ВИКОРИСТАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
У 5 КЛАСІ
 Урок 1
Тема: Корінь, префікс, суфікс і закінчення – значущі частини слова.
Основа слова.
Мета: поглибити знання учнів про значущі частини слова та основу
слова; удосконалювати навички розбору слова за будовою;
розвивати усне і писемне мовлення, логічне мислення;
виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого
України.
Обладнання: схеми-опори; мультимедійний дидактичний посібник
«Як козаки мову вивчали», 1 серія «Як козаки слова будували»;
Неживий О.І., Ужченко В.Д. Дидактичний матеріал з
народознавства на уроках української мови/ О.І. Неживий,
В.Д. Ужченко. – К.: Освіта, 1993. – 287 с.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок.
Методи, прийоми, форми роботи: робота зі схемами-опорами,
інтерактивні вправи, робота з підручником, мовний розбір,
творча робота, методи дослідницької діяльності, пояснення
вчителя у форматі мультимедійного посібника.
Цілі уроку:
Учні повинні знати: визначення понять «корінь», «префікс»,
«суфікс», «закінчення», «основа»; соціокультурну інформацію
про звичаї та традиції козацтва.
Учні повинні вміти: переносити раніше засвоєні знання і вміння в
нову ситуацію; виділяти значущі частини слова, основу слова;
моделювати мовні закономірності.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності. Забезпечення настроєвої
підготовленості учнів.
Поглиблювати знання з теми «Будова слова. Орфографія» нам
допомагатимуть козаки – герої відомого мультфільму режисера
Володимира Дахна.
ІІ Опрацювання навчального матеріалу.
1. Робота зі схемами-опорами, що спроектовані на екран.
Жив-був корінь ліс, але одному жити сумно. Тож покликав він
префікси і суфікси, об’єднався з ними та став коренем великої родини
слів.
2. Мовне конструювання(письмово).
Примножте родину кореня ліс, дібравши інші префікси та суфікси.
Наприклад: Полісся, лісок, пролісок, узлісся, Ліс
лісник, перелісок, лісовик, лісництво. Праліс Пралісовий
3. Розповідь учителя у форматі мультимедійного посібника.
Одне слово може, як у казці, перетворитися на інше, варто додати
до нього лише префікс чи суфікс. У нового слова інше лексичне
значення. Лісовик та пролісок – не одне й те ж.

4. Незакінчене речення.
Закінчіть речення:
 Частини слова – це ….
 Лексичне значення слова «ліс»…
 Лексичне значення слова «праліс»…
 Лексичне значення слова «лісовий»…
 Лексичне значення слова при додаванні префіксів та суфіксів ….
5. Робота з підручником.
 Опрацюйте теоретичний матеріал підручника.
6. Дослідження-порівняння.
У поданих словах виділіть корені. З’ясуйте їх лексичне значення.
Голуб, голубеня, голубенький, голубизна, голубий, голубиний,
голубінь, голубка, голубник, голубок, голубуватий.
7. Дослідження-відновлення.
З поданих слів складіть і запишіть речення. Що ви зробили для
того, щоб утворити речення? Як називається частина слова, що
допомогла поєднати слова у речення? Виділіть у словах закінчення. Як
називається частина слова без закінчення? Виділіть у словах основу.
1. Бити, і, козаки, мушкет, з, самопали.
2. Запорожці, на, подавати, обід, риба.
8. Дослідження-конструювання.
Розгляньте схеми, спроектовані на
екран. Що можна сказати про граматичне
значення прихованих слів. Доберіть до
поданих схем приклади, які були б
тематично пов’язані з козацтвом. Розберіть
слова за будовою.
 9. Творче завдання.
Дібрані у попередньому завданні слова уведіть у речення.
Складіть зв’язний текст.
ІІІ Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Гра «Займи своє місце».
Методичний коментар: діти біля дошки отримують картки зі
схематичними позначками частин слова і виконують завдання.
Усно презентуйте свою частину слова. Разом станьте так, щоб
утворилася схема слова з усіма значущими частинами слова.
Відтворіть схеми запропонованих слів (слова усно називає вчитель або
пропонують учні).
2. Кошик знань.
Закінчіть речення:
Ідучи з уроку, я беру з собою …. (знання про …, вміння ….)
IV Домашнє завдання.
1. Вивчити правила
2. Диференційоване домашнє завдання
 Урок 2
Тема: Форми слова. Спільнокореневі слова.
Мета: поглибити знання про спільнокореневі слова, дати поняття про
форми слова; повторити граматичні категорії самостійних частин
мови; навчити розпізнавати та утворювати форми слова та
спільнокореневі слова; розвивати вміння аргументовано
доводити власну точку зору; виховувати шанобливе ставлення до
історичного минулого України.
Обладнання: картки для мовного доміно; мультимедійний
дидактичний посібник «Як козаки мову вивчали», 2 серія «Як
козаки глибини мовні пізнавали»; Неживий О.І., Ужченко В.Д.
Дидактичний матеріал з народознавства на уроках української
мови/ О.І. Неживий, В.Д. Ужченко. – К.: Освіта, 1993. – 287 с.
Тип уроку: формування знань, умінь і навичок.
Методи, прийоми, форми роботи: інтерактивні вправи, робота з
підручником, творча робота, методи дослідницької діяльності,
виконання вправ у форматі мультимедійного дидактичного
посібника.
Цілі уроку:
Учні повинні знати: визначення понять «спільнокореневі
(споріднені) слова», «форма слова»; граматичні категорії
самостійних частин мови; соціокультурну інформацію про
козаччину.
Учні повинні вміти: розрізняти форми слова і спільнокореневі слова;
сприймати, аналізувати й оцінювати прочитані та почуті
відомості; добирати аргументи для доведення власної позиції.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І Актуалізація опорних знань.
Дослідження-спостереження над мовним матеріалом.
Визначте граматичні категорії підкреслених слів.
Відвага і хоробрість козаків були відомі в цілій Європі. (З кн. А.
Лотоцького «Історія України для дітей»)
ІІ Опрацювання навчального матеріалу.
1. Робота з підручником (опрацювання теоретичного матеріалу).
2. Взаємні питання.
Методичний коментар: кожен учень, опрацювавши теоретичний
матеріал підручника, готує 2-3 питання з теми. Через 3-5 хвилин учні в
парі по черзі ставлять питання один одному.
3. Дослідження-класифікація.
З поданих слів виберіть форми слів і спільнокореневі слова.
4. Піймай помилку.
Знайдіть слово, яке випадає з ряду. Аргументуйте.

5. Мовне доміно.
Методичний коментар: на дошці прикріплені картки зі
спільнокореневими словами. На екрані герої мультфільму почнуть гру
в доміно, будуючи ланцюг спільнокореневих слів.
Продовжіть ланцюг спільнокореневих слів.
Картки для доміно:
Безголосся Приголосний Голосіння Голоснішати

Головувати Голосочок Головешка Голосистий

Голосно Головонька Головань Головище

Головний Голосувати
6. Веселі східці.
Утворіть форми запропонованих слів.

