НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА КАРТА ЗАНЯТТЯ

Заняття № 5
Кількість годин: 2
Дисципліна: Українська мова
Тема: Правопис. Складні випадки правопису м'якого знака, апострофа
Мета: повторити знання про позначення на письмі голосних і приголосних звуків, складні випадки
правопису м’якого знаку; формувати правописні вміння; удосконалювати вміння знаходити й
виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до рідної мови, а також відчуття її краси як
основи естетичного виховання.
Структура заняття і розрахунок часу
1. Організаційна частина_____1хв_____
2. Вступне слово викладача______2хв_______
3. Актуалізація знань_____5хв______
4. Повідомлення теоретичного матеріалу____45хв_______
5. Узагальнення і систематизація виучуваного матеріалу_____12хв________
6. Закріплення матеріалу______7хв________
7. Підведення підсумків заняття_______2хв_________
8. Домашнє завдання_________1хв________

Забезпечення заняття
А. Наочні посібники _________________________________________________________
Б. Роздавальний матеріал ____________ тексти, вправи ______________
В. Технічні засоби навчання ___________________________________________________

ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ЗАНЯТЬ

1. Організація заняття: викладач відмічає в журналі відсутніх, з’ясовує причини, дотримання форми
одягу, готовність робочих місць, з’ясовує, які труднощі виникли при підготовці до заняття.
2. Повторення, перевірка домашнього завдання та актуалізація знань попередніх тем

Внутрішньопредметні зв’язки:
Синтаксис: речення, текст.
Лексикологія: ознайомлення з фразеологічним складом української мови (крилатими висловами,
прислів’ями).
Міжпредметні зв’язки:
Література: твори українських авторів.
Російська мова: слова, що відрізняються вживанням м’якого знака.
Тип заняття: формування практичних умінь і навичок.

Література:
ОСНОВНА:
1. Ладоня В.О. Українська мова. Посібник для підготовки молодших спеціалістів вищих
навчальних закладів. К.: Вища школа, 2001.
2. Юшук І.П. Українська мова. Практикум з правопису української мови. - К.: Освіта, 2007.
ДОДАТКОВА:
1. Залікові завдання з української мови. 10-11 клас. - К.:«Шкільний світ», 2006.
2. Орфографія української мови просто про складне / РадченкоІ. - К.: «Шкільний світ», 2008.
3. Зубков М. Збірник диктантів для випускників та абітурієнтів зукраїнської мови. - Харків:
СПДФО Співак Т.К., 2007.
4. Зубков М. Українська мова. Універсальний довідник. - Харків:ВД «ШКОЛА», 2009.
5. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: навчальнийпосібник. - К.: Вища школа, 2007.
6. Новий довідник: Українська мова. Українська література. - К.:ТОВ «КАЗКА», 2008.
7. Плющ М.Я., Гринас Н.Я. Граматика української мови втаблицях: навчальний посібник.
- К.: Вища школа. - 2004.
8. Тести. Українська мова. 5-12 класи/ За ред. д.філол.н. проф.Гуйванюк Н.В. - К.:
Академія, 2009.
9. Українська мова: Підруч. для 10-11 кл. пік. з укр. та рос.мовами навчання / О.М. Бєляєв та
ін. - К.: Освіта, 2007.
10. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературнамова: Модульний курс: Навч.
посібник. - К.: Вища школа, 20
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення із темою, метою і завданнями заняття
ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів з теми
Спостереження над мовним матеріалом
 Запишіть подані висловлювання про мову. Букви, що позначають м’які приголосні звуки, підкресліть
однією лінією, букви, що позначають пом’якшені звуки,— двома. Поясніть, чим позначається м’якість
на письмі.
Текст 1
Українська мова має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як
золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву
нерозривність українського серця і української землі(Д. Павличко).
Текст 2
Не тільки поет, прозаїк, драматург, але й фізик чи математик доконче повинен мати до своїх
послуг багатий, гнучкий, точний і виразний мовний апарат. Треба працювати над культурою своєї мови,
над її збагаченням, витонченням і загостренням(М. Рильський).
 Вставте у прислів’я потрібні за змістом дієслова з довідки, в яких м’якість приголосних на письмі
передається з допомогою м’якого знака.
Як сіно … , то дощів не … . Порожня бочка … , а повна … . Шабля … голову, а слово — душу.
