Early Elementary Ukrainian

Рання початкова школа
навчальна програма
СОЦІАЛЬНО-
ЕМОЦІЙНЕ
ТА ЕТИЧНЕ
НАВЧАННЯ
Навчання серця й розуму
УДК 37:159.93:17(073)
С-28 edcamp
Головний редактор Олександр Елькін

Національна адаптація Олени Масалітіної
Переклад з англійської Наталії Валевської
Літературна редакція Юлії Лебеденко, Поліни Ткач, Тетяни Требушкової
Верстка та обкладинка для українського видання Ірини Стасюк
Соціально-емоційне та етичне навчання: навчальна програма для ранньої початкової школи /

Голов. ред. О. Елькін. — Харків: Дім реклами, 2021. — 320 с. — Спеціально для EdCamp Ukraine.
ISBN 978-966-2149-77-7
Книга містить розробки уроків програми соціально-емоційного та етичного навчання для використання

в ранній початковій школі (1–2 кл.). Програма може бути окремим предметом варіативної складової,
факультативом чи інтегрована до предметів інваріантної складової. Перш ніж упроваджувати навчаль-
ну програму СЕЕН, рекомендуємо пройти вступний курс підготовки (онлайн http://www.edcamp.ua/
seelearning, груповий чи індивідуальний — в Університеті Еморі чи його українського партнера EdCamp
Ukraine www.edcamp.ua) та вивчити «Методичні вказівки до програми СЕЕН».
У процесі впровадження навчальної програми запрошуємо вас долучитися до глобальної спільноти
СЕЕН, де можна ділитися досвідом, навчатися в інших і дізнаватися про можливості професійного
розвитку, покликані допомогти і вам, і вашому учнівству.
Видання здійснене за підтримки Громадської служби миру — GIZ Україна
Права застережено
© Emory University 2019.

Дизайн Естелла Лум, Creative Communications.
Обкладинка Естелла Лум, Creative Communications.
Соціально-емоційне та етичне навчання (СЕЕН) — це програма Центру споглядальної науки й етики
на основі співпереживання Університету Еморі, Атланта, штат Джорджія, США. Більше інформації
можна знайти на сайті compassion.emory.edu
© ГО «ЕдКемп Україна»
EdCamp Ukraine 2021
Зміст
Вступ і подяки�� 5
Розділ 1
Створення атмосфери співпереживання у класі �� 17
Розділ 2
Виховання стійкості�� 51
Розділ 3
Підсилення уваги й самоусвідомленості �� 117
Розділ 4
Управління емоціями�� 173
Розділ 5
Навчатися одні від одних, пізнавати одні одних�� 207
Розділ 6
Співпереживання собі й іншим �� 231
Розділ 7
Це наша спільна справа �� 267
Підсумковий проєкт
Будуємо кращий світ �� 301
Вступ і подяки
Вітаємо! Перед вами — навчальна програма соціально-емоційного й етичного
навчання (СЕЕН) для ранньої початкової школи, створена Центром споглядаль-
ної науки й етики на основі співпереживання Університету Еморі в Атланті, штат
Джорджія, США.
Перш ніж упроваджувати навчальну програму СЕЕН у своїй школі, рекомендуємо
керівництву чи освітянству школи зареєструватися в Університеті Еморі і когось
із його партнерів (в Україні це — громадська організація «ЕдКемп Україна» — Прим.
пер.) та пройти онлайн чи індивідуальний курс підготовки. Це стане для вас підтрим-
кою у процесі впровадження програми і допоможе навчати учнівство.
Також рекомендуємо освітянам прочитати «Методичні вказівки до програми СЕЕН»,
де пояснюємо цілі програми, її підґрунтя та структуру — особливо частину, де йдеть-
ся про упровадження СЕЕН у школах, із практичними рекомендаціями і порадами.
Навчальна програма ґрунтується на структурі СЕЕН, описаній у «Методичних вка-
зівках», а також працях Далай-лами та інших мислителів і експертів із питань освіти.
У «Вказівках» описано структуру соціально-емоційного й етичного навчання та його
основні складові — виховання базових людських цінностей, системне мислення,
навички уваги та стійкості й інші важливі освітні практики. У процесі впровадження
навчальної програми запрошуємо вас долучитися до глобальної спільноти СЕЕН,
у рамках якої можна ділитися досвідом, навчатися в інших і дізнаватися про можли-
вості професійного розвитку, покликані допомогти і вам, і вашому учнівству.
Понад 600 освітян взяли участь у впровадженні навчальної програми СЕЕН з 2016
по 2019 рік. Вони відвідували семінари, проводили уроки СЕЕН у своїх класах, надава-
ли зворотний зв’язок і вносили пропозиції, а на їхні заняття виїздили розробники/-ці
програми, щоб підтримати увесь процес.
Цю навчальну програму розроблено під керівництвом Лінди Лантьєрі, старшої про-
грамної радниці СЕЕН, Брендана Озава-де Сілва, заступника директора з питань
СЕЕН, та Лінди Сеттевендемі, координаторки проєкту СЕЕН. Над програмою також
працювали педагогічні розробниці Енн МакКей Брайсон, Дженніфер Нокс, Емілі Орр,
Келлі Річардс та Кріста Тінарі. До створення ранньої версії програми долучилися
також інші освітяни, автори і авторки, і майже сотня представників та представниць
сфери освіти запропонували зворотний зв’язок щодо окремих уроків. Розробку
програми СЕЕН курував доктор Лобсанґ Тензін Неґі, директор Центру споглядальної
науки й етики на основі співпереживання Університету Еморі.
6 Рання початкова школа | Вступ
Послідовність та обсяг програми

Навчальна програма СЕЕН складається із семи розділів і підсумкового проєкту.
Кожен розділ починається вступним описом і містить від трьох до семи уроків.
Орієнтовна мінімальна тривалість кожного уроку, яка потрібна для проведення усіх
вправ, — від 20 до 40 хвилин. Утім, уроки можна розтягувати в часі протягом одного
дня або розбивати на кілька днів, якщо є така можливість, — це дасть учнівству змогу
глибше засвоїти матеріал. Крім того, більшість уроків можна розділити на дві части-
ни, якщо у вас немає часу на проведення усього уроку за один раз.
Кожен урок містить до п’яти частин, серед яких:
1. «Розігрів».
2. Презентація / обговорення.
3. Вправа для осмислення.
4. Рефлексійна практика.
5. Підсумки.
Ці складові відповідають педагогічній моделі СЕЕН, за якою діти просуваються від
здобутих знань до критичного осмислення, а відтак –– і втіленого розуміння. Якщо
стисло, то «розігрів» дає можливість учнівству «заземлитися» і підготуватися до нав-
чання; презентація / обговорення — це передача знань дітям; вправа для осмислення
підштовхує учнівство критично осмислити почуте; рефлексійна практика дає час для
особистих роздумів, які приводять до утіленого розуміння; і підсумки — це вдумливий
«місток» між складниками засвоєного матеріалу. Детальніше про це написано у вступі
до першого розділу навчальної програми.
Автори програми доклали чимало зусиль, щоб скласти таку послідовність розділів
та уроків, яка дає змогу поступово вибудовувати навички так, щоб вони підсилювали
одна одну. Саме тому ми рекомендуємо проводити їх у запропонованому вище по-
рядку. Дослідження свідчать, що освітні програми на зразок СЕЕН найефективніші за
умови дотримання чотирьох принципів1. Ось вони:
• послідовність: пов’язані між собою вправи й активності сприяють засвоєнню навичок;
• активність: активні форми навчання допомагають учнівству краще засвоювати
навички і формувати переконання;
• спрямованість: складова, яка наголошує на розвитку особистісних та соціальних навичок;
• чіткість: скерованість на конкретні соціальні й емоційні навички.
1 Collaborative for Academic, Social, and Emotional Learning (CASEL). https://casel.org/what-is-sel/approaches/

Рання початкова школа | Вступ 7
Проведення окремих розділів чи уроків поза порядком програми може

спантеличити учнівство. Наприклад, чимало ідей, уведених на початку про-
грами (таких як взаємозалежність або використання навичок стійкості для
заспокоєння нервової системи), у наступних уроках слугують основою для
інших концепцій (наприклад, діти пригадують взаєморозуміння, коли вивча-
ють системи, і знання про нервову систему, коли вивчають емоції). Оскільки
СЕЕН є стійкісноорієнтованою та травмоорієнтованою програмою, і нави-
чки стійкості впроваджуються у другому розділі, то якщо його пропустити,
буде втрачено суттєву частку запропонованих практик. Натомість поступове,
покрокове провадження учнів і учениць цим шляхом допоможе їм упевне-
ніше засвоювати базові знання та з часом підсилить у них відчуття власної
значущості й причетності до ключових понять, закладених у програму.
РОЗДІЛ 1: Створення атмосфери співпереживання у класі

У цьому розділі показано, як системне мислення, співпереживання та критичне
мислення вплетені в кожний розділ програми. СЕЕН покликане допомогти учнівству
зрозуміти, як турбуватися про себе та одне одного, особливо в плані соціального та
емоційного здоров’я і благополуччя. Відтак програму СЕЕН можна вважати такою, що
ґрунтується на співпереживанні до себе та інших. Звісно, неможливо просто наказати
дітям проявляти співпереживання до себе та інших: потрібно продемонструвати їм
цінність такого підходу, показати низку методів та навчити певних інструментів. Коли
учениці й учні зрозуміють цінність цих інструментів та методів, вони почнуть застосову-
вати їх для власних потреб. І тоді уже і самі навчатимуться, і навчатимуть одне одного.
РОЗДІЛ 2: Виховання життєвої стійкості

Другий розділ присвячено важливій ролі тіла, особливо нервової системи, для щастя
та благополуччя.
У сучасному світі людське тіло іноді реагує на небезпеку, коли насправді нам нічого
не загрожує, або тримається за відчуття небезпеки навіть після того, коли загроза
минула. Це призводить до розбалансованості нервової системи, яка своєю чергою
знижує здатність концентруватися і навчатися та може шкодити здоров’ю. На щастя,
учнівство може навчитися заспокоювати свій розум і тіло та збалансовувати свою
нервову систему. У цьому розділі діти знайомляться з навичками стійкості, які допома-
гають турбуватися про себе.
Переважна частина цих навичок є результатом наукової роботи з травмами та стійкі-
стю і ґрунтується на серйозному пласті клінічних і наукових досліджень. Цілком мож-
ливо, що у процесі знайомлення із тілесними самовідчуттями окремі учні й учениці
у класі переживатимуть складнощі, з якими ви не дасте собі раду самотужки, особли-

во якщо ці діти пережили чи переживають травми. За неочікуваних реакцій з боку уч-
нівства пропонуйте їм стратегії «Миттєва допомога!». Якщо у вас є шкільні психологи
або мудрі колеги чи представники керівництва, рекомендуємо вам заручитися їхньою
підтримкою. Утім, підхід СЕЕН полягає не в тому, щоб лікувати травми, а в тому, щоб
виховувати сильні сторони кожного учня й кожної учениці. Засвоєні завдяки програмі
навички сприяють благополуччю кожної людини незалежно від її травматичного дос-
віду. Навчившись збалансовувати власну нервову систему, діти краще засвоюватимуть
решту складових навчальної програми СЕЕН, зокрема, відточування уваги та розвиток
емоційної усвідомленості.
РОЗДІЛ 3: Підсилення уваги і самоусвідомленості

На додачу до «тілесної грамотності» та усвідомленості своєї нервової системи, спів
переживання до себе та інших ґрунтується також на «емоційній грамотності» й ро-
зумінні того, як влаштований мозок. Для цього потрібно уміти дуже уважно стежити
за своїми думками та відчуттями. Цьому присвячений третій розділ, «Підсилення уваги
і самоусвідомленості».
Відточування уваги дає учнівству чимало переваг. Увага допомагає зосереджува-
тися, навчатися та засвоювати інформацію. Дає змогу краще контролювати свої
імпульси. Заспокоює тіло та розум так, що це сприяє поліпшенню фізичного і психо-
логічного здоров’я. Учням і ученицям дуже часто кажуть «Будьте уважні!», але мало
хто навчає, як саме відточувати навички уваги. У програмі СЕЕН увагу тренують
не силою волі, а як і будь-яку іншу навичку — частими повторами і створенням мож-
ливостей попрактикуватися.
Учнівству нескладно бути уважним до чогось цікавого. Значно проблематичніше утри-
мувати увагу, коли нецікаво або щось відволікає. У третьому розділі відточування уваги
розглядають з різних боків. По-перше, у ньому розповідається про поняття тренування
уваги та його переваги. По-друге, уроки третього розділу показують учнівству, що те,
на чому ми зосередили увагу, може виявитися цікавішим, ніж ми думали. По-третє,
запропоновані вправи на увагу легко й цікаво виконувати. І насамкінець — окремі впра-
ви відточують увагу на буденних і нейтральних речах, наприклад, ходьбі або диханні.
Протягом усього розділу учнів і учениць заохочуватимуть помічати те, що відбувається
у них у думках та тілі, коли вони зосереджують увагу спокійно, стабільно й чітко.
РОЗДІЛ 4: Керування емоціями

Про емоції учнівству також розповідають через призму причинно-наслідкових зв’яз-
ків і системного мислення. Четвертий розділ допомагає навчити учнівство задумува-
тися над власними емоціями та почати складати так звану «ментальну карту», тобто
розрізняти різні ментальні стани, такі як емоції, та їхні характеристики. Ментальні
карти — це частина емоційної грамотності: вони допомагають учнівству розвивати

емоційний інтелект та краще керувати своїм емоційним життям. Оскільки сильні
емоції здатні підштовхувати нас до різних учинків, уміння керувати емоціями допо-
магає «стримуватися» від такої поведінки, яка може нашкодити нам та іншим людям.
Коли учні й учениці це зрозуміють, вони також осягнуть цінність виховання в собі
«емоційної гігієни». Це не означає уміння подавляти емоції — а радше уміння давати
собі з ними раду у здоровий спосіб.
РОЗДІЛ 5: Навчатися одне від одного, пізнавати одне одного

У цьому розділі навчальна програма СЕЕН переходить із особистісного на соціальний
рівень, а уроки націлені на те, щоб допомогти учнівству звернути свою увагу на інших
людей. Чимало навичок, які діти освоювали під час проходження уроків із перших чо-
тирьох розділів особистісного рівня, можна застосовувати і тут, але тепер не до себе,
а до однокласників та тих, із ким спілкуються щодня.
Діти цього віку природно цікавляться та придивляються до інших людей, але іноді їм
бракує навичок дослухатися до них, ставити запитання та розуміти схожості й від-
мінності між собою і ними. Цей розділ розглядає три важливі аспекти цього питання,
кожному з яких присвячено окремий урок: розуміння емоцій інших у контексті, вдум-
ливе слухання та пізнання відмінностей і схожостей між усіма людьми. Усі три ґрун-
туються на базовій темі — емпатії, тобто здатності розуміти та співпереживати іншим
у їхній ситуації та емоційному стані. Емпатія та її підручна навичка вдумливого слухання
закладають фундамент для наступного розділу — про співпереживання собі й іншим.
У такому віці діти іноді припускають, що інші думають і відчувають так само, як вони.
Або ж сприймають відмінності між людьми як абсолютні, такі, що ніяк не перетинають-
ся. Мета цього розділу — допомогти їм віднайти точку посередині цих двох крайнощів,
навчитися цінувати схожості й відмінності такими, якими вони є, і зрозуміти, що вони
не заперечують одне одного. У цій точці, де збігаються спільності й відмінності між людь-
ми, і виникає щире та сповнене поваги співпереживання до себе та інших.
РОЗДІЛ 6: Співпереживання собі й іншим

Цей розділ присвячено вивченню того, як дітям проявляти більше доброти одні
до одних і до себе самих. Для цього дуже важливо допомогти учнівству поглибити
усвідомленість власного емоційного життя та емоційного життя інших людей. Коли
учні й учениці навчаться розуміти емоції та поведінку інших у контексті, це допоможе
їм краще співпереживати іншим. А відтак –– і поглибити зв’язок із ними та почуватися
менш самотніми чи ізольованими.
Наскрізна тема розділу — співпереживання собі й іншим. Доктор Туптен Джінпа,
визнаний науковець із питань співпереживання, дає йому таке визначення: «Співпе-
реживання — це відчуття турботи, яке виникає, коли ми стикаємося зі стражданнями
іншої людини, і вмотивованість полегшити це страждання»1. Відтак співпереживання

залежить від усвідомленості ситуації, у якій перебуває інша людина, здатності відчува-
ти до неї емпатію, а також відчуття прив’язаності чи ніжності до цієї особи. Такі самі
якості важливі для співпереживання собі. Докторка психології Крістін Нефф, одна
з провідних світових експерток у цій темі, пише, що співпереживання собі означає
«ставитися з добротою та розумінням до себе в моменти власної слабкості»2.
Дуже важливо допомогти дітям молодших класів познайомитися зі співпереживан-
ням, оскільки вони лише вступають у той етап життя, коли їх постійно і по-різному
оцінюватимуть: учителі й учительки, батьки і матері, опікуни й опікунки, а також од-
нолітки. Відтак критично потрібно, аби вони знали: будь-які невдачі, які їх спіткають
у житті чи навчанні, не є свідченнями їхньої цінності як особистостей, а лише досвідом
для зростання і подальшого розвитку.
РОЗДІЛ 7: Це наша спільна справа

У сьомому розділі йдеться про системи та системне мислення. Ці теми не зовсім нові
для учнівства, оскільки про них говорили у попередніх розділах. У першому, напри-
клад, діти малювали схему взаємозалежності, яка показує, скільки речей та людей
пов’язані з одним предметом чи подією. У третьому та четвертому розділах діти
вивчали, як емоції виникають із певних причин і в контексті й що іскра може пере-
творитися на лісову пожежу, яка нищить усе на шляху. Системне мислення вбудова-
не у різні частини навчальної програми, але в цьому розділі говоритимемо про нього
безпосередньо.
СЕЕН визначає системне мислення як «розуміння того, що люди, речі та події взає-
мозалежні з іншими людьми, речами та подіями і взаємопов’язані з ними складною
мережею причинно-наслідкових зв’язків».
Можливо, звучить складно, але навіть малі діти мають вроджену здібність до систем-
ного мислення. І хоч вони поки не використовують слово «система», та все ж ма-
ють інтуїтивне розуміння того, що їхня сім’я або домашня обстановка є складними
одиницями зі специфічною динамікою. Не всім у сім’ї чи класі подобаються ті самі
речі, не всі поводяться однаково — і якщо змінити один елемент у таких системах, це
вплине на решту елементів. Для освіти обов’язково виділити цю вроджену здібність
до системного мислення у дітях та відточувати її через практичне використання.
1 Jinpa, Thupten. A Fearless Heart: How the courage to be compassionate can transform our lives (Avery,
2016), xx.
2 https://self-compassion.org/the-three-elements-of-self-compassion-2/
ПІДСУМКОВИЙ ПРОЄКТ СЕЕН: Будуємо кращий світ

Підсумковий проєкт СЕЕН — це завершальна активність, яку робитиме ваше учнівство
у рамках цієї навчальної програми. Діти подумають над тим, що було б, якби уся їхня
школа стала школою доброти і співпереживання та практикувала уроки із програми
СЕЕН. Після того, як уявили таку школу, діти порівнюють її із тим, якою вона є насправді.
А тоді обирають якусь зону, над якою попрацюють спільно та індивідуально. Після цього
учнівство ділиться своїм досвідом і знаннями з іншими дітьми.
Підсумковий проєкт складається із восьми кроків, на кожен із яких потрібно виділити
принаймні один урок. Ця програма розрахована на цілий навчальний рік. Тому коли
плануватимете її впровадження разом із підсумковим проєктом, рекомендуємо за-
класти щонайменше вісім, а в кращому випадку — 10–12 уроків для завершення цього
спільного проєкту.
Адаптації
Учителі та учительки найкраще знають потреби свого класу і школи. Тому ви можете
вільно змінювати імена персонажів у розповідях, які містяться в уроках, а також інші
деталі уроків так, щоб вони краще вписалися у контекст вашої групи. Якщо маєте
намір внести серйозніші правки, радимо вам спершу уважно прочитати навчальні
цілі цього уроку та обговорити зміни з кимось із колег, щоб упевнитися, що вони
не призведуть до зміни навчальних цілей і не матимуть негативного впливу на безпеку
чи емоційний стан дітей під час уроку.
Скорочена версія
Якщо ви не можете упровадити навчальну програму СЕЕН повністю, рекомендуємо
скористатися поданою нижче скороченою версією. Вона удвічі коротша, ніж пов-
на, зате містить усі важливі елементи з кожного розділу та проходить у логічному
порядку — коли нові навички вибудовуються на підґрунті попередніх. Скорочена
версія містить конкретні номери уроків та не містить підсумковий проєкт. Якщо ви
не можете упровадити і скорочену версію навчальної програми СЕЕН, тоді просто
рухайтеся нею за порядком, на скільки вам вистачить часу.
Розділ 1: урок 1, урок 4, урок 5 Розділ 5: урок 1

Розділ 2: урок 1, урок 2, урок 4, урок 5 Розділ 6: урок 1, урок 3, урок 4
Розділ 3: урок 1, урок 2, урок 4 Розділ 7: урок 1, урок 2
Розділ 4: урок 1, урок 2, урок 4
Ефективне впровадження програми СЕЕН

Від ефективності впровадження програми дуже сильно залежать її результати
та переваги для учнівства1. Упровадження означає, як саме програму використову-
ють на практиці, дає інструменти для фасилітації та багато важить для ефективності
програми2. Для досягнення конкретних результатів, передбачених програмою, по-
трібне високоякісне впровадження таких освітніх програм із науковим підґрунтям.
Під час упровадження навчальної програми СЕЕН потрібно розуміти важливість про-
ведення усіх уроків та вправ, із яких вона складається (дозування), саме так, як пропи-
сали розробники/-ці (точність). Це підвищить шанси на її успішне засвоєння учнівством
вашого класу. Щоб забезпечити якісне впровадження, фасилітуйте проведення уроків
(допомагайте учнівству освоювати матеріали) так, як написано в методичних матеріа-
лах до програми СЕЕН, які перевірені та ґрунтуються на наукових теоріях.
Дослідження свідчать, що дуже важливо відстежувати та підтримувати процес упро-
вадження програми. У своєму мета-аналізі доктор Джозеф А. Дурлак та його колеги
виявили, що позитивний вплив соціально-емоційного навчання на академічні досяг-
нення, зниження депресії та тривожності і зменшення проблем із поведінкою був
удвічі вищим, коли програму впроваджували із точним дотриманням інструкцій, вправ
та послідовності, запропонованих розробниками3.
Попри наголошену важливість упровадження програми та її окремих складових
у запропонованому розробниками порядку, на практиці програму досить часто
адаптують до освітнього контексту. Наприклад, учительство іноді вирішує трохи
скоригувати методи фасилітації уроків відповідно до власного стилю викладання
або обговорити в рамках уроку конкретні інтереси чи проблеми свого учнівства.
Буває, повне впровадження програми неможливе через часові обмеження, але
зверніть увагу, що зміна способу впровадження програми може поставити під
загрозу її ефективність.
1 Цим та наступними підрозділами вступної частини програма СЕЕН завдячує професорці Кімберлі Шо-
нерт-Рейхл.
2 Durlak, J. A. (2016). Programme implementation in social and emotional learning: basic issues and research
findings. Cambridge Journal of Education, 46, 333–345.
3 Durlak, J. A., Weissberg, R. P., Dymnicki, A. B., Taylor, R. D., & Schellinger, K. B. (2011). The impact of
enhancing students’ social and emotional learning: a meta-analysis of school-based universal interventions.
Child Development, 82, 405–32.
Ключові поняття для досягнення високої якості впровадження програми:

• точність: ступінь дотримання основних елементів програми, як задумано і описано
розробниками;
• дозування: обсяг упроваджуваної програми (кількість уроків та повнота впрова-
дження);
• якість викладання: повнота дотримання вказівок розробників та ступінь оволодін-
ня програмою з боку учительства;
• адаптація: обсяг змін, внесених до програми;
• залученість учасників та учасниць: ступінь залученості учнівства до вправ, прова-
джуваних у рамках уроків1.
1 Durlak, J. A., & DuPre, E. P. (2008). Implementation matters: A review of research of the influence of
implementation on program outcomes and the factors affecting implementation. American Journal of
Community Psychology, 41, 327–350; Durlak, J. A. (2016). Programme implementation in social and emotional
learning: basic issues and research findings. Cambridge Journal of Education, 46, 333–345.
Що таке соціально-емоційне навчання?

Структура СЕЕН побудована на інноваційних рішеннях соціально-емоційного
навчання (СЕН) та інших освітніх ініціатив, скерованих на впровадження цілісного
підходу до освіти у школах. Соціально-емоційне навчання, або СЕН — це процеси,
за допомогою яких учнівство та дорослі засвоюють і ефективно використовують
знання, погляди та навички, необхідні для того, щоб розуміти свої емоції і керувати
ними, відчувати та проявляти емпатію до інших, ставити і досягати позитивних цілей,
розвивати та підтримувати позитивні взаємини і приймати відповідальні рішення —
усе задля того, щоб давати раду собі, взаєминам із іншими людьми та працювати
ефективно й етично1.
Компетентності СЕН розглядаються як «відточені навички», які лежать в основі
майже усіх аспектів людського існування. Крім того, СЕН дає освітянам, учням
і ученицям, родинам і громадам потрібні стратегії та практики для кращої підготов-
ки до «іспитів життя, а не життя задля іспитів»2. До компетентностей СЕН належать
базові навички доброго здоров’я, активної громадянської позиції та академічної
і соціальної успішності у школі та поза нею. СЕН іноді називають «фрагментом,
якого бракує», оскільки це та частина освіти, яка невід’ємно пов’язана з акаде-
мічною успішністю, але ще донедавна не займала належного, чітко прописаного
місця у шкільних програмах. СЕН наголошує на використанні активного навчання —
віднайденні навичок, спільних для різних сегментів навчальної програми, а також
контекстів, у яких ці навички можливо практикувати задля виховання позитивних
поглядів на життя, поведінки та процесів мислення. Хороша новина полягає в тому,
що навичок СЕН можна навчити цілеспрямовано, якщо створити турботливе на-
вчальне середовище для дітей3.
1 Weissberg, R. P., Durlak, J. A., Domitrovich, C. E., & Gulotta, T. P. (2015). Social and emotional learning: Past,
present, and future. In J. A. Durlak, C. E. Domitrovich, R. P. Weissberg, & T. P. Gulotta (Eds.), Handbook of Social
and Emotional Learning: Research and practice (pp. 3–19). New York, NY: Guilford.
2 Elias, M. J. (2001). Prepare children for the tests of life, not a life of tests. Education Week, 21(4), 40.
3 Greenberg, M. T. (2010). School-based prevention: Current status and future challenges. Effective
Education, 2, 27–52.
Заувага щодо «вдумливості»

За останнє десятиліття термін «вдумливість»1 став дуже популярним, і тепер його
застосовують до найрізноманітніших стратегій та практик, чимало з яких різняться
від історичного значення поняття. Одне з найпопулярніших сучасних визначень вдум-
ливості описує її як неупереджену усвідомленість теперішнього моменту. Точаться
суперечки про те, чи вдумливість –– це духовна практика, світська, чи поєднання
обох, а також чи потрібна для неї медитація, чи ні. У зв’язку з цими неузгодженостями
програма СЕЕН зосереджується конкретно на увазі — здібності, притаманній усім
та детально вивченій психологами і нейробіологами протягом останніх десятиліть.
І якщо щодо універсальності вдумливості є певні сумніви, то до універсальності уваги
не виникає жодних питань.
У програмі СЕЕН словом «вдумливість» позначаємо здатність утримувати увагу на чо-
мусь значущому, тримати в пам’яті й не відволікатися. У цьому плані вдумливість схожа
на утримання уваги. Наприклад, якщо потрібно пам’ятати про ключі, то саме вдумливість
допомагає це зробити, якщо ж людина забула ключі вдома, то це тому, що послабила
вдумливість на якийсь момент. Найважливіше те, що учнівство зрозуміє, що можна
практикувати вдумливість і щодо власних цінностей та зобов’язань. А це вкрай важливо
для розвитку етичної грамотності. Вдумливість дає нам змогу бути вірними власним цін-
ностям, зокрема, у діях; натомість коли ми «забуваємося», це часто призводить до вчин-
ків, які розходяться з нашими цінностями.
У програмі СЕЕН поняття вдумливості також використовується як означення для таких
поширених практик, як «вдумливе слухання», «вдумлива ходьба» тощо. Утім, за бажан-
ням у своїй школі ви можете замінити їх іншою термінологією, наприклад, «активне або
уважне слухання», «уважне споживання їжі» або «уважна ходьба». Незалежно від об-
раної вами термінології, важливо, щоб ваше учнівство зрозуміло цінність відточування
уваги та її використання для розсудливості у різних внутрішніх і зовнішніх ситуаціях.
1 Англійською mindfulness, в україномовних текстах часто вживається у транслітерації як «майндфул-

нес», але у цих перекладах позначатиметься словом «вдумливість». — Прим. пер.
Дякуємо вам
Дякуємо за те, що зацікавилися навчанням СЕЕН. Сподіваємося, воно стане для вас
і вашого учнівства корисним ресурсом, і ви ділитиметеся своїм досвідом та осмислен-
нями зі спільнотою освітян, які впроваджують СЕЕН у вашому регіоні та у світі.
1
РАННЯ ПОЧАТКОВА ШКОЛА
РОЗДІЛ 1
Створення
атмосфери
співпереживання
у класі
18 Рання початкова школа | Розділ 1 | Створення атмосфери співпереживання у класі | Огляд
Огляд
Суть СЕЕН — допомогти учнівству зрозуміти, як турбуватися про себе та одні одних,
особливо в плані так званого соціального й емоційного здоров’я і благополуччя. Відтак
усю програму можна вважати такою, що ґрунтується на співпереживанні — до себе
та інших. Звісно, неможливо просто наказати учнівству проявляти співпереживання
до себе та інших: потрібно продемонструвати цінність такого підходу, показати низку
методів та надати певні інструменти. Коли діти зрозуміють цінність цих інструментів
та методів, вони почнуть застосовувати їх для власних потреб. І тоді вже навчатимуть-
ся і самі, і навчатимуть одні одних.
Саме тому в першому розділі, «Створюємо атмосферу співпереживання в класі», уво-
дяться такі основоположні поняття, як доброта і співпереживання. Термін «доброта»
використовуємо для молодшого учнівства, а «співпереживання» — для старшого. І хоча
між названими термінами незначна різниця, для СЕЕН важливо впровадити ці поняття
та спільно з учнями й ученицями працювати над тим, щоб вони розвинули власне розу-
міння цих понять та їхнього застосування на практиці. Усі наступні розділи навчальної
програми СЕЕН ґрунтуються на цій основі: діти вивчатимуть співпереживання до себе
на особистісному рівні щодо тіла, розуму й емоцій (розділи 2 і 4); співпереживання
до інших (розділи 5 і 6); та співпереживання в системному контексті (розділ 7). Від-
так можна сказати, що перший розділ — це про те, «що» таке СЕЕН, а решта розділів
заповнюють каркас того, «як» проявляється соціально-емоційне й етичне навчання.
Перший урок, «Що таке доброта», упроваджує поняття доброти, допомагає зрозуміти,
що вона означає і чому нам потрібна. У цьому уроці за допомогою двох вправ діти з’я-
совують, як доброта пов’язана зі щастям: вправа із заходженням у коло та вправа про
малюнок доброти. Дуже важливо, щоб учні й учениці зрозуміли, як доброта пов’язана
зі щастям. Коли вони почнуть усвідомлювати, що універсальне людське бажання добро-
го (а не жорстокого) ставлення з боку інших закорінене в нашому прагненні бути щасли-
вими і благополучними, діти зможуть зрозуміти, що це стосується не лише їх, а й інших
людей. Відтак якщо ми хочемо доброго ставлення до себе, то цього можливо досягнути
лише за умови власної доброти до інших людей. У цьому суть принципу взаємності.
Другий урок, «Класні домовленості», надає учнівству можливість скласти список
класних домовленостей, яких вони намагатимуться дотримуватися з метою підтри-
мування безпечного та доброго середовища для всіх однокласників і однокласниць.
Розроблення цих домовленостей допомагає учнівству на практиці познайомитися
з добротою та її впливом на власну потребу в доброму ставленні в контексті спільного
з іншими простору.
Третій урок, «Практикуємо доброту», повертає учнівство до класних домовленостей
із метою конкретизувати їхнє розуміння. Спершу учні й учениці виконують вправу
Розділ 1 | Створення атмосфери співпереживання у класі | Огляд 19
для осмислення, під час якої переводять класні домовленості у практичні прикла-
ди, які можна розіграти як сценки. Після цього сценки розігрують перед класом
та осмислюють набутий досвід. Такий процес утіленого розуміння класних домовле-
ностей повинен повторюватися регулярно протягом навчального року — це допомо-
же учнівству краще запам’ятати їх та користуватися ними.
Четвертий урок, «Доброта як внутрішня якість», покликаний поглибити в учнівства ро-
зуміння доброти через прослуховування та обговорення кількох історій. Нам нескладно
пов’язати доброту із зовнішніми вчинками — наприклад, поділитися з кимось їжею або
грошима, сказати комусь щось хороше чи допомогти підвестися тим, хто падає. Утім,
якщо за цими вчинками стоїть намір використати людину у власних цілях, тоді це не є
щира доброта чи сердечна допомога. Мета програми СЕЕН не в тому, щоб дати учнів-
ству інструкції, як поводитися, чи навчити їх поводитися «добре»; мета програми — допо-
могти дітям розвинути щиру внутрішню мотивацію шукати найкраще в собі та найкраще
для інших. Відтак важливо, щоб учениці й учні зрозуміли важливість не лише вчинків,
а й прихованих за ними внутрішніх якостей. Саме тому потрібно, щоб учнівство зрозумі-
ло, що доброта — це щось глибше, ніж просто дії: це також стан розуму й серця, щирий
намір допомогти іншим бути щасливими. А вже з цього розуміння учнівство може ство-
рити власне визначення доброти, до якого можна поступово додавати інші складники
та змінювати його відповідно до поглиблення розуміння.
Розділ завершується п’ятим уроком, «Доброта і взаємозалежність», під час якого діти
ще глибше вивчать доброту, цього разу в поєднанні з поняттям взаємозалежності,
яке частково перетинається з поняттям вдячності, про яку детальніше говоритимемо
в подальших розділах. Суть уроку зводиться до того, що хоча ми бачимо добрі вчинки
щодня, часто не розпізнаємо їх або сприймаємо як належне. Діти глибше проаналізують
щоденні вчинки та побачать, яку роль у них відіграє доброта, і це допоможе їм більше
цінувати доброту як навичку, яка відточується. Із часом учениці й учні зможуть розпізна-
вати більше проявів доброти у своєму житті та навчаться цінувати власні добрі вчинки.
Що краще діти розпізнаватимуть доброту в найрізноманітніших проявах, то більше
цінуватимуть важливість доброти в повсякденному житті для нашого щастя та навіть
виживання. Під час цього уроку учнівство також познайомиться з поняттям взаємоза-
лежності та тим, що власні досягнення й предмети довкола них можливі завдяки до-
броті інших людей. Усе це допоможе підготувати учнів і учениць до глибшого вивчення
взаємозалежності в подальших розділах навчальної програми.
Деяким дітям буває важко розпізнати доброту в собі та інших. Те, що ми вважаємо про-
явами доброти — наприклад, притримування дверей (чи навіть проведення уроків!), — ок-
ремі учні й учениці можуть такими не вважати. Наберіться терпіння й дозвольте учнівству
самим дійти до цього розуміння. У таких ситуаціях допоможе заслуховувати думки інших
учнів і учениць про те, що вони вважають добрими вчинками, або просити дітей розпові-
сти про добрі вчинки, які вони помітили з боку інших. Це займе час, але згодом ви поміти-
те, як діти розвивають здатність помічати доброту в найрізноманітніших проявах.
20 Рання початкова школа | Розділ 1 | Створення атмосфери співпереживання у класі | Огляд
Складники уроку СЕЕН

Кожен урок навчальної програми СЕЕН починається з «розігріву», і з кожним на-
ступним розділом «розігріви» змінюються та стають дещо складнішими. «Розігрів» —
це елемент налаштування на урок соціально-емоційного й етичного навчання, сигнал
про зміну формату взаємодії, а також можливість відточити навички через повторю-
вані практики. Ми рекомендуємо проводити подібні «розігріви» за будь-якої можли-
вості, навіть коли у вас обмаль часу.
У деяких уроках містяться обговорення або презентації, за допомогою яких уч-
нівство отримує базові знання про певне поняття або ідею. Це — рівень здобутих
знань (із загальної педагогічної моделі, див. «Методичні вказівки» до програми
СЕЕН). Також в уроках є вправи для осмислення — короткі активності, які допома-
гають перейти від здобутих знань до критичного осмислення, особистого розумін-
ня, коли учень чи учениця пов’язують набуті знання з власним життєвим досвідом.
Вправи для осмислення відштовхуються від здобутих знань, щоб дати дітям можли-
вість засвоїти матеріал на практиці.
Також в уроках містяться рефлексійні практики. Вони призначені для переходу
від критичного осмислення до втіленого розуміння, а також для поглиблення досвіду
щодо того чи іншого поняття. У деяких випадках вправи для осмислення не сильно
відрізняються від рефлексійних практик, оскільки вправу на осмислення можна пов-
торювати та поглиблювати для подальшого обдумування та інтерналізації матеріалу.
Вправи для осмислення та рефлексійні практики можуть бути позначені зірочкою —
це означає, що їх можна проводити повторно, якщо ви відчуваєте, що це допоможе
дітям із матеріалом.
І завершується кожен урок підсумком, під час якого діти отримують змогу озвучити
класові свої думки, почуття й запитання.
Час і темп
Більшість уроків заплановані мінімум на 20–40 хвилин. Рекомендуємо вам виділяти
більше часу, ніж указано в уроці, якщо у вас є можливість, а у вашого учнівства — сили,
приділяючи особливу увагу вправам та рефлексійним практикам. Якщо на уроки СЕЕН
у вас є менше, ніж пів години, можете робити по одній вправі або виконувати частину
вправи під час одного уроку, а завершувати на наступному. Але пам’ятайте, що розі-
грів та вправи на осмислення важливо включити до уроку за будь-якої тривалості.
Куток умиротворення
Можливо, ви захочете облаштувати в себе куток умиротворення, де учні й учениці
можуть проводити час, коли засмучені або мають потребу побути наодинці. У цьому
кутку можна вивішувати роботи, створені учнями й ученицями — їхні графіки, малюн-
ки, а також плакати й інші матеріали із СЕЕН. У деяких класах там лежать подушки,
Розділ 1 | Створення атмосфери співпереживання у класі | Огляд 21
м’які іграшки, розташовані особливі зображення, плакати про зону стійкості (про неї
говоритимемо в другому розділі), снігові кулі, пісочні годинники, книжки з казками та
інші ресурси, є можливість увімкнути музику. Поясніть класові, що куток умиротво-
рення — це місце, де вони можуть проявити до себе доброту і співпереживання та по-
практикувати те, що вивчають у межах СЕЕН. Із часом навіть коротке перебування
в кутку умиротворення може виявитися дієвим для учнівства в ситуаціях, коли потріб-
но заспокоїтися чи віднайти відчуття збалансованості в тілі, оскільки куток умиротво-
рення асоціюватиметься із безпекою та благополуччям.
Особиста практика учнівства

Із часом ваше учнівство засвоїть особисті практики, якими зможе користуватися
за потреби. Соціально-емоційне й етичне навчання передбачає, що кожен учень
і учениця підбере для себе власний набір практик. Практики учнівству презентуємо
поступово, адже без умілого подання деякі з них можуть не допомогти, а зашкодити.
У першому розділі ми створюємо умови для особистих практик — даємо дітям безпеч-
не й турботливе середовище. У другому розділі вводяться практики, здатні заспокоїти
й урегулювати нервову систему. У третьому розділі подаються практики відточування
уваги (їх часто називають вдумливими практиками). У четвертому розділі діти знайом-
ляться з практиками, пов’язаними з емоціями. Дуже радимо дотримуватися саме такої
послідовності подання матеріалу: це допоможе підготувати учнівство до кожного
наступного кроку та даватиме змогу повертатися до простіших практик, коли діти
засмучуватимуться або втрачатимуть рівновагу нервової системи.
Особиста практика учительства

Ще до викладання учнівству рекомендуємо вам самим спробувати деякі практики
з другого й третього розділів, якщо ви не знайомі з ними. Навіть коротке вправляння
(кілька хвилин щодня) підвищить вашу ефективність як учителя-фасилітатора / учи-
тельки-фасилітаторки, коли ви дійдете до цих розділів. Що раніше почнете, то більше
зможете попрактикуватися, перш ніж навчати учнівство цих практик.
Додаткові ресурси і джерела

Якщо ви ще не читали про структуру СЕЕН у «Методичних вказівках» до програми,
дуже просимо вас зробити це — особливо розділи про особистісний рівень.
Ще радимо ознайомитися з короткою книжкою Деніела Ґоулмена і Пітера Сенґе
«Потрійний фокус», а також книжкою Деніела Ґоулмена і Лінди Лантьєрі «Емоційний
інтелект: практики для виховання внутрішньої стійкості у дітей»1.
1 Ці книжки не виходили в українському перекладі. — Прим. пер.

Лист батьківству й опікунству
Дата:
Шановні матері й батьки, опікуни й опікунки!

Ваша дитина починає займатися за програмою соціально-емоційного й етичного
навчання (СЕЕН). СЕЕН — це програма для дошкільної та шкільної освіти, розроблена
командою науковців і науковиць Університету Еморі (Атланта, США) з метою підсили-
ти соціальний, емоційний та етичний розвиток дітей і молоді. СЕЕН доповнює наявні
програми із соціально-емоційного навчання (СЕН) тим, що додатково виховує в дітей
увагу, співчуття й турботу, етичну залученість, а також усвідомленість великих спільнот
і систем, у яких ми живемо.
В основі СЕЕН лежить прагнення навчити учнів і учениць якнайкраще турбуватися
про себе та інших, особливо в плані так званого емоційного й соціального здоров’я.
Соціально-емоційне й етичне навчання побудоване на співпереживанні до себе
та інших. Співпереживання не виховується в дітях через примушування, а лише
за допомогою плекання конкретних навичок: уміння регулювати власну нервову
систему й давати собі раду зі стресом, розуміння емоцій інших та вміння конструк-
тивно працювати з емоціями, навичок соціалізації та побудови взаємин, а також
ширшого погляду на спільноти, в яких ми живемо. Мета СЕЕН — дати інструменти
для вибудовування благополуччя учнівства сьогодні й у майбутньому.
Починаємо — розділ перший
СЕЕН складається з розділів. У першому розділі, «Створення атмосфери співпережи-
вання у класі», діти знайомляться з фундаментальними поняттями доброти і співпе-
реживання. Термін «доброта» ми застосовуємо для молодшого школярства, а слово
«співпереживання» — для старшого. Співпереживання означає здатність турбуватися
про себе і про інших і є джерелом сили і стійкості, а не ознакою слабкості чи нездат-
ністю постояти за себе та інших. Щораз більше наукових досліджень (і про них ми
згадуємо у «Методичних вказівках») указують на те, що виховання співпереживання
має позитивні наслідки для здоров’я та взаємин.
Практика вдома
Заохочуємо вас брати активну участь в освоєнні вашою дитиною програми СЕЕН.
Ви можете ознайомитися як із самою програмою, так і з буклетом під назвою «Мето-
дичні вказівки до програми СЕЕН». У ньому коротко описана програма, її структура
й подано посилання на наукові дослідження, що лежать в її основі.
Коли ваша дитина проходитиме перший розділ, спробуйте запитати за обідом
чи в інший зручний час, які добрі вчинки кожен із членів вашої родини помітили /
здійснили за сьогодні. Іншим разом зверніть увагу дитини на добрі вчинки, коли
спостерігатимете їх, і заохотьте її чинити так само. Це виховує в дитини навичку
розпізнавати й цінувати доброту та співпереживання.
Додаткове читання
Навчальні ресурси СЕЕН англійською мовою є на сайті www.compassion.emory.edu,
а українською — www.edcamp.ua/seelearning.
Також рекомендуємо коротку книжку Деніела Ґоулмена і Пітера Сенґе «Потрій-
ний фокус» (Triple Focus) і книжку Лінди Лантьєрі та Деніела Ґоулмена «Емоційний
інтелект: практики для виховання внутрішньої стійкості у дітей» (Building Emotional
Intelligence: Practices to Cultivate Inner Resilience in Children).
Підтримати впровадження програми СЕЕН та взяти участь у її обговоренні ви можете,
долучившись до спільноти за покликанням: http://bit.ly/coloseelua.
Якщо матимете запитання, будь ласка, звертайтеся.
Підпис учителя / учительки
Ім’я учителя / учительки:
Контакти учителя / учительки:

24
РОЗДІЛ 1 Створення атмосфери співпереживання у класі
Що таке доброта
УРОК
1
Мета уроку
Мета першого уроку — познайоми- адже ці люди, як і ми, хочуть бути

ти учнівство з соціально-емоційним щасливими й не хочуть сумувати. (При-
і етичним навчанням через обгово- мітка: у наступному уроці це розуміння
рення того, що таке доброта і для чого спільної потреби в доброму ставленні
вона нам. Доброта і співпереживання буде використане для створення пого-
лежать в основі СЕЕН, тому важливо дженого всіма списку класних домов-
починати саме з них. Усі ми хочемо леностей, розроблених на підтримку
доброго ставлення до себе, оскільки безпечного і продуктивного навчаль-
всі прагнемо до щастя і благополуччя. ного середовища.)
Ніхто не хоче сумувати чи переживати *Зірочка біля вправи або практики
проблеми і труднощі в житті. Коли ми означає, що її можна повторювати
це усвідомимо, то зрозуміємо, чому неодноразово (зі змінами або в незмін-
варто проявляти доброту до інших — ному вигляді).
Навчальні результати Ключові складові
Учениці й учні:
• зрозуміють, що всі ми прагнемо
до щастя й добра;
• створять власний малюнок доброти,
який зможуть надалі використовува-
Міжособистісна усвідомленість
ти як ресурс.
Тривалість Матеріали для уроку
30 хвилин Підготуйте:
• підказки, подані нижче;
• фломастери або ручки для малювання.
Урок 1 | Що таке доброта 25
«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини • Попросіть дітей звернути увагу на те,

хто всередині кола, а хто назовні.
• Цього навчального року ми щотижня
Обговоріть це з ними.
присвячуватимемо трошки часу тому,
щоб дізнатися більше про себе та одні • Наприкінці вправи скажіть класові:
одних.
o Роззирнімося довкола. Здається,
• Ми робитимемо вправи, щоб зрозумі- ми щасливіші тоді, коли інші люди
ти, що таке щастя й доброта. ставляться до нас добре. Подібно до
того, як нас об’єднують спільні вподо-
• Ми зрозуміємо, як перетворити наш
бання чи характеристики (наприклад,
клас на щасливе місце для навчання,
однакова кількість братів і сестер), так
де всі ми почуватимемося в безпеці.
само нас об’єднують інші речі — бажан-
ня бути щасливими і щоб до нас добре
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ №1 | ставилися.
12 хвилин
Зайти й вийти Підказки для вчительства
Огляд • Вам знадобиться достатній простір,

де діти зможуть стати в коло й захо-
Учні й учениці заходитимуть і виходи- дити та виходити з нього. Можливо,
тимуть із кола залежно від того, чи сто- доведеться зсунути парти вбік. Як ва-
суються їх підказки, зачитані учителем / ріант — провести цю вправу на вулиці
учителькою. Діти також звертатимуть або в спортзалі.
увагу на те, хто залишився в колі, а хто
вийшов із нього, тобто хто має подібну • Інший варіант проведення: сформу-
рису / досвід, як у них, а хто — ні. вати коло зі стільців, щоб діти сідали
або вставали. Або ж просто підіймали
Що вивчатимемо руки. Який би спосіб ви не обрали,
упевніться, що учні й учениці бачать
Ми можемо бути дуже різними, але всі одне одного та можуть спостерігати,
прагнемо до щастя й добра. хто як відповідає на запитання.
Матеріали для уроку • Окрім запитань, поданих нижче як зра-

зок, ви можете додати свої варіанти,
Підготуйте:
якщо вистачить часу. Запропоновані
• список підказок, поданий нижче. запитання можна адаптувати відпо-
відно до особливостей класу. Суть
Схема дій у тому, щоб почати з речей, у яких діти
• Учні й учениці стають у коло. різняться між собою — улюблені речі,
риси зовнішності чи характеру, а потім
• Зачитайте запитання-підказки, подані перейти до того, що між нами є спіль-
в цьому уроці. Ті, кого ця підказка стосу- ного: бажання бути щасливими і щоб
ється, нехай заходять усередину кола. до нас добре ставилися.
26 Рання початкова школа | Розділ 1 | Створення атмосфери співпереживання у класі
• Зверніть увагу, чи всі учні й учениці • Зайдіть у коло ті, хто любить спортивні
увійшли до кола у відповідь на крайні або активні ігри.
запитання, — можливо, вони їх не зро-
• Роздивіться, хто ще їх любить. І повер-
зуміли. Утім, не змушуйте нікого реа-
німося назад.
гувати так, як вважаєте за потрібне,
чи погоджуватися з вашими висновка- • Ви помітили схожості між собою та
ми: у наступних уроках ми вивчатиме- ще кимось? Чим ви схожі? (Ці запи-
мо тему щастя й доброти глибше, тож тання дуже важливі, оскільки вони
діти зможуть змінити свою позицію підштовхують дітей до розуміння
чи ставлення. спільностей між людьми та готують
їх до наступного кроку.)
Приклад проведення • Я бачу, що не всі заходять у коло за
• Давайте станемо колом. Це — коло кожним запитанням. А давайте так: хто
безпеки. Тут можна думати й почува- любить бути щасливим і радісним, а не
тися так, як вам хочеться, і ніхто вас сумним, зробіть крок усередину кола.
не судитиме і не коментуватиме. • О, подивіться. Що відбулося?
• Якщо те, що я зачитаю, стосується • Гляньте, майже всі (чи всі) зайшли
вас, заходьте всередину кола. Давайте всередину кола! Здається, усім
спробуємо провести цю вправу без нам подобається бути щасливими,
розмов — просто спостерігайте за тим, а не сумними. Давайте повернемося
що відбувається довкола. до початкового кола.
• Почнімо. • Зробіть крок усередину, якщо ви
• Зробіть крок усередину кола, якщо почуваєтеся краще, коли вам радісно,
у вас є брат або сестра. і гірше, коли сумно.
• Тепер давайте подивимося, у кого • Озирнімося. Скільки нас тут?

ще є брат або сестра, а в кого немає. • Зробіть крок усередину, якщо вам
Повернімося до початкового кола. подобається, коли до вас ставляться
• Зробіть крок усередину, якщо ви з добротою, а не зі злобою.
любите піцу. • Озирнімося. Ми всі всередині кола?
• Тепер давайте подивимося, хто ще • Схоже, нам подобається, коли люди
любить піцу. І знову повернімося ставляться до нас добре. Тепер повер-
до початкового кола. німося назад.
• Зайдіть у коло ті, хто любить бавитися • Зробіть крок у коло, якщо ви почуває-
конструкторами «леґо». теся щасливішими, коли люди роблять
• Тепер роззирніться на тих, хто теж це вам щось хороше, а не щось погане.
любить. І повертаємося до початково- • Озирнімося. Здається, усі ми щасливі-
го кола. ші від доброти інших.
• Дехто з вас схожі між собою тим, що • Дайте учнівству кілька хвилин на те,
у вас, наприклад, однакова кількість щоб намалювати спогад і підписати
братів і сестер. А ще ми всі схожі між його. Якщо комусь буде потрібна
собою тим, що нам хочеться бути ща- особиста допомога, надайте її. Коли
сливими і щоб до нас добре ставилися. більшість буде готова, попросіть дітей
поділитися своїми історіями.
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ № 2 | • Коли діти діляться історіями, запитайте,

12 хвилин як вони почувалися, коли хтось прояв-
Пригадуємо й малюємо доброту* ляв чи проявляла до них доброту.
• Якщо хтось із учнівства розповідати-
Огляд
ме про моменти, які не є проявами
Учні й учениці намалюють ситуацію, коли доброти або коли вони почувалися
хтось проявив до них доброту, і підпишуть погано, нагадайте їм, що доброта від
малюнок кількома реченнями з пояснен- інших — це те, що робить нас щасли-
ням, що це було і як вони почувалися. вішими, і попросіть пригадати якусь
іншу ситуацію, коли до них справді
Що вивчатимемо поставилися добре і їм було від цього
• Ми здатні пригадувати справжні або приємно.
уявні добрі вчинки. • Дайте змогу висловитися стільком
• Доброта робить нас щасливішими. дітям, на скільки вистачить часу. Звер-
ніть їхню увагу на той простий факт, що
• Усі ми хочемо бути щасливими.
всі ми потребуємо доброго ставлення,
Матеріали для уроку бо воно робить нас щасливішими, а ми
всі хочемо бути щасливими.
• аркуші для учнів і учениць; Підказки для вчительства
• олівці, фломастери або ручки для • Цю вправу можна виконувати, сидячи

малювання. за столами чи партами або ж згурту-
вавшись, наприклад, колом. Сценарій,
Схема дій поданий нижче, прописаний для сидін-
• Попросіть учениць і учнів подумки при- ня учнів і учениць за партами.
гадати / уявити ситуацію, коли хтось • Якщо не всім учням легко дається впра-
проявив до них доброту. ва, попросіть кількох поділитися своїми
• Попросіть їх намалювати її. Далі по- історіями про доброту — це заохотить
просіть написати кілька речень, які би решту дітей.
давали відповіді на такі запитання про • Можна показати їм власний малюнок
їхній спогад: як приклад виконання вправи.
Як це було? На що це було схоже? Який • Якщо у вас великий клас або в ньому
ви мали вигляд? Як ви почувалися? є діти, яким незручно говорити перед
великою групою, можете розділити • Підійміть руку ті, хто згадав/ла таку
учениць і учнів на пари. ситуацію. (Якщо не всім ця вправа
дається легко, попросіть кількох учнів
• Можна також запитати учнів і учениць
і учениць висловитися — це допоможе
про те, як вони почуваються, коли
решті.)
інші діляться своїми історіями. Адже
це може бути приємно й радісно або • А тепер давайте намалюємо цю си-
може нагадати їм про те, як до них туацію, коли хтось проявив до нас
хтось проявив подібну доброту. доброту.
• Цю вправу можна зробити не раз • Дайте відповіді на такі запитання:
і повторювати під час інших уроків. Як це було? На що це було схоже?
Головне — зберегти хоча би по одно- Який ви мали вигляд? Як ви почува-
му малюнкові кожної дитини, бо вони лися? (Дайте класові кілька хвилин
знадобляться для подальших занять. на створення малюнків. Якщо комусь
Малюнки можуть залишитися в дітей, буде потрібна особиста допомога —
або ж ви можете зібрати їх і вивісити надайте її. Коли більшість дітей будуть
на стіну або зберігати в себе, щоб готові, попросіть клас поділитися
роздати за потреби. Цю вправу мож- своїми історіями.)
на повторювати щонайменше раз
• Отже, ми намалювали ситуацію, коли
на місяць.
хтось проявив до нас доброту.
Приклад проведення • Чи є охочі показати свій малюнок
і розповісти, що там зображено?
• Повернімося за парти.
• Ці малюнки залишаться у вас — це буде
• Пригадуєте ту вправу, коли ми зрозу-
ваш ресурс, до якого ви зможете по-
міли, що всім нам подобається, коли
вернутися, якщо потрібно буде згада-
люди проявляють до нас доброту?
ти про щось добре. Ви завжди можете
• Давайте побудемо хвилинку в тиші повертатися до своїх класних робіт
і згадаємо ситуацію, коли хтось зробив і пригадувати всі ці позитивні відчуття.
нам щось добре. Іноді буває легше
щось пригадати, якщо заплющити очі
або дивитися в підлогу. Я буду робити ПІДСУМКИ | 3 хвилини
цю вправу із розплющеними очима. • Як гадаєте: чи всі ми хочемо бути
• Це може бути якась дуже особлива щасливими? Чи усім доброта подоба-
ситуація, а може бути звичайна. ється більше, ніж погане ставлення?
• Можливо, хтось допоміг вам або ска- • Як ми почуваємося, коли люди став-
зав щось хороше. ляться до нас добре? Як ми почуваємо-
ся, коли люди ставляться до нас погано?
• Можливо, якийсь друг чи подруга по-
бавилися з вами або хтось подарував • Протягом року ми з вами допомага-
вам іграшку чи книжку. тимемо одне одному створити клас,
у якому живе турбота. Якщо ми всі

хочемо бути щасливими й усі любимо
добре ставлення, отже, ми повинні
навчитися бути добрими одні з одни-
ми. Цим ми й займемося.
• Що ви дізналися сьогодні про добро-
ту? Спробуйте описати це одним сло-
вом або реченням. (Попросіть кількох
учнів і учениць поділитися з класом.)
30
Класні домовленості
УРОК
2
Мета уроку
Урок спрямований на подальше вивчен- зрозуміти конструктивну й неконструк-

ня поняття доброти, її переваг та нашої тивну поведінку в класі, адже діти поба-
потреби в ній шляхом спільного форму- чать, що пункти зі списку домовленостей
вання списку класних домовленостей, безпосередньо впливають і на них, і на
скерованих на створення безпечного і інших. Класні домовленості навчають
продуктивного навчального середови- учнівство дослухатися до присутності
ща. Розроблення цих домовленостей інших, а також до їхніх почуттів і потреб.
допомагає учнівству вивчати доброту *Зірочкою позначені вправи, які мож-
на власному досвіді та демонструє, що на повторювати неодноразово (у змі-
у спільному з іншими просторі ми всі неному або незмінному вигляді).
потребуємо доброго ставлення. Це та-
кож допоможе учням і ученицям краще
• усвідомлять людську потребу в тому,
щоби наші стосунки були наповнені
добротою;
• сформулюють домовленості, які
допоможуть створити атмосферу
добра й турботи в класі.
Матеріали для уроку
Тривалість Підготуйте:
• великий аркуш паперу, який можна
45 хвилин, розбиті, за можливості, на два
повісити на стіну класу, із заголовком
дні (30 хвилин у перший день і 15 хвилин
«У нашому класі ми погоджуємося...»;
у другий)
• дошка або другий аркуш для мозко-
вого штурму;
• маркери.
Урок 2 | Класні домовленості 31
«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини Матеріали для уроку

• Минулого разу ми вивчали доброту Підготуйте:
й щастя. Грали у гру «Зайти й вийти»
• великі аркуші паперу або дошку;
та малювали ситуацію, коли хтось
проявив до нас доброту. • маркери.
• Хто пригадує щось із того, про що ми Схема дій

говорили?
• Запитайте учнівство, які дії ми можемо
• Що саме вам запам’яталося? Розка- узгодити між собою, щоб у нашому
жіть мені щось про доброту або ща- класі було весело, безпечно, турботли-
стя? (Варіант відповіді: ми всі хочемо во й щасливо.
бути щасливими й нам подобається,
• Нехай діти озвучують свої пропозиції,
коли люди ставляться до нас не пога-
а ви тим часом почніть записувати їх
но, а добре.)
на дошці або великому аркуші папе-
• Коли до нас ставляться з добротою, ру — так, щоб усім учням і ученицям
чи допомагає це нам бути щасливими? було видно. За потреби можете дати
• Давайте на хвилиночку пригадаємо їм підказки, наприклад:
свої малюнки доброти з минулого o доброта;
уроку. Зверніть увагу — чи змінюється
o веселе проведення часу;
ваше самовідчуття в тілі? А ваші емо-
ції? Як саме вони змінилися?» o ніхто нікого не цькує;
o допомагаємо одні одним;
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | o ділимося / говоримо по черзі;
24 хвилини
o виказуємо повагу одні одним;
Складаємо класні домовленості
o слухаємо одні одних;
Огляд
o не робимо підлості одні одним;
Учнівство подумає над тим, що могло би
o не кричимо;
допомогти створити атмосферу доброти
й щастя в їхньому класі, і складуть список o просимо про допомогу;
класних домовленостей. o намагаємося бути уважними;
Що вивчатимемо o просимо вибачення.
• Усім нам хочеться доброго ставлення Підказки для вчительства

й бути щасливими.
Уточнювальні запитання можна ставити
• Конкретними діями ми можемо допо- всім ученицям і учням , а не лише тим,
могти зробити одні одних щасливими. хто озвучили ідею.
Приклад проведення Що вивчатимемо

• Спробуймо скласти список речей, які б • Усім нам хочеться доброго ставлення
ми хотіли бачити в нашому класі. й бути щасливими.
• Усі ми хочемо бути щасливими — • Конкретними діями ми можемо допо-
це наша з вами спільна риса. могти зробити одні одних щасливими.
• Ми вже пересвідчилися, що почува-
ємося щасливішими, коли люди став-
ляться до нас із добротою. Підготуйте:
• Отже, можемо записати в наш список • великі аркуші паперу або дошку;
доброту. Що скажете? • маркери;
• Що ще можна внести до списку такого, • список, складений під час попередньої
із чим усі згодні, що це допоможе нам вправи.
мати безпечну й турботливу атмосферу
у класі? Схема дій
• Коли хтось із учнівства озвучує ідею, • Разом згрупуйте домовленості та запи-

заохотьте решту дітей обдумати її глиб- шіть їх на великому аркуші паперу під
ше — поставте їм одне–два запитання: заголовком «У нашому класі ми пого-
джуємося...».
o Що це означає?
o Тут важливо формулювати ці пункти
o У чому це проявляється?
стверджувальними реченнями: «Бути
o Що було би, якби ми всі так чинили? добрими», «Допомагати одні одним»
o Що було би, якби ніхто цього не чи «Просити про допомогу, коли
робив? потребуватимемо її».
(Виконуйте цю вправу, скільки вистачить • Разом прочитайте свої домовленості

часу.) вголос.
• Буде чудово, якщо кожні учень і учени-
ця підпишуть аркуш із домовленостями,
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 15 хвилин
і ви повісите його в класі.
(за можливості, в інший день)*
Складаємо класні домовленості • Нагадайте дітям, що ці домовленості ви
(частина друга) створили для того, щоб почуватися ща-
сливіше та безпечніше у своєму класі.
Огляд
Підказки для вчительства
Учнівство продовжить думати над тим,
що допомагає їм бути щасливими й відчу- • За можливості проведіть цю вправу
вати доброту в класі, та складати класні для осмислення наступного дня після
домовленості. попередньої вправи. Учнівству зазви-
чай потрібен час на те, щоб усвідомити
Урок 2 | Класні домовленості 33
й перетравити думку про класні до- • Спробуйте не забути про цей список
мовленості. Буває, наступного дня діти до нашої наступної зустрічі — можли-
приходять із новими ідеями. во, ви захочете ще щось туди додати.
• Якщо ви маєте змогу провести цю впра-
ву наступного дня, почніть із поданого ПІДСУМКИ | 3 хвилини
у прикладі проведення «розігріву».
• Цього року ми будемо вчитися бути
Приклад проведення добрими до себе та інших. Дізнаємося
про можливі прояви доброти, і цей
• (Якщо ви проводите цю вправу наступ-
список класних домовленостей, які ми
ного дня, почніть із «розігріву»: На по-
з вами склали разом, — це наш перший
передньому занятті ми з вами склали
крок!
величенький список того, що нам
потрібно, аби почуватися безпечно • Хто може описати одним словом або
й щасливо в нашому класі. Сьогодні ми реченням те, що сьогодні запам’ятали
повернемося до цього списку. Якщо й хотіли б використати в іншій ситуа-
вам спало на думку щось іще, що б ви ції, щоб допомогти собі або ще комусь
хотіли дописати, то скажіть.) задовольнити їхні потреби?
• Давайте спробуємо об’єднати схожі

ідеї в один пункт — так у нас вийде
кілька головних домовленостей, які ми
зможемо запам’ятати.
• Ось на аркуші написано: «У нашому
класі ми погоджуємося...». Під цим за-
головком можемо записати ті пункти,
про які ми з вами домовимося.
• Давайте спробуємо. Цікаво, ось ці дві
ідеї можна записати як одну?
• А як сформулювати її? Наприклад,
«Бути добрими...».
• (Продовжуйте вправу, доки вистачить
часу.)
• Дивіться, у нас вийшли домовленості,
із якими ми всі згодні.
• Давайте прочитаємо їх разом уголос.
• Ми спробуємо дотримуватися їх для
того, щоб усім у класі було радісно
й безпечно.
34
Практикуємо доброту
УРОК
3
Мета уроку
Третій урок спрямований на закрі- пунктів, які вони самі внесли до списку
плення попереднього матеріалу та- бажаної поведінки у класі, допомагає
практикування доброти для особисто їм краще зрозуміти доброту, власне
пережитого та втіленого розуміння. класні домовленості, а також як це
Досягнемо цього за два кроки: спер- робиться на практиці. Таке втілене ро-
шу проведемо вправу для осмислення, зуміння варто підтримувати протягом
під час якої учнівство перетворить усього навчального року — це допомо-
класні домовленості на практичні при- же учням і ученицям користуватися
клади, які можна розіграти як сценки, класними домовленостями щодня.
а потім діти розіграють ці сценки *Зірочкою позначені вправи, які мож-
одні перед одними й обдумають свої на повторювати неодноразово (у змі-
враження. Сценічне втілення тих неному або незмінному вигляді).
• зрозуміють, як проявляти доброту,
прописану в класних домовленостях;
• застосують своє розуміння доброти
до конкретних індивідуальних та ко-
Навички побудови взаємин
лективних учинків.

