Zukrainskimnatycz 1

See discussions, stats, and author profiles for this publication at: https://www.researchgate.
net/publication/337914710
Z ukraińskim na ty. Podręcznik do nauki języka ukraińskiego Poziom

średniozaawansowany Część I
Book · October 2013
CITATIONS READS
3 704
8 authors, including:
Ірина Кононенко Irena Mytnik

University of Warsaw University of Warsaw
31 PUBLICATIONS 12 CITATIONS 25 PUBLICATIONS 28 CITATIONS
SEE PROFILE SEE PROFILE
Svitlana Romaniuk Marta Saniewska

University of Warsaw University of Warsaw
28 PUBLICATIONS 6 CITATIONS 5 PUBLICATIONS 4 CITATIONS
SEE PROFILE SEE PROFILE
Some of the authors of this publication are also working on these related projects:
Media language and social communication. Ukrainian political discourse View project
All content following this page was uploaded by Irena Mytnik on 12 December 2019.
The user has requested enhancement of the downloaded file.

Sebastian Delura, Urszula Drobiszewska, Iryna Kononenko,
Irena Mytnik, Switłana Romaniuk, Marta Saniewska,
Elżbieta Wasiak, Marta Zambrzycka
Z ukraińskim na ty
1
Podręcznik do nauki języka ukraińskiego
Poziom średniozaawansowany
Część I
Uniwersytet Warszawski
Katedra Ukrainistyki
Sebastian Delura, Urszula Drobiszewska, Iryna Kononenko,
Irena Mytnik, Switłana Romaniuk, Marta Saniewska,
Elżbieta Wasiak, Marta Zambrzycka
Z ukraińskim na ty
Seria podręcznikowa
Katedry Ukrainistyki UW
pod redakcją Ireny Mytnik
Warszawa 2013
Redakcja językowa
Iryna Kononenko
Switłana Romaniuk (język ukraiński)
Marta Saniewska (język polski)
Publikację opiniowali do druku

prof. dr hab. Hałyna Maciuk
prof. dr hab. Marian Skab
Nazwa i adres wydawcy

Katedra Ukrainistyki
ul. Szturmowa 4
02-678 Warszawa
Uniwersytet Warszawski
tel./fax 22 55 34 252
e-mail: ku@uw.edu.pl, www.ukraina.uw.edu.pl
© Copyright by Katedra Ukrainistyki UW
ISBN 978-83-936550-1-4
Fotografie
S. Romaniuk
M. Skab
M. Szymko
Skład, łamanie, druk i oprawa

Sowa – Druk na życzenie
www.sowadruk.pl
tel. +48 22 431 81 40
Podręcznik Z ukraińskim na Ty – cz. 1 i 2 jest adresowany do osób ze znajomością
języka ukraińskiego na poziomie podstawowym wyższym A2+, tj. po ok. 140 godz.
nauki. Może służyć jako pomoc w przygotowaniu do egzaminu certyfikacyjnego
z języka ukraińskiego na poziomie średniozaawansowanym niższym B1.
Zaprezentowany materiał leksykalno-gramatyczny umożliwia nabycie i do-
skonalenie kompetencji językowych, pozwalających na swobodne poruszanie się
w różnorodnych sytuacjach życia codziennego związanych z rodziną, przyja-
ciółmi, pracą i szkołą, odpoczynkiem, podróżowaniem, funkcjonowaniem w śro-
dowisku miejskim i wiejskim. Inne kręgi tematyczne przedstawione w tekstach
utrwalają posiadaną wiedzę oraz wprowadzają nową leksykę związaną m.in. z do-
mem, kulinariami, pogodą, klimatem, geografią, światem fauny i flory oraz sztuką
i mass mediami. Służą również zapoznaniu z elementami krajoznawstwa i kultury
ukraińskiego obszaru językowego.
Proponowany zestaw ćwiczeń obejmuje szerokie spektrum zagadnień języko-
wych dotyczących leksyki, fonetyki, morfologii, słowotwórstwa, składni i stylisty-
ki języka ukraińskiego, jak również ortografii i interpunkcji. Ukierunkowany jest
na doskonalenie umiejętności w zakresie rozumienia podawanych treści, budowa-
nia poprawnych wypowiedzi ustnych i pisemnych, wyrażania reakcji i własnych
opinii, tłumaczenia z języka ukraińskiego na język polski oraz z języka polskiego
na język ukraiński.
Spis treści
Заняття I (Marta Saniewska) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Заняття II (Irena Mytnik) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
Заняття III (Urszula Drobiszewska) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
Заняття IV (Marta Zambrzycka) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Заняття V (Irena Mytnik, Switłana Romaniuk) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
Заняття VI (Switłana Romaniuk) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
Заняття VII (Elżbieta Wasiak) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
Заняття VIII (Switłana Romaniuk) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
Заняття IX (Elżbieta Wasiak) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
Заняття X (Iryna Kononenko) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161
Заняття XI (Sebastian Delura) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175
Заняття XII (Sebastian Delura) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189
ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕКИ ВАРШАВСЬКОГО… 9
Заняття І
„Одинця з обмáном”
На велкій перрві, кол вон столи бля вікн в коридрі, грзли

козинáки і дивлись, як у двор на спортмайднчику старшоклсники
дрлися вгру по канту, Спасокукцький цмкнув цукркою і сказaв:
– А ми цьог лта на дчі в сел бул. І я вліз на отак величзне древо.
На самсіньку верхвку. І там бул гнізд шулки. А у гнізд шулічента.
Дзьобті так!.. Ал я їх не взяв. Нщо вон мен. Щоб іщ шулка ко за них
вклюнув! Дже трба! Тльки подиввся, п льцем поторкв і зліз.
Кукувицький заклпав очма, і козинáка застрла у ньго в гoрлі. Він
хотв щось сказти, ал не зміг, а тльки промкав, як козен:
– М-меее!..
Тут задзвенв дзвник, і довелся йт в клас.
Спасокукцький торжествувв: „Аг! З'їв?! От щоб знав, з ким мєш
спрву! Шпінгалт!”
Ал на настпній перрві Кукуєвцький заклíпав волохтими вями,
почервонв і тхо сказв:
– А я… яксь узмку пішв на Дніпр подивтися на підлíдний лов. Лід
був тльки попд брегом, а длі вод. І шмат крижни, де я стов, одірввся
і поплв. Ус кричть. А я не зляквся. Тльки крич: „Агв! Швдше рятйте,
бо мен в гастронм по сметну трба!” І по мне послли ктер, і вловли мен
уж під Кєвом, бля Жкового строва. Ал сметну я так встиг купти…
Спасокукцький кркнув і теж почервонв. Птім зібрв ус сво сли
і сказв:
– А мен… а я… а мен спрвжню пожжу гасти довелся. О! На
дáчі. Загорлася солма бля корвника. Ал я не розгубвся, схопв відр
з помями і… Якб не я, згорв би корвник, і хта, і все на свті…
– А я… – скрмно опуств чі Кукуєвцький. – А я… лишвся колсь
сам у квартрі. І рптом подзвонв злдій. Розбйник. І кже: „Одчинй!
Київгáз!” А я весь заціпенв і каж: „Не одчин! Всі розбйники завжд
кжуть „Київгáз”, а тод захдять, убивють і грабють. Тікйте, бо зраз як
візьм ттову мислвську рушнцю і як стрльну чрез дрку для ключ!”
А він кже: „Дурнй!” А я каж: „Од такго чю!” Він зляквся і пішв.
9
10 РУСЛАНА МАРЧУК
Спасокукцький тжко зітхнв і, мaло не плчучи, сказв:

– А я… а мен колсь велосипд перехав… І мминого годнника я ко-
лсь проковтнв… Рзом з ремінцм…
Нстрій у Спасокукцького зіпсуввся вкрай.
Сдячи на урці, він спідлба позирв на Кукуєвцького і дмав:
„Невж цей шпінгалт не брехв! Невж спрвді і на крижні плвав,
і з розбйником так хорбро розмовлв… А я ж ус чсто вгадав – і про
шулічент, і про пожжу…”
Наспрвді то він сам трхи не спалв корвника. Бвився сірникми,
і зайнялся солма. Переляквшися, він заверещáв, як порос. Прибгла
мма, схопла відр з помями і залил вогнь, а йог самго так торхнула
відрм, що він заорв нсом у калжу.
Спасокукцький свердлв очма Кукуєвцького, намагючись зрозумти,
брехв той чи ні. Ал Кукуєвцький диввся так сно і невнно, що нічго
не мжна бул зрозумти.
І Спасокукцький врішив не здавтися.
Настпного дня з'ясувá лося, що Спасокукцький на тій самй дчі ще
втяг з рчки потопючу малéньку двчинку, лзив у кринцю рятувти
кошен і здив врхи на баскму жеребц Електрні…
Однк з'ясув лося такж, що Кукуєвцький, у сво чéргу, бвся зі ска-
жним собкою, л зив у каналізацйний люк діставти ключ, загблені
сусдською двчинкою, і під час військвого парду катвся на міжко-
нтинент льній балістчній ракті з томною боєголóвкою…
Тепр Спасокукцький, розгортючи газту „Зрка”, з страхом читв зго-
ловки – чи не надруквано статт про пдвиги Кукуєвицького. І, сл хаючи
рдіо, бовся почти знайме прзвище.
Минло клька днів, спвнених пдвигів та герозму.
Спасокукцький і Кукуєвцький ходли з грдо піднтими гловами,
розпрвивши плчі. Вон ст ли вщими і стрункшими.
Та одног рзу Кукуєвцький не прийшв до шкли – мбуть, захворв.
Спасокукцький прондився ус п'ять урків. У голов безглздо крутлася
нерозкáзана прекрáсна пригда про двобй Спасокукцького з величзною
гадкою (якрз учра він прочитв кнжку Сергя Артюшнка). То бул так
пригда, від якї Кукуєвцького скрутло б у барнячий ріг. А він не прийшв.
У кпському нстрої повернвся Спасокукцький додму.
Обдав він без апетту. За обдом мма рптом кось двно глнула на ньго,
птім ще раз глнула, пльно придивлась і сказла: – Ан розкрй рта!
Нічго не підзрюючи, Спасокукцький роззвив рта.
– Ой! – скркнула мма. – У тбе ж дрка в зубі! Крієс! Бже мій! Трба
негйно йти до дантста!
10
– Що?! – Спасокукцький впустив з рук лжку, і вон, дзнькнувши об

край тарлки, плмкнулась у борщ.
– Трба негйно йти до дантста! – повторла мма. – Негйно! –
вон вже набир ла нмер телефну. – Алл! Скажть, будь лска, кол
приймє стоматóлог? Аг. Дкую!.. – вон покл ла трбку. – Ходмо зраз
же! З дргої годни дже грний спеціалíст.
– Й-я… не… під! – сказв Спасокукцький.
– Підш! – твéрдо сказ ла мма.
– Не під! – ще твердше сказв Спасокукцький.
– Ти що – хчеш лиштися без зубв?! Догрвся з тми цукрками! Скльки
разв я говорла – не їж стльки цукрок! Не гриз без кінц цукрки!..
– Я не під! – на вискій нті відчайдшно вгукнув Спасокукцький.
– Підш, – спокйно сказáла мма, пдрячи пред дзркалом нса.
– Я не мжу нікди йти. Мен погно, – скриввся Спасокукоцький. –
У мeне болть живт.
– Нічго в тбе не болть, – сказ ла мма, підмальвуючи помдою гби.
– Ой! Ой! – Спасокукцький перехилвся і ліг щокю у прохоллий
борщ.
– Ти ж знєш, що на мне це не дє, – незворшно сказ ла мма, фарбючи
щточкою вї.
То бул првда. Мма Спасокукцького бул твердá, як алмз.
Полжавши трхи у борщ, Спасокукцький підвíв глову, обібрв із щок
капсту й тжко-тжко зітхнв:
– Ти хчеш мої загбелі!..
– Я хчу, щоб мій син не був беззбий. Щоб йом не довелся ности
в портфлі стакнчик із вставню щлепою.
…Чрез п'ять хвилн вон вже йшл до дитчої поліклніки. Мма мцно
трим ла Спасокукцького за рку, а він механчно переставлв нги і нічго
пред собю не бчив: ус розплив лось у сльозх. Тльки у такт цканню
мминих каблукв гпало в грдях срце.
Запхло лками – вон зайшл у поліклніку.
Бля стоматологчного кабінту не бул нікго, прийм тльки-но почвся –
вон прийшл пршими. І їх одрзу запросли.
Спасокукцький переступв порг кабінту, і в ньго похолло всердині.
Під стінóю стола склян шфа, у якй на склянх полцях леж ли блиску-
чі нікельвані інструмнти для висмкування зубв – кліщ, „кзячі нжк”
і том подбне.
А посред кабінту, пряд з крслом, стола вон – бормашна. От
страшнча пекльна бормашна, про як Спасокукцький чув ще в дитчому
садчку від звжди перелканої Тáлочки Дударéнко.
11
Блактна, обтічнї фрми, схжа на рбку підвдного човнá, бормашна

дивлася на ньго жвтим ком і нче підмргувала.
Пршим бажнням Спасокукцького бул рвонтись і дти др ла. Ал
позду гстро пхла парфмами невблагнна мма. А попреду привíтно
усміхвся і пхнув лками виский лсий ддечко з бордавкою на нсі –
лкар. Ус шлях до втчі бул перекрто.
– Захдьте, захдьте, – лгідно промвив лкар і ширким жстом показáв
на крсло. – Будь лска, сідйте, юнче. По облччю бáчу, що преді мню
спрвжній мужчна.
Ал Спасокукцький не зреагувв. Він прекрсно знав ці лкарські
шт чки-дрчки: усміхється-усміхється, а потім я-áк штрикон шприцм,
аб я-áк різон ск льпелем, або я-áк утн іщ щось – і моргнти не встгнеш
(Тáлочка Дударнко не раз про це говорла).
Спасокукцький не зршив з мсця.
Мма несподвано підхопла йог під пхви й, хоч він щосли задрґав
ногми, піднял і, як дитну, посадла в крсло.
Лкар натснув на яксь пед ль, і крсло похало вгру. А срце Спасо-
кукцького покотлося вниз.
– Ну-с, розкрємо рта і подвимося, що там у вас рбиться, – усміхнвся
бля самсінького нса Спасокукцького лкар.
– Лсику, ну ти ж грний хлпчик. Ну розкрй ртика. Ну будь розм-
ником! – чужм, неприрдно лгідним глосом сказaла ззáду мма.
– Ну-с! – повторв лкар.
– Е-е! – зцпивши зби, мотнв головю Спасокукцький.
– Не розумю. Ви що – глухонімй?
– У мне не одкривється рот, – не розтулючи зубв, процідв Спасо-
кукцький. – Мбуть, спáзми.
– А-а, це бувє, – усміхнвся лкар, узв Спасокукцького двомá пáльцями
за щки, трхи притс, і рот розтулвся сам собю.
Дргою рукю лкар спртно піднс до зубв Спасокукóцького малньке
круглньке дзркальце на металвому держачк.
– Г-г-г-ав! – сказв Спасокукцький і вкусв лкаря за п лець.
– О-у! – одсмикнв рку лкар. – Так ви мен, юнче, п лець одксите.
Як я тод працювтиму? – І рптом сказв сувро: – Ан, розкривй рта
швдше!
Ця різк змна тну подяла на Спасокукцького, і він розтулв рта.
Лкар знву піднс дзркальце до зубв.
– Га-а-а! – закричв Спасокукцький.
– Що так? Я ж іщ нвіть не доторкнвся. Тльки дивлсь.
– Болть.
12
– Не мже бти.
– Аг. Вам „не мóже бти”. А мен мже бти. Це ж не вші зби! Я бльше
не хчу. Я уж злáжу.
– Тю! – сказв лкар. – І де ти, такй розмний,  чишся? В якй шклі,
у якму клсі? От візьм й напиш про тбе в стінгазту.
– Напишть-напишть! – сказ ла ззду мма і назв ла нмер шкли і клас.
– Що?! – всело вгукнув лкар. – Оц здрово! Так у цьóму ж клсі вчться
мо дочк. Лба. Присяжнк.
– Га? – Спасокукцький від пдиву розкрв рта. Спрвді, у хньому клaсі
вчлася двчинка Лба Присяжнк.
„Ой! Це ж тепр ус знтимуть… І Кукуєвцький знтиме… Ой, пропв я,
пропв. Зганьбв себ на всю шкóлу. Засмі мен тепр Кукуєвцький, у ргіт
засмі. Всім розкaже тепр і про пожжу, і про кринцю, і про жеребц
Електрна… Ой, що ж тепр бде?..”
Порнувши у сво думк, Спасокукцький і не помтив, як лкар
увімкнв бормашну і вон тхо-тхо задзижч ла. Бул звсім не бляче…
Минло клька непомтних хвилн, і лкар всело сказв:
– Ну, от і все!.. Дві годни не сти!..
Він натснув на педáль, і крсло опустлося вниз.
– Ви вльні!
Спасокукцький злз з крсла і, хитючись, мов псля космчного польту,
ступв клька непвних крків до мми. Мма усміх лася, простягючи
йом рки.
„І оц все?.. А я, дурнй, бовся!.. Дргався, кричв і кусвся! Ех-х!..
А Кукуєвцький бвся із скажним собкою, плвав по Дніпр на крижні
і проганв розбйника з Київгáзу… Кукуєвцький так герй, а я… Ех-х!..”
І так йом ст ло пркро, так пркро, що він скриввся і… заплкав.
– Отак! – здиввано вгукнув лíкар. – Чог це ти? Ус ж минлося!
А-а… Ти, мже, дмаєш, що я розкаж Лбі? Так нчого ж розкзувати! Ти
молодць! Ти тримвся як спрвжній мужчна!..
„Спрвжній мужчна” шморгнв нсом і втер сльзи.
А кол вон вйшли з кабінту, Спасокукцький рптом почв у коридóрі
жінчий глос:
– От бчиш, хлпчик звсім не бовся!.. Бчиш, нічго ж страшнго…
А ти…
Спасокукцький обернвся.
Під дверма у чрзі на стільц пруч з ммою сидв перелканий запл-
каний Кукуєвцький…
Всеволод Нестайко, Одиниця з обманом, Київ 1976.
13
Словничок до тексту
алмаз – diament
баский – rączy
безглуздо – bezsensownie, niedorzecznie
боєголовка – głowica zbrojna
бормашина – maszyna dentystyczna
відчайдушно – desperacko, rozpaczliwie
вставна щелепa – sztuczna szczęka
жеребець – ogier
задзижчати – zabrzęczeć, zabzyczeć
закліпати очима – zamrugać oczami
канат – lina
карієс – próchnica
катер – kuter
кліщі – cążki
козинаки – słodycze zrobione z miodu i orzechów lub pestek słonecznika w formie
batonika
корівник – obora
крижина – bryła lodu, kra
обтічний – opływowy
око виклюнути – wydziobać oczy
підлідний лов – łowienie ryb pod lodem
подвиг – czyn bohaterski
проковтнути – przełknąć
скрутити когось у баранячий ріг – zagiąć kogoś, zmusić do bycia pokornym
спідлоба – spode łba
торжествувати – triumfować
торохнути – zagrzechotać
цокання – stukanie
шпінгалет – zasuwka, zaszczepka
шулікa – kania
дати драла – dać drapaka
процідити – przecedzić
стінгазетa – gazetka ścienna
поринути – zanurzyć się
14
Вправи
Частина І
І. Складіть запитання до тексту.
ІІ. Перекажіть зміст тексту своїми словами.
ІІІ. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово (словосполучення).

1. Він закліпав ..................................... і козинака ..................................... в нього
в горлі.
2. Я пішов на Дніпро подивитися на ..................................... ..................................... .
3. Вони послали ..................................... і виловили мене.
4. Загорілася солома, але я не ..................................... .
5. Візьму рушницю і як стрельну .................................. дірку ...................................
ключа.
6. Сидячи на уроці, він ..................................... ..................................... на Кукує-
вицького і думав.
7. Бавився сірниками і ..................................... солома.
8. Він їздив ..................................... на баскому ..................................... .
9. В газеті надруковано ..................................... про його ..................................... .
10. То була така пригода, від якої Кукуєвицького ..................................... в .............
........................ ..................................... .
11. ..................................... обідом мама раптом якось дивно глянула на нього.
12. У тебе дірка в зубі! ..................................... ! Треба ..................................... йти до
лікаря.
13. Вона була тверда, як ..................................... .
14. Щоб йому не ..................................... носити в портфелі стаканчик із ................
..................... ..................................... .
15. На скляних полицях лежали блискучі інструменти для ...................................
зубів.
ІV. Із чим у вас асоціюються наведені слова? Складіть із ними речення.
боягуз
вигадка
герой
дантист
канікули
15
кататися
подвиг
пригода
V. Поєднайте слова і словосполучення в колонках. Із вибраними мовними оди-

ницями складіть речення.
виграш гостро переживати за успіхи в спoртивних змаганнях
здаватися зустріч для здобуття першості
змагання противник
змагатися першість
перемагати зазнати поразки
перемога провал
поразка прагнути перевищити когось
програти визнати себе переможеним
суперник переможець
суперничати вигравати
уболівати успіх
чемпіон намагатися перемогти когось
VІ. Складіть дієслівні словосполучення зі словами:

верхи
на спині
спортом
аеробікою
на лижах
на ковзанах
на роликах
у футбол
на велосипеді
гол
VII. Перекладіть українською мовою.

1. Kania wydziobałaby mi za nie oko.
2. Piotr zamrugał oczami.
3. Chciał coś powiedzieć, ale nie był w stanie.
4. Kolega triumfował.
5. Musiałem gasić pożar.
6. Na czubku drzewa znalazł gniazdo.
7. Kiedyś połknąłem całego cukierka.
8. Nie można się poddawać.
16
9. Latem jeździłem na rączym koniu.

10. Ze strachem czytałem tytuły.
11. Podczas obiadu opowiedział nam ciekawą historię.
12. Chyba chcesz mojej zguby.
13. Serce waliło mu w piersiach.
14. Pogrążyłam się w myślach i nie zauważyłam, co się dzieje.
15. Dobry specjalista przyjmuje od godziny czternastej.
16. Desperacko chciał zapędzić go w kozi róg.
17. Bardzo się zmieszał, widząc, że jego kolega płacze.
18. Dziś rano byłem w kiepskim nastroju, bo bolały mnie zęby i bałem się, że to
próchnica.
Частина ІІ
І. Доповніть речення, вибираючи відповідний варіант.

1. Я вивчаю українську мову вже 2 роки,
А через цей час я дізналася багато цікавого.
Б за цей час я дізналася багато цікавого.
В у цьому часі я дізналася багато цікавого.
2. Друга світова війна почалася у
А тисяч дев’ятсот тридцять дев’ятому році.
Б тисяча дев’ятсот тридцятому дев’ятому році.
В тисяча дев’ятсот тридцять дев’ятому році.
3. Він дуже любить
А коти.
Б котів.
В котам.
4. Моя сестра думає
А йому.
Б про ньому.
В про нього.
5. На нашому курсі 22
А студентів.
Б студента.
В студенти.
ІІ. Складіть речення з наведеними словами та словосполученнями:

безліч
віддаленість
все що завгодно
гордість
17
доглядати за
крихітні
підтримувати порядок
спальний район
страждати мовчки
ІІІ. Замість крапок вставте слова, наведені в таблиці.

А
Ми купили нову квартиру. Вона велика та гарна. Ми мріяли про неї все жит-
тя. Входиш і бачиш довгий (1.) .................................. праворуч (2.) ............................
......, ліворуч шафка для взуття, поруч (3.) .................................. з великим дзерка-
лом. Там ми тримаємо одяг і більшість речей. Далі двері до (4.) ............................
...... кімнати і до туалету. На стінах в передпокої світлі (5.) .................................. .
Ванна кімната (6.) ..................................... . Там (7.) ..................................... і (8.) ..
................................... (адже моя дружина обожнює довго купатися). Під вікном
стоїть (9.) ..................................... ....................................., біля неї (10.) . .........................
............, а над ним шафка, в якій тримаємо косметику, (11.) ....................................
тощо і вішак для (12.) ..................................... .
Кухня – це найбільше приміщення. Там великий прямокутний (13.) ...........
.......................... і (14.) шість ..................................... .
Під стіною стоять (15.) ................................... і шафи, в яких каструлі, друш-
ляки тощо. Праворуч раковина, над нею шафа з посудом (16.) (..........................
........., ..................................., . ...................................). Оскільки ми не любимо мити
посуд, у нас є (17.) ................................... ................................... . Ліворуч невеликий
стіл і (18.) ................................... з ложками, чайними ложечками, ножами і (19.)
................................... . З кухні можна вийти на (20.) ..................................., а також
у вітальню. Там (21.) ................................... з книжками, домашній кінотеатр, му-
зичний центр. Під стіною (22.) ................................... і (23.) два ..............................,
біля них (24.) ..................................., на підлозі – килим. Вітальня світла, крім
люстри на стінах (25.) три ..................................., а також велике вікно з квітами
на (26.) ................................... та довгими зеленими (27.) . ................................... .
Стіни пофарбовані в жовтий колір. Далі дитяча кімната, в якій майже за-
вжди безлад. Там (28.) ..................................... ....................................., стільці, шафа
для одягу, полиці з іграшками та книжками. У кутку стоїть (29.) .....................
................ Наша спальня найменша, зате (30.) ..................................... . Там ліжко,
два (31.) ....................................., комод.
Б
1. Купуємо ..................................... , коли хочемо сушити волосся.
2. Купуємо ..................................... для зберігання їжі.
3. Купуємо ....................................., коли хочемо швидко підігріти їжу.
18
4. Купуємо ....................................., тому що потрібно прасувати.

5. Купуємо ....................................., тому що мусимо прибирати.
6. Купуємо ....................................., щоб не мити посуд.
7. Купуємо ....................................., бо нам потрібно кип’ятити воду.
8. Купуємо електробритву, щоб .....................................
9. Купуємо ....................................., тому що любимо слухати музику.
10. Купуємо морозильник, щоб ..................................... продукти.
А Б
балкон голитися
бра морозити
ванна музичний центр
вбудована шафа чайник
виделкa пральна машина
вішак праска
диван фен
душ холодильник
журнальний стіл микрохвильова піч
затишний пилосос
кінь-гойдалка
крісло
передпокій
письмовий стіл
підвіконня
полиця
посудомийна машина
пральна машина
просторий
рушник
склянка
стіл
стілець
тарілка
тумбочка
фен
холодильник
чашка
шпалери
штори
шухляда
19
ІV. Що скажете в таких ситуаціях українською мовою?
1. Вам потрібно переконати батьків купити посудомийну машину.
2. Ви щойно купили квартиру, про яку мріяли все життя. Скажіть про це
знайомим.
3. Ви хочете купити щось із побутової техніки. Переконуєте чоловіка / дру-
жину, що це необхідно.
4. Ви купили новий телевізор і дуже задоволені. Скажіть про це друзям.
5. Ваш чоловік / дружина хоче пофарбувати стіни в синій колір. Переконай-
те його / її, що це – погана ідея.
6. Ви хочете зняти квартиру.
7. Ви отримали в подарунок вазу, яка вам не подобається, але не хочете об-
разити тітку.
8. Ви маєте вільну кімнату і хочете її здати в оренду.
V. Доповніть речення.
1. Мама заборонила нам…
1. Завдяки твоїй допомозі…
2. Я дуже люблю читати романи, тому що…
3. Він сказав нам…
4. Вона й гадки не мала…
VІ. Вставте імена, по-батькові і прізвища у відповідній формі.

1. Вчора я зустрів (Петро Іванович Гнатюк) ..................................... .
2. У Києві поставили пам’ятник (Василь Тарасович Симоненко) ..................... .
3. Я дуже не люблю (Андрій Павлович Тарасів) ..................................................... .
4. Він голосував за (Віктор Андрійович Ющенко) ................................................. .
5. У Варшаві відбулася зустріч із (Арсеній Петрович Яценюк) .............. .
6. Він довго розмовляв з (професор Петришин) ...................................................... .
7. Передайте це (Марія Петрівна Сірик) .................................................................... .
8. У мене зустріч із (доктор Павло Мельников) ....................................................... .
9. Ми вчора бачили (Ганна Антонівна Петрова) ..................................................... .
10. Сьогодні ми слухали лекцію (доктор Середин) .................................................. .
VІІ. Складіть розповідь, яка починатиметься словами:

Він завжди мріяв про це, і ось тепер…
Заняття ІI
Пéппі грáється з поліцáями у квачá
У малéсенькому містчку швдко пошрилася чтка, що у вллі „Хванка”

мшкає звсім самá дев’ятирчна двчинка. Містечкві тітк й дядьк тврдо
врішили, що так не повнно бти. дже всім дтям потрбен хтось стáрший,
що наглядáв би за нми, і всім дтям потрбно ходти до шкли й навчáтися
таблчки мнження. Том всі тітк і всі дядьк ухвалли, що двчинку
з влли „Хванка” слід негáйно забрáти до дитчого буднку.
Одног чудвого дня псля обду Пппі запросла Тммі й ніку до сбе
на кáву й тстечка. Вонá накрла стіл на верáнді. Там бул снячно й гáрно,
всі квітк Пппі посилáли їм із садкá сво пáхощі.
Пан Нльсон лáзив пор ччям верáнди, а кінь час від чáсу витягáв глову,
щоб йог пригостли тстечком.
– Як ус-таки гáрно жти, – мвила Пппі, випрстуючи нги.
Тії мті у хвртці з'явлося двє поліцáїв у пвному спордженні.
– Ой, сьогдні в мне щаслвий день, – мвила Пппі. – Бо я найбльше
в свті любл поліцáїв. Мáйже так, як кисль із рвеню.
І ршила назстріч поліцáям, аж сючи з задовлення.
– Це ти та двчинка, що оселлася у вллі „Хванка”? – запитáв одн із
поліцáїв.
– Звсім ні, – відповілá Пппі. – Я та ттонька, що мшкає на тртьому
пверсі в ншому кінц мста.
Вонá сказáла так, бо хотла трхи пожартувáти з поліцáями. Ал їм
нітрхи не сподбався ї  жарт. Вон нагрмали на Пппі – мовлв, хай не
блазнє, й повідмили, що дбрі лди в містчку домоглся для нї мсця
в дитчому буднку.
– Я вже мáю мсце в дитчому буднку, – відповілá їм Пппі.
– Що ти кáжеш, хібá вже все влаштвано? – запитáв одн із поліцáїв. – Де
ж той буднок?
– Тут, – грдо відповілá Пппі. – Я дитна, а це мій буднок, тже це
й є дитчий буднок. А мсця тут вистачáє.
– Лба мо, – засмівся поліцáй, – ти не так мен зрозумла. Ти повнна
перейт в спрáвжній дитчий буднок, щоб теб бул ком доглядáти.
21
– А в вáшому дитчому буднку мжна тримáти конй? – спитáла Пппі.

– Звичáйно, ні, – відповв поліцáй.
– Так я й дмала, – понро сказáла Пппі. – Ну, а мавп?
– І мавп не мжна, ти й самá це дбре знáєш.
– сно, – мвила Пппі.
– Тод шукáйте соб дітй для вáшого буднку десь-нде. Я й гáдки не
мáю перебирáтися туд.
– Ал ж тоб трба ходти до шкли! – наполягáв поліцáй.
– Чом трба ходти до шкли?
– Зрозумло, чом – щоб навчтися всьог.
– Чог сáме? – запитáла Пппі.
– Ну, багáто чог, – відповв поліцáй. Усьго корсного, напрклад, таб-
лчки мнження.
– Я ось уж дв'ять рків чудво обхджуся без вáшої таблчки мн -
ження, – сказáла Пппі. – І надáлі обійдся без нї.
– Ал подмай, як тоб бде пркро, кол ти лшишся такю тмною.
Уяв соб: ти вростеш, і хтось спитáє теб, як звться столця Португáлії,
а ти не змжеш відповіст.
– Чом не змжу? – мвила Пппі. – Я відповм йом: „Кол тоб кортть знáти,
як звться столця Португáлії, то напиш в Португáлію і спитáй, як вонá звться!”
– Ну так, але невж тоб не бде пркро, що ти самá цьог не знáєш?
– Можлво. Я чáсом лежáтиму вечорáми й смно дматиму: „Як же вс-
таки звться столця Португáлії?” Але ж не зáвжди мáє бти всело, – мвила
Пппі й стáла на рки. – А втім, я булá зі свом тáтом у Лісабні, – додáла
вонá, стáвши вже на глову, бо вмла розмовлти й так.
Тод одн із поліцáїв сказáв, що Пппі не мже робти те, що їй
самй хчеться. Нехáй, мовлв, збирáється в дитчий буднок, і якнайшвдше.
Він підійшв до двчинки й схопв ї  за плеч. Та Пппі впручалася від
ньго, легнько лснула йог по спні й сказáла:
– Квач!
І не встиг поліцáй ком змигнти, як вонá стрибнла на порччя верáнди,
а звдти швиднько вдерлася на балкн. Поліцáї не мáли бажáння гнáтися за ню
такм спсобом. Том вон кнулися до буднку й побгли на дргий пверх. Та
кол вон вбігли на балкн, Пппі вже булá на дáху. Вонá лзла по дáху, як мáвпа,
за одн мить досяглá грбеня і спртно вскочила на димáр. А вниз на балкні
столи поліцáї й чхали потлиці. З моріжкá на Пппі дивлися Тммі й ніка.
– Як же гáрно грáтися у квачá! – вгукнула Пппі. – І як дбре, що ви
прийшл сюд! Сьогдні в мне так щаслвий день!
Поліцáї хвилну подмали, тод вйшли з буднку, взял драбну, що
лежáла під чльною стіню, і влізли одн за дним на дах, щоб знти Пппі.
22
Ал вгляд у них був трхи злканий, кол вон обержно, намагáючись
утрмати рівновáгу, ршили грбенем до Пппі.
– Не бйтеся, – гукнла їм Пппі, – тут ходти не стрáшно, тльки всело!
Кол поліцáї бул вже за два крки від Пппі, вонá скчила з димар і,
зареготáвши, побгла грбенем на дргий кінць дáху.
– Я пáдаю! – гукнла вонá й стрибнла прсто в зелну крну древа,
що росл за два мтри від буднку. Вонá вхоплася за гіллку, хвилну
погойдáлася на ній і скчила на змлю. Тод кнулася до протилжного
причлка, де булá пристáвлена драбна, і забрáла ї .
Поліцáї, вдно, трхи розгублися, кол Пппі стрибнла з дáху. Але ще
бльше вон розгублися, кол, вимáхуючи рукáми, щоб не впáсти, дістáлися
до кінц грбеня й побáчили, що драбни там немáє. Спршу вон розлют-
лися, почал кричáти на Пппі, щоб вонá негáйно пристáвила драбну, а то,
мовлв, їй перепад.
– Чог ви срдитеся? – докрливо спитáла Пппі. – Ми ж тльки грáємось
у квачá, а ті, що рáзом грáються, – дрзі, а не ворог.
Поліцáї трхи подмали і вршті одн сказáв лáгідним глосом:
– Посл хай-но, двчинко, постáв, будь лáска, драбну, щоб ми злзли.
– Зáраз, – відповілá Пппі й мттю пристáвила драбну до стін. – Птім
ми вп'ємо кáви й посидим рáзом, якщ захчете.
Ал поліцáї вявилися підстпними людьм, бо, тльки-но злзли на зм-
лю, кнулися до Пппі й закричáли:
– Зáраз ми тоб дам, погáне дівчсько!
– Ні, кол так, то я бльше не хчу з вáми грáтися, – сказáла Пппі. – Хоч
мен й спрáвді всело.
Вонá схопла поліцáїв за паск, понеслá стжкою до хвртки, птім дáлі на
влицю й постáвила їх там на змлю. Поліцáї двго не могл отмитися з два.
– Почекáйте! – гукнла Пппі й метнлася до к хні. Звдти вонá вйшла
з двомá тстечками у фрмі сердць і прязно спитáла: – Мже, скуштєте?
Нічго, що вон трхи пригорли.
Птім вонá повернлася до Тммі й ніки, що столи, втріщивши чі.
А поліцáї швиднько подался назáд до мста й сказáли тіткáм і дядькáм,
що Пппі не мсце в дитчому буднку. Вон, звичáйно, не признáлися,
що лáзили на дах. І тітк й дядьк врішили, що найкрáще залшити
Пппі у вллі „Хванка”. А якщ вонá захче піт до шкли, то хай соб
влаштвується, як самá знáє.
Щдо Пппі, Тммі й ніки, то вон чудво закíнчли день. Спршу вон
допли кáву, і Пппі, ум'вши чотирнáдцять тстечок, сказáла:
– Здаться мен, що це бул яксь неспрáвжні поліцáї. Нáдто багáто вон
теревнили про дитчий буднок, таблчку мнження й Лісабн.
23
Птім Пппі внесла кон в садк, і вон почал здити врхи. Щопрáвда,
спршу Áніка болася сідáти на кон, та кол побáчила, як всело здять
Тммі й Пппі, теж звáжилася. Пппі підсадла ї , кінь помчáв садкм,
а Тммі на весь глос заспівáв:
Вирушáють швéди у похíд!
Увчері, кол Тммі й ніка, наздившись, пішл спáти, хлпець сказáв:
– Як дбре, що Пппі тут оселлася, прáвда, ніко?
– Ще б пак! – відповілá ніка.
– Я вже забв, у що ми грáлися ранше, пки ї  не бул. А ти пам'ятáєш?
– Та грáли в крокт абщо, – мвила ніка. – Але, по-мєму, з Пппі
набагáто веселше.
За виданням: Астрід Ліндгрен. Пеппі Довгапанчоха. Малий і Карлсон, що живе на даху,
пер. О. Сенюк, Київ 1990.
абощо (розм.) – і, oraz; czy coś w tym rodzaju

випручатися – wyrwać się, wyszamotać się
влаштувати – urządzić, tu: załatwić
втім – zresztą
гадки не мати – nie mieć zamiaru
гребінь – grzebień; szczyt dachu
димар – komin
доглядати – opiekować się
докірливо – z wyrzutem
домогтися – wystarać się
змигнути оком – mrugnąć okiem
їздити верхи – jeździć konno
квач – wiecheć; rodzaj dziecięcej gry
метнутися – rzucić się, szarpnąć się
миттю – w mig, błyskawicznie, natychmiast
мовляв – niby, jakby
моріжок (рід.) – trawnik, murawa
наглядати – doglądać; nadzorować
нагримати – nakrzyczeć
наполягати – nalegać, upierać się
невже – czyż, czyżby
негайно – natychmiast
отакої! – tak właśnie!
24
отямитися – oprzytomnieć, dojść do siebie; opamiętać się

перебиратися – przeprowadzać się, przenosić się
погойдатися – pohuśtać się
податися – udać się, wyruszyć
поруччя – poręcz
причілок – boczna ściana budynku, dachu
ревiнь – rabarbar
розгубитися – zmieszać się; stracić głowę
спорядження – ekwipunek, wyposażenie
теревенити – pleść głupstwa
чільний – główny, centralny
чутка – pogłoska, wieść
чухати – drapać
Вправи
Частина І
ІІІ. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово.

1. Адже всім дітям потрібен хтось старший, що ..................................... за ними.
2. Поліцаї повідомили, що добрі люди в містечку ..................................... для неї
місця в дитячому будинку.
3. Ти повинна перейти в справжній дитячий будинок, щоб тебе було кому
..................................... .
4. Один із поліцаїв ..................................... , що Пеппі не може робити те, що їй
самій хочеться.
5. Шукайте собі дітей для вашого будинку десь-інде. Я й ...................................
. не маю перебиратися туди.
6. І не встиг поліцай оком ..................................... , як вона стрибнула на поруччя веранди.
7. Вони обережно, ..................................... утримати рівновагу, рушили гребе-
нем до Пеппі.
8. Вона ..................................... за гілляку й хвилину погойдалася на ній.
9. Поліцаї довго не могли ..................................... з дива.
10. Спершу Аніка боялася сідати на коня, та коли побачила, як весело їздять
Томмі й Пеппі, теж …………………… .
25
IV. Випишіть із тексту 5 прислівників і складіть із ними речення.
V. Утворіть форми минулого часу та наказові форми від дієслів:

відповісти, влаштувати, доглядати, досягнути, зачинити, зустрітися, нагри-
мати
VI. Знайдіть у тексті синоніми до наведених слів і словосполучень:

старатися
головний
дійсно
зрештою
лягти спати
базікати
мабуть
спочатку
не мати наміру
переселятися
піклуватися
попри все
скочити
чимскоріше
VII. З-посеред назв частин тіла виберіть ті, які стосуються голови, тулуба,
рук та ніг. Які з них ужиті в тексті?
безіменний палець ніс
брова обличчя
борода очне яблуко
великий палець пахва
верхня кінцівка підборіддя
вія плече
вказівний палець потилиця
вухо пуп
гомілка пучка
грудна клітка п’ята, п’ятка
губи середній палець
рот скроня
долоня сосок
живіт спина
зап’ясток стегно
коліно стопа, ступня
26
литка язик
лікоть чоло
мізинець шия
нижня кінцівка щелепа
ніготь
VIIІ. Наведені назви спорідненості та свояцтва погрупуйте за критеріями:

споріденість по прямій лінії, спорідненість по боковій лінії, свояцтво. Які
з них ужиті в тексті? Подайте їхні польські відповідники.
бабуся нерідна мати
батько нерідний батько
близнюк / близнючка пасинок, пасерб / пасербиця
близнята, близнюки племінник / племінниця
вітчим подружжя
внук / внучка, онук / онучка родич / родичка (з боку матері,
двоюрідна сестра з боку батька)
двоюрідний брат свекруха
дід, дідусь свояк, родич через шлюб
дочка, донька, доня своячка, родичка через шлюб
дружина сестра
дядько сестра і брат, сестри і брати
жінка син
зведений брат тесть
зовиця теща
зять тітка
мати хрещена мати
мачуха хрещений батько
невістка чоловік
шурин
ІХ. Перекладіть речення українською мовою.

1. Rozniosła się wieść, że w pobliżu osiedliła się dziewięcioletnia dziewczynka.
2. Wystarano się dla niej o miejsce w domu dziecka.
3. Policjant nalegał, aby dziewczynka poszła do szkoły.
4. Nie miała zamiaru przeprowadzać się do nowego domu.
5. Nie zdążył mrugnąć okiem, gdy dziewczynka wskoczyła na poręcz werandy
i uciekła.
6. Nie mieli pojęcia, że ktoś wprowadził się do sąsiedniej willi.
7. Po tym wydarzeniu długo nie mogli dojść do siebie.
8. Policjanci nie mieli ochoty pędzić za Peppi.
27
9. Najpierw rozzłościli się, a potem zaczęli krzyczeć.

10. Anika, widząc z jaką radością brat jeździ konno, również odważyła się wsiąść na konia.
11. Moje młodsze rodzeństwo już od roku opiekuje się naszym psem.
12. Jej rodzice chrzestni zaprosili do siebie najbliższą rodzinę i krewnych ze Lwowa.
13. Piotruś przewrócił się, rozciął sobie nadgarstek i opuszki dwóch palców.
14. Mój brat cioteczny i siostrzenica wyjechali w podróż dookoła świata.
15. Czy nie będzie przykro waszym rodzicom, jeśli nie uda wam się odwiedzić ich
przed wyjazdem?
Частина ІІ
І. Доповніть речення відповідним словом або словосполученням.

1. Вони зустрічаються тільки
А мимохіть.
Б якомога швидше.
В час від часу.
2. У вихідні я прокидаюся, як правило,
А о дев’ятій вранці.
Б о десятій ранку.
В переважно в полудень.
3. Вони вільно розмовляють
А англійською мовою.
Б на англійській мові.
В на англійській.
4. Він часто мріє
А безнастанно про відпочинок у горах.
Б про тривалу поїздку в Карпати.
В прискіпливо.
5. Це людина, яка вміє
А зберігати таємниці.
Б оберігати таємниці.
В приховувати таємниці.
6. У листі до батьків вона
А заново придивилася до нього.
Б написала про свою останню зустріч із родичами.
В натякнула свою поїздку на озеро.
7. Вчитель попросив школярів
А сидіти навшпиньки.
Б поводитися якнайтихіше.
В сидіти навколішки.
28
8. Олена сказала Петрові, що він

А негарно повівся щодо неї.
Б негарно повівся з нею.
В негарно повівся у ставленні до неї.
9. Він закохався
А в неї до нестями.
Б в ній до нестями.
В в нею до нестями.
10. Щоб стати хорошим лікарем, потрібно бути
А терплячим, розумним та ледачим.
Б здібним, працелюбним, терплячим та вміти ладнати з людьми.
В розумним, обдарованим, терплячим та легко зв’язуватися з людьми.
ІІ. Прочитайте текст. З-поміж трьох варіантів відповідей (А, Б, В), наве-
дених у таблиці, виберіть правильний. Текст перекладіть польською мовою.
Ваші п’ятки свідчать про ваші болячки
Мозолі, що виникли від (1.) .................................. взуття, швидко щезають,
якщо перевзутися у черевики чи туфлі відповідного розміру. І при плоскосто-
пості шкіра грубішає на стопах, але і ці мозолі (2.) .................................. зникають,
якщо лікар підбере потрібні супінатори. Але ж буває так, що і взуття (3.) ............
......................, і хода рівна, а на стопах все одно є мозолі. Ви їх (4.) ..............................,
зчищаєте, а вони знову тут як тут! Ось ці мозолі і вказують на збої в роботі яко-
гось органу, тобто на те, що цей орган (5.) .................................., або ослаблений.
Якщо на краях п’яток у вас є (6.) .................................. мозольна підковка –
зверніть увагу на суглоби. Якщо ці мозолі тягнуться по зовнішніх краях оби-
двох стоп, то (7.) .................................. звернути увагу на хребет. (8.) ......................
............ мозольна підківка з п’яти продовжується на внутрішній частині підо-
шви, тобто до підйому ступні, то потурбуйтеся про кишківник, (9.) ................
.................. про товстий.
Мозоль під мізинцем лівої ноги сигналізує про небезпеку для серця – зро-
біть кардіограму, запишіться на (10.) .................................. до кардіолога. Мозоль
на підошві під правим мізинцем ноги спонукaє вас звернути увагу на печін-
ку – (11.) .................................. з раціону смажене, жирне і жовтки яєць.
Великий мозоль на ступні навпроти чотирьох пальців (без великого) (12.)
.................................. при нервовому перенапруженні, виснаженні. (13.) .................
................., як звертатися до лікаря, спробуйте самі навчитися (14.) .......................
........... і відновлювати сили. До слова, людям, що народилися під знаками Ба-
рана, Рака, Терезів, Козерога, відновлювати сили, (15.) .................................., до-
помагає рухливість, спорт. Бикам, Левам, Скорпіонам і Водоліям – емоційні
допінги: музика, виставки картин, природа. А Близнюкам, Дівам, Стрільцям,
29
Рибам відновлюють сили інтелектуальні заняття – книги, (16.) ..........................

........ розмови, роздуми.
(17.) .................................. поруч із зоною нервового перенапруження знахо-
диться зона легенів і бронхів. Ці мозолі важко диференціювати. І якщо у вас
спостерігається ранкове безсоння, кашляєте, то (18.) .................................. стан
дихальних шляхів у пульмонолога.
Якщо у вас є мозолі або тільки тверда шкіра на зовнішніх краях великих
пальців ніг, то в організмі явно порушено швидкість (19.) ..................................
процесів.
І останнє. Якщо на випуклому суглобі, навпроти великого пальця ноги,
у вас є мозоль або ця випуклість суглоба на підошві відділена від (20.) ..........
........................ жорсткою складкою-зморшкою, то жінці це загрожує дисфунк-
цією придатків, чоловікам – простатитом.
Л. Писанка, Високий Замок, 24.04.1998.
A Б В
1. цупкого тісного тугого
2. з часом подеколи час від часу
3. вигідне комфортабельне корисне
4. вирізaєте виводите виділяєте
5. перенапружений виснажений знесилений
6. жорстока туга жорстка
7. негайно годиться варто
8. якщо оскільки позаяк
9. особливо здебільшого переважно
10. прийняття побачення прийом
11. позбутися вилучити видавити
12. з'являється виникає росте
13. попереду перш ніж перед тим
14. розслаблятися послаблювати розряджатися
15. позаяк як не дивно найчастіше
16. привітні приємні клопіткі
17. Лише Правдоподібно Майже
18. перевірте з'ясуйте обстежте
19. змінних обмінних перемінних
20. неї її їй
30
ІІІ. Складіть діалоги на тему:

Виклик швидкої допомоги.
У лікаря.
Можете скористатися тематичним словником.
ІV. З-поміж трьох варіантів (А, Б, В) виберіть такий, який найкраще відпо-
відає мовному етикету і ситуації.
1. Скажіть, будь ласка, як дійти до поштамту?
А Вам треба пройти метрів 100 і повернути ліворуч.
Б Не морочте мені голову.
В Я поспішаю. Запитайте в когось іншого.
2. Михайло запізнився на зустріч з Оленою й каже:
А Сердита?
Б Невже я запізнився?
В Пробач. На вулицях затори.
3. Молодий чоловік сидить у метро. Поруч зупиняється жінка.
А Чоловік почне розмову.
Б Чоловік встане, поступившись місцем.
В Чоловік поступиться місцем і запросить жінку сісти.
4. Можна вас запросити на танець?
А Я не танцюю.
Б Я не танцюю з незнайомцями.
В Ні в якому разі.
5. Скажіть, будь ласка, скільки триватиме подорож?
А Звідки мені знати?
Б Я не впевнена, можливо, близько десяти годин.
В Не маю найменшого уявлення.
V. Прочитайте текст. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово.

