ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА

КАФЕДРА БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ДИЗАЙНУ

ОСНОВИ ТА ФУНДАМЕНТИ

Методичні рекомендації до визначення

ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ҐРУНТУ
ТА ЗБІР НАВАНТАЖЕНЬ НА ФУНДАМЕНТ

для здобувачів денної та заочної форм навчання

спеціальності 192 Будівництво та цивільна інженерія

Херсон - 2022
УДК 624

Методичні рекомендації до визначення фізико-механічних

характеристик ґрунту та збір навантажень на фундамент для здобувачів
денної та заочної форм навчання спеціальності 192 Будівництво та
цивільна інженерія складені асистентом Желуденко К.В.

Методичні рекомендації розглянуті і рекомендовані до видання науково-

методичною радою факультету архітектури та будівництва протокол №1
від 31.08.2022 року.

Методичні рекомендації до визначення фізико-механічних

характеристик ґрунту та збір навантажень на фундамент для здобувачів
денної та заочної форм навчання спеціальності 192 Будівництво та
цивільна інженерія. Херсон: РВВ «Колос» ХДАУ, 2022. 32 с.

УДК 624

© Желуденко К.В. – 2022

© Херсон: ХДАЕУ – 2022
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ВИМОГИ ДО ПРОЄКТУВАННЯ ФУНДАМЕНТІВ

1. АНАЛІЗ ГЕОЛОГІЧНИХ ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ

БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА

2. ЗБІР НАВАНТАЖЕНЬ, ЩО ДІЮТЬ НА ФУНДАМЕНТ

2.1. Визначення вантажної площі
2.2. Розрахунок навантажень, що діють на фундамент
2.2.1. Класифікація навантажень, що діють на фундамент
2.2.2.Снігові навантаження
2.2.3. Вітрові навантаження
2.2.4. Кранові навантаження

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
 Розрахунок та проектування основ і фундаментів виконується згідно
діючих нормативних документів. У зв'язку з цим, в першу чергу, здобувач
повинен ознайомитися з нормами проектування основ і фундаментів (ДБН
В.2.1 – 10 – 2009 «Основи та фундаменти. Основні положення
проектування»), ДБН А.2.1 – 1 – 2014. Інженерні вишукування для
будівництва»; ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми
проектування»). Таким чином, підготовка майбутнього будівельника до
виконання робіт з проектування основ і фундаментів націлена на те, щоб
здобувач навчився правильно оцінювати фізичні та механічні властивості
ґрунтів та приймати правильні рішення щодо вибору глибини закладання
фундаментів, виконувати необхідний розрахунок фундаментів неглибокого
закладання та пальових фундаментів, розраховувати осідання фундаментів.
Згідно з робочою програмою курсу, здобувач теоретично
знайомиться з матеріалом та закріплює його практичне використання при
виконанні курсового проекту. Курсове проектування ведеться за
індивідуальним завданням під керівництвом викладача. Проект за змістом
наближений до реального проектування основ і фундаментів будівлі в
простих інженерно-геологічних умовах, що не охоплює всіх аспектів
описаних в нормах (особливості проектування в різних інженерно-
геологічних умовах).
Основне завдання полягає в тому, щоб найбільш раціонально
пристосувати конструкції самого фундаменту і всієї споруди в цілому до
конкретних умов майданчика будівництва. У різних ґрунтових умовах
можна застосувати кілька варіантів рішень основ і фундаментів. У
результаті техніко-економічного порівняння вибирають найбільш технічно
доцільний і економічно вигідний варіант. При розробці варіантів рішень в
кожному випадку здобувач повинен аналізувати і враховувати спільну
роботу основи, фундаменту і споруди при виконанні вимог розрахунку
основ за граничними станами.

ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ ФУНДАМЕНТІВ

 Проектування основ і фундаментів будівель та споруд, вибір типу
та/чи конструкції фундаментів, способу підготовки основ (за потреби) слід
проводити з урахуванням:
- результатів інженерних вишукувань для будівництва згідно з ДБН
А.2.1-1 та розділом 4.
- даних, що характеризують призначення, конструктивні і
технологічні особливості споруди, навантаження, що діють на
фундаменти, умови їх експлуатації;
- техніко-економічного обґрунтування варіантів технічних рішень
фундаментно-підвальної частини об'єкта.
Прийнятий проектний варіант повинен забезпечувати найбільш
повне використання характеристик міцності і деформативності ґрунтів
основи та фізико-механічних властивостей матеріалів фундаментів та
підземних конструкцій.
3 метою запобігання руйнування існуючої інфраструктури в проекті
повинні бути враховані: ґрунтові умови майданчика будівництва,
розташування об'єкта на території (щільна забудова, складний рельєф),
особливості об'єкта будівництва і сусідніх споруд, екологічні вимоги, мож-
ливості будівельної організації.
В обґрунтованих випадках допускається прийняття варіанту
підвищеної вартості, якщо він забезпечує більш надійну, стабільну роботу
об'єкта на весь нормативний строк його служби та збільшення тривалості
експлуатації.

1. АНАЛІЗ ГЕОЛОГІЧНИХ ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНИХ УМОВ

БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА
 Необхідно за даними завдання виконати аналіз характеру залягання
шарів ґрунтів і положення горизонту ґрунтових вод.
Властивості ґрунтів оцінюються залежно від їх фізико-механічних
характеристик, які визначаються випробуванням в лабораторії або
польових умовах.
Показники фізико-механічних властивостей ґрунтів заносяться в
таблицю 1.8.
Питома вага сухого скелета ґрунту – це питома вага ґрунту без
вмісту в порах вологи:
γ
γ d=
1+W

γ - питома вага грунту, т/м3 (задано в завданні).

Коефіцієнт пористості ґрунту е – відношення об’єму пор в ґрунті до

об’єму твердих часток
γs γs
е= ∙ ( 1+w )−1= −1
γ γd

w - природна вологість ґрунту, долі одиниці.

Щільність складу (стан) піску визначається залежно від коефіцієнта

пористості е (табл. 1.1).
Таблиця 1.1.
Найменування піску за щільністю
Піски Щільні Середньої Пухкі
щільності
гравелисті, крупні і середньої е< 0,55 0,55<е<0,7 е > 0,70
крупності
дрібні е<0,6 0,6<е<0,75 е > 0,75
пилуваті е<0,6 0,6<е<0,8 е > 0,80

Пористість ґрунту – відношення об’єму пор до об’єму ґрунту:

e
n=( )∙ 100 %
1+e

Ступінь вологості ґрунту – відношення об’єму води в порах ґрунту

до повного об’єму пор:
w ∙γs
Sr =
e ∙ γw
γ w =10 кН / м - щільність води.
3

За величиною Sr піщані ґрунти діляться на:

- малого ступеня водо насичення 0< S r ≤0 , 5 ;
- середнього ступеня водо насичення 0 , 5< Sr ≤ 0 , 8 ;
- насичені водою Sr > 0 , 8.

Для насичених водою ґрунтів нижче рівня ґрунтових вод необхідно

визначити питому вагу з врахуванням виштовхуючої сили:

γ s −γ w
γ sb=
1+е

γ w =10 кН / м – питома вага води.

3

Для водонепроникних ґрунтів шарів ґрунту ця величина не

визначається. До водонепроникних шарів ґрунту відносять суглинки і
глини, у яких I L < 0 ,5 .

Вид (назва) глинистих ґрунтів встановлюється в залежності від

числа пластичності – це різниця вологості на межі текучості і
розкочування:

I p=W L −W p

Згідно стандарту [1], глинисті ґрунти поділяються на:

супіски - 0,01 <ІР<0,07;
суглинки - 0,07 < Ір < 0,17;
глини - Ір> 0,17.

Стан глинистого ґрунту визначається за показником

текучості глинистого ґрунту – більш або менша кількість води в ґрунті:

W −W p
I L=
Ip
Якщо I L < 0, то в подальших розрахунках приймаємо I L =0.