Тривалість
30 хвилин. (Можливо, вам доведеться • класні домовленості, записані на

повторити цей урок ще кілька разів, великому аркуші паперу або дошці;
щоб пройти всі класні домовленості.) • ще один великий аркуш паперу або
дошку, де можна записувати ідеї
щодо практичного втілення класних
домовленостей.
Урок 3 | Практикуємо доброту 35
«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини • Конкретними діями ми можемо допо-

могти зробити одні одних щасливими.
• Нумо недовго посидьмо в тиші, роз-
слабимо тіло й розум та трішки по-
думаємо. (Зробіть паузу.) Ви можете
бути втомлені або сповнені сил. У вас Підготуйте:
міг бути складний ранок (день) або • класні домовленості, записані на дошці
радісний. І так, і так нормально. або великому аркуші паперу;
• Спробуймо пригадати моменти добро- • додатковий великий аркуш або місце
ти за сьогодні. Наприклад, щось хоро- на дошці.
ше сталося з вами вдома або дорогою
до школи чи навіть хвилину тому. Схема дій
Подивимося, що спаде вам на думку. • Запитайте учнів і учениць, який ви-
Не хвилюйтеся, якщо нічого не прига- гляд мають класні домовленості на
даєте, — добрий учинок можна просто практиці, як вони звучать і як відчува-
уявити. (Зробіть паузу.) ються, якщо втілювати їх ефективно
• Посидьмо трохи в тій ситуації добро- та з добром.
ти, яку ви пригадали. • Попросіть учнівство озвучити прикла-
• Хтось хоче поділитися, про що ви ди, запишіть або схематично зобразіть
думаєте? їх на дошці або великому аркуші папе-
ру та об’єднайте з відповідними пунк-
• І як ви при цьому почуваєтеся?
тами класних домовленостей.
• Може, ще хтось поділиться з класом?
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 12 хвилин • Залежно від формулювання домов-

Перетворюємо класні домовленості леностей, утілення деяких із них буде
у класну допомогу очевидним. Попросіть учнівство озву-
чити приклади, щоб вони ще краще
Огляд зрозуміли, як утілювати домовленості
на практиці. Наприклад, для пункту
У цій вправі учнівство поговорить про
«Слухати одні одних» можете роз-
те, як перетворити класні домовленості
питати їх у деталях, які дії потрібно
на конкретні вчинки та дії, які можна
виконувати: «По чому видно, що ми
практикувати у спілкуванні з іншими.
слухаємо одні одних?», «Як реагують
Це зробить класні домовленості «види-
наші очі, коли ми слухаємо? Чи диви-
мими» для дітей.
мося ми на іншу особу?» або «Коли
Що вивчатимемо ми слухаємо когось, ми говоримо
чи мовчимо?».
• Усі хочуть доброго ставлення до себе
й бути щасливими.
• Вам може не вистачити часу, виді- РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 10 хвилин

леного на вправу, щоб пройти всі Практикуємо доброту
домовленості за раз. У такому випадку
переходьте до рефлексійної практики, Огляд
а до цієї вправи поверніться пізніше. Під час цієї вправи учнівство вигадає
сценки щодо добрих учинків та покаже їх
Приклад проведення
решті класу.
• Я зрозуміла / зрозумів, що навіть коли
ми кажемо, що потрібно __________ Що вивчатимемо
(озвучте одну з домовленостей, на- • Усі хочуть доброго ставлення до себе
приклад, «Допомагати одні одним»), й бути щасливими.
ми не завжди знаємо, як це робити.
• Конкретними діями ми можемо допо-
Ви знаєте, що означає слово «кон-
могти зробити одні одних щасливими.
кретизувати»? Це означає навести
приклади, щоб краще зрозуміти. Роз- Матеріали для уроку
гляньмо наші класні домовленості, які
ми узгодили на попередньому уроці, Підготуйте:
та спробуймо їх конкретизувати. • класні домовленості;
• Як ми можемо ________ (допомагати • список конкретних учинків та дій, який
одні одним)? Спробуймо перетворити ви склали під час виконання попере-
ідею про ____________ (допомагати дньої вправи для осмислення.
одні одним) на конкретні учинки?
Коли ми _________ (допомагаємо одні Схема дій
одним), як почувається інша людина? • Спершу покажіть дітям самі, як викону-
• Коли ми бачимо, що хтось не _________ вати цю вправу. Оберіть добрі вчинки,
(допомагає іншим), то що можемо які є конкретними й легко втілюються.
сказати або зробити? Попросіть двох-трьох охочих показати
цей учинок.
Спробуйте пропрацювати кілька класних
домовленостей у такому форматі. Коли • Далі попросіть одного охочого учня
відчуєте, що досить, запропонуйте дітям чи ученицю, які начебто потребують
повернутися до решти пунктів під час допомоги, і ще одного-двох охочих до-
інших таких уроків. Загалом кожен пункт помогти. Нехай діти підведуться й розі-
ваших домовленостей має бути прив’яза- грають цю ситуацію перед класом.
ний до конкретних ідей. • Попросіть решту дітей сидіти тихо
й уважно спостерігати — потім вони
поділяться своїми спостереженнями
з усіма.
Урок 3 | Практикуємо доброту 37
• Після короткої сценки дайте можливість вийде сюди до мене, щоб показати
тим, хто її розігрував, поділитися своїми цю допомогу?
враженнями і спостереженнями.
• Тож для початку я побуду тією осо-
• Тоді запитайте про враження і спосте- бою, якій потрібна допомога. А ті,
реження в тих, хто дивився. хто зголосилися допомогти, повправ-
ляються в добрих учинках, коли по-
• Можете попрактикувати інший можли-
бачать, що мені потрібна допомога.
вий прояв цієї допомоги або перейти
(Розіграйте сценку.)
до наступної ситуації та розіграти її як
сценку. • Як чудово! Дозвольте розказати вам,
як я почувалася / почувався. (Поділіть-
• Повторіть для всіх класних домовле-
ся відчуттями людини, яка отримала
ностей.
допомогу, наприклад: «Мені стало кра-
Підказки для вчительства ще», «Я зраділа / зрадів» або «Відчула /
відчув себе в безпеці».)
• У класі не завжди знайдуться учні
чи учениці, яким потрібна конкретна • А тепер я хочу запитати своїх помічни-
допомога, але можна вигадати сце- ків. Як ви почувалися, коли допомага-
нарії ситуацій, які можуть виникнути ли мені?
у класі та пов’язаних із домовленостя- • А ті, хто спостерігали за нами — що ви
ми. Розіграйте такі ситуації. помітили? Як ви себе почували?
• Може виявитися, що десяти хвилин • Давайте тепер комусь із вас буде по-
не вистачає на те, щоб показати всі трібна допомога, а решта спробують
дії, озвучені в попередній вправі для інші дії, які можуть допомогти.
осмислення. Цю рефлексійну практику
можна повторити неодноразово, що-
разу для інших класних домовленостей. ПІДСУМКИ | 4 хвилини
• Посидьмо хвилинку й подумаймо про
те, що ми бачили й відчували.
• Ви запропонували чудові ідеї, як допо-
• Чи звернули ви увагу на те, що ви
магати одні одним тут, у класі. Тепер
відчували, коли бачили тих, кому
ми краще розуміємо, як утілювати
потрібна допомога? Тих, хто допома-
наші домовленості.
гає іншим? Буває, нам стає добре не
• Нам стане ще зрозуміліше, коли ми лише тоді, коли ми допомагаємо чи
спробуємо виконати ті дії, про які ми отримуємо допомогу, а й коли просто
щойно говорили. бачимо добрий учинок. Коли до нас
проявляють доброту й допомагають
• Уявімо, що комусь із нас потрібна
нам, ми почуваємося щасливіше
допомога, і подумаємо, якими саме
й безпечніше.
вчинками ми можемо допомогти.
Із чого почати? Хто із вас, двоє–троє,
• Чи дізналися ви сьогодні щось про

доброту, що хотіли би використати
в майбутньому?
• Як гадаєте, чи потрібно нам щось до-
дати до класних домовленостей після
сьогоднішніх вправ?
ДОДАТКОВА ВПРАВА
Дуже важливо, щоб діти мали можливість
проявляти доброту в реальних ситуаці-
ях. Протягом наступного тижня щодня
виставляйте дітям мету — повправлятися
в одній із класних домовленостей. Ви мо-
жете робити це вранці, а після уроків пе-
ревіряти, як їм це вдалося. Варто також
повертатися до класних домовленостей
протягом навчального року, бо учнівство
із часом їх занедбує.
39
Доброта як внутрішня якість

УРОК
4
Мета уроку
Мета четвертого уроку — глибше пізна- є щира доброта чи сердечна допомо-

ти концепцію доброти й розібратися, га. Ідея про те, що доброту потрібно
чи це лише зовнішні вчинки, чи й вну- виховувати зсередини, лежить в основі
трішній стан серця й розуму. Нам СЕЕН. І щоб учні навчилися це робити,
нескладно побачити доброту в зовніш- потрібно допомогти їм зрозуміти, що
ніх проявах — наприклад, поділитися добро — це більше, ніж дії, — це стан
з кимось їжею чи грошима, сказати розуму й серця, щирий намір допомог-
щось хороше або допомогти підвести- ти іншій людині заради її щастя.
ся тому, хто впав. Утім, якщо за цими *Зірочка біля вправи означає, що її
вчинками стоять наміри використати можна повторювати неодноразово
цю людину у власних цілях, тоді це не (у зміненому або незмінному вигляді).
• вивчатимуть добро в контексті
зовнішніх дій та внутрішніх намірів
і мотивів;
• навчаться розрізняти справжню (вну-
Співпереживання до інших
трішню, щиру) та позірну доброту;
• сформулюють власне визначення
доброти;
• вигадають приклади дій, які можуть
видатися недобрими, а насправді Підготуйте:
є добрими, і навпаки.
• аркуші зі словом «доброта» посе-
Тривалість редині;
• історію, подану нижче.
30 хвилин
«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини • Позірна доброта (показові дії без

добрих намірів) не є істинною до-
• На попередньому уроці ми спілкува-
бротою.
лися про те, як нам створити сере-
довище доброти й турботи в класі,
та розробили класні домовленості.
Хто пам’ятає, про що ми говорили Підготуйте:
і що записали до списку? (Дайте трохи • історію, подану нижче.
часу, щоб діти відповіли.)
Схема дій
• Сьогодні ми разом подумаємо про те,
як проявляти доброту. • Зачитайте історію своїм учням і уче-
ницям.
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 10 хвилин • Проведіть дискусію. Зразки запитань

Два брати й лебедятко подано разом із історією.
Огляд Підказки для вчительства
Під час цієї вправи ви зачитаєте дітям • Приклади запитань для обговорення,
історію, яка показує, що для нас є при- що входять до сценарію цієї вправи,
родним прагнути до доброти, оскільки допоможуть вам провести дискусію
з нею ми почуваємося в безпеці. У по- та заохотити учнівство обговорити по-
даному сюжеті є елемент, який свідчить, чуту історію. Можете сміливо додавати
що доброта стосується також наших власні запитання та реагувати на пере-
намірів та є внутрішньою якістю. Коли біг обговорення.
хтось прикидається добрим, а насправді • Дайте учнівству можливість вільно
хоче просто скористатися кимось, то це висловлюватися. Пам’ятайте — немає
не є щира доброта. Якщо учні зрозумі- правильних і неправильних відповідей,
ють, що доброта — це внутрішня якість, але при цьому не забувайте про цілі
а не лише дії, вони також усвідомлять, проведення цього уроку (викладені
що для того, аби бути добрими, потріб- вище в підсекції «Що вивчатимемо»)
но виховувати цю внутрішню якість, і скеровуйте дітей до них. Учні й уче-
а не лише діяти певним чином. ниці повинні природним шляхом дійти
до розуміння цих речей, і нічого страш-
Що вивчатимемо
ного, якщо не всі одразу їх засвоять,
• Усі ми прагнемо до доброти й хочемо оскільки ми повертатимемося до них
відійти від лихих учинків у бік добрих. у майбутніх уроках.
• Доброта дає нам відчуття безпеки
й захисту.
• Зараз ми разом прочитаємо історію
• Доброта — це внутрішня якість.
про доброту. Іноді люди роблять
учинки, які схожі на прояви доброти,
Урок 4 | Доброта як внутрішня якість 41
але в серці ці люди не відчувають А якщо дитина хоче зробити щось

доброти й співпереживання. Коли небезпечне, а мама не дозволяє? Як
я читатиму, подумайте про те, хто гадаєте?
в цій історії справді добрий, а хто
лише прикидається.
ІСТОРІЯ ДЛЯ ЧИТАННЯ | Два брати
• (Зачитайте історію, подану нижче.) й лебедятко
• Тепер давайте трошки поговоримо Одного дня два брати бавилися в парку,
про цю розповідь. коли побачили красиве маленьке ле-
• Що сталося в цій історії? На що ви бедятко. Старший брат подумав: «Яка
звернули увагу? гарна птаха!» і захотів спіймати її. Він
почав кидати в нього палицю. Лебедят-
• Як, на вашу думку, почувалися різні
ко злякалося і спробувало втекти, але
люди з цієї оповіді?
літати воно ще не вміло, тому довелося
• Якби лебедя могло говорити, що би бігти на двох лапках.
воно сказало? Що ще воно могло би
Тоді молодший брат сказав: «Припини!
сказати?
Не кривди пташку, вона ще маленька!».
• Чому, на вашу думку, лебедятко пішло Хлопчик побіг за пташиною, щоб допо-
до молодшого брата? могти їй і захистити. Він наздогнав її,
погладив і дав якусь крихту поїсти. Але
• Пригадуєте, як старший брат говорив
старший брат розгнівався і ще дужче
лебедяті приємні слова? Що сталося
захотів упіймати лебедятко.
після того?
Тоді підійшла мама хлопців і запитала:
• Чи були ці слова проявом доброти з
«Що відбувається?».
боку старшого брата? Чому? Чому ні?
«Це моя птаха, — сказав старший брат,
• Як доброта пов’язана з допомогою?
якому дуже хотілося впіймати її. — Хай
• Якщо людина прикидається доброю, він віддасть її мені!»
а насправді не хоче допомогти іншій,
«Не віддавай лебедятко йому, — ска-
то чи є вона доброю насправді? Пояс-
зав молодший брат. — Він хотів його
ніть свою думку.
скривдити».
• Як гадаєте, доброта — це лише зовніш-
«Я не знаю, що тут сталося, — сказала
ні прояви, на зразок приємних слів, чи
мама, — бо не бачила. Може, хай птаха
вона має бути усередині нас? Як вну-
сама вирішить, із ким їй бути?»
трішня якість? Поясніть свою думку.
Вона поставила лебедятко між двох
• Чи може щось, недобре на перший
братів і сказала йому: «Із ким ти хочеш
погляд, виявитися проявом добро-
бути?»
ти? Наприклад, коли мама каже «Ні»
у відповідь на прохання дитини, чи Старший брат, який намагався скрив-
є це обов’язково чимось недобрим? дити лебедятко, почав говорити йому
облесливі слова. «Ходи до мене, мала Матеріали для уроку

пташино! Я про тебе подбаю!»
Але лебедя не пішло до нього. Воно ви-
• великі аркуші паперу або дошку, щоб
брало молодшого брата, який намагався
писати.
його захистити.
«Дивися, пташка обрала тебе, — сказала Схема дій
мама. — Отже, ти тепер про неї турбува- • Напишіть слово «доброта» посередині
тимешся». великого аркуша паперу або на дошці.
І вона віддала лебедятко молодшому • Попросіть клас називати інші слова, які
братові, який годував його, турбувався допомагають визначити доброту. Запи-
про нього й захищав його. шіть їх довкола слова «доброта». Мо-
жете проводити лінії між цими словами
і «добротою» — у вас вийде своєрідна
РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 10 хвилин
словесна мапа.
Обдумати і сформулювати визначення
доброти • Якщо під час попереднього обгово-
рення учні й учениці називали потрібні
Огляд слова, а зараз не згадують їх, ви може-
Під час цієї рефлексійної практики учнів- те допомогти їм. Наприклад: «Пригаду-
ство створить словесну мапу до слова єте, хтось із вас сказав, що доброта —
«доброта». За допомогою цієї мапи це внутрішня якість, а не лише вчинки
учнівство сформулює просте визначення і слова. Може, варто дописати щось
доброти (на одне–два речення), яким про це?»
користуватиметься в класі. Під час робо- • Дайте учнівству можливість називати
ти над формулюванням та після її завер- свої слова на пояснення значення
шення учням і ученицям потрібно буде доброти.
подумати над цим поняттям у тиші, щоб
• Сформулюйте визначення доброти на
краще зрозуміти та засвоїти його.
одне речення. Оскільки учням і учени-
Що вивчатимемо цям це може бути складно, допоможіть
їм скласти формулювання, у якому бу-
• Усі ми прагнемо до доброти й хочемо
дуть деякі із запропонованих ними слів.
відійти від лихих учинків у бік добрих.
Якщо треба, можете спершу згрупува-
• Доброта дає нам відчуття безпеки ти ці слова — це полегшить завдання.
й захисту.
• Навіть якщо ваше визначення буде
• Доброта — це внутрішня якість. дуже орієнтовним, запишіть його
• Позірна доброта (показові дії без до- на іншому аркуші паперу і дайте
брих намірів) не є істинною добротою. учнівству хвилинку в тиші на те, щоб
обдумати це визначення.
Урок 4 | Доброта як внутрішня якість 43
Підказки для вчительства • Так, ось маємо кілька слів. Тепер у нас є
словесна мапа для поняття «доброта».
• Не хвилюйтеся, якщо вам не вдасть-
ся сформулювати влучне й коротке • Проведімо кілька хвилин у тиші й по-
визначення доброти з першого разу. думаємо про ці слова. Може, чогось
Ви можете повернутися до нього не вистачає? Може, хочемо щось
пізніше, після уроку, і спробувати додати? Не треба говорити це зараз.
сформулювати краще, використовую- Давайте подумаємо одну хвилинку.
чи слова, запропоновані дітьми, та ре- (Дайте дітям трошки часу, щоб поду-
зультат вашої спільної праці, записа- мати в тиші, — від 15 секунд і довше.)
ний на аркуші чи дошці.
• Так, ми подумали про доброту. Хто
• Примітка: чимало рефлексійних прак- має якісь думки, прошу підняти руку.
тик у програмі СЕЕН містять моменти Якщо не маєте ідей, продовжуйте
для мовчазних роздумів, коли діти тихенько розмірковувати, поки інші
можуть подумати, поміркувати та інтер- учні й учениці висловляться.
налізувати свої осмислення. Тривалість
• (Допишіть те, що запропонують діти.)
таких моментів залежатиме від атмос-
фери в класі та самих учнів і учениць — • Тепер дістаньте свої малюнки, де ми
від 15 секунд до кількох хвилин. Вирі- зображували ситуації з добротою.
шувати вам. Із часом може статися так, • Давайте хвилиночку порозглядаємо їх
що учнівство звикне до такого прове- у тиші й подумаємо. Чи є щось на цих
дення вправи й ви зможете виділяти на малюнках, чого бракує на словесній
нього трошки більше часу. мапі? Не говоріть одразу. Давайте
трошечки порозглядаємо їх у тиші й по-
думаємо. (Дайте дітям трішки часу, щоб
• Спробуймо дати визначення, що таке подумати в тиші, — від 15 секунд і довше.)
доброта, одним реченням. Якби хтось
• Так, ми трішки подумали. Хто має
запитав, що таке доброта, як би ми
що додати, підійміть руку. Якщо ні,
могли пояснити?
продовжуйте думати в тиші, поки інші
• Проведімо кілька хвилин у тиші — висловлюватимуться.
обдумаємо почуту історію та наше
• (Допишіть те, що запропонують діти.)
обговорення.
• Тепер давайте спробуємо сформулю-
• Я запишу на дошці слово «доброта»,
вати визначення доброти в одному
а ви пропонуйте інші слова, які пов’я-
реченні. Як пояснити одним реченням
зані з добротою і допомагають пояс-
і з використанням оцих слів, що таке
нити, що це таке.
доброта? Давайте я спробую, а ви
• Які слова мені записати? Які слова мені допомагайте.
пов’язані з добротою й допомагають
• Ось наше визначення доброти. Воно
пояснити, що це таке?
не ідеальне, але ми завжди можемо
повернутися до нього й поліпшити.
• Тепер давайте прочитаємо його

про себе в тиші й подумаємо про те,
що таке доброта і яка вона для нас
важлива. Я прошу робити це в тиші,
щоб ми змогли відчути і зрозуміти до-
броту всередині себе. (Виділіть кілька
хвилин на обдумування в тиші.)
ПІДСУМКИ | 2 хвилини
• Що ви дізналися про доброту сьогодні?
• Можете поділитися з кимось із учнів
і учениць у парі, або сісти невеликим
колом і говорити по черзі, або ж зро-
бити це наодинці.
45
Доброта і взаємозалежність
УРОК
5
Мета уроку
Мета уроку — навчитися розпізнавати зрозуміти взаємозалежність. Взає-

доброту й познайомитися зі взаємо- мозалежність — це факт, що всі речі
залежністю. На цьому етапі учнівство та події спричинені цілою низкою
вже має певні уявлення про прояви чинників, тобто залежать від інших ре-
доброти, але їхнє уміння цінувати її чей. Пізнання взаємозалежності може
можна поглибити, якщо детальніше підштовхнути до розуміння, що ми
розглянути повсякденні вчинки й різні залежимо від інших людей, а інші
способи виказувати доброту. Так люди — від нас; воно може підкресли-
само зі взаємозалежністю: учнівство ти важливість взаємності у стосунках,
вже може дещо знати про це понят- а також породити вдячність та відчуття
тя, але проста вправа на створення пов’язаності з іншими. А ще взаємо-
схеми зв’язків між певним дитячим залежність сприяє системному мис-
досягненням та чинниками, від яких ленню, оскільки вона є характерною
воно залежало, допоможе їм чіткіше рисою всіх систем.
• навчаться розпізнавати повсякденні
прояви доброти;
• дізнаються про взаємозалежність
як рису нашої спільної реальності;
• дізнаються, що потрібні нам речі
й події є результатом дій безконечної
кількості інших людей.
• дошку або великі аркуші паперу;
35 хвилин
• маркери.
«РОЗІГРІВ» | 5 хвилин ми просто разом пізнаємо світ і дивує-

мося й захоплюємося ним.
• Чи може хтось нагадати нам, що таке
доброта? Ми з вами підбирали слова, • Ви можете зробити вправу на розігрів
якими доброту можна пояснити іншим. із самого ранку, а решту уроку прове-
Хто пригадує, про що ми говорили? сти пізніше. Так ви налаштуєте дітей на
думки про доброту й підготуєте їх до
• Давайте повернемося до нашого пояс-
наступних вправ.
нення доброти. Ось я записав/-ла його
на аркуші паперу.
• Чи хтось із вас зіткнувся з проявами ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 5 хвилин
доброти сьогодні? Так? Як це було? Розпізнавати добрі вчинки*
Якщо ні, то можете просто уявити собі
Огляд
якусь ситуацію.
Під час цієї вправи ви заохотите учнів-
• Давайте виділимо кілька хвилин, щоб
ство подумати про повсякденні прояви
пригадати відчуття, пов’язані з добро-
доброти з їхнього боку чи щодо них,
тою. Якщо вам зручно, можете за-
підкажете звернути увагу на те, як вони
плющити очі й спробувати пригадати
й інші при цьому почувалися та попро-
момент, коли хтось проявив доброту
сите пригадати якомога більше способів
до вас або ви відчули приплив добро-
виказати добре ставлення до інших.
ти до когось. Можете не пригадувати,
а просто уявити таку ситуацію. (Зро- Що вивчатимемо
біть паузу.)
• Щодня ми бачимо величезну кількість
• Дякую. Хтось може поділитися, про які добрих учинків, але не помітимо біль-
прояви доброти ви думали? шості з них, якщо не звертатимемо
особливу увагу.
• Під час проведення цієї вправи покла- Матеріали для уроку
дайтеся на власні відчуття та розуміння Підготуйте:
свого класу. Підтримайте будь-які їхні
думки, навіть про дуже маленькі про- • дошку або великий аркуш паперу;
яви доброти. Може, охоронець при • маркери.
вході до школи посміхнувся, або діти
передали комусь ручку, яку попроси- Схема дій
ли, або усміхнулися до когось, на кого Можна почати із запитання до дітей:
зазвичай не звертають увагу. Підкажіть «Як ви гадаєте, скільки добрих учинків
дітям, що нічого страшного, якщо вони за сьогодні ми здатні налічити цілим кла-
не можуть пригадати таку ситуацію, сом?». Запишіть озвучені цифри на дошці,
оскільки її можна вигадати. Із практи- а наприкінці вправи запитайте дітей,
кою такі вправи даватимуться легше. чи вгадали вони щодо кількості, чи недо-/
Заохочуйте дітей бути допитливими — переоцінили її.
Урок 5 | Доброта і взаємозалежність 47
Підказки для вчительства • (Ці запитання можна поставити

також іншим учням і ученицям,
Під час вправ на осмислення учнівство
не лише тій дитині, що розповідала
може дійти інших розумінь, окрім
історію. Це заохотить клас думати
передбачених програмою. Якщо так
про різні прояви доброти та почуття
станеться цього разу, запишіть їхні
інших людей.)
осмислення на дошці, щоб повернутися
до них пізніше. Учнівство початкової • Тепер давайте копнемо глибше. Чи є
школи лише вчиться ставати на позицію у вас ще якісь приклади доброти?
інших та думати про когось іще, а не
• Як гадаєте, чи бувають такі добрі
лише про себе. До цієї короткої впра-
вчинки, про які ми не знаємо і яких
ви можна неодноразово повертатися
не помічаємо?
протягом року — вона підсилить дитяче
розуміння того, що довкола нас чимало • Як багато прикладів добрих учинків
проявів доброти. ми пригадали, коли почали придивля-
тися, правда? Що ви відчуваєте тепер,
Приклад проведення коли знаєте, що довкола чиниться
стільки добрих справ?
• Хочу вас дещо запитати. Як гадаєте,
скільки добрих учинків наш клас міг • Так, подивимося. Скільки добрих учин-
би нарахувати протягом дня? Десять? ків ми налічили? Більше, ніж думали?
Двадцять? (Дайте дітям можливість (Можете порівняти з цифрами, які діти
озвучити власні здогадки й запишіть їх називали на початку вправи, що ви їх
на великому аркуші або дошці.) записали на дошці.)
• Давайте я запишу ці цифри на дошці, • Виходить, якщо придивлятися, то
і ми повернемося до них пізніше. можна помітити багато добрих учин-
ків. А якщо не звертати увагу, то може
• Тепер давайте подивимося, скільки
здатися, що їх немає.
добрих учинків ми можемо назвати.
Хто може пригадати добрий учинок,
який стався з вами сьогодні? Може, ви РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 20 хвилин
зробили щось добре комусь? Розпізнавати взаємозалежність
• (Дайте учням і ученицям можливість
Огляд
поділитися. Якщо хочете, можете
записувати по одному слову чи фразі, Під час цієї вправи учнівство малювати-
які передають суть описаної ситуа- ме схему взаємозалежності для одного
ції, списком на дошці. Коли учень чи досягнення, події або речі.
учениця закінчить розповідати, можете
поставити додаткові запитання: «Чому Що вивчатимемо
цей учинок є добрим? Як ти почував- • Речі й події існують у мережі взаємоза-
ся/-лася при цьому? Як, на твою думку, лежних елементів; вони залежать від
почувалася та інша людина?») великої кількості інших речей та подій.
• Ми різними способами пов’язані без чого ваш предмет неможливий.

з незліченною кількістю інших людей, Запитайте: «Що ще нам потрібно для
навіть незнайомих, і залежимо від них. того, аби мати / уміти це?».
o Проведіть лінію від цього кола до
свого предмета.
Наприклад, якщо ваш предмет —
• великий аркуш паперу для малювання «уміння їздити на велосипеді», ви
у групках; можете дописати сюди того, хто
• маркери. навчив їздити, друга або подругу, сам
велосипед, дорогу для їзди тощо. Або
Схема дій якщо ваш предмет — олівець, мож-
• Нагадайте класові, що ви разом багато на додати до схеми дерево, графіт,
говорите про добрі вчинки. фабрику, фарбу тощо.
• Скажіть їм, що сьогодні поговорите o Попросіть дітей спробувати вигадати

про таке поняття, як взаємозалежність. щонайменше 10 людей чи речей, від
яких залежить їхній предмет.
• Попросіть дітей підказати вам якусь
важливу подію або досягнення з їхньо- o Тепер попросіть їх дописати / дома-
го життя. Наприклад, подорож, уміння лювати те, від чого залежать пред-
їздити на велосипеді, уміння грати мети / люди в колах першого рівня.
в гру, уміння читати й писати тощо. Нехай діти поєднують усі ці елементи
Виділіть на це хвилину-дві. між собою лініями.
• Запишіть пропозиції від дітей і вибе- • Рухайтеся в довільному напрямку: доз-

ріть одну, яка найбільше підходить для вольте дітям самим обирати елемент
вашого класу. схеми, від якого вони рухатимуться
далі, і визначати чинники, які на нього
o Якщо вашим учням і ученицям важко впливають.
підібрати щось, що стосувалося би їх
усіх, попросіть обрати якийсь ство- o Можете допомагати учнівству та-
рений людиною предмет, що потрі- кими запитаннями: «Ось тут у нас є
бен їм усім. така річ. Вона існує сама по собі чи
потребує інших людей / речей для
• Намалюйте це досягнення, подію або існування?»
предмет посередині дошки або вели-
кого аркуша паперу. Це буде «пред- • Як вийде час виконання вправи, зупиніть
мет» вашої вправи. учнів та учениць і попросіть їх приблизно
порахувати, скільки людей потрібно для
• Спершу покажіть їм, а потім попросіть існування їхнього предмета.
продовжити вправу:
o Наприклад, скільки людей потріб-
o Намалюйте перше коло й зобразіть но, щоб зробити олівець? Або щоб
або напишіть у ньому назву того, навчитися їздити на велосипеді?
Урок 5 | Доброта і взаємозалежність 49
Дайте їм трохи часу на підрахунки • Тепер давайте подумаємо, від яких

та обговорення. людей і речей залежить ______________
(уміння їздити на велосипеді). Усе,
• Підбийте підсумки.
що спадатиме вам на думку, потрібно
Підказки для вчительства намалювати або записати, обвести
колом і провести від цього лінію до
• Для цієї вправи було би краще, щоб
нашого основного предмету. Давайте
учні й учениці стали біля дошки або
я вам покажу. Отже, наш предмет —
сіли довкола аркуша паперу на підлозі.
(уміння їздити на велосипеді). Це зале-
У всіх має бути маркер, щоб долучати-
жить від наявності велосипеда, дороги
ся до виконання.
та когось, хто може вас навчити.
• Приклади досягнень / подій: подорож,
• Спробуймо пригадати хоча би десять
уміння їздити на велосипеді, уміння
речей, від яких залежить (уміння їздити
грати в гру, уміння читати й писати
на велосипеді). (Запросіть учнів та уче-
тощо.
ниць самим дописувати й домальовува-
• Під час вправ на осмислення учнівство ти елементи. Виділіть достатньо часу на
може дійти інших розумінь, окрім цю частину вправи.)
передбачених програмою. Якщо так
• Що ви помітили?
станеться цього разу, запишіть їхні
осмислення на дошці, щоб повернути- • Тепер підемо далі. Давайте розгля-
ся до них пізніше. немо кожен із обведених колами
елементів та подумаємо, а від чого
Приклад проведення залежать вони?
• Ми багато говорили про доброту в по- • Дозвольте показати вам. Я повертаю-
всякденному житті й дійшли висновку, ся до «велосипеда». Велосипед існує
що для добрих учинків недостатньо завдяки тому, що десь на заводі його
однієї людини — зазвичай ті прояви зібрав працівник чи працівниця, тому
доброти, які ми засвідчуємо, потребу- я записую слово «працівники» отут
ють ще бодай когось іншого. біля «велосипеда».
• Це називається взаємозалежністю: ми • Ви можете продовжити вправу й до-
постійно залежимо від інших людей. дати «гілки» до кожного з кіл, допису-
• Сьогодні ми повивчаємо взаємоза- ючи те, від чого залежать речі в цих
лежність трохи глибше. Хто назве важ- колах. Намагайтеся пригадати якомога
ливе досягнення або подію зі свого більше зв’язків.
життя? (Запишіть кілька ідей від учнів • Можемо допомагати одні одним.
і учениць і виберіть одну, яка стосуєть- Давайте подивимося, скільки зв’язків
ся більшості дітей. Якщо клас не може спаде нам на думку.
вигадати такий приклад, попросіть їх
визначити якийсь створений людиною
предмет, який усім їм потрібен.)
ПІДСУМКИ | 5 хвилин
• Що ви можете сказати про цю мере-
жу, яка в нас вийшла?
• Уявіть себе одним із елементів цієї
мережі. Що ви при цьому відчуваєте?
• Що для вас означає взаємозалеж-
ність? Що ви думаєте про неї?
• Як нам стати ближчими між собою,
відчуваючи вдячність за взаємоза-
лежність?
2
РОЗДІЛ 2
Виховання
життєвої
стійкості
52 Рання початкова школа | Розділ 2 | Виховання життєвої стійкості | Огляд
Огляд
У першому розділі ми знайомилися з поняттями доброти і щастя та що конкретно
вони означають, коли ми перебуваємо у спільному просторі — класі. Ми прописали ці
кроки у форматі класних домовленостей. У другому розділі поговоримо про важливу
роль, яку відіграють наші тіла, зокрема нервова система, у тому, чи відчуваємо ми
щастя і благополуччя. У цьому допоможуть такі поняття:
Зона стійкості
Стан, у якому ми перебуваємо, коли нервова система є урівноваженою
(у гомеостазі) і не є ані надміру збудженою («зона збудженості»), ані над-
міру пригніченою («зона пригніченості»). Зону стійкості також називаємо
«зоною “усе гаразд”» або «надійною зоною».
Самовідчуття
Фізичне відчуття усередині тіла, отримане через один із органів чуттів,
яке відрізняється від емоцій та нетілесних переживань (на зразок відчут-
тя щастя, суму тощо).
Зчитування
Процес, коли ми помічаємо і дослухаємося до самовідчуттів у тілі з ме-
тою підсилити тілесну усвідомленість або «тілесну грамотність».
Особистий ресурс
Речі, які нам подобаються та асоціюються із безпекою і благополуччям
та які ми можемо пригадати або потримати в руках, щоб повернути /
утримати себе в зоні стійкості.
Заземлення
Процес дослухання до контакту нашого тіла з якимось предметом або
підлогою. Допомагає повернутися / залишитися в зону/-і стійкості.
Стратегії «Миттєва допомога!»
Прості й миттєві техніки, які допомагають учнівству повертатися в зону
стійкості, коли їх із неї «викидає».
Розділ 2 | Виховання життєвої стійкості | Огляд 53
Нервова система
центральна і периферійна
Центральна
нервова
система
Периферійна
нервова
система
Автономна нервова система
Парасимпатична Симпатична
Око Око
Звужує зіниці Розширює зіниці
Слинні і привушні Слинні і привушні

залози залози
Стимулює Гальмує вироблення
вироблення слини слини
Серце
Серце Прискорює
Уповільнює серцебиття
серцебиття
Легені Легені
Скорочує бронхи Розширює
бронхи
Шлунок Шлунок
Стимулює моторику Гальмує моторику
і секрецію шлунку і секрецію шлунку
Печінка
Стимулює
вивільнення
Печінка глюкози
Гальмує Нирки
вивільнення глюкози
Стимулює наднирник,
вироблення
кортизолу й адреналіну
Кишківник
Стимулює Кишківник
моторику Гальмує
кишківника моторику
кишківника
Нервова система
Нервова система — важлива складова нашого тіла. Розуміння її роботи може допомог-
ти нам поліпшити власне благополуччя. Нервова система людини складається із голов-
ного і спинного мозку (разом вони називаються центральною нервовою системою),
а також мережі нервів, які поєднують головний і спинний мозок із рештою частин
тіла, зокрема, внутрішніми органами й органами чуттів (вони називаються периферій-
ною нервовою системою).
Частина нервової системи людини працює автономно і не потребує свідомого
контролю з нашого боку. Вона називається автономною (тобто такою, що сама
собою керує) нервовою системою (АНС). Наша АНС регулює багато різних тілесних
процесів, потрібних для виживання: серцебиття, дихання, кров’яний тиск і травлен-
ня. Вона врегульовує також наші внутрішні органи: шлунок, печінку, нирки, сечовий
міхур, легені й слинні залози.
Оскільки головне завдання нашої нервової системи — уберегти нас, вона дуже швид-
ко реагує на потенційні загрози чи стан потенційної безпеки. Автономна нервова
система має два режими діяльності, які активуються в залежності від того, чи ми, на її
думку, зараз у небезпеці (реакція «бий або утікай»), чи у безпеці (реакція «відпочивай
і перетравлюй»). Перша реакція збуджує нашу симпатичну нервову систему: вимикає
травлення і ріст та готує тіло до дії або можливої травми. Друга реакція, «відпочивай
і перетравлюй», запускає парасимпатичну нервову систему: розслабляє тіло та віднов-
лює функції росту, травлення тощо. Саме тому в небезпечних ситуаціях, коли вмика-
ється режим «бий або утікай», ми помічаємо зміни в серцебитті, диханні, кров’яному
тискові, розширенні зіниць та у внутрішніх органах. Коли ж відчуваємо, що небезпека
минула, ці органи знову змінюють свою діяльність.
У сучасному світі наші тіла іноді реагують на небезпеку там, де немає реальної загрози
для виживання, або ж продовжують бути в режимі готовності до небезпеки тоді, коли
вона уже минула. Це призводить до розбалансування автономної нервової системи.
Іншими словами, перехід від симпатичної до парасимпатичної і знову симпатичної
активації збивається. Розбалансування нервової системи, своєю чергою, може спри-
чинити запалення й інші проблеми. Саме з цих міркувань хронічний стрес завдає такої
сильної шкоди здоров’ю та благополуччю.
На щастя, ми можемо навчитися заспокоювати своє тіло і розум та збалансовувати
нервову систему. Оскільки нервова система постійно «зчитує» ситуацію і всередині
тіла (напруженість, розслабленість, тепло, холод, біль тощо), і назовні за допомогою
п’яти чуттів, вона постійно постачає нас даними про стан нашого тіла. У другому
розділі поговоримо про інформацію та навички, потрібні для того, щоб навчитися
турбуватися про себе з її допомогою.
Самовідчуття
Перший урок, «Вивчаємо самовідчуття», допомагає учнівству сформувати словничок
на тему самовідчуттів. Це — перший крок до уміння помічати і зчитувати стан своєї
нервової системи. Самовідчуття (тепло, холод, жар, поколювання, напруженість тощо) —
це фізичні відчуття, які не варто плутати з емоціями (сум, лють, щастя, заздрість), про які
поговоримо трохи далі за програмою. І нехай тема почуттів розглядатиметься пізніше,
усе одно важливо помічати, що почуття, думки й переконання відповідають певному
самовідчуттю (або кільком) у нашому тілі. Знайомство із самовідчуттями відкриває нові
можливості до розуміння себе та своїх учнів і учениць.
Стратегії «Миттєва допомога!»

Далі на першому уроці йтиметься про стратегії «Миттєва допомога!». Це — нескладні
дії, за допомогою яких можна швидко повернути тіло і розум у теперішній момент.
Вони допомагають відновити рівновагу тіла, коли нас «викидає» в зону збудженості
чи зону пригніченості.
Ресурсність
Другий урок, «Ресурсність», вибудовується на особистому ресурсі — малюнку доброти,
який діти створювали в першому розділі. Особисті ресурси — це внутрішні, зовнішні
або уявні предмети і речі, унікальні для кожної людини, які підсилюють її відчуття
благополуччя, безпеки і щастя, якщо зосередити на них увагу в теперішньому моменті.
Коли ми зосереджуємося на особистому ресурсі (чудовому спогаді, улюбленому місці,
рідній людині, радісному занятті, теплій думці), це дає нам приємні самовідчуття в тілі.
Якщо свідомо дослухатися до цього самовідчуття та виділити йому більше простору
і часу, воно може підсилитися. Так ми підкріплюємо відчуття безпеки нашої нервової
системи, а також відчуття благополуччя і розслабленості в тілі.
Зчитування
Коли ми звертаємо увагу на тілесні самовідчуття і утримуємо її на них, це називається
«зчитуванням». Ми «зчитуємо» свої самовідчуття ніби «мову» нашої нервової системи.
Це підсилює нашу тілесну грамотність, тобто розуміння власного тіла та його реакцій
на стрес і безпеку. І хоча структура нервової системи в нас усіх однакова, наші тіла
реагують на стрес і безпеку по-різному. У різних людей може з’являтися напруженість
у різних частинах тіла. Реакція на благополуччя теж може бути неоднаковою. Хтось пе-
реживає тепло у грудях, хтось — розслаблення м’язів обличчя. Уміння зчитувати тілесні
самовідчуття допомагає розуміти, коли ми розслаблені, коли в безпеці, коли щасливі,
а коли переживаємо стрес. Відтак це дає нам можливість «вибирати»: наприклад, коли
ми у стресі, можемо зосередити увагу на відчуттях благополуччя в тілі або принаймні
чомусь нейтральному. Таке зосередження уваги підсилить відчуття благополуччя.
Зауважте, що самовідчуття не є приємними, неприємними або нейтральними за ви-

значенням: наприклад, теплота за різних обставин може бути приємною, неприємною
або нейтральною. Саме тому важливо запитувати, яким є таке відчуття: приємним,
неприємним чи нейтральним.
Оскільки зчитування може призводити до усвідомлення неприємних самовідчуттів,
а ті, своєю чергою, запускати негативні реакції, його завжди потрібно проводити укупі
з ресурсністю, заземленням чи якоюсь із стратегій «Миттєва допомога!». Наприклад,
стратегія «Змістити й зафіксувати» дуже важлива під час знайомства зі зчитуванням.
«Змістити й зафіксувати»
Зчитування означає також помічати, яка природа самовідчуття: воно приємне, непри-
ємне чи нейтральне. Якщо знаходимо у собі приємне або нейтральне самовідчуття
і затримуємо на ньому увагу, це допомагає поглибити його, а тілові — розслабитися
та повернутися в зону стійкості. Утім, якщо натрапимо на неприємне самовідчуття,
ми можемо «змістити і зафіксувати свою увагу». Це означає «просканувати» своє тіло,
знайти в ньому місце, яке почувається краще (нейтрально або приємно), і зафіксувати
увагу в цій зоні.
Скриня скарбів і ресурсний камінь

Третій урок розділу, «Складаємо скриню скарбів», ґрунтується на засвоєному раніше
матеріалові та допомагає учнівству скласти власну «скриню скарбів» чи «ящик із ін-
струментами» — набір особистих ресурсів, якими можна послуговуватися, коли вини-
кає така потреба. Використання скрині скарбів закріплює у дітей навички ресурсності
та зчитування.
Четвертий урок розділу, «Заземлення», знайомить учнівство з однойменною прак-
тикою. Заземлення — це увага до фізичного контакту тіла з предметами шляхом
торкання до них, а також через усвідомлення того, як ми стоїмо чи сидимо. Зазем-
лення — дуже корисний інструмент для заспокоєння розуму і тіла. Дуже часто ми уже
володіємо неусвідомленими техніками заземлення, які допомагають нам розслабля-
тися, почуватися безпечніше й загалом краще. Це, до прикладу, певні пози, у яких
ми сидимо, конкретне положення рук, тримання улюблених предметів, лежання
у зручній позі на дивані або в ліжку тощо. Утім, ми не завжди свідомо скеровуємо
ці техніки на заспокоєння тіла чи повернення в зону стійкості. Заземлення відкриває
нові техніки та робить уже відомі нам навички більш усвідомленими — і доступними
саме тоді, коли вони потрібні.
Три зони
П’ятий урок, «Тарасик і зона стійкості», знайомить нас із так званими трьома зона-
ми, які допомагають зрозуміти роботу тіла (і особливо нашої автономної нервової
системи). Три зони — це зона збудженості, зона пригніченості й зона стійкості
(або «зона “усе гаразд”»). Розуміння цієї моделі допомагає і учительству, і учнівству.
Відповідно до цієї моделі, людина зазвичай перебуває в одній із трьох зон. Зона стій-
кості — це зона нашого благополуччя: у ній ми почуваємося у безпеці, готовими діяти,
контролюємо ситуацію та здатні приймати здорові рішення. Навіть у рамках цієї зони
ми можемо рухатися угору і вниз, тобто відчувати невелике збудження або незначний
спад сил, але при цьому зберігати ясність думки і не перебувати у стані стресу. Коли
ми в зоні стійкості, наша автономна нервова система перебуває у гомеостазі, тобто
стані стабільної фізіологічної рівноваги. Вона належним чином активує то симпатичну,
то парасимпатичну систему.
Іноді життєві перипетії «викидають» нас із зони стійкості. Коли це відбувається, наша
автономна нервова система стає розбалансованою. У зоні збудженості (схематично
вона «вище» від зони стійкості) ми стаємо надміру «розхитаними». Можемо відчувати
тривожність, лють, знервованість, страх, розчарування, гіперактивність та інші форми
втрати контролю над ситуацією. Фізіологічно це проявляється тремтінням, пришвид-
шеним неглибоким диханням, головним болем, сонливістю, напруженістю м’язів,
нетравленням і змінами зору та слуху.
Коли ми опиняємося в зоні пригніченості (на умовній схемі це «нижче» зони стійкості),
то переживаємо зниження реакцій. З’являються відчуття сонливості, виснаженості,
відсутності енергії та небажання вилізати з-під ковдри чи щось робити. Ми почуває-
мося ізольованими та одинокими, загальмованими, невмотивованими, неоптимістич-
ними або незацікавленими в тому, що нас зазвичай тішить. Дуже важливо зазначити,
що оскільки і зона пригніченості, і зона збудженості є станами розбалансування орга-
нізму, вони не є протилежними одна одній і можуть мати схожі «симптоми», а ми здат-
ні «перестрибувати» від однієї до іншої, коли почуваємося розбалансованими.
На шостому уроці учні й учениці дізнаються про ці три зони через історії та сценарії,
а відтак даватимуть одні одним поради про те, як повернутися в зону стійкості за до-
помогою навичок, які вони вже засвоїли (ресурсність, заземлення, зчитування і стра-
тегії «Миттєва допомога!»).
Уміння відстежувати стан свого тіла є дуже важливим для нашого благополуччя і ща-
стя, оскільки автономна нервова система спроможна «відключати» окремі частини
нашого мозку «коротким замиканням» (а це негативно впливає на здатність приймати
рішення і контролювати себе). Людина, яка уміє залишатися в зоні стійкості, отримує
чимало вигод для свого тіла: зокрема, вона спроможна підтримувати умиротворений
стан розуму та краще контролювати власну поведінку та емоційні реакції.
Урок сьомий, «Як доброта і безпека впливають на тіло», перекидає місток від цього
розділу назад до першого та його тем — щастя, доброти і класних домовленостей.
Тепер, коли учнівство знає про важливу роль тіла у благополуччі та щасті людини,
воно краще розуміє, чому потрібно проявляти доброту і доброзичливість одне до од-
ного. Діти дізнаються, що байдуже та підле ставлення до інших призводить до стресу,
а тіло реагує на стрес різними неприємними способами, які, зокрема, знижують нашу
здатність бути щасливими. Учнівство досліджує ідею про те, що оскільки ми усі вза-
ємопов’язані та перебуваємо у спільному просторі, то здатні допомагати одні одним
залишатися у своїх зонах стійкості чи повертатися до них, коли втрачаємо баланс.
Може бути так, що вправи із цього розділу не дадуть миттєвих результатів чи осмис-
лень, яких вам би хотілося. Не знеохочуйтеся, адже часто навіть дорослим спершу
складно помічати та описувати самовідчуття. Іноді треба зробити ту чи іншу вправу
кілька разів, щоб діти навчилися звертати увагу на тілесні самовідчуття, розуміти,
приємні / неприємні вони чи нейтральні, та використовувати навички ресурсності
й заземлення. Навіть якщо осмислення (інсайти) з’являться досить швидко, для
перетворення навичок на утілене розуміння їх потрібно неодноразово повторити.
А з часом діти можуть почати використовувати ці навички спонтанно, особливо
у складних або стресових ситуаціях.
Чимало з цих навичок розроблені на матеріалах про травматичний досвід і стійкість
та ґрунтуються на великому пласті наукових і клінічних досліджень. Цілком можли-
во, що коли ви вивчатимете тілесні самовідчуття, окремі учні й учениці зіткнуться
зі складними переживаннями, з якими ви не впораєтеся самостійно, особливо якщо
ці діти уже постраждали від травматичного досвіду. У ситуації несподіваної реакції
на вправу ви можете одразу ж запропонувати дитині якусь зі стратегій «Миттєва
допомога!». Також рекомендуємо звернутися для підтримки і поради до шкільного
психолога, якщо він у вас є, або до мудрих колег, наставників чи адміністраторів.
Утім, СЕЕН ґрунтується на стійкісноорієнтованому підході, суть якого полягає в тому,
щоб підсилити сильні сторони кожної дитини, а не лікувати пережиті нею травми.
Навички, подані у програмі СЕЕН, здатні підсилити благополуччя кожного і кожної,
хто ними користуватиметься, незалежно від рівня травмованості. Коли учнівство
навчиться збалансовувати нервову систему, йому легше даватимуться такі складові
СЕЕН, як відточування уваги та розвиток емоційної усвідомленості.
«Розігріви» та повторювані вправи

Починаючи від другого розділу, практика стає ще важливішою для соціально
емоційного та етичного навчання. Ви помітите, як «розгортатимуться» «розігріви»
у цьому розділі: кожен наступний ґрунтуватиметься на матеріалах попереднього
уроку. Ви можете обрати «розігрів», який найбільше підходить вашому класові,
та використовувати його навіть тоді, коли не проводите повний урок СЕЕН. І хоча
більшість уроків містять так звані рефлексійні практики для утіленого розуміння,
повторення «розігрівів» та вправ для осмислення (зі змінами, доречними, на ваш

розсуд, саме для вашого класу) дуже допоможе учнівству глибше засвоїти вивчені
матеріали — так, що ці навички стануть для них звичною справою.
Особиста практика учнів і учениць

На цьому етапі СЕЕН важливо розуміти, що ваші учениці й учні поступово дійдуть
до особистих версій набутих навичок, особливо для неформального (позашкільного)
використання. Якщо схочете підтримати їх у цьому, важливо не забувати, що усі діти
різні, і що різні óбрази й дії заспокоюють одних дітей та розбурхують інших. Навіть такі
прості речі, як звук дзвінка, зображення милої тваринки, поза йоги, тривале мовчання
чи довгі вдихи і видихи, можуть виявитися неприємними для окремих учнів і учениць,
а відтак притуплятимуть їхню здатність заспокоїтися чи зосередитися. Із часом ви самі
це помітите, коли будете спостерігати за своїми дітьми, запитувати їх про вподобання
та пропонувати варіанти на вибір, із яких вони зможуть скомпонувати особисті прак-
тики, які найкраще підходитимуть кожному/-ій учневі/-ениці індивідуально.

Звісно, що глибше ви самі володітимете цими практиками, то краще передаватимете їх
дітям. Рекомендуємо вам спершу спробувати їх самостійно і з колегами, друзями чи рід-
ними. Чим більше досвіду ви матимете, тим легше вам буде робити ці практики з дітьми.
Усі вправи другого розділу можна виконувати зі старшими дітьми та дорослими.
Що ще почитати
Наповнення цього розділу великою мірою ґрунтується на працях Елейн Міллер
Керес та Trauma Resource Institute, які радо поділилися своїми напрацюваннями.
Учителі й учительки, які глибше цікавитимуться навичками, поданими у другому
розділі, можуть познайомитися з книжкою Елейн Міллер-Керес «Вибудовуємо стій-
кість до травм: стійкі особистості і стійкі громади» (Building Resilience to Trauma:
The Trauma and Community Resiliency Models, 2015, не перекладена українською
мовою) або відвідати сайт www.traumaresourceinstitute.com.
Також рекомендуємо книжку Бесселя ван дер Колка «Тіло виривається уперед: роль
мозку, свідомості та тіла у зціленні від травм» (The Body Keeps the Score: Brain, Mind
and Body in the Healing of Trauma, 2015, не перекладена українською мовою).
Дата:

Цим листом повідомляємо, що ваша дитина починає вивчати другий розділ програми
СЕЕН, «Виховання життєвої стійкості». Як ви пригадуєте, соціально-емоційне й етич-
не навчання — це програма для дошкільної та шкільної освіти, розроблена спеціаліс-
тами Університету Еморі (Атланта, США) з метою підсилити соціальний, емоційний
та етичний розвиток дітей і молоді.
У другому розділі ваша дитина освоїть методи, які допомагають урегульовувати нерво-
ву систему і підсилювати стійкість до стресу та негараздів. Зокрема, він / вона навчить-
ся помічати тілесні самовідчуття, які сигналізують про благополучний чи стресовий
стан (ця навичка називається «зчитуванням»), та вивчить прості стратегії для заспоко-
єння тіла. Ці техніки ґрунтуються на обширних наукових дослідженнях ролі автономної
нервової системи у фізіології стресу. Ми заохочуватимемо вашу дитину обрати і вико-
ристовувати саме ті навички, які найкраще підходять саме їй.
Практика удома
Навички, які ваша дитина засвоїть під час проходження цього розділу, ви можете
спробувати і на собі, адже вони підходять не лише дітям, а й дорослим. Заохочуємо
вас розмовляти зі своєю дитиною про те, як помічати стрес у тілі, як тіло сигналізує
про стрес і як стресовий стан відрізняється від стану благополуччя. Добре також пого-
ворити про те, якими позитивними стратегіями ви користуєтеся для підтримання себе
у стані стійкості та які стратегії підходять для таких ситуацій. Запитайте свою дитину,
які техніки вона вивчає у школі, і попросіть її / його показати їх вам.
Попередні розділи
У першому розділі діти вивчали концепції доброти і співпереживання та їхній зв’язок
із щастям і благополуччям.

62
РОЗДІЛ 2 Виховання життєвої стійкості
Вивчаємо самовідчуття
УРОК
1
Мета уроку
Перший урок присвячений вивченню (їх розробили Елейн Міллер-Керес

фізичного самовідчуття учнів і учениць і Trauma Resource Institute) — це інстру-
та створенню словничка для його менти, покликані миттєво допомогти
описання. Самовідчуття — це важливо, дітям повернутися до зрівноваженого
бо воно свідчить про стан нервової стану, якщо вони «розбалансували-
системи. Учениці й учні також засво- ся» — наприклад, надміру розхвилю-
ять стратегії «Миттєва допомога!», для валися. Стратегії також підходять для
яких потрібно навчитися відчувати вивчення самовідчуття та освоєння
предмети довкола себе. Ці стратегії вміння дослухатися до себе.
• складуть список слів, що описують
різні самовідчуття;
• навчатимуться дослухатися до зов-
нішніх відчуттів, паралельно освоюю-
чи стратегії «Миттєва допомога!» для Увага і самоусвідомленість
повернення відчуття рівноваги.
• великий аркуш паперу або дошку,
щоб записувати список слів, що
позначають самовідчуття;
• роздруківки стратегій «Миттєва
допомога!» (необов’язково);
• маркери.
Урок 1 | Вивчаємо самовідчуття 63
«РОЗІГРІВ» | 4 хвилини • Самовідчуття бувають приємними,

неприємними або нейтральними.
• Доброго ранку. Згадайте сьогоднішній
ранок — з моменту, як ви прокинулися, • Існують прості стратегії, за допомогою
і до приходу в клас. Підніміть руку, яких можна допомогти своєму тілові
з ким трапилося (або хто з вас зроби- заспокоїтися та почуватися в безпеці.
ли) щось добре. Хтось хоче поділитися
з класом? Матеріали для уроку
• Чи хтось із вас чинили добро за на- Підготуйте:

шими шкільними домовленостями*? • великий аркуш паперу або дошку;
За якими саме? Як ви себе при цьому
• маркери.
почували?
• Чи бачили ви, щоб інші люди утілювали Схема дій
якусь із домовленостей? Опишіть, будь • Пригадайте з дітьми п’ять чуттів та пого-
ласка. Що ви відчували при цьому? воріть, для чого ми їх використовуємо.
• Як ви гадаєте, що буде, якщо ми й на- Обговоріть нервову систему і як вона
далі робитимемо добро одні одним? пов’язана з чуттями. Розгляньте понят-
тя самовідчуття (сприйняття власного
фізичного стану).
ПРЕЗЕНТАЦІЯ / ОБГОВОРЕННЯ |
10 хвилин • Спільно з учнями й ученицями скла-
Що таке самовідчуття? діть список слів, які описують само-
відчуття.
Огляд
o Якщо діти озвучують фрази типу
Під час презентації ви допоможете «Почуваюся добре!» — це почут-
ученицям і учням зрозуміти, що таке са- тя, а не конкретне самовідчуття.
мовідчуття, а також скласти список слів, Заохотьте їх описати це почуття сло-
які їх описують. Так з’явиться спільний вами — поставте їм запитання на зра-
словничок на тему самовідчуття. зок «А як це “добре” відгукується
в тілі?» або «А де в тілі ви це відчува-
Що вивчатимемо єте?». Нічого страшного, якщо дітям
• Як ми сприймаємо зовнішній світ за до- спадатимуть на думку слова, які
помогою п’яти чуттів, так само можемо не зовсім описують самовідчуття, —
дослухатися до самовідчуття всередині далі будуть вправи, які допоможуть
свого тіла. їм краще зрозуміти це поняття.
* Про концепцію шкільних домовленостей ішлося в попередньому розділі. Його переклад українською
наразі здійснюється і буде презентовано з повним обсягом матеріалів дещо пізніше. Тож поки що можна
просто перед проведенням цього уроку попросити учнів і учениць зробити добру справу або пригадати
добрі справи, які вони робили раніше.
64 Рання початкова школа | Розділ 2 | Виховання життєвої стійкості
Підказки для вчительства • Подумаймо, які є п’ять чуттів? Ними ми

сприймаємо зовнішній світ: бачимо,
• Самовідчуття — це фізичне відчуття,
чуємо, нюхаємо, торкаємося й пробу-
яке з’являється в тілі: наприклад, те-
ємо на смак.
пло, холод, поколювання, розслаблен-
ня, важкість, напруженість, легкість, • Що в зовнішньому світі ми сприй-
відкритість тощо. Слова, які описують маємо за допомогою п’яти чуттів?
фізичне самовідчуття, не варто плутати Розгляньмо одне з них — слух: по-
із загальними станами — добре, пога- сидьмо хвилинку в тиші й звернімо
но, скуто, полегшено тощо, а також з увагу на звуки, які за цей час почуємо.
емоціями — щасливі, сумні, налякані, Що ви почули? Хтось хоче поділитися
захоплені та ін. Коли діти складуть про інше чуття? Що ви бачите? Чого
список слів на позначення самовідчут- торкаєтеся? Що вам пахне?
тів, їм буде легше розпізнавати власні
• Наше тіло має спеціальні засоби, щоб
фізичні стани, а це, своєю чергою,
відчувати зовнішній світ, а також вну-
допоможе стежити за тілесним само-
трішній — те, що відбувається всере-
почуттям.
дині. Ці засоби називаються нервовою
• Якщо ви готові, дуже бажано також системою.
розповісти учнівству про роль нервової
• «Нервова система» називається так
системи: тієї частини тіла, завдяки якій
тому, що в тілі є дуже багато нервів,
ми відчуваємо себе зсередини, а також
які відправляють інформацію з різних
сприймаємо світ назовні (наприклад,
частин тіла до мозку й отримують її
за допомогою п’яти чуттів), і яка підтри-
від нього. Ми дізнáємося цікаві речі
мує нашу життєдіяльність — регулює ди-
про нервову систему, які допоможуть
хання, серцебиття, кровотік, травлення
нам щасливіше й здоровіше проводи-
та інші важливі функції організму. Увесь
ти час разом.
цей розділ націлений на те, щоб дати уч-
нівству розуміння нервової системи (зо- • Отже, за допомогою чуттів ми сприй-
крема, автономної). Матеріал і навички маємо світ поза тілом — чуємо запахи
можна викладати без уживання терміна і звуки, наприклад. Дослухаймося,
«нервова система», замінивши його чи «почуємо» ми щось усередині своїх
словом «тіло», але якщо вам вдасться тіл. Покладімо одну руку на серце,
поступово дати дітям розуміння авто- другу — на живіт, і ненадовго заплющ-
номної нервової системи, це допоможе мо очі. Зверніть увагу, чи відчуваєте ви
їм ще краще засвоїти матеріал. щось у своєму тілі.
• Наприклад, це може бути жар або
холод. Подібні відчуття називаються
• Ми вже вивчали доброту й щастя. самовідчуттями — бо це про вас самих.
Сьогодні поговоримо про те, як чуття
• Самовідчуття — це те, що відчуває
допомагають зрозуміти, що відчуває
наше тіло. Воно говорить нам про свої
наше тіло.
відчуття — про само-відчуття.
• Поміркуймо про те, що ми сприймає- від чогось? Якою частиною тіла ти це

мо в зовнішньому світі, а потім разом відчуваєш?». Можете допомогти дітям
складемо список самовідчуттів. власним прикладом: «Коли я думаю
про те, щоб трохи повеселитися, то
o Коли ви торкаєтеся парти — вона
відчуваю тепло в плечах і на щоках».)
тверда? М’яка? Тепла чи холодна?
o Коли торкаєтеся свого одягу, він
м’який? Шершавий? Гладенький? ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 12 хвилин
Ще якийсь? Відчуття зовнішні та внутрішні*
o Візьміть до рук олівець або ручку. Огляд

Коли ви торкаєтеся їх, вони круглі?
• Ця вправа покликана допомогти учени-
Пласкі? Теплі чи холодні? Гострі?
цям і учням зрозуміти, що ми відчува-
Які ще?
ємо речі в зовнішньому світі (за допо-
o Чи є ще щось на вашій парті, що могою п’яти чуттів) та всередині себе
можна описати словами-чуттями? (коли дослуховуємося до того, що від-
• А тепер подумаймо про те, що ми від- бувається в нашому тілі, і називаємо це
чуваємо всередині. Ось приклад: коли певними словами).
ми стоїмо на сонці, тіло підказує, що • Trauma Resource Institute розробив так
йому гаряче, і ми переходимо в тінь, звану модель стійкості спільнот, яка
де прохолодно. Спершу тіло відчу- охоплює, зокрема, стратегії «Миттєва
ває спеку, а коли ми переміщаємося допомога!». Їх суть зводиться до того,
в тінь — приємну прохолоду. Поміркуй щоб зайняти мозок чимось незначним
мо про те, які ще самовідчуття у нас або скерувати увагу на самовідчуття.
бувають усередині. Доведено, що коли нервова система
• Спробуймо разом називати все, що збуджена, тіло можна миттєво заспо-
спаде на думку. Якщо будемо не впев- коїти, якщо певними діями скерувати
нені, що це самовідчуття, я запишу це увагу на самовідчуття. Ця вправа для
слово окремо ось тут. осмислення базується на окремих
стратегіях «Миттєва допомога!» і пара-
• (Деяким дітям можуть знадобитися
лельно закладає фундамент для відто-
окремі підказки для розуміння само-
чування уваги як навички (над якою
відчуттів. Тут допоможуть такі запи-
учнівство працюватиме і на подальших
тання: «Що ти відчуваєш усередині,
етапах програми СЕЕН), оскільки всі ці
коли тобі хочеться спати? Яка частина
стратегії побудовані на увазі.
тіла підказує тобі, що ти хочеш спати?
А коли хочеш їсти? Що ти відчуваєш, Що вивчатимемо
коли тобі весело? А коли ти щасли-
• Як ми сприймаємо зовнішній світ за до-
вий / щаслива? Коли ти займаєшся
помогою п’яти чуттів, так само можемо
улюбленим видом спорту, що відчу-
дослухатися до самовідчуттів усередині
ваєш усередині? А коли ти в захваті
свого тіла.
• Самовідчуття бувають приємними, Підказки для вчительства

неприємними або нейтральними.
• Коли учениці й учні вивчатимуть вплив
• Існують прості стратегії, за допомогою стратегій на їхнє тіло, важливо, щоб
яких можна допомогти своєму тілові вони також навчилися розрізняти при-
заспокоїтися та почуватися в безпеці. ємні, неприємні й нейтральні самовід-
чуття. Оскільки ці означення (приємні,
Матеріали для уроку неприємні й нейтральні) та здатність
Підготуйте: прив’язувати їх до конкретних тілесних
відчуттів дуже важливі для всього на-
• (необов’язково) розмножені роздат-
вчального процесу цього розділу, варто
кові матеріали про станції «Миттєва
час від часу пригадувати з учнівством
допомога!», якщо будете їх робити;
цю тріаду. При цьому певне самовід-
• постери стратегій «Миттєва допомога!» чуття не обов’язково завжди однакове:
(обидва пункти подано наприкінці цього тепло, наприклад, у деяких ситуаціях
уроку). може бути приємним, в нших — непри-
ємним або нейтральним.
Схема дій
• Зверніть увагу: не всі стратегії «Мит-
• Виберіть одну з важливих стратегій тєва допомога!» підійдуть усім учням
«Миттєва допомога!», яку опрацюєте і ученицям. Одним сподобається
з усім класом. Дотримуйтеся вказівок, тиснути на стіну, іншим — спиратися
поданих нижче, щоб спокійно поста- на неї. Комусь хотітиметься торкати-
вити дітям запитання про самовідчуття. ся меблів у класі, комусь ні. У цьому
Покажіть їм постер цієї стратегії. процесі дуже важливо, щоб кожна
• За такою ж схемою можна опрацюва- дитина знайшла стратегію для себе,
ти інші стратегії «Миттєва допомога!», а ви як учитель / учителька повинні
якщо у вас буде час. За потреби вправу дізнатися, яка стратегія підходить
можна повторювати. кому з дітей. Це — процес вибудо-
вування тілесної грамотності: ро-
• Примітка: учні й учениці можуть позна-
зуміння свого тіла та того, як воно
йомитися зі стратегіями «Миттєва допо-
переживає позитивні стани й стани
мога!» у форматі станцій довкола класу.
стресу. Може навіть бути так, що
Скористайтеся необхідними матеріала-
стратегія працює в одних ситуаціях
ми або придумайте власні й розкладіть
і не ефективна в інших, тому краще
їх по класу. Нехай діти об’єднаються
засвоїти їх по кілька.
у пари, обійдуть клас та виберуть собі
станцію до вподоби. Вони можуть • Після того, як діти познайомляться
попрактикуватися удвох, а тоді взаємно зі стратегіями «Миттєва допомога!»
поділитися враженнями. Коли всі про- і спробують деякі з них, можна також
йдуть принаймні по дві стратегії, зберіть попросити їх намалювати власні станції
клас докупи й попросіть розповісти, хто «Миттєвої допомоги!» і розмістити їх
що пробували і що вони відчували. по класу.
Ось кілька стратегій. Нижче подано при- це вдалося. (Примітка: вправу можна
клади формулювань для проведення цієї також виконувати під музику. Увімкніть
вправи, щоб устигнути познайомитися мелодію й запитайте учениць і учнів,
з кількома з них паралельно. що відбувається всередині, коли вони
слухають музику.)
• Зверніть увагу на звуки в класі, а потім —
за межами класу. • (Коли більшість дітей піднімуть руки,
попросіть кількох учнів і учениць
• Назвіть кольори, які є в класі.
поділитися.)
• Торкніться меблів поруч із вами. Звер-
• Що відбулося з нашими тілами, коли
ніть увагу на температуру й текстуру
ми прислухалися до звуків у класі
поверхні (гаряча, холодна, гладка,
та поза ним? На що ви звернули
шершава чи ще якась).
увагу? (Дайте можливість поділити-
• Силою натисніть долонями на стіну, ся враженнями. Можете зазначити,
зверніть увагу на відчуття у м’язах. що коли ми прислухаємося, то сидимо
• Полічіть від 10 до 1. тихо й нерухомо.)
• Тепер звернімо увагу на те, що відбу-
вається всередині тіла, коли ми так
• Пригадуєте, ми говорили, що хочемо поводимося.
відчувати щастя й добро?
• Наші самовідчуття бувають приєм-
• Наші тіла теж можуть почуватися ними, неприємними і нейтральними,
щасливими й нещасними. Якщо ми тобто «ніякими». Не буває правиль-
почнемо звертати на це увагу, то них і неправильних самовідчуттів.
зможемо робити ті речі, які наше тіло Вони існують для того, щоб повідом-
відчуває як добрі. ляти нам щось: наприклад, про те,
• Зараз ми спробуємо кілька вправ на що на сонці спекотно і треба перемі-
чуття й подивимося, чи відбувається ститися в тінь. Нейтральні — це щось
щось у нашому тілі. посередині, вони не є ані приємними,
ані неприємними.
• Почнімо з чуттів, скерованих назовні.
• Тепер прислухаймося до речей у класі
• Прислухаймося: чи вдасться нам та поза ним, яких ми не помічали рані-
почути три різні звуки в цьому класі. ше. (Пауза.)
Послухайте, а тоді піднімайте руку,
якщо почули три звуки. (Зачекайте, • Що ви помічаєте всередині свого тіла,
поки більшість дітей піднімуть руки.) коли прислухаєтеся? Чи є якісь само-
відчуття у тілі просто зараз? Підніміть
• Ділімося: хто з вас почули які три зву- руку, якщо так.
ки? (Запитуйте окремих дітей.)
• Що ви помітили? Де саме? Це відчуття
• Тепер глянемо, чи вдасться нам роз- приємне, неприємне чи нейтральне?
пізнати три різні звуки за межами (Хай учні й учениці поділяться.)
цього класу. Піднімайте руки, кому
• Тепер пошукаймо предмети певно- ПІДСУМКИ | 4 хвилини

го кольору в нашому класі. Почнімо
• Що ви сьогодні дізналися про самовід-
з червоного.
чуття?
• Озирніться довкола: чи знайдете ви
• Які слова описують самовідчуття?
три червоні предмети в цьому класі?
• Як знання про самовідчуття можуть
• Зверніть увагу на відчуття всередині
допомогти нам бути щасливішими
свого тіла, коли знаходите червоний
й здоровішими? Як гадаєте, коли ці
предмет. Чи є в когось якісь відчуття?
вправи «Миттєва допомога!» можуть
Підніміть руку, якщо так.
бути корисними?
• Які вони, ці відчуття? Приємні, непри-
• Запам’ятаймо те, що ми вивчили,
ємні чи нейтральні?
і подивимося, чи знадобиться це нам
Скористайтеся цим форматом для ви- усім наступного разу.
вчення різних стратегій «Миттєва допо-
мога!», якщо у вас буде час; за потреби
повторіть вправу.
Стратегія Які самовідчуття Вони приємні,

ви помітили неприємні
у своєму тілі? чи нейтральні?
Назвіть шість кольорів у цій кімнаті.
Полічіть від 10 до 1.
Зверніть увагу на три різні звуки

в класі та за його межами.
Повільно випийте склянку води.

Відчуйте її в роті та горлі.
Хвилину погуляйте класом. Зверніть

увагу, що відчувають ступні на підлозі.
Міцно стисніть докупи дві долоні або

потріть одна об одну, щоб нагрілися.
Торкніться меблів або поверхні

поруч. Зверніть увагу на їхню темпе-
ратуру і текстуру.
Повільно натисніть на стіну доло-

нями або спиною, зверніть увагу
на відчуття у м’язах.
Озирніться довкола класу: на чому

зупиняється ваша увага?
Стратегія «Миттєва допомога!»
Станція 1
Повільно випийте склянку води.

Відчуйте її в роті та горлі.
Що ви відчуваєте всередині?
Вам приємно, неприємно, нейтрально?
Станція 2
Назвіть шість кольорів, які ви бачите.

Станція 3
Озирніться довкола класу:

на чому зупиняється ваша увага?
Станція 4
Обійдіть клас і полічіть від 10 до 1.

Станція 5
Торкніться меблів або поверхні поруч.

Зверніть увагу на їхню температуру і текстуру.
Станція 6
Міцно стисніть докупи дві долоні

або потріть одна об одну, щоб нагрілися.
Станція 7
Зверніть увагу на три різні звуки

в класі та за його межами.
Станція 8
Обійдіть класну кімнату.

Зверніть увагу, що відчувають ступні на підлозі.
Станція 9
Повільно притисніть долоні чи спину

до стіни або дверей.
79
Ресурсність
УРОК
2
Мета уроку
Мета уроку — допомогти учнівству «ресурсність»). Коли ми звертаємо

навчитися користуватися особистим увагу на ці самовідчуття (це називаєть-
ресурсом (тут — малюнками доброти ся «зчитування»), а тоді зосереджує-
з розділу 1), щоб підсилити відчуття мося на приємних або нейтральних
комфорту в тілі. Особисті ресурси — самовідчуттях, то тіло розслабляєть-
це внутрішні, зовнішні або вигадані ся і повертається в зону стійкості
речі, які допомагають підсилити (про неї учнівство дізнається пізніше).
відчуття тілесного комфорту. Кожна Ресурсність і зчитування — це навички,
людина має унікальний набір особи- які з часом відточуються і формують
стих ресурсів. Думки про свій ресурс нашу «тілесну грамотність», тобто умін-
підсилюють відчуття тілесного ком- ня розуміти своє тіло та його реакції
форту і благополуччя (це називається на стани стресу й комфорту.
• дізнаються, як використовувати осо-
бистий ресурс, щоб заспокоювати
та розслабляти тіло;
• засвоять навичку розпізнавати і зчи-
тувати тілесні самовідчуття. Саморегуляція
• малюнки доброти, над якими діти
працювали під час уроків розділу 1.
Якщо у вас немає таких малюнків,
можна створити нові, але на це
потрібен додатковий час.
«РОЗІГРІВ» | 5 хвилин ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 20 хвилин

Малюнок доброти як особистий ресурс
• Попрактикуймо кілька стратегій «Мит-
тєва допомога!», з якими ми познайо-
Огляд
милися на попередньому уроці. (Мо-
жете виставити зображення стратегій Під час виконання цієї вправи учні й уче-
із попереднього уроку та дозволити ниці покажуть іншим свої малюнки, а тоді
учням і ученицям вибрати одну з них.) простежать за тілесними самовідчуттями,
звертаючи особливу увагу на приємні
• Прислухаймося і спробуймо почути
та нейтральні.
три різні звуки всередині класу.
• А тепер прислухаймося до того, що Що вивчатимемо
відбувається за його межами: спро- • Самовідчуття бувають приємними,
буймо почути інші три звуки. неприємними або нейтральними; одне
• Що ми помічаємо усередині тіла, коли і те ж самовідчуття (наприклад, тепло)
робимо цю вправу? Це приємні чи ней- може бути будь-яким із цих трьох.
тральні відчуття? Пам’ятаєте, нейтраль- • Коли ми зосереджуємося на приємних
ні — це «ніякі»: ані приємні, ані неприємні. та нейтральних самовідчуттях, наше
• Озирнімося довкола класу: на чому зу- тіло розслабляється.
пиняється ваша увага? Це приємне чи • Ми можемо використовувати свої осо-
нейтральне? Це може бути предмет, бисті ресурси та увагу, щоб розслаб
колір, найкращий друг або подруга ляти своє тіло.
чи що завгодно.
• Тепер перевіримо, що відбувається
в тілі. Що ви помічаєте, як почувається Підготуйте:
ваше тіло? Можете знайти якесь приєм- • малюнки доброти, над якими діти пра-
не або нейтральне самовідчуття у тілі? цювали під час уроків розділу 1.
• Чи є хтось серед вас, кому не вдало-
ся знайти приємне або нейтральне Схема дій
самовідчуття у тілі? Якщо так, підніміть Дотримуйтеся поданого прикладу, щоб
руку, будь ласка. (Якщо хтось із дітей уперше провести з дітьми практику
піднімуть руки, допоможіть їм пере- ресурсності.
ключити увагу на іншу частину тіла,
яка дає приємні самовідчуття.) Підказки для вчительства
• Тепер, коли ми познаходили приємні • Ресурсність — це практика пригадуван-

або нейтральні самовідчуття, хвилинку ня чогось, що викликає у нас відчуття
посидьмо в тиші та уважно простежмо підвищеного комфорту, безпеки й за-
за цим місцем у тілі. Зверніть увагу на хищеності. Те, що людина пригадує для
те, чи відчуття зміниться, чи залишить- ресурсності, називається «особистим
ся таким самим. ресурсом». Відслідковування тілесних
Урок 2 | Ресурсність 81
самовідчуттів, які виникають у процесі, зупинитися і зосередитися на тому са-

називається «зчитуванням». Коли ми мовідчутті. Саме пауза і усвідомленість
зчитуємо в тілі приємне або нейтраль- приємного або нейтрального само-
не самовідчуття, то можемо ненадовго відчуття дає тілові змогу розслабитися
затримати на ньому увагу і простежити і поринути у відчуття безпеки. Якщо
за ним — чи буде воно змінюватися, учень / учениця і далі зчитує негативні
чи ні. Так самовідчуття поглибиться, самовідчуття, запитайте його / її, чи є
і це допоможе тілові розслабитися. якесь місце в тілі, яке почувається кра-
ще, а тоді дайте змогу зробити паузу
• Попри те, що у всіх нас є нервова
і зосередитися на ньому.
система, різні люди мають різні осо-
бисті ресурси та переживають неод- • Примітка: одне й те саме самовідчуття
накові самовідчуття у стані комфорту (до прикладу, тепло) може бути при-
або стресу. Якщо під час зчитування ємним, неприємним чи нейтральним.
ми звертаємо увагу на неприємні Те саме можна сказати про прохо-
самовідчуття, то можемо спробувати лоду. Власне тому обов’язково треба
знайти таке місце в тілі, яке почуваєть- запитувати учнівство, чи конкретне
ся краще, і зосередитися на ньому. Це самовідчуття зараз є приємним, не-
називається «змістити (увагу) й зафіксу- приємним або нейтральним, щоб діти
вати». Якщо ж увага під час зчитування навчилися зчитувати своє тіло в такий
зупиняється на приємному або ней- спосіб. Також зверніть увагу на те,
тральному самовідчутті, можемо нена- що нервова система реагує на подраз-
довго затриматися на ньому. Як ми вже ники дуже швидко. Тому якщо задовго
згадували, мовчазна увага поглиблює вичікувати, увага дітей після перегляду
самовідчуття та сигналізує тілові, що малюнків доброти зміститься на щось
воно в безпеці — тому тіло, як правило, інше і вони перестануть переживати
у відповідь розслабляється. самовідчуття, пов’язані з пригадуван-
ням добрих учинків. Із практикою ви
• Цілком можливо, що під час практики
навчитеся правильно підбирати трива-
ресурсності учні й учениці ділитимуться
лість для таких вправ.
самовідчуттями, спричиненими чимось
іншим, а не переглядом малюнків
доброти. Наприклад, хтось із учнівства
може нервувати через виступи перед • Пригадуєте, ми говорили про те, що
класом, і тоді описуватиме самовідчут- доброта подобається усім?
тя, пов’язані з цим. Якщо так станеться, • Сьогодні ми поговоримо про те,
ви можете скерувати такого учня чи як приємні для нас речі можуть ви-
таку ученицю назад до малюнка добро- кликати тілесні самовідчуття, коли ми
ти і подивитися, чи спричинить це в на них дивимося або думаємо про них.
ньому / ній якісь приємні або нейтраль-
• Хто пам’ятає, як називається та части-
ні самовідчуття. Якщо дитина скаже,
на в тілі, яка відчуває і передає інфор-
що так і сталося, попросіть її ненадовго
мацію нашому мозкові? Правильно,
це нервова система. Зараз ми дізнає- запитання (не вичікуйте надто довго —

мося про неї дещо нове. самовідчуття можуть минути):
• Самовідчуття бувають приємними, не- • Що ти помічаєш усередині свого тіла,
приємними або ніякими. Якщо вони ані коли згадуєш намальований тобою
приємні, ані неприємні, ми називаємо їх добрий учинок?
«нейтральними» — чимось посередині.
• Чи є якісь самовідчуття у твоєму тілі
• Які тілесні самовідчуття, на вашу дум- зараз?
ку, можуть бути приємними, неприєм-
• А це самовідчуття, яке ти називаєш,
ними або ніякими?
воно приємне, неприємне чи ніяке?
• Як щодо тепла? Коли воно буває при-
• Які ще самовідчуття з’являються у
ємним? А коли неприємним? А ніяким?
твоєму тілові тоді, коли ти пригадуєш
• А прохолода? цей добрий учинок?
• А коли у вас багато енергії й руху • Хтось іще хоче поділитися?
усередині тіла? Коли це самовідчуття
• Ви можете також дозволити дітям
буває приємним? А було так, що ви
розповісти про інші речі, окрім малюн-
відчували приплив енергії, але це
ка доброти, від яких вони почуваються
неприємно? Або нейтрально, ніяк?
щасливими і захищеними.
• Тепер витягнімо малюнки доброти, які
• Якщо вам хочеться подумати про щось
ми робили раніше.
інше, окрім свого малюнка доброти,
• Подивіться на свій малюнок. Прига- то подумайте — про якусь людину,
дайте, про що він. місце, тварину, річ чи спогад, від думок
про які вам стає добре. Поділіться
• Якщо хочете, зверніть увагу на те, що
своїми самовідчуттями.
найбільше впадає вам у вічі на вашому
малюнку, і торкніться цієї частини. Дайте можливість висловитися кільком
дітям і кожному й кожній поставте по-
• Які у вас зараз тілесні самовідчуття? При-
дані вище запитання. Цілком можливо,
ємні, неприємні, нейтральні? Чи є різни-
що коли учень чи учениця ділитиметься
ця між самовідчуттями, коли ви просто
враженнями і переживатиме приємні
дивитеся і коли торкаєтеся малюнка?
самовідчуття, у його чи її тілі відбувати-
• Хто хоче показати свій малюнок усім? муться помітні зміни, пов’язані із розсла-
Дуже важливо, щоб коли хтось із учнів бленням. Це можуть помітити в собі й інші
і учениць розповідатиме, решта уважно учні та учениці. Якщо так станеться, дайте
дивилися і слухали. дітям можливість поділитися засвідчени-
ми тілесними змінами з класом.
Дайте можливість кільком учням і уче-
ницям по черзі показати й описати свої Після того, як попрактикуєте цей процес
малюнки. Одразу після того, як дитина двічі або більше, діти зможуть виконувати
показала малюнок, поставте їй такі подібні вправи парами й ділитися одне
з одним.
Урок 2 | Ресурсність 83
• Що ми дізналися про особисті ресурси
та самовідчуття?
• Які самовідчуття з’явилися у нас, коли
ми дивилися на свої особисті ресурси?
• У якій частині тіла ми переживали ці
самовідчуття?
• Як гадаєте, чи зможемо ми віднайти
для себе інші особисті ресурси в май-
бутньому?
• Як гадаєте, коли вам буде неприєм-
но, ви зможете скористатися одним
зі своїх особистих ресурсів, щоб допо-
могти тілові почуватися краще?
84
Складаємо скриню скарбів

УРОК
3
Мета уроку
Цей урок ґрунтується на попередній получчя. Ресурсів у кожного та кож-

вправі і допомагає учнівству створити ної може бути більше, ніж один, бо
власні «скрині скарбів» із особисти- різні ресурси можуть спрацьовувати
ми ресурсами. Особисті ресурси — у різних ситуаціях. Наприклад, одні
це внутрішні, зовнішні або уявні речі, заспокоюють, коли ми гіперактивні,
що стимулюють самовідчуття у тілі, інші додають енергії, коли нам бракує
які відповідають станові благополуч- сил. Дуже важливо супроводжувати
чя. У кожної людини — свої особисті практику ресурсності зчитуванням,
ресурси. Коли ми думаємо про них, адже саме ця навичка допомагає
тіло переживає самовідчуття благо- виховати у собі тілесну грамотність.
• складуть «скриню скарбів» із особи-
стих ресурсів, якими зможуть надалі
користуватися для заспокоєння
у стресових ситуаціях;
• навчаться користуватися особисти- Саморегуляція
ми ресурсами для розслаблення
і заспокоєння тіла;
• розвинуть у собі навичку визначати
та зчитувати тілесні самовідчуття.
30 хвилин (із додатковою вправою —
40 хвилин)
Урок 3 | Складаємо скриню скарбів 85
«РОЗІГРІВ» | 4 хвилини
Роздайте дітям їхні малюнки доброти
Підготуйте: з попередніх уроків.
• малюнки доброти з розділу 1; • Сядьмо зручніше і візьмімо свої ма-

