Види роботи над текстом в початкових класах

(Методичні рекомендації)
Початкова освіта забезпечує початковий загальний розвиток дитини. Ця
робота забезпечується шляхом опанування основ наук. На всебічний розвиток
учня впливає знання основ арифметики, вміння впевнено читати, писати,
первинні навички користування книгою та іншими джерелами інформації,
загальні уявлення про навколишній світ. Але все це неможливо, якщо дитина не
має необхідних навичок читання, які їй так необхідні для опанування всієї цієї
інформації.
Діти приходять до першого класу з різним рівнем підготовки, мають різні
психологічні та фізіологічні особливості, які впливають на швидкість та
ефективність засвоєння основ наук.
Немає жодної навчальної дисципліни, яка б не вимагала навичок читання,
переказу, уміння аналізувати, висловлювати та відстоювати власні думки.
Найбільше уваги формуванню основ цих умінь та навичок у початковій
школі приділяється на уроках читання.
Деякі вчителі перетворюють уроки читання на одноманітну перевірку
навички техніки читання, відбиваючи цим охоту та зацікавленість дитини до
даного виду навчальної роботи.
Пропонується перелік видів роботи над виучуваним текстом на уроках
читання, що сприятимуть покращенню техніки читання, умінню свідомо
сприймати прочитаний матеріал.
Виразне читання тексту.
Використовується під час відтворення вже знайомого тексту, під час перевірки
домашнього завдання. Вимагати виразності читання незнайомого тексту
недоречно.
Читання ланцюжком.
Учні читають в певному, установленому порядку (один за одним), і при цьому
вчитель має можливість і перевірити ефективність підготовки учнів до уроку,
рівень сформованості необхідних читацьких навичок достатньої кількості учнів.
Самі ж діти мають можливість порівняти свої досягнення з іншими.

Читання складових таблиць.

Учитель може використовувати готові таблиці, що часто друкуються в
методичній літературі, виготовлені або просто написані на дошці власноруч.
Такі таблиці можуть готувати заздалегідь батьки та учні. Бажано, щоб таблиці
допомагали у засвоєнні читання важких складів, які є в словах виучуваного
тексту.
Читання слів у пірамідках.
Можна складати піраміди як зі слів тексту, так і з інших слів. Головна вимога —
щоб слова у піраміді були розташовані одне під одним зі збільшенням кількості
букв. Ця вправа допомагає розширювати кут зору під час читання.
на
ніс
сини
росли
калина
виросла
Читання «Буксир»
Учитель або учень, який має добрі навички читання, читає текст вголос. А учні
пошепки читають разом із ним, копіюючи темп читання, правильність
інтонування. Учитель має можливість керувати читанням. Цей спосіб читання
може називатися «Диктор».
Читання «Хвилею».
Читають за заданою керівником схемою: повільно, швидко, дуже швидко і
навпаки. Такий вид роботи викликає інтерес до виконуваної роботи та розвиває
навички читання із різною швидкістю.
Зразкове читання.
Такий вид роботи використовується, коли діти мають добрі навички читання
даного тексту. Виховується бажання продемонструвати зразкове читання.
Читання із замірюванням прочитаного.
Учитель заміряє певний час читання учнями (1 хв). Діти за командою
починають читати і за командою зупиняються. Потім рахують кількість
прочитаних слів: свої власні, або обмінюються і рахують кількість слів у сусіда
по парті. Результати записують у спеціальний читацький щоденник.
Вибіркове читання.
За завданням учителя або іншого учня діти, використовуючи швидке читання та
зорову пам'ять, знаходять певні частини тексту та зачитують їх.
Знайти в тексті та прочитати:
 слово — найдовше, найкоротше двоскладове, трискладове...;
 розповідні, питальні, окличні речення;
 речення, що складаються з одного, двох, трьох слів;
 діалог;
 пестливі, згрубілі слова;
 слова, що рідко використовуються в нашому мовленні;
 складні слова;
 речення, що потрібно читати голосно, тихо, сумно, весело піднесено;
 характеристику дійової особи;
 опис, пейзажі.
Читання за особами.
Учні вчаться розпізнавати слова автора та дійових осіб, засвоюють правила
запису діалогів; формується вміння власним голосом передавати інтонацію,
характер, настрій персонажу.
Театральне читання.
Діти виконують завдання: зобразити, як би цей твір читала Мишка. Ведмідь,
Лисичка,...
Читання скоромовкою.