Д о с в і д ч е н і
В о л о д і т и

В о я к

Методичний коментар: діти виконують завдання самостійно у

зошитах. Через 5 хвилин на екран проектуються можливі варіанти
відповідей.
7. Морфемний конструктор (з використанням мультимедійного
дидактичного посібника).
Пригадайте порядок морфемного розбору слів (зразок
проектується на екран).
Розберіть за будовою слова. Складіть із запропонованими
словами речення.
Курінний, військо, заволоділо.
8.Самоперевірка.
Перевірте правильність виконання розбору слова (відповіді
спроектовано на екран). Знайдіть і виправте помилку на дошці.
 ІІІ Рефлексивно-оцінювальний етап.
Усне малювання.
Перегляньте виконані у зошитах завдання. Якими із записаних
слів можна описати козацьку вдачу (на екран спроектовані слова-
означення)? Складіть зв’язний текст, використовуючи спільнокореневі
слова та форми слова.

IV Домашнє завдання.
1. Вивчити правила.
2. Диференційоване домашнє завдання.
 Урок 3
Тема: Нульове закінчення. Будова незмінних слів.
Мета: дати поняття про нульове закінчення, незмінні слова; закріпити
навички морфемного розбору; удосконалювати вміння
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; розвивати аналітичні
вміння; виховувати почуття національної свідомості та гідності.
Обладнання: мультимедійний дидактичний посібник «Як козаки мову
вивчали», 3 серія «Як козаки закінчення у словах шукали»;
Неживий О.І., Ужченко В.Д. Дидактичний матеріал з
народознавства на уроках української мови/ О.І. Неживий, В.Д.
Ужченко. – К.: Освіта, 1993. – 287 с.; зб. творів П. Глазового.
Тип уроку: формування нових понять і способів дій.
Методи, прийоми, форми роботи: методи дослідницької діяльності,
робота з підручником, самостійна робота зі взаємоперевіркою,
редагування, робота у форматі мультимедійного дидактичного
посібника.
Цілі уроку:
Учні повинні знати: визначення поняття «нульове закінчення слів»,
змінні та незмінні слова, соціокультурну інформацію про видатні
постаті козацької доби.
Учні повинні вміти: розрізняти змінні та незмінні слова, виділяти у
словах закінчення та основу; виділяти головне з-поміж
другорядного; визначати мету власної пізнавальної діяльності.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І Актуалізація опорних знань.
1. Дослідження-порівняння.
Знайдіть зайве слово (учитель може назвати етапи роботи над
завданням: визначити частину мови, виділити закінчення, корінь
слова).
Слава – славили – славно.
Методичний коментар: зайве слово – «славно»: 1) незмінна
частина мови;
2) не є спільнокореневим для даної групи слів.
2. Словникова робота.
 Прочитайте речення. Поясніть лексичне значення слова «слава»
у 1 і 2 реченнях. Як називаються такі слова?
Козаки подарували народові нашому славу і безсмертя.
Великим степом од Чорного моря аж до українських осель
ширилася слава про переможні походи козаків.
Методичний коментар: Слава – 1. Широка популярність як
свідчення загального схвалення, визнання чиїхось заслуг, таланту,
доблесті. 2. Загальна думка про кого-, що-небудь; репутація. 3. перев. у
сполуч. із сл. Ходити, піти, розпускати та ін.. Чутка, звістка про кого-,
що-небудь; поговір, пересуди, розмови. (Новий тлумачний словник
української мови. Том 3.)
 Доведіть, що слово «славили» – багатозначне. Самостійно
складіть 2 речення, які підтвердили б вашу думку.
ІІ Мотивація навчальної діяльності.
Дослідження фрейм - проблеми.
 Спираючись на виконане домашнє завдання (морфемний розбір
слів коні, таксі), дайте відповідь на
питання: чи рівнозначними є вирази
«слово закінчується на і» та «слово має
закінчення і»?
Методичний коментар: вирази
нерівнозначні, оскільки слова «коні», «таксі»
закінчуються на і, але у слові «коні» і – змінна
частина слова, тобто закінчення. У слові «таксі» змінної частини слова
немає, отже, немає закінчення – і належить до основи.

ІІІ Опрацювання навчального матеріалу.

1.Робота з підручником (опрацювання теоретичного матеріалу).
2. Дослідження-трансформація.
 Спишіть речення, спроектовані на екран. Утворіть, де можливо,
форму множини. Запишіть перебудовані речення.
 Випишіть з речень незмінні слова. Розберіть їх за будовою.
 Випишіть слова з нульовим закінченням. Розберіть їх за
будовою (правильно виконаний розбір проектується на екран)

3. Хвилинка-цікавинка.
Кого з кошових отаманів ви знаєте? Чим вони уславилися? Проти
кого воювали? Прочитайте текст, спроектований на екран. Що нового
ви дізналися про Івана Сірка?
 Життя цієї людини оповите легендами. Іван Дмитрович Сірко
(близько 1610 – 1680), славетний кошовий отаман Запорозької Січі,
уособлював, мабуть, як ніхто з когорти визначних українських
полководців XVII століття, лицарську вдачу. Військовий і політичний
український діяч, до самої смерті обирався січовиками кошовим
отаманом, тому й цілком справедливо вважався найуспішнішим
оборонцем українського народу. Найбільших лаврів він здобув у
боротьбі з турками і кримськими татарами. Прискіпливо підрахував
кількість перемог Сірка (за жодної поразки їх набралося 55!)
визначний дослідник Запорозької Січі Дмитро
Яворницький. Дванадцять разів Запорозька Січ обирала Івана
Дмитровича Сірка кошовим отаманом. Запорозький витязь ставив
найпершою й найголовнішою метою кожного походу врятування
бранців із полону, визволення невільників, що конали в тяжкому
рабстві у султанській Туреччині та Кримському ханстві. Великий
талант полководця, особиста хоробрість, мужність і відвага
поєднувалися в ньому з безмежною відданістю народній справі. 
Відзначаючи ці якості, треба б наголосити й на суто людських
рисах характеру Івана Дмитровича: розважливий і мудрий,
демократичний, він був до аскетизму скромним у побуті й глибоко
віруючим. На Січі жив у курені, їв разом із козаками з одного казана,
носив, як і усі, простий одяг. Історики вважали, що за своїми
спартанськими звичками нагадував кошовий київського князя
Святослава. 
4. Складання алгоритму дій (зразок алгоритму спроектовано на
екран).
Складіть алгоритм своїх дій, необхідних для розмежування слів з
нульовим закінченням та незмінюваних слів.

5. Самостійна робота із взаємоперевіркою (зразок правильно

виконаного завдання спроектовано на екран)
Користуючись алгоритмом дій, запишіть слова в три колонки: а) з
нульовим закінченням, б) із звуковим закінченням; в) без закінчення
(незмінні).
 Місто, Київ, столиця, площа, майдан, хор, пісня, голос, мелодія,
спів, щиро, батько, син, проміння, земля, вулиця, зустріч, радість,
салют, приємно, ніч, простір, таксі.
Обміняйтеся зошитами і, послуговуючись зразком,
спроектованим на екран, виправте помилки.

6. Смислова пропорція.
Розв’яжіть подані
смислові пропорції.

ІV Рефлексивно-
оцінювальний етап.
Редагування.
Прочитайте рядки з гуморески «Три листи від кума з города
Сухума» П. Глазового. Що викликає сміх? Яких знань бракувало
кумові під час написання листа? Відредагуйте речення. Текст
запишіть.
 IV Домашнє завдання.
1. Вивчити правила
2.Диференційоване домашнє завдання.

