Формування навичок читання та розвиток техніки читання

в початковій школі

Упевнене володіння навиком читання є однією з головних умов успішності

дітей у навчанні.

Проте читацькі навички сьогоднішніх школярів викликають серйозну тривогу і

у педагогів і у батьків.

Як допомогти нашим дітям впоратися з труднощами при читанні?

Найчастіше цю проблему намагаються вирішити просто: треба більше читати. І

сидить дитина над книгою обливаючись сльозами і відчуваючи до неї тиху
ненависть.

Разом з тим відповідь на це питання не така вже й проста. Перш ніж змушувати
дитину більше читати, потрібно з’ясувати в чому вихідні причини труднощів. І
тільки з’ясувавши це, ми зрозуміємо, яку допомогу їй необхідно надати.

Одна з основних причин труднощів у читанні – недостатня сформованість

техніки читання.

Техніка читання – це уміння пізнавати написані букви, правильно

співвідносити їх зі звуками та вимовляти їх у зазначеному порядку у вигляді
складів, слів, речень.

Читання є основою всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному

процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам′ять, уява, слухові та
зорові аналізатори. Дітям не просто поєднувати водночас зорове сприйняття і
висловлювання звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення
до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано
розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. Тому розвиток техніки цього вміння
та розуміння прочитаного - слів, словосполучень, речень - взаємопов′язані і мають
здійснюватися одночасно.
1
 Читання є складним актом, який включає в себе технічні навички і процес
розуміння сенсу читаного. Ці дві сторони знаходяться між собою в тісному
взаємозв’язку і роблять взаємний вплив одна на одну. Досконала техніка
призводить до швидкого і точного розуміння сенсу, а більш легкий в смисловому
плані текст читається швидше і без помилок.

В процесі навчання читання учні під керівництвом вчителя вправляються і в

техніці читання, і в розумінні прочитаного.

Проте значення роботи по формуванню і автоматизації технічних навичок часто

недооцінюються, і основний акцент вчителі переміщують на змістовне читання на
шкоду техніці. Поспішаючи переключити учня на роботу зі змістом прочитаного,
ми порушуємо природний психологічний процес формування читання і створюємо
умови для появи помилок.

На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку,

кут зору читця. Вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст,
легкий чи складний), розвиток антиципації - вміння передбачити наступні літери,
слово. Вдосконаленню цього процесу сприяє стимуляція до швидкого читання.
Адже головним фактором розвитку дитини є бажання. Бажання читати в учнів
виникає тоді, коли вони володіють усвідомленим читанням, коли в них розвинуті
навчально-пізнавальні мотиви читання, коли стимулюється інтерес до читання.

Запропоновані нижче вправи допоможуть дитині оволодіти необхідними

навичками при опануванні процесу читання. Виконання вправ повинно бути не
одноразовим підходом, а системою. У читання не має вихідних! 

Для автоматизації технічних операцій читання пропонуємо:

2
1. Читання складів прямих, обернених та зі збігом приголосних по рядках,
стовпчиках та вроздріб.

2. Спів складів під мелодії відомих дитячих пісень.

3
В цій вправі робота йде над звуковою моделлю складів. Склади співають спочатку
повільно, а потім швидко.

3. Читання віршованих «чистомовок».

4. Тренувальні вправи «Черепаха та сорока».

4
Допомагає навчитися читати швидко та чітко. Відтворювати з пам’яті.
5. Читання слів різної складової структури.
6. Розширення кута зору.
У процесі читання очі рухаються стрибкоподібно. Сприйняття тексту
відбувається вмить зупинки очей.
Хто читає добре, швидко – потребує менше зупинок, ніж той, хто читає повільно.
Це пояснюється різною величиною кута зору. Вона визначається кількістю слів,
сприйнятих читачем за час однієї фіксації: у гіршому випадку – 1-2, у кращому –
5-6 слів. 

5
 Етапи формування техніки читання:

1. Процес декодування складів, слів, речень.

2. Автоматизація технічних операцій читання складів, слів, речень.

3. Концентрація уваги учня на розумінні лексичного значення слів, змісту тексту.

На початку навчання читання дитина вчиться декодувати написане слово в

звучне: впізнавати букву і співвідносити її зі звуком, з’єднувати кілька букв у склад
та кілька складів у слово. Ці технічні операції поглиблюють всю увагу учня. Всі
його розумові зусилля спрямовані саме на процес декодування, при цьому
розуміння тексту, який читає, утруднено, на нього просто не вистачає
інтелектуальних сил. Поступово технічні операції автоматизуються , йдуть у
підсвідомість, і увага учня концентрується на розумінні сенсу тексту.