Таблиця 1.2
Найменування глинистих ґрунтів за показником текучості

Стан ґрунту ІL
 супіски
тверді <0
пластичні 0-1
текучі >1
суглинки і глини
тверді <0
напівтверді 0 - 0.25
тугопластичні 0.25-0.50
м'якопластичні 0.50-0.75
текучопластичні 0.75 - 1
текучі >1

Показник просадковості – визначається для ґрунтів з ступінню

вологості Sr ≤ 0 , 8:
e L −e
I ss =
1+ e

e L - коефіцієнт пористості ґрунту, відповідний вологості на межі

текучості

W L∙γs
e L=
γw

Характеристики стисливості (модуль деформації Е, МПа),

характеристики міцності (кут внутрішнього тертя φ, градусів і зчеплення с,
кПа) приймають за табл. 1.3 – 1.6.

Зчеплення – величина, яка зумовлена дією всіх видів сил зв’язності

(опір здвигу і опір тертю).

Кут внутрішнього тертя – характеризує тертя між частинками

ґрунту і в більшій степені залежить від величини вертикального тиску на
ґрунт.
Модуль деформації – коефіцієнт пропорційності між напруженнями
і загальними (пружними і залишковими) деформаціями ґрунтів в умовах
можливого їх бокового розширення.

Міцність ґрунту зумовлена його опір зовнішніми здвигаючи ми

зусиллями і характеризується міцністними показниками cn і φn.
 Таблиця 1.3

Нормативні значення для піщаних ґрунтів питомого зчеплення cn,

кПа, кута внутрішнього тертя φn, град, і модуля деформації Е, МПа,
пісків четвертинних відкладів

Позначення Характеристики ґрунтів при коефіцієнті

Піски характеристик пористості е
ґрунтів 0,45 0,55 0,65 0,75

сn 2 1 - -

Гравелисті і
φn 43 40 38 -
крупні

Е 50 40 30 -

сn 3 2 1 -
Середньої
φn 40 38 35 -
крупності
Е 50 40 30 -

сn 6 4 2 -

Дрібні φn 38 36 32 28

Е 48 38 28 18

сn 8 6 4 2

Пилуваті φn 36 34 30 26

Е 39 28 18 11

Таблиця 1.4

Нормативні значення питомого зчеплення сn, кПа, кута внутрішнього

тертя φn, град., глинистих нелесових ґрунтів четвертинних відкладів
 Найменування грунтів і Позначення Характеристики ґрунтів при
межі нормативних значень характеристик коефіцієнті пористості е
їх показника текучості ґрунтів 0,45 0,55 0,65 0,75 0,85 0,95 1,05

0 ≤ IL ≤ 0,25 сn 21 17 15 13 - - -

φn 30 29 27 24 - - -
Супіски
0,25 ≤ IL ≤ 0,75 сn 19 15 13 11 9 - -

φn 28 26 24 21 18 - -

0 ≤ IL ≤ 0,25 сn 47 37 31 25 22 19 -

φn 26 25 24 23 22 20 -

0,25 ≤ IL ≤ 0,5 сn 39 34 28 23 18 15 -
Суглинки
φn 24 23 22 21 19 17 -

сn - - 25 20 16 14 12
0,5 ≤ IL ≤ 0,75
φn - - 19 18 16 14 12

0 ≤ IL ≤ 0,25 сn - 81 68 54 47 41 36

φn - 21 20 19 18 16 14

0,25 ≤ IL ≤ 0,5 сn - - 57 50 43 37 32
Глини
φn - - 18 17 16 14 11

0,5 ≤ IL ≤ 0,75 сn - - 45 41 36 33 29

φn - - 15 14 12 10 7

Таблиця 1.5

Нормативне значення модуля деформації глинистих ґрунтів Е, МПа

 Найменування Показник Модуль деформації, Е, МПа при коефіцієнті
ґрунту текучості пористості, е
0.45 0.55 0.65 0.75 0.85 0.95 1.05

супіски 0< lL <0.75 32 24 16 10 7 - -

суглинки 0< lL <0.25 34 27 22 17 14 11 -
0.25 < lL < 0.50 32 25 19 14 11 8 -
0.50 < lL < 0.75 - - 17 12 8 6 5
-
глини 0< lL <0.25 28 24 21 18 15 12
-
0.25 < lL < 0.50 - 21 18 15 12 9
-
0.50 < IL < 0.75 - - 15 12 9 7

Примітки:
1. При проміжних значеннях е, IL значення сn, φn, Е визначаються інтерполяцією.
2. Якщо ґрунти мають значення величин е, IL менші, ніж вказані в табл. 1.3 – 1.5, то
для курсового проекту характеристики сn, φn, Е приймаються по найближчих
значеннях відповідних таблиць.