Урок 4
Тема: Вимова і написання префіксів роз-, без-, з-, зі-, с-.
Мета: поглибити знання учнів про значущі частини слова; навчити
правильно писати та вимовляти префікси роз-, без-, з-, зі-, с-;
знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою
правил; розвивати орфографічну пильність, мислення, увагу;
розширювати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до
вивчення родоводу та походження прізвища.
Обладнання: мультимедійний дидактичний посібник «Як козаки мову
вивчали», 4 серія «Як козаки префікси вивчали»; Неживий О.І.,
Ужченко В.Д. Дидактичний матеріал з народознавства на уроках
української мови/ О.І. Неживий, В.Д. Ужченко. – К.:
Освіта, 1993. – 287 с.; схеми-опори; індивідуальні картки;
сигнальні картки для гри «Світлофор».
Тип уроку: формування нових понять, вивчення нових явищ.
Методи, прийоми, форми роботи: робота зі схемами-опорами,
методи дослідницької діяльності, мнемонічні формули, гра
«Світлофор», робота з підручником, переклад, вправа з ключем,
диференційована самостійна робота, пояснення вчителя у
форматі мультимедійного посібника.
Цілі уроку:
Учні повинні знати: правила правопису префіксів роз-, без-, з-, зі-, с-;
норми літературної вимови; етимологію українських прізвищ.
Учні повинні вміти: правильно писати слова з вивченими
орфограмами; знаходити і виправляти орфоепічні та
орфографічні помилки на вивчені правила; установлювати
міжпоняттєві зв’язки.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І Актуалізація опорних знань.
Прочитайте затранскрибовані слова. Запишіть їх орфографічно.
Яке мовне явище спостерігаємо? Порівняйте вимову і написання слів.
беизхвостий, ростиерати, розлити, с:адити,збиерати,
сцідити.

ІІ Опрацювання навчального матеріалу.

1. Робота зі схемами-опорами, спроектованими на екран.

Схема1. Схема 2.
 С
хема 3. Схема 4.

2. Побудова висновків.
 Розгляньте схему 1. Сформулюйте висновок про вживання
префікса з-.
 Чому, на вашу думку, на схемі 2 з’явилась мнемонічна формула
КаФе ПТаХ? Зробіть висновки про вживання префікса с-.
 Зверніть увагу на виділені у словах схеми 3 букви. Чому у цих
словах вживається префікс зі-?
 До схеми 4 доберіть приклади слів, що ілюструють правило.
3. Робота з підручником.
Звірте зроблені вами висновки з матеріалом підручника.
4. Гра «Світлофор».
Підніміть картку з необхідним у слові префіксом.
Методичний коментар: учні отримують сигнальні картки трьох
кольорів (зелений, жовтий, червоний) з префіксами з-, зі-, с-. учитель
читає слова, школярі з місця показують необхідний префікс.
Вити, лити, падати, йшов, брав, скочити, хилитися, чистити,
кувати, гукати, кип’ятити, бити, лізти, писати, дерти, мити, терти,
гріти, фотографувати, ходити.
5. Вправа-переклад.
Прочитайте текст. Знайдіть слова з вивченими сьогодні
орфограмами. Випишіть їх, перекладіть російською мовою.
Порівняйте правопис і вимову префіксів в українській та російській
мовах.
 Наші запорожці були народом веселим, сказано – вільний: любили
і жарт, і сміх, ледве, було, підстережуть що-небудь особливе у
чоловіку або той що-небудь таке зробить не до шпети, то зараз і
прізвище прикладуть. Спалить курінь – от він уже й Палій;
неповороткий – Черепаха; малого на сміх прозвуть Махина, а
здоровенного – Малюта.
І мене прозвали Коржем от з чого: раз повертався з товаришами з
Нових Кодаків у кіш; проїжджаючи біля могили Чортомлин,
недалечко від коша, де теперечки Покровська слобода, схотілося нам з
неї глянути на кіш. От ми й зійшли по протоптаній стежці на самий
верх, а могила була дуже висока і крута. Наглядівшись, стали сходить
по стежці, а я змолоду був дуже швидкий – і метнувся навпростець; як
посковзнувсь – трава, бач, присохла, так слизька – та так як прослався,
зверху аж до самого низу скотився боком, мов той корж: от мене
товариші і прозвали Коржем.
Приїхавши, розказали козакам і хрещеному батькові, так він і
каже:
– Та нехай буде й Корж. Що ти будеш, сину, робить, коли тут така
поведенція? Терпи, хлопче, - будеш козаком, а з козака зробишся й
отаманом: з посміху люди бувають!
Сказано – сказано Змолоду – смолоду
Зробить – сделает Посковзнувсь –
Спалить – сожжет подскользнулся
Схотілось – захотелось Зверху – сверху
Зійшли – сошли Скотився – скатился
Сходить – сходит Розказали – рассказали

6. Вправа з ключем.
Запишіть слова у дві колонки: 1– зі вставленою буквою з; 2- зі
вставленою буквою с.
Ро…пис, …лет, …хлип, …бере, …казано, …тер, ро..стріл, …
формовано, …полох, …цілитель, ро…дум, …плін, …горда, …
твердіння, …косогір, ро…мах.
Ключ: у кожному слові підкресліть останню букву, з підкреслених
букв прочитайте два козацьких прізвища, що вказували на характер
діяльності січовиків (Стельмах, Порохняр).
7. Хвилинка-цікавинка.
За прізвищем, наданим козакам на Січі, спробуйте пояснити, чим
вони займалися.
Стельмах – людина, що займається виготовленням коліс, возів та
саней.
Порохняр - людина, що займається виготовленням пороху.
Бондар - людина, що займається виготовленням діжок.
Гармаш – людина, що займається виготовленням і
обслуговуванням гармат.
Гончар – людина, що займається виготовленням посуду з глини.