Всі ці уміння формуються поетапно у часі, вони «достигають», як достигає

плід. На кожному етапі з’являються і розвиваються певні навички. Перехід на
наступний етап можливий тільки тоді, коли дитина оволодіє усіма уміннями
поточного етапу. І не тільки оволодіє, а й досягне певного рівня їх автоматизації.

Але кожна дитина у своєму розвитку індивідуальна, тому в кого-то з дітей

вміння поточного етапу не встигають «дозріти», тобто достатньо автоматизуватися
за той час, який відведений шкільним плануванням. Значить, для наступного етапу
не підготовлений фундамент. Коли матеріал для читання стає складнішим, учень
починає відставати від інших, і не тому, що не може зрозуміти і навчитися, а тому,
що не встигає навчитися.

6
 Дослідження психологів показують, що найчастіше збій відбувається на етапі
злиття складів у слова і розуміння сенсу слова. Разом з тим саме цей етап є
найважливішим, оскільки він закладає основи для смислового читання.

На попередньому етапі дитина повинна була навчитися з’єднувати кілька букв

у склад і прочитувати за одних рух очей найбільш типові складові структури (ам,
ма, мак, хто, стіл, міст, блиск).

На етапі злиття складів у слова кожний склад читаного слова відкладається в

оперативній пам’яті як його частина, потів склади синтезуються у слово, і дитина
пізнає прочитане слово, розуміє його сенс.

Далі прочитані та зрозумілі слова відкладаються в оперативній пам’яті вже як

частка речення. Успішний синтез слів в речення можна вважати наступним етапом
(етапом синтезу речення).

Перевести учня на етап синтезу речення, якщо етап синтезу слова не

відпрацювали, рівнозначно тому, щоб заставити молодого атлета, який до цього
піднімав штангу вагою 70 кг, підняти зразу 100 кг. Піднять він можливо її й підніме,
але з якою напругою, і яку при цьому шкоду може надати своєму організму!

У даному посібнику міститься матеріал для розвитку вміння швидко та

правильно читати слова різної складової структури.
Систематичні вправи у читанні цього матеріалу приводять до автоматизації
сприйняття «оперативних одиниць читання», тобто тієї максимальної кількості
знаків, які учень розпізнає миттю при читанні. При цьому збільшуються швидкість
читання та забезпечується миттєве розуміння змісту прочитаних слів.
Слова цього посібника об’єднані за ступенем складності складової структури в
кілька груп.
До 1-ї групи належать слова, які складаються з відкритих складів типу небо,
рука, молоко, черепаха, математика. Словосполучення, речення та тексти цієї
групи складаються із слів такої структури.

7
 У 2-ій групі містяться слова, які складаються з відкритих складів та одного
закритого у кінці слова типу бігун, барабан, велосипед. Вона завершується
словосполученнями, реченнями текстами, які складаються із слів 1-ої та 2-ої груп.
У 3-їй групі закритий склад переміщується на початок слова і поруч опиняється
два приголосних звука, що ускладнює читання такого слова: ведмежа, доброта,
бібліотека. В словосполученнях, реченнях, текстах, використовуються слова 1-ої,
2-ої та 3-ої груп.
Таким чином, від групи до групи структура слова стає складнішою.
На початку стовпчика слів кожної нової структури дається зразок ділення слова
на склади. Перше слово, що розпочинає групу нової складової структури, виділено
жирним шрифтом, поділено на склади як зразок, визначено наголос.
Зупинимося на деяких особливостях розташування слів однієї складової
структури (див. додаток). Всі слова розділені на частини мови (вони відокремлені
один від одного зірочками та згруповані за місцем наголосу. Дослідження
психологів показують, що дитина легше читає двоскладове слово, якщо наголос
падає на голосний першого складу. Такі слова знаходяться на початку, за ними
розташовані двоскладові слова з наголосом на голосному другого складу. Серед
трискладових слів винесені вперед як найбільше легкі для читання слова з
наголосом на голосному другого складу, потім з наголосом на голосному першого
складу, у кінці стоять слова з наголосом на голосному третього складу.
' '

' ' '

' ' ' '

8
 Форми роботи

Як працювати з посібником

Перш ніж почати роботу з матеріалом посібника, необхідно шляхом

нескладної діагностики визначити для кожної дитини «рубіжну» групу слів. Для
цього треба запропонувати учню прочитати кілька будь-яких речень 1-ої групи,
потім – стільки ж речень 2-ої групи і так далі до того моменту, поки в читанні учня
не з’являться помилки. Наприклад, це буду в 4-їй групі, значить, читання слів цієї
групи і є той рубіж, кордон, коли у дитини виникають труднощі та з’являється зайва
напруга.