Таблиця 1.6
Розрахунковий опір R0, кПа для піщаних ґрунтів
Значення R0, кПа, у залежності від
Піски щільності пісків

щільні середньої щільності

Крупні 600 500

Середньої крупності 500 400

Дрібні:

малого ступеня вологості 400 300

середнього ступеня вологості і 300 200

насичені водою

Пилуваті:

малого ступеня вологості 300 250

середнього ступеня вологості 200 150

насичені водою 150 100

Таблиця 1.7
Розрахунковий опір R0, кПа для глинистих ґрунтів
 Значення R0, кПа, при показнику текучості
Глинисті ґрунту
Коефіцієнт пористості е
грунти
IL = 0 IL = 1

0,5 300 300

Супіски
0,7 250 200

0,5 300 250

Суглинки 0,7 250 180

1,0 200 100

0,5 600 400

0,6 500 300

Глини
0,8 300 200

1,1 250 100

Таблиця 1.8
Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників
ґрунтів будівельного майданчика

2. ЗБІР НАВАНТАЖЕНЬ, ЩО ДІЮТЬ НА ФУНДАМЕНТ

2.1. Визначення вантажної площі

Характеристичні і тимчасові навантаження збираються на вантажну

площу, яка приймається згідно статичної схеми будівлі чи споруди.
Вантажна площа – це та частина площі перекриття, завантаження якої
викликає зусилля в даному елементі.
Під внутрішні стіни довжина вантажної площі приймається рівною 1
м, а ширина – відстані між серединами прольотів. Для фундаментів під
колони довжина і ширина вантажної площі приймається рівною відстані
між серединами прольотів (рис. 2.1).
 Рис. 2.1. Схема визначення вантажної площі для каркасної будівлі
b3 a 1 a2
А зов= ∙( + )
2 2 2

(
Авн =
2 2
+ )(
a 1 a2 b1 b 2
∙ +
2 2 )