Однакові. А такі різні! (про близнят)
Якесь особливе, незбагненне почуття переживають, напевно, всі, зустрів-
ши де-небудь двох цілковито (1.) .................................. людей. Є в близнятах пев-
на чарівна таємниця… Вони викликають в (2.) .................................. цікавість
і шанування. Проте так було не завжди. Наші предки побоювалися близнят,
бачили в них щось неприродне, (3.) .................................. старалися скоріше по-
збутися їх. Звичайно, це було жорстоко! Але вже в давнину відчували, що
кожна пара близнят є чимось особливим, недоступним розумінню звичайних
(4.) .................................. . Адже не лише їхнє народження, але й спільне існуван-
ня є таємницею навіть сьогодні.
31
(5.) .................................. близнята народжуються в чорношкірих, зовсім рід-

ко – в азіаток. Вірогідність народження близнят збільшується з (6.) ...............
................... матері – максимальною вона стає до 40 років, потім спадає. Така
особливість організму, можливо, пов’язана з підвищенням рівня гормону го-
надотропіну. Багато жінок, (7.) .................................. лікувалися від безпліддя
гонадотропними гормонами, згодом народили двійнят.
А ось те, що близнята народжуються через покоління, – просто міф. Гене-
тична схильність (8.) .................................. їх народження дійсно існує, але вона
ніяк не може виявлятися через покоління.
Родичі сюсюкають: „Ой, не відрізнити”, батьки одягають їх в однаковий
(9.) .................................., називають співзвучними іменами. Нерідко батьки пі-
клуються (10.) .................................. формування в дітей спільних звичок, смаків
та інтересів, говорячи при цьому: „Ви – одне ціле”. Близнюки випробовують
на собі постійний тиск, який вказує на (11.) .................................., що вони не
відрізняються одне від (12.) .................................., – і з часом дійсно починають
розуміти, що індивідуальність дана їм „одна на двох”. Що старші близнята –
то більше виявляється їх психологічна схожість.
Відсоток народжень близнят (13.) .................................. десятиліть безперерв-
но знижується. Частіше, ніж зазвичай, їх народження спостерігалися після
великих епідемій. Відмічено, що в шлюбі близнята народжуються частіше,
(14.) .................................. поза ним. На 87 звичайних „одиночних” народжень
доводиться одне народження двійнят, на 87 народжень парних близнят ви-
падає одна трійня, на 87 випадків трійнят – одне народження двох пар близ-
нят і так далі. Дивна закономірність, (15.) .................................. світом правлять
числа, як вважав великий Піфагор.
Є й дещо інше, що не вписується ні в (16.) .................................. концепції.
Це нез’ясовaні збіги обставин в житті близнят. Ось лише деякі з фактів. Че-
рез 26 років (17.) .................................. дві сестри-близнючки, що розлучилися
незабаром після народження. Хоча жили вони в різних штатах Північної
Америки й нічого одна про (18.) .................................. не знали, виявилось, що
обидві працювали перукарками та мали дочок на ім’я Христина. Хтось зни-
же плечима: хіба мало в світі збігів обставин? Добре, ось інший приклад.
Розлучені в дитинстві жінки-близнята Бріджит і Дороті фактично заново
познайомилися лише (19.) .................................. декілька десятиліть. І, звичай-
но ж, були вражені тим, що в однієї сина звуть Річард Ендрю, а в іншої – …
Ендрю Річард.
Вже сама назва „близнята” говорить про виняткову близькість цих лю-
дей. Вони розвиваються абсолютно синхронно. Навіть зуби в них випадають
в один і той самий (20.) .................................. . Майже одночасно (21.) ...................
............... і однаковими недугами. Всіляких припущень маса, але така велика
32
їхня (22.) .................................. лише засвідчує те, що тема „близнят” не повніс-

тю доступна людському розуму.
Ю. Радул, Іменем закону, № 48, http://www.archive.imzak.org.ua/index.php/home/m1217314078,
[04.09.2012]
VI. Прочитайте текст. Слова та словосполучення у дужках поставте у по-

трібній формі. Випишіть із тексту п’ять слів та словосполучень, складіть
із ними речення.
В гостях у Ніни Матвієнко
На 1. [автобусна зупинка] .................................. в рідному селі Ніни Матві-
єнко на Житомирщині написано: „Ой летіли дикі гуси…” Там вона давно не
живе. Після багатьох київських квартир співачка 2. [оселитися] .......................
......... в будинку біля самісінької Києво-Печерської лаври. Жартома каже, що
це ідеальне місце для лінивих, аби недалеко було ходити до храму.
Будинок над Дніпром не є надто великим, але місця 3. [вистачати] .............
..................... всім. Тут живе донька Антоніна з 4. [онука Уляна] ............................
......, середній син Андрій і сама Ніна Матвієнко з 5. [чоловік Петро] .................
................. . Дім 6. [перейти] .................................. родині у спадок від свекра пані
Ніни – Івана Гончара. Сюди родина співачки переїхала після того, як 7. [пе-
редати] .................................. державі експонати, що були в будинку відомого
збирача старожитностей.
Сама ж Ніна Матвієнко 8. [обожнювати] .................................. квіти: – Мій
чоловік любить троянди. Я люблю, як вони цвітуть, але 9. [їхні колючки] ......
............................ не люблю. Я виросла з мальвами. А тут у мене – чорнобривці,
дуже багато айстр, повно 10. [настурції, майори] .................................. . Без квітів
нема ні будинку, ні щастя, ні раю. Чому людина квіти сіє? Тому що вони вже
проросли у 11. [вона] .................................. в душі, і цю розсаду треба посадити
на городі.
Дачу для сім’ї під Ржищевом на Київщині 12. [обирати] ............................
...... чоловік. Пані Ніна любить рівнини, він – горби, тому і краєвид навко-
ло горбистий. – А вже десь як потрапляю на широкий простір, десь на 13.
[Черкащинa] .................................., а особливо, як їхати на нашу Житомирщину,
де рівнина, і краю не видно…
Двері в будинку Ніни Матвієнко не 14. [зачинятися] .................................. .
Тут люблять гостей. Господиня дбає, аби в хаті щодня було чим зустріти
15. [гості] ................................ . Раніше, каже пані Ніна, вона страшенно пере-
ймалася, коли не могла пригостити 16. [щось надзвичайне] .............................;
зараз простіше до цього ставиться: „Чим багаті, тим і раді! Суп є. Борщ буде-
те? – Будемо!” Перед 17. [наше інтерв’ю] .................................. від Ніни Матвієн-
ко саме пішли чергові гості…
33
На Житомирщині рідних немає, 18. [залишитися] .................................. тіль-

ки двоюрідні. Стару батьківську хату, яка розвалювалася від 19. [старість] .....
.........................., розібрали. Співачка тепер 20. [задумати] ................................ зро-
бити на тому місці музей села. Чоловік і брат були проти щось переробляти,
але пані Ніна переконала: „На 21. [те місце] .................................., де я народи-
лась, я поставлю будинок, про який мріяла мама”.
Співачка вважає, що неможливо бути щасливим самому, ізольовано. За-
вжди просить Бога за всіх: 22. [Україна, друзі, родина] .................................. .
Каже, що коли навколо добра не буде, то і в тебе в хаті його 23. [забракнути]
.................................. . Тому звикла дбати не лише про себе. На прикладі музею
в рідному селі, своєю 24. [творчість і життя] .................................. своєї родини
Ніна Матвієнко хоче показати, як важливо бути разом і пам’ятати, хто ти.
Вона каже: „В Африці, якщо ти не знаєш сім колін свого роду, то тебе 25. [но-
сити] .................................. на ношах, як хвору людину. Декого скоро з України
так 26. [винести] ..................................”. Каже, що не треба зважати, хто що гово-
рить про Україну, 27. [вона] .................................. треба любити і творити. На цих
словах у Ніни Матвієнко задзвонив телефон. 28. [Почути] ..................................
голос у слухавці, співачка засвітилася й вигукнула: „Петрусь!” Так вона нази-
ває свого чоловіка. Тому тут немає 29. [розлогі переповідання] .............................
..... про їхні стосунки. Найяскравіше свідчення взаємин – той радісний вигук.
Дивина, але в жилах такої 30. [відомa] .................................. українки Ніни Мат-
вієнко 31. [текти] .................................. і грецька кров. Це від тата, у якого в роду
були греки. У матері ж – поляки. Загалом у сім’ї співачки було шість 32. [хло-
пець] .................................. і п’ять 33. [дівчина] .................................. . „В одного брата
34. [народитися] .................................. одні дівчата, у другого теж, – 35. [згадувати]
.................................. всіх пані Ніна, – лиш у Магадані є в нас хлопець Матвієнко!”
Народна артистка щиро переймається 36. [продовження] .............................
..... свого роду, який вважає справжнім українським. „Діти мої мають бага-
то сучасного, але дуже прив’язані до 37. [традиція] …………. . У мене така
ж кума. Хоч її діти за кордоном, але вони дуже добре 38. [пам’ятати] ...............
..................., чого їх тут навчили, – з 39. [гордість] .................................. розповідає
Ніна Матвієнко. – Моя сім’я на свята 40. [збиратися] .................................. вдо-
ма, а якщо 41. [йти] .................................. кудись, то до такої самої української
родини”. І це притягує подібне. Цього року в будинок біля Лаври приходили
колядувати монахи, а заспівав цілий хор!
Коли розмова скінчилася, Ніна Матвієнко усміхнулася, 42. [підвести] ........
.......................... голову і … заспівала. Ця жінка надихає. Нині не можна уявити
Україну без неї, а вона не 43. [уявляти] .................................. себе без України
і своєї родини – 44. [така звичайна і непересічна] .................................. водночас.
А. Климчук, Родинне слово, 11.05.2011, http://rodynneslovo.org/?p=979, [ 04.09.2012].
34
VII. Спробуйте скласти генеалогічне дерево своєї родини. Якщо ваші знання
про родичів неповні, попросіть про допомогу найстарших членів родини. По-
тім розкажіть про свою сім’ю.
VІII. Складіть розповідь, яка починатиметься словами:

Діти вскочили під теплі ковдри, а там чекав на них диво-сон …
IX. Доповніть речення.

1. Я дуже поважаю людей, які …
2. Моєю найбільшою мрією є …
3. У вихідні я найчастіше …
4. Я не могла б / не міг би жити без …
5. У світі не повинно бути …
6. Моїм найбільшим успіхом є ….
7. Найбільшим успіхом моїх батьків є …
8. Я хвилююся тоді, коли …
9. Мене найбільше дратує…
10. Я люблю розмовляти про …
11. Я залюбки ризикую тоді, коли …
12. Мені не подобаються люди, які …
13. Найбільше задоволення я отримую, коли …
14. Я з острахом думаю про …
15. Великою підтримкою для мене є …
Х. Проведіть у парах опитування на наведені вище теми. Поставте один

одному запитання щодо отриманої інформації, потім дайте відповідь.
Зразок:
Я дуже поважаю людей, які …
Чому ти поважаєш людей, які … ?
XI. Прочитайте текст, перекажіть його польською мовою. Виберіть пра-

вильну відповідь на запитання до нього.
Випадок з кенгуру
Коли ми наблизилися до молодого, десять років тому насадженого сосно-
вого лісу, побачили кількох австралійців.
Вони вже, видно, добре знали Василя, бо відразу привіталися з ним і по-
чали жартувати, а далі один з них сказав:
– Васильку, нацькуй свого пса на кенгуру, он там вони плигають.
Василько дійсно зрадів і, розпитавши, де ïх бачили, хутко рушив туди. Йому
хотілося, видно, показати мені цих дивних тварин, а також завзятість Найди.
35
З нами пішов і один з австралійців, що звався Джек.

Справді, метрів за двісті, за чагарником, що відокремлював насаджений
ліс від пасовиська і від річки, паслися або бавилися чотири кенгуру. Ми при-
чаїлися за кущами та спостерігали. Одна тварина мала у своій сумці поперед
себе невеличке кенгуренятко. Воно іноді теж вилазило, щипало траву і знову
верталося на своє місце, і тільки голівка виглядала звідти. Дві інші тварини
билися між собою. Це був справжній бокс. Стоячи на двох лапах і притис-
нувши одну лапу до грудей, кожна намагалася другою лапою дати доброго
стусана іншій. До того ж вони спритно відскакували, ухилялися від ударів
і знову нападали, завзято і спритно б’ючи лапами і тримаючи гордо свої гарні
голівки.
Дивлячись на цей двобій, я пригадав оповідання знайомого інженера, що
працював у фермера в далекій околиці Вікторії і часто полював на кенгуру,
які нищили посіви й городину.
– Сідає, бувало, розгніваний фермер в авто за кермо, – розповідав інже-
нер, – і я з ним з рушницею, і їдемо, щоб помститися за вчинену шкоду. Але
ж і хитрі вони, – сміявся інженер, – іноді бачить кенгуру, що не втече, то
забіжить в отару овець і сяде. І що ж, стріляти між овець не будеш. А що
вже якийсь кущ чи паркан перескочити – то це їм ніщо. До десяти футів зав-
вишки стрибають.
Я, правда, теж знав, що кенгуру – найхимерніші і найвигадливіші твари-
ни в світі.
Але все те я знав з оповідань і книжок, а тут вони були живі перед нами,
серед природи.
Щоб не злякати їх передчасно, ми йшли ліском, ховаючися далі за чагар-
ником. А коли ми вже порівнялися з ними, вони припинили свій бій, і насто-
рожилися – певно, відчули нашу присутність.
– Ось я їх налякаю, – сказав Василько і пустив свого Найду, якого тримав
за нашийничок коло себе.
Я хотів стримати, але було вже пізно: Найда, вирвавшися з-за чагарника,
раптом завзято загавкав і кинувся до кенгуру.
Ми теж вийшли з укриття, щоб краще бачити. Тварини кинулися до втечі.
Переступивши річку в наймілкішому місці, де вона часом майже пересиха-
ла, вони зупинилися, але пес переслідував їх далі. Ми й собі наблизилися до
річки. Тварини відбігли ще далі, але пес не давав їм спокою й там. Тоді одна
з них, що бігла позаду, зупинилася під деревом і, обернувшись до пса, стала,
ніби готова прийняти бій.
За виданням: Д. Чуб, Живий Шевченко, Київ 1994.
36
1. Австралійці, яких ми зустріли,

А ймовірно, могли знати мого друга, Василя.
Б виносили з лісу соснове гілля.
В зразу привіталися з Василем.
2. Австралійці сказали,
А що кенгуру неподалік чинять шкоду.
Б щоб він нацькув свого собаку на кенгуру.
В щоб він налякав кенгуру, що паслися неподалік.
3. Василько хотів
А показати мені запеклість свого собаки.
Б бігти з Найдою наввипередки за кенгуру.
В , щоб ми разом побігли за кенгуру.
4. Де паслися чи бавилися кенгуру?
А Більше двохсот метрів за чагарником.
Б Майже через двісті метрів за чагарником.
В Біля двохсот метрів за чагарником.
5. Ми бачили кенгуренятко, яке
А постійно сиділо у маминій сумці.
Б інколи щипало траву.
В часом вилазило з маминoі сумки, щоб попастися, але не хотіло повер-
нутися до нього назад.
6. Дві інші тварини, б’ючись,
А незмінно ухилялися від ударів.
Б намагалися гордо тримати свої голівки.
В старалися дати стусана іншій.
7. Знайомий інженер
А розповідав про одного фермера.
Б полював на кенгуру.
В працював фермером у далекій околиці Вікторії.
8. Кенгуру – це тварини, які
А скачуть угору до десяти футів.
Б знущаються з овець.
В дуже розумні, але небезпечні.
9. Що зробив Василько, наблизившись до кенгуру?
А Припинив їх бій.
Б Передчасно налякав їх.
В Випустив свого собаку, який кинувся до них.
10. Як повелися кенгуру?
А Вони почали втікати, а потім зупинилися.
Б Вони довго бігли, бо пес не давав їм спокою.
В Вони готові були змагатися з Найдою.
37
ХII. Що скажете в таких ситуаціях українською мовою?
1. Jesteś w obcym mieście. Zapytaj, gdzie można znaleźć tani nocleg.
2. Pogratuluj koleżance dobrze zdanej matury.
3. Wyraź powątpiewanie, że w tak krótkim czasie uda się zorganizować wyjazd
do Kijowa dla 15-osobowej grupy studentów.
4. Przekaż najlepsze życzenia parze znajomych, którzy niedawno wzięli ślub.
5. Zapytaj koleżankę, jak się czuje, czy minęły już dolegliwości związane z zapa-
leniem oskrzeli.
6. Zapytaj o cenę doby hotelowej w pokoju dwuosobowym z łazienką.
7. Jesteś na dworcu. Zapytaj o przechowalnię bagażu i punkt informacyjny.
8. Poczułaś się źle, jadąc autobusem. Poproś siedzącą obok osobę o ustąpienie ci
miejsca.
9. Zaproponuj koleżance wspólne spędzenie weekendu na wsi.
10. Jedziesz pociągiem. Zapytaj podróżnych, czy możesz na chwilę otworzyć okno.
Заняття III
Пóвість про óсінь
Гáсне садóк, спалáхує
Зтишний, мрний світ велкого садк, такй домшній, такй рдний.

Бо хта для тбе не обмжується стнами та стлею, вон немв розсувється
на вс обйстя. Лбиш ти йог взмку, чрно-блий, з подушкáми снгу під
ствбурами та з вбіленими полотнними простирдлами. Лбиш навесн,
кол він, ще недвно такй похмрий і нче аж усхлий, зацвв, помолодв
від цвту, сміться, тшиться, радє – і ти радєш йогó рдості, як свой.
Та чи не найдоржчий він тоб тод, кол відшалє лтня спка й повтря
пронже сумнй нстрій уж недалкої сені. сені, як ще не наст ла,
але вж нагад ла про сбе пршим ранквим тумном, пршим важкувáто-
прохолдним днем. Той день такй спокйний і змрений, а в йог згустлому
повтрі нче аж із якмось рзпачем лунють спви молодх пвників – ще
урвчасті, ще хрипкувті, ще невпвнені.
Ти й ранше помічв, що лстя на дервах вигорє від спки, що пóміж
зелного яснє багрна брва тривги, що й жвта з'явлася передчсно, ал
тму всьму не надавв ваг, бо ж лто бул впвні. Та тепр, в цей срий,
важкувто-прохолдний день, те лстя стне для тбе не прсто згорлим від
ндміру снця, а терпкм осннім прсмаком.
Осíнні прморозки
Прший прморозок. Травнка кжна нби скуп лася в србній
фрбі, та фрба присхла до нї – і тепр стебльця стоть у србних
кольчгах, позамик ли в них свій дух зелний, сво відвгу. Цле вїнство
вшикувалось – особлво ж гсто йог в зтінках попд хатми, попд
тинми… Зіспду лстя теж покрлося нієм, а бік, зврнутий до снця, чи
не прийнв отії яскрвої кропив на сбе, чи вон вже встгла розтнути…
Згдом, кол снце підіб'ться вще, кол потеплє, стебльця трав
скидють сво холдні кольчги, важк й красві, кжне тримє на соб
мншу чи бльшу краплну рос.
39
Чим д лі, тим бльше день випóвнюється снцем. Ось то стоть

над землю велетнський блактний глек, налтий свтлом, і все
набрякє й набрякє сйвом, що справлє врження мішанни сків –
і снього, і золотстого, і блого, і фіолтового. Голоснй глек дня, гомін-
кй глек, лункй, дзвінкй, тисячоголсний глек! Здаться, пвне торжеств
свтла, пшного сяння, важкї злені, стої земл… Та звдки ж оц
відчутт, нби на зелному листчку твої душ зіспду прморозок залшив
свій србний колчий слід, і тепр ти дражлво відчувєш срцем той
несподваний жалкй шріт; ось ти замрявся про щось дбре, про те, що м ло
навдатись до тбе в майбтньому, – і відчв, як на нжному, тонкму пáгінці
твої мрї, з йог неосвтленого бку, нби з'явлась легк сивин прморозку;
ось полетла птшка – зврху ї  крла понесл снце, а спідспду чи то
блим п хом майнло, чи вже й там примостлося трхи нію; і кол тобю
опанувв такй нстрій, кол ти до всьго такй чутлвий, то, либнь, врто
сказти слво, і вон, ще летяч й не живуч в звці, теж засріблться зі
свог тмного, неосвтленого бку…
Настпного рнку – знву прморозок, і нвіть не прморозок, легнька
йог ход, слід йог. І вже, дивсь, чрез клька днів (нби не стоть безхмрні
снячні дні!) лстя на дервах починє жолбитися, нче скрчилося від мук,
нче йом раптво захворли легні, й вон не мє чим дихнти. Не бул
дощв, не бул хлоду, а вже, дивсь, клен посвітлв-посвітлв за одн чи дві
нчі, сний стоть, мйже прозрий пміж тмних лип і такй легкй у свой
жовтизн, нби кжен листчок спалахнв ізсердини спокйним, негснучим
свтлом, що схже на блісний і воднчас рдісний сміх. І сний клен той
пхне вже не сухм лтнім теплм, як донедвна, а прив'лою вгкістю, що
струменть навсібч, що пморочить тво глову, загстрює тво почувння.
Прморозки – то нче сивин в коноплних розпшених ксах дня; сивин,
що сідє врнці, а птім зникє, і нчебто безслдно… Вресень погжий,
сумрний; йог тшу поршує чи дрібнй, холоднувтий шрхіт мківки, що
самотю на двгій брій нжці заблук ла в бур’ян, чи неспогданий пстріл
стручк кваслі, що загубвся пміж картоплння і, пересхши, вбухнув
оц рябми драми… Вресень вигрівє сво бок по горбкх, знахдить
зтишок на ширких лісовх галвинах, вресень стмлено примржується
прти снця…
Де не бувєш, куд не глнеш, а скрізь уж помічєш слід недвніх
прморозків. Хоч і лгко йшли, хоч і нечтно ступ ли, ал під хньою ходю
трав взялáся водянстими тмними плмами; нче аж пригорли пелюстк
айстр; де-не-д вшня скржиться мертвзною понклих листкв; а он голвка
чорнобрвця зчорнла і вп ла на нші квітк, як ще цвітть, веселться
й радють. І мєш так відчутт, нби й душ тво, там, десь усердині, теж
обвглилась псля прморозку, стемнла, й слов тво нче зів’ли…
40
Барвстий бенкéт
Ще трим лися по садкх пзні слви, пзніми блуками бул обкдано
гілл, як рптом пішв сніг. Ось так і пішв – на слви, на блука, на
бурувто-зелні грші-глки, і спалось йог, м’якго, пухнстого, багто.
Лди вихдили у двор, дивув лися – бо де ж це бчили, щоб так рно?
Трапллося, випадв сніг у трвні, на веснну злень, ал вон від тго хлоду
не в’ла, хіб що свіжшала. А це – в так рнню пру, кол до тії зим ще
й п лицею не докнеш, кол не кжна хазйка й картплю повикпувала на
свому горді, а в полх цукрвих бурякв ще збирти й збирти.
Прот людськ здивувння не перешкодж ло снгові йти, і він соб сявся
на дерва, що не встгли поскидти сво різнокольорві оснні прикрси, й від
тго вон став ли ще крщими, бо сніг пухкми горбкми влягвся на гілл,
й жвта брва листкв по сусдству з блим набир ла такго благордного
казквого тну, якго вон не могл мти сам по соб. А прпур, оторчений
снгом, густшав ще бльше, брва йог бул вже не поверхва, а нче набир ла
мсткості, вон нби світлася з глибин вгкого блиск чого листк. Так смо
й прпур осннього згасння спалхував новми відтнками, це був цлий
букт вогнстих несподванок.
Пдав сніг, і ні в чму не відчувлася зим. Повтря не стло колчим, вон
залишлось по-оснньому м’якм, нвіть потеплшало. Й сам сніг не холодв,
не остджував ні тво дшу, ні дшу рослн, він здаввся брошном, щйно
змленим, запашнм і нжним, як проспалося в млин з роздртого мішк.
Те брошно за корткий час вкрло свом п хом горди, хат, вон
омолодло дерва, познім ло з них аптію, тскний нстрій, вон пробудло
в них жив, бадьру вдчу, і тепр вон вигляд ли енергйніше, жвáвіше.
І все навкло тбе ст ло нче аж стрімкшим, ус нчебто набр ло пвного
смслу, якй бул забр ла сінь.
Відпливл снігов хмри, снце із золотго лка стрльнуло донзу ве-
слими стрлами – і як пшно, як незвчно пост ла пред тобю сінь!
Зодгнута в найкоштвніші сво шти, вон ще недвно м ла на свому вид
стрдницький враз, а це – де й подвся біль з ї  облччя, бчиш ї  пред
собю щаслвою, скри тяться в примржених очх, пашть вон здорв’ям.
І грно ж зумла прибртися, оздбивши себ вінкми циблі та пучкми
кукурдзи, що висть під стрхами хат, а то й пвними, ще не вмолоченими
брилми сняшників; прикрасла вон себ й рзками чрно-сніх слив,
і блук-зелен х; простелла в лзі трав’янсту ряднну, де на зелному
оксамті лтками розкдано сріблстого снгу; а комірц соб пошла з хтра
кунць та лисць, із лиск чого хтра лсок…
Снце пригрівє – і поступво мінється ї  поства, ї  врда. Сніг тне,
йог мншає й мншає, на втті позостав лись невелчкі клптики, а на земл
41
він лисє, тнучи. І сінь іщ бадьриться, вон вставила напказ ус сво
цигнські брзки-дзньки, хизється яскрвим лахмттям, ал приглнешся
пльніше – і помтиш, як на ї  вид все чіткше проступє недвній
стрдницький враз, що йде із глибин ї  зрненого єств. Вон хапється
за кжну жмньку снгу, за кжну пушнку, бо вон ж омолодли ї , вон
прикрáсили ї , ал снце крад той сніг на очх в сені, вон жорстке, вон
безж льне до нї, – і сінь, либнь, уж лдна змиртися з усм.
І невдвзі так змирлася… І ще джче постарла, бо за раптвий сніг, якй
спочтку ощаслвив ї , обпк ї  живлщим холодкм, за той короткочсний
сп лах рдості вон тепр змшена розплчуватися злотом, вон все густше
пдає в болто, на липк змлю – й ніхт не хче йог збирти, бо, либнь,
не склад цін.
За виданням: Євген Гуцало, Повість про осінь, Твори в 5-ти т., т. 3, Київ 1997.
багряний – purpurowy
неспогаданий – raptowy, niespodziewany, nieodgadniony, niejasny
бадьорий – pełen energii, wesoły, pogodny
віття – gałęzie
оторочений – obszyty
вогкість – wilgoć
пагінець (зменш.) – pęd
галявина – polana
погожий – pogodny
глек – dzban
разок – szereg jednorodnych przedmiotów
гомінкий – hałaśliwy; gadatliwy
розпушений – puszysty
жменька (зменш.) – garść
рябий – pstrokaty; w plamki
жолобитися – wyginać, wykrzywiać się
ряднина – samodział (rodzaj tkaniny)
зморений – znużony
спалах – wybuch
іній – szron
стебельце (зменш.) – łodyga
картоплиння – nadziemne pędy ziemniaków, kartoflisko
стовбур – pień
страдницький – pełen cierpienia
42
кропива – pokrzywa
сумирний – pokorny, łagodny, spokojny
ладна змиритися – jest w stanie pogodzić się (z czymś), chętna zaakceptować
сяйво – blask
торжество – święto; sukces, triumf
ласка – łasica
туманець (зменш.) – mgła
либонь – może, pewnie, możliwe, niby
хизуватися – chwalić się
лунати – brzmieć, dźwięczeć
хода – ruch, chodzenie
місткість – pojemność, obszerność
чорнобривець – tu: aksamitka
набрякати – nabrzmiewać
Вправи
Частина І
ІІІ. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово.
1. Приморозки – то наче сивина в конопляних ..................................... косах дня.

2. Садок ..................................... такий похмурий і наче аж усохлий, зацвів, по-
молодів від цвіту, сміється, тішиться, радіє.
3. Барва його була вже не ....................................., а наче набирала місткості,
вона ніби світилася з глибини вогкого блискучого листка.
4. ..................................... стоять у срібних кольчугах, позамикали в них свій
дух зелений, свою відвагу.
5. Голівка ..................................... зчорніла і впала на інші квітки, які ще цвітуть,
веселяться й радіють.
6. Кожен листочок ..................................... ізсередини спокійним, негаснучим
світлом, що схоже на болісний і водночас радісний усміх.
7. Любиш ти свій садок ....................................., чорно-білий, з подушками снігу
під стовбурами.
8. Вересень ....................................., сумирний; його тишу порушує дрібний, хо-
лоднуватий шурхіт маківки.
43
9. Золото все густіше падає в болото, на липку землю – й ніхто не хоче його
збирати, бо, ....................................., не складе ціни.
10. Здається, повне ..................................... світла, пишного сяяння, важкої зелені,
ситої землі.
11. Не було ....................................., не було холоду, а вже, дивись, клен посвітлів-
посвітлів за одну чи дві ночі.
12. Дерева не встигли поскидати свої ..................................... осінні прикраси.
13. Чи не найдорожчий він тобі тоді, коли відшаліє літня .....................................
й повітря прониже сумний настрій?
14. Те борошно пробудило в них живу, ..................................... вдачу, і тепер вони
виглядали енергійніше, жвавіше.
15. І вже, дивись, через кілька днів (ніби не стоять ..................................... сонячні
дні!) листя на деревах починає жолобитися.
IV. Користуючись текстом „Повість про осінь”, наведеними словами та

словосполученнями, складіть прогноз погоди.
прогноз погоди на 5 днів, синоптична карта, метеорологічне повідомлення, ат-
мосферний тиск, атмосферний фронт, повітряна маса, охолодження, вологість
повітря, температура, коливання температури, градус за Цельсієм, напрямок та
швидкість вітру, тепло, спека, спекотно, посуха, пожежа, сильна хмарність, хмар-
но з проясненнями, хмари протримаються до кінця дня, опади не очікуються,
невеликий дощ, інколи опади, без опадів, злива, парко, світанок, сутінки, захід
сонця, тривалість дня, бриз, штиль, блискавка, буря, грім, гроза, повінь, водяна
пара, прохолодно, холодно, град, градобій, ураган, смерч, імла, мряка, ожеледь,
приморозки, гірський вітер, посилення морозів, лютий мороз, метелиця, заме-
тіль, осад, бурулька, сніговиця, снігопад, сніговий замет, іній, кліматичний пояс,
зоря, північне сяйво, лід, танення снігу, відлига, фаза місяця, за сприятливих
метеорологічних умов, через несприятливу погоду, нестійка (мінлива) погода
V. Яку пору року ви любите найбільше, а яку – менше? Розкажіть, чому,

й опишіть типову для них погоду.
VI. Доповніть речення, використовуючи наведені слова і словосполучення.

Зразок: Взимку можна піти в кіно.
1. Ввечері ............................................................................................................................. .
2. Влітку ............................................................................................................................... .
3. Завтра ............................................................................................................................... .
4. Весь день ......................................................................................................................... .
азарт купувати в торговому центрі
блог малювати
44
вечірка мисливство
вишивати моделювання
відпочинок на свіжому повітрі музей
грати в комп’ютерні ігри паб
гуляти перегляд телепередач
дискотека плавати
домашні тварини подорожі
екскурсії поратися в городі, в саду
електронна пошта ресторан
займатися спортом розв’язування кросвордів
засмагати салон краси
зустрічатися з друзями серфінг по інтернету
інтернет-магазин слухати музику
кабаре танець
караоке театр
кафе фітнес-центр
кіно фотографувати
колекціонувати марки, монети чат
концерт читати газету, журнал, книжку
користуватися Фейсбуком
VІI. Перекладіть речення українською мовою.

1. Jesień dała o sobie znać pierwszą poranną mgłą.
2. Wrzesień wygrzewa swoje boki na pagórkach, znajduje schronienie na szerokich
leśnych polanach, ze znużeniem mruży oczy od słońca.
3. Jeszcze wisiały w ogrodach późne śliwki, późnymi jabłkami obrzucone były
gałęzie, gdy raptem spadł śnieg.
4. Klon stoi między ciemnymi lipami prawie przezroczysty i taki lekki w swej
żółtości.
5. Śnieg sypkimi górkami układał się na gałęziach.
6. Słońce przygrzewa i stopniowo zmienia się uroda jesieni, a śnieg topi się, robi
się go coraz mniej i mniej.
7. Szron pokrył liście też pod spodem.
8. Odpłynęły chmury śniegowe, słońce ze złotego łuku wystrzeliło w dół wesołe
strzały.
9. Zdarzało się, że śnieg spadał w kwietniu, na wiosenną zieleń, ale nie więdła
ona od tego chłodu, a raczej stawała się bardziej świeża.
10. Śnieg wydawał się mąką, dopiero co zmieloną, pachnącą i delikatną.
11. Z czasem, kiedy słońce wzbije się wyżej, gdy się ociepli, łodyżki trawy zrzucają
swoje chłodne kolczugi, ciężkie i piękne, każda trzyma na sobie mniejszą lub więk-
szą kropelkę rosy.
45
12. Jasny klon pachnie już nie suchym letnim ciepłem, jak do niedawna, a wilgocią.
13. Jesień chwyta każdą garstkę śniegu, który ją odmłodził, upiększył, ale słońce
kradnie ten śnieg na oczach jesieni, jest okrutne i zdaje się, że jesień jest w stanie
pogodzić się ze wszystkim.
14. Dzień wypełnia się słońcem i nabrzmiewa blaskiem, co sprawia wrażenie
mieszaniny soków – i niebieskiego, i złocistego, i białego, i fioletowego.
15. Padał śnieg i w niczym nie czuło się zimy. Powietrze nie stało się kłujące,
pozostało po jesiennemu miękkie, nawet się ociepliło.
VIII. Доберіть антоніми до слів:

бадьоро похмурий
зникати радіти
кожний рідний
наступний свіжий
ніжно спека
перший усередині
постаріти успіх
IX. Утворіть форми 3 особи однини та множини теперішнього часу від по-
даних дієслів:
бачити полетіти
відчуватися стемніти
знаходити сяяти
миритися танути
могти хотіти
X. Утворіть форми кличного відмінка від офіційних імен і їх здрібніло-пест-

ливих варіантів.
Галина; Галя, Галинка – .....................................................................................................
Надія; Надійка, Надя, Надієчка – ....................................................................................
Ольга; Оля, Олюся – ............................................................................................................
Катерина; Катря, Катруся – ...............................................................................................
Іван; Іванко, Івась, Івасик – ...............................................................................................
Юрій; Юрко, Юрась, Юрасик – ........................................................................................
Петро; Петрусь, Петрик – ..................................................................................................
Григорій; Гриць, Грицько – ...............................................................................................
Сергій; Сергійко – ................................................................................................................
Андрій; Андрійко – .............................................................................................................
XІ. Випишіть із тексту слова на позначення кольору. З 5–6 з них складіть

речення. Перекладіть виписані слова польською мовою.
46
Частина ІІ
І. Доповніть речення, вибираючи відповідний варіант.

1. Можеш мені забронювати квиток на літак до Києва?
А Я не вмію.
Б Добре, але краще поїхати до Києва поїздом.
В Звичайно.
2. Поїзд номер 115 сполученням Харків – Трускавець стоїть
А на першому пероні.
Б на першій платформі.
В на першій колії.
3. Нумерація вагонів починається
А з хвоста поїзда.
Б з хвосту поїзда.
В від хвоста поїзду.
4. Шановні пасажири! Поїзд далі не їде.
А Звільніть, будь ласка, вагони.
Б Не притуляйтеся до дверей.
В Будь ласка, виходьте і заходьте швидше.
5. Марійка цікаво розказує
А про своїх мандрівках.
Б про своїх мандрівок.
В про свої мандрівки.
6. В Києві встановили майже
А тисяч нових зупинок.
Б тисячу нових зупинок.
В тисяч нових зупинків.
7. Мене звати Оксана. Ми познайомилися на вечірці у Лесі.
А Дуже приємно Вас бачити.
Б Оксана! Чорт забирай!
В Привіт! Як справи?
8. Скажіть, будь ласка, як дійти до Маріїнського парку?
А Я не місцевий.
Б Краще ідіть в кіно.
В Вам треба перейти вулицю, повернути праворуч і йти прямо 300 метрів.
9. Де ти купила цю сумку?
А Я її купила у торговельному центрі.
Б Навіщо тобі знати?
В Я не пам’ятаю.
47
10. Ксеню, ти не підеш зі мною завтра в кіно? У мене є квитки на „Промову

короля”.
А Із задоволенням. Я дуже люблю англійські фільми.
Б А які місця?
В Я подумаю.
11. Дозвольте відрекомендуватися: Михайло Данилович Ткаченко, співробіт-
ник музею.
А Я радий з тобою познайомитися!
Б Мені про Вас багато розповідали.
В Дуже приємно. Джон Сміт.
ІІ. Слова та словосполучення в дужках поставте у відповідній формі. Пере-

кладіть тексти польською мовою.
1. Лівий берег Дніпра, рівний, плаский, скрізь зарослий густими лозами та
верболозом, зеленів, неначе засіяний житом; а далі синіли густі бори, неначе
море, закутане в 1. [синя] ....................................... та сизу імлу. На південь синіли
гори, а на горах було видно Київ, що неначе потопав в 2. [легка прозора імла]
....................................... . Забудування ледве виднілися в сизій далечі, а над ними
були розкидані ніби золоті букети: то лисніли позолочені бані та хрести на
3. [монастири] ....................................... та церквах. Та далека картина здавалась
якимсь квітником із золотими маківками та золотими квітками, про які 4.
[розказувати] ....................................... тільки в казках. І високе та глибоке синє
червневе небо, і ті далекі сизі шпилі й гори з Андріївським собором, і золоті
букети з бань та 5. [хрести] ....................................... – усе це було схоже на ті кра-
євиди, що часом 6. [снитися] ....................................... уві сні, що про них розказу-
ють у казках. Вік проживеш – і не 7. [забути] ....................................... цю пишну
картину, як часом ніколи не 8. [забуватися] ....................................... гарний сон.
Сонце вдарило з-за лісу червоним промінням на київські гори. Широка
зелена Оболонь і Поділ вкрились тінню й потемнішали. Виразніше висту-
пили високі смужки київських гір під ясним чистим небом, обсипані збоку
червонястим 9. [проміння] ..................................... . Тисячі вікон в домах, позо-
лочені хрести та бані на церквах ніби зайнялись і запалали.
Від них посипались наче пучки золотих 10. [стрілки] .................................... . На
дзвіницях неначе горіли червоним золотом хрести та маківки, наче плавали
високо-високо понад горами в 11. [синє] ..................................... небі, ніби линули
якісь казкові золоті птиці. Вигляд на Київ став якийсь фантастичний. Здава-
лось, ніби на горах з’явився пишний міраж, сплетений з чудових тонів, з блис-
ку, iз золота, із 12. [рожева імла] ..................................... та сонячного проміння.
2. Вже прокидалось і заворушилося все живе після 1. [спочинок] .................
.................... в тиху нічну добу.
48
Здорова блискуча зоря підбилася вгору. А під 2. [вона] ................................ все шир-
шала та більшала ясна пляма. Небо на сході помаленьку яснішало. На 3. [небо]
..................................... вже ясно визначались веселкові смуги: внизу понад чорними
борами 4. [лежати] ..................................... ясна червона смужка, за нею жовтогарячий
та жовтий колір 5. [переходити] ..................................... у зеленуватий, а далі в блакит-
ний та фіолетовий. А поверх 6. [ця квітчаста] ..................................... смуги ще чорніло
небо, обсипане подекуди зірками. Але незабаром ця блискуча пляма обхопила
половину 7. [обрій] ..................................... за Дніпром. І вода в Дніпрі заблищала. Від
берега до 8. [сам] ..................................... човна простелилась веселкова намітка, не-
наче на воду впала частка неба і вкрила 9. [вона] ..................................... . Човен все
линув по 10. [золотиста стежка] ..................................... вперед, уже підлитий збоку
11. [широка фіолетова смуга] ..................................... на дрібних брижах та хвильках.
Уже почало світати. Десь від берега схопився легенький вітерець і ніби дмух-
нув подихом на Дніпро. Береги й верби ніби прокидались і дихнули на воду.
По 12. [вода] ..................................... пішли брижі та дрібні хвильки, заколивались
ледве примітно й захитались, неначе топлене фіолетове та золотисте скло. Позад
човна ще чорніла вода, чорніло на 13. [північ] ..................................... небо. Поперед
човна ясніла місячна ніч у 14. [вся] ..................................... своїй красі, а збоку займав-
ся червневий ранок. І небо, і земля, і Дніпро 15. [здаватися] .....................................
велетенською картиною, де на 16. [темне поле] ..................................... була намальо-
вана ясна пишна місячна ніч і, поруч з нею, ранній ранок із зорею та делікатними
вранішніми 17. [сутінки] ..................................... на небі й на землі. Це були ті картини
природи, котрим давні народи становили жертовники й палили ладан.
За: І. Нечуй-Левицький, Хмари, http://ukrlib.com.ua/books/printthebook.php?id=74&bookid=4,
[11.02.2013]
ІІІ. Випишіть слова і словосполучення тематичної групи „транспорт”, роз-

поділяючи їх за підгрупами: автотранспорт, рейковий (залізничний), водний
(морський, річковий), повітряний, космічний транспорт.
метрополітен (метро) рефрижератор автоцистерна вагонетка
тролейбус баржа електричка літак теплохід судно
човен лайнер броньовик байдарка вертоліт (гелікоптер)
дирижабль катамаран міжміський автобус поїзд (потяг)
цистерна-самоскид лінкор парашут ракета-носій дрезина
космічний човник цистерна-контейнер буксир кабріолет
мотоцикл автомобіль тентовий напівпричіп велосипед
корабель-супутник фунікулер авіаносець крейсер джип
яхта планер пором мікроавтобус причіп електровоз
вантажне судно рятівна шлюпка повітряна куля
49
IV. Розкажіть, якими видами транспорту ви користуєтеся. Опишіть свою

дорогу в університет.
V. Прочитайте текст. З-поміж трьох варіантів відповідей (А, Б, В), наве-

дених у таблиці, виберіть правильний. Допишіть назви інструментів, яких
немає у тексті.
Музична історія
Під самою стелею, у кришталевому намисті люстр, тремтячи, завмирали
останні звуки музики.
– Це було (1.) .....................................! – казали люди, залишаючи зал. В очах
у декого блищали сльози. Так-так! Сльози. Адже прекрасне викликає не тіль-
ки веселі усмішки. (2.) ..................................... усі розійшлися. Пішли й музикан-
ти. Погасли люстри (3.) ..................................... залі. Стало (4.) ...................................
і в коридорі. Тільки цікавий місяць зазирав у вікно. Запала (5.) ..........................
........... І (6.) ..................................... клацнула кришка футляра і висунулася довга
мордочка франтуватого Кларнета.
– Ось ми й самі! Тра-ля-ля! – проспівав він і всівся на край футляра так,
що його блискучі клапани засяяли у місячному промінні, (7.) ............................
......... самоцвіти. І (8.) ..................................... ж заклацали кришки інших футля-
рів – великих, середніх і (9.) ..................................... маленьких.
– Ох, і довелося сьогодні попрацювати, – сказав, відсапуючись, Барабан. –
Я з шкіри пнувся, зате мене краще (10.) ..................................... усіх було чути.
Ви (11.) ..................................... увагу, як (12.) ..................................... аплодували?
– Зовсім ні, – пискнула Флейта, – більше за всіх аплодували мені!
– Ну, знаєте, – обурено пробасив Тромбон, – це несправедливо-о-о! Адже
найголоснішу партію виконував я! Ха-ха-ха!
– Ви тільки послухайте, що вони (13.) ....................................., – застрибав на
футлярі Кларнет. – Ви (14.) ..................................... послухайте!
– (15.) ..................................... сваритись, це нерозумно, – кокетливо вигнув-
ши довгу шию, проспівала Перша Скрипка, – всі прийшли (16.) .......................
.............. мене.
В суперечку втрутилися Тарілки, Валторни. Лише старий Контрабас ти-
хенько зітхнув. Він прожив на світі не один (17.) ..................................... років
і знав, чим закінчуються такі суперечки.
Фагот спробував помирити інструменти:
– І чого ви галасуєте? Хіба справа в тому, хто головніший?
Але на його добродушне бурчання ніхто навіть уваги не (18.) ..................
................... Інструменти лементували, (19.) ..................................... не захрипли.
І кожний з них потихеньку вирішив, що вже в завтрашньому концерті він
покаже себе, доведе всім, хто в оркестрі головний.
50
(20.) ..................................... гарно вбрані, усміхнені люди прийшли в осяяний

вогнями зал. Пролунав третій дзвоник. На сцену вийшов артист і (21.) ........
............................. твір великого композитора. Люди завмерли, чекаючи… Ди-
ригент дав знак Скрипкам. Вони повинні були почати мелодію, яка вже сто
років хвилює людські серця.
Але що це? Замість чарівних звуків Скрипок раптом зовсім (22.) ..............
....................... заляскали Тарілки, відразу збивши з ритму оркестр. Диригент
обурено постукав паличкою об пюпітр. Та це не допомогло. І що скоїлось!
Скрипки верещали, мов поросята. Барабан так гатив себе в бік, що аж шкура
луснула. Побачивши це, Кларнет зайшовся голосним сміхом. І тут на всю
силу свого мідного горла заревіла товста велика Туба!
Музиканти з (23.) ..................................... дивилися на свої інструменти, що
більше не слухали їх! Кожний інструмент грав своє, намагаючись заглуши-
ти інших. Вони не помічали, що люди, пройняті жахом, затикали вуха й ви-
бігали із залу. Останніми втекли перелякані музиканти.
Коли зал спорожнів, інструменти отямились. В тиші лунко прозвучав ла-
гідно-буркотливий голос Фагота:
– Ну, бачите. І зовсім не важливо – хто головніший…
Та йому ніхто не відповів: інструменти від (24.) ..................................... схова-
лися в футляри.
За: Ю. Ярмиш, http://abetka.ukrlife.org/muzikk.htm, [30.07.2012]
А Б В
1. нудьгувато жахливо чудово
2. Невдовзі Раптово Зранку
3. в на біля
4. темно ясно сумно
5. темрява імла тиша
6. раптом згодом мов
7. почали ніяк немов
8. відразу тільки щойно
9. не зовсім майже
10. від із як
11. напружили приділили звернули
12. мене мені мною
13. розмовляють кажуть говорить
14. лише щойно тільки
15. Облиште Почніть Не
16. заради для слухати
51
17. десять десяток тисяч

18. взяв приділив звернув
19. наче майже поки
20. Дуже Увечері Зранку
21. назвав прочитав оголосив
22. несподівано недоречно чудово
23. захопленням сміхом острахом
24. сорому радості злості
VI. Прочитайте текст. Випишіть словосполучення з прийменниками. 5–6 з них

введіть у речення.
Галявина казок
„Галявина казок” в Ялті – знаменитий музей під відкритим небом, де зібрані
персонажі народних казок і літературних творів. Саме тут можна на власні очі
побачити Добриню Микитовича та Змія Горинича, Іллю Муромця, Василісу Пре-
красну, Коника-Горбоконика, Тарасика-Телесика, хатинку Баби-Яги, Буратіно,
вовка та трьох поросят, Білосніжку та сім гномів, Червону Шапочку, доктора Ай-
болита, Карлсона та Малюка, Ходжу Насреддіна та ін. Просто дивовижно, на що
у справних руках може перетворитися найзвичайнісінька колода або корч, камінь,
бетон, оргскло та метал! Експонати музею „Галявина казок” (а їх близько 300)
розташовані на відкритих ділянках лісу, схилі гори Могабі, з якого відкривається
прекрасний вид на Кримські гори. Вони не розкидані хаотично, а зібрані в тема-
тичні групи: „Російські та українські казки”, „Казки Європи та Америки”, „Пуш-
кінська галявина”. Тут відтворено слов’янське поселення з дерев’яними хатами.
Заснував музей казки уродженець Єйська Павло Павлович Безруков
в 1960 році, про що говорить табличка на вході в „Галявину казок”. Приїхати
в серці Криму – Ялту – його змусила важка недуга – туберкульоз горла. Тут
він відчував себе значно краще.
Через кілька років він назавжди переїхав до Ялти та оселився на лісовій
галявині, біля підніжжя скелі Ставрі-Кая. Маючи багато вільного часу, Без-
руков почав вирізати з дерева та інших підручних матеріалів різних казкових
персонажів, а потім він встановлював їх коло свого будинку. Так з’явилася
„Галявина казок” – перший музей казки в Україні. У 1960 році музей був
відкритий для відвідування. Потяглися вервечки бажаючих на власні очі
побачити експозиції унікального музею. Ялтинська „Галявина казок” стала
користуватися популярністю не тільки у місцевих жителів, але й у туристів.
І дорослі, і діти із задоволенням відвідують „Галявину казок”, не втрача-
ючи нагоди сфотографуватися з улюбленими героями. Також тут проводять-
ся театралізовані вистави, справжні свята казки.
За: Ю. Воронцова, http://ua.dorogovkaz.com/stati_ polyana%20skazok.php, [20.08.2012].
52
VII. Перекладіть слова українською мовою і до кожного з них доберіть

пояснення.
cudzoziemiec – громадянин іншої держави, країни
granica – довідник, що містить дані, які допомагають орі-
єнтуватися в певному місці під час подорожі
pokój – межа, що розділяє території держав
przewodnik (człowiek) – окрема кімната в готелі
przewodnik (książka) – попереднє, заздалегідь заплановане резервуван-
ня квитків, готелів тощо
rezerwacja – той, хто займається туризмом
turysta – той, хто мандрує, подорожній; людина, що за харак-
тером своєї діяльності мусить часто мандрувати
wędrowiec – той, хто супроводить туристів і знайомить їх
з визначними пам’ятками місцевості
VIIІ. Прочитайте текст. Замість крапок вставте відповідне за змістом

слово або словосполучення. Розкажіть про ваші зацікавлення.
У Євгенії Гапчинської квіти ростуть з ванни
У своїй галереї, що розташована в центрі Києва на вулиці Михайлівській,
відома (1.) ..................................... Євгенія Гапчинська проводить багато часу. За-
звичай тут вона полюбляє давати свої численні (2.) ....................................., зу-
стрічатися з друзями, спілкуватись і творити.
– Розумієте, вдома я (3.) ..................................... чергу мати і дружина, а (4.) ......
............................... звикла здебільшого працювати, віддаватися творчості, – каже
Євгенія, – і навіть друзів, які намагаються „витягнутиˮ мене до ресторану,
щоб випити чашку кави та поспілкуватись, я запрошую (5.) ..................................,
бо тут мені комфортніше.
Художня галерея Євгенії Гапчинської міститься в старовинному будинку.
Раніше це була чотирикімнатна квартира, яку Євгенія викупила разом зі сво-
єю сім’єю декілька років тому.
Одразу було вирішено не співпрацювати з іншим дизайнером, адже не
хотілося, (6.) ..................................... хтось нав’язував свої смаки. (7.) .......................
.............. весь розроблений інтер’єр – результат власної фантазії.
– Узагалі, коли я сюди зайшла, мене привабили шість фасадних вікон, які
органічно (8.) ..................................... в просторі. Тоді я просто відчула, що і як
тут повинно бути в цілому, – каже Євгенія.
При цьому багато чого в інтер’єрі оздоблювалося спонтанно. Наприклад,
частина штукатурки, яка обсипалася, – її так і залишили неприкритою.
На вікнах у (9.) ..................................... красуються орхідеї – найулюбле-
ніші квіти Євгенії. А посередині галереї розташована ванна, в якій також
53
влаштована композиція з квітів. За словами Євгенії, в цій ванні немає нічого

(10.) ....................................., вона звичайного італійського виробництва. Її ху-
дожниця купила у Києві в одному з магазинів сантехніки.
– Просто раніше було бажання мати ванну, як у принцеси, – з посмішкою
зазначає художниця. У ній я майже нічого не (11.) ..................................... Єдине,
спочатку в неї були золоті ніжки, але вважаю це вульгарним, тому їх затерла.
(12.) ..................................... ванна виконує функцію декору. (13.) ..............................
....... ще на відкритті самої галереї, в ній були розміщені лебеді, потім – м’які
подушки.
В офісі багато м’яких та дерев’яних іграшок – це здебільшого подарунки
та сувеніри з різних (14.) ..................................... чи презентацій. (15.) ........................
............. з них – маленьке дерев’яне поросятко, яке Євгенія привезла з Парижа.
Узагалі, для художниці (16.) ....................................., аби все відповідало гар-
ному смаку.
– Мені просто необхідно, аби ті речі, які мене оточують, були красивими,
(17.) ..................................... поряд з ними краще придумуються нові роботи.
І, напевно, як продовження такої естетики, стіни галереї Євгенії Гап-
чинської прикрашають чарівні янголята. Їх художниця купувала рані-
ше на блошиному ринку, коли він був розташований у парку Перемоги.
– Зараз вони там не (18.) ....................................., і якби я знала, де їх купити,
то продовжувала б колекціонувати! Адже саме від них я просто у (19.) ..........
...........................!
За: Н. Фоміченко, Главред, № 1, 2008
ІХ. До кожної статті доберіть відповідну назву спортивної дисципліни. Ви-

пишіть з текстів десять слів або словосполучень, які пов’язані зі спортом,
і складіть з ними речення.
акробатика американський футбол бадмінтон байдарковий спорт
баскетбол бейсбол біатлон більярд бокс боротьба
боулінг важка атлетика велосипедний спорт веслування
вітрильний спорт волейбол гандбол гімнастика гольф
дайвінг дельтапланеризм десятиборство дзюдо йога
карате кінний спорт ковзанярство крикет лижний
спорт метання диска/молота/списа настільний теніс плавання
ралі регбі реслінг санний спорт серфінг спідвей
стрибки у воду/із трампліна на лижах/із жердиною/у довжину/у висоту/
із парашутом стрільба з лука таеквондо теніс фехтування
футбол хокей шахи шашки штовхання ядра
54
1. Київське „Динамо” з рахунком 1:2 програло „Боруссії” з Менхенгладба-

ха в матчі-відповіді раунду плей-офф кваліфікації Ліги чемпіонов. „Динамо”
непогано почало матч і вже на 4-й хвилині першого тайму Ідейє опинився
один на один з воротарем, але занадто довго готувався до удару, і захисник
у підкаті вибив м’яч. Проте після цього киян на полі не було видно. Звичайно,
нічия їх влаштовувала, але настільки пасивно грати перед власною публі-
кою – це просто невибачливо.
За: http://news.liga.net/ua/news/sport/723052-dinamo_u_grupovomu_raund_l_gi_chemp_on_v.htm,
[30.08.2012]
2. Триразова чемпіонка Європи Олена Підгрушна названа кращою

спортсменкою січня в Україні. Особистий тренер Ігор Починок став кращим
тренером місяця. Таке рішення прийняв НОК (Національний олімпійський
комітет) України.
Нагадаємо, що Підгрушна завоювала три золоті нагороди на першо-
сті Старого Світу в словацькому місті Осрблі. Українка святкувала успіх
у спринтерській гонці, гонці переслідування, а також у командній естафеті.
За: http://news.liga.net/ua/news/sport/601369-v_ukra_n_nazvali_krashchu_sportsmenku_s_
chnya.htm, [21.03.2012]
3. Чемпіон світу в суперважкій вазі за версіями WBA, WBA, IBF і IBO

українець Володимир Кличко заявив, що його дуже цікавить поєдинок про-
ти росіянина Олександра Повєткіна і такий бій може відбутися в кінці року.
Володимир Кличко в 20 раз захистив титули чемпіона світу, нокаутувавши
француза Жан-Марка Мормека в четвертому раунді.
За: http://news.liga.net/ua/news/sport/619860-volodimir_klichko_ pov_tk_n_men_duzhe_ts_kaviy.htm,
[21.03.2012]
4. Донецький клуб на виїзді обіграв словацький „Слован”. „Донбас” –

перший український клуб, який виступає в КХЛ (Континентальна хокей-
на ліга).
Словаки швидко повели в рахунку вже на другій хвилині гри після точ-
ного кидка Кітнара. За три хвилини до перерви „Донбас” відігрався за-
вдяки шайбі Белухіна. У другому таймі суперники знову відзначилися по
разу. Спочатку словаків вивів вперед Бакош, а потім донеччани зрівняли
рахунок.
За: http://news.liga.net/ua/news/sport/727451-donbas_z_ peremogi_startuvav_u_kontinentaln_y_
khokeyn_y_l_z.htm, [30.09.2012]
55
5. Сьогодні на Олімпійських іграх в Лондоні відбулися кваліфікаційні

змагання серед жінок. Україну представляли дві легкоатлетки, але жодна
з них не змогла пробитися до числа 12 фіналісток. Віта Стьопіна з двох спроб
взяла висоту 1,75 і 1,80, а ось 1,85 їй вже не скорилася. Олена Холоша лег-
ко подолала висоту 1,90 метрів, але далі три спроби на позначці 1,93 метрів
були невдалими.
За: http://news.liga.net/ua/news/sport/713114-stribki_u_visotu_ukra_nki_ne_ proyshli_kval_ f _
kats_ yu_na_ol_mp_ad.htm, [30.09.2012]
6. Андрій Говоров на 50-метрівці вільним стилем восьмим торкнувся бор-

тика в своєму запливі – 22,12, що навіть на три сотих секунди гірше часу,
показаного в ранковій кваліфікації. Дарина Зевіна також не змогла поліп-
шити результат попереднього запливу на 200 м на спині. У півфіналі вона
поступалaся сама собі трьома десятими – 2.09,70. Це – шосте місце в запливі
і 12-е в підсумковому протоколі.
За: http://news.liga.net/ua/news/sport/709616-ukra_nsk_ plavts_ne_ potrapili_u_ f _nal_ol_mp_
adi_2012.htm, [30.09.2012]
Х. Складіть діалоги на тему:

1. Мій улюблений вид спорту.
2. Мій улюблений вид музики.
3. Моє улюблене місце на світі.
ХІ. Із розсипаних слів складіть речення.