люнки доброти, які ми робили кілька
• кольорові або білі чисті картки
днів тому.
розміром 10 × 15 см (можна порі-
зати аркуші паперу) та кольорові • Озирніться довкола і запам’ятайте,
фломастери чи ручки для кожної/-го на що ви найперше звернули увагу.
учениці / учня; Це має бути щось приємне або ней-
тральне — предмет, колір, друг / подру-
• невелику коробку, торбину або вели-
га або ще щось.
кий кольоровий конверт для кожної
дитини, яка/-ий слугуватиме «скринею • Зосередьте увагу в тому місці вашого
скарбів» і у якій/-ому діти зберігатимуть тіла, яке зараз почувається приємно
свої малюнки та особисті ресурси; або нейтрально.
• коробку невеликих кольорових • Тепер пригадаймо ситуацію доброти

камінців, кристалів чи подібних пред- або малюнок ресурсу. (Зробіть паузу.)
метів (необов’язково); Роздивіться свій малюнок — чи зможе-
те ви пригадати, який добрий учинок
• приладдя для малювання, щоб
чи який ресурс ви малювали? Де ви
прикрасити скрині зі скарбами
були? Із ким ви були?
(необов’язково).
• Коли ви думаєте про момент доброти
або ресурс, що помічаєте усередині
свого тіла? (Хто з учнівства озвучувати-
ме приємні чи нейтральні самовідчуття,
нехай зосередять увагу на них і трошки
посидять у тиші. Хто поділиться непри-
ємним самовідчуттям, тим нагадайте
про тактику зміщення уваги і фіксації
її на приємнішому самовідчутті або
запропонуйте обрати якусь із стратегій
«Миттєва допомога!».)
• Те, що ми зараз робимо, допомагає
нам краще познайомитися із власним
тілом і навчитися заспокоювати його,
щоб воно почувалося добре.
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 16 хвилин Матеріали для уроку

Створюємо скриню скарбів із особисти-
ми ресурсами*
• кольорові або білі чисті картки розмі-
Огляд ром 10 × 15 см (можна порізати аркуші
паперу) та кольорові фломастери чи
Під час виконання цієї вправи учні й уче-
ручки для кожної/-го учениці / учня;
ниці зрозуміють, що таке особистий
ресурс: щось конкретне (річ, спогад, • невелику коробку, торбину або вели-
подія), від думок чи згадок про що вони кий кольоровий конверт для кожної
почуваються краще. Діти зберуть набір дитини, яка/-ий слугуватиме «скринею
особистих ресурсів, намалюють кожен скарбів» і у якій/-ому діти зберігати-
із них на аркуші та підпишуть його. Аркуші муть свої малюнки та особисті ресурси;
повинні бути невеликими, щоб їх можна
• коробку невеликих кольорових камін-
було скласти і зберігати в коробці (або
ців, кристалів чи подібних предметів
кольоровому конверті) — це буде їхня
(необов’язково); приладдя для малю-
скриня скарбів — особистих ресурсів.
вання, щоб прикрасити скрині зі скар-
За вашим або учнівським бажанням
бами (необов’язково).
її можна назвати інакше — «торбою скар-
бів», «торбою ресурсів», «ящиком із ін- Схема дій
струментами» чи «набором інструментів».
• Повідомте дітям, що сьогодні вони зби-
(Можете замість коробочок роздати дітям
ратимуть власні скрині скарбів, і пояс-
торбинки.) Протягом навчального року
ніть їм, що таке особисті ресурси.
діти можуть доповнювати свої набори
особистих ресурсів та діставати ресурси • Поставте запитання, які допоможуть
звідти за першої потреби. дітям розповісти класові про свої
ресурси.
• Виділіть достатньо часу на те, щоб уче-
• Ми можемо підібрати для себе набір ниці й учні намалювали свої ресурси
ресурсів, якими користуватимемося, і розповіли про них. Поділитися від-
щоб заспокоїти й умиротворити своє чуттями можна цілим класом, у парах,
тіло. групах чи поєднавши обидва способи.
• Нервова система реагує, коли ми ду-
маємо про щось, що нам подобається
і приносить задоволення або відчуття • На цьому уроці дуже важливо, щоб учні
безпеки. й учениці зрозуміли, що є особистими
ресурсами для кожного і кожної з них,
• В одних ситуаціях краще допомагають
розпізнали ресурсну цінність чогось
одні ресурси, в інших — інші.
у своєму житті та як це щось сприяє їх-
• Ресурсність — це навичка, яка відточу- ньому відчуттю благополуччя. У всіх нас
ється частою практикою. є щось (люди, місця, види діяльності,
спогади, мрії тощо), що поліпшує наше • Такі речі називаються особистими

самопочуття, але ми, буває, сприй- ресурсами. Ресурс означає щось, що
маємо це як даність і не розуміємо приносить користь. Особистий —
справжньої цінності таких ресурсів. оскільки він є особливим для когось
із вас. Той самий ресурс може бути
• Цю вправу можна повторити, щоб
геть не особливим для інших людей.
учнівство могло створити більше
особистих ресурсів. Можете також • Отже, особисті ресурси — це речі, від
виділити час на те, щоб діти розфарбу- яких ми почуваємося краще, безпечні-
вали чи прикрасили свої скрині скар- ше, щасливіше.
бів — так у кожного / кожної з’явиться
• Це може бути щось, що ми любимо
своя унікальна скарбничка. Можливо,
робити. Це може бути щось, із чим ми
вона теж стане одним із ресурсів для
відпочиваємо або з чим нам весело.
когось із класу. Можете також прове-
Це можуть бути люди, які нам подоба-
сти додаткову вправу для осмислення
ються. Це навіть може бути щось, що
(«Ресурсний камінь»), подану наприкін-
нам подобається у собі — те, чим ми
ці уроку, яка доповнить скрині скарбів
пишаємося або від чого щасливі.
учнів і учениць.
• Чи є хтось, кого ви любите і від думок
• Примітка. Особисті ресурси можуть
про кого вам стає радісніше або спо-
бути досить простими — це не мусить
кійніше?
бути щось неймовірно пречудове. Крім
того, у кожного та кожної вони будуть • Чи є якесь місце, яке вам подобається,
свої: те, що працює як ресурс для од- і коли ви про нього згадуєте або пря-
нієї дитини, може бути неефективним муєте туди, то почуваєтеся краще?
для іншої. Під час першого ознайом- • Чи є у вас якісь улюблені заняття, під
лення з ресурсами описуйте їх різними час яких вам дуже весело?
словами, щоб розуміння ресурсів не
• Усе це — ваші особисті ресурси. Ре-
звелося до таких понять, як «щастя»,
сурсом може стати будь-що, від чого
«безпека», «радість» тощо. Так дітям
ви почуваєтеся краще просто так або
буде легше знайти свої ресурси.
коли вам не дуже добре.
Приклад проведення • Ресурсом може бути навіть щось уяв-
• Сьогодні ми з вами будемо створюва- не, від думок про що вам стає краще
ти скрині скарбів. або радісніше.
• Для чого потрібна скриня скарбів? • Хвильку подумайте про свої особисті
Що можна в ній знайти? ресурси (їх може бути і два чи три).
• У наші скриньки ми покладемо нагаду- • А тепер намалюймо свій ресурс чи

вання про те, від чого нам стає добре, кілька ресурсів.
від чого ми почуваємося в безпеці, • Запишіть назву ресурсу на малюнку,
або те, що нам подобається. щоб запам’ятати, що саме ми малювали.
• (Виділіть учнівству час на малювання.) який ви спільно створили під час попе-
реднього уроку.
• Отже, ми створили кілька особистих
ресурсів. Кожен із них — дуже цінний • Ресурсність — це навичка, яка відто-
скарб. Ми можемо сховати свої скарби чується не одразу. Рекомендуємо
і повертатися до них, коли захочемо. провести цю вправу кілька разів, щоб
учні й учениці на власному досвіді зро-
• Ресурси можна зберігати у скринях
зуміли, як виникають приємні само-
скарбів. Підпишіть кожен і кожна
відчуття у тілі, коли вони думають про
свою скриню.
свої особисті ресурси. Після того, як
• Було б цікаво почути про ваші ресур- у дітей сформується критичне осмис-
си. Хто хоче поділитися, що ви нама- лення, подальша практика приведе їх
лювали і сховали у скриню та чому для до утіленого розуміння того, як нерво-
вас це є ресурсом? ва система переживає та висловлює
стани стресу і благополуччя.
Практикуємо ресурсність і зчитування*
• Нумо поспостерігаймо за самовідчуття-
Огляд ми у тілі. (За необхідності нагадайте дітям
Під час цієї рефлексійної практики кожна на прикладах, що таке самовідчуття.)
дитина обере один зі своїх особистих • Оберіть кожен і кожна свій улюбле-
ресурсів, побуде з ним у тиші та спробує ний особистий ресурс.
помітити тілесні самовідчуття і їхню при-
• Сядьте зручніше і поставте малюнок
роду (приємні, неприємні чи нейтральні).
цього ресурсу перед собою.
Підказки для вчительства • Якщо відчуваєте, що відволікаєтеся,
• Якщо учні й учениці ділитимуться не- можете пересунутися в інше місце,
приємними самовідчуттями, ви можете де вас ніхто і ніщо не відволікатиме.
нагадати їм про зміщення уваги на ту • Посидьмо хвилинку у тиші, подивімося
частину тіла, яка почувається краще на свої ресурси та подумаймо кожен
чи принаймні нейтрально. Ця навичка і кожна про свій ресурс.
називається «змістити й зафіксувати».
• Що ви відчуваєте у тілі, коли дивитеся
Пам’ятайте: ви допомагаєте дітям
на свій ресурс і думаєте про нього?
зрозуміти, що таке тілесне самовідчут-
тя, тож якщо вони говоритимуть щось • Чи помічаєте ви у собі приємні само-
на зразок «Я відчуваю щось гарне» відчуття? Якщо ні, то нічого страшного.
або «Мені отут погано», то поставте їм • Якщо помітили неприємне самовід-
додаткові запитання: «А як саме відчу- чуття, знайдіть у своєму тілі якусь
вається те “гарно”? Можеш описати іншу частину, яка почувається краще,
самовідчуття?». Скористайтеся спи- і зосередьте увагу на ній.
ском слів на позначення самовідчуттів,
• Коли знайдете приємне самовідчуття ДОДАТКОВА ВПРАВА

або хоча б нейтральне (нагадаю, ней- ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 10 хвилин
тральне — це ніяке: ані приємне, ані Ресурсний камінь
неприємне), поспостерігайте трохи за
ним — зосередьте на ньому свою увагу. Огляд
(Зробіть паузу.) Це — додаткова вправа для осмислення,
• Ми зараз із вами ніби читаємо своє яку можна робити разом із вправою
тіло та його самовідчуття. Таке «читан- про скриню скарбів. Можливо, вам
ня» називається «зчитуванням». Ми не вистачить часу провести обидві
ніби пильно стежимо за своїм тілом, вправи за один урок, але до неї завжди
як за рядочком у тексті, коли читаємо. можна повернутися пізніше. У цій вправі
Зчитування означає, що ми помічаємо запросіть учнів та учениць сісти колом
відчуття у своєму тілі і уважно до них та вибрати собі по одному камінчику,
прислухаємося. кристалу чи іншому предметові з торби
або скриньки. Потім діти думають про
• Чи хоче хтось поділитися з класом, які са-
те, за що вони вдячні, і камінь чи пред-
мовідчуття ви помітили у своєму тілі?
мет стануть символом цієї удячності.
• А що відбувалося, коли ви просто Їх можна долучити до «скарбів».
уважно стежили за цим самовідчуттям?
• невеликі камінці, кристали або інші
• Цими скринями скарбів ви можете
дрібні предмети для кожної дитини;
користуватися, коли матимете потре-
бу почуватися безпечніше, спокійніше, • учнівські скрині скарбів.
більш умиротворено.
Схема дій
• Коли матимете потребу у відчутті
спокою чи безпеки, можете виділити • Запросіть учнівство стати разом із вами
хвилинку, узяти скриню, у тиші торк- у коло.
нутися свого каменя та пригадати, • Роздайте кожній і кожному по не-
за що відчуваєте вдячність. Або поди- великому кристалові, камінчикові
витися на малюнок свого ресурсу. чи іншому дрібному предметові
• Які самовідчуття з’являлися у вашо- або запропонуйте вибрати з коробки
му тілі, коли ми розглядали особисті чи торбини.
ресурси? • Проведіть практику ресурсності, опи-
• Як гадаєте, чи зможемо ми дібрати собі сану нижче.
ще більше ресурсів, якщо постараємося?
• У яких ситуаціях вам може стати у на-
• Це — особливий скарбик для ваших
годі ваша скриня скарбів?
скринь зі скарбами.
• Цей камінчик (кристал) може стати • Поділіться по колу, доки усі висловлять-
вашим нагадуванням про те, як почу- ся. Хто не хоче ділитися, можна пропу-
ватися спокійно, безпечно й умиро- скати чергу.
творено. Він називається ресурсним
• Зверніть увагу на те, що ви відчува-
каменем, бо нагадуватиме вам про
єте всередині, коли ми усі ділимося
ваш ресурс.
вдячністю.
• Але щоб він став таким, ми мусимо
• Чи помітили ви якісь тілесні самовід-
повправлятися у дечому новому.
чуття? Які саме?
• Протягом хвилинки подумаймо про те,
• Можете повертатися на свої місця
за що ви вдячні.
і покласти свої особливі камінці
• Це може бути один із ваших особистих до скринь зі скарбами.
ресурсів, а може бути щось нове.
Щоб краще запам’ятати, за що вдячні,
• Можна бути вдячними за дрібні речі, можете написати записку і вкласти її
як-то чиюсь усмішку, або ж за щось ве- у скриню.
лике — наприклад, за особливих людей
у нашому житті.
• Проведімо хвилинку в роздумах про
те, за що ми вдячні: якесь місце, люди-
ну, предмет чи щось іще.
• Це може бути хтось із дорослих, яких
ви знаєте, ваш котик або песик чи
улюблений парк. Що б то не було,
уявіть це подумки на хвилину.
• Коли думатимете про цю особливу
для вас річ або людину, легенько
стисніть камінь. Можете потерти його
пальчиками.
• Коли триматимете камінь у руках і ду-
матимете про те, за що вдячні, спро-
буйте поспостерігати, що відчуваєте
всередині.
• Тепер по колу поділімося, за що ми
вдячні.
• Я почну: «Я вдячна / вдячний за...
(дерева на вулиці, прогулянку додому,
своїх любих друзів, свою кицю)».
91
УРОК
4
Мета уроку
Мета уроку — познайомитися з на- самовідчуттів), і ці дві навички є скла-

вичкою заземлення, яка допомагає довими тілесної грамотності людини.
повернутися в зону стійкості (зону «все Оскільки методів проведення заземлен-
гаразд») і залишатися в ній. «Заземлен- ня є багато і різним учням та ученицям
ня» означає дослухатися до фізичного можуть підійти різні з них, рекоменду-
контакту свого тіла із певним предме- ємо повторити окремі вправи із цього
том. Воно завжди проводиться разом уроку кілька разів.
зі зчитуванням (дослуханням до тілесних
• краще розумітимуть, як почувається
тіло, коли рухається в той чи інший
спосіб;
• навчаться практикувати заземлення
через різні положення тіла; Саморегуляція
• навчаться практикувати заземлення

через тримання певного предмета. Матеріали для уроку
• учнівські скарбнички;
30 хвилин • торбу предметів, які учні зможуть
тримати в руках — іграшок (м’яких
та твердих), одягу, підвісок, годинни-
ків. (Якщо вам складно це зробити,
можете заздалегідь попросити учнів
та учениць принести до школи пред-
мети, із якими їм би було приємно
проводити ці вправи.)
«РОЗІГРІВ» | 4 хвилини • Увага до приємних або нейтральних

тілесних самовідчуттів під час зазем-
• Дістаньмо свої скарбнички і пошукай-
лення сприяє розслабленню тіла.
мо в них предмети, які б нам хотілося
використати сьогодні. • Різним людям підходять різні техніки
заземлення.
• Виберіть один зі своїх особистих ре-
сурсів і тримайте його в руках чи пе- • Що більше ми практикуватимемо
ред собою. заземлення, то легше воно нам давати-
меться й ефективнішим ставатиме.
• Зупиніться на ньому поглядом або
заплющте очі й відчуйте його руками.
• Спробуймо кілька хвилин присвя-
Жодних.
тити винятково нашим предметам.
(Зробіть паузу.) У процесі спробуйте Схема дій
звертати увагу на тілесні самовідчут-
• Спершу підготуйте простір: його має
тя. Ви можете відчувати тепло, прохо-
бути достатньо для того, щоб учні
лоду, легкість або важкість, поколю-
й учениці могли опиратися на свої
вання, особливе дихання — будь-що,
парти або стіну.
головне — звернути на це увагу. Якщо
жодних тілесних самовідчуттів не • За допомогою поданого нижче сцена-
з’явиться — нічого страшного, просто рію проведіть першу практику зазем-
зафіксуйте собі, що нічого не відчу- лення через положення тіла і зчитуван-
ваєте в тілі. Усе одно продовжуйте ня самовідчуттів.
сидіти й отримувати задоволення від • Поясніть дітям, що вони знайоми-
свого предмета. тимуться із навичкою під назвою
«заземлення», яка допомагає тілові
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ № 1 | почуватися краще, безпечніше, стабіль-
12 хвилин ніше та більш захищено. (У цьому плані
Заземлення за допомогою положення заземлення дуже схоже на ресурсність,
тіла* просто замість думати про особистий
ресурс, тут потрібно змінювати поло-
Огляд ження тіла, аж доки знайдеться най-
зручніше.)
Під час цієї вправи учнівство практику-
ватиме навичку заземлення: випробує • Почергово попросіть учнів і учениць
різні положення тіла і визначить, яка дає спробувати різні положення (стояти,
найсильніше відчуття комфорту. сидіти, обіпертися на стіну, тиснути
на неї), роблячи короткі паузи після
Що вивчатимемо оголошення кожного положення, щоб
• Нервова система реагує на фізичний діти зчитали самовідчуття і поділилися
контакт тіла із предметами й поверх- тим, що відчувають на рівні тіла.
нями.
Урок 4 | Заземлення 93
• На завершення вправи дайте кожному може видатися неприємним іншим.

і кожній можливість попрактикувати те Оскільки ми зараз сидимо, звернімо
положення, яке їм сподобалося най- увагу на те, що відчуває наше тіло
більше; скажіть дітям, що вони можуть усередині в положенні сидячи. Мо-
займати це положення, коли їм потріб- жете сісти зручніше, якщо потрібно.
но заспокоїтися або поліпшити тілесні Так, дослухаймося до свого тіла і його
самовідчуття. самовідчуттів. (Зробіть паузу.)
• Тепер встаньмо. Станьте так, як вам
найзручніше.
• Нервова система постійно стежить за
• Звернімо увагу на те, які самовідчуття
положенням тіла і його контактом із
є в нашому тілі тепер, коли ми стої-
різними предметами (зокрема з тими,
мо. Зчитайте, що відчуває ваше тіло.
на яких ми сидимо, стоїмо чи лежимо —
(Зробіть паузу.)
підлогою, ліжком, стільцем). Саме тому
проста зміна положення тіла може • Хтось хоче поділитися своїми відчут-
допомогти нервовій системі краще тями? (Дайте учням і ученицям можли-
себе збалансовувати. Зчитування ті- вість озвучити самовідчуття.)
лесних самовідчуттів дає змогу глибше
• Підніміть руку, хто краще почувається
переживати ці досвіди та вибудовувати
стоячи. А тепер ті, хто краще почува-
тілесну грамотність.
ється сидячи.
• За бажанням можете додати до вправи
• Цікаво, правда? Зчитування допомагає
інші положення — наприклад, лежачи
нам зрозуміти, у якому положенні тіло
або сидячи спиною до стіни. Положен-
почувається краще. Для різних людей
ня рук теж можливі — наприклад, зі
це будуть різні положення.
схрещеними руками. Нагадуйте дітям
про зчитування — нехай звертають • Те, що ми зараз робимо, називається
увагу на тілесні самовідчуття, це допо- «заземлення».
може їм зрозуміти, яке положення їм • Ми можемо використовувати цю
найкраще підходить. практику, щоб тіло почувалося захи-
щеним, сильним або щасливим.
• Усе це тому, що нервова система
• Скористаймося відчуттям дотику,
завжди звертає увагу на положення
щоб спробувати практику під назвою
тіла і те, чого воно торкається. Вона
«заземлення».
відчуває, у якому тіло зараз положен-
• Зараз ми проведемо невеликий експе- ні, і реагує на нього. У залежності від
римент: подивимося, чи почуватиме- того, як ми стоїмо чи чого торкаємо-
мося ми інакше у залежності від того, ся, тіло може почуватися краще або
що робитиме тіло. Ви пам’ятаєте, що гірше.
в кожного і кожної з нас різні нервові
• Тепер, коли ми стали відстежувати
системи, тому те, що приємно вам,
самовідчуття, ми можемо зрозуміти,
чи зміна положення тіла змінює само- • Підніміть руку, якщо ви почуваєте себе
відчуття. краще, коли тиснете на стіну. А тепер
ті, хто почувається краще, коли опира-
• Іноді достатньо просто змінити позу
ється на неї. А тепер ті, хто почуваєть-
(сидячу або стоячу), щоб почуватися
ся краще, коли тисне долонями на стіл
краще.
або стілець.
• Спробуймо інше положення тіла.
• А тепер усі станьте в таку позу, яка
Наприклад, натиснімо долонями на
вам найбільше підходить. Можете
поверхню парти. Не треба тиснути
сісти. Можете стояти, тиснути доло-
надто сильно. І не забуваймо зчитува-
нями на стіл, спертися до стіни чи тис-
ти тілесні самовідчуття. (Зробіть паузу.)
нути на неї руками. Станьте кожен
(Якщо учні й учениці сидять колом не
і кожна у «свою» позу.
біля своїх парт, вони можуть поставити
долоні на лавку чи підлогу і відштовхну- • При цьому звернімо увагу на тілесні
тися ними так, щоб підвестися з поло- самовідчуття, тобто проведімо зчи-
ження сидячи й відчути і натискання тування. Якщо хочете, заплющте очі,
долонь, і контакт із поверхнею.) щоб краще відчути, що відбувається
усередині.
• Які самовідчуття ви помітили всере-
дині тіла? (Дайте учнівству можливість • Що ви помічаєте? Чи нам усім подоба-
поділитися.) ються однакові положення?
• Спробуймо інше положення: натисні- • Чи знайшли ви таке положення тіла,
мо долонями на стіну. Поки тиснемо, у якому почуваєтеся краще?
звертаймо увагу на самовідчуття. По-
• Під час таких вправ ми дізнаємося,
мічаймо, що відчуває наше тіло, коли
що для нас найкраще, і використо-
ми тиснемо долонями на стіну, і в яких
вуватимемо практику заземлення,
частинах тіла зосереджені ці відчуття.
щоб заспокоювати тіло, коли йому
неспокійно.
• Які самовідчуття ви відчули в тілі?
(Дайте учнівству можливість висло-
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ № 2 |
витися.) Вони приємні, неприємні
10 хвилин
чи нейтральні?
Заземлення за допомогою предмета*
• Тепер спробуймо прихилитися до
стіни спинами. І не забуваймо зчитува- Огляд
ти самовідчуття — звертати увагу на те, Під час цієї вправи ви дозволите учням
що відбувається в тілі. (Зробіть паузу.) і ученицям обрати якийсь предмет із за-
• Які самовідчуття ви відчули в тілі? пропонованих вами (або попросите їх
(Дайте учнівству можливість висло- принести свої речі), і вони спробують три-
витися.) Вони приємні, неприємні мати ці предмети й спостерігати за тим,
чи нейтральні? які самовідчуття це породжує в тілі.
Урок 4 | Заземлення 95
Що вивчатимемо • Можете підібрати для цієї вправи

найрізноманітніші м’які предмети,
• Нервова система реагує на фізичний
предмети з приємними поверхнями,
контакт тіла із предметами й поверхнями.
а також кілька твердих речей, напри-
• Увага до приємних або нейтральних клад, дерев’яних або кам’яних. Учні
тілесних самовідчуттів під час зазем- та учениці можуть використовувати
лення сприяє розслабленню тіла. свої ресурні камені з попереднього
• Різним людям підходять різні техніки уроку. Якщо у вас не набереться
заземлення. достатньо предметів для всього класу,
заздалегідь попросіть дітей принести
• Що більше ми практикуватимемо
свої речі з дому.
заземлення, то легше воно нам давати-
меться й ефективнішим ставатиме. Приклад проведення
Матеріали для уроку • Заземлення можна проводити, тримаю-

чи щось у руках чи торкаючись чогось.
• Ось предмети, якими можна скори-
• торбу предметів, які учні зможуть три-
статися для практики заземлення.
мати в руках — іграшок (м’яких та твер-
Кожен та кожна з вас може вибрати
дих), одягу, підвісок, годинників. (Якщо
один предмет, який вам буде приємно
це складно, ви можете заздалегідь
тримати в руках.
попросити учнів та учениць принести
до школи якісь предмети, із якими їм би • Сядьмо і візьмімо свої предмети
було приємно проводити цю вправу.) в руки. Можете їх тримати в долонях
або покласти на коліна.
Схема дій
• Зверніть увагу на відчуття цього
За прикладом проведення уроку, пода- предмета.
ним нижче, допоможіть учнівству уперше
• Хто може описати свій предмет за до-
попрактикувати заземлення з предметом
помогою слів, якими ми позначаємо
та зчитування самовідчуттів.
самовідчуття? Як відчувається ваш
Підказки для вчительства предмет у руках?
• Заземлення — це фізичний контакт тіла • Тепер проведімо зчитування. Звернімо

з певним предметом. Це може бути увагу на самовідчуття в тілі, які з’явля-
підлога, стіна або стілець, як у попе- ються, коли ми тримаємо свій предмет.
редній вправі. А може бути предмет, • Посидьмо хвилинку в тиші. У цей час
який ми тримаємо в руках. Якщо нам звертаймо увагу на самовідчуття, які
подобаються самовідчуття, які виника- з’являються, коли ми тримаємо свій
ють, коли ми тримаємо цей предмет, предмет. (Зробіть паузу.)
то увага до цих самовідчуттів допомо-
• Що ви помітили? Де саме в тілі ви це
же нам розслабитися.
помітили?
• Знову посидьмо в тиші і ще раз по- • Спробуймо поставити руки долонями

практикуємося у зчитуванні самовід- на стіл, до стіни чи підлоги.
чуттів. (Зробіть паузу.)
• Тепер спробуймо звернути увагу на
• Що ви помітили цього разу? свої ступні та як вони стоять на підлозі.
• Хтось хоче взяти інший предмет? • А тепер проведімо зчитування. Під час
(Дайте учням і ученицям змінити зчитування звертатимемо увагу на са-
предмет, якщо він їм не сподобався, мовідчуття нашого тіла.
і проведіть заземлення і зчитування
• Побудьмо хвилину в тиші та звернімо
ще раз.)
увагу на свої тілесні самовідчуття.
• Те, що ми щойно робили, теж назива- (Зробіть паузу.)
ється заземленням.
• Що ви помітили? Де саме в тілі ви це
Після кількох таких вправ може вияви- помітили?
тися, що деякі учні й учениці вподобали
• Знову побудьмо трохи в тиші й поз-
певні предмети і можуть використовува-
читуємо свої самовідчуття. (Зробіть
ти їх для заземлення. Якщо так станеться,
паузу.)
залиште ці предмети у класі, щоб діти
могли скористатися ними для заземлення • Що ви помітили цього разу?
за потреби, якщо дозволятиме класна • Вам сподобалося уважно стежити
обстановка. за відчуттями в руках? А ступнях?
Чи разом?
НЕОБОВ’ЯЗКОВА ВПРАВА • Те, що ми робили, — це теж заземлення.
ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ № 2 | 10 хвилин
Заземлення за допомогою частини тіла*
Огляд • Ми провели цей урок, разом про-
Ця вправа продовжує знайомити учнів- буючи різні способи заземлення
ство зі способами проводити заземлення. та зчитуючи свої тілесні самовідчуття.
Тут діти відчуватимуть свої ступні й долоні, Який зі способів вам найбільше спо-
злегка натискаючи на стіл, опираючись добався, тобто викликав приємні або
на стіну, сидячи або стоячи. Як і в інших нейтральні самовідчуття? А який вам
вправах на заземлення, дуже важливо, не підійшов?
щоб воно відбувалося укупі зі зчитуванням • Хто може пригадати самовідчуття, яке
(усвідомленням тілесних самовідчуттів). самі відчули або чули, як хтось про
нього розповідав?
• Як гадаєте, у яких ситуаціях ви могли
• Заземлення можна також проводити
би використовувати заземлення?
через усвідомлення частини свого тіла
супроти якоїсь поверхні.
97
Тарасик і зона стійкості

УРОК
5
Мета уроку
Мета цього уроку — познайомити або пригніченості. У зоні збудженості

учнівство з концепцією «зони стійкості» ми почуваємося тривожними, заведе-
(її також можна називати «надійною ними, нервовими, сердитими, стресо-
зоною» або «зоною “все гаразд”»). ваними. Тіло втрачає збалансованість,
Для полегшення процесу засвоєння нам стає важко зосередитися, засво-
матеріалу скористаємося лялькою ювати нову інформацію й приймати
та рисунком-схемою. Зона стійкості — зважені рішення. У зоні пригніченості
це стан, коли наш розум і тіло почува- ми почуваємося втомленими, «розря-
ються комфортно. У зоні стійкості ми дженими», байдужими до улюблених
здатні давати собі раду зі щоденними занять, невмотивованими — і нам так
стресами та бути найкращими версія- само важко навчатися, вирішувати
ми самих себе. Стрес здатен посунути проблеми чи робити обдуманий вибір.
нас із зони стійкості в зону збудженості
• дізнаються про три зони;
• навчаться розпізнавати, в якій зоні
вони перебувають у заданий момент;
• освоять навичку повертатися в зону
Саморегуляція
стійкості за допомогою технік
ресурсності й заземлення.
30 хвилин • дошку або великі аркуші паперу,
щоб малювати три зони;
• ляльку-маріонетку (можна заміни-
ти м’якою іграшкою).
«РОЗІГРІВ» | 4 хвилини Тарасика) та її тіла і нервової системи.

Якщо немає ляльки, її можна замінити
• Без поспіху дослухайтеся до самовід-
зображенням дитини такого ж віку, як
чуттів у своєму тілі. Чи є у вас зараз
ваші учні й учениці.
запас енергії та як ви себе почуваєте:
важче, легше, тепліше, холодніше,
розслаблено й добре чи напружено
й нервово. Запрошую вас дослухатися • Фактори стресу можуть вибити нас
до свого тіла. із зони стійкості. Кожна людина має
досвід перебування в зоні збудженості
• Минулого разу ми говорили про зазем-
або зоні пригніченості.
лення — заспокоєння та поліпшення
самопочуття за допомогою тіла й чут- • Коли застряємо в одній із цих двох зон,
тів. Чи можете пригадати щось із того ми, як правило, приймаємо незважені
уроку, що видалося вам приємним або рішення і почуваємося погано.
нейтральним? (Дочекайтеся різних • Є вправи, які можуть допомогти повер-
відповідей, щоб пролунало якомога нутися в зону стійкості.
більше стратегій.) Може, комусь із вас
• У зоні стійкості ми почуваємося краще,
важко їх запам’ятати? (Якщо так, варто
наше тіло — здоровішим, ми добріші
зробити список і повісити в класі.)
до себе та інших і приймаємо більш
• Чи є якась одна форма заземлення, яку зважені рішення.
ви б хотіли зараз спробувати? (Дайте
дітям трохи часу обрати й попрактику- Матеріали для уроку
вати індивідуально, або запропонуйте Підготуйте:
один варіант для всіх.)
• дошку або великі аркуші паперу для
• Як ви зараз почуваєтеся? Чи допо- рисування трьох зон;
могла вам ця вправа? Чи помітили ви
якісь зміни у своєму тілі? • ляльку-маріонетку (можна замінити
м’якою іграшкою).
ПРЕЗЕНТАЦІЯ / ОБГОВОРЕННЯ | Схема дій

10 хвилин • Покажіть учням та ученицям ляльку
Зона стійкості і представте її / його як дитину приблиз-
но одного з ними віку, яка відвідує по-
Огляд
дібну школу. Нехай діти придумають для
У цій частині уроку ви презентуєте ляльки ім’я (тут використовується ім’я
і обговорите концепцію зони стійкості, Тарасик). Поясніть, що ви розповідати-
зони збудженості та зони пригніченості. мете про Тарасиків день і проситимете
Скористайтеся лялькою та рисунка- їх подумати, як він себе почуває в тій
ми — вони полегшать дітям розуміння чи іншій ситуації. Для цього ви скориста-
і підготують їх до наступної вправи, яка єтеся рисунком із зображенням різних
описує день із життя дитини (умовного зон — різних самопочуттів Тарасика.
Урок 5 | Тарасик і зона стійкості 99
• Покажіть дітям рисунок зони стійкості й тоді Тарасик може опинитися в зонах
або зобразіть її на дошці чи великому збудженості або пригніченості.
аркуші паперу. На рисунку має бути дві
• Додайте дві фотографії, на яких зобра-
горизонтальні лінії, а між ними — хви-
жені діти в стані збудженості і стані
ляста крива, що рухається вгору-вниз.
пригніченості. Приклади можна поба-
• Поясніть дітям, що цей рисунок зо- чити на рисунку нижче — ви можете
бражує, як наше тіло, особливо його просто роздрукувати його й користу-
нервова система, почувається протя- ватися ним.
гом дня: іноді більш збуджено, іноді
• Запитайте учнів і учениць, як, на їхню
пригнічено, а деколи взагалі втомлено
думку, почувається хлопчик у зоні збу-
й знесилено.
дженості — він дуже сердитий, засму-
• Поясніть, що зона посередині — це чений, нервовий, стривожений? Якщо
зона стійкості (її також можна називати Тарасик потрапить до зони збуджено-
«надійною зоною», «зоною “все га- сті, як він почуватиметься?
разд”» або придумати їй назву разом із
• Можливо, потрібно буде запропону-
класом). Тарасик перебуває в цій зоні
вати учнівству кілька прикладів. Відтак
тоді, коли почувається добре. Тут він
запишіть ті почуття, які діти назвуть,
переживає цілу низку емоцій та відчут-
і виділіть окремим кольором (напри-
тів, але його тіло почувається здоро-
клад, червоним) слова на позначення
вим, а сам він здатен приймати зважені
фізичних самовідчуттів. Повторіть
рішення. Він може переживати «нор-
це саме для зони пригніченості. Як,
мальну злість» або «нормальний сум»
на думку учениць і учнів, почувається
і все одно залишатися в зоні стійкості —
дівчинка в зоні пригніченості — сумною,
зоні «все гаразд».
втомленою, самотньою? Якби Тарасик
• Можете пояснити дітям, що «стійкість» потрапив до цієї зони, як би він почу-
означає здатність давати собі раду вався? Запишіть те, що скажуть діти,
з труднощами й відновлюватися після і виділіть окремим кольором слова
них, а також наявність внутрішньої на позначення фізичних самовідчуттів.
сили та твердості.
• Тоді розкажіть їм історію про Тарасика
• Намалюйте блискавку чи інший символ за сценарієм, поданим нижче. Робіть
на позначення чинника або тригера паузи, щоб запитати дітей: (а) що, на
стресу. Поясніть, що іноді стаються їхню думку, відчуває Тарасик у своєму
такі речі, які засмучують Тарасика чи тілі, (б) у якій частині рисунку зони
змушують його почуватися в небезпеці. стійкості він зараз перебуває і (в) що
Коли ми зустрічатимемося з такими він може зробити, щоб повернутися
моментами в історії про Тарасика, в зону стійкості й залишатися в ній.
то зможемо позначати його стрес
• Обов’язково завершіть обговорен-
за допомогою такої блискавки. Вона
ня нагадуванням про те, що ми вже
здатна вибити його із зони стійкості,
засвоїли чимало навичок, які можуть
ЗОНА СТІЙКОСТІ
Зона стійкості
© Trauma Resource Institute
Рисунок адаптовано з оригінального рисунка Пітера Левіна/Heller, оригінальний дизайн слайду — Джіні Еверетт
Тригер Зона
або стресова подія збудженості
Зона
«все гаразд»
Зона пригніченості
допомогти нам повертатися в зону • Ми вчимося помічати самовідчуття

стійкості. Запропонуйте дітям після нашого тіла і вже навчилися заспоко-
обговорення попрактикувати ресурс- юватися за допомогою технік ресурс-
ність або заземлення. ності, заземлення і стратегій «Миттєва
допомога!».
• Дозвольте познайомити вас із моїм
• Не переживайте, якщо діти не одразу другом (покажіть ляльку). Нашому
критично осмислять цей матеріал — ви другові потрібне ім’я. Як ми його
повернетеся до нього в наступних двох назвемо? (У цих матеріалах використо-
уроках. вується ім’я «Тарасик».)
• Примітка про безпеку. Під час викла- • Тарасик — такого ж віку, як ви. Він
дання матеріалу про три зони най- відвідує школу, подібну до нашої,
безпечніший підхід — це починати і допоможе нам зрозуміти, як працює
з опосередкованих пояснень (із ви- нервова система. Тарасик розкаже
користанням ляльок, зображень чи нам про свій день — він видався дуже
фігурок) про те, що ось цей персо- активним!
наж потрапив до зони збудженості
• Щоб краще зрозуміти нервову систе-
чи пригніченості, і запитань про
му, нам буде потрібен рисунок. Він
його самопочуття. Не рекомендуємо
покаже, як Тарасикова нервова систе-
ставити учням і ученицям прямі запи-
ма поводиться протягом дня.
тання на зразок «Як ти почуваєшся,
коли не можеш вийти із зони збу- • Ось тут посередині — зона стійкості
дженості?» або «Як ми почуваємося (або надійності чи зона «все гаразд»).
в зоні пригніченості?» чи «Пам’ятаєш, Вона називається так, бо в ній Тараси-
як ти потрапила до зони збуджено- кове тіло почувається стійким.
сті?». Це може ненавмисне поверну-
• Стійкий — це значить сильний внутріш-
ти дитину до подібних травматичних
ньо та здатний контролювати і да-
переживань і змусить пригадати
вати собі раду з труднощами. Навіть
найгірше, що з нею сталося. Тому
коли ми стикаємося з труднощами,
дуже бажано не описувати сценаріїв,
то в стійкому стані можемо швидко
у яких самі діти нібито потрапляють
опанувати себе і знову взяти ситуацію
у зони збудженості та пригніченості, —
під контроль.
найкраще це робити через ляльку
або рольові ігри. • Навіть у зоні стійкості ми можемо
переживати деякі труднощі, але здатні
Приклад проведення з ними впоратися, бо маємо внутріш-
ню силу. У цій зоні ми не переживає-
• Ми вивчаємо своє тіло та його нерво-
мо стрес чи утруднення, оскільки вже
ву систему.
навчилися приводити своє тіло й дум-
• Що ми вже знаємо про нервову систе- ки в такий стан, у якому їм добре.
му? Що вона робить?
• Що, по-вашому, фізично відчуває Тара- • Тарасик відповідає: «Коли я в зоні

сик, коли він у цій зоні? пригніченості, то почуваюся безси-
лим і сумним. Мені нічого не хочеться
• Протягом дня ми рухаємося вгору-вниз
робити. Іноді навіть не хочеться грати
(проведіть хвилясту лінію в зоні стій-
в ігри, які я люблю. Мені просто не
кості). Угору означає, що нам класно
цікаво. Іноді хочеться побути самому.
і в нас багато енергії, «униз» — що ми
Іноді, навіть коли я не сам, усе одно
сонні або трошки знесилені. Але це все
почуваюся самотнім. У зоні пригні-
одно у рамках нашої зони стійкості.
ченості бути зовсім не класно, скажу
• А потім може статися щось страшне я вам. Але коли повертаюся в зону
або неприємне (намалюйте чи пока- стійкості, мені знову добре».
жіть символ блискавки). Ця подія виби-
ває нас із зони стійкості. Наприклад, у
зону збудженості. ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 12 хвилин
День із життя Тарасика
• Як, по-вашому, почувається Тарасик
у зоні збудженості? (Дайте дітям мож- Огляд
ливість висловитися.)
Під час цієї вправи діти аналізують день
• (Якщо вважаєте, що це може допо- із життя Тарасика — типовий день для
могти, то дозвольте учням і ученицям дитини їхнього віку. У процесі розповіді
запитати Тарасика безпосередньо про з використанням ляльки давайте учням
його почуття в зонах збудженості та і ученицям можливість брати активну
пригніченості. Це дасть вам можливість участь — запитуйте їх, де на рисунку трьох
озвучити відповіді, які діти можуть зон перебуває зараз Тарасик.
упустити). Запитаємо його. «Тарасику,
як ти почуваєшся, коли потрапляєш Що вивчатимемо
у зону збудженості?» • Чинники стресу можуть вибивати
• Тарасик каже: «Мені там не подобаєть- нас із зони стійкості. Усі люди час від
ся. Я стривожений і наляканий. Іноді часу потрапляють у зони збудженості
я серджуся й засмучуюся! Не знаю, як та пригніченості.
діяти. Я втрачаю контроль. Тут, у зоні • Коли потрапляємо в одну із цих двох
збудженості, я відчуваю сильний стрес. зон, ми почуваємося погано і втра-
А іноді сильний стрес буває і в зоні чаємо здатність приймати зважені
пригніченості. Коли я в ній, то почува- рішення.
юся, як ота дівчинка на картинці».
• Є вправи, які можуть допомогти нам
• А як, по-вашому, почувається та повернутися в зону стійкості.
дівчинка в зоні пригніченості на кар-
тинці? (Дайте дітям можливість висло- • У зоні стійкості ми почуваємося краще,
витися.) наше тіло — здоровішим, ми добріші
до себе та інших і приймаємо більш
• А ти, Тарасику, так само почуваєшся? зважені рішення.
Матеріали для уроку Тарасикові вправи для заспокоєння

та поліпшення самопочуття. Після того,
як Тарасик виконає ці вправи, діти мо-
• сценарій розповіді про Тарасика жуть «повернути» його в зону стійкості.
(див. нижче); Зверніть увагу, що вам не обов’язково
• маркер; реагувати на кожну зірочку в тексті.
Це просто підказки, де можна зро-
• дошку або великі аркуші паперу.
бити зупинку і вступити у взаємодію
Схема дій з класом. Темп цієї взаємодії обирайте
самі — залежно від того, як діти реагу-
• У місцях розповіді, позначених зіроч- ють і наскільки активно беруть участь
кою, ви можете зробити паузу й по- у вправі.
просити учнів та учениць допомогти
вам визначити, де на рисунку трьох • Наприкінці вправи попросіть дітей
зон зараз перебуває Тарасик і що він глянути на отриманий графік і поділи-
відчуває. Спершу запитайте: «Що, на тися тим, що їм упало в око. Насамкі-
вашу думку, зараз відчуває Тарасик нець обговоріть із ними таку думку:
у своєму тілі?». Після отримання від- якби Тарасик обмірковував свій день
повідей запитайте: «А в якій із зон наперед і знав, коли приблизно може
на рисунку він зараз перебуває?». статися щось стресове, чи міг би він
Попросіть дітей давати чіткі відповіді: підготуватися до цих подій, щоб вони
якщо він у зоні стійкості, то в якій її не заскочили його зненацька й не
частині — вгорі чи внизу? Чи, може, вибили із зони стійкості?
його вибило із зони стійкості? А якщо • На завершення вправи дайте дітям
так, то він зараз у зоні збудженості чи можливість попрактикувати ресурс-
пригніченості? Мірою отримання від- ність і заземлення самим.
повідей ведіть маркером по рисунку,
щоб зобразити день із життя Тарасика Підказки для вчительства
на графіку трьох зон. • У посібнику подано приклад історії про
• У деяких місцях учням і ученицям може Тарасиків день, але перш ніж робити
здатися, що стресові події викинули вправу, ви можете максимально на-
Тарасика із зони стійкості. У таких близити розповідь до того, як живуть
ситуаціях запитуйте: «Може, треба ваші учні й учениці, щоб вони могли
намалювати тут блискавку? А яку — зіставити себе з Тарасиком. (Зверніть
велику чи маленьку?». Якщо клас каже, увагу: після того, як ви зробите цю
що Тарасик вийшов із зони стійкості, вправу разом із дітьми, вони повинні
ведіть лінію його дня у відповідному вміти так само працювати з будь-якою
напрямку. іншою історією, яку ви їм читаєте або
розповідаєте, — описувати тілесні від-
• Також у місцях, позначених зірочкою,
чуття персонажів та визначати, у якій
ви можете зупинитися і попросити
із трьох зон вони перебувають.)
учнів та учениць порекомендувати
• Цю вправу можна виконати трохи — Тарасику, ти запізнишся, — каже мама.

по-іншому: позначити зону стійкості — Давай, їж швидше. Ти приніс рюкзак?
на підлозі за допомогою скотча або
— Ні, залишив у кімнаті, — каже Тарасик
стрічки, і хай учні та учениці переміща-
із набитим їжею ротом.
ються між зонами в процесі слухання
розповіді про Тарасиків день, коли ви — Піди принеси, — просить мама. —
зупинятиметеся на зірочці. І не забудь зібрати домашні завдання.
— Але я ще їм! — відповідає Тарасик.
Йому так смакував сніданок.
РОЗПОВІДЬ ПРО ТАРАСИКА
— Якщо не зробиш це зараз, ми запізни-
Тарасик прокидається. Ще так рано!
мося, — каже мама. — Бігом.*
До школи йому йти аж о 8 годині, але він
чомусь сьогодні дуже радісний і проки- До школи Тарасик добирається автобу-
нувся раніше, ніж зазвичай. Чому?* сом, який щоранку в певний час про-
їжджає повз його будинок. Він заледве
До кімнати заглядає мама.
вискакує з дому до його приїзду! Але
— Тарасику! Ти вже прокинувся! Чому б таки застрибує до автобуса і сідає
тобі не почистити зуби й одягнутися? поруч зі своєю подругою Наталочкою:
Вона дістає для нього шкарпетки, але «Фух, устиг!».
саме ці шкарпетки він не любить — Тарасик приїжджає до школи й заходить
від них у нього сверблячка. до свого класу. Приходить учителька
— Ні! Не люблю ці шкарпетки! — каже і просить дітей сісти колом.
Тарасик.* — Час перевірити домашнє завдання, —
— Добре, тоді не надягай їх, — каже каже вона. — Пригадуєте, я задавала вам
мама. — А які ти любиш? завдання додому?
Тарасик шукає-шукає і нарешті знахо- І тут Тарасик пригадує, що таки-так,

дить свою улюблену пару. Вони дуже задавала, але він не зробив.
м’якенькі й мають на собі всі кольори «О, ні, — думає Тарасик, — як я міг знову
веселки. про це забути?»
— Оці! — каже він. — Сідаємо до кола, — каже вчителька.
— Добре, — відповідає мама. — Надягай ці. Учні й учениці по черзі показують зошит
із домашнім завданням. Скоро дійде
Тарасик натягує на ноги шкарпетки —
і до Тарасика.
як же приємно ніжкам!
— Тарасику, твоя черга, — каже вчителька
Потім Тарасик чистить зуби і йде на кух-
і вказує на нього.*
ню. Мама вже готує для нього сніданок —
яєшню і смажену картоплю, все, як він — Я не виконав завдання, — каже Тара-
любить. сик. — Пробачте мені.
— Ура! — кричить Тарасик і сідає до столу.* — Не переживай, — відповідає вчителька

і по-доброму всміхається. — Принесеш ПІДСУМКИ | 4 хвилини

завтра.*
• Хто хоче щось розповісти про цей
Тарасик помічає, що ще кілька дітей не рисунок зони стійкості?
зробили домашнє завдання — і вчителька
• Як гадаєте, за якими ознаками можна
їм теж дозволила принести його завтра.*
розпізнати людину в зоні збудженості?
За обідом Тарасик радіє, бо сьогодні
• А в зоні пригніченості?
дають його улюблену страву — піцу!*
• Якими ще словами можна описати
Після обіду Тарасик виходить на вулицю
стійкість?
погуляти — перед уроками діти мають
перерву для ігор. Він помічає, що діти • Як гадаєте, кожна людина час від
бавляться у футбол. «Ура, люблю фут- часу потрапляє в зону збудженості?
бол!», — думає Тарасик. А в зону пригніченості?
Але коли він підходить до дітей, серед • Що з того, що ми сьогодні вивчили,

яких багато старших учнів та учениць, ви б хотіли запам’ятати, бо воно може
вони не приймають його до гри. стати в нагоді?
— Тобі не можна з нами! — гукають вони.

Тарасик дивується і засмучується. Він
відходить убік і сам-самісінький стоїть
на краю майданчика. Раптом йому взага-
лі не хочеться ні з ким більше бавитися.
Він відчуває страшенну важкість у тілі.*
І тут до Тарасика підходить його подруга
Тереза.
— Привіт, Тарасику, — каже вона. —
Ми там бавимося у футбол, не хочеш
із нами? Наша команда дуже тебе чекає!
— Правда? — не йме віри Тарасик. — Згода!*
Він приєднується до Терези та інших
дітей і бавиться з ними у футбол до кінця
великої перерви.
Після завершення шкільного дня Тара-
сик їде додому. Він вечеряє з рідними
і лягає спати. Він дуже втомлений, ноги
гудуть після футболу, але подушечка під
головою така м’якенька, просто чудова.*
Кінець.
106
УРОК
Вивчаємо зону стійкості
6 на прикладах
Мета уроку
Мета цього уроку — закріпити матеріал нажі. Так ми допомагаємо формуванню

попереднього уроку, «Тарасик і зона утіленого розуміння нервової системи
стійкості». Діти переходитимуть між і стійкості без апелювання до особи-
трьома зонами, схематично зображе- стого досвіду, тобто без стимулювання
ними на підлозі, у відповідності до того, особистих переживань, а розглядаючи
як, на їхню думку, почуваються персо- натомість переживання персонажів.
• краще зрозуміють три зони;
• навчаться розпізнавати за допо-
могою зчитування, у якій зоні вони
перебувають;
Саморегуляція
• навчаться повертатися в зону стій-
кості за допомогою ресурсності
та заземлення.
30 хвилин • схеми зони стійкості та нервової
системи на видноті в учнівства;
• ситуації, подані в цьому уроці;
• кольоровий скотч для позначення
трьох зон на підлозі.
Урок 6 | Вивчаємо зону стійкості на прикладах 107
«РОЗІГРІВ» | 5 хвилин персонажі. Учні й учениці ділитимуться

враженнями, як воно — бути в тих зо-
• Посидьмо хвилину в тиші та уваж-
нах, і даватимуть поради персонажам,
но прислухаймося до самовідчуттів
щоб повернутися в зону стійкості. Хто
у своєму тілі. Зверніть увагу на те,
«застрягли» у зонах збудженості або
скільки у вас зараз сил, чи відчуває-
пригніченості, робитимуть, як їм поради-
те ви легкість чи важкість, тепло чи
ли, і зможуть змінити позицію на схемі,
прохолоду, розслабленість чи напру-
якщо відчують, що повернулися в зону
женість. Заохочую вас прислухатися
стійкості. Цю вправу можна повторювати
до своїх самовідчуттів.
багато разів.
• Минулого разу ми говорили про
заземлення — заспокоєння та поліп- Що вивчатимемо
шення самопочуття за допомогою тіла
• Чинники стресу здатні «викидати» нас
і чуттів. Ви пригадуєте щось із того,
із зони стійкості. Усі люди час від часу
що спробували минулого разу і вам
опиняються у зоні збудженості або
було приємно або нейтрально? (Дайте
пригніченості.
можливість висловитися різним учням
і ученицям, щоб були озвучені якомога • У тих двох зонах ми почуваємося пога-
більше стратегій.) Складно було їх но і не здатні приймати правильні для
пригадати? (Якщо так, можна виписати себе рішення.
ці стратегії списком і повісити у класі.) • Є конкретні практики, за допомогою
• Чи є якась форма заземлення, яку ви яких можна повернутися в зону стійкості.
би хотіли спробувати зараз? (Виділіть • У зоні стійкості ми почуваємося краще,
час на те, щоб діти повибирали і спро- наші тіла — здоровішими, ми добріші
бували, або ж оберіть одну практику до себе та інших і краще приймаємо
і спробуйте її з усім класом.) рішення.
• Як ви почуваєтеся зараз? Чи мож-
на сказати, що вправа була для вас
корисною? Ви помітили якісь зміни Підготуйте:
у своєму тілі? • схеми зони стійкості та нервової систе-
ми на видноті в учнівства;
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 20 хвилин • ситуації, подані в цьому уроці;
Вивчаємо три зони за допомогою різних
• кольоровий скотч для позначення
ситуацій*
трьох зон на підлозі.
Огляд
Схема дій
У цій вправі ви оповідатимете дітям
• Створіть на підлозі «схему трьох зон»,
різні ситуації, а вони ставатимуть уздовж
по якій діти можуть переміщатися
позначених на підлозі трьох зон там,
із зони в зону. Найпростіший спосіб
де, на їхню думку, перебувають зараз
зробити це — наліпити кольоровим • Тоді попросіть решту класу (спосте-

скотчем дві паралельні лінії для відді- рігачів) запропонувати персонажам,
лення трьох зон. Зона стійкості — це що вони можуть зробити, щоб поліп-
простір між лініями, зона збудже- шити свій стан. Варто порекомендува-
ності — над верхньою лінією, а зона ти їм щось із вивчених навичок — стра-
пригніченості — під нижньою. Якщо тегії «Миттєва допомога!», ресурсність,
хочете, можете покласти на підлогу заземлення та інші вправи. Запитайте
відповідні підписи: «Стійкість», «Збу- добровольців (можна і спостерігачів),
дженість», «Пригніченість». чи хочуть вони попрактикувати те,
що їм запропонували. Дайте можли-
• Якщо вважаєте, що учнівство не зовсім
вість охочим зробити це. Тоді запи-
чітко розуміє поняття стійкості, можете
тайте, як тепер почувається персонаж
записати слово «стійкість» на дошці
і чи не потрібно йому переміститися
або великому аркуші паперу і попро-
в іншу зону на схемі.
сити учнів і учениць назвати інші слова,
схожі за значенням на «стійкість». • Повторіть із наступною ситуацією
У вас вийде словесна карта. та новими охочими.
• Попросіть двох — чотирьох охочих
постояти на схемі зон, коли ви зачиту-
ватимете ситуацію. Поясніть класові, • Ця вправа дає можливість делікатно
що решта дітей будуть спостерігачами. познайомити дітей із різними зонами
Далі озвучте ситуацію з поданих ниж- та практиками виходу з них, адже ви
че (або вигадайте власну) і попросіть апелюєте не безпосередньо до осо-
тих, хто зголосилися, ставати на схемі бистого досвіду учнівства, а до пер-
туди, де, на їхню думку, перебувати- сонажів. Проте через те, що нервова
муть персонажі. Поясніть, що в кожній система постійно реагує на обставини,
зоні теж бувають різні стани: напри- у класі можуть виявитися учні й учени-
клад, персонаж може перебувати ці, які опиняться в зоні збудженості або
в зоні стійкості, але ближче до зони стійкості. Крім того, нервова система
збудженості (коли він чи вона почува- здатна сприймати думки та уявні події
ється енергійно чи захоплено, але не за реальні. Тому ви як учительки/-і по-
в стресі), може — на краєчку зони збу- винні пам’ятати, що в цій вправі уявне
дженості (трохи у стресі), а може геть поєднується з реальним і що нервова
високо в зоні збудженості (у сильно система може на це реагувати. Тому
стресовому стані). практики, які діти радитимуть «персо-
нажам», допоможуть і їм самим збалан-
• Після того, як ваші добровольці ста-
сувати своє тіло.
нуть на ту чи іншу позицію, попросіть
їх пояснити, чому вони її вибрали • Що більше учнівство практикуватиме
(їм не обов’язково стояти в одній ці навички, то ширшими ставатимуть
точці — вони можуть мати різні думки) особисті зони стійкості дітей, то склад-
і поділитися самовідчуттями в тілі. ніше буде чинникам стресу «викидати»
Урок 6 | Вивчаємо зону стійкості на прикладах 109
їх у зони збудженості або пригніченості • Софія підійшла до друзів, щоб погра-

й легше їм буде повертатися в зону тися з ними, але ніхто не захотів ба-
стійкості. витися з нею, а розвернулися і пішли
геть. Софія залишилася сама. (Цілком
• Коли учнівство зрозуміє цей процес,
імовірно, що вона опинилася в зоні
воно ефективніше використовуватиме
пригніченості або нижній частині зоні
ситуації, які насправді стаються у класі:
стійкості. Інший варіант — вона розі-
це допоможе дітям розвинути нави-
злилася і опинилася в зоні збудженості
чки емпатії і трансформації конфліктів
чи верхній частині зоні стійкості.)
та навчить ставати на позицію інших.
А цьому присвячено подальші розділи • Дмитрик приходить до школи, і учи-
навчальної програми СЕЕН. телька запитує його домашнє завдан-
ня. Але він нічого не зробив.
Приклади ситуацій
• Якось увечері Тихін сидить удома. Він
Подані тут ситуації — це лише приклади. чує, як старший брат свариться з ма-
Ви можете змінювати імена персонажів мою: вони кричать одне на одного.
чи обирати інші ситуації, які краще підій-
• Аня удома на вихідних з батьками.
дуть вашому класові. Можете називати
Вони кажуть: «Ми збираємося вийти,
персонажів іменами, яких немає у класі.
а ти залишаєшся удома з новою ня-
Під час виконання вправи дозвольте
нею». Ані подобалася попередня няня,
учнівству ставати там, де вони вважають
а цю вона не знає.
за потрібне, і пояснювати, чому так, але
для кращого розуміння подаємо в дуж- • Ілля гуляє людним торговим центром
ках додаткові підказки. із батьками. Раптом він розуміє, що
не бачить ані мами, ані тата. (Можете
• Давид — учень вашого віку, і йому
також запитати дітей, де можуть бути
треба виступити перед усією шко-
батьки, які зрозуміли, що загубили
лою. Як, по-вашому, він почувається?
свою дитину.)
А хтось вважає, що він може почува-
тися інакше? А що, коли він активно • Марта приходить до школи, а клас
готувався і йому подобається ви- організував для неї сюрприз у її день
ступати? Які самовідчуття він може народження!
переживати в тілі?
• Тарас і Семен стоять біля будинку
• Катруся удома, лежить у ліжку. Вона з привидами. «Ходімо! Буде весело», —
не може заснути, бо завтра у неї день пропонує Тарас. «Не хочу», — відпо-
народження, і вона знає, що отримає відає Семен. «Та ні, йдемо!» — гукає
чудові подарунки. (Катруся, напевне, Тарас і заштовхує Семена усередину.
збуджена, але радісно, без стресу, тому (Попросіть одних дітей бути за Тараса,
вона навряд чи перебуває у зоні збу- інших — за Семена.)
дженості.)
Цю вправу можна проводити кілька

разів. Відштовхуючись від поданих тут
ситуацій, придумайте власні, ближчі чи
зрозуміліші вашому учнівству. Або ж
залучіть учнів і учениць до процесу: вони,
можливо, запропонують щось подібне до
того, що відбувається у класі.
• Подумаймо хвилину про свої ресурси.
Можете обрати щось зі своєї скрині
скарбів і потримати це в руках.
• Подумайте про свій ресурс і зверніть
увагу на самовідчуття, що з’являються
у вашому тілі.
• Якщо помітите приємне або ней-
тральне самовідчуття, зосередьтеся на
ньому на якусь мить. Якщо воно буде
неприємне — то знайдіть іншу частину
тіла, яка почувається краще, і зупиніть
увагу на ній.
• Що ви помічаєте?
• Що ви дізналися сьогодні такого, що
хочете запам’ятати і використовувати
в майбутньому?
111
УРОК
Як доброта і безпека впливають
7 на тіло
Мета уроку
Мета останнього уроку другого розділу — до хімічних процесів у тілі, які призво-
повернутися до базових понять доброти, дять до нездорового і шкідливого розба-
щастя і безпеки, про які йшлося у пер- лансування нервової системи. Оскільки
шому розділі, та прив’язати їх до того, учнівство уже на власному досвіді спро-
що діти вивчили у другому розділі. Вони бувало, як воно — опинятися поза зоною
уже краще розуміють, як працює тіло, стійкості, як це некомфортно, оскільки
як його заспокоювати, що таке зона діти уже знають, що можуть допомагати
стійкості, і відтак можуть прив’язати цей одні одним повертатися в зону «все га-
матеріал до знань про доброту, щастя разд», то вони також глибше зрозуміють
і важливість класних домовленостей. важливість доброти та класних домовле-
Стрес і відчуття загрози можуть «вики- ностей. Так учні й учениці допомагають
нути» нас із зони стійкості, позбавити одні одним бути щасливими і здорови-
відчуття комфорту та спричинитися ми — не лише емоційно, а й на рівні тіла.
• поєднають класні домовленості з
розумінням того, як тіло відчуває
доброту, безпеку і щастя;
• зрозуміють зв’язок між розбалансу-
ванням нервової системи та фізич- Матеріали для уроку
ним здоров’ям.
Тривалість • великий аркуш із класними домовле-
ностями та великий аркуш із проявами
30 хвилин допомоги, створеними під час проход-
ження уроків першого розділу;
• великий аркуш зі схемою зони стійкості;
• зображення автономної нервової сис
теми (за можливості; воно подане в цьо-
му розділі для вашого користування).
«РОЗІГРІВ» | 4 хвилини Що вивчатимемо

• Витягнімо свої скрині скарбів — чи • Коли нам не вистачає доброти, це
є там щось, чим ми би хотіли зараз може спричинити відчуття стресу,
скористатися? Або ж якщо вам більше небезпеки або «викинути» нас із зони
подобається заземлення, то можете стійкості. Коли ми відчуваємо добре
знайти зручну позу — сидячи, стоячи ставлення до себе, це допомагає нам
або прихилившись до стіни. почуватися в безпеці.
• Ті, хто практикуватиме ресурсність, • Менше стресу — це здорово для тіла.
оберіть один зі своїх особистих ресур-
• Коли ми проявляємо до інших добро-
сів і візьміть його до рук або поставте
ту і повагу, то цим допомагаємо їм
перед собою. А тепер якийсь час
почуватися безпечніше, щасливішими
просто дивитимемося на нього, або
та здоровішими.
ж можете заплющити очі і потримати
в руках. Матеріали для уроку
• Ті, хто робить заземлення, просто Підготуйте:
уважно стежать за своїм тілом.
• великий аркуш зі схемою зони стій-
• А зараз проведімо зчитування — бу- кості;
демо уважно помічати самовідчуття
• зображення автономної нервової
в тілі. (Зробіть паузу.)
системи (за можливості; воно подане
• Якщо ви знайшли в тілі приємне або в цьому розділі для вашого користу-
нейтральне самовідчуття, зосередь- вання).
теся на ньому. Зверніть увагу: воно
змінюється чи залишається без змін? Схема дій
• Якщо ви не знайшли у своєму тілі при- • Почніть із повторення, що таке само-

ємного або нейтрального самовідчут- відчуття та яку інформацію вони нам
тя, спробуйте змістити увагу на іншу передають.
частину тіла, яка почувається краще. • Ще раз покажіть учнівству схему зони
(Зробіть паузу.) стійкості. Повторіть, що відбувається
• Що ви помітили? з нашим тілом, коли ми перебуваємо
усередині та поза межами зони стій-
кості. Обговоріть, як може почуватися
ПРЕЗЕНТАЦІЯ / ОБГОВОРЕННЯ |
тіло в зонах пригніченості та збудже-
8+ хвилин
ності. З’ясуйте, як допомагати іншим
повертатися тілом у зону стійкості.
Огляд
• Після обговорення зон скористайте-
Суть обговорення — допомогти учням
ся скринею скарбів і попрактикуйте
і ученицям зрозуміти, що те, що вони
ресурсність.
відчувають у тілі, має наслідки для їхнього
здоров’я і щастя.
Урок 7 | Як доброта і безпека впливають на тіло 113
• Якщо можливо, покажіть дітям зобра- небезпеки — і цим послабити її здо-

ження людського тіла та його автоном- ров’я і спровокувати захворювання.
ної нервової системи (АНС) і/або вну- Добре ставлення до інших допомагає
трішніх органів. нам почуватися в безпеці, отже, бути
здоровішими. Ми ж бажаємо собі
• Поясніть учнівству, що таке АНС та як
здоров’я і щастя, а, отже, хочемо, щоб
вона реагує на небезпеку і стрес.
інші ставилися до нас із добротою і ми
• Обговоріть із дітьми, як ми впливає- почувалися поруч із ними в безпеці.
мо на інших та їхні зони і як можемо Тому логічно ставитися до інших так,
допомагати іншим повертатися у їхню як хочемо, щоб ставилися до нас:
зону стійкості. із добротою та співпереживанням.
Підказки для вчительства Приклад проведення

• Нервова система існує для того, щоб • Ми з вами вивчаємо самовідчуття
оберігати нас від смерті, тому реагує у тілі. Якщо звертати на них увагу, то
на те, що вважає загрозами чи потре- можна зрозуміти, як ми себе почува-
бами мобілізуватися — активізує сим- ємо — добре, безпечно і щасливо чи
патичну нервову систему. Ця стресова знервовано, небезпечно або нещасно.
реакція в тілі вивільняє хімічні речо-
• Ми також навчилися допомагати собі
вини та підсилює запальні процеси,
почуватися щасливіше, спокійніше
готуючи тіло до потенційної небезпеки.
та безпечніше усередині тіла. Що для
У короткому вимірі це не є пробле-
цього треба робити, хто пам’ятає?
мою, але хронічне запалення і стрес
(Виділіть достатньо часу, щоб учнівство
поступово ослаблюють організм та
поділилося своїми думками і тим самим
роблять нас вразливими до цілої низки
«перекинуло місточок» від попередніх
фізичних та психічних захворювань.
уроків.)
• Це означає, що коли ми почуваємося
• Ось перед нами рисунок зони стій-
у безпеці, спокої і/або щасливими,
кості. Коли ми перебуваємо в зоні
наше тіло є фізично здоровішим
стійкості (чи зоні «все гаразд»), що ми
і здатним до навчання, росту, розвит-
відчуваємо у своєму тілі? А чому?
ку, відпочинку, травлення, відновлення
і зцілення. Коли ми почуваємося у не- • Як ви гадаєте, що відбувається усе-
безпеці та нещасливими, тіло згортає редині тіла, коли людина перебуває
діяльність систем, які відповідають за в зоні стійкості (чи зоні «все гаразд»)?
перелічені процеси, і готує нас до не- А чи йде на користь нашому тілові
безпеки. Якщо ми це зрозуміємо, то тривале перебування в зоні збудже-
зможемо також усвідомити, що те, як ності? Чому / чому ні?
ми ставимося одні до одних, відіграє
• А коли ми у зоні пригніченості? Чому?
величезну роль. Погане ставлення
цілком може загнати людину, яка його • Хвилину порозглядайте якийсь пред-
переживає, у стан стресу і відчуття мет із вашої скрині скарбів, подумайте
про ресурс або проведіть заземлення. • Якщо небезпека реальна, то це до-

При цьому уважно стежте за тим, що бре, адже тоді нам потрібно швидко
відбувається усередині. утекти чи ще щось зробити. Але якщо
небезпеки нема, то нервовій системі
• (Якщо є змога, покажіть учням і уче-
не треба ні до чого готуватися.
ницям зображення людського тіла та
його автономної нервової системи • Як гадаєте, а що відбувається із нашим
і/або внутрішніх органів.) Науковці серцем, коли ми надовго потрапляємо
з’ясували, що коли ми почуваємося у зону збудженості або пригніченості?
у небезпеці або надовго опиняємося А з нашим диханням? А зі здатністю
в зоні збудженості чи пригніченості, це перетравлювати їжу? Чи умінням
шкодить нашому тілові. відпочивати?
• Ми переживаємо стрес, і нервова • Якщо організм не зможе перетрав-
система викидає в тіло багато хімічних лювати їжу, відпочивати чи рости, це
речовин, які можуть спричинитися до буде проблемою, чи не так?
того, що ми захворіємо. Але це лише
• Коли небезпеки немає, і нервовій сис-
тоді, якщо не будемо уважними до
темі не потрібно готуватися до того,
свого тіла.
щоб урятувати нас, то у якій зоні ми би
• Для чого нам потрібна нервова систе- хотіли перебувати?
ма? Це така частина тіла, яка контро-
• Чи хотіли би ви змусити когось іншо-
лює внутрішні органи — шлунок, серце,
го/-у почуватися у небезпеці й ви-
легені. Вона допомагає нам пере-
штовхнути його чи її в зону пригніче-
травлювати спожиту їжу. Допомагає
ності або збудженості? А що для цього
відпочивати і спати. Навіть допомагає
потрібно зробити? (Виділіть учнівству
нашому тілові рости — ставати біль-
час для висловлення думок.)
шим і міцнішим. Вона підтримує наше
серцебиття, дихання і кровообіг. • А що можна зробити, щоб допомог-
ти іншій людині залишатися в зоні
• Усім цим і займається нервова систе-
стійкості (чи зоні «все гаразд»)? Або
ма. Коли ми перебуваємо в зоні стій-
повернутися у неї, якщо вони зараз
кості (чи зоні «усе гаразд»), нервова
не там? (Виділіть учнівству час для
система може працювати в нормаль-
обговорення.)
ному режимі. Вона ще й захищає нас
від бактерій та хвороб.
• Але коли ми надовго потрапляємо
в зону збудженості або пригніченості,
нервовій системі стає важко вико-
нувати свої звичні завдання. Вона
готується до небезпеки і припиняє
робити те, що потрібно тілові, щоб
почуватися здоровим.
Урок 7 | Як доброта і безпека впливають на тіло 115
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | дотримуються або порушують їх. Далі

13+ хвилин вони розіграють ці сценки перед кла-
сом (а ви, за можливості, відзнімете це
Розігруємо сценки з класними домовле-
на відео). Пересвідчіться, що під час
ностями і проводимо зчитування
створення сценок учнівство не вико-
Огляд ристовуватиме імена дітей із класу.
Можете скористатися тією ж схемою,
Під час виконання цієї вправи учнівство
що й раніше, коли один учень / учениця
спільно попрацює над створенням неве-
начебто мають якусь потребу, а інших
ликих сценок. Якщо маєте можливість,
двоє бачать цю потребу і надають
запишіть їх на відео і повідомте ученицям
допомогу.
і учням, що зробите з нього короткий
фільм. • Після того, як діти складуть сценку,
попросіть кількох охочих її розіграти.
Що вивчатимемо Поясніть, що коли ви скажете «По-
• Коли нам бракує доброти, ми можемо чали!», діти починають грати, а всі
переживати стрес і небезпеку, а відтак інші сидять і дивляться. Коли скажете
виходити із зони стійкості. Переживан- «Стоп!», вони зупиняться і спробують
ня доброти ж допомагає нам почувати- зрозуміти самовідчуття у своєму тілі
ся в безпеці. (тобто проведуть зчитування). Спершу
можете запитати учнів і учениць, що,
• Що менше стресу ми переживаємо, на їхню думку, відчувають на рівні тіла
то краще це для здоров’я нашого тіла. персонажі сценки і в якій вони зараз
• Прояви доброти та поваги до інших до- зоні. Коли ви знову скажете «Почали!»,
помагають нам почуватися безпечніше, «актори» продовжують показувати
щасливішими та здоровішими. сценку. А слово «Кінець!» означатиме,
що можна завершити виступ.
• Після показу сценки, який може три-
Підготуйте: вати лише хвилину, дайте можливість
• великий аркуш із класними домовлено- і тим, хто її відіграв, і тим, хто дивилися,
стями; поділитися своїми спостереженнями
і відчуттями. Потім запитайте «глядачів»,
• великий аркуш із проявами допомо-
які прояви допомоги вони б використа-
ги, створеними під час проходження
ли, якби потрапили в подібну історію.
уроків першого розділу.
• Якщо після завершення у вас залишить-
Схема дій ся час, попросіть учнівство створити
• Поясніть дітям, що вони скористаються і розіграти ще одну сценку.
класними домовленостями та проявами
допомоги, які розробили під час уроків
першого розділу, і створять за ними
сценки про те, як цих домовленостей

Цю вправу для осмислення можна про-
вести кілька разів, щоразу з різними
класними домовленостями і проявами
допомоги. Можете також скористатися
реальними ситуаціями, які мали місце
у класі: розібратися, як вони стосують-
ся класних домовленостей, допомогти
учнівству зі сценарієм, попросити дітей
звернути увагу на тілесні самовідчуття
і запитати, які навички або учинки могли
би допомогти у цих ситуаціях.
• Що нового ви дізналися про наші клас-
ні домовленості?
• Як наші класні домовленості вплива-
ють на ваше тіло?
• Чи здатні ми відчувати щастя усереди-
ні тіла? Як саме? А доброту?
• Чи є щось, що, на вашу думку, варто
додати до наших класних домовлено-
стей після сьогоднішнього заняття?
• Чи є щось, що ви дізналися або спро-
бували про доброту, що ви б хотіли ще
колись використати?
3
РОЗДІЛ 3
Підсилення уваги
й самоусвідомленості
118 Рання початкова школа | Розділ 3 | Підсилення уваги й самоусвідомленості | Огляд
Огляд
У першому розділі програми СЕЕН, «Створення атмосфери співпереживання у класі»,
учнівство вивчало, що ми всі маємо природну схильність до благополуччя і щастя.
І саме тому ми всі хочемо, щоб до нас ставилися з добротою, співпереживанням
і повагою. Відтак природно дізнаватися більше про своє тіло й розум, щоб ставитися
з добротою і до себе самих. Важливий аспект цього питання висвітлено у другому
розділі, «Виховання стійкості», присвяченому тому, як розуміти й регулювати автоном-
ну нервову систему. Турбота про себе й доброта щодо інших ідуть рука в руку одне
з одним, оскільки коли ми перебуваємо в розбалансованому стані, то більш схильні
шкодити іншим і менш схильні ставитися до них із добротою й увагою. А ще можемо
на власному досвіді пересвідчитися, що в стані розбалансованості ми можемо чинити
те, про що пізніше пошкодуємо.
На додачу до «тілесної грамотності» та розуміння нервової системи співпереживан-
ня собі та іншим ґрунтується також на «емоційній грамотності» та розумінні того,
як працює наш розум. Для цього потрібно вміти дуже уважно стежити за своїми дум-
ками й переживаннями. Саме цьому присвячений третій розділ, «Підсилення уваги
й самоусвідомленості».
Тренування уваги має інші переваги для учнівства. Воно поліпшує зосередженість
і процес засвоєння та утримання інформації. Воно дає змогу учням і ученицям краще
контролювати свої імпульси. Воно заспокоює тіло й розум, а це сприяє фізичному та
психологічному здоров’ю. Дітям дуже часто кажуть «Будьте уважні!», але вкрай зрідка
їх навчають методам, якими вони можуть свою увагу підсилити. У програмі СЕЕН увагу
виховують не методами сили волі, а створенням повторюваних і ненав’язливих мож-
ливостей цю увагу попрактикувати, як будь-яку іншу навичку.
Учнівству нескладно бути уважними до того, що їх цікавить. Проблема з увагою
виникає тоді, коли йдеться про менш цікаві речі або коли довкола з’являються
чинники відволікання, які видаються їм вартими уваги. Саме тому в цьому розділі
ми використали диференційований підхід до тренування уваги. По-перше, говори-
тимемо про відточування уваги як процес і чим він може бути корисний. По-друге,
покажемо учнівству, що при уважному розгляді речі можуть виявитися цікавішими,
ніж ми думали. По-третє, проведемо вправи на відточування уваги, які є цікавими,
а тому легкими для виконання. І насамкінець спробуємо тренувати увагу на тих
речах, які не викликають цікавості — наприклад, банальний процес ходьби або дослу-
ховування до власного дихання. У процесі виконання всіх вправ запрошуватимемо
учнівство помічати, що відбувається в їхній голові, коли вони приділяють чомусь
увагу спокійно, стабільно і ясно.
Розділ 3 | Підсилення уваги й самоусвідомленості | Огляд 119
У першому уроці, «Як влаштований наш розум», учнівство робитиме вправу під наз-
вою «Розумова посудина», щоб збагнути, що ми маємо на увазі, коли кажемо «ро-
зум». У навчальній програмі СЕЕН «розум» — це широка категорія, до якої належить
увесь суб’єктивний досвід, пережитий від першої особи: думки, емоції, переко-
нання, спогади, почуття тощо. До цих процесів природно залучене й тіло, тому ми
вважаємо розум і тіло взаємопов’язаними. Якщо копнути глибше, то до «розуму»
належать також процеси, які ми не завжди усвідомлюємо: асоціації, несвідомі
або автоматичні процеси тощо.
Навіщо у програмі СЕЕН говорити про те, що таке розум? По-перше, так учнівство
зможе поступово скласти свою «розумову мапу», тобто усвідомити ментальні проце-
си, зокрема й емоції. По-друге, так діти зможуть зрозуміти, що фраза «бути уважни-
ми» означає для нашого розуму, і навчаться відточувати увагу як навичку, особливо
для глибшого вникання в ментальні процеси.
Урок другий, «Тренуємо увагу», допомагає учнівству зрозуміти, що таке увага й чому
для неї потрібні і відчуття, і розум. Діти навчаться помічати власне увагу й дізнаються,
що відточування уваги чимось схоже на тренування м’язів або навичок: потрібна
практика, але з часом стає легше.
Уроки третій та четвертий, «Активності для відточування уваги», частини перша
та друга, відкривають учнівству найрізноманітніші речі, до яких можна бути уважними,
зокрема й дії, і пояснюють, чому так важливо відточувати увагу. Одна з причин у тому,
що увага до власних думок, емоцій та поведінки допомагає нам виловлювати емоційні
імпульси ще до того, як вони стануть проблематичними. Іншими словами, ми краще
умітимемо гасити іскри, перш ніж вони перетворяться на лісову пожежу.
Звідси з’являється усвідомлення, що відточування уваги важливе не лише для навчан-
ня, а й для турботи про себе. Під час цих уроків учні познайомляться з трьома гранями
відточування уваги, які є особливо важливими для турботи про себе: (1) усвідомлені-
стю, (2) обачністю та (3) вдумливістю.
У навчальній програмі СЕЕН «вдумливість» (англійською mindfulness) означає здат-
ність фокусувати думку на чомусь і не губити її, не відволікатися й не забувати про неї.
Коли діти хочуть зосередитися на підготовці до контрольної, але їх відволікає пісня
чи вони починають витати у хмарах, це означає, що діти втратили вдумливість у про-
цесі діяльності. Коли хтось обіцяє щось зробити, а потім забуває, то це означає втрату
вдумливості щодо своєї обіцянки. Саме тому вдумливість важлива не лише для уваги,
а й щодо наших етичних цінностей та зобов’язань. У такому значенні вона подібна
до співпереживання та доповнює його. Термін «вдумливість» у програмі СЕЕН може
використовуватися з дещо іншим значенням, ніж у інших програмах, і про ці відмін-
ності ми поговоримо далі. «Вдумливість» у СЕЕН — це точна увага й намір утримати її
на конкретній речі чи завданні.
«Обачність» означає уважне й обережне ставлення до того, що може спричинити

проблеми собі й іншим. Коли діти дізнаються, що плита під час приготування їжі стає
дуже гарячою, вони намагаються не торкатися до неї й поводитися обачно. Так само
коли люди здобувають критичне осмислення того, що сарказм і насмішки можуть
зробити іншим боляче, вони можуть стати обачнішими у своїх висловлюваннях.
Вдумливість та обачність підсилюються «усвідомленістю»: ми усвідомлюємо, що від-
бувається у нашому тілі, розумі та оточенні в теперішній момент. Без усвідомлення
того, що відбувається в її голові, людина не здатна помічати свої негативні чи шкідливі
реакції — а відтак не спроможна утримувати вдумливість чи практикувати обачність.
Урок п’ятий, «Тренуємо увагу», допомагає учнівству навчитися зосереджуватися
на чомусь конкретному, наприклад, диханні, і підтримувати усвідомленість цього
процесу протягом певного часу, щоб потренувати увагу як м’яз. Оскільки дихання
не є чимось цікавим, воно добре підходить як предмет відточування уваги. І якщо
через тренування уваги ми хочемо навчитися краще контролювати мозок, то тут це
якраз і відбувається — через розвиток яснішого і стабільнішого мислення. Стабільність
у цьому випадку означає здатність утримувати увагу на обраному предметі протягом
певного часу й не відволікатися ні на що інше. Ясність є характеристикою розуму,
який не впадає в задуму або сонливість і здатен жваво та активно взаємодіяти з пред-
метом уваги. Увага може бути стабільною без ясності (наприклад, можна слухати урок,
але з незібраною, затуманеною увагою) або ж ясною без стабільності (коли люди чітко
сприймають усе, що відбувається, але увага їх перестрибує з однієї речі на іншу через
відволікання й нездатність зібратися).
Що більше учнівство відточуватиме свою увагу, то важливішими ставатимуть ці її
аспекти. Якщо не зважати на них, може статися так, що діти відточуватимуть пасивну
увагу — і сприйматимуть рефлексійні практики, наприклад, за можливість розслаби-
тися. У такому випадку їхній увазі бракуватиме ясності. Або ж можуть витати в дум-
ках, що теж не сприятиме поліпшенню уваги. У такому випадку їхній увазі бракувати-
ме стабільності. Ні перше, ні друге не сприятиме навчанню та вихованню емоційної
грамотності.
Багато учнів і учениць розслабляються від вдумливої уваги до вправ та дихання. Іншим
намагання утримати увагу на чомусь одному може здатися неприємним і підсилити
стривоженість. Саме тому ці уроки рекомендуємо проводити лише після того, коли
ваше учнівство ближче познайомиться з практиками, про які йдеться у другому розділі,
«Виховання стійкості». Ці практики здатні допомогти розслабити тіло й цим полегшити
відточування уваги. А ще вони дають учнівству цінні інструменти для саморегуляції на ви-
падок, якщо зосередження уваги призведе до тривожності. Як зазначалося у другому
розділі, навички стійкості також стануть учнівським інструментарієм, який допомагати-
ме їм долати труднощі. Ми рекомендуємо учительству завжди давати дітям можливість
не виконувати певні вправи або обирати ті, які їм дають найбільше користі.
Розділ 3 | Підсилення уваги й самоусвідомленості | Огляд 121
У шостому уроці, «Самоусвідомленість», глибше аналізуємо зв’язок між відточуван-

ням уваги та підвищенням самоусвідомленості. У попередніх уроках ішлося про увагу
до відчуттів, тілесних самовідчуттів, дій чи конкретних речей, таких як дихання. А в ос-
танньому уроці цього розділу поговоримо про уважне ставлення до того, що відбу-
вається в нашій голові. Ви можете навчити учнівство бути уважними не лише до того,
що відбувається довкола них, а й до того, що відбувається всередині — своїх думок,
емоцій та почуттів. Це називається метаусвідомленістю або метапізнанням.
Цей урок навчає дітей бути уважними до того, що діється в голові, але робити це
без осуду. Він же розпочинає їхню подорож до створення «ментальної мапи» — виді-
лення різних категорій своїх переживань і ставлень: увага, усвідомленість, самовід-
чуття, емоції, думки, реакції та поведінка.
Уміння спостерігати за своїми думками та емоціями без моментальних суджень та ре-
акції допомагає створити певний проміжок між подразником і реакцією, що дуже
важливо для контролю за імпульсами. Як писав Віктор Франкл, автор класичної праці
«Людина в пошуках справжнього сенсу», «між подразником і реакцією існує певний
проміжок. Цей проміжок дає нам силу вибрати свою реакцію. А в реакції ховаються
наше зростання і наша свобода».