ІІІ

Рефлексивно-оцінювальний етап.
Диференційована самостійна робота.
Картка 1.
Перепишіть текст, виправивши орфографічні помилки.
На Запорожській Січі суднобудівництво здавна росвивалось і
досягло високого рівня й досконалості.
Одну чайку споруджувало впродовж півмісяця понад 60 чоловік.
Техніка суднобудування не була надто складною. Запорожці
срубували високу липу чи вербу і вибовбували днище. До нього
кріпили дубові ребра, на які зверху вниз нашивали дубові дошки
довжиною 3,5 метра, шериною 30 сантиметрів. На носі й кормі
споруджували щось на зразок кают. Тут сбирігали провіант,
боєприпаси й зброю. До кожного кінця човна прелаштовували окреме
стерно, завдяки чому чайка могла змінити курс на 180 градусів.
Запоріжські чайки сягали у довжину 15-22 метрів, у висоту не більше
4 метрів, а в ширину – 6 метрів.човен брав на борт 40-60 козаків. (О.
Апанович «Розповіді про запорозьких козаків».)
Картка 2.
До поданих слів допишіть префікси з-, с-. З виділеними словами
складіть речення.
Кинути – Дати –
В'язати – Писати –
Хотіти – Пекти –
Горнути – Малювати –
Формувати – Творити –
Картка 3.
До поданих слів допишіть префікси роз-, без-, розберіть за
будовою. З виділеними словами складіть і запишіть словосполучення.
Добути – Казати –
Дати – Чавити –
Шумний – Чесати –
Хмарний – Лижний –
Багатіти – Коштовний –
IV Домашнє завдання.
1. Вивчити правила.
2. Диференційоване завдання.
3. Знайти інформацію про походження власного прізвища.
 Урок 5
Тема: Вимова і написання префіксів пре-, при-, прі-.
Мета: навчити правильно писати та вимовляти префікси пре-, при-,
прі-; знаходити вивчені орфограми та пояснювати їх за
допомогою правил; розвивати орфографічну пильність;
поповнювати словниковий запас учнів; розвивати вміння
сприймати, аналізувати та оцінювати соціокультурну інформацію
крізь призму особистісних потреб; виховувати повагу до козацтва
як символу української державності.
Обладнання: мультимедійний дидактичний посібник «Як козаки мову
вивчали», 5 серія «Як козаки префікси вивчали»; Неживий О.І.,
Ужченко В.Д. Дидактичний матеріал з народознавства на уроках
української мови/ О.І. Неживий, В.Д. Ужченко. – К.: Освіта, 1993.
– 287 с.; схеми-опори.
Тип уроку: формування нових понять, вивчення нових явищ.
Методи, прийоми, форми роботи: робота зі схемою-опорою, методи
дослідницької діяльності, робота з підручником, мовні розбори,
інтерактивні вправи, пояснювальний диктант, виконання вправ у
форматі мультимедійного дидактичного посібника.
Цілі уроку:
Учні повинні знати: правила вимови та написання пре-, при-, прі-;
лексичне значення нових слів; відомості про козацтво як символ
української державності.
Учні повинні вміти: правильно писати слова з вивченими
орфограмами, обґрунтовувати написання слів; знаходити і
виправляти орфоепічні та орфографічні помилки на вивчені
правила; установлювати між предметні зв’язки.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І Актуалізація опорних знань.
1. Перевірка диференційованого домашнього завдання (складання
мнемонічної формули, повідомлення про походження прізвища).
Приклад складеної учнями мнемонічної формули:
ПіХоТа КаФи.
2. Морфемний розбір слова.
Розберіть слова за будовою. Назвіть змінювані слова і слова без
закінчення. Яка ознака об’єднує подані слова? Утворіть від одного зі
слів його форми.
Безмежний Безмежжя Безмежно
ІІ Опрацювання навчального матеріалу.
1. Спостереження над мовним матеріалом.
 - Замініть подані словосполучення одним словом, яке виражає
ознаку предмета.
Дуже сильний –
Дуже хитрий –
Дуже розумний –
Дуже сміливий –
Дуже великий –
- Якою частиною слова у словах другої колонки замінене слово
«дуже»?
- Чи правильною є рівність: дуже = пре-?
- Зробіть висновки про вживання префікса пре-.
2. Установлення відповідностей.
Установіть відповідність між словами та їх значеннями. Зробіть
висновки про вживання префікса при-.
Присолений Наближення
Придорожній Приєднання
Прикопати Неповнота дії
Прибігти Результат дії
Прибудувати Неповнота ознаки
Прив’язати Близькість до чогось
3. Робота зі схемою-опорою.
Розгляньте схему. Прочитайте речення. Назвіть слова, в яких
пишеться префікс прі-.
Прізвисько Прізвище
Прізвище Сірко спочатку,
певно, було козацьким
прізвиськом отамана
Запорозької Січі.

Прірва
4. Запишіть транскрипцією слова прибути, премалий. Поясніть
вимову голосних у префіксах пре-, при-.
приебути, преималий
5. Решето.
Зі спроектованого на екран квадрата «відсійте» 12 слів з
префіксами пре-, при-, прі-.
 З виділених літер, що виявилися зайвими, утворіть слово, що
вказує на ознаку гетьманської влади.

6. Пояснювальний диктант.
Запишіть текст. Поясніть правопис слів з вивченими орфограмами,
обґрунтуйте вживання розділових знаків. Виконайте синтаксичний
розбір першого речення.
Булава була відзнакою гетьмана від найдавніших часів.
Булава – палиця з горіхового дерева зі срібною або визолоченою
кулею на кінці. Покривалася, як правило, бірюзою, смарагдом,
перлами. На ній могли бути вигравірувані герб, прізвище чи вензель
власника.
Гетьмани діставали булаву від війська чи від різних володарів, що
хотіли собі приєднати козаків. Наприклад, Богдану Хмельницькому
булаву прислав король Ян Казимир.
Момент прийняття булави означав, що даний кандидат став
гетьманом.
 ІІІ Рефлексивно-оцінювальний етап.
Гра «Я – тобі, ти – мені».
Назвіть у слові префікс, поясніть його правопис.
Методичний коментар: учитель кидає по черзі учням м’яч,
називаючи слово з префіксами пре-, при-, прі-, роз-, без-, з-, с-, зі-.
Учні повинні, повертаючи м’яч, назвати префікс, обґрунтувати його
написання.
Прибути, безцінний, згіркне, сприймаю, претихий, привезти,
розсипчаста, складати, прірва, премудрий, приморожений, зіткнення,
розпитати, безчесний, збудив, схилив, згасла, зірветься,
розтанцювався, преголосно.
IV Домашнє завдання.
1. Вивчити правила.
2Повторити вживання м’якого знака, апострофа, чергування
приголосних у коренях слів.
3. Дібрати прислів’я та приказки про козаків.
 Уроки 6-7
Тема: Вивчені орфограми в значущих частинах слова (повторення).
Мета: поглибити знання учнів про орфограми в значущих частинах
слова; закріпити навички вмотивованого написання слів з
вивченими орфограмами в значущих частинах слова; розвивати
творчі здібності, логіку, мислення, аналітичні вміння; формувати
мовні та мовленнєві компетентності школярів; виховувати
зацікавлення традиціями та звичаями козацтва.
Обладнання: мультимедійний дидактичний посібник «Як козаки мову
вивчали», 6 серія «Як козаки у мовознавчому турнірі участь
брали»; картки з пропорціями; шаблони мобільного телефону та
сторінки електронного листа; картки зі значущими частинами
слова; картки зі спільнокореневими словами та формами слова.
Тип уроку: зміцнення знань, умінь та навичок; урок-турнір.
Методи, прийоми, форми роботи: інтерактивні вправи, творча
робота, відтворювальний диктант, морфемний розбір, виконання
вправ у форматі мультимедійного посібника.
Цілі уроку:
Учні повинні знати: основні орфограми в значущих частинах слова,
лексичне значення нових слів, соціокультурну інформацію про
звичаї та традиції козацтва.
Учні повинні вміти: правильно вимовляти та писати слова з
вивченими орфограмами, знаходити і виправляти орфоепічні та
орфографічні помилки на вивчені правила, логічно й
аргументовано викладати думки.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І Мотивація навчальної діяльності.
Учитель повідомляє, що урок буде проходити у формі
мовознавчого турніру, ознайомлює з етапами проведення турніру,
об’єднує учнів у 2 групи.
З дібраних удома прислів’їв та приказок діти обирають назву і
девіз команди.
ІІ Опрацювання навчального матеріалу.
Конкурс «Народ скаже, як зав’яже».
Зі спроектованих на екран прислів’їв та приказок виберіть і
запишіть слова із чергуванням приголосних та голосних.
Методичний коментар: представники команд по черзі називають
слова, що не повинні повторюватися; перемагає команда, яка знайшла
усі слова. Час виконання – 5 хв.
 Відповідь: стелиться, доріжка, козакові, возом, конем, піч, ворог,
Січ, воля, козацька, береженого, Бог, береже, козака, стереже.
Конкурс «Салат з морфем».
Із запропонованого набору морфем утворити можливі варіанти
слів з апострофом (1 команда), м’яким знаком (2 команда). Час
виконання – 6-8 хв.
Набір морфем для першої команди:
з під ви під
пам’ят матір дерев ім пам’ят їх риб

