає; цитопатична активність вірусу (здатність вірусу
викликати ураження в чутливих до нього клітинах); реакція клітини на інфекцію; реакція
організму на зміни клітин і тканин, викликані інфекцією.
49. Шляхи проникнення віруса до організмів тварин, рослин та мікроорганізмів.
50. Виділення вірусів. Фізико-хімічні методи діагностики.
51. Серологічні методи досліджень.
52. Виділення вірусів з питної та стічної води, ґрунту, поверхні предметів побуту,
харчових продуктів організмів тварин, рослин та бактерій.
53. Методи мікроскопії у вірусології.
54. Форми цитопатичної дії вірусів.
55. Зараження та утримання лабораторних тварин.
56. Клінічна дія вірусів на тварин.
57. Методи органної, тканевої та клітинної культур.
58. Первинні та перещеплювані клітинні культури.
59. Гібридизація ДНК-ДНК, ДНК-РНК, РНК-РНК.
60. Полімеразна ланцюгова реакція у діагностиці вірусних хвороб.
61. Імуноферментний аналіз, реакція нейтралізації, реакція зв'язування комплементу,
реакція пасивної гемаглютинації, реакція гальмування гемаглютинації та ін.
62. Імунофлюоресцентний метод.
63. Молекулярні основи раціональної терапії вірусних інфекцій.
64. Походження і еволюція вірусів
65. Віруси мікроорганізмів
66. Віруси фітопатогенних бактерій та бактерій патогенних для людини і їх
використання.
67. Значення у мікробному промисловому виробництві.
68. Ентеровіруси людини.
69. Вірусні гепатити.
70. Вірус натуральної віспи.
71. Онкогенні віруси. Арбовірусні інфекції. Збудники повільних нфекцій.
72. Особливості противірусного імунітету
73. Противірусні вакцини та сироватки. Типи противірусних вакцин. Рекомбінантні та
синтетичні вакцини.
74. Механізми захисту вірусів від дії імунних факторів.

Генетика

1. Основна мета та проблеми генетики.

2. Алельність гена та множинний алелізм.
3. Основні етапи розвитку генетики.
4. Розвиток генетики в Україні.
5. Клітина як носій генетичної інформації.
6. Роль ядра і цитоплазми в спадковості.
7. Нуклеїнові кислоти як носії і гаранти реалізації генетичної інформації.
8. Макромолекулярна організація ДНК.
9. Макромолекулярна структура РНК.
10. Хромосоми. Роль хромосом у спадковості.
11. Надмолекулярна організація хромосом еукаріотів.
12. Деякі загальні риси організації та функції геномів.
13. Геноми вірусів.
 14. Структура і функція геномів бактерій.
15. Гени та оперони.
16. Плазміди та епісоми.
17. Геноми еукаріотів.
18. Загальна характеристика реплікативних процесів.
19. Білки реплікації, їх генна детермінація.
20. Механізми реплікації ДНК у кишкової палички.
21. Особливості реплікації ДНК еукаріотів.
22. Системи рестрикції і модифікації ДНК у бактерій.
23. Системи виправлення помилок реплікації.
24. Механизми репарації ДНК.
25. Промотори і термінатори транскрипції. Транскриптон.
26. Цикл ДНК–залежної транскрипції.
27. Процесинг первинних транскриптів.
28. Процесинг попередників РНК у бактерій.
29. Процесинг про-РНК в еукаріотичних клітинах.
30. Механізми сплайсингу та методи їх дослідження.
31. Основні шляхи регуляції транскрипції.
32. Особливості реплікації/транскрипції геномів РНК-вірусів.
33. Зворотна транскрипція і життєвий цикл ретровірусів.
34. Гібридологічний аналіз та типи схрещувань.
35. Закономірності незалежного (менделівського) успадковування.
36. Відхилення від менделівських формул розщеплення за незалежного
успадковування генів.
37. Закономірності успадковування за повного і неповного зчеплення генів.
38. Цитологічні і генетичні докази кросинговеру.
39. Величина кросинговеру як принцип побудови генетичних карт.
40. Інтерференція і коінциденція.
41. Розрахунок частоти кросинговеру по розщепленню в F2.
42. Мітотичний кросинговер і картування генів.
43. Регуляція кросинговеру.
44. Порівняння генетичних і цитологічних карт.
45. Генетика статі. Типи хромосомного визначення статі.
46. Теорії визначення статі.
47. Гетерохромосоми і дозова компенсація.
48. Особливості визначення статі у ссавців.
49. Успадковування ознак, зчеплених зі статтю.
50. Особливості успадковування за повного і неповного зчеплення зі статтю.
51. Особливості успадковування за нерозходження статевих хромосом.
52. Цитоплазматична спадковість.
53. Мітохондрії і хлоропласти як носії генетичної інформації.
54. Методи вивчення структури та функцій хондрому.
55. Сучасні методи дослідження структури та функцій пластому.
56. Ознаки, що контролюються генами і цитоплазми, і хромосом.
57. Інфекційні агенти і екстрахромосомні елементи.
58. Предетермінація цитоплазми або материнський ефект.
59. Класифікація мінливості.
60. Модифікаційна мінливість або модифікації.
61. Мутаційна мінливість.
62. Класифікація мутацій.
63. Методи вивчення мутацій.
64. Дослідження мутацій у мікроорганізмів.
 65. Дослідження мутацій у еукаріотів.
66. Генні (точкові) мутації.
67. Хромосомні мутації.
68. Особливості мейозу за хромосомних перебудов.
69. Мігруючі генетичні елементи прокаріотів.
70. Мігруючі генетичні елементи еукаріотів.
71. Перебудови, що змінюють кількість хромосом.
72. Механізми спонтанного та індукованого мутагенезу.
73. Екологія і мутагенез.
74. Молекулярні механізми загальної (гомологічної) рекомбінації.
75. Молекулярні механізми конверсії генів.
76. Особливості загальної рекомбінації у вірусів.
77. Спеціалізовані системи гомологічної рекомбінації.
78. Спеціалізована соматична рекомбінація і гени імуноглобулінів у ссавців.
79. Сайт-специфічна рекомбінація.
80. Генетична рекомбінація у бактерій.
81. Плазміди, епісоми і рекомбінація у бактерій за кон’югації.
82. Трансформація як процес, що веде до рекомбінації.
83. Генетична рекомбінація в явищах трансдукції.
84. Принципи побудови генетичних карт у бактерій.
85. Принципи генетичного картування бактеріофагів.
86. Непрямі методи дослідження гена.
87. Критерії алелізму. Концепція ступінчастого алелізму і псевдоалелізму.
88. Цис-транс-тест і з’ясування тонкої структури гена.
89. Комплементаційний аналіз у еукаріотів.
90. Рекомбінаційний тест і тонка структура гена.
91. Міжалельна комплементація.
92. Ген з позицій молекулярної генетики. Деякі прямі методи дослідження гена.
93. Клонування геномної ДНК і створення бібліотек (банків) генів.
94. Принципи побудови рестрикційних карт.
95. Полімеразна ланцюгова реакція як метод ампліфікації специфічних послідовностей
ДНК.
96. Методи визначення нуклеотидної послідовності ДНК.
97. Виявлення мозаїчних генів за допомогою електронної мікроскопії.
98. Онтогенетика.
99. Вивчення функції генів в онтогенезі за допомогою інтерферуючих РНК і нокаута
гена.
100.Генетична детермінація і диференціація клітин.
101.Генетика популяцій і її значення.
102.Генетична гетерогенність природних популяцій, її визначення та оцінка.
103.Закон Харді-Вайнберга.
104.Фактори генетичної динаміки популяцій і мікроеволюція.
105.Генетична структура популяцій, адаптація і еволюція.
106.Селекція як наука.
107.Сорти, породи і штами як засоби виробництва.
108.Генетика кількісних ознак у селекції.
109.Основні етапи селекційного процесу.
110.Створення вихідного матеріалу для селекції.
111.Типи добору.
112.Гетерозис у селекції.
113.Селекція мікроорганізмів.
114.Історія генетики людини: боротьба двох концепцій.
 115.Методи генетики людини.
116.Хромосоми людини та методи їх дослідження.
117.Геном і картування генів людини.
118.Кластери генів поверхневих антигенів клітин.
119.Головний комплекс гістосумісності.
120.Система комплемента.
121.Спадковість і патологія.
122.Класифікація спадкових хвороб і їх успадковування.
123.Генетичний поліморфізм і патологія.
124.Асоціація захворювань з окремими генетичними маркерами.
125.Сучасні молекулярно-генетичні методи вивчення структури і функцій геному
людини.