Рис. 2.2. Схема визначення вантажної площі для безкаркасної будівлі

a 1 a2
Авн =( + )∙1 м
2 2
 a3
А зов= ∙1 м
2

2.2. Розрахунок навантажень, що діють на фундамент

2.2.1. Класифікація навантажень, що діють на фундамент

Згідно з вимогами ДБН В.1.2-2:200 «Навантаження і впливи. Норми

проектування» [3], залежно від причин виникнення, навантаження і впливи
поділяються на основні та епізодичні.
Залежно від змінюваності у часі, впливи поділяються на постійні та
змінні.
Залежно від тривалості неперервної дії змінні навантаження і впливи
поділяються на тривалі, короткочасні та епізодичні.
До постійних навантажень слід відносити:
а) вагу частин споруд, у тому числі вагу несучих та огороджувальних
конструкцій;
б) вагу та тиск ґрунтів (насипів, засипок), гірничий тиск.
Зусилля від попереднього напруження, що зберігаються у конструкції
чи в основі, слід враховувати при розрахунках як зусилля від постійних
навантажень.
До змінних тривалих навантажень слід відносити:
а) вагу тимчасових перегородок, підливок та підбетонок під
обладнання;
б) вагу стаціонарного обладнання: верстатів, апаратів, моторів,
місткостей, трубопроводів з арматурою, опорними частинами та ізоляцією,
стрічкових конвеєрів, постійних підйомних машин з їхніми канатами та
напрямними, а також вагу рідких та твердих речовин, що заповнюють
обладнання;
г) навантаження на перекриття від складованих матеріалів і
стелажного обладнання у складських приміщеннях, холодильниках,
зерносховищах, книгосховищах, архівах та подібних приміщеннях;
д) температурні технологічні впливи від стаціонарного обладнання;
з) навантаження від людей, худоби, обладнання на перекриття
житлових, громадських та сільськогосподарських будівель з
квазіпостійними розрахунковими значеннями;
і) вертикальні навантаження від мостових та підвісних кранів з
квазіпостійними розрахунковими значеннями;
к) снігові навантаження з квазіпостійними розрахунковими
значеннями;
 л) температурні кліматичні впливи з квазіпостійними розрахунковими
значеннями;
м) впливи, обумовлені деформаціями основи, які не супроводжуються
докорінною зміною структури ґрунту;
н) впливи, обумовлені зміною вологості, компонентів агресивного
середовища, усадкою і повзучістю матеріалів.
До змінних короткочасних навантажень слід відносити:
а) навантаження від устаткування, що виникають у пускозупинному,
перехідному та випробувальному режимах, а також під час його
перестановки чи заміни з граничними чи експлуатаційними
розрахунковими значеннями;
б) вагу людей, ремонтних матеріалів у зонах обслуговування та
ремонту устаткування з граничними чи експлуатаційними розрахунковими
значеннями;
в) навантаження від людей, худоби, устаткування на перекриття
житлових, громадських та сільськогосподарських будівель з граничними
чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;
г) навантаження від рухомого підйомно-транспортного устаткування
(навантажувачів, електрокарів, кранів-штабелерів, тельферів), а також від
мостових та підвісних кранів з граничними чи експлуатаційними
розрахунковими значеннями;
д) снігові навантаження з граничними чи експлуатаційними
розрахунковими значеннями;
е) температурні кліматичні впливи з граничними чи
експлуатаційними розрахунковими значеннями;
ж) вітрові навантаження з граничними чи експлуатаційними
розрахунковими значеннями;
з) ожеледні навантаження з граничними чи експлуатаційними
розрахунковими значеннями.
До епізодичних навантажень належать:
а) сейсмічні впливи;
б) вибухові впливи;
в) навантаження, викликані різкими порушеннями технологічного
процесу, тимчасовою несправністю чи руйнуванням обладнання;
Сполучення навантажень формуються як набір їхніх розрахункових
значень або відповідних їм зусиль і/або переміщень, що використовується
для перевірки конструкції або основи у певному граничному стані і в
певній розрахунковій ситуації. Припускається, що всі навантаження в
обраному сполученні одночасно впливають на об'єкт розрахунку.
 До сполучення повинні входити навантаження, які найбільш
несприятливо впливають на конструкції (основи) з точки зору граничного
стану, що розглядається. Впливи, які взаємно виключають один одного, не
можуть входити до одного сполучення.
Для основних сполучень, що включають постійні та не менш ніж
два змінні навантаження, останні приймаються з коефіцієнтом сполучень
ψ 1 = 0,95 для тривалих навантажень і ψ 2 = 0,90 для короткочасних
навантажень.
Для аварійних сполучень, що включають постійні та не менш як два
змінні навантаження, останні приймаються з коефіцієнтом сполучення ψ 1 =
0,95 для тривалих навантажень і ψ 2 = 0,80 для короткочасних навантажень.
Аварійне навантаження приймається з коефіцієнтом сполучень ψ 1 = 1,00.
Характеристичне (нормативне) значення ваги конструкцій
заводського виготовлення слід визначати за стандартами, робочими
кресленнями чи паспортними даними заводів-виробників, а інших
будівельних конструкцій та ґрунтів – за проектними розмірами та питомою
вагою матеріалів і ґрунтів з урахуванням їхньої вологості в умовах
будівництва та експлуатації споруд.
N н=γ м ∙ t м
γ м – питома вага матеріалу (додаток 2);
t м - товщина матеріалу.
Граничне розрахункове значення ваги конструкцій та ґрунтів
визначається множенням характеристичного значення на коефіцієнт
надійності за граничним навантаженням γ fm , наведений у табл. 2.1.
Коефіцієнти надійності за навантаженням для експлуатаційного γ fе і
квазіпостійного γ fр значень слід приймати такими, що дорівнюють 1,0.