м’яс в’яз п у к яч а л ян і я

ю а і а ою ють ють ом

Набір морфем для другої команди:

козач гетьман відьм поль татар велетен менш яничар батьк

маль ськ ськ ськ еньк ськ ів ов ськ нич ими

ий их их ами ом а і и і

Методичний коментар: якщо учням важко виконати завдання,

учитель пропонує послідовність виконання: відібрати корені слів,
потім префікси, суфікси та закінчення.
Конкурс «Меню з козацьких страв».
Перегляньте уривок з мультфільму В. Дахна про козаків,
пригадайте відомості про козацькі страви. Складіть меню з козацьких
страв, назви яких містять вивчені орфограми. Підкресліть орфограми.
Письмовий варіант завдання здайте через 10 хвилин.
Варіант виконаного завдання:
Юшка гетьманська Борщ із пампушками
Вареники зі сметаною Куліш по-козацьки
Поросятина сотницька Риба варена
Сирники Гречані галушки з часником
Узвар із слив Трав’яний чай із медом
Конкурс «Бліц-опитування».
Розгадайте мовні шаради. Час виконання – 7-10 хв.
Методичний коментар: у конкурсі участь беруть по одному
представнику від команди, якщо учасник не відповідає – допомагає
команда.
Завдання для команди 1 Завдання для команди 2
1. Префікс невеликий, 1. Щоб легше вимовляти
У будь-яку погоду Слова разом зі мною,
Зустрічаюсь з тими, Спираюся на і я.
Хто ходить у кафе «Птах». Скажи моє ім’я.
(с-) (зі-)
2. Зі мною всі ви сильні 2. Моя найбільша втіха –
І дуже-дуже спритні, Якась неповна дія.
Бо збільшену ознаку Можу приєднати,
Усім я додаю. До чогось наближати.
(пре-) (при-)
3. Префікс від слова перенести, 3. Корінь від слова лісок, суфікс від
корінь від слова казка. слова зимова, закінчення від слова
(переказ) червоний.
(лісовий)
4. Корінь від слова квітка, суфікс 4. Префікс від слова розмова, корінь
від слова вудочка, закінчення від від слова писати, суфікс і
слова зірка. закінчення від слова гілка.
(квіточка) (розписка)
5. Корінь від слова риба, суфікс від 5. Префікс від слова підніс, корінь
слова ручки, закінчення від слова від слова вода, суфікс від слова
липа. грибний, закінчення від слова
(рибка) білий.
(підводний)
Конкурс «SMS-підказка».
Нагадайте товаришеві порядок розбору
слова за будовою у вигляді SMS. Час
виконання – 5-7 хв.
Методичний коментар: представники Змін. слово, виділ. познач. ос
команд біля дошки чекають підказку, потім,
послуговуючись нею, розбирають за будовою
запропоновані слова. Перемагає команда, що
правильно вказала порядок морфемного
розбору і представник якої без помилок
виділив частини слова.
 Слова для розбору: чумацтво, надзвичайно.
Конкурс «Козацький писар».
Прослухайте текст. Прочитайте його на екрані.

За поданими ключовими словами відновіть текст. Здайте

записаний текст. Час виконання – 10-15 хвилин.
Конкурс «Цікава крамниця».
Розкладіть на полички «товар»: перша поличка – спільнокореневі
слова, друга – форми слова. Час виконання – 5 хв.
Набір карток для команд:
Захисники Яничарський
Захист Яничари
Захищати Яничарство
Захистом Яничарське
Захищеність Яничарська
Захисту Яничарським
Захищений Яничарською
Захищено Яничарських
Захисті Яничарського
Конкурс «Склади пропорцію».
Відновіть пропорцію, дібравши необхідні слова. Час виконання –
10 хв.
М’ясом Риб’ячою Приїзд ?
? Морквяний Під’їзд Роз’яснити
Курінний ? Беззахисний Піддатися
Безмежний Гранітний Розповіді ?
Шістсот Форпостний Кістлявий ?
Радісний ? Тижневий Злісний
Премудрий ? Прешвидкий Прехитрий
Принести Пригнати Прибігти ?
Зіскочити Зібрати Зігнати ?
Зшити ? Зв’язати Збігати
Конкурс «Лист у минуле».
Напишіть електронного листа козакам, відповівши на питання
«Чим козаки могли б допомогти нам теперішнім ». Лист від команди
зачитайте. Час виконання – 10 хв.
ІІІ Рефлексивно-оцінювальний етап.
Учитель оголошує підсумки турніру. Оцінює роботу команд.
IV Домашнє завдання.
1. Повторити типи та стилі мовлення.
2. Дібрати фразеологізми зі словами юшка, сало, вареник.
Пояснити значення фразеологізмів, складіть з ними речення.
Диференційоване завдання: підготувати повідомлення про могилу
Івана Сірка, хутір Галушківку, Троїцький собор.
 Урок 8
Тема: Використання в мовленні слів із суфіксами та префіксами, що
надають емоційного забарвлення і виразності тексту.
Мета: поглибити знання про типи та стилі мовлення, навчити бачити у
текстах різних стилів слова з емоційно забарвленими суфіксами
та префіксами, надавати власному мовленню виразності та
емоційного забарвлення; розвивати мовні та мовленнєві
компетентності; виховувати інтерес до історичного минулого
рідного краю.
Обладнання: мультимедійний дидактичний посібник «Як козаки мову
вивчали», 7 серія «Як козаки подорож Дніпропетровщиною
організували»; Героїчний епос українського народу; О. Гончар
«Собор».
Тип уроку: розвиток комунікативних умінь і навичок, урок-подорож.
Методи, прийоми, форми роботи: робота з деформованим текстом,
методи дослідницької діяльності, розповідь учителя у форматі
мультимедійного дидактичного посібника, випереджальні
завдання, робота з науковою літературою, метод ПРЕС, творча
робота, мовне конструювання.
Цілі уроку:
Учні повинні знати: типи, стилі мовлення; морфеми, що надають
слову емоційного забарвлення; соціокультурну інформацію про
Дніпропетровщину козацьку.
Учні повинні вміти: визначати стильову приналежність текстів;
складати речення і мікротексти з використанням слів із
суфіксами та префіксами, що надають емоційного забарвлення і
виразності мовному оформленню.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І Актуалізація опорних знань.
Знаю – Хочу знати – Вивчив.
Заповніть першу та другу колонки таблиці.
Знаю Хочу знати Вивчив
1. Визначення префіксів, 1. Які префікси та
суфіксів. суфікси надають словам
2. Що таке текст. емоційного забарвлення?
3. Типи мовлення. 2. У яких стилях
4. Стилі мовлення. мовлення вони
вживаються?
ІІ Мотивація навчальної діяльності.
1. Робота з деформованим текстом.
 На екран виведено набір слів. Поєднайте слова у речення,
утворивши з них зв’язний текст.

Назвіть ознаки тексту. Визначте тип, стиль мовлення. Пригадайте

ознаки публіцистичного стилю.

ІІІ Опрацювання навчального матеріалу.

Учитель повідомляє, що урок проходитиме у формі подорожі
козацькими стежками Дніпропетровщини.
Зупинка 1. Село Капулівка. Могила Івана Сірка.