Як будь-яка навичка, тренування уваги потребує часу і практики. Практикуватися
можна в неформальній обстановці, як-то постановити собі загалом уважно стежи-
ти за своїми діями, або ж у формальній. Тут подано низку рефлексійних практик,
які можна вважати формальним тренуванням уваги: оберіть ті, що найбільше сподо-
баються вашому учнівству. Можете почати з дуже коротких сесій по кілька хвилин
кожна, а тоді поступово перейти до триваліших, зручних для вашого класу. Що звич-
нішими будуть для дітей вправи з розділу про зону стійкості, то легше їм буде вико-
нувати практики на відточування уваги з цього розділу. Рекомендуємо починати ці
вправи із заземлення або ресурсності, а тоді переходити до уваги. Не забувайте,
що тут, як і в другому розділі, різним дітям підходитимуть різні практики. Будьте від-
криті та дозволяйте учнівству обирати ті вправи на відточування уваги, які підходять
кожному й кожній із них.
Увагу можна тренувати так само, як будь-яку іншу навичку, просто на це потрібен
час. Цей розділ складається з шести уроків, але навряд чи ваше учнівство засвоїть
висвітлені в ньому навички за шість сесій. Дуже важливо не просто повторювати ці
теми, а й терпляче ставитися до поступу дітей. Стежте за тим, що діти розповідатимуть
про свої осмислення та здобуті навички від проведених вправ. Наприклад, хтось може
поділитися, що вони інакше зреагували на напружену ситуацію або помітили якусь
зміну у власних емоціях чи думках. Це часто стається, коли люди починають відточува-
ти увагу й уважніше ставитися до того, що відбувається у їх голові.

Особиста практика з відточування уваги та вдумливості дасть вам змогу більш упевне-
но провадити учнівство цим розділом, особливо рефлексійними практиками. Є багато
онлайн-ресурсів (англійською мовою) для тренування власної вдумливості та зосере-
дженої уваги, і на сайті СЕЕН будуть додані посилання на ці ресурси.
Рекомендуємо книжку про нейропластичність та відточування уваги авторки Ш ерон
Беґлі «Тренуй свій розум, зміни свій мозок» (Train Your Mind, Change Your Brain,
не перекладена українською).
Дата:

Цим листом повідомляємо, що ваша дитина починає вивчати третій розділ програми СЕЕН,
«Підсилення уваги й самоусвідомленості».
Під час проходження третього розділу ваша дитина вивчатиме тему уваги й освоюватиме
техніки для її підсилення. Увага — вкрай важлива складова успішного навчання, і дітям часто
говорять «Будьте уважні», але дуже зрідка показують, як це зробити. Цей розділ пропонує кон-
кретні вправи для відточування уваги, а також навчає, що можна уважніше стежити не лише за
зовнішніми речами, а й за власним розумом, думками, тілесними самовідчуттями й емоціями.
Коли ваші діти проходитимуть цей розділ, їм буде корисно, якщо вдома із ними говоритимуть
про те, що означає бути уважними і як ви вирішуєте, на що звертати увагу у своєму тілі, ро-
зумі та оточенні. Можете поділитися з дитиною стратегіями, якими самі користуєтеся, коли
вам важко зосередитися. Обов’язково цікавтеся у дітей, що вони вивчають і практикують
на тему уваги. Підкреслюйте моменти, коли ваші діти спромоглися бути уважними, та разом
розберіть, що їм допомогло в цьому (зацікавленість, знайомий предмет чи інші чинники).
• У першому розділі діти вивчали концепції доброти і співпереживання та як вони пов’я-
зані зі щастям і благополуччям.
• У другому розділі діти навчалися збалансовувати своє тіло й нервову систему, щоби
бути стійкішими до стресу й почуватися благополучно.
Лінда Лантьєрі, вступ Деніела Ґоулмена, «Емоційний інтелект: практики для виховання
внутрішньої стійкості у дітей» (Building Emotional Intelligence: Practices to Cultivate Inner
Resilience in Children).

124
РОЗДІЛ 3 Підсилення уваги й самоусвідомленості
Як влаштований наш розум

УРОК
1
Мета уроку
У цьому уроці за допомогою історії те, за допомогою чого ми зосереджу-

та «розумової посудини» учнівство ємося або практикуємо вдумливість.
дізнається, як влаштований розум. Учні й учениці в групах створять по дві
У структурі СЕЕН слово «розум» ужива- «розумові посудини», які ілюструють,
ється на позначення широкої категорії, що відбувається в їхній голові, коли
куди входять особисті переживання, вони збентежені й стривожені, а також
почуття, емоції, думки, спогади, споді- коли спокійні й розслаблені.
вання і страхи тощо. Розум — це також
Учениці й учні дізнаються:

• що стоїть за поняттям «розум»
і як можна розподілити ментальний
досвід на категорії;
• що розум може бути чистим або
затьмареним, відтак нам легше або Увага й самоусвідомленість
важче розуміти, що відбувається
в ньому; Матеріали для уроку
• що ми здатні заспокоювати й стабілі- Підготуйте:

зувати свій розум, якщо дозволимо
• воду у великій прозорій скляній посу-
йому розслабитися й угамуватися;
дині з кришкою;
• про схожість розуму та ментального
• невеликі ємності з піском, галькою,
досвіду різних людей. дрібними скляними камінцями або
блискітками, якщо є така можливість
Тривалість (або іншими матеріалами, які плава-
ють у воді й осідають на дно);
30 хвилин • ложку для розмішування;
• невеликий стілець або столик, щоб
поставити посудину на рівні очей,
аби дітям було видно.
Урок 1 | Як влаштований наш розум 125
«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини велика прозора ємність із водою, у яку

ви можете досипати пісок, камінці, інші
• Давайте почнемо з короткої практики
предмети, які здатні плавати і зробити
ресурсності. Якщо хочете, можете ді-
воду непрозорою; утім, якщо дати їм осі-
стати особистий ресурс зі своєї скарб-
сти, вода знову стане чистою. «Розумова
нички або просто уявити його.
посудина» — це візуальна метафора того,
• Якщо недавно ви зробили добро як розум здатен знову стати чистим, якщо
комусь або хтось зробив щось добре дати йому заспокоїтися.
для вас, можете пригадати собі цю
ситуацію як ресурс. Що вивчатимемо
• Якщо вам більше подобається зазем- • Розум містить багато всього — думки,
лення, то прийміть зручне положення емоції, спогади, почуття, надії, страхи
сидячи або візьміть щось, що вам тощо.
приємно тримати в руках.
• Коли розум схвильований, він стає
• Тепер подумаймо про наш ресурс мутним і нам важко побачити, що від-
протягом хвилинки або звернімо увагу бувається всередині й назовні. Навіть
на позу чи предмет для заземлення. приємні самовідчуття / думки / емоції
(Зробіть паузу.) можуть скаламутити спокійний розум.
• Тепер проведімо зчитування і зверні- • Ми можемо підтримувати розум у чи-
мо увагу на самовідчуття в нашому тілі. стоті, якщо не будемо його хвилювати,
а натомість розвиватимемо чітку увагу
• Якщо знайшли приємне або нейтральне
та зосередженість.
самовідчуття, зосередьтесь на ньому.
Постежте, чи змінюється воно, чи зали- • Коли розум спокійний, він бачить себе
шається незмінним. (Зробіть паузу.) і світ чіткіше.
• Якщо не знайшли приємного або • Ми почуваємося спокійнішими.
нейтрального самовідчуття, спробуйте
• Нам легше навчатися.
зсунути увагу на іншу частину тіла, яка
почувається краще. (Зробіть паузу.) • Ми приймаємо більш зважені рішення.
• Що ви помітили? • Наше тіло почувається врівноваженим.

• Ми можемо або схвилювати свій розум
(заплутати, впасти в глибокі роздуми,
розтривожити), або дати йому заспо-
«Розумова посудина»
коїтися.
Огляд
Під час цієї вправи для осмислення клас
вивчатиме, що означає «розум», із ви-
користанням розповіді та «розумової • воду у великій прозорій скляній посу-
посудини». «Розумова посудина» — це дині з кришкою;
126 Рання початкова школа | Розділ 3 | Підсилення уваги й самоусвідомленості
• невеликі ємності з піском, галькою, матеріали у воду, так і запропонувати

дрібними скляними камінцями або учнівству це робити у відповідні момен-
блискітками, якщо є така можливість ти (в оповіді вони позначені літерами:
(або іншими матеріалами, які плавають П = пісок, К = камінці, Б = блискітки).
у воді й осідають на дно);
Ви можете також вибрати інші матеріали
• ложку для розмішування; на позначення нейтральних, складних
і хороших речей. Упродовж розгор-
• невеликий стілець або столик, щоб
тання історії та знайомства ваших учнів
поставити посудину на рівні очей, аби
і учениць із процесом ви можете після
дітям було видно.
кожного речення запитувати їх, який
Схема дій матеріал додавати.
• Повторіть із дітьми зони із розділу 2: Підказки для вчительства

зону стійкості, зону пригніченості
• Цю вправу проводимо з використан-
та зону збудженості.
ням «розумової посудини» та історії,
• Поставте велику прозору пластикову поданої нижче (або іншої, вигаданої
або скляну посудину з водою на стіл вами).
або кудись, де її буде добре видно.
• Наполегливо рекомендуємо ще до
Запросіть учнівство сісти навколо
проведення вправи у класі перевірити,
посудини або інакше розміститися так,
як працює ваша «розумова посудина».
щоб усім було її видно.
• Ви можете обрати інші матеріали для
• Покажіть учням і ученицям, яка прозо-
додавання у воду.
ра в посудині вода і як крізь неї добре
видно. • В ідеалі це мають бути матеріали, які,
якщо їх не чіпати, за хвилину–другу
• Поговоріть із ними про воду і те, що їм
осядуть на дно, і каламутна вода знову
упадає в око.
стане чистою.
• Скажіть, що зараз ви їм розповісте
• Ви можете використати іграшку «сні-
історію про хлопчика Назара. І що
гова куля» (скляна куля, яку потрібно
ця посудина буде ілюстрацією того,
потрусити, щоб усередині йшов сніг),
що відбувається в Назаровій голові.
але вона не дає змоги долучити клас
Запитайте, чи чітко діти бачать крізь
до проведення вправи й показати різні
воду. Скажіть, що під час розповіді ви
ментальні процеси (думки, почуття).
використовуватимете пісок, камінці
і блискітки. Пісок — це нейтральні речі, • Після завершення не розбирайте
камінці — неприємні, а блискітки — «розумову посудину», оскільки вона
радісні речі. знадобиться вам для наступних уроків.
• Розкажіть дітям історію про «Чистий /
затьмарений розум» (зразок подано
нижче). Ви можете як самі досипати
Урок 1 | Як влаштований наш розум 127
Приклад історії Підсумки

«Чистий / затьмарений розум»
• Що сталося в цій історії?
• Настав час перекусити — улюблена
• Як Назар почувався на початку, усе-
пора Назара, бо він завжди голодний
редині та в кінці?
і дуже чекає на ці перекуси. (Б)
• Що для нього було складним?
• Він заглядає у свій ланч-бокс і бачить,
що сьогодні у нього бублики й мор- • Що було нейтральним?
ква. Не улюблена їжа, звісно, але теж • А що було йому приємним?
непогано. (П)
• Зверніть увагу: почуття Назара
• Назарові дуже подобається, як хру- не обов’язково схожі на ваші. Ваш
мтять бублики й морква. Він впадає розум не такий, як у Назара, і це
в глибоку задуму, жуючи їх. (Б) нормально. Ми всі реагуємо на речі
• Та не встиг він з’їсти й половини по-різному, бо наш розум влаштова-
перекусу, як учитель/-ка каже: «Час ний по-різному, і це теж нормально.
прибрати за собою і йти гуляти». • Що ще ви помітили чи про що з цієї
А Назар же хотів усе доїсти! (К) історії хотіли би поговорити?
• «Ну нічого, — думає він, — принаймні
вийду надвір, погуляю з друзями». (П) РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 4 хвилини
• Назарові дуже хочеться побавитися Утихомирити розум*
у квадрат (чи іншу популярну гру)
зі своїми друзями. Вони часто грають Огляд
на ранковій великій перерві. (Б) Під час цієї вправи учнівство навчиться
• Але коли він виходить на вулицю, зосереджувати увагу на «розумовій
то бачить, що інші діти вже грають, посудині» у процесі її очищення після
і охочих аж забагато. (К) збурення. Або ж можуть зосередитися
на своєму тілі — зокрема на нейтральних
• «Можемо поганяти у футбол або по- або приємних самовідчуттях — і тримати
грати у квача», — каже друг, але Наза- увагу на них. У будь-якому з цих сценаріїв
рові дуже хотілося у квадрат. діти тренуватимуть увагу.
• «Перерва не вдалася, — ледь не плаче
Назар, — краще я посиджу наодинці». (К) Підказки для вчительства
• Назар сидить і дивиться, як його друзі Рекомендуємо вам починати з дуже

грають у футбол. (К) коротких вправ на увагу, таких як ця
(або ще коротших, на хвилину–дві),
• І тут до нього підходить його найкращий а тоді, за пару тижнів чи навіть місяців,
друг Дмитрик і каже: «Слухай, я знаю, поступово переходити до триваліших
що ти хотів грати у квадрат; може, по- практик. Там, де у прикладі проведен-
граємо на післяобідній перерві? Ходімо ня написано «Зробіть паузу», можете
до нас, нам тебе не вистачає». (Б) зупинитися на 8–12 секунд, а можете
на довше — головне, щоб це було ком- • Якщо знайшли нейтральне або приєм-
фортно для ваших учнів і учениць. Також не самовідчуття в тілі, можете пере-
рекомендуємо вам дозволяти дітям вести увагу на нього, якщо хочете.
переходити до практик заземлення,
• Якщо вам неприємно, можете прове-
ресурсності або стратегій «Миттєва
сти ресурсність або заземлення. Зга-
допомога!», якщо в них виникатиме така
дайте собі якийсь особистий ресурс
потреба. Оскільки якщо ви просите
зі свого набору. Можливо, вам удасть-
сісти нерухомо й зосередитися на чо-
ся підібрати ресурс, який допоможе
мусь конкретному, дитина почувається
вашому розумові утихомиритися так
фізично розбалансованою, у неї виникне
само, як заспокоюється вода в цій
дискомфорт.
посудині. (Зробіть паузу.)
Приклад проведення • Зверніть увагу, як посудина поволі по-
вертається до спокійного й прозорого
• Зараз я проведу для вас цю рефлек-
стану, коли її ніхто не рушає. (Зробіть
сійну практику, а в кінці ми зможемо
паузу.)
поділитися враженнями. Нагадую вам,
що ви завжди можете змінити поло- • Не забувайте, що ви вільні сісти у зруч-
ження свого тіла на зручніше, а також нішу позу, якщо потрібно, або поду-
подумати про свій особистий ресурс мати про особистий ресурс чи про-
або провести заземлення, якщо вам вести заземлення, якщо почуваєтеся
буде некомфортно під час проведення некомфортно. Якщо все гаразд, то
вправи. продовжуйте стежити за «розумовою
посудиною». Звернімо увагу на те, що
• Якщо не чіпати «розумову посудину»,
ми помічаємо в посудині та у своєму
усе, що є в ній, осяде, і вода повер-
тілі. (Зробіть паузу.)
неться до природного стану.
• Зараз я потрушу нашу посудину, а тоді
ми просто спостерігатимемо, як усе ПІДСУМКИ | 2 хвилини
вляжеться. • Що ви помітили у своєму розумі або
• Коли ми уважно дивимося на щось тілі, коли стежили за тим, як заспокою-
(або слухаємо щось), це називається ється вода в посудині?
«зосередження уваги». Якщо ми довго • Хтось із вас використовував якусь
дивимося, то це «утримання уваги» стратегію чи спосіб тримати увагу
на нашому предметі. Спробуйте затри- на «розумовій посудині»? Можете
мати увагу на посудині, коли її вміст поділитися з класом?
осідатиме.
• Як гадаєте, коли розум спокійний
• Постежмо за посудиною в тиші. (Зробіть і ясний, так легше чи важче? Що він
паузу.) допомагає нам робити?
• Що ви відчуваєте у своєму тілі, коли ми
отак сидимо і стежимо за посудиною?
129
Тренуємо увагу
УРОК
2
Мета уроку
Під час цього уроку діти знайомляться цікаво в ньому. Ця вправа підкреслює,
з поняттям уваги через візуальну ме- що пильна увага здатна вихоплювати
тафору ліхтарика. Після обговорення деталі й робити навіть прості речі ціка-
уваги та її переваг учнівство гратиме вими, а також що різні люди можуть
в гру «Я помічаю, мені цікаво», у якій сприймати один і той самий пред-
діти передаватимуть одні одним не мет по-різному. Урок завершується
бачений раніше предмет і ділитимуть- рефлексійною практикою на підсилен-
ся тим, що вони помічають та що їм ня уваги за допомогою ресурсу.
• дізнаються різні значення поняття
«увага» та про її важливість для
навчання;
• освоять словничок, пов’язаний із по-
няттям «увага»; Увага й самоусвідомленість
• познайомляться з навичкою відточу-

вання уваги; Матеріали для уроку
• дізнаються, що ми часто сприймаємо

навіть однакові предмети по-різному.
• «розумову посудину» (для «розігріву»);
• ліхтарик або інше джерело світла;
• один — два цікавих невеликих пред-
мети, бажано такі, із якими учнівство
раніше не мало справи (наприклад,
морська мушля, шматок тканини, де-
35 хвилин
рев’яна маска, сухий медовий стіль-
ник, кістка, екзотичний фрукт тощо);
• торбу (не обов’язково).
ПРИМІТКА ЩОДО СЛОВНИКА • Тепер давайте постежимо за тим,

ПОНЯТЬ як заспокоюється наша «розумова
посудина». Я її зараз обережно стру-
Під час цього та наступних уроків було би
шу, і ми будемо дивитися, як вона
добре поступово впровадити до вжитку
втихомирюється — і наш розум теж
в класі деякі терміни, пов’язані з увагою.
втихомирюється. Ми будемо сидіти
Вони також готують учнівство до повнішої
в тиші й пильно стежити за «розумо-
«ментальної мапи» в подальших заняттях.
вою посудиною».
• Увага — скеровування відчуттів або
• Нагадую, якщо вам комфортніше, під
розуму на певну річ.
час виконання вправ ви можете про-
• Помічати — усвідомлювати щось, бачити водити заземлення або повертатися
щось (не лише очима, а будь-яким із від- до свого ресурсу. Головне — постарай-
чуттів або розумом), особливо щось нове. теся нікого не потурбувати у процесі
• Спостерігати — пильно стежити за заспокоєння розуму.
чимось за допомогою розуму або • Що ви помітили, поки ми стежили
відчуттів і помічати деталі. за осіданням у «розумовій посудині»?»
• Переживати — відчувати щось безпо-
середньо.
• Зосереджуватися — приділяти всю Увага з ліхтариком
увагу чомусь одному.
Огляд
• Зосередженість — увага до чогось од-
ного (речі або дії), повне її приділення Під час цієї вправи учнівство познайомить-
чомусь одному. ся з поняттям уваги за допомогою викори-
стання ліхтарика як її візуальної метафори.
• Виносити судження — формувати
думку або приймати рішення щодо Що вивчатимемо
речі чи ситуації (наприклад, «це до-
• Ми можемо скеровувати ліхтарик
бре» або «це погано»).
своєї уваги на різні речі.
• Те, на що ми «проллємо світло», може
«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини
здатися цікавішим, важливішим або
• Для початку подумаймо про один ґрунтовнішим.
із наших ресурсів.
• Увага схожа на м’яз. Що більше нею
• Можете вибрати ресурс зі свого користуються, то сильнішою вона стає.
набору або додати новий (чи навіть
• Ми можемо скеровувати свою увагу,
вигадати його).
і це допомагає нам помічати й дізнава-
• Коли думаєте про свій ресурс, звер- тися щось нове.
тайте увагу на те, що відбувається
• Якщо не зосереджувати увагу, то мож-
у вашому тілі. (Зробіть паузу.)
на упустити щось важливе.
Урок 2 | Тренуємо увагу 131
• Ми можемо бути уважними за допо- • Ви вже чимало знаєте про увагу. Ви

могою розуму й відчуттів. Увагу можна користуєтеся нею все життя. Що озна-
тренувати, як м’яз. чає «бути уважними»?
• Коли ми просто спостерігаємо, а не ви- • Як ми це робимо? Як зосереджуємо
носимо судження, кожен і кожна з нас увагу?
має різні переживання, і серед них
• Що відбувається, коли ми зосереджує-
немає правильних чи неправильних.
мо увагу? Усередині нашого тіла щось
відбувається?
• Хтось може поділитися прикладом,
як ви зосереджували увагу й помітили
• ліхтарик або інше джерело світла. щось важливе?
Схема дій • А приклад того, як ви не зосередили

увагу і пропустили щось важливе?
• Пригасіть освітлення в класі.
• Отже, увага допомагає нам помічати
• Попросіть учениць і учнів описати
речі, які можуть бути дуже важливими.
предмет або якусь частину класної кім-
Увага нам багато в чому допомагає.
нати в темряві, а тоді освітіть їх ліхтари-
Давайте проведемо невеликий екс-
ком і попросіть описати ще раз.
перимент. Я трохи пригашу світло
• Обговоріть, як відрізняється тем- в кімнаті.
ний клас від освітленого ліхтариком
Пригасіть освітлення (але не повністю)
і скільки всього ми можемо помітити,
і спершу попросіть учнів і учениць описа-
якщо скерувати світло ліхтарика
ти якийсь предмет із затемненої частини
в певну точку. Проведіть паралелі
кімнати. Потім освітіть її ліхтариком
з увагою.
(чи іншим джерелом світла) і попросіть
Підказки для вчительства дітей описати те, що вони помічають
тепер, чого не було видно в темряві.
• Не обов’язково повністю гасити світло
в класній кімнаті. • Як нам допомагає ліхтарик?
• Є інший варіант проведення цієї • Коли я освітлюю ліхтариком певну

вправи. Візьміть торбу, покладіть туди частину кімнати, чи залишаються на
незнайомий дітям предмет і попросіть місці решта предметів у темряві, хоч їх
учнівство промацати його руками і не видно?
й описати, що вони відчувають. • Правильно, вони там і є, просто ми не
так чітко їх бачимо.
• Як нам використовувати розум подіб-
• Сьогодні ми робитимемо вправи, які но до ліхтарика? Чи можемо ми ске-
допоможуть нам краще зосереджува- ровувати увагу на конкретні речі так
ти свою увагу. само, як світло ліхтарика на предмети?
• Чи можемо ми втримувати увагу на Що вивчатимемо

чомусь, як тримаємо промінь ліхтари-
• Коли ми зосереджуємо увагу на чо-
ка на предметах?
мусь, то помічаємо нові деталі цієї речі
• Чи буває так, що ми відволікаємося чи явища.
і втрачаємо увагу? Давайте подивимося.
• Кожен і кожна з нас має власний по-
(Намалюйте на дошці коло і попросіть уч- гляд на речі і світ. Один предмет мати-
нівство зосередити увагу на ньому. А тоді ме різний вигляд в очах різних людей.
станьте збоку і відволікайте їх різними
• Коли ми уважно придивляємося і про-
рухами і звуками.)
сто спостерігаємо, перш ніж скласти
• Ну як? Що відбувалося з вашою увагою? судження, то немає правильних чи
неправильних відповідей, є просто
• Як гадаєте, корисно уміти скеровува-
різні сприйняття.
ти і втримувати увагу тоді, коли вам
потрібно? Чому?
Якщо вважаєте за потрібне, можете
створити візуальну мапу для поняття «ува-
га»: записати його на дошці чи великому • один–два цікавих невеликих предмети,
аркуші та запросити учнівство назвати бажано такі, із якими учнівство раніше
інші слова, пов’язані з увагою. Ви можете не мало справи (наприклад, морська
створювати такі мапи для будь-яких важ- мушля, шматок тканини, дерев’яна
ливих термінів, які виникають у процесі маска, сухий медовий стільник, кістка,
навчання. екзотичний фрукт тощо);
• Ви знали, що увагу можна укріплюва- • торбу (необов’язково).

ти, як м’яз, якщо нею користуватися?
Схема дій
Цим вона крутіша за ліхтарик.
• Підготуйте цікавий предмет (це може
• Раз увага наскільки потрібна, ми
бути соснова шишка, стручок, якийсь
будемо вправлятися в зосередженні
інструмент, маловідомий фрукт або
та приділенні уваги. Але робитимемо
овоч, морська мушля або щось, пов’яза-
це весело.
не з вашим класом або спеціалізацією
навчання).
• Поясніть дітям, що кожен і кожна з них
Я помічаю, мені цікаво
матиме можливість ретельно дослідити
предмет та озвучити щось, що вони
Огляд
помітили або чим зацікавилися. Склад-
Під час цієї вправи на осмислення уч- ність завдання у тому, що не можна
нівство глибше пізнає поняття уваги повторювати сказане попередніми
та пробує помічати й підмічати речі, учнями й ученицями. Якщо дітям буде
не складаючи суджень. Цю вправу можна важко це виконати, можете спершу
проводити багато разів.
провести вправу в невеликих групах, • А тоді кажете усім одну річ про ньо-
а вже тоді всім класом. го, яку помітили або яка вам цікава.
Важливо звертати увагу не лише на
• Передавайте предмет (він має вміща-
предмет, а й на те, що кажуть інші.
тися в долоні або й бути ще меншим)
від однієї дитини іншій. • Можна формулювати свою відповідь
так: «Воно нагадує мені...», «Воно таке
• Заохочуйте учениць і учнів починати
завелике, як...», «Колір схожий на...»,
словами «Я помічаю...».
«Цікаво, звідки воно...», «Цікаво, для
• Інший варіант проведення — передава- чого воно...».
ти предмет у торбі, щоб діти промацу-
• Ми не будемо називати предмет.
вали його руками, а не розглядали.
Ми не скажемо, що це таке, аж доки
Підказки для вчительства не завершимо вправу.
Підтримайте дітей: нагадайте їм, що • Нам не потрібно складати судження про

оскільки ми лише спостерігаємо й діли- цей предмет. Це означає, що ми не муси-
мося враженнями, тут немає правильних мо казати, подобається він нам чи ні.
і неправильних відповідей. Якщо учень • Якщо нічого не спадає на думку, може-
чи учениця хоче повторити вже сказану те сказати «я пасую», і ми повернемо-
фразу, наприклад, «воно коричневе», ся до вас пізніше, якщо захочете. У цій
запропонуйте їм ускладнити — «воно вправі немає правильних і неправиль-
коричневе, як шоколад», «воно дуже них відповідей. Просто зверніть увагу
світло-коричневе» або «воно таке вели- на якусь особливість цього предмета
ке, як...». Також нагадуйте дітям уважно й озвучте її.
слухати одне одного й помічати все нові
• (Перш ніж передати предмет дітям,
й нові характеристики предмету.
покажіть їм на власному прикладі, як ви-
Приклад проведення конувати вправу: «Давайте спробуємо.
Я почну». Уважно подивіться на пред-
• Зберімося в коло — ми будемо робити
мет і скажіть: «Я помічаю, що воно…»
цікаву вправу на увагу. Вправа назива-
і додайте опис чи характеристику.)
ється «Я помічаю, мені цікаво».
• (Пустіть предмет по колу. Коли він обій-
• Я зараз передам по колу один пред-
де коло один раз, пустіть удруге. Цього
мет. Якщо ви знаєте, що це таке, то не
разу учнівство нехай описує словами
кажіть, а просто зробіть вигляд, що ба-
«помічаю» і «цікаво». Покажіть їм при-
чите його вперше.
клад «цікаво».)
• Ми передаватимемо предмет по колу
• Пам’ятайте, тут немає правильних
і будемо уважно його розглядати.
і неправильних відповідей, лише ваші
Його можна торкатися, нюхати й на-
враження. Уважно прислухайтеся до
віть слухати.
того, що цікаво іншим учням і ученицям.
• Отже, ви уважно його розглядаєте.
• (Пустіть предмет по колу.)
Обговорення вправи. Ця вправа ідентична з практикою

ресурсності з єдиною різницею, що тут
• Хтось помітив, що інші сказали те, що
ви використовуєте ресурс або самовід-
ви збиралися сказати?
чуття, які він викликає, як предмет для
• А хтось сказав щось таке, чого ви не утримання уваги.
помітили й не завважили?
Схема дій
• Хтось може ще щось додати, що ви по-
мічаєте в цьому предметі? Або що вам Скористайтеся прикладом, поданим ниж-
цікаво про нього? Чи можемо ми ще че, щоб допомогти учнівству провести цю
й ще помічати щось нове й цікавитися рефлексійну практику.
про інші характеристики предмета?
• Я помітив/-ла, що у нас не було непра-
вильних відповідей. Як гадаєте, чому? • Як і раніше, дайте учням і ученицям
(Тому що ми описуємо свої враження, можливість перемкнути увагу на інший
а не думки чи судження.) Як гадаєте, ресурс, перейти до заземлення або
чи буває правильне й неправильне зосередитися на приємних чи ней-
сприйняття цього предмета? тральних тілесних самовідчуттях, якщо
їм стане некомфорно у процесі втри-
• Хтось із вас відволікався? Втрачали
мання уваги. Дозвольте їм рухатися
увагу хоча б на хвильку? Чи вдалося
та шукати зручні положення тіла, якщо
вам повернути увагу до нашого кола
вони при цьому не відволікатимуть
і предмета?
і не турбуватимуть інших дітей.
• Напишіть або поділіться усно з усією
• Як і раніше, там, де в прикладі про-
групою відповідями на такі запитання:
ведення написано «Зробіть паузу»,
o Де у вас з’явилися самовідчуття ви можете зупинитися зовсім корот-
в тілі? ко, на 8–12 секунд, а можете на дов-
ше — як комфортно вашим ученицям
o Що то були за самовідчуття?
і учням.
o Чому ця вправа допомагає з увагою?
Чому ми її виконували? Приклад проведення
• Проведімо коротку вправу на зміц-
РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 5 хвилин нення уваги. Ми робитимемо її за
Заспокоюємо розум за допомогою допомогою своїх ресурсів, як раніше
ресурсу* практикували ресурсність. Єдине —
цього разу ми будемо трошки довше
Огляд тримати увагу.
Під час цієї рефлексійної практики уч- • Щоб краще зосередитися, ми пе-
нівство обере один зі своїх ресурсів реведемо погляд на підлогу або
у наборі та використає його як предмет заплющимо очі й сядемо рівно, але
для зосередження уваги під час короткої комфортно.
• Я говоритиму, що треба робити, ПІДСУМКИ | 3 хвилини

а завершивши вправу, поділимося
• Чи дізналися ви щось цікаве про увагу?
враженнями.
• Чим іще корисна увага та її поліпшення?
• Виберіть один ресурс зі свого набору,
додайте новий або вигадайте його.
• Тепер згадаймо свій ресурс, побач-
мо його внутрішнім зором. Давайте
подивимося, чи зможемо ми в тиші
кілька хвилин зосереджуватися тільки
на ньому. (Зробіть паузу.)
• Якщо відчуваєте нейтральне або
приємне самовідчуття в тілі, можете
зосередитися на ньому. Якщо хочете
провести заземлення, можете перей-
ти до заземлення. Робіть те, що вам
комфортніше, але в тиші та з повною
увагою. (Зробіть паузу.)
• Якщо у вас виникли неприємні відчут-
тя, можете змінити ресурс або пе-
рейти до заземлення. Можете також
змінити положення тіла, але спробуй-
те не потривожити нікого. Якщо все
гаразд, тоді просто зосереджуйтеся на
своєму ресурсі. (Зробіть паузу.)
• Коли помітите, що відволіклися й забу-
ли про свій ресурс, можете знову по-
вернутися думками до нього. (Зробіть
паузу трохи на довше, 15–30 секунд
або більше.)
• Завершуймо вправу. Можете розплю-
щити очі.
• Що ви помітили тепер, коли ми тро-
хи довше зосереджувалися на своїх
ресурсах?
• Чи вдалося вам утримати увагу?
• Що ви робили, коли відволікалися?
136
УРОК
Активності для відточування уваги:
3 частина перша
Мета уроку
У цьому уроці впроваджуємо три й не відволіктися та не забути. Ці ас-

поняття: (1) «усвідомленість» того, пекти уваги дають нам змогу не тіль-
що відбувається в нас у голові (у на- ки краще зосереджуватися й навча-
шому розумі), у тілі та довкола нас; тися, а й ловити емоційні імпульси
(2) «обачність» щодо речей, які мо- до того, як вони створять проблеми
жуть бути небезпечними або шкід- для нас і оточення, тобто гасити іс-
ливими; і (3) «вдумливість» щодо кру, перш ніж вона перетвориться
того, що ми намагаємося зробити на лісову пожежу.
• ближче познайомляться з поняттям
«увага» й перевагами її використання;
• дізнаються, що ми здатні бути уваж-
ними до того, що відбувається всере-
дині (у нашому розумі й тілі); Увага й самоусвідомленість
• познайомляться з термінами «вдум-

ливість», «усвідомленість» та «обач- Матеріали для уроку
ність»;
• навчаться ловити імпульси до того,
як вони спричинять проблеми — • великий аркуш паперу й маркери;
ловити іскру, перш ніж вона стане • аркуш великого паперу або дошку
лісовою пожежею. зі словом «увага» посередині та сло-
вами «вдумливість», «обачність»
та «усвідомленість» довкола нього;
• воду й рушник для витирання крапель;
25 хвилин • горнятка на 120 мл (що менші,
то краще).
Урок 3 | Активності для відточування уваги: частина перша 137
«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини ПРЕЗЕНТАЦІЯ / ОБГОВОРЕННЯ |

8 хвилин
• Ми вчилися звертати увагу на різні речі
Що таке увага і для чого вона потрібна?
та тренувати її як м’яз. Хто може згада-
ти недавню ситуацію, коли вам довело-
Огляд
ся бути дуже уважними? Як це було?
• Це обговорення покликане допомог-
• Може, хтось пригадає ситуацію, коли
ти дітям зрозуміти, що таке увага, як
вам треба було бути уважними, але
її застосовувати і які переваги від її
було складно, бо багато всього відво-
використання.
лікало, і все ж вам це вдалося? Хтось
може поділитися? • Ви продовжите створювати словесну
мапу для слова «увага», щоб краще зро-
• Пригадуєте наші вправи з ліхтариком?
зуміти: (1) чомỳ можна приділяти увагу,
Як ви почувалися, коли нам треба
(2) за допомогою чого ми приділяємо
було щось робити й бути уважними,
увагу (чуття, тіло і розум) та (3) які пере-
але нам щось заважало?
ваги від використання уваги.
• У чому нам допомагає увага? Що ми
• Учнівство уже вміє бути уважними
можемо з нею робити?
до того, що відбувається всередині,
• Давайте заспокоїмо тіло та розум завдяки навичці «зчитування» тілесних
і приготуємося бути уважними. Сядьте самовідчуттів. Зараз цю навичку можна
зручніше — так, щоб тіло розслабилося, розширити на те, що теж відбувається
але вам було зручно утримувати увагу. всередині, у розумі, але не обмежуєть-
ся самовідчуттями. Наприклад: мелодія,
• Тепер проведемо заземлення або
яка засіла в голові, фантазування, блу-
ресурсність. Якщо робите заземлен-
кання певною думкою або спогадом,
ня, зверніть увагу на те, як ваше тіло
утримування чогось уявного перед
торкається підлоги, стільця чи іншої
внутрішнім поглядом (як-от для практи-
поверхні. А тоді зверніть увагу на
ки ресурсності), хвилювання з певного
приємні або нейтральні самовідчуття
приводу, але з розумінням, що все буде
і втримайте увагу на них протягом
добре тощо.
короткого часу.
• Якщо проводите ресурсність, то уявіть Що вивчатимемо
свій ресурс і спробуйте утримати на
• Подібно до того, як за допомогою
ньому увагу протягом певного часу.
чуттів можна звертати увагу на те,
• Якщо вам стане незручно, можете що відбувається довкола нас, так само
перенести увагу на інше приємне або ми здатні бути уважними до того,
нейтральне самовідчуття у своєму що відбувається всередині нас (тілесні
тілі й утримати її там. (Зробіть паузу самовідчуття, думки, почуття тощо).
на 15–30 секунд або довше, якщо їм це
• Увага допомагає навчатися. Увагу мож-
вдасться.)
на зміцнювати, як м’яз.
• Що ви помітили цього разу?
• Ми здатні навчитися ловити імпульси та довкола себе. Запишіть озвучені

до того, як вони спричинять проблеми. ними вигоди.
o Попросіть дітей подумати, що було
би, якби ми взагалі не вміли бути
Підготуйте: уважними. Обговоріть це усім кла-
• маркери; сом.
• аркуш великого паперу або дошку o Нагадайте і ще раз наголосіть на

зі словом «увага» посередині. (Пізніше тому, що кожен і кожна здатні бути
ви допишете довкола нього слова уважними і що ми всі можемо трену-
«вдумливість», «обачність» та «усвідом- вати свою увагу вправами, мов м’яз.
леність».)
Схема дій Збережіть або сфотографуйте створені
• Спільно з учнівством створіть словесну вами мапи думок для подальшого вико-
мапу: запишіть слово «увага» посе- ристання.
редині та інші слова, запропоновані
учнівством, довкола нього. З’єднайте їх
лініями або стрілками. • Що означає фраза «Будьте уважні» або
«Зверніть увагу»? (Запишіть відповіді
• Проведіть цю вправу цілим класом за
дітей довкола слова «увага».)
поданим нижче сценарієм.
• Чи можемо ми бути уважними до того,
o Запитайте дітей, на які речі довкола
що відбувається довкола нас, і того,
себе ми звертаємо увагу. Запишіть їхні
що відбувається всередині?
ідеї під заголовком «Довкола себе».
• До яких речей довкола себе ми здатні
o Запитайте учнівство, за допомогою
бути уважними? До того, що нас оточує
чого ми звертаємо увагу на речі дов-
(класна кімната, сигнал пожежної маши-
кола себе. Запишіть ці чуття поруч
ни, інші люди). (Запишіть ці ідеї у списку
зі списком.
під заголовком «Довкола себе».)
o Запитайте учнівство, на що ми може-
• За допомогою чого ми є уважними
мо звертати увагу всередині себе.
до цих речей? (чуття, очі, вуха тощо).
Запишіть їхні ідеї під заголовком
(Запишіть ці ідеї поруч із тим самим
«Усередині себе».
списком.)
o Запитайте дітей, за допомогою чого
• А до яких речей усередині себе ми
ми звертаємо увагу на речі всере-
можемо бути уважними? (до самовід-
дині себе. Запишіть їхні пропозиції
чуттів, відчуття голоду, думок, емоцій,
(розум, тіло, увага) поруч зі списком
почуттів, переживань, спогадів, занять).
«Усередині себе».
(Запишіть їх у список під заголовком
o Запитайте клас, чому важливо «Усередині себе».)
звертати увагу на ці речі всередині
• За допомогою чого ми є уважними Схема дій

до цих речей усередині себе? (тіло,
• Учні й учениці, які займалися за про-
розум, увага.)
грамою СЕЕН у попередні роки, мо-
• Чому важливо бути уважними до цих жуть пам’ятати історію про Богдана.
речей? (Якщо хочете, можете записати Нагадайте їм або перечитайте заново
вигоди на іншому великому аркуші.) всьому класові.
• Що було би, якби ми взагалі не вміли • Повторіть поняття «обачність» та «усві-
бути уважними? домленість».
• На щастя, кожна й кожен уміє бути • Попросіть дітей подумати й назвати
уважними, і всі ми здатні тренувати приклади ситуацій, у яких вони були
свою увагу, як м’яз, за допомогою або не були обачними. Цей мозковий
вправ. штурм можна проводити цілим класом
або індивідуально.
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 10 хвилин • Складіть спільний список речей, щодо

Історія про Богдана яких варто бути обачними.
• Оберіть дві–три ідеї зі списку й погово-
Огляд
ріть із дітьми, чому варто бути обачни-
У цій вправі ви розглянете історію про ми щодо цих речей.
те, що означає бути уважними до своїх
занять, і обговорите її з учнівством. Це Підказки для вчительства
допоможе їм познайомитися з поняттями • Буде весело, якщо ви розіграєте цю
«вдумливість», «усвідомленість» та «обач- розповідь самі або з учнівством. На-
ність». Ви разом складете список того, приклад, можете простягнути одну
щодо чого варто бути обачними. руку, а тоді спіймати її іншою рукою
в потрібний момент. Можете змінюва-
ти деталі історії або замінити її на іншу,
• Ми здатні навчитися ловити імпульси до яка, на ваш погляд, краще підходитиме
того, як вони призведуть до проблем. вашому учнівству. Головне — щоб істо-
• Усвідомленість та увагу можна зміцню- рія була прикладом того, як приділяти
вати за допомогою вправ. увагу тому, що відбувається в голові
(розумі), та зупиняти звичну реакцію
• Щодо деяких речей варто бути обачними. до того, як вона стане проблемною.
Матеріали для уроку • Допоможіть учнівству: почніть мозко-
вий штурм якимось смішним прикла-
дом. Скажімо, пані Вінницька йшла
• одну з історій, поданих нижче; подвір’ям, думала про бозна-що, лиш
• великий аркуш паперу або дошку; не про дорогу, забула дивитися під
ноги і вступила в собачу какавельку
• маркери.
(або глибоку калюжу)!
ІСТОРІЯ ПРО БОГДАНА — То мої руки кинули ще до того, як мо-

зок послав їм сигнал, що то погана ідея.
Був собі хлопець на ім’я Богдан. Ще малим
він набув поганої звички брати речі, які Водій кивнув і сказав:
йому не належали. Дехто навіть називав
— Не хвилюйся, я теж так чинив. Але якщо
його злодюжкою. Але Богдан підріс і пе-
вправлятися, то можна навчитися ловити
рестав так робити. Він вирішив, що красти
себе до того, як зробиш щось небезпеч-
в людей негарно, бо це їх ображає, і вони
не. Це називається «бути обачним».
не хочуть потім дружити з ним.
Якось Богдан гуляв і зустрів своїх то- Приклад проведення (для розповіді про
варишів, які запропонували йому ра- Богдана)
зом пообідати. Вони сиділи за столом, • Що відбулося в цій історії?
як раптом Богдан звернув увагу на їжу,
• Із ким розмовляв Богдан, коли сказав:
що лежала перед ним. Коли його друзі
«Припини, злодюжко! Я тебе упій-
відійшли, він швиденько простягнув
мав!»?
руку, щоб узяти собі трохи їжі й поклас-
ти в кишеню. Та раптом він сам себе • Чому інші здивувалися, коли увійш-
зупинив: інша рука швидко схопила ту ли в кімнату й почули від Богдана ці
руку, що от-от мала вкрасти трохи їжі. слова?
— Припини, злодюжко! — закричав Бог- • Що Богдан зробив, навіть не задумав-

дан. — Я тебе спіймав! шись над цим?
Його друзі прибігли зі здивованими • У яку мить Богдан усвідомив, що

обличчями. робить щось таке, через що можуть
виникнути неприємності? У такий
— Що відбувається? Де злодій? — розпи-
момент у нього з’явилася «усвідом-
тували вони.
леність» — він зрозумів, що зараз
— Це Богдан! — закричав він, міцно трима- станеться.
ючи себе за руку. — Богдан — злодюжка!
• Усвідомленість щодо речей, які від-
буваються довкола нас, з’являється,
Альтернативна розповідь: ХЛОПЧИК коли ми щось бачимо або чуємо.
І ЖОЛУДІ Чи можемо ми бути усвідомленими
щодо речей, які відбуваються всере-
У школі один учень бавився й кидав жо-
дині нас? Чи можемо мати усвідомле-
луді. Він кидав їх убік шкільного паркана,
ність того, що ми робимо?
подалі від дітей. Тут під’їхав автомобіль,
і один жолудь потрапив у нього. Із авто • Богдан знав, що красти — небезпечно.
вийшов водій — він був дуже засмучений. Знати про небезпеку і стерегтися її оз-
начає бути обережними, «обачними».
— Чому ти кидався жолудями в мою
машину? — запитав він. • Із чим ми мусимо бути обачними або
обережними на кухні?
Хлопчик розплакався.
• Із чим був обачним Богдан? Йому що це лише вода. Їм доведеться постара-

вдалося врятувати ситуацію? тися, щоб не пролити її, але навіть якщо
трохи проллється, нічого страшного не
• Якби Богдан не тренував свою обач-
станеться. Ця вправа дає ученицям і учням
ність, що б сталося, як гадаєте? Що б
змогу відчути, де в тілі вони відчувають
сталося, якби він украв їжу й не встиг
обачність, і допомагає відстежити увагу.
спіймати себе?
• Зараз ми писатимемо невеликий спи- Приклад проведення
сок, кожен і кожна з вас окремо (або
• А зараз ми побавимося в невеличку
невеликими групками).
гру, для якої потрібно буде зібрати
• Подумайте і складіть список речей, всю свою увагу.
щодо яких варто бути обачними, обе-
• Давайте сядемо в коло.
режними.
(Повільно налийте воду в невелике
• Давайте обговоримо одну–дві ідеї ра-
(120 мл) паперове горнятко.)
зом: чому варто бути обачними з цими
речами. Про що хочете поговорити • Хтоcь помітив за собою, що ви вже
для початку? (Дайте учнівству можли- почали бути уважнішими, ще коли я
вість вибрати. Проводьте вправу до тих наливав / наливала воду? Чи звернули
пір, поки залишається час.) ви увагу на свої думки?
• Зараз ми передаватимемо це горнят-
ко колом і намагатимемося не проли-
ти воду.
Передайте горнятко
• Є кілька важливих речей, про які вар-
Огляд то пам’ятати.
Під час цієї вправи діти передаватимуть 1. Спробуйте зосередити увагу на
горнятко, наповнене водою майже по горнятку. Коли ми щось робимо
вінця. Це допоможе їм краще зрозуміти, і всіма думками зосереджуємося на
що таке увага. Для початку наповніть гор- справі, це називається вдумливістю.
нятко водою майже по вінця або такою Ми не робимо вправу на час. Може-
кількістю води, із якою впораються ваші те передавати горнятко настільки
учні й учениці. Вони будуть передавати повільно, як вам заманеться.
горнятко з рук у руки по колу. У процесі
2. Коли будете стежити за рухом
можете зупиняти їх і просити звернути
горнятка колом, спробуйте поміти-
увагу на те, що відбувається в їхньому
ти, як реагують ваше тіло й розум,
тілі, коли горнятко наближається або
коли наближатиметься ваша черга.
підходить їхня черга передавати його
Помічати те, що відбувається все-
(зчитування), а тоді — коли горнятко вже їх
редині нас, називається усвідомле-
минуло й вони стежать за іншими. Оскіль-
ністю: ми звертаємо увагу на те, що
ки дехто з учнівства може розхвилювати-
всередині нас.
ся під час виконання вправи, нагадайте їм,
3. Коли ми обережно передаємо • Чи помітили ви моменти, коли втрати-

горнятко, щоб не пролити воду, ли увагу, коли вона змістилася на щось
ми практикуємо обачність. Якщо інше? Що вас відволікло?
вода проллється, нічого страшного,
• Яким чином вам удавалося підтриму-
адже це лише вода, не турбуйтеся.
вати вдумливість, коли ви зосереджу-
• Отже, почнемо! вали увагу на горняткові? Що допома-
гало вам бути уважними?
Повільно пустіть горнятко колом. Після
того, як воно мине трьох–чотирьох дітей, • А хто практикували обачність і намага-
нагадайте дітям, щоб стежили за тим, що лися не пролити воду? Підніміть руки.
відбувається у тілі:
• Чи вдавалося вам повертатися увагою
• Зверніть увагу на те, що ви відчуваєте до горнятка, коли ви відволікалися
всередині, коли стежите за рухом на щось інше?
горнятка колом.
• У яких іще ситуаціях вам доводиться
• Якщо в голові з’явилися думки або бути так само уважними?
почуття, теж зверніть на них увагу.
• Ця гра — це дуже хороша вправа для ін-
Так ми практикуємо усвідомленість.
ших речей, які потребують нашої уваги.
(Коли горня пройде ціле коло, зробіть Можете назвати кілька прикладів?
коротку паузу, щоб діти могли осмислити
Учні й учениці можуть захотіти спробу-
пережите. Попросіть їх подумати над
вати ще раз. Як варіант, можете запро-
тим, як вони почувалися, коли самі пе-
понувати їм провести цю гру з двома
редавали горнятко й коли дивилися, як
горнятками, які одночасно рухаються
це роблять інші. Нижче подаємо кілька
у протилежних напрямках.
прикладів запитань, які допоможуть
провести обговорення вправи.)
РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 4 хвилини
• Перш ніж ми почнемо ділитися одні
Заспокоюємо розум за допомогою
з одними, давайте хвильку кожен
ресурсу*
і кожна подумає про себе, як ви почу-
валися під час передавання горняти. Ця рефлексійна практика — така сама,
Подумайте про те, що ви помітили як у попередньому уроці. Рекомендуємо
всередині? проводити її з учнівством регулярно,
щоб допомогти їм натренувати м’яз
• Хто хоче поділитися своїми відчуття-
уваги.
ми під час вправи? (Чудово! Отже, ви
проявили усвідомленість.) Приклад проведення
• Хто відчував щось у своєму тілі, коли • Давайте ще трохи потренуємо свою
горнятко передавали інші? А що саме увагу. Робитимемо це з ресурсом, як
ви відчували й де? (Класно! Отже, ви ми вже робили, але цього разу втри-
теж відчували усвідомленість.) муватимемо увагу трошки довше.
• Щоб легше було зосередитися, ПІДСУМКИ | 3 хвилини

заплющте очі або опустіть погляд
• Що ви помітили цього разу, коли ми
додолу.
трошки довше тримали увагу на своїх
• Я говоритиму, що робити, ви виконуй- ресурсах?
те, будь ласка, а після того поділимося
• Чи вдалося вам бути уважними?
• Що ви робили, коли відволікалися або
• Оберіть один ресурс зі свого набору
втрачали увагу?
або уявіть якийсь новий чи вигаданий.
Підніміть руку, коли будете підготуєте • Тепер, коли ми робимо більше вправ
ресурс, на якому хочете зосередитися. на увагу, чи стало вам легше або
важче бути уважними? Чи помітили ви
• Тепер подумайте про свій ресурс. Спро-
якісь зміни?
буйте потримати увагу тільки на ньому
кілька хвилин у тиші. (Зробіть паузу.) • Чи помітили ви якісь зміни у класі
загалом?
• Якщо помітите нейтральне або при-
ємне самовідчуття в тілі, зосередьте Дайте учням і ученицям можливість поді-
увагу на ньому. Якщо волієте про- литися враженнями.
вести заземлення, можете зробити
його. Що б ви не обрали, ми робимо НЕОБОВ’ЯЗКОВА ВПРАВА
це в тиші й уважно протягом кількох ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 10 хвилин
хвилин. (Зробіть паузу.) Дзеркальне відображення
• Якщо помічаєте неприємне самовід-
чуття, можете перемістити увагу на Огляд
інший ресурс або провести заземлен- • Під час цієї вправи двоє осіб дзер-
ня. Також можна змінити положення кально відображають рухи рук одне
тіла, але спробуйте нікого при цьому одного: спершу одна дитина виступає
не потривожити. Якщо продовжуєте «ведучим/-ою», а інша повторює,
з ресурсом, просто тримайте увагу а потім навпаки. Було б добре, якби
на ньому. (Зробіть паузу.) ви спробували цю вправу самі перед
• Якщо бачите, що відволіклися чи забу- її проведенням у класі. Можете також
ли про свій ресурс, можете поверну- спершу показати її з кимось із учнів-
тися думками знову до нього. (Зробіть ства для цілого класу.
довшу паузу, секунд на 15–30.) • Ця вправа часто приводить до пере-
• Завершуймо вправу. Можете розплю- живання, яке називається близьким
щити очі. налаштуванням і відображає один
із аспектів зосередженої уваги: наші
розум і тіло так сильно зосереджу-
ються на вправі, що перестають
помічати, що відбувається довкола.
Деякі учні й учениці потрапляють
у стан «потоку» або ж можуть втра- залишиться час, можете попросити їх

тити відчуття того, хто веде, а хто спробувати зробити вправу зі зміною
повторює. постави — наприклад, балансуючи на
одній нозі, із перенесенням ваги тіла
Як проводити вправу або трохи обернувшись одне від одно-
Якщо хочете, можете показати дітям, го, а не ніс до носа. Якщо окремі пари
як виконувати вправу, залучивши когось працюватимуть особливо злагоджено,
із учнівства. Після того поділіть клас на можна задля розваги попросити їх таєм-
пари, розрахувавшись на «перші–другі». но обрати, хто буде вести, а хто віддзер-
Пари стають обличчям одні до одних калювати, а клас — спробувати вгадати,
і тримають руки поперед себе, ніби вони хто є хто.
за пару сантиметрів від дзеркала. Після цієї вправи стимулюйте серед
• Давайте для початку відчуємо енер- учнівства обговорення за допомогою за-
гію між долонями. Цю вправу ми питань, як у вправі про горнятко з водою:
робитимемо в тиші, щоб ви могли • Пригадуєте, ми говорили про те, що
використати всю свою увагу та вдум- увага схожа на ліхтарик. На що ми
ливість. А завершивши, поділимося зараз світили своїми ліхтариками?
• Що відбувалося у вашому тілі й розумі?
• Ті, хто при розрахунку були «перші», Щодо чого ви були усвідомленими?
можуть почати повільно рухати однією
• У яких іще ситуаціях ви буваєте таки-
долонею. «Другі» задіють усю свою
ми ж уважними, як зараз?
вдумливість, щоб повторити ці рухи
дзеркально якомога точніше. Вам • Ця гра — дуже хороша вправа для
потрібно робити все те саме, що ро- всього, що потребує нашої уваги.
битимуть своїми руками «перші», ніби Що це може бути?
ви їхнє дзеркало.
• Тепер «перші» можуть порухати іншою
долонею дуже повільно, а «другі»
дзеркально повторюватимуть ваші
рухи — уважно і вдумливо.
• Тепер спробуйте порухати обома ру-
ками до себе — від себе, угору — униз.
Рухайте вільно, але повільно.
• А тепер задіємо свою усвідомленість
і подивимося, що зараз відбувається
в нашому розумі та тілі.
Дайте учнівству кілька хвилин на вико-
нання дзеркальних рухів, а тоді нехай
поміняються ролями в парах. Якщо
145
УРОК
Активності для відточування уваги:
4 частина друга
Мета уроку
Мета уроку — показати, що таке відто- вводимо ідею «іскри й лісової поже-
чування уваги на прикладі її викори- жі» як аналогії з тим, що наші почуття
стання для таких простих процесів, як й імпульси можуть виходити з-під
слухання, споживання їжі та ходіння контролю, якщо на них не зважати
(які не є дуже активними), і перейти і вчасно не стримати. У цьому уроці
до ще більш нейтральних — дихан- подано багато різних вправ, тому
ня й писання. У цьому уроці також можете розбити їх на кілька занять.
• зрозуміють, що увагу можна тренува-
ти на будь-яких діях;
• попрактикують вдумливе (самоусві-
домлене) споживання їжі;
Увага й самоусвідомленість
• попрактикують вдумливе (самоусві-
домлене) ходіння й навчаться прово-
дити його самостійно. Матеріали для уроку
• заготовку історії;
25 хвилин
• фотографії іскри та пожежі в лісі
(додатки в кінці розділу);
• дзвоник;
• необов’язково: невеликий перекус —
виноград, родзинки, томати-чері,
крекери в кількості по дві штучки на
особу; вільний простір, де учні й уче-
ниці можуть разом ходити колом.
«РОЗІГРІВ» | 4 хвилини ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 8 хвилин

Іскра й лісова пожежа
• Ми вчилися звертати увагу на різні
речі. Що ви запам’ятали з уроків про
Огляд
увагу?
Під час цієї вправи учениці й учні розгля-
• Чи помічали ви, як люди звертають
нуть метафору іскри й лісової пожежі як
увагу? А як не звертають? Хтось хоче
символів почуттів та поривів. Після цього
розповісти про якийсь випадок?
обговорять ситуації, у яких самі проявили
• Чи вигадали ви ще щось, для чого стриманість.
потрібна увага? Чи можете пригадати,
як ви скористалися увагою вчора або Що вивчатимемо
сьогодні? • Почуття й пориви можуть бути мов ті
• Давайте витратимо хвилинку на те, іскри, що швидко переростають у лісо-
щоб заспокоїти своє тіло й розум, аби ву пожежу, якщо вчасно їх не спіймати.
легше було зосередитися на вправах, • Дуже важливо звертати увагу на іскри
які ми зараз робитимемо. Сядьте в й давати їм раду ще до того, як вони
зручну позу, у якій ви можете розсла- стануть пожежею. Це можливо через
битися, але водночас бути уважними. посилення м’язів уваги та усвідомленості.
Заплющіть очі.
• Невелику іскру легко згасити — і це під
• Давайте проведемо заземлення або силу навіть дитині. А от лісова пожежа
ресурсність. Спершу подумайте, лютує, допоки вичахне сама.
яким зі своїх ресурсів ви би хотіли
сьогодні скористатися. Коли вирі- Матеріали для уроку
шите, підніміть ліву руку. Почнемо. Підготуйте:
Якщо ви проводите заземлення, то
зосередьтеся на тому, як ваше тіло • історію, подану нижче;
торкається підлоги, крісла чи ще • фотографії іскри та лісової пожежі
якогось предмету. (подані в кінці уроку).
• Якщо ви вибрали ресурсність, то зупи-
Схема дій
ніться думками на своєму ресурсі.
• Попросіть учнів і учениць допомогти
• Якщо ви почуватиметеся незручно, то
одні одним пригадати метафору іскри
завжди можна налаштуватися на по-
й лісової пожежі. Покажіть дітям фото
зитивне або нейтральне самопочуття
або відео лісової пожежі. (За потреби
тіла й зосередитися на ньому. (Зробіть
див. сценарій, поданий нижче.)
паузу на 15–30 секунд або й довше,
якщо учні й учениці витримають.) • Розкажіть їм історію, подану нижче.
• Що ви помітили всередині себе? • Дайте їм кілька хвилин, щоб обдумати

почуте. Тоді запитайте:
Урок 4 | Активності для відточування уваги: частина друга 147
o Що сталося в цій історії? Чи можемо порівняти їх із іскрами, які

стають великим полум’ям?
o Що стало іскрою для головного
героя? • Що відбувається, коли хтось має певне
почуття, воно починає рости, рости,
o Що може статися далі, якщо він
а тоді ця людина раз! — і почувається
не спіймає іскру?
страшенно злючою або нещасною?
o Що він може зробити, аби її спіймати?
• Що було б, якби ця людина змогла
o Навіщо нам ловити свої іскри? спіймати своє почуття, коли воно було
o Як ми допомагаємо іншим, коли ще маленькою іскоркою?
ловимо свої іскри? • Як нам помічати й відстежувати ці
іскри, перш ніж вони стануть лісовою
пожежею?
• Можете записувати думки головного
• Давайте разом прочитаємо коротку
героя на дошці та поєднувати їх між
історію й поговоримо про цю метафо-
собою стрілочками, щоб показати, як
ру трохи докладніше.
одна думка приводить до іншої.
(Після прочитання історії поставте дітям
• Можна також показати ученицям
такі запитання:
і учням графічний роман «Іскри!»,
поданий у додаткових матеріалах про- o Що сталося в цій історії?
грами СЕЕН, або іншу схожу історію, o Що стало іскрою для головного
яка ілюструє концепцію іскри почуття, героя?
що розгорається до лісової пожежі,
o Що може статися далі, якщо він
якщо її не спіймати.
не спіймає іскру?
Приклад проведення o Що він може зробити, аби її спіймати?)
• Хто знає, що тут відбувається? (Покажіть • Ви можете пригадати випадок із влас-
класові зображення лісової пожежі.) ного життя, коли ви спіймали іскру,
• Чи знає хтось, із чого починається лісо- перш ніж вона розгорілася до пожежі?
ва пожежа? Які її розміри на самому Що ви робили, аби впоратися з нею?
початку? • Навіщо нам ловити свої іскри?
• Як гасити іскру або невелике полум’я, • Як ми допомагаємо іншим, коли лови-
яке щойно почало розгоратися? Хто мо свої іскри?
може це зробити?
Приклад історії
• А коли пожежа уже велика? Як її зага-
сити? Це важче, ніж загасити невели- Учителька віддала Сашкові перевірену
кий вогонь або іскру? контрольну з математики. Сашко поба-
чив, що неправильно розв’язав три за-
• Ми з вами говорили про внутрішні
дачі й отримав незадовільну оцінку.
переживання — наші думки й почуття.
Він подумав: «Я жахливо написав цю • Спершу спробуємо зосередити увагу

контрольну, я геть не тямлю в математи- на тому, що від нас далеко. Макси-
ці». Наступна думка: «Я ніколи не вивчу мально загостріть свій слух: чи зможе-
математики, а це означає, що я паскуд- те ви почути якомога більш віддале-
ний учень, не вступлю до університету, ний звук? Не потрібно визначати, що
не отримаю хорошу роботу й проживу то за звук, просто почути.
все життя у злиднях і нещасним...».
• А зараз пошукаємо звуки всередині
школи.
РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 12 хвилин • Давайте ще наблизимо — зверніть
Вдумливе слухання* увагу на звуки в цьому класі.
Огляд • А тепер ще ближче: що ви чуєте все-

редині свого тіла?
У цій вправі учні й учениці спробують
попрактикувати вдумливе слухання. Крім • Розплющуйте очі й повертайтеся до
того, вона може слугувати заземленням класу: як ви почуваєтеся? У якій ви
після активного обговорення обережно- зараз зоні?
сті на власних прикладах. • Які самовідчуття ви вловлюєте у своє-
му тілі? Чи змінилося ваше дихання?
• Що ще ми могли б зробити вдумливо
• Ми можемо підключати увагу до будь-
й разом?
якої дії чи заняття.
• Коли ми підключаємо увагу, то поміча-
ємо більше за все.
У цьому уроці нема загальних підсумків,
• Завдяки увазі речі здаються яскравіши-
оскільки кожна рефлексійна практика
ми та цікавішими.
містить обговорення.
• Попри загальну схожість, усі речі
унікальні та чимось відрізняються одна
від одної. НЕОБОВ’ЯЗКОВА РЕФЛЕКСІЙНА
ПРАКТИКА | 12 хвилин
• Пильна увага допомагає заспокоїти
Вдумливе споживання їжі*
тіло й думки.
Огляд
У цій вправі учениці й учні практикувати-
• Знайдіть собі зручне місце в цьому
муть вдумливе споживання їжі: деталь-
класі. Кому комфортно — заплю-
ний огляд продуктів і повільне пережову-
щте очі, кому ні — можете просто
вання з максимальною увагою до їжі.
звернути погляд до підлоги. Тепер
давайте зробимо два вдихи, щоб
заспокоїтися.
Матеріали для уроку Приклад проведення

Підготуйте: • Зараз ми спробуємо попрактикувати
вдумливе споживання їжі. Це означає,
• невеликий перекус — виноград, ро-
що ми їстимемо з дуже сильно заго-
дзинки, томати-чері, крекери в кілько-
стреною увагою. Зараз ви побачите,
сті по дві штучки на особу;
що це означає.
• серветки.
• Я маю для вас перекуси й серветки.
Схема дій Я беру один шматок і одну серветку
собі, а решту передаю далі. Запро-
• Викладіть перекуси на тарілку, яку
шую кожну й кожного з вас зробити
можна передати по колу. Наголосіть
так само й передати тарілку сусідові
учням і ученицям, щоб вони все це
або сусідці. Будь ласка, нічого поки
обов’язково з’їдять кількома хвилина-
не їжте — просто покладіть перекус
ми пізніше.
на серветку.
• Попросіть кожну дитину взяти один
• Ми вже робили з вами вправу «Я по-
шматочок і серветку та передати таріл-
мічаю, мені цікаво». Ми тоді всі разом
ку далі. Поки що ніхто нічого не їсть.
дивилися на (назвіть предмет із тієї
• Нагадайте ученицям і учням вправу вправи). Ми розглядали його уважно
«Я помічаю, мені цікаво». Скажіть, уважно й помітили багато різного.
що ця практика схожа на ту вправу:
• Зараз ми зробимо щось схоже з цим
зараз вони сприйматимуть їжу через
перекусом. Давайте уважно «проска-
усі органи чуття. Це повільний процес.
нуємо» його за допомогою всіх чуттів:
(Якщо потрібно, скористайтеся при-
роздивимося, понюхаємо, торкне-
кладом проведення практики, поданим
мося руками й губами, можна навіть
нижче.)
послухати. А після цього будемо їсти,
• Після завершення (коли задзвонить але не одразу. А тоді поділимося
дзвоник) попросіть учнів і учениць враженнями.
залишатися стояти в колі й проведіть
• Якщо просто дивитися на цей шма-
короткий підсумок вправи за допомо-
ток їжі, що ви помічаєте в ньому?
гою наведених нижче запитань.
(Наприклад, колір, поверхню, як він
Підказки для вчительства відбиває світло.) Тепер роздивіться
ще пильніше... знайдіть якусь деталь,
• Урахуйте алергічні захворювання своїх якої не бачили до того. Тепер візьміть
учнів і учениць або інші особливості у руку — є ще щось нове? Тепер поню-
класу. хайте. Хтось чує запах? А в роті щось
• Якщо діти дуже активно обговорюють відбувається, коли ви отак за ним спо-
вдумливе споживання їжі, тоді залиште стерігаєте? А коли думаєте про те, як
вдумливі ходіння або слухання на ін- його з’їсти, чи звертаєте ви увагу на ці
ший день. думки? Можливо, ваш мозок шепоче
«Ооо, як я вже хочу це з’їсти!» або • Чи ви помітили якісь добрі вчинки,

«Бе, не їстиму цієї гидоти»? Чи, може, коли ми вдумливо споживали їжу або
вам лише трохи цікаво або просто передавали тарілку з частуванням?
байдуже?
• Кожен і кожна з нас отримали своє
• Тепер давайте таки з’їмо свою їжу, частування від іншої людини, а та —
але зробимо це вдумливо. Тобто ще від когось тощо. Скільки добрих
з повною увагою. Не треба заковтува- учинків ви можете нарахувати під час
ти шматок цілим. роздавання їжі?
• Візьміть його й покладіть собі до • Як гадаєте, ви могли би вдумливо
рота. Поки що не жуйте. Просто споживати іншу їжу в інших ситуаці-
відчуйте в роті. ях? Якщо вам сподобалося, чому б
не спробувати цю практику вдома
• Тепер можемо відкусити — лише
або у шкільній їдальні?
невеликий шматочок. Уважно стежте
за тим, що відчуваєте. • Що ще ми могли б зробити вдумливо
й разом? (Попросіть дітей поділитися
• Відкусімо ще, але дуже повільно.
думками.)
Не треба нічого говорити зараз, лише
думайте: що ви помічаєте? Смак той Якщо маєте час, можете повторити цю
самий чи змінився? Чи звертаєте ви вправу з тим самим або іншим переку-
увагу на власні думки при цьому? сом. Підсумуйте висновком про те, що
будь-яку їжу можна споживати вдумливо
• Тепер повільно і вдумливо доїмо цей
й уважно.
перекус. Уся увага має бути на процесі
споживання. Також уважно спостері-
гаємо за тим, що ми відчуваємо. Да- НЕОБОВ’ЯЗКОВА РЕФЛЕКСІЙНА
вайте зробимо це в тиші, а хто закін- ПРАКТИКА | 12 хвилин
чить, хай піднімає руку. (Дочекайтеся, Вдумливе ходіння*
щоб більшість дітей закінчили, тоді
задзеленчіть у дзвоник.) Огляд
• Тепер давайте поділимося враження- • Суть вправи в тому, щоб учні й учениці
ми. Хто що помітили у процесі вдумли- повільно пройшлися «гусачком» одні
вого пережовування? за одними й звернули увагу на таку
просту дію, як ходіння, і на відчуття
• Після цього поставте такі запитання:
землі під ногами.
• Що ви відчули у своєму тілі? (Запи-
• Вдумливе ходіння відрізняється від
тайте конкретно про самовідчуття
вдумливого споживання їжі тим, що
й де вони були в тілі — це дасть дітям
воно не таке активне й навіть нудне.
змогу повторити матеріал другого
Але виховувати увагу до нецікавих
розділу.)
або нейтральних речей — дуже важ-
• У якій зоні ви себе зараз почуваєте? ливо, оскільки цікаві й веселі і так
привертають нашу увагу, а от на менш • Ви можете повести коло самі, а може-

динамічних заняттях зосередитися, те піти альтернативним шляхом: по-
як правило, важко. чати з кількох учнів і учениць, а решту
запросити увійти до кола мірою їхньої
Матеріали для уроку готовності. Самі ж заходьте в коло ос-
Підготуйте: танніми, коли пересвідчитесь, що діти
все зрозуміли і їм комфортно практику-
• великий простір, де цілий клас може
вати вдумливе ходіння.
ходити разом по колу.
• Цю вправу рекомендується робити
Схема дій більше, ніж один раз. Коли учениці
• Знайдіть вільний простір, де діти й учні засвоять вдумливе ходіння,
можуть ходити по колу. Усуньте всі можна починати й завершувати його
перешкоди, щоб діти не перечепилися вдумливою мовчанкою. Наприклад, усі
й не вдарилися. повільно підводяться зі стільців і з пов-
ною увагою до процесу по одному
• Попросіть учнів і учениць стати колом заходять у коло; коли ходіння закін-
на відстані приблизно пів метра – метр читься, усі так само повільно й мовчки
одні від одних. сідають на свої місця, по одному, аж до
• Попросіть дітей повернутися в якийсь останнього учасника/-ці. Також можна
один бік (праворуч або ліворуч). Вирі- заохочувати дітей зголошуватися бути
шіть, скільки кіл триватиме вдумливе «ведучими» кола — розпочинати вправу,
ходіння (два–три) або встановіть тай- завершувати її й установлювати ритм.
мер (на 3–5 хвилин).
• Перший раз поведіть дітей самі, далі
виберіть серед них «ведучого / ведучу». • А зараз ми спробуємо практикувати
вдумливість із чимось таким, чому ще
• Установіть темп ходіння (один крок на важче приділяти увагу.
один вдих і видих — хороший варіант).
• Ми постійно ходимо, тому звертати
• Попросіть дітей опустити погляд дони- увагу на процес ходіння досить склад-
зу, щоб бачити лише ноги людини, яка но. Набагато легше бути уважними,
йде попереду. коли займаємося чимось новим, ціка-
• Після завершення ходіння (коли за- вим і веселим, правда?
дзвенить таймер) попросіть учениць • Давайте станемо в коло й витягнемо
і учнів залишатися на місцях і проведіть руки по боках, щоб усім було достат-
підсумковий аналіз вправи за допомо- ньо місця. А тепер зробимо два великі
гою запитань, поданих нижче. кроки назад.
Підказки для вчительства • Ми ходитимемо колом. Я поведу вас
дуже повільним кроком. Наприклад,
• Для цієї вправи може підійти майдан-
один крок триватиме протягом одного
чик, актова або спортивна зала.
вдиху, наступний — одного видиху.