Гідробіологія

1. Морфометрична характеристика Світового океану.

2. Вивчення забруднення водойм методами біотестування. Загальний огляд.
3. Міграції риб, їх класифікація.
4. Плейстон, нейстон. Їх гідробіологічна характеристика.
5. Біологічне очищення забруднених вод.
6. Нерест риб. Нерестовища морських, проходних та напівпроходних риб.
7. Предмет та задачі гідробіології.
8. Міжпопуляційні відносини гідробіонтів у біоценозах.
9. Загальна характеристика коропових риб (родина Cyprinidae).
10. Визначення середовища мешкання, факторів середовища. Класифікація факторів.
11. Живлення гідробіонтів. Головні показники оцінки живлення гідробіонтів.
12. Таксономічна, гідробіологічна характеристика поліхет. Їх практичне значення.
13. Закони Лібіха, Шелфорда. Екологічна валентність.
14. Забезпечення населення питною водою. Санітарно-гідробіологічні основи
водопідготовки на водопровідних станціях.
15. Ріст риб та його закономірності.
16. Світло як екологічний фактор для гідробіонтів.
17. Біоценози. Структура біоценозів.
18. Засоби розмноження риб. Родючість, її категорії.
19. Бентос, обростання. Їх гідробіологічна характеристика.
20. Озера, їх класифікація. Екологічні зони бенталі і пелагіалі озер.
21. Загальна характеристика риб ряду Оселедцеподібних (Clupeiformes).
22. Екологічна валентність. Класифікація гідробіонтів за екологічною валентністю.
23. Екосистеми. Структурні та функціональні особливості водних екосистем.
24. Забруднення гідросфери. Головні типи забруднення: нафтове, пестицидне, тощо.
25. Температура як екологічний фактор для гідробіонтів.
26. Методи вивчення харчування риб.
27. Ґрунти дна водойм та водотоків як екологічний фактор для гідробіонтів.
28. Хвороби, що передаються людині з забрудненою водою. Загальний огляд.
29. Внутрішньовидові взаємовідносини у риб.
30. Екологічні зони бенталі і пелагіалі Світового океану.
31. Головні санітарно-гідробіологічні показники; їх нормативи, екологічне значення.
32. Гідробіонти, які небезпечні для людини; їх таксономічна та екологічна
характеристика. Медичні показники при отруєнні; лікування.
33. Водосховища, їх гідробіологічна характеристика.
34. Дихання гідробіонтів. Адаптації гідробіонтів до дихання у воді.
35. Популяції. Структура популяцій гідробіонтів.
 36. Ґрунти дна водойм та водотоків як екологічний фактор для гідробіонтів.
37. Первинна та вторинна продукція гідробіонтів. Загальна характеристика.
38. Біологічне самоочищення водойм.
39. Лимани, їх класифікація; гідробіологічна характеристика.
40. Течії Світового океану.
41. Річки, їх класифікація; гідробіологічна характеристика.
42. Ефективність використання їжі і кормової бази рибами (коефіціенти К1 і К2).
43. Таксономічна, гідробіологічна характеристика кнідарій.
44. Таксономічна, гідробіологічна характеристика морських ракоподібних. Їх
практичне значення.
45. Солоність як екологічний фактор для гідробіонтів.
46. Зони сапробності. Їх визначення за організмами-індикаторами.
47. Методи визначення росту та віку риб.
48. Міжвидові взаємовідносини у риб.
49. Таксономічна, гідробіологічна характеристика двостулкових молюсків. Їх
практичне значення.
50. Планктон, нектон. Їх гідробіологічна характеристика.
51. Первинна та вторинна продукція гідробіонтів.
52. Таксономічна та екологічна характеристика риб континентальних водойм України.
53. Таксономічна та екологічна характеристика риб Чорного моря.
54. Таксономічна, гідробіологічна характеристика водних черевоногих молюсків. Їх
практичне значення.
55. Біологічна структура Світового океану.
56. Динамічні характеристики популяцій.

Зоологія

1. Тваринний світ як об’єкт вивчення зоології. Специфічні риси тварин.