Визначивши «рубіжну» групу, роботу проте слід розпочинати з читання слів

1-ої групи. Тут матеріал для роботи визначається в залежності від можливостей
кожної дитини. Так, дітям із значними труднощами пропонуються слова найперших
стовпчиків: ми, їжа. Іншим дітям можна почати з структури слів типу буря, бабуся,
третім - вареники.

Читання 2-ої і наступних груп завжди розпочинається з найпершого стовпця

слів.

На роботу з кожною попередньою «рубіжною» групою відводиться 1-2 заняття.

Вони потрібні для того, щоб дитина відчула, що вона може читати без помилок та
напруги, вселити дитині віру у власні сили.

9
 Починаючи з «рубіжної» групи слів кількість занять збільшується. З кожною
групою потрібно працювати до того часу, поки не зникнуть помилки та напруга при
читанні. Кількість занять визначається суто індивідуально в залежності від успіхів
дитини. Так на одну групу може знадобитися 7-10 занять, а на іншу – 3-4 заняття.

Іноді виникає ситуація, коли помилки та напруга у дитини не зникла, а весь

матеріал, представлений і даній групі, вичерпаний, і учень втратив до нього інтерес.
Тоді дорослий може самостійно скласти картки зі словосполученнями та
реченнями, доповнити словосполучення до речень та інше, використовуючи слова
із стовпців тієї групи, з якою працює дитина, і раніш відпрацьованих груп.

Обов’язковою методичною вимогою до роботи з посібником є поступовий рух

від групи до групи. Не рекомендується переступати через будь-яку групу,
структурну підгрупу або міняти їх місцями.

Посібник може бути використаний як для індивідуальної роботи в позаурочний

час, так і для роботи на уроках читання.

Розглянемо обидва варіанти роботи з посібником на прикладі однієї

«післярубіжної» групи.

1-й варіант – індивідуальна робота в позаурочний час. Заняття з

першокласниками триває 10-15 хв., з учнями 2-4 класів – 15-20 хвилин.

На перших заняттях приблизно 75% часу відводиться читанню стовпців слів.

Кількість слів або стовпців для читання визначає дорослий кожного разу
індивідуально в залежності від віку та настрою дитини і таке інше: для одного учня
достатньо прочитати 15-20 слів, інший подужає 2 стовпця. А можна запропонувати
школяреві самому визначити кількість слів і читати до того часу, поки йому це не
набридне.

Після тренування у читанні слів 25% часу заняття, що залишилося, учень читає
одну з груп словосполучень, позначених цифрами. На наступному занятті він буде

10
читати іншу групу словосполучень і тощо. Поступово, від заняття до заняття час
читання слів зменшується, а словосполучень – збільшується.

Коли дитина навчиться відносно легко і без помилок читати слова та

словосполучення даної групи в темпі, який наближений до нормативного, можна
переходити до читання речень. На читання слів, словосполучень та речень
відводиться приблизно до третини часу, відведеного на заняття. Провівши таким
чином 1 – 2 заняття, можна виключити читання словосполучень. Дитина буде
читати слова та речення.

Коли дорослий побачить, що учень читає речення практичного без помилок,

можна переходити до читання текстів. На цих заняттях приблизно 25% часу
відводиться на читання слів або словосполучень, інший час – на читання текстів.
Коли читання речень і текстів даної структурної групи довели до нормативних
вимог, можна переходити до наступної групи.

2-й варіант - робота з посібником у класі. На уроці посібник може вирішувати

чотири завдання.

По-перше, служити якоюсь подобою камертона. Відомо, що для того, щоб

людина успішно виконала роботу, вона повинна бути налаштована на її виконання,
і не тільки на рівні «бажаю – не бажаю», а й на психофізіологічному рівні.

Відмінною рисою даного посібника є вельми суворе структурування, засноване

не психології. Читання стовпців слів допомагає аналізаторній системі учня
налаштуватися на певний вид діяльності, утворити потрібну систему
міжаналізаторних зв’язків.