1. Побудова висновків.
 Визначте стиль тексту. Відповідь
обґрунтуйте.
 Випишіть емоційно забарвлені слова.
Виділіть у них суфікси. Якого значення
надають ці суфікси словам?
 Чи можна визначити ставлення автора до героя твору? Яким
воно є?
 Зробіть висновки про вживання у мовленні слів із виділеними
суфіксами?
 …. Сидить на могилі
Козак старесенький,
Як голубонько сивесенький,
Та на бандурі грає-виграває,
Голосно жалібно співає.
(Нар. творчість)
Хвилинка-цікавинка.
Повідомлення учня про історичну пам’ятку – могилу Івана Сірка
(випереджаюче завдання).
Із цим похованням пов’язана довга історія. Спокою доблесний
кошовий не міг знайти навіть після смерті.
Прах Сірка кілька разів був перепохований, його перевозили в
різні місця, могила козацького ватажка була під загрозою затоплення,
навколо неї велася нескінченна боротьба.
Постать І. Сірка назавжди залишиться загадкою для істориків.
Деякі з них стверджують, що він мав надприродні здібності й
нелюдську силу. Міг один битися з десятьма ворогами, мав велику
силу психологічної дії. Його обирали кошовим упродовж 17 років
підряд, хоча в ті часи бути обраним отаманом хоча б двічі вважалося
за велику заслугу й досягнення. Пам’ятник Сіркові спорудили у 1967
році, коли прах кошового перенесли на Сторожову могилу. Сама
могила являє собою величезний курган з монументом Сірку на
вершині, до якого можна дістатися сходами. Звідти, куди оком не
кинь, - усюди просторі поля, що розкинулись на берегах широкого
Дніпра.
Зупинка 2. Село Старі Кайдаки. Кодацька
фортеця.

2. Робота з науковою літературою (Українська

радянська енциклопедія. Т. 5. Ст.. 151).
 Прочитайте текст. Визначте його стиль.
Обґрунтуйте.
 Чи можна з наведеного тексту сказати
про емоційний настрій автора, його ставлення до
того, про що йдеться? Відповідь сформулюйте за
схемою:
Я вважаю, що …., тому що……… Наприклад, ……. Отже, ….
Кодак – фортеця, заснована польським урядом у 1635 році на
правому березі Дніпра напроти Кодацького порогу, щоб запобігти
селянським втечам на Січ та ізолювати Запоріжжя від України.
Споруджена за проектом французького інженера Боплана у червні
1635 року. У серпні 1635 року Кодак зруйнували запорожці під
проводом Івана Сулими. У 1639 році Польща відбудувала Кодак. У
1652- 1709 рр. фортеця була центром Кодацької паланки Війська
Запорозького. У кінці XVIII ст. Кодак було перейменовано в с. Старі
Кайдаки (сьогодні на Дніпропетровщині).
Зупинка 3. Місто Новомосковськ. Троїцький собор.

Хвилинка-цікавинка.
Повідомлення учня про історичну пам’ятку – могилу Івана Сірка
(випереджаюче завдання).
Унікальний дерев’яний дев’ятибанний храм
у Новомосковську, збудований на кошти
запорозьких козаків, - перлина української
дерев’яної архітектури. Пам’ятник
національного значення. Аналогів храму,
збудованому в 1775-1778 рр., у світі немає.
Автором проекту собору вважають народного
майстра Якима Погребняка. За легендою,
споруду збудовано без жодного цвяха.
Методичний коментар: за бажанням учитель може подати історію
створення собору за романом О. Гончара «Собор», розділ ІХ.
3. Творча робота.
 Розгляньте спроектоване на екран зображення Троїцького
собору. Доберіть до поданих слів означення. Підкресліть слова, у яких
наявні суфікси та префікси, що надають словам емоційного
забарвлення.
Майстер: умілий, віртуозний, вправний, обдарований,
талановитий.
Вік собору: прадавній, старезний, старий, давнішній, древній,
предковічний, предвічний, старовинний, давнезний.
Розміри споруди: величезний, чималий, велетенський,
здоровенний, превеликий.
Бані: викінчені, стрімкі, надзвичайні, вражаючі.
Загальний вигляд храму: величний, надзвичайний, прекрасний,
самобутній, урочистий, величавий, неповторний, незрівнянний,
небачений.
 Прослухайте уривки з роману Олеся Гончара «Собор», де
йдеться про одну з найвідоміших козацьких пам’яток
Дніпропетровщини – Троїцький собор.
Методичний коментар: учитель зазначає, що образності,
виразності, емоційності можна надати тексту, використовуючи різні
мовно-поетичні засоби.
Вночі собор молодіє. Зморщок часу на ньому не видно, він мовби
повертається до тієї козацької молодості, коли з комишини постав
юним виквітом краси і вперше сяйнув у цих степах небесними
півкулями своїх бань. (Розділ VІ, ст. 65.)
Собор усе ще мов на долоні. Коли дивитися звідси на нього, з
перспективи, є в ньому щось ніби від ракети космічної, надто ж у тому
центральному куполі, що стрімко вгору націливсь… Зуміли ж отак
поставити, передчули час! (Розділ Х, ст. 109-110.)
Собор ніби має в собі щось від стихії, навіває щось таке ж велике,
як навівають на людину степ або ескадри хмар… Німотна музика
собору, музика отих гармонійно підня-
тих у небо бань-куполів – вона для тебе реально існує, ти здатен її
чути, хоча інші, здається, до неї глухі. (Розділ І, ст. 16.)
Зупинка 4. Село Гречане. Хутір Галушківка.

4. Мовне конструювання.
До поданих слів додайте суфікси –иськ-, -ищ-, -ур-, -юр-, -уган-, -
юг-,
-юк-, -ань-. Запишіть утворені слова. Визначте, якого відтінку
значення надають ці суфікси словам.
Бас – басище Шабля – шаблюка
Ціп – ціпура Здоровий – здоровань
Ніс – носище, носюра Козак – козарлюга, козачище
Дід – дідуган, дідище Рука – ручище
Кат – катюга Злодій – злодюга
Хвилинка-цікавинка.
Повідомлення учня про хутір Галушківка (випереджаюче
завдання).
Хутір Галушківка засновано наприкінці XVII ст. справжніми
козарлюгами, які селилися на території Дикого Поля. Хутір входив до
складу Протовчанської паланки Війська Запорозького. Сьогодні у
межах комплексу знаходяться макет козацького укріплення «Січ» та
три селянські садиби, збудовані наприкінці ХІХ ст. У першій садибі –
корчма та музей селянського побуту. Друга – садиба гончара. А третя
– оселя художника, майстра відомого на
весь світ петриківського розпису.
 Запишіть перше речення. Визначте
граматичну основу. З’ясуйте вид
речення за будовою. Поясніть, якого
значення надає суфікс -юг- слову
«козарлюга».
Робота з художнім текстом.
Прочитайте зразок розмовного
мовлення. Спираючись на матеріал підручника (табл. «Стилі
мовлення»), назвіть наявні у тексті ознаки розмовного стилю. Знайдіть
емоційно-оцінні слова. Визначте, якого забарвлення надають цим
словам суфікси.
Методичний коментар: учитель звертає увагу на іронічне
забарвлення слів із суфіксами здрібнілості.
– Мати божа, царице небесна, – гукала баба в саме небо, –
голубонько моя, святая великомученице, побий його, невігласа, святим
твоїм омофором! Як повисмикував він з сирої землі оту морковочку,
повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й
ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики….
(О. Довженко «Зачарована Десна».)
IV Рефлексивно-оцінювальний етап.
Знаю – Хочу знати – Вивчив.
Заповніть останню колонку таблиці.
Знаю Хочу знати Вивчив
1. Визначення пре- 1. Які префікси та 1.Стилістичні можливості
фіксів, суфіксів. суфікси надають словам суфіксів більші, ніж
2. Що таке текст. емоційного префіксів.
3. Типи мовлення. забарвлення? 2.Суфікси можуть
4. Стилі мовлення. 2. У яких стилях надавати словам
мовлення вони значення зменшеності та
вживаються? пестливості, збільшеності
та згрубілості.
3. Префікси можуть
надавати словам відтінок
урочистості,
піднесеності,
поетичності.
4. Слова із суфіксами та
префіксами, що надають
емоційного забарвлення
мовленню, вживаються у
художньому, розмовному
та публіцистичному
стилях.
V Домашнє завдання.
1. Повторити вивчений матеріал, підготуватися до контрольної
роботи.
2. Доповнити маршрут екскурсії «Дніпропетровщина козацька»
новими зупинками (Китайгородські церкви, Царичанський район;
Новобогородицька фортеця, місто Дніпропетровськ; курган та
барельєф у місті Жовті Води; козацькі зимівники у селі Котовка, селі
Колпаківці, селищі Миколаївка; місце розташування Микитинської
Січі, місто Нікополь).