Певну частину тексту читають скоромовкою (дуже швидко), але добре
запам'ятовуючи та відтворюючи зміст прочитаного.
Прогнозоване читання:
 за заголовком;
 за початком тексту;
 за прочитаною частиною тексту;
 за ілюстрацією до тексту;
 за прізвищем автора.
Читання частинами.
Читають логічно закінченими частинами і визначають головну думку кожної
частини.
Читання «Біг по доріжці».
Діти читають склади, слова з різним темпом та силою голосу:
 повільно й тихо;
 швидко й тихо;
 швидко й голосно;
 повільно й голосно.
Читання пошепки.
За невеликий проміжок часу всі учні мають можливість самостійно
познайомитись із певним матеріалом. Учитель має можливість чути та
контролювати роботу кожного.
Читання мовчки.
Учні читають, не рухаючи губами, без відтворення звуків.
Читання із різною інтонацією.
За індивідуальними чи груповими завданнями вчителя учні читають: весело,
сумно, здивовано, сердито.
Читання із зупинками.
Діти читають даний текст. За умовним сигналом учителя зупиняються,
піднімають очі від тексту. За другим сигналом знаходять місце, і де закінчили
роботу, продовжують. Розвивається зорова пам'ять.
Діалогічне читання.
Діти, розподіливши, хто буде читати слова автора, певних дійових осіб,
відтворюють діалог із даного тексту.
Читання «Вовк та Заєць».
Читають два учні. Перший прочитує речення з певною швидкістю, інший читає
те ж саме речення, «доганяючи» за швидкістю першого.
Читання певного абзацу.
Учитель пропонує прочитати перший (другий, останній, найкоротший,
найдовший, в якому немає діалогів...) абзац та виконати певне творче завдання.
Діти закріплюють знання частин тексту.
Читання в парах.
Один учень читає, інший слухає, аналізує якість читання товариша, допущені
помилки.
Самостійне читання.
Діти самостійно читають твір або його частину, готуються дати відповіді на
заздалегідь поставлені запитання (записані на дошці, картці).
Читання хором.
Учні намагаються читати з певною швидкістю, щоб не відстати від товаришів.
Учні, які володіють кращою технікою читання, мають можливість звернути
більше уваги на виразність свого читання.
Читання «Блискавка».
Читають дуже швидко. Потім переказують прочитане. Даний вид роботи
розвиває швидке читання.
Творче читання.
Читання творів без початку та кінцівки. Учень розповідає власне бачення
відсутніх частин тексту.
«Знайдіть слово».
Учитель чи один із учнів читає речення з тексту. Але, не закінчивши його,
зупиняється. Діти повинні знайти це речення та назвати слово, перед яким була
зупинка.
«Знайдіть помилку».
Учитель читає текст, припускаючись помилок та неточностей. Діти уважно
стежать. Вони повинні помітити та виправити ці помилки.
«Сніжинка».
Учитель називає слово, а учні добирають інші слова за даною тематикою з
даного тексту. (Свято — вітання, листівка, подарунок, радість...)
Хорова декламація.
Діти хором, за зразком учителя, читають окремі фрази (складні поєднання
складів, буквосполучень, словосполучень; для засвоєння правильної декламації
певних речень, частин тексту).
«Пошуковці».
Учні виконують завдання:
 знайти в тексті речення, в яких є дані вчителем слова;
 знайти слова, що підказують інтонацію та темп читання даного тексту,
певної частини.

«Впізнайте слово».
На дошці написані складні слова з виучуваного тексту, але з пропущеними
буквами. Діти впізнають їх, доповнюють та знаходять їхнє місце в тексті.
Читання з певними завданнями.
 Прочитати уривок, який найбільше сподобався, вразив. Пояснити свій
вибір.
 Знайти і прочитати слова, в яких міститься головна думка твору.
Пояснити свій вибір.
 Поділити текст на логічно завершені частини і поставити до них
запитання (про найголовніше в цій частині).
 Знайти, прочитати в тесті синоніми, антоніми, омоніми. Поясняти
доцільність їх використання. Що вони допомагають передати?
 Знайти в тексті роздуми, міркування, описи, прочитати. Довести
правильність свого вибору.
«Хто швидше».
Проводиться конкурс щодо швидкості та правильності відповіді на запитання
вчителя або учня реченням із тексту.
Конкурс «Чомучок».
Діти ставлять запитання авторові твору, дійовим особам.
«Торбинка запитань».