1. вітання будь ласка, Передайте, батькам. своїм
2. українського до п’ятницю У музею безкоштовний. мистецтва вхід
3. Київ – Львів. номер на сполученням поїзд посадка Продовжується 91/92
4. особливо не сидіти люблю вдома, влітку. Я
5. Льва знятий Фільм за роману Толстого. мотивами
6. Збірні з і зіграли Польщі футболу внічию. України матч
7. вихідні з хвилин. № 38 інтервалом У автобус їздить 20
8. на проведуть чемпіона титул бій. Претенденти світу
9. номінація вже Оскара. друга Для актриси це на цієї
ХІІ. Доберіть слова і словосполучення так, щоб утворилися фразеологізми. Пере-

вірте їхне значення у фразеологічному словнику. Доберіть польські відповідники.
вискочити як вареник у маслі
з’явитися як гречку
давати грім з ясного неба
56
жити як задніх
лебедина козак з маку
накивати перцю
пасти пісня
пекти п’ятами
розсудити як раків
скакати в ряст
топтати цар Соломон
ХІІІ. Що скажете в таких ситуаціях українською мовою?

1. Dzwonisz do hotelu, chcesz zarezerwować pokój dwuosobowy na trzy noce.
2. Idziesz ulicą z przyjacielem. Przedstaw go znajomemu, którego spotykasz
przypadkiem.
3. Skradziono ci portfel z dokumentami i pieniędzmi. Opowiedz o zdarzeniu
policjantowi.
4. Zgłoś się na kurs tańca. Zapytaj o warunki.
5. Zapytaj w księgarni o możliwość skorzystania ze zniżki studenckiej.
ХІV. Складіть розповідь, яка починатиметься словами:

Знову почав іти дощ, але нам вже набридло сидіти вдома. Ми вирішили…
Заняття IV
Сни шовкопрда
1. Краєвд
Юсефíна сидть на кухнному стол, звсивши нги у мйницю. Вон

чекáє, кол снце проб’ться крізь вікнну шбку і впад в мйницю, щоб
мжна бул скупти сво п льці в йог промнні. Юсефні довдиться дбре
пильнувти. Якщ вон проґáвить, то снце спокійнсінько промандрє нбом
і сховється потойбч лук за кртими залізнчними платфрмами.
У к хні спною до Юсефни сидть бля стóлу Анемна й читє газту.
Вряд-год вонá зітхє й роздратвано шурхотть сторінкми.
– Ти так чла?! – ммрить вон, не відривючи нóса від газти.
Юсефна не прислухється. Вон звкла до тго, що Анемна сидть,
читє і стха лється. Кол Юсефна щось відповідє, то Анемна за свом
звчаєм трхи розгблено їй усміхється.
– Я знов роздмувала вглос? – здиввано питє вонá.
Юсефна не заважє Анемні читти й лятися. Сам ж ї  не вльми
ціквить те, що пшуть у газтах. Їй бльше до вподби дивтися на жвті та
блактні пóтяги, як повóлі проїздть ммо по мсту, якй вдно з кухнного
вікн. Якщ притултися облччям до шбки, то мжна побчити прфілі
крхітних людй, що з повжним вглядом сидть у вагнах за прозрими
вкнами куп. Юсефна називє тих людй потяжнами.
Анемна і Юсефна перебр лися на стрів у буднок за залізнцею
клька мсяців тму. Юсефні анісклечки не набридє нкати помшканням
із кімнти в кімнту й дивтися на двір у вискі вкна. У кжнім вікн –
несхжі одн на дного світ. Пред фасдом буднку тгнеться дорга, де на
пвній швдкості гасють автомоблі. Потйбіч дорги – порт, де плвають
порми. Там стоть ще й вистні склян буднки, в якх розмщені фіси.
З цьго вікн світ здаться метушлвим, строктим і попелстим. Кол
Юсефна злáзить з підвікння і перехдить до віт льні, то світ там навпак –
спокйний і млвий. Звдси мжна споглядти все, що за буднком – паркн
і глий каштн, якй твéрдо й безр шно стоть у невелчкому сад.
59
За паркáном виднється жвта лук й занéдбане деп, що віддáвна налжить

залізнці. Юсефні до вподби краєвди, алé їй нікли не вдаться ті два
світ поєднти.
Найджче Юсефна лбить сидти на кухнному стол й, окнувши
пглядом паркув льний майднчик, дивтися вдалин – на залізнчний
міст, де курсють жóвті та блактні пóтяги.
Загалм жти в цьму буднку прсто чудво – у цьму думк Юсефни
та Анемни збігються пвністю.
2. Книжк
Анемóна працє в міськму ресторні. Ще вдсвіта вон викóчує свій
велосипд на тротур. Тод садовть у баґжник пред кермм Юсефну. Вон
проїздть ппід мóстом, де курсють жóвті та блактні пóтяги, а птім дуть
чрез мíсто вздовж кан лу. Відрзу ж за велким майдном, що лежть пéред
змком, Анемна повертє правруч у завлок, спускється вниз вличкою
Стародвнього мру і заїздть у внтрішнє подвр’я „Ґранд-готлю”. Над
пардним вхдом висть червний балдахн із золотми ктичками. Під
балдахном стоть швейцр у червній уніфрмі зі сліп чо-блиск чими
ґ дзиками на грдях. Ресторн – у самму готлі.
Псля тóго, як Анемна стáвить велосипд на замк, вон завертють
за ріг і чрез службві дврі зáднього фасду захдять до готлю. Тут уж
балдахна немє, лиш на стін причплено сру скрньку, в як Анемна
засвує сво кртку, що првить за ключ, і такм чном відчинє двéрі.
Юсефна знáє в готлі кóжен зкуток. Пки Анемна стоть у брі,
протирючи склнки й клихи, Юсефна тинється двгими коридрами
й катється угру-вниз вантжним лфтом. Під Анемниним бром у нї
є нáвіть влсний закаплочок, де швейцр прикрутв малньку лмпочку,
тож Юсефна мóже там сидти й малювти. А то так непогно. Особлво в ті
неспокйні дні, коли Лка, малнький італйський офіцінт, знахдить час
і забігє в бар поспівти львісових піснь. Ні, Юсефні не так уж й погáно
в Анемни на робті.
Десь на півдорзі між готлем і óстровом, де мшкають Юсефна й Ане-
мна, мститься бібліотка. ноді вон заскáкують туд по дорзі з робти
додму. Юсефна збігє схдами на найвщий пверх, де стоть книжк для
дітй. Анемна захдить по дньку, кол кжна з них у свому кутк, в-
бере соб книжк. Вйшовши надвр, обдві несть під пхвами по чима-
лму стóсику книжк. Анемна кже, що в нї так відчутт, нби вон
пограбув ли банк. Юсефні цікво, звíдки Анемна знáє, що відчувють ті,
хто грабє банк, ал вон не озивється й слвом.
60
Удма помшкання зустрічє їх хóлодом і стінками. Анемна розтплює

грбку і зап лює в к хні свтло. Тод відчинє холодльник.
– Нам трба бул купти харч, – мвить вон, – а ми забли. Знóву
доведться сти томтний суп і бутербрди з сром.
Юсефні бáйдужки. Вон залюбк обдала б томтним спом кóжного
Бжого дня.
Влсне кáжучи, хіб тогó не дóсить?
Пообдавши, Анемна відкидється на спнку стільц і вдовлено глдить
себ по живoт.
– Йой-йо-йой, – кже вон, – от так понаїд лися!
– Йой-йо-йой, – підхплює Юсефна й теж глдить себ по живот.
Вон несть із собю всі книжк у простре Анемнине лжко. Юсефна
одрзу ж ползла до кутово шфи. На горшній полці знайшл пакéтик
вершквих карамльок, якй Анемна схов ла в трснутому завáрникy.
Оскíльки Анемна вже не пригдує, навщо вон сховá ла ті вершкві кара-
мльки, вон виршують, що найкрще їх зраз же з’сти. Вон влягються
під втяною квдрою, і Юсефна клад своï закоцблі пáльці на примну
й тплу Анемнину гомлку.
Анемна читє китйські врші. Кнжка вже трхи пошрпана, бо
Анемна і Юсефна бр ли ї в бібліотці хтóзна-скльки разв. У ній на
сторнці 71 лишлася нвіть плма від кви. Анемна перекнана, що сáме
там і надруквано найкрщий у свті вірш.
На однй сторнці вірш надруквано згор внз китáйськими знками.
На протилжній сторнці врш переклдено й надруквано звичйними
лтерами, тож Анемна мóже їх прочитти.
Пки Анемна читє вгóлос, Юсефна роздивлється китйські знки.
З вгляду вон звсім íнші, ніж лтери на протилжній сторнці.
– А ти на всі сто впвнена, що це той смий врш? – перептує вон ще
раз. Анемна ще раз відповідє: мовлв, вон на всі сто впвнена, що це той
смий вíрш.
– У передмві скзано, що сме так китйський пот Лі Бо й запсував
врші пóнад тсячу рків тму. Тут розповідється, що він мандрувв грами
по всьму Китю, спусквся річкми і писв врші; кось уноч, кол він
підввся в човн, щоб обійнти мсяць, то упв у вду і втонв.
– О Гсподи! – скркує Юсефна й запихє карамльку до рта.
Анемна розповід ла істрію про Лі Бо вже бзліч разв.
– А мже, прочитєш врш про шовкопрдів? – питє Юсефна,
налаштвуючись жувти сво карамльку.
Цей врш Юсефні подбається чи не найбльше; йог надруквано на
сторнці 61.
61
Анемна гортє кнжку назд і читє вірш. Юсефна сл хає та хитє
головю; як на нї, врш прекрсний. Юсефна не знє, як ті шовкопрди на
вгляд, але дмає, що красві. Мóже, вон сють у тмряві, нче світлячк?
Їй так примно уявлти соб, як вон лежáть, зіщлившись, і свтяться,
а впродвж дóвгої-предвгої зим їм снться шовкопрдні сни.
Анемна закнчила читти. Вон смкче остнню карамльку. Поврх
квдри там-сям валються жвті і червні обгртки. Анемна злáзить з лжка.
Надврі за вкнами вже звсім тмно. Юсефна бер кнжку й обержно
провдить п льцями по китйських знках згор донзу.
– Шовкопрди сп ли бльше тсячі разв, а пóтім Лі Бо про це написв, –
повжним тном шепче вон. Юсефна прсто не йме ври, що цей врш
такй двній. Він видаться дже свжим, дмає вон, йогó мвби напсано
щйно-щойнсінько, хвльку тму. А втім, нвіть не хвльку. Юсефна гадє:
він здаться такм сучсним том, що йог дсі не бул напсано. Нби
дмка, заклдена в цей вірш, стрльнула в глову Лі Бо сме ції мті…
– Юсефнко! – гукє Анемна з внної кімнти – Ход сюд чстити
зби! Звтра вдсвіта вирушємо на робту.
За виданням: Оса Ґан Шведер, Сни шовкопряда, пер. Г. Кирпи, Київ 2009.
аніскілечки – ani troszkę, nic a nic

вантажний ліфт – winda towarowa
вдосвіта – przed świtem
вершковий – śmietankowy
викочувати – wytaczać
власне кажучи – właściwie
вряди-годи – niekiedy, od czasu do czasu
гомілкa – goleń, podudzie
грубкa – piecyk
депо – zajezdnia
до вподоби – podoba się, pasuje
закапелочок – kącik
закоцюблі пальці – przemarznięte palce
залізниця – kolej
залюбки – chętnie
зіщулитися – skulić się, zwinąć się
кермо – kierownica
62
краєвид – krajobraz
крихітний – drobny, malutki, maluteńki
лаятися –kłócić się
лука – łąka
метушливий – głośny, gwarny, ruchliwy
мимрити – mamrotać
млявий – senny, omdlały
на всі сто (розм.) – na sto procent
налаштований – nastawiony, nastrojony, przygotowany na coś
не вельми – nie bardzo
никати – wałęsać się, szwendać się, chodzić bez celu
обгорткa – opakowanie
окинути поглядом – obrzucić spojrzeniem
острів – wyspa
перебратися – przeprowadzić się
поєднати – połączyć
попелястий – popielaty
потойбіч – po tamtej stronie
правити за – służyć za
проґавити – przegapić
промандрувати – przewędrować
просторий – przestrzenny
розгублено – niepewnie, ze zmieszaniem
роздивлятися – oglądać, przyglądać się
роздратовано – z irytacją
розтопити – rozpalić
споглядати – obserwować
стегнo – udo
строкатий – pstrokaty
сутінки – zmrok
cяяти – świecić, lśnić, błyszczeć
таким чином – w taki sposób
тинятися – wałęsać się
хіба – czyż, czy
чималий – niemały, spory
шовк – jedwab
шовкопряд – jedwabnik
шурхотіти – szeleścić
63
Вправи
Частина I
I. Опишіть Юсефіну; хто вона, чим займається, якої вона вдачі.
II. Розкажіть про життя Юсефіни й Анемони – де вони мешкають, де пра-

цює Анемона, що вони роблять на роботі й після роботи.
III. Слова в дужках перекладіть українською мовою.

1. Юсефіні доводиться добре пильнувати. Якщо вона (przegapi) ....................
................., то сонце спокійнісінько (powędruje) ..................................... небом
і сховається потойбіч луки.
2. У кухні сидить біля столу Анемона й читає газету. (Niekiedy) ...................
.................. вона зітхає й (z rozdrażnieniem) ..................................... шурхотить
сторінками.
3. Коли Юсефіна щось відповідає, то Анемона за своїм звичаєм трохи
(niepewnie) ..................................... їй усміхається.
4. Вони (przeprowadziły się) ..................................... на острів у будинок за за-
лізницею кілька місяців тому.
5. Юсефіні (ani troszkę) ..................................... не набридає никати помешкан-
ням із кімнати в кімнату й дивитися надвір у високі вікна.
6. З цього вікна світ здається (zabiegany, pstrokaty i zakurzony) ……………. ....
................................. ..................................... Коли вона злазить з підвіконня і пе-
реходить до вітальні, то світ там (przeciwnie – spokojny i senny) ....................
................. ..................................... ..................................... .
7. Загалом жити в цьому будинку просто чудово – у цьому думки Юсефіни
та Анемони (są całkowicie zbieżne) ..................................... .
8. На стіні причеплено сіру скриньку, в яку Анемона засовує свою картку,
що (służy za klucz) ..................................... ....... .............................., і (w taki sposób)
..................................... ..................................... відчиняє двері.
9. Десь (w pół drogi) ………. ………………… між готелем і островом, де вони
мешкають, (znajduje się)………………………. бібліотека.
10. Oбидві несуть під пахвами (po niemałym stosiku książek) .............................
........ ..................................... ..................................... Анемона каже, що в неї таке
відчуття, ніби вони пограбували банк.
11. Юсефіні цікаво, звідки Анемона знає, (co czują ci, którzy okradają banki) ...
.................................. ..................................... ....................................., але вона не ози-
вається й словом.
64
12. Вони влягаються під ватяною ковдрою, і вона кладе свої (przemarznięte)
.................................... пальці на приємну й теплу Анемонину гомілку.
13. А ти (jesteś na sto procent pewna) ..................................... ..................................... ..
..................................., що це той самий вірш? – перепитує вона ще раз.
14. У передмові сказано, що саме так китайський поет Лі Бо й записував вірші
(ponad tysiąc lat temu) ................................ ................................ ................................ .
15. Тут розповідається, що він (wędrował po górach, po całych Chinach) .....................
............... .................................... ...................................., спускався річками і писав вірші.
16. Анемона розповідала історію про Лі Бо (już niezliczoną ilość razy) ..............
....................... ..................................... .
17. Анемона (kartkuje) ..................................... книжку назад і читає вірш. Юсефі-
на слухає та (kiwa głową) ..................................... ..................................... як на неї,
вірш прекрасний.
18. Їй так приємно уявляти собі, як вони лежать, (skuliwszy się/zwinąwszy
się) ..................................... ..................................... і світяться, а впродовж довгої-
предовгої зими їм сняться шовкопрядні сни.
IV. Перекладіть речення українською мовою.

1. Józefina siedzi na kuchennym stole, zwiesiwszy nogi do zlewu.
2. Anemona siedzi plecami do Józefiny i czyta gazetę. Od czasu do czasu wzdycha
i z irytacją szeleści stronicami.
3. Józefina nie przeszkadza Anemonie czytać i złościć się. Nie bardzo interesuje
ją to, co jest napisane w gazetach.
4. Woli patrzeć na żółte i błękitne pociągi, które powoli przejeżdżają po moście.
5. Za placem skręca w prawo w zaułek i zjeżdża ulicą w dół.
6. Anemona pracuje w miejskiej restauracji. Jeszcze przed świtem wyprowadza
swój rower i sadza Józefinę na bagażnik przed kierownicą.
7. Pod baldachimem stoi szwajcar w czerwonym uniformie.
8. Podczas, gdy Anemona stoi za barem wycierając szklanki, Józefina szwęda się
długimi korytarzami i jeździ w górę i w dół windą towarową.
9. Wbiega schodami na najwyższe piętro, gdzie stoją książki dla dzieci.
10. Anemona mówi, że ma uczucie jakby okradły bank. Józefinę ciekawi, skąd
Anemona wie, jak czują się ci, którzy okradają banki.
11. Mieszkanie wita je chłodem i mrokiem.
12. Józefinie jest to obojętnie, chętnie codziennie jadłaby zupę pomidorową
i kanapki z serem.
13. Na górnej półce znalazła torebkę śmietankowych karmelków, którą Anemona
schowała w pękniętym imbryku.
14. Ponieważ Anemona już nie pamięta, po co schowała te śmietankowe karmelki,
decyduje, że najlepiej od razu je zjeść.
65
15. Na jednej stronie wiersz jest wydrukowany z góry do dołu chińskimi znakami.
Na stronie obok wiersz jest przetłumaczony i wydrukowany zwykłymi literami.
16. Podczas, gdy Anemona czyta na głos, Józefina przygląda się chińskim znakom.
17. Józefina nie wie, jak wyglądają jedwabniki, ale myśli, że są piękne. Może
świecą w ciemności, jak świetliki?
18. Bierze książkę i ostrożnie przesuwa palcami po chińskich znakach z góry
na dół.
19. Józefina po prostu nie może uwierzyć, że ten wiersz jest taki stary. Wydaje się
bardzo świeży, jakby napisany przed chwilą.
Частина II
I. Прочитайте текст. З-поміж трьох варіантів (A, Б, В) виберіть правильний.

Коли дитинства не існувало
Ставлення до дитини змінювалося (1) .......... кількох століть. Малюка, що
навчився ходити й розмовляти, у старі часи (2) .......... вже як крихітного до-
рослого. Лише з плином часу та модернізацією йому стали (3) .......... більше
уваги, внаслідок чого соціальне дозрівання вповільнилося. Родина не здій-
снювала й не контролювала (4) .......... індивідуальних та суспільних ціннос-
тей, не опікувалася соціалізацією маленьких дочки чи сина. Дитинство охо-
плювало тільки перші роки існування, а сім’я аж до кінця XVII століття не
(5) .......... емоційної функції. Утім, розуміння цього етапу життя поступово
еволюціонувало.
У домодерний період (6) .......... про цінність дитини принципово відрізня-
лося від сучасного. Батьки з нижчих прошарків могли продати її чи віддати
в заставу, виховання було дуже суворим із величезним значенням тілесних
покарань. Нарешті, насмішки з дитини та підлітка були невід’ємною рисою
народної культури Середньовіччя та раннього Нового часу.
Початки (7) .......... в ставленні до дітей і дитинства чітко пов’язані зі зміною
ментальних структур від часу Ренесансу та Реформації, та ці яскраві зрушен-
ня виявилися у державній політиці й суспільних (8) .......... значно пізніше,
за доби Просвітництва. Саме воно, щосили долаючи схоластику, дало нам
сучасне (9) .......... виховання, освіти й ставлення до дитини. Сучасні моделі
(10) .........., система навчання й контролю, (11) .......... до раціональності – все
це продукти Просвітництва, великого „розчаклування світу”, позбавлення
впливу церкви й подолання схоластики.
У Франції та Великій Британії, які були на чолі просвітницького руху,
з’явилися спеціальні педагогічні (12) .........., один із яких – „Еміль” Жан-Жака
Руссо – став настільною книжкою просвітника-педагога.
66
Насамперед однією з особливостей Нового часу виявилося (13) .......... пока-

рань, зокрема заміна тілесних моральними. Для жінок-дітозгубниць поширені
були пом’якшені вироки, однак із моральним засудженням і вимогою покути.
Ідеї Джона Локка, англійського мислителя, (14) .......... до утворення по
всій Європі притулків для жебраків та сиріт. Дитина ставала моральною
(15) .........., а її народження – великим подарунком для батьків, суспільства,
держави. Однак за дитячі права й загальну освіту боротьба точилася ще довго,
що найяскравіше виявилося на острові європейської демократії – у Великій
Британії. Обмеження жіночої та дитячої праці й масовість освіти – (16) ..........
тривалих реформ і дебатів у суспільстві упродовж усього XIX cтоліття.
Другу половину ХVIII – першу половину ХІХ століття вважають (17) ..........
періодом в історії родини. Якщо в центрі старої родини стояв (18) .......... бать-
ка й управління домом, то життя (19) .......... сім’ї будується на залежності від
дитини та її (20) .......... .
За: В. Маслійчук, Коли дитинства не існувало: сучасна модель виховання та ставлення
до дітей сформувалася за часів Просвітництва, http://tyhden.ua/History/52335/PrintView,
[17.06.2012]
A Б В
1. в часі впродовж часом
2. сприймали вважали визнавали
3. присвячувати надавати приділяти
4. усвідомлення передання подання
5. виконувала робила мала
6. уявлення думки переконання
7. перевороту зламу переосмислення
8. вчинках процесах діях
9. ставлення уявлення розуміння
10. розуміння ставлення поведінки
11. бажання прагнення прямування
12. тексти книжки трактати
13. послаблення зменшення знищення
14. підштовхнули довели спонукали
15. якістю цінністю цінність
16. вияв результат причина
17. як важливий як визначний визначним
18. авторитет значення вплив
19. сучасних сучасної сучасній
20. майбутнє майбутньому майбутнього
67
II. Слова в дужках поставте у відповідній формі.

1. Вчені з’ясували, що діти, які ростуть з [домашня тварина] ...............................
...... ....................................., а саме – з собакою чи котом – хворіють рідше, ніж
діти, які живуть без домашніх тварин.
2. Попередні дослідження свідчили, що наявність [домашні тварини] ........
............................. ..................................... знижує ризик [алергія] ...........................
.......... у малюків, у той час як останні дослідження показали, що соба-
ки можуть навіть запобігти розвитку [дитяча астма] .....................................
..................................... .
3. Пес став товаришем людини, і від [сива давнина] ..................................... .......
.............................. його активно використовували в різних сферах [людська
діяльність] ..................................... .
4. Чотирилапі друзі допомагали також у [стародавні війни] ................................
..... ..................................... .
5. Військове використання собак розпочалося давно. Наші предки побачили
переваги використання чотирилапих під час [військові сутички] .................
.................... ..................................... і [міжплемінні конфлікти] ................................
..... ..................................... .
6. Доведено, що предками більшості сучасних догів/мастифів були тибет-
ські мастифи. Їх використовували з [військова мета] ..................................... ...
.................................. і вважали [благородна порода] ..................................... ..........
........................... з прадавніх часів.
7. Із [Середня Азія] ..................................... ..................................... через [Передня
Азія] ..................................... ..................................... ця порода собак поширилась
по [вся Євразія] ..................................... ..................................... .
8. Схоже, що саме ассирійці першими почали використовувати бойових псів
як [самостійна військова сила] ..................................... ..................................... .......
.............................. .
9. Зазвичай бойові пси ассирійців йшли в атаку разом із [бойова колісниця]
..................................... ....................................., а інколи й разом із [вишколені ге-
парди] ..................................... ..................................... .
За: http://life.pravda.com.ua/health/2012/07/10/106333/ [03.06.2012] і http://tyzhden.ua/History/54414,
[03.06.2012]
III. Прочитайте текст. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово.

Культ предків
Генеалогія набуває все більшої (1.) ..................................... поміж українців,
проте слабке технічне оснащення архівів не дає можливості відновленню ро-
доводу перетворитися на поширену практику
68
– Хто може одразу (2.) ..................................... повне ім’я та прізвище, а також

дату й місце народження своїх бабусі та (3.) .....................................? – співробіт-
ниця одного з харківських архівів Наталя щоразу запитує про це студентів
під час екскурсій. Результати показують, що в українських (4.) .......................
............ не культивується знання про рід, хоча кількість охочих заглибитися
в (5.) ................................... власної родини стрімко зростає за останні 20 років.
– До початку 1990-х генеалогією практично ніхто не (6.) ................................, –
каже архівіст. За її спостереженнями, вивчення родоводу в Україні пережи-
ває бум.
Найчастіше пошуки родоводу (7.) ..................................... з власної родини.
Спершу треба зібрати всі наявні вдома (8.) .....................................: свідоцтва про
народження, шлюб та смерть. Не менш важливо опитати родичів щодо дат
та місць народження предків, тлумачення фотографій і спогадів. Коли ж ін-
формацію в родині зібрано, варто (9.) ..................................... пошук у джерелах.
До них належить не лише мережа українських та іноземних архівів, у яких
можна (10.) ..................................... певні відомості через листування, а й військо-
ві комісаріати, Товариство Червоного Хреста.
Ресурси Інтернету також можуть бути (11.) ..................................... інформа-
ції. Розібратися в них допомагають портали, (12.) ..................................... генеа-
логії, де детально розписано можливості пошуку й підводні камені цього не-
вичерпного процесу. Якщо родичі (13.) ..................................... в Першій світовій
війні або зникли безвісти в Другій, репресовані чи відправлені на примусові
роботи, кожну категорію потрібно шукати в належному місці.
За: І. Завгородня, http://tyzhden.ua/History/18066/PrintView, [05.07.2012]
IV. Прочитайте текст. Випишіть слова, пов’язані з тематичною групою

„торгівля”.
Жити у місті чи в селі?
Над цим питанням часто розмірковує молодь, обираючи своє подальше
місце проживання. Статистика свідчить, що чисельність міського населен-
ня постійно збільшується, а сільського – зменшується. Та все ж малесенькі
населені пункти теж мають свої переваги. Міста манять молодь перспекти-
вами, роботою, кар’єрним ростом, місцями відпочинку і розваг тощо. Люди
обирають життя у місті, зовсім забуваючи про низьку якість продуктів
харчування у супермаркетах, дорожнечу житла та низку інших очікуваних
проблем.
Так, у містах можна заробити більше грошей, але водночас люди зму-
шені витрачатись на транспорт. Для мешканців міста важливим є якісний
одяг, взуття, наявність комп’ютера тощо. Врешті-решт, багато людей, які
69
проживають у містах, не мають можливості навіть влітку постійно купува-

ти собі садовину. Для когось це дорого, а в інших просто не вистачає часу
ходити на ринок і вибирати там широкий асортимент фруктів. Крім садови-
ни і городини, міським мешканцям доводиться купувати молочні продукти.
Більшість людей вибирає їх у супермаркетах, магазинах, кіосках тощо. Адже
їхати зранку на базар і вишукувати собі продавця з домашнім молоком всти-
гають далеко не всі. Та й ціна там може бути зависокою. Цей перелік можна
продовжувати. Але володіння такою інформацією мало кого змусить повер-
нутися жити в село. Там теж багато різних проблем, та й працювати фізично
важко.
За: Ж. Титаренко, http://varta.kharkov.ua/1000641/analytics/1074599.html [06.11.2012]
V. Переконайте свого друга, що життя у місті набагато краще, ніж жит-

тя у селі. Перекладіть подані в таблиці слова українською мовою. Викорис-
тайте їх у своїй розповіді.
wyższe zarobki rozrywki
perspektywy zawodowe możliwości rozwoju
życie kulturalne oferta edukacyjna
szybkie tempo życia życie towarzyskie
ciekawe znajomości różnorodne możliwości
księgarnie, teatry, kina szeroki wybór usług
VI. Прочитайте про переваги сільського життя. Наведіть вісім переваг

міського життя.
В селі жити краще, тому що:
– у селі чистіше повітря;
– сільські жителі менше витрачають на продукти харчування, бо, як прави-
ло, мають свої, до того ж екологічно чисті;
– у селі тихо і спокійно, немає такої метушні, як у місті;
– селяни мають власні будинки і можуть не перейматися такими міськими
проблемами, як, наприклад, сусід зверху затопив, чи сусід за стінкою ро-
бить ремонт і постійно стукає і грюкає тощо;
– маєш можливість казати людям „добрий день” і чути від них відповідь;
– у селі люди більш привітні та дружні;
– не потрібно платити квартплату. Селянин сплачує лише за газ та світло;
– у селі немає такого поняття, як „нудьга” – завжди є що робити;
– сільські люди фізично витриваліші, ніж міські.
За: http://mehanik.net.ua/2008/10/24/chomu-v-seli-zhyty-krasche/ [06.11.2012].
70
VII. Напишіть продовження розповіді:

Жити в селі – це стильно. Дедалі частіше митці та інтелігенція вибирає сіль-
ське життя. Спалахи фотокамер вони міняють на смак коров’ячого молока…
VIII. Прочитайте текст. Опишіть своїми словами особливості ділового

спілкування в Японії.
Бізнес-культура Японії
Культура ділового спілкування в Японії дуже подібна до китайської,
оскільки його підставою тут також є встановлення „духу дружби” і прин-
цип надзвичайної чемності. Японці пристосовуються до західних технологій
і західного одягу, однак нічого не втрачають зі своєї культури і національних
традицій.
У Японії, як і в Китаї, заборонено поводитися розкуто, висловлювати дум-
ку прямо і категорично. Особливо сувора японська мораль до жінки. Японки
повинні в усьому коритися чоловікові, бути ввічливими і скромними. Жін-
кам тут не подають пальто, не поступаються місцем і не відчиняють перед
ними двері.
У розмові не варто провокувати японця на чітке „ні”, оскільки найбру-
тальніша відповідь для представника південно-східного регіону – відмова.
Як і в спілкуванні з представниками інших народів південно-східного куль-
турного простору, думки й поведінку японців досить важко зрозуміти. Вони
висловлюються не просто обережно, а вкрай обережно, почуту прямо в очі
правду можуть сприйняти як страшну образу. За будь-яких обставин, навіть
у важкому горі, вони поводяться пристойно, з гідністю.
Основу японської бізнес-культури становить принцип жорсткої суборди-
нації. Як і в Китаї, статус людини тут визначається віком, рангом і статтю.
Японці дотримуються принципу „старший – молодший”, навіть старша на рік
людина автоматично отримує вищий статус. Європейкам важко налагодити
партнерські стосунки з японськими та корейськими бізнесменами, які негатив-
но ставляться до жінок у бізнесі. В їхніх країнах жінки дуже рідко займають
високі посади і традиційно належать до низькостатусних соціальних груп.
Ієрархічність, субординованість японського етикету відобразилися на
культурі поклону – традиційній формі вітання. Чим нижчий уклін, тим біль-
ше поваги він виражає. Європейці не розрізняють їхніх поклонів, та японці
на це не ображаються. Навпаки, їм притаманні своєрідні культурний снобізм
та культурна замкненість. Вони абсолютно байдуже ставляться до безпо-
радності іноземця у спробах їсти паличками; європейки у кімоно, на думку
японців, виглядають кумедно; негативне враження справляє на них недоско-
нале володіння японською мовою.
71
Культура ділового спілкування в Японії передбачає багато обмежень,
ігнорування яких пов’язане з ризиком припинення будь-яких стосунків.
Японський етикет понад усе вимагає пунктуальності, поваги до статусу, від-
сутності будь-якої афектації у стосунках. Щоб не спізнитися, японець може
прибути на переговори задовго до встановленого часу.
За: http://pidruchniki.ws/13560615/kulturologiya/biznes-kultura_ yaponiyi, [3.10.2012]
IX. Поговоріть у парах про міжкультурні відмінності у поведінці. Чи ви ма-

єте досвід спілкування з представниками інших культур, яку різницю ви по-
мітили?
XI. Напишіть есе на тему:

Чому варто пізнавати інші культури?
ЗАНЯТТЯ V
Бегемóт Кібóко
Хто такй бегемóт Кібóко
В фриці, на брезі окену, в неглибкій і тéплій лагні Куросні, жив

соб одн бегемт. Жив він там самотю, але це не знчить, що так бул
завжд.
У двні-двні час в лагні жил акли. Це бул лгідні й гостнні істти.
Отóж, кол з лсу прийшл бегемóти, акли поступлись їм рдною лагною
і попливл в океáн. Там вон живть і тепр. Ось чом я не врю рзповідям
про підстпність і жорсткість акл. Не все, що розповідють, – првда.
Ну, та гді про акл. Крще поговримо про ншого бегемта.
Псля тог, як усі йог рдичі помрли, він лишвся в лагні одн.
Бегемт жив там багто рків, і кóжен, хто приїздв до Куросні,
в розташване поблиз слище Мзімні чи у велке мсто Дар-ес-Салм,
неодмнно питв:
– А де бегемт, де той кібко, що жив самотóю?
Річ у тім, що мвою суахлі „кібко” – це і є бегемт. А що поблиз нших
бегемтів не бул, то так йог і зв ли: Кібóко – сбто бегемт.
Як лди обрáзилися на бегемóта Кібóко

Ус бул б гарá зд, якб Кібко харчуввся так смо, як і акли, – рбою,
або їв те, що й чрні сорки, які полюблють здити врхи на слонх, –
жукв або метликів. Та, на жаль, Кібко не любв ані рби, ані жукв, ані
метликів, а щончі полишв лагну і йшв пстися на рсове пóле й своми
коротнькими товстми ногáми витптував молод зелні пагінц. Бегемт
не знав, що лди Куросні докладють багто прáці, щоб вплекати рис.
Але незнанн – не вправдання, як кже мдрий Мараб. Той сáмий Мараб,
в якóго лса голов і якй на кóжен впадок мє вл чну прказку чи прислв'я.
І ст лося так, що мшканці Куросні зненвиділи Кібко. Отóж, кол
лди із Мзімні чи з велкого мста Дар-ес-Салма рдили їм не дже брти
до сéрця кпості Кібко, вони відповід ли:
73
– Кібко витптує не ваш рис. Ми вб'єм Кібко!

Ось-ось жорсткість м ла взти гру. І тод занепокєний Кібко — він
уж на той час дщо помтив і дщо почв — врішив пордитися з Рбкою.
Як бегемóт Кібóко розмовлв з Рбкою

Самóтнє житт Кібко дивув ло морськх мшканців, вон ж бо звкли
тримтися табунцми. Отж, кол бегемт поклкав Рбку, вон охче
припливл до ньго. Рбці давн кортíло хоч щось дізнтися про Кібко та
йог рдичів. Вон зустрíлися на тму мсці, де солні вди окену змíшу-
ються з прсними вдами рчки, як впадє в лагну. Ніхт не заважв їм, і ось
як відбулся між нми розмва.
РБКА. Не розумю, чогó це всі тварни, як живть на сші, мють вóвну,

а ви, бегемти, ї  не мєте?
КІБКО. Щоб відповіст на тво запитння, трéба розказти одн прадвню
істрію. Ти мжеш вíрити чи не врити, але колсь, ще до тог, як з'явлася
людна із своми човнми й буднками, бегемти м ли густ, грну ввну.
І жил вон не у вод, як тепр, а на суходлі. Слон, у якго ввна бул
ріднька і, мжна сказти, звсім непомтна, дже зздрив бегемтам. Він
змвився з Крликом…
РБКА. Це такй звір з двгими в хами?
КІБКО. …І з двгим брехлвим язикм. тже, Крлик і Слн надмали
звест бегемтів зі свту. Крлик запросв їх на проглянку до гарчого
зера. І кол вон спокійнсінько походж ли піщáним брегом та милув лися
свою густю ввною, прибг Слн і поспихв їх усíх у вду.
РБКА. Ал ж вон не загнули!
КІБКО. Так, бегемти вбралися на брег, але ввна у них геть влізла. Їм
ст ло дже сромно, і відтді вон весь час живть у вод, а на брег вихдять
тльки вноч, щоб попастся.
РБКА. ксь одн бегемт перекнув човн з рибáлкою. Риб лка хóтів
упіймти менé на гачк. Я в борг пред твоми рдичами.
КІБКО. Ну от і допомож мен пордою. Лди хчуть напсти на мне, бо
я ночми їм хній рис. Вони хчуть вбти мен. Що робти?
РБКА. Не зню, що й сказти. Я б могл пордити тоб не чіпти рсу. Але
ж я сам дбре зню, що так глод. Мо дмка: наберся терпц і почекй,
що бде.
Так сказ ла Рбка і, махнвши хвостм, знкла у солній окенській вод,

а бегемт Кібко поплв прісню водóю до свої лагни.
74
До Куросáні прихóдять діти
Бегемт повернвся до лагни і побчив, що на ї  берегáх мигтть

блі сорочк і кофтнки, зелні спіднчки й сні штанц школярв. Тут
і там столи срі намти. Школяр з Дар-ес-Салма спорджували тбір.
І ст лося так, що тльки-но вон напнли намéти, як прибг чоловк і сказв:
– Бегемтові Кібко загржує небезпка!
Чоловк розповв про рис, і тод одн хлпчик запропонувв:
– Поствимо між водю і рсовим плем тин, і бегемт не змóже пройт до
свог пля.
Усí школяр сказá ли:
– Поствимо тин!
Вон взялся до робти і працюв ли цлий день. А кол тин бул звдено,
школяр вшикувалися в колну й пішл до тбору, співючи псню:
Звíрі савáни в крані Танзáнії –
Це велúке багáтство для всьогó свíту.
Ми повúнні зберегтú звíрів Танзáнії.
Др зі тварúн – прúклад для всіх.
Школяр співá ли, а бегемт Кібóко сидíв у вод, вткнувши в ха й нíздрі.
Він тихнько дхав і сл хав. Кібко не знaв, що весь цей г лас зчинвся
чрез ньóго. Ось чом, кол наст ла ніч, він, як завжд, вліз на брег,
обминв огоржу й донéсхoчу напсся на рсовому плі. Рис був такй
смачнй, що задовлений Кібко нвіть потанцювв на лан.
Мікмі
Врнці одн двчинка прокнулася в тборі ранше за всіх і побгла на
рсове пле подивтись, чи все там гарзд. Повернвшись, вона загук ла:
– Вам грно сп лося?
– Авжж, грно, відповіл їй школяр.
– То біжть поглньте на пле!
Всі побгли і зóйкнули.
– Я зню, що трéба зробти, – сказ ла двчинка. – Трба вкопати му,
заманти в нéї бегемта, зв'язти й відвезт до Мікмі.
І всі погдилися з двчинкою, бо в заповднику Мікмі є ставк бегемтів.
Там дбре ведться не тльки бегемтам, алé й слонм, лвам, ба нвіть
лсому мараб і лихíй слинвій гіні…
Тут мо рзповідь наближється до кінц, бо му вже вкопано, і всі
дти, і всі риб лки та селни Куросні чекють, кол до ції пстки попад
Кібко. Невідмо, кол сме попад він до пстки, але кжуть, що бегемти
75
неодмнно опинються в мі одног з п'ятдесят днів, відкли му врили,

прикрли звéрху гілкми та притрусли травю.
І тод настáне час перезду. І всі мшканці Куросні зберться попрощтися
з Кібко, бо хоч він і топтв рсові пол, але загалм був лгідний і нікму не
чинв лха. А лди із Мзімні й велкого мíста Дар-ес-Салма вйдуть на доргу,
щоб і соб попрощтися з бегемтом. Вон стотимуть оббіч дорги і кол під'де
машна з Кібко, заведть псню. Це бде псня із дбре відмими всім словми:
Де ж цей бегемóт?
Кібóко! Кібóко!
Але й стар словá грні, якщ вон дорчні.
Це бде свто, бо тод мжна бде сказти: „Лди врятув ли старго
Кібóко. В Танзнії ще однá тварна у безпці”.
І всі бдуть пиштися, бо ж пиштися мóжна не тльки велкими
перемгами свог нарду у війн, а й йог малнькими дбрими ділми.
За виданням: Джон Мбонде, Бегемот Кібоко, пер. Т. Бочарової, Київ 1978.
авжеж – oczywiście; pewnie, że tak

акула – rekin
бегемот – hipopotam
безпека – bezpieczeństwo
борг – dług
виплекати – wypielęgnować, wyhodować
влучний – trafny
гілка – gałąź
донесхочу – do woli
заважати – przeszkadzać
завести пісню – zaśpiewać
загукати – zawołać
заманити – zwabić
заповідник – rezerwat
зберегти – zachować, ocalić
звести зі світу – zgładzić
звести – wznieść, zbudować
зойкнути – jęknąć
колона – kolumna
кофтинка – bluzeczka
мигтіти – migotać
76
набратися терпцю – uzbroić się w cierpliwość

небезпека – niebezpieczeństwo
неодмінно – niezmiennie, koniecznie, obowiązkowo
непомітний – niezauważalny
ніздря – nozdrza
огорожа – ogrodzenie
опинитися – znaleźć się
пагінець – pęd, latorośl
пастка – pułapka
приказка – przypowiastka
притрусити – przysypać
розташований – rozmieszczony, położony
споруджувати – budować, wznosić
суходіл – ląd
суша – ląd
табір – obóz
тин – płot z wikliny
упіймати – złapać
хвіст – ogon
штанці – spodenki
Вправи
Частина І
І. Перекажіть текст своїми словами.
ІІ. Слова в дужках поставте у відповідній формі.

1. В Африці на (берег) ..................................... океану, в (неглибока і тепла) ..........
........................... i ..................................... лагуні, (жити) ..................................... собі
один бегемот.
2. Одна дівчинка (прокинутися) ..................................... раніше за всіх і (побіг-
ти) ..................................... на (рисовий) ..................................... поле подивитися,
чи все там гаразд.
3. І всі (погодитися) ..................................... з (дівчинка) ..................................... , бо
в заповіднику є ставок (бегемоти) ..................................... .
4. Вони (стояти) ..................................... обабіч (дорога) ..................................... і,
коли (під' хати) ..................................... машина з Кібоко, (завести) ..................
................... пісню.
77
5. Після того, як усі його родичі (померти) ....................................., він (лишити-

ся) ..................................... в (лагуна) ..................................... один.
6. Бегемоти (жити) ..................................... там багато (рік) ..................................... , і ко-
жен, хто (приїздити) ..................................... до Куросані, в (розташований) .............
........................ поблизу селище, неодмінно (питати) ..................................... про них.
7. Усе було б гаразд, якби Кібоко (харчуватися) ..................................... так само,
як і акули, – (риба) ....................................., або (їсти) ..................................... те,
що й чорні сороки, – (жуки) ..................................... або (метелики) ....................
................. .
8. Занепокоєний Кібоко – він уже на той час дещо (помітити) ............................
......... і дещо (почути) ..................................... – (вирішити) .....................................
порадитися з (Рибка) ..................................... .
9. Коли бегемот (покликати) ..................................... Рибку, вона охоче (при-
пливти) ..................................... до (він) ..................................... .
10. Кролик (запросити) ..................................... їх на (прогулянка) .............................
........ до (гаряче озеро) ..................................... ..................................... .
11. Рибалка (хотіти) ..................................... упіймати (вона) ..................................... на гачок.
12. Так (сказати) ..................................... Рибка, а бегемот поплив (прісна вода) ....
................................. ..................................... до (своя лагуна) ......................................
..................................... .
13. Бегемот (повернутися) ..................................... до лагуни і (побачити) ............
........................., що на її (береги) ..................................... мигтять білі сорочки
й зелені штанці (школярі) ..................................... .
14. Поставимо між (вода і рисове поле) .................................... ...................................
..................................... тин, і бегемот не (змогти) ..................................... пройти
до (своє поле) ..................................... ..................................... .
15. Школярі (співати) ....................................., а бегемот (сидіти) ................................
..... у (вода) ..................................... .
ІІІ. Знайдіть у тексті синоніми до слів і словосполучень:

будувати
вбити
виростити
жити наодинці
запастися терпінням
затривожений
звичайно
кожної ночі
любуватися
недалеко
78
скільки завгодно
схопити
IV. Доберіть антоніми до слів:

боязкий
весело
вперше
всередині
говорити
жартома
зблизька
наступний
невдача
передній
поважний
поразка
з’являтися
праворуч
працьовитий
прокидатися
гарний
спереду
стверджувати
V. Наведені слова поєднайте з відповідними поясненнями. Виберіть слова,

що позначають позитивні та негативні якості людини, окремо запишіть ті,
що позначають стани. Подайте їхні польські відповідники.
доброзичливий – який поводиться гордовито, пихато, занадто самовпев-
нено, вважаючи себе у чому-небудь вищим від інших
непосидючий – схильний до заздрощів, який виявляє заздрість
розгніваний – який любить життя, завжди радісний, веселий; який
виражає радість, веселість
заздрісний – який про що-небудь думає, роздумує, розмірковує над
чимось; сповнений думок; задуманий
підозріливий – за яким немає ніякої вини; безвинний, невинний, який
нікому не робить шкоди
зарозумілий – який хоче, намагається про все дізнатися, все зрозуміти
пустотливий – уважний, привітний до кого-небудь
нечемний – який мало довіряє людям, схильний до недовіри
79
недовірливий – який прямо, безкорисливо, щиросердечно виражає

свої почуття, думки; відвертий, правдивий
допитливий – який бажає людям добра, співчутливо ставиться до ін-
ших, піклується про них
замислений – який виражає гнів, сповнений гніву, сердитий, роздра-
тований
безневинний – який не любить довго бути на одному місці і без певно-
го заняття; дуже рухливий, енергійний; непосида
нещасливий – схильний до підозр; недовірливий
люб’язний – який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий
життєрадісний – який залишився, живе наодинці, без нікого; який не
має сім’ї, рідних; одинокий; сам
самотній – який перебуває в стані неспокою, тривоги; схвильова-
ний, занепокоєний
стурбований – який поводиться неввічливо, непристойно; грубий, не-
вихований,
щирий – позбавлений радості, щастя.
VI. Використовуючи слова й пояснення до них із наведеної вище таблиці,

складіть коротку розповідь, що починатиметься словами:
У молодших класах його прозивали Пізнайко-Непосидько…
ІХ. Перекладіть речення українською мовою.

1. Nie uwierzyliśmy opowieściom o podstępności i okrucieństwie rekinów.
2. W pobliżu malowniczego jeziora położona była ich wioska.
3. Ten gatunek zwierząt nie żywi się rybami.
4. Lubił paść się na polu ryżowym i swoimi króciutkimi nogami udeptywał zielone pędy.
5. Doszli do wniosku, że niewiedza nie może być usprawiedliwieniem takiego
zachowania.
6. Ludzie radzili, aby nie brać sobie do serca podstępnych uczynków hipopotama.
7. Postanowili poradzić się swoich przyjaciół.
8. Jego samotne życie dziwiło mieszkańców wioski.
9. Korciło ich, by dowiedzieć się czegoś o swoich nowych sąsiadach.
10. Nikt nie przeszkadzał im w rozmowie.
11. Bardzo lubili spędzać ze sobą weekendy i każdą wolną chwilę.
12. Późnym popołudniem przechadzaliśmy się po piaszczystym brzegu morza.
13. Ktoś przewrócił łódź z rybakiem.
14. Uzbrój się w cierpliwość i poczekaj, co będzie dalej.
15. Zwierzę wyszło na brzeg, ominęło ogrodzenie i napasło się do woli.
16. Pewna dziewczynka z obozu obudziła się wcześniej od innych i pobiegła na pole ryżowe.
80
17. Trzeba wykopać jamę, zwabić do niej hipopotama, związać i odwieźć do

rezerwatu.
18. Przyznaliśmy im rację.
19. Spędzali ze sobą dużo czasu, a potem zostali prawdziwymi przyjaciółmi.
20. Wyszli na drogę, by pożegnać się z krewnymi, którzy odwiedzili ich po wielu latach.
Частина ІІ
I. Перекладіть речення українською мовою.
1. Nazywam się Celina, chociaż zawsze chciałam nazywać się Andżelina, bar-
dziej do mnie pasuje. Znaki szczególne – duże uszy, duże oczy, wspaniałe rzę-
sy. Mam też rogi, my, żyrafy, posiadamy je niezależnie od płci.
2. Nazywam się Diana, jestem lwicą i jak my wszyscy tu, w Afryce, jestem szczę-
śliwa, że jestem tu gdzie jestem. Słyszałam kiedyś powiedzenie – „zobaczyć
Neapol i umrzeć”. No nie wiem. Kocham życie i mogę śmiało powiedzieć, a na-
wet ryknąć – „zobaczyć afrykańską sawannę i żyć!”
3. Nazywam się Adela. Jestem papugą arą i jestem bardzo dumna z tego fak-
tu. Może nie wiecie, ale my, papugi, mamy bardzo dobry charakter. Jesteśmy
towarzyskie, pozbawione ducha rywalizacji, nie zazdrościmy sobie nawzajem
niczego – możemy żyć w dużym gronie (stadzie) bez kłótni i niepotrzebnych
potyczek.
4. Nazywam się Wolfgang, jestem fenkiem, najmniejszym lisem świata. Nic
nie mogę na to poradzić, ale należę do rodziny wilków. Mieszkam na pustyni
w Afryce.
5. Na imię mam Ryszard, jestem zebrą. Złośliwi mówią, że sylwetką przypomi-
nam osła, ci bardziej sympatyczni wskazują na podobieństwo do konia. Jedno
jest pewne, nie ma drugiego takiego zwierzęcia, które miałoby tyle czarno-bia-
łych pasków.
Za: R. Bryndal, B. Czechowska, Zwierzyniec. Listy z Afryki, Warszawa 2008.
II. Випишіть назви тварин, запишіть їхні характеристики – вигляд і типові

риси. Доповніть список, а також розширте опис.
Назви Назви Зовнішній Риси Ареал
польською українською вигляд характеру поширення
мовою мовою
żyrafa жирафа висока, розумна, Африка
струнка, повільна, (Кенія …)
довгі ноги, флегматична
довга шия … …
81
III. Прочитайте текст. Випишіть назви рис характеру людей, перекладіть

їх польською мовою.
Як виробити в дитини наполегливість
Наполегливість – це важлива вольова якість, вміння підкоряти свої дії по-
ставленій меті і, долаючи перешкоди, доводити розпочату справу до кінця.
Виховання наполегливості починається дуже рано. Дитина багато чого
не вміє, далеко не все їй вдається. Зустрівшись із труднощами, вона втрачає
інтерес до розпочатої справи. У неї може виробитися звичка залишати спра-
ву незавершеною, як тільки виникне потреба докласти зусиль. Від батьків
залежить багато: доброзичливо, але неухильно вони повинні вимагати від
дітей виконання всіх справ, які вони розпочинають: гру, заняття ліпленням,
малювання, домашню роботу тощо.
Здатність реалізувати поставлену мету й уміння доводити справу до кін-
ця особливо знадобляться дитині, коли вона стане школярем. Навчання по-
требує великої напруги, вольових зусиль, працездатності. Багато завдань ви-
даватимуться синові або доньці складними. Але батькам не слід квапитися зі
своєю допомогою. Вони можуть спрямувати думку дитини, дати пораду, але
все ж таки домогтися того, щоб школяр знайшов рішення самостійно.
Не можна виховувати наполегливість криком, наказами, покараннями. Це
лише викликає в дітей негативне ставлення до своїх обов’язків і послаблює
їхню волю.
Особистий приклад батьків, заслужена похвала, заохочення, поради, вка-
зівки без роздратування і моралізування – усе це допоможе дитині стати на-
полегливою. Може знадобитися й критика – відвертий осуд млявості і без-
вільності. В усіх випадках від батьків вимагається єдність і послідовність
у своїх вимогах.
Наполегливості вчить праця. Без праці і подолання перешкод вона взагалі
не може виникнути і проявитися. Особливо важлива праця, яку помічають
і оцінюють інші. Колектив контролює, не дозволяє зупинитися на половині
дороги. Тому треба всіляко заохочувати дітей до різних справ, залучати до
такої діяльності, де потрібно виявити наполегливість.
Від наполегливості слід відрізняти впертість, прагнення наполягати на
своєму, не слухаючи ніяких розумних доводів і пояснень, навіть якщо са-
мому від того буде гірше. Іноді деякі батьки не без гордості говорять: „Він
у нас такий наполегливий, якщо вже захотів, щоб йому купили іграшку,
обов’язково свого доможеться”. Така „наполегливість”, а точніше, розпеще-
ність і впертість приносять шкоду, псують характер, роблять дитину нездат-
ною переборювати свої слабості й досягати серйозної мети.
За: Сучасна енциклопедія виховання, http://mir-shkola.ucoz.ua/publ/batkam/zvazhajuchi_
na_zdibnosti/jak_virobiti_v_ditini_napoleglivist/8–1–0–78, [08.03.2012].
82
IV. Доповніть речення, вибираючи відповідну форму іменника.