На початку кожного уроку читання доцільно пропонувати учням своєрідну

розминку: спочатку прочитувати стовпці слів, потім словосполучення (1-2 клас) або
речення (3-4 клас). Така розминка допоможе школярам швидко переключитися з
перерви на урок.

11
 Вчителі, що працюють з посібником, пропонують різноманітні прийоми
розминки:

а) учні читають «для себе» протягом заданого вчителем часу;

б) учні читають певну кількість слів ланцюжком, наприклад, кожний – по 3 слова;

в) діти об’єднуються у пари і читають слова або словосполучення один одному по

черзі - 1-2 слова один учень, 1-2 слова інший і тощо;

г) діти читають хором;

д) учні читають «для себе», відзначаючи галочкою незнайомі слова, після

закінчення часу розминки проводиться словникова робота.

По-друге, посібник може бути використаний як матеріал для словникової

роботи. У ньому зустрічаються незнайомі дітям слова, такі, як етикет, тайга, та
інші. Це пояснюється тим, що перед цим посібником поставлені два завдання:

1) навчити дітей не боятися незнайомих слів, не пасувати перед ними, а

прочитувати незалежно від того, знайоме слово дитині або незнайоме, зрозуміло чи
ні;

2) вчити дітей здогадуватися про сенс незнайомого слова за контекстом. Рішення

другого завдання і можна покласти в основу словникової роботи на уроці.

По-третє, посібник може служити джерелом для підбору словникового

матеріалу до уроків української мови. Наприклад, у стовпчиках легко відшукати
слова з наголошеним та ненаголошеним голосним у корені слова. На підставі
структурної послідовності можна спланувати роботу по навчанню першокласників
звуко-буквеному аналізу. Спочатку діти будуть аналізувати слова 1-ої групи, у яких
є вивчені букви, потім структура слів для аналізу буде ставати складнішою.

По-четверте, посібник надає допомогу вчителю при корекційній роботі з

учнями, які мають порушення письма, оскільки дозволяє складати індивідуальні
картки для корекції пропусків букв у збігу приголосних, порушень складової

12
структури слів і тощо. В посібнику передбачено таке ділення слів на склади (кар-
топ-ля), яке може попередити специфічні помилки письма у вигляді пропусків букв
при збігу приголосних. При розведенні приголосних у різні склади слуховий і
артикуляційний образ кожного приголосного відтворюється і сприймається учнем
більш чітко, ніж в з’єднаній вимові - рто, - пля, при якому більш чіткий образ
одного зі звуків трапляється, «перекриває» менш чіткий образ, і дитина пропускає
одну з букв.

Як при індивідуальній роботі в позаурочний час, так і при роботі в класі,

необхідно приділяти увагу вправам у смисловому читанні. Проте ці вправи не слід
вводити відразу на перших заняттях з відпрацювання чергової структури. Вони
вводяться поступово, з урахуванням тих зусиль, які дитина витрачає на читання.
Якщо вона читає повільно, насилу з’єднує склади в слова і робить багато помилок,
то в цьому випадку краще почекати, поки процес читання не стане для дитини
легшою роботою. Таким чином, задавати питання на розуміння змісту прочитаного
слід тоді, коли процес читання більш автоматизований.

Питання і завдання на розуміння змісту прочитаного можуть бути самими

різними. Але в основу цих завдань, з точки зору сучасної педагогіки слід покласти
пошуки прихованого змісту, розумінню опосередкованої інформації, яка міститься
в мові. Наведемо приклали таких питань і завдань.

До стовпчиків слів будь-якої групи

1) Знайди серед прочитаних тобою слів назву птаха ( дерева, професії і тощо ).

2) Прочитуй про себе слова стовпчика і вимовляй вголос тільки ті слова, сенс яких
тобі не дуже зрозумілий.

3) Прочитуй вголос тільки ті слова, які закінчуються буквою –а ( або будь-якою

іншою буквою ). Інші слова прочитуй про себе.

4) Прочитай 10 слів. Слово, яке закінчується на –ар, читати вголос не потрібно.

13
5) Дорослий вибирає стовпчик слів з непарною кількістю букв, наприклад, мак,
аґрус, акробат. Потім він (або дитина) бере в руки нитку і прокладає її так, щоб
вона проходила через середню букву. Дитина повинна читати слова, не відводячи
очей від нитки, тобто бічним зором.

Для виконання цього завдання спочатку підбираються слова з трьох букв.