Урок 9
Тема: Контрольна робота «Будова слова. Орфографія». Контрольне
аудіювання.
Мета: перевірити рівень знань, умінь та навичок з теми «Будова слова.
Орфографія»; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, уміння
зосереджуватися; виховувати почуття патріотизму, самоповаги.
Обладнання: різнорівневі тестові завдання; текст для аудіювання.
Тип уроку: контроль знань, умінь, навичок.
Методи, прийоми, форми роботи: самостійна робота учнів.
Цілі уроку:
Учні повинні знати: визначення ключових понять теми «Будова
слова. Орфографія»; основні орфограми у значущих частинах слова.
Учні повинні вміти:: виділяти значущі частини слова, основу;
розрізняти форми слова і спільнокореневі слова; розрізняти
змінні та незмінні слова; виділяти у словах закінчення та основу;
правильно писати слова з вивченими орфограмами; знаходити і
виправляти орфоепічні та орфографічні помилки на вивчені
правила; розуміти мету висловлювання, фактичний зміст,
причинно-наслідкові зв’язки, тему і основну думку
висловлювання, виражально-зображувальні засоби прослуханого
твору, давати оцінку прослуханому.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І Оголошення теми уроку.
ІІ Виконання контрольної роботи. Ознайомлення із
завданнями, оцінюванням роботи.
Максимальна кількість балів за правильно виконану контрольну
роботу – 12.
Система нарахування балів за правильно виконані завдання:
Номер завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 Усього
Максимальна кількість балів 1 1 1 1 1 2 2 3 12

Варіант І
1. Спільнокореневими є слова у рядку:
а) пролісок, проліском, у проліску;
б) читати, читанка, прочитаний;
в) сонце, сонцю, на сонці;
г) водний, водити, вода.
2. Які значущі частини слова служать для утворення нових слів:
а) префікс, суфікс;
б) префікс, корінь;
в) корінь, суфікс;
г) суфікс, закінчення.
3. У якому рядку усі слова мають таку будову :
а) сумно, прекрасний, розбитий;
б) надбудова, невинно, розклад;
в) простенький, вимір, надзвичайний;
г) беззубий, пролісок, перекручений.
4. Префікс при- мають усі слова в рядку:
а) пр…сісти, пр….звище, пр….подобний;
б) пр….землений, пр….йти, пр….рва;
в) пр…красний, пр…мружити, пр…вітати;
г) пр….єднати, пр….лягти, пр….морський.
5. Літеру с на місці пропуску треба писати в усіх словах у рядку:
а) …питати, …хвальний, …фотографувати;
б) …кам’яніння, ро…клад, …тягування;
в) …худнути, …чепити, …тирати;
г) …розуміти, ро..хитати, бе…корисний.
6. Установіть відповідність:
1. Слово з нульовим закінченням А Велично
2. Слово без закінчення Б Сумно, сумувати
3. Спільнокореневі слова В Село
4. Форми слова Г День
Д Розбитий, розбитого
7. Знайдіть слова, у коренях яких відбувається чергування
приголосних. Доберіть форми цих слів або спільнокореневих слів,
щоб продемонструвати чергування. Наведіть власний приклад трьох
слів із чергуванням приголосних. Покажіть, як відбувається це
чергування.
В'язати, дерево, комаха, крок, водити.
8. Прочитайте уривок з народної пісні. Продовжіть рядки,
використовуючи слова з емоційно забарвленими суфіксами.
Хвалилася та березонька:
«…Ой на мені листя широченьке.
Ой на мені гілля високе.
В мене корінь глибоко».
…Ой як обізветься прекраснеє сонце:
….

Варіант ІІ
1. Формами слова є усі слова у рядку:
а) стежинка, на стежинці, стежинкою;
б) весна, весняний, веснянка;
в) земля, земляний, землею;
г) ніч, нічний, уночі.
2. Які значущі частини слова служать для утворення форм одного й
того ж слова:
а) суфікс;
б) префікс;
в) корінь;
г) закінчення.
3. У якому рядку усі слова мають таку будову :
а) досвітній, прилетів, безпомилковий;
б) надбудова, напарник, заземлений;
в) надлишок, виголошене, приказка;
г) затінок, переможний, найдобріший.
4. Префікс при- мають усі слова в рядку:
а) пр…пишний, пр….йти, пр….йменник;
б) пр….єднання, пр….сісти, пр….мусити;
в) пр…чепити, пр…багатий, пр…лягти;
г) пр….їхати, пр….міський, пр….добрий.
5. Літеру с на місці пропуску треба писати в усіх словах у рядку:
а) …питати, ро…чесати, бе…межний;
б) …хитрувати, ро…біжність, ро…слабитися;
в) …чесати, ро…хитати, ро…межувати;
г) ро..пис, …фотографувати, …няти.
6. Установіть відповідність:
1. Слово з нульовим закінченням А Читання, читати
2. Слово без закінчення Б Зорепад
3. Спільнокореневі слова В Зілля
4. Форми слова Г Сумно
Д Зброя, зброєю
7. Знайдіть слова, у коренях яких відбувається чергування
приголосних. Доберіть форми цих слів або спільнокореневих слів,
щоб продемонструвати чергування. Наведіть власний приклад трьох
слів із чергуванням приголосних. Покажіть, як відбувається це
чергування.
Берег, рух, ходити, косити, стіл.
8. Прочитайте уривок з народної пісні. Продовжіть рядки,
використовуючи слова з емоційно забарвленими суфіксами.
... молодий козаченько коника пасе,
Коника пасе, за поводи водить,
За поводи водить, до коня говорить:
– ….

ІІІ Контрольне аудіювання.