Книга … , як на світі … . Вік живи — вік … . Грім … , буде хліб … . За все … , та не все … . Зайця ноги
… , а вовка зуби … . Кінець діло … . Лінивий двічі … , скупий двічі … .
Довідка. Платить, гримить, береться, учись, родить, вчить, робить, хвалить, носять, ранить, жить,
гучить, косять, годують, мовчить, просять, вдається.
IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи
 Запишіть подані слова українською мовою.
Батальон, миллион, йот, летчик, майор, вечернему, Йоханнесбург, павильон, ерш, сегодня,
Йошкар-Ола, ледниковый, ему, лен, бульон, йод, Аксенов, льновод, четырех, подъем, льда, медальон,
деготь, к нему, седьмой, Воробьев, район, ледник, биллион, серьезный, трех, компаньон, завтрашнему,
Муравьев, курьез, Панферов, шампиньон.
 Утворіть присвійні прикметники з суфіксом -ин.
Русалка, ненька, креолка, вчителька, іспанка, нянька, рибалка, приятелька, Васька, кицька,
Параска, Галька, тітка, вихователька, дочка, лялька, комсомолка, донька, Наталка, Оленка, Маринка,
матінка.
 За допомогою суфікса -ськ(ий) утворіть від іменників прикметники.
Поділля, товариш, Тернопіль, республіка, Прилуки, Ужгород, Карпати, Ніжин, Ірпінь,
Запоріжжя, Познань, комсомол, Польща, завод, Калуш, Калуга, Коростень, рибалка, співробітник, Урал,
Сімферополь, студент, Сибір, любитель, Сиваш, Іртиш, Судан, інтернаціоналіст, Севастополь, Одеса,
люд, Байкал, таджик, інтелігент, Полісся.
 Перекладіть українською мовою й запишіть.
Бурятский, адвокатский, узбекский, харьковский, турецкий, пражский, ненецкий, скользко, тбилисский,
низкий, Братск, Донецк, Брянск, карпатский, узко, украинский, вязкий, немецкий, Новосибирск,
Хмельницкий, плоско, Полоцк, полесский, оренбургский, кавказский, криворожский, золотоношский,
кременчугский.
 Перекладіть з російської мови на українську. Згрупуйте слова за частинами мови, поясніть їх
правопис.
Дробь, отрежь, букварь, голубь, Харьков, ударьте, зябь, календарь, вплавь, дрожь, горький,
виноградарь, нож, упряжь, восемь, плачь, плач, вскачь, семь, печь, библиотекарь, кобзарь, тюрьма,
ночь, слесарь, желчь, вратарь, степь, туш, секретарь, накипь, плугатарь, сыпьте, лишь, роскошь, гуашь,
тушь, сухарь, знакомься, фальшь, товарищ, исправьте, экономьте, бунтарь, вещь, рыцарь, отмерьте,
пахарь, редактируешь, поверьте, съешьте, творишь, меньше, нянчить, копчик, уменьшить, вечный,
тоньше, восемьсот, хорольский, пятьдесят, шестнадцать, севастопольский, казанский.
 Зробіть висновок про вживання м’якого знака в українській мові.
Довідковий матеріал
М’який знак пишеться:
1) після букв д, т, з, с, ц, л, н у кінці та в середині слів перед буквами, що позначають тверді приголосні
звуки: молодь, біль, колись, донька, батько;
2) у середині складу перед о: льотчик, сьомий, тьохкати;
3) у прикметникових суфіксах -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий): український, ткацький, ризький;
4) після букви н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: серденько, тихесенький,
малюсінький, повнісінькій;
5) у буквосполученнях льц, ньц, ньч, льч, що походять із льк, ньк: ляльці, ляльчин (лялька); доньці,
доньчин (донька);
6) після букви л перед буквами, що позначають м’які приголосні звуки: рибальський, сільський.
М’який знак не пишеться:
1) після букв, що позначають губні та шиплячі звуки: степ, плач, сімсот;
2) після р у кінці слова та складу: бібліотекар, календар (але Горький);
3) між двома однаковими буквами, що позначають м’які подовжені приголосні: знання, стаття;
4) між двома м’якими приголосними — м’якість першого з них виникає як результат впливу наступного
м’якого приголосного: ніжність, майбутнє;
5) у буквосполученнях лц, нц, лч, нч, які походять від лк, нк: матінці (матінка), рибалці (рибалка);
6) після н перед шиплячими та суфіксами -ськ(ий), -ств(о): менший, тонший, громадянство.