Коли дитина з ними освоїться, вона починає читати слова з п’яти букв, потім з
семи. Але при цьому дорослий має бути особливо уважний до дитини. Як тільки він
побачить, що дитині занадто важко справлятися із запропонованою кількістю букв,
необхідно повернутися на ту структуру, яку школяр читає без зусиль.

Спочатку, у будь-якій структурі, дитина читає добре знайомі слова, у міру

освоєння такого способу читання слів цієї структури (три, п’ять, сім і тощо букв),
дорослий вводить слова з пасивного словника учня: лящ, ґрунт, метушня.

Якщо воно не викликають утруднень, можна вводити малознайомі слова типу дог,
рі;, посів, суфле; горлиця, планиця.

6) Так само дитина читає слова, проклавши нитку по перших буквах. Структура
слова, що стає складнішою в наступній послідовності: мак, рука, комар. Вимоги до
смислового змісту, як в попередньому завданні.

7) Таж вправа виконується з ниткою, прокладеною на останніх буквах. Структура

слів стає складнішою, як у завданні 6. Вимоги до смислового змісту зберігаються

Завдання до словосполучень, речень і текстів

• Яке словосполучення має відношення до обіду? ( Смажене м’ясо. )

• У якому реченні дія відбувається влітку? ( Ні в одному з речень немає вказівки на

час року, проте збирати помідори, про що говориться в шостому реченні можна
тільки влітку, отже, відповіддю є саме шосте речення. Так можна учити дітей
відділяти істинне від несуттєвого. )

• Як ти думаєш, хто старший – Марина або Наталка? Як тобі здається, хто вони
одна одній – мати і дитина, сестри, подруги?
14
• Прочитай словосполучення. Що можна пити? ( Малиновий кисіль, напій з ви-
шень .)

• Якого кольору волошки?

• Як ти думаєш чудовисько добре чи зле? Розкажи, чому ти так думаєш. )

• У якому словосполученні говориться про музичний інструмент?( Нова арфа. )

• Що пив кіт Воркіт?

• Іра гуляла в міському парку. Це правильне твердження?

• У якому словосполученні говориться про автомобіль? ( Неполадка в моторі. За-

гальмував біля огорожі.)

• Де живе дідусь?

• Як ти думаєш, скільки років Маринці?

Додаток

1 група

щі é-ве *аби́
ще éму або́
ви éфа ага́
ми ḯжа але́
ти є́на анí
до єті ану́
за íго аце́
на ḯжа еге́
по óко іще́
бо у́зи уже́
та ю́́да усе́

15
то ю́ка усí
не я́ма уся́
це оса́

ба́-ба де́ко ли́па *бíла дитя́

бо́ти ди́ба ли́пи Бíле доба́
бу́ря ди́во ли́хо бíлі дуга́
ва́ги ди́ня лíга сíре дуда́
ва́ди дíти лíки цíле душа́
ва́за до́за ма́ти щи́ра желе́
ва́та до́ня ма́па щи́ре журí
ве́жа ду́ма ми́ло *ли́ти зима́
ве́на ду́ло мо́ва би́ти зола́
вíра жа́ба ра́на бу́ти кущí

вíти жи́то ре́ва ви́ти лице́

во́ля за́ла ри́ба да́ти межа́
га́ма зе́бу ри́за ду́ти меню́
го́ре ка́́ва ри́са жа́ти мета́
гу́би ка́ра ря́си жи́ти сади́
гу́ма ке́ба са́жа ми́ти село́
гу́ру ке́пі са́ло ни́ти сова́
гу́си ко́лі са́ни пи́ти сума́
гу́ща ко́ма са́па ри́ти ціна́
ґа́ва ла́те сíра ши́ти чоло́
ґу́ля ла́ти со́ви *ма́ло щока́
да́ма ле́за та́то бю-ро́ *мала́
да́ні ли́жа та́ця вага́ мале́