Ви можете дотримуватися такого само-
го темпу. Але це не обов’язково.
• Потрібно зачекати, щоб людина, яка
стоїть перед вами, зробила крок,
і тільки тоді йти. Після того, як усі
рушать, ми зробимо ще кілька кіл.
• Опустіть погляд на підлогу і стежте
за ногами того / тієї, хто йде перед
вами. Намагайтеся зберігати дис-
танцію — не наступайте на п’яти, але
й не відставайте.
• Отже, починаємо. Ходимо в повній
тиші, ніхто не розмовляє.
• Після завершення вправи поставте
дітям такі запитання:
• На які відчуття всередині себе ви звер-
нули увагу? (Запитайте конкретно про
самовідчуття і де вони були в тілі — це
дасть змогу повторити матеріал друго-
го розділу.)
• У якій зоні ви себе зараз почуваєте?
• Що ще ви помітили, коли вдумливо
ходили?
• Що ще ми могли б зробити вдумливо
й разом?
155
Тренуємо увагу
УРОК
5
Мета уроку
У цьому уроці впроваджується захопливих речей, адже цікаві речі

поняття відточування зосередженої природно утримують увагу. Для
уваги з використанням дихання чи пояснення базових складників відто-
чогось іще нейтрального (наприклад, чування зосередженої уваги спершу
нейтрального тілесного самовідчут- використовуватимемо приклад
тя) як предмета уваги. Це може бути тренування цуцика або слоненяти,
складніше, ніж попередні вправи, за ним іде рефлексійна вправа,
адже там ми тренували увагу на де треба буде зосередитися на чо-
цікавих заняттях. Утім, справжнє від- мусь нейтральному, як-от дихання,
точування уваги полягає в тому, щоб а відтак вправа на малювання, яка
навчитися бути уважними до менш закріпить засвоєний матеріал.
• закріплять розуміння вдумливості
та усвідомленості через метафори
та виконання вправ;
• спробують утримувати зосереджену
увагу на чомусь конкретному; Увага й самоусвідомленість
• намалюють малюнки про те, що таке

тренування уваги. Матеріали для уроку
• аркуші для малювання й ручки, олівці
35 хвилин або фломастери;
• роздруківки зображень, поданих
наприкінці цього уроку.

8 хвилин
• Які вправи ми з вами виконували
Відточуємо зосереджену увагу
разом для зміцнення м’язів уваги?
• Чи були в когось ситуації, коли іскра Огляд
могла спричинити пожежу, але ви
• Ця презентація / обговорення націле-
вчасно її помітили й зупинили? Це мог-
на на те, щоб познайомити учнівство
ло бути щось дуже мале.
з ідеєю, що ми здатні навчитися зосе-
• Давайте потренуємо трохи свою увагу реджуватися на чомусь одному протя-
за допомогою ресурсу. Щоб легше гом певного часу. Суть методу полягає
було зосередитися, ми заплющимо очі в тому, щоб утримувати нейтральний
або опустимо погляд додолу. предмет своєї уваги (наприклад, ди-
хання) в голові й повертатися до нього
• Оберіть один ресурс зі свого набору
подумки щоразу, коли відволіклися або
чи уявіть якийсь новий або вигаданий.
відчули приплив сонливості.
• Тепер подумаймо про свій ресурс.
• У цій презентації ми використовуємо
Спробуймо потримати увагу тільки
метафору тренування цуцика і з її до-
на ньому кілька хвилин у тиші. Якщо
помогою закріплюємо з дітьми поняття
волієте провести заземлення, можете
вдумливості та усвідомленості:
зробити його. Що б ви не обрали, ми
робимо це в тиші й уважно протягом o Вдумливість = здатність утримувати
кількох хвилин. (Зробіть паузу.) певний предмет у думках і не забува-
ти його.
• Що ви помічаєте всередині свого тіла?
Якщо помітите нейтральне або приєм- o Усвідомленість = здатність помічати,
не самовідчуття, зосередьте увагу на що відбувається в голові (наприклад,
ньому. що ми відволіклися або дрімаємо).
• Якщо помітите неприємне самовідчут- o Цуцик = розум.
тя, можете перемістити увагу на інший
o Стежка = предмет уваги (те, на чому
ресурс або провести заземлення.
ми зосереджуємося).
Також можна змінити положення тіла,
але спробуйте нікого не потривожити. o Повідець = вдумливість (те, чим ми
Якщо продовжуєте з ресурсом, про- користуємося, щоб утримувати пред-
сто тримайте увагу на ньому. (Зробіть мет уваги в думках).
паузу.) o Добрий власник = усвідомленість
• Якщо бачите, що відволіклися чи забу- (те, чим ми користуємося, щоб помі-
ли про свій ресурс, можете поверну- чати, що думки літають десь далеко
тися думками знову до нього. (Зробіть або дрімають).
довшу паузу, секунд на 15–30.) • Це допоможе не лише підсилити від-
• Що ви помітили усередині? чуття спокою та благополуччя в розумі
й тілі, а й потренувати увагу, мов м’яз.
Поліпшена увага дає змогу краще Схема дій

навчатися, краще зосереджуватися,
• Покажіть учнівству зображення цуци-
легше скеровувати фокус туди, куди
ка, подане наприкінці цього уроку (як
потрібно, а також слугує інструментом
варіант — можна показати зображен-
вивчення власних розумових процесів,
ня, як тренують слоненя, теж є в цьо-
зокрема думок та емоцій.
му уроці).
Що вивчатимемо • Поясніть, що зображення цуцика і сло-
неняти — це візуальні метафори відто-
• Ми здатні утримувати увагу на чомусь
чування уваги. На картинці з песиком
одному довший період часу.
стежка — це предмет уваги, а цуцика
• Наш розум іноді блукає десь далеко навчають триматися доріжки так само,
або почувається сонливим. як навчаються утримувати увагу на
• Якщо ми губимо предмет уваги, то предметі чи занятті. Песик — це розум,
можемо повернутися до нього і про- який ми тренуємо. Повідець — це вдум-
довжити утримувати його в думках. ливість, оскільки утримує цуцика на
стежині. Добра власниця — це усвідом-
• Якщо постійно повертати думки
леність: вона стежить за тим, що ро-
й розум до предмету уваги, вона стає
бить песик. (На зображенні зі слоном
щораз сильнішою.
слон — це розум, палиця — предмет ува-
• Коли ми вчимося утримувати увагу, ги, мотузка — це вдумливість, а уважний
то почуваємося спокійнішими. тренер — це усвідомленість.)
• Якщо підсилити увагу, нам буде легше • За допомогою цих зображень ви мо-
навчатися. жете пояснити дітям поняття і вправи,
• Що більше вправлятися, то міцнішою які ви разом вивчали й виконували,
ставатиме увага. щоб допомогти їм відточити увагу.
Також буде корисно поговорити про
• Можна навчитися бути уважними важливість доброти, оскільки трену-
навіть до нейтральних або начебто вання уваги потребує часу й терпіння.
нецікавих предметів. Це також є підґрунтям для теми про
• Поза тіла теж може допомогти бути співпереживання собі, якій присвяче-
уважними. но наступний розділ.
• Для підтримання уваги також потрібні Підказки для вчительства
вдумливість та усвідомленість.
Ви вже пояснювали дітям увагу за допо-
Матеріали для уроку могою метафори ліхтарика.
Підготуйте: Приклад проведення
• зображення цуцика, подане наприкінці Що, на вашу думку, відбувається
цього уроку (як варіант — зображення на зображенні?
тренування слоненяти, теж є в кінці уроку).
Як тренують цуциків? Чи бачите ви щось ходити доріжкою. А колись узагалі зможе

на цій картинці, за допомогою чого мож- гуляти без повідця.)
на тренувати цуцика?
А чого навчають цього песика? (Що тре- РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 8 хвилин
ба триматися стежки й не втікати.) Зосереджена увага на диханні*
А для чого тут повідець? (Щоб цуцик
Огляд
тримався дороги. Щоб він не втік. Щоб він
був у безпеці.) Ця рефлексійна практика — це формаль-
ніше тренування уваги до чогось кон-
Як гадаєте, чи потрібно цій добрій
кретного, наприклад, дихання. Головне —
власниці стежити за цуциком? Навіщо?
утримувати увагу та повертатися
(Бо він може зійти зі стежки й потрапити
думками до предмета уваги щоразу, коли
в небезпеку.)
відволікаються (або триматися бадьоро,
Що робити тренерці цуцика, якщо він коли хочеться дрімати). Простий метод
зіскочить зі стежки? полягає в тому, щоб повертатися думка-
А якщо песик буде надто радісний, чи ми до предмета уваги щоразу, коли вони
буде важко його навчати? А коли йому розбігаються.
хотітиметься спати?
Чи схоже тренування цуцика на тренуван-
Жодних.
ня нашої уваги? А чим вони схожі? (Для
обох потрібна практика й час. Ми утриму- Схема дій
ємо увагу на чомусь одному, як і тренерка
стримує песика на стежці. Ми тренуємо • Почніть із практики заземлення або
свій розум.) ресурсності, щоб заспокоїти тіло.
Коли ми намагаємося втримати увагу • Попросіть учнів і учениць вибрати ту

на чомусь, ніби цуцика на стежці, але частину тіла, де вони здатні простежи-
думки витають десь далеко, що можна ти за диханням (ніс, груди або живіт).
зробити? Чи можна якось повернутися • За бажанням діти можуть обрати щось
думками до предмета уваги, як власниця інше нейтральне (точку на підлозі, іншу
цуцика повертає його на доріжку? частину тіла з нейтральним відчуттям,
Чи важливо, щоб господиня песика була нейтральне самовідчуття). Це щось по-
з ним доброю й терплячою, коли тренує винне бути нейтральним і не викликати
його? Чому? (Тому що тренування займає зацікавленості.
час. Тому що інакше цуцик може знеохо- • Нагадайте дітям, що коли думки (увага)
титися до навчання.) відволікаються, їх можна повернути
Якщо добра власниця вигулюватиме до предмета уваги (дихання чи іншого).
песика й навчатиме його триматися • Нагадайте ученицям і учням, що тіль-
стежки щодня, що, на вашу думку, від- ки-но їм стане некомфортно зосере-
будеться? (Цуцик звикне. Він навчиться джуватися на чомусь, вони завжди
можуть перейти до заземлення чи • Тому спершу проведемо ресурсність

ресурсності або просто припинити цю або заземлення, щоб закріпитися
вправу. (Скористайтеся поданим ниж- в зоні стійкості.
че прикладом проведення вправи.)
• Думаючи про ресурси, спробуймо
помітити приємні або нейтральні
самовідчуття у тілі. (Зробіть паузу.)
• Дуже важливо нагадувати учнівству,
• Коли знайдете приємне або нейтраль-
що вони завжди можуть перейти до
не самовідчуття в тілі, зосередьте ува-
заземлення чи ресурсності або взагалі
гу на ньому. Це тимчасовий предмет
припинити виконувати вправу, особли-
вашої уваги. (Зробіть паузу.)
во ті, хто, намагаючись зосередитися
чи сидіти рівно, переживають відчуття • Тепер ваші тіла почуваються більш
розбалансованості нервової системи. розслабленими, тож зосередьмося на
Таким дітям знадобиться більше часу, диханні. Дихання стане нашим пред-
перш ніж вони зможуть спокійно вико- метом уваги. Якщо не хочете вико-
нувати подібні вправи. ристовувати дихання, можете обрати
нейтральне самовідчуття в тілі.
• У третьому розділі програми СЕЕН
подано цілу низку вправ на тренування • Можливо, із заплющеними очима буде
уваги, але конкретно ця рефлексійна легше. Якщо не хочете заплющувати
практика — зосередження уваги на ди- очі, можете опустити погляд додолу.
ханні — може стати базовою для вашо- Будьмо обережними, щоб не відволі-
го класу. Заохочуємо вас повторювати кати інших, адже всі ми намагаємося
її регулярно до кінця навчального року. бути уважними.
• Можете записати на аудіо, як ви або • Зосередьте увагу на своєму диханні —
хтось із учнівства проводить цю вправу як повітря входить у тіло і виходить
для цілого класу, і програвати запис під із нього. Нехай ваша увага буде повні-
час наступних виконань. Не забувай- стю зайнята тільки диханням.
те, що аби звикнути до цієї практики,
• Дихання можна відчувати в носі.
учням і ученицям може знадобитися
Якщо хочете, можете зосередити
багато підходів.
свою увагу там.
Приклад проведення • Дихання також відчувається по тому,
як підіймається й опускається ваш жи-
• Спробуймо потренувати свою увагу
віт. Якщо хочете, можете зосередити
так, як тренують цуценят.
свою увагу там.
• Сядьмо зручніше та застосуймо всі
• Дихання може відчуватися і в інших
знання, які ми щойно отримали.
частинах тіла — можете зосередити
• Нам, як і цуцику, буде важко тренува- свою увагу на них.
ти увагу, якщо ми збуджені, сонні або
вийшли із зони стійкості.
• Що б ви не обрали, ми зараз будемо ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 12 хвилин

просто тримати увагу на диханні. Малюємо тренування уваги
Огляд
• Дихаймо природно й розслаблено
та зосередьмо увагу на диханні. Під час цієї вправи ви попросите уч-
нівство намалювати одну річ, яку вони
• Під час виконання цієї вправи ми ма-
вивчили про увагу. Можете дозволити їм
ємо почуватися розслабленими. Але
самим вибрати, а можете чіткіше про-
якщо вам не дуже комфортно, то мо-
писати, що саме ви б хотіли, аби вони
жете припинити зосереджувати увагу
намалювали. Ці малюнки допоможуть їм
на диханні та провести заземлення
закріпити те, що вони вже засвоїли про
або ресурсність. Якщо маєте потребу,
увагу та її тренування, і поділитися цим із
можете просто припинити вправу
вами та цілим класом.
й тихо розслабитися самостійно.
• Отже, утримуємо увагу на диханні. Матеріали для уроку
(Зробіть паузу.) Підготуйте:
• Якщо відволічетеся або думки перене- • чисті аркуші для малювання;
суться на щось інше, то просто повер-
• фломастери, олівці або ручки.
ніть їх до дихання — так, як ми повер-
таємо песика на стежку. Побачимо, чи Схема дій
вдасться нам трохи довше утримувати
увагу на диханні. (Зробіть довшу паузу.) • Разом складіть список того, що діти
вже вивчили про увагу.
• Можемо розплющувати очі. Як вам ця
вправа? Хто хоче поділитися? • Нехай кожен і кожна оберуть щось
із цього списку для малювання. Якщо
• Чи вдалося вам утримувати увагу на комусь важко обрати, можете по-
диханні за допомогою вдумливості? просити їх намалювати вправу, яку ви
• Чи вдалося вам скористатися усві- виконували цілим класом (наприклад,
домленістю й помічати, коли ви були вдумливе ходіння або вдумливе спо-
зосереджені, а коли ні? живання їжі). Або ж нехай намалюють
будь-яку вправу, яка їм подобається,
• Яке самовідчуття ви помічаєте у своє-
адже кожну вправу можна виконувати
му тілі зараз?
вдумливо й усвідомлено.
• Виділіть на малювання кілька хвилин,
після чого нехай діти поділяться вражен-
нями й пояснять класові свої малюнки.
Під час обговорення обов’язково запи-
туйте, яку роль відіграє на цьому малюн-
ку увага і чи є тут елементи вдумливості,
обачності або усвідомленості.
Підказки для вчительства заснути. Зручною позою. Можете запи-

сати це окремим списком.)
• Можна також попросити дітей напи-
сати на малюнку слово, яке пояснює, • А якими словами можна описати наш
що на ньому зображено (наприклад, мозок, коли він не здатний бути уваж-
«вдумливість», «відволікання» тощо), ним? Який він тоді?
або зображену вправу (наприклад,
• Як гадаєте, ми зможемо намалювати
«вдумливе ходіння», «ігри» тощо).
малюнки про те, що ми вивчили, щоб
• Після обговорення можете вивісити поділитися цим із іншими?
малюнки на стінах класу — вони слугу-
• А тепер кожен і кожна намалюють
ватимуть нагадуванням і закріпленням
щось одне, що ми вивчили про увагу.
того, що діти вивчили про увагу.
Можете також дати дітям чіткіші інструк-
Приклад проведення ції про те, що їм малювати, але залиште
місце для творчості:
• Ми дізналися багато всього про увагу
й те, як її зміцнювати. • Візьмімо по аркушику паперу й нама-
люймо три малюнки.
• Що, якби ми захотіли поділитися цим
із іншими учнями й ученицями нашої • Спершу намалюймо, яким є наш
школи або зі своїми рідними? розум, коли він сонливий і нездатний
думати або коли ми перебуваємо
• Давайте складемо короткий список
в зоні пригніченості. Можете нама-
того, що ми вивчили про увагу. А тоді
лювати себе або якусь тварину чи ще
створимо малюнки, які допоможуть нам
щось, по яких буде видно, що розум
ділитися своїми знаннями з іншими.
мислить нечітко.
• Хто назве щось, що ми вивчили про
• На другому малюнку зобразімо, як наш
увагу? (Наприклад: Її можна трену-
розум блукає через те, що ми застря-
вати. Вона схожа на ліхтарик. Вона
гли в зоні збудженості. Можливо, нам
схожа на дресирування песика. Вона
незручно або занадто багато емоцій.
допомагає нам навчатися й помічати
Розум постійно відволікається. На що
різні речі. Ми можемо використову-
це схоже, як це можна зобразити?
вати її для найрізноманітніших вправ.
Вона допомагає нам мислити чітко, • На третьому малюнку зобразімо, як
а не скаламучено, як вода в «розумо- воно, коли розум збалансований, а ми
вій посудині». Для уваги потрібні вдум- перебуваємо в зоні стійкості (зоні «все
ливість, усвідомленість та обачність гаразд»). Розум спокійний і уважний.
тощо. Можете записати цей список Він не відволікається і не хилиться на
на великому аркуші або дошці.) сон. Такий розум здатен бути уважним
і навчатися.
• Хто назве спосіб, яким можна трену-
вати увагу? (Наприклад: Практикою. Виділіть учнівству достатньо часу для ма-
Вправами. Поверненням думок назад, лювання, після чого запросіть поділитися,
коли вони блукають. Намаганням не що в них зображено.
• Яку роль відіграє увага на ваших • Чи знали ви, що те, як ми сидимо, теж
малюнках? впливає на наш розум? Якщо сидіти
отак (зсутулено), то розум притуплю-
• Чи є десь тут на малюнках вдумливість,
ється і стає сонливим. Якщо встати
обачність або усвідомленість?
й широко розплющити очі, то як
почуватиметься розум, на вашу думку?
ПІДСУМКИ | 3 хвилини Сонливим і притупленим чи навпаки —
• Чи дізналися ви щось про увагу, що відкритим до того, що відволікає?
може бути для вас корисним? • Наступного разу, коли тренуватимемо
• Чи помітили ви зміни у своїй здатності увагу на диханні, ми перевіримо, що
бути уважними? зручна поза допомагає стабілізуватися
й мислити ясніше, бути в тому спокій-
• Як гадаєте, якщо ми робитимемо біль- ному та пильному стані. Я зараз сяду
ше вправ на увагу, вона поліпшиться? у таку позу. (Сядьте так, щоб спина
Чи допоможуть вправи? була рівно вертикально, а ступні міцно
торкалися землі.)
Розширення вправи на зосереджену
увагу до дихання • Іноді я уявляю, ніби я — гора, дуже
стабільна, яку важко відволікти.
Якщо ще практикуватимете з учнівством
зосереджену увагу до дихання, можете • А іноді, щоб сидіти рівно, я уявляю,
впровадити ідею подумки рахувати вди- ніби я — песик, якого делікатно підтя-
хи й видихи: подумки полічити «один» гують за повідець, аби тримався рівно.
на вдиху, «два» на видиху тощо, аж доки • А щоб не відволікатися, я опускаю
дійдуть до 10. Відтак можна знову по- погляд додолу. Іноді мені взагалі
чинати спочатку. Це — яскравий спосіб хочеться повністю заплющити очі.
продемонструвати, як швидко ми відво- Ви теж можете так робити, якщо це
лікаємося, бо тоді ми губимо рахунок. допоможе вам не відволікатися.
Підрахунок вдихів-видихів — це конкрет-
ний спосіб допомогти учнівству дійти • Спробуємо так посидіти?
до критичного осмислення того, що
увагу можна тренувати за допомогою
практики, бо що більше ви робитимете
цю вправу, то швидше вони самі поба-
чать, що з часом стають здатні рахувати
без відволікання щораз далі.
У наступні рази можете показати дітям,
що постава тіла теж здатна підтримувати
розум у спокійному та пильному стані,
і запропонувати їм сідати так, щоб почу-
ватися вільно, але пильно.
ТРЕНУВАННЯ УВАГИ
усвідом-
леність
вдумливість
розум
предмет уваги
розум
усвідомленість
вдумливість
предмет уваги
167
Самоусвідомленість
УРОК
6
Мета уроку
Учнівство вже навчилося звертати чуття. Вони дізнаються, як така увага

свою увагу всередину, на тіло і його може допомогти їм створити «про-
самовідчуття. У цьому уроці вони на- міжок» (або паузу) між подразником
вчаться звертати її всередину — на та реакцією, а це у свою чергу допо-
свій розум (це називається метапі- магає зупиняти іскру, перш ніж вона
знанням), тобто думки, емоції й по- перетвориться на лісову пожежу.
• засвоять практику спостерігати
за власними думками й переживан-
нями;
• навчаться помічати проміжок між
подразником і реакцією, що веде до Увага й самоусвідомленість
кращого контролю за своїми імпуль-
сами. Матеріали для уроку
• «розумову посудину»;
25 хвилин
• роздруківку зображення неба,
подану наприкінці цього уроку.
«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини • Якщо відволічетеся, просто повертай-

теся думками й увагою до дихання.
• Підготуймося до короткої вправи на
Можете також полічити вдихи й ви-
увагу до дихання. Як ви хочете відчува-
дихи. (Зробіть трохи тривалішу паузу,
ти своє тіло?
пів хвилини — хвилину або довше.)
• Спершу сядьмо зручно та рівно. Погляд
• Що ви помічаєте?
опустімо додолу або заплющмо очі.
• Перш ніж ми почнемо зміцнювати
увагу, проведімо ресурсність або за- ПРЕЗЕНТАЦІЯ / ОБГОВОРЕННЯ |
землення, аби заспокоїти тіло. Оберіть 7 хвилин
один зі своїх ресурсів із набору або Чи можливо стежити за розумом?
вигадайте новий.
Огляд
• Подумаймо про свій ресурс. Спро-
Мета обговорення — познайомити дітей
буймо якусь мить потримати увагу
із ідеєю, що цілком можливо стежити за
на ньому в тиші. Якщо хочете натомість
розумом і при цьому не відволікатися на
провести заземлення, можете це зро-
думки, почуття, спогади тощо. Зображен-
бити. Що б ви не обрали, робимо це
ня синього неба з кількома хмаринками
тихо і з повною увагою. (Зробіть паузу.)
і птахами — це метафора нашого розуму.
• Що ви помічаєте всередині? Якщо
знайшли приємне або нейтральне Що вивчатимемо
самовідчуття, можете зупинитися • Можна бути уважними навіть до свого
увагою на ньому. розуму.
• Якщо ваше самовідчуття неприємне, • Ми здатні помічати думки, почуття,
то зосередьтеся на іншому ресурсі самовідчуття, спогади та образи у про-
або проведіть заземлення. Можете цесі появи та зникнення.
також змінити позу тіла, але спро-
буйте нікого не потривожити. Якщо • Ми можемо бути уважними до власних
все гаразд, то просто зосередьтеся думок та емоцій.
на своєму ресурсі. (Зробіть паузу.) • Коли ми просто спостерігаємо за сво-
• Тепер усвідомимо дихання. Спро- їми думками, вони не так сильно нас
буймо зосередити увагу на диханні — захоплюють.
на вдихах і на видихах. • Спостереження за своїми думками
• Якщо від уваги до дихання вам стає допомагає зрозуміти, що відбувається
незручно, можете повернутися до у нас усередині, та скоротити кількість
свого ресурсу або провести зазем- миттєвих реакцій на подразники.
лення. Також можна просто зробити
коротеньку перерву, головне — нікого
не потривожити. (Зробіть паузу на 15– Підготуйте:
30 секунд.) • «розумову посудину»;
Урок 6 | Самоусвідомленість 169
• роздруківки зображення неба з хмара- • Де розташовуються наші думки? Коли

ми і птахами (подане наприкінці цього мені на думку спадає ідея чи спогад, то
уроку). це відбувається назовні чи всередині?
• А коли я щось відчуваю? Наприклад,
Схема дій
утому або радість? Або коли засмучу-
• Повторіть із дітьми, що увагу можна ске- юся? Або коли мені дуже добре? Де
ровувати як назовні, так і всередину себе. «живуть» ці всі відчуття?
• Покажіть їм «розумову посудину». • Як гадаєте, ми можемо зосереджу-
Разом пригадайте, що ви робили з нею вати увагу на своїх думках та тому,
і як її наповнили. що відбувається всередині нас?
• Запитайте учнів і учениць, скільки • Пригадуєте, ми з вами робили «розу-
думок з’являється в них у голові протя- мову посудину» й читали історію про
гом одного дня. Спробуйте полічити їх Назара? У нього в голові відбувалося
за допомогою прикладу. Вони можуть багато всього, і ми розміщали ці речі
помічати образи, думки, почуття й са- в посудині.
мовідчуття.
• Що ми туди клали? Пригадуєте, що
• Виділіть час на обговорення. воно все означало?
• Скажіть дітям, що ви проведете для • Що в нас там є? Чи є там почуття? Чи
них рефлексійну практику, під час якої є там думки? Що ще?
вони спробують простежити за власни-
• Усе це — думки, почуття — відбуваєть-
ми думками.
ся в нашому розумі. Скільки думок
Підказки для вчительства крутиться у ваших головах щодня?
Як гадаєте, їх можливо порахувати?
• Нагадайте учнівству, що вони будуть
«тільки помічати» свої внутрішні речі, • А як гадаєте, чи можна за цими думка-
як вони це робили з предметом у впра- ми простежити?
ві «Я помічаю, мені цікаво». • Зазвичай, коли наш розум «думає дум-
• У цій вправі немає правильних відпо- ку», він зайнятий тільки нею. Ця думка
відей. Якщо діти помічають те, що їх захоплює нас повністю. Наприклад,
відволікає, це теж відповідь. у мене промайнула думка про морози-
во. Давайте присвятимо їй хвилинку.
Приклад проведення Заплющмо очі й подумаймо про моро-
• Ми вчилися зосереджувати увагу зиво. Я плесну в долоні, коли хвилина
на речах зовнішніх, які є довкола нас, закінчиться.
та внутрішніх, які всередині нас. • (Засічіть хвилину, плесніть у долоні та
• На чому можна зосереджувати увагу, запитайте:) Що відбувалося? Щойно
що є всередині нас? Що відбувається я починаю думати про морозиво, як
всередині нас? у мене з’являється інша думка — а яко-
го мені хочеться? А потім: а де мені
його купити? А тоді: ох, яке воно буде РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 10 хвилин
смачне! А далі я згадую про морозиво, Стежимо за своїм розумом
яке ми їли на пляжі, а тоді починаю
хотіти на пляж — і от мене вже несуть Огляд
мої ж думки. Ця рефлексійна практика схожа на
• А що якби я просто поспостерігала / вправу для відточування зосередженої
поспостерігав за цією думкою? Що, уваги на диханні, тільки замість зосе-
по-вашому, відбувалося би? редження на чомусь одному учнівство
просто сидітиме тихо із заплющеними
• Чи наші думки залишаються з нами
або опущеними додолу очима і спосте-
назавжди?
рігатиме за тим, що відбувається в них
• А якщо поспостерігати за думкою, у голові, без взаємодії з цими думками
як гадаєте, чи прийде мені в голову чи почуттями. Суть вправи — спостерігати
наступна? за своїм розумом відкрито і з цікавістю
та не реагувати на побачене. Їхнє завдан-
• Погляньмо на цю картинку. (Покажіть
ня — не «відлетіти» за думками, а просто
дітям зображення неба з хмарами.) Що
помічати їх без осуду. Подібна практика
вам упадає у вічі на цій картинці?
навчає ловити імпульси до перетворення
• А що, як ця картинка подібна до «ро- на сильні емоції та поведінкові реакції.
зумової посудини» тим, що вона теж
зображує наш розум і думки та почут- Підказки для учительства
тя, що з’являються в ньому?
• Ви помітите, що в цій вправі поєдну-
• Як гадаєте, де тут думки й почуття? ються ресурсність і заземлення, увага
Можливо, це хмарки? А що ще з’яв- до дихання та стеження за думками
ляється в небі? Веселка, птахи, літак? й почуттями. Практики такого штибу
А може, цілий шторм або навіть бли- вибудовуються одна на одній, тому
скавка час від часу! якщо вашому учнівству ця вправа дава-
тиметься важко, поверніться до попе-
• Коли в небі щось таке з’являється,
редніх, коротших практик.
що відбувається з небом? Воно зміню-
ється? Чи намагається воно втримати • Щойно діти освоять цю комбіновану
все те, що на ньому виникає? Чи про- вправу, можна зробити її вашою ос-
бує воно щось виштовхнути із себе? новною практикою та повторювати її
з класом багаторазово, в ідеалі — двічі
• Цікаво, чи можна стежити за думка-
або тричі на тиждень. Тоді можете
ми та почуттями так само, як за цим
поступово подовжувати паузи, аж доки
небом? Як гадаєте, ми можемо про-
вони триватимуть від 30 до 60 секунд.
стежити, як приходять наші думки
У результаті ви повинні вміти виконува-
і як вони відходять, і при цьому не
ти цю практику протягом п’яти хвилин.
триматися за них і не відштовхувати
Коли вашим учням і ученицям вдасть-
їх? Ми з вами це спробуємо — разом
ся, це стане для них дуже серйозним
проведемо експеримент.
Урок 6 | Самоусвідомленість 171
тренуванням уваги, а його позитивні • Але замість починати активно думати,

результати будуть для них свідченням давайте спробуємо просто поспосте-
того, як нарощується їхній м’яз уваги. рігати за думками.
• Посидьмо в тиші, з повною увагою,
і спробуймо це зробити. (Зробіть паузу
• Сядьмо так, щоб нам було зручно й ми на 15–30 секунд або довше, якщо ваші
могли пильно стежити за собою й до- учні й учениці здатні витримати стільки.)
вкіллям.
• Якщо відволічетеся або почнете
• Коли ми надміру збуджені або втом- активно думати, то пригадайте, що ми
лені, коли ми за межами зони стійко- просто стежимо за своїми думками: як
сті, нам буде важко тренувати увагу. вони приходять, перебувають у голові
Як на тих малюнках, які ми робили якийсь час і йдуть. Спробуймо робити
про розум, коли він хоче спати або це трошки довше. (Зробіть паузу на
стрибати. 15–30 секунд або довше.)
• Тому сядьмо рівно, спини прямо. Щоб • Тепер розплющмо очі й поділімося
не відволікатися, опустімо погляд враженнями.
додолу або заплющмо очі.
• Що ви помітили?
• Спершу ми проведемо ресурсність
• Кому вдалося простежити за тим,
або заземлення, щоб повернутися до
як приходять і йдуть із голови думки?
зони стійкості.
Як це було?
• Подумаймо в тиші про один зі своїх
• А є хтось, у кого взагалі не було ду-
ресурсів. Якщо хочете, можете прове-
мок? Чи, може, пауза або перерва між
сти заземлення там, де сидите. (Зро-
думками?
біть паузу.)
• А тепер зосередьмося на диханні.
Воно буде предметом нашої уваги. ПІДСУМКИ | 3 хвилини
Нагадую: якщо почуватиметеся не • Що з того, що ми сьогодні дізналися
дуже зручно, можете повернутися до про розум, видалося вам найцікаві-
ресурсності або провести заземлення. шим або найкориснішим?
(Зробіть паузу на 30 секунд або довше,
• Якби ми навчилися стежити за сво-
якщо вашому учнівству зручно.)
їм розумом, яка б нам із цього була
• А зараз спробуймо стежити тільки користь?
за тим, що відбувається в нашій голові.
• Як гадаєте, чи вдасться вам у найближ-
• Зараз ми видихнемо і, замість зосере- чі кілька днів простежити хвилинку за
джуватися на диханні, будемо просто своїм розумом і розказати всім, що ви
спостерігати за тим, що спаде нам там помітили?
на думку.
4
РОЗДІЛ 4
Керування
емоціями
174 Рання початкова школа | Розділ 4 | Керування емоціями | Огляд
Огляд
У методичних вказівках «Виховуємо стійкість ізсередини» (Building Resilience from
the Inside Out) Лінда Лантьєрі пише про дітей дошкільного та раннього шкільного
віку (до 2 класу): «Діти в цьому віці ще не дуже вміють пояснювати словами, як вони
розуміють свідомість, але вже чітко видно, що вони здатні відділяти думки у своїй
голові від людей та речей у навколишньому світі. Оскільки їхні навички в цій сфері
лише починають формуватися, не всі діти спроможні зрозуміти теорію, чому їм це
вдається, але усі здатні реагувати на конкретні вправи, óбрази та ігри, пов’язані
з цим процесом, особливо якщо робитимуть це регулярно».
Навіть у малих дітей є багате емоційне життя. Вони переживають повний спектр емо-
цій і здатні помічати емоції інших людей. Утім, вони не завжди розуміють, як пояснити,
назвати чи визначити свою емоцію і як про неї говорити. Вони можуть не розуміти,
чому певні емоції виникають у них або в інших людей. Важливо і те, що вони не завж-
ди знають, що за допомогою певних речей можна навчитися розуміти та керувати
власними емоціями. Без цих знань і навичок власні та чужі емоції можуть здаватися їм
страшними й непосильними.
Що таке емоція?
Емоції — це оцінки, які ми даємо тій чи іншій ситуації, але ми також відчуваємо їх на
рівні тіла. Емоції й тілесні самовідчуття можна вважати «відчуттями». Ми говоримо:
«Відчуваю жар у правій нозі» — і це тілесне самовідчуття, але ми також кажемо:
«Відчуваю злість із цього приводу» — а це вже емоція. Утім, самовідчуття з’являються
в конкретній частині тіла, тоді як емоції відчуваються загалом. Вони виникають від
оцінки ситуації: ми сприймаємо те, що відбувається, як позитивну або негативну
подію. Це означає, що ми переживаємо ту чи іншу емоцію у зв’язку із ситуацією, але
не завжди переживаємо тілесне самовідчуття у зв’язку з нею ж. Натомість часто самі
емоції супроводжуються тілесними самовідчуттями.
Емоційна гігієна
Розуміння емоцій може стати великою підмогою для учнівства в молодших класах.
Діти постійно їх переживають, просто не завжди розуміють, що відбувається всереди-
ні. Пізнання природи емоцій відкриває для них цей світ, робить його не таким страш-
ним і допомагає керувати ними.
Також важливо, щоб учні й учениці зрозуміли, що сильні негативні емоційні стани
можуть призвести до поведінки, яка здатна нашкодити їм та їхньому оточенню. Коли
вони це осягнуть, то зрозуміють також важливість виховання в собі «емоційної гі-
гієни», яка означає не притлумлення незручних переживань, а радше вироблення
здорового підходу до власних емоцій. Вона вимагає базової емоційної грамотності:
Розділ 4 | Керування емоціями | Огляд 175
уміння розрізняти емоції, називати їх, розуміти їхні характеристики й уміти відрізняти
від інших почуттів, наприклад, тілесних самовідчуттів. Сюди належить також розу-
міння зв’язку між емоціями та потребами. Адже емоції — особливо негативні — часто
виникають там, де є незадоволені потреби. Діти, які це розуміють, здатні проявляти
більше терплячості до себе та інших. Саме тому перші три уроки цього розділу при-
свячені потребам та почуттям (самовідчуттям і емоціям), які виникають, коли ці потре-
би задоволені або не задоволені.
Хороша емоційна гігієна потребує й емоційної розбірливості: уміння розпізнавати
ситуації, коли емоція може стати шкідливою або нездоровою, як-от сильна лють чи
заздрість. Усі емоції є природними, але деякі можуть перетворитися на реальні загро-
зи, якщо вийдуть із-під контролю, адже вони здатні спровокувати дуже імпульсивну
поведінку, часто деструктивного характеру. Важливо, щоб діти самі уміли вирішувати,
які емоції є ризикованими особисто для кожного й кожної з них. Для цього вони
ставитимуть запитання і вивчатимуть емоції ретельніше: до яких імпульсів призводить
та чи інша? Якими були би суспільство чи наша школа, якби люди відчували цю емоцію
частіше? А якщо більш зрідка? Діти також розберуть стратегії, за допомогою яких
можна давати собі раду з потенційно ризикованими, як на їхній погляд, емоціями.
Іноді учнів і учениць навчають, що переживати або висловлювати ту чи іншу емоцію —
це «погано», особливо коли йдеться про лють, розчарування або смуток. Якщо діти ви-
являють, що конкретна емоція — це погано, у них може з’явитися відчуття провини за те,
що вони її переживають чи висловлюють, ба навіть відчуття, що вони самі — «погані», бо
мають таку емоцію. Тому дуже важливо допомогти учнівству зрозуміти, що будь-які емо-
ції — це природно. Здорова обачність щодо ризикованих емоцій не означає, що бувають
погані емоції чи погані люди, які їх переживають. Вона радше схожа на розуміння того,
що вогонь у плиті може стати джерелом небезпеки, якщо вийде з-під контролю, тому
треба бути з ним обережними та усвідомленими — і так само з деякими емоціями.
Цей розділ допомагає учнівству стати на шлях створення так званої «ментальної кар-
ти» або «карти розуму» — розуміти різні ментальні стани, такі як емоції, та їхні харак-
теристики. Ментальна карта пов’язана з емоційною грамотністю — вона підкріплює
емоційний інтелект дітей та допомагає їм краще орієнтуватися у власному емоційно-
му житті. Оскільки сильні емоції породжують певну поведінку, уміння орієнтуватися
в емоціях також навчає учнів та учениць утримуватися від поведінки, здатної наш-
кодити їм та оточенню. У старших дітей ментальні карти можуть бути значно склад-
нішими, оскільки вони знатимуть більше емоційних термінів та умітимуть розрізняти
найтонші грані емоцій та ментальних станів. У цьому розділі ми лише познайомимо
їх із можливістю думати про власні емоції та підштовхнемо їх вийти на цей шлях.
Особиста практика учнів та учениць

Емоційна грамотність та емоційна гігієна потребують практики і навичок, а не лише
теоретичних знань. Рефлексійні практики цього розділу важливі для того, щоб поєднати
176 Рання початкова школа | Розділ 4 | Керування емоціями | Огляд
щойно отримане учнівством глибше розуміння понять, пов’язаних із емоціями, із їхнім

власним досвідом та умінням розпізнавати свої емоції. У цьому розділі учні й учениці
продовжать відточувати базові навички, представлені у попередніх розділах: як зрівно-
важувати та заспокоювати нервову систему, як зосереджувати увагу і як усвідомлювати
думки та почуття, які виникають щомиті. Коли ці практики стануть для дітей природними
(утілене розуміння), вони практикуватимуть емоційну гігієну щодня.

Ми схильні приймати емоції як належне, хоч вони й відіграють у нашому житті дуже
потужну роль. Вивчаючи цей розділ, порозпитуйте друзів і подруг, родичів і родичок
та колег про те, що вони роблять, щоб збалансувати свої емоції та керувати ними.
Подумайте, а як ви орієнтуєтеся у власних емоціях. Це допоможе вам краще усвідом-
лювати свої та чужі емоції, а відтак полегшить процес викладання цього матеріалу
учням і ученицям.
«Виховуємо стійкість ізсередини» (Building Resilience from the Inside Out, не перекла-
дена українською) Лінди Лантьєрі, вступ Деніела Ґоулмена.
Дата:

Цим листом повідомляємо, що ваша дитина починає вивчати четвертий розділ програми
СЕЕН, «Керування емоціями».
Під час проходження четвертого розділу ваша дитина вивчатиме емоції, як вони вини-
кають і як у них «орієнтуватися». Вона / він навчиться «картографувати» емоції із вико-
ристанням найрізноманітніших інструментів (групи емоцій, відчуття емоцій у тілі, зв’язок
між емоціями та потребами). Із цими знаннями діти будуть краще визначати власні емоції
та як вони розвиваються. Розуміння емоцій підсилює дитину і дає їй / йому можливість
керувати ними та своєю поведінкою.
Коли ваша дитина проходитиме цей розділ, їй буде корисно, якщо ви запитуватимете її,
які емоції він / вона помічає у собі та в інших. Це вибудовує у дитини емоційну грамот-
ність. Було б дуже добре для дитини, якби ви поговорили і про власні емоції, як вони
виникають і як ви конструктивно справляєтеся з ними.
• У першому розділі діти вивчали концепції доброти і співпереживання та як вони
пов’язані із щастям і благополуччям.
• У другому розділі діти навчалися збалансовувати своє тіло і нервову систему, щоби
бути стійкішими до стресу і почуватися благополучно.
• У третьому розділі діти почали освоювати навички підсилення уваги — як до речей
довкола себе, так і до власних розуму, тіла, думок та емоцій.
Лінда Лантьєрі, вступ Деніела Ґоулмена, «Емоційний інтелект: практики для вихован-
ня внутрішньої стійкості у дітей» (Building Emotional Intelligence: Practices to Cultivate
Inner Resilience in Children).

178
РОЗДІЛ 4 Керування емоціями
Вивчаємо потреби
УРОК
1
Мета уроку
Мета уроку — почати вивчати людські для багатьох людей, є важливою пере-
потреби жити, навчатися і бути ща- думовою для виховання емпатії та спів
сливими. Розуміння того, що всі мають переживання до себе й інших.
потреби і що чимало з них є спільними
• дізнаються про базові людські потре-
би для життя, навчання і щастя.
Увага і самоусвідомленість
• маркери;
• невеликий аркуш для кожного/-ї;
• письмове приладдя для кожного/-ї.
Урок 1 | Вивчаємо потреби 179

• Зараз ми проведемо практику ресур- • У всіх нас є потреби.
сності або заземлення, щоб заспокоїти
• Кожен і кожна з нас має свої особливі
розум і розслабити тіло.
потреби, але багато потреб є спільни-
• Дістаньте свій ресурсний набір. ми для багатьох людей.
Виберіть один ресурс і покладіть його
на парту. Нагадую, що ми створили ці Матеріали для уроку
ресурси, щоб вони допомагали нам Підготуйте:
почуватися безпечніше й спокійніше,
• дошку або великий аркуш паперу для
коли виникатиме така потреба.
списку потреб.
• На хвильку зосередьмося на своєму
тілі. Сядьте зручно, спину тримайте Схема дій
рівно. • Напишіть на дошці або великому арку-
• Тепер зосередьтеся на ресурсі перед ші паперу слово «ПОТРЕБИ».
вами. Уважно розгляньте його в дета- • Попросіть учнів та учениць назвати
лях. (Зробіть паузу.) кілька речей, потрібних нам для того,
• Що ви помічаєте усередині свого тіла, щоб жити, навчатися і бути щасливими.
коли дивитеся на свій ресурс? Ці від- • Запишіть їхні пропозиції на дошці /
чуття приємні, спокійні, нейтральні? аркуші. Поясніть, що вони складають
Якщо так, то зосередьтеся на них. список «потреб» стосовно того, що їм
• Але якщо вам неприємно, можете пе- потрібно, щоб жити, навчатися і бути
ремістити увагу на щось інше. Напри- щасливими.
клад, заплющити очі та уявити близьку • Коли набереться з десяток потреб,
людину або улюблену річ. (Зробіть запитайте дітей, які з них, на їхню
паузу.) думку, притаманні кожній людині:
• Що ви помітили всередині свого тіла? «Чи всі люди мають таку потребу?».
Позначте їх зірочкою і назвіть «спіль-
ними потребами».
Спільні потреби Підказки для вчительства
Огляд • Діти можуть називати речі, які не є

потребами, а радше бажаннями чи
Під час цієї вправи учні й учениці складуть
ще чимось. Поверніться до запитання
список «потреб»: чого люди потребують,
«Чи потрібна нам ця річ для того, щоб
щоб жити, навчатися й бути щасливими.
жити, навчатися або бути щасливи-
Діти визначать потреби, які є базовими
ми?». Якщо учень чи учениця відпо-
для більшості людства.
відає «так», то щоб не знеохочувати
їх, запишіть цю пропозицію на дошці,
180 Рання початкова школа | Розділ 4 | Керування емоціями
але збоку. Можете сказати щось на • А що потрібно, щоб навчатися?

зразок «Я запишу це збоку, а потім ми
• (Якщо учням і ученицям важко даються
подивимося, чи воно нам підходить».
ідеї, підкажіть їм: «А друзі? Нам потріб-
У процесі виконання вправи, особливо
ні друзі, щоб бути щасливими? А час
після того, як набереться список по-
для ігор?» Також можете запропону-
треб, діти зрозуміють, що таке насправ-
вати їм подумати про щоденні заняття
ді «потреба».
і те, що їм для них потрібно.)
• Для довідки наприкінці цього уроку по-
• Погляньмо на наш список. Що ви помі-
дано приклад списку спільних потреб.
тили в ньому?
• Якщо учням і ученицям складно
• Які з цих потреб можуть бути також
даються ідеї, запропонуйте підказки:
у ваших друзів і подруг, учителів і учи-
«А друзі? Чи потрібні нам друзі, щоб
тельок, родичів і родичок? Я позначу
бути щасливими? А час для ігор?»
зірочкою ті потреби, які, на вашу
• Також можна заохотити дітей подума- думку, є і в інших людей.
ти про повсякденні дії, оскільки багато
• Ці потреби із зірочкою називаються
з них (сон, їжа, школа, ігри із друзями
«спільними потребами».
тощо) пов’язані з нашими потребами.
• Учнівство такого віку, ймовірно, нази-
ватиме конкретні речі (взуття, учителі
й учительки, автомобілі, ручки), а не • Хто може пригадати ситуацію, коли
абстрактні поняття, запропоновані хтось із ваших родичів, друзів або
в списку. Ви можете або записати ці учителів помітили вашу потребу і до-
конкретні речі до списку, або підштовх- помогли її задовольнити?
нути дітей запитаннями: «А навіщо нам • Як ви почуваєтеся, коли інші люди
ручки? Щоб писати й виконувати до- (рідні, друзі й подруги, учителі й учи-
машні завдання? То ми маємо потребу тельки) звертають увагу на ваші потре-
навчатися чи потребу працювати?». би і допомагають їх задовольнити?
Так ви допоможете їм дійти до більш
загальних потреб. • Чи помічали ви коли-небудь потреби
інших людей, які також є і у вас?
Приклад проведення • Що було би, якби ми частіше помічали
• Сьогодні ми говоритимемо про по- потреби одні одних?
треби. Це те, чого ми як люди потре-
буємо, щоб жити, навчатися і бути
щасливими.
• Назвіть кілька речей, яких ми потребу-
ємо. Почнімо з того, що нам потрібно,
щоб бути щасливими?
• А що потрібно, щоб жити?
Урок 1 | Вивчаємо потреби 181
СПИСОК СПІЛЬНИХ ПОТРЕБ

(ПРИКЛАД)
Бути щасливими
Друзі
Час на ігри / іграшки / веселощі
Родина
Добре ставлення інших
Любов Жити
Турбота від інших Їжа / вода
Приналежність Повітря
Одяг
Сон
Навчатися Дах над головою
Безпека
Школа
Увага
Учителі / учительки
Книжки
182
Вивчаємо потреби й почуття

УРОК
2
Мета уроку
Мета цього уроку — почати вивчати і це допоможе їм навчитися визнавати

взаємозв’язок між потребами й по- потреби інших та розуміти зв’язок між
чуттями. Діти послухають історію, потребами й почуттями.
визначать потреби її головного героя,
• вивчатимуть базові людські потреби
бути щасливими, жити й навчатися;
• вивчатимуть взаємозв’язок між
потребами й почуттями.
• маркери;
• історію «Тарасиків день у бабусі»;
• список спільних потреб;
• зелений і синій маркери.
Урок 2 | Вивчаємо потреби й почуття 183
«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини • Одні ми задовольняємо, інші залиша-

ються незадоволеними.
• Зараз ми будемо вчитися заспокоюва-
ти розум і розслабляти тіло за допомо- • Якщо потреба задоволена, то ми
гою особистих ресурсів. почуваємося інакше, ніж коли вона не
задоволена.
• Дістаньте свої ресурсні набори і по-
ставте їх на парти. Нагадую, що ми • Розуміння потреб іншої людини може
створили їх, щоб вони допомагали нам допомогти нам зрозуміти, що вона
почуватися безпечніше та спокійніше, переживає і чому відчуває ті чи інші
коли в цьому буде потреба. емоції.
• Тепер на хвильку зосередьмо увагу
на своєму тілі. Сядьте рівно, але при
цьому займіть зручне положення. Підготуйте:
• Зосередьтеся на ресурсі, який знахо- • список спільних потреб, який ви

диться перед вами. Уважно розглянь- з учнівством створили під час попе-
те його. (Зробіть паузу.) реднього уроку;
• Що ви помічаєте усередині свого • великі аркуші паперу;

тіла, коли дивитеся на ресурс? У вас • один зелений маркер і один синій
з’являються якісь приємні, спокійні маркер;
або нейтральні самовідчуття? Якщо
• розповідь «Тарасиків день у бабусі».
так, то зосередьтеся на них. (Зробіть
паузу.) Схема дій
• Що ви помітили усередині свого тіла? • Скажіть учнівству, що зараз ви чи-
татимете розповідь «Тарасиків день
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 17 хвилин у бабусі». Коли ми востаннє чули про
Визнати потреби Тарасика, у нього видався складний
день. Нова історія розповість нам про
Огляд те, що з ним сталося далі у бабусі.
Під час цієї вправи учні й учениці прочи- • У процесі читання зупиняйтеся там,
тають історію «Тарасиків день у бабусі» де залишено пропуски для Тарасико-
та обговорять почуття головного героя. вих почуттів, і питайте учнів та уче-
Діти роздумуватимуть над Тарасиковими ниць, які почуття тут можна було би
потребами, а також почуттями, пов’яза- вписати. Занотовуйте запропоновані
ними із задоволеними та незадоволени- дітьми варіанти синім маркером на ве-
ми потребами. ликому аркуші паперу. Потім спитайте
усіх, що, на їхню думку, відчував Та-
Що вивчатимемо расик на рівні тілесних самовідчуттів,
• Протягом дня у нас виникає чимало і запишіть ці слова на великому аркуші
потреб. зеленим маркером.
• Там, де в тексті є пропуски, поставте • Зараз я прочитаю розповідь про Та-

учням і ученицям одне або кілька з та- расика і робитиму паузи в тих місцях,
ких запитань: де ми доходитимемо до потреби або
почуття. (Починайте читати історію,
o Як, на вашу думку, почувається зараз
подану нижче. На пропусках ставте ді-
Тарасик?
тям одне або кілька з таких запитань.)
o Які самовідчуття він може пережи-
• Як, на вашу думку, зараз почувається
вати в тілі?
Тарасик? Які самовідчуття він може
o Яку потребу він зараз має? (За необ- мати в тілі? (Наприклад: швидко б’єть-
хідності можете звернутися до спис- ся серце, він пітніє, йому гаряче, йому
ку спільних потреб. Запропоновані холодно, він втомився.) (Запишіть слова
учнями потреби дописуйте до списку на позначення самовідчуттів зеленим
на дошці.) маркером на дошці.)
o Як, на вашу думку, він почуватиметь- • Які емоції він може переживати
ся, якщо отримає те, чого потребує? у зв’язку з цією ситуацією? Він сер-
o Як, по-вашому, він почуватиметься, диться, сумує, він щасливий, здивова-
якщо не отримає того, чого потребує? ний чи йому страшно? Чи ще щось?
(Запишіть ці емоції синім маркером на
• Після завершення читання пройдіться
дошці.)
із учнями й ученицями вашим списком
спільних потреб. Чи відчував Тарасик • Від чого йому може стати краще?
якусь із них? (Якщо потрібно, зверніться з дітьми
до списку спільних потреб.)
• Чому йому може бути це потрібно?
• Хто пам’ятає історію про Тарасика,
• Як він почуватиметься, коли його
яку ми читали раніше? Яку вправу ми
потреба буде задоволена — коли він
тоді виконували? Так, ми шукали іскри
отримає, чого потребував?
й обговорювали, як Тарасик перехо-
див із зони в зону. • Як він почуватиметься, коли його
потреба не буде задоволена — коли він
• Сьогодні ми почитаємо ще одну істо-
не отримає, чого потребував?
рію про Тарасика. Тепер зосередимо-
ся на його почуттях і з’ясуємо, як вони • Чи може він зробити щось зараз, щоб
пов’язані з його потребами. допомогти собі отримати бажане?
• Що означає, коли ми кажемо, що • Добре. Читаємо далі. (Продовжуйте

потреба задоволена або не задоволе- працювати в такому форматі, зупиняю-
на? Наприклад, коли Тарасик потре- чись на кожному пропуску в тексті.)
бує дружити з кимось, то ця потреба • (Після завершення вкажіть дітям на
задоволена, якщо він має друзів. два типи почуттів: тілесні самовідчуття
А якщо не має, то потреба у дружбі та емоції.)
не задоволена.
Урок 2 | Вивчаємо потреби й почуття 185
• Ви помітили, що ми склали два спис- Він виліз із-під ковдри і почув, як бур-
ки того, що відчував Тарасик? Чим ці чить живіт. Він почувався _____________.
списки різняться? У нього була потреба в _____________.
• Так, це — список самовідчуттів, тобто Раптом Тарасика покликав теплий голос
того, що ми відчуваємо в тілі. А це — бабусі:
список емоцій, який показує, що ми
— Тарасику, ти прокинувся? Я приготу-
відчуваємо у зв’язку із ситуацією.
вала твій улюблений сніданок! Ходи на
Як правило, вони поширюються не
кухню їсти!
на одну частину тіла. Ми дізнаємося
більше про емоції трохи пізніше. Тарасик відчув _____________ з приво-
ду того, що бабуся приготувала його
улюблений сніданок. Вона готувала цю
ПІДСУМКИ | 5 хвилин особливу їжу тільки для нього!
• Як почувався Тарасик, коли його по- Тарасик посмакував смаженими яйцями,
треба залишалася незадоволеною? гострою квасолькою та бананами з ме-
• Як він почувався, коли потреба була дом. Він обожнював такі сніданки! Тепер
задоволена? він почувався _____________.
• Хто допомагав Тарасикові задовольня- Коли Тарасик із бабцею мили посуд,

ти його потреби? задзвонив телефон. Бабуся відповіла.
Тарасик не чув цієї розмови через
• Що буде, якщо ми розумітимемо
воду, але почув, як бабуся сказала:
потреби інших людей, наприклад,
«Шкода. Сподіваюся, йому скоро стане
у класі?
краще».
Тарасиків день у бабусі — Тарасику, — сказала бабуся, — телефо-
Тарасик різко прокинувся. За вікном гуч- нувала пані Моржевська. Ромчик захво-
но сигналили автомобілі. Біп-біп! Біп-біп! рів і не зможе прийти до нас сьогодні
Подібні звуки на Тарасовій вулиці — це погратися з тобою.
досить незвично. Він протер очі й помі- Тарасик аж завмер. Він бачиться
тив, що меблі в кімнаті були геть не такі, з Ромчиком лише тоді, коли приїж-
як у нього вдома. На якусь мить Тарасик джає до бабусі, бо Ромчик живе в мі-
відчув себе ___________________. сті, а Тарасик — за містом. Йому рап-
І тут Тарасик намацав у руці щось том стало так ______________. Тарасику
м’якеньке. Він зрозумів, що це шарф, подобалося гуляти з Ромчиком і грати
який зв’язала йому бабуся. Він брав з ним футбол. Йому подобалося у ба-
його із собою, куди б не їхав. «Точно, бусі, але тут не було його звичних ігор
я ж у бабусі!» — пригадав Тарасик. та іграшок. Хлопчик задумався, чим
Тато привіз його в місто, де живе ба- йому тепер зайнятися.
буся, учора ввечері. Тарасик відчув Бабуся помітила стривожений погляд
_____________________. онука.
— Тарасику, — сказала вона, — чому б нам

не прогулятися до парку? Може, там ти
знайдеш, із ким погратися?
Від цих її слів Тарасик відчув
______________.
Коли Тарасик із бабусею прийшли до
парку, хлопчик побачив кілька групок
дітей, які бавилися разом. Одні гойда-
лися, інші грали в м’яча, треті — у квача.
Тарасик підійшов до дітей із м’ячем.
— Привіт, — сказав він. — Можна пограти
з вами?
Але висока дівчинка з кучерявим корич-
невим волоссям відповіла:
— Ні, бо в нас зараз порівну гравців
у командах.
Тарасик відчув ______________________.
І в цей момент хтось торкнувся його
плеча. Тарасик обернувся і побачив
хлопчика в окулярах.
— Ти квач! — сказав хлопчик. Тарасик
не встиг і слова сказати — йому треба
було шукати іншого квача. Діти кину-
лися врозтіч, але якщо постаратися,
можна було би впіймати когось із них.
Отепер Тарасик відчув _______________.
Здається, буде весело!
187
РОЗДІЛ 4 Управління емоціями
Особисті потреби
УРОК
3
Мета уроку
Мета цього уроку — дати учнівству до рефлексійної практики та дослідять

можливість познайомитися з власни- одну зі своїх особистих потреб. Учні
ми потребами. Після короткої вправи й учениці поміркують над тим, що
для осмислення, під час якої діти допомагає задовольнити цю потребу
нагадають собі про зв’язок між по- і як вони почуваються, коли потреба
требами й емоціями, вони перейдуть задоволена.
• дослідять особисті потреби;
• поговорять про емоції та самовід-
чуття, що виникають, коли потреби
людини задоволені.
• великий аркуш паперу;
• список спільних потреб, створений
на попередніх уроках;
• аркуш паперу для кожної дитини;
• олівці, фломастери або ручки для
кожної дитини.

• Зараз ми проведемо практику з вико- • Ми можемо переживати різні почуття:
ристанням ресурсу для заспокоєння одні з них називаються самовідчуттями
розуму та розслаблення тіла. (це те, що ми відчуваємо в різних части-
нах тіла), а інші — емоціями (це те, як ми
• Візьміть свої ресурсні набори. Оберіть
почуваємося щодо певної ситуації).
один ресурс і покладіть його на парту.
Нагадую, що ці ресурси ми створили • Люди переживають різні самовідчуття
для того, щоб почуватися безпечніше та емоції, коли їхні потреби задоволь-
і спокійніше, коли це потрібно. няються або не задовольняються.
• На хвильку прислухаймося до свого
тіла. Сядьте рівно і зручно.
• Тепер зосередьтеся на ресурсі, який
перед вами. Уважно розгляньте усі • примірник спільних потреб, які ви
його деталі. (Зробіть паузу.) з учнями й ученицями створили на
попередніх уроках;
• Коли ви дивитеся на свій ресурс, що
ви помічаєте усередині? Це відчуття • аркуш паперу для кожної дитини;
приємне, спокійне, нейтральне? Якщо • олівці, фломастери або ручки для кож-
так, то зосередьтеся на цьому приєм- ної дитини.
ному або нейтральному відчутті.
Схема дій
• Якщо ж вам не дуже приємно, мо-
жете змістити увагу на щось інше. • Почніть із прохання до учнів та учениць
Наприклад, заплющити очі та уявити пригадати моменти доброти, про які
когось чи щось, що ви любите. (Зро- вони говорили раніше. Перевірте, чи
біть паузу.) є доброта у списку спільних потреб.
• Що ви помітили всередині? • Запитайте, як вони почуваються, коли

їм потрібен прояв доброти і вони його
отримують.
Почуття і потреби нового учня • Запитайте їх, як почуватиметься люди-
на, яка потребуватиме доброти і не от-
Огляд римуватиме її.
Під час цієї вправи для осмислення учнів- • Поясніть дітям, що таке «задоволені»
ство розглядатиме зв’язок між почуттями та «незадоволені» потреби.
та потребами на прикладі нового учня,
• Нагадайте їм, що таке самовідчуття,
який щойно приєднався до класу — що
та назвіть кілька.
він може відчувати і які в нього можуть
бути потреби. • Нагадайте дітям, що таке емоції, та наз-
віть кілька.
• Розкажіть їм історію про Тарасика,
Урок 3 | Особисті потреби 189
який є новачком у своєму класі. Запи- не отримуємо того, чого потребуємо.