Ігрове дослідження-відновлення
 Випишіть слова у дві колонки: у ліву — з м’яким знаком, у праву — без нього, щоб дізнатися, що
зашифровано в завданні.
1. Ч іл..не, област.., р..ясно, різ..бяр, ад..ютант, нян..ка, духм..яний, асфал..т, арф..яр.
Ключ. Підкресливши першу літеру у словах, отримаєте назву твору П. Куліша.
2. Різ..ба, парас..чин, дикан..ський, стан..мо, заховайс.., у куз..ні, прал..ня, гарнен..кий, тіт..ці, рибон..ки,
брен..кати.
Ключ. Підкресліть у кожному слові третю букву — прочитаєте назву одного з творів І. Франка.
3. Улюбленец.., козац..кий, різ..бяр, адмірал..с..кий, їд..те, Н..ютон, аквалан..гіст.
Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте назву країни.
4. Ковал..чук, щонаймен..ший, учител..ство, камін..чик, різ..бяр, сон..ця, медал..йон, чотир..ма, лял..ці,
с..міх, бат..ківський.
Ключ. Підкресліть у першому стовпчику останню букву — прочитаєте ім’я героя твору Уласа Самчука
«Марія».
5. Промін..чик, міл..йон, ос..овий, пун..ктуація, ател..є, дос..є, ус..мішка, Юрянс..к, кін..чик, різ..бяр,
нян..чити, св..ято.
Ключ. Прочитайте другі букви у словах, спочатку в першому стовпчику, а потім у другому — дізнаєтеся
назву літературно-публіцистичної пам’ятки кінця ХVІІ — початку ХІХ століття, в якій розповідається
про події, що відбувалися в Україні від давнини до 1769 року.
Відповіді. 1. «Чорна рада», 2. «Захар Беркут», 3. Україна, 4. Корній, 5. «Історія русів».
V. Виконання завдань творчого характеру
Творче конструювання
 Перекладіть слова українською мовою і складіть із ними речення. Поясніть зміни в поданих словах.
Вратарь, сажень, степь, Сибирь, меньшинство, стул, карандаш, путь, секретарь, дробь, запорожский,
французский.
Дослідження-відновлення
 На місці крапок поставте, де треба, м’який знак. Дослідіть, у яких випадках м’якість приголосного
в українській мові не позначається.
Кіл..кіс..т.., сіл..с..кий, чукот..с..кий, міц..ніс..т.., діял..ніс..т.., від..ділен.., Кос..тя, с..міливіс..т.., щас..тя,
с..вятковий, пал..ці, радіс..т.., віс..тю, Нас..тя, з..ріліс..т.., Кол..с..кий, Іл..ля, всєс..віт..ня, вугіл..ля,
піз..ня, майбут..нє, куріл..с..кі, галуз..зю, гордіс..т.., маз..зю, весіл..ля, в намис..ті, вітал..ня, читал..ня,
воз..ня, плат..ня, Трет..яковс..ка, Трет..як, Ул..яна, урал..с..кий.
Відгадайте шараду
Три букви означають те, що й поле.
Додай знак м’якшення — і вже тварина
З родини оленів, струнка й прудка.
Що це таке?
(Д. Білоус)
Відповідь. Лан, лань.
VI. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок
Дати відповіді на запитання
1. У яких випадках пишеться м’який знак у словах українського походження?
2. У яких випадках пишеться м’який знак в іншомовних словах?
3. У яких випадках не пишеться м’який знак?
VII. Підсумок заняття
VIII. Домашнє завдання
 Поставте іменники в давальному відмінку. В одну колонку запишіть слова без м’якого знака, а в
другу — з м’яким знаком.
Спілка, дочка, донька, циганка, тітонька, фіалка, синька, калинонька, тіточка, рибалонька, сиротинка,
білка, колиска, люлька, тарілка, сиротинонька, веселка, вчителька, футболка, бджілка, жилка, полька,
динька, яблунька, партизанка, віялка, ліщинонька, валер’янка, нічка, вихователька, кладка, кулька,
ніченька, сівалка, зіронька, галка, сопілочка, голка, жменька, доріженька, річка, читачка, мадярка,
книжка, сопілка, мукомолка.