16
да́та ли́жі ча́до вода́ малí
да́ча ли́ко чу́до губа́ *́куди́

бере́за нау́ка ḯхати веземо́

били́на Оа́зис лíлія везете́
біли́ло Яли́на лíнія ідемо́
боло́то Яри́ло та́лія ідете́
будо́ва *весéла сéрія несемо́
валíза весéле я́́беда несете́
вата́га весéлі я́вище підете́
вечéря волóга я́года *бага́то
води́ця волóге *га́зова бадьо́ро
воро́та волóгі га́зову болю́че
гадю́ка садо́ве да́тися ваго́мо
газе́та соло́не ка́вова ліни́во
гіє́на шале́ні та́лий лука́во
годи́на *бажа́ти *ба́вити медо́во
гори́ла баси́ти бíгати навíки
дити́на білíти ва́бити навíщо
діє́та болíти ва́жити нада́лі
довíра боро́ти му́сити надо́лі
дога́́на бува́ти ра́дити наду́то
доло́ня буди́ти ру́шити нажи́во
доро́га вари́ти тя́мити налíво
доса́да води́ти цо́кати нара́зі
елíта вози́ти цу́пити наси́лу
епо́ха дава́ти ча́діти него́же
заба́ва дави́ти ча́лити нема́ло
залíзо кади́ти
17
зозу́ля каза́ти мі-шу-ра́ неми́ло
зубíло наби́ти вечори́ нера́до
зуби́ще поми́ти голова́ нера́но
кабíна сади́ти ґавеня́ ніза́що
кади́ло хапа́ти дереза́ ба́жано
коа́ла цíнує дефіле́ ве́село
кулíса цура́ти дичина́ ле́жачи
ліа́на чади́ти долото́ лю́дяно
лиси́ця чаḯти доміно́ ма́сово
а́-лі-бі жабеня́ ма́тово
а́рія жалюзí до́рого
бе́сіда каченя́ мо́лодо
бо́тики кошеня́ на́біло
ви́бори лікарí на́голо́
ви́года низина́ на́ново
де́рево осока́ на́сухо
жа́лощі пояси́ не́хотя
зо́лото терези́ нíкуди
е́тика холоди́ нагорí
*беремо́ нанизу́

*ба-ля́́-си-на молоди́ло недо́дана

бара́нина молоди́ця неко́вана
варе́ники молодя́та нелю́дяна
весе́лощі мориму́ха неля́кана
видо́вище морози́ще немíряна
галя́вина мотани́на нете́сана
горо́дина мотора́лі нече́сана
лося́тина мотоса́ни нечу́вана
18
лощо́вина нагоро́да мо́лотова
лука́виця напина́ло лебеди́на
луго́вина насіни́на лівору́ка
люби́миця насоло́да лободо́ва
мара́каси небили́ця лопухо́ва
мело́дика небора́ка лопуши́на
мере́живо недова́га лососе́ва
меха́ніка недовíра льодови́та
моле́кула недого́да малува́та
моро́зиво недолу́га милови́да
лу́ковиця недоте́па місяце́ва
ку́черики недоти́ка моложа́ва
му́чениця ненаже́ра нарочи́та
ку́рятина непоша́на небага́та
колоси́на нечепу́ра неваго́ма
лебеди́ха нечупа́ра невесе́ла
лебеди́ця ноженя́та невиди́ма
лежебо́ка лелеченя́ невідо́ма
лепету́ха лисиченя́ недале́ка
лісосíка низовина́ недеше́ва
лободи́на *бабу́сина недитя́ча
лобуря́ка лоси́нова недіво́ча
лозиня́ка лосо́сяча недоби́та
лососи́на маку́хова незабу́та
макаро́ни мали́нова нелука́ва
мамали́ґа мімо́зова нелюби́ма
марему́ха мозо́лява нелюди́ма
мацапу́ра моро́зяна немину́ча
медици́на мохе́рова непоча́та

19
медову́ха наду́мана нерішу́ча
медяни́ця неви́дима нерухо́ма
мідяни́ця неви́дана неціка́ва
мішани́на неви́жата недорога́
мішани́ця неви́пита немолода́
мокаси́ни нега́дана *бала́кати
молоде́ча нега́шена боро́тися

гари́кати наги́бати нацíлити

голи́тися наги́дити нацу́пити
голу́бити нади́бати нача́тися
гото́вити наду́тися начу́тися
губи́тися наду́мати начу́хати
довíрити нажа́лити нащу́лити
заба́вити нажа́рити нащу́рити
купа́тися нази́чити нево́лити
ліни́тися нака́пати неду́жати
ліпи́тися наки́дати ви́казати
лопа́тити наки́нути ку́татися
лука́вити нала́дити ло́патися
ляка́тися нала́зити ми́литися
мане́жити нале́жати ми́лувати
манíжити нали́нути мíритися
мере́жати налíчити мо́витися
мере́жити налу́зати на́видіти
милíшати налу́чити нíвечити
мина́тися налу́щити нíжитися
мину́тися наля́пати ре́патися
мири́тися нама́зати докоря́ти