 Верховина страт
Це було за козаччини та за козацького лихоліття. У початку
благодатного літа кримський бей Ісмаїл навів на Україну свою орду.
Орда була велика й хижа. Вона налетіла, як сарана. Але вона була
страшніша, ніж сарана, бо сарана жере все до корінчика, залишаючи
саму пустош, а потім гине сама. Татари вбивають і палять, залишаючи
за собою саму пустош, але вони беруть на аркани хлопців і дівчат, щоб
запродати їх у невільники, вони в’яжуть малих хлоп’ят, щоб потім
зробити з них яничарів, поповнити свою люту силу.
Козаки не змогли загородити дорогу ординцям. Багато їх полягло,
склавши голови за свою землю й волю. Орда просувалась і
просувалась. Вона хотіла накрити чорними крилами Україну. І
вривалася своїм рилом у Волинь.
Полону вже було повно, зв’язані бранці облягли підніжжя. Серед
них і Настунька в плахті і білій сорочці. Всі бранці були в святковому.
Якраз святкували Івана Купала, і тому їх легко половили.
Татари рубали козаків і бранців, а триста найвродливіших дівчат,
вибраних для гаремів бея й самого хана, вигнали на вершину гори.
Ввечері татари святкували перемогу. Спалахнули вогнища. Бей
Ісмаїл сидів на подушках у широкополому золоті, весь осяяний
полум’ям. Коли перед ним карали бранців, то їх були розв’язали, й
вони осмілились підняти руки на своїх ворогів. Він зрідка погордливо
кидав свій погляд, гидливо спостерігаючи, як карають на горло, садять
на палю, й, відвернувшись, дивився, як ведуть танець триста
найвродливіших дівчат. Він насолоджувався, бо думав, що немає
більшого щастя, як бачити розпач своїх ворогів і втішатися їхніми
дівчатами.
Триста бранок у святковому, в плахтах і білих сорочках, у живих
вінках вели танок і співали – попереду Настунька. Вона несла
смерекове запашне гільце. Його належало кинути у вогонь і спалити,
щоб воно знову виросло й виросло. І вона так і зробила, кинула гільце
у вогонь перед ворогом Ісмаїлом, і бей Ісмаїл заплескав у захваті в
долоні. Насунька відпливала, ведучи за собою коло. Вона пливла. І за
нею відпливали дівчата. Раптом узялися за руки. Високо горіло
вогнище. Було видно, як удень. Настунька підпливла до краю гори, до
глибинного урвища. Закинула косу – освітила весь світ і вступила в
урвище, ведучи за собою іншу дівчину, не випускаючи її руки.
Бей Ісмаїл онімів з жаху.
За Настунькою йшла нова дівчина, тримаючи за руку подругу.
Закинула косу – освітила весь світ і ступила в урвище. А за нею нова і
нова. Кожна закидала косу – перемога дівчат освітила весь світ. татари
перетворились у каміння. З того часу й стоїть Верховина Страт. А під
нею з дівочих сліз і крові б’ють джерела й криниці: Дівочі води –
вірність землі й волі. (За Б. Харчуком)

Завдання до тексту
1. Кримський бей Ісмаїл навів свою орду на Україну:
а) на початку літа; в) на початку зими;
б) на початку весни; г) на початку осені.
2. Орда налетіла як:
а) круки; в) вороння;
б) сарана; г) комашня.
3. Козаки:
а) змогли загородити шлях ординцям;
б) знищили ворогів;
в) не змогли заступити дорогу ординцям;
г) дали дорогу ворогам.
4. Орда увірвалася:
а) у Київ; в) на Волинь;
б) у Полтаву; г) у Херсонські степи.
5. Люди святкували:
а) Івана Купала; в) Покрову;
б) Великдень; г) Спас.
6. Татари вибрали для гаремів бея та самого хана …
найвродливіших
дівчат:
а) 500; в) 30;
б) 300; г) 50.
7. Татари святкували перемогу:
а) вранці; в) в неділю;
б) ввечері; г) опівдні.
8. Дівчата вели танок і співали, а попереду була:
а) Маруся;
б) Настунька;
в) Олеся;
г) Марічка.
 9. Увесь світ освітили (а):
а) ліхтарі;
б) вечірня зоря;
в) перемога дівчат;
г) вогнища.
10. За жанром даний текст – ….
11. Опис зовнішнього вигляду людини у художньому творі – ….
12. Продовжіть вислів оповідача «Дівочі води – …»:
а) чистота і ніжність;
б) вірність землі і волі;
в) доброта і сила;
г) краса і кохання.
ІV Домашнє завдання.
Підготуватися до захисту доповненого маршруту екскурсії
«Дніпропетровщина козацька».
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні/ В. Антонович. – К.:
Дніпро, 1991. – 246 с.
2. Апанович О. М. Розповіді про запорозьких козаків/ О. М. Апанович. –
К.: Дніпро, 1991. – 189 с.
3. Боднар О.С., Середюк Г.М. Рідна мова. Читання мовчки. Збірник
текстів і завдань. 5-11 класи/ О. С. Боднар, Г. М. Середюк. –
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – С. 14-15.
4. Босак С. Використання мультимедійних технологій на уроках
української мови / С. Босак // Дивослово – 2010. –№ 11. – С. 9–12.
5. Варзацька Л. Дидактичні цілі, типи, структура уроків української мови
і мовлення / Л. Варзацька // Дивослово – 2011. –№ 6.– С. 9–15.
6. Гончар О. Собор: Роман/ Олесь Гончар. – К.: Дніпро, 1989. – 476 с.
7. Домарецька Г.А. Бліц-контроль знань з української мови. 100 карток. 5
кл. / А. Г. Домарецька. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. –
208 с.
8. Омельчук С. Тезаріус основних видів дослідницьких завдань з
української мови / С. Омельчук // Дивослово – 2012. –№ 4. – С. 2–6.
9. Пентилюк М. Сучасні підходи до типології уроків / М. Пентилюк //
Дивослово – 2008. –№ 6. – С. 2–6.
10.Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник /
О. Д. Пономарів. – К.: Либідь, 1992. – 350 с.
11.Приходько А. М., Квартник Т. О. Самостійні роботи з української
мови для 5 класу/ А. М. Приходько, Т. О. Квартник. – Харків: Торсінг
плюс, 2006. – 140 с.
12.Сергійчук В. І. Національна символіка України: Науково-художня
книга: Для середнього та старшого шк.. віку/ В. І. Сергійчук. – К.:
Веселка, 1992. – 285 с.
13.Фасоля А. Діяльнісна основа навчання / А. Фасоля // Дивослово –
2006. – № 6. – С. 2–5.
14.Фасоля А. Діяльнісна основа навчання / А. Фасоля // Дивослово –
2006. – № 7. – С. 23–29.
15.Чабаненко В. Мудре слово. Прислів’я та приказки в говірках Нижньої
Наддніпрянщини. Серія «Пам’ятки мовної культури Нижньої
Наддніпрянщини» / В. Чабаненко. – Запоріжжя, 1992. – 520 с.
 ЗМІСТ

Урок 1. Корінь, префікс, суфікс і закінчення – значущі частини

слова. Основа слова.
Урок 2. Форми слова. Спільнокореневі слова.
Урок 3. Нульове закінчення. Будова незмінних слів.
Урок 4. Вимова і написання префіксів роз-, без-, з-, зі-, с-.
Урок 5. Вимова і написання префіксів пре-, при-, прі-.
Уроки 6-7. Вивчені орфограми в значущих частинах слова
(повторення).
Урок 8. Використання в мовленні слів із суфіксами і
префіксами, що надають емоційного забарвлення і виразності
тексту.
Урок 9. Контрольна робота. Контрольне аудіювання.