2. Система тваринного світу. Поняття про основні таксономічні категорії.
3. Роль тварин в природних угрупованнях і господарстві людини.
4. Сучасне уявлення про найпростіших.
5. Типи руху, живлення; форми нестатевого та статевого розмноження найпростіших.
6. Типи життєвих циклів найпростіших.
7. Сучасна система найпростіших.
8. Тип Саркомастигофори. Діагноз типу. Система.
9. Паразитичні саркодові та джгутикові. Поняття про природно-вогнищеві
захворювання.
10. Тип Апікомплексні. Загальна характеристика типу. Пристосування до паразитизму.
11. Життєві цикли збудників найзагрозливіших захворювань людини і тварин
12. Порівняльна характеристика представників типів мікроспоридій і міксоспоридій, їх
практичне значення.
13. Тип Інфузорії. Діагноз типу, система.
14. Ускладнення організації найпростіших як шляхи до багатоклітинності.
15. Гіпотези походження багатоклітинних.
16. Дотканинний рівень організації тварин на прикладі Пластинчастих та Губок.
17. Тип Кишковопорожнинні. Діагноз типу. Метагенез та його видозміни.
18. Порівняльна характеристика класів кишковопорожнинних.
19. Значення кишковопорожнинних в природі та житті людини.
20. Тип Реброплави. Рівень морфологічної організації. Порівняння з
кишковопорожнинними.
21. Тип Плоскі черви. Діагноз типу. Система. Вільноживучі форми. Становлення
основних систем органів на прикладі турбелярій.
 22. Характеристика класу Трематоди. Життєві цикли. Найголовніші паразити людини
та сільськогосподарських тварин.
23. Характеристика моногеней. Форми паразитизму. Найголовніші паразити риб.
24. Характеристика стьожкових черв’яків. Пристосування до ендопаразитизму.
Найголовніші представники.
25. Тип Коловертки. Особливості організації. Життєвий цикл та цикломорфоз. Роль в
гідроценозах.
26. Тип Скреблянки. Особливості організації у зв'язку з паразитичним способом життя.
Життєві цикли. Ветеринарне значення.
27. Тип Первиннопорожнині. Діагноз типу. Основні араморфози.
28. Сучасна система первиннопорожнинних.
29. Становлення паразитизму на прикладі класу Нематоди. Типи життєвих циклів.
Екологічні угруповання нематод. Практичне значення нематод.
30. Тип Кільчасті черви. Діагноз типу. Метаморфоз. Поняття про пер винну
гетерономність метамерії.
31. Олігомерні та полімерні анеліди. Система.
32. Значення олігохет у ґрунтоутворенні та як джерела їстівних білків.
33. Особливості організації п’явок як результат пристосування до хижацтва,
паразитизму та гематофагії.
34. Тип Членистоногі. Загальна характеристика типу. Система. Порівняльна
характеристика підтипів. Поширення в природі та практичне значення.
35. Підтип Ракоподібні. Особливості організації, розвиток, типи личинок. Система.
Порівняльна характеристика класів. Поширення в біосфері.
36. Підтип Трахейнодишні. Загальна характеристика та система. Багатоніжки.
Система, порівняльна характеристика окремих класів.
37. Комахи. Загальна характеристика. Пристосування до наземного життя. Система.
38. Комахи – шкідники сільськогосподарських та лісових рослин.
39. Комахи – переносники збудників хвороб людини та тварин.
40. Підтип Хеліцерові. Загальна характеристика.
41. Первинноводні та наземні хеліцерові.
42. Порівняльна характеристика тагмозису та внутрішньої будови представників
окремих класів павукоподібних.
43. Становлення організації кліщів. Екологічні угруповання. Пристосування до
паразитизму та гематофагії.
44. Кліщі – збудники та переносники хвороб рослин, тварин та людини.
45. Тип Молюски. Загальна характеристика, Система.
46. План будови представників окремих класів молюсків.
47. Екологічні угруповання молюсків. Значення молюсків у житті людини.
48. Особливості організації двостулкових молюсків як активних біофільтраторів.
49. Життєві форми черевоногих молюсків. Особливості метаморфозу. Роль у водних та
наземних екосистемах, житті людини.
50. Особливості організації головоногих молюсків як результат пристосування до
активного хижого способу життя.
51. Особливості організації прикріплених целомічних тварин (форонід, моховаток,
плечоногих).
52. Характеристика Напівхордових як типових вторинниротих. їх значення для
розуміння походження хордових.
53. Тип Погонофори. Особливості організації. Сучасне уявлення про способи
живлення погонофор. Система.
54. Тип Голкошкірі. Специфічні риси організації. Метаморфоз та типи личинок.
55. Система голошкірих.
56. Порівняльна характеристика представників сучасних класів голошкірих.
 57. Типи порожнин тіла у безхребетних. Первинна порожнина тіла. Целом, його будова
у різних тварин, функції та способи утворення в онтогенезі.
58. Опорні утвори та скелет у безхребетних.
59. Основні етапи ускладнення травної системи у безхребетних.
60. Типи транспортних систем у безхребетних.
61. Основні типи органів виділення у безхребетних.
62. Основні типи нервової системи у безхребетних.
63. Тип Хордові. Загальна характеристика. Система. Різноманіття.
64. Підтип Покривники. Особливості організації. Метагенез. Біологічний прогрес та
морфологічний регрес.
65. Підтип Безчерепні. Особливості будови.
66. Схема розвитку ланцетника та її значення для розуміння ембріонального розвитку
хребетних.
67. Підтип Черепні (Хребетні). Загальні риси організації. Система.
68. Безщелепові та щелепороті. Відмінності їх організації.
69. Круглороті як типові представники безщелепових; їх організація у зв'язку з
умовами існування.
70. Клас Хрящові риби. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови. Система.
71. Клас Кісткові риби. Загальні ознаки їх організації. Порівняння з хрящовими
рибами.
72. Система. Різноманіття та основні екологічні групи.
73. Клас Земноводні як перші «завойовники» суші серед хребетних тварин. Система.
74. Анамнії та амніоти. їх організація та пристосування до відповідних умов існування.
75. Клас Плазуни. Їх характеристика як перших типових наземних хребетних тварин.
76. Клас Птахи. Птахи як хребетні, що пристосувалися до польоту. Міграції.
Розмноження. Система.
77. Клас Ссавці. Риси організації ссавців як найбільш високо розвинених хребетних.
Система. Різноманіття.
78. Порівняльно-анатомічна характеристика шкірних покривів, краніального та
посткраніального скелету, травної, кровоносної, центральної нервової та сечо-статевої
систем хребетних.
79. Форми турботи про нащадків у хребетних тварин.
80. Міграції у хребетних тварин.
81. Органи чуття хребетних тварин та їх роль в орієнтації у навколишньому
середовищі.
82. Рухи хребетних тварин та їх значення в еволюції тварин (політ, плавання, пірнання,
ходіння, повзання та лазання).
83. Неотенія у хордових та її значення.

Мікробіологія

1. Місце та роль мікробіології у сучасній біології.