20
мілíшати нама́цати колоси́ти
міни́тися нами́лити колоти́ти
міня́тися намíряти колува́ти
міси́тися намíтити колупа́ти
міша́тися намо́вити лепета́ти
мозо́лити наму́чити лікува́ти
моли́тися нано́сити лопота́ти
моло́тися напа́дати любува́ти
моро́зити напа́рити маковíти
моро́чити напи́тися малюва́ти
мота́тися напо́рати молоди́ти
моти́чити нара́дити молодíти
мото́рити нари́нути молоти́ти
муги́кати нарíзати мурува́ти
музичити наси́діти набива́ти
наба́вити наси́пати набира́ти
наба́чити насу́нути набіга́ти
набíгати насу́пити набува́ти
нави́діти ната́нути назива́ти
навíдати нати́кати налама́ти
навíсити натíшити налива́ти
навíшати нату́жити наляка́ти
наво́зити нату́пати написа́ти
наву́дити нахо́дити начиня́ти
*мали́ново недо́рого нарочи́то
моро́зяно нелю́дяно небага́то
наго́лову нечу́вано небува́ло
надо́коло кучеря́во неваго́мо
наду́мано малува́то невиди́мо

21
наля́кано милови́до невідо́мо
неба́жано мимово́лі недале́ко
неба́чено молоде́чо нелюди́мо
неве́село набага́то немину́че
неви́димо навіже́но нерішу́че
неви́дано нагото́ві нерухо́мо
нега́дано надоли́ну неціка́во
неде́шево наказо́во ніпочо́му

Словосполучення

Ба́бине лíто, бабу́сине ди́во, бана́нове пюре́, зеле́ні кущí, роже́ві буке́ти,
мали́нові буке́тики, зеле́на Букови́на, вели́кі вазо́ни, новí велосипе́́ди, велю́рові
капелю́хи, мала́ вереда́, зеле́ні газо́ни, копи́лити гу́би, золотí килими́, бíлі ле́беді,
сíрі гу́си, малí кома́хи, висо́кі дуби́, жи́телі села́, жуки́-носоро́ги, ва́ди зо́ру, зо́рані
поля́, зуба́та аку́ла, новí сала́тові ке́ди, гаря́ча ка́ва, ла́па кота́, ла́пи ле́ва, коза́-
дереза́, нова́ доро́га, висо́ке де́рево, ліпи́ти варе́ники, люби́ти ма́му, посади́ти
де́рево, си́нє не́бо, будува́ти ха́ту, щи́ра бе́сіда, весе́ла дити́на, бíле кошеня́, вели́ке
о́зеро, лісова́ доро́га, ви́пити молока́, малюва́ти де́рево, зо́ряне не́бо, копа́ти я́му,
гука́ти мату́сю, ти́хо чита́ти, вели́кі кашало́ти, на льоду́ дити́на, заборо́ни лíкаря,
кущí ліщи́ни горíхи ліщи́ни, лу́щити горíхи, льодяна́ вода́, носи́ти помідо́ри до
льо́ху, лю́ба мату́ся, лю́ба бабу́ся, лю́ба дити́на, дубо́ва кора́, бíля ма́ми ля́ля, лови́ти
ляща́, лови́ти ля́щика, піти́ до магази́ну, малахíтова ва́за, бíля мали́нового куща́,
малу́ваті ке́ди, малу́ваті капелю́хи, ма́мина нау́ка, ко́ні на мане́жі, дíти бíля мане́жу,
у мане́жику мале́ча, мане́жити коня́, за мане́рою весе́ла, мани́ла руко́ю до се́бе,
22
ка́вове де́рево, марино́вані помідо́ри, марино́вана цибу́ля, уда́ри матадо́ра, ша́хова
ма́това ситуа́ція, лю́та ма́чуха, уро́ки машино́пису, часи́ мезозо́ю, подава́ти меню́,
чита́ти меню́, летю́ча ми́ша, мінова́ моне́та, мíритися си́лою, золотí меда́лі, робо́та
медова́ру, кучеря́ва м’я́та, кучеря́ві лíтери, мазо́ляві ру́ки, мо́хова ку́пина́, ви́пити
мали́нового му́су, готу́ємо муса́ку, ліпи́ти варе́ники, наляща́ли у вуха, ната́нули
льоди́, нащу́лити ву́ха, неви́ди́ма си́ла, неви́ди́мі ру́ки, неви́жате по́ле, невідо́ма
си́ла, невідо́ма люди́на, мала́ дити́на, пога́на пого́да, на́ші него́ди, недитя́ча си́ла,
недіво́ча си́ла, недіво́ча во́ля, зеле́на недíля, зелеíне ми́ло, ви́пити зеле́ного ча́ю,
зеле́на ма́са, недоби́ті вороги́, недоби́ті череви́ки, вика́зувати недовíру, ви́казати
недовíру, ви́казати себе́, недогорíла ха́та, весе́ла нарече́на, купи́ти недо́рого, неду́жі
воли́, нежа́те жи́то, нежа́те по́ле, лісова́ галя́вина, нежила́ ха́та, незабу́ті часи́,
незабу́ті годи́ни, незахи́щене скло́, ходи́ла незаче́сана, лиши́лися незачи́нені,
неко́вані копи́та, неля́кана ри́ба, неми́ті ру́ки, неми́ті но́ги, немíряне не́бо,
немоло́чене жи́то, неозо́рі поля́, неозо́ре мо́ре, нео́нові лíтери, непосидя́ча натура,
непоча́та вече́ря, нерухо́мі го́ри, рухо́ме мо́ре, несу́чі гу́си, несу́ча коло́на, нече́сана
борода́, нече́сані дíти, ни́тяні рукави́ці.