1. Батьки посміхалися до (діти, дітям, дітей).
2. У мене немає його номера (телефону, телефона, в телефоні).
3. Глядачі довго аплодували (артистом, артистові, артисті).
4. Цей матеріал є в (підручнику, підручникові, підручником).
5. Ми приїдемо (у велосипеді, велосипедом, велосипедами).
6. На якому (курсах, курсі, курсу) ти вчишся?
7. Пішоходи повинні ходити (по тротуару, по тротуарi, тротуарам).
8. Оленка весь день ходила (по магазину, по магазинах, магазинами).
9. Хто сидить в (президіумах, президіумі, президіум)?
10. Скільки (студент, студентів, студенти) вчиться на вашому факультеті?
V. Поставте виділені іменники у множині.

1. Учневі ..................................... важко відповісти на поставлене питання.
2. Туристові ..................................... дали провідника.
3. Я заздрю її успіху ..................................... .
4. Ми пливли до берега ..................................... .
5. Поету повернули рукопис ..................................... .
6. Ми пішли по стежці ..................................... .
7. Чому ти не слухав її поради…………………………. ?
8. Треба віддати ноти музикантові ..................................... .
9. Папуга ..................................... повторюють голос ..................................... інших
птаха ..................................... .
10. Я вдячна лікареві ..................................... за допомогу.
VI. Дайте відповіді на запитання за зразком:

З ким ти зустрiнешся на вечорi? (моя дівчина). Я зустрiнуся з моєю дівчиною.
1. З ким ти вітався? (наша сусідка) ..................................... .
2. З ким ти був на стадiонi ? (моя команда) ..................................... .
3. З ким ти поїдеш в гори? (моя дівчина) ..................................... .
4. З ким ти прийшов до театру? (наші друзі) ..................................... .
5. З ким ти розмовляв на перервi? (мій викладач) ..................................... .
6. З ким ти поїдеш до Львова ? (наш приятель) ..................................... .
7. З ким ти радився? (твій лiкар) ..................................... .
8. З ким ти посварився? (наша сусідка) ..................................... .
9. З ким ти будеш радитися? (моя колега) ..................................... .
10. З ким ти домовився про зустріч? (наші знайомі) ..................................... .
83
VII. Займенники у дужках поставте у відповідній формі.

1. Машиніст загальмував, вискочив зі 1. [своя] ..................................... кабіни
і скотився в яр. Поїзди і колія були частиною 2. [наше] ....................................
щоденного життя.
2. Двері вона завжди замикала на ключ. 3. [Вона] ..................................... кімна-
та була зареєстрована як окрема квартира.
4. Міра привчила 4. [ми] ..................................... з братом до ґрейпфрутів.
5. Ще у ті часи, коли 5. [вони] ..................................... щойно почали експортува-
ти з Куби, і 6. [вони] ..................................... були заповнені овочеві крамниці,
і всі вважали 7. [вони] ..................................... якоюсь гидотою у порівнянні
з дефіцитними мандаринами.
6. Дід помер кілька років перед 8. [моє] ..................................... народженням.
7. Ми не сподівалися, що 9. [той] ..................................... року було так багато
крадіжок з товарних вагонів.
8. Сестра Віталія була 10. [наша] ..................................... далекою родичкою по
лінії Ігнатія. Сестри приносили 11. [ми] ..................................... підпільно свя-
чені йорданську воду, великодню паску.
9. У 12. [він] ..................................... була жахлива астма.
За виданням: Т. Прохасько, З цього можна зробити кілька оповідань, Івано-Франківськ 2005.
VIII. Прочитайте текст. Чим відрізняються мешканці різних країн? Роз-

кажіть, використавши свої знання та інформацію з тексту.
Як вітаються в різних країнах світу
• Найцікавішим привітанням можна назвати те, як вітаються тибетці. При
зустрічі вони правою рукою знімають головний убір, а ліву руку заклада-
ють за вухо і висовують язик.
• У Росії з найдавніших часів при зустрічі питали про здоров’я. Ця традиція
збереглася й зараз. Існує безліч варіантів вітання. Нейтральне „Здрастуй-
те” між добре знайомими людьми може бути замінено на дружнє „При-
віт”. В офіційному середовищі говорять: „Дозвольте вас привітати!”. Літні
люди іноді кажуть: „Моє шанування” і „Доброго вам здоров’я”. Приві-
тання працівнику – „Бог в поміч!”, людині, яка прийшла, – „Ласкаво про-
симо!”, тому, хто відвідав лазню, – „З легким паром!” і т.д. У російських
традиціях при зустрічі з добре знайомою людиною прийнято цікавитися
її справами. Припустимо запитати: „Що нового?”, „Як ти?”. А ще є дуже
прості „чарівні слова”, які обов’язково змусять співрозмовника посміхну-
тися: „Яка приємна зустріч!”, „Який я радий!”, „Ось це сюрприз!”.
• У педантичній Німеччині все суворо, навіть з процесом вітання. До 12 го-
дини дня кажуть „Добрий ранок”, з 12 до 17 години вечора – „Добрий
день”, а після 17 години – „Добрий вечір”.
84
• У Франції навіть малознайомі люди при зустрічі тa прощанні цілуються, по

черзі торкаючись один одного щоками і посилаючи в повітря від одного до п’яти
поцілунків, і кажуть: „Comment ca va”, що можна перекласти: „Як це йде?”
• У США задається стандартне питання при зустрічі – „Як справи?” і да-
ється така ж стандартна відповідь – „Все добре”. Причому якщо в людини
далеко не все добре, відповідь „Все погано” буде розцінена як поганий тон.
• У Гренландії відсутнє формальне вітання, але при зустрічі обов’язково
вимовляють: „Хороша погода”. Сенс цього зауваження виходить далеко
за рамки кліматичного визначення й означає „Світ прекрасний”.
• В Ізраїлі при зустрічі кажуть: „Мир вам!”.
• У країнах Латинської Америки при зустрічі прийнято обніматися, навіть
якщо це малознайомий або зовсім незнайомий чоловік.
• В Ірані люди бажають один одному веселощів і при зустрічі кажуть: „Будь
веселим!”.
• В Італії при зустрічі люди один одному кажуть: „Чао!”, або „Come sta”, що
значить: „Як стоїш?”.
• У Монголії при зустрічі люди говорять один одному: „Чи здорова ваша
худоба?”.
• У Китаї люди вітаються поклоном з витягнутими вздовж тулуба руками.
• Традиційне вітання в Таїланді називається „Вай”. При цьому складені ра-
зом долоні прикладають до голови або грудей. Положення рук і тривалість
всього жесту визначається соціальним становищем того, кого вітають: чим
значніше статус персони, тим вище піднімаються долоні, і тим довше три-
ває „Вай”. Походження цього жесту глибоко сягає своїм корінням у далеку
історію держави. На відміну від прийнятого в європейських країнах ру-
костискання, в тайському суспільстві вітаються на значній відстані один
від одного, притискаючи долоні до грудей і трохи схиливши голову.
• У Греції люди бажають один одному здоров’я. А їх стародавні родичі ві-
тали один одного виразом „Радуйся!”.
• У Стародавньому Єгипті під час короткої зустрічі жителі ставили запи-
тання: „Як ви пітнієте?”
• У Європі та Новій Гвінеї поширений звичай вітатися без слів, просто під-
німаючи вгору брови. Тільки на материку цей жест використовують, ві-
таючи друзів і рідних. А на тихоокеанському острові – іноземців.
• Деякі індіанські народи при зустрічі знімають взуття, а у деяких індій-
ських племен в Америці при зустрічі треба сісти навпочіпки. Така поза
вважається наймиролюбнішою.
• На півночі Африканського континенту праву руку підносять до чола,
до губ і до грудей. Це означає: „Я думаю про тебе, я говорю про тебе,
я поважаю тебе”. До цього дня найбільш кумедними залишаються вітання
85
африканських племен. Акамба в Кенії на знак глибокої поваги плює на

зустрічного, а представник племені масаї при зустрічі спочатку спльовує,
потім плює на власну кисть руки і тільки потім дозволяє її потиснути.
• В Замбезі прийнято при зустрічі плескати в долоні і робити реверанс.
• Жителі Полінезії труться носами і гладять один одного по спині.
• Ескімоси злегка б’ють один одного кулаком по голові і по плечах; на щас-
тя, це роблять лише чоловіки.
• Не дуже доброзичливо вітаються аборигени Нової Зеландії. Спочатку
вони вигукують страшні слова, потім плещуть долонями по стегнах, то-
пають ногами, згинають коліна і, нарешті, витріщають очі і висовують
язик.
• Агресивний відтінок носить і вітання в Белізі - там, вітаючись, замикають
на грудях руки, стиснуті в кулаки.
• У Лапландії при зустрічі труться один об одного носами. Мабуть, щоб
трохи зігрітися.
• Жителі Індії вранці ставлять запитання: „Чи не дуже турбували вас кома-
рі цієї ночі?”
• У Малайзії нерідко вітаються питанням: „Куди йдеш?”. Відповіддю слу-
жить розпливчасте: „Погуляти”.
• Представники племені Туарегів, що мешкають в Сахарі, починають віта-
ти один одного з відстані ста метрів. Вони стрибають, кланяються, крив-
ляються – і так впродовж півгодини.
• У державі Самоа обнюхують один одного.
• Зулуси при зустрічі здивовано вигукують: „Я тебе бачу!”
Ось таке розмаїття вітань оточує нас. За манерою вітати людей можна смі-
ливо визначити, звідки родом людина, тому що різні традиції та звичаї від-
кладають відбиток на те, як вітаються люди в різних країнах.
За: А. Гаркуша, http://myclass.at.ua/publ/jak_vitajutsja_v_riznikh_krajinakh_svitu/2–1–0–288,
[03.11.2012]
IX. Прочитайте текст, замість крапок вставте відповідне за формою сло-

во або словосполучення.
Львів запрошує на новорічно-різдвяні свята
На новорічно-різдвяні свята у 1. [Львів] ..................................... буде безліч
2. [фестивалі та святкові заходи] ....................................., щоб кожен – від малень-
кої дитини до 3. [старенький львів’янин] ..................................... – зміг обрати те,
що йому більше до вподоби.
Офіційно святкування розпочалися у Львові з відкриттям новорічної
ялинки та 4. [Львівський Різдвяний ярмарок] ....................................., на якому
всім запропоновано безліч заходів – майстер-класи та виступи 5. [колек-
86
тиви] ..................................... . Однак найбільше святкувань припадає в період

з 1 до 15 січня, протягом якого безліч 6. [державні та релігійні свята] .............
........................ .
Вже 6 січня на 7. [головна площа] ..................................... міста з’явиться тра-
диційний Дідух. Святкова процесія розпочнеться від Ратуші, і кожен охочий
зможе долучитися до ходи. Використовуватися буде той же 6-метровий Ді-
дух, що і 8. [минулий рік] ..................................... .
7 січня, на Різдво, місць для святкувань стане значно більше. В 9. [Му-
зей; народна архітектура] ..................................... та побуту розпочнеться фести-
валь „Спалах Різдвяної зірки”. Фестиваль відроджує традицію виготовлення
10. [великі Різдвяні зірки] ..................................... (1,5–2 м), які є головними сим-
волами Різдва. Відтак, тут можна буде стати учасником 11. [вертепні дійства]
....................................., долучитися до гурту колядників.
– Ми всіх запрошуємо в цей день відвідати наше свято, де кожен зможе
відчути себе не просто 12. [глядач] ..................................... вертепів, але й бути
13. [активний учасник] ..................................... дійства, – закликала всіх орга-
нізатор 14. [фестиваль] ..................................... „Спалах Різдвяної зірки” Надія
Дзвоник.
У цей день кожен з 15. [відвідувач] ..................................... зможе приміряти
вертепні костюми та стати справжнім 16. [персонаж] ..................................... вер-
тепу. Окрім того, відбудеться презентація традиційних Різдвяних зірок, які
цього року брали участь в 17. [офіційне відкриття] ..................................... ялин-
ки у Ватикані. Також кожна з тих зірок має 18. [своя неповторна історія] ........
............................., яку можна буде почути.
Продовжиться фестиваль 8 січня вже на центральних вулицях міста, коли
відбудеться святкова хода звіздарів, колядників та учасників вертепного дій-
ства, які запрезентують колекції Різдвяних зірок, що представляли у Ватика-
ні на відкритті ялинки. Почнеться святкова хода від 19. [внутрішній дворик]
..................................... Ратуші, і разом з 20. [Фестиваль] ..................................... вер-
тепів, який розпочнеться в цей день, своїми веселощами зaпoвнять централь-
ні вулиці міста. Завершиться хода на 21. [площа] ..................................... перед
Львівським національним академічним театром опери та балету ім. 22. [Со-
ломія Крушельницька] ....................................., де стоїть сцена. Щодо самого
23. [Фестиваль] ..................................... вертепів, то протягом 2 днів (8–9 січня)
на цій сцені в центрі міста вони показуватимуть свої сценки з народження
Ісуса Христа.
Також 7 січня у Храмі Пресвятої Євхаристії (пл. Музейна, 3) розпочнеть-
ся Різдвяний фестиваль „Велика коляда”, який стане вже тринадцятим за
час його проведення. Цьогоріч у 24. [фестиваль] ..................................... візьмуть
участь хорові, автентичні, фольклорні, духові та інструментальні колективи.
87
Сам же фестиваль має на меті глибше пізнання та популяризацію 25. [різд-

вяні традиції] ..................................... з усіх куточків України, саме тому органі-
затори заохочують учасників до виконання колядок, щедрівок, віншувань та
інших різдвяних творів Гуцульщини.
Завершаться всі офіційні святкування 19 січня, на свято Водохреща, коли
представники різних християнських конфесій разом освятять воду для гро-
мади міста.
Зa: http://zik.ua/ua/news/2011/12/28/326397, [10.11.2012]
X. Випишіть із попереднього тексту лексику, пов’язану з Різдвяними свята-

ми. Розкажіть про свята у Польщі.
XI. Заплануйте поїздку до Львова під час зимових свят. Складіть план подо-
рожі. Використайте такі конструкції:
кафе, бар обов’язково
спочатку ми підемо … вулиці міста неодмінно
потім відвідаємо … ялинка в центрі якщо буде вільний час
увечері візьмемо участь театр (вистава), концерт за умови хорошої погоди
у… зустріч із друзями, як завжди
завтра зустрінемося … відвідини родичів
після концерту будемо вихідні у Карпатах
… Буковель
плануємо кататися на покупки на різдвяному
лижах … ринку
XII. Прочитайте і відгадайте загадки.
З неба він летить, кружляє,

Біло землю застеляє,
В Новий рік чарує всіх:
Ну звичайно, білий ..................................... .
Щоб в мороз не бідувала,

Почепіть на гілку сала.
Чорногруда, білолиця,
Гарна пташечка .....................................
Він – не лялька й не людина,

На снігу стояти звик.
88
В нього ніс – смачна морквина,

Хто це? Звісно, .....................................
Календар новий чіпляє,

І повсюди поспішає
У дванадцять на поріг
Відгадали? .....................................
Хто, надівши шубку білу,

У снігу ночує сміло,
Має дуже куций хвіст,
Моркву та капусту їсть
Й часто носить у торбині
Хліба доброго окрайчик?
Це пухкий маленький ..................................... .
Хто приніс в дупло горішки,

Ще грибів та шишок трішки,
Як стрибне, не гнеться гілка?
Так, руда хвостата ..................................... .
Гори снігу намела,

Новий рік нам принесла,
Хоч тепла давно нема,
Чарівна пора – .....................................
Прийшла до нас у хату,

На новорічне свято,
Прикраси начепила,
Гірлянди засвітила,
Деревце-дивинка, Чарівна ..................................... .
Т. Чорновіл, Веселі зимові загадки, http://probapera.org/publication/13/8001/veseli-zymovi-
zahadky.html, [08.03.2012]
XIII. Складіть діалоги на тему:

1. Чи варто дитині купувати домашню тваринку?
2. Скажи мені, хто твій друг, – я скажу, хто ти.
XIV. Складіть розповідь, яка починатиметься словами:

Якби я була / був пташкою …
89
XV. Що скажете в таких ситуаціях українською мовою?
1. Nie kupię ci pieska, bo kto go będzie wyprowadzał na spacer…
2. Wolę kota od psa…
3. Pada, nie chcę iść na spacer z Charliem …
4. Nie cierpię zimy, bo nie umiem jeździć na nartach, tylko siedzę i marznę
w domu…
5. Mam w domu kanarka, śpiewa mi, a ja myślę, iż niedługo wiosna…
6. Latem nigdzie nie mogę polecieć, ponieważ nie mam z kim zostawić psa…
7. Nareszcie zima! Mogę się wyszaleć na stoku!
8. Uwielbiam prezenty na Nowy rok. Już szykuję listę …
9. Mam urodziny wiosną, więc to jest moja ulubiona pora roku. A że topi się śnieg
i jest zimno, trudno…
10. Posadzę w domu słoneczniki, tak żeby mieć słońce i lato przez cały rok …
Заняття VІ
Як ми колсь учлись
Дже рно почин лася за старх часв професйна освта на сел. Тод
вон почин лася, кол Ваньк або Одрочку бул вже „одл чено”1 і кол
Ванькві або Одрочці сорчка підійм лася вще тог мсця, про як ви
зраз не дмаєте, і зав'зувалася вузлм на спні.
Ваньк (або Одрочка) у цей час свог вку вже мцно трим лося за
мтерину спіднцю і весь час:
– Мáмо!
– Ось не ммай мен над душю! На ось дубц, пожен гси за ворта. Він
у мне хорший хлпець! Пожен, пожен! Мма на базр подуть, гостнця
кплять! Отк, отк їх! Гил, крич, гил! Отк! От грний хлпчик Ваньк!
А Мелня мми не сл хає! Жен! Жен!
Це бул прші й найраннші крки ншої освти. Гси – це був прший
і обов'язквий етп ншої освти. Прогрма освти у нас на сел склад лася
на підстві споконвчних традцій і на підстві життвих умв. хніми
інстркціями ми керув лися, за хніми вказвками ми йшл. Так, знчить,
прша нака – це гси. Псти гси, впсти їх так, щоб у чуж кпи не вбр лися,
пригнти додму всіх до одног – це бул прогрма ншого „тхнікуму”,
пршого, сказти б, крсу. Кол ви цьог спиту не складте, кол у вас
одберть де-нéбудь у чужму прсі або на чужй стерн картуз або ж ви,
навчючись поцілти, бхнете гусен грдкою по голов і приженте додму
змість восьм гусент смеро, – крім тго, що на вас бде побто новго-
новсінького вника, вас нікли не переведть на вщий курс.
Вщий курс – це свні.
Сам ж ви, пвна річ, розумєте, що це вже спрва далко серйзніша, ніж
гси. Свин ви вже в самй сорчці не впасте. Тут уж обов'язкво потрбні
бул штан… Змість дубц потрбний невелкий кийк. Цю спрву
доруч лося громадяннові від шест рóків. Ранше – ні. Бо тут трба бул
вже пвної кваліфікції, а найголовнше – повжності.
Сказти:
1
Відлучити від грудей, почати годувати з пляшечки.
91
– Ал! Бодй бул вон тоб здхла!

Це не те, що невнне й навне:
– Гил-гил!
Тут уж трба бул, щоб свин  почув ла, що над ню є верхвне
нач ло, трба бул вчсно й умючи вхлдити її кийкм, не хапючись і не
нерв ючись, а свідмо свої гдності, нби так, між ншим, прослти на
вгоні бсом:
– А куд ж от ти пішл? Каж, га? Куд ря-а-а-а-б?
А птім солдно додти:
– Сибрки на тбе нем!
„Волдарем” над свнями ми бул до десят-одиндцяти рків. Птім
ішл так „крси” вщої освти:
телта.
Ввці.
Корви.
Кні…
Переступвши на телчий курс, вже „дозволлося” вкрсти в бтька
папру й закрювати цигрку або прохти в пeрeхжих (тльки не зi свог
сел):
– Ддю, закурть нем?!
– Нем!
– Так дйте ж хоч сірничк!
В цей час (узмку) почин лася й заг льна освта в місцвій церкóвно-
приходськй або в нардній шклі… Звичйно, кол бул та шкла та бул
чботи, щоб у шклу ходти.
Дійшвши до кнського крсу, ввчері вже мжна бул, пригнвши кней
додму, вскочити на влицю на колдки.
Кол мти, бул, почнть:
– Уж, сибірко, хта тоб чимсь тхне!? Уж на влицю!?
Мжна бул мтері відповіст:
– Та?!
А як бтько почнть, крще мовчти. Бо в бтька аргумнти бул знчно
солдніші:
– Ти не той, не дже! Що от чботи вже пристрюєш? Ти мен дивсь!
Бтькові ноді тльки мжна бул сказти, та й то потихньку:
– Та я хібá, тту, що?! Я ж – нічго…
Кньми закнчувалася освта в ншому „тхнікумі”. Освта в „тхнікумі”
провдилася однково для хлпців і дівчт. З пвними, розумється,
відмнами: одночсно з „тхнікумом” хлпець вчвся погничувати, тести,
стругти, а двчинка – конплі брти, тпати, прсти, вишивти.
92
А д лі хлопччі й дівччі фнкції рзко розмежвувалися: хлпець ішв на

плугатар, на косар, а двчина на полльницю й на в'яз льницю.
Співти вчлися разм на колдках. Співти – це обов'язкво, як дхати.
Закнчувалася нша освта мтериними словми:
– Женти би вже лобурку слід!
Аб:
– Та мо вже дорсленька! Кум каз ли, що Івнів Максм уж наптував!
Мбуть, так у М'яснці й обкртимо! Час уж!
Кінць був ншій освті.
А тепр як подвишся – і семилтки, і десятилтки, тхнікуми, інститти,
університти, акадмії… Ой як „тжко” тепр ншій млоді! Нам бул знчно лгше!
За виданням: Остап Вишня, Як ми колись учились [у:] Вишневі усмішки. Задоронені тво-
ри, Харкiв 2010.
бодай би, нехай би – niech

в’язальниця – dziewiarka
вигін – pastwisko
вхлудити – tu: uderzyć
віник – miotła
вказівки – wskazówki; wytyczne
володар – władca, pan
ворота – brama
вчасно – na czas
гостинець – darunek; prezent
громадянин – obywatel
доручати – zlecać
картуз – kaszkiet
колодки (заст.) – zabawa; biesiada
кума – matka chrzestna
курс – kurs; warsztat; rok
курс – rok nauki (na uczelni)
лобур – nierób, próżniak
мамати – tu: marudzić
М’ясниці – w prawosławiu: okres po zakończeniu postu, kiedy można jeść mięso,
żenić się.
одлучити – odstawiać
підіймати – podnieść
93
підтяжки – szelki
плугатар – oracz
погонич – woźnica
полільниця – kobieta, która piele, usuwa chwasty
просо – proso
прясти – prząść
розмежувати – rozdzielić
сибірка – wąglik
сірник – zapałka
слід – trzeba, tu: warto
солідно – tu: poważnie
сорочка – koszula
споконвічний – odwieczny
стругати – strugać
тесля – cieśla
тесати – ciosać, obrabiać drewno
тіпати – przebierać włókna konopi, lnu
хапати – łapać
цигарки – papierosy
цілитися – celować
чоботи – kozaki
Вправи
Частина І
I. Перекладіть назви професій польською мовою.

юрист архітектор
адвокат психолог
слідчий соціальний працівник
нотаріус капітан далекого плавання
міліціонер ветеринар
економіст агроном
бухгалтер митник
фінансист тренер
лікар перукар
хірург манікюрниця
педіатр стиліст
стоматолог закрійник
94
провізор (фармацевт) швачка

програміст кухар
учитель кондитер
дизайнер зварник
перекладач монтер
менеджер механік
інженер водій
журналіст пекар
II. Ким ви мріяли стати у дитинстві? Що вплинуло на ваше рішення? Ким би

ви хотіли стати в майбутньому й чому?
III. Перекладіть українською мовою.

1. scenograf – autor oprawy plastycznej i architektonicznej utworu teatralnego
2. scenarzysta – osoba pisząca scenariusz
3. charakteryzator – nadaje twarzy i sylwetce aktora cech granej przez niego postaci
4. kompozytor – tworzy muzykę
5. pisarz, poeta – pisze teksty literackie
6. dziennikarz – przygotowuje i prezentuje materiały w środkach masowego
przekazu
7. wydawca – wydaje utwory
8. handlarz, sprzedawca – sprzedaje rzeczy
9. bibliotekarz – udostępnia zbiory
10. antykwariusz – kupuje i sprzedaje antyki
11. tłumacz – tłumaczy teksty
12. fotograf – robi zdjęcia
13. nauczyciel – uczy dzieci
14. dyplomata – prezentuje kraj
15. lekarz – leczy ludzi
16. kucharz – gotuje jedzenie
17. rolnik – pracuje w polu
18. architekt – projektuje domy
19. ślusarz – pracuje w fabryce
20. piekarz, cukiernik – piecze chleb i ciasteczka
IV. Прочитайте тексти, запишіть назви професій, опишіть їх.

1. У цьому ж будиночку жив відомий лікар Пілюлька, який лікував ко-
ротульок од усіх хвороб. Він завжди ходив у білому халаті, а на голові но-
сив білий ковпак з китичкою. Жив тут також знаменитий механік Гвинтик із
своїм помічником Шпунтиком; жив Сахарин Сахаринович Сиропчик, який
95
прославився тим, що дуже любив газовану воду з сиропом. Він був дуже
чемний. Йому подобалось, коли його називали по імені й по батькові, й не
подобалось, коли хто-небудь звав його просто Сиропчиком. Жив ще в цьому
будиночку мисливець Кулька. В нього був маленький собачка Булька й ще
була рушниця, яка стріляла корками. Жив художник Тюбик, музикант Гус-
ля та інші коротульки: Поспішайко, Бурчун, Мовчун, Пончик, Забудько, два
брати Якосьбудько й Либонько. Але найвідомішим серед них був малюк на
ім’я Незнайко. Прозвали його Незнайком за те, що він нічого не знав.
За виданням: М. Носов, Незнайко в Сонячному місті, пер. Ф. Маківчука, Киïв 1976.
2. Журнал FORBES опублікував власний рейтинг популярних професій
майбутнього. Зокрема, з’являться такі спеціальності, як: техніки генної ін-
женерії, послугами яких будуть користуватися роботодавці, які вивчають
потенційного працівника (щоб прочитати ДНК кандидата); адвокати тварин,
які будуть захищати наших менших братів у судах (через 20 років люди і тва-
рини можуть мати рівні права); кіноголографери, які будуть обслуговувати
кіноіндустрію, а саме працюватимуть із тривимірними фільмами. Однак
є професії, яким нічого не загрожує. Це політичні діячі, трунарі, податкові
інспектори, перукарі, артисти, солдати.
Які професії будуть найбільш високооплачуваними у світі протягом на-
ступних десяти років? На це запитання спробували відповісти журналісти
кількох економічних видань США. Виявляється, це – інженери-програмісти,
професори, які викладають у вищих навчальних закладах, фінансові консуль-
танти, директори з персоналу великих компаній, маркетологи, оцінювачі не-
рухомості, медсестри, фармацевти і психоаналітики. Кожна з цих професій
є популярною не тільки сьогодні, але має хороші перспективи в майбутньому.
Наприклад, медсестри та фармацевти будуть потрібніші тому, що західне
суспільство старіє і зростає потреба у кваліфікованому догляді за літніми
людьми. Програмісти уже тепер затребувані в усіх галузях економіки розви-
нених країн – від відеоігор до військової промисловості, а також в торгових
мережах, які повністю переходять на комп’ютеризацію. Інститутські профе-
сори не втрачають популярності завдяки престижу вищої освіти і державної
підтримки науки. До фінансових консультантів і оцінювачів нерухомості
звертатимуться тому, що західне населення стає багатшим і не хоче тримати
гроші в банках. А психоаналітики, судячи з усього, компенсуватимуть нам
хвилювання, яке стало неминучим наслідком розвиненої економіки.
За: http://megasite.in.ua/54220-kim-stati.html, [08.03.2013]
V. Напишіть, яким, на вашу думку, повинен бути:

лікар
журналіст
96
учитель
стюардеса
керівник великого банку
депутат парламенту
менеджер
водій автобуса
VI. Доведіть товаришеві, що він помиляється (або ні), коли говорить, що:
Усі дипломати володіють іноземними мовами.
Наприклад:
– Ні, це не так, я нещодавно читав, що тільки 10 % наших послів вивчали
іноземні мови.
– По-моєму, це жах (абсурд, ненормально, неможливо).
1. Учителю живеться добре, бо у нього довгі канікули.
2. Лікарі багато працюють, тому вони дуже багаті.
3. Бухгалтер повинен уміти рахувати в умі.
4. Викладачі англійської / польської / української мови нам не потрібні.
5. Складніше бути пілотом пасажирського літака, ніж водієм автобуса.
6. Повар – професія для чоловіків, домогосподиня – для жінок.
7. Священик – це не професія.
8. Кожен може бути президентом.
9. Продавець у кондитерській – неймовірний ласун.
10. Найкраще бути мільйонером – йому нічого не потрібно робити!
VII. Напишіть запрошення на роботу. Вкажіть, кого, на яку посаду ви шу-

каєте, якими є ваші вимоги, обов’язки працівника, місце роботи, заробітна
плата, термін контракту тощо.
Частина ІІ
I. Прочитайте текст. Слова та словосполучення в дужках поставте у від-

повідній формі.
Мiсце над 1. [море] ..................................... . Море вдається затокою в ске-
листий берег. При самому 2. [берег] ..................................... голi, дикi, сiро-
червонi скелi, далi узгiр’я, поросле буйними 3. [зеленощі] .............................
........: лаврiв, магнолiй, олив, кипарисiв i цiлий гай. Високо над 4. [круча]
..................................... невеликий пiвкруглий портик. Скрiзь по 5. [узгiр’я]
..................................... межи 6. [дерева] ..................................... бiлiють сходи, що
спускаються до 7. [храм] ..................................... . З лiвого 8. [бік] ....................
................. , на самiй 9. [сцена] ..................................... , великий портал храму
97
10. [Артемiда] ..................................... з дорiйські 11. [колоннада] ............................

......... i 12. [широкі сходи] ..................................... . Недалеко вiд 13. [храм] ............
......................... мiж двома 14. [кипариси] ..................................... статуя Артемiди
на високому подвiйному 15. [п’єдестал] .....................................; долiшня части-
на 16. [п’єдестал] ..................................... робить чималий виступ, немов олтар,
на 17. [виступ] ..................................... горить вогонь. Вiд 18. [храм] .......................
.............. до 19. [море] ..................................... йде стежка, виложена 20. [мармур]
....................................., вона спускається в 21. [море] ..................................... схо-
дами. З 22. [храм] ..................................... виходить хор 23. [дiвчата] ...................
.................. таврiдських у бiлих 24. [одежі] ..................................... i в 25. [зелені
вiнки] ..................................... . Дiвчата несуть квiти, вiнки, круглi, плисковатi
кошики з 26. [ячмінь] ..................................... i 27. [сiль] ..................................... ,
амфори з 28. [вино та олія] ....................................., чарки i фiали. Дiвчата при-
крашують п’єдестал 29. [статуя] ..................................... квiтками та вiнкaми,
спiвають.
За виданням: Леся Українка, Іфігенія в Тавриді, Зібрання творів у 12 т., т.1, Київ 1975.
II. Прочитайте текст, перекажіть.

Гопак – (від гоп – вигук під час танцю; дієслова гопати – тупати, гопка-
ти – стрибати) – національний український народний танець. Виконується
соло або групами в швидкому темпі з використанням віртуозних стрибків.
Гопак виник у побуті Війська Запорозького. Спочатку його виконували чо-
ловіки; сучасний гопак танцюють чоловіки й жінки, однак чоловіча партія
залишається провідною. Гопак танцюють в українських національних кос-
тюмах. У виконання гопака включаються елементи хореографічної імпрові-
зації: стрибки, присядки, обертання й іншi віртуознi танцювальнi рухи. Іс-
нують різні варіанти гопака – сольний, парний, груповий.
У сценічній обробці танець має відповідну композиційну структуру, яка
складається з окремих танцювальних фігур, що, чергуючись, утворюють
його орнаментальний малюнок. Гопак нерідко має величний, героїчний ха-
рактер. Іноді в танці використовуються бойові шаблі українських козаків.
Пісенні й інструментальні мелодії гопака виконуються в народі й як само-
стійні музичні п’єси.
Свідченням зв’язку гопака із бойовими мистецтвами є доведена схожість
великої кількості його елементів із бойовими рухами. Так, візантійський іс-
торик IX ст. Лев Діакон у „Хроніках”, описуючи походи князя Святослава,
називав волхвів дітьми сатани, котрі навчалися мистецтва воювати за допо-
могою танців. Згодом мандрівника із Франції, що випадково потрапив у За-
порізьку Січ, здивував такий факт: козаки весь день тренувалися під власний
спів, при цьому їхні рухи були дуже схожі на танцювальні. У цьому танці
98
відображаються істинні риси характеру українського народу: волелюбність,

героїзм, завзяття, винахідливість, дотепність, нестримна веселість тощо.
За: http://kampot.org.ua/ukraine/history_ukraine/kozactvo/209-gopak.html, [04.09.2012]
III. Доповніть речення, використовуючи попередній текст.

Гопак – це .....................................
Гопак схожий із бойовими мистецтвами, бо .....................................
Варіанти гопака – це .....................................
Походи князя Святослава описані .....................................
Мелодії гопака іноді виконують як .....................................
IV. Знайдіть у реченнях якісні, відносні й присвійні прикметники.

1. Молодий військовий з Миротворчих сил нахилився нижче, щоб Юрко
схопив простягнуту руку. Військовий дуже сильно потягнув його (Боже,
яке полегшення, неймовірне звільнення!) і Банзай зірвався з місця і почав
метатися безлюдним пляжем, поблизу якого вони курили. Він кричав на
все горло, лякаючи чайок та смітникових котів (Л. Дереш).
2. У вікно йому бив післяобідній дощ. Але повітря було мертвим – ані най-
меншого тобі вітерця. Етва у житті була дуже успішною. Найвидатніша
студентка Північної Академії Тонких Мистецтв (І. Карпа).
3. Радо мене зустрічала Мамина вишня в саду (Д. Луценко).
4. Микита Чернявський написав романи „Материне серце”, „Донбаські гро-
зи”, збірку повістей та оповідань „Батькові руки”, збірку документальних
нарисів та повість „Ти зі мною”.
5. Після чорнобильської трагедії Надія Світлична відразу звернулася до
Організації Об’єднаних Націй із заявою, щоб привернути увагу світової
громадськості до катастрофи і сказати про готовність українців діаспори
допомогти в ліквідації наслідків (О. Неживий).
V. Прочитайте текст. Слова та словосполучення у дужках поставте у від-

повідній формі.
В 1. [ця доповідь] ..................................... я спиратимусь як на висліди 2. [свої
студії] ..................................... над 3. [модерна українська культурна історія] ........
............................., так і на власний письменницький досвід: саме-бо йому, осо-
бливо ж невгаваючому шквалу 4. [розпаношена критика] .....................................
на 5. [адреса] ..................................... 6. [мій роман] ..................................... „Польо-
ві дослідження з українського сексу”, що став найбільшим 7. [літературний
скандал] ..................................... десятиліття, я завдячую своєю 8. [мимовільна за-
анґажованість] ..................................... у теоретичний аспект 9. [проблема] .............
........................ . Треба ж було з’ясувати, чому це начебто нормальні, ба, мало не
99
інтеліґентні 10. [людина] ..................................... демонструють такі на позір геть-

то неадекватні 11. [реакція] .................................... ! Йдеться про 12. [проблема] ..
................................... „подвійної марґіналізації” – так я означила 13. [вона] ........
............................. задовго перед тим, як виявила у Еріки Джонґ та Адрієни Річ
підозріло схожі розважання над 14. [„подвійна дискримінація”] ........................
............., котрої вони зазнали на собі, водночас як автори-жінки і як єврейські
авторки 15. [американська література] ..................................... – виглядає, отже,
що проблема сягає далеко за межі так званих „малих”, „меншинних”, писаних
загроженою мовою літератур, одну з яких маю честь тут репрезентувати.
За: О. Забужко, Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української ґендер-
ної міфології, http://exlibris.org.ua/zabuzko/r05.html, [28.02.2013]
VI. Прочитайте текст. З-поміж трьох варіантів відповідей (А, Б, В), наве-
дених у таблиці, виберіть правильний.
Символіка весільного рушника
Весільний рушник магічний. Вишиті на ньому візерунки та орнаменти не
лише (1.) .......... око, їх можна читати. Усі слова зашифровані у (2.) .......... узо-
рів. І від того, що та як на рушнику вишито, може залежати майбутня доля
молодят. Про те, як саме вишивається весільний рушник, „Українська прав-
да. Життя” вже (3.) .......... . А от що саме вишивати – пропонуємо вловити цю
магію. Чимало священних знаків, (4) .......... ще з давніх-давен, тепер підмі-
нені формою. Популярні написи, як-от: „на щастя, на долю”, наші пращури
шифрували у візерунках. Калина – дерево українського роду. Її пов’язували
з (5.) .......... Всесвіту, а червоні ягоди калини стали символом (6.) .......... та невми-
рущої української нації. Через це весільні рушники, дівочі та парубочі сорочки
рясно прикрашали цією вишивкою. Дуб – дерево, що (7.) .......... чоловічу силу.
В давнину – символ бога Перуна. Його вишивають на чоловічій стороні ве-
сільного рушника, а частіше – на парубоцьких сорочках, щоб хлопці та молоді
чоловіки мали при (8.) .......... оберіг життєдайної чоловічої сили. Жінкaм такі
візерунки не притаманні. Дуб і калина доволі часто зустрічаються у народній
вишивці, поєднуючи в собі символи вічної краси і сили (9.) .......... . Виноград –
символ таїнства створення нової сім’ї. Вишивається на родинних рушниках.
Життєдайність винограду означає плодючість роду. Мак – квітка пам’яті роду.
Вірили, що поле після битви навесні вкривається (10.) .......... . Його не зображали
на весільних рушниках, оскільки він уособлює скорботу. Лілея – символ діво-
чих чарів, чистоти і цноти. Вона містить в своєму (11.) .......... листки і пуп’янки,
в цьому закладено народження, розвиток та безперервність життя. Троянда
або ружа – улюблена квітка українців. Її вишивають на сорочках і рушниках
багатьох регіонів України. (12.) .......... вважає мотив троянди не дуже давнім,
а деякі дослідники навіть стверджують, що дане зображення було (13.) .......... .
100
Хміль втілює сутність молодого буяння та закоханості. Візерунки, що нагаду-

ють листя хмелю, відносять до молодіжної та весільної символіки. Адже пару-
бок біля дівчини „в’ється як хміль”. Чорнобривці – поетичний образ народної
пісні та вишивки. Через те, що ці квіти (14.) .......... українському народові, їх до-
сить часто вишивають на рушниках і сорочках. Візерунок з квітами зазвичай
вкладається за законами рослинного орнаменту, з безперервним рухом. Квіти
з’єднані ланцюжками-стеблинками як свідчення (15.) .......... буття.
Берегиня – загадкова, багатолика могутня квітка, що (16.) .......... в собі
материнську силу світу. Це мати-природа, втілена у рослині, що несе в собі
сім’я роду всього живого. Вона означає суть самого творення, вічне оновлен-
ня та гармонію життя. Сонце – потужний сакральний символ. Уособлює вог-
ненну батьківську енергію, а для (17.) .......... – знак священного вогню. Сонце
зображають у (18.) .......... восьмикінечної розетки чи зірки, що вже сама по
собі (19.) .......... величезний енергетичний заряд, а також у вигляді ромбів із
променями, хрестів у колі. Вода – друга стихія, що утворила земне життя.
Втілює вологу материнську енергію. Знак води нагадує згорнуту змію або
хвилясту лінію. Земля – символ плодючості, щедро (20.) .......... землі, зобра-
жений у вигляді ромбів. Ці знаки, що дійшли до нас з глибокої минувшини, –
Сонце, Вода і Земля – складають життєдайну трійцю. Вони є неподільними
в орнаментах української вишивки.
За: О. Негода, http://life.pravda.com.ua/travel/2009/07/14/23084/view_ print/, [06.09.2012]
А Б В
1. тішить тішать тішити
2. символах символам символами
3. розповідали розповість розповідала
4. відомим відомих відомими
5. народженням народженнями народженню
6. крові кров кров’ю
7. уособлюють уособлює уособлювати
8. собі собою себе
9. вчасно в один час одночасно
10. маки маками макам
11. орнаменті орнаментами орнаментів
12. Деякі Хто Хтось
13. запозичити запозичене запозичив
14. полюбилися полюбити полюбився
15. невпинностями невпинності невпинностей
16. трима триматиме тримає
101
17. пращурів пращура пращурами

18. вигляд вигляді виглядах
19. містить містять місце
20. засіяні засіяна засіяної
VII. Знайдіть у тексті прислівники. Випишіть їх і поставте до них запитання.

Косів був переповнений. Оксана довідалась про це ще в автобусі, а заїхав-
ши на косівський ринок, даремне шукала візника, що завіз би її до котрогось
зі знайомих пансіонів. Пансіони, – казав малий гуцульський хлопчина, що
зайнявся її валізами, – були повні до останньої кімнати, до останнього ліжка.
Врешті, аж надвечір, таки найшовся візник. Він погодився дати Оксані
ночівлю у себе, на далекому Городі, а вранці вона піде шукати собі хату.
Перебувши ніч у задній, душній комірці, Оксана вибралася з трохи важ-
ким серцем на розшуки.
Йшла поволі шляхом, наближаючись то віддаляючись від річки, що пливе
мілко й спокійно там, унизу, несподівано зривається гамірливим водопадом,
переходить у прозоро-зелену глибину, щоб розприскуватись знову об граніт-
ні скелища Великого Гуку.
Зaходила у кожний двір. Усі пансіонати, усі великі доми, спереду і з боків
обвішані балконами, усі міщанські домики – усе було зайняте. Скрізь повно
було жінок у шортах і довгих, по землю, пляжних сукнях, чоловіків у піжа-
мах, у коротких, над коліна, тирольських штанах або просто у купальних
штанцятах, дітей півроздягнутих або й зовсім голих. Усе це грілося на лежан-
ках у городцях, ішло по вулиці з купальними плащами й пляжними торбами
в руках або обвантажене садовиною. Садовини було тут ціле море: в придо-
рожніх садах підперті тичками дерева вгиналися від золотих грушок і дорід-
них, вже злегка позолочених ренет, понад плотами звисало обліплене рясними
волоськими горіхами галуззя величезних темнозелених дерев, на південних
стінах хат бриніли соками кетяги винограду. Садовина лежала великими ку-
пами на візках, на столах вуличних торгівців. „Так, – думала Оксана, втяга-
ючи разом з поранковим гірським повітрям запах садовини, – це Косів”. Та
над’їхав великий автобус і туман куряви й смороду бензину покрив собою
все. „Так, це Косів”, – зітхнула Оксана, згадуючи, що тут завжди так бувало.
За: В. Марська, Буря над Львовом, http://exlibris.org.ua/text/lviv-1939.html, [28.02.2013]
VIII. Доберіть прислівники до дієслів, відповідаючи на запитання:

йти (як?) .....................................
мислити (як?) .....................................
спати (як довго?) .....................................
102
падати (звідки?) .....................................

робити (як?) .....................................
вчити (яким способом?) .....................................
бігти (куди?) .....................................
купити (скільки?) .....................................
жити (відколи?) .....................................
IX. Прочитайте текст, випишіть із нього назви видів хобі. Розкажіть, що

вас особливо зацікавило.
Дуже часто багато людей в Інтернеті та реальному житті запитують, які
існують види хобі. Якщо перераховувати всі види захоплень і розваг, то не
вистачить і дня. Тому я вирішила зробити класифікацію видів хобі, щоб вам
легше було визначитися з вибором заняття до душі.
1. Активні та пасивні види хобі. До активних видів хобі я б віднесла, перш
за все, альпінізм, скелелазіння, сноуборд, катання на лижах і ковзанах, дайвінг,
парапланеризм, водне поло, парашутний спорт, бодібілдинг, гольф, страйкбол
та пейнтбол, футбол, кайтинг і багато інших активних і корисних видів спорту.
Особливо хотілося б відзначити екстремальні види хобі, коли люди, за-
ймаючись улюбленою справою, ризикують своїм життям. Так, наприклад,
один мій знайомий займається рафтингом, а інший – льодолазінням. На моє
запитання: „А чи не боїтеся ви за своє життя?”, обидва в один голос ствер-
джують, що їм подобається отримувати адреналін, і вони не можуть вже
жити без драйву…
Спокійні натури вибирають пасивні види хобі. Я б наважилася назвати це
„творчими” видами хобі. До цієї групи можна віднести рукоділля, колекціонуван-
ня, садівництво, малювання, різьблення по дереву, ліплення й інші захоплення.
2. Місце занять: небо, земля, вода і гори.
У залежності від того, де люди займаються улюбленою справою, види
хобі можна умовно назвати „земля”, „небо”, „гори” і „вода”. Тут все зрозумі-
ло – у воді можна займатися дайвінгом, рафтингом, стрибками у воду, вінд-
серфінгом, підводним полюванням, водним поло, підводним регбі, каякін-
гом, моржуванням тощо.
У горах доречні скелелазіння і льодолазіння, альпінізм, сноуборд, катан-
ня на лижах.
Для любителів повітряної стихії ідеально підійдуть такі види хобі, як па-
рапланеризм, дельтапланеризм, парашутний спорт, запуск повітряного змія.
Ну і, нарешті, на землі можна займатися такими захоплюючими видами хобі,
як пошук скарбів, керлінг, шахи, шашки, боулінг, картинг, кінний спорт, ка-
тання на роликах і скейтборді. Також можна освоїти армрестлінг, різні види
танців, йогу, зайнятися спортивним орієнтуванням або туризмом.
103
Розрізняють жіночі та чоловічі види хобі. Як правило, жінки займаються

рукоділлям, захоплюються кулінарією та флористикою, а чоловіки – спор-
том і колекціонуванням. Хоча в даний час бувaє, що чоловіки вишивають
хрестиком, а жінки підкорюють гірські вершини …
За: http://bankstatey.com/index.php?newsid=15056, [31.10.2012]
X. Напишіть, які переваги кожного з видів дозвілля.

шахи малювання
танці ліплення з глини
читання лижі
прогулянки ковзани
подорожі комп’ютерні ігри
готування автоспорт
в’язання колeкціoнування
XI. У будинку культури пропонують різні види проведення вільного часу. Ви-
беріть те, що Вас найбільше цікавить, поясніть, чому.
XII. Складіть діалоги на тему:

1. Що робити, коли у тебе є вільний час?
2. Розмова з працівницею фітнес-клубу.
Можете скористатися „Польсько-українським тематичним словником”.
XIII. Складіть розповідь, яка починатиметься словами:

Нещодавно я зустрів неймовірну людину. Вона цікавиться …
XIV. Що скажете у таких ситуаціях українською мовою?