2. Значення мікроорганізмів у природі, народному господарстві та охороні здоров'я.
3. Головні напрямки розвитку сучасної мікробіології.
4. Положення мікроорганізмів в системі живої природи.
5. Прокаріотні та еукаріотні мікроорганізми; схожість та основні відмінності.
6. Прокаріоти: бактерії та археї – їх біологічна різноманітність. Огляд окремих груп
прокаріот. Колекції культур мікроорганізмів.
7. Еукаріотні мікроорганізми: мікроскопічні гриби, мікроскопічні водорості,
найпростіші. Їх характеристика.
8. Неклітинні форми мікробного світу – віруси.
9. Взаємодія вірусів з клітинами еукаріотних і прокаріотних організмів.
 10. Принципи класифікації прокаріот та їх ідентифікація.
11. Класифікація бактерій за Бергі.
12. Принципи побудови класифікації.
13. Проблеми виду в мікробіології.
14. Сучасні напрями систематики прокаріот.
15. Порівняння особливостей будови клітин прокаріот і еукаріот.
16. Клітинна стінка. Хімічний склад клітинних стінок еукаріотних і прокаріотних
мікроорганізмів.
17. Зовнішня мембрана та її функції.
18. Протопласти, сферопласти, L-форми і мікоплазми.
19. Джгутики прокаріот.
20. Будова джгутиків еукаріотних мікроорганізмів.
21. Позитивний та негативний таксис мікроорганізмів. Види таксисів. Фімбрії та пілі. Їх
функції.
22. Цитоплазма та цитоплазматична мембрана. Внутріклітинні мембрани.
23. Ядерний апарат клітин прокріот. Нуклеоїд. Розмір і число геномів.
24. Позахромосомна ДНК.
25. Компартменталізація клітин еукаріот. Мембранні органели еукаріот.
26. Рибосоми еукаріот і прокаріот.
27. Запасні речовини та інші внутріклітинні включення.
28. Екзо- і ендоспори. Спороутворення.
29. Інші форми покою: цисти і міксоспори.
30. Диференціація і морфогенез у мікроорганізмів.
31. Потреби мікроорганізмів у поживних речовинах (макро- і мікроелементи, фактори
росту). Типи живильних середовищ.
32. Методи культивування.
33. Визначення чисельності і біомаси мікроорганізмів.
34. Ріст мікроорганізмів. Ріст індивідуальних клітин мікроорганізмів.
35. Клітинний цикл. Розмноження: бінарний поділ, брунькування, фрагментація.
36. Ріст у популяції. Швидкість росту та час генерації.
37. Періодичне культивування. Крива росту періодичної культури. Характеристика
окремих фаз. Експоненціальний ріст. Збалансований ріст. Діауксія. Синхронна культура,
способи отримання.
38. Неперервна культура. Хемостат і турбідостат. Контроль за ростом. Вплив фізичних
і хімічних факторів на ріст і поширення мікроорганізмів.
39. Залежність росту від температури. Психрофіли, мезофіли, термофіли. Причини
психрофілії та термофілії.
40. Ріст мікроорганізмів в залежності від рН середовища. Ацидофіли. Алкалофіли.
41. Вплив кисню на ріст мікроорганізмів.
42. Залежність росту від концентрації розчинених речовин в середовищі.
43. Ріст мікроорганізмів залежно від вологості.
44. Вплив електромагнітних хвиль на мікроорганізми. Летальна та мутагенна дія
ультрафіолетових променів.
45. Негативний вплив хімічних агентів на ріст мікроорганізмів. Механізми
антимікробної дії органічних та неорганічних хімічних сполук. Антисептики.
Антиметаболіти. Антибіотики. Мутагени.
46. Методи стерилізації.
47. Метаболізм мікроорганізмів. Енергетичні процеси та катаболізм.
48. Теорія біохімічної єдності. Типи живлення за джерелами енергії, вуглецю,
донорами водню (електронів)
49. Консервація енергії. АТФ і інші високо енергетичні сполуки. Процеси синтезу
АТФ. Електронтранспортні системи і їх склад. Ферменти.
 50. Катаболізм. Шляхи катаболізму гексоз. Роль дегідрогеназ в окисненні органічних
сполук. Фруктозобісфосфатний, пентозофосфатний, 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконат-
ний шляхи окиснення глюкози. Катаболізм сполук інших ніж гексози.
51. Типи бродіння.
52. Спиртове бродіння. Утворення етанолу дріжджами. Відношення дріжджів до
кисню. Застосування дріжджів. Утворення етанолу бактеріями. Технології виробництва
біомаси пекарських дріжджів, алкоголю та алкогольних напоїв (вино, пиво).
53. Молочнокисле бродіння. Характеристика молочнокислих бактерій. Гомо-та
гетероферментативне молочнокисле бродіння. Застосування молочнокислих бактерій в
харчовій біотехнології.
54. Загальна характеристика пропіоновокислого, мурашинокислого, маслянокислого та
ацетоно-бутилового бродінь.
55. Анаеробне дихання. Денітрифікація. Асиміляційна та дисиміляційна
нітратредукція. Значення денітрифікуючих бактерій в природі.
56. Відновлення сульфату до сірководню. Асиміляційна та дисиміляційна
сульфатредукція. Сульфатредукуючі бактерії та їх значення в природі.
57. Утворення метану при відновленні карбонату. Метанутворювальні бактерії та їх
практичне використання.
58. Аеробне дихання. Різноманіття органічних субстратів, що окиснюються за участі
кисню. Окиснення одновуглецевих сполук. Метилотрофні бактерії. Шляхи окиснення
аліфатичних і ароматичних вуглеводнів та ксенобіотиків.
59. Неповне окислення. Утворення оцтової кислоти та оцтовокислі бактерії.
Біотехнологія виробництва оцтової кислоти. Утворення інших органічних кислот і їх
виробництво. Біолюмінесценція. Бактерії, що світяться.
60. Окиснення неорганічних сполук. Хемолітотрофія. Нітрифікація. Нітрифікуючі
бактерії. Відновлення НАД шляхом зворотнього транспорту електронів.
61. Окиснення відновлених сполук сірки. Тіонові та сіркобактерії. Хемолітотрофи як
основа безсвітлових екосистем.
62. Окиснення двовалентного заліза. Біотехнологія вилужування металів з руд.
63. Фотосинтез. Фотосинтезуючі еукаріотні та прокаріотні мікроорганізми.
Мікоскопічні водорості, ціанобактерії, пурпурні і зелені бактерії. Пігменти
фотосинтетичного апарату.
64. Обмін речовин у фототрофних бактерій. Оксигенний і аноксигенний фотосинтез.
Фотофосфорилювання. Використання енергії світла галобактеріями.
65. Значення циклу трикарбонових кислот та гліоксилатного шунта у біосинтетичних
процесах. Центраболіти.
66. Шляхи біосинтезу деяких основних низькомолекулярних (амінокислот,
нуклеотидів) та високомолекулярних (ліпідів, вуглеводів, білків, пептидогліканів) сполук.
67. Асиміляція вуглекислоти автотрофами та гетеротрофами. Рибулозобісфосфатний
відновлювальний цикл та інші шляхи фіксації вуглекислоти автотрофами.
68. Асиміляція одновуглецевих сполук метилотрофами.
69. Використання різних органічних сполук як джерела вуглецю.
70. Асиміляція різних сполук сірки і азоту. Найважливіші шляхи асиміляції
молекулярного азоту. Азотфіксуючі мікроорганізми. Взаємовідносини бульбочкових
бактерій і бобових рослин. Фіксація молекулярного азоту симбіотичними і вільно
існуючими азотфіксуючими бактеріями. Біохімія і генетика азотфіксації. Використання
азотфіксуючих бактерій в сільськогосподарській біотехнології.
71. Регуляція метаболізму як механізм фенотипової мінливості. Біохімічні основи та
рівні регуляції метаболізму. Регуляція на рівні синтезу ферментів. Конститутивні
ферменти.
 72. Індукція синтезу ферментів на шляхах катаболізму. Репресія синтезу ферментів на
шляхах анаболізму. Катаболітна репресія. Діауксія. Молекулярно-біологічні механізми