Речення

Дíти ви́рішили ви́пити мали́нового му́су. Полетíли бíлі му́хи. Зима́. Дíти
налига́ли коро́ву за ро́ги та повели́ на лу́ки. Окунí та карасí ри́лися в наму́лі. Тетя́на
наму́ляла но́ги і ходи́ла босо́ю. Дале́ко нанизу́ дíти поба́чили кущí бузини́. Бабу́ся
золотí го́ри обіця́ла Тара́сику та Нíні.

Ке́та – лососе́ва ри́ба. Вона́ живе́ у мо́рі. Рибаки́ лови́ли лосо́ся. У лíсі ми
поба́чили вели́кого ло́ся. У га́ї бíля Ки́єва є моховики́.

Ко́ло лима́ну бíла ха́та. Бíля не́ї кущí ліщи́ни. У саду́ висо́кі дере́ва – ли́па і
горобина́. Ко́ло мали́нового куща́ весе́лі дíти.

У лíсі ми поба́чили вели́кого ло́ся, руду́ лиси́цю, сíру їжачи́ху. У ло́ся мале́
лосеня́, у лиси́ці – лисичиня́, у їжачи́хи – їжаченя́. Ціка́во у лíсі.
23
 Бíля ха́ти зеле́на лева́да. У лева́ді кущí кали́ни та мали́ни. На кущí ліщи́ни горíхи.
У саду́ висо́кі дере́ва. На горо́ді помідо́ри, цибу́ля, ди́ні та кавуни́.

У мо́рі-океа́ні зуба́ті аку́ли, вели́кі кашало́ти, малí нава́ги та івасí. У о́зері карасí,
окунí, лящí, лини́, вусачí, коропи́, соми́. Ри́ба живе́ у водí.

У мату́сі дорога́ малахíтова ва́за. У ва́зі бíлі та роже́ві лíлії. Вони́ ду́же ми́лі.

Перелік використаних першоджерел

1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням

українською мовою. 1 – 4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», - 2011.

2. Гавриш І. В. Теоретичні та інструктивно-методичні матеріали для

учасників науково-педагогічного проекту «Інтелект України» / за заг. ред. І.В.
Гавриш, С.В. Кириленко. – Харків: Стиль – Іздат, 2011.

3. Погрібний, Микола Іванович. Словник наголосів

української літературної мови : близько 50 000 слів / М. І. Погрібний; за ред. І. О.
Варченка. – Київ: Рад. шк., 1959. – 602 c. шк., 1959. – 602 с.

4. Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка.

5. «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та

оновлений «Словник української мови у 20 томах».

24
 6. Орфографічний словник української мови.

7. Словник синонімів української мови : В двох томах. - Т. 1 : А - Н / Гнатюк

Г. М.; ГоловащукС. I.; Горюшина Г. Н.; Лозова Н. Є.; Тараненко О.
О.; Фридрак В.К.

Управління освіти та науки Дніпровської міської ради

Науково – методичний центр

Комунальний заклад освіти

НВК № 12

Дніпровської міської ради

Різноманітні вправи з формування

та розвитку техніки читання

у початковій школі

25
м. Дніпро

2019 р.

26