1. Zbierasz jakieś znaczki? No co ty, to już jest dawno niemodne!
2. W każdym państwie, do którego jadę, muszę kupić dla żony upominek – kubek
lub filiżankę. Kolekcjonuje je od lat.
3. Jesteśmy zbieraczami – niczego nie wyrzucamy.
4. Książki mogę kupować zawsze, po prostu lubię czytać. Oczywiście, mam
e-booka, ale to nie to samo.
5. Kochanie, może wymyśl sobie jakąś inną pasję. Te zegarki w całym domu… Ja
dłużej nie wytrzymam.
6. W weekend często gramy w szachy, od dziecka lubię tę grę.
7. To ty nie jeździsz na nartach? To co robisz w zimie?
8. Kolejny wydatek na jakieś samochodziki, które tylko zbierają kurz… Co to za pasja?
9. … Do teatru? Ja mam inne zainteresowania!
10. Moja sąsiadka ma mnóstwo kwiatów. Rośliny – to nie tylko jej pasja, to całe jej
życie.
104
Заняття VII
Нáмір!
Я не любл книжк, де є посилння на відмі анекдти. Не любл том,

що здебльшого ці анекдти так і залишються для мне згадкою, а відтк
втрачється весь прчений конткст. Том перш ніж посилтися на яксь
ххму, я розповідю ї  пвністю. Ну от:
Вистáва в црку. Конферансь оголшує нмер:
– Зраз на вших очх хлпчик із феномен льною пм’яттю вп’є п’ять
к хлів пва!
Хлпчик на сцні випивє п’ять к хлів пва. Овції.
Так от: хлпчик із феномен льною пм’яттю – це про мне. Для мне
все почался в одиндцять рків. Я вліз на древо і побчив там так, що
назавжд змінло мо пм’ять, перетворло ї  з плиткї калжі в бурхлвий
окен.
Далеб, вам цікво знти, що ж такго бул на древі? Гм, не пам’ятю.
Щось так плнне, туг, ірончне… Спрвді, не пригдую.
Я вліз на запилжену лпу, стар крислте древо. Смерк лося, і я вже
от-от мав іт додму, як мен потягнло підкорти ще одн „висот”. Все
дитнство я був деревнм альпінстом. Не знав для сбе крщої розвги, ніж
вдертися на древо і дослідти, що ж вдно з йог верхвки. Настпне, що
я мжу пригадти, – себ у проскнутих дмом джнсах із лткою на лвому
колні (на лтці – Кчур Днальд).
Я вчвся в міднобківській шклі, на той час вон вже бул об’днаною.
Хто жив у Мдних Бках, той знє: до 92-го у мсті бул дві шкли – нмер
прша і нмер дрга. Ал птім почался всі ці незбагннні від’зди, й мсто
знелдніло. Ми й сам збир лися виїжджти – бул дмка обмінти хту
на квартру в Тернполі, блжче до бби Ври, мминої мми. Ббця вже
старнька бул, й ммині сстри по чрзі здили ї  доглядти. Ал яксь
то все з перездом відтгувалося. Та й по-серйзному, бчу тепр, це не
розгляд лося.
Одн слво, відбвся мсовий вїзд сімй, тож довелся об’єднáти дві шк -
ли в одн. Примщення шкли нмер одн (як бул аварйним) переробли
під котльню, де, до рчі, мій тто працювв нічнм строжем. А колшній
105
спортз л, що був окрмою будвлею, мав стти склдом текстлю. Ірнія

в тму, що склад так і не напвнився нічм, крім тютюнвого дму, кол мій
бтько закрював „Прму”.
З грошма тод бул непрсто. Та й мсто сам по соб видав лося
тривжним і поржнім. Точнсінько як той склад зі слідми парт на
підлзі. У 92-му, кол я ходв до шстого клсу, дітй у мсті залиш лось
небагто. Фактчно, всі дти зі шкли нмер одн ст ли лнією клсів А,
а з др гої – клсами Б. Я був А. Надврі був трвень, я не міг дочектися,
кол закнчиться чверть і наст плять канкули. Ал бід – пред канкулами
я мав склсти спит, і то впрше в житт. Ми не пис ли диктнт, як це
робли попердні шестиклсники, а вчли білти з укрмви. Я нікли
не помічв у соб нхилу до гуманітрних предмтів. Як, утм, і до
природнчих. Я взагал не лбив навчтися. Нікли не намагвся внкнути
в те, що вивчю, тож прсто визбрював ус, що потрбно. Том шкла завжд
здав лася стмливою і пластмсовою. Набагто бльше я лбив р хатися.
Врнці мав б ти екзмен. Я, звичйно ж, не вчив нічго, і првильно робв –
марнот ж бо ус. Довбш ті білти, хдиш на консультції псля урків, із
крою по душáх розмовл єш – і все зарди десят хвилн незр чності пред
екзаментором.
За мню в шклі вже давн ходла слва персни вкрай несерйзної.
А все тльки том, що я вмів грно веселти пбліку. нколи мо ідї щдо
часопровдення враж ли нвіть мен самго. Враж ли якмось втонченим,
шляхтним ідіотзмом. Можлво, сме чрез ту аристократчність багто
хто й куплвся на мо втівки. Типвим пркладом осяйнї придркуватості,
як я випромнював у наш холдний, тмний світ, бул окзія із парасльками.
Одног дощовго рнку всі прийшл до клсу з парасльками. Я помтив, що
у вльному прсторі в кінц клсу їх – розчепрених зонтв – зібр лася цла
армда. Вон сушлися. Я перемвився кільком словми із хлпцями, і нче
між ншим підкнув дмку (всілко наголoсвши на умвності пропозції)
заховтися цлим клсом під парасльки. Прийд керівнчка, а нас нем.
– Ух ти, – сказ ли хлпці, – давй!
Я пам’ятю відчутт сновдності, густї нере льності ситуції –
чотирндцять дітй переконв я залзти під парасльки. Отк, на рвному
мсці. Звичйно, прийшл керівнчка, як м ла в нас геогрфію. Це
бул найсердтіша зі всіх учительк. Рзом із пвною відмнницею вон
театр льно, навшпньках підійшл до нас і деліктно посткала кулачкм
по однй із парасльок. Вчтелька страшнм глосом звелла всім вилзити
з піднтими рукми.
Найкумдніше те, що мен це грно гнву так і не скропло. Бо я, на
відмну від нших однокшників, як злякался вчтельки і сам повилзили,
106
почвши ї  осатанлий крик, – я залишвся під парасльками! Кол

запит ла, хто „це все” придмав, мен вдали. сно хто – дівчта. А от
кол запит ли де він, де той, П’точкін, ніхт áні не пскнув. Котрсь із
дівк – Марчка? – сказ ла, що мен сьогдні не бул. А він, П’точкін,
сидв під параслькою, мов сир жабен, і дшив сміх у долні. Псля урку
я непомтно прослизнв повз учтельську і вйшов надвр. А там побрв соб
під дощм у ліс і дже грно провв час. А птім ще днів зо три не прихдив до
шкли, а вивчв топогрфію Вовчухвського ліснцтва. Птім бул субта-
недля, а з понедлка в нас бул замна, бо нша вчтелька захворла. От і все.
В нарді кжуть: як вод з гусак.
Тож особлво готувтися до екзмену я срця не мав. Звчора тльки
переглнув вдповіді на білти. З невирзними передчуттми ліг спти. Бчив,
як завжд, багто снів, з польтами, погнями і крутми спецефктами. Як
ліг, так і прокнувся – не забв ждного сновидння, все йшлo суцльним
потком вржень. Ув сні нвіть пам’ят лося, як лягв спти. Том щорзу,
кол матрія сновидння став ла особлво яскрвою, я пригдував, що це
тльки сон. При цьму, не прокидючись, посмювався із батькв: он вон
сплять за стіню й нвіть не знють, що тут у хньої дитни отак пригди.
Прокнувся ще пред сьмою. Тто, мма, сестр ха і брат ще хропли. Ндто
ж г чно – тто і сестр. Я тинвся поржньою хтою, аж вйшов надвр.
Зрнку в грах хлодно, ал я любл хлод. А птім із вікн всунулася
Нля, мо стрша сестр, й погук ла сндати.
Т льки пред шклою я усвідмив, що йду на свій прший екзмен, і при
цьму ні чрта не зню. От я й прийшв до клсу. Всі бул хрумкнькі,
пaхн чі та збентжені. Я теж був збентжений, – та в мкрих кдах,
з налплими параш  тиками кульбби (хоч мма й нак зувала не б гти
чрез луг), я ствив святкву св жість одноклсників під загрзу. Мма
налам ла мен півній, щоб я подарувв керівн чці. Мо півнії бул без
целофну. Я зрадв, що мма не посл  хала Нлі – та рдила загорн  ти квти
в газту. Дти, як  не м ли квітник б ля хти, м сили купувáти букти на
базрі. Чом сь їм здав лося, нби квти в целофні, – це прест жніше, ніж
у газті.
Без зйвих слів я поклв півнії пред викладчкою і сів за пршу прту.
Я був прагматчним до крю. Врішив, крще відрзу зізнюся, що не
готвий, анж мю втрачти рнок на дурн екзмени. Мен запитють:
„А що ти, Птре, взагал знєш?” А я скаж: „Зню сімндцятий білт, там,
де про синніми й антніми”. „І все?” – запитють не без утхи. А я скаж, що
мен, звсно, пркро, але чим хта багта. І поствлять мен, безталнному,
трєчку, а я, окрлений, помч додму, намся сру з полунцями і побіж
соб на склі.
107
Чи, мже, все бде нвіть так: я витягю сімндцятий білт і розкаж все
на пм’ять і без пм’яті, як нас навчли. Аб й не так: витягю якйсь там
четвртий білт або двдцять дргий (найстрашнший) і починю горлти:
„Не мже бти! Я хотв сімндцятий!” Вчтелька зірвться, скже, як ти
себ повдиш, а я бду тпати ногми і верещти: „Сімндцятий! Я сказв,
СІМНÁДЦЯТИЙ!”.
Всі, хто не потрпив до пршої п’ятрки відповід льників, повихдили
з клсу. П’теро хорбрих – сред них і я – по чрзі тгнули білти. Мен
попвся одиндцятий, де про не- з дієсловми і без та про імнник як частну
мви. Я міг відповідти й без підготвки – до чго це мен готувтися, цікво?
Про імнник я мав дже нечітк увлення. Він асоціюввся в мне з кудлтою
тварною без преду і зду, як могл чсом зітхнти. Якйсь пекінс.
Без вагнь я сів пред викладчками і подиввся їм прсто в чі, нби
Кашпірвський.
– Якй білт, П’точкін?
– Одиндцятий.
Наступла незрáчнa мовчнка.
– „Не-” з дієсловми пшеться окрмо, – лпнув я і прикусв язк.
– Уг… Ще.
– „Не-” з дієсловáми пшеться окрмо, – наголосв я. Що тепр? Кнути:
„Розмному дсить” і трснути дверма?
І тут вон ст лося. Я побчив пред собю вдповідь на білт. Побчив
так вирзно, що аж смкнувся на стільц. Це бул сторнка з мог зшита
вдповідей. Я нвіть мсив пересвдчитися, чи не дивлся в зшит
безпосерднім чном. Таж ні, зшит лежв на колнах, а я продвжував
бчити вдповідь, як на екрні.
МЕН ПОСТÁВИЛИ П’ЯТРКУ!
Я махнв додму. Як і планувв соб, нався. У шстому клсі псля
екзмену трба відбти ще сім днів прктики на шкільнй ділнці – виправн
робти у фрмі просікнь, підгортнь та прибирнь. Ал завгсп сказв: хто
принес до шкли грних тичк на кваслю, тму прктику зрзу й зарахє.
Я, звсно ж, пршим зголосвся, і тепр збирвся піт в гри – десь далко,
аж до скель. А по дорзі назд нарубв би завгспові тичк. Склав смку,
наготувв сокру й погнв. А пред тим залшив приголмшливу запску
всім рдним і близькм:
ЗДАВ НА П’ЯТЬ! БДУ ЗÁВТРА! ПЕТРÓ
Так я зрозумв, що в мо житт вступла нов сла. На склі я букв льно
влетв, як на повтряній под шці. „Влтку енргії – мільйн”. Я поч в ці
слов від знаймого (він – бокср, багто тренється і знє, про що кже)
і тепр пересвдчився у хній правдвості. Сдячи у прохолді скель, що
108
виступ ли з моховтої земл, я спробувв обд мати те дво, як зі мнóю

трпилося.
Ан ліз не вдáвся. Зат я ще бльше здивуввся, кол відчв, що мжу
пригадти будь-якй нший білт. Він явлвся мен пред очма, прсто
і зрозумло. Прсто, як махнти крильм… мвби у мен ввільнилися
крла. Годни з три я сидв і знічв´я випробвував пм’ять на рзних
дрібнчках: якх кольорв смги на халті, у скльки пучкв згрупвані
ворснки на зубнй щтці, якй візернок цинвки на схдах між пршим
і дргим пверхом, клькість сходн між дргим пверхом і горщем та нше.
Я лгко міг відновти нвіть послідвність, у якй я вкликав із пм’яті рзне
різнччя. Це бул прсто, як вертти в рукх кбик Рубка: повернв грань
туд – мєш одн, повернв сюд – мєш нше. Як чогсь не пам’ятєш,
дсить трхи покрутти головолмкою туд-сюд, і, можлво, потрбне
вявиться десь там. Спртність рук – і нікого штукрства.
Все це бул достобса інтриґ ючим, та я мав легк вдчу й у сво
одиндцять двго не замслювався нвіть над такм феномном.
У настпний, сьмий клас я прийшв уж однм із найстарáнніших  чнів.
Старнний у тму відншенні, що з мог житт знкли ситуції, кол в мне
питють урк, а я не готвий.
Для запам’ятвування ркуша друкваного тксту мен досттньо бул
пробгти пглядом по діагон лі, й він уж був „сфотографваний”. Дохдило
до тго, що я вчив урки на перрві (що ж, як і бíльшість мох одноклсників).
Тртив на це дло три, мксимум п’ять хвилн. Міг напм´ять прочитти
довжелнний вірш, залдве переглнувши йог.
Міг сред нчі вказти плщу, скажмо, Мадагаскру: 590 тсяч кв. км.
Міг пригадти формулювння і довдення усх теорм, як вимаг ла
від мне шкільн прогрма. Я міг кол завгдно назвти шість прших
стпенів усх чсел до ст – це взагал несерйзно! А щби врзити якхось
простачкв, міг цлий день називти випадкві цфри і видавти їх за числ
„пі” у нескінчнності.
Питється, що мже норм льна людна хотти ще псля тог, кол вон
отрмaла такй шикрний станк, як пм’ять? Зізнáюся, у мне звсім не
виник ло з цьго прводу продуктвних думк. Чомсь підзрюю, що якб
так пм’ять діст лася якмусь фантазрові, то він понапридмував би такх
чудс, що всі тльки хнули б. А мен, крім дурнць, нічго в глову не лзло.
Двлячись на сво житт в масштбі одн до тсячі, погджуюсь: прихд
пм’яті став потряснням. Цлих піврку я хдив під врженням, солдним
врженням, дитчим, зачарваним врженням.
За: Любко Дереш, Намір, http://www.ukrcenter.com/Література/Любко-Дереш/25249–1/
Намір, [10.10.2012]
109
білет – karta z pytaniami egzaminacyjnymi

видертися – wdrapywać się
визубрювати (розм.) – wkuwać (uczyć się)
випадкові цифри – dowolne liczby
виправні роботи – tu: praca na cele społeczne
витівкa – psota; wybryk
відмінниця – bardzo dobra uczennica
відношення – stosunek, relacja
ворсинка – włosek na materiale
втрачатися – gubić się, znikać
горлати (розм.) – drzeć się, wydzierać się
грань – krawędź
гуманітарний – humanistyczny
далебі (розм.) – naprawdę, doprawdy
діагональ – (mat.) przekątna
довбати – dłubać, drążyć
довжеленний, довжелезний – bardzo długi
достобіса (розм., ірон.) – bardzo dużo
завгосп (завідувач господарства) – zarządzający gospodarstwem
запилюжений (рід.) – pokryty kurzem
збентежений – zmieszany, speszony
знелюдніти – wyludnić się
знічев´я – niespodziewanie, nieoczekiwanie
зонт (розм.) – parasol
кеди – trampki
кера (жарг.) від: класний керівник – opiekun klasy
котельня – kotłownia
крислатий – rozłożystу, rozgałęziony
кульбаба – mniszek pospolity
головоломка – łamigłówka
ляпнути (розм.) – powiedzieć coś niedorzecznego
моховитий – porosły mchem
налиплий – przylepiony
незбагненний – niepojęty, niezrozumiały
нескінченність – (mat.) nieskończoność
об´єднаний – zjednoczony, połączony
однокашник (розм.) – kolega ze szkoły/klasy
110
окрилений – uskrzydlony
осатанілий (розм.) – wściekły
осяйний – promienny, olśniewający
парашут – tu: dmuchawiec
пекінес – pekińczyk (rasa psów)
перчений – tu: dowcipny
перший ступінь – (mat.) pierwszy stopień
підгортання – okopywanie (roślin)
підкорити – ujarzmić, podbić
придуркуватість – głupkowatość
потрясіння – wstrząs; szok; przeobrażenia
приголомшливий – oszałamiający, robiący duże wrażenie
прикусити язик – ugryźć się w język
просікання – przycinanie (drzew, krzewów)
простачок (ірон.) – prostolinijny, prostoduszny
різняччя (рід.) – różność, rozmaitość
смикнутися – pociągnąć, szarpnąć
сновидність – widzenia, marzenie senne
станок – warsztat, obrabiarka; sztaluga
теорема – twierdzenie
тинятися – wałęsać się, włóczyć się
тугий – nie rozumiejący, z trudem pojmujący
укрмова (шк. сленг) – język ukraiński
фантазер – marzyciel, człowiek z bogatą wyobraźnią
хохма (розм.) – żart, dowcip
циновка – mata pleciona, plecionka
число „пі” – (mat.) liczba Pi
штукарство (розм.) – płatanie figli, robienie żartów
Вправи
Частина І
I. Виконайте лексико-стилістичний аналіз підкреслених слів.

От я й прийшов до класу. Всі були хрумкенькі, пахнючі та збентежені. Я теж
був збентежений, – та в мокрих кедах, з налиплими парашутиками кульба-
би (хоч мама й наказувала не бігти через луку) я ставив святкову свіжість
однокласників під загрозу. Мама наламала мені півоній, щоб я подарував
керівничці.
111
IІ. На основі фрагментів роману „Намір” Любка Дереша розкажіть історію

хлопця, який виділявся феноменальною пам´яттю.
ІІІ. У якому рядку в усіх словах закінчення родового відмінка -а/-я або -у/-ю
залежить від значення слова?
1. танець, клас, блок, відмінок, апарат, фактор, футбол
2. акт, буряк, камінь, рахунок, термін, ячмінь, фактор
3. екзамен, блок, синтез, клин, елемент, приклад, діамант
4. ірис, листопад, коридор, алмаз, інструмент, дощ, пояс
ІV. Поясніть різницю у значенні та вживанні слів:

іноземний – іншомовний видáння – виданн
україніка – україністика прóшу – прош
загрожувати – погрожувати білзна – білизнá
тактовний – тактичний прклад – приклáд
вступати – поступати зáмок – замóк
обличчя – лице дорóга – дорогá
виховний – вихований лупá – лпа
білет – квиток гáряче – гарче
професійний – професіональний гор – гóри
чуйний – чутливий рук – рки
корисливий – корисний сестр – сéстри
V. Перекладіть речення українською мовою.

1. Jacek wyróżniał się wśród swoich kolegów z klasy znakomitą fotograficzną
pamięcią.
2. Chłopiec potrafił bezbłędnie powtarzać dowolnie długą listę słów i liczb.
3. Każdy czworokąt ma dwie przekątne.
4. Moja babcia – mamy mama – jest w podeszłym wieku, ale jeszcze pracuje
zawodowo.
5. Na egzaminie z języka ukraińskiego Ola wyciągnęła jedenasty zestaw pytań.
6. Kasia, moja koleżanka z klasy, jest bardzo dobrą uczennicą i zawsze na
sprawdzianach otrzymuje najwyższe oceny.
7. Podczas wakacji Ola będzie zakuwać materiał z historii, bowiem we wrześniu
zdaje egzamin poprawkowy.
8. Zapamiętanie całej strony drukowanego tekstu zabierało chłopcu dosłownie
kilka minut.
9. Nie mogę przypomnieć sobie, gdzie kupiłam dżinsy z taką śmieszną łatką na
prawym kolanie.
10. Zmierzcha. Już czas wracać do domu.
112
VI. Складіть речення з присвійними прикметниками:

тітчин, Ольжин, Тетянчин, мамин, Павлів, Андріїв, вчителів, братів;
бабусина, Геленина, Маріїна, свекрушинa, Петрова, Анатолієва, Василева
VII. У наведених реченнях виправте помилки.

1. Я згоден прийняти участь у конкурсі.
2. У годині котрій відходить наш поїзд?
3. Діти теж хотять знати правду.
4. Ви сходите на слідуючій зупинці?
5. Він погано відноситься до своїх колег.
6. Він вільно говорить на іспанській мові.
7. На столі висіла чудова кристальна люстра.
8. Тепер зустрінемося аж у вересні місяці.
9. В українській мові вимова не завжди співпадає з написанням.
10. Наприкінці директор подякував присутніх за увагу.
VIIІ. Побудуйте речення так, щоб була зрозумілою відмінність у значенні

або стилістичних можливостях слів синонімічного ряду.
давній – колишній – стародавній – древній – вікопомний – донедавній
шум – крик – гамір – ґвалт – лемент – вереск – гук
великий – дужий – грандіозний – величезний – колосальний
IX. Утворіть числівникові словосполучення.

два + дуб, батько, син, рік сім + тисяча, мільйон, мільярд
дві + груша, вулиця, учениця вісім + немовля, хлоп´я, пташеня, ведмежа
три + стілець, тиждень, слон дев´ять + доповідь, стаття, сім´я, миша
чотири + сестра, нога, рука десять + гривня, лікарня, кухня, їдальня, гра
п´ять + брат, будинок, зошит одинадцять + книжка, сторінка, річка, доріжка
шість + киянин, львів´янин дванадцять + дорога, школа, корова, береза
X. Прочитайте текст. Виберіть слова та словосполучення, які описують

людину.
Моя робота – мій друг
Вона вражає своєю іскристою молодістю. І хоча багато хто з недовірою
ставиться до молодих фахівців, зустріч із головною героїнею розмови –
113
старшим рентгенлаборантом відділення променевої діагностики Галиною

Люльчик мене приємно здивувала. Більше того, переконала, що молодість
і професійність – це стовідсотково сумісні речі.
На професійний вибір Галини вплинула бабуся, яка мріяла бачити внучку
медичним працівником. Сьогодні Галина каже: „Медицина – тяжка і копітка
праця, і дуже важливо, щоб настрій медичного працівника ніколи не відо-
бражався на якості роботи”. До її обов’язків входить виконання адміністра-
тивних функцій, контроль за зберіганням, видачею та обліком рентгеноло-
гічних матеріалів і суворе дотримання санітарно-епідеміологічного режиму.
Робота стала для Галини другою домівкою. З неприхованим захопленням
вона розповідає про свій колектив. Відчувається, що в ньому панує тепла ат-
мосфера, дружні та доброзичливі взаємостосунки. Коли розповідає про своїх
колег, її очі випромінюють добро і щирість.
– Чи правда, що ваш колектив – це маленька сім’я?
– Звичайно, разом працюємо і проводимо вільний час. Традиційними
є поїздки 2–3 рази на рік всім колективом до джерела Св. Анни. Також беремо
активну участь у благодійних акціях, громадській діяльності. Небайдужими
для нас є людські проблеми, завжди намагаємось підтримати один одного
морально і матеріально.
– Ви заміжня?
– Протягом десяти років. Чоловік – науковець, але навіть завантаже-
ність у написанні кандидатської роботи не позначилася на розумінні та
підтримці сім´ї. А головне, що в таких щирих взаємних почуттях вихову-
ється 8-річний син.
Галина цікавиться психологією, адже її фах потребує відповідних знань
у спілкуванні з колегами та пацієнтами. Захоплюється туризмом. У вільний
час віддає перевагу сімейному відпочинку на природі. Родинним хобі є подо-
рожі мальовничими історичними куточками Рівненщини та України.
– Галино, ти говорила, що любиш подорожувати.
– На травневі свята з сім’єю ми відвідали Тараканівський форт, від якого
залишилось багато позитивних спогадів і вражень.
– У 2008 році ти успішно закінчила Рівненський державний гуманітар-
ний університет за спеціальністю „Історія”?
– Так. З дитинства я цікавилася історією. Мене завжди захоплювало
пізнання чогось нового, невідомого. Мені подобались телепередачі та кіно-
фільми про археологію Стародавнього Сходу, вражали мумії та фараони з їх
невмирущими, вічними таємницями. Я постійно відчувала потяг до того не-
відомого світу, який можна пізнати, тільки глибинно вивчаючи його історію.
Зараз, будучи медичним працівником, мрію і самій відкрити певну істину на
основі нових історичних документів, фактів, знахідок.
114
Чудова жінка, любляча дружина, турботлива мама та професіонал на ро-

боті. Завдяки працелюбності, легкій та щирій вдачі Галину поважають та ці-
нують колеги. Вона захоплююча співрозмовниця, відкрита та чуйна людина.
– Галино, мене цікавить, що ти хотіла б змінити у своїй роботі?
– Бажаю не матеріальних благ, а підвищення статусу медичного праців-
ника, покращення матеріальної бази, зокрема, оновлення апаратури.
У житті кожного з нас трапляються ситуації, коли нам необхідна медична
допомога. Тоді для нас надзвичайно важливими є не лише професійність,
але й чуйність та людяність персоналу. Достеменно невідомо, з цими рисами
народжуються чи виховуються. Головне, щоб у складну хвилину поруч була
саме така людина, як Галина.
За: І. Савіна, Моя робота – мій друг, http://medvisnyk.org.ua/content/view/1069/33,
[02.10.2012]
ХI. Користуючись текстом „Моя робота – мій друг”, польсько-українським

тематичним словником та наведеними нижче словами, опишіть людину –
друга, знайомого: його зовнішній вигляд, вдачу, характер, поведінку.
Обличчя:
бліде, веселе, веснянкувате, виразне, вольове, добре, зле, кругле, миловидне,
невелике, похмуре, розумне, симпатичне, спокійне, суворе, сумне, цікаве
Волосся:
біляве, блискуче, густе, довге, жорстке, каштанове, коротке, кучеряве,
м’яке, неслухняне, пряме, рідке, розкуйовджене, русяве, світле, сиве, чорне,
шовкове
Ніс:
великий, горбатий, довгий, кирпатий, короткий, маленький, орлиний, пря-
мий, тонкий, широкий
Очі:
великі, глибоко посаджені, голубі, добрі, задумливі, зелені, карі, лукаві, ніж-
ні, привітні, примружені, розумні, сині, сірі, суворі, сяючі, уважні, хитрі,
чорні, ясні
Якості людини:
авторитетний, активний, акуратний, бадьорий, балакучий, безвідпові-
дальний, бездоганний, безжалісний, безсовісний, безсторонній, ввічливий,
вибагливий, видатний, винахідливий, відважний, відвертий, впевнений,
115
впливовий, діловий, доброзичливий, добросовісний, енергійний, ефективний,

заповзятливий, ініціативний, кмітливий, компетентний, ласкавий, меткий,
мобільний, незалежний, незламний, некоректний, некультурний, необереж-
ний, неповторний, ніжний, охайний, передбачливий, плодотворний, поваж-
ний, поміркований, послідовний, працьовитий, привабливий, принциповий,
ретельний, рішучий, розумний, скромний, спокійний, стриманий, толерант-
ний, хоробрий, чесний, чутливий, щедрий, який швидко виконує завдання
ХІІ. Використовуючи текст „Моя робота – мій друг”, напишіть короткий

твір на тему:
Яке значення має праця в житті людини?
XIIІ. Перекладіть речення українською мовою.

1. W pracy z chorymi niezbędna jest życzliwość i przychylność do pacjenta.
2. W szpitalu będę odbywać dwumiesięczny staż naukowy.
3. Będę próbował zatrudnić się w przychodni lekarskiej w charakterze laboranta.
4. Halina jest wspaniałą mądrą kobietą, troskliwą mamą i kochającą żoną.
5. Już w dzieciństwie interesowała się ona historią starożytną, obejrzała dużo
filmów o odkryciach archeologicznych.
XІV. Як правильно сказати українською мовою?

1. Я вибачаюсь, що запізнився. – Вибачте мені, будь ласка, за запізнення. –
Пробачте мені, будь ласка, за запізнення.
2. Ми купили гарну мебель. – Ми придбали гарні меблі.
3. Цей лікар лікує людей. – Лічить лікар цей людей.
4. Мамочка, іди сюди! – Мамочко/мамусю/матусю, ходи сюди!
5. Хочеш такі брючки? – Хочеш такі штанці/штанята?
6. Сховай ножки! – Сховай ніжки!
7. Поскладай блюдечка! – Поскладай тарілочки!
8. Мені пощастило: мене не викликали до дошки. – Мені повезло: не викли-
кали до дошки.
9. Вередлива дитина – джерело постійних конфліктів. – Капризна дитина –
джерело постійних конфліктів.
10. Невисокі хвилі котяться одна за одною. – Невисокі хвилі котяться одна за
другою.
11. Батьки власноруч зробили дитячу площадку. – Батьки власноруч зробили
дитячий майданчик.
12. Попрацюймо! – Давай працювати!
13. Виходите на наступній зупинці? – Виходите на слідуючій зупинці?
14. Ці помилки зустрічаються часто. – Ці помилки трапляються часто.
116
15. Нашій вчительці ми подарували самі кращі квіти. – Нашій вчительці ми

подарували найкращі квіти.
XV. Складіть інфінітивні словосполучення відповідно до норм дієслівного ке-

рування.
Зразок: віддячити вам за подарунок
бажати (кому, чого)
вивчати (що)
відмовлятися (від кого, чого)
відповідно (до чого)
доглядати (кого, що)
дякувати (кому, за що)
глузувати (з кого)
завдячувати (кому, чим рідко що)
знущатися (з кого)
користуватися (чим)
лаятися (з ким за що)
навчатися (чого)
звинувачувати (в чому)
піклуватися (про кого, що)
повідомляти (кого, що)
сміятися (з кого)
спонукати (до чого)
сумніватися (в чому)
телефонувати (кому)
хворіти (на що)
Частина ІI
I. Поясніть різницю у значенні та вживанні слів: зараз, тепер, нині, сьогодні.

Складіть із ними речення.
II. З наведеними паронімами складіть речення так, щоб продемонструвати

лексичну специфіку слів. Прокоментуйте семантичні особливості компонен-
тів паронімічних груп.
Зразок:
Передбачливі мандрівники мають гроші на дрібні витрати.
Ваш передбачуваний термін пологів – 20 серпня.
117
шкільний – школярський туристський – туристичний

батьків – батьківський княжий – князівський
материн – материнський терористський – терористичний
III. Прочитайте речення і доповніть їх відповідним словом або словосполученням.

1. Рішення Дмитра Івановича недосконале
А по багатьох причинах.
В з багатьох причин.
С по багатьом причинам.
2. Моя сестра дуже добре розмовляє
А сьомою мовою.
Б на семи мовах.
В сімома мовами.
3. Я хочу дізнатися
А про результат іспиту.
Б результат іспиту.
В щодо результату іспиту.
4. На жаль, не всі користуються
А із словників.
Б зі словників.
В словниками.
5. Надворі мороз. Ольга Петрівна
А взуває
Б надіває
В одягає
тепле пальто.
6. У якому навчальному закладі ти навчаєшся?
А В університеті ім.Тарасові Шевченкові у Києві.
Б В університеті ім. Тараса Шевченка у Києві.
В На університеті Тараса Шевченка у Києві
7. Вчора дідуся направили в лікарню. Він мав
А сердечний
Б сердешний
В серцевий
напад.
8. Оля – це моя подружка і я
А можу вірувати.
Б можу на неї покластися.
В можу їй завірити.
118
9. Будь ласка,
А розкрий
Б відкрий
В розгорни
книжку!
10. Маруся
А піднесла
Б підняла
В звела
очі до неба.
ІV. Прочитайте текст.

а) З-поміж трьох варіантів відповідей (А, Б, В), наведених у таблиці, вибе-
ріть правильний. Впишіть його замість крапок.
Дерева і кущі
Звідки в українця любов до зелених садочків, звідки його пристрасть ото-
чувати своє житло дикими деревами і кущами ? Не останню роль тут (1.)
.......... впевненість, що всі лісові, паркові, фруктові дерева Бог посадив людям
на користь і добро. „Нема України без верби і калини”, – (2.) .......... в народі.
Додамо, що немає української землі й без осокорів і яворів, дубів і смерек,
буків і каштанів.
Один із (3.) .......... авторів, змальовуючи (4.) .......... українців, зазначав: „Їхні
левади обсаджені вербами; верба – це щось таке, що з’єдналося з їх життям”.
Вербові пухнасті (5.) .......... з`являються у березні, коли ще не зійшов сніг і де-
рева постукують голим мерзлим гіллям. До речі, весною там, де не росли
берези і населення не мало змоги добувати солодкий (6.) .......... сік, селяни
рубали молоді вербові паростки і заливали їх водою. Через два-три тижні
цей настій вже можна було вживати, як цілющий напій. Верби приймуться
(7.) .........., – казали люди, відзначаючи невибагливість вербових паростків.
Верба, як трава лугова, ти її коси, а вона (8.) .......... буде рости. Траплялося,
що десь поблизу річки в землю втикали декілька лозин, а через два-три роки
на тому місці вже височіла зелена огорожа. З цього (9.) .......... зазначали, що
там, де росте верба, буде жити і ріка – вербою часто зміцнювали прибережні
схили і (10.) .......... . Верба поблизу води – це прикмета українських шляхів,
на узбіччі яких завжди може відпочити подорожній. „Там криниця, де вер-
биця”, – пояснювали йому дорогу місцеві (11.) .......... . Здавна верба на Україні
вважалася священним деревом. Шостий тиждень Великого (12.) .......... нази-
вали Вербним. На Вербному тижні у церквах освячували вербові гілочки.
Освячені вербові гілочки втикали у кутках ниви, з якої прагнули одержати
багатий (13.) .......... . Вербою скурювали хату від пропасниці, її клали у воду,
в якій купали хвору дитину, вербовий настій пили, щоб не (14.) .......... голова.
119
Який кущ наймиліший для серця українця? По всіх українських усюдах

цвітуть калинові кущі. (15.) .......... їх біля колодязів, щоб вода була здоровою
і смачною. На початку зими червоні (16.) .......... калини звеселяли серця селян.
Недаремно калину називали в народі „гордовиною” – вона була прикрасою,
гордістю зимового українського садка. З калинових (17.) .......... готували на-
чинку для пирогів, киселі, настойки, приправи до м`ясних (18.) .......... . Майже
в кожній селянській родині калину застосовували при простудних захворю-
ваннях. Бабусі завжди пропонували (19.) .......... онукам, які морозної пори на
вулиці „наловили дрижаків”, гарячі калинові напої з медом. Звідки взялася
калина? Розповідають, що колись напали на українське село вороги. Дівчи-
на-красуня, яку (20.) .......... бусурмани, вирвалася і почала тікати. Але раптом
розірвалося її червоне намисто і розсипалися по землі яскраві намистинки,
з яких через деякий час і повиростали калинові кущі.
За: В. Супруненко, http://ukrvchytel.ucoz.ru/load/6–1–0--28/, [06.12.2012]
A Б В
1. справляла відігравала реалізувала
2. кажуть мовлять висловлюють
3. старих давніх старовинних
4. побут існування наявність
5. вербички гілочки котики
6. апетитний смачний приємний
7. де-небудь десь де-не-де
8. постійно неодмінно знову
9. приводу причини мотиву
10. скелі кручі береги
11. громадяни мешканці жителі
12. посту поста Посту
13. результат урожай рід
14. нила боліла щеміла
15. Ставили Давали Садили
16. гілля кетяги грона
17. ягід зерен фруктів
18. пoтрав страв товaрів
19. неслухняним неслушним непослужливим
20. взяли схопили охопили
120
б) Доповніть речення, вибираючи з-поміж запропонованих конструкцій від-

повідний варіант.
1. Українці охоче саджають біля своїх осель
а) лише дуби та дикі кущі.
б) граби, буки та бузок.
в) дикі дерева й кущі.
г) вічнозелені хвойні кущі.
2. Пращури вірили, що всі дерева Бог посадив людям
а) на злидні і шкоду.
б) на благо, добро і користь.
в) на багатство, достаток, гроші.
г) для здоров´я та краси.
3. Українські присадибні ділянки були обсаджені
а) гнучкими вербами.
б) парковими кущами.
в) каштанами з гарним суцвіттям.
г) лише фруктовими деревами.
4. Дерево чи кущ верби
а) росте тільки у лісі.
б) не потребує особливих умов.
в) відзначається вибагливістю.
г) росте тільки в саду.
5. В Україні верба вважається
а) нечистим деревом.
б) священним деревом.
в) проклятим Богом деревом.
г) магічним напівкущем, що приносить щастя.
6. Освячену вербу вживали
а) для виготовлення огорож.
б) для зміцнення берегів річок.
в) , щоб пригощати подорожніх.
г) під час застуди.
7. Щоб вода була чистою і приємною на смак, селяни саджали біля колодязя
а) кілька кущів смородини.
б) кущ калини.
в) галузки молодої ялини.
г) малину, калину і, обов´язково, березу.
121
8. За легендою, калина
а) з’явилася із коралів дівчини, яку силою зупинили іновірці.
б) з’явилася в той час, коли птахи принесли червоне насіння.
в) виросла при дорозі, де юнак висадив стебельце.
г) виросла з великої дівочої любові.
V. Прочитайте речення та три відповіді на них. Виберіть варіант, що най-

краще відповідає мовному етикету і ситуації.
1. (у книгарні) Скажіть, будь ласка, у вас є щось для самостійного вивчення
української мови?
А Так. У нас є кілька самовчителів.
Б Нарешті хтось хоче купити книжку.
В Зверніться до когось іншого, я не знаю.
2. Михайло запізнився на заняття, заходить в аудиторію і говорить:
А Уже заняття?
Б Добрий ранок! Пробачте! У центрі затори.
В Я запізнився?
3. Павло запитав товариша про плани на вечір.
А Правду кажучи, не маю жодних планів.
Б Не пхай свого носа в чужі справи!
В Відчепись від моїх планів!
4. Добрий вечір! Це Моніка, чи можна попросити Олю до телефону?
А Зачекайте, будь ласка, хвилинку.
Б Ви хто?
В Ні, тут такої немає. Набирайте уважніше.
5. Юрчику, ти дивився вчора матч Україна – Чорногорія?
А Так, я нещодавно почав займатися спортом.
Б Звичайно! Адже це був відбірковий матч до чемпіонату світу!
В Авжеж, футбол – це найпопулярніший вид спорту.
VI. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово.

1. Вибираєте собі ....................................., шукаєте своє покликання, але, звісно
ж, замислюєтесь і над ..................................... , як складеться ваше життя.
2. Колись ..................................... в заміжжі вбачали жіночу долю. Чоловік ..........
........................... усе – добробут і становище ..................................... суспільстві.
На дівчину, яка довго не виходила заміж, позирали скоса. „У дівках за-
сиділась!” – презирливо казали про ..................................... . А тепер хіба не
дивно звучить вислів: „Вона зробила добру партію”, тобто вдало ................
..................... заміж.
122
3. Адже знаємо ..................................... родин, де жінка має наукове .....................

................ , якого не має її чоловік, і заробляє більше. Її суспільне і матері-
альне ..................................... зовсім не залежить від чоловіка.
4. І хіба може хтось сказати „стара дівка” про жінку, що присвятила своє
життя науці, мистецтву, громадській .....................................?
5. Одне мусить ..................................... жінка: самостійність і незалежність – ось
....................................., на якому вона має будувати своє життя, як би воно не
склалося, – лишиться жінка ..................................... чи вийде заміж. Жінка,
яка сама заробляє і не залежить від чоловічої копійки, захоплена своїм ді-
лом, ..................................... дивиться на своє життя. Вона не потоне у побуто-
вих дрібницях, не ..................................... у відчай, коли ненароком розіб´ється
вазочка, не ..................................... чоловікові скандал за те, що він затримав-
ся на роботі. Вона не простить кривди, бо не боїться самотності.
6. Незалежність і самостійність ..................................... у жінки почуття влас-
ної гідності, створюють нормальні взаємини у сім´ї. А головне – жінка
гостріше відчуває, що вона потрібна людям, відчуває свою значимість на
землі. А це і є те ..................................... , з якого людина черпає сили, яке до-
помагає перебороти хворобу, гнітючий настрій, навіть старість.
7. ..................................... в народі кажуть: робота – найкращі ліки. Усвідомлю-
вати, що ти потрібна людям – це велике почуття.
8. Чоловіки не ..................................... підставити плече навіть у тому, що вони
могли б робити на допомогу жінці – у господарстві, у вихованні дітей.
І сучасна жінка, яка вирішила працювати, опинилась у досить .....................
................ становищі. Чоловіки заперечують: за все слід платити, за кар’єру
і самореалізацію особистості теж.
9. Мабуть, потрібне буде ще не одне ..................................... для того, щоб пере-
будувати ..................................... уявлення про роль чоловіка і жінки у сус-
пільстві, у сім’ї.
10. Жінка завжди була берегинею сімейного ....................................., душею ро-
дини. Вона розуміє, що без родини, без кохання, без дітей життя навіть
найбільш ..................................... жінки порожнє. Щастя – то дуже складне ..
..................................., але до його складових частин сім’я належала завжди.
Отже, кожній жінці і кожному чоловікові у суспільстві ...................................
зробити свій вибір.
За: http://megasite.in.ua/111262-suchasna-zhinka-lyublyacha-druzhina-dbajjliva-mati-uspishna-
biznes-ledi.html, [03.07.2012]
123
VII. Що скажете в таких ситуаціях українською мовою?
1. Poproś przyjaciółkę, aby poszła z tobą do centrum handlowego i doradziła ci
w wyborze dżinsów.
2. Za tydzień masz trudny egzamin. Wyraź obawę, czy wyjazd na weekend do Za-
kopanego jest dobrym pomysłem.
3. Koleżanki planują kilkudniowy wyjazd do Paryża. Wyraź radość z pomysłu
i zapytaj, czy możesz jechać z nimi.
4. Przedstaw swojemu tacie koleżankę, którą podczas spaceru przypadkowo spot-
kaliście w parku.
5. Pogratuluj mamie samodzielności i niezależności w podjęciu ważnej życiowej
decyzji.
Заняття VIII
Неслухнні дтки. Граматчна кзка
Ви, напвно, уж втомлись, читючи рзповіді про грамтику. Давйте

перепочнемо трхи. Я вам розповм граматчну кзку. Цю кзку мій дідсь
розповв мому ттові. А тто – мен. І сказв розповіст вам. Сл хайте кзку:
Давн це бул. Жил соб Дієслвиха з десятьм дієсловентами. Дієсло-
вента бул жвві та веслі. Дже любли проглянки. Мти їх чсто
вивдила на подвр'я і розповід ла багто ціквого про навклишній світ.
Дякі дтки сл хали увжно. Íнші задивллися на снце, на пташк, на
людй. Отк у дитчих проглянках і мтериних клпотах ішл житт.
Наст ло рннє літо. Смілося снце. Вітерць звдкись прилітв, щось
шепотв дервам і відлітв назд. Дерва нжно йом шелестли. Ус росл,
було, радло. Псля смачнго сніднку дієсловента загляд ли у вікнечко,
їм не сидлося в хті. Снце і млодість клкали їх на подвр'я. Ось вон
побчили, як квчка знайшл зернни на подвр'ї і клче курчт. Курчта рдо
відгукнлися на пклик мтері. Прибіг ли і клюв ли своми малнькими
дзьбиками, як мти. Звідкілсь з'явлвся шулка. Квчка швдко склик ла
дітй і боронла їх від напсника. Дієсловента дивлися крізь вікнечко
і знемаг ли, їм дже хотлося вбігти на подвр'я.
– Ммо, – благ ли Дієсловен та. – Ти прайся в хті. А ми побіжим
на подвр'я. Грно ж як! І снце, і квчка з курчтками. І все зелне. Ми
бдемо слухн ні. Нікди не побіжим. Бдемо т льки на подвр'ї. Пуст нас,
ммо…
– Зачекйте, дтки. Ви ж бчили, як шулка хотв укрсти курчток.
А ворни? Вон тльки й чекють. Бося за вас, дтки. Зачекйте тршки.
Я ось зраз. Хвилнку-дргу підождть.
– Пуст нас, матсю, – увиввся бля мтері улсливий синчок
Неслухннко. Він був улбленцем Дієслвихи. Чсто вон йом дозволла
бльше, ніж ншим Дієсловентам.
– Пуст… Я не бду вже забігти далко. Бду тльки на подвр'ї. Хчеться
ж як надхатися свжим повтрям!
– Зраз, зраз, Неслухннку, – наполяг ла на свому Дієслвиха. – А то
забіжш знву. Хіб я теб не зню.
125
– Ось ти як, мтінко. Нік не мжеш забти цьог. Я бльше не бду, –

похнпився Неслухннко.
– Зраз, зраз, дтки. Ідем вже.
І Дієслвиха з дтками вйшла на подвр'я. Дієсловента бул рдісні
і щаслві.
Все їм подбалося. І снце, і подвр'я, і курчтка. Хотлося бгати, га-
ласувти. Дякі дтки заслух лися, як шелестть берзка, про щось
перемовлється з вітерцм. А як пхне лстя волського горха! Зеленє трав.
На горді все рост, бує, розкошє. Як грно у свті! А ще кол молод, і все
грне ще попреду. Дієсловента млли від щстя.
Дієслвиха почал розповідти про дерва, про квти. Дти дивув лися, як
багто мти знє. Чи вон колсь бдуть такми розмними?
– Бдете, дтки, – зітх ла мти. – Тльки бдьте слухнними. Не такми,
як мій Неслухннко. О, а де він? Неслухннку, ід сюд!
Та Неслухннка знву не бул. Побг десь за подвр'я. Задивлється, як
блі, зеленкувті і різноколрні метлики літють над трвами, сідють на
травнки. А бджли невтмно перелітють із квтки на квтку, шукють
чогсь. Грні ж як! Д лі побг Неслухннко до рчки. Диввся, як малнькі
рбки згрйками підплив ли до брега. Він кдaв їм крхти хлба, які
непомтно вніс із хти. Рбки накид лися на здбич. І знву тік ли геть
у глибни рчки. Грно ж і всело як!
Увчері Неслухннко плнтався додму. Із смом дмав, що грматиме
мти, доріктиме йом. Як же цьог рзу вправдатися? „Скаж, що
допомагв комсь… От ком трба придмати”, – потішв себ. Прихдив
додму. Зітх ла мти. Каз ла, що залиштиме йог вдма. Íнших же дток
вивдитиме на проглянку. Знву обіцв, що бльше цьог не бде. Обіцв –
і, переступвши порг, забувв про все на свті. І все повтрювалося.
І врішила Дієслвиха ввести дієсловент на пршу робчу проглянку.
Старнно готув лися до цьог входу. Пошла мти дтям нов костмчики,
зелні костмчики, як лто навкло. Аж виблскують на снці. І зелні
черевчки. Вйшли по двє на подвр'я. Попреду мти.
– Дтки, і я, і весь наш рід мємо цікву прцю. Ми ходли і хдимо
працювти в рчення. Там підбирємо для сбе імнники і разм працємо.
Ми стоїм то у пршій, то у дргій, то у тртій осбі. Давйте, дтки,
спрбуємо.
Дієсловента кнулися в рчення. Залюбк намаг лися в рченні
стоти в пршій, дргій і тртій осбі. Мти так цікво розповіл про це,
що Дієсловента сприйм ли робту як захплюючу гру. Трхи відпочив ли
і знву йшли в рчення. Тльки Неслухннкові швдко все набрдло. Мти
й не вглділа, як він зник із подвр'я. Швдко чимчикє Неслухннко. Аж
126
назстріч йом – Прикмтничиха зі своми дітьм. Прикметничта щось там

попскували.
– Куд ти йдеш, Неслухннку? – питє йог Прикмтничиха. – Чог
похнпився?
– Та мти змшує по стні разв робти те сме, – відповідє він. – То стій
у пршій осбі. То у дргій. То у тртій. Сил ужé нем. Так усé набрдло… От
і подвся навтьки, куд чі бчать.
– Що я тоб скаж, Неслухннку, – враз замслилася Прикмтничиха. –
Давй ід з нми. Я теб навч дже швдко, як працювти у нас. Та й учти
особлво не трба. Що робти – кжуть імнники. Якго рду імнники – ми
цьог рду теж. Змнюють вон числ і відмнок – змнюємо числ і відмнок
і ми. Ціква робта. Тоб сподбається. Ід з нми. Не пожалкєш.
Неслухннка недвго довелся й прости. Пішв із прикметничтами на чу-
дву полнку в лсі. Неслухннка одягл в червоннькі штанц та взли в чер-
воннькі черевчки. Щоб не дже відрізнвся від прикметничт. У Неслухннка
зелною бул тльки сорчка. Загрвся Неслухннко аж до вчора. Опам'ятвся
пізннько. Швдко подвся додму. Червоннькі штанц і черевчки заховв.
Бовся признтися мтері, що він був у гóстях у прикметничт. Знву докорла
мти свому улбленцеві за непслух. Бул нов обiцнки.
Наст ло пзнє лто. Дієсловент навчла Дієслвиха всьог. Вон вмли
впрвно викнувати в рченні всю дієслвну робту. Вмли в рченні
стоти в пршій, дргій і тртій особі. Такж у тепрішньому, минлому
і майбтньому чсі. Навчлися стоти в наказвому й умвному спсобі.
Не відставв від них і Неслухннко. Але чсто зникв кудсь. Йом кортло
побти з прикметничтами. Він навчвся викнувати і прикмтникову
робту. Ал не признаввся мтері, де він бувє. Том червоннькі штанц
і червоннькі черевчки він старнно прихвував.
Наршті Неслухннко врішив з'явтися додму в червних штанцх
і червних черевчках. Збглися йог бртики і сестрчки. Наляк лася мти.
– Що ж ти наробв? – накнулася Діеслвиха. – Де ти дів зелні штанц?
Напвно, загубв? Чи порвв? Відповідй. А де зелні черевчки? Ой
лшенько! То хоч прихдив у свому дязі і взутт. А то мєш тоб! Не пущ
теб нікди! Бдеш знти тод!
– Лба матсю, заспокйся. Все розкаж тоб… Я вже велкий. Не
дитна, бчиш. Зелних штанцв і зелних черевчків не загубв. Тепр
признюся тоб, мтінко, і вам, мо бртики і сестрчки. Я багто-багто
разв ходв у гсті до прикметничт. І навчвся хньої робти. Мен хня
робта прип ла до срця. І вша робта подбається теж. Отк я бду тепр
жти. Трхи у вас, трхи у прикмтників. Я хотв би бти мйстром на всі
рки. Принймні мйстром на дві рук! Не журться, лбі.
127
Поплкала-посумув ла Дієслвиха. Пожурлися-позітх ли бртики

і сестрчки. І погдилися з Неслухннком. Що ж удєш. Він ужé велкий.
І вбрав свiй шлях у житт.
– Тльки, снку, – зажрено промвила Дієслвиха, – тепр ти бдеш не
Неслухннком, а Дієприкмтником. І наш, і немвби не наш.
З тогó чсу з'яввся сред дієслíв Дієприкмтник. І всіх, хто вмів викóну-
вати дієслвну і прикмeтникóву робту, ст ли називти дієприкмтниками.
Але пршим прапрапрапрапрабтьком їх був Неслухннко.
Псля Дієприкмтника в сім' Дієслвихи почвся новй нлад. Зледчів чо-
мсь одн синк. Нікди не спішть. Тльки зайд в садчок, вбере грний з-
тінок під древом, лже на травчку і лежть. Як не прохли йог, як не вмов-
лли, як не сварли – нічго не допомагло. Чрез те прозвли йог Лінвком.
Однго рзу лежть Лінвко в садк. Лінється нвіть прискпливих
мух відігнти. Снно позіхючи, почв він чись крки. Лінво розплщив
чі і побчив Прислвничиху із прислівничтами. Прислівничта в срих
костмчиках і срих черевчках.
– Чог лежш, Лінвку? – невдовлено пробурч ла Прислвничиха. –
Що-небдь у свті трба робти. Ход з нми. У нас найлгша робта. Десь
там дієслов трдяться на пвну слу. А ми соб збку. Немвби і працємо.
Немвби і ні. Отак робта.
– Не хчу, – снно відповв Лінвко.
– Не хчеш?! Зраз захчеш! – вгукнули прислівничта. Накнулися на
Лінвка, швдко одягл на ньго срі штанента і срі черевчки. І потягл
за собю. Опирвся-опирвся Лінвко. Але прислівничт бул багто.
Спрвилися з Лінвком.
Так день за днем звикáв Лінвко до новї робти. Пригадв і дієслвну робту.
Навчвся трхи і прислiвникóвої робти. У прислвників не дже перетрдишся.
Зрадла й Дієслвиха, що хоч трхи огвтався Лінвко. Взвся за так-сяк прцю.
Ходв Лінвко в зелному піджачк, сірньких штнях і сірньких
черевках. І назв ли йог Дієприслівнком. Бо мав він половну дієслвної
вдчі, а половну – прислiвникóвої.
Ось і кзці кінць. У ній ви дізн лися, як від дієслва утворлися
дієприкмтники i дієприслвники.
За: Іван Вихованець, Граматична казка, http://abetka.ukrlife.org/kazkagr1.htm, [06.09.2012]
буяти – kwitnąć obficie

відгукуватися – odzywać się
128
вмовляти – prosić; błagać

волоський горіх – orzech włoski
гримати (у знач. сварити) – krzyczeć
дієприкметник – imiesłów przymiotnikowy
дієприслівник – imiesłów przysłówkowy
докоряти – wypominać
журитися – smucić się
залюбки – chętnie
затінок – cień
захоплюючий – pasjonujący; ekscytujący
зграя – stado
зітхнути – westchnąć
знемагати – męczyć się; cierpieć
клювати – dziobać
крихта – okruch
ледачий – leniwy
майстер на всі руки – złota rączka
метелик – motyl
мліти – mdleć
набридати – wywołać znudzenie, znudzić się; znużyć się
навколишній світ – otaczający nas świat
назустріч – naprzeciwko
наказовий спосіб – tryb rozkazujący
напасник – napastnik
наполягати – nalegać
невтомно – wytrwale
немовби – niby
неслухняний – niegrzeczny
ніжно – delikatnie
опиратися – opierać się
перемовлятися – rozmawiać; przerzucać się słowami
перепочити – odpocząć
плентатися – powłóczyć nogami; ociągać się
попереду – z przodu
похнюпитися – zasmucić się
прикметник – przymiotnik
принаймні – przynajmniej
припасти до серця – przypaść do gustu
прискіпливий – czepialski
приховати – zataić
129
прогулянка – spacer
радіти – cieszyć się
розкошувати – rozkoszować się
слухняний – grzeczny
справитися – uporać się
такий-сякий – byle jakі
улесливий – przypochlebny
умовний спосіб – tryb przypuszczający
утворювати – układać, tworzyć
черевики – buciki
шепотіти – szeptać
штанці – spodenki
шуліка – kania (ptak)
Вправи
Частина І
I. Запишіть назви частин мови, доберіть їхні польські відповідники.
II. Випишіть із тексту прислівники. Утворіть від них форми вищого і найви-
щого ступенів порівняння.
III. Випишіть із тексту іменники IV відміни. Один із них провідміняйте.
IV. Перекладіть словосполучення польською мовою.

любити прогулянки
слухати уважно
шити костюмчики
трудитися на повну силу
бути майстром на всі руки
плентатися додому
нікуди не пoспішaти
бути слухняними
V. Перекладіть речення українською мовою.

1. Odpocznijmy trochę.
2. Niektóre dzieci słuchały uważnie.
3. Czasami ona pozwalała mu na więcej.
130
4. Chodź z nami, nie pożałujesz.

5. Rzeczowniki zmieniają rodzaj, liczbę i przypadek.
6. Czasowniki mają trzy czasy – teraźniejszy, przyszły i przeszły.
7. Czasownik może mieć tryb rozkazujący i przypuszczający.
8. Założyli mu szare spodenki i szare buciki.
9. Wśród czasowników pojawił się imiesłów przymiotnikowy.
10. Imiesłów przysłówkowy pożyczył coś od czasownika, a niektóre cechy – od
przysłówka.
Частина ІІ
I. Прочитайте текст. Доповніть речення, вибираючи відповідний варіант.

Іван Франко
Він за сорок літ написав сто томів, які досі не видані. Він вражав усіх, хто
про нього чув, а потім – хто його бачив. Поет Микола Вороний зустрів Фран-
ка у Львові: „Я спершу дістав розчарування. Я побачив кремезну квадратну
фігуру, невисоку, досить незграбну, в потертім піджаку, з облохмаченою ви-
шиваною сорочкою і пом’ятим капелюхом. Широке лице з короткими вуса-
ми і крутим підборіддям, долішня губа трохи випнута наперед. Звичайне
обличчя. Але очі: сині, ясні, з виразом енергійної думки. Стискаючи мені
руку, він весело сказав: „Ха-ра-шо!” – його улюблений вислів, який він ви-
мовляв з-московська”.
Популярність Франка рівнялася хіба що з його бідністю. У нього стріля-
ли. Його носили на руках, а він лаявся: симпатики порвали позичений фрак!
Цей чоловік був інтелектуалом європейського виміру – й водночас сином ди-
кої природи. Було щось первісне в тім, що Франко ловив рибу лише руками.
До нього, знаменитого, приходить, скажімо, делегація студентів. А він рибу
ловить. Дає комусь із них носити слідом мокру торбу з уловом – і ловить далі.
Його інтелект та інтуїція, здається, були нероздільні. Думку він ловив, як
рибу. Його запитали: „У вас велика бібліотека, а ви такий зайнятий, коли ж
ви читаєте ці книжки?”. „А я не читаю, я їх нюхаю!” – відповів він.
Франко казав: „Значний вплив на моє життя, а значить, також на мою
літературу мали зносини мої з жіноцтвом”. Його жінки були дивовижні –
кожна по-своєму. Часом здається, що в любові усі вони були мудріші за ньо-
го самого. Є книжка, написана Романом Гораком майже 30 літ тому, „Тричі
мені являлася любов”. Вона в бібліотеках завжди „на руках”. Там – про єдину
дружину Франка та три його любові.
Першою була дочка священика з Лолина, Ольга Рошинська. Він познайо-
мився з нею після 7-го класу гімназії й згодом попросив руки і серця. Йому не
відмовили, але скоро Франко сів до тюрми за свій соціалізм. Це ускладнило
131
справу. В очах порядних галичан Ольга була скомпрометована. І тут її руки

попросив священик Володимир Озаркевич. З його боку то була жертва: він
знав про любов Франка та Ольги. По суті, взяв її заміж, щоб вона могла віль-
но бачитися зі своїм коханим. Одна така зустріч Ольги з Франком відбулась
у Коломиї, подалі від цікавих очей. Туди й Озаркевич приїхав, щоб відвезти
дружину додому. Мужчини-суперники зустрілись по-джентльменськи. Іва-
на скоро знову посадили. Вона не забула його, але оцінила шляхетну душу
свого чоловіка. Франко в листах дорікав їй по-хлоп’ячому безжально. Їй було
гірко, бо вона любила його до самої своєї смерті в 1935 році. А Франко казав,
що ця любов забрала у нього десять років.
За: В. Жежерa, Газета по-українськи, № 189, 18.08.2006.
1. Іван Франко за сорок років написав

А 40 томів.
Б 100 примірників.
В 100 томів.
2. У Франка очі були
А гарні.
Б вицвілі.
В сині й ясні.
3. Улюблений вислів Франка –
А з-московська.
Б весело.
В харашо.
4. Франко любив
А щоб студенти ловили рибу.
Б ловити рибу руками.
В їсти рибу.
5. Він давав студентам
А прочухани.
Б книги.
В носити улов.
6. Значний вплив на літературу Франка мали
А книги інших письменників.
Б література.
В жінки.
7. Роман Горак написав книжку
А літа тому.
Б тричі.
В 30 років тому.
132
8. Книжка Романа Горака завжди знаходиться

А в бібліотеці Франка.
Б у письменника.
В у читачів.
II. Доповніть речення вставними словами та словосполученнями.