індукції і репресії.
73. Регуляція шляхом зміни каталітичної активності ферментів. Прості ферменти.
Алостеричні ферменти та ефектори. Механізми позитивної та негативної зміни активності
ферментів. Специфічні механізми регуляції на шляхах біосинтезу та катаболізму.
74. Генетичні елементи мікроорганізмів.
75. Мутаційна мінливість. Спонтанні та індуковані мутації. Частота та типи мутацій.
Мутагенні фактори. Методи виявлення мутацій.
76. Передача ознак і рекомбінаційна мінливість. Механізми генетичної рекомбінації.
77. Горизонтальний перенос генів: трансформація, кон’югація, трансдукція.
78. Кон’югація. F-плазміди і стан Hfr. Механізм переносу ДНК в процесі кон’югації.
Побудова генетичних карт бактерій.
79. Плазміди. Реплікація плазмід. Типи плазмід, їх біологічне значення. Кон’югативні
плазміди. Плазміди резистентності, патогенності, деструкції. Бактеріоцини.
80. Генетика еукаріотичних мікроорганізмів. Цитоплазматична спадковість. Плазміди
еукаріот. Рекомбінації еукаріот.
81. Біоінформатика. Генетична модифікація мікроорганізмів та біобезпека.
82. Еволюція мікроорганізмів
83. Біогеохімічна діяльність мікроорганізмів. Участь мікроорганізмів у циклах вуглецю,
азоту, сірки, фосфору та інших елементів у природі. Фотосинтетичні екосистеми та
хемолітотрофні екосистеми рифтових зон.
84. Поширення мікроорганізмів у повітрі.
85. Поширення мікроорганізмів у ґрунті. Закономірності розподілу, чисельність, склад.
Роль мікроорганізмів у ґрунтоутворювальних процесах та родючості ґрунтів.
Мікроорганізми і формування родовищ деяких корисних копалин.
86. Мікроорганізми прісних та морських водойм. Закономірності розподілу
мікроорганізмів в морських водоймах, чисельність, склад. Значення мікроорганізмів у
первинній продукції водойм та мінералізації органічних речовин.
87. Евтрофікація і роль мікроорганізмів у цьому процесі. Хімічне забруднення водойм і
роль мікроорганізмів у процесах самоочищення.
88. Забруднення водойм патогенними мікроорганізмами. Мікробіологія і проблеми
питної води. Мікробіологічні показники якості природного середовища та їх визначення.
89. Роль мікроорганізмів в очищенні стічних вод. Біотехнології очистки стічних вод.
Мікроорганізми біоплівки та активного мулу. Аеротенки та метантенки.
90. Роль мікроорганізмів у переробці відходів та детоксикації отруйних речовин.
Екологічна біотехнологія та біоремедіація навколишнього середовища.
91. Мікроорганізми як фактор біологічних пошкоджень промислових споруд,
конструкцій, пам’ятників архітектури, мистецтва та ін.
92. Взаємовідносини мікроорганізмів між собою та з іншими організмами
93. Біологічна роль антибіотиків. Продуценти антибіотиків, класифікація антибіотиків.
94. Методи вивчення антагоністичної активності антибіотиків та чутливості
мікроорганізмів до антибіотиків. Одиниця активності антибіотиків. Спектр дії
антибіотиків, резистентність мікроорганізмів до антибіотиків, механізм дії антибіотиків.
95. Нормальна мікробіота тіла людини. Основні представники нормальної мікробіоти
шлунково-кишкового тракту, ротової порожнини, урогенітальних органів, шкіри,
дихальних шляхів.
96. Дисбактеріози. Ступені важкості дисбактеріозів. Пробіотики, бактерійні та інші
препарати, що використовуються для корекції складу нормальної мікробіоти.
97. Патогенні мікроорганізми. Вірулентність. Фактори патогенності: адгезія та
колонізація, інвазивність, токсигенність, стійкість до дії захисних сил макроорганізму.
Механізми інвазії. Екзо- і ендотоксини мікроорганізмів. Механізми резистентності до
захисних сил макроорганізму.
98. Фітопатогенні мікроорганізми.
99. Мікробні біотехнології
100.Номенклатура вірусів. Методи вірусологічних досліджень.
101.Структурна та функціональна характеристика віроїдів. Пріони. Біологічні та фізико-
хімічні властивості пріонів.
102.Типи симетрії вірусних оболонок. Суперкапсидні оболонки та механізми їх
утворення.
103.Вірусні геноми. Варіанти структури та нуклеотидного складу геномів вірусів.
Регуляція експресії геномів вірусів.
104.Вірусні білки структурні та неструктурні. Функції вірусних білків.
105.Загальні закономірності розмноження вірусів. Типи взаємодії вірусів та клітин:
інтеграційний та продуктивний типи. Явище лізогенії.
106.Специфічна та загальна трансдукція. Фагова конверсія. Етапи взаємодії вірусу та
клітини.
107.Шляхи проникнення вірусу до організмів тварин, рослин та мікроорганізмів.
Вірусні засоби боротьби з комахами-шкідниками.
108.Гіпотези регресивної та паралельної еволюції. Фактори еволюції вірусів на
сучасному етапі.
109.Характеристика вірусів поліомієліту, ентеровірусів, вірусів грипу, парагрипу,
вірусів герпесу, вірусів гепатиту, онкогенних вірусів, арбовірусів, віруса кліщового
енцефаліту, вірусів Конго-Кримської геморагічної пропасниці, віруса кору.
110.Фізико-хімічні методи дослідження вірусів мікроорганізмів. Морфологія та
структурна організація.
111.Систематика, класифікація та номенклатура вірусів. Нуклеїнові кислоти, білки,
ферменти, вуглеводи, ліпіди. Антигенні властивості.
112.Типи та етапи взаємодії вірусів з клітиною.
113.Віруси бактерій, архей, мікроскопічних грибів, найпростіших, мікроскопічних
воростей.
114.Віруси фітопатогенних бактерій та бактерій патогенних для людини і їх
використання.
115.Значення у мікробному промисловому виробництві.
116.Неспецифічний видовий уроджений імунітет. Клітинні механізми неспецифічного
захисту організму. Мононуклеарна фагоцитарна система. Гуморальні фактори
неспецифічного захисту організму. Система комплементу.
117.Специфічний придбаний імунітет. Антигени. Класифікація і природа антигенів.
Властивості антигенів.
118.Антигени мікроорганізмів: групові, видові, варіантні, штамоспецифічні. Серовари
мікроорганізмів. Антигенна будова мікробної клітини: соматичні, джгутикові, капсульні,
протективні антигени. Позаклітинні антигени - токсини та ферменти патогенності.
Суперантигени.
119.Антигени гістосумісності – трансплантаційні антигени. Антитіла й антитілогенез.
Структура імуноглобулінів. Класи і субкласи імуноглобулінів.
120.Моноклональні антитіла і гібридоми.
121.Імунна система: анатомія, фізіологія, функції. Органи і клітини імунної системи.
Лімфоцит – центральна клітина імунної системи. Еволюція і онтогенез імунної системи.
122.Гуморальна імунна відповідь. Реакція антиген – антитіло. Використання
серологічних реакцій у діагностиці захворювань, судмедекспертизі, санітарно-гігієнічній
експертизі. Клітинна імунна відповідь.
 123.Імунологічна толерантність: механізми формування, фізіологічне значення, види.
Алергійні реакції. Алергени. Гранульоматозні хвороби. Автоімунні хвороби. Аутоімунні
процеси. Імунотерапія і імунокорекція.
124.Антиінфекційний імунітет. Взаємини мікро- і макроорганізмів. Протибактеріальний
і противірусний імунітет. Імунітет до грибів, найпростіших, гельмінтів. Механізми
протипухлинного захисту.
125.Уроджені і придбані імунодефіцити. Синдром набутого імунодефіциту. Імунітет і
старіння. Методи оцінки імунного статусу людини.

