Практична робота 4

Cєдих Анастасія
Тема: Визначення польової вологості ґрунтів
Мета: ознайомитись з методами визначення польової вологості ґрунтів,
засвоїти термостатно-ваговий метод визначення вологості ґрунтів.
У ґрунті завжди міститься волога, кількість якої постійно змінюється у
часі. Ці зміни залежать від співвідношення процесів надходження води у
ґрунт з атмосферними опадами, поливними та ґрунтовими водами і
витрачання її з ґрунту внаслідок фізичного випаровування, транспірації, стоку
тощо. Інтенсивність даних процесів залежить від кліматичних умов, пори
року, рельєфу місцевості, стану розвитку рослин, виробничої діяльності
людини. Крім того, вміст вологи залежить від гранулометричного та хімічного
складу ґрунту, структурності, щільності, пористості, вмісту органічних речовин
та колоїдів, стану його поверхні, вологоємності, водопроникності,
водопідйомної здатності.
Ґрунтова волога − практично єдине джерело водозабезпечення
наземних рослин. Від наявності її у ґрунті залежить ефективність добрив і
хімічних меліорантів, час проведення та якість обробітку, строки сівби та
поливів, і, як наслідок, продуктивність угідь, луків і пасовищ. Тому вивчення
режиму вологості та розробка заходів його регулювання стосовно різних
ґрунтів є невід’ємною частиною ґрунтово-генетичних, агрономічних і
екологічних досліджень
Методичні вказівки до виконання
Органолептичні методи. У агрономічній практиці часто виникає потреба
термінового визначення вологості ґрунту безпосередньо в польових умовах.
При відсутності спеціального обладнання визначають вологість
органолептично, користуючись шкалою С. В. Астахова . В даному методі ґрунт
випробують на дотик і здатність скочуватися в кульку і шнур. На дотик
виділяють також ступені вологості:
 сухий − від дотику не відчувається свіжість, ґрунт утворює пил, темніє при
додаванні води;
 свіжий − від дотику відчувається свіжість (холоднуватість); але рука не
забруднюється;
 вологий − волога на дотик не відчувається, але при стисненні в долоні
утворює грудку, не темніє при додаванні води;
 сирий − ґрунт липне і забруднює руки; при легкому стисненні в руці
перетворюється у круту тістоподібну масу, вода не виділяється
 мокрий − при стисненні у долоні виділяється вода, зі стінки розрізу
точиться вода
Електрометричні методи. При використанні цих методів вміст вологи
визначають за електропровідністю гіпсового блоку або опором (транзистора),
що поміщено до ґрунту. При цьому вимірюють швидкість охолодження або
нагрівання зонда, який поміщено у грунт, або ураховують величину нагріву
зонда постійної потужності за певний проміжок часу. В основі цього методу
лежить залежність між вологістю і температурою ґрунту
Радіометричні методи. Базуються на використанні потоку швидких
протонів, які гальмуються та розсіюються атомами водню, що містяться у
ґрунтовій волозі. Виникаючій потік повільних теплових нейтронів, щільність
якого залежить від вологості ґрунту, враховується за допомогою детекторів і
за калібрувальним графікам визначається об’ємна вологість ґрунту.
Тензіометричний метод. Базуються на використанні пристроїв, що
визначають всмоктувальну силу ґрунту. Шпарувата керамічна посудина
пристрою, заповнена водою, поміщується до ґрунту. Вода з нього переходить
у грунт до того часу, доки не встановиться рівновага між величною
всмоктувальної сили ґрунту за даної його вологості і всмоктувальною силою у
пристрої, що залежить від величини вакууму в ньому.
Завдання 1. Визначити вологість зразків ґрунту термостатно-ваговим
методом
Хід роботи
1. Алюмінієві бюкси необхідно попередньо зважити. Два бюкси необхідні для
того, щоб визначити середнє значення вологості для одного зразка ґрунту.
2. Переконавшись в тому, що наданий для досліду зразок ґрунту зберігається
в герметичній упаковці (наприклад, поліетиленовий мішечок), розкрити його
і ретельно перемішати для того, щоб волога була розподілена по всьому
зразку однаково. Відібрати зі зразка проби ґрунтув два бюкси вагою 15-50 г,
закрити бюкси кришечкою. Зважити бюкси разом з відібраним ґрунтом.
3. Далі відкриті бюкси разом з кришечкою ставлять до сушильної шафи і
висушують ґрунт до сталої ваги (при t 1050 ± 20 C ) протягом 3–6 годин
(наприклад 3 години – для піщаних ґрунтів).
4. Після висушування бюкси виймають із сушильної шафи ставлять в
ексикатор, дотримуючись при цьому правил техніки безпеки, знову
зважують, отримуючи значення ваги абсолютно сухого ґрунту, записують до
журналу.
5. Далі визначають вагову вологість ґрунту у відсотках та заносять дані до
таблиці

Варіант 8
1. Визначаємо вагу води що, випарувалась
Масу води, що випарувалась, визначають за формулою М = (а — в),

де М — маса випаруваної води,

а — маса бюкса до висушування,

в — маса бюкса після висушування,

M = 68.52 – 57.74 = 10.78 г.