Таблиця 2.1
Значення коефіцієнту надійності γ fm за граничним навантаженням
Конструкції споруд та вид ґрунтів γ fm
Конструкції
металеві, у яких зусилля від власної ваги:
менші 50 % 1,05
дорівнюють або перевищують 50 % 1,10
бетонні (з середньою густиною понад 1600 кг/м3), залізобетонні, кам'яні,
1,10
армокам'яні, дерев'яні
бетонні (з середньою густиною 1600 кг/м3 і менше), ізоляційні, 1,20
вирівнювальні та опоряджувальні шари (плити, матеріали у рулонах, 1,30
засипки, стяжки тощо), виконані:
 у заводських умовах
на будівельному майданчику
Введен

Рівномірно розподілені навантаження

Характеристичні і квазіпостійні значення рівномірно розподілених

тимчасових навантажень на плити перекриттів, сходи і підлоги на ґрунтах
наведено в табл. 2.2.
Характеристичні значення навантажень на ригелі і плити перекриттів
від ваги тимчасових перегородок слід приймати залежно від їхньої
конструкції, розташування і характеру обпирання на перекриття і стіни. Ці
навантаження допускається враховувати як рівномірно розподілені
додаткові навантаження, приймаючи їхні характеристичні значення на
підставі розрахунку для передбачуваних схем розміщення перегородок, але
не менш як 0,5 кПа (50 кгс/м2).
Коефіцієнти надійності за навантаженням γ fm для рівномірно
розподілених навантажень слід приймати:
1,3 – при характеристичному значенні менш ніж 2,0 кПа (200 кгс/м2);
1,2 – при характеристичному значенні 2,0 кПа (200 кгс/ м2) і більше.
При розрахунку балок, ригелів, плит, а також колон та фундаментів,
що сприймають навантаження від одного перекриття, характеристичні
значення навантажень, наведені у табл. 2.2, слід знижувати залежно від
вантажної площі А, м2, елемента, що розраховується, множенням на
коефіцієнт сполучень ψ А , який дорівнює:

а) для приміщень (при вантажній площі А>А1 = 9 м2)

0,6
ψ А 1 =0 , 4 +

√ А
А1

б) для приміщень (при вантажній площі А>А2 = 36 м2),

0,5
ψ А 2 =0 , 5+

√ А
А2

Примітка. При розрахунку стін, що сприймають навантаження від

одного перекриття, значення навантажень слід знижувати залежно від
вантажної площі А елементів, що розраховуються (плит, балок), які
спираються на стіни.
 При визначенні поздовжніх зусиль для розрахунку колон, стін і
фундаментів, що сприймають навантаження від двох і більше перекриттів,
характеристичні значення навантажень, наведені в табл. 2.2, слід
знижувати множенням на коефіцієнт сполучень ψ п :
а) для приміщень, наведених у поз. 1,2,12,а,
ψ А 1 −0 , 4
ψ п 1=0 , 4+
√п ;

б) для приміщень, наведених у поз. 4,11,12,б,

ψ А 2 −0 , 5
ψ п 2=0 ,5+
√п .

n – загальне число перекриттів, навантаження від яких враховуються

при розрахунку розглядуваного перерізу колони, стіни, фундаменту.

Таблиця 2.2
Характеристичні значення тимчасових навантажень
Характеристич
ні значення
Будівлі та приміщення
навантажень,
кПа (кгс/м2)
1 Квартири житлових будинків; спальні приміщення дитячих 1,5 (150)
дошкільних закладів і шкіл-інтернатів; житлові приміщення будинків
відпочинку і пансіонатів, гуртожитків і готелів; палати лікарень і
санаторіїв; тераси
2 Службові приміщення адміністративного, інженерно-технічного, 2,0 (200)
наукового персоналу організацій і установ; класні приміщення установ
освіти; побутові приміщення (гардеробні, душові, умивальні,
вбиральні) промислових підприємств і громадських будівель і споруд
3 Кабінети і лабораторії установ охорони здоров’я; лабораторії установ Не менш 2,0
освіти, науки; приміщення електронно-обчислювальних машин; кухні (200)
громадських будівель; технічні поверхи; підвальні приміщення
4 Зали:
а) читальні 2,0 (200)
б) обідні (у кафе, ресторанах, їдальнях) 3,0 (300)
 Характеристич
ні значення
Будівлі та приміщення
навантажень,
кПа (кгс/м2)

в) зборів і нарад, чекання, видовищні і концертні, спортивні 4,0 (400)

