Походи Святослава. За літописом, Святослав 964 р.

ходив на в'ятичів, а

965 р. розгромив Хозарію, узяв і фортецю Саркел (Білу Веку) на Дону і підкориз

косогів і ясів. За арабських автором Ібн Хаукалем, Святослав розгромив не лише

найбільші центри Хозарії — Irіль і Семендер, але і Волзьку Булгарію. З останньої

Рсь отримувала найцінніші хутра. Розгром же Саркета відкривав шлях з Дону

на Волгу.

Візантію занепокоїло таке різке посилення Русі, тому Святослава було

Втягнуто у війну з Болгарією. Візантійський вельможа Kaлoкір передав йому

1500 фунтів золота за похід на Балкани. Якщо ж Святослав допоможе Катокіру

статі імператором, той дозволив би прилучити Болгарію до Русі. Сам василевс

Никифор розраховував, що два наймогутніші сусіди будуть довго знесилювати

одне одного, але Святослав вже 967 р. завоював 80 міст на Дунаї і вирішив

перенести туди свою столицю — у м. Переяславець. Болгарський цар Борис

уклав угоду з Руссю. Тоді Візантія 968 р. спрямувала на Київ печенігів Свято-

слав мусив повернутися до Києва, відігнати від нього печенігів. У цей час

померла його мати. Через кілька століть Ольгу було причислено до лику святих

1911 р. ій встановлено пам'ятник у Києві роботи І. Кавалерідзе, у 20-х роках

його було демонтовано, зараз відновлено. 1987 р. інший пам'ятник Ользі роботи

П. Карпущенка встановлено у Бавнд-Бруці під Нью-Йорком.

Королев А.С. Загадки... -С.120.

Платонов с Ф. Летописный рассказ о крещении Ольги в Царьграде вести

Таврической ученой архивной комиссни. – B. 54. – 1918. - С.182-186

Похвавин матір, Синглан повернути на дилати, аби рини талантын

уі болтирами и примт юни тіліну тюти ні пін. Ал ттттттин Еврти

оор nia ilepнoлaнен, тінінун і поw а при на Полірнин, инна

тапско обитае захопитит іліттю» (ти Поплин), Снітинн и ялни

на палю тілілих амжть і фортеці. Тоді ж він ннннн ні ніlіth а не на

"Я піду з ніс і багатої трати не раніше, ніж отримно палму гину Анну 1

нот за всі захоплені мною під час miliн мion iншiк юлинении. Я ж ринку

не захочуть заплати не, нимагаю, неаlі тут же плинтус трону, яку вони

не мають права, і набираються до Alf, а інакше жаll няні і оноління на

питання миру"

Новий візантііський імператор Тоон Лимом і, заінити іною у Сирії,

спершу хотің мирно домотоюн і I'ycoo, и Синтолин е пішон на Is, Ленинни

війну, він 970 р. злобунак перемогу и перемогою, згрижу Коне тигили, а

дорогою до нього досягае Аркадіополн (ні турове мето Лолобург), який

оборонян патрикі ету. Той кілька днів не питолин сого гарму иму и рів,

але однієї ночі ратовим ударом розгроми (усинін, Тим несом під Арилиман,

підійшла армія магістра Парли Склір. Він ролілив своє військо на три частини, а

яких дні (на флангах) сховав у лісі. Спершу Варля ниринин на русін ентральний

загін, якийї нимание противника на поле битви, I'уси поняли тіснити пенисленну

фалангу, але раптовій фланговніі удар засолиж финланг призвів до майже повного

розгрому Снятосланового війська, при тому загинуло до 20 тисяч дружинників,

Рештки цього війська відступили у Македонію, де зайнялося тригунками,

Цимiexill кинув проти русів армію вирди Скліря, але Kaлoкір підійняя

заколот. Проте заколот невдовзі придумли, 971 р. Примісхій перемагае і в Лії

кидає всі сили проті Святослава, Русім відтісняють на північ, частина болгарські

знаті переходить на бік Візантії,

У кніnii 971 р. 32-тисячна візаіr lіська армія висалилася у гирлі Дунаю і

підійшла до болгарського міста Преслава (нині Велiк-Преслин у Шуменській

області Болгарії), Місто боронило 22500 русинів на чолі з вое волою Сренкелом,

Бій спалахнув 12 квітня. Лише наступ елітної візантійської фаланги"Семерних"

на лівий фланг русинів змусив останніх відійти за міські мури, Уночі з Преслава

до князя Святослава у Доростол втік патрицій Калокір, який свого часу принів

русів до Болгарії, 13 квітня візантіlіnі увірвалися до Преслава і проголосили новим

болгарським царем Бориса ІІ. Проте руси і болгари продовжували боронити

царський палац. Тоді візантіlіці підпалили його і вогонь вигнав 7 тисяч захисників

назовні. На двірцевій площі вони витримали сильний бій з загоном Варди Склips

і 14 квітня вирвалися на чолі зі Сіренкелом із Преслава до Доростола. Туди же

попрямували і візантіlіnі, переlіменувавши Преслав на Іоанополь і захопивши по

дорозі Пліску і Дінію,70

23 квітня 971 р. Святослав замкнувся у фортеці Доростол (тепер це городине

біля Ciлiстрії), витримус тримісячну облогу, 17 липня на військовій раді вирішено

Лев Диякон. История. – М., 1988. - С.56,

Леніенко М.В. Очерк по истории русско-византийских отношений. - М., 1956, с.215.

276.
Лев Диякон. История, М., 1988. - С.70.73, 124, 126.

дати останній бій. Із міста вийшло 11 тисяч русинів, які створили цілу “стіну

Щитів”. Святослав виставив у центрі свого війська піхоту, на флангах — кінноту,

ав тилу — лучників і пращників. 18 липня відбувся перший бій, коли упродовж

цілого дня руси відбили 12 атак. Але фланговий наступ візантійської кінноти

змусив русів відступити за мури. У битві 19 липня загинув Сфенкел і командир

візантійських катапульт Іоан Куркуас. 20 липня загинув руський воєвода Ікмор

від меча імператорського тілоохоронця Аль-Нумана. 21 липня від нього ж ледве

не загинув сам Святослав, якого захистила міцна кольчуга, а Аль-Нумана убили

княжі охоронці. Ця битва тривала весь день, незважаючи на шторм. Греки знов

перемогли завядки маневру Варди Скліра, який обійшов русів і вдарив з тилу.71

І все ж незважаючи на чисельну перевагу Цимісхій не зміг повністю розбити

затятих русів у бою, тому прийняв пропозицію про мир. За укладеним договором

рештки руського війська безборонно відходили додому. Там князь планував

набрати нову дружину і повернутися на Балкани. Але язицька агресія вже

вичерпала себе. Тим часом візантійці намовили печенізького хана Курю напасти

на зворотному шляху на Святослава. Князя було вбито в березні 972 р. біля

Дніпрових порогів.

Федака Сергій Українські землі у середні віки (860-1569)