тайте, які в нього можуть бути потреби, Як ми тоді почуваємося?
якщо він соромиться. І як він почувати-
• Коли ми не отримуємо того, чого
меться, якщо ці потреби задовольнити
потребуємо, це називається «незадо-
або не задовольнити.
волена потреба».
• Зробіть паузу і попросіть учениць
• Тепер згадаймо нашого друга Тараси-
і учнів про себе уявити ситуацію, коли
ка. Уявімо, що Тарасик лише перевівся
вони були новенькими у якійсь групі
до нашого класу і він тут новенький.
та потребували дружби, доброти і при-
Тарасик трохи соромиться і ще не
йняття до гурту. Попросіть їх подумати,
знає всіх у школі. Які в нього можуть
що вони тоді переживали емоційно
бути потреби? (Нехай діти озвучать
та на рівні самовідчуттів.
свої ідеї.)
• Виділіть час для того, щоб діти обгово-
• Як він почуватиметься, якщо ці потре-
рили свої думки.
би будуть задоволені? Тобто він отри-
має те, чого потребує?
• А як він почуватиметься, якщо ці потре-
Нагадайте дітям, що варто уявляти лише
би не будуть задоволені? Тобто якщо
ті ситуації, які є для них приємними або
він не отримає того, чого потребує?
нейтральними, а не ті, від яких їм непри-
ємно чи незручно. • У Тарасика можуть з’явитися пере-
живання, які називаються тілесними
Приклад проведення самовідчуттями. Хто пам’ятає, що це
• Ми з вами пригадували моменти до- таке і як ми їх відчуваємо в тілі? (Пока-
броти та як ми в них почуваємося. жіть список слів на позначення само-
відчуттів або підкажіть дітям.)
• Як гадаєте, чи усі люди мають потребу
в доброті й турботі? Чи є доброта у • Самовідчуття — це те, що ми відчува-
списку наших спільних потреб? ємо у тілі: холод, тепло, серцебиття,
поколювання, напруженість або
• Як ми почуваємося, коли отримуємо
млявість. Що ще ми можемо відчувати
те, чого потребуємо? Наприклад, коли
в тілі?
мені потрібна доброта, бо мені сумно,
і от хтось робить для мене щось до- • Тарасик також переживає емоції.
бре — як я почуватимуся? Хтось пам’ятає слова, які позначають
емоції? (Покажіть список слів на позна-
• Коли ми отримуємо те, чого потре-
чення емоцій або підкажіть дітям.)
буємо, це називається «задоволена
потреба». • Емоції — це слова, які позначають, як
ми почуваємося в певній ситуації:
• А що, коли я потребую доброти чи
наприклад, радісними, задоволеними,
побути з друзями, бо мені самотньо,
сумними, сердитими або зляканими.
але нікого немає? Так теж буває — ми
Які ще назви емоцій ви пам’ятаєте?
• Подумаймо, чого ще може потребува- • аркуш паперу, олівці, фломастери або

ти Тарасик як новачок у нашому класі ручки для кожного/-ї учня / учениці.
та як може почуватися, коли отримає
те, чого потребує? (Нехай учні й учени- Схема дій
ці запропонують свої ідеї.) • Попросіть учнівство підписати свої
• А зараз подумаймо про себе. Зга- аркуші.
даймо якусь ситуацію, коли ми мали • Пройдіться списком спільних потреб
потребу та її задовольнили. Це може і попросіть дітей індивідуально вибрати
бути потреба з нашого списку або ж одну потребу, яку вони хочуть намалю-
якась інша. вати. Попросіть їх записати цю потребу
• Хтось хоче поділитися з класом? вгорі аркуша.
• Яку потребу ви мали і як її задовольнили? • Поясніть, що це індивідуальна вправа і їм

не потрібно буде показувати класові свій
• Як ви почувалися, коли потребу за-
малюнок, хіба що вони самі захочуть.
довольнили? Чи переживали ви якісь
самовідчуття або емоції? • Попросіть учнів і учениць намалювати
себе та інших людей, які допомагають
їм задовольнити цю потребу.
• Коли діти завершать малювати, по-
Мої потреби
просіть їх уявити, як було би, якби ця
Огляд потреба була повністю задоволена.
А тоді нехай звернуть увагу на те, як це
Під час цієї рефлексійної практики учні
відчувається в тілі (зчитування). Дайте
й учениці роздумуватимуть про те, яка
їм можливість провести заземлення
потреба є для них зараз найважливішою
або ресурсність, якщо вони помітять
і що може допомогти її задовольнити,
неприємні самовідчуття.
а також проведуть зчитування самовід-
чуттів у тілі. • Дайте можливість охочим розповісти
про свої малюнки класові.
• Попросіть дітей заховати малюнки
• Важливі потреби різняться від людини у свої ресурсні набори.
до людини і від ситуації до ситуації.
• Думки про задоволеність чи незадово-
леність потреб впливають на емоцій- • Простежте за дітьми у процесі малюван-
ний стан і нервову систему людини. ня, щоб вони зобразили саме ті ситуації,
коли їхня потреба була задоволена.
Матеріали для уроку Якщо їм важко згадати таку ситуацію,
Підготуйте: нагадайте їм про перший день навчання,
коли ви та їхні однокласники й одноклас-
• список спільних потреб, створений ниці вітали одне одного з початком року.
на попередніх уроках;
Урок 3 | Особисті потреби 191
• Зауважте, що потреби, які обрали ПІДСУМКИ | 2 хвилини

діти, можуть бути важливим джере-
• Коли ми бачимо інших людей, як нам
лом інформації про них. Обов’язково
зрозуміти, яку вони мають потребу?
поважайте їхню приватність та радо
приймайте усе, чим вони готові з вами • Коли ми бачимо, що інші люди пере-
поділитися про себе та свої потреби. живають сильні емоції, чи можемо ми
здогадатися про їхню потребу?
• У всіх уже є по аркушику паперу і фло-
мастери. Напишіть на аркуші своє ім’я,
будь ласка.
• Тепер оберіть потребу, яка вам здаєть-
ся зараз дуже важливою. Можна гляну-
ти на список потреб, який ми склали,
якщо не можете придумати свою.
• Запишіть цю потребу на своєму аркушеві.
• А тепер хвильку подумаймо. Які люди
або речі з вашого життя допомагають
вам задовольняти цю потребу?
• Намалюйте, будь ласка, як задовольня-
ється ця потреба. Можете зобразити
на малюнку інших людей. Якщо ваша
потреба ще не задоволена, то уявіть,
хто і як вам допомагає з нею. (Виділіть
час на малювання.)
• Тепер подумаймо, як би ви почували-
ся, якби ця потреба була повністю за-
доволена? Поміркуйте хвильку і уявіть
собі таке. (Зробіть паузу на 30 секунд.)
• А зараз перевіримо, що відбувається
в нашому тілі. Що ви помічаєте усере
дині себе? (Зробіть паузу на 30 секунд.)
• Дякую. Хтось хоче поділитися своїми
думками з класом? Це не обов’язково.
• А зараз заховайте свої малюнки у
ресурсні набори. Або якщо захочете
показати їх мені, то можете це зроби-
ти. Я нікому не показуватиму.
192
Групи емоцій
УРОК
4
Мета уроку
Мета уроку — допомогти учням і уче- що групи емоцій, пов’язані з різними

ницям створити словник лексики, що ситуаціями, породжують у нас різні
позначає емоції, шляхом поділу емоцій відчуття і провокують нас на різні типи
на групи за подібністю. Діти дізнаються, поведінки.
• розширять свій словниковий запас
на тему емоцій;
• дізнаються про взаємозв’язок
емоцій.
• роздруковані картки, подані напри-
кінці уроку.
Урок 4 | Групи емоцій 193

Створюємо групи емоцій
• Ми з вами говорили про емоції й по-
треби.
Огляд
• Щоб помічати свої емоції і потреби
Під час цієї вправи учні й учениці поділять
або емоції й потреби інших людей,
емоції на групи з метою розширити свій
нам треба уміти бути уважними.
словниковий запас на тему емоцій та
• Тому почнімо з невеликої вправи на зрозуміти, як вони пов’язані між собою.
зміцнення уваги.
• Дістаньте свій ресурсний набір і обе-
ріть один ресурс. Покладіть його на • Емоції бувають сильнішими й слабшими.
парту. Він повністю у вашому розпо- • Деякі емоції пов’язані між собою.
рядженні.
• На хвильку зосередьмося на своєму
тілі. Якщо відчуваєте, що йому потріб- Підготуйте:
на легесенька розминка, розімніться. • 5 наборів роздрукованих карток з емо-
• Сідаймо на стільці: тримаємо спину ціями, поданих наприкінці цього уроку.
рівно, шукаємо комфортну позу.
Схема дій
• Зараз ми зосереджуватимемо увагу
на диханні. Якщо вам це некомфортно • Поділіть учениць та учнів на групи по
або ви не хочете зосереджуватися троє–п’ятеро або робіть цю вправу
на диханні, то можете натомість дума- із цілим класом, на ваш вибір. (За-
ти про свій ресурс. Звертайте увагу пропонований приклад проведення
на те, що відчуваєте у своєму тілі. написано для невеликих груп.) Групи
мають сидіти довкола столів чи разом
• Спробуйте звернути увагу на відчуття на підлозі.
у носі й на обличчі, коли ви вдихаєте.
(Зробіть паузу.) І коли видихаєте. Або • Роздайте кожній групці картки з ос-
відчуйте, як дихає ваш живіт. (Зробіть новними емоціями (щасливі, добрі,
паузу.) сумні, сердиті, налякані; їх подано
наприкінці уроку). Поясніть, що кожна
• Спробуймо посидіти так кілька хвилин з них є «головною» у своїй групі емоцій.
і уважно постежити за своїм дихан-
ням. (Виділіть учнівству одну–дві хви- • Потім роздайте кожній групці дітей по
лини на уважне відстеження дихання, одному набору інших карток з емоці-
якщо їм це під силу.) ями. Це — додаткові «учасники» груп
емоцій.
• Що ви помітили? (Дайте ученицям
і учням можливість поділитися вголос.) • Разом прочитайте всі слова на картках,
щоб пересвідчитися, що діти знайомі
з цими словами.
• Скажіть дітям, що їхнє завдання — знай- емоцій. Кожна з них приєднається

ти і виокремити групи пов’язаних між до своєї групи. (Учитель/-ка показує
собою емоцій. кожну карту й зачитує її вголос разом
із класом.)
• Виокреміть групу «щасливих емоцій»
спільно з усім класом. Попросіть уче- • Тепер потренуймося разом. Почнімо
ниць та учнів підібрати інші слова, схо- з групи «щасливих емоцій».
жі на «щасливі». Дібрані слова нехай
• Коли ми щасливі, які ще емоції відчу-
складають поруч із карткою «щасливі».
ваємо? Які емоції пов’язані з відчуттям
Решту груп вони доберуть так само.
щастя? Відшукайте картки з такими
• Запросіть дітей виконати решту вправи словами у своїх наборах (радісні, за-
у невеликих групках і знайти до кожної хоплені). Чудово, розташуймо емоцію
«головної» емоції її «помічників». «радісні» ось тут під «головною» емоці-
єю «щасливі».
• Які ще емоції пасують до «щасливі»?
• Ось список емоцій за групами: (Попросіть учениць та учнів озвучити
o щасливі: радісні, захоплені, задоволе- свої ідеї.)
ні, втішені; • Тепер продовжуємо у групках. Доберіть
o добрі: турботливі, люблячі, дружні, картки до кожної «головної» емоції
співчутливі; та розташуйте їх довкола неї. (Виділіть
дітям досить часу для роботи в групах
o сумні: самотні, похмурі, нещасні;
і спостерігайте за кожною з них.)
o сердиті: засмучені, нетерплячі, роз-
• А зараз поділіться результатами.
дратовані;
Яка групка хоче виступити першою?
o налякані: стривожені, боязкі, нервові. Назвіть свою «головну» емоцію, а тоді
• Дітям потрібно достатньо місця (на сто- зачитайте, які інші емоції ви приєдна-
лі або підлозі), щоб розташувати картки ли до неї? (Дайте кожній групці можли-
по групах. вість висловитися.)
• Можна також домалювати на картках • Чи були серед слів такі, яких ви не

«емоджі», щоб полегшити завдання для розумієте?
тих дітей, які ще не дуже добре читають.
• Чому нам корисно знати про емоції
• Перед нами — п’ять головних емоцій.
більше?
Зараз я їх вам роздам. Це — головні
емоції ваших «емоційних груп». Прочи-
таймо їх разом уголос.
• Ще в нас є картки з іншими емоція-
ми. Це ніби родичі наших «головних»
Урок 4 | Групи емоцій 195
КАРТКИ ЕМОЦІЙ
Щасливі Дружні
Добрі Співчутливі
Сумні Самотні
Сердиті Похмурі
Налякані Нещасні
Радісні Засмучені
Захоплені Нетерплячі
Задоволені Роздратовані
Утішені Стривожені
Турботливі Нажахані
Люблячі Знервовані
196
Вивчаємо ризиковані емоції

УРОК
5
Мета уроку
Мета цього уроку — допомогти учнів- із запитаннями. Цей самий інструмент

ству визначити характеристики склад- діти зможуть застосовувати для аналізу
них або «ризикованих» емоцій за до- будь-якої емоції та її потенційного ри-
помогою спеціального інструменту зику для них самих і їхнього оточення.
• спробують вирізняти емоції, які ма-
ють потенціал стати ризикованими,
коли стають занадто сильними;
• дізнаються, що емоції можна аналі-
зувати за допомогою певного інстру-
менту.
• «групи емоцій», які ви створювали
разом із учнями й ученицями під
час вправи із відповідною назвою;
бажано розмістити їх на дошці так,
щоб усім було видно;
• великий аркуш паперу із «Контроль-
ними запитаннями про ризиковані
емоції» (поданий наприкінці цього
уроку), записаними так, щоб усім
було видно.
Урок 5 | Вивчаємо ризиковані емоції 197
«РОЗІГРІВ» | 5 хвилин ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 15 хвилин

Вивчаємо ризиковані емоції
• Ми з вами зараз вивчаємо емоції
й потреби.
Огляд
• Аби помічати власні емоції й потреби
Під час цієї вправи для осмислення
або емоції й потреби інших людей,
учнівство вивчатиме «ризиковані» емоції
мусимо вміти бути уважними.
та думатиме про те, наскільки ризикова-
• Тому почнімо це заняття із тренування ними можуть бути емоції і що між ними
уваги. спільного.
• Дістаньте свої ресурсні набори і обе-
ріть один ресурс. Покладіть його на
парту. Якщо буде потрібно, він поруч • Деякі емоції більш ризиковані, ніж інші,
із вами. у тому сенсі, що вони здатні вийти з-під
контролю і спровокувати поведінку,
• Тепер на хвильку прислухаймося до
яка зашкодить не лише нам, а й нашо-
того, що відбувається в нашому тілі.
му оточенню.
Якщо ви відчуваєте, що вам хочеться
потягнутися, будь ласка, потягніться. • Ризиковані емоції можна визначи-
ти, якщо поставити щодо них кілька
• Тепер сідаймо на стільці — тримайте
запитань.
спину рівно і оберіть собі зручну позу.
• Після визначення ризикованої емоції
• Сьогодні ми зосереджуватимемо
ми можемо бути обачними щодо неї
увагу на диханні. Але якщо вам від
(вправлятися в обережності) та утри-
цього не дуже добре або ви не хочете
муватися від певних дій (вправлятися
робити вправу з диханням, то можете
у стриманості), коли помічатимемо,
натомість подумати про свій ресурс
що емоція стає сильнішою.
і звернути увагу на те, як ви почуваєте-
ся у тілі. Матеріали для уроку
• Зверніть увагу на відчуття у своєму Підготуйте:
носі, особливо коли вдихаєте (пауза)
• «групи емоцій», які ви створювали
і видихаєте. Можете також відчути
разом під час вправи із відповідною
дихання у животі. (Зробіть паузу.)
назвою; бажано розмістити їх на дошці,
• Тепер спробуймо посидіти кілька щоб усім було видно;
хвилин і попрактикувати увагу до
• великий аркуш паперу із «Контрольни-
дихання. (Нехай учні й учениці по-
ми запитаннями про ризиковані емо-
тренують увагу до дихання протягом
ції» (поданий наприкінці цього уроку),
хвилини чи двох, у залежності від їхніх
записаними так, щоб усім було видно.
можливостей.)
• Що ви помітили? (Поділіться уголос.)
Схема дій Підказки для вчительства

• Покажіть учням і ученицям групи емо- • Пильнуйте, щоб учнівство не вирі-
цій, які вони складали під час вправи шило, що ризиковані емоції — це
«Створюємо групи емоцій», і розмістіть «погані» емоції та їх треба боятися
їх на дощці, щоб усім було видно. або притлумлювати. У житті є чимало
речей, із якими треба бути обачни-
• Нагадайте класові про аналогію з іс-
ми, — наприклад, вогонь, побутові
крою та лісовою пожежею. Деякі емоції
прилади або цінні чи крихкі предмети.
можуть ставати такими іскрами і пере-
Та обачність не означає повну відмо-
творюватися на лісові пожежі, якщо
ву — а лише таку поведінку, щоб не
дозволити їм вийти з-під контролю. Такі
нашкодити собі та іншим. Ми визнача-
емоції називаються «ризикованими».
ємо ризиковані емоції і стратегії пово-
• Запитайте дітей, чи можуть якісь із дження з ними для того, щоб учнівство
емоцій на дошці (із ваших груп емоцій) навчилося конструктивно керувати
призвести до великої пожежі. Це і є ті власними емоціями без необхідності
емоції, які здатні стати ризикованими. стримувати їх.
Що би діти не вибрали, запропонуйте
• «Контрольні запитання про ризиковані
їм цілим класом зробитися детекти-
емоції» покликані допомогти дітям
вами і «розслідувати» цю емоцію за
навчитися самостійно аналізувати дум-
допомогою «контрольних запитань».
ки та емоції з позиції їхніх можливих
Запросіть їх підійти до дошки та по-
переваг або шкоди. Їхньою метою не
значити «галочками» ті емоції, які, на
є відсіювання емоцій або пошук пра-
їхню думку, можуть бути ризикованими
вильних чи неправильних відповідей.
і потребують ретельнішого вивчення.
Натомість діти вчаться оцінювати, як
• Роздайте «Контрольні запитання про на нас впливають різні емоції.
ризиковані емоції» усім учням та уче-
• Виділіть учнівству увесь можливий час на
ницям.
оцінювання решти ризикованих емоцій.
• Оберіть одну з тих емоцій, що їх діти
позначили як потенційно ризиковані, Приклад проведення
тоді разом пройдіться списком пе-
• Пригадуєте картки, які ви створили
ревірки. Зачитуйте кожне запитання
під час попередньої вправи? Я розта-
уголос, по одному.
шую їх так, щоб усі бачили.
• Перейдіть до наступної емоції та знову
• Хто нагадає нам, що ми мали на увазі,
перегляньте усі запитання по списку.
коли говорили про іскру та лісову по-
• Проведіть короткий підсумок вправи: жежу? Чим емоції схожі на іскру, яка
запитайте, чи визначені ними ризи- призводить до лісової пожежі?
ковані емоції мають щось спільне і чи
• Деякі емоції можуть перетворюватися
варто нам бути обачними, коли поміча-
на велику пожежу, якщо дати їм вийти
ємо ризиковані емоції в собі та інших.
з-під контролю.
• Як ми називали ті емоції, які можуть • Як нам проявляти обережність, коли

обернутися великою пожежею? Ми ми помічаємо ризиковані емоції в собі
називали їх «ризикованими» емоція- чи інших людях?
ми. Вони здатні вирости і спричинити
• Що ми можемо зробити, коли відчува-
нам ще більші проблеми.
ємо ризиковану емоцію?
• Чи можуть деякі з емоцій, записаних
(Примітка: обов’язково допоможіть
на дошці, бути ризикованими, як гада-
учнівству придумати способи долати ри-
єте? (Викличте до дошки окремих учнів
зиковані емоції якось інакше, аніж пригні-
та учениць і попросіть їх позначити
чувати їх у собі. Ви вже знайомі з багатьма
«галочкою» ту емоцію, яка видається їм
стратегіями для цього із програми СЕЕН —
ризикованою і потребує детальнішого
наприклад, заземлення, ресурсність або
вивчення.)
стратегії «Миттєва допомога!». Можете
• Зараз ми з вами проведемо розсліду- підказати дітям й інші виходи: поговори-
вання, мов детективи, щоб з’ясувати, ти з другом / подругою або дорослими,
наскільки є ризикованими обрані глибоко подихати, взяти паузу, піти геть,
вами емоції. знайти рішення проблемі тощо.)
• На щастя, у нас є гарний інструмент
для детективів — це ось цей список РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 7 хвилин
контрольних запитань. Ними ми може- Стежимо за своїми емоціями
мо перевірити, чи ризикована емоція,
і якщо так, то наскільки. Огляд
• Спершу перевіримо за цими кон- Ця вправа схожа на заключну вправу

трольними запитаннями емоцію третього розділу (шостий урок, вправа
«розчарування». (Пройдіться по «Стежимо за своїм розумом»). Єдина
запитаннях разом із учнями й учени- різниця в тому, що наприкінці вправи ви
цями, нехай вони дають відповіді, а ви попросите дітей поділитися, які емоції
записуйте їх на дошці або великому вони помічали в собі. У процесі виконан-
аркуші.) ня вправи учні й учениці мовчки підніма-
тимуть руки, коли помічатимуть у себе
• Тепер, коли ми дали відповіді на всі за-
емоцію, думку або самовідчуття, і опуска-
питання, приймімо рішення. Розчару-
тимуть, коли вони зникатимуть.
вання –– це ризикована емоція? Якщо
так, то дуже ризикована чи трохи? Приклад проведення
• (Зробіть те саме із ще кількома емоція- • Сядьмо у зручну позу.
ми, на скільки вистачить часу.)
• Коли ми надто збуджені чи надміру
• Отже, ми виявили кілька ризикованих втомлені, коли ми не у своїй зоні стійко-
емоцій, а тепер подумаймо, що між сті, нам буде важко тренувати увагу. Як
ними спільного. Як гадаєте, чим вони на тих малюнках, які ми робили про ро-
схожі між собою? зум, коли він хоче спати або стрибати.
• Тому сядьмо рівно, спини тримаймо паузу на 15–30 секунд або довше, якщо
прямо. Щоб не відволікатися, опустімо ваші учні та учениці здатні витримати
погляд додолу або заплющмо очі. стільки.)
• Спершу проведемо ресурсність і за- • Коли помітите у себе емоцію, думку
землення, щоб повернутися у зону або самовідчуття, тихенько підніміть
стійкості. руку. А коли вони відійдуть, опустіть
руку.
• Подумаймо в тиші про один зі своїх
ресурсів або про кохану людину чи • Якщо відволічетеся або почнете актив-
улюблену річ. но думати чи переживати свої емоції,
то згадайте, що ми просто стежимо за
• Якщо хочете, можете провести зазем-
ними, мов спостерігачі: як вони прихо-
лення там, де сидите. Добре відчуйте
дять, утримуються в голові якийсь час
стілець під своїм тілом та уявіть, що
і відходять. А тепер спробуймо робити
ви — міцне дерево, коріння якого сягає
це трошки довше. (Зробіть паузу на
глибоко в землю. (Зробіть паузу.)
15–30 секунд чи довше.)
• А тепер зосередьмося на диханні.
• Тепер розплющмо очі й поділімося
Відчуйте, як повітря проходить крізь
ніс і дістається до тіла. Відчуйте, як ви
видихаєте. Нагадую: якщо почувати- • Що ви помітили?
метеся не дуже зручно, можете повер-
• Кому вдалося простежити за тим, як
нутися до свого ресурсу або провести
приходять і відходять думки з голови?
заземлення. (Зробіть паузу на 30 се-
Як це було?
кунд чи довше, якщо вашому учнівству
зручно.) • Хтось помітив почуття або емоцію?
• А тепер спробуймо стежити тільки за • Як гадаєте, ви зможете помічати свої

тим, що відбувається в нашій голові. емоції, коли вони з’являтимуться у вас
протягом дня?
• Зараз ми припинемо зосереджува-
ти увагу на диханні і будемо просто
спостерігати за тим, що спаде нам на ПІДСУМКИ | 3 хвилини
думку. • Що ви дізналися про ризиковані емо-
• Але замість того, щоб дозволити ції?
думкам і емоціям заволодіти нами, ми • Як дізнатися, чи ризикована емоція, чи ні?
спробуємо просто поспостерігати за
ними. Це означає, що ми не будемо • Що станеться, коли ми швидко поміти-
відтворювати думки чи переживати мо ризиковану емоцію?
свої емоції, а просто помічати, які • Чи дізналися ми щось таке, що допомо-
з них з’являються у нас у голові. же нам помічати ризиковані емоції?
• Посидьмо в тиші з повною увагою
і спробуймо це зробити. (Зробіть
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ РИЗИКОВАНИХ ЕМОЦІЙ
Чи може ця емоція перерости в небез-

печну лісову пожежу?
Чи спричиняє ця емоція стрес у мене

або в людей поруч?
Що було би, якби усі в нашій школі пере-

живали цю емоцію частіше?
Що було би, якби усі переживали цю

емоцію лише зрідка?
Що ще можемо сказати про цю емоцію?

Ми нічого не випустили?
202
Емоційна гігієна
УРОК
6
Мета уроку
Мета цього уроку — познайомити Учнівство працюватиме зі сценаріями,

учнівство з поняттям «емоційна гігієна», перевірятиме кожну ризиковану емо-
тобто як давати собі раду з ризикова- цію за списком та вирішуватиме, що
ними емоціями або попереджати їхнє можна зробити самим і чим допомогти
виникнення, перш ніж вони ускладнять іншим у стані переживання цієї емоції.
ситуацію для нас самих та інших людей.
• познайомляться з поняттям «емоцій-
ної гігієни» як практики стримування
й турботи про себе;
• складуть стратегії для попередження
наслідків ризикованих емоцій у себе
та в інших людей.
• групи емоцій (створені раніше), за-
писані на дошці або великому аркуші
паперу, щоб усім було видно;
• великий чистий аркуш паперу або
дошка.
Урок 6 | Емоційна гігієна 203
«РОЗІГРІВ» | 4 хвилини ОБГОВОРЕННЯ | 10 хвилин

Що таке емоційна гігієна?
• Ми з вами говорили про емоції й ри-
зиковані емоції.
Огляд
• Щоб помітити емоцію, особливо ризи-
Під час цього обговорення учнівство по-
ковану, потрібна гостра увага.
знайомиться з поняттям емоційної гігієни
• Тому ми почнемо зі зміцнення уваги. та розгляне його детальніше.
• Дістаньте свої ресурсні набори і ви-
беріть один ресурс. Покладіть його
на парту. Він поруч із вами, якщо буде • Є тілесна гігієна — це коли ми догляда-
потрібно. ємо за своїм тілом, а є емоційна гігієна,
тобто догляд за думками.
• Тепер на хвильку зосередьтеся на
своєму тілі. Якщо відчуваєте, що йому • Емоційна гігієна дає змогу «подумати
треба потягнутися, то, будь ласка, двічі», коли ми переживаємо ризи-
потягніться. ковану емоцію, і цим захистити від її
негативних наслідків і себе, і тих, хто
• Повертаємося до своїх місць, сідаємо
поруч.
рівно і зручно.
• Цього разу будемо зосереджувати Матеріали для уроку
увагу на диханні. Але якщо вам від Жодних.
цього незручно або не хочете це ро-
бити, ви можете натомість подумати Схема дій
про свій ресурс і простежити за тим, • Нагадайте класові вправу, коли ви
які відчуття з’являються від цих думок ділили емоції на групи, і які з них ви
у вашому тілі. визначили ризикованими. Повісьте
• Спробуйте простежити за відчуттями схему, яку ви тоді створили, або запи-
в носі та на обличчі, коли вдихаєте шіть ризиковані емоції так, щоб усім
повітря. (Зробіть паузу.) І коли види- у класі їх було видно.
хаєте. Можете також відчути дихання • Пригадайте персонажа Тарасика
в животі. (Зробіть паузу.) з історій про його складний день або
• Тепер спробуймо посидіти кілька гостювання у бабусі (другий урок цього
хвилин і попрактикувати увагу до розділу). Оскільки цей урок діти могли
дихання. (Нехай учні й учениці по- проходити давніше, можете нагадати їм
тренують увагу до дихання протягом цю історію або перечитати її початок.
хвилини чи двох, у залежності від їхніх • У процесі читання запитайте учнів
можливостей.) і учениць, коли, на їхню думку, Тарасик
• Що ви помітили? (Поділіться вголос.) відчував якусь із ризикованих емоцій.
• Коли вони виявлять таку емоцію у Тара-
сика, скористайтеся списком стратегій,
поданим наприкінці уроку, щоб при- пішов погуляти в парк, але діти не при-
думати, як Тарасику впоратися з цією йняли його до гри.
конкретною ризикованою емоцією.
• Як гадаєте, чи може Тарасик пережи-
• Продовжуйте читати історію, виявляй- вати ризиковані емоції в такий день?
те інші ризиковані емоції та знайом- Які саме?
теся зі стратегіями, які допомагають
• Якби він відчував таку ризиковану
Тарасикові давати з ними раду.
емоцію, які самовідчуття могли би
з’явитися у його тілі?
• А що він міг би зробити, щоб дати
Якщо буде нагода, скажіть дітям, що
раду з цією конкретною ризикованою
одна стратегія проти ризикованої емоції
емоцією? Чи знаємо ми стратегії, які
може виявитися дієвою в одній ситуації
могли би стати йому в нагоді? (Запи-
і недієвою в іншій. Саме тому варто мати
шіть їх на дошці під заголовком «Що ми
кілька стратегій для ризикованих емо-
можемо зробити для себе».)
цій, а не лише одну.
• А якби ми були там із ним? Що би ми
Приклад проведення могли зробити, щоб допомогти йому,
• Хто пам’ятає вправу про групи емо- якби побачили у нього цю емоцію?
цій? Нагадайте класові, що ми тоді (Це стратегії для інших. Запишіть їх на
робили? дошці під заголовком «Що ми можемо
зробити для інших».)
• Так, ми придумували споріднені слова
на позначення емоцій. • Чудово. Ось ми придумали стільки спо-
собів допомогти собі та іншим. А якби
• Хто пригадає якусь емоцію, про яку ми
Тарасик відчував якусь іншу ризико-
вирішили, що вона ризикована? (Пов-
вану емоцію? Наприклад, якби йому
торіть із учнями й ученицями, нагадай-
було страшно, самотньо, сумно чи він
те їм емоції, які вони віднесли до ризи-
сердився? (Повторіть ті самі запитання:
кованих. Вивісьте список ризикованих
що він міг би відчувати на рівні тіла,
емоцій, визначених на попередньому
що міг би зробити для себе, що міг би
уроці.)
зробити для нього його друг. Запишіть
• Чи всі можуть переживати таку емо- ідеї дітей.)
цію в тій чи іншій ситуації?
• Уявіть, що Тарасик почув би, що ми
• Повернімося до розповіді про Тараси- вивчаємо емоційну гігієну, і прийшов
ка та його гостювання у бабусі. Пам’я- до нас попросити допомоги, щоб
таєте, ми її читали? подолати ризиковані емоції. Чого ми
• Тарасик приїхав до бабусі. Коли він би могли навчити його? Що він міг би
прокинувся, то не одразу пригадав, робити щодня, щоб почуватися гото-
де він. Потім дізнався, що його друг не вим та впевненим у своїх силах не до-
прийде до нього погратися. А потому пустити, аби з іскорки розгорілася
лісова пожежа?
Урок 6 | Емоційна гігієна 205
РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 9 хвилин Підказки для вчительства

Що можна зробити, коли відчуваєш
• Розмова про ризиковані емоції та
сильну емоцію?
потенційно шкідливу поведінку може
бути теж ризикованою, якщо учнів-
Огляд
ство почне проговорювати власні
Під час цієї рефлексійної практики діти травми чи досвід. Саме тому вони
оберуть якусь сильну емоцію, яка здатна починають знайомство з такими
спричинити проблеми їм та оточенню, емоціями через вигадану третю особу
і намалюють, що учень або учениця (Тарасика). Вони природно приклада-
їхнього віку (як Тарасик) можуть зробити, тимуть ці знання до себе. Але загалом
якщо виникне така емоція. рекомендуємо починати з опосеред-
кованого вивчення теми, перш ніж
переходити до розповідей у класі про
• Коли ми чи інші люди переживають ризи- власне емоційне життя.
ковані емоції, ми можемо скористатися
стратегіями проти ризикованих емоцій. Приклад проведення
• Уявімо, що Тарасик посидів із нами на
уроці і дізнався те, що й ми. Він може
Підготуйте: практикувати емоційну гігієну. Тепер
• аркуш для малювання та олівці або він знає, що робити, коли пережива-
фломастери для кожної дитини. тиме ризиковану емоцію.
• Кожен і кожна з вас зараз вибере
Схема дій одну з ризикованих емоцій, про які
• Поясніть, що Тарасик дізнався в на- ми говорили і які були в наших групах
шому класі, що він теж може прак- емоцій.
тикувати емоційну гігієну. Тепер він • Потім ви подумаєте, що може зробити
знає, що коли починає переживати Тарасик, аби дати собі раду з цією
ризиковану емоцію, то може дещо емоцією та не допустити, аби вона
з цим зробити. переросла в більші проблеми, тобто
• Поясніть, що кожен учень і кожна щоб іскра не перетворилася на лісову
учениця можуть обрати собі якусь пожежу.
одну емоцію зі списку ризикованих. • А тоді намалюєте, як Тарасик користу-
Після цього попросіть дітей намалюва- ється стратегією проти цієї ризикова-
ти, як Тарасик використовує стратегії ної емоції.
для подолання саме цієї ризикованої
емоції, щоб не допустити більших про- • Після малювання охочі зможуть розка-
блем для себе чи оточення. зати класові, що вони намалювали.
• Виділіть час, щоб діти розповіли класо- • (Виділіть близько 5 хвилин на малюван-
ві про свої малюнки. ня, після того дайте дітям можливість
поділитися.)
• Чим, на вашу думку, може бути корис-
ною емоційна гігієна?
• Як нам вправлятися в емоційній гігієні,
щоб практикувати її щоразу краще?
СТРАТЕГІЇ ДЛЯ РИЗИКОВАНИХ ЕМОЦІЙ
Назва емоції:
У яких ситуаціях хтось може переживати цю емоцію?
Коли хтось переживає цю емоцію, якою може бути їхня потреба?
Чи всі переживають цю емоцію час від часу?
Коли хтось переживає цю емоцію, яке тілесне самовідчуття може бути у них у тілі?
______________________________________________________________
Стратегії, які допомагають давати раду з цією емоцією:
Що ми можемо зробити зі своїм тілом:
Що ми можемо зробити зі своїм розумом:
Що ми можемо зробити з іншими людьми:
Що ми можемо зробити, коли бачимо, що хтось інший переживає цю емоцію?

5
РОЗДІЛ 5
Навчатися
одні від одних,
пізнавати
одні одних
208 Рання початкова школа | Розділ 5 | Навчатися одні від одних, пізнавати одні одних | Огляд
Огляд
У цьому розділі навчальна програма СЕЕН переходить із особистісного на соціаль-
ний рівень, а уроки націлені на те, щоб допомогти учнівству перенести увагу із себе
на інших людей. Чимало навичок, які діти освоювали під час проходження уроків
із перших чотирьох розділів особистісного рівня, можна застосовувати і тут, але те-
пер не до себе, а до однокласників, однокласниць та тих, із ким спілкуються щодня.
Діти цього віку природно цікавляться іншими людьми та придивлятися до них, але
іноді учням і ученицям бракує навичок дослухатися до інших, ставити запитання та
розуміти схожості й відмінності між собою й оточенням. Цей розділ розглядає три
важливі аспекти цього питання, кожному з яких присвячено окремий урок: розумін-
ня емоцій інших у контексті, вдумливе слухання та пізнання відмінностей і схожостей
між усіма людьми. Усі три ґрунтуються на базовій темі — емпатії, тобто здатності
розуміти інших та співпереживати їм у певній ситуації та емоційному стані. Емпатія
та її підручна навичка вдумливого слухання закладають фундамент для наступного
розділу — про співпереживання собі та іншим.
У такому віці діти іноді припускають, що інші думають і відчувають так само, як вони.
Або ж, навпаки, сприймають відмінності між людьми як абсолютні, так, ніби різні
люди не можуть мати нічого спільного. Мета цього розділу — допомогти віднайти
точку посередині цих двох крайнощів, цінувати схожості й відмінності такими, якими
вони є, і зрозуміти, що вони не заперечують одні одних. У точці, де сходяться спіль-
ності та відмінності між людьми, і виникає щире та сповнене поваги співпереживан-
ня до себе та інших.
У першому уроці, «Розуміти емоції інших у контексті», учнівство дізнається, що різні
люди можуть переживати різні емоції в тій самій ситуації. Вони слухають розповідь
про Антона й Алісу та знайомляться з двома персонажами, які геть по-різному реагу-
ють на одну ситуацію — зустріч із собакою на майданчику. Розуміння, що люди можуть
переживати різні емоції у зв’язку з однією подією, є дуже важливим, бо воно відкри-
ває для нас усвідомлення, наскільки сильно контекст (події з минулого та інші аспекти
того, ким ми є) впливає на те, як ми реагуємо на ситуації довкола себе. Це потрібно
для розуміння і схожостей, і відмінностей, а також для виховання емпатії.
У другому уроці, «Вдумливе слухання», діти вивчатимуть вплив неуважного слухання
та познайомляться з поняттям і практикою активного слухання, яке називається
«вдумливим». Слухати вдумливо — це слухати з повагою, з емпатією, із повною
увагою, не переривати, не відволікатися й не зосереджуватися на собі та власних
судженнях. У цій комунікаційній навичці поєднуються обидва види емпатії: уважне
слухання дає змогу краще розібратися в ситуації іншої людини та її почуттях (когні-
тивна емпатія), а слухання з повагою допомагає відчути те, що відчуває інша людина,
Розділ 5 | Навчатися одні від одних, пізнавати одні одних | Огляд 209
і проявити турботу (емоційна емпатія). Таке слухання ґрунтується на учнівських

навичках уваги та додатково відточує їх, оскільки зосереджується виключно на тому,
що говорить інша людина, а не на тому, що ми хочемо сказати у відповідь. Вдумливе
слухання також дає учням і ученицям змогу бути почутими однокласниками й одно-
класницями без осуду, а відтак у безпечному середовищі. Учнівство подумає про те,
як вдумливе слухання впливає на тих, хто говорить, і тих, хто слухає, а також на те,
як подібні практики впливають на атмосферу в класі.
На третьому уроці, «Поціновування розмаїтості та спільностей між людьми», учнівство
розбиратиме, чим ми схожі і чим різні. Вони пригадають вправу з першого розділу
«Зайти й вийти», про коло, і з її допомогою поговорять про відмінності та схожості.
Цю вправу можна наповнити ще глибшим сенсом для класу, якщо підігнати її під
контекст вашого учнівства, і про це йдеться в підказках для вчительства в цьому уроці.
Після того учениці й учні визначать, чим ми всі схожі, протиставлять це відмінностям
між людьми, а насамкінець — унікальним рисам кожного й кожної. Визначення спіль-
них людських рис сприяє вихованню емпатії та переводить нас на системний рівень —
поціновування спільності з людством, про яку йтиметься в подальших розділах.

Поглиблення розуміння себе та інших — це постійний процес. Учні й учениці можуть на-
вчатися щораз більше цінувати себе, однокласників і однокласниць, а також усіх людей,
що живуть на планеті, якщо застосовуватимуть раніше пропрацьовані навички уваги та
емоційної усвідомленості. Навичку вдумливого слухання, із якою діти познайомляться
в цьому розділі, вони можуть повторювати протягом тижня, особливо коли спілкувати-
муться одні з одними. Ця практика цілком застосовна в повсякденному житті.
Особиста практика вчительства

Коли проходитимете з дітьми цей розділ, подумайте про свій досвід вдумливого слу-
хання. Як часто ви користуєтеся цим методом удома чи на роботі? Якщо ви вважа-
єте, що вдумливе, емпатичне слухання може допомогти, то спробуйте ловити себе
на не дуже вдумливому слуханні та змінити свою поведінку. Коли вам це вдасться,
зверніть увагу на вплив вашого вдумливого, емпатичного слухання на себе та ваших
співрозмовників і співрозмовниць. Якщо вам складно слухати інших вдумливо та
емпатично, спробуйте нагадати собі про спільність із людством: усі ми хочемо бути
щасливими і не мати неприємностей.
Дата:

Цим листом повідомляємо, що ваша дитина починає вивчати п’ятий розділ програми
СЕЕН, «Навчатися одні від одних, пізнавати одні одних».
Під час проходження п’ятого розділу ваша дитина вивчатиме розбіжності, схожості
та унікальність людей, а також те, чим усі жителі планети схожі між собою (усі ми
маємо почуття, потреби й бажання бути щасливими). Розуміння спільності між людьми
дає змогу зрозуміти й відмінності, а також підкріплює емпатію. Ваша дитина навчиться
вдумливо слухати, і це допоможе їй бути уважнішою до тих, хто говорить, і слухати
без перебивань та суджень.
Коли ваша дитина проходитиме цей розділ, їй буде корисно, якщо ви попросите її
продемонструвати навички вдумливого слухання. Спробуйте й собі попрактикувати
вдумливе слухання своєї дитини (із повною увагою, без суджень, без перебивань,
із емпатією) — ваш приклад надихне дитину і продемонструє ваше з нею емоційне
співналаштування. Емоційне співналаштування — це важлива складова емпатії, яка
полягає у тому, щоб розуміти почуття іншої людини й бути до них небайдужими.
Ваша дитина вчиться розпізнавати зовнішні ознаки почуттів іншої людини — вираз
обличчя, тон голосу, мову тіла. Ви допоможете своїй дитині поліпшити навички емпа-
тії, якщо запитуватимете, як, на її думку, почувається інша людина, і разом помічати-
мете різні ознаки тих чи інших переживань.
• У першому розділі діти вивчали концепції доброти і співпереживання та створюва-
ли класні домовленості.
• У другому розділі діти вивчали важливу роль тіла, особливо нервової системи,
для щастя і благополуччя людини.
• У третьому розділі діти вивчали тему уваги — чому це важливо, як її тренувати
та як бути уважними до самих себе.
• У четвертому розділі діти знайомилися з темою емоцій та поняттям емоційної гігіє-
ни, як виникають емоції та як орієнтуватися в них (управляти ними).
Нагадуємо, що структура навчальної програми СЕЕН, про яку йдеться у «Методичних
вказівках до СЕЕН», пояснює цілу навчальну програму. Англійською з ними можна
познайомитися на сайті www.compassion.emory.edu, а українською — www.edcamp.
ua/seelearning.

212
РОЗДІЛ 5 Навчатися одні від одних, пізнавати одні одних
Розуміти емоції інших у контексті

УРОК
1
Мета уроку
Співпереживання й доброту легше ватиме зі сценаріями, персонажі яких

практикувати тоді, коли ми розуміємо, по-різному реагують на схожі ситуації,
що поведінка та емоції інших виника- і це дасть дітям можливість зрозуміти,
ють у певному контексті їхнього життя що люди можуть по-різному пережива-
та минулого досвіду. Учнівство працю- ти однакові події.
• розберуть, як різні ситуації вплива-
ють на почуття людей;
• подумають над тим, що люди можуть
мати різні емоційні реакції на ту саму
ситуацію. Міжособистісна усвідомленість
• історію про Алісу й Антона (подана
в цьому уроці);
• папір та приладдя для малювання
для всіх дітей.
Урок 1 | Розуміти емоції інших у контексті 213
«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини (Зробіть паузу трохи на довше: секунд

30–60 або більше).
• Проведімо коротку вправу на увагу.
Як ви хочете відчувати своє тіло? • Завершуймо цю вправу, розплющуймо
очі. На що ви звертали увагу? (Дайте
• Спершу сядьмо зручно та рівно, спину
ученицям і учням можливість поділити-
тримаймо рівно. Я буду з розплюще-
ся вголос.)
ними очима, а ви можете заплющити
очі або дивитися в підлогу.
• Тепер оберіть один із ресурсів зі свого ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 12 хвилин
набору або ж уявіть новий: щось, від Антон і Аліса бачать собаку
чого ви почуваєтеся краще, безпечні-
Огляд
ше, щасливіше.
Під час цих читань та обговорень учні
• Тепер подумаймо про цей ресурс
й учениці вивчатимуть, як і чому різні
і спробуймо зосередити всю увагу
люди реагують на ту саму ситуацію різни-
на ньому протягом хвилинки в тиші.
ми емоціями.
Якщо вам більше підходить зазем-
лення, можете попрактикувати його. Що вивчатимемо
• Ми можемо по-різному реагувати на ту
• Що ви помічаєте у своєму тілі? Якщо саму ситуацію й по-різному почуватися
вам зараз приємно або нейтрально, в ній.
зосередьтеся на цьому відчутті. Якщо
вам зараз неприємно, то змініть • Ми можемо зрозуміти, чи інша люди-
ресурс або проведіть заземлення. на реагує не так, як ми, якщо уважно
(Зробіть паузу.) придивимося до її реакції або просто
запитаємо її.
• Можете також змінити положення
тіла, але намагайтеся не потурбувати Матеріали для уроку
при цьому інших учнів і учениць. Якщо
Жодних.
ні, то просто тримайте увагу на своєму
ресурсі. Схема дій
• Тепер зосередьмося на диханні. • Скажіть ученицям і учням , що зараз ви
Спробуємо простежити за тим, як ми разом послухаєте розповідь і звернете
вдихаємо й видихаємо. увагу на те, як почуваються її персона-
• Якщо вам некомфортно стежити за жі. Скажіть дітям, що іноді в тій самій
диханням, можете повернутися до ситуації у двох персонажів виникати-
практики ресурсності або заземлення. муть різні почуття.
(Зробіть паузу на 15–30 секунд.) • Прочитайте розповідь уголос.
• Якщо ви відволікаєтеся, спробуйте • Обговоріть історію та почуття персона-
потримати увагу на диханні. Може- жів за допомогою таких запитань:
те порахувати свої вдихи й видихи.
214 Рання початкова школа | Розділ 5 | Навчатися одні від одних, пізнавати одні одних
o Як почувалася Аліса в цій історії? песика. Аліса згадує свого собаку, Цуци-
Чому ми вважаємо, що вона так ка, який удома часто спить калачиком
почувалася? біля її ніг, і відчуває приплив теплоти
в грудях. Вона починає кликати собаку.
o Підійміть руку, якщо ви б почувалися
так само, як Аліса. Антон теж почув гавкіт. Його тіло напру-
жилося, очі округлилися. Він різко оки-
o А Антон, як він почувався? Чому ми
дає поглядом ігровий майданчик. Антон
вважаємо, що він почувався саме
відчуває, як пітніють долоні, а серце
так?
починає битися все швидше. Руками
o Підійміть руку, якщо ви б почувалися й ногами пробігає заряд енергії. Він іще
так само, як Антон. не бачить собаки, але починає повіль-
o Як ви гадаєте, чому Аліса й Антон но рухатися до великих пофарбованих
мали різні почуття до того самого дверей школи. У школі стоїть Мартин
собаки? і бачить, як Аліса бавиться з собакою,
який радо вимахує хвостом, і як Антон
• Якщо вистачить часу, прочитайте істо-
поспіхом заходить усередину школи
рію ще раз і попросіть учнів і учениць
і йде коридором.
підіймати руки, коли, на їхню думку,
персонажі переживатимуть якісь емо- Приклад проведення
ції й діти знають, які саме. Попросіть їх
• Як почувалася Аліса в цій історії? Чому
пояснити, що може відчувати персо-
ми вважаємо, що вона почувалася
наж і чому.
саме так?
Підказки для вчительства o Підійміть руку, якщо ви би почували-
• Зверніть увагу, що ця історія включена ся так само, як Аліса.
також до четвертого розділу; там є • Як почувався Антон у цій історії? Чому
ілюстрація, яку можна використати ми вважаємо, що він почувався саме
повторно. так?
• Якщо потрібно, можете змінити розпо- o Підійміть руку, якщо ви би почували-
відь так, щоб вона була ближчою і зро- ся так само, як Антон.
зумілішою для ваших учнів і учениць.
• Чому, на вашу думку, Антон і Аліса
по-різному почувалися поруч із тим
АНТОН І АЛІСА БАЧАТЬ СОБАКУ самим собакою?
Антон і Аліса навчаються разом у по- • Зараз я ще раз прочитаю оповідання
чатковій школі. Одного сонячного те- і прошу вас підіймати руку тоді, коли
плого дня вони бавляться на шкільному почуєте щось, що свідчить про почуття
подвір’ї, коли раптом чують, як гавкає героїв. Хто підніматиме руку, поясню-
собака. Гавкіт усе ближчає. Аліса усмі- ватиме, чому персонаж почувається
хається, її карі очі радісно поблискують. саме так і чому ви так вважаєте.
Вона захоплено озирається в пошуках
Урок 1 | Розуміти емоції інших у контексті 215
• (Прочитайте розповідь уголос іще раз Схема дій

і зупиняйтеся для обговорення, коли
• Роздайте папір і приладдя для малю-
учні й учениці помічатимуть щось про
вання дітям.
те, як почуваються герої.)
• Попросіть їх згадати ситуацію, коли
• (Поставте такі запитання:)
вони були дуже чимось захоплені.
o Як ми можемо помічати почуття сво- Попросіть підняти руки тих, хто згадав
їх однокласників і однокласниць? таку ситуацію. Нехай кілька учнів і
учениць поділяться своїми ситуаціями —
o Можете згадати випадок, коли ви
це допоможе решті пригадати свої.
почувалися в один спосіб щодо пев-
Можете також поділитися з дітьми
ної ситуації, а ваші батьки, опікуни
кількома власними прикладами.
чи друзі — інакше? Як ви зрозуміли,
що їхні почуття відрізняються від • Попросіть учнівство попрацювати ін-
ваших? Як ви дізналися, що вони дивідуально й намалювати ілюстрацію
думали з того приводу? того моменту, коли вони переживали
сильне захоплення. На малюнку має
o Згадайте щось, що ви дуже любите
бути також предмет захоплення.
(наприклад, певні ігри, конкретну
їжу, спорт чи інші заняття), а інші • Після того попросіть дітей домалюва-
люди — ні. ти кількох членів родини або друзів.
Поставте їм такі запитання: чи були б
ці люди також захоплені тим, що є на
малюнку? Чому? Чому ні? Чи почувався
Ми по-різному переживаємо події
би хтось із них інакше, ніж вони?
Огляд • Попросіть їх намалювати хоча б одну
Учнівство згадуватиме ситуації, у яких людину, якій би ця річ чи ситуація не
вони почувалися захопленими з певного дуже сподобалася.
приводу, а знайомі їм люди б зреагували • Нехай учнівство поділиться з класом
інакше. тим, що вони намалювали і чому деякі
зображені персонажі почуваються в цій
Що вивчатимемо ситуації в один спосіб, а інші — інакше.
Речі чи події, які викликають у нас сильні
емоції, можуть викликати в інших людей Підказки для вчительства
зовсім інші почуття й реакції. Жодних.
Матеріали для уроку Приклад проведення

Підготуйте: • Зараз я роздам кожному й кожній із вас
• папір і приладдя для малювання для по аркушу паперу й приладдя для малю-
всіх дітей. вання. Перш ніж братися до малюнків,
дочекайтеся, будь ласка, моїх вказівок.
• Загадайте ситуацію, коли ви були в тиші, кожен і кожна особисто, а в кін-

щиро захоплені чимось. Підійміть ці поділимося враженнями. Можете
руки, хто згадали. починати. (Виділіть класові достатньо
часу для малювання.)
• Дамо можливість кільком із вас ви-
словитися. (Попросіть кількох учнів • Хто хоче поділитися?
і учениць поділитися й запропонуйте
o Розкажіть, що відбувається на ма-
власний приклад.)
люнку.
• Тепер хочу попросити вас заплющити
o Хто захоплений у цій ситуації, а хто
очі або перевести погляд у підлогу.
ні? Поясніть, чому.
Ще раз згадайте цю ситуацію, яка
викликала у вас захоплення, і додайте
до неї кількох членів родини або дру- ПІДСУМКИ | 3 хвилини
зів. Вони теж захоплені? Чому? Чому • Коли щось відбувається — як в історії
ні? Чи міг хтось із них переживати про Антона, Алісу й собаку, — чому
інші почуття з цього самого приводу? ми іноді відчуваємо однакові емоції
(Зробіть паузу на 30 секунд.) з приводу ситуації, а іноді — різні?
• Розплющте очі. Зараз будемо малюва- Як гадаєте?
ти. Намалюйте себе і своє захоплення • Коли хтось переживає емоції, відмінні
ситуацією, а також кількох своїх друзів від наших, які запитання ми могли би
чи рідних. Обов’язково зобразіть хоча поставити цій людині, щоб пересвід-
б одну людину, яка не є так само захо- читися, що правильно зрозуміли її
пленою, як ви. Цю вправу виконуємо почуття?
217
Вдумливе слухання
УРОК
2
Мета уроку
Цей урок знайомить дітей із вдумливим оскільки потрібно зосереджуватися

слуханням. Слухати вдумливо означає на тому, що каже співрозмовник /
слухати з повагою, емпатією, повною співрозмовниця, а не на власній відпо-
увагою, не перебивати, не відволіка- віді. Вдумливе слухання дає учнівству
тися та не зосереджуватися на собі можливість більше дізнатися одні про
і власних судженнях. Таке слухання одних та навчатися одні від одних без
потребує відточених навичок уваги, осуду.
• дізнаються, що таке вдумливе слухання;
• спробують слухати одні одних вдум-
ливо, не перериваючи й не зосере-
джуючись на собі;
• подумають, як використовувати
вдумливе слухання у школі або
в житті. Матеріали для уроку
30 хвилин • великий аркуш паперу з трьома

заголовками: «Коли мене не слу-
хають, я почуваюся...», «Коли мене
слухають, я почуваюся...» і «Ознаки
вдумливого слухання»;
• маркери;
• таймер або годинник.
«РОЗІГРІВ» | 4 хвилини ПРЕЗЕНТАЦІЯ / ОБГОВОРЕННЯ | 8 хвилин

Вдумливе слухання в ролях
Як ви хочете відчувати своє тіло?
Огляд
Під час вправи учнівство спостерігати-
ме, як ви з іншими учнем / ученицею
розіграєте вдумливе слухання в ролях.
Вони обдумають побачене та обговорять
• Тепер оберіть один ресурс зі свого важливість вдумливого слухання.
набору або ж уявіть новий: щось, від
чого ви почуваєтеся краще, безпечні- Що вивчатимемо
ше, щасливіше. • Ми можемо навчитися краще, більш
• Тепер подумаймо про цей ресурс вдумливо слухати одні одних.
і спробуймо зосередити всю увагу • Коли ми вдумливо слухаємо одні
на ньому протягом хвилинки в тиші. одних, це дає нам можливість якісніше
Якщо вам більше підходить зазем- спілкуватися між собою та ділитися
лення, можете попрактикувати його. даром вдумливого слухання з іншими.
• Що ви помічаєте у своєму тілі? Якщо
вам зараз приємно або нейтрально, Підготуйте:
зосередьтеся на цьому відчутті. Якщо • таймер або годинник.
неприємно, то перенесіть увагу на
іншу частину тіла, яка почувається Схема дій
краще. (Зробіть паузу.)
• Коли робитимете презентацію перед
• Тепер зосередьмося на диханні. класом, не кажіть їм, що ви показуєте
Спробуємо простежити за тим, як ми неуважне слухання. Просто дайте їм
вдихаємо й видихаємо. можливість відгадати, що відбувається.
• Якщо вам некомфортно стежити • Під час слухання в ролях той / та, хто
за диханням, можете повернутися говоритиме, нехай розповість вам про
до практики ресурсності або зазем- те, що вони люблять робити на вихід-
лення. (Зробіть паузу на 15–30 секунд.) них. (Якщо знаєте іншу цікаву вашим
• Якщо відволічетеся, спробуйте повер- учням і ученицям тему, то можете
нути увагу до дихання. Можете пора- запропонувати її.) Підготуйте свого
хувати свої вдихи й видихи. (Зробіть напарника / напарницю: поясніть мету
паузу трохи на довше: секунд 30–60 вправи і скажіть, що ви слухатимете не-
або більше.) уважно, щоб їх це не засмутило перед
цілим класом.
• Завершуймо вправу, розплющуймо
очі. Що ви помітили? (Дайте ученицям • Запустіть таймер на 45 секунд (або
і учням можливість поділитися вголос.) стежте за настінним чи наручним
Урок 2 | Вдумливе слухання 219
годинником) і попросіть мовця по- Приклад проведення

чинати. Коли він / вона говоритиме,
• Прошу вашої уваги до (ім’я напар-
активно демонструйте неуважне
ника / напарниці) та до мене. Ми
слухання: перебивайте, закочуйте очі,
покажемо вам коротку сценку, а коли
відвертайтеся, дивіться на годинник
завершимо, я попрошу вас розпові-
або телефон тощо. Завдання напарни-
сти, що кинулося вам у вічі, на що ви
ка / напарниці — спробувати говорити
звернули увагу. (Поставте таймер на
усі 45 секунд попри ваше очевидне
45 секунд. Почніть сценку з привітання,
невміння слухати. (Нижче, у підказках
а тоді попросіть напарника / напарни-
для вчительства, ідеться про підготов-
цю розповісти вам про те, чим вони
ку до цієї вправи.)
займалися на вихідних. Коли час вийде,
• Коли 45 секунд збіжать, подякуйте завершіть сценку.)
мовцеві та попросіть клас щиро поа-
• Дякую дуже. Давайте щиро поапло-
плодувати йому / їй за виконану роль.
дуємо нашому / нашій (ім’я) за чудове
• Попросіть учнівство обдумати побаче- виконання ролі.
не, скористайтеся запитаннями, пода-
• На що ви звернули увагу з того, що від-
ними в прикладі проведення.
бувалося?
Підказки для вчительства • Що ви помітили в моїй поведінці? Що я
робила / робив? (Вислухайте відповіді
• Радимо вам провести «репетицію» цієї
та заохотьте учнівство описати реальну
вправи з тими, хто буде вашим напар-
поведінку, а не свої враження про неї.
ником / напарницею на уроці (можете
Якщо хтось казатиме: «Ви поводилися
попросити когось із учнівства або
грубо», то запитайте, які саме дії про це
колег). Переконайтеся, що вони розу-
свідчили. Наприклад, «Ви перебивали
міють, що це лише рольова гра і що їм
мовця».)
буде зручно в їхній ролі. Якщо це буде
хтось із учнівства, проговоріть їхню • Що ви помітили щодо тих, хто говори-
роль, щоб вони могли вільно говорити ли? Як вони реагували на мою пове-
від початку відведеного часу. дінку? Якби ви були на їхньому місці,
як би ви почувалися?
• Під час цієї вправи діти у класі можуть
сміятися. Їх або смішитиме ваша по- • Запитаймо його / її самі: як воно —
ведінка, або вибиватиме з рівноваги розмовляти з людиною, яка геть не
неуважне слухання. Можете поставити вміє слухати? Чи помічали ви якісь
їм нейтральні (неупереджені) запитання самовідчуття в тілі? А емоції чи пере-
про їхню реакцію, щоб допомогти зро- живання?
зуміти, чому вони сміялися з цієї сценки.
• Як гадаєте, якої поведінки від того, хто
(Цілком імовірно, що вони зрозуміють,
слухає, хотіла б людина, яка говорить?
що неуважне слухання буває смішним,
коли воно награне, але не дуже сміш- • У яких ситуаціях може бути важливо
ним, коли відбувається насправді.) слухати інших вдумливо та уважно?
ПРЕЗЕНТАЦІЯ ТА РЕФЛЕКСІЙНА показували.

ПРАКТИКА | 15 хвилин
• Попросіть учнівство навести приклади,
Вдумливе слухання*
як вони почуваються, коли їх слухають
із повною увагою та без суджень. Запи-
Огляд
шіть їхні ідеї під заголовком «Коли мене
Під час цієї вправи учнівство порівняє слухають, я почуваюся...»
на контрасті свої почуття, коли тебе
• Попросіть їх зауважити різницю між
слухають вдумливо і коли тебе слухають
двома отриманими списками.
неуважно. Діти складуть опис вдумливого
слухання, після чого коротко повправля- • Запитайте, який вигляд має слухан-
ються у вдумливому слуханні в парах. ня з повною увагою. Поясніть їм, що
таке слухання ви в класі називатимете
Що вивчатимемо «вдумливим». Запишіть їхні ідеї під заго-
• Існує велика різниця між неуважним та ловком «Ознаки вдумливого слухання».
вдумливим слуханням. (Примітка: ці аркуші варто зберегти
для подальшого використання.)
• Вдумливе слухання впливає на тих, хто
говорить, тих, хто слухає, а також на • Попросіть зголоситися двох учнів /
клас, школу чи громаду загалом. учениць, які готові попрактикуватися
перед класом із вашими підказками.
Матеріали для уроку (Якщо ніхто не захоче зголоситися,
Підготуйте: можете зробити це з напарником /
напарницею з попередньої вправи.)
• маркери; Мовець говоритиме про одне зі своїх
• таймер або годинник; улюблених занять. Перш ніж почати ви-
конувати вправу, допоможіть тим, хто
• великий аркуш паперу з трьома заго-
слухатиме, приготувати тіло й розум
ловками: «Коли мене не слухають, я
до вдумливого слухання. Запитайте,
почуваюся...», «Коли мене слухають,
як вони себе поводитимуть, і заохотьте
я почуваюся...» і «Ознаки вдумливого
їх звернутися до створеного раніше
слухання».
списку «Ознаки вдумливого слухання».
Схема дій Попросіть решту учнів і учениць уваж-
но стежити за проявами вдумливого
• Поясніть, що сьогодні ви говоритимете
слухання, які вони помітять під час
про те, що означає слухати іншу люди-
пробного виконання вправи.
ну з повною увагою.
• Попросіть добровольців почати вико-
• Попросіть дітей навести приклади того,
нувати вправу й виставте таймер на
як вони почуваються, коли хтось їх не
60 секунд.
слухає. Запишіть їхні думки на велико-
му аркуші під заголовком «Коли мене • Коли час вийде, попросіть їх зупинити-
не слухають, я почуваюся...». Можете ся. Запитайте решту класу, які ознаки
нагадати їм про сценку, яку ви щойно вдумливого слухання вони помітили.
Якщо учнівство назве щось, чого нема ти, не відволікатися, не давати порад
у вашому списку ознак вдумливого і не звертати бесіду на себе. Буває, ми
слухання, допишіть це туди. Якщо хтось слухаємо інших із частковою увагою,
підмітить ознаки невдумливого слухан- а на додачу ще й реагуємо, думаємо
ня, нагадайте учнівству, що зараз ви про щось, плануємо подальшу репліку.
говорите тільки про хороше вдумливе Вдумливе слухання означає слухати
слухання. з повною увагою й без осуду. Вдумливе
слухання, як і співпереживання, звер-
• Подякуйте (можна оплесками) тим
нене на інших, а не на себе.
двом дітям, які показували класові, як
робити вправу. • Не забувайте, що під час пробного
проведення вправи на прикладі двох
• Поділіть учнівство на пари — повправ-
добровольців потрібно звертати ува-
лятися у вдумливому слуханні. Нехай
гу класу лише на позитивні ознаки
вони між собою вирішать, хто першим
вдумливого слухання. Якщо діти, які
говоритиме, а хто слухатиме. Мовець
зголосилися показати вдумливе слу-
матиме 90 секунд, щоб розповісти про
хання, не демонструють таких ознак,
улюблене заняття; друга особа в парі
попросіть ще когось спробувати. Не
в цей час має вдумливо слухати. Можна
критикуйте дітей перед усім класом;
пояснити суть заняття, яке подобаєть-
за потреби можете поговорити з ними
ся, чому воно подобається, коли вони
про цю вправу віч-на-віч.
вперше почали цим займатися тощо.
• Коли 90 секунд вийдуть, дайте дітям Приклад проведення
знак помінятися ролями: ті, хто гово-
• Отже, ви побачили приклад неуваж-
рили, зараз вдумливо слухають, а ті,
ного слухання. А зараз поговоримо
хто слухали, говоритимуть.
про те, як цього не робити й натомість
• Коротко підсумуйте вправу за допомо- слухати інших вдумливо.
гою таких запитань:
• Давайте пригадаємо, як почувається
o Які ознаки вдумливого слухання ви людина, яку не слухають? Які в неї
помітили? виникають відчуття? (Дайте учнівству
змогу висловитися й запишіть їхні дум-
o Як ви почувалися, коли вас уважно
ки на аркуші з заголовком «Коли мене
слухати? А коли самі слухали?
не слухають, я почуваюся...».)
o Що для вас найскладніше у вдумли-
• А як ви почуваєтеся, коли вас уважно
вому слуханні?
слухають? (Попросіть дітей озвучити
Підказки для вчительства свої ідеї та запишіть їх на великому ар-
куші паперу з заголовком «Коли мене
• Збережіть список ознак вдумливого
слухають, я почуваюся...».)
слухання для подальшого використання.
• У нас вийшло два списки. Чим вони
• У програмі СЕЕН вдумливе слухання
відрізняються?
означає слухати уважно, не перебива-
• Що нам робити, щоб стати хорошими • (Решті класу.) Уважно простежмо

слухачами? Щоб вдумливо слухати за виконанням вправи й тим, які озна-
тих, хто говорить? Давайте подумає- ки вдумливого слухання ми помічаємо.
мо, які ознаки свідчать про вдумливе (Виставіть таймер на 60 секунд і попро-
слухання? (Можна нагадати учнівству сіть учнівство починати.)
про обговорення ознак неуважного
• Дякую! Які ознаки вдумливого слухан-
слухання й запропонувати їм назвати
ня ви спостерегли? (Дайте учнівству
протилежні прояви такої поведінки.)
можливість висловитися. Якщо хтось
• Як повинні поводитися наші очі (наш почне критикувати, нагадайте своє
погляд)? Який вираз обличчя свідчить запитання: «Які ознаки вдумливого
про вдумливе слухання? Де мають слухання ви спостерегли?».)
бути руки? А якою має бути поза тіла?
• Чи помітили ви якісь ознаки вдумли-
Що робить розум, коли вдумливо слу-
вого слухання, яких ще нема в нашому
хає? А емоції? (Дайте учнівству змогу
списку? (Допишіть їх.)
висловитися й допоможіть називати
чіткі ознаки вдумливого слухання. За- • А тепер повправляймося в парах.
пишіть їхні ідеї на аркуші із заголовком (Об’єднайте дітей у пари.) Кожен
«Ознаки вдумливого слухання».) і кожна матиме 90 секунд на те, щоб
спробувати вдумливе слухання свого
• Не тільки увагу можна тренувати як
партнера чи партнерки. Нагадую,
м’яз, а й уміння слухати уважно і вдум-
що ми говоримо про улюблене занят-
ливо. Для цього потрібно вправлятися.
тя. Вирішіть, будь ласка, хто спершу
• Давайте спробуємо просто зараз. говоритиме, а хто слухатиме. (Зробіть
Тема наших розмов — улюблене за- паузу.)
няття. Подумайте, що вам особливо
• Коли я скажу починати, перші мовці
подобається робити. Ви зможете
починають говорити про улюблене
поговорити про це заняття із кимось
заняття, а ті, хто слухають, практику-
у парі. (Зробіть коротеньку паузу.)
ватимуть вдумливе слухання — тобто
Що вам спадає на думку?
робитимуть усе те, що є в нашому
• (Попросіть зголоситися двох дітей, списку ознак вдумливого слухання.
які під вашим керівництвом покажуть Коли мине 90 секунд, я дам вам знак,
вправу перед класом. Мовець говори- і ви поміняєтеся ролями: ті, хто слу-
тиме про улюблене заняття. Перш ніж хали, почнуть говорити, а хто говори-
почати, дайте змогу слухачеві / слухачці ли — слухати.
підготувати тіло й розум до вдумливого
• Готові? (Профасилітуйте вправу. Ходіть
слухання.) Пригадаймо собі ознаки
класом і слухайте та дивіться, як пово-
вдумливого слухання. Про що треба
дяться діти.)
пам’ятати на рівні тіла? А на рівні
розуму? • Які ознаки вдумливого слухання ви
помітили?
• Як ви почувалися, коли вас слухали?

А коли ви слухали?
• Що далося вам складно у вдумливому
слуханні?
• Пригадайте, будь ласка, якусь ситуацію
вчора, коли вас вдумливо слухали?
Як це було? Як ви знали, що це вдум-
ливе, уважне слухання?
• Чи можете пригадати ситуацію за вчо-
ра, коли ви вдумливо слухали когось?
Ви пам’ятаєте, що вам казали і як ви
почувалися?
• Тепер ми знаємо, як слухати інших
вдумливо, і будемо робити це в класі
разом частіше.
224
УРОК
Поціновування розмаїтості
3 та спільності між людьми
Мета уроку
У цьому уроці діти розглянуть подібно- всі живемо в громадах, маємо базові
сті та розбіжності між людьми. Роз- потреби, хочемо бути щасливими, ці-
біжності розглядатимуть не з осудом, нуємо доброту й прагнемо її від інших
а з цікавістю, яка сприяє розумінню і переживаємо емоції. Такий підхід
того, що розмаїтість — це добре, а не до розмаїтості та відмінностей між
страшно чи погано. Попри те, що ми всі людьми у контексті спільних потреб
різні, між людьми є багато спільного, та переживань може допомогти дітям
і це речі важливі та фундаментальні. зрозуміти, чому так важливо поцінову-
Зокрема, у кожного й кожної є фізичне вати розбіжності між людьми.
тіло, яке переживає самовідчуття, ми
• розглянуть, чим усі люди схожі між
собою і чим відрізняються;
• зрозуміють, що, попри відмінності,
у всіх нас схожі потреби й бажання;
Визнання спільності з людством
• зрозуміють, що деякі речі стосуються
не всіх людей, хоч ми й можемо припу-
скати інакше.
• список ознак вдумливого слухання;
30 хвилин • великі аркуші паперу / дошку й такі
заголовки / колонки:
o «Чим ми всі схожі»;
o «Чим ми всі різнимося»;
o місце для третьої колонки;
• маркери.
Урок 3 | Поціновування розмаїтості та спільності між людьми 225

Зайти й вийти
Огляд
За допомогою вправи «Зайти й вийти»
учнівство подумає про спільності та
відмінності між людьми.
• Оберіть один ресурс зі свого набо- Що вивчатимемо
ру або уявіть новий: щось, від чого • Усі люди різні, але кожен і кожна з нас
ви почуваєтеся краще, безпечніше, мають спільність із людством, а відтак
щасливіше. і подібності між собою.
• Тепер подумаймо про цей ресурс • Окрім спільності з людством, кожна
і спробуймо зосередити всю увагу людина має якості та риси, що роблять
на ньому протягом хвилинки у тиші. її унікальною.
Якщо вам більше підходить зазем-
лення, можете попрактикувати його. Матеріали для уроку
(Зробіть паузу.) Жодних.
вам зараз приємно або нейтрально, Схема дій
зосередьтеся на цьому відчутті. Якщо • Попросіть учнівство стати колом.
неприємно, то перенесіть увагу на
• Зачитуйте твердження, прописані
іншу частину тіла, яка почувається
для цієї вправи, по одному за раз.
• Ті, про кого це твердження правдиве,
• Тепер зосередьмося на диханні.
роблять один крок у коло. Ті, кого
Спробуємо простежити за тим, як ми
не стосується, залишаються стояти
вдихаємо й видихаємо.
на місці.
• Якщо вам некомфортно стежити
• Учнівство не повинно нічого обгово-
за диханням, можете повернутися
рювати, але ви ставитимете їм запи-
до практики ресурсності або зазем-
тання про те, яким виходить їхнє коло,
лення. (Зробіть паузу на 15–30 секунд.)
хто всередині, хто назовні. Після того
• Якщо відволічетеся, спробуйте повер- подякуйте, попросіть повернутися
нути увагу до дихання. Можете пора- на початкові позиції та продовжуйте
хувати свої вдихи й видихи. (Зробіть вправу.
паузу трохи на довше: секунд 30–60
• Після прочитання всіх тверджень по-
просіть учнівство повернутися на місця
• Завершуймо вправу, розплющуймо і проведіть короткий підсумок за допо-
очі. Що ви помітили? (Дайте ученицям могою таких запитань:
і учням можливість поділитися вголос.)
o Чим ми відрізняємося одні від одних? бачили одні одних і розуміли, як їхні
однокласниці й однокласники відпові-
o Чим ми схожі?
дають на запитання.
Підказки для вчительства • У процесі виконання вправи можете
• Ця вправа принесе більше користі, озвучувати, у кого що спільне з ким,
якщо вам удасться виділити хвилину перш ніж учнівство почне помічати ці
й заздалегідь подумати про різноманіт- речі самостійно.
тя у вашому класі — релігійне, етнічне, • Не запитуйте, чому учні й учениці всту-
за місцем проживання, за харчовими пають чи не вступають у коло. Цілком
уподобаннями, за типами родин, со- можливо, що хтось щось не розчули
ціально-економічним статусом тощо. чи не зрозуміли. Повторіть запитання,
Можете замінити підказки на початку якщо це так, але й приймайте всі відпо-
цієї вправи конкретними запитаннями, віді без осуду.
які підкреслюють схожості та відмінно-
сті саме в цьому класі. Переконайтеся, Приклад проведення
що жодне з ваших запитань не підіймає
• Станьмо великим колом.
тем, про які учнівству буде незручно
говорити. Почніть із того, чим ваші • Коли те, що я казатиму, буде про вас
учні й учениці різняться між собою, правдою, ви робите один крок упе-
наприклад, уподобаннями або індиві- ред, усередину кола. Якщо те, що я
дуальними характеристиками, а тоді казатиму, вас не стосується, залишай-
переходьте до спільностей, про які ми тесь, будь ласка, на місці. Цього разу я
вже говорили в межах цієї програми: попрошу вас звернути особливу увагу
що ми переживаємо однакові емоції, на те, хто вступає в коло разом із вами.
самовідчуття, потреби, рівні уваги, Спробуйте помітити й запам’ятати, бо
доброту тощо. це знадобиться нам у наступній вправі.
• Вам знадобиться велика площа для • Почнімо.

того, щоб учнівство могло зібратися • Зробіть крок у коло, якщо ви любите
у велике коло, усередину якого можна щось творити чи малювати. Озир-
робити крок. Можливо, потрібно буде ніться, подивіться, хто ще це любить.
посунути парти або використати біль- Повертайтеся на місце.
шу площу, як-от актову залу чи майдан-
• Зробіть крок у коло, якщо у вас є
чик на вулиці.
домашня тваринка. Озирніться, по-
• Альтернативи: Замість робити крок дивіться, у кого ще є, а в кого немає.
у коло / із кола, можете попросити Спробуйте запам’ятати, хто зайшов
учнівство сформувати коло стільцями у коло. Повертайтеся на місця.
й підводитися чи залишатися сидіти у
• Зробіть крок у коло, якщо у вашій
відповідь на запитання. Можна також
родині є вегетаріанці. Дякую, можете
підіймати руки. Який би метод ви
повертатися на місця.
не вибрали, головне, щоб учнівство
• Зробіть крок у коло, якщо хтось із • Дякую, можете сідати на місця.

вашої родини розмовляє двома чи
• Як ми відрізняємося одні від одних?
більше мовами. Дякую, можете повер-
(Можете нагадати учнівству ті твер-
татися на місце.
дження / запитання, що ви озвучували.)
• Зробіть крок у коло, якщо хтось із
• Як ми схожі між собою? (Можете
вашої родини народилися в іншій
перечитати твердження / запитання
країні. Дякую, повертайтеся на місце,
учням і ученицям, щоб нагадати, на
будь ласка.
яких із них усі чи майже всі заходили
• Я помітила / помітив, що на кожне моє в коло.
запитання всередину виходять не всі
учні й учениці. Давайте спробуємо
інакше. А що коли я запитаю таке:
Чим ми схожі? Чим ми різнімось?
зробіть крок у коло, якщо ви пере-
живаєте особливі самовідчуття в тілі. Огляд
А тепер озирніться. Що ви помітили?
Під час цієї вправи учні й учениці проана-
• Зробіть крок у коло, якщо ви вмієте лізують, що в них між собою спільного.
зосереджуватися на чомусь, що вам по-
добається. Дякую, можете повертатися. Що вивчатимемо
• Станьте всередину кола, якщо для • Ми як люди маємо між собою багато
життя вам потрібна їжа. Озирніться, спільного.
хто стоїть із вами у колі. Ким ми би не
• Дещо з того, що нам видається спіль-
були, у нас є спільні потреби. Дякую,
ним для всіх, насправді таким не є.
можете виходити з кола.
• Станьте в коло, якщо для життя вам Матеріали для уроку
потрібні інші люди, наприклад, щоб Підготуйте:
давати вам їжу й одяг.
• список ознак вдумливого слухання;
• Зробіть крок у коло, якщо вам біль-
• великі аркуші паперу / дошку й такі
ше подобається бути радісними, ніж
заголовки / колонки:
сумними. О, дивіться! Усі (чи майже
всі) зайшли усередину! Схоже, ми всі o «Чим ми всі схожі»;
любимо бути радісними, а не сумними. o «Чим ми всі різнимося»;
Зробімо крок назад.
o місце для третьої колонки;
• Останнє запитання! Зробіть крок
у коло ті, хто любить, коли інші люди • маркери.
ставляться до вас добре, а не погано.
Схема дій
Озирнімося. Ми всі в колі, правда?
Схоже, усім подобається, коли люди • Перш ніж починати вправу, пригадайте
з нами добрі. з класом ознаки вдумливого слухання.
• Разом проговоріть такі речі (проведіть назвати одну річ, яка є унікальною
мозковий штурм): для кожного / кожної з них. Запишіть
їх у новій колонці під назвою «Чим ми
o Назвімо щось, чим ми всі схожі між
унікальні».
собою. (Усі мають тіло. Усі носять
одяг. Усім потрібно їсти й пити.)
А тепер назвімо те, чим ми різни-
мося. (Іменами. Одягом.) Запишіть • Уважно стежте, що діти озвучують як
пропозиції учнівства на великому спільності, коли виконують цю вправу,
аркуші паперу або на дошці. Заохо- бо іноді вони можуть висловлювати
чуйте їх називати щось неочевидне, чутливі речі. Наприклад, хтось може
що не видно з першого погляду. сказати «У всіх є тато». Не закликайте
дітей висловлюватися, натомість дайте
• Повторіть запитання й попрохайте їх
змогу кожному / кожній озвучити, що
назвати ще дві речі, за якими люди
їх стосується, а що ні.
різняться. Допишіть їхні ідеї на дошці.
• Після того, як учнівство назве кілька
• Разом проаналізуйте записане. Постав-
речей, що є спільними для нас усіх, по-
те учнівству такі запитання:
просіть їх об’єднатися в пари чи трійки
o Чи всі згодні, що ці речі характерні й вигадати ще дві речі, які нас об’єдну-
для більшості людей? Чи однакові ють. Після цього нехай вони поділяться
вони у всіх? Якщо згодні з тим, що своїми ідеями з класом, а ви запишіть їх
однакові, підійміть руку. (Якщо у список.
хтось не згоден, попросіть їх пояс-
нити, чому.) Приклад проведення
o Чи ці речі характерні для всіх людей • Погляньмо на наш список ознак вдум-
на планеті? Якщо згодні, підійміть ливого слухання. Що з цього ми з вами
руку. (Якщо хтось не згоден, попро- сьогодні попрактикуємо? (Дайте дітям
сіть їх пояснити, чому.) можливість висловитися.)
o Чи є ще щось, чим ми різнимося і що • Гаразд, давайте разом проведемо так

можна дописати у другий список? званий мозковий штурм. Чим усі люди
схожі між собою? (Дайте учнівству час
• Після того, як усі висловилися, зачи-
на те, щоб поділитися ідеями, та запи-
тайте перший список уголос. Зверніть
шіть їх на великому аркуші або дошці.)
увагу, що з названого належить до
поняття «спільності з людством» і напи- • Подумаймо ще трохи. Наприклад,
шіть слова «спільність із людством» на що є між нами схожого, що не видно
великому аркуші. з першого погляду?
• Створіть нову колонку під назвою «Чим • Чудові ідеї! А тепер подумаймо, чим
ми унікальні». Поясніть, що це означає люди різняться між собою? (Виділіть
щось притаманне тільки їм, наприклад, час на те, щоб поділитися ідеями, і запи-
оригінальне ім’я. Попросіть учнівство шіть їх на великому аркуші або дошці.)
• (Якщо хочете, на цьому етапі можете ПІДСУМКИ | 3 хвилини

об’єднати учнівство в пари або трійки
• Що вас здивувало у списку спільних
й дати їм ще трохи часу на мозковий
речей для усіх людей? А зі списку
штурм.)
відмінностей між людьми?
• Отже, чи вдалося нам знайти ще бо-
• Тепер, коли ми знаємо, що в чомусь
дай дві відмінності між людьми? (Виді-
однакові, а в чомусь різні, як це допо-
літь час на те, щоб поділитися ідеями,
може нашому класові?
і запишіть їх на великому аркуші або
дошці.) • Чи допоможуть нам ці знання бути
добрішими і проявляти більше співпе-
• Чудово. Тепер розгляньмо те, що ми
реживання одні до одних? Як? Чому?
тут записали.
• Чи всі згодні з тим, що ці речі є спіль-
ДОДАТКОВІ ІДЕЇ
ними для більшості людей? Чи однако-
ві вони в усіх? Якщо згодні, підійміть Попросіть учнівство створити два плакати:
руку. (Якщо є незгодні, попросіть їх • один зі списком речей, що є спільними
пояснити, чому.) для всіх ваших учнів та учениць і для
• Чи є ще якісь відмінності між людьми, людства загалом;
які ми б могли дописати до цього • другий — зі списком речей, які роблять
списку? (Допишіть запропоновані ідеї кожного й кожну з них унікальними.
в колонку «Чим ми різнимося».)
Повісьте плакати у класі. Коли до класу
• А тепер я зачитаю список того, що приходитимуть інші люди, просіть їх про-
в нас усіх є спільного, уголос. Це те, читати плакати й поділитися, чим вони
що має кожна людина. Те, що нас єд- схожі з вашим учнівством, а що вони
нає як людство. Можемо назвати цей мають унікального.
список «Чим ми всі схожі». (Запишіть
ці слова на своєму аркуші.)
• А тепер складемо ще один список:
«Чим ми унікальні». (Запишіть цей
заголовок на великому аркуші.)
• Я маю на увазі щось, що є у вас і немає
більше ні в кого. Наприклад, ваше ім’я.
• Хто хоче назвати щось унікальне про
себе? (Запишіть те, чим поділяться діти,
в окрему колонку.)
230
6
РОЗДІЛ 6
Співпереживання
собі й іншим
232 Рання початкова школа | Розділ 6 | Співпереживання собі й іншим | Огляд
Огляд
Діти молодшого шкільного віку здатні зрозуміти, що навіть тварини постійно прагнуть
стану благополуччя й уникають страждань. Вони шукають прихистку і їжі та втікають
від хижаків. Можуть потоваришувати з тими, хто до них добре ставиться, і уникати-
муть тих, хто робить їм боляче. Навіть тварини обирають доброту і співпереживання,
а не злобиве і жорстоке ставлення. Так само й люди.
У цьому розділі йдеться про те, як навчитися бути добрішими одні до одних і до себе
самих. Одного бажання бути добрими не достатньо — треба ще й знати, як це ро-
бити. Щоб навчити дітей такої поведінки, потрібно допомогти їм краще усвідомити
власне емоційне життя та емоції інших. Якщо учні й учениці зможуть розуміти емоції
та поведінку інших людей у контексті, їм легше даватиметься емпатія та співпере-
живання щодо них. Діти почуватимуться ближчими до інших людей, знизиться їхнє
відчуття самотності й ізольованості. Крім того, уміння розуміти інших та виховувати
в собі добре ставлення до них допомагає краще розуміти себе і добріше до себе
ставитися.
Наскрізна тема цього розділу — співпереживання собі та іншим. Доктор Туптен Джін-
па, визнаний науковець із питань співпереживання, дає йому таке визначення: «спів
переживання — це відчуття турботи, яке виникає, коли ми стикаємося зі страждан-
нями іншої людини, і мотивація полегшити це страждання»1. Відтак співпереживання
залежить від усвідомленості ситуації, у якій перебуває інша людина, здатності відчу-
вати до неї емпатію, а також відчуття прив’язаності чи ніжності до цієї особи. Ці самі
якості важливі і для співпереживання собі. Докторка психології Крістін Нефф, одна
з провідних світових експерток у цій темі, пише, що співпереживання собі означає
ставитися з «добротою та розумінням до себе в моменти власної слабкості»2. Дуже
важливо допомогти учням і ученицям молодших класів познайомитися зі співпережи-
ванням, оскільки вони лише вступають у той етап життя, коли їх постійно і по-різному
оцінюватимуть: учителі й учительки, батьки і матері, опікуни й опікунки, а також од-
нолітки. Відтак критично потрібно, щоб вони знали: будь-які невдачі, які їх спіткають
у житті чи навчанні, не є свідченнями їхньої цінності як особистостей, а лише досвідом
для зростання й подальшого розвитку.
На уроках 1 і 2 уводиться поняття співпереживання до себе: учнівство дізнається, що
ті дії і слова, які можна застосувати для підтримки друга чи подруги у важку мить, мож-
на так само використати і щодо себе. Тут також підштовхуємо учнівство до «мислення
росту», тобто розуміння, що навчання — процес тривалий, а невдачі — неминучі й не є
причиною здаватися чи гризти себе. Уміння відпускати нереалістичні очікування
1 Jinpa, Thupten. A Fearless Heart: How the courage to be compassionate can transform our lives (Avery, 2016), xx.
2 https://self-compassion.org/the-three-elements-of-self-compassion-2/
Розділ 6 | Співпереживання собі й іншим | Огляд 233
(наприклад, що все даватиметься легко, що можна завжди бути переможцями чи що

ніколи не зазнаєш невдач і провалів) — це узагалі ключова складова співпереживання
собі, оскільки вона підриває самокритику і низьку самооцінку, які неминуче з’являють-
ся, коли учні й учениці стикаються з труднощами.
Уроки 3 і 4 присвячені співпереживанню іншим. Для співпереживання іншим потріб-
но розуміти їхні потреби та відчувати певний емоційний зв’язок із цими людьми. Як
ішлося у «Методичних вказівках» до програми СЕЕН, співпереживання залежить від
усвідомленості та веде до залученості в інтересах інших людей.
На третьому уроці діти знайомляться з цим через історію про співпереживання і про-
щення. У ній ідеться про те, як троє друзів потерпають від знущань хлопчика Іллі й сер-
дяться на нього. Але пізніше вони дізнаються про ситуацію у нього в сім’ї та починають
відчувати до нього емпатію. Діти вирішують особисто звернутися до Іллі з прощенням
і пропозицією дружби.
На цьому уроці впроваджуємо кілька ключових понять стосовно прощення і спів
переживання. Зокрема, ідею про те, що пробачити — це відпустити негативні емоції
стосовно іншої людини, і цьому допомагає розуміння ситуації, у якій перебуває інша
людина. Також говоритимемо про те, що «активне співпереживання» — це ще й відпо-
відальність стосовно інших, яка перетворюється у рішення допомогти їм.
Дуже важливо, щоб діти при цьому зрозуміли, що співпереживання і доброта не
означають, що потрібно завжди і в усьому погоджуватися з іншими чи давати людям
усе те, чого вони просять, без урахування наслідків для себе чи для них. Бо таке спів
переживання може бути самодеструктивним. Натомість співпереживання потребує
проникливості в рішеннях. Якщо те, про що просять інші, може їм зашкодити, то спів
переживання якраз означатиме відмову задовольнити таке прохання.
Тому на останньому уроці цього розділу розберемо з дітьми ситуації, у яких співпере-
живання означає сказати «ні» або встановити границі. Наприклад, розглянемо історію
про учительку, яка пояснює дітям, що їм не можна лазити по деревах, щоб не пора-
нитися. Учні й учениці обдумають різні випадки, у яких доведеться постояти за себе
або інших, а також зрозуміють, що дорослі іноді встановлюють границі чи обмеження
задля власної безпеки і щастя дітей — і це теж прояви співпереживання.
У попередніх розділах ішлося про поняття етики стриманості, тобто незавдання шкоди
іншим. У цьому розділі знайомимо учнівство з етикою вищого рівня: етикою турботи
й небайдужості. Коли людина спроможна турбуватися про себе і про інших із належ-
ним рівнем усвідомленості, це неминуче приводить до щастя і процвітання. На відчутті
турботи про власні та чужі довгострокові інтереси вибудовується чимало інших яко-
стей, окрім співпереживання і прощення: щедрість, самодисципліна, чесність, добро-
порядність, любов тощо.
Особиста практика учнів та учениць
Чимало навичок і практик, що їх навчають у рамках програми СЕЕН, — це насправді
практики для співпереживання собі та іншим. Наприклад, навички стійкості — заземлен-
ня, ресурсність та стратегії «Миттєва допомога!» із другого розділу — це теж практики
співпереживання собі. Орієнтування у власних емоціях також може бути практикою
співпереживання, як і прощення, адже воно звільняє людину від сильних негативних
емоцій, які затьмарюють щастя і умиротворення. Вдумливе слухання та увага до інших
теж можуть бути проявами співпереживання і доброти. Якщо наголошувати дітям на
тому, які навички вони вже освоюють, та називати ці навички проявами співпереживан-
ня до себе та інших, це допоможе їм зрозуміти, що вони уже практикують співпережи-
вання собі й іншим, і заохотить їх робити ще більше.