1. Я, ....................................., ти складеш іспит.
2. Зима, ....................................., буде холодна.
3. Вiн ще, ....................................., й досі в бібліотеці.
4. ....................................., вона помиляється.
5. Кожному, ....................................., хочеться перемогти.
6. Андрiй – здібний учень, але, ....................................., занадто лінивий.
7. Ми, ....................................., запізнимося.
8. ....................................., вiн не зміг до нас приєднатися.
9. ....................................., я мушу повідомити вам неприємну новину.
10. Ви, ....................................., знаєте мою сестру.
III. Слова в дужках поставте у відповідній формі.

Хресне ім’я 1. [людина] ..................................... – невідривна частинка її особис-
тості. Цe ж ім’я дає 2. [людина] ..................................... святого захисника, патрона, до
якого можна звертатися по 3. [допомога] ..................................... . Вибір 4. [ім’я] ...............
...................... належить батькам, і це справа дуже важлива. Вони повторюватимуть
це 5. [ім’я] ..................................... щоденно, безліч разів. Імена мають бути гарні й ми-
лозвучні. Традиційні українські імена – це імена святих чи біблійних 6. [постатi]
..................................... . У день святих влаштовують іменини. Імена ці здебільшо-
го єврейського, латинського й грецького походження, бо їх носили перші святі
й мученики та отці 7. [церква] ..................................... . Слов’янський фольклор також
знає чимало 8. [імена] ..................................... дохристиянських божків. Вірили-бо,
що ім’я має магічну 9. [сила] ..................................... . Українська мова, така багата на
пестливі здрібніння, дуже часто має й не одну, а кілька різних здрібнілих форм 10.
[імена] ..................................... . Деякі такі назви видумують самі діти чи їхні старші
брати або сестри. Здрібнілі імена залишаються в 11. [родина] .....................................
навіть коли діти виростають. Існує небезпека, що ці здрібніння та скорочення
часто не українські, а ще трапляються наслідування та кальки із російської
12. [мова] ..................................... . Як ми вже згадували, ім’я – це частинка 13. [лю-
дина] ....................................., її відчуття свого „я”, її почуття власної 14. [вартість;
приналежність] ..................................... та ..................................... до свого роду й народу.
І тому слід його старанно добирати і належно шанувати, не змінюючи в догоду
нікому. Ні хресного 15. [ім’я] ....................................., ні тим паче прізвища.
За: Л. Храплива-Щур, http://abetka.ukrlife.org/schur_dict.htm, [06.09.2012]
133
IV. Переробіть текст на розповідь про майбутнє, вживаючи дієслова у різ-

них формах майбутнього часу.
Зразок: І знову настане травень.
Травень. Гарно, привітно кругом. Дерева одяглися в молоде зелене листя.

Квіти щедро ллють ніжні пахощі. Парує під весняним сонцем земля. Зелені-
ють ниви. Сонце грає, виблискує промінням – м’яко, ласкаво, радісно. Хви-
лями котяться в повітрі пташині співи.
.....................................................................................................................................................
.....................................................................................................................................................
.....................................................................................................................................................
.....................................................................................................................................................
.....................................................................................................................................................
V. Замініть іменниково-прийменникові конструкції у формах множини на

відповідні конструкції у формі однини.
1. Біля дому ростуть високі каштани ..................................... .
2. На столі лежать прості олівці ..................................... .
3. Сьогодні старші класи ..................................... пішли в музей.
4. На столику стоять великі акваріуми ..................................... .
5. Нові моделі ..................................... Мерседеса вже з’явилися у продажу.
6. Її турбують сильні болі ..................................... у спині.
7. У центрі кожного міста знаходяться торгові площі ..................................... .
8. Перед нами простягалися безкрайні степи ..................................... .
9. Йому наснились страшні сни ..................................... .
10. Вздовж дороги проходили залізничні колії ..................................... .
VI. Вставте пропущені літери.

Смайлики святкують своє 26-річчя
С__огодні, 19 вер__сня, виповнює__ся 26 років символу, який професор
Скотт Фалман уперше запропонував використовувати для того, щоб позна-
чати в тексті, що набирає___ся на комп__ютері, – всміхнену особу.
Уперше смайл у тексті Фалман використовував у листі, що відправив на
місцеву електро___у дошку оголошень, яка була прототипом с__огоднішніх
форумів і основним засобом спілкува___я між співробітниками універс__тету.
Це посла___я, що містить перший смайлик, стало пропозицією того, як
позначати й визначати ком__нтарі, які не варто с__рйозно сприймати.
Пізніше пс__холог розповів, що смайлики впроваджувалися для того,
щоб людина, читаючи повідомле___я, могла точніше визначити настрій або
емоцію, закладену в повідомле___я відправника.
134
Необхідно відзначити, що за 26 років смайлик став незмінним атр__бу-

том електро___ого спілкува___яв. Зараз без його використа___я майже не-
можливо уявити сучасного спілкування в Мережі, тому що смайл замінює
те, чого бракує в спілкуванні за допомогою чату або електро___ої пошти –
інтонацію голосу й міміку.
За: http://gazeta.ua/articles/life/_smajliki-svyatkuyut-sogodni-svoe-26-richchya/254844, [04.09.2012].
VII. Утворіть конструкції з іменниками та прийменниково-іменниковими

формами.
Наприклад: співати пісню; сховатися за деревом
будувати ..................................... мити .....................................
взяти ..................................... молитися .....................................
вивчати ..................................... навчати .....................................
вирішувати ..................................... нехтувати .....................................
відповісти ..................................... піклуватися .....................................
відпочивати ..................................... поділитися .....................................
вітати ..................................... поєднати .....................................
голосувати ..................................... прийти .....................................
думати ..................................... приятелювати .....................................
завдати ..................................... продовжувати .....................................
закликати ..................................... ремонтувати .....................................
закохатися ..................................... сваритися .....................................
заповнити ..................................... сідати .....................................
змінювати ..................................... спричинити .....................................
знайомитися ..................................... ходити .....................................
ігнорувати ..................................... читати .....................................
користуватися ..................................... чистити .....................................
VIII. Прочитайте текст. Слова та словосполучення у дужках поставте

у відповідній формі. Випишіть із тексту п’ять словосполучень та введіть їх
у речення.
Зовнішній вигляд ділової людини
Зовнішній вигляд ділової людини – це перший крок до успіху в ділових
стосунках. Привабливий зовнішній вигляд – це поєднання багатьох компо-
нентів: 1. [одяг і макіяж] ....................................., 2. [колір] ..................................... ,
укладеного волосся тощо. Але визначальним фактором є одяг. Список при-
крас для ділових чоловіків обмежується каблучкою, годинником, запонками,
шпилькою для краватки.
У світі моди давно склалося поняття „діловий костюм”. Він, звичайно, вра-
ховує останні тенденції в моді, але при цьому залишається 3. [певна міра] .......
.............................. консервативним. Головне правило, яке потрібно виконувати,
135
підбираючи діловий костюм та всі його компоненти, – загальне враження

4. [охайність, акуратність] ..................................... і навіть деякої педантичності
в одязі.
Зараз мода демократична – кожен може обрати для себе той чи той стиль
або створити свій власний. Але багато 5. [ситуації] ..................................... су-
часного життя вимагають визначеної форми 6. [одяг] ..................................... .
Це, насамперед, – одяг 7. [ділова людина] ..................................... . При підборі
ділового одягу фахівці рекомендують: спочатку купіть костюм; вибирайте
сорочку відповідно до 8. [рекомендації] ..................................... та вашого сма-
ку; дотримуйтесь синьо-сірих відтінків, де сорочка підійде до 8. [будь-який
колір] ..................................... , а краватка буде гармоніювати з піджаком; вузол
краватки завжди має бути ідеальним.
Для офіційних візитів традиційно використовують фрак і смокінг.
Фрак – це чоловічий костюм, рід сюртука з вирізаними спереду полами
і 9. [довгі вузькі] ..................................... фалдами ззаду. Фрак одягають у винят-
ково урочистих випадках – на офіційні прийоми, святкові обіди, на бали,
урочисті презентації, тому ходити 10. [вулицi] ..................................... у фраку,
не прикритому плащем чи пальто, не можна. У дипломатичному світі при-
йнято одягати фрак тільки на 11. [вечірня аудієнція] ..................................... .
Обов’язкове доповнення до фрака – чорні штани без 12. [манжети] ................
..................... , білий жилет, біла сорочка з накрохмаленим передом і твердим
комірцем, біла краваткa-метелик, чорні шкарпетки і лаковані чорні туфлі.
Смокінг – піджак з чорного сукна, припасований до талії, з блискучими
шовковими вилогами і застебнутий на один гудзик. Зі 13. [смокінг] ............
......................... носять білу сорочку, чорний жилет і краватку-метелик, тем-
ні шкарпетки і чорні черевики. Штани повинні мати атласні галуни вздовж
14. [бічні шви] ..................................... . Смокінг не можна одягати на заходи, що
починаються до 17-ї години.
Обов’язковою складовою класичного чоловічого костюма є піджак. Від-
повідно до моди або смаку піджак може бути однобортним, двобортним,
бажано класичного силуету. Костюм може бути одноколірним, смугастим
чи картатим без 15. [контрасти] ..................................... . Останнім часом став
популярним так званий “американський” стиль – піджак і штани, різні за
кольором. Але при цьому бажано, щоб піджак не був яскравим: червоним,
зеленим – це клубний стиль.
Колір та фактура тканини костюма змінюються залежно від пори року та
пори дня. Восени, взимку, навесні краще носити темний костюм, влітку –
світлий, з 16. [тонша] ..................................... , ніж взимку, тканини. У денний час
перевага надається 17. [світлі кольори] ..................................... .
136
На ділові переговори рекомендується одягати однотонні костюми сірого,

темно-сірого, темно-синього чи чорного кольорів. Найпоширеніший у діло-
вому світі костюм-двійка, але допускається і костюм-трійка.
Важливим елементом одягу ділової людини є сорочка. Одягати різноко-
льорові або дуже темні сорочки до 18. [діловий костюм] .....................................
не рекомендується. Ідеальною вважається біла сорочка. Строката сорочка не
підходить до костюма з 19. [узор] ..................................... . Не можна одягати со-
рочку в 20. [смужкa] ..................................... з костюмом у клітку і, навпаки, кар-
тату сорочку з костюмом у смужку. Чим темніший костюм, тим 21. [світліша]
..................................... повинна бути сорочка. Не рекомендується носити сороч-
ки з 22. [короткий рукав] ..................................... під піджак, оскільки вважається
елегантним, якщо манжети сорочки виглядають з-під рукава (приблизно на
два сантиметри).
Значну увагу також слід приділяти взуттю. Універсальним за кольором
вважається чорне взуття, воно пасує до будь-якого костюма. Коричневе взут-
тя погано поєднується з темним костюмом. Світле взуття варто носити тіль-
ки зі світлим костюмом у 23. [літня пора] ..................................... . Спортивне
взуття до костюма одягати не слід. Лаковані черевики одягають тільки зі
смокінгом чи фраком.
Залежно від 24. [колір костюм] ..................................... і взуття підбираються
шкарпетки – вони повинні служити колірним переходом від штанів до взут-
тя. Добре поєднуються з будь-яким костюмом темно-сині, темно-сірі, темно-
зелені і чорні шкарпетки.
Як правило, у запрошеннях завжди вказується, в якому одязі треба при-
йти на прийом. Якщо у 25. [лівий нижній куток] ..................................... запро-
шення зазначено: „White tie” („Біла краватка”) або „Evening dress” („Вечірній
одяг”) – це означає фрак; „Black tie” („Чорна краватка”) – смокінг; „Undress”
(„Простий костюм”) – діловий костюм.
За: О. Лесько, М. Прищак, О. Залюбівська, Г. Рузакова, Етика ділових відносин, http://
posibnyky.vntu.edu.ua/et_/72.htm, [08.03.2013]
IX. Прочитайте текст. Випишіть слова, пов’язані з тематичною групою

„мода”, перекладіть їх польською мовою.
Одяг ділової жінки
Діловий одяг жінки і чоловіка визначають класичний крій та не надто
яскраві кольори. Проте жінка може користуватися значно більшою свободою
у виборі фасону одягу, матеріалу і кольору тканини, ніж чоловік.
Одяг ділової жінки не повинен відволікати співрозмовника від ділової
розмови. Тому не рекомендуються міні-спідниці і глибокі вирізи, яскраві
137
кольори. Найчастіше використовуються темно-синій, рудувато-коричне-

вий, бежевий, темно-коричневий, сірий, світло-синій кольори. Жовтий і ко-
ричневий кольори добре поєднати з зеленим, червоний прекрасно гармонує
з чорним і білим. Привабливими вважаються сукні блідо-жовтого, бежевого,
рожевого, темно-синього кольорів. Червоне варто одягати тільки на багато-
людні заходи, свята, а от в офісі цей колір може викликати роздратування
й утому інших співробітників та ділових партнерів. Плетені речі варто но-
сити тільки в тому випадку, якщо вони є унікальною авторською роботою
і виконані на дуже високому рівні.
Зовнішній вигляд ділової жінки підкреслює її взуття. Зазвичай стандарт-
ним взуттям є туфлі чорного кольору. Окрім чорного, перевага також нада-
ється синьому, темно-коричневому та сірому кольорам. Добре, коли взуття
гармонує із кольором одягу або сумочки, паска. На роботу не слід з’являтись
у капцях або босоніжках із відкритим верхом.
У більшості розвинених країн обов’язковим елементом ділового одягу
є панчохи чи колготки, незалежно від пори року. Колір панчох не повинен
контрастувати з одягом.
Невід’ємною частиною одягу ділової жінки є сумочка. Однак ділова жін-
ка має справу з паперами, тому слід також мати папку або портфель. Не до-
пускається використовувати для документів одноразові пакети.
На думку фахівців, мистецтво одягатися вимагає дотримання певних правил.
Необхідно одягатися відповідно до своєї зовнішності. Намагайтеся піді-
брати колір сукні так, аби він гармонував із кольором очей та волосся. Ви-
бираючи щось модне, потрібно зупинятися на тому, що вам підходить і вас
прикрашає.
Потрібно вдягатися відповідно до пори року та погоди. Недоречною буде
біла сукня взимку або оксамитова сукня влітку, чи солом’яний капелюх
навесні.
Сучасна ділова жінка дещо порушує вимоги ділового етикету щодо ді-
лового стилю. Жінки почали одягати саме ті речі, які найкраще підкреслю-
ють їхній стиль. Ми можемо побачити, як ділові жінки одягають облягаючі
блузки, помірно яскраве вбрання, а також трикотаж, який вважався одягом
для відпочинку. В повсякденному діловому гардеробі сучасної ділової жінки
можуть бути не лише сині та чорні англійські костюми, але й різнокольорові
спідниці, штани, жилети, у міру декольтовані блузки, плаття без рукавів.
На офіційному прийомі жінці можна з’явитися у вовняній спідниці з блу-
зою, у сукні звичайної довжини чи просто у костюмі. Фасон повинний бути
класичний, рукава – довгі, виріз – невеликий. Сукня й аксесуари повинні
бути витримані в одній кольоровій гамі. Не слід поєднувати в ансамблі біль-
ше двох кольорів. Але якщо до чорного пальто одягти червоні туфлі, черво-
138
ний шарфик, капелюх та ще червоні рукавички, не говорячи вже про червону

сумочку, – це буде занадто. Достатньо будь-яких двох червоних предметів.
Плаття може бути доповнене шкіряною чи замшевою сумочкою, капелюш-
ком. На офіційному прийомі жінці дозволено не знімати капелюшок, а от
господарі повинні бути без головного убору.
Рукавички – шовкові чи мереживні – також не потрібно знімати до почат-
ку почастунку чи під час вітання.
На прийоми після 20.00 одягають вечірні сукні, більш святкові й відкриті,
з рукавами чи без, довільної довжини (краще максі). До вечірнього плаття
капелюшок не одягають, а туфлі повинні бути шкіряні чи замшеві, неяскраві.
Бути діловою жінкою не означає відмовитися від прикрас. Каблучки, се-
режки, браслети, ланцюжки – все це завжди підкреслює зовнішність жінки.
Не рекомендується одночасно носити прикраси з різних матеріалів чи витри-
маних у різних стилях, наприклад, срібний ланцюжок і пластмасові прикра-
си; золоті і срібні прикраси. Годинник має бути простим, невеликих розмі-
рів та дещо схожим на чоловічий. Проте слід пам’ятати, що велика кількість
прикрас не відповідає іміджу ділової жінки.
За: О. Лесько, М. Прищак, О. Залюбівська, Г. Рузакова, Етика ділових відносин, http://posibnyky.
vntu.edu.ua/et_/72.htm, [08.03.2013]
X. Перекладіть українською мовою назви кольорів.

biały khaki
beż lazurowy
błękitny niebieski
brązowy pomarańczowy
cielisty różowy
czarny srebrny
czekoladowy wrzosowy
fioletowy pastelowy
granatowy żółty
XI. Подумайте, що можна подарувати близьким і знайомим на свята. У яких

магазинах можна придбати ці подарунки? У парах обговоріть ваш вибір.
XII. Складіть діалоги на тему:

1. Підготовка до випускного балу.
2. Як одягтися в театр?
Використайте назви одягу і кольорів.
XIII. Складіть розповідь, яка починатиметься словами:

Людину зустрічають за одягом …
139
XIV. Що скажете в таких ситуаціях українською мовою?
1. W tej sukience wyglądasz bosko!
2. Znowu kupiłaś sobie nowe buty?! Przecież masz całą szafę!!!
3. Uważam, że prezent powinien być użyteczny, na przykład szczoteczka do zę-
bów, skarpetki …
4. Jak zakładasz ten garnitur, to od razu wspominam nasz ślub…
5. Śmieszne były te ubrania z poprzedniej epoki.
6. Jaki prezent kupimy mamie na urodziny?
7. Czemu tyle ludzi w sklepie?
8. Przepraszam, chciałbym zwrócić zakupiony towar. Żonie prezent się nie spodobał.
9. Ile wydałeś na prezenty?! Wolałam zaoszczędzić i pojechać na wakacje w góry.
10. Nie wezmę kredytu, bo będę się martwiła jak oddać. A bez nowej sukienki
przeżyję.
Заняття ІX
Текст І
Секрéт успшного ресторáну
Андрй Костянтнович не з чутк знє, як зробти фешенбельний

і дже дорогй зклад, та щоб там стола чрга. Кжне відкритт новго
ресторну – подя нмер одн у ресторнному бзнесі.
– Пне Андрю, Ви мєте три вщі освти. Ви могл б займтися чим
завгдно, ал обр ли ресторнний бзнес. Чом?
– Випадквість, хоч я любл провдити час на к хні, і мо дрзі
визнать, що вихдить дсить смчно. У рад нські час до мої мми,
як бул актрсою, чсто прихдили знаймі. Вон вм ла приймти
гостй і чудво готув ла. Я продвжив цю традцію. Для мне дбре
пригостти – спрва чсті. Прот це не м ло ні кого відншення до бзнесу.
Кол ми почин ли працювти з пр ятелем і розподіл  ли зни вплву, к хня
і PR бул на пршому мсці. Я зі свогó бку відповідв за організацйні
питння. Згдом довелся виршувати такж складн проблми к хні,
і зраз я практ чно вбивю свій шл  нок нескінчнними дегустціями.
Зат мжу категор чно заявти, що без мог схв лення ждна стрва не
потрапл є в мен.
– З чго все почался?
– Почался все з краджки докумнтів. Прихав до столці, і в мне
вкр ли абсолтно всі докумнти. Процс віднвлення зайнв двгий час.
Я прсто не мжу сидти без дла і том запропонувв свому прятелеві
відкрти арт-клуб. Головнй акцнт ми зробли на тусвку, ал при клбі
працюв ло невелке каф. Зраз для мне це креатвна робта як в бласті
дизйну, так і в гастронмії. Житт розствило сво крапк над “i”.
– Як нарджуються ідї вших ресторнів?
– Якщ розмірквувати на цю тму, то мен здаться, що будь-як
велка ідя виникє з мрення божевльного. Особсто я любл і завжд
любв казк. Людні, як переступла порг ншого зкладу, пропонється
потрпити в особлвий мікросвт. Ншим гстям доведться зігрти яксь
рлі, при цьму вон мжуть нвіть не помічти тог, що відбувється
навкло них. Спрва в пвному нстрої, атмосфрі. З натжкою мжу
141
назвти це режисрою. В нших ресторнах всі відвдувачі – актри.

І з кжним новм ресторном коефіцінт театралізції рзко збльшується.
У настпному прокті він злетть до мксимуму.
– Напвно, вшим офіцінтам довдиться прохдити спеці льний курс
підготвки?
– Безсумнвно, підготвка дже серйзна. Інтер’р і к хня стврюють
особлву обстанвку. Завдння персон лу – ї  підтрмати. Атмосфра
зкладу впливє як на гостй, так і на тих, хто в ньму працє. Одног
рзу я вявився мимовльним слухачм однії розмви і тепр весь час
навджу ї  як прклад. Гсті заптують офіцінта: „Якщ це ресторн
XIX столття, ви ж, напвно, не офіцінт, а слуг?”. Взагал це питння
повтрюється дже чсто й існє стандртний варінт вдповіді: у той час
слги бул в шнках, а в ресторнах вже працювá ли офіцінти. Ал молод
людна, на мій пдив, кже: „Я зубожлий дворянн, якй змшений був
піт працювти для тго, щоб мти честь вас обслужти”. Це прклад, кол
машна починє функціонувти сам по соб. Звичйно, не всі сто відстків
людй так реагють, ал дже багто. Я сприйнв це як своєрдну перемгу.
У мох зкладах офіцінти вбирють мікроклмат, а птім віддать йог
гстям.
– Що вас найбльше привблює в профсії рестортора?
– Я вважю, що ця профсія без дна. Скльки б ти не копв у глибин
ресторнного нпряму, кінц все одн нікли не бде вдно. Такї мішанни
мистцтва, психолгії, тврчості, технчних нвичок немє в ждній ншій
профсії, нвіть у медицні. Скльки б ти не робв відкриттв, ти все одн
розумєш, скльки новго ще налжить дізнтися в майбтньому.
– Наскльки лгко відкрти ресторн?
– Нафтовик, напрклад, лгко. Питння в тму, що бде д лі. Я вважю,
що зраз пропозція трхи випереджє ппит, і це дбре для клінтів, ал
склдно для ресторторів. Конкурнція скро стне такю жорсткю, що
заг льна систма ресторнного бзнесу бде вдоскон люватися. нших
варінтів існувння не бде. Всім відма фрмула – підвщена пропозція
на рнку привдить до немин чого полпшення кості. Новачкм доведться
вжко. В кінц 80-х мжна бул відкрти кімнтку, поствити стол, поклсти
на них скатертни і заявти, що це – ресторн. Сучáсний же ресторáн
складється з неймоврної клькості додтків – розташувння, охплення
аудитрії, гастрономчний нпрямок, інтер’р і так д лі. Я вже не каж про
технчні питння. Для ресторторів не залишється нічго ншого – аб
зникти з цьго бзнесу, аб вдоскон люватися.
– Чи мжете ви дти порду тóмy, хто звжився всé-таки спрóбувaти сво
сли в ресторнному бзнесі?
142
– Складн питння. Кол я рджу комсь не відкривти ресторн, це

сприймється як спрба відсікт конкурнтів. Ризикваний бзнес! Всі
постйно на меж, на надрві, але м ло хто це розумє.
– Як ви ствитеся до ідї відрдження малньких кав´рень „для зак -
ханих”?
– Мен дже хчеться, щоб знву з’явлися вденські каф. Не зню, чом
їх так називють. Так скл лося. Це щось легк, зтишне і прикрашє і мсто,
і житт взагал. Існє одн серйзна проблма – так кав´рні не дже
прибуткві. Якб я був дсить багтий, щоб купти нерухмість, то
обов’язкво зробв би мержу такх кав´рень. Принймні для тго, щоб
прикрсити нше мсто.
За: Підприємець, http://predprynimatel.co.ua/ua/entrepreneurship/practice, [09.11.2012]
відновлення – odnowienie, wyrobienie (np. dokumentów po kradzieży)

відсікти – odciąć
жорстка конкуренція – ostra (silna) konkurencja
коефіцієнт – wskaźnik, współczynnik
марення – marzenie, snucie wizji
мережа – sieć
надрив – naderwanie (sił), wytężona praca
натяжка – naciąganie (dowodów, przykładów)
нафтовик – biznesmen w sektorze ropy i gazu
новачок – (ktoś) nowy; nowicjusz
обстановка – położenie, sytuacja; umeblowanie, dekoracja
охоплення аудиторії – rozszerzanie kręgu odbiorców („audytorium masowego”)
(pojęcie w medioznawstwie)
перемога – zwycięstwo
прибутковий – intratny, przynoszący zysk
приваблювати – wabić, kusić, nęcić
пропозиція – oferta, podaż
PR (англ. public relations) – piar
ризикований – związany z ryzykiem
різко – ostro; nagle; wyraźnie, rażąco
розташування – rozlokowanie; położenie
схвалення – aprobata, akceptowanie
тусовка (розм.) – impreza, spotkanie
шинок – karczma, szynk
143
Текст ІІ
Укранські нарóдні стрáви
З двніх-давн Украна слвилася свою багтою к хнею. І понні ї 

стрви користються популрністю не лиш в Украні, а й далко за ї 
мжами. Це зумвлене їх вискими смаковми й пожвними костями,
різномантністю використвуваних продктів та вдів кулінрної обрбки.
Так, лиш спсобів варння борщ налчується бльше тридцят, а до йог
склду вхдить блзько двадцят найменувнь продктів.
Укранська кулінаря нарахвує дестки тсяч рецптів страв, як
вирізнються простотю приготувння і прекрсними смаковми костями.
В свті дбре відмі укранські стрви: борщ, пампушк, галшки, варники,
корж, калач, гречники, фарширвана рба, шпигване с ло, печня,
буженна. Для багатьх страв характрне вмле поєднáння вочів і м´са. Це
волнські кручники, голубц з м´сом, шпигване м´со з бурякми, прець,
фарширваний м´сом.
Особлво смачн й пожвні стрви з грибми: укранський борщ
з грибнми вшками, кроп з грибми, ячня з грибми, гриб в сметні,
варники з картплею і грибми, кчка з локшною та грибми і багто
нших.
Укранській к хні властві різномантні спсоби приготувння:
смження, тушкувння, варння, печння, пасерувння, запікння, випікння,
бланшувння. Особлво смачн стрви, запчені у спеці льних керамчних
грщиках: печня, варники зі сметною, тушквана капста, картпля
з м´сом та чорнослвом, смажня.
Здвна нард Украни слвиться свою гостнністю, бо „веслий гість –
дму рдість”. Споконвку на стол, застленому барвстим вшитим
рушникм, лежв хліб, а пруч ньго – сіль, як завжд для укранців бул
святнею. Тож не двно, що їх сприйм ли як єдне ц ле. За старовнним
зв чаєм, хліб-сіль піднсили дорогм гстям при зстрічі на знак
велкої пошни. Хлбом-с ллю запршували до стлу, нми д кували за
гостнність.
Сучсне націон льне кулінрне мистцтво зберегл й збагатло двні
дбрі традції. І нні ждне роднне свто не обхдиться без завивнців,
кручників, печні, смаженни, холодц, шнки, пиріжкв з капстою,
сром, м´сом, грибми, голубцв, варників.
Укранська к хня стврювалася пртягом сторч, том в ній відтврено не
лиш історчний рзвиток нарду, а й прирдно-географчні умви тог чи
тог регіну, йог культрно-побутвої традції. Кжному з етнографчних
144
райнів Украни властві сво особлвості к хні, зумвлені географчними

умвами, націон льними традціями. Особлвою самобтністю відзна-
чються етнографчні грпи поліщукв та карптських верховнців –
гуцлів, лмків, бйків. Так, у гірськх райнах Карпт переважють стр-
ви із кукурдзяного брошна, грибв, молчних продктів. У низнних
райнах готють стрви з пшенчного брошна та рзних вочів. У к хні
поліщукв пошрені стрви із картплі та вочів.
Велка увга в укранській кулінарї приділється смаковм костям
страв, том при їх приготувнні використвують різномантні прнощі. Для
припрви в Украні культивють кмин, циблю, часнк, хрін, м’ту, прець,
чебрць, петршку, шпинт, пастернк. Багто страв ароматизються свжою
зленню крпу, петршки.
Улбленими напями укранців є квси (хлбний, буряквий, блучний,
берзовий, журавлновий, калновий, малновий, грушвий), узври із
сшених і свжих блук, груш, слив, вишнь, пво. Здвна пошреними
бул такж різномантні настянки й налвки із фрктів та гід (малнівка,
тернвка, вишнвка, слив´нка, шипшнник, полунчник, аґрусвка, гороб-
нівка, ягоднка, блучник).
Тісн контактувння укранців із сусдніми слов´нськими й неслов´н-
ськими нардами сприло зблженню спсобів приготувння жі із засто-
сувнням рзних вдів продктів. Укранська к хня запозчила із росйської,
пльської, грузнської, білорської кулінарї: щі, бгос, солнку, пельмні,
кулеб´ку, шашлк, раг, як збагатли ї  асортимнт.
За виданням: Українські народні страви, за ред. Л. Філімончук, Київ 1992.
бланшування – zanurzenie we wrzątku

буженина – wieprzowina pieczona
варіння – gotowanie
випікання – pieczenie (np. ciasta)
вирізнятися – odróżniać się, wyróżniać się
вмілий – umiejętny; doświadczony
галушки – kluski; pyzy
запікання – zapiekanie
зберегти – zachować, przechować
зелень – zielony koperek, pietruszka itp.
зумовлювати – powodować
кулінарне мистецтво – sztuka kulinarna
145
медова сита – napój z miodem

настойка – wyciąg, ekstrakt
пасерувати – podsmażyć; obsmażyć
печеня – potrawa z mięsa i warzyw
побутовий – obyczajowy; dotyczący bytu
прянощі – aromatyczne przyprawy korzenne
самобутність – swoistość, oryginalność
славитися – słynąć; być słynnym, sławnym
смаженя – jajecznica
смаковий – smakowy, dotyczący smaku
солянка – solanka
споконвіку – od wieków, od dawien dawna
тушкувати – dusić
фарширований – faszerowany, nadziewany
холодець – galareta z nóżek, mięsa
чорнослив – suszone śliwki; odmiana śliwek
шпигований – szpikowany (np. słoniną)
щі – rodzaj kapuśniaku
якість – jakość; walor, zaleta; właściwość
Вправи
Частина І
І. Перекажіть своїми словами текст про українські національні страви.
ІІ. Користуючись текстом „Секрет успішного ресторану”, напишіть твір (180–

200 слів) про зустріч зі своїм хлопцем (своєю дiвчиною) у „кав´ярні закоханих”.
ІІІ. Від іменників утворіть:

a) прикметники,
б) назви осіб (жителів) за територіальною ознакою (за назвою континенту,
держави, місцевості, місцем проживання).
Зразок:
Полтава полтавський полтавець полтавка полтавці
Лемківщина лемківський лемко лемкиня лемки
Азія Італія Поділля

Америка Канада Полісся
146
Англія Київ Польща

Аргентина Киргизстан Португалія
Африка Китай Росія
Білорусь, Білорусія Коломия Румунія
Болгарія Куба Сербія
Бойківщина Латвія Словаччина
Бразилія Лемківщина Таїланд
Варшава Литва Тернопіль
Верховина Луцьк Туреччина
Волинь Львів Угорщина
Греція Мексика Україна
Грузія Нідерланди Уругвай
Гуцульщина Німеччина Фінландія
Данія Норвегія Франція
Європа Палестина Харків
Єгипет Пакистан Чехія
Ірландія Париж Швеція
Іспанія Перу Японія
ІV. Доповніть речення, вибираючи відповідні за змістом словa або словоспо-

лучення.
1. Українська народна кухня має ..................................... перших страв, які готу-
ються з різноманітних ..................................... .
2. Сучасна кулінарія ..................................... десятки тисяч .....................................
страв, які вирізняються чудовими смаковими якостями.
4. ..................................... приділяється смаковим якостям страв, тому викорис-
товується безліч ..................................... .
3. Борщ готують ....................................., звідси ж і його назви: зелений, черво-
ний, білий, український.
5. Народні звичаї ..................................... в кулінарії, у своєрідних стравах.
6. ..................................... солодка страва – узвар тривалий час мав обрядове значення.
7. Дуже популярні у слов´ян вареники із .....................................: м´ясом, гриба-
ми, сиром, капустою, картоплею, вишнями, чорницею, калиною.
8. Сучасне кулінарне мистецтво ..................................... й збагатило давні добрі
традиції.
9. ..................................... було відомо, що квас добре втамовує спрагу, позитив-
но ..................................... на травлення і надає сил.
10. Кожний .................................... має свої особливості кухні, ...................................
традицією та географічним положенням.
147
Вибір:
відтворилися, етнографічний район, впливає, зберегло, зумовлені, продуктів,
по-різному, рецептів, Споконвіку, Відома, Велика увага, нараховує, широкий
вибір, різноманітною начинкою, прянощів
V. Поміркуйте та прокоментуйте.
1. Корисно об’їдатися цукерками, тістечками, шоколадними батончиками.
2. Ви повинні їсти похапцем 10–12 разів на день.
3. Їсти треба регулярно, спокійно, не поспішаючи, 4 рази на день.
4. Їсти треба швидко, не пережовуючи їжу.
5. Їжа повинна бути різноманітною. Треба їсти нежирне м’ясо, м’ясо птиці,
рибу, молоко, каші, продукти з борошна грубого помелу, овочі, фрукти,
салати із зелені, квашену капусту, варення.
6. Ви повинні їсти більше овочів та фруктів, тому що вони мають вітаміни,
легкозасвоювані вуглеводи і білки, мікроелементи.
7. Найкраще вживати корисну та свіжу їжу, яка зберігає і зміцнює ваше
здоров’я.
8. Їжа в ресторанах швидкого харчування подвійно корисна: вoна багатока-
лорійна та дешева.
9. Наукові дослідження показують, що чіпси, печиво і піца в раціоні дитини
загрожують зниженням IQ .
10. Обов´язково треба пити кока-колу і пепсі-колу, що містять багато цукру та
кофеїну.
VI. Перекладіть текст польською мовою.

Правильне харчування
Кожна людина самостійно обирає, що, скільки, коли і як їсти. Головне –
постійно пам’ятати, що від цього залежить стан нашого здоров’я, а отже,
і якість життя. Людина – сама господар свого здоров’я і відповідає за ньо-
го. Навчившись правильно харчуватися, розвинувши культуру прийому їжі,
людина може позбутися багатьох захворювань, зміцнити свій організм і про-
довжити його молодість.
Корисно їсти різноманітні свіжі продукти: молоко, рибу, м’ясо. Не можна
вживати якийсь один продукт, тоді ваш організм не отримає потрібних йому
речовин. Треба їсти овочі та фрукти, тому що в них міститься багато вітамі-
нів. Не можна їсти солодощів надмірно, бо це шкодить зубам і шлунку.
У всіх є власні смакові уподобання. Хтось більше полюбляє м’ясні про-
дукти, а не рибу, – і навпаки. Декому смакують молоко і каші або страви
з овочів і фруктів. Є й такі, які намагаються їсти й пити лише „смачненьке”:
копчену ковбасу, чізбургери, гамбургери, морозиво, чіпси, картоплю фрі, пи-
148
ріжки, батончики, шейки, пепсі-колу, кока-колу, лимонад тощо. А чи потріб-

но при виборі їжі орієнтуватися лише на власні уподобання? Їжа, яку назива-
ють „штучною”, насичена барвниками і консервантами. Таку їжу недоцільно
вживати, адже вона, хоча й смачна, шкодить здоров’ю. Часом у яскравих па-
кетах і пляшках містяться продукти, некорисні для здоров’я. Наша їжа – бу-
дівельний матеріал і має велике значення для організму.
За: М. Володарська, http//www. mir-shkola.ucoz.ua/load/0_0_0_9_2, [01.10.2012]
VII. Перекладіть речення українською мовою.

1. Daniem narodowym na Ukrainie jest barszcz ukraiński z burakami, kapustą,
śmietaną oraz pampuszkami.
2. Z innych potraw znane są na świecie kluski, pierogi, placki, kołacze, gryczane
placuszki z mięsem, gołąbki, ryba faszerowana oraz słonina przyrządzana na
różne sposoby: słona, wędzona, duszona, a nawet w czekoladzie.
3. Gotowanie, pieczenie, duszenie, smażenie, zapiekanie – to najbardziej popular-
ne sposoby przyrządzania potraw.
4. Dawnym zwyczajem rodzice witają młodą parę chlebem i solą.
5. Uwierzcie, czekoladowy tort mojej mamy to pyszności!
VIII. Наведіть польські / українські відповідники до словосполучень:

xарчування
aдекватне ~
aльтернативне ~
вегетаріанське ~
диференційоване ~
збалансоване ~
індивідуальне ~
раціональне ~
редуковане ~
роздільне ~
dieta
~ niskokaloryczna
~ optymalna
~ pełnowartościowa
~ urozmaicona
~ wysokokaloryczna
149
żywienie
~ w przedszkolach
~ w szkołach
~ zbiorowe
~ zdrowe
IX. Прочитайте текст. На його основі запропонуйте рецепт вареників із

вишнями та сметаною.
Запрошуємо на вареники
Вареники – класична українська страва з вареного тіста з начинкою. Різ-
номанітні сполучення вареного тіста з начинкою з овочів, ягід, м’яса надають
вареникам неповторного смаку, високої калорійності, а поєднання рослин-
них білків і білків м’яса робить їх повноцінними щодо незамінних амінокис-
лот, необхідних для організму людини, але відсутніх у рослинних білках.
Міняючи начинку, вареники можна подавати, як гарячу закуску (вареники
з картоплею, смажені з салом і цибулею), друге (вареники з м’ясом) і десерт
(вареники з сиром, повидлом, варенням, ягодами). Цінність вареників ще
й в тому, що компоненти для приготування завжди під рукою.
Начинка – сир, смажена капуста, варені гриби, товчена варена картопля,
мак, калина, вишня, чорниця, полуниця, яблука, варені подріблені сухо-
фрукти, варена квасоля, повидло, м’ясо: яловичина, свинина, печінка упере-
міш з картоплею, лівер, просто печінка.
Тісто для вареників готують з пшеничного борошна, води, яєць, солі.
Причому воду слід брати холодну, а не теплу, оскільки холодна вода довше
тримає вологу, тісто довго не висихає й при виготовленні вареників добре
злипається. Борошно для вареників має бути тонкого помелу і не дуже сухе,
інакше зліплені вареники скоро висихають і легко розварюються, а тісто –
середньої густоти, бо густе тісто важко розмішувати, а також важко ліпити
з нього вареники. Підготовлене тісто розкачують завтовшки 1–1,5 мм і роз-
різують на квадратні кусочки розміром 5x5см. Призначений для вареників
фарш кладуть у центрі кожного квадратика (не більше 1 чайної ложки), по-
тім зліплюють два протилежні кінці тіста так, щоб вареники мали вигляд
трикутника. Якщо тісто виготовляють для вареників з овочевим фаршем,
то для нього, щоб краще тримався фарш, а вареники не розварювались, слід
збільшити норму яєць. Можна робити вареники напівкруглої форми. Для
цього з розкачаного тіста склянкою вирізують круглі коржики, кладуть на
середину фарш і зліплюють напівкруглі краї вареника.
Приготовлені вареники кладуть у таку кількість підсоленої води, щоб
вони могли вільно варитися. Вареники вважаються готовими, коли вони після
150
5–6 хвилин варіння спливають на поверхню. Після цього шумівкою вибирають

їх у друшляк, дають стекти воді, а потім перекладають у сотейник або кастру-
лю, поливають розігрітим вершковим маслом і злегка струшують, щоб варени-
ки покрились жиром і не прилипали один до одного. Залежно від того, з яким
фаршем приготовлені вареники, при подачі на стіл їх поливають маслом, сме-
таною, посипають цукром, смаженою цибулею, поливають медом, варенням.
За: П. Зварич, http://www.litmir.net/br/?b=87843, [01.10.2012]
X. Утворіть форму 2-ої особи однини наказового способу.

Зразок: обчистіть кабачки – обчисти кабачки
1. поріжте шматочками сало – .................................... шматочками сало
2. підсмажте борошно – .................................... борошно
3. розведіть бульйоном – .................................... бульйоном
4. влийте окріп – .................................... окріп
5. додайте солі – .................................... солі
6. спечіть пиріг з сиром – .................................... пиріг з сиром
7. посоліть на смак – .................................... на смак
8. розкачайте тісто завтовшки 0,3 см – .................................... тісто завтовшки 0,3 см
9. помийте чашку – .................................... чашку
10. тушкуйте впродовж 15 хвилин – .................................... впродовж 15 хвилин
11. приготуйте фарш – .................................... фарш
12. почистіть баклажани – .................................... баклажани
13. зніміть молоко з вогню – .................................... молоко з вогню
14. посічіть стручки квасолі – .................................... стручки квасолі
15. покладіть на сковорідку – .................................... на сковорідку
16. смажте на помірному вогні – .................................... на помірному вогні
17. розітріть жовтки з цукром – .................................... жовтки з цукром
18. посоліть суп – .................................... суп
19. поставте у духовку – .................................... у духовку
20. посипте тертим сиром – .................................... тертим сиром
21. наповніть фаршем – .................................... фаршем
22. закип’ятіть склянку води – .................................... склянку води
23. горщик накриймо кришкою – горщик .................................... кришкою
24. масу змастімо збитим яйцем – масу …………………………… збитим яйцем
25. масу запечімо в духовці – масу ………………………………….. в духовці
26. коржі скрутімо в трубочки – коржі …………………………….. в трубочки
27. на м’ясі зробімо надрізи – на м’ясі ………………………………. надрізи
28. м’ясо натрімо часником – м’ясо …………………………………. часником
29. свинину пропустіть через м’ясорубку – свинину …………. через м’ясорубку
30. горщик замотайте у рушник – горщик ………………………… у рушник
151
XI. За допомогою словника фразеологізмів української мови поясніть значен-

ня українських зворотів. Доберіть польські відповідники.
зуби з´їсти каші не звариш (з ким)
випити гірку чашу проковтнути язика
всипати перцю лізти на рожен
їсти облизні шматок хліба стає поперек горла
давати гарбуза (руба в горлі) (кому)
підливати масла (у вогонь) дати хліб у руки
влити в бочку меду ложку дьогтю давати (всипати) березової каші
пекти раків набрати води в рот
XII. У якому рядку в жодному слові немає чергування у : в?

1. всесвітній, указ, вправа, Уругвай, врожай, умова, вночі
2. увійти, вдача, увечері, взимку, втікати, вдача, Угорщина
3. ввічнити, ув´язнений, вверх, уранці, увесь, Владивосток, все-таки
4. вступ, взаємини, узбережжя, властивість, умова, установа, Урал, влада
5. усталення, вдень, уроздріб, Врубель, вчителька, уклад, вклад .
Частина ІІ
І. Поясніть різницю у значенні та вживанні слів. Введіть їх у словосполучення.

Зразок: гуманна людина, гуманістичний ідеал, гуманітарні науки
1. харчовий, харчувальний
2. релігія, віра, конфесія
3. відносно, стосовно, щодо, з приводу
4. домагатися, добиватися, досягати
5. надсилати, посилати, відправляти.
ІІ. Доповніть речення відповідним словом або словосполученням.

1. Сьогодні Андрієві виповнився 21 рік. Увечері прийдуть
А до його
Б до нього
В йому
гості.
2. Книги Джоан Ролінґ про Гаррі Поттера вийшли
А багатьма мовами.
Б на багатьох мовах.
В у багатьох мовах.
152
3. Заняття зі студентами-першокурсниками починаються

А о восьмій годині.
Б з восьмої години.
В у вісім годин.
4. Київ – це одне із
А самих більших
Б самих великих
В найбільших
давніх європейських міст, що багаті на пам´ятки архітектури.
5. Аня зраділа
А зустрічі
Б від зустрічі
В зустріччю
зі своєю сестрою.
ІII. Прочитайте текст. З-поміж трьох варіантів відповідей (А, Б, В), наве-
дених у таблиці, виберіть правильний. Впишіть його замість крапок.
Генетичний термінатор
Звичайною мовою абревіатура ГМО – це живі організми чи рослини
з (1.) .........., створені вченими, які „вмонтували” в них той чи (2.) .......... ген
з певною спадковістю. І тому генетично модифіковані рослини не бояться ані
шкідників, ані вірусів, ані гербіцидів – не бояться нічого. Їхня „хоробрість”
залежить (3.) .......... і тaлантів генетиків. Тобто це універсальне втручання
в саму основу існування ЖИВОГО. Яким буде їхній вплив на навколишній
природний світ і людину нині й через багато десятиліть?
Суперхарч для колорадського жука?
Що лежить на нашому столі – звичайний помідор чи генетично модифіко-
ваний? (4.) .........., у генотип картоплі „вмонтовано” ген такої бактерії, отрута
якої смертельна для комах, і її не їсть колорадський жук; або (5.) .......... до
холодів помідори: (6.) .......... модифіковано генами північноатлантичної кам-
бали чи медузи. Не боїться засухи пшениця, яка має ген скорпіона. Ще зовсім
недавно споживач переймався (7.) .......... тим, що купити – смачне, пожив-
не й потрібне. Нині кардинально все змінилося. Сьогодні треба пам´ятати,
що майже половина продуктів, (8.) .........., генетично модифікована. Значна
частина ковбасних виробів і каш швидкого приготування містить генетич-
но модифіковані організми. Зараз на світовому ринку вже понад 100 різних
(9.) .......... генетично модифікованих продуктів.
Модифікована їжа і здоров´я
Які непередбачувані (10.) .......... ГМО, поки що не досліджено й чіткої
(11.) .......... . Однак вчені різних країн стверджують, що алергія, зниження
153
імунітету, (12.) .......... обміну речовин – це маленька частка переліку хвороб,

які може спричинити споживання генетично модифікованих продуктів.
Саме тому багато країн ЄС (13.) .......... генетично модифікованих рослин. Єв-
ропарламент своїм законодавством затвердив (14.) .......... маркування такої
їжі. А використання генної інженерії в дитячому харчуванні заборонено.
Майже в усьому ЄС діє мораторій на (15.) .......... ГМО, а також на створення
будь-яких нових генетично модифікованих харчових продуктів.
А що кажуть учені?
(16.) .......... для здоров’я споживання генетично модифікованих продуктів спе-
речаються в СОТ і ООН: науковці й фермери, екологи й споживачі, бізнесмени
й чиновники, юристи і духовенство. З одного боку, трансгенні рослини вирощу-
ють без застосування отрутохімікатів; і, з (17.) .......... зору, генетично модифікована
продукція нібито (18.) .......... . А з другого, – людина, по суті, споживає штучнo
створений продукт. А наслідки споживання такої їжі виявлятимуться аж через
десятиліття. Окрім того, генетично зміненим рослинам і тваринам властиві нові
суперякості: вони (19.) .......... й стійкіші порівняно зі звичайними. Це реальна небез-
пека для життя всього біологічного (20.) .......... флори на Землі, – вважають вчені.
За: С. Мізернюк, http://slovoprosvity.org/pdf/2008/slovo-27.pdf, [10.08.2012]
А Б В
1. власними якостями особливими винятковими
властивостями особливостями
2. другий який-небудь інший
3. од фантазій від фантазії від мрій
4. Наприклад Приклад Приміром
5. витриваліші стійкіші стабільніші
6. їм них їх
7. звичайно лише як правило
8. які продається що продається що продаються
9. сортів ґатунків типів
10. результати з уживання наслідки вживання наслідки від ужитку
11. доповіді не має розповіді нема відповіді немає
12. порушення відхилення порушування
13. відмовляється од ви- відмовляються від ви- відмовляються від
користовування користання користання
14. специфічні правила справжні правила спеціальні правила
15. вживання розповсюдження використання
16. Про небезпечність Про загроження Про загрозу
17. цієї точки тої точки тієї точки
154
18. „природно чистіша” „екологічно чистіша” „натурально чистіша”

19. витриваліші триваліші витриманіші
20. багатоманітності різноманіття різнорідності
ІV. З´єднайте фразеологізм із його значенням.

пустився на легкий хліб забезпечити когось роботою
хліб за хліб бути з кимось у дружніх стосунках
дати хліб у руки не терпіти когось, зненавидіти
водити хліб-сіль хтось не хоче працювати, а дурить людей
відбивати хліб заробляти на життя
добувати хліб позбавляти когось заробітків, беручись за його роботу
їсти сухий хліб бути на чиїхось харчах
чужий хліб їсти жити у нестатках, у бідності
хліб-сіль забувається хтось виявляє невдячність
став сіллю в оці за добро віддячують добром
V. З-поміж трьох варіантів конструкцій (А, Б, В) виберіть таку, що найкра-

ще відповідає мовному етикету і ситуації.
1. Андрій заходить у їдальню і зустрічає знайомих, які обідають. Він каже:
А Добрий день! Смачного вам!
Б Я присяду до вас!
В Їжте швидше, щоб мені було де сісти!
2. Прийшовши в гості, передусім
А сідаєш за стіл.
Б вітаєшся з усіма незнайомими.
В вітаєш господиню.
3. Василю, коли поїдемо на екскурсію до Львова?
А Обов´язково треба придбати карту Львова.
Б Завтра будуть відвідувати Львів гості з Варшави.
В Через тиждень, разом зі студентами україністики.
4. З певних причин ти не хочеш іти в гості до тітки і відмовляєш їй:
А Дякую, але не прийду.
Б Мені дуже шкода, але, на жаль, я не можу прийти.
В Мені ніколи.
5. Оля питає старшу сестру про плани на канікули.
А Я ще не маю жодних планів. Може, разом щось вирішимо?
Б Канікули – це час відпочинку для ледачих.
В Я не просила поради.
155
6. Чому ми не повинні сміятися із широко відкритим ротом?

А А саме, чому ні?
Б Я так сміюся!
В Можна, але не бажано.
7. Скільки триває подорож із Варшави до Парижа? (у літаку пасажир питає
стюардесу)
А Дві години.
Б Не пам´ятаю.Треба було запитати в аеропорту.
В Щасливої дороги!
8. Чи можна замовити квитки на футбольний матч Україна – Польща?
А Так, але тільки англійською.
Б Ще є така можливість.
В Маєте багато грошей?
9. Вибачте, можете мені сказати, котра зараз година?
А Мій годинник поспішає на дві хвилини.
Б Подивіться на мій годинник!
В За моїм годинником десята.
10. Я зберігаю гроші в банку. (Оля до подружки)
А Жінка завжди щось придумає.
Б Вибач, але чи ти розумна?
В Це непоганий спосіб заощаджувати гроші.
VI. Прочитайте текст. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово.