Додаток
Виконання тестових завдань
1. Коли пишеться апостроф після губних приголосних?
А На позначення їх роздільної вимови перед я, ю, є, ї;
Б якщо перед губними немає іншого приголосного, що належав би до кореня;
В на позначення їх роздільної вимови перед я, ю, є, ї, якщо перед губними немає іншого приголосного,
що належав би до кореня (крім р).
2. Коли пишеться апостроф після р?
А На початку складу;
Б у кінці складу;
В у кінці складу перед я, ю, є, ї.
3. Коли пишеться апостроф після к та інших приголосних?
А У власних назвах у кінці складу перед я, ю, є, ї;
Б у власних назвах перед я, ю, є, ї;
В у кінці складу перед я, ю, є, ї.
4. Коли ще пишеться апостроф у словах українського походження?
А Після префіксів, що закінчуються на приголосний перед я, ю, є, ї;
Б після першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний, перед я, ю, є, ї;
В після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на приголосний, перед я, ю, є, ї.
5. Коли апостроф не пишеться у власних назвах?
А У середині складу після к та інших приголосних;
Б у тих випадках, коли я, ю, є, ї позначають м’якість попереднього приголосного;
В коли ці власні назви — прізвища.
6. Коли апостроф не пишеться після губних приголосних у загальних назвах?
А Коли перед буквами б, п, в, м, ф, що позначають губні приголосні, стоїть інша буква на позначення
приголосного (крім р), який належить до кореня слова;
Б коли перед губними стоїть інша буква на позначення приголосного;
В коли перед губними стоїть інша буква на позначення приголосного (крім р).
7. Коли апостроф не пишеться після р?
А У кінці складу перед я, ю, є, ї що позначають один звук;
Б якщо перед р є інший приголосний, що належить до кореня;
В після р на початку складу, якщо наступні я, ю, є, ї позначають один звук після м’якого приголосного.
Ключ. 1 — А, 2 — В, 3 — А, 4 — В, 5 — Б, 6 — А, 7 — В.
Взаємоперевірка (робота в парах)
 Зробити взаємоперевірку тестів, користуючись довідкою «Правопис апострофа».
Довідка «Правопис апострофа»
Апостроф ставиться:
1) після букв б, п, в, м, ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки, якщо перед ними
немає кореневого приголосного (крім р): п’ятниця, солов’їний, б’ють, черв’як;
2) після р в кінці складу: бур’ян, матір’ю, пір’їна;
3) після префіксів, що закінчуються на приголосний: з’єднати, під’їхати, роз’яснити;
4) після к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янівка, Лук’янчук;
5) у складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний: двох’ядерні, чотирьох’ярусний,
дит’ясла.
Апостроф не ставиться:
1) після букв б, п, в, м, ф, якщо перед ними стоїть інший приголосний (крім р), що належить до кореня:
святковий, тьмяний, морквяний;
2) після р, що позначає м’який приголосний на початку складу: порятунок, буряк, рясний.
Ігрове дослідження-відновлення
 Випишіть слова у дві колонки: у ліву — з апострофом, у праву — без нього, щоб дізнатися, що
зашифровано в завданні.
1. В..єтнам, хутор..янин, об..єм, б..юст, б..є, лл..ється, Ілл..я, об..єкт, р..яно, об..єднання, напам..ять,
астрахан..ський, ув..язнений.
Ключ. Підкресліть у кожному слові першу літеру — отримаєте назву твору Б. Олійника.
2. Дит..ясла, духм..яні снопи, ін..єкція, в..яжеться, Р..єпін, св..ятопис, п..ятсот, кров..ю, міл..йони,
В..єтнам, бур..як.
Ключ. Підкресліть у кожному слові або словосполученні передостанню букву — прочитаєте назву
одного з творів Лесі Українки.
3. Опам..ятатися, бур..як, дев..ять, р..явкати, нев..язкий, електрозвар..ювання, ад..ютант, атель..є,
голуб..ятко, духм..яний, об..їзд, вар..яг, Лук..янівка, інформб..юро, об..єкт, кань..йон, верб..я, р..явкнути,
арф..яр, авант..юра, дов..янути, щупл..явий, оп..яніти, евол..юція.