На освітян іноді покладаються украй високі очікування (з боку інших та них самих).
Можливо, ви захочете принагідно проаналізувати і свої внутрішні діалоги. Коли ви
підтримуєте себе, а коли помічаєте докори до себе? Чи маєте ви нереалістичні очі-
кування щодо себе чи свого учнівства, і якщо так, то як зробити їх реалістичнішими?
Які практики співпереживання собі та іншим ви уже робите, а які можете розвинути
додатково?
Що ще почитати1
• Книжка Крістен Нефф «Співпереживання собі: Доведена сила самодоброти»
(Kristen Neff, Self-Compassion: The Proven Power of Being Kind to Yourself, William
Morrow, 2015) — це чудовий вступ до теми співпереживання від провідної дослідниці
із цього питання. Доступна в аудіоформаті. На сайті авторки теж є чимало корисних
ресурсів: www.self-compassion.org.
• Книжка Туптена Джінпи «Безстрашне серце: Як сміливість співпереживати здат-
на змінити наше життя» (Thupten Jinpa, A Fearless Heart: How the Courage to Be
Compassionate Can Transform Our Lives, Avery, 2016) — розділ про співпереживання
собі дуже добре доповнює цей розділ програми СЕЕН.
І ще дві художні книжки про співпереживання та прощення:
• Ефрат Гадді «Слон, який усім прощав» (Efrat Haddi, The Forgiving Lion);
• А. М. Маркус і Лізбет Джейн Амантілло «Друзі на піску й камені» (A. M. Marcus,
Lizbeth Jane Amantillo, Friends through Sand and Stone).
1 Жодна книжка з цього списку не виходила в українському перекладі. — Прим. пер.

Дата:
Цим листом повідомляємо, що ваша дитина починає вивчати шостий розділ програ-
ми СЕЕН, «Співпереживання собі й іншим».
Під час проходження шостого розділу ваша дитина вчитиметься проявляти співпере-
живання до себе та інших. У розділі розповідається про те, як ставитися до себе з до-
бротою за допомогою позитивних внутрішніх діалогів та як наші наміри й мотивація
пов’язані з проявами співпереживання. Ми поговоримо про прощення як звільнення
від негативних почуттів до інших людей і про те, як розуміння чиїхось обставин і почут-
тів допомагає пробачити їх і проявити до них співпереживання.
Коли ваша дитина опановуватиме цей розділ, буде корисно, якщо ви запитаєте її /
його, що для неї / нього означає співпереживання до себе й до інших. Можете поді-
литися з дитиною своєю історією про те, коли ви пробачили іншу людину, хоч це було
важко, і відтак стали трохи щасливішими.
• У першому розділі діти вивчали концепції доброти і щастя.
• У другому розділі діти вивчали важливу роль тіла, особливо нервової системи, для
щастя і благополуччя людини.
• У третьому розділі діти вивчали тему уваги — чому це важливо, як її тренувати та як
бути уважними до самих себе.
• У четвертому розділі діти знайомилися з темою емоцій, їхнього виникнення й уміння
орієнтуватися в них.
• У п’ятому розділі йшлося про поціновування відмінностей та спільності з людством.
Діти познайомилися з практикою вдумливого слухання.
Нагадуємо, що структура навчальної програми СЕЕН, про яку йдеться у «Методич-
них вказівках до СЕЕН», пояснює суть навчальної програми. Англійською з ними
можна познайомитися на сайті www.compassion.emory.edu, а українською —
www.edcamp.ua/seelearning.

236
РОЗДІЛ 6 Співпереживання собі й іншим
УРОК
Бути добрими до себе. Частина
1 перша
Мета уроку
Під час цього уроку учнівство позна- На прикладі розповіді діти зрозуміють,
йомиться з поняттями позитивної та що складнощі під час виконання нових
негативної розмови, зокрема з тим, завдань — це нормально і з ними мож-
як вона проявляється в самооцінці на впоратися, якщо практикуватися
та самокритиці, коли дитина постає й заручитися підтримкою інших людей.
перед перешкодою або викликом.
• познайомляться з поняттями пози-
тивної (помічної) розмови та негатив-
ної (непомічної) розмови із собою
та іншими;
• познайомляться з ідеєю про те, Співпереживання собі
що людина може проявляти добро-
ту й підтримку до себе так само,
як до своїх друзів. Матеріали для уроку
• великі аркуші паперу або дошку;
30 хвилин • маркери;
• розповідь «Тарасик-фотограф»
(подана нижче);
• картки з написами «Позитивно»
і «Негативно» (подані нижче);
• три ляльки — Тарасик, Тереза й Ілля
(або роздруківки зображень, пода-
них у матеріалах цього уроку).
Урок 1 | Бути добрими до себе. Частина перша 237

7 хвилин
Позитивна розмова
Як нам хочеться почуватися на рівні тіла?
• Спершу займімо зручну позу, спину Огляд
тримаємо рівно. Я буду з розплюще-
Це обговорення присвячене ідеї про те,
чи можливо практикувати добре ставлен-
ня до себе і в чому воно проявляється.
• Тепер оберіть один із ресурсів зі свого Можна навчитися розпізнавати негатив-
набору або ж уявіть новий: щось, від ний внутрішній діалог та його шкідливі
чого ви почуваєтеся краще, безпечні- наслідки, а також ставитися до себе
ше, щасливішими. з добротою, як до друга чи подруги.
• Тепер подумаймо про цей ресурс і спро-
буємо зосередити всю увагу на ньому
протягом хвилинки у тиші. Якщо вам • Ми можемо провадити позитивні
більше підходить заземлення, можете розмови з другом чи подругою, які
попрактикувати його. (Зробіть паузу.) переживають труднощі.
• Що ви помічаєте у своєму тілі? Якщо • Ми так само можемо провадити пози-

вам зараз приємно або нейтрально, тивні розмови із собою, коли постаємо
зосередьтеся на цьому відчутті. Якщо перед труднощами.
вам зараз неприємно, то зосередьтеся
на іншій частині тіла, яка почувається
краще. (Зробіть паузу.) Підготуйте:
• Тепер зосередьмося на диханні. • великі аркуші паперу або дошку;

Спробуємо простежити за тим, як ми • маркери.
вдихаємо і видихаємо.
• Якщо вам некомфортно стежити за Схема дій
диханням, можете повернутися до • Тарасик: «Я спробував поїхати на ве-
практики ресурсності або заземлення. лосипеді без допоміжних коліс, і мені
(Зробіть паузу на 15–30 секунд.) не вдалося. Я ніколи не навчуся ката-
• Якщо ви відволікаєтеся, спробуйте тися на велосипеді». Тереза — це ваша
потримати увагу на диханні. Може- інша лялька. Чи може вона сказати
те порахувати свої вдихи й видихи. Тарасикові щось, що допоможе йому
(Зробіть паузу трохи на довше: секунд почуватися краще? Що саме? Проде-
30–60 або більше.) монструйте рухами, що Тарасикові
вже краще. Коли ми кажемо щось, що
• Завершуймо вправу, розплющуймо допомагає іншим, це називається «по-
очі. На що ви звертали увагу? (Дайте зитивна розмова» (запишіть цю фразу
ученицям і учням можливість поділити- на дошці). Тут до них приєднується Ілля.
ся вголос.)
238 Рання початкова школа | Розділ 6 | Співпереживання собі й іншим
«Це правда, ти ніколи не навчишся Приклад проведення

кататися на велосипеді без допоміж-
• Ми вже багато говорили про те, чому
них коліс». Тепер Тарасик засмутився.
важливо проявляти доброту. І навчи-
Запитайте: «Що оце щойно сталося?»
лися різних способів бути добрими
Поясніть: це — приклад негативної
одне до одного.
розмови (напишіть на дошці «негативна
розмова»). Повторіть так із ляльками • Уявімо, що у нас є близький друг / по-
або малюнками. друга чи родич / родичка, і він чи вона
намагаються зробити щось, що їм не
• Повторіть сценку ще раз. З’являється
дуже вдається. Наприклад, вони мали
Тарасик, він сумнівається у собі. Що він
зробити гарні фото на святкуванні, але
міг би сказати собі? Це називається
знімки вийшли не дуже, і вони погано
внутрішній діалог. Він теж може бути
почуваються з цього приводу.
позитивним або негативним.
• Що можна сказати такій людині, щоб
• Обговоріть із учнями й ученицями
вона відчула добре ставлення і трохи
різницю між позитивними (помічними,
втішилася? Як би ми могли підтрима-
щирими, добрими, підтримувальними)
ти її?
та негативними (непомічними, нещи-
рими, недобрими, знеохочувальними) • Добрі й помічні слова називаються
розмовами. «позитивними розмовами». (Запишіть
на дощці слова «позитивно» і «добре».)
• Запитайте клас, чи можливо провадити
Під словом «позитивна» ми маємо на
позитивну розмову із собою (внутріш-
увазі помічна, добра, щира, корисна.
ній діалог), коли ми переживаємо
труднощі. • Чи щось із того, що ми вже навчилися
робити, може стати у нагоді в такій
Підказки для вчительства ситуації?
• Якщо можете, скористайтеся ляльками • Коли ж ми хочемо знеохотити людину
або зображеннями, щоб показати, або сказати їй щось підле чи некорис-
як Тереза утішає Тарасика. не, це називається «негативна розмо-
ва». Негативне — це протилежне від
• У цьому віці ще не всі діти знають,
позитивного. (Запишіть слово «нега-
що таке негативний внутрішній
тивно» на дощці.)
діалог, і не всі переживають невдачу
чи знеохочення, коли їм щось не • Як гадаєте, чи можна вести позитивні
вдається. Утім, вони все одно здатні й негативні розмови із собою?
розпізнавати негативні внутрішні
• А що, коли ми не змогли щось зробити
діалоги на прикладі інших людей,
і засумували? Якби це була / був я, я би
і це має подвійну цінність: від емпатії
могла / міг сказати собі, наприклад,
щодо інших до співпереживання собі
такі слова: «Я геть нездара. Мені ніко-
в майбутньому, коли у них з’являти-
ли не вдасться це зробити!» Від цього
муться подібні відчуття.
ситуація тільки погіршиться, адже
я можу почати думати так: «Я взагалі Матеріали для уроку

ні на що не здатна / здатен!»
• І замість спробувати ще або старатися
• роздруківки карток «Позитивно»
дужче, я просто здаюся. І навіть якийсь
і «Негативно», подані наприкінці цього
час можу справді почуватися повною
уроку (ви можете також створити
нездарою. Як гадаєте, так буває?
власні).
• Це не дуже добрі слова для себе. Я ж
не казатиму такого своєму другові чи Схема дій
подрузі. Зрештою, це ще й неправда. • Прочитайте першу частину розповіді,
• Коли я розмовляю із собою такими поданої нижче. Попросіть учнів та
словами, це позитивна чи негативна учениць піднімати руки, коли вони
розмова? чутимуть, що хтось із персонажів веде
позитивну або негативну розмову із
• А коли ми ставимося до себе добре —
собою чи іншим персонажем.
як до друзів / подруг, які переживають
труднощі, — це була би позитивна • Коли діти підніматимуть руки, попро-
розмова. сіть їх пояснити, у чому вони вбачили
позитивну або негативну розмову.
• Зараз ми прочитаємо розповідь про
Тарасика й Терезу і я хочу, щоб ви • На зірочках (*) у тексті ви можете зупи-
уважно її послухали і звернули увагу, нятися і ставити учнівству такі запитання:
чи є в ній приклади позитивної або o Як гадаєте, які думки можуть зараз
негативної розмови. бути в Тарасика?
o Які емоції, на вашу думку, пережи-
ВПРАВА НА ОСМИСЛЕННЯ | 12 хвилин ває Тарасик?
Тарасик-фотограф
o Як гадаєте, що відчувають або дума-
ють зараз інші персонажі розповіді?
Огляд
o Чи хтось із них провадить зараз
Ця вправа заохочує учнівство подумати
позитивну або негативну розмову?
і поговорити про невдачу, а також про
те, як проявляти доброту до себе та ін- • Після прочитання першої частини
ших у подібних ситуаціях. попросіть дітей описати, що вже від-
булося в цій історії і що, на їхню думку,
Що вивчатимемо станеться далі.
• Буває, що ми не відповідаємо власним • Попросіть кількох учнів чи учениць
очікуванням, і тоді зневірюємося в собі. зголоситися добровольцями: обрати
• Труднощі з новими завданнями чи одну з карток, «Позитивно» або «Не-
заняттями — це нормально; постійна гативно», і запропонувати реальні
практика і підтримка інших можуть приклади того, що можна сказати
допомогти нам дати собі з ними раду. на цьому етапі розповіді.
• Прочитайте другу частину історії в той було багато дітей, і хоча не всі були
самий спосіб. йому знайомі, дівчинку він знав добре.
Минулого року Тарасик уже був на її дні
• Завершіть вправу запитаннями, пода-
народження, тому сподівався, що цього
ними нижче, які заохочують учнівство
разу теж буде багато смачної їжі, торт
подумати про те, що означає бути до-
і веселі ігри. Особливо йому кортіло по-
брими і підтримувати себе за допомо-
бавитися з Терезою та іншими друзями.*
гою позитивної розмови, коли долаєш
певні труднощі. Тарасик саме смакував торт, коли по-
мітив, як Терезин тато знімає свято на
Підказки для вчительства фотоапарат. Хлопчикові давно хотілося
• Ви можете не читати історію, а показа- спробувати познімати фотоапаратом,
ти її на ляльках. але усе не випадало нагоди.
• Під час виконання вправи можна — А можна мені теж познімати вашим
записати учнівські слова доброти фотоапаратом? — запитав він.
й підтримки для Тарасика на великий — А ти вмієш ним користуватися, Тараси-
аркуш паперу і почепити у класі як ку? — запитав тато дівчинки.
ресурс. Спробуйте записати узагальне-
— Так, — відповів Тарасик, хоча не зов-
но, щоб їх можна було застосувати до
сім умів це робити. Але він часто бачив
різних ситуацій (наприклад: «Ти поки
людей із фотоапаратами в руках, тому
що не навчився це робити»).
подумав, що це має бути нескладно.
Терезин тато простягнув Тарасикові
ТАРАСИК-ФОТОГРАФ
фотоапарат і показав, як його тримати.
Приклад вступу — Щоб зробити знімок, натисни ось цю
Це історія про Тарасика і Терезу. Я хочу, кнопку, але тримай камеру скерованою
щоб ви були уважними і спробували на те, що ти хочеш сфотографувати,
простежити за розповіддю: чи вдасться і перевіряй фокус. Інакше фото вийдуть
вам помітити, коли хтось із героїв / геро- розмиті. І не забудь відзняти, як Тере-
їнь провадять позитивну або негативну за задуватиме свічки на торті.
розмову. Вони можуть говорити так із — Без питань! — упевнено відповів Тара-
кимось або із собою. Піднімайте руку, сик. До завершення свята він носився
коли це чутимете. У деяких місцях я ро- з камерою в руках і фотографував своїх
битиму паузу і запитуватиму, як, на вашу друзів.*
думку, почуваються або що думають наші
Настав час Терезі загадати бажання
персонажі в цей момент.
і задути свічки на торті — це була їхня
Частина перша родинна традиція. Терезин тато почав
шукати Тарасика, бо хотів, аби той зро-
Тарасик приїхав до Терезки на день на- бив фото. Але його ніде не було — Тара-
родження. Він страшенно радів. На святі сик у цей час грав на вулиці у футбол.*
Частина друга — Гадаєш, я зміг би навчитися? — спитав

Тарасик.
Святкування добігало кінця, гості стали
розходитися по домівках. Тарасик віддав — Якщо вправлятимешся, то звісно! —
камеру Терезиному татові. відповіла Тереза.*
— Погляньмо на фото? — запропонував Тарасик трохи подумав і сказав:
той. Та під час перегляду виявилося, що
— Гадаю, я просто не знав, що робити.
усі знімки розмиті, жоден не вдався. І тут
Я думав, це не так складно, як виявило-
Тарасик пригадав, що забув сфотографу-
ся. Але, Терезко, якщо ти навчилася, то,
вати, як Терезка задуває свічки на торті.*
напевне, і я зможу. Можемо спробувати!
«О, ні, — подумав він про себе. — Я все
зіпсував. Тепер Тереза ніколи більше
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ
зі мною не дружитиме».
• Чому Тарасик вирішив, що ніколи не
Навіть після повернення додому Тара-
навчиться добре фотографувати?
сикові було неприємно на душі. У голові
роїлися думки: «Як так, що я повсякчас • Чому Тереза вирішила, що Тарасик
усе псую?»* може навчитися добре фотографувати?
Наступного дня у школі він намагався • Що Тарасик думав про себе, коли зро-
не потрапляти на очі Терезі. Він знав, зумів, що усі його знімки розмиті?
що через нього вона засмутилася.* • Як зреагувала Тереза на розмиті знім-
Проте наприкінці дня Тереза сама його ки? Що вона сказала Тарасикові?
знайшла. • Що б сказала Тарасикові найдобріша
— Привіт, Тарасику! — сказала вона. — людина у світі? (Приклади нижче.)
Дякую, що прийшов учора на свято! o Наступного разу в тебе вийде краще.
— Вибач мені за фото, — сказав Тарасик. — o Із часом ти зможеш навчитися роби-
Я усе зіпсував. Я постійно все псую.* ти хороші знімки.
— Нічого страшного. Інші гості теж роби- o Нічого ти не псуєш, просто ти ще не
ли знімки, — сказала Тереза. — Та й твої дуже вправний фотограф.
фото вийшли смішні, як на мене. Може,
станеш фотографом, як виростеш. • Якби Тереза або найдобріша людина
у світі не змогли втішити Тарасика,
— Але ж у мене нічого не виходить, — як, на вашу думку, він сам міг би себе
сказав Тарасик. — Я не вмію робити підтримати? Що би він міг сам собі
фото. Я їх бачив, і вони жахливі! сказати? (Приклади нижче.)
— Не переймайся так, — сказала Терезка. o Я помилився.
— Робити гарні знімки не так просто спер-
шу. Мене вчив тато, і мені теж не одразу o Наступного разу у мене вийде краще.
вдавалося. Хочеш якось прийти до мене, o Із часом я навчуся робити хороші
і разом попрактикуємося? фотографії.
o Нічого я не псую, просто я ще не дуже

вправний фотограф.
• Хто може пригадати ситуацію, коли
спершу щось давалося дуже складно,
але з плином часу і практики у вас
виходило краще?
• Що ми можемо сказати собі, аби
підтримати себе, коли зіткнемося
з труднощами?
• Що би ви хотіли запам’ятати з того,
що дізналися на цьому уроці?
ПОЗИТИВНО
НЕГАТИВНО
246
УРОК
Бути добрими до себе. Частина
2 друга
Мета уроку
Під час цього уроку діти дізнаються, що опинилися у складній ситуації. Цей
як проявляти чуйність та доброту до урок найкраще проводити одразу піс-
самих себе, зокрема, так, як вони би ля попереднього, у якому йшлося про
проявляли їх до друзів чи близьких, позитивні та негативні розмови.
• познайомляться з ідеєю про те,
що людина може бути собі найкра-
щим другом / подругою;
• познайомляться із практиками до-
броти до інших, які можна скерувати Співпереживання собі
і на себе.
• папір;
25 хвилин • приладдя для малювання;

• великі аркуші паперу або дошку.
Урок 2 | Бути добрими до себе. Частина друга 247

Бути собі добрим другом / подругою
Як нам хочеться почуватися на рівні
Огляд
тіла?
Під час цієї вправи учнівство разом
• Спершу займімо зручну позу, спину
подумає над тим, як підтримати людину,
яка зневірилася, і покаже деякі з цих дій
у парах. Після того діти вирішать, які з цих
учинків та позитивних розмов можна
• Тепер оберіть один із ресурсів зі свого практикувати із самими собою, навіть
набору або ж уявіть новий: щось, від якщо поруч немає друзів / подруг.
ше, щасливішими. Що вивчатимемо
• Подумаймо про цей ресурс і спробуй- • Є речі, що ми їх можемо зробити або

мо зосередити увагу на ньому протя- сказати другові чи подрузі, які почува-
гом хвилинки у тиші. Якщо вам більше ються зневіреними.
підходить заземлення, можете попрак- • Деякі речі ми можемо також зробити
тикувати його. (Зробіть паузу.) або сказати собі, коли почуваємося
• Що ви помічаєте у своєму тілі? Якщо зневіреними.
вам зараз приємно або нейтрально,
вам зараз неприємно, то зосередьтеся Жодних.
краще. (Зробіть паузу.) Схема дій
• Тепер зосередьмося на диханні. • Попросіть учнівство уявити двох

Спробуємо простежити за тим, як ми близьких друзів або подруг. Нагадайте
вдихаємо і видихаємо. їм недавню історію про Тарасика
фотографа та його дружбу із Терезою.
• Якщо вам некомфортно стежити за
диханням, можете повернутися до • Запитайте учнів і учениць, як можна
практики ресурсності або заземлення. проявити доброту до друга чи подруги,
(Зробіть паузу на 15–30 секунд.) коли їм сумно, гірко або вони опини-
лися у складній ситуації, як Тарасик.
• Якщо ви відволікаєтеся, спробуйте Що можна відчути, сказати чи зробити,
потримати увагу на диханні. Може- коли бачиш свого друга чи подругу
те порахувати свої вдихи й видихи. нещасними?
(Зробіть паузу трохи на довше: секунд
30–60 або більше.) • Запишіть їхні ідеї під заголовками
«Відчуваю», «Кажу» і «Роблю».
очі. Що ви помітили? (Дайте ученицям • Попросіть зголоситися двох добро-
і учням можливість поділитися вголос.) вольців. Один / одна буде показувати
зневіреного Тарасика, який виявив, • А зараз уявімо, що ви опинилися

що йому не вдалася жодна фотографія. на місці Тарасика. І вам дуже погано,
Інший / інша виконуватиме роль Терези, що ви наробили нечітких знімків
яка підтримує друга. Попросіть «Тере- свята. Які слова ви би хотіли почути,
зу» вибрати щось зі списків «Кажу» або яку підтримку отримати від близького
«Роблю» і продемонструвати це щодо друга чи подруги? (Запишіть варіанти,
«Тарасика». Тоді попросіть «Тарасика» запропоновані учнями й ученицями, під
поділитися, як він / вона почувається заголовками «Кажу» і «Роблю».) Добре,
після такого підбадьорення. Повторіть перечитаймо, що близький друг або
сценку 3–4 рази з новими охочими. подруга може сказати або зробити,
щоб допомогти, коли нам сумно чи
• Зауважте уголос, що друзі й подруги
погано. (Зачитайте відповіді.)
не завжди поруч із нами. Запитайте,
чи можна зробити щось із цього для са- • Тепер спробуймо втілити ці ідеї на
мих себе, коли нікого немає. Зверніться практиці. Мені потрібно двоє добро-
до прикладу Тарасика, якщо потрібно. вольців, щоб розіграти сценку. Один чи
одна гратиме роль друга, який наробив
• Поставте «галочки» біля тих речей, які
неякісних фотографій під час святку-
ми можемо сказати, відчути або зроби-
вання. Ви помилилися, і почуваєтеся
ти для самих себе.
погано з цього приводу. Друга роль —
• Запитайте, чи хочуть вони ще щось дода- близького друга чи подруги. Ця людина
ти до списку. Що доброго і турботливого може спробувати будь-що із того спис-
ми можемо сказати, відчути або зробити ку, який ми щойно створили. Давайте
для себе, коли переживаємо труднощі? подивимося, що з цього вийде. Як вам?
Підказки для вчительства • А що, коли близького друга чи подру-

ги нема поруч? А вам погано, сумно,
Перш ніж викликати пари добровольців,
страшно або ви сердитеся? Що можна
можете покликати когось одного/-у і по-
сказати або зробити самим собі в такій
казати вправу разом із ним / нею, щоб
ситуації?
учнівство краще зрозуміло, що робити.
Приклад проведення РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 10 хвилин

• Пригадуєте історію, яку ми чули на по- Бути добрими до себе
передньому уроці, «Тарасик-фотограф»,
Огляд
де йшлося про фотоапарат, Тарасика
і святкування дня народження Терези? Під час цієї рефлексійної практики учні
й учениці застосують те, що вже ви-
• Як відреагувала Тереза, коли побачи-
вчили, до власного життя й опишуть та
ла Тарасикові фото? (Дайте учнівству
намалюють, як вони уже проявляють до
можливість поділитися думками.) Тере-
себе доброту, коли впадають у зневіру.
за — хороша подруга, вона підбадьори-
Діти додадуть ще кілька способів, якими
ла Тарасика добрими словами.
можна проявляти доброту до себе.
Урок 2 | Бути добрими до себе. Частина друга 249
Що вивчатимемо • Зберіть малюнки і вивісьте їх на класну

дошку оголошень чи на стіну.
• Ми уже практикуємо різні прояви
доброти до себе.
• Ми можемо засвоїти від інших ще біль-
За бажанням ви можете роздрукувати
ше таких проявів доброти до себе.
подану в цьому уроці ілюстрацію та роз-
• Ми можемо розширити свій арсенал дати її дітям для роботи.
проявів доброти до себе.
• Отже, ми з вами спробували проявля-
Підготуйте: ти доброту до друзів, а також до себе.
Зараз ми ще трохи подумаємо і пома-
• папір;
люємо на цю тему.
• приладдя для письма і малювання;
• Хочу попросити вас намалювати си-
• зображення комікс-хмаринки (подано туацію, у якій вам дуже потрібна була
наприкінці уроку). позитивна розмова із самими собою.
Я роздам вам комікс-хмаринки, і в них
Схема дій
ви можете написати те, що ви собі
• Роздайте учнівству приладдя для малю- сказали тоді й що можете сказати собі
вання і по аркушу паперу. наступного разу. (Виділіть час на малю-
• Покажіть їм зображення комікс вання і записування.)
хмаринки, подане нижче. (Якщо • Хто хоче поділитися тим, що у вас
можливо, роздрукуйте кожній дитині намальовано і написано у хмаринці?
по одному такому зображенню.) (Виділіть час на відповіді.)
• Попросіть дітей намалювати ситуацію, • Дякую, що поділилися. Отже, ви всі
у якій їм би знадобився позитивний почули, що казали ваші однокласники
внутрішній діалог із собою. й однокласниці, можливо, ви б хотіли
• Що позитивного ви могли би сказати щось дописати до своєї комікс-хма-
собі наступного разу? ринки, що ви зможете використати
для себе в майбутньому? (Виділіть
• Попросіть учнів і учениць за бажанням кілька хвилин для дописування.)
поділитися з класом.
• Чудово! Тепер я зберу ваші малюнки.
• Після того, як діти поділяться своїми Дякую.
варіантами позитивних внутрішніх діа-
логів, попросіть їх повернутися до своїх
малюнків та дописати ті ідеї, якими вони ПІДСУМКИ | 3 хвилини
зможуть скористатися в майбутньому, • Що ми можемо робити, щоб проявля-
щоб проявити до себе доброту. Це може ти до себе доброту?
бути щось із того, що вони щойно почули
• Що ви дізналися такого, що хотіли б
від однокласників та однокласниць, або
запам’ятати?
щось нове, що спало їм на думку.
Позитивна розмова із собою
Намалюйте себе в ситуації, коли вам потрібна була позитивна розмова із собою.
251
УРОК
Вивчаємо прощення
3
Мета уроку
Під час цього уроку учні й учениці іншої людини у контексті допомагає
ближче познайомляться із прощенням обернути злість на прощення і спів
як умінням відпускати негативні почут- переживання. Діти згадають ситуації
тя до іншої людини без необхідності із власного досвіду, коли їм вдалося
схвалювати її дії. Учнівство почує роз- відпустити злість.
повідь про те, як сприйняття поведінки
• ближче познайомляться із поняттям
прощення як умінням відпустити
негативні емоції щодо себе чи іншої
людини;
• глибше розглянуть слово «співпере- Співпереживання іншим
живання» і його значення;
• зрозуміють, що розглядати поведінку
й емоції іншої людини в контексті —
допомагає зрозуміти цю людину
і проявити співпереживання до неї;
• дізнаються про зв’язок між відчуттям
того, що ми нещасні, і бажанням • маркери.
скривдити інших або повестися підло;
• пригадають ситуації, коли вони серди-
лися на когось, але зуміли відпустити
свою злість.
25 хвилин
«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини ПРЕЗЕНТАЦІЯ І ОБГОВОРЕННЯ | 5 хвилин

Огляд
Як нам хочеться почуватися на рівні тіла?
Учнівство обговорить значення слова
«прощати» із використанням словесної
карти та прикладів зі свого досвіду.
очі або дивитися в підлогу. Що вивчатимемо
• Тепер оберіть один із ресурсів зі свого Прощення означає уміння відпускати
набору або ж уявіть новий: щось, від злість та негативні емоції щодо себе чи
інших людей, які ми тримаємо в собі.
ше, щасливішими.
• Тепер подумаймо про цей ресурс Матеріали для уроку
і спробуймо зосередити всю увагу Підготуйте:
на ньому протягом хвилинки у тиші.
Якщо вам більше підходить зазем- • дошку або великі аркуші паперу;
лення, можете попрактикувати його. • маркери.
Схема дій
вам зараз приємно або нейтрально, • Поясніть учням і ученицям, що сьогодні
зосередьтеся на цьому відчутті. Якщо вони вивчатимуть прощення і що озна-
вам зараз неприємно, то зосередьтеся чає простити комусь.
на іншій частині тіла, яка почувається • Запишіть слово «прощати» на дошці.
• Запитайте дітей, хто знає, що це слово
означає або які ще слова можна з ним
Спробуємо простежити за тим, як ми
пов’язати. Запишіть їх довкола слова
вдихаємо і видихаємо.
«прощати».
• Якщо вам некомфортно стежити за
• Наведіть власний приклад прощення
диханням, можете повернутися до
(почніть із чогось незначного), а тоді
практики ресурсності або заземлення.
запитайте, чи хтось іще може поділитися
(Зробіть паузу на 15–30 секунд.)
прикладом, коли хтось пробачив іншого.
• Якщо ви відволікаєтеся, спробуйте
потримати увагу на диханні. Може- Підказки для вчительства
те порахувати свої вдихи й видихи.
• Коли озвучуватимете дітям приклади
прощення, зокрема, із власного дос-
30–60 або більше.)
віду, починайте із чогось незначного,
• Завершуймо вправу, розплющуймо дрібних учинків. Не називайте одразу
очі. На що ви звертали увагу? (Дайте серйозних провин. Почніть із прощен-
ученицям і учням можливість поділити- ня іншій людині, а не собі.
ся вголос.)
Урок 3 | Вивчаємо прощення 253
• Намагайтеся донести учнівству, що • Прощення — це уміння відпустити нега-

люди постійно пробачають незначні тивні почуття до іншої людини, навіть
провини, а не що іноді нам буває важ- якщо вона вчинила щось нехороше.
ко простити. Це допоможе дітям засво-
• Розуміння поведінки іншої людини
їти позитивний підхід до життя замість
в контексті допомагає нам відчути спів
негативного.
переживання їй.
Приклад проведення • Сильне співпереживання іншій людині
може пробудити у нас бажання до-
• Сьогодні ми дізнаємося більше про про-
помогти їй, навіть якщо іншим людям
щення і те, що означає простити комусь.
цього не хочеться.
(Напишіть слово «прощати» на дощці.)
• Як гадаєте, що означає «прощати»? Матеріали для уроку
Що із цим пов’язано?
Жодних.
• Чи знає хтось із вас про випадки, коли
одна людина простила іншій? (Якщо Схема дій
у дітей немає таких прикладів, поділіть- • Прочитайте розповідь, подану нижче,
ся власним досвідом.) роблячи паузи у місцях, позначених
• Чи бувало, що ви казали комусь «про- зірочкою (*), щоб поставити класові
бач мені», а насправді не мали цього одне чи кілька запитань:
на увазі? Чому ви так робили? o Які емоції, на вашу думку, пережи-
ває зараз Тарасик?
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 13 хвилин o Чого він може зараз потребувати?
o Що він може думати або говорити
Огляд
самому собі?
Під час цієї вправи діти послухають
o Що, по-вашому, думають або відчу-
розповідь про те, як людину скривдили,
вають інші діти?
як вона дізналася інформацію, що до-
помогла їй зрозуміти, простити і відчути o Чого вони можуть зараз потребу-
співпереживання, і як ця людина повер- вати?
нулася до свого кривдника з допомогою.
o Як, на вашу думку, мав би учинити
Учні й учениці дізнаються, чому злість
зараз Тарасик?
може обернутися співпереживанням
і прощенням і що буває, коли цього так • Коли закінчите читати розповідь,
і не сталося. поставте учнівству запитання, подані
після тексту (під заголовком «Обгово-
Що вивчатимемо рення розповіді»).
• Можна триматися за негативні емоції,
але це впливає на щастя та здатність
радіти життю.
Підказки для вчительства — Яка грубість, — сказала Тереза.

• Якщо розповідь задовга для одного — Це не просто грубість, це підлість, —
прочитання, її можна розбити на дріб- прокоментував Артур. — Хлопця звуть
ніші частини. Вони позначені цифрами Ілля. Він постійно чіпляється до нас.
1, 2 і 3.
Тарасик підвівся і спробував обчистити
• Якщо у вас є можливість провести два одяг від болота, але марно.
заняття без великого часового роз-
— Ех, якби можна було щось зробити, —
риву, вартує прочитати першу і другу
зітхнув він. Та Ілля був значно більшим
частини на першому з них, обговорити
за Тарасика, тому нічого не вдієш.*
з дітьми, що може статися далі, а на
другому занятті дочитати третю части- Частина друга (2)
ну і продовжити урок.
Повернувшись зі школи, Тарасик застав
Приклад проведення удома маму, яка побачила його брудний
одяг і поцікавилася, що сталося. Тарасик
• Зараз я прочитаю вам розповідь про
пригадав, як Ілля штовхнув його, і відчув,
Тарасика, Терезу і Артура.
як його накриває хвилею злості. Хлоп-
• Подумайте про те, що відчуває і ду- чик так засмутився, що навіть вечеря
має кожен із цих персонажів. Час від йому не засмакувала.*
часу я робитиму паузу і запитуватиму
Наступного ранку Тарасик усе ще був
вас про це. (Прочитайте розповідь,
у кепському настрої. Навіть зустріч
подану нижче; зупиняйтеся в місцях
із Артуром та Терезою не утішила його.
із зірочками або в тих, де вважатимете
На обідній перерві усі троє сіли разом.
доречним. Запитання для обговорення
Тарасик побачив, що й Ілля прийшов
подано наприкінці розповіді.)
обідати, але сидів сам-самісінький.*
— Бачиш, із Іллею ніхто не хоче сидіти, —
ТАРАСИК ПРОЩАЄ КРИВДНИКА сказала Тереза. — Його ніхто не любить.
Навіть більшість учителів його не лю-
Частина перша (1)
блять.
Якось у школі Тарасик грався у м’яча
Тарасик подивився у бік Іллі, але нічого
з Артуром і Терезою. Коли він отримав
не сказав. Аж тут побачив, як до Іллі
пас і збирався кинути м’яч Терезі, до
підійшла учителька Ольга Володимирів-
нього підбіг якийсь хлопець і штовхнув
на, поклала руку йому на плече і лагідно
його. Тарасик упав у болото.
щось сказала. Здається, вона ставилася
— Ей, ти що робиш? — гукнув Тарасик. до нього з добротою.*
Але хлопець лише засміявся і схопив
Коли Ольга Володимирівна зібралася
м’яча, який випав у Тарасика з рук.
йти, Тарасик підійшов до неї.
— Забираю твого м’яча, — сказав він
— Ольго Володимирівно, — сказав він. —
і пішов геть.*
Не слід вам бути такою доброю з Іллею.
Учора він штовхнув мене на землю учинив, коли штовхнув мене, але я на
і забрав мого м’яча. Він завжди робить нього більше не серджуся.*
дітям якісь капості. Його варто покарати.
— Не можу собі уявити, як воно, зали-
Ольга Володимирівна усміхнулася до шитися без батьків, — сказала Тереза. —
Тарасика. Не дивно, що іноді він поводиться грубо.
А ще в нього немає друзів. Якщо ми не
— Якщо він штовхнув тебе і забрав твого
проявимо до нього доброту, то хто тоді?
м’яча, то це негарно з його боку. Я по-
говорю з ним про це пізніше. Але ми Тереза узяла м’яч і пішла до Іллі.
мусимо поводитися з ним добре: його
— Привіт, Ілле! Ми бавимося у м’яча.
мама захворіла, тож ми тепер для нього
Хочеш із нами?
мов родина.*
Ілля здивовано подивився на трійцю
Частина третя (3) друзів.
Після обіду Тарасик пішов надвір погра- — Ви справді хочете пограти зі мною?
тися з Терезою та Артуром. Вони саме
— Так, — відказав Тарасик. — Я на тебе
кидали одне одному м’яч, коли Тарасик
уже не серджуся. Але не роби так біль-
побачив Іллю, який стояв сам-один на
ше, будь ласка.*
полі. Тарасик пригадав розмову з Оль-
гою Володимирівною і помітив, що його Коли Тарасик після обіду прийшов
більше не тисне у грудях від злості, коли додому, мама поцікавилася, як справи
він бачить Іллю. у школі.
— Слухайте, може нам запитати Іллю, чи — Усе добре, — відповів Тарасик. — Ми

хоче він пограти з нами? — запропонував бавилися з Іллею.
Тарасик.* — А це не той хлопчик, що зробив тобі
— Та ти, певно, жартуєш, — сказав Артур. неприємність учора? — запитала мама,
— Це ж він тебе штовхнув учора, що ти а тоді усміхнулася до сина. — Я неймовір-
весь забруднився! но пишаюся тобою, Тарасику.
— Так, але, здається, йому самотньо, — Обговорення розповіді

відповів Тарасик. — Ольга Володимирів-
Після того як завершите читати, поставте
на сказала, що його мама хвора. Напев-
дітям деякі чи всі запитання:
не, йому сумно і навіть страшно.
• Як гадаєте, чому Ілля штовхнув Тарасика?
— Але ж це не дає йому права штовхати
людей, — заперечив Артур. • Скільки часу Тарасик тримав у собі
злість? Як він себе при цьому почував?
— Ні, не дає, — відповів Тарасик. — Ольга
Володимирівна сказала, що люди ро- • Як гадаєте, Тарасик пробачив Іллю?
блять погані речі тоді, коли усередині Що наштовхнуло вас на таку думку?
почуваються нещасними. Думаю, Ілля • Чому Тарасик вирішив проявити до-
просто почувався нещасним. Він погано броту до Іллі?
• Як гадаєте, що було би, якби Тарасик

і його друзі продовжили сердитися
на Іллю?
• Чи бували з вами ситуації, коли ви
просили вибачення, але всередині
продовжували сердитися? Чи є це
прощенням?
• Що міг зробити Ілля замість того,
щоб штовхати Тарасика?
• Що міг зробити Ілля, щоб показати,
що йому прикро за свій учинок?
• Після того, коли Тарасик пробачив
Іллі, як, по-вашому, почувався Ілля
з приводу відібраного у Тарасика
м’яча?
• Як би ви пояснили прощення комусь,
хто не знає, що це таке?
• Чи дізналися ви сьогодні щось, що
хотіли б запам’ятати?
259
УРОК
4 Вивчаємо активне співпереживання

Мета уроку
Під час уроку учні й учениці глибше ного співпереживання: турбота про
вивчатимуть активне співпереживання, іншу людину, розуміння її потреб та
до якого, зокрема, належить відпові- бажань і відповідальність допомогти їй.
дальність за інших та готовність допо- Учнівство також дізнається, яку роль
могти їм і захистити їх. Діти обговорять у активному співпереживанні відіграє
кілька сценаріїв та познайомляться з уміння казати «ні» та встановлювати
трьома основними складовими актив- границі.
• познайомляться із трьома складо-
вими активного співпереживання:
турбота про іншу людину, розуміння
її потреб та бажань і відповідальність
допомогти їй; Співпереживання іншим
• дізнаються, що для співпереживання
іноді потрібно сказати «ні» або стати
комусь на заваді; Матеріали для уроку
• зрозуміють різницю між упертістю

(стоянням на своєму) та підлою чи
недоброю поведінкою. • папір;
• приладдя для малювання кожній
дитині.
30 хвилин

• Проведімо коротку вправу на увагу. 8 хвилин
Як нам хочеться почуватися в тілі? Активне співпереживання — це ваша
сила
тримаємо рівно. Я буду з розплюще- Огляд
Із розповіді та додаткових сценаріїв учнів-
ство дізнається, що співпереживати — оз-
• Тепер оберіть один із ресурсів зі свого начає захищати інших і робити те, що для
набору або ж уявіть новий: щось, від них найкраще, а не просто погоджуватися
чого ви почуваєтеся краще, безпечні- на все і давати людям те, чого вони хочуть,
ше, щасливішими. не думаючи, чи добре це для них.
• Тепер поміркуймо про цей ресурс
і спробуймо зосередити всю увагу на Що вивчатимемо
ньому протягом хвилинки у тиші. Якщо Активне співпереживання означає, що
вам більше підходить заземлення, ми мусимо думати про те, що найкраще
можете попрактикувати його. (Зробіть для іншої людини, і брати на себе відпові-
паузу.) дальність за неї.
зосередьтеся на цьому відчутті. Якщо Жодних.
на іншій частині тіла, яка почувається Схема дій
краще. (Зробіть паузу.) • Поясніть, що зараз ви читатимете
• Тепер зосередьмося на диханні. розповідь і просите учнів та учениць
Спробуймо простежити за тим, як ми простежити за моментами доброти
вдихаємо і видихаємо. і співпереживання.
• Якщо вам некомфортно стежити за • Попросіть дітей піднімати руки, коли
диханням, можете повернутися до вони помічатимуть моменти доброти
практики ресурсності або заземлення. або співпереживання. Коли хтось
(Зробіть паузу на 15–30 секунд.) підніматиме руку, просіть розповісти,
• Якщо ви відволікаєтеся, спробуйте що саме вони помітили.
потримати увагу на диханні. Може- • Після прочитання поставте класові
те порахувати свої вдихи й видихи. кілька підсумкових запитань.
30–60 або більше.)
ся вголос.)
Урок 4 | Вивчаємо активне співпереживання 261
АЛІСА ВИЛАЗИТЬ НА ДЕРЕВО — Можливо, — погодилася учителька. —

Якось Тереза бавилася на шкільному Але якщо ніхто їй не скаже, вона не
майданчику з Тарасом і Артуром. Вона знатиме. А наступного разу може упасти
побачила Алісу, молодшу дівчинку, яка і забитися.
сама видиралася на дерево. — Я не хочу, щоб так сталося, — сказала
Коли діти повернулися до школи, їхня Тереза. — Обов’язково передам їй завтра.
учителька, Ольга Володимирівна, запи-
Запитання
тала, що вони робили надворі.
• Що в цій розповіді здалося вам цікавим?
— Ми бавилися з м’ячем, а ще я бачила,
як дівчинка з іншого класу забиралася • Чому Артур засмутився, коли почув,
на дерево, — сказала Тереза. — Наступно- що не можна лазити по деревах?
го разу я теж так зроблю! • Чому у школі придумали правило, яке
На обличчі Ольги Володимирівни з’яви- забороняє дітям лазити по деревах?
лася стривоженість. • Чому Тереза не хотіла сказати Алісі,
— Це небезпечно. Минулого року одна що не можна лазити по деревах?
учениця упала з дерева і травмувала • Чому Тереза передумала і вирішила
собі руку. Тому ми впровадили правило: повідомити Алісі про шкільне правило?
учням і ученицям заборонено вилазити
на дерева. • Як гадаєте, Терезі байдуже до Аліси
чи ні? Чому?
На цих словах засмутився Артур.
«От підлість, — подумав він про себе. — Приклад проведення
Але ж лазити по деревах весело!»
• Ми з вами уже говорили про доброту
Ольга Володимирівна запитала Терезу: і про те, що вона може бути рисою
— А скільки років дівчинці, яка дерлася характеру людини.
на дерево? • Пам’ятаєте нашу бесіду про те, що
— То була Аліса, — відказала Терезка. — Вона іноді приємні слова від когось можуть
ще маленька. Ходить до молодшого класу. бути не проявом доброти, якщо мають
на меті обманути.
Тоді Ольга Володимирівна сказала:
• Зараз я прочитаю вам розповідь і хочу,
— Отже, ти можеш їй допомогти. Як по- щоб ви простежили, чи знайдуться
бачиш її наступного разу на майданчику, у ній моменти доброти. Деякі з них
будь ласка, скажи їй не лазити по дере- можуть бути прихованими.
вах, бо таке правило нашої школи. Я теж
перекажу їй, коли побачу. • (Прочитайте розповідь. Коли учні
й учениці підніматимуть руки, просіть
— Але їй це може не сподобатися, — пояснити, у чому вони вбачили добро-
зауважила Тереза. — Вона може роз- ту. Після прочитання поставте дітям
сердитися на мене і подумати, що я
запитання, подані вище.)
спеціально так кажу, щоб дошкулити.
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 10 хвилин роль Аліси, скажіть: «Ти — Аліса. Тобі
Вправляння в активному співпереживан- дуже хочеться вилізти на дерево!».
ні через рольову гру Учневі / учениці, який / яка грає Ольгу
Володимирівну або Терезу, поясніть:
Огляд «Ти хвилюєшся за Алісу, бо не хочеш,
Під час вправи учнівство розіграє про- щоб вона впала і забилася». Тим, хто
довження розповіді в ролях, щоб на виконує роль Артура, скажіть: «Тобі
практиці спробувати, як говорити іншій здається, що це підло й нечесно —
людині «ні» з міркувань співпереживання забороняти дітям вилазити на дере-
і доброти та як воно чути «ні» від когось ва». Поясніть, що говоритимуть вони
із тих самих міркувань. почергово.
• Скажіть «Починаємо!» і розпочинайте
рольову гру. Запитуйте кожного пер-
• Для співпереживання іноді потрібно сонажа по черзі, що вони хочуть сказа-
сказати «ні» або стати комусь на заваді. ти чи зробити.
• Є різниця між упертістю (стоянням • Після того, як усі висловилися, завер-
на своєму) та підлою чи недоброю шіть розігрування сценки. Поставте
поведінкою. підсумкові запитання.
Матеріали для уроку • Викличте нових охочих і проведіть

новий раунд.
Жодних; за бажання можете підготувати
картки з діалогами. Підказки для вчительства
Схема дій • На допомогу учнівству можете викори-

стати картки з діалогами, подані на-
• Для кожного раунду рольової гри про- прикінці уроку. Ті, хто грає ролі Аліси
сіть зголоситися добровольців із класу. або Артура, можуть обирати фрази
Діти можуть вибирати одну з чотирьох з першого набору карток, а виконавці /
ролей: Аліси, Терези, Ольги Володими- виконавиці ролей Ольги Володими-
рівни або Артура. Можна розігрувати рівни і Терези — з другого. Дайте дітям
сценку між Алісою та будь-якою кількі- можливість вибрати, що вони хочуть
стю інших персонажів (двома, трьома, сказати, а іншій стороні — можливість
чотирма), але найкраще виконувати відповісти. Після цього перша сторона
вправу так, щоб хоч хтось грав роль може вибрати нову картку і продов-
Аліси. жити рольову гру. (Щоб завершити, не
• Поясніть, що наступного дня Аліса обов’язково використати усі картки.)
знову збирається видертися на дерево Після однієї–двох карток діти можуть
на шкільному подвір’ї. спробувати вести діалог самостійно.
• Упевніться, що учні й учениці зрозу- • Інший варіант використання карток —
міли свої ролі. Дитині, яка виконує як підказки для учнів / учениць, які зго-
лосилися зіграти роль, але не знають, Матеріали для уроку

що говорити. У такому випадку можете
дати їм можливість вибрати картку або
самі запропонуйте фразу з карток. • папір;
• Для цієї вправи не подаємо прикладу • приладдя для малювання кожній дитині.
проведення, але пропонуємо картки
для діалогу та запитання для обгово-
рення. • Ми прочитали розповідь, у якій Терезі
довелося сказати Алісі, що по деревах
Запитання для рольової гри лазити не можна.
(Зверніть увагу: ці запитання можна • Тереза зробила це не тому, щоб до-
застосувати для кожного з персонажів, шкулити, а щоб проявити доброту.
а не лише зазначених у формулюванні.) Вона взяла на себе відповідальність,
• Що Тереза могла би сказати Алісі? бо хотіла захистити Алісу.
• Що Аліса могла би відповісти їй? • Хвилину подумаймо над тим, чи тра-

плялися подібні ситуації в нашому
• Як, по-твоєму, почувається Тереза?
житті.
• Як, на твою думку, почувається зараз
• Що означає «захищати когось»? Якщо
Аліса?
ви бачите малу дитину, яка бавиться
• Як гадаєш, чого потребує зараз Тереза? біля вогню, і кажете їй, щоб відійшла
від багаття, чи просто забираєте її
• Чого, по-твоєму, потребує зараз Аліса?
звідти, ви захищаєте її від травму-
• Як гадаєш, Тереза проявляє доброту вання. Ви робите це не для того, щоб
до Аліси? перешкодити її забавам, а щоб про-
явити доброту.
РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 6 хвилин • Пригадали подібні приклади зі свого
життя? Чи були у вас ситуації, коли ви
Огляд захистили когось чи хтось — вас?
Учнівство порозмислить над прикладами • Може, це була домашня тваринка,
із власного життя, коли доброта і співпе- і ви захистили її тим, що тримали
реживання означають «розуміти потреби у спеціальному місці. Або пильну-
і брати на себе відповідальність за іншу вали когось із родини — наприклад,
людину чи тварину, щоб захистити їх». брата чи сестричку — або друзів.
(Попросіть дітей поділитися своїми
прикладами.)
Активне співпереживання передбачає
• Тепер посидьмо хвильку в тиші
розуміти потреби іншої людини і брати
й подумаємо про ситуацію, коли ми
на себе відповідальність захистити її
захистили когось або хтось захистив
та допомогти їй.
нас. Можете заплющити очі під час

роздумів.
• Тепер намалюймо те, що пригадали.
Якщо вам нічого не спало на думку
із власного життя, можете малювати
уявну ситуацію або історію про Терезу
й Алісу. На малюнку має бути той чи
та, хто допомагає і захищає, і той чи та,
кого захищають.
• (Виділіть дітям час на малювання.
Після завершення вправи поділіться
думками.)
• Як ви себе почували, коли думали про
ситуації, у яких вас захищали? Чи звер-
нули увагу на пов’язані з цим тілесні
самовідчуття?
• Чому важливо, щоб ми захищали одне
одного?
• Чи можете ви пригадати ситуацію,
коли хтось сказав вам не робити чо-
гось, але пізніше ви зрозуміли, що це
було не зозла, а з доброти?
• Що ви дізналися або подумали на цьому
уроці такого, що хотіли б запам’ятати?
КАРТКИ З ДІАЛОГАМИ
Набір № 1: Аліса / Артур
Хочу лазити по деревах! Дякую, що турбуєшся про

Це весело! мене.
Я дуже засмучуся, якщо Розумію, чому дітям

мені не дадуть вилізти не дозволяють лазити
на це дерево! по деревах.
Я не розумію.
Набір № 2: Тереза / Ольга Володимирівна
Ми за тебе хвилюємося. Минулого року учениця

впала і забилася.
Ні, на дерево вилазити Шкільні правила заборо-

не можна. няють дітям лазити
по деревах.
Якщо полізеш, то можеш Я не хочу тобі дошкулити,

упасти і травмуватися. я про тебе турбуюся.
266
7
РОЗДІЛ 7
Це наша
спільна справа
268 Рання початкова школа | Розділ 7 | Це наша спільна справа | Огляд
Огляд
Ми живемо у світі, який постійно ускладнюється. Небайдужості та співпереживання
вже недостатньо для ефективної та етичної взаємодії між людьми. Потрібні добрі
наміри плюс відповідальне прийняття рішень, яке ґрунтується на ширшому розумінні
систем, у межах яких ми живемо. Учнівство потрібно готувати давати собі раду щодо
комплексних питань — це допоможе їм краще розуміти довколишній світ та ефективні-
ше з ним взаємодіяти.
У сьомому розділі навчальної програми СЕЕН ідеться про системи та системне мис-
лення. Ці теми вже не зовсім нові для учнівства, оскільки про них говорили в попе-
редніх розділах. У першому, наприклад, діти малювали схему взаємозалежності, яка
показує, скільки речей та людей пов’язані з одним предметом чи подією. У третьому
та четвертому розділах діти вивчали, що емоції виникають із певних причин та в кон-
тексті і що іскра може перетворитися на лісову пожежу, яка нищить усе на шляху.
Системне мислення вбудоване в різні частини навчальної програми, але в цьому
розділі говоритимемо про нього безпосередньо.
Що таке системне мислення?

СЕЕН визначає системне мислення як «розуміння того, що люди, речі та події взає-
мозалежні з іншими людьми, речами та подіями і взаємопов’язані з ними складною
мережею причиново-наслідкових зв’язків».
Можливо, звучить складно, але навіть малі діти мають вроджену здібність до систем-
ного мислення. І хоч вони поки не використовують слово «система», та все ж мають
інтуїтивне розуміння того, що їхня сім’я або домашня обстановка є складними одини-
цями зі специфічною динамікою. Не всім у сім’ї чи класі подобаються ті самі речі, не всі
поводяться однаково — і якщо змінити один елемент у таких системах, це вплине на
решту елементів. Освіта мусить виділити цю вроджену здібність до системного мис-
лення в дітях та відточувати її через практичне використання.
Система — це те, складові чого взаємопов’язані між собою. Вона є комплексною,
тобто складною, її неможливо звести до єдиного процесу; вона динамічна, тобто її
складові постійно змінюються, і навіть правила системи загалом теж із часом можуть
змінитися. Хороші приклади системи — людське тіло й екосистема. Натомість купа
непраного одягу на підлозі не видається нам системою, адже її частини начебто не
пов’язані одна з одною.
Що цікаво, системне мислення не обов’язково стосується виключно тих груп речей, які
можна назвати власне словом «система». Натомість це мислення можна застосувати до
будь-якого предмету, процесу чи події, бо це радше підхід до сприйняття речей. Харак-
терною рисою цього підходу є те, що він не вважає речі відокремленими й статичними
Розділ 7 | Це наша спільна справа | Огляд 269
одиницями, а інтерактивними та динамічними елементами певного контексту — тобто

взаємозалежними складовими ширшого і складнішого цілого. Із такого погляду купа
одягу теж може бути системою: наприклад, волога з однієї речі починає просочуватися
на інші, і з часом там з’являється грибок, який розповсюджується на всю купу. Проти-
лежним до системного є мислення, яке вважає речі статичними, незалежними, непов’я-
заними між собою одиницями.
Уміння скеровувати процес мислення в потрібне річище — і відточування цього вмін-
ня — і є причиною, чому системне мислення включене до програми СЕЕН. Не обов’яз-
ково напряму розказувати учнівству про системи. Як пишуть Деніел Ґоулмен і Пітер
Сенґе, системного мислення можна навчати простими способами: давати можливість
дітям працювати й учитися разом, підтримувати їхню зосередженість на узгодженні
дій та спільному обдумуванні та створювати нагоди навчатися одні від одних1. Але ж ці
принципи і так вбудовані в кожен розділ навчальної програми СЕЕН. Ваше учнівство
дійде до сьомого розділу вже з деякими навичками системного мислення, а під час
його проходження тільки поглибить їх.
Системне мислення й етична залученість

Іноді учнівство навчають аналізувати системи без чіткого пояснення базових людських
цінностей та етичної залученості. Натомість у СЕЕН одним із основних мотивів вклю-
чення системного мислення до програми було те, що воно є важливою складовою
етичного та відповідального прийняття рішень. Якщо постійно приймати рішення,
не думаючи про довготривалі наслідки для себе та інших, ці рішення можуть виявитися
корисливими й невідповідальними. Програма СЕЕН не нав’язує жодної етики як набору
обов’язкових до виконання правил. Натомість програма навчає учнівство вдумливо
приймати рішення й розуміти вплив, який ці рішення можуть мати на них самих і на ін-
ших. Системне мислення підсилюється в поєднанні з емпатією і турботою до всіх сторін
ситуації, а також із визнанням спільності з людством. Крім того, учнівству важливо знати,
що їхні рішення й дії важать і можуть мати ефект поза колом найближчого спілкування.
Уроки
У першому уроці, «Щоб виховати дитину, потрібна ціла громада», ми повертаємося
до ідеї взаємозалежності, про яку йшлося в першому розділі. Це — ключ до розуміння
систем. На прикладі свого однолітка учні й учениці проговорять різні форми турботи
й підтримки, потрібні дитині, щоб вирости до їхнього віку. Розуміння цінності турботи,
яку дитина отримувала й досі отримує щодня, допомагає учнівству зрозуміти, що вони
не самі, що їх цінують і що можна впевнено рухатися вперед, знаючи, що інші тебе
підтримують. А ще це є свідченням того, що всі люди живуть у системному контексті,
який їх формує.
1 Ґоулмен, Д., Сенґе, П. Потрійний фокус.

270 Рання початкова школа | Розділ 7 | Це наша спільна справа | Огляд
У другому уроці діти знайомляться з поняттями «система» і «системне мислення».

Спершу їм показують візуальні приклади простих системних процесів — для цього
можна використати найрізноманітніші предмети й набори предметів. Потім учениці
й учні визначають системи за допомогою «Списку контрольних запитань». Його мож-
на застосувати до аналізу будь-якої людини, предмета чи події з погляду системного
мислення. І насамкінець вони аналізують школу як систему, розпізнають у ній різних
людей і те, як школа пов’язана з ними й залежить від них.
На третьому уроці учнівство за допомогою простої розповіді дізнається про замкнені
кола. Замкнене коло (або петля зворотного зв’язку) — це циклічний процес, який наро-
стає до тих пір, поки його не перерве щось іззовні або зсередини. У розповіді, наве-
деній як приклад, двоє дітей поводяться одне з одним не дуже добре, і так виникає
негативне замкнене коло. Пізніше в цій же історії двоє інших дітей проявляють одне
до одного взаємну доброту, і це скріплює їхню дружбу позитивним замкненим колом.
У четвертому уроці учнівство дізнається, що замкнені кола здатні впливати не лише
на безпосередніх учасників, а й на цілі системи. На основі історії з попереднього уро-
ку діти малюватимуть схеми взаємозалежності, на яких буде видно вплив подібних дій
на систему. Учнівство подумає, як їхні дії можуть приводити до виникнення замкнених
кіл і на кого це може вплинути.
Ці уроки охоплюють базові поняття й підходи системного мислення й вибудовують
фундамент для підсумкового проєкту, який допоможе закріпити вивчене та дасть
дітям змогу втілити це на практиці щодо конкретного питання.

Коли учнівство навчиться розпізнавати замкнені кола та системи й зображати їх
на мапах взаємозалежності, вони зможуть використовувати ці навички знову й знову
та знаходити їм нові застосування. Цими методами можна скористатися під час викла-
дання історії, соціальних наук, точних наук та інших предметів. Заохочуйте учнівство
бачити системи в їхньому житті та навчанні. Нехай починають зі створення схем вза-
ємозалежності та замкнутих кіл для того, що їх цікавить. А з практикою вони краще
засвоять цей тип мислення.

Вам краще вдаватиметься підтримувати вроджену схильність до системного мислен-
ня серед ваших учнів і учениць, якщо ви самі практикуватимете системне мислення.
Заохочуємо вас регулярно роздумувати над поняттями, викладеними в цьому розділі.
Буває, думки про системи, у яких ми живемо, знеохочують нас, бо ми не відчуваємо
в собі сил змінити цілу систему. Особливо це стається тоді, коли ми думаємо про масш-
табні системи, у яких живемо, де дії однієї людини начебто мало що значать. Заохочу-
ємо вас почати з незначних прикладів систем і замкнених кіл — у родині, у взаєминах
Розділ 7 | Це наша спільна справа | Огляд 271
із друзями або в класі. Чи зможете ви побачити тут системи й замкнені кола? Що буде,
якщо спробувати внести зміну в це коло або змінити негативне на позитивне? Не засму-
чуйтеся, якщо спершу ці експерименти вас ні до чого не приводитимуть.
Так само можна шукати немасштабні приклади взаємозалежності. Чи можете згадати
ситуацію, коли ви почали з чогось дуже малого, а в результаті отримали велику зміну
в житті? Спробуйте поекспериментувати й подивитися, що вийде, якщо впровадити
якусь невелику зміну вдома, у класі чи в школі. Скільки часу знадобилося на появу
наслідків — кілька днів чи тижнів?
На платформі СЕЕН для підготовки освітян і освітянок можна знайти більше ресурсів
для освоєння системного мислення.
«Потрійний фокус: Новий підхід до освіти» Деніела Ґоулмена і Пітера Сенґе.
Дата:

Цим листом повідомляємо, що ваша дитина починає вивчати останній розділ про-
грами СЕЕН, «Це наша спільна справа».
При проходженні сьомого розділу ваша дитина дізнається про системи й системне
мислення. Системне мислення — це розуміння, що люди, речі та події існують у взаємо-
зв’язку з іншими людьми, речами й подіями. Суть системного мислення можна звести
до обдумування взаємозв’язків загалом. Звучить складно, але провідні психологи і пси-
хологині, освітяни й освітянки вважають, що навіть малі діти мають вроджену здібність
до системного мислення. Хай вони не використовують слово «система», та все одно
розуміють, що їхня родина чи дім — це складний набір взаємин. Не всі в сім’ї чи класі
люблять те саме чи діють однаково, і якщо змінити один елемент системи, це може
вплинути на всі інші.
Система — це те, що складається з частин, і ці частини пов’язані одна з одною так,
що якщо змінити одну з них, це вплине на інші чи навіть цілу систему. Ваша дитина
вчитиметься простому підходові до систем — за допомогою списку контрольних
запитань. Було б добре, якби ви допомогли їй розвивати системне мислення й помі-
чати речі вдома та на вулиці, які можна перевірити на «системність» за допомогою
цих запитань.
Список контрольних запитань:
• Чи складається це з частин? Яких саме?
• Чи пов’язані складові частини між собою? Яким чином?
• Якщо змінити один складник, чи зміняться інші? Як?
• Чи пов’язані складники з чимось, що є назовні системи? Як саме?
• У першому розділі діти вивчали концепції доброти і щастя.
• У другому розділі діти вивчали важливу роль тіла, особливо нервової системи,
для щастя і благополуччя людини.
• У третьому розділі діти вивчали тему уваги — чому це важливо, як її тренувати
та як бути уважними до самих себе.
• У четвертому розділі діти знайомилися з темою емоцій, їх виникнення та вміння
орієнтуватися в них.
• У п’ятому розділі йшлося про поціновування відмінностей та спільності з людством.
Діти познайомилися з практикою вдумливого слухання.
• У шостому розділі учнівство освоювало поняття й навички позитивної розмови
з собою, прощення, співпереживання до себе та співпереживання до інших.
Додаткове читання (англійською)
Нагадуємо, що структура навчальної програми СЕЕН, про яку йдеться у «Ме-
тодичних вказівках до СЕЕН», пояснює цілу навчальну програму. Англійською
з ними можна познайомитися на сайті www.compassion.emory.edu, а україн-
ською — www.edcamp.ua/seelearning.

274
РОЗДІЛ 7 Це наша спільна справа
УРОК
Щоб виховати дитину, потрібна
1 ціла громада
Мета уроку
Учні й учениці на прикладі дитини сво- приводить дітей до усвідомлення, що

го віку визначать різні форми догляду вони не самі, що їх цінують і що вони
й підтримки, які їм потрібні, аби виро- можуть упевнено рухатися вперед,
сти до такого віку, і так познайомляться знаючи, що їх підтримують. Турбота
зі взаємозалежністю, життєво важли- інших є також свідченням того, що всі
вим аспектом системного мислення. люди живуть у межах і перебувають
Розуміння і цінування того, що вони під впливом системного контексту.
щодня отримують потрібну турботу,
• назвуть прояви доброти, турботи
й підтримки, яку дитина отримує
в процесі зростання;
• познайомляться із системним
мисленням через розуміння того, Поціновування взаємозалежності
що людина залежить від багатьох
членів і членкинь громади й перебу-
ває під їхнім впливом. Матеріали для уроку
• чотири великі аркуші паперу або
дошку, на яких можуть малювати
35 хвилин
і учитель / учителька, і учнівство;
• постери щодо турботи про дітей
різного віку, створені учнями й уче-
ницями під час цього уроку;
• аркуші та приладдя для письма /
малювання кожній дитині.
Урок 1 | Щоб виховати дитину, потрібна ціла громада 275

Як ви хочете відчувати своє тіло? Що таке турбота і якою ми її знаємо?
• Спершу сядьмо зручно та рівно, спину Огляд

Під час цієї вправи учнівство поговорить
про поняття «турботи», наведе конкретні
приклади того, про що вони турбуються,
• Тепер оберіть один із ресурсів зі свого і людей, які турбуються про них.
набору або ж уявіть новий: щось, від
чого ви почуваєтеся краще, безпечні- Що вивчатимемо
ше, щасливіше.
• Ми схильні турбуватися про те, що
• Тепер давайте подумаємо про цей вважаємо цінним.
ресурс і спробуємо зосередити всю
• Кожен і кожна з нас протягом життя
увагу на ньому протягом хвилинки
отримує турботу від багатьох інших
в тиші. Якщо вам більше підходить
людей.
заземлення, можете попрактикувати
його. (Зробіть паузу.) Матеріали для уроку
• Що ви помічаєте у своєму тілі? Якщо Жодних.
зосередьтеся на цьому відчутті. Якщо Схема дій
Обговоріть із учнівством значення тур-
боти на кількох конкретних ситуаціях.
У прикладі проведення вправи, поданому
• Тепер зосередьмося на диханні. нижче, є запитання для обговорення,
Спробуємо простежити за тим, як ми які можна поставити дітям.
• Якщо вам некомфортно стежити за Підказки для вчительства
диханням, можете повернутися до Дозвольте учнівству задавати напрям
ресурсності або заземлення. (Зробіть обговорення.
паузу на 15–30 секунд.)
• Якщо відволічетеся, спробуйте потри-
мати увагу на диханні. Можете пора- • Отже, ми щойно провели «розігрів» —
хувати свої вдихи й видихи. (Зробіть потурбувалися про себе, дозволивши
паузу трохи на довше: секунд 30–60 собі заземлитися й заспокоїтися.
• Що означає «турбуватися» про когось
• Завершуймо вправу, розплющуймо чи щось?
• Про яких людей чи які речі ви тур-
буєтеся? (домашні тварини, рослини
ся уголос.)
276 Рання початкова школа | Розділ 7 | Це наша спільна справа
або сад, молодші брати / сестри, дідусі Матеріали для уроку

та бабусі тощо)
• Які приклади турботи про цих людей
• чотири великі аркуші паперу або
чи речі ви можете назвати?
дошку, на яких можуть малювати
• Чому ми турбуємося про когось або і учитель / учителька, і учнівство.
щось? (бо цінуємо їх, бо для нас це
важливо, бо любимо їх) Схема дій
• А як турбуються про нас? Хто це ро- • Скажіть класові, що зараз ви будете

бить? Як вони це роблять? згадувати всіх людей, які допомагають
виховати дитину, і все, що потрібно
• Як гадаєте, чи могли би ви порахувати,
для її виховання, забезпечення, захи-
скільки людей турбувалися про вас
сту, годування, одягання й турботи.
протягом вашого життя?
Ви розглянете чотири етапи розвитку:
• Дякую, що взяли участь у цьому обго- (1) вагітність, (2) вік немовля (від народ-
воренні. Зараз ми виконаємо вправу, ження до року), (3) вік малюка (від двох
яка допоможе ще краще зрозуміти, до чотирьох років) та (4) ранній шкіль-
що таке турбота. ний вік (від п’яти до семи років, вік
вашого учнівства).
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 15 хвилин • Посередині першого аркуша нама-

люйте вагітну жінку. Запитайте учнів
Огляд та учениць, хто турбується про дитину
Ця вправа дає учнівству можливість й чого вона потребує на цьому етапі.
з’ясувати, скільки людей, любові, праці Або запишіть сказане ними, або за-
та енергії потрібно, щоб доростити дити- пропонуйте їм намалювати тих, хто
ну до віку п’яти–семи років (віку вашого турбується і що потрібно дитині на
учнівства). Ця вправа схожа на малюван- цьому етапі.
ня взаємозалежності, яке діти виконува- • Після цього попросіть учнівство біля
ли в першому розділі. кожної ролі написати, яку саме турботу
чи підтримку вона надає для життя
Що вивчатимемо і процвітання дитини.
• Для виховання однієї дитини потрібно • Повторіть ці кроки для інших трьох
чимало турботи від багатьох людей. етапів.
• Турбота інших дає нам можливість • Попросіть клас подивитися на всі чоти-
жити, процвітати й бути здоровими ри етапи. Запитайте, що вони підмітили
та щасливими. про ці малюнки.
• Зазвичай люди турбуються просто так, • Якщо в дітей немає ідей, поставте їм
не очікуючи нічого навзаєм. такі запитання:
o Чи очікують від дитини чогось у від- • Якщо матимете час, можете намалю-
повідь на турботу? Ні, не очікують. вати чотири етапи життя дитини ще
Турбота про дітей — це радість та до початку уроку.
відповідальність дорослих. Звісно,
• Якщо ваші учні й учениці готові, може-
різні діти отримують різну кількість
те спробувати цю вправу в невеликих
та різні форми турботи; можливо,
групках, поділивши етапи життя між
комусь її отримати складніше. Але
групами. Після того, як групки про-
в житті кожної дитини є дорослі,
ведуть мозковий штурм і намалюють
які намагаються надати цій дитині
постери, попросіть їх поділитися —
максимальну турботу, на яку здатні.
або вербально, або виставленням
o Якщо залишиться час, обговоріть із робіт на розгляд усього класу.
класом фразу, винесену в назву уро-
ку («Щоб виховати дитину, потрібна Приклад проведення
ціла громада» — перефразоване аф- • Одна з особливостей людини — потреба
риканське прислів’я «Щоб виховати в турботі та уміння цінувати здатність
дитину, потрібне ціле селище»). турбуватися про інших. Із моменту на-
родження ми покладаємося на турботу
інших — що нас доглянуть і створять
• Урахуйте, що під час вправи діти мо- безпечні та комфортні умови життя.
жуть назвати одні типи турботи, яку
• І дітьми, і в старшому віці ми теж
вони отримують (їх годують, одягають,
можемо показувати турботу до інших
доглядають тощо), і впустити інші (вони
людей із нашого оточення й не тільки.
отримують подарунки, мають обох
Подумаймо про своїх рідних, своє опі-
батьків, мають велику люблячу родину,
кунство, сусідство, друзів і подруг, чиї
стабільне житло тощо). Деякі з ваших
вчинки свідчать про їхню турботу про
учнів і учениць могли пережити розста-
нас, а також про свою турботу про
вання з кимось із сім’ї чи інший непро-
них. Почнімо з ранків. Як люди прояв-
стий досвід. Не варто зводити вправу
ляють турботу одні до одних уранці?
до порівняння, що одні отримують
більше, а інші менше; натомість варто
говорити про базову турботу, яку всі • А ввечері? Як ми проявляємо турботу
точно отримують у цьому віці. Намагай- одні до одних увечері? (Зробіть паузу.
теся зосередити увагу дітей на тому, Виділіть час на те, щоб поділитися
що отриману турботу варто цінувати. думками.)
Якщо в учнів / учениць виникнуть • Чудово. Тепер давайте подумаємо про
складні емоції, пам’ятайте про навички всіх людей, які потрібні для виховання
стійкості — ресурсність, заземлення однієї дитини. Почнімо з вагітної мате-
і стратегії «Миттєва допомога!», — які рі та її майбутньої дитини. Я намалюю
учнівство може використовувати за їх ось тут. (Намалюйте вагітну жінку на
першої необхідності. великому аркуші паперу.)
• Хто турбується про дитину на цьому і здоров’я вони надають? (Проведіть

етапі? (Запишіть / намалюйте учнівські лінії від кожної записаної ролі та запи-
ідеї або запросіть їх це зробити.) шіть учнівські ідеї проявів турботи.)
• Тепер давайте подумаємо, що кожен • Чудові думки! Перейдімо до наступ-
і кожна з цих людей робить для дити- ного етапу життя, від п’яти до семи
ни — яку саме підтримку чи турботу років. Це вже дитина, я намалюю її
вони надають малюку, щоб він жив тут. (Намалюйте дитину на наступному
і почувався добре? (Проведіть лінії великому аркуші.)
від кожної записаної ролі та запишіть
• А на цьому етапі життя, від п’яти до
учнівські ідеї проявів турботи.)
семи років, хто турбується про дитину?
• Чудові ідеї! Перейдімо до наступного (Запишіть / намалюйте учнівські пропо-
етапу життя дитини — від народження зиції або запросіть їх зробити це.)
до року. Я намалюю дитинку ось тут.
• Тепер подумаймо, що кожен і кожна
(Намалюйте немовля на наступному
з цих людей роблять для малюка — яку
великому аркуші.)
турботу й підтримку для його життя
• А на цьому етапі життя, від народжен- і здоров’я вони надають? (Проведіть
ня до року, хто турбується про дитину? лінії від кожної записаної ролі та запи-
(Намалюйте / запишіть думки учнівства шіть учнівські ідеї проявів турботи.)
або запросіть їх зробити це.)
• Дякую! Тепер подивімося на всі чоти-
• Тепер давайте подумаємо, що кожен ри етапи разом. Що вам упадає у вічі
і кожна з цих людей роблять для не- на цих малюнках? (Виділіть час на
мовляти — яку турботу й підтримку для розглядання й обговорення.)
життя і здоров’я дитяти вони надають?
• Чого очікують від дитини за всю цю
(Проведіть лінії від кожної записаної
турботу? Нічого не очікують. Турбота
ролі та запишіть учнівські ідеї проявів
про дітей — це радість та відповідаль-
турботи.)
ність дорослих. Звісно, різні діти отри-
• Чудові думки! Перейдімо до наступно- мують різну кількість та різні форми
го етапу життя, від двох до чотирьох турботи; можливо, комусь її отримати
років. Це уже малюк, я намалюю його складніше. Але в житті кожної дитини
тут. (Намалюйте дитину на наступному є дорослі, які намагаються надати цій
великому аркуші.) дитині максимальну турботу, на яку
здатні.
• А на цьому етапі життя хто турбується
про дворічного чи чотирирічного ма-
люка? (Запишіть / намалюйте учнівські
пропозиції або запросіть їх зробити це.)
• Тепер подумаймо, що кожен і кожна
з цих людей роблять для малюка — яку
турботу й підтримку для його життя
РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 7 хвилин Схема дій

Проведіть рефлексійну практику за
Огляд
допомогою прикладу, запропонованого
Під час рефлексійної практики учнівство нижче.
застосує підхід із попередньої вправи до
власного досвіду: запише або намалює Приклад проведення
всіх людей, які турбуються чи турбува-
• У центрі аркуша напишіть своє ім’я
лися про них від народження, і подумає
або намалюйте себе. (Виділіть дітям
про прояви цієї турботи. Учні й учениці
одну хвилину.)
зчитуватимуть свої тілесні самовідчуття
під час виконання вправи й опісля мати- • Подивіться на наші постери про дітей
муть можливість за бажанням поділитися різного віку або подумайте про влас-
з іншими. ний досвід і виберіть одну людину
й один прояв турботи. Зараз ми буде-
Що вивчатимемо мо їх описувати або малювати. (Виді-
літь дітям кілька хвилин на малювання.)
• Для виховання однієї дитини потрібно
чимало турботи від багатьох людей. • Якщо хочете, можете зобразити
більше людей і більше різних проявів
• Зазвичай люди турбуються просто так,
турботи.
не очікуючи нічого навзаєм.
• Якщо учнівству важко даються ідеї
• Ми схильні турбуватися про те, що вва-
для малювання, допоможіть їм запи-
жаємо цінним.
таннями: «Хто допомагав вам збирати-
• Турбота інших дає нам можливість ся уранці? Хто приготував ваш сьогод-
жити, процвітати й бути здоровими нішній обід? Хто вас сьогодні навчав?
та щасливими. Як вам допомагають увечері?»
• Кожен і кожна з нас протягом життя • А тепер спробуйте полічити: скільки
отримує турботу від багатьох інших людей потурбувалися про вас сьогодні
людей. (або вчора)? Як гадаєте, скільки людей
турбувалися про вас протягом вашого
життя? (Виділіть дітям одну хвилину.)
• Що ви відчували у своєму тілі, коли
• створені учнями й ученицями постери виконували цю вправу? Чи помітили
щодо турботи про дитину на різних приємні або нейтральні самовідчуття?
життєвих етапах;
• Якими зі своїх роздумів ви би хотіли
• папір і приладдя для малювання / поділитися з класом? Чи спали вам
письма кожній дитині. на думку якісь цікаві висновки або
ідеї? (Виділіть час на обговорення.)
• Як вам наші сьогоднішні роздуми
й розмови про турботу?
• Сьогодні ви озвучили стільки чудо-
вих ідей про те, як люди проявляють
турботу одне одного. Готуючись до
(назвіть наступну вправу), подумайте
хвильку про те, як ми можемо про-
явити доброту й турботу під час (цієї
вправи). (Зробіть паузу.)
• Коли матимете ідею, підійміть уго-
ру великий палець. (Зробіть паузу.)
Чудово!
281
УРОК
Знайомимося із системним
2 мисленням
Мета уроку
Під час уроку учнівство познайомить- для виявлення систем. Потім діти про-
ся з основними принципами систем- аналізують школу як систему й погово-
ного мислення, використовуючи рять про ролі різних людей у ній.
простий список контрольних запитань
• спробують практикувати системне
мислення за допомогою списку кон-
трольних запитань;
• зрозуміють, чому їхня школа — теж
система, і розберуться в тому, хто Поціновування взаємозалежності
чим у ній займається;
• намалюють свою школу як систему.
• великі аркуші паперу;
30 хвилин
• маркери;
• роздрукований список контрольних
запитань, поданий наприкінці уроку.