Фізіологія людини та тварин

1. Предмет фізіології людини та тварин. Задачі і методи дослідження.

2. Короткий нарис історії розвитку фізіології, внесок вітчизняних вчених.
3. Зв’язок фізіології з іншими науками, в тому числі біологічними і медичними.
4. Будова і функції клітинних мембран
5. Градієнт концентрацій між клітиною і зовнішнім середовищем.
6. Транспорт іонів і молекул через біологічні мембрани.
7. Типи і механізми транспорту через біологічні мембрани, в тому числі у
травному тракті.
8. Транспортні білки-перенощики.
9. Симпорт, антипорт, піноцитоз.
10. Загальна характеристика збудливих тканин.
11. Мембранні потенціали спокою і дії.
12. Фази розвитку потенціалу дії.
13. Умови виникнення потенціалу дії.
14. Зміни збудливості в процесі розвитку потенціалу дії.
15. Двохфазний характер потенціалу дії і умови його виникнення.
16. Закони подразнення збудливих тканин.
17. Значення сили і тривалості подразнення. Закон Дюбуа-Реймона.
18. Крива сили-тривалості. Хронаксія.
19. Вплив електричного струму на живі тканини.
20. Фізичний електротон. Фізіологічний електротон.
21. Морфункціональна структура скелетних м’язів.
22. Нейромоторна одиниця.
23. Види скорочень м’язів.
24. Механізми скорочення м’язів.
25. Зв’язок між подразненням і скороченням.
26. Потенціал дії і скорочення.
27. Еластичність та розтяжність скелетних м’язів.
28. Морфофункціональна характеристика гладких м’язів.
29. Фізіологічні особливості гладких м’язів.
30. Спонтанна міогенна активність гладких м’язів.
31. Еластичність і розтяжність гладких м’язів.
32. Онтогенетичні зміни м’язів.
33. Проведення імпульсів нервовими волокнами та стовбурами.
34. Основні властивості нервових волокон.
35. Класифікація нервових волокон.
36. Песімум та оптимум нервових волокон.
37. Парабіоз нервів. Вчення про лабільність.
38. Механізми поширення ПД в нервових волокнах різного типу.
39. Будова нервово-м’язового синапсу, медіатори і рецептори.
40. Передача імпульсу через синапс і можливості на неї впливати.
41. Синапси з електричним механізмом передачі імпульсу.
42. Рефлекс й рефлекторна дуга. Основні принципи рефлекторної теорії.
Класифікація рефлексів.
43. Особливості проведення збудження через нервові центри. Сумація збуджень.
44. Основні процеси нервової діяльності, їх взаємодія. Класифікація й механізми
гальмування в ЦНС, гальмівні медіатори.
45. Спинний мозок. Спінальні рефлекси.
46. Провідні шляхи спинного мозку, їх фізіологічне значення.
47. Гемато-енцефалічний бар’єр та цереброспинальна рідина.
48. Функції довгастого мозку й Варолієва моста. Шийні та лабіринтні тонічні
рефлекси.
49. Будова і функції середнього та проміжного мозку.
50. Фізіологія вегетативної нервової системи. Адаптаційно-трофічна функція
симпатичної нервової системи.
51. Мозочок, його будова й функції.
52. Функція ретикулярної формації стовбуру мозку, базальних гангліїв та
лімбічної системи.
53. Біоелектричні явища в корі головного мозку. Електроенцефалографія.
54. Хронометраж серцевого циклу. Роль клапанного апарату серця.
55. Зовнішні проявлення серцевої діяльності. Тони серця, їх характеристика й
засоби реєстрації.
56. Електрокардіограма та її клінічне значення.
57. Будова і фізіологічні властивості серцевого м’язу. Особливості його
скорочення.
58. Автоматія серця. Система поширення збудження.
59. Іннервація серця.
60. Систолічний та хвилинний обсяги крові, засоби їх визначення.
61. Нервово-рефлекторна і гуморальна регуляція діяльності серця.
62. Артеріальний та венозний тиск крові, їх величина й методи визначення.
63. Швидкість току крові в кровоносних судинах, методи її визначення.
64. Артеріальний та венозний пульс, їх походження й клініко-фізіологічна
характеристика.
65. Вплив фізичного навантаження на функціональний стан серцево-судинної й
дихальної систем.
66. Судинорушійний центр, його характеристика.
67. Нервово-рефлекторна і гуморальна регуляція кровообігу.
68. Особливості руху крові в коронарних судинах серця, капілярах.
69. Значення склад та функції крові. Білки сироватки крові.
70. Осмотичний та онкотичний тиск крові. Осмотична резистентність
еритроцитів.
71. Активна реакція крові, буферні системи, лужний резерв.
72. Формені елементи крові. Еритроцити, їх кількість, будова і підрахунок.
73. Механізм зсідання крові. Антикоагулянти.
74. Гемоглобін, його властивості и сполуки. Методи визначення.
75. Групи крові, їх визначення. Резус-фактор. Переливання крові.
76. Лейкоцити, їх функції. Лейкоцитарна формула, їх імунологічне значення.
77. Кількість крові в організмі, способи її визначення.
78. Лімфа, її утворення і склад. Лімфообіг.
79. Класифікація етапів дихання. Механізми вдиху та видиху.
80. Негативний тиск у плевральному просторі, його величина, значення й
вимірювання. Пневмоторакс.
81. Спірометрія й газообмін у легенях. Особливості дихання у птахів.
82. Гази крові. Крива дисоціації оксигемоглобіну. Перенос кров’ю вуглекислого
газу.
83. Механізм тканинного дихання. Особливості дихання при зниженому і
підвищеному атмосферному тиску. Гіпербарична оксигенація та її клінічне
застосування.
84. Структура і функції дихального центру.
85. Гуморальна й нервово-рефлекторна регуляція дихання.
86. Травлення в ротовій порожнині. Склад слини та її виділення на різні види
харчів, основні ферменти.
87. Будова й функція шлунку. Методи одержання чистого шлункового соку.
88. Склад шлункового соку. Роль соляної кислоти в травленні. Класичні криві
соковиділення на різні види харчів.
89. Фази шлункової секреції, їх характеристика.
90. Особливості шлункового травлення у жуйних тварин.
91. Травлення в 12-палій кишці. Функція підшлункової залози. Регуляція
виділення панкреатичного соку.
92. Травлення у тонкому і товстому кишечнику.
93. Основні функції печінки. Значення жовчі в травленні.
94. Кишковий сік, його склад та засоби одержання. Полосне й пристінкове
травлення.
95. Основні ферменти різних відділів травного апарату.
96. Моторна діяльність шлунково-кишкового тракту і засоби її реєстрації.
97. Теорії й механізми всмоктування поживних речовин в шлунково-кишковому
тракті. Регуляція травлення.
98. Характеристика обміну речовин та енергії. Асиміляція та дисиміляція. Методи
дослідження обміну речовин.
99. Вуглеводний обмін та його регуляція.
100. Обмін ліпідів та білків, їх регуляція. Біологічна цінність білків. Азотиста
рівновага.
101. Водно-солевий обмін та його регуляція.
102. Обмін енергії й його регуляція.
103. Пряма й непряма калориметрія.
104. Основний обмін, обмін спокою, робоча добавка.
105. Норми харчування людини. Складення харчового раціону.
106. Хімічна, фізична та фізіологічна терморегуляція.
107. Гіпотермія і гіпертермія та їх клінічне використання.
108. Будова і функції нирок. Структура нефрону. Методи дослідження.
109. Механізми сечоутворення. Клубочкова фільтрація, канальцева реабсорбція та
секреція. Поворотно-протиточна система.
110. Роль нирок у підтриманні гомеостазу. Регуляція сечовиділення. Гемодіаліз.
111. Видільна функція легенів, шлунково-кишкового тракту, шкіри.
112. Загальна характеристика гормонів. Методи дослідження функції ендокринних
залоз.
113. Гормони кори й мозкового шару надниркових залоз, їх фізіологічне значення.
114. Щитовидна залоза, її будова і функція. Радіоізотопне дослідження.
115. Будова паращитовидних та вилочкової залоз, їх роль в організмі.
116. Гормони острівкового апарату підшлункової залози. Їх фізіологічне значення.
117. Гормони статевих залоз, їх біологічна характеристика і значення для
організму. Простагландини.
118. Гіпофіз та епіфіз, їх будова й гормональна функція. Гіпоталамо-гіпофізарна
система. Поняття про нейросекрецію.
 119. Вчення про аналізатори. Закон специфічної енергії органів чуття та його
критика. Теорія відбиття.
120. Зоровий аналізатор, його будова і функція. Гострота зору.
121. Теорія кольоровідчуття. Кольоровий зір та його розлади.
122. Слуховий аналізатор. Теорії передачі і сприйняття звуків.
123. Смаковий та нюховий аналізатори. Шкірні аналізатори.
124. Вчення І.П. Павлова про ВНД та його використання в науці та практиці.
125. Методика вироблення умовних рефлексів. Різниця між умовними та
безумовними рефлексами.
126. Функціональна система як основа фізіологічної архітектури поведінкового
акту. Принципи зворотної аферентації.
127. Зовнішнє і внутрішнє гальмування умовних рефлексів.
128. Сучасні уявлення про механізми сну і сновидінь. Основні види сну, їх
характеристика.
129. Системність у роботі кори великих півкуль. Динамічний стереотип.
130. Характеристика темпераментів у людини.
131. Перша і друга сигнальні системи. Функціональна асиметрія півкуль головного
мозку.
132. Значення вчення І.П. Павлова про ВНД для філософії, психології, педагогіки і
медицини.

Рекомендована література

До розділу біохімія
1. Биологическая химия. Практикум (Под ред. Ю.В.Хмелевского). – Киев: Вища
школа, 1985. – 207 с.
2. Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення, терміни: Навч.
посібник. – К.: Вища шк., 1993. – 528 с.
3. Бойків Д.П. Біохімічні показники в нормі та при патології: Навчальний довідник /
Д.П. Бойків, Т.І. Бондарчук, О.Л. Іванків та ін.; за ред. О.Я. Склярова. – Київ: Медицина,
2007. – 320с.
4. Бохинский Р. Современные воззрения в биохимии.–М.:Мир,1987.–544с.
5. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. –
736с.
6. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця:Нова книга, 2007. – 656 с.
7. Кучеренко Н.Е. и др. Биохимия. – К.: Вища школа, 1989. – 432 с.
8. Ленинджер А. Основы биохимии. – М.: Мир, 1985 (в трех томах).
9. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. – М.:Мир, 1993 (в
двух томах).
10. Мещишен І.Ф. Перетворення у біохімії. – Чернівці: Медуніверситет, 2008. – 71 с.
11. Николаев А.Я. Биологическая химия. – М.: Высшая школа,1989. – 495с.
12. Посібник до практичних занять з біологічної хімії/ за ред. проф. Я.І. Гонського –
Тернопіль: Медінститут, 2001. – 288 с.
13. Страйер Л. Биохимия (Под редакцией акад. С.E. Северина). – М.: Мир, 1984 (в трех
томах).
14. Строев E.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986. – 479 с.
15. Уайт А. и др. Основы биохимии. – М.: Мир, 1981 (в трех томах).
16. Филиппович Ю.Б. Основы биохимии. – М.: Высшая школа, 1985. – 503 с.