г) торгові, виставкові та експозиційні Не менш 4,0
(400)
5 Книгосховища, архіви Не менш 5,0
(500)
6 Сцени видовищних установ Не менш 5,0
(500)
7 Трибуни:
а) із закріпленими сидіннями 4,0 (400)
б) для глядачів, що стоять 5,0 (500)
8 Горищні приміщення 0,7 (70)
9 Покриття на ділянках:
а) з можливим скупченням людей (що виходять з виробничих 4,0 (400)
приміщень, залів, аудиторій тощо)
б) що використовуються для відпочинку 1,5 (150)
в) інших 0,5 (50)
10 Балкони (лоджії) з урахуванням навантаження:
а) смугового рівномірного на ділянці завширшки 0,8 м уздовж 4,0 (400)
огородження балкона (лоджії)
б) суцільного рівномірного на площі балкона (лоджії), вплив якого 2,0 (200)
більш несприятливий, ніж обумовлений у поз.10,а
11 Ділянки обслуговування і ремонту устаткування у виробничих Не менш 1,5
приміщеннях (150)
12 Вестибулі, фойє, коридори, сходи (з проходами до них), що
прилягають до приміщень, зазначених у позиціях:
а) 1, 2 і 3 3,0 (300)
б) 4, 5, 6 і 11 4,0 (400)
в) 7 5,0 (500)
13 Перони вокзалів 4,0 (400)
14 Приміщення для худоби:
дрібної Не менш 2,0
(200)
великої Не менш 5,0
(500)
 2.2.2. Снігові навантаження
Граничне розрахункове значення снігового навантаження на
горизонтальну проекцію покриття (конструкції) обчислюється за
формулою

Sm=γ fm S 0 C ,

де γ fm – коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового

навантаженням, що визначається залежно від заданого середнього періоду
повторюваності Т;

Таблиця 2.3

Заданий середній період повторюваності Т

Т, років 1 5 10 20 40 50 60 80 100 150 200 300 500

γ fm 0,24 0,55 0,69 0,83 0,96 1,00 1,04 1,10 1,14 1,22 1,26 1,34 1,44

Проміжні значення коефіцієнта γ fm слід визначати лінійною

інтерполяцією.
S0 – характеристичне значення снігового навантаження (в Па), що
визначається за таблицею 2.5.
С – коефіцієнт, що визначається за формулою:
C=μC e C alt

Таблиця 2.4.
Приблизні терміни експлуатації будівель і споруд (у роках)

Будівлі Термін експлуатації будівель

житлові і громадські 100
виробничі і допоміжні 60
складські 60
сільськогосподарські 50

Таблиця 2.5.
 Характеристичні значення навантажень і впливів для міст України
Міста обласного W0 S0 Міста обласного W0 S0
підпорядкування (Па) (Па) підпорядкування (Па) (Па)
Київ 370 1550 Сімферополь 460 820
Севастополь 460 770 Вінниця 470 1360
Одеса 460 880 Бердичів 460 1410
Полтава 470 1450 Ужгород 370 1340
Луцьк 480 1240 Запоріжжя 460 1110
Дніпропетровськ 470 1340 Івано-Франківськ 500 1410

Дніпродзержинськ 470 1280 Біла Церква 390 1520

Кривий Ріг 440 1110 Кіровоград 410 1230
Донецьк 500 1500 Луганськ 460 1350
Артемівськ 480 1380 Львів 520 1310
Житомир 460 1460 Миколаїв 470 870
Кременчук 430 1300 Нова Каховка 450 820
Рівне 520 1320 Хмельницький 500 1340
Суми 420 1670 Кам’янець- 460 1270
Подільський
Тернопіль 520 1390 Черкаси 420 1520
Харків 430 1600 Умань 440 1440
Херсон 480 760 Чернівці 500 1320

де μ – коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні

ґрунту до снігового навантаження на покрівлю. Коефіцієнт μ визначається
залежно від форми покрівлі і схеми розподілу снігового навантаження, при
цьому проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною
інтерполяцією.
 Рис. 2.3. Схеми снігових навантажень і коефіцієнти μ
будинкыв з односхилими та двосхилими покриттями

μ=1 при α≤250

μ=0 при α >600
Варіанти 2 і 3 слід враховувати для будинків із двосхилими покриттями (профіль
0 0 0 0
б), при цьому варіант 2 – при 20 ≤α≤30 , а варіант 3 – при 10 ≤α ≤30 тільки при
наявності ходових містків або аераційних пристроїв по гребеню покрівлі.