Харчування і релігії
Культура і традиції народу, важливим складником яких є харчування
і національна кухня, тісно пов’язані з релігійними віруваннями. І. Мечніков
у книжці „Етюди про природу людини” (1915) писав: „Відомий (1.) ..................
.................. вплив релігії на вибір і приготування їжі. Багато народів (2.) ...........
......................... кулінарні звичаї, запропоновані правилами релігії”.
Релігія, спрямовуючи життя (3.) .................................... , змінювала традиції
харчування окремих народів. Це явище можна простежити на історії харчу-
вання східних слов’ян до хрещення Русі і після нього. Православні пости,
наприклад, привели до появи багатьох (4.) .................................... страв з рослин-
них продуктів і риби. Паралельно було витіснено конину.
Релігія визначала основні правила безпеки харчування. Деякі релігійні
харчові розпорядження були спрямовані на профілактику і (5.) .......................
............. захворювань.
Харчові обмеження пов’язані з постами і це принципово відрізняє хрис-
тиянство від інших релігій. Піст (очищення) має бути не так фізичним, як
духовним. Церковний стосується їжі (6.) .................................... тому, що вона
156
великою мірою визначає духовний стан людини. Святий Іоанн Златоуст,

візантійський церковний діяч і (7.) .................................... богослов (350–407)
стверджував, що піст – це „віддалення від зла, приборкання язика, (8.) ............
........................ гніву, упокорення хтивості, припинення наклепу, брехні і клят-
вопорушень”.
У православному (9.) .................................... близько 200 днів зайнято по-
стами. (10.) .................................... харчових правил посту допускається, якщо
людина хвора, зайнята важкою фізичною працею. Особливо це стосується
суворого посту. У дні великих (11.) .................................... свят передбачається
різноманітна висококалорійна їжа.
У найбільших протестантських релігіях – лютеранстві, англіканстві,
кальвінізмі, методизмі немає регламентації харчування, виділення заборо-
нених і рекомендованих харчових продуктів і методів (12.) .............................
....... кулінарного оброблення. Тому під час релігійних свят, наприклад, на
Різдво Христове, як ритуальні використовують національні страви відповід-
них країн.
В юдаїзмі також (13.) .................................... багато харчових обрядів і узвича-
єних норм поведінки. Найбільше значення має розподіл усіх харчових про-
дуктів на дозволені – кошерні і недозволені – трефні. У сучасних умовах,
коли з’явилася величезна різноманітність нових харчових продуктів і нових
технологій, складаються нові правила оцінки кошерності продукції. (14.) .......
............................. юдейської релігії, можна їсти промислову харчову продукцію
лише за наявності на упакуванні напису „кошер”.
В юдейській і мусульманській релігіях категорично заборонено спожива-
ти свинину. Існують гігієнічні версії такої заборони. Суть (15.) ............................
........ з них: свиняче м’ясо становить небезпеку для здоров’я в умовах гарячого
клімату країн Близького Сходу, оскільки швидко псується. Однак головним
аргументом проти цієї версії є те, що (16.) …………….. високої температу-
ри псується будь-яке м´ясо. Переконливішою є інша гігієнічна версія, відпо-
відно до якої заборона на свинину пов’язана з профілактикою трихінельозу.
На це паразитне захворювання люди страждали тисячі років тому: личинок
трихінел, збудників захворювання, було знайдено в мумії молодої людини,
яка померла в Давньому Єгипті. Сучасники знали про цю дуже небезпечну
хворобу, пов’язану зі вживанням свинини.
В індуїзмі надзвичайним гріхом вважається (17.) .................................... м’яса
корови. Ця тварина є дуже шанованою, є втіленням божества, її образ як
матері-годувальниці бере (18.) .................................... з ведичних часів (близько
1500 років до н.е.).
Релігії (19.) .................................... ставляться до вживання алкоголю. Так,
буддизм та іслам виступають проти, юдаїзм і християнство виявляють
157
(20.) .................................... до алкогольних напоїв у розумних межах. Це позна-

чається на вживанні спиртного в різних народів.
Таким чином, багато релігійних канонів виявляються пристосованими до
особливостей і типів харчування тих чи інших народів.
За: http://ua.coolreferat.com/Теорії_та_концепції_харчування_людини_Антична_теорія_
часть= 5, [01.10.2012]
VII. Використовуючи попередній текст та словники, складіть із товариш-

кою / товаришем діалог про особливості Різдвяного посту в Православній
Церкві.
Зразок:
Аня: Лесю, коли в Україні починається Різдвяний піст?
Леся: 28 листопада.
Аня: Як довго він триває?
Леся: 40 днів. Протягом цих днів ми молитвами й обмеженнями в їжі готу-
ємося до Різдва.
Аня: Я чула, що існують дуже суворі правила православного посту.
Леся: Суворіші, ніж у Римо-Католицькій Церкві. У нас під час посту забо-
роненo їсти м´ясо, але також молоко, яйця, сир .................................... .
VIII. Що скажете в таких ситуаціях українською мовою?

1. Jedziesz do kawiarni na spotkanie z koleżankami. Stoisz w korku już 20 minut.
Wyślij SMSa, że się spóźnisz.
2. Zaproś przyjaciół na przyjęcie urodzinowe, które przygotujesz ze swoją starszą
siostrą.
3. Dostałaś/dostałeś wielki słownik polsko-ukraiński z okazji imienin. Wyraź ra-
dość z otrzymanego prezentu.
4. Wczoraj zjadłaś w barze sałatkę. Dzisiaj źle się czujesz. Podejrzewasz zatrucie
pokarmowe. Zamów telefonicznie wizytę u lekarza.
5. Prosząc w barze o kawę z mleczkiem, kanapkę i sałatkę ze świeżych warzyw,
zapytaj, czy możesz zapłacić kartą.
IX. Перекладіть українською мовою, звертаючи увагу на виділені слова.

a)
1. Na wzgórzu trzej bracia założyli miasto.
2. Andrzej założył rodzinę.
3. Założyłam płaszcz, nowe buty i kapelusz.
4. W szkole założyli Internet.
5. Chirurg założył szwy na rozcięty łuk brwiowy.
6. Dziewczyna założyła nogę na nogę.
158
7. Zakładam, że nikt nie słyszał naszej rozmowy.
8. Jaskółki założyły gniazda.
9. Kasia założyła pieniądze za nieobecną koleżankę.
10. Policjanci założyli kajdanki zatrzymanemu chłopakowi.
11. Nasza firma założyła przedstawicielstwo handlowe na Ukrainie.
12. Jutro założę nowe firanki.
13. Harcerze założyli obóz nad jeziorem.
б)
1. Terroryści porwali samolot.
2. Jastrząb porwał zająca.
3. Wiatr porwał mężczyźnie kapelusz.
4. Marta porwała list na strzępy.
5. Łódkę porwał silny prąd rzeki.
6. Jurek zaczepił o drut i porwał sobie spodnie.
7. Ta pieśń porywała ich do walki.
в)
1. Brat otworzył mi drzwi do garażu.
2. Znajoma otworzyła sklep z artykułami spożywczymi.
3. Wczoraj otworzyli nowe przejście na granicy z Ukrainą.
4. Otworzyłam oczy i zobaczyłam, że w pokoju nikogo nie ma.
5. Rektor Uniwersytetu Warszawskiego otworzył konferencję naukową.
6. Ta decyzja otworzyła nowe perspektywy dla współpracy.
7. W sobotę otwierają w naszym mieście dom kultury.
8. Z okien naszego pokoju otwiera się piękny widok na morze.
9. Gospodarze przyjęli mnie z otwartymi ramionami.
10. Miej oczy otwarte na wszystko!
Заняття X
Текст І
Рукавчка
Йшов дід лсом, а за ним бгла собчка, та й загубв дід рукавчку.

От біжть мшка, влзла в ту рукавчку та й кже:
– Тут я бду жти!
Кол це жбка плигє та й питє:
– А хто-хто в цій рукавчці?
– Мшка-шкряботшка. А ти хто?
– Жбка-скрекотшка. Пуст й мен!
От уж їх двє. Кол біжть зйчик. Прибг до рукавчки та й питє:
– А хто-хто в цій рукавчці?
– Мшка-шкряботшка, жбка-скрекотшка. А ти хто?
– А я зйчик-побігйчик. Пустть і мен!
– Ід!
От уж їх трє.
Кол це біжть лисчка – та до рукавчки:
– А хто-хто в цій рукавчці жив?
– Мшка-шкряботшка, жбка-скрекотшка та зйчик-побігйчик. А ти хто?
– Та я лисчка-сестрчка. Пустть і мен!
– Та йди!
От вже їх чтверо сидть. Аж сне ввчик – та й соб до рукавчки,
питється:
– Мшка-шкряботшка, жбка-скрекотшка, зйчик-побігйчик та лисчка-
сестрчка. А ти хто?
– Та я ввчик-бртик. Пустть і мен!
– Та вже йди!
Улз і той. Уж їх п'теро.
Де не взвся – біжть кабн.
– Хро-хро-хро! А хто-хто в цій рукавчці жив?
– Мшка-шкряботшка, жбка-скрекотшка, зйчик-побігйчик, лисчка-
сестрчка та ввчик-бртик. А ти хто?
– А я кабн-іклн. Пустть і мен!
161
– Оц лхо! Хто не набред – та все в рукавчку! Куд ж ти тут улзеш?

– Та вже влзу, – пустть!
– Та що вже з тобю робти, – йди!
Улз і той. Уж їх шстеро, уж так їм тсно, що й нкуди. Кол це тріщть
кущ, вилзить ведмдь – та й соб до рукавчки, рев й питє:
– Мшка-шкряботшка, жбка-скрекотшка, зйчик-побігйчик, лисчка-
сестрчка, ввчик-бртик і кабн-іклн. А ти хто?
– Гу-гу-гу! Як вас багто! А я ведмдь-набрдь. Пустть і мен!
– Куд ми теб пстимо, кол й так тсно?
– Та кось бдемо.
– Та вже йди, тíльки скрачку!
Улз і ведмдь, – смеро ст ло.
Та так вже тсно, що рукавчка ось-ось розірвéться.
Кол це дід озирнвся, – нем рукавчки. Він тод назд – шукти ї ,
а собчка попреду побгла. Бгла-бгла, бчить – лежть рукавчка і вор-
шиться. Собчка тод загвкала, а зврі як злякються, як врвуться з рука-
вчки, – так ус й порозбіглися лíсом.
Прийшв дід та й забрв рукавчку.
Текст ІІ
Сіркó
В одног чоловка був собка Сірк – дже старй. Хазїн бчить, що

з ньго нічго не бде, що він до хазйства нездтний, і прогнв йог від
сбе. Цей Сірк нкає по плю; кол це прихдить до ньго вовк та й питє:
– Чог ти тут хдиш?
Сірк йом:
– Що ж, брте, прогнв мен хазїн, а я і ходж тут.
Тод вовк йом кже:
– А зробти так, щоб теб хазїн знóву прийнв до сбе?
Сірк відповідє:
– Зроб, голбчику; я вже так чмось тоб віддчу.
Вовк кже:
– Ну, дивсь: як вйде твій хазїн із жнкою жáти і вон дитну поклад
під копю, то ти бдеш блзько хoдти кло тго пля – щоб я знав, де те
пле, – то я візьм дитну, а ти бдеш забирти у мне ту дитну, – тод
ненче я теб і злякюсь та й пущ дитну.
У жнив той чоловк і жнка вйшли у пле жти. Жнка покл ла сво
малньку дитну під копю, а сам і жне кло чоловка. Кол це вовк біжть
162
жтом, та за ту дитну – і нес ї  плем. Сірк за тим ввком. Доганє йог.

А чоловк кричть:
– Хапй йог, Сірк!
Сірк кось догнв тог ввка і забрв дитну; принс до чоловка та
й віддв йом. Тод той чоловк вйняв із трби хліб і шматк с ла та й кже:
– На, Сірк, їж,– за те, що не дав ввкові дитни з' сти!
Ввчері ідть із пля, берть і Сірк. Прийшл додму, чоловк і кже:
– Жнко, вар лишнь гречні галшки та їх із с лом затовч.
Тльки що вон зварлися, він сдить Сірк за стіл та й сам сів кло ньго
і кже:
– А сип, жнко, галyшк, та бдемo вечрять.
Жнка і наспала. Він Сіркві набрв у полумсок; так уж йом гдить,
щоб він не був голдний, щоб він чсом гарчим не опкся!
Сірк і дмає:
„Трба подкувати ввкові, що він мен так вгоду зробв”.
А той чоловк відда сво дочк зміж. Сірк пішв у пле, знайшв там
ввка та й кже йом:
– Прийд у недлю увчері до горда мог хазїна, а я теб заклчу в хту
та віддчу тоб за те, що ти мен добр зробв.
От вовк, діждвши недлі, прийшв на те мсце, куд йом Сірк сказáв.
А в той самй день у тог чоловка бул веслля. Сірк вйшов до ньго та
й увв у хту і посадв йог під столм. От Сірк на стол узв плшку горлки,
м'са довлі і понс під стіл. А лди хотли ту собку бти. Чоловк кже:
– Не бйте Сірк: він мен добр зробв, то я і йом добр бду робть,
пки йог й вку.
Сірк те, що найсмачнше на стол лежть, бер та пода ввкові.
Нагодувв і напов так, що вовк не втерпів та кже:
– Бду співти!
Сірк кже:
– Не співй, бо тут тоб бде лхо! Крще я ще тоб подм плшку горлки,
та тльки мовч.
Вовк, як впив ту плшку горлки, кже:
– Отепр уже бду співти!
Та як завє під столм… Тодí дякі лди повтік ли з хти, а дякі хотли
бти ввка. А Сірк і ліг на ввкові, нче хче задушти. Хазїн кже:
– Не бйте ввка, бо ви мен Сірк уб'те! Він і сам йом рду дасть – не
займйте!
Сірк ввів вóвка на пле та й кже:
– Ти мен добр зробв, а я тоб!
Та й розпрощ лись.
За виданням: Українські народні казки, Київ 2006.
163
Словничок до текстів
галушка – kluska озирнутися – obejrzeć się

годити – dogadzać плигати – skakać
голубчик – gołąbek пляшка – butelka
діждатися, дочекатися – doczekać się прогнати – wygonić, wypędzić
займати – ruszać ревіти – ryczeć
затовкти – zaprawić (tłuszczem) розпрощатися – pożegnać się
краще – lepiej скраєчку – od brzegu
кущ – krzak хазяїн – gospodarz
назад – z powrotem хазяйство – gospodarstwo
нездатний – niezdolny хапати – łapać
никати – włóczyć się шматок – kawałek
нікуди – nie ma gdzie
Вправи
Частина І
І. Складіть 5–6 запитань до кожного з текстів.
II. Випишіть із казок форми наказового способу дієслів. Перекладіть ці сло-

воформи польською мовою.
ІІІ. Перепишіть, вставляючи замість крапок відповідні літери:

набр…сти, ш…стеро, тр…щати, с…бачка, зл…катися, т…сно, пр…бігти, с…діти,
м…со, сп…вати, по…тікати, розпр…щатися, х…зяйство, хо…ити, д…тина,
г…лушка, г…рячий, не…іля, весі…я, ч…ловік
ІV. Зверніть увагу на українські фольклорні формули типу мишка-шкрябо-

тушка. Випишіть подібні вислови з казки „Рукавичка”. Запропонуйте варіан-
ти перекладу їх польською мовою.
V. Замість крапок вставте відповідні слова і словосполучення.

1. Ото вже їх …сидить.
2. Звірі як злякаються, як … з рукавички, – так усі й порозбігалися лісом.
3. Коли це … озирнувся, – нема рукавички.
4. Де не взявся – біжить … .
164
5. – А … в цій рукавичці живе?

6. Уже їх шестеро, уже так їм …, що й нікуди.
7. Вовк, … неділі, прийшов на те місце, куди йому Сірко сказав.
8. Сірко те, що … на столі лежить, бере та подає вовкові.
9. В одного чоловіка був … Сірко – дуже старий.
10. – А сип, жінко, …, та будем вечерять.
11. Треба подякувати …, що він мені таку вигоду зробив.
12. Сірко … догнав того вовка і забрав дитину; приніс до … та й віддав йому.
VI. Випишіть із казки „Сірко” речення зі звертаннями. Підкресліть розділові

знаки. Складіть 5–6 речень зі звертаннями.
VII. Перекладіть польською мовою.

1. Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.
2. – Тут я буду жити!
3. Уже їх п’ятеро.
4. Та що вже з тобою робити, – йди!
5. Прийшов дід та й забрав рукавичку.
6. – А зробити так, щоб тебе хазяїн знов прийняв до себе?
7. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жати.
8. – Буду співати!
9. – Ти мені добро зробив, а я тобі!
Частина ІІ
І. Прочитайте вірші Н. Забіли з циклу „Весела абетка”. Випишіть слова те-

матичної групи „фауна”, розподіляючи їх за підгрупами:
а) назви тварин,
б) здрібнілі назви дорослих тварин,
в) назви молодих тварин.
Єноти вивели гуляти

Своє єдине дитинча,
За їх сім’єю вовк зубатий
Єхидно стежить з-за куща.
Жуки дзичать в садочку літом,

По стежці жабка плиг та плиг!
Жоржини квітнуть жовтим цвітом,
Кружляють бджоли біля них.
165
Йоржа піймав на вудку Йосип,

Схопив і зойкнув: “Ой-ой-ой!”
Не знав, напевно, Йосип досі,
Який колючий йоржик той.
Качки край копанки клопочуть,

Качаток кличуть під комиш.
Кача впіймати кішка хоче.
Катруся киці каже: – Киш!
Ось гляньте: з оленятком олень

У зоопарку нашiм є.
Окрайчик хліба тато Олин
З-за огорожі їм дає.
Ромашки рвати ми ходили

Над річкою в рясній траві.
І раптом равлика зустріли
Із ріжками на голові.
Чубата чапля чваньковита

Через болото йде одна.
Чомусь з журавликом дружити
Не хоче чапелька чудна.
Ще дощ іде, періщить злива,

Щенятко вимокло як хлющ.
А щиглик, щебетун щасливий,
Щебече, пурхнувши на кущ.
За виданням: Н.Забіла, Весела абетка, Харків 2010.
ІІ. Перекладіть фразеологізми польською мовою. З українськими фразеоло-

гічними зворотами складіть речення.
дивитися як баран на нові ворота
метати бісер свиням
брати бика за роги
мухи не образити
стріляний горобець
ведмідь на вухо наступив
ні риба, ні м’ясо
166
потрібний як зайцеві бубон

як корова жувала
робота не вовк
писати як курка лапою
ІІI. Поставте у словах наголос. Підкресліть ті іменники, в яких наголос від-

різняється від еквівалентних слів польської мови.
баран, сова, зебра, видра, панда, борсук, антилопа, коза, орел, вівця, ящір-
ка, варан, цикада, креветка, пелікан, комар, медуза, кобра, скорпіон, фламін-
го, минтай, голуб, пугач, лосось, дельфін, гепард, кашалот, боксер, бульдог,
фокстер’єр
IV. За допомогою Інтернету ознайомтеся з картинами М. Приймаченко

„Рожева мавпа”, „Слон”, „Чайки на гніздечку”, „Сороки-білобоки”, „Бичок-
третячок”, „Ведмеді на пасіці”, „Звір гуляє”, „Пава на хмелю”. Опишіть свої
враження від однієї з картин.
V. Перепишіть вірші, вставляючи риму. Прочитайте поезії. Розкажіть, як

переносять зиму різні тварини.
Але й снігу намело!

Але і снігу намело –
Стало біле все … !
Біла стежка, біла …,

Біла вишня і смерічка.
Біла хата, білі коні.

Тільки носики …
Л.Куліш-Зіньків
Білі мухи
Білі мухи налетіли –
Все подвір’я стало … .
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе … .
– Галю, Петрику, Кіндрате,

Годі, ледарі, вам … !
І побігли до санчат
167
Галя, Петрик і … .
М. Рильський
За виданням: Улюблені вірші-2, Київ 2012.
VI. Перекладіть українською мовою звуки „мови” тварин. Напишіть, кому вони
належать. Зверніться до „Польсько-українського тематичного словника”.
u-hu, ko-ko-ko, chrum-chrum, gruch-gruch, kukuryku, kum-kum, mru-mru, kwa-
kwa, hau-hau, ćwir-ćwir, kra-kra, muu, i-cha-cha, gę-gę
VIІ. За допомогою „Словника української мови” з’ясуйте переносні значення

наведених слів. Складіть 3–4 речення з вибраними словами. Перекладіть ре-
чення польською мовою. Проаналізуйте вживання мовних метафор в україн-
ських реченнях і їхньому перекладі.
1. лапа, лапка, перо, дзьоб, кіготь, хвіст, хвостик, луска, грива, крило
2. блискавка, град, вітер, туман, ураган, дощ
VІIІ. Напишіть твір, у якому вживаються подані слова:

коза, кактус, корова, квакати, каша, комар
ІX. В українські прислів’я вставте відповідні за змістом слова у потрібній

формі. До 5–6 прислів’їв доберіть польські еквіваленти.
Вибір: голова, Київ, коваль, болото, бійка, небо, овоч, коса, чобіт, пан, піч,
штани, день, шапка, коваль, сорочка, вовк, день, бузина, горобець, яблуко,
горобець, небо, друг
1. Хто хоче їсти, мусить з … злізти.
2. Не всякого … пізнаєш без жупана.
3. До булави треба і … .
4. Язик до … доведе.
5. Робота не …, у ліс не втече.
6. Своя … ближче до тіла.
7. На злодію … горить.
8. Всяк свого щастя …
9. … від яблуні недалеко падає.
10. Старого … на полові не обдуриш.
11. Поганому танцюристові і … заважають.
12. На городі …, а в Києві дядько.
13. Не хвали … до вечора.
14. Усякому … свій час.
15. Найшла … на камінь.
168
16. Два … пара.

17. Кожен кулик своє … хвалить.
18. Краще синиця в руках, ніж журавель у … .
19. Після … кулаками не махають.
20. Краще старий …, ніж нових двоє.
X. Прикметники в дужках поставте у відповідній формі. Прочитайте

текст. Дайте йому назву.
У 1. [Софійський] ..................................... соборі в Києві відвідувачі довго
простоюють перед однією з 2. [найкращий] ..................................... фресок. На
ній зображено князя Ярослава Мудрого, його дружину Ірину та їхніх дітей.
Синів і доньок князь виховував серед книг, і вони стали 3. [схожий] .............
........................ на свого батька – були справді 4. [освічений] .................................
людьми.
Донькам 5. [київський] ..................................... князя судилися 6. [незвичай-
ний] ..................................... долі. Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха
І. Донька Ярослава Мудрого стала королевою Франції. Коли її чоловік помер,
а син був ще малий, Анна стала на чолі 7. [французький] ..................................
... держави. Вона підписувала всі 8. [важливий] папери, чітко виводячи на
них кирилицею „мати короля” або „Анна королева”. Анна привезла багато
книг з бібліотеки свого батька. Читала їх сама, вчила свого сина й 9. [фран-
цузький] ..................................... дітей. Ще й досі збереглася одна з таких книг.
Називається вона „Реймське євангеліє”.
Доля другої доньки Ярослава Єлизавети повела її в Норвегію. 1035 року
вона вийшла заміж за короля Олафа Гарольда, який був на службі в 10. [ки-
ївський] ..................................... князя. Коли Єлизавета з Гарольдом поїхали на
його батьківщину, він одразу завоював собі 11. [королівський] ............................
......... престол. 1066 року Олаф загинув в одній з битв. А Єлизавета згодом ви-
йшла заміж за 12. [датський] ..................................... короля Свена ІІ Естрідсена.
Третю свою доньку Анастасію Ярослав Мудрий видав заміж за 13. [угор-
ський] ..................................... короля Андрія І у 1046 році. Коли король помер,
державою став правити їхній син Шаламон. Але почалася 14. [тяжкий] .........
............................ війна між Шаламоном і претендентом на 15. [королівський] ..
................................... престол Белою І. Події розгорталися не на користь Шала-
мона, і Анастасії довелося рятуватися втечею в 16. [сусідній] .............................
........ Німеччину.
Син Ярослава Мудрого Всеволод одружився з 17. [візантійський] .............
........................ царiвною. Ізяслав – із сестрою 18. [польський] ...............................
князя Казимира, з яким була пошлюблена сестра Ярослава Мудрого Марія.
169
Київська Русь не тільки пов’язувалася 19. [родинний] ....................................

зв’язками з країнами Європи, але й одержувала 20. [надійний] ..........................
........... союзників.
За виданням: М. Слабошпицький, З голосу нашої Кліо, Київ 2000.
XІ. Відтворіть пропущені репліки в діалогах. Прочитайте їх за ролями. На-

пишіть діалог на тему “транспорт”.
1. – …
– Звичайно, я вже відремонтував свій автомобіль.
– …
– Так, все гаразд. Доїдемо до аеропорту хвилин за сорок. Коли ваш рейс?
– …
– Добре, за п’ятнадцять хвилин чекаю біля під’їзду.
– …
2. – Марічко, ми завтра відправляємось до Одеси.

– …
– Теплоходом. Відпливаємо о дев’ятій годині ранку.
– …
– Домовилися. Ми будемо чекати на тебе біля каси річкового вокзалу.
– …
3. – Добрий день, Іване. Давно тебе не бачив. Кажуть, ти десь подорожував?

– …
– Гарний був відпочинок?
– …
– А чим ви добиралися до Євпаторії? Поїзд, здається, іде тільки до Сімфе-
рополя.
– …
– Радий за вас.
4. – Скажіть, будь ласка, яким тролейбусом я можу доїхати до Володимир-

ського собору?
– …
– Я приїжджий. Не підкажете, скільки в Києві коштує талон на тролейбус?
– …
– А талон треба компостувати?
– …
– Дякую. Якраз встиг.
170
XII. Утворіть слова, вставляючи пропущену літеру. Якщо це можливо,

утворюйте кілька слів.
к…т
м…рфологія
…іль
л…нь
ж…раф
ми…
…ора
…ік
XIII. Перекладіть українською мовою речення зі словом pan.

1. Pan kotek był chory i leżał w łóżeczku (S. Jachowicz).
2. – No i cóż pan na to? – woła Maruszkiewicz (B. Prus).
3. Panowie żarty sobie robicie z władzy (B. Prus).
4. Rozumiem pana (S. Grochowiak).
5. Jak pan może, panie Pomidorze! (J.Brzechwa).
6. Czy jest pan tego pewny?
7. Weszło dwóch panów.
8. Słyszy pan?
9. Pan od historii zachorował.
10. Przyszedł pan Nowak.
11. Dziękuję panu!
XIV. Поєднайте українські сталі словосполучення з їх польськими еквівален-

тами. З 5–6 українськими словосполученнями складіть речення.
глухий провулок skok o tyczce
громадянська війна ciało pedagogiczne
канцелярські товари przemiana materii
картинна галерея słodka woda
кімнатні рослини wojna domowa
кубічний метр ptaki wędrowne
обмін речовин metr sześcienny
педагогічний склад mydło w płynie
перелітні птахи galeria obrazów
плавлений сир rośliny doniczkowe
прісна вода ślepy zaułek
стрибок із жердиною artykuły biurowe
рідке мило ser topiony
171
XV. Вставте в речення двокрапку або тире. За довідками звертайтеся до

„Українського правопису”.
1. Життя прожити … не поле перейти (прислів’я).
2. У густій мряці, білій як молоко, все пропадало… небо, гори, ліси, пастухи
(М.Коцюбинський).
3. Лаврін не поганяв волів … він забув і про воли, і про мішки й тільки ди-
вився на Мелашку (І.Нечуй-Левицький).
4. Ні спека дня, ні бурі, ні морози …
Ніщо не вб’є любов мою живу (В.Сосюра).
5. Крізь шибку виднілись білі колони тераси, а за ними … квітник
(М.Коцюбинський).
6. Жити мені без праці … значить не жити (Д.Павличко).
7. Київ … столиця України.
8. День, вечір, ніч, ранок … все біле, все тьмяне (Леся Українка).
XVI. Які українські займенники мають наведені компоненти? Запишіть їх.

З 5–6 займенниками на вибір складіть речення.
який-, будь-, аби, хтозна-, що-, чий-
XVII. а) Перепишіть, вставляючи в речення потрібний сполучник.

1. Є багато на світі учених людей, … поетів мало (М. Коцюбинський).
2. Рівний … твердий луг вкритий зоряним, збитим пилком (Є. Гуцало).
3. Моє життя веде мене нерівно – … на вершину, … в яри страшні (М. Рильський).
4. Василькові і його товаришам властиві … позитивні, … негативні вчинки,
як воно буває в житті (О. Донченко).
5. Швидше будемо писати, … хочеться спати і вам, і мені (Т. Шевченко).
6. Траплялось на віку мені
Такеє бачити ледащо, –
Подивишся – не годне … на що.
Л. Глібов
7. До нас прийшов лелека
З косою на плечі,
Води напився з глека
… сів на спориші.
М. Вінграновський
8. Встала рано, та дарма –
Зайченяти вже нема!
… запізно я збудилась,
… зайча мені приснилось?
Д. Павличко
172
б) Складіть речення зі сполучниками і (й), та. Від чого залежить вибір спо-
лучника або його фонетичного варіанта?
XVIII. Перекладіть слова українською мовою. Визначте, в яких українських

еквівалентах зберігається подвоєння приголосних.
ssak, dziennik, spinning, inny, brutto, netto,
collie, fontanna, oddać, Madonna, Sewilla, Scott
XIX. Складіть речення з українськими словами з наведених пар. Порівняйте

їхнє значення з польськими словами однакового або близького звучання. Звер-
ніться до “Українсько-польського словника міжмовних омонімів і паронімів”.
абажур – abażur
бінокль – binokle
ваза – waza
вазон – wazon
газета – gazeta
диван – dywan
картон – karton
килим – kilim
крісло – krzesło
кушетка – kuszetka
портфель – portfel
тапчан – tapczan
XX. Поставте іменники у відповідній формі. Прочитайте анекдоти. Пере-

кладіть їх польською мовою.
1. (Професор) до (студенти):
– Припиніть передавати один одному (записки)!
– А це не (записки). Це ми в (карти) граємо.
– Ой, тоді вибачте!
2. Професор:
– Ваша курсова робота добра, але вона нічим не відрізняється від курсо-
вої (робота) (Коваленко). Що це значить?
– Це значить, що (робота) (Коваленко) добра.
3. На (іспит) студент бере один (білет) – не знає. Бере інший – теж. Третій –
та ж (біда).
(Професор) бере залікову (книжка), ставить йому „три”. Інші (студенти)
обурюються:
– За що?
– Як за що, – відповідає викладач, – якщо щось шукає, значить, щось знає.
173
4. В (їдальня) в (черга) за (суп) розмовляють два (студенти):
– Маєш якісь (новини) з (дім)?
– На жаль. Ані (гривня)!
5. Дивна річ – іспит. Одних він дивує (питання), інших – (відповіді).
6. (Студент) питає (студент):
– Ти повторював щось перед (іспит)?
– Так.
– А що?
– Все буде добре, все буде добре…
XXI. Cкладіть діалог або монолог про таку ситуацію: вам у перукарні по-
фарбували волосся в рожевий колір, а треба було в зелений.
Заняття XІ
Вíсім дивовжних трáнспортних зáсобів
Як Вам подбається ідя врушити в пóдорож не літакм, машною чи

автбусом, а звсім незвчним трнспортним зсобом? Ну, можлво, це нам
незвчно, а в якйсь крані дсить буднна спрва пересувтися на вдному
такс аб ж на спні слон. Сьогдні пропонємо Вам самостйно вбрати,
який із предствлених оригін льних трнспортних зсобів вам до вподби.
Тук-тук, або ж, ншими словми, моторкша, – це одн із головнх трнс-
портних зсобів Таїлнду. Дже до вподби всім турстам, дже де ще вон
змжуть прохатися не у звчному такс чи автбусі, а у кртому мотоцклі.
Тук-тук – це кртий трьохколсний мотоцкл із кільком лвками для
пасажрів. Зазвчай це дві лвки для сидння, ал бувє і чотри. Вдень та
ввчері тук-тки працють як маршртки. Тук-тук де соб за взначеним
маршртом і пригальмвує бля всіх турстів, що стоть на дорзі. Якщ
вам в ту строну, куд він де, мвчки залзьте в тук-тук і сідйте. Захчете
вйти – тсніть на кнпку під дхом, водíй зупниться. Оплчувати прозд
потрбно при вході. Будь-якй тук-тук мжна „перетворти” на такс. Для
цьго потрбно прсто підійт до одног із них і сказти водіві, що вам пот-
рíбно такс, і куд хати.
Ну і, зрозумло, не забдьте домвитися про цін прозду. Якщ ви
використвуєте моторкшу як такс, то не мовчть, торгйтесь. І це бде
кштувати набагто мнше за вкзану водім цін. Скльки кштує прозд
на тук-ткові? Всьог 10 бат для поздки до 10 хвилн і 20 бат для поздок
бльше 10 хвилн. В обх впадках це мнше за одн америкнський длар.
„Слонотакс”, ндія. А як вам ідя похати на яксь вечрку не на звчному
„металвому кон”, а на слон? Прокаттись на „слонотакс” (пробчте
за цей неологзм) мжна в будь-якму курртному мсті ндії. Для цьго
потрбно лиш залзти у невелкий кшик, якй встанвлений на спні
слон, і готво! Під час пересувння „такс” необхдно мцно тримтися
за встанвлені у кшику рчки – дже пдати додлу всоко – три мéтри.
І ще одна важлва увга: крще не кричти слонві над в хом. Це лиш на
прший пгляд слон товстошкрі, ал наспрвді вон натри чутлві та
вразлві, і від крків мжуть впсти в глибку депрсію.
175
Керє слонм погнич, якй або розташвується на шї тварни, аб вед ї за
кнчик хбота чи вха. Скльки кштує прозд на слонх? Щоб врушити в поздку,
Вам потрбно заплатти у ксу від 2 до 10 дларів залжно від чсу пдорожі.
Плáваючий автбус, Канда. Кандське мсто Торнто слвиться однм
із найнезвчніших трнспортних зсобів не лиш в Канді, а й у всьму
свті – гіпопотáмом. Захисник прирди, заспокйтесь. Гіпопотм не зви-
чйний, не живй – це гіпопотм-автбус. І від живї тварни автбусу
діст лась лиш нзва – Hippo. Гпо-автбус – це унік льне сдно, що вмщує
блзько 40 пасажрів. Місцві жтелі називють цей вид трнспорту
„автбусом-амфбією”. Поздка, під час якї у Вас є можлвість оглнути
мсто, починється на земл, а птім автбус занрюється в зеро Онтріо.
В автбусі є рятув льні жилти, і пред „вдною” частною екскрсії
гід кротко демонстрє, як нми користувтися. Скльки кштує прозд
кандським „гіпопотмом”? 25 дларів. Ал якщ ви купєте клька квиткв,
напрклад, на цлу грпу, вртість прозду станвить 16 дларів.
Бамбковий пїзд у Камбджі. Нард Камбджі мже похвалтись
неабякою кмітлвістю. Чрез низькй рвень житт та постйні проблми
з трнспортними зсобами камбоджйці внайшли оригін льний зсіб
пересувння – бамбковий пóїзд. Здвна у Камбджі бул серйзні проблми
із поїздми: вон то постйно лам лися, то схдили з клій. Звичйним
вищем став рух поїздв зі швдкістю настльки малнькою, що дійт пшки
бул швдше. Прични низькї швдкості і чстих полмок залізнчних
поїздв стнуть зрозумлі, якщ придивтися до тутшніх рйок. Вон
складáють дивовжну крив, що тгнеться аж за горизнт.
І от в одн чудвий день жтелі дргого за величиню мста Камбджі,
Баттамбнг, та прилглих до ньго сіл на півнчному зході крани проявли
кмітлвість і взялся до „залізнчної” спрви. Місцві винахдники на
ходов частну звичйних вагнів поствили легк бамбкові платфрми, як
привдяться в рух бензновим двигунóм. Нард Камбджі називє ці дрезни
„Нріс”, а в нших кранах це вище бльш відме під нзвою „бамбкових
поїздв”. хня популрність настльки зросл, що вон стли неофіцйним
суб’ктом трнспортної систми Камбджі. Крім тго, „машинсти” завдяк
велкій популрності „Нрісів” у турстів, мють можлвість заробти
додаткві грші. Прозд на бамбковому пїзді кштуватиме вам всьог 2 длари.
Льодовй чвен. Є в Спол чених Шттах Амрики одн-єдний
безлдний стрів – Маделн у штті Вірджнія. Цей стрів надзвичйно
популрний сред турстів. Бо де ще мжна відпчити від людй, як не на
безлдному строві?
Влтку Маделн пов’заний з найблжчим мстом Бйфіл пормом. А от
взмку, кол зеро Врхнє замерзє, америкнці дістать зі спеці льного
176
гаражá льодовй чвен. Тльки чвен цей не плває, а пересувється на

колсах по крижанй трсі. Чвен облднаний м’якми сидннями та
кондиціонром. А щоб ми не замрзли під час перезду, водй пригостть нас
гарчим чєм аб шоколдом.
Полрний всюдихд. Кандське міністрство трнспорту мже
похвалтися своєрдним полрним всюдихдом, якй виглядє як поствлена
на величзні колса вантажíвка. Це полрний всюдихд-автбус. Ранше
йог використвували як пожжну автомашну. Ал з чсом відбулсь
перекваліфікція „полрної вантажвки”, і сьогдні використвують ї  для
полрних сафрі, під час якх турсти мжуть помилувтися різномантними
полрними тварнами. Автбуси-всюдихди облднані кондиціонрами,
м’якми сидíннями для турстів, мні-кафетéрієм, туалтами та оглядвим
майднчиком. ншими словми, всім, що зрбить мандрвку надзвичйно
комфртною. Скльки кштує прозд на всюдихді? Від 50 дларів і вще.
Все залжить від чсу та величин теритрії, як ви хчете оглнути.
Мнте-тобогн. Мадйра – це автонмний регін Португ лії бля півнчно-
зхідних берегв фрики. Мнте-тобогн – популрний вид громдського
трнспорту у ХІХ столтті. Тобогн з’яввся в ті час, кол на строві не
бул норм льних дорг, а відпочив льникам-аристокртам необхдно бул
спусттися з крутх схлів містчка Мнте. В нші час Мнте-тобогн
використвують для катння турстів. Це плтений із товстї лоз кшик-
сни, розрахваний на одног -двох турстів. „Сни” управлються зазвчай
двом чоловікми в блих фрмах і капелхах. Тобогн на дяких ділнках
розвивє дсить пристйну швдкість. За одн спуск з гор турстові
потрбно заплатти 5 дларів.
Ркша. Славнозвсна ркша – це оригін льний вид трнспорту, найбльш
пошрений в зії. Ркша – це найчастше двоколсний візк, якй тгне
за собю, взвшись за р чки, людна. Цей своєрдний віз, як првило,
розрахваний на одног аб двох людй. нколи ркші використвують не
лиш для пересувння людй, а й для перевзення товрів. Квитк на ркшу,
якй ви мжете придбти у воді, кштує 2 длари.
За: Л. Хачідзе, Вісім дивовижних транспортних засобів, http://www.autotravel.ua/articles/
8-dyvovyzhnyh-transportnyh-zasobiv, [07.11.2012]
бамбуковий – bambusowy
бензиновий двигун – silnik spalinowy
вантажівка – ciężarówka
177
вартість проїзду – cena za przejazd

визначений маршрут – wyznaczona trasa
відпочивальник – wczasowicz
гід – przewodnik
кмітливість – pomysłowość
кондиціонер – klimatyzacja
обладнаний – wyposażony
оглядовий майданчик – miejsce widokowe
оплачувати проїзд – płacić za przejazd
погонич – woźnica; poganiacz
приводитися в рух – być wprawianym w ruch
пригальмовувати – hamować
пристойний – porządny
рівень життя – poziom życia
розрахований на – obliczony na
рятувальний жилет – kamizelka ratunkowa
славитися – słynąć
спуск – zjazd
сходити з колії – wykolejać się
товстошкірий – gruboskórny
форма – uniform
хобот – trąba (np. słonia)
ходова частина – zawieszenie
човен – łódź
як правило – z reguły
Вправи
Частина І
ІІІ. Замість крапок вставте відповідні слова або словосполучення.
1. Мені дуже подобається ідея вирушити в подорож якимось незвичним

..................................... засобом.
2. Тук-тук, тобто ....................................., – це один із головних транспортних
засобів Таїланду.
178
3. Тук-тук – ..................................... мотоцикл з кількома лавками для пасажирів.

4. Якщо ви ..................................... моторикшу як таксі, то не мовчіть, торгуйтесь.
5. Під час ..................................... „таксі” необхідно міцно триматися за встанов-
лені у кошику ручки.
6. Гіпо-автобус – це унікальне судно, що вміщує близько 40 ..................................... .
7. В автобусі є ..................................... ..................................... , і перед „водною”
частиною екскурсії гід коротко демонструє, як ними користуватися.
8. Якщо ви купуєте кілька квитків, наприклад, на цілу групу, ...................................
..................................... становить 16 доларів.
9. Здавна у Камбоджі були серйозні проблеми із поїздами: вони то постійно
ламалися, то ..................................... ..................................... .
10. Причинами низької швидкості і частих поломок .....................................
..................................... були рейки.
11. Завдяки великій популярності „бамбукових поїздів” у туристів машиніс-
ти мають можливість заробити ..................................... ..................................... .
12. Льодовий човен не плаває, а пересувається на колесах по ..................................... .
13. Щоб туристи не замерзли під час переїзду, водій ..................................... їх
гарячим чаєм або шоколадом.
14. Канадське ..................................... ..................................... може похвалитися сво-
єрідним полярним всюдиходом.
15. Автобуси-всюдиходи обладнані кондиціонерами, м’якими сидіннями для
туристів, міні-кафетерієм, туалетами і ..................................... ..................................... .
16. Монте-тобоган з’явився в ХІХ ст., коли на острові не було нормальних
доріг, а ..................................... необхідно було спуститися з крутих схилів
містечка Монте.
17. Монте-тобоган – це плетений із товстої лози кошик-сани, і він ....................
................. на одного-двох туристів.
18. За один ..................................... з гори туристові потрібно заплатити п’ять доларів.
19. Славнозвісна рикша – це оригінальний вид транспорту, який ........................
............. ..................................... в Азії.
20. Інколи рикші використовують не лише для пересування людей, а й для
..................................... товарів.
IV. Випишіть iз тексту „Вісім дивовижних транспортних засобів” усі назви

засобів транспорту. Перекладіть їх польською мовою, потім введіть у речення.
V. Знайдіть у тексті синоніми до наведених слів (вони виділені жирним

шрифтом).
автомобіль ..............................................................
бегемот ..............................................................
179
вантажний автомобіль ..............................................................

дорога ..............................................................
екскурсовод ..............................................................
кав’ярня ..............................................................
корабель ..............................................................
крісло ..............................................................
мандрівник ..............................................................
маршрутне таксі ..............................................................
мотор ..............................................................
переміщатися ..............................................................
подорожній ..............................................................
поручні ..............................................................
потяг ..............................................................
прокатитися ..............................................................
траса ..............................................................
шофер ..............................................................
VI. Від іменників утворіть форми місцевого та орудного відмінків однини.

Складіть із ними діалог.
маршрутка
трамвай
автобус
тролейбус
таксі
поїзд
маршрут
дорога
шлях
літак
водій
пасажир
вокзал
аеропорт
вантажівка
180
VII. Із розсипаних слів складіть речення.

1. Онтаріо плаває По озері автобус – дивовижний гіпопотам.
2. людина двоколісний – це тягне найчастіше візок, який за собою Рикша
3. що зробить У подорож все, автобусі комфортною надзвичайно цьому знайдете.
4. пов’язаний Влітку поромом острів найближчим містом з.
5. долари Проїзд поїзді коштуватиме бамбуковому всього вам на два.
6. плодом винахідників поїзд Цей місцевих праці став.
7. за Індії місто це Перше величиною Мумбаї.
8. шукати швидкості низької частих і рейках Причин поїздів треба поломок у.
9. забудьте проїзду таксі домовитись в про ціну Сідаючи не.
10. коштує долар В обох менше один проїзд американський за випадках.
VIІІ. Перекладіть речення українською мовою.

1. W niektórych krajach poruszanie się taksówką wodną lub na grzbiecie słonia
jest rzeczą całkiem normalną.
2. Tuk-tuk jedzie wyznaczoną trasą i hamuje obok turystów, którzy stoją na drodze.
3. Za przejazd płacimy po wyjściu z taksówki, ale nie zapomnijcie wcześniej
uzgodnić ceny z kierowcą.
4. „Słoniotaksówką” można przejechać się w jakiejkolwiek miejscowości wypo-
czynkowej Indii.
5. Słonie są gruboskórne tylko na pozór, zaś w rzeczywistości są z natury czułe
i wrażliwe.
6. Słoniem kieruje poganiacz, który albo siedzi na szyi zwierzęcia, albo prowadzi
je za czubek trąby lub ucha.
7. Kanadyjskie miasto Toronto słynie z jednego z najbardziej niezwykłych środ-
ków transportu.
8. Przejażdżka, podczas której macie możliwość obejrzeć miasto, zaczyna się
na ziemi, a później autobus zanurza się w jeziorze Ontario.
9. Przepraszam, ile kosztuje przejazd kanadyjskim „hipopotamem”?
10. Mieszkańcy Kambodży mogą pochwalić się wyjątkową pomysłowością.
11. Z uwagi na niski poziom życia i ciągłe problemy ze środkami transportu, miesz-
kańcy Kambodży wynaleźli oryginalny sposób podróżowania – bambusowy
pociąg.
12. Miejscowi wynalazcy zamontowali na podwoziu zwyczajnych wagonów lekkie
bambusowe platformy.
13. Bambusowy pociąg wprawiany jest w ruch za pomocą silnika spalinowego.
14. Gdzież jeszcze można lepiej odpocząć od ludzi, jak nie na bezludnej wyspie?
15. Ta specjalna łódź wyposażona jest w miękkie siedzenia i klimatyzację.
16. Turystyczny pojazd polarny wygląda jak autobus na wielkich kołach.
17. Podczas polarnego safari turyści mogą podziwiać różne polarne zwierzęta.
181
18. Cena wycieczki zależy od czasu oraz wielkości terytorium, jakie chcemy obejrzeć.
19. Dziś Monte-toppogan wykorzystuje się w celu przewozu turystów.
20. Te unikalne sanie kierowane są zazwywczaj przez dwóch mężczyzn w białych
uniformach i w kapeluszach.
Частина ІІ
І. Прочитайте уважно текст. Знайдіть у ньому десять зайвих слів.

Міський транспорт у Києві
На відміну від багатьох столиць світу, в Києві існують та майже всі види
міського транспорту. Тут є знаходяться метро й автобус, тролейбус і трам-
вай, звичайне й маршрутне таксі і навіть фунікулер. Без сумніву, серед зазна-
чених транспортних засобів найбільшою популярністю сьогодні користуєть-
ся метро. Крім того, метро разом з тролейбусом і трамваєм є іноді екологічно
чистими видами громадського транспорту, на відміну від автомобіля або
автобуса.
Перший автобусний маршрут, який проходив через центр міста, був ство-
рений 1925-го року. А на тролейбусі велосипеді кияни почали їздити на де-
сять років пізніше, в 1935-му році. Найновішим старим видом транспорту
в Києві стали маршрутні таксі, які з’явилися у 1990-х роках. Ці мікроавтобу-
си (або маршрутки, як їх називають самі кияни) ходять плавають по визна-
чених маршрутах і зупиняються на вимогу пасажирів.
Одним iз найстаріших засобів перевезення пасажирів в українській сто-
лиці місті є трамвай. Електричний трамвай, запущений у Києві 1892-го року,
став першим не лише у місті, але й у тогочасній Росії. Довгі роки трамвай
залишався основним другим видом громадського транспорту, а трамвайна
мережа Києва охоплювала майже всі райони міста. І хоча сьогодні в сто-
личному місті продовжує ефективно функціонувати повільний швидкісний
трамвай, все більше і більше колій традиційного трамваю зникає.
Розмова про київський транспорт не була б повною без знайомства з фуні-
кулером. Цей механічний підйом, який виглядає як міні-залізниця, відкрито
у 1905-му році. Фунікулер поєднує верхню і нижню частини міста, збудова-
ного на пагорбах. Завдяки цьому незвичному непотрібному виду транспорту
і кияни, і гості міста можуть милуватися придніпровськими схилами. При-
їжджайте до Києва і переконайтесь у правдивості цих слів на власні очі.
За: http://moje.radio.lublin.pl/lekcje-jezykowe.html I, [ 07.11.2012]
ІІ. Які з наведених тверджень правильні (П), а які ні (Н)?

1. У Києві існують всі види міського транспорту. (П/Н)
2. Кияни найчастіше користуються метро. (П/Н)
182
3. Автобуси, тролейбуси і трамваї – це екологічно чисті види громадського

транспорту. (П/Н)
4. Перший автобусний маршрут був створений у XX столітті. (П/Н)
5. Маршрутні таксі – це мікроавтобуси, які зупиняються тільки у визначе-
них місцях. (П/Н)
6. Дуже довго трамвай у Києві був основним видом громадського транспор-
ту. (П/Н)
7. Швидкісний трамвай поступово витісняє традиційний. (П/Н)
8. Фунікулер – це винахід XXI століття. (П/Н)
9. Київ побудовано на рівнині. (П/Н)
10. Фунікулер поєднує верхню і нижню частини української столиці. (П/Н)
ІІІ. Дайте відповіді на запитання.

1. Які види міського транспорту ти знаєш?
2. Чи автобус є екологічно чистим видом громадського транспорту?
3. Коли був створений перший автобусний маршрут?
4. Який вид міського транспорту з’явився на вулицях Києва наприкінці 90-х
років минулого століття?
5. Який засіб перевезення пасажирів з’явився у столиці раніше: автобус чи
трамвай?
6. Яку територію охоплювала трамвайна мережа Києва?
7. Які трамваї користуються в Києві більшою популярністю: традиційні чи
швидкісні?
8. Що таке фунікулер?
9. Яким є рельєф Києва?
10. Ти був коли-небудь у Києві?
IV. Виберіть із наведених речень ті, які відповідають змістові тексту.

– заснування Києва.
– громадський транспорт в Україні.
– засоби перевезення пасажирів у Києві.
– запуск трамвая у Києві.
У тексті розповідається про… – види громадського транспорту у великих
містах.
– історію виникнення громадського
транспорту.
– появу маршрутних таксі у столичному місті.
– міський транспорт в українській столиці.
– перший автобусний маршрут в Києві.
– спорудження фунікулера.
183
V. Знайдіть у правій колонці визначення слів з лівої.

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З
А водій 1. особа, що перевіряє квитки на проїзд

Б депо 2. водій таксі
В пасажир 3. місце, де таксисти чекають на нових пасажирів
Г таксист 4. людина, яка здійснює поїздку транспортом
Ґ контролер 5. особа, яка керує транспортним засобом
Д зупинка 6. місце, куди з’їжджаються після роботи
автобуси, тролейбуси, трамваї
Е стоянка таксі 7. те ж, що метро
Є розворотне кільце 8. місце для посадки/висадки пасажирів
Ж маршрут 9. місце, де міський транспорт закінчує свій
маршрут і звідки від’їжджає у зворотньому
напрямку
З метрополітен 10. заздалегідь визначена схема руху
транспортного засобу
VI. Перебудуйте речення за зразком. Запишіть числівники словами.

Зразок:
Французький інженер Кюньйо створив перший паровий автомобіль у 1770 році.
Перший паровий автомобіль було створено французьким інженером Кюнь-
йо у тисяча сімдесят сімдесятому році.
1. Український винахідник Федір Піроцький створив проект першого елек-
тричного трамвая у 1879 році.
2. Перший трамвай запустили 2 червня 1892 року.
3. Інженер Ігор Сікорський створив гелікоптер у 1910 році.
4. Перший автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння сконструювали
німецькі вчені, Готтліб Даймлер та Карл Бенц, у 1886 році.
5. Першу повітряну кулю побудували у 1783 році брати Жозеф та Жак
Монгольф’є.
6. Самокат запатентував 17 лютого 1818 року барон Карл фон Дрез.
7. У 1809 році американець Роберт Фултон створив перший пароплав.
8. У 1863 році у Лондоні побудували першу гілку метро.
184
VII. Прочитайте текст. З-поміж трьох варіантів відповідей (А, Б, В), наве-
дених у таблиці, виберіть слово, яке відповідає нормі і змісту. Перекладіть
текст польською мовою.
Музей метрополітену
Якщо ви хочете дізнатись багато нового про історію та сьогодення ки-
ївського метро, вам варто (1.) ..................................... музей, що знаходиться на
другому поверсі Адміністрації Київського метрополітену на проспекті Пере-
моги 35 у Києві.
Перші (2.) ..................................... метро були трьохвагонними, тому експози-
ція розміщена в трьох (3.) ..................................... . Інформація представлена на
вітринах з експонатами та стендах, над якими в хронологічному (4.) ...................
.................. розміщені великі фотографії станцій. На даний час музей нараховує
понад 1500 (5.) ..................................... , а його фонди постійно поновлюються.
Перший зал (6.) ..................................... спорудженню та відкриттю гілок метро-
політену різних років. Тут ви знайдете документи та фотографії перших років
будівництва та роботи метро, особисті (7.) ..................................... начальників ме-
трополітену чи нагороди: ордени, прапори та багато іншого. Також тут є осо-
бливий експонат – діючий (8.) ..................................... станції „Дніпро” у масштабі
1:87 із першими депо у тому вигляді, який вони мали у 1960–1965 роках.
Другий зал присвячено службам метрополітену. На кожному із стендів
розміщена (9.) ..................................... про підрозділ та людей, які у ньому пра-
цюють. У вітринах присвячених службам рухомого складу та депо ви по-
дивитеся моделі вагонів, частини обладнання і навіть (10.) .................................
.... машиніста від поїзду. Колекція регулярно поповнюється, і тому тепер ви
(11.) ................................... на власні очі побачити один з (12.) .................................
.. квитків київського метро, жетони та паперові квитки початку 90-х років,
а також безліч місячних проїзних – від картонних до магнітних і електро-
нних. Крім того, саме тут є вітрина із символічними ключами та (13.) .............
........................ на відкриття станцій.
У третьому залі встановлено перший годинник iз центральної часової
станції метро, що синхронізував час та інтервали прибуття та (14.) .................
.................... поїздів метро. На стендах цього залу розміщено інформацію про
підрозділи, наприклад, про службу воєнізованої охорони, ескалаторну служ-
бу чи проектно-конструкторське бюро метрополітену.
(15.) ..................................... проводяться за завчасно наданими та узгоджени-
ми завідувaчeм музею заявками на групу в складі не менше 5, але не більше
20 чоловік. Щасливої дороги!
За: http://www.metro.kiev.ua/node/115
185
А Б В
1. відвідати провести побувати
2. вагони поїзди ескалатори
3. вестибюлях кімнатах залах
4. укладі порядку режимі
5. експонатів опудал експозицій
6. присвячено освячено засновано
7. свідчення докази речі
8. проект макет модельєр
9. оголошення доповідь інформація
10. щипці гайки ключі
11. зможете встигнете спроможетеся
12. первинних останніх перших
13. запрошеннями вимогами викликами
14. приземлення відрядження відправлення
15. Маршрути Путівки Екскурсії
VIII. Складіть діалоги на теми:

1. Як доїхати до залізничного вокзалу?
2. Де знаходиться найближче відділення банку?
3. Як доїхати до головного корпусу університету?
ІХ. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово або словосполучен-

ня з таблиці. Прочитайте діалог у парах.
вид довжину доступні залізничного зачиняються
місту пасажирів підземна станція пожежі пройти
роботи розташовано рухомі сходи туристу на увазі
– Привіт, Оксано. Через тиждень я вперше їду у столицю України. Роз-

кажи мені, будь ласка, щось про київський метрополітен. Я чув, що це най-
популярніший ..................................... міського транспорту.
– Безумовно, а ще й швидкий і дешевий. Це найзручніший засіб пере-
сування по ....................................., адже він з’єднує центр міста з віддаленими
районами, житловими масивами і навіть островами Дніпра.
186
– А коли відкрилася перша лінія метро?