Як ви хочете відчувати своє тіло? Що таке системне мислення?
• Спершу сядьмо зручно та рівно, спину Огляд

Під час презентації учнівство познайо-
миться з основними принципами систем-
ного мислення за допомогою простого
• Оберіть один із ресурсів зі свого набо- списку контрольних запитань.
ру або ж уявіть новий: щось, від чого
ви почуваєтеся краще, безпечніше, Що вивчатимемо
щасливіше.
• Система — це щось, що складається
• Тепер давайте подумаємо про цей з частин, пов’язаних між собою.
ресурс і спробуємо зосередити всю
• Коли ми шукаємо зв’язки між речами,
увагу на ньому протягом хвилинки
ми практикуємо системне мислення.
в тиші. Якщо вам більше підходить
заземлення, можете попрактикувати • Ми оточені найрізноманітнішими
його. (Зробіть паузу.) системами!
• Що ви помічаєте у своєму тілі? Якщо Матеріали для уроку
зосередьтеся на цьому відчутті. Якщо Підготуйте:
вам зараз неприємно, то зосередьтеся • дошку або великі аркуші паперу;
• маркери;
• Тепер зосередьмося на диханні. • примірник списку контрольних запи-
Спробуємо простежити за тим, як ми тань, поданого наприкінці уроку.
Схема дій
• Скажіть учнівству, що сьогодні ви
за диханням, можете повернутися
говоритимете про системи. Дайте їм
до ресурсності або заземлення.
визначення системи.
o Система — це щось, що складається
• Якщо відволічетеся, спробуйте потри-
з частин. І частини ці пов’язані між
мати увагу на диханні. Можете пора-
хувати свої вдихи й видихи. (Зробіть собою. Якщо змінити одну частину,
паузу трохи на довше: секунд 30–60 зміниться уся система.
або більше.) • Запропонуйте візуальний приклад
• Завершуймо вправу, розплющуймо системи. Скажімо, викладіть будиночок
очі. На що ви звертали увагу? (Дайте із карт, кубиків або книжок. Запитайте
ученицям і учням можливість поділити- дітей:
ся уголос.)
Урок 2 | Знайомимося із системним мисленням 283
o Що станеться, якщо я витягну з са- • На завершення обговорення нагадай-

мого низу одну карту / кубик / книж- те дітям, що суть системного мислення
ку? Як це вплине на систему? в тому, щоб шукати зв’язки між склад-
никами.
• Якщо маєте ємність із водою та трохи
фарби, можете запитати:
o Що станеться, якщо я виллю цю
Майже все складається з частин і може
фарбу у воду? Чи змінить це всю
бути розглянуте як система. Наша мета —
систему?
навчити не умінню розрізняти, система
• Поясніть, що таке системне мислення: це чи ні, а особливому, системному підхо-
ду до речей, тому заохочуйте дітей, навіть
o Коли ми розглядаємо річ чи явище
коли вони пропонують для розгляду те,
та їхні складники, а тоді думаємо,
що не є системою як такою.
як вони між собою пов’язані, то
це — системне мислення. Мислити
системно означає розглядати щось
як систему. • Сьогодні ми дізнаємося про цікавий
спосіб мислення, який називається
• Покажіть учням і ученицям список
системним мисленням.
контрольних запитань, за допомогою
якого можна визначати, чи є щось • Система — це щось, що складається
системою. Використайте список, щоб з частин. І ці частини пов’язані одна
разом із дітьми проаналізувати ще кіль- з одною. Коли ми розглядаємо склад-
ка прикладів — скажімо, людське тіло, ники чогось цілого й обдумуємо зв’яз-
велосипед, автомобіль, групу друзів, ки між ними, ми практикуємо систем-
сім’ю тощо. не мислення.
o Контрольні запитання про систему: • Давайте подумаємо разом. Ваше тіло —

це система? Можемо скористатися
1. Чи складається система з частин?
такими запитаннями для перевірки:
Яких саме?
o Контрольні запитання про системи:
2. Чи пов’язані складові частини сис-
теми між собою? Яким чином? 1. Чи є у цього складники і які вони?
3. Якщо змінити один складник, 2. Чи складники пов’язані між собою?

чи зміняться інші? Як саме? Яким чином?
4. Чи пов’язані складники з чимось, 3. Якщо змінити один складник,

що є назовні системи? Як саме? чи зміняться інші? Як саме?
• Дайте учнівству можливість самим 4. Чи пов’язані складники з чимось,

запропонувати те, що можна розгляну- що є назовні системи? Як саме?
ти як системи. Перевірте кожну їхню • Подумаймо про інші приклади. Що ще
пропозицію за допомогою контроль- може бути системою? (Заслухайте при-
них запитань зі списку. клади класу. Розберіть щонайменше
один із них за допомогою контрольних від них. Скажіть, що сьогодні вони

запитань і з’ясуйте, чи є це системою. створять ще один малюнок, цього разу
Якщо вистачить часу, зробіть те саме про школу.
ще з кількома прикладами від класу.)
• Намалюйте схематичне зображення
Чимало речей є системами.
школи посередині великого аркуша
• Пригадуєте, системне мислення — паперу.
це шукати зв’язки. Щойно ми поч-
• Скористайтеся списком контрольних
немо шукати зв’язки, то побачимо,
запитань, щоб обговорити з учнів-
що системи — усюди!
ством, чи є школа системою.
• Поясніть, що зараз поговорите про
ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 15 хвилин складники школи як системи. Запи-
Школа як система тайте, які люди потрібні, щоб школа
працювала. Попросіть їх назвати бодай
Огляд
десяток реальних людей або посад,
Учнівство розгляне свою школу як систе- пов’язаних зі школою, потрібних у шко-
му та подумає про людей, залучених до лі або важливих для школи. Намалюйте
управління нею та підтримки її життєдіяль- або запишіть категорії / осіб, яких вони
ності. Діти зрозуміють, що ці люди потрібні запропонують.
школі, і побачать, що між ними спільного.
• Укажіть на певні групи людей на ма-
Що вивчатимемо люнку й запитайте учнів та учениць:
Чим ці люди схожі на нас? Чим відріз-
• Школу теж можна розглядати як няються? (Раніше ви вже говорили про
систему. це, тому діти могли би дати такі відпо-
• Школа покладається на багатьох різних віді: усі люди мають емоції та почуття,
людей, яких об’єднують спільні людські усі прагнуть щастя, усі хочуть доброго
переживання й емоції. ставлення до себе.)
• Нагадайте, що у списку контрольних
запитань є таке, яке стосується змін:
Підготуйте: чи зміниться вся система, якщо змінити
• дошку або великі аркуші паперу; один із її складників. Попросіть їх поду-
мати в такому ключі про кожну групу
• маркери.
людей, записаних на вашій схемі.
Схема дій
• Нагадайте учнівству про малюнок,
• Прикладами систем можуть бути: вело-
який вони робили разом під час
сипед, погода, сад, сім’я тощо. Збере-
проходження першого розділу, коли
жіть малюнок школи як системи, бо
вивчали взаємозалежність, нашу
він вам знадобиться для четвертого
пов’язаність із іншими та залежність
уроку цього розділу.
Урок 2 | Знайомимося із системним мисленням 285
• Для виконання цієї вправи добре, щоб сюди, якщо не буде кому за ними
учнівство стало довкола дошки або доглядати? Отже, хто ще потрібен?
великого аркуша паперу на підлозі.
• Розгляньмо цю групу — учителі й учи-
• У процесі виконання вправи в дітей тельки. Чим вони схожі на вас? Чим
можуть з’явитися інші критичні осмис- відрізняються? (Домалюйте або запи-
лення; якщо так, то запишіть їх на шіть схожості та відмінності. Повторіть
дошці або аркуші, щоб повернутися для інших груп людей на малюнку.)
до них пізніше. • Схоже, школа складається з багатьох
частин, пов’язаних між собою. Наступна
ознака системи — коли змінюється один
• Пригадуєте, якось ми малювали (наз- складник, то змінюється й уся система.
віть те, що малювали діти) і все, що Чи можемо так сказати про школу?
потрібно для нього / неї — і людей,
• Подумаймо так: що, коли хтось із цих
і речі? Хто пам’ятає ту вправу?
людей не зможе прийти до школи?
• Коли ми виконували ту вправу, ми Що станеться? Чи зміниться щось для
говорили про взаємозалежність; нас? (Наприклад, якщо не прийдуть
сьогодні малюватимемо щось подіб- діти, учительству не буде кого навчати;
не. Але цього разу — про нашу школу. якщо не прийде хтось із учнів або уче-
Я намалюю її ось тут по центру. ниць, ми будемо за ними сумувати...)
• Перш ніж малювати далі, хочу попро- • Якщо школа — це система, то яким чи-
сити вас визначити, чи є наша школа ном уписується в цю систему наш клас?
системою. Скористаймося для цього
• А кожен і кожна з нас? Ми є частина-
нашими контрольними запитаннями.
ми шкільної системи?
Як ви гадаєте?
• Як ми впливаємо одні на одних? Як ми
• Розгляньмо нашу школу як систему
впливаємо на людей за межами нашо-
й подумаймо над відповідями на ці
го класу?
три запитання: які люди потрібні,
щоб школа працювала? Чи потрібні
для цього конкретні люди? Які саме? ПІДСУМКИ | 3 хвилини
(Дайте трохи часу на роздуми.) • Системне мислення допомагає зро-
• Якщо потрібні додаткові підказки: зуміти, наскільки важливою є кожен
складник і кожна людина, адже дії
o Хто потрібен, аби ми могли навча-
кожного й кожної з нас упливають
тися у школі? Якщо школа склада-
на інших людей. На яких людей упли-
тиметься із самих лише вчителів
вають ваші дії? Кого змінюють ваші
і вчительок, чи зможе вона працю-
вчинки та ваші рішення?
вати? Чи потрібні тут інші люди?
• Назвімо кілька систем, до яких ми
o Хто допомагає підтримувати школу
належимо? (Це запитання може випли-
чистою? Чи зможуть діти приходити
вати з попереднього.)
ЧИ ЦЕ СИСТЕМА?
Список контрольних запитань
Чи складається система з частин? Яких

саме?
Чи пов’язані складові частини системи

між собою? Яким чином?
Якщо змінити один складник, чи змі-

няться інші?
Чи пов’язані складники з чимось,

що є назовні системи? Як саме?
287
УРОК
3 Замкнені кола
Мета уроку
Під час уроку учнівство за допомогою (наприклад, взаємні добрі вчинки між
короткої розповіді дізнається, що двома людьми, на яких із часом вибу-
таке замкнене коло*. Це циклічний довуються міцні взаємини) і негативні
процес, який наростає й наростає, замкнені кола (наприклад, підступне
допоки якась внутрішня або зовнішня ставлення одні до одних, яке з часом
зміна перерве його. Учнівство дізна- тільки загострюється).
ється про позитивні замкнені кола
• навчаться помічати замкнені кола,
як позитивні, так і негативні;
• дізнаються, як доброта й підступність
приводять до виникнення позитив-
них і негативних замкнених кіл. Поціновування взаємозалежності
• розповідь «Кекси» у двох частинах
30 хвилин
(подано тут);
• маркери;
• папір;
• фломастери або олівці для малювання.
* Науковий термін на позначення цього явища — «петля зворотного зв’язку», але для простоти сприйняття
й запам’ятовування дітьми тут використовується «замкнене коло». — Прим. пер.

• Проведімо коротку вправу на увагу. Замкнені кола
Огляд
Під час цього уроку учнівство дізнається
про замкнені кола, прослухавши розпо-
відь про двох дітей, які чинять підло одне
щодо одного, а тоді, на контрасті, історію
• Оберіть один із ресурсів зі свого набо- про інших двох, які проявляють добро
ру або ж уявіть новий: щось, від чого одне до одного.
ви почуваєтеся краще, безпечніше,
щасливіше. Що вивчатимемо
• Тепер подумаймо про цей ресурс • Замкнене коло (петля зворотного
і спробуймо зосередитися на ньому зв’язку) — це коли щось іде по колу,
протягом хвилинки в тиші. Якщо вам циклічно, і наростає та наростає,
більше підходить заземлення, можете допоки щось інше змінює його хід
попрактикувати його. (Зробіть паузу.) або зупиняє його.
• Що ви помічаєте у своєму тілі? Якщо • Замкнені кола бувають позитивними
вам зараз приємно або нейтрально, або негативними.
вам зараз неприємно, то зосередьтеся • Доброта і злоба можуть приводити до
на іншій частині тіла, яка почувається позитивних і негативних замкнених кіл.
Спробуймо простежити за тим, як ми
вдихаємо й видихаємо. • розповідь «Кекси», частини 1 і 2 (пода-
но тут);
за диханням, можете повернутися • маркери;
до ресурсності або заземлення. • дошку / великі аркуші паперу.
• Якщо відволічетеся, спробуйте потри- Схема дій
мати увагу на диханні. Можете пора- • Нагадайте учнівству приклад про іскру
хувати свої вдихи й видихи. (Зробіть й лісову пожежу з третього розділу.
або більше.) • Поясніть, що ви прочитаєте їм розпо-
відь про те, що між двома людьми теж
• Завершуймо вправу, розплющуймо може статися подібне, коли проблема
очі. На що ви звертали увагу? (Дайте наростає й наростає, якщо ніхто її не
ученицям і учням можливість поділити- зупинить.
ся вголос.)
• Прочитайте історію.
Урок 3 | Замкнені кола 289
КЕКСИ. ЧАСТИНА 1 o Що може статися, якщо вони й далі

(Негативне замкнене коло) вдаватимуться до взаємних образ
і чинитимуть на зло одне одному?
Аліса радіє: сьогодні нарешті її черга
пригостити клас! Аліса разом із мамою o У яких зонах вони перебувають,
спекли особливі кекси для її одноклас- як гадаєте — пригніченості, збудже-
ників і однокласниць. Усім уже не тер- ності чи зоні «усе гаразд»?
питься їх скуштувати! Учителька просить
o Що їм потрібно?
Алісу роздати кекси. Та щойно дівчинка
береться за справу, як пригадує сварку o Які ризиковані емоції вони можуть
з Кирилом, своїм однокласником. Коли зараз відчувати?
черга доходить до нього, Аліса навмисне • Поясніть, що ця схема, яку ви разом
(Зробіть паузу.) оминає Кирила й не дає створили, називається замкненим
йому кекс! Це його дивує, бентежить колом.
і ображає. Кирило каже Алісі: «Ти мені
o Замкнене коло — це коли речі ста-
не подобаєшся», на що вона корчить
ються одна за одною по колу зі що-
гримасу й відповідає: «Ти злий!» Деякі
раз більшою силою, аж доки щось
діти чують це й тихенько сміються.
їх зупинить. Ми називаємо це коло
• Поясніть, що для кращого розуміння «замкненим», бо воно не має кінця
цієї історії ви покажете дітям малюнок. й лише наростає, якщо не перерва-
Це зображення замкненого кола. ти його чимось іншим.
• Намалюйте схему замкненого кола на • Поясніть, що на схемі зображене нега-
зразок поданої наприкінці цього уроку. тивне замкнене коло, оскільки ситуація
• Попросіть учнівство допомогти вам тільки погіршується:
дописати почуття й дії Аліси й Кирила o Недобрий учинок > Образа > Не-
в цьому замкненому колі. Скористай- добрий учинок > Образа
теся поданими запитаннями. Запишіть
• Запитайте учнівство: Що тут відбуло-
дитячі відповіді на схемі.
ся? Що могло би розірвати це негатив-
• Запитання щодо негативного замкне- не замкнене коло, щоб ситуація не по-
ного кола: гіршувалася? Чи могли би це зробити
o Що відчувала Аліса, коли почала самі Аліса або Кирило?
роздавати кекси? • Після цього прочитайте їм другу части-
o Коли Аліса оминула Кирила, як він ну історії.
почувався, на вашу думку?
o Що сталося далі? (Підштовхніть
учнівство до кількох прикладів того,
що далі могли робити / казати одне
одному Аліса й Кирило.)
КЕКСИ. ЧАСТИНА 2 o Добрі слова > Теплі почуття > Добрі

(Позитивне замкнене коло) слова > Теплі почуття
Тим часом у протилежному кінці класу • Розташуйте обидві схеми замкнених
розгорталися інші події. Тереза знала, кіл поруч, щоб учнівству було їх видно.
що її друг Тарасик дуже любить кекси. Скажіть їм, що тепер вони знають, що
Тож коли вона отримала своє пригощен- таке негативне і що таке позитивне
ня, вирішила віддати його Тарасикові. замкнені кола.
— Дуже дякую, — сказав Тарасик. — Коли • Скористайтеся поданими нижче запи-
наступного разу роздаватимуть смаколи- таннями, які допоможуть дітям зіста-
ки, які ти любиш, я віддам тобі свій. вити й порівняти два види замкнених
кіл, а тоді поговоріть про розірвання
— Дякую, Тарасику, — відповіла Тереза. —
негативного замкненого кола.
Ти справжній друг.
• Запитання для зіставлення й порівнян-
— І я тобі дякую, — усміхнувся хлопчик. —
ня двох видів замкнених кіл та розі-
А ти — справжня подруга.
рвання негативного замкненого кола:
• Скористайтеся схемою роботи після
o Попросіть учнівство порівняти між
попередньої розповіді та намалюйте
собою дві намальовані схеми: Чим
позитивне замкнене коло на окремому
різняться ці дві схеми замкнених кіл?
великому аркуші паперу або на дошці
А чим вони схожі?
поруч із негативним замкненим колом.
Поставте дітям подані нижче запитання o Поговоріть окремо про негативне
й запишіть їхні відповіді на схемі. замкнене коло.
• Запитання про позитивне замкнене • Коли Аліса оминула Кирила
коло: й не дала йому кекс, що він міг
зробити замість казати «Ти мені
o Як гадаєте, що відчувала Тереза,
не подобаєшся»?
коли віддала Тарасикові свій кекс?
• Яку стратегію «Миттєва допо-
o Як, по-вашому, почувався при цьому
мога!» міг використати в той
Тарасик?
момент Кирило?
o Що він зробив?
• Що ще він міг зробити, щоб
o Що при цьому відчула Тереза, як розірвати або змінити замкнене
гадаєте? коло?
• Запитайте учнівство: Як би могла • А Аліса? Що вона могла зроби-
продовжитися історія з позитивним ти, щоб змінити або розірвати
замкненим колом? замкнене коло?
• Поясніть дітям, як влаштоване позитив- o Коли учнівство пропонуватиме спо-
не замкнене коло: сіб допомогти чи підтримати, запи-
суйте його. Потім запитайте:
• Якби Кирило / Аліса вчинили так, • Замкнені кола бувають позитивними

як би вони почувалися? або негативними.
• Яким би був їхній наступний • Доброта й підступність можуть спричи-
учинок замість недоброго? няти виникнення позитивних і негатив-
них замкнених кіл.
o Поясніть, що позитивне замкнене
коло ми можемо створити самі,
за власним вибором. Для цього хтось
із кола мусить прийняти рішення Підготуйте:
припинити чинити так, щоб коло • папір;
наростало й наростало. Якщо ніхто
• фломастери або олівці для малювання.
не прийме такого рішення, ситуація
тільки ускладниться. Схема дій
o Поясніть, що позитивне замкнене • Скористайтеся запропонованим спо-
коло — це питання нашого вибору собом проведення уроку для фасиліта-
й рішення. ції цієї рефлексійної практики.
Підказки для вчительства • Зберіть учнівські малюнки під кінець

вправи й перевірте, чи добре діти
В ідеалі цю вправу треба проводити за
зрозуміли матеріал.
один раз і в один день. Утім, якщо вам
потрібно її розбити на дрібніші частини, Підказки для вчительства
можете перенести порівняння двох видів
замкнених кіл на інший день. Жодних.
РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 7 хвилин • Зараз ми з вами проведемо індивіду-
Зміна негативного замкненого кола альну вправу на обдумування, тобто
на позитивне рефлексійну практику.
Огляд • Пропоную кожному й кожній із вас ви-

брати або Алісу, або Кирила, і уявити,
Під час цієї рефлексійної практики учнів-
що ви потрапили в таку саму ситуацію,
ство поставить себе на місце Аліси або
як вони в розповіді.
Кирила і спробує запропонувати спо-
соби змінити негативне замкнене коло • Подумайте, що би ви могли зробити,
на позитивне, а відтак намалювати це. щоб перервати негативне замкнене
коло й перетворити його на позитив-
Що вивчатимемо не. Намалюйте цю дію. (Виділіть класо-
• Замкнене коло — це коли щось повто- ві 4 хвилини на малювання.)
рюється раз у раз, по колу, і наростає • Хто хоче поділитися своїми ідеями
та наростає, допоки щось інше зупи- й тим, що ви намалювали?
нить його або змінить його хід.
• (Кожному й кожній, хто ділитиметься

своїми ідеями): Чому ця дія приводить
до виникнення позитивного замкне-
ного кола?
• Чи помічали ви коли-небудь позитивні
замкнені кола в нашому класі?
• Чи були ви самі учасниками й учасни-
цями позитивного замкненого кола?
• Як ми можемо створювати більше
позитивних замкнених кіл у класі?
ЗАМКНЕНІ КОЛА
Негативне замкнене коло
Аліса
Образа
Аліса Кирило
Недобрий учинок Недобрий учинок
Кирило
Образа
Тереза
Теплі почуття
Тарасик Тереза
Добрий учинок Добрий учинок
Тарасик
Теплі почуття
294
УРОК
4 Життя разом
Мета уроку
Учнівство дізнається, що дії, учинені які відображають уплив таких учинків

в межах великої системи, здатні впли- на систему. Потім учнівство розгляне
вати на всю систему. Вони почнуть прості вчинки, які й вони іноді роблять,
із прикладів, поданих у розповіді «Кек- та як ті можуть спричинити появу
си» з попереднього уроку, а тоді ма- замкненого кола та вплинути на інших
люватимуть схеми взаємозалежності, людей.
• зрозуміють, що замкнені кола мають
уплив за своїми межами й навіть
на цілі системи;
• дізнаються, як їхні вчинки можуть
Визнання спільності з людством
спричиняти виникнення замкнених
кіл за участі інших людей та впливати Матеріали для уроку
на інших у межах системи.
• великий аркуш паперу або дошку,
Тривалість на яких малюватимете схему взаємо-
залежності;
25 хвилин
• папір та приладдя для малювання
кожному учневі й учениці;
• класні домовленості, укладені під час
проходження першого розділу;
• приклад позитивного замкненого кола;
• малюнок «Школа як система» з дру-
гого уроку цього розділу;
• необов’язково: плакат зі списком
контрольних запитань для перевірки
систем.
Урок 4 | Життя разом 295

Як наші дії впливають на систему
Огляд
Учнівство розгляне приклад із історії
про «Кекси» і намалює схему взаємоза-
лежності, на якій відстежить вплив дій,
які відбулися за сюжетом, на весь клас
• Оберіть один із ресурсів зі свого набору і школу.
або ж уявіть новий: щось, від чого ви по-
чуваєтеся краще, безпечніше, щасливіше. Що вивчатимемо
• Тепер давайте подумаємо про цей • Ми можемо складати схеми й малюва-

ресурс і спробуємо зосередити всю ти те, як дії одних людей упливають на
увагу на ньому протягом хвилинки інших усередині системи.
в тиші. Якщо вам більше підходить • Замкнені кола впливають не лише на
заземлення, можете попрактикувати тих, хто бере в них участь, а й на інших
його. (Зробіть паузу.) присутніх у системі людей — а іноді
• Що ви помічаєте у своєму тілі? Якщо й на всю систему!
вам зараз неприємно, то зосередьтеся Підготуйте:
на іншій частині тіла, яка почувається • малюнок «Школа як система» з другого
краще. (Зробіть паузу.) уроку цього розділу;
• Тепер зосередьмося на диханні. • історію «Кекси», частина перша (пода-
Спробуємо простежити за тим, но в цьому уроці);
як ми вдихаємо й видихаємо.
• маркери / фломастери;
за диханням, можете повернутися • необов’язково: плакат зі списком
до ресурсності або заземлення. контрольних запитань для перевірки
(Зробіть паузу на 15–30 секунд.) систем.
• Якщо відволічетеся, спробуйте потри- Схема дій

мати увагу на диханні. Можете пора-
• Повісьте малюнок, який ви робили
хувати свої вдихи й видихи. (Зробіть
у вправі на осмислення другого уроку
цього розділу, «Школа як система».
• Поясніть учнівству, що зараз ви при-
гадаєте собі те, що вже знаєте про
системне мислення. Запитайте їх, що
вони запам’ятали. Коли висловиться
ся вголос.)
кілька учнів або учениць, запитайте і опікунок учнівства, інших учнів і уче-
клас: «Яким чином наша школа є ниць, а також учителів і вчительок
системою?» школи. (Наприклад, учитель / учителька
може затримати клас на перерві, щоб
• Пригадайте разом контрольні запи-
вирішити чи проговорити цю пробле-
тання зі списку для перевірки систем
му. Як почуватимуться діти? А їхні друзі
(другий урок цього розділу).
з інших класів? Як це вплине на настрій
• Поясніть учнівству, що зараз ви всі їхнього ранку, якщо вони не зможуть
разом обдумаєте історію про кекси погратися й побути на свіжому повітрі
й попрактикуєте системне мислення. через цю ситуацію?)
• Запишіть заголовки для трьох колонок • Після того, як ви створили схему взає-
на дошці або великому аркуші: «Емо- мозалежності, попросіть клас розгля-
ція», «Потреба» і «Дія». нути її загалом і спитайте, що вони в ній
• Перечитайте першу частину історії помічають.
«Кекси». Запитайте клас, як почувалися • Завершіть такими запитаннями:
після вчинків Кирила й Аліси інші діти
o Які потреби однакові для всіх цих
в класі. Чого вони могли в той момент
людей? Які емоції в них однакові?
потребувати? Що могли зробити?
А їхня учителька чи вчитель? Що вони o У якому місці / На якому етапі можна
могли відчувати, потребувати чи зро- було би втрутитися, щоб допомогти
бити? Запишіть відповіді учнівства у розв’язати цей конфлікт?
відповідних колонках.
• Створіть схему взаємозалежності,
яка ілюструватиме, як учинки Кирила Для вашої зручності подаємо нижче кон-
й Аліси впливають на інших. Можете трольні запитання щодо систем і першу
намалювати її самостійно з підказками частину історії «Кекси».
учнівства або запросити їх допомогти
вам. Почніть із Аліси й Кирила — роз- СПИСОК КОНТРОЛЬНИХ ЗАПИТАНЬ:
містіть їх посередині; далі домалюйте
інших учнів і учениць, учителя / учитель- 1. Чи складається це з частин? Яких
ку, а також людей за межами класу. На саме?
схемі взаємозалежності повинні бути 2. Чи пов’язані складові частини між
лінії, які вказують на те, як всі ці «грав- собою? Яким чином?
ці» (а також події) пов’язані між собою.
3. Якщо змінити один складник, чи змі-
• Повторіть три запитання щодо інших няться інші? Як?
людей, на яких може вплинути наведе-
4. Чи пов’язані складники з чимось, що
на ситуація («Як вони почуватимуться?
є назовні системи? Як саме?
Чого потребуватимуть? Що роби-
тимуть?»), — дітей у класі, учителя /
учительки, батьків і матерів, опікунів
КЕКСИ ЧАСТИНА 1 Матеріали для уроку

(Негативне замкнене коло)
Аліса радіє: сьогодні нарешті її черга
• папір для малювання;
пригостити клас! Аліса разом із мамою
спекли особливі кекси для її одноклас- • фломастери або олівці для кожної
ників і однокласниць. Усім уже не тер- дитини;
питься їх скуштувати! Учителька просить • класні домовленості з першого розділу;
Алісу роздати кекси. Та щойно дівчинка
• приклад позитивного замкненого кола.
береться за справу, як пригадує сварку
з Кирилом, своїм однокласником. Коли Схема дій
черга доходить до нього, Аліса навмисне
(Зробіть паузу.) оминає Кирила й не дає • Прогляньте класні домовленості, що
йому кекс! Це його дивує, бентежить їх учнівство спільно створило під час
і ображає. Кирило каже Алісі: «Ти мені проходження першого розділу. (Також
не подобаєшся», на що вона корчить нагадайте їм список добрих учинків, які
гримасу й відповідає: «Ти злий!» Деякі випливають із класних домовленостей,
діти чують це й тихенько сміються. складений під час проходження тре-
тього уроку першого розділу.)
• Нагадайте учнівству, що вони склали ці
домовленості для того, аби створити
Огляд таке класне середовище, у якому їм
би хотілося перебувати. Нагадайте, що
Учнівство малюватиме самостійно: діти
клас — це система з багатьма складни-
оберуть одну дію, пов’язану з класними
ками і що ми всі є частиною цієї сис-
домовленостями, та замкнене на ній
теми. Разом зачитайте домовленості
коло й подивляться, як це впливає на
вголос.
тих, хто перебуває за межами цього
замкненого кола. • Попросіть кожного й кожну з учнівства
обрати собі до вподоби одну класну
Що вивчатимемо домовленість та назвати кілька проявів
доброти, пов’язаних із нею.
• Замкнені кола мають уплив не лише
на тих, хто безпосередньо бере в них • Після того, як висловиться кілька
участь, а й на людей у межах цієї систе- учениць і учнів , повторно покажіть
ми й на систему загалом. дітям позитивне замкнене коло, щоб
нагадати їм, яке воно. Поясніть, що
• Наші рішення та дії впливають на
кожен і кожна зараз малюватимуть,
багатьох учасників і учасниць системи
як вони вчиняють обраний прояв
(систем), і ми можемо це обдумати
доброти і створюють таке позитивне
й створити схему цих зв’язків.
замкнене коло. Як приклад можете
нагадати їм про Терезу й Тарасика
з другої частини історії про кекси.
У позитивному замкненому колі теплі про те, у якій системі ми всі хотіли
почуття та прояви доброти зациклені би перебувати. Давайте прочитаємо
між двома людьми. їх разом. (Зачитайте домовленості,
роблячи після кожної з них паузу,
• Попросіть учнівство почати з того, щоб
щоб діти мали час приватно над ними
намалювати посередині аркуша себе,
подумати.)
як вони виконують один із добрих
учинків, пов’язаних із обраною ними • Подумаймо про те, як система нашого
класною домовленістю. класу може зазнавати змін залежно
від того, дотримуємося ми цих домов-
• За кілька хвилин попросіть їх намалю-
леностей чи ні. Які прояви доброти
вати іншу особу, на яку впливають ваші
пов’язані з першою домовленістю?
дії. Нехай вони намалюють, як почу-
(Обговоріть таким чином кілька клас-
вається ця особа і яку добру дію вона
них домовленостей.)
може вчинити вам у відповідь.
• Дякую, що поділилися ідеями. Тепер
• Насамкінець попросіть їх намалювати
пригадаймо собі позитивне замкнене
інших людей, яких, на їхню думку, мо-
коло. За кілька хвилин ви малювати-
жуть зачепити ці добрі вчинки.
мете власне. Пригадуєте позитивне
• Запросіть учнівство поділитися своїми замкнене коло Тарасика й Терези із
ідеями з класом. другої частини розповіді про кекси?
Хто що пам’ятає? (Виділіть учнівству
час на пригадування й обговорення.)
Якщо вашому класові це підходить, мо-
• Схоже, ви запам’ятали, що в позитив-
жете об’єднати їх у групи та попросити
ному замкненому колі двоє людей
показати сценки, де кілька осіб дотри-
обмінюються почергово проявами
муються однієї з класних домовленостей
доброти та теплими емоціями.
і це сприяє виникненню позитивного
замкненого кола. • А зараз кожен і кожна з вас попрацю-
ють самостійно. Ось усім по аркушу
Приклад проведення паперу. Спершу виберіть одну класну
• Хочу запропонувати вам подумати про домовленість, яка вам подобається,
те, як ми, клас, є частиною системи і намалюйте себе в центрі аркуша,
і як наші рішення іноді сприяють тому, як ви робите щось добре, пов’язане
щоб усе довкола ставало радіснішим з цією домовленістю. (Виділіть дітям
і приємнішим і допомагало нам навча- час на малювання.)
тися. Або ж як наші дії іноді призво- • Тепер намалюйте, будь ласка, іншу
дять до протилежних наслідків, навіть особу, яку ця дія здатна зачепити або
якщо ми цього не хотіли. якій здатна допомогти. Якщо може-
• Ось плакат із нашими класними те, намалюйте почуття цієї людини
домовленостями, що ми їх розробили і її можливу реакцію на ваш учинок.
з вами спільно. Вони нагадують нам (Виділіть кілька хвилин на малювання.)
• А тепер намалюйте тих, на кого, як

вам здається, ваші добрі вчинки мо-
жуть теж мати вплив. (Виділіть кілька
хвилин на малювання.)
• Усе, що ми робимо, має вплив і наслід-
ки. Усе, що кажемо, важить. Що більш
вдумливими ми будемо у словах та
вчинках, то краще впливатимемо на
системи, у яких перебуваємо. Поду-
майте хвильку про когось із присутніх
у цьому класі, завдяки кому перебу-
вання в цій системі стає для вас радіс-
нішим. (Зробіть паузу.)
• За хвильку я попрошу вас усміхнутися
їм із місця, де ви сидите, і подякувати
їм очима (можна ще виставити вели-
кий палець) за те, що вони турбуються
про нашу систему.
• Отже, уперед!
300
ПІДСУМКОВИЙ ПРОЄКТ
Будуємо кращий світ

302 Рання початкова школа | Підсумковий проєкт
Підсумковий проєкт СЕЕН:

Будуємо кращий світ
Ціль
Цілі Підсумкового проєкту СЕЕН:
1 Дати учнівству можливість втілити на практиці усі знання і навички, здобуті про-
тягом попередніх розділів та уроків.
2 Спільно попрацювати над розвитком навички системного мислення на основі
співпереживання шляхом вивчення конкретного питання чи проблеми.
3 Дати учнівству змогу долучитися до дій, заснованих на співпереживанні, які
матимуть позитивний вплив на них самих, їхню школу та громаду загалом.
Ключові складові
Залученість до місцевої і світової спільнот
Огляд
Підсумковий проєкт СЕЕН — це завершальне завдання для усіх учнів та учениць вашого
класу. Воно проходить у вісім етапів, на кожен із яких потрібен один–два уроки. Учнів-
ство починає з обдумування того, що було би, якби їхня школа була школою доброти
і співпереживання на засадах навчальної програми СЕЕН. Після роздумів та їх відобра-
ження на малюнках діти порівняють своє бачення з тим, як насправді усе відбувається
у їхній школі. Відтак оберуть одну сферу, на якій зосередять свої зусилля, і продумають
низку індивідуальних і колективних дій. Після їх упровадження учні й учениці проаналі-
зують свій досвід та поділяться знаннями й осмисленнями з іншими. Наприкінці цього
розділу подано більше інформації про принципи проведення підсумкового проєкту
та ролі учительства у ньому.
Впровадження проєкту
Проєкт складається із восьми кроків і для повноцінного впровадження потребує
щонайменше вісім уроків. Дуже важливо дати дітям можливість працювати над
проєктом протягом кількох тижнів безперервно, щоб вони могли повноцінно за-
нуритися у процес і розвинути у себе втілене розуміння засвоєних знань і навичок.
Перш ніж починати проєкт, прочитайте опис усіх кроків та примітки наприкінці
цього розділу.
Рання початкова школа | Підсумковий проєкт 303
КРОК ПЕРШИЙ: Створюємо бачення школи на засадах добра і співпереживання
Навчальна ціль
Учнівство у групах створюватиме малюнки, на яких зображатиме школу,
сповнену доброти і співпереживання: який вона має вигляд, як звучить
і як у ній почуваються ті, хто там перебуває.
1 Почніть із «розігріву» (виберіть із уроків), щоб діти зібралися і підготувалися до навчання.

2 Поясніть, що ви сьогодні робитимете.
Пригадаймо, що ми вивчали про доброту, зони стійкості, емоції та співпере-
живання. Як гадаєте, що було би, якби усі в нашій школі дізналися те, що ми
з вами вивчаємо? Як би вони поводилися? Якою би стала наша школа?
Заплющмо очі й уявімо.
Уявіть, що ви прямуєте такою школою. Що ви бачите? Що роблять люди?
Що вони кажуть?
3 Запишіть відповіді від класу на великому аркуші паперу в одній із трьох колонок
під такими заголовками: «Бачимо», «Чуємо» і «Робимо». У кожній запишіть те,
що діти «бачать» у своїй уявній школі, що «чують» від інших людей та що люди
«роблять» у цій сповненій доброти і співпереживання школі. Потім поставте їм
додаткові запитання і розширте списки.
Як вони почуваються на рівні тіла? Що вони роблять, щоб залишатися в зонах
стійкості?
Як ці люди проявляють повагу до відмінностей між ними?
Як діти проявляють співпереживання до себе або доброту до себе? Як ви
собі це уявляли?
А якби сталася якась непроста ситуація? Що б вони робили?
4 Об’єднайте дітей у групи по двоє-троє і попросіть їх створити малюнки на вели-
ких аркушах паперу.
Подивіться, які чудові ідеї ви запропонували, і ми їх тут записали. (Зробіть
паузу.) Оберіть якусь одну з них, яку ви би хотіли намалювати, яка видається
вам цінною, і вам хочеться поділитися нею з іншими, щоб вони зрозуміли
наше бачення школи, сповненої доброти. (Зробіть паузу.) Хто визначилися,
підніміть руку, і можете обрати двох партнерів та партнерок для створення
свого шедевру. Обов’язково дайте кожному і кожній можливість долучитися
до створення малюнка. (Повторіть ці вказівки ще кілька разів, допоки усі діти
мають групу та конкретну ідею, яку хочуть проілюструвати.)
Заувага: Якщо діти уперше стикаються із завданням групового малюнка,

створіть для них графіку із навичками, які потрібні для повноцінного і турбот-
ливого партнерства, щоб усі учасники й учасниці почувалися задоволеними
і від процесу, і від отриманого результату.
5 Вивісьте малюнки на стіні у класі або коридорі. Попросіть учнів і учениць пройти-
ся повз них, як у галереї, і детально порозглядати кожен (увімкніть їм спокійну
музику або проведіть цю частину вправи у тиші). Попросіть дітей визначитися,
що їм сподобалося найбільше, і бути готовими поділитися з класом, що це і чому.
6 Попросіть учнів і учениць знову зайняти свої місця або зібратися колом і поділити-
ся з рештою, що їм сподобалося найбільше на малюнках і чому.
Заувага: Якщо вистачить часу, попросіть кожного і кожну поділитися з кла-

сом. Якщо часу мало, попросіть дітей розбитися на пари — обернутися до
того, хто справа (чи зліва), і поговорити удвох. Нагадайте, що кожен і кож-
на мають бути почутими і зрозумілими. На завершення вправи попросіть
двох–чотирьох учнів і учениць поділитися з класом. Оберіть їх за принципом
«номіновані партнерами / партнерками» — тобто інший чи інша з пари може
«висунути» кандидатуру, щоб обмінятися думками із цілим класом. Якщо
учнівство не вміє працювати у такому форматі, нагадайте йому про практики
вдумливого слухання і покажіть їх спочатку на власному прикладі.
7 Поясніть, що наступного разу ви з класом подумаєте над тим, як допомогти вашій

школі наблизитися до принципів, зображених на малюнках.
Примітки:
КРОК ДРУГИЙ: Порівнюємо бачення із реальним станом справ
Учнівство порівняє своє бачення «найдобрішої у світі школи» із реальним ста-
ном справ у їхній школі та виявить сильні сторони й те, що можна поліпшити.
1 Почніть із «розігріву» (виберіть із уроків), щоб учнівство могло зібратися і налаш-

туватися на навчання.
2 Поясніть, що ви сьогодні робитимете.
Ми з вами навчалися, як бути добрими до себе та інших, а тепер поділімося
цими знаннями з іншими в нашій школі. Для цього мусимо знайти місця в на-
шій школі, де доброти менше, ніж її могло би бути. А тоді подумаємо, як зро-
бити так, щоб поліпшити ситуацію.
3 Попросіть учнівство ще раз пройтися і переглянути усі малюнки з попереднього

кроку проєкту і подумати над такими запитаннями:
Що з намальованого в нашій школі уже є? А чого ще немає?
4 Попросіть учнівство озвучити кілька прикладів того, «що вже є», і того, «чого ще немає
настільки, наскільки воно могло би бути». Створіть список, із якого діти оберуть один
пункт, над яким разом працюватимуть. (Це можуть бути ідеї на зразок: більше бавитися
одні з одними під час обіду та перерв; дотримуватися чистоти у школі; приймати усіх та-
кими, як вони є; створити план, як усім однаково виявляти повагу одні до одних тощо).
Заувага: Якщо учнівство озвучуватиме проблеми з конкретними дітьми чи

ситуаціями (наприклад, «Єгор мене штовхнув»), переформулюйте їх більш
узагальнено (наприклад, «Іноді діти штовхають інших дітей»).
5 Спільно дійдіть рішення про те, на якій сфері ви хочете зосередити свої колективні
зусилля. Можна попросити по одному добровольцю для кожного пункту, які би
озвучили, чому зміни в цьому напрямі становлять цінність, і проговорити в такий
спосіб усі пункти. Можете об’єднати клас у стільки груп, скільки є ідей, і дати групам
трохи часу подумати над тим, чому їхня ідея важлива і варта того, щоб попрацювати
над нею цілим класом. Це навчить учнів і учениць відстоювати позицію, яка почат-
ково, можливо, і не належала їм, а відтак підсилить їхнє вміння ставати на позицію
інших та відчувати емпатію. Якщо доречно і можливо, візьміть додатковий день
на цей урок, якщо дітям потрібно більше часу для обдумування варіантів проєкту.
Такий процес прийняття рішення має й інші переваги, окрім самого рішення, тож
скористайтеся ними сповна.
6 Після обговорення усіх ідей скористайтеся якоюсь стратегією для звуження кола
вибору. Ваша мета — відшукати консенсус серед учнівства щодо конкретного
пункту зі списку. Можете роздати учням і ученицям по дві кольорові наліпки
чи два клейких аркушики і попросити «проголосувати» — приліпити їх поруч
із тими пунктами, які їм найбільше до вподоби. Далі разом підрахуйте «голоси»
і виокреміть дві ідеї, що зберуть їх найбільше. Проговоріть, чи всі згодні з тією
ідеєю, яка набрала найбільше «голосів» — це буде ваш «найважливіший пункт,
над яким ми працюватимемо разом», — а з решти сформуйте «список очікування
доброти». Над ідеями з цього списку теж можна працювати протягом навчально-
го року, просто дрібнішими зусиллями: перед перервою, під час обідів, на зборах,
або у процесі планування уроку із заміною вчителя / вчительки.
7 Дайте учнівству змогу дійти консенсусу, але при цьому не забувайте, що з метою
освоєння системного мислення їм краще працювати над питанням середньої
складності (не надто заплутаним, але й не дуже простим; не масштабним, але
й не дрібним), яке цікавить і турбує ваш клас.
8 Коли учнівство визначиться з напрямком для свого проєкту, поясніть йому таке:
Завтра ми попрацюємо над схемою взаємозалежності для тієї ситуації, яку ми
обрали: подумаємо про те, кого вона стосується, які причини існування цієї
проблеми і як усе це пов’язане між собою. (Зробіть паузу.) Подумаймо хвиль-
ку над тим, чого ми можемо навчити інших або що можемо зробити для них,
щоб допомогти вирішити проблему, яку ми обрали. (Зробіть паузу.)
Оберніться до свого найближчого сусіда чи сусідки і об’єднайтеся у пари або
трійки, щоб поділитися своїми ідеями. Уважно вислухайте, що говоритимуть
інші учні й учениці. (Зробіть паузу, щоб діти обговорили.) Сьогодні ми заслухаємо
лише кілька ідей, а більше поговоримо про них на наступному уроці, присвя-
ченому Підсумковому проєкту. (Зробіть паузу.) У кого в групі пролунали цікаві
ідеї, і ви би хотіли, щоб ваш партнер чи партнерка поділилися ними на загал?
Давайте вислухаємо двох–чотирьох охочих. (Так ви започаткуєте дискусію,
яку продовжите на наступному уроці. Висловте дітям щире захоплення процесом
та вдячність за пропозиції і групову роботу, і зауважте, що усім кортить дізнатися,
що буде далі, на наступному етапі проєкту.)
Примітки:
КРОК ТРЕТІЙ: Вивчаємо питання через взаємозалежність
За допомогою схем взаємозалежності учнівство проаналізує усе, що пов’я-
зане з тим питанням, над яким вони зібралися працювати.
1 Почніть із «розігріву» (виберіть із уроків), щоб учнівство могло зібратися і налаш-

туватися на навчання.
2 Нагадайте групі попереднє обговорення, під час якого діти вибрали тему для про-
єкту і накидали кілька ідей для її впровадження. Якщо потрібно, можете ще трохи
продовжити попередній крок під час цієї сесії.
3 Поясніть, що ви сьогодні робитимете. (Якщо у вас є «друзі класу» зі старших
класів, було б добре скористатися їхнім умінням провадити малі групки і робити
нотатки.)
4 На великому аркуші або дошці зробіть п’ять колонок і підпишіть: «Хто», «Що»,
«Де», «Коли», «Чому».
Хто дотичний цієї проблеми? Кого вона стосується? Намалюймо цих людей
або складімо список.
Що вони роблять? Що відбувається?
Коли це відбувається?
Де це відбувається?
Чому це відбувається?
5 Попросіть учнів і учениць об’єднатися в групи по четверо–п’ятеро. Розсудіть
самі, чи варто дозволити їм об’єднуватися за власним бажанням, чи ви сформує-
те групи за принципом розмаїття або з огляду на особливості розвитку та акаде-
мічні здібності і потреби дітей.
6 Поясніть, що кожна група запише або намалює основну ідею проєкту посере-
дині великого аркуша паперу. Довкола діти намалюють або запишуть усіх, хто
пов’язаний / усе, що пов’язане з основною ідеєю проєкту, і проведуть лінії до
центральної ідеї.
Спочатку можете обирати зі списків «Хто» / «Що» / «Де» / «Коли» / «Чому».
Хто ще стосується цієї проблеми? (Наприклад, якщо говоримо про проблему
сміття довкола школи, вона стосується тих, хто насмітив, тих, хто це бачив, тих,
кому доведеться прибирати, тощо. Якщо проблема — цькування, то вона стосу-
ється тих, хто перебуває поруч, учительства, інших дорослих, сім’ї дитини, яку
цькують, сім’ї дитини, яка цькує, тощо. Зауважте, що це лише приклади — ви ж
можете знайти проблему, про яку ваше учнівство може говорити вільніше
і конкретніше.)
5 Поки діти працюють у групах, обійдіть клас і допоможіть їм продумати різні аспек-
ти малюнків взаємозалежності; підкажіть їм додаткових осіб та ситуації, пов’язані
з основним питанням, щоб ускладнити схему взаємозв’язків.
6 Коли потік ідей піде на спад, приверніть увагу учениць і учнів та поясніть їм:
Усе, що ви намалювали довкола, пов’язане з основним питанням, зображе-
ним посередині. Тепер подумаймо про наступний рівень зв’язків! Яким чи-
ном ідеї, зображені довкола центральної проблеми, пов’язані одна з одною?
Обговоріть це у групі і зобразіть ці зв’язки лініями між ними. (Покажіть дітям
на прикладі, як це робити.)
6 Попросіть кожну групу коротко презентувати свої малюнки цілому класові. Запи-
тайте клас:
Що ще можна додати до цього малюнка з того, що пов’язане з цією проблемою?
6 Після обговорення думок запитайте клас:
Як виглядала би, як звучала би і як би відчувалася наша школа, якби цю про-
блему вирішили? Якби її не стало в нашій школі? Як би усе довкола вигляда-
ло? (Зробіть паузу. Вислухайте кілька ідей від дітей, а тоді дайте їм зрозуміти,
що саме над цими результатами ви працюватимете під час наступного кроку.)
Примітки:
КРОК ЧЕТВЕРТИЙ: Як поліпшити ситуацію
Учні й учениці проаналізують прояви допомоги, за допомогою яких можна
вирішити окреслену ними проблему у школі.
1 Почніть із «розігріву», щоб учнівство могло зібратися і налаштуватися на навчання.

2 Нагадайте групі про їхню спільну працю під час попереднього кроку та ті енергію
і захоплення, з якими діти малювали схеми взаємозалежності. Поясніть, що роби-
тимете сьогодні: вони разом продумають прояви допомоги, якими можна змінити
ситуацію із (назвіть їхню центральну проблему проєкту).
3 Попросіть учнівство зібратися групами, у яких вони працювали на попередньому
кроці, і подивитися на свої схеми взаємозалежності.
Розгляньмо людей, які зображені на наших плакатах. Які їхні потреби?
Що вони відчувають? Що їм могло би допомогти?
Із того, що зображено на наших плакатах, де ми можемо допомогти цілим
класом, щоб поліпшити ситуацію?
Із того, що зображено на наших плакатах, чи є щось, де ми можемо допомогти
кожен і кожна окремо, щоб поліпшити ситуацію?
4 Зробіть дві колонки на дошці або великому аркуші паперу із заголовками «Допо-
магаю окремо» і «Допомагаємо класом» (або «Я можу...» і «Ми можемо...»).
5 Якщо потрібно, допоможіть класові додатковими запитаннями. (Іноді, коли хтось
кидає сміття, це бачать інші люди. Що вони можуть зробити в такій ситуації?
Або пізніше повз це сміття проходить учнівство. Що діти можуть зробити?)
6 Поясніть, що наступного разу ви почнете здійснювати ці вчинки, щоб поліпшити
ситуацію.
Примітки:
У ситуації зі сміттям у школі приклади дій класу можуть бути такими.

• Ми як клас можемо:
1 створити плакати, присвячені проблемі (про повагу до школи, про доброту
одне до одного);
2 поговорити з дорослими у школі про те, як підтримувати чистоту у школі
(або запобігти цькуванню);
3 говорити про проблему з учнівством інших класів;
4 відвідувати класні години інших класів та розповідати про свій досвід і вра-
ження щодо питання й озвучувати, чим можуть допомогти інші діти та дорослі.
• Кожен і кожна окремо з нас можуть:
1 розповісти про проблему комусь із дорослих;

2 поговорити з тими, хто смітить (або робить недобрі вчинки), і попросити їх
припинити це робити;
3 похвалити тих, хто чинить правильно.
Заохотьте учнівство трохи глибше дослідити проблему. Якщо можливо, то:
• запросіть людей, згаданих у схемах взаємозалежності, прийти до вашого класу,
щоб учнівство вислухало їхню позицію та поставило запитання;
• попросіть учнів і учениць скласти запитання, які вони хотіли би поставити
своїм батькам і матерям, опікунам і опікункам. Долучіть ці запитання до запи-
сок, які діти братимуть додому у процесі впровадження Підсумкового проєк-
ту. За бажанням на ці запитання можна відповісти, а підготовлені учнівством
домашні відповіді ви можете включити до подальших обговорень;
• заохотьте дітей самостійно поспостерігати за тим, що відбувається у школі
щодо їхнього проєктного питання. Допоможіть їм визначити конкретні аспек-
ти, на які вони можуть звернути особливу увагу, та обговоріть їх у подальших
дискусіях.
КРОК П’ЯТИЙ: Плануємо індивідуальні учинки
Учні й учениці оберуть, які прояви допомоги вони хотіли би здійснити інди-
відуально, щоб посприяти вирішенню проблеми, яку вибрали цілим класом.

2 Поясніть, що робитимете сьогодні.
3 Перегляньте створені раніше списки «Я можу...» або «Допомагаю окремо».
Поговоріть з дітьми про те, що може посприяти їм у здійсненні цих учинків,
а що перешкодити (наприклад, бути хоробрими і наполегливими — допоможе,
забудькуватість — перешкодить). Поясніть, що ви регулярно відстежуватимете
динаміку з цілим класом.
4 Роздайте кожному учневі та кожній учениці по клейкому аркушику і попросіть їх
написати на ньому їхнє ім’я та ту дію, яку вони обирають (або номер, за яким вона
записана у списку). Якщо у вас немає клейких аркушів, попросіть дітей записати
свої імена навпроти того пункту, який вони хочуть виконувати. Можете заздале-
гідь підготувати ще одну колонку поруч зі списком учинків, куди наліпите аркуши-
ки з іменами дітей.
5 Запитайте, може хтось готовий виконувати два вчинки зі списку. Якщо так, хай
наліплять ще один аркушик навпроти другого пункту за вибором.
Зберіться групою або у коло так, щоб усі бачили список «Я можу...» (чи «Допома-
гаю окремо»). Попросіть дітей проглянути список та імена поруч і про себе відчу-
ти вдячність до когось конкретно чи до невеликої групи осіб. Покажіть їм приклад
(«Я ціную, що ххх сказала, що вона гратиметься з іншими дітьми, бо я іноді шукаю,
з ким би мені побавитися». (Тут краще не називати конкретних імен дітей із класу,
а натомість скористатися іменем класної тваринки чи дорослої людини, яку всі
знають і поважають — наприклад, директор/-ка, медсестра, бібліотекар/-ка тощо.)
Також можна сказати: «Я ціную, що шестеро учнів і учениць сказали, що говори-
тимуть добрі слова, адже це допоможе усім нам почуватися краще і в навчанні,
і в іграх».) Виділіть достатньо часу, щоб кожна дитина могла поділитися вдячністю,
але залиште за ними право відмовитися від висловлювання.
Нагадайте дітям, що їхній клас серйозно зобов’язався здійснювати ті вчинки,
6 поруч із якими вони поставили свої імена. Після завершення уроку на виході
з класу нехай кожен учень і кожна учениця називає обраний учинок і дає «п’ять»
учителю / учительці або комусь поруч.
Примітки:
КРОК ШОСТИЙ: Плануємо колективні учинки
Учні й учениці оберуть, які прояви допомоги вони хотіли би здійснити кла-
сом, щоб посприяти вирішенню проблеми, яку вибрали разом.

2 Поясніть, що робитимете сьогодні.
Подумаймо про корисні вчинки, які ми здійснювали після попереднього обго-
ворення. (Зробіть паузу.) Об’єднайтеся у пари з тими, хто сидить поруч із вами,
і розкажіть одні одним про один свій вчинок, який ви здійснили за цей час, і як
ви себе при цьому почували. Якщо ви ще нічого не зробили, розкажіть, що, на
вашу думку, завадило вам здійснити обраний вами корисний учинок. (Виділіть
час на розподіл двох учнів / учениць у парах.) Розгляньмо по одному прикладу
з кожної категорії, що у нас тут записані. Категорія № 1 — хто хоче висунути кан-
дидатуру свого партнера чи партнерки в цій категорії? (Зачитайте опис зі свого
списку. Повторіть за кожною категорією.) Дякую тим, хто ділилися, і тим, хто їх
підтримав! Побажайте своїм партнерам і партнеркам успіхів — адже ви й далі
продовжуватимете здійснювати ці важливі добрі учинки.
Якщо для вашого класу це є прийнятним, ви можете також заслухати охочих
серед тих, хто ще нічого не зробив у обраному ними напрямку, і разом прогово-
рити, що їм завадило, як це обійти, і запропонувати підтримку ідеями і заохочен-
ням, які би посприяли створенню позитивної атмосфери довкола цієї частини
проєкту.
3 Нагадайте учнівству список «Ми можемо...» або «Допомагаємо класом».
4 Попросіть дітей вибрати три пункти із цього списку, які вони би хотіли робити цілим
класом. Спершу обговоріть усі, а тоді вирішіть, які три вони хочуть здійснювати.
5 Далі учнівство об’єднається у групи, щоб попрацювати над окремими вчинками.
Спробуйте зробити хоча би по дві групи на кожен із трьох обраних ними учинків.
6 Кожна група намалює (і / або запише) класний учинок посередині великого арку-
ша паперу. Потім діти запишуть там усі речі, які їм потрібні у зв’язку із цією дією,
у форматі схеми взаємозалежності. (Наприклад, якщо вони оберуть створення
плакатів для школи, то посередині малюють плакат, а довкола нього — усе те, що
їм знадобиться для цього: ватман, фломастери чи маркери, місце, куди його мож-
на буде повісити, дозвіл від учительства тощо.)
7 У процесі малювання попросіть учнів і учениць підійти до іншої групи, яка працює
над тим самим учинком, що й вони, та подивитися, чи вони нічого не упустили
і чи потрібно щось додати до їхньої схеми.
8 Коли діти закінчать працювати, попросіть кожну групу обрати «речника» або
«речницю», які презентують напрацювання групи цілому класові (решта групи теж
виходить на середину класу).
9 У процесі презентації складіть список «кроків», потрібних для кожного з цих трьох
класних учинків. «Отже, щоб зробити це, спершу потрібно зробити оце...».
10 Поясніть, що під час наступної зустрічі ви почнете працювати над колективними
учинками. А наразі покажіть їм ще раз список індивідуальних учинків. Запропо-
нуйте учнівству пересунути аркушик зі своїм іменем на інший учинок або зали-
шити його там, де він є, і пообіцяти собі та іншим виконувати цей учинок, щоб
наступного разу було чим поділитися з класом.
Ви можете виписати обрані класом проблему і корисні вчинки у форматі

тверджень: «Щоб поліпшити ситуацію з ___________, наш клас вирішив робити
____________». Вивісьте ці твердження на стіні, щоб нагадувати класові про те,
що ви робитимете.
Примітки:
КРОК СЬОМИЙ: Здійснюємо колективні учинки
Учнівство робитиме індивідуальні та колективні учинки, щоб допомогти
школі, у процесі роздумуючи над їхнім поліпшенням.

2 Попросіть дітей сісти парами і запитайте:
Чи досягнули ви успіхів у здійсненні корисних учинків, про які ми говорили
минулого разу? Якщо так, то розкажіть про них своїм партнерові чи партнерці.
Якщо ні, поділіться, чому вам не вдалося.
3 Підсумуйте парне обговорення цілим класом за допомогою таких запитань:
Який учинок ви робили і що сталося?
Чи сталося щось хороше?
Чи сталося щось неочікуване?
Як ви почувалися, коли робили це?
Чи ви навчилися чогось?
Чи хоче хтось спробувати інший корисний учинок із нашого списку?
Чи є якісь хороші учинки, які варто додати до нашого списку?
4 Перегляньте списки основних кроків для колективних учинків. Вирішіть, що роби-
ти і в якому порядку. Подумайте, чи варто щось додати.
5 Складіть план конкретних кроків за першим пунктом зі списку, які ви впроваджува-
тимете цілим класом. Кожен учень і кожна учениця повинні бути залученими, тож
визначте самі або дайте дітям можливість визначитися, що робитиме кожен і кож-
на з них. Може бути, що на один крок зголоситься багато дітей, і це нормально.
6 Із часом повторіть цей крок («Здійснюємо колективні учинки») — перевірте поступ

учнівства загалом і в індивідуальних учинках зокрема та заохотьте дітей вибрати
собі додаткові учинки.
• Учинки зі списку колективних можна здійснювати або почергово (зробили

один — перейшли до наступного), або паралельно.
• Повісьте план на видному місці та регулярно переглядайте його разом із класом.
• Дозволяйте змінювати план, якщо учням і ученицям видаватиметься, що одні
вчинки їм даються краще, ніж інші, чи що потрібно щось іще додати.
Примітки:
КРОК ВОСЬМИЙ: Оцінюємо, підсумовуємо, святкуємо!
Учнівство проаналізує свій досвід із упровадженням проєкту і поділиться
ним із іншими.

2 Поясніть, що ви робитимете сьогодні. Якщо у вас є «друзі класу», можете запроси-
ти їх: вони можуть «провести інтерв’ю» із закріпленими за ними учнями й учени-
цями, зачитавши їм одне–два запитання зі списку нижче (за вибором опитуваної
дитини). Старші учні запитують молодших і записують їхні відповіді. Можуть разом
створити малюнок. З цього можна буде створити гарну настінну виставку або
класний альбом.
3 Після того, як учнівство впровадить проєкт, зберіться класом і пороздумуйте
над такими запитаннями:
Що би ви хотіли продовжити робити до кінця року?
Чим ви найбільше пишаєтеся?
Що нам удалося найкраще? Звідки ми це знаємо?
Що не дуже вдалося? Звідки ми це знаємо?
Що ви помітили у своїх однокласниках і однокласницях у процесі впроваджен-
ня нашого проєкту?
Якби ми могли впровадити його ще раз, що би варто було змінити? Чи все
зробити інакше?
Що ви дізналися про створення добрішого класу / школи / громади?
Як нам продовжити робити те, що вдалося найкраще?
Як нам розповісти іншим про те, що ми зробили і чого навчилися?
Як нам відсвяткувати наш спільний успіх??
4 Подумайте над святкуванням у форматі презентації проєкту іншим — школі або
батькам і матерям та опікунам і опікункам.
Примітки:
Принципи проведення Підсумкового проєкту

Найважливішою складовою цього проєкту є не кінцева мета, а процес упроваджен-
ня. Його вибудовано так, щоб поступово нарощувати в учнівства навички систем-
ного мислення на підґрунті доброго ставлення і співпереживання до всіх залучених
сторін. Подумайте про те, щоб задокументувати цей процес (і його результат), аби
потім можна було поділитися ним із учительками і учителями, керівництвом школи,
батьками і матерями та опікунами й опікунками. Також обдумайте можливість роз-
повісти про свої здобутки розробникам/-цям навчальної програми СЕЕН в Універси-
теті Еморі, попередньо отримавши дозвіл на передачу інформації про своє учнівство
за межі школи.
Цей проєкт можна впроваджувати до проходження усіх розділів програми СЕЕН.
У такому випадку внесіть потрібні зміни — наприклад, заберіть запитання із викорис-
танням незнайомих ще дітям понять.
Соціально-емоційне й етичне навчання намагається дотримуватися підходу, який
орієнтується на сильні сторони, а не на недоліки, і визнає наявність підґрунтя для
конструктивних змін. У процесі пошуку рішень для поліпшення атмосфери в школі
допоможіть учням і ученицям не забувати про ті прояви доброти і співпереживання,
які в ній уже практикуються. Програма СЕЕН підкреслює важливу роль учнівства
тайого здатність змінювати ситуацію на краще. У «Методичних вказівках» до програми
зазначено, що «хоча учнівство й не може миттєво досягти масштабних змін, усе одно
навіть дрібні зміни, впроваджені ним, варті зусиль, адже вони переростають у більші,
а велика кількість незначних колективних дій перетворюється на великі зміни».
Роль освітян
Роль освітянства у цьому процесі залишається фасилітаторською. Учнів і учениць
потрібно буде скерувати процесом і підтримати у процесі упровадження заплано-
ваного. Це означає, що ви не мусите надавати їм готові відповіді або рекомендації,
а радше заохочувати бути допитливими і користуватися уже засвоєними знаннями
і навичками з програми СЕЕН. Цей підхід може зайняти більше часу, але так ви дасте
змогу учнівству навчитися на власних помилках та одне в одного.
Протягом проєкту можна ненав’язливо нагадувати учням і ученицям попередні
вправи та практики, які вони виконували у рамках програми СЕЕН (наприклад:
«Пригадуєте, як ми малювали схему взаємозалежності про книжку? Тут є щось схо-
же?»). Заохочуйте клас залучати до процесу пасивних та тихих учнів і учениць, щоб
ніхто не залишився поза увагою. Ви можете сміливо доповнювати запропоновані
вище кроки додатковими вправами з навчальної програми –– наприклад, вдумливим
слуханням і рефлексійними практиками.
Соціально-емоційне та етичне навчання:
навчальна програма для ранньої початкової школи
навчальне видання
Головний редактор Олександр Елькін
Національна адаптація Олени Масалітіної

Переклад з англійської Наталії Валевської
Літературна редакція Юлії Лебеденко, Поліни Ткач, Тетяни Требушкової
Верстка та обкладинка для українського видання Ірини Стасюк
Видавничий дім «Дім реклами»

Харків, вул Благовіщенська, 2
+38 050 302-41-47
nemecdom7@gmail.com
www.dom-reklama.com
Соціально-емоційне та етичне навчання надає освітянам усеохопну структуру
для виховання соціальних, емоційних та етичних компетенцій, навчальні
програми з урахуванням віку учнівства для загальноосвітніх шкіл та дошкіль-
них закладів, а також підтримку для підготовки освітян, сертифікації фасиліта-
торів/-ок і постійний професійний розвиток. СЕЕН побудоване на найкращому
досвіді програм соціально-емоційного навчання (СЕН) і розширює їх уведен-
ням нових напрацювань освітньої сфери і наукових досліджень. Зокрема,
ідеться про тренування уваги, виховання співпереживання собі й іншим,
напрацювання навичок стійкості, системне мислення та етичне виховання.
МАТРИЦЯ СЕЕН
УСВІДОМЛЕНІСТЬ СПІВПЕРЕЖИВАННЯ ЗАЛУЧЕНІСТЬ

ОСОБИСТІСНИЙ
Увага і само- Співпереживання Саморегуляція

усвідомленість собі
СОЦІАЛЬНИЙ
РІВНІ
Міжособистісна Співпереживання Навички побудови

усвідомленість іншим взаємин
СИСТЕМНИЙ
Поціновування Визнання спільності Залученість

взаємозалежності з людством до локальної
й світової спільнот
УНІВЕРСИТЕТ ЕМОРІ
compassion.emory.edu
Щоб отримати більше інформації, пишіть, будь ласка,
на seelearning@emory.edu

Early Elementary Ukrainian

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Early Elementary Ukrainian

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Рання початкова школа

Головний редактор Олександр Елькін

Соціально-емоційне та етичне навчання: навчальна програма для ранньої початкової школи /

Книга містить розробки уроків програми соціально-емоційного та етичного навчання для використання

Видання здійснене за підтримки Громадської служби миру — GIZ Україна

© Emory University 2019.

Послідовність та обсяг програми

1 Collaborative for Academic, Social, and Emotional Learning (CASEL). https://casel.org/what-is-sel/approaches/

Проведення окремих розділів чи уроків поза порядком програми може

РОЗДІЛ 1: Створення атмосфери співпереживання у класі

РОЗДІЛ 2: Виховання життєвої стійкості

у класі переживатимуть складнощі, з якими ви не дасте собі раду самотужки, особли-

РОЗДІЛ 3: Підсилення уваги і самоусвідомленості

РОЗДІЛ 4: Керування емоціями

карти — це частина емоційної грамотності: вони допомагають учнівству розвивати

РОЗДІЛ 5: Навчатися одне від одного, пізнавати одне одного

РОЗДІЛ 6: Співпереживання собі й іншим

іншої людини, і вмотивованість полегшити це страждання»1. Відтак співпереживання

РОЗДІЛ 7: Це наша спільна справа

ПІДСУМКОВИЙ ПРОЄКТ СЕЕН: Будуємо кращий світ

Розділ 1: урок 1, урок 4, урок 5 Розділ 5: урок 1

Ефективне впровадження програми СЕЕН

Ключові поняття для досягнення високої якості впровадження програми:

Що таке соціально-емоційне навчання?

Заувага щодо «вдумливості»

1 Англійською mindfulness, в україномовних текстах часто вживається у транслітерації як «майндфул-

Складники уроку СЕЕН

Особиста практика учнівства

Особиста практика учительства

Додаткові ресурси і джерела

1 Ці книжки не виходили в українському перекладі. — Прим. пер.

Шановні матері й батьки, опікуни й опікунки!

Підпис учителя / учительки

Ім’я учителя / учительки:

Контакти учителя / учительки:

РОЗДІЛ 1 Створення атмосфери співпереживання у класі

Мета першого уроку — познайоми- адже ці люди, як і ми, хочуть бути

Навчальні результати Ключові складові

Тривалість Матеріали для уроку

«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини • Попросіть дітей звернути увагу на те,

Огляд • Вам знадобиться достатній простір,

Матеріали для уроку • Окрім запитань, поданих нижче як зра-

• Тепер давайте подивимося, у кого • Озирнімося. Скільки нас тут?

ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ № 2 | • Коли діти діляться історіями, запитайте,

• олівці, фломастери або ручки для • Цю вправу можна виконувати, сидячи

у якому живе турбота. Якщо ми всі

РОЗДІЛ 1 Створення атмосфери співпереживання у класі

Урок спрямований на подальше вивчен- зрозуміти конструктивну й неконструк-

Навчальні результати Ключові складові

«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини Матеріали для уроку

• Хто пригадує щось із того, про що ми Схема дій

Що вивчатимемо o просимо вибачення.

• Усім нам хочеться доброго ставлення Підказки для вчительства

Приклад проведення Що вивчатимемо

• Коли хтось із учнівства озвучує ідею, • Разом згрупуйте домовленості та запи-

(Виконуйте цю вправу, скільки вистачить • Разом прочитайте свої домовленості

• Давайте спробуємо об’єднати схожі

РОЗДІЛ 1 Створення атмосфери співпереживання у класі

Навчальні результати Ключові складові

Матеріали для уроку

30 хвилин. (Можливо, вам доведеться • класні домовленості, записані на

«РОЗІГРІВ» | 3 хвилини • Конкретними діями ми можемо допо-

ВПРАВА ДЛЯ ОСМИСЛЕННЯ | 12 хвилин • Залежно від формулювання домов-

• Вам може не вистачити часу, виді- РЕФЛЕКСІЙНА ПРАКТИКА | 10 хвилин