2. Визначимо вагу сухого ґрунту
Масу абсолютно сухого ґрунту визначають за формулою Г = б — в,

де Г — маса абсолютно сухого ґрунту,

б — маса бюкса із сухим ґрунтом,

в — маса бюкса без ґрунту,

М = 57,74 – 22,20 = 35,54 г

3. Визначимо вологість ґрунтів

Визначаемо  вологість ґрунту за формулою: В= М/Г *100

де М — маса води, що випарувалася,

Г — маса абсолютно сухого ґрунту,

В — вологість ґрунту, %.

( 10,78 )
W= ( 35,54 )
∗100 %=0,30 %
 4. Визначаємо Kw – коефіцієнт перерахунку
результатів лабораторних аналізів на абсолютно
100+W
сухий грунт за формулою: Kw = 100
100+0.30
Kw = 100
=1

Результати визначення вологості ґрунту

Маса бокса г.
Глибина порожньо З вологим З сухим Вага води, Вага Вологість,
відбору го, С ,г ґрунтом, ґрунтом, що сухого
W = (А –В/ 100+W
зразку, А, г В,г випарилась, ґрунту, Kw=
В – С) 100, 100
см А – В, г В – С, г
%

20 22,20 68,52 57,74 10,78 35,54 0,30 1

Висновок: З отриманих результатів дослідження ми можемо

дати опис даного нам грунту , за шкалою зволоженості грунту –
дуже зволожений Польові роботи затрудняються, обробіток
потребує значних тягових зусиль, ґрунт прилипає до полиці плуга
та коліс, сошники сівалок залипають, рослини ростуть
задовільно ознайомились з методами визначення польової
вологості ґрунтів,термостатно-ваговий метод визначення
вологості -навчились визначати вологість ґрунтів Вологість
складає 0,30%

Частина 2
Тема: Практичне застосування даних вологості та водних
властивостей ґрунту
Мета: ознайомитися з методами розрахунків і оцінки даних
щодо продуктивної вологи ґрунтів, освоїти методику розрахунку
норм поливу за даними основних водних характеристик ґрунтів.
 Варіант 8
Вихідні данні:
Польова вологість ґрунту (W0) – 30 %
Об’ємна маса ґрунту (dv ) – 0.6 г/см³
НВ – 44 %
ВВ – 39 %
Шар ґрунту (h) – 20 см
Розрахунки:
1. Wзап. = h ∙ dv ∙ W0 = 20 * 0.6 * 30 = 360 м³/га
2. Wt., мм = Wзап., м³/га : 10 = 360:10 = 36 мм/га
3. Wпр = Wt – Wвв = 36– 46.8 = 10.8 мм/га
4. Wвв = 0,1∙h ∙ dv ∙ ВВ = 0,1 * 20 * 0.6 * 39 = 46.8 мм/га
5. Wнв = 0,1∙ h ∙ dv ∙ НВ = 0,1 * 20 * 0.6 * 44 = 52.8 мм/га
6. ДАВ = Wнв - Wвв = 52.8 – 46.8 = 6мм/га
7. ДВ = НВ – W0 = 39 – 30 = 9 %
Гранулометричний склад ґрунту за вологістю в’янення є
глинистим.
Оцінка запасів продуктивної вологи у ґрунті шаром 20 см є
задовільна
За типом клімату ґрунт в період вегетації слід віднести до
надлишково вологого
Висновок: Ознайомились з методами розрахунків і оцінками
даних щодо продуктивної вологи ґрунтів
Данні розрахунків наведені у таблиці.
Дані аналізу водно-фізичних властивостей ґрунтів у 0-20 см шарі
 8
Варіант

.
%

30
W0,
Польова вологість ґрунту

³
dv,

0.6
г/см
Об`ємна маса ґрунту

44
НВ,
Найменша вологоємкість

39
ВВ,
Вологість в’янення

360
Запаси вологи мг³/га
м³/га
Wзап

36
Wt,

Запаси вологи мм/га

мм/г
га
46.8
мм/

Запаси вологи, що
Wвв,

відповідають вологості
га
мм/

52.8

Запас продуктивної вологи

Wпр,

46.8
,%

Діапазон активної вологи

ДАВ

9
%
ДВ,

Дефіцит вологи
а

Оцінка запасів продуктивної

задовільн

вологи
-вологй

Тип клімату ґрунту

Надлишково