– У 1863 році, у Лондоні.
– Наталко, я мав ..................................... Київ.
– Ну так, звичайно. Взагалі першу лінію відкрили у листопаді 1960 року,
але підготовчі ..................................... почалися ще у 1930-х роках.
– І що, вони так довго будували метро?
– А ти враховуєш те, що „по дорозі” була Друга світова війна?
– Ти права…
– А перша гілка київського метрополітену мала ..................................... біля
п’яти кілометрів і проходила до правого берега Дніпра.
– А звідки?
– З центрального ..................................... вокзалу. Це станція „Вокзальна”.
– Я чув, що сьогодні у Києві три лінії метро.
– Це правда, і на цих трьох лініях ..................................... аж 49 станцій.
– На яких, до речі, дуже легко загубитися ..................................... . Мій друг
розказував, що він їхав у Києві на метро о другій годині ночі і…
– Та він тобі збрехав. Метро відкрите для ..................................... з шостої го-
дини ранку до дванадцятої ночі.
– Ну, можливо, це був не Київ…
– А щоб не розгубитися, слід озайомитися зі схемою ліній метрополітену,
які ..................................... в Інтернеті.
– В Інтернет я вмію заходити, а от на станцію київського метрополітену –
ні. Чи так як у Варшаві, мені доведеться ..................................... через турнікет?
– Так, тільки перед тим не забудь купити жетон. А на платформу ти мо-
жеш спуститися за допомогою ескалатора.
– Ескалатор? Це .....................................?
– Так. До речі, тобі обов’язково треба відвідати станцію „Арсенальна”. Це
найглибша ..................................... не тільки в Україні, а й у всьому світі – її гли-
бина 105 метрів.
– Ну добре, я купив жетон, пройшов через турнікет, спустився за допо-
могою ескалатора на платформу… І що далі?
– Далі ти чекаєш на поїзд, заходиш у вагон і тоді чуєш слова диктора:
„Обережно, двері .....................................! Наступна станція…”.
– Дякую, Оксано, тепер мені все зрозуміло.
– Нема за що! А зараз у мене є запитання: знаєш, чому в метро немає урн
для сміття?
– Бо їх важко витягувати на гору за допомогою ескалатора зі станції „Ар-
сенальна”?
– Ні, розумнику. А тому, що саме їх загоряння може призвести до нищів-
них наслідків ..................................... .
187
Х. Складіть розповідь, яка починатиметься словами:
Сьогодні вранці я їхав трамваєм, коли раптом побачив дивну ситуацію…
XI. Опишіть міський транспорт у своєму місті.
ХІІ. Що скажете в таких ситуаціях українською мовою?

1. Stoisz w korku. Zadzwoń do koleżanki i powiedz, że się spóźnisz.
2. Wsiadasz bez biletu do tramwaju. Drzwi zamykają się, a Ty widzisz, jak kontro-
lerzy zaczynają sprawdzać bilety.
3. Jesteś w centrum. Zapytaj przechodniów o najkrótszą drogę do dworca kolejowego.
4. Zabłądziłeś w kijowskim metrze. Zapytaj przechodniów o najkrótszą drogę
do centrum.
5. Wsiadłeś nie do tej marszrutki. Poproś kierowcę, aby zatrzymał się na najbliż-
szym skrzyżowaniu.
6. Wyjaśnij koledze, jak ma dojechać do Biblioteki Uniwersyteckiej.
7. Poproś motorniczego, aby otworzył drzwi, gdyż nie zdążyłeś wysiąść.
8. Przyszedłeś właśnie na przystanek. Zapytaj, czy odjechał już Twój autobus.
9. Kup w kiosku jednorazowy bilet ulgowy.
10. Zapytaj, ile jeszcze przystanków zostało do Muzeum Narodowego.
Заняття XII
Географíчний чемпіонáт
Чемпіни є не тльки в спрті. Їх зустрічємо ткож в наці, напрклад,

у геогрфії. Ось найбльший з окенів – Тхий. Він займє мйже стльки
плщі, скльки всі нші окени (Атлантчний, Індйський та Півнчний
Льодовтий) рзом. На йог теритрії (сто п’ятдест дв’ять мільйнів
квадртних кіломтрів) лгко розмістлися б ус материк, причму
залишлося б мсце ще й для дргої фрики. Зрозумло, що на такх
прострах утврюються найбльші на земнй клі хвлі: навесн 1972 рку
зафіксвано більш як 30-метрву їх висот.
Абсолтним чемпіном сред морв є Саргсове, розташване в цнтрі
Атлантчного окену, між Півнчною Амрикою і Єврпою. Плща йог
сягє 7 млн. км2 – тбто мйже так сам, як Австрлії. Йог берег утврюють
лиш морськ тчії. Недарм ж Саргсове називють „мрем без берегв”.
Азвське мре наймілкше сред морв ншої планти. Сердня йог
глибин сягє лиш 8 м, том капітни сден під час штормв не стльки
боться потонти, скльки розбтися об морськ дно.
Найвщою температрою поверхнвих вод (пнад 35 грдусів Цльсія)
відзначються Прська затка і півднна частна Червного мря. Чемпіном
температри глибнних вод морв і окенів мжна вважти Червне мре: на
йог дні вявлено „озра” вод з температрою пнад +70оС.
Найбльшим сред числнних озр на Земл є Каспйське мре. Йог
плща (372000 км2) бльша за так європйські крани, як Іт лія, Бльгія
і Нідерлнди, рзом узті. А „найвщим” зером на земнй клі є рпорт-
Цо. Воно розташване в Тибті на висот 5465 м над рвнем мря.
Найглбше у свті мсце (11034 м) – в Тхому окені поблиз Марінських
островв. Це всім відма Марінська запдина, відкрта у 1875 рці
бритнською експедцією. тже, Тхий окен не тльки найбльший за
плщею, а й найглбший. Знємо, що у ньму є 15 запдин, глибни якх
перевщують 7000 м. Найглбше зеро земнї клі – славнозвсний Байк л –
мє 1620 м!
Як на Земл найдвша рчка? Звсно, африкнський Ніл завдвжки
6,5 тсяч кіломтрів.
189
На багатьх гірськх річкх земнї клі є водоспди. Якй же з них

найпотжніший у свті? Виявлється, це не загальновідмі африкнська
Віктрія чи америкнська Ніагра, а Сті-Кдас (або Гуйра) в Півднній
Амриці. Він розташваний на рчці Парна – там, де ї  перетинє Півднний
трпік (поблиз корднів Бразлії та Парагвю). Гуйра складється із
сем каскдів заввшки 40 м. Недарм нáзва Сéті-Кéдас у перкладі
з португ льської означє „сім водоспдів”. Гуйра скидє 13000 кубчних
мтрів вод на секнду!
Др гий за потжністю водоспд земнї клі ткож розташваний у цій
місцвості – це водоспд Іґуас, що мвою індінців гуарні означє „велка
вод”. Це найшрший водоспд на земнй клі. Мючи ширин 2,7 км,
Іґуас скидє з 72-метрвої висот мйже 13000 кг вод щосекнди.
Іґуас – цла систма 275 водоспдів, як сред стрімкх скель у нтрях
тропчного лсу справлють незабтнє врження. На тртьому мсці –
африкнський водоспд Аугрбіс, тбто „мсце шму”. Він розташваний
у важкодостпній місцвості на рчці Орнжева. А на четвртому і п’тому
місцх загальновідмі Віктрія та Ніагра. Якщ йдться про висот, то
найвщий водоспд на Земл – нхель на притці Орінко, у Венесулі.
Вод тут спадє з висот 1054 м.
Тепр познаймимося з дякими чемпінами суходлу.

Найбльша частна свту – зія, плща якї 43 млн. км2. Найбльший
матерк земнї клі – це Єврзія (ї  плща 54,4 млн. км2). Наймнший
з материкв – Австр лія (7 млн. км2). Австр лії налжить ще клька рекрдів:
найвідд леніший, найрівннніший, найпосшливіший і, наршті, наймнш
наслений матерк. Найвщий матерк земнї клі – Антарктда. Ї сердня
висот 1350 м над рвнем мря. Крім материкв, на крті є бзліч велких
і малх островв. За рзмірами тут перемжець – Гренлндія. Свою плщею
цей стрів мйже в 10 разв бльший за Великобритнію.
Найвще на Земл плоскогр’я – Тибтське, а найдвша гірськ систма –
Кордильри. Вон тгнуться на 15000 км вздовж усьго Тихоокенського
узбержжя. Зат висотю нікму не поступються Гімалї: хня Джомолнгма
(8848 м над рвнем мря) – найвща гірськ вершна земнї клі.
Найвщим вулкном земнї клі є Тупунгто (6800 м), розташваний на
кордні Члі й Аргентни. Найактвніший вулкн на Земл – Нірагнго,
розташваний на теритрії Демократчної Респбліки Кнго. Він порвняно
невиский (блзько 3500 м), ал у велкому кртері вулкна постйно
кипть лвове зеро, що ноді нвіть вихдить зі свох берегв. Уж клька
тсяч рків з ним поділє прше мсце „вулкн-мак” Стромблі в грпі
Ліпрських островв. Репутцію найспокйнішого вулкна здобв япнський
190
вулкн Фудзіма на строві Хонс. Йог називють дрімючим вулкном,

том що сво актвність він виявлє всьог одн-два рзи на 100 рків.
Відмо, що на Земл щорку відбувється блзько 100000 землетрсів.
П льма пршості щдо клькості землетрсів налжить Япнії та Члі.
У кжній з цих кран щорку відбувється пнад 1000 землетрсів, тбто по
три землетрси на день! Недармá ці крани називють „гамакми земнї клі”.
На жаль, прирдні „гамак” є дже небезпчними і завдать насленню
багто лха.
Найбльшою з відмих печр свту взнано Ммонтову, як знахдиться
у Націон льному прку „Ммонтова печра” у штті Кентккі (заг льна
довжин ї  ходв – 252 км). На дргому мсці печра Оптимістчна,
розташвана поблиз сел Королвка у Тернпільській бласті. Тртє мсце
на сьогдні займє печра Хллох у Швейцрії.
Є ткож чемпіни кліматчні.

Півнчна фрика. У лівйському мсті Ель-Аззія термметр покзує
в зтінку плюс 58°! Це „пóлюс спки”. На дргому мсці північноамерикнська
Долна Смрті. Тут зафіксвана мйже так сам температра +57°. „Плюс
хлоду” – в центр льній частні Антарктди на висот блзько 3500 м над
рвнем мря. Сме на розташваній тут стнції „Востк” 24 српня 1960 р.
зафіксвано найнжчу на земнй клі температру: мнус 88,3о. Вихдячи
в цей час на „свíже повтря”, полрники одягють спеці льні мски і дхають
чрез шланг, кінць якго схваний під дягом. Ал нвіть при такму
спордженні перебувти пза примщенням більш як 5 хвилн – дже
небезпчно. Трапллося, що від сльних морзів у людй трскалася ем ль
на зубх, бул впадки обморження легнь і рогвки очй. Цікво, що при
такму морзі шкра людни втрачє чутлвість і не реагє на біль, тже
невелкі оперції мжна тут робти без наркзу.
Наймокрше мсце земнї клі – це „плюс волгості”. Де ж він? Знайдть
у півднних Гімалях невелке індйське слище Черрапнджі. Щорку йог
відвдує багто турстів. Що привблює їх? Виявлється, дощ. Черрапнджі
є „наймокршим” мсцем на земнй клі. Тут випадє щорку пнад 12000 мм
дощ (це бльше 10 млн. вдер на кжний гектр).
„Плюс пос шливості” шукйте в фриці. У Судні є мсто Вді-
Х льфа. Хоч вон й розташване на рчці Ніл, ал випадє там всьогó 1 мм
падів на три рки! Р зом з тим є на Земл місц , де людна під дощм не
мкне, бо і сам цей дощ… сухй. Чрез страшнну спку і велку с хість
повтря дощов крплі випарвуються, не досягн вши нвіть земл. У такх
впадках ви бчите, як ід дощ, стоїт під ним, але не відчувáєте прохолди
й волги.
191
Що ж до полюсв, то найбльш „непосидчими” є магнтні полюс Земл,

на як орієнтється стрлка кмпаса. Це вчні мандрівник. Так, нещодвно
вчні встановли, що півднний магнтний плюс Земл перемщується
з півднного схду на півнчний зхід (від Земл Віктрії до Земл Адлі)
із сердньою швдкістю 2 м на годну. Встанвлено, що за остнні
дсять рків він уж переміствся на 100 км! За розрахнками геофзиків,
у найблжчий час півднний магнтний плюс залшить Антарктду
і „переде” на Індйський окен, а приблзно чрез 200 рків опниться на
пвдні фрики! Не відста від ньго і йог антипд – півнчний магнтний
плюс. Лиш за остнні два рки він переміствся на 20 км – у півнчному і на
6 км – у схдному нпрямках до півднного узбержжя кандського строва
Бтерст. Учні впвнені, що ключ до розгдки ції двної непосидчості
магнтних полюсв крється в глибнах ншої планти.
Поступво перемщуються ткож і географчні полюс Земл. За остнні
60 рків Півнчний географчний плюс „мандрувв” із сердньою швдкістю
11 см за рік. Виявлється, земн вісь не мє незмнного полження: Півнчний
плюс віддалється від нас, а еквтор наближється. Првда, швдкість
цьог р ху дсить незначн. Так, нещодвно нвіть у жаркй пустлі Сахрі
вявлені слід льодовик, що вкривв цю місцвість приблзно 400 млн.
рків тму. Це відкритт цілкм підтврджує дмку вчних, що тут у ті час
знахдився півднний географчний плюс Земл.
За виданням: Георгій Скарлато, Захоплююча географія, Київ 1998.
важкодоступний – trudno dostępny
виявляти активність – przejawiać aktywność
водоспад Анхель – wodospad Salto Angel
вологість – wilgoć
встановити – ustalić
втрачати чутливість – tracić czucie
вулкан Нірагонго – wulkan Nyiragongo
гірська система – łańcuch górski
градус Цельсія – stopień Celsjusza
дрімаючий (діючий) вулкан – wulkan drzemiący (czynny)
екватор – równik
емаль на зубах – szkliwo na zębach
заввишки – o wysokości; wysokości
завдавати лиха – wyrządzać szkodę
192
завдовжки – o długości; długości

зафіксувати – zarejestrować, odnotować
звісно – oczywiście
земна вісь – oś ziemska
квадратний кілометр (км2) – kilometr kwadratowy
ключ до розгадки – klucz do zagadki
кубічний метр (км3) – metr sześcienny
лівійський – libijski
Ліпарські острови – Wyspy Liparyjskie
магнітний полюс – biegun magnetyczny
мандрівник – wędrowiec
Маріанська западина – Rów Mariański
Маріанські острови – Wyspy Mariańskie; Mariany
материк – kontynent
маяк – latarnia morska
мілкий – płytki
місцевість – okolica
морська течія – prąd morski
найбільший за площею – największy pod względem powierzchni
найвіддаленіший – najbardziej oddalony
найменш населений – najmniej zaludniony
найпосушливіший – najbardziej suchy
найрівнинніший – najbardziej równinny
Національний парк „Мамонтова печера” – Park Narodowy Jaskini Mamuciej
непосидючий – niespokojny; ruchliwy
нікому не поступатися – nie ustępować nikomu
опинитися – znaleźć się (np. gdzieś lub w jakiejś sytuacji)
пальма першості – palma pierwszeństwa
печера – jaskinia
Північний Льодовитий океан – Ocean Arktyczny
плюс 58о в затінку – plus 58o w cieniu
поверхневі (глибинні) води – wody powierzchniowe (głębinowe)
полюс спеки – biegun upałów; biegun gorąca
полюс холоду – biegun zimna
порівняно невисокий – stosunkowo niewysoki
притока – dopływ
річка Оранжева – rzeka Oranje
розрахунки – obliczenia
розташований – położony
спорядження – ekwipunek; sprzęt
193
стрілка компаса – strzałka kompasu

стрімкі скелі – strome skały
суходіл – suchy ląd
Тибетське плоскогір’я – Płaskowyż Tybetański
Тихий океан – Ocean Spokojny
Тропік Козерога – Zwrotnik Koziorożca
у нетрях тропічного лісу – w gąszczu tropikalnego lasu
хід – tu: korytarz jaskiniowy
чемпіонат – mistrzostwa
численний – liczny
Вправи
Частина І
ІІІ. Замість крапок вставте відповідні слова або словосполучення.

1. Тихий океан займає майже стільки ....................................., скільки всі інші
океани.
2. Абсолютним чемпіоном серед морів є Саргасове, .....................................
в центрі Атлантичного океану.
3. Площа цього моря досягає семи мільйонів ..................................... .
4. Озеро Арпорт-Цо розташоване в Тибеті на висоті 5465 метрів ..................................... .
5. Найглибше у світі місце – всім відома Маріанська западина – була .............
........................ у 1875 році британською експедицією.
6. Водоспад Сеті-Кедас розташований в Південній Америці на річці Парана,
там, де її перетинає Південний ..................................... .
7. Ігуасу – це ціла система водоспадів, які серед стрімких скель у нетрях
..................................... лісу справляють ..................................... враження.
8. Найвищий водоспад на Землі – Анхель – знаходиться у Венесуелі, на
..................................... річки Оріноко.
9. Австралія – це найменш ..................................... материк на земній кулі.
10. Щороку на Землі відбувається близько ста тисяч ..................................... .
IV. Випишіть із тексту „Географічний чемпіонат” десять прикметників,

перекладіть їх польською мовою, потім введіть у речення.
194
V. Утворіть за зразком форми вищого та найвищого ступеня порівняння

чоловічого (А), жіночого (Б) та середнього (В) родів прикметників.
Зразок:
А) дорогий – дорожчий – найдорожчий
дорогий – більш (менш) дорогий – найбільш (найменш) дорогий
Б) дорога – дорожча – найдорожча
дорога – більш (менш) дорога – найбільш (найменш) дорога
В) дороге – дорожче – найдорожче
дороге – більш (менш) дороге – найбільш (найменш) дороге
великий, високий, мілкий, глибокий, відомий, широкий, малий, активний,
спокійний
VI. До прикметників із лівої колонки доберіть їхні антоніми з правої колонки.

Виберіть три антонімічні пари й складіть із ними діалог.
високий здоровий
мілкий холодний
великий молодий
широкий шкідливий
сталий прямий
довгий минулий
ясний сумний
гарячий короткий
корисний низький
кривий явний
таємний темний
теперішній малий
хворий вузький
старий мінливий
веселий глибокий
VII. Із розсипаних слів складіть речення.

1. льодовика. Сахарі У виявили дослідники сліди
2. є світу. Печера найбільшою печерою Мамонтова
3. полярники маски. на сильний спеціальні мороз, одягають Виходячи
4. компаса магнітні полюси Землі. на орієнтується Стрілка
5. індійське місцем Наймокрішим є невелике земної Черрапунджі. селище
кулі
6. іспанського Багамські свою острови назву baja mar взяли тобто від „не-
глибоке море”.
195
7. перший його Америки. Гаїті – це відкритий Колумбом острів подорожей

під час до
8. від Африка „сонячний”. походить означає слова aprica, Назва латинського що
9. дослідника Америки названі честь Амеріго італійського Обидві Веспуччі. на
10. іспанські Беліз який Назва країни від іспанської походить вимови „Пітер
Уелліс” – англійського пірата, нападав кораблі. на прізвищe
VІІI. Перекладіть речення українською мовою.

1. Brzegi Morza Sargasowego tworzą jedynie prądy morskie.
2. Morze Azowskie jest najpłytszym morzem na naszej planecie.
3. Najwyższym szczytem na Ziemi jest Czomolungma, licząca 8848 metrów n.p.m.
4. Najspokojniejszym wulkanem jest japońska góra Fudżijama na wyspie Honsiu.
5. W libijskim mieście Al Azizia termometr wskazuje w cieniu plus 58 stopni
Celsjusza.
6. Najniższą temperaturę na świecie – minus 88,3оC – zarejestrowano 24 sierpnia
1960 na stacji „Wostok” w środkowej części Antarktydy.
7. Przebywanie w taki mróz poza pomieszczeniem jest bardzo niebezpieczne,
więc polarnicy muszą zakładać specjalne maski.
8. Przy tak niskiej temperaturze ludzka skóra traci czucie i nie reaguje na ból.
9. Najbardziej mokrym miejscem na Ziemi jest Czerapuńdżi – niewielka indyjska
mieścina w południowych Himalajach.
10. Uczeni ustalili, że południowy magnetyczny biegun Ziemi przemieścił się
w ciągu ostatnich dziesięciu lat o 100 kilometrów z południowego wschodu
na północny zachód.
Частина ІІ
І. Прикметники в дужках поставте у відповідній формі. Перекладіть ре-

чення польською мовою. Чому ці прикметники не утворюють ступенів по-
рівняння?
1. У (мертва) ..................................... тиші ми чітко розрізняли кожен шелест.
2. Переговори опинилися в (глухий) ..................................... куті.
3. Вболівальники почали кричати на („сліпий”) ..................................... суддю,
який не зарахував гол збірної України.
4. На (темнуватий) ..................................... тлі лісу біліла таємнича постать.
5. Ящірка вилискувалася проти сонця (зеленкуватий) .....................................
красками.
6. На краю села стояла (старезний) ..................................... хата, їй було років
сто, а може й ще більше.
7. (Незрівнянний) ..................................... Іспанія виграла чемпіонат Євро 2012.
196
8. Тротуари чи (нездоланний) ..................................... перешкоди? Саме таким

запитанням можна схарактеризувати стан вулиць нашого міста.
9. Врешті, у (прегарний) ..................................... білій сукні, з’явилася молода.
10. Леннокс Льюїс – це відомий боксер-професіонал у (надважкий) ..................
................... ваговій категорії.
ІІ. Прочитайте текст. З-поміж трьох варіантів відповідей (А, Б, В), наве-
дених у таблиці, виберіть слово, яке відповідає нормі і змісту. Текст пере-
кладіть польською мовою.
Прикметник лаконічний прийшов до нас із (1.) .......... Спарти, держави, яка
виникла в IX столітті (2.) .......... на території південно-східної частини Пело-
поннеського (3.) .......... . Область у Спарті називалася Лаконія, а її (4.) ..........
було місто Лакедемон. Спартанці – суворі, витривалі, загартовані воїни,
яких з дитинства привчали переносити несприятливі (5.) .......... , виховува-
ли дисциплінованими, сміливими, сильними. Їх (6.) .......... спеціально навча-
ли коротко і ясно (7.) .......... . Цим вони відрізнялися від афінських ораторів,
(8.) .......... своїм пишним красномовством. Крізь віки пройшли такі (9.) ..........
спартанців, як „Перемога або смерть”, „Зі щитом або на щиті” – тобто пере-
можцем або мертвим має (10.) .......... воїн з поля бою; тіло вбитого приносили
на його щиті. Відомо, що коли македонський цар Філіпп (11.) .......... до спар-
танців з погрозою: „Якщо я вступлю в Лаконію, я зрівняю Лакедемон із зем-
лею”, державні мужі Спарти відповіли дуже чітко і стисло – „Якщо”.
За виданням: Є. Чак, Барви нашого слова, Київ 1989.
А Б В
1. старезної старенької стародавньої
2. нашої ери до нашої ери від нашої ери
3. півострова острова материка
4. містом центром точкою
5. угоди договори умови
6. також отже зате
7. вимовляти висловлюватися мовити
8. відомих невідомих знайомих
9. повідомлення вислови промови
10. поворушитися повернутися припертися
11. звернувся повернувся спрямувався
ІІІ. Складіть діалоги на тему:

1. Які особливості природи Ви бачили під час канікул?
2. Цікавинки нашої планети.
197
ІV. Підкресліть правильну форму вищого ступеня порівняння прикметника.

Чим пояснити вживання паралельних форм вищого ступеня порівняння при-
кметників у наведених реченнях?
1а. Мій брат (старіший – старший) за мене на дев’ять років.
1б. Цей будинок (старіший – старший) за всі інші в нашому місті.
2а. Оксана найдовше працює у цій фірмі – вона (багатіший – багатший) до-
свідом за нас усіх.
2б. Джек за короткий час розбагатів на торгівлі нерухомістю і зараз він (ба-
гатіший – багатший) за всіх бізнесменів Нью-Йорка.
3а. Еней був сильний і моторний юнак – (здоровіший – здоровший) за всіх
запорожців.
3б. Михайло постійно хворіє, зате його сестра ніколи – вона (здоровіший –
здоровший) за свого брата.
4а. Ми довго не бачилися, і тепер він здався мені ще (товстіший – товщий),
ніж три роки тому.
4б. Наша Галактика виявилася у два рази (товстіша – товща), ніж думали
раніше.
5а. Якщо ви хочете, щоб білок був твердіший, а жовток (рідший – рідкіший),
варіть яйце у воді, що сильно кипить.
5б. У (рідший – рідкіший) випадках хвороба передається через різні пред-
мети, наприклад, іграшки.
V. Прочитайте текст. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово.

Географія України
За розмірами території Україна перевищує такі великі (1.) ....................................
Європи, як Франція або Іспанія. Її площа становить майже 604 тисячі (2.) ...........
.......................... кілометрів. Україна безпосередньо (3.) ..................................... з сімома
країнами: на північному заході і заході – з Польщею; на заході – зі Словаччиною
та Угорщиною; на південному заході – з Румунією і Молдовою; на сході і пів-
нічному сході – з Росією; на півночі – з Білоруссю.
З півдня Україну омивають Чорне й Азовське (4.) ..................................... . Че-
рез Україну протікають такі великі (5.) ..................................... : Дніпро, Дністер,
Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай. Найбільшою за довжиною річкою
України є (6.) ..................................... . Дві його найбільші притоки – це Прип’ять
і Десна.
На території України – поблизу села Ділове Рахівського району Закар-
патської області – (7.) ..................................... географічний центр Європи, нато-
198
мість центр самої України знаходиться у селі Мар’янівка Черкаської області.

У 2004 році тут (8.) ..................................... символічний знак.
(9.) ..................................... України – рівний і лагідний. Тут порівняно рід-
кісні великі повені чи посухи, сильні морози і спека влітку. Такі кліматичні
(10.) ..................................... є сприятливими для сільськогосподарського вироб-
ництва, функціонування транспорту чи галузей енергетики.
В Україні розрізняють такі природні зони: українське Полісся, лісостеп,
степ, українські Карпати та Кримські гори.
Українське Полісся займає п’яту (11.) ..................................... території Украї-
ни й охоплює північні регіони. Назва цієї (12.) ..................................... зони вка-
зує на те, що в минулому вона майже вся була вкрита лісами. Тут випадає
достатньо опадів; влітку не дуже (13.) ..................................... , (14.) .......................
.............. не дуже холодно. Нині на Поліссі зосереджено 40 відсотків лісових
запасів України.
Серед лісів переважають дубово-соснові та соснові. Тут також ростуть
береза, граб, липа, клен, вільха, осика. Ліси називають „легенями планети”.
Вони збагачують киснем (15.) ..................................... , яким ми дихаємо. Люди
здавна використовують ліс для своїх (16.) ..................................... . Деревина йде
на будівництво осель, з неї (17.) ..................................... папір, меблі, товари по-
всякденного попиту. Ще і досі багато будинків у сільській місцевості опалю-
ються дровами. Ліси дарують прохолоду, захищають від суховіїв. Ліси – це
велике багатство. Їх (18.) ..................................... доглядати і берегти.
Лісостепова зона займає третю частину (19.) ..................................... Украї-
ни. Близько 13 відсотків території лісостепу займають ліси, які (20.) ..............
....................... переважно на височинах. З дерев найпоширеніший дуб. У лісо-
степу оптимальне співвідношення тепла і вологи, поширені родючі чорно-
земні ґрунти.
За площею степова зона найбільша в Україні. Вона займає 40 (21.) ..........
........................... території України. Степи сформувалися в умовах спекотного
клімату і недостатнього зволоження. Тут зрідка можна (22.) .............................
........ невеликі масиви лісів, які ростуть лише у балках і заплавах річок. По-
всюдно трапляються штучно насаджені захисні лісосмуги. Природна рос-
линність степу – багате різнотрав’я, краса якого віками оспівувалася у піс-
нях і легендах. Нині воно збереглося лише на схилах долин та балок, а також
у заповідниках. Більша ж частина степу розорана.
Наслідком активної сільськогосподарської (23.) ..................................... є пи-
лові бурі, які здувають верхній незакріплений найродючіший шар землі.
Таким чином руйнуються степові ґрунти, більшість з яких – чорноземи.
А в найпосушливішій південній частині степу ґрунти ще й засолюються.
199
Тому для найбільш освоєних степових територій дуже актуальними є пи-

тання раціонального використання природних ресурсів та (24.) ........................
............. довкілля. У степовій зоні чимало заповідників, у яких охороняються
та досліджуються природна рослинність і тваринний світ степу.
Українські Карпати – це невелика за площею природна зона України, яка
знаходиться на заході країни. Окраса цієї природної зони – Карпатські гори,
які є частиною (25.) ..................................... Карпатської системи. Гори складаються
з кількох паралельних пасом, що простяглися з північного заходу на південний
схід на 270 (26.) ..................................... . Середні висоти Українських Карпат коли-
ваються в межах 1200–1600 метрів. Їх найвищою частиною є масив Чорногора
з кількома вершинами. Тут знаходиться найвища точка України – гора Говерла,
висота якої становить 2061 метр. У Карпатах найгустіша в Україні мережа (27.) ..
................................... . Найбільші з них – Дністер, Прут, Тиса, Черемош. Карпатські
гори багаті на мінеральні джерела, чимало з яких мають унікальні лікуваль-
ні (28.) ..................................... . На безлісих ділянках верхнього поясу Українських
Карпат розташовані гірські луки, які називаються полонинами.
Кримські гори займають крайній південь Кримського (29.) .....................................
Вони простягаються із заходу на схід на 180 кілометрів. Кримські гори склада-
ються з трьох паралельних пасм: Головного, яке є найвищим і найпівденнішим,
Внутрішнього і Зовнішнього. Висоти Зовнішнього пасма коливаються у межах
250–350 метрів, Внутрішнього – 400–600 метрів. Тут переважають лісостепові
ландшафти: дубові ліси чергуються з лучними степами. Найвище пасмо Крим-
ських гір – Головне. Його середні висоти коливаються у межах 1200–1500 метрів.
Північні схили Головного пасма вкриті лісами. Тут ростуть скельний дуб, бук,
граб, сосна тощо. На пласких вершинах Головного пасма розкинулися гірсько-
лучні степи – так звані яйли. Найвищий масив Кримських гір – Бабуган-яйла.
Його найвища точка – гора Роман-Кош, (30.) ..................................... якої 1545 метрів.
Південні схили Головного пасма підступають до узбережжя Чорного моря. Тут
вузькою смужкою простягнувся Південний берег Криму – найтепліший в Укра-
їні регіон. Майже все узбережжя перетворене на суцільну зону відпочинку.
За виданням: А. Сокол, О. Конечна, Моя країна – Україна, Донецьк 2010.
VI. Прочитайте текст. Слова та словосполучення у дужках поставте у від-

повідній формі. Випишіть із тексту прикметникові словосполучення та вве-
діть їх у речення.
Автономна Республіка Крим
Із 1. [висота літака] ..................................... цей півострів нагадує серце, по
обидва боки якого шумлять Чорне та Азовське 2. [море] ..................................... .
А вздовж 3. [південне узбережжя] ..................................... зеленими хвилями зді-
ймаються Кримські гори. Навесні й вони, і міжгір’я, і безкраї степи Криму
200
вкриваються килимами 4. [барвисті квіти] ..................................... (деякі з них не

ростуть більше ніде у світі). „Дивовиж” у Криму не злічити!
Столиця республіки – місто Сімферополь. На 5. [перший герб] ...................
.................. міста красувався вулик із бджолами, а вгорі напис „Корисне”. Так
повеліла у 1784 році російська цариця Катерина II. І поступово виросло нове
місто. А про колишнє – Неаполь Скіфський – розповідають лише розкопки.
Це була столиця 6. [давні кочівники] ..................................... – скіфів. Вони були
не тільки вправними воїнами, а також і вмілими майстрами. Їхні 7. [золо-
тий та срібний] ..................................... прикраси, кам’яні та глиняні скульптури
збереглися до наших днів. Та 8. [найзначніша знахідка] .....................................
вважається мавзолей – місце поховання скіфського царя Скілура.
Місто Ялта. 9. [Емблема] ..................................... міста вже давно стало слав-
нозвісне „Ластівчине гніздо”. Цей різьблений, немов іграшковий, замок при-
мостився на самому вершечку скелі. 10. [Звести] .................................... його не
так давно – на початку минулого століття. У 11. [він] .................................... по-
єднане минуле і сучасне – „лицарський замок” прикрашений матеріалами,
які в давнину не використовувались: залізобетон, метал, кераміка. Сміливий
задум звести споруду в такому 12. [важкодоступне місце] ................................
втілив у 1912 році архітектор Леонід Шервуд. У 1927 році під час земле-
трусу частина скелі, на якій стоїть Ластівчине гніздо, обвалилася. У стінах
з’явилися тріщини, частина будівлі зірвалася в море. Стан будівлі було ви-
знано аварійним і доступ до нього закритий. У 1968 році 13. [розпочати] .....
................................ роботи зі зміцнення та 14. [часткова реконструкція] ............
......................... Ластівчиного гнізда. Після неї Ластівчине гніздо стало більш
ефектним. Башта стала 15. [вищий] ..................................... та красивішою, об-
росла чотирма шпилями. З того часу починається зоряний час палацу! Лас-
тівчине гніздо було присутнім на більшості 16. [фотографія] ...............................
...... , буклетів і книжок про Крим. Воно є 17. [візитна картка] ..............................
....... Криму не тільки в Україні, а й далеко за її межами.
Місто Севастополь. Острівець давнини на 18. [територія] ............................
......... сучасного міста – руїни давнього міста Херсонес. Саме тут київський
князь Володимир прийняв хрещення.
Місто Феодосія. Тут жив Іван Айвазовський – неперевершений мариніст
(художник, що зображає морські пейзажі). Із його 19. [полотно] ........................
............. так і вихлюпує море – то спокійне, то грізне, то 20. [вечірній] .............
........................ , то 21. [вранішній] ..................................... . І завжди – неповторне.
Цікаво, що великий живописець писав свої картини не на 22. [узбережжя] ....
................................. , а вдома, зберігаючи в пам’яті кожен відблиск води.
Особливості природи. Гори Криму – це пористий, ніби губка, камінь вап-
няк. По 23. [крапелька] ..................................... просочується крізь нього вода,
201
а під землею зливається у потічки й утворює печери з фантастичними „меш-

канцями” та „садами”… Ця кам’яна казка тільки здається 24. [завмерлий] ....
................................. . Дуже повільно, тисячоліттями, тут ростуть дива: кам’яні
квіти, бурульки-сталактити, дивовижні скульптури, завіси та вежі, утворе-
ні сталагмітами. У 25. [волога тиша] ..................................... шумлять водоспа-
ди та сплять дзеркальні озера. А зверху над горами трудиться вітер. Про-
никаючи в кожну шпарину, по піщинці вивітрює він сипучий камінь. Так
і з’являються чорні кам’яні химери на горі Карадаг. Камінь цієї гори – чорна
застигла лава вулкану, який вивергався 150 мільйонів років тому. „Долина
привидів” із велетенськими кам’яними фігурами – це також творіння вітру,
сонця та землетрусів.
За: Професор Крейд, № 1 (13), січень 2006, Київ; http://www.thisisukraine.org/uk/what-to-
see/22-palace/1123-lastivchine-gnizdo.html [07.11.2012]
VII. Складіть розповідь, яка починатиметься словами:

Після довгої подорожі поїздом ми опинилися в столиці Криму, Сімферополі…
VIII. Від поданих назв міст утворіть назви областей України.

Зразок: Київ – Київська область
Вінниця ..............................................................
Дніпропетровськ ..............................................................
Донецьк ..............................................................
Житомир ..............................................................
Запоріжжя ..............................................................
Івано-Франківськ ..............................................................
Кіровоград ..............................................................
Луганськ ..............................................................
Львів ..............................................................
Миколаїв ..............................................................
Одеса ..............................................................
Полтава ..............................................................
Рівне ..............................................................
Суми ..............................................................
Тернопіль ..............................................................
Харків ..............................................................
Херсон ..............................................................
Хмельницький ..............................................................
Черкаси ..............................................................
Чернівці ..............................................................
Чернігів ..............................................................
202
IХ. Прочитайте речення. Замість крапок вставте слово з таблиці у відпо-

відній формі. Всі числівники запишіть словами. Перекладіть речення поль-
ською мовою.
заборонено машина власник рівно введено
висота предмет варити вищий покарання
підкреслити ведмідь водій споживати від
Цікаві факти зі всього світу

1. У 1603 році в Японії за наказом імператора плавання стало обов’язковим
шкільним ..................................... .
2. У американському штаті Вісконсін ..................................... пити (і тим більше
продавати) пиво після дев’ятої години вечора.
3. Згідно з конституцією президенти США приймають присягу .......................
.............. опівдні.
4. Перший у світі закон про авторське право ..................................... в Англії
в 1710 році.
5. Перші страхівки були введені в Ісландії у 1151 році. У ті часи люди стра-
хувалися ..................................... чуми і пожежі.
6. Згідно з нормами міністерства авіації США, ..................................... будь-якої
будівлі на землі не повинна перевищувати 667 метрів.
7. Спеціальна ухвала Європейського Союзу від 1 січня 1991 року наказує
іменувати моркву фруктом, щоб з неї можна було .....................................
конфітюр.
8. У Вашингтоні не можна будувати будівлі, які ..................................... за мону-
мент Джорджа Вашингтона.
9. У Швейцарії немає орденів і медалей, щоб ..................................... рівність
всіх громадян перед законом.
10. У Ріо-де-Жанейро, з 10 години вечора до 5 ранку, ..................................... мо-
жуть їздити на червоне світло світлофора. Цей захід покликаний зменши-
ти ризик автомобільного пограбування.
11. У 1911 році до Конгресу США був внесений законопроект, який прирів-
нював польоти на аеропланах до спроби самогубства і передбачав .............
........................ у вигляді тюремного ув’язнення до 5 років.
12. Королева – це єдина людина в Англії, на ..................................... якої не
обов’язковий номерний знак.
13. Згідно з норвезьким законом, полярний білий ..................................... може
бути убитий тільки якщо він представляє серйозну загрозу для життя
людини.
203
14. У канадській провінції Саскачеван заборонено одночасно спостерігати за
екзотичними танцями і ..................................... алкоголь.
15. У Швеції ..................................... собак платять податок залежний від росту
собак, а в Норвегії – від їхньої довжини.
За: http://cikavo.com.ua, [07.11.2012].
X. На основі тексту „Географія України” опишіть географію Польщі.
XI. Перекладіть речення українською мовою.

1. To małe dziecko zachowuje się źle, a to większe jeszcze gorzej.
2. Mój brat wstaje wcześnie, ale tato jeszcze wcześniej.
3. Szafkę postaw blisko okna, a biurko jeszcze bliżej.
4. Mój pokój jest ładny, ale pokój Andrzeja jest chyba jeszcze ładniejszy.
5. Ten samochód jest szybki, ale tamten jeszcze szybszy.
Rozwiązanie skrótów
mat. – matematyczne
англ. – англійський
жарг. – жаргонний
заст. – застаріле
зменш. – зменшувальне слово
ірон. – іронічний
мат. – математичний
пер. – переклад
пестл. – пестливе слово
рід. – рідко
розм. – розмовний
у знач. – у значенні
шк. – шкільний
205
Wykaz literatury
Słowniki
Iwczenko A., Słownik ukraińsko-polski, Lublin 2003.

Kononenko I., Mytnik I., Wasiak E., Słownik tematyczny polsko-ukraiński, Warszawa 2010.
Śpiwak O., Jurkowski M., Ukraińsko-polski słownik syntaktyczny, pod red.
I. Kononenko, Warszawa 2003.
Великий тлумачний словник української мови, за ред. В. Буселa, Київ 2002.

Головащук С., Пещак М., Русанівський В., Тараненко О., Орфографічний
словник української мови, Київ 1999.
Кононенко І., Співак О., Українсько-польський словник міжмовних омонімів
і паронімів, за ред. І. Кононенко, Київ 2008.
Орфоепічний словник української мови в 2 т., за ред. М. Пещак, В. Русанів-
ського, Київ 2001.
Полюга Л., Словник антонімів української мови, Київ 1999.
Словник паронімів української мови, укл. Д. Гринчишин, О. Сербенська,
за ред. В. Черкаського, Київ 1986.
Словник синонімів української мови в 2 т., відп. ред. А. Бурячок, Київ 1999.
Словник труднощів української мови, упор. Д. Гринчишин, О. Капелюшний,
О. Пазяк та ін., за ред. С. Єрмоленкo, Київ 1989.
Словник української мови в 11 т., за ред. І. Білодіда, Київ 1970–1980.
Словник фразеологізмів української мови, відп. ред. В. Винник, Київ 2003.
Українська мова: енциклопедія, за ред. В. Русанівського, О. Тараненка, Київ 2011.
Український орфографічний словник, за ред. В. Русанівського, Київ 2006.
Український правопис, Київ 2010.
lcorp.ulif.org.ua/dictua
207
Źródła
Bryndal R., Czechowska B., Zwierzyniec. Listy z Afryki, Warszawa 2008.
Вихованець І., Граматична казка, http://abetka.ukrlife.org/kazkagr1.htm

Вишня О., Як ми колись учились, Вишневі усмішки. Задоронені твори, Харкiв 2010.
Воронцова Ю., Галявина оляна казок, http://ua.dorogovkaz.com/stati_polyana%20
skazok.php
Горин O., Нова кліматична ера: глобальне потепління може мати для Укра-
їни як негативні, так і позитивні наслідки, http://tyzhden.ua/Society/55859
Гуцало Є., Повість про осінь, Твори в 5 т., т. 3, Київ 1997.
Дереш Л., Намір, http://www.ukrcenter.com/Література/Любко-Дереш/25249–1/
Намір
Жежера В., Іван Франко, „Газета по-українськи”, № 189, 18.08.2006.
Забіла Н., Весела абетка, Харків 2010.
Забужко О., Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української
ґендерної міфології, http://exlibris.org.ua/zabuzko/r05.html
Завгородня I.,http://tyzhden.ua/History/18066/PrintView
Зварич П., Запрошуємо на вареники, http://www.litmir.net/br/?b=87843
Климчук А., В гостях у Ніни Матвієнко, „Родинне слово”, 11.05.2011, http://
rodynneslovo.org/?p=979
Лесько О., Прищак М., Залюбівська О., Рузакова Г., Етика ділових відносин,
http://posibnyky.vntu.edu.ua/et_/72.htm
Ліндгрен А., Пеппі Довгапанчоха. Малий і Карлсон, що живе на даху, пер. О. Се-
нюк, Київ 1990.
Макогон Н., Відбудували бастіон гетьмана Дорошенка, “Газета по-
українськи”, № 364, 11.05.2007.
Марська В., Буря над Львовом, http://exlibris.org.ua/text/lviv-1939.html
Маслійчук B., Коли дитинства не існувало: сучасна модель виховання та
ставлення до дітей сформувалася за часів Просвітництва, http://tyhden.
ua/History/52335/PrintView
Мбонде Дж. М., Бегемот Кібоко, пер. Т. Бочарової, Київ 1978.
Мізернюк С., http://slovoprosvity.org/pdf/2008/slovo-27.pdf
Негода О., Символіка весільного рушника, http://life.pravda.com.ua/travel/2009/
07/14/23084/view_print
Нестайко В., В Країні Сонячних Зайчиків, Київ 1994.
Нестайко В, Одиниця з обманом, Київ 1976.
Нечуй-Левицький І., Хмари, http://ukrlib.com.ua/books/printthebook.php?id=74
&bookid=4
208
Норбеков М., Досвід дурня, або шлях до прозріння, http://www.testsoch.net/u-

chomu-vidminnist-mizh-napoleglivistyu-i-vpertistyu-tvir-rozdum
Носов М., Незнайко в Сонячному місті, пер. Ф. Маківчука, Київ 1976.
Писанка Л., Ваші п’ятки свідчать про ваші болячки, „Високий Замок”, 24.04.1998 р.
Прохасько Т., З цього можна зробити кілька оповідань, Івано-Франківськ 2005.
Радул Ю., Однакові. А такі різні! (про близнят), „Іменем закону”, № 48, http://
www.archive.imzak.org.ua/index.php/home/m1217314078
Савіна І., Моя робота – мій друг, http://medvisnyk.org.ua/content/view/1069/33
Скарлато Г., Захоплююча географія, Київ 1998.
Слабошпицький М., З голосу нашої Кліо, Київ 2000.
Супруненко В., Дерева і кущі, http://ukrvchytel.ucoz.ru/load/6-1-028
Титаренко Ж., http://varta.kharkov.ua/1000641/analytics/1074599.html
Українка Леся, Іфігенія в Тавриді, Зібрання творів у 12 т., т.1, Київ 1975.
Українські народні казки, Київ 2006.
Українські народні страви, Київ 1992.
Улюблені вірші-2, Київ 2012.
Уроки державної мови, „Хрещатик”, http://slovopedia.org.ua/30/53415/25844.htm
Фоміченко Н., У Євгенії Гапчинської квіти ростуть з ванни, „Главред”, № 1,
2008.
Храплива-Щур Л., Словничок давніх українських імен, http://abetka.ukrlife.org/
schur_dict.htm
Чорновіл Т., Веселі зимові загадки, http://probapera.org/publication/
Чуб Д., Живий Шевченко, Київ 1994.
Шведер O. Ґ., Сни шовкопряда, пер. Г. Кирпи, Київ 2009.
Ярмиш Ю., Музична історія, http://abetka.ukrlife.org/muzikk.htm
http://mapia.ua/ua/lviv/lists/243
http://www.autotravel.ua/articles/8-dyvovyzhnyh-transportnyh-zasobiv
http://dreamworld.kiev.ua/Ukr/korisna-informatsiya/reestratsiya-na-rejs
http://myclass.at.ua/publ/jak_vitajutsja_v_riznikh_krajinakh_svitu/2–1–0–288
http://zik.ua/ua/news/2011/12/28/326397
http://www.kreora.com.ua
http://lessons.com.ua/tvir-opis-budinok-u-yakomu-ya-xochu-zhiti
http://life.pravda.com.ua/health/2012/07/10/106333/
http://mapia.ua/ua/lviv/lists/243
http://megasite.in.ua/54220-kim-stati.html
http://mehanik.net.ua/2008/10/24/chomu-v-seli-zhyty-krasche
http://kampot.org.ua/ukraine/history_ukraine/kozactvo/209-gopak.html
http://tsikave.ostriv.in.ua/publication/code-173e7292aea1e/list-16e4b5bbb27
http://bankstatey.com/index.php?newsid=15056
209
http://gazeta.ua/post/161427
http://gazeta.ua/articles/life/_smajliki-svyatkuyut-sogodni-svoe-26-richchya/254844
http://life.pravda.com.ua/society/2008/09/1/7621/
http://predprynimatel.co.ua/entrepreneurship/practice/sekret-uspeshnogorestorana
http://www.mir-shkola.ucoz.ua/load/0_0_0_0_9_2
http://pidruchniki.ws/13560615/kulturologiya/biznes-kultura_yaponiyi
http://Теорії_та_концепції_харчування_людини_Антична_теорія_часть=5
http://megasite.in.ua/111262-suchasna-zhinka-lyublyacha-druzhina-dbajjliva-
mati-uspishna-biznes-ledi.html
http://tyzhden.ua/History/54414
http://news.liga.net/ua/news/sport/723052-dinamo_u_grupovomu_raund_l_gi_
chemp_on_v.htm
http://news.liga.net/ua/news/sport/601369-v_ukra_n_nazvali_krashchu_sportsmenku_
s_chnya.htm
http://news.liga.net/ua/news/sport/619860-volodimir_klichko_pov_tk_n_men_
duzhe_ts_kaviy.htm
http://news.liga.net/ua/news/sport/727451-donbas_z_peremogi_startuvav_u_
kontinentaln_y_khokeyn_y_l_z.htm
http://news.liga.net/ua/news/sport/713114-stribki_u_visotu_ukra_nki_ne_proyshli_
kval_f_kats_yu_na_ol_mp_ad.htm
http://news.liga.net/ua/news/sport/709616-ukra_nsk_plavts_ne_potrapili_u_f_
nal_ol_mp_adi_2012.htm
View publication stats

Zukrainskimnatycz 1

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Zukrainskimnatycz 1

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

See discussions, stats, and author profiles for this publication at: https://www.researchgate.

Z ukraińskim na ty. Podręcznik do nauki języka ukraińskiego Poziom

Book · October 2013

Ірина Кононенко Irena Mytnik

SEE PROFILE SEE PROFILE

Svitlana Romaniuk Marta Saniewska

SEE PROFILE SEE PROFILE

The user has requested enhancement of the downloaded file.

Publikację opiniowali do druku

Nazwa i adres wydawcy

© Copyright by Katedra Ukrainistyki UW

Skład, łamanie, druk i oprawa

Заняття I (Marta Saniewska) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

На велкій перрві, кол вон столи бля вікн в коридрі, грзли

Спасокукцький тжко зітхнв і, мaло не плчучи, сказв:

– Що?! – Спасокукцький впустив з рук лжку, і вон, дзнькнувши об

Блактна, обтічнї фрми, схжа на рбку підвдного човнá, бормашна

Всеволод Нестайко, Одиниця з обманом, Київ 1976.

І. Складіть запитання до тексту.

ІІ. Перекажіть зміст тексту своїми словами.

ІІІ. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово (словосполучення).

ІV. Із чим у вас асоціюються наведені слова? Складіть із ними речення.

V. Поєднайте слова і словосполучення в колонках. Із вибраними мовними оди-

VІ. Складіть дієслівні словосполучення зі словами:

VII. Перекладіть українською мовою.

9. Latem jeździłem na rączym koniu.

І. Доповніть речення, вибираючи відповідний варіант.

ІІ. Складіть речення з наведеними словами та словосполученнями:

ІІІ. Замість крапок вставте слова, наведені в таблиці.

4. Купуємо ....................................., тому що потрібно прасувати.

VІ. Вставте імена, по-батькові і прізвища у відповідній формі.

VІІ. Складіть розповідь, яка починатиметься словами:

Пéппі грáється з поліцáями у квачá

У малéсенькому містчку швдко пошрилася чтка, що у вллі „Хванка”

– А в вáшому дитчому буднку мжна тримáти конй? – спитáла Пппі.

абощо (розм.) – і, oraz; czy coś w tym rodzaju

отямитися – oprzytomnieć, dojść do siebie; opamiętać się

І. Складіть запитання до тексту.

ІІ. Перекажіть зміст тексту своїми словами.

ІІІ. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово.

IV. Випишіть із тексту 5 прислівників і складіть із ними речення.

V. Утворіть форми минулого часу та наказові форми від дієслів:

VI. Знайдіть у тексті синоніми до наведених слів і словосполучень:

VIIІ. Наведені назви спорідненості та свояцтва погрупуйте за критеріями:

ІХ. Перекладіть речення українською мовою.

9. Najpierw rozzłościli się, a potem zaczęli krzyczeć.

І. Доповніть речення відповідним словом або словосполученням.

8. Олена сказала Петрові, що він

Рибам відновлюють сили інтелектуальні заняття – книги, (16.) ..........................

ІІІ. Складіть діалоги на тему:

V. Прочитайте текст. Замість крапок вставте відповідне за змістом слово.

(5.) .................................. близнята народжуються в чорношкірих, зовсім рід-

їхня (22.) .................................. лише засвідчує те, що тема „близнят” не повніс-

VI. Прочитайте текст. Слова та словосполучення у дужках поставте у по-

На Житомирщині рідних немає, 18. [залишитися] .................................. тіль-

VІII. Складіть розповідь, яка починатиметься словами:

IX. Доповніть речення.

Х. Проведіть у парах опитування на наведені вище теми. Поставте один

XI. Прочитайте текст, перекажіть його польською мовою. Виберіть пра-

З нами пішов і один з австралійців, що звався Джек.

1. Австралійці, яких ми зустріли,

Пóвість про óсінь

Гáсне садóк, спалáхує