Ключ. Підкресливши перші букви, прочитаєте прислів’я.
4. Інтерв..ю, ф..юзеляж, різьб..яр, верб..я, ад..юльтер, ад..ютант, н..юанс, к..ювет, нав..язливий, Омел..ян.
Ключ. Прочитавши перші букви у словах, спочатку в першому стовпчику, а потім у другому, отримаєте
ім’я та прізвище «каменяра» України, автора збірки «З вершин і низин», п’єси «Украдене щастя».
Відповіді. 1. «В оборону хліба», 2. «Лісова пісня», 3. Одна голова добре, а дві — краще. 4. Іван Франко.
Розподільне письмо
 Поставте, де треба, апостроф, поясніть його вживання. Згрупуйте слова згідно із правилами його
вживання (1 група — після букв б, п, в, м, ф, які передають на письмі тверді губні приголосні звуки,
якщо перед ними немає кореневого приголосного (крім р); 2 група — після р в кінці складу; 3 група —
після префіксів, що закінчуються на приголосний: з’єднати, під’їхати, роз’яснити; 4 група — у складних
словах, перша частина яких закінчується на приголосний; 5 група — після к у слові Лук’ян та похідних
від нього). Слова, в яких апостроф не вживається, випишіть у 6 групу.
Варіант 1
Полум..яніти, Амудар..я, різдв..яний, між..ярусний, присв..ята, безвітр..яний, Лук..яненко, бур..ячиння,
Солов..йов, Валер..ян, сер..йозний, повітр..я, міжгір..я, пор..ядок, довір..я, забур..янений, вітр..як,
валер..янка, б..язевий, сім..янин, зат..ямити, запам..ятати, Дерев..янко, медв..яний, В..язьма,
дріб..язковий, взаємозв..язаний, рутв..яний, різьб..ярство, зав..язка, підрум..янений, зм..якшити,
львів..яни, поголів..я, перед..осінній, роз..ораний, слов..яни, звір..ячий, роз..ятрений, трьох..етапний,
трьох..ярусний, об..їжджати, об..ємний, без..ядерний, необ..їжджений, пів..язика, арф..яр, возз..єднання,
в..йокнути, дит..ясла, пів..Європи, кам..яний, безвітр..яний, бур..ячиння, Валер..ян, звір..ячий,
Лук..янович, повір..я, сер..йозний, повітр..я, міжгір..я, пор..ядок, довір..я, Лук..янчук, кар..єра, всер..йоз,
тр..юм, Гур..єв, підгір..я, матір..ю, Р..єпін, з матер..ями, бур..я, р..ясно, кур..йозний, забур..янений,
вітр..як, Гур..ївка, р..яд, від..ємний, без..ідейний, з..організувати, дез..орієнтація, сан..інструктор,
Із..яслав.
Варіант 2
Зав..язь, круп..яний, крем..яний, знічев..я, зобов..язання, грав..юра, дерев..яний, мавп..ячий, кав..ярня,
кров..яний, коров..ячий, львів..янин, надв..язати, напівкам..яний, поголів..я, пом..янути, слов..янський,
п..ятитонка, солов..їний, безправ..я, брукв..яний, в..єтнамка, Св..ятослав, б..язевий, сім..янин, Б..єлград,
обов..язок, б..юро, в..язень, запам..ятати, торф..яний, медв..яний, сап..янці, моркв..яннй, арф..яр,
черв..як, присв..ячений, в..юнкий, верф..яний, В..язьма, В..ячеслав, дріб..язковий, В..ятка, Губ..єв,
достопам..ятний, духм..яний, взаємозв..язаний, потьм..яніти, різьб..ярство, зав..язка, підрум..янений, зм..
якшити, бур..ян, міжбрів..я, зор..яний, п..явка, надвечір..я, пір..їна, Лук..ян, Лук..янівка, під..їсти,
без..ядерний, возз..єднати, зм..якшити, двох..ярусний, пів..яблука, Заполяр..я, об..якоритися, від..ємний,
дев..ятнадцять, Мар..яна, жираф..ячий, знічев..я, об..їзд, реп..ях, зв..язoк, св..ято, пам..ятка, верф..ю,
від..їжджати, суб..єктивний, під..йомник, фотоз..йомка, об..єктивний, об..їждчик.