До дошки виходить один учень, пара або група учнів. Однокласники ставлять
по черзі йому запитання за змістом даного тексту. Учень (учні) відповідають.
Хто з дітей (пар, груп) дав більше правильних відповідей, той «повніше
наповнив свої торбинки».
«Аукціон запитань».
Діти ставлять запитання один одному, пара — парі, група — групі. Потім
колективно з'ясовують, яке і чиє запитання було найцікавішим.
Робота в парах.
 Діти ставлять один одному запитання та стежать за правильністю
відповіді.
 Відповіді на запитання, що дані після тексту.
 Найбільш ефективно їх можна використати для домашньої та самостійної
роботи.
 Відповіді на запитання до тексту, що поставив учитель.
Учитель ставить такі запитання, які б допомогли виявити рівень розуміння
учнями змісту прочитаного.
Різні види переказу тексту.
 Близько до тексту.
 Стислий переказ.
 Переказ у парі (взаємоперевірка, доповнення).
 Переказ за допомогою міміки, жестів.
 Переказ зі зміною особи автора (я, він, ми...).
 Переказ із власним продовженням.
 Переказ певної частини.
 Творчий переказ (можна змінювати перебіг подій, дійових осіб...).
Характеристика дійових осіб.
Характеристика дійових осіб може проводитись за таким планом:
 назва дійової особи;
 опис зовнішності (з використанням цитат);
 характер, вчинки (з використанням цитат);
 особисте ставлення учня до даного персонажу. Пояснити його.
Словесне малювання.
Розповісти, який малюнок виконали б ви до даного епізоду тексту.
Визначити головну думку твору, тему, мету.
Учні обов'язково пояснюють своє рішення.
Визначити жанр твору. Назвати, пояснити свою думку.
Скласти план.
Розповідними реченнями.
Питальними реченнями.
Цитатний план.
Малюнковий план.
Стислий план.
Поширений план.
План може бути складений кожним учнем окремо, в парі, групі. Можна
проводити «Захист плану».
Гра «Фантазія».
Гра-конкурс може проводитись індивідуально, між парами, групами. Учні
фантазують, якими епізодами вони б доповнили твір, як би його змінили,...
Зіставлення.
 Учні зіставляють зміст даного твору із:
 певними ілюстраціями до нього, поданими в підручнику;
 малюнками, виготовленими учнями;
 іншими творами;
 назвою твору;
 темою цілого розділу.
Театралізація.
Учні обирають певну частину твору та інсценізують її. Можлива робота з:
 нетривалою підготовкою на даному уроці;
 домашньою підготовкою.
Робота з прислів'ями.
Робота може проводитись кожним учнем окремо, в парі, групі. Учні добирають
прислів'я, що за змістом відповідають даному твору.
Види роботи:
 без попередньої підготовки, на уроці. Можуть використовуватись збірки
прислів'їв, інші книги, посібники;
 підготовка може проводитись вдома. Можливою є допомога батьків,
використання різноманітної літератури.
Складання кросвордів за змістом твору.
Частіше використовується як домашнє завдання.
Гра «Автор».
Учень виконує роль автора. Він пропонує свій варіант бачення твору, його
змісту. Діти можуть ставити йому запитання. «Автор» дає відповіді.
Гра «Впіймайте звук».
Учитель чи учень читають певне речення чи частину тексту, даючи завдання:
сплескувати в долоні, якщо в слові буде певний звук (перед початком гри
вчитель називає цей звук).
Тонограма тексту, речення.
Тонограма відображає емоційний стан змісту твору в певних частинах.
Проводиться пряма горизонтальна лінія. Потім креслиться ламана лінія: лінія
йде вгору — радість, піднесення; лінія вниз — горе, сум; лінія збігається із
прямою, горизонтальною лінією — звичайний перебіг подій.
«Аукціон думок»
Діти діляться своїми почуттями, роздумами, які викликав твір.
«Коло ідей»
Діти індивідуально або групами висловлюють свої думки стосовно певного
запитання чи завдання — висловлюють свої ідеї.
«Презентація»:
 твору. Учні заздалегідь отримують завдання і готуються до презентації
твору (представлення);
 автора. Діти готують цікавий додатковий матеріал про автора даного
твору;
 ідеї;
 відповідей.
Робота в «бджолиних групах».
Учні об'єднуються в групи, які отримують певне завдання. Кожний учасник
групи виконує своє «підзавдання», що є складовою основного завдання.
Мозаїка.
Друкований варіант твору розрізають на частини, і діти складають його,
визначаючи послідовність подій.