До розділу ботаніка
1. Вальтер Г. Растительность земного шара. – Москва: Мир, 1968.
 2. Вассер С.П., Кондратьева Н.В., Масюк Н.П., и др.. Водоросли (Справочник).- Киев:
Наукова думка, 1989.
3. Войтюк Ю.О., Кучерява Л.Ф., Баданіна В.А. та ін. Морфологія рослин з основами
анатомії та цитоембріології. – Київ: Фітосоціоцентр, 1998.
4. Зитте П., Вайлер Э.В., Кадерайт Й.В., Брезински А., Кёрнер К. Ботаника. Учебник
для вузов. На основе учебника Э. Страсбургенра, Ф. Ноля, Г Шенка, А.Ф.В. Шимпера, 35
– е издание (перевод с немецкого). Т.З. Эволюция и систематика. – М.: Академия, 2007.
5. Костіков І.Ю., Джаган В.В., Демченко Е.М., Бойко О.А., Бойко В.Р., Романенко
П.О. Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник (під ред. Костікова І.Ю. та
Джаган В.В.).- Київ: Арістей, 2006.
6. Кучерява Л.Ф., Войтюк Ю.О., Нечитайло В.А. Систематика вищих рослин. І.
Архегоніати. – Київ: Фітосоціоцентр, 1997.
7. Лахер В. Экология растений. – Москва: Наука, 1978.
8. Лукашов В.В. Молекулярная эволюция и филогенетический анализ. – М.: БИНОМ,
2009.
9. Масюк Н.П., Костіков І.Ю Водорості в системі органічного світу. – Київ:
Академперіодика. 2002.
10. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – Київ: Фітосоціоцентр,
2000.
11. Растительные ресурсы СССР. – Л.: Наука, 1984 – 1996. – Т. 1 -9.
12. Рейвн П., Эверт Р., Айкхорн С. Современная ботаника. – Москва: Мир, 1990. – Т. 1-
2.
13. Смик Г.К. Корисні та рідкісні рослини України. – Київ: «Українська радянська
енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1991.
14. Тахтаджян А.Л. Происхождение и расселение цветковых растений. – Ленинград:
Наука, 1970.
15. Толмачев А.М. Введение в географию растений. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1974.

До розділу вірусологія
1. Вирусология / под ред. Филдс и Найпа: в 3-х т. – М.: Мир, 1989.
2. Кочемасова З.Н. и др. Санитарная микробиология и вирусология. - М.: Медицина,
1987.
3. Панченко М.М., Бухтіяров А.Є., Лісютін Г.В., Ямборко А.В. Тестові питання з
курсу „Вірусологія”. Електронна версія.
4. Панченко М.М., Бухтіяров А.Є.,Гудзенко Т.В., Єланська Н.О., Лісютін Г.В.,
Ямборко А.В. Курс лекцій з Вірусології. Електронна версія.
5. Панченко М.М., Бухтіяров А.Є.,Гудзенко Т.В., Єланська Н.О., Лісютін Г.В.,
Ямборко А.В. „Методи лабораторної діагностики”. Посібник. Електронна версія.
6. Панченко М.М., Бухтіяров А.Є.,Гудзенко Т.В., Єланська Н.О., Лісютін Г.В.,
Ямборко А.В. Віруси – збудники хвороб людини. Курс лекцій Електронна версія.
7. Посібник з медичної вірусології / за ред. В.М. Гіріна. – Київ: Здоров’я, 1995.
8. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования /
Под ред. М.О. Биргера. – М.: Медицина, 1982.
9. Тоцький В. М. Генетика. – Одеса: Астропринт. – 2008.

До розділу генетика
1. Айала Ф., Кайгер Дж. Современная генетика: В 3 т. – М.: Мир, 1987-1988.
2. Войников В.К., Константинов Ю.Н., Негрук В.И. Генетические функции
митоходрий растений. – Новосибирск: Наука, 1991.
3. Воробьева Л. И., Таглина О. В. Генетические основы селекции растений и
животных. – Харьков, «Колорит», 2006.
4. Гершензон С. М. Основы современной генетики. – К.: Наук. думка. – 1983.
 5. Глазко В. И., Шульга Е. В., Дымань Т. Н., Глазко Г. В. ДНК-технологии и
биоинформатика в решении проблеми биотехнологий млекопитающих. – Белая Церковь:
Белоцерковский госуд. аграрный университет. - 2001.
6. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение. –
М.: Мир, 2002.
7. Даниленко Н.Г., Давыденко О.Г. Миры геномов органелл. – Минск: Тэхналогія,
2003.
8. Инге-Вечтомов С. И. Генетика с основами селекции. – М.: Высш. шк. - 1989.
9. Кучук М. В. Генетическая инженерия высших растений. – К. Наук.думка. - 1997.
10. Льюин Б. Гены. – М.: Мир. - 1985.
11. Ніколайчук В.І., Вакеріч М.М. Генетика – Ужгород: Вид-во Ґражда, 2013.
12. Палилова А.Н. Генетические системы у растений и их взаимодействие. – Минск:
Наука и техника, 1986.
13. Рокицкий П. Ф. Введение в статистическую генетику. – Минск: Вышейш. шк., 1978.
14. Сингер М., Берг П. Гены и геномы. В 2-х т. – М.: Мир, 1998.
15. Січняк О.Л. Нехромосомна спадковість. Конспект лекцій. – Одесса: ОНУ, 2004.
16. Січняк О.Л. Медична генетика. Конспект лекцій. – Одеса, ОНУ, 2016.
17. Стрельчук С. І., Демидов С. В., Бердишев Г. Д., Голда Д. М. Генетика з основами
селекції. – К.: Фітосоціоцентр. - 2000.
18. Тихомирова М. М. Генетический анализ: Учебное пособие. – Л.: Изд-во Ленингр.
ун-та. – 1990.
19. Тоцький В. М. Генетика. – Одеса: Астропринт. – 2008.
20. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека: В 3 т. – М.: Мир, 1989-1990.
21. Хаустова Н.Д., Белоконь С.В. Генетика поведения. Курс лекций. – Одесса: ОНУ,
2014.
22. Эллиот В., Эллиот Д. Биохимия и молекулярная биология. – Москва, МАИК
«Наука/Интерпериодика». – 2002.

До розділу гідробіологія
1. Алимов А.В. Введение в продукционную гидробиологию. – Л.: Гидрометиоиздат,
1989.
2. Березина Н.А. Гидробиология. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984.
3. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідро екологія порушених річкових
та озерних систем. – Рівне: Волинські обереги, 1999, т.1.
4. Клименко М.О., Трушева С.С., Гроховська Ю.Р. Відновна гідроекологія порушених
річкових та озерних систем. – Рівне: НУВГП, 2004, т.3.
5. Константинов А.С. Общая гидробиология. – М.: Высшая школа, 1986.
6. Кражан С.А., Лупачева Л.И. Естественная кормовая база водоемов и методы ее
определения при интенсивном ведении рыбного хозяйства (Справочный материал для
работников прудовых хозяйств УССР). – Львов: УААН, 1999.
7. Методические рекомендации по сбору и обработке материалов при
гидробиологических исследованиях на пресноводных водоемах: фитопланктон и его
продукция / Под ред. Г.Г.Винберга, Г.М.Лаврентьевой. – Л.: ГОСНИОРХ, 1981.
8. Поліщук В.В., Трав'янко В.С., Коненко Г.Д., Гарасевич І.Г. Гідробіологія і гідрохімія
річок правобережного Придніпров'я. - К., Наукова думка, 1978.
9. Протасов А. А. Пресноводный перифитон. - К.: Наукова думка, 1994.
10. Реймерс Н.Ф. Природопользование. Словарь-справочник. - М.: Мысль, 1990.
11. Романенко В.Д. Основи гідроекології. - К.: Обереги, 2001.
 14. Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностных вод и
донных отложений // Под ред. Абакумова В.А. - Л. :Гидрометеоиздат, 1983.

До розділу зоологія
1. Догель В. А. Зоология беспозвоночных. – М.: Наука, 1981. – 611 с.
2. Константинов В.М., Наумов С.П., Шаталова С.П. Зоология позвоночных. – М.:
Академия, 2000. – 495 с.
3. Наумов Н.П., Карташов Н.Н. Зоология позвоночных. – М.: Высшая школа, 1979. –
Т.1-2.
4. Шарова И. Х. Зоология беспозвоночных. – М.: Владос, 1999. – 592 с.
5. Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних. – Київ: Либідь,
1995. – Кн. 1. – 319 c.
6. Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних. – Київ: Либідь,
1996. – Кн. 2. – 319 с.
7. Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних. – Київ: Либідь,
1997. – Кн. 3. – 350 с.

До розділу мікробіологія
1. Адельман Д. и. др. Клиническая иммунология и аллергология. – М.: Практика,
2000.
2. Бойко А.Л. Основи екології та біофізики вірусів. – К.: Фітоцентр, 2003.
3. Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. – М.:
МИА, 2002.
4. Брода П. Плазмиды. – М.: Мир, 1982.
5. Вершигора А. Е. Імунологія. – Киев: Вища школа, 2004.
6. Вирусология / под ред. Филдс и Найпа: в 3-х т. – М.: Мир, 1989.
7. Гусев М.В., Минеева Л.А. Микробиология. – М.: Академия, 2005.
8. Егоров Н.С. Основы учения об антибиотиках. – М.: Высшая школа,1986.
9. Заварзин Г.А., Колотилова Н.И. Введение в природоведческую микробиологию. –
М.: Книжный дом „Университет”, 2001.
10. Кондратьева Е.Н. Автотрофные прокариоты. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1996.
11. Краткий определитель бактерий Берги. Под. ред. Дж.Хоулта. Пер. с англ. – М.:
Мир, 1980.
12. Нетрусов А.И. и др. Практикум по микробиологии. – М.: Академия, 2005.
13. Нетрусов А.И. Экология микроорганизмов. – М.: Академия, 2005.
14. Нетрусов А.И., Котова И.Б. Микробиология. – М.: Академия, 2006.
15. Петров Р. В. Иммунология.– М.: Медицина, 1987.
16. Пирог Т.П. Загальна мікробіологія. – Київ: Видавництво НУХТ, 2004.
17. Плакунов В.Г. Основы энзимологии. – М. : Логос, 2002.
18. Протисты. Руководство по зоологии / под ред. А.Ф. Алимова – СПб.: Наука, 2002.
19. Ройт А. Иммунология. – М.: Мир, 2000.
20. Ситнік Т.О. Мікробіологія, вірусологія, іммунологія. – Тернопіль: Укрмедкнига,
1998.
21. Современная микробиология. Прокариоты: в 2-х т. / Под ред. Й. Ленгелера,
Г. Древса, Г. Шлегеля. – М.: Мир, 2005.
22. Стейниер Р., Эдельберг, Ингрем. Мир микробов: в 3 т. – М. Мир, 1979.
23. Тоцький В.М. Генетика. – Одеса: Астропринт. – 2008.
24. Шлегель Г. Общая микробиология. – М., 1987.
25. Madigan M.T., Martinko J.V., Parker J. Brock Biology of Microorganisms. IX Edition -
Prentis Hall. – 2000.
26. Foundations in Microbiology /Ad. K. Talaro, A. Talaro. – Wm. C. Brown Publishers,
1993. – 806 p.
 27. Genetics /Ad. R.F. Weaver, P.W. Hedrick. – Wm. C. Brown Publishers, 1997. – 638 p.
28. Microbiology /Ad. G.J. Tortora, B.R. Funke, C.L. Case. – The Benjamin/Cummings
Publishing Company, Inc., 1991. - 810 p.
29. Microbiology /Ad. L.M. Prescott, J.P. Harley, D.A. Klein. - Wm. C. Brown Publishers,
1996. – 935 p.
30. Microbiology a human perspective /Ad. E.W. Nester, C.E. Roberts, M.T. Nester. – Wm.
C. Brown Communications, Inc., 1995. – 812 p.
31. Microbiology a human perspective /Ad. E.W. Nester, C.E. Roberts, N.N. Pearsall, D.G.
Anderson, M.T. Nester. – The McGraw-Hill Coppanies, Inc., 1998. – 848 p.
32. Microorganisms in our World /Ad. R.M. Atlas. – Mosby-Year Book, Inc., 1995. – 765 p.
33. Principles of Microbiology /Ad. R.M. Atlas. – WCB Mc Graw-Hill, 1997. – 1298 p.

До розділу фізіологія людини та тварин

1. Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. –
М.: Медицинская книга. - Н.-Новгород: НГМА, 2003. – 528 с.
2. Клевець М.Ю., Манько В.В., Гальків М.О. та ін. Фізіологія людини і тварин. –
Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 304 с. - (Серія «Біологічні Студії»). [Звернення
08.01.2019. https://www.twirpx.com/file/1774468/]
3. Нормальная физиология человека / Под ред. Б.И. Ткаченко. – М.: Медицина, 2005.
– 928 с. [Звернення 08.01.2019. https://www.webmedinfo.ru/normalnaya-fiziologiya-
cheloveka-tkachenko-b-i.html
4. Общий курс физиологии человека и животных / Под ред. А. Д Ноздрачева. - М.:
Высшая школа, 1991. – Т. 1. – 500 с.; Т. 2. – 510 с.
5. Плиска О.І. Фізіологія людини і тварин. – Київ: Парламентське видавництво. –
2007. – 462 с.
6. Судаков К. В. Нормальная физиология. Практикум. – М.: МИА, 2008. – 232 с.
7. Физиология человека. Т.1. / Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько. – М.:
Медицина, 1997. – 448 с.
8. Физиология человека. Т.2. / Под ред. В.М. Покровского, Г.Ф. Коротько. – М.:
Медицина, 1997. – 368 с.
9. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. – М.: Медицина, 1985. – 544 с.
10. Физиология человека: Пер. с англ. / Под ред. Р. Шмидт, Г. Тевс. – М.: Мир, 1985,
1993, 2004. – Т. 1-4.
11. Физиология человека. Атлас динамических схем / Под ред. К.В. Судакова. – М.:
ГЭОТАР-Медиа, 2015. – 416 с.
12. Филимонов В.И. Физиология человека. – Киев: Медицина. – 2008. – 814 с.
13. Чайченко Г.М., Цибенко В.О. Сокур В.Д. Фізіологія людини і тварин. – Київ: Вища
школа, 2003. – 465 с. [Звернення 08.01.2019. http://www.booksmed.com/fiziologiya/956-
fiziologiya-lyudini-i-tvarin-chajchenko.html]