Ce – коефіцієнт, що враховує вплив особливостей режиму експлуатації

на накопичення снігу на покрівлі (очищення, танення тощо) і
встановлюється завданням на проектування. При відсутності даних про
режим експлуатації покрівлі коефіцієнт Се =1

Calt – коефіцієнт географічної висоти. Коефіцієнт Calt враховує висоту

Н (у кілометрах) розміщення будівельного об’єкта над рівнем моря і для
курсового проекту приймається Calt = 1.

2.2.3. Вітрові навантаження

Граничне розрахункове значення вітрового навантаження
визначається за формулою
W m=γ fm W 0 C ,

де γ fm – коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням

вітрового навантаження.
Таблиця 2.6.
Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням
вітрового навантаження
Т, років 5 10 15 25 40 50 70 100 150 200 300 500

γ fm 0,55 0,69 0,77 0,87 0,96 1,00 1,07 1,14 1,22 1,28 1,35 1,45

W0 – характеристичне значення вітрового тиску за табл.

 С – коефіцієнт, що визначається за формулою

С = Сaer Ch Calt Crel Cdir Cd ,

Саеr – аеродинамічний коефіцієнт, що визначаються залежно від

форми споруди або конструктивного елемента. При вітрі,
перпендикулярному до торця будівлі, для всієї покрівлі Се= – 0,7. Знак
«плюс» біля коефіцієнта відповідає напрямку тиску вітру на поверхню,
знак «мінус» – від поверхні.
Ch - коефіцієнт висоти споруди, що враховує збільшення
вітрового навантаження залежно від висоти споруди або її частини, що
розглядається, над поверхнею землі (Z), типу навколишньої місцевості і
визначається за рис.

Рис. 2.4. Коефіцієнт висоти споруди Сh,

Типи місцевості, що оточує будівлю чи споруду, визначаються для

кожного розрахункового напрямку вітру окремо:
I - відкриті поверхні морів, озер, а також плоскі рівнини без
перешкод, що піддаються дії вітру на ділянці довжиною не менш як 3 км;
II - сільська місцевість з огорожами (парканами), невеликими
спорудами, будинками і деревами;
III – приміські і промислові зони, протяжні лісові масиви;
IV – міські території, на яких принаймні 15% поверхні зайняті
будівлями, що мають середню висоту понад 15 м.
Calt - коефіцієнт географічної висоти. Приймається Calt=1.
Crel - коефіцієнт рельєфу, що враховує мікрорельєф місцевості
поблизу площадки розташування будівельного об’єкта і приймається
таким, що Crel = 1.
Cdir - коефіцієнт напрямку, враховує нерівномірність вітрового
навантаження за напрямками вітру і, як правило, приймається таким, що
Cdir = 1
 Cdь - коефіцієнт динамічності, що враховує вплив пульсаційної
складової вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску
на споруду. Для основних типів будівель і споруд значення Cd
визначаються за графіками. Значення Cd слід приймати за лівою кривою
відповідного графіка.

Рис. 2.5. Коефіцієнт Cd для кам’яних будівель і будівель із залізобетонним

каркасом

2.2.4. Кранові навантаження

Граничні розрахункові значення для вертикального навантаження
мостових і підвісних кранів
F m=γ fm ψF0 ;

Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням

кранового навантаження γ fm визначається залежно від заданого середнього
періоду повторюваності Т за табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням

кранового навантаження
Т, років 50 10 1 0,1
γ fm 1,1 1,07 1,02 0,97

Проміжні значення коефіцієнта

γ fm слід визначати лінійною інтерполяцією.
 F0 –характеристичні значення вертикального навантаження відповідно
від одного або двох найбільш несприятливих за впливом кранів.
Характеристичні значення вертикальних навантажень F0, що передаються
колесами кранів на балки кранової колії, та інші необхідні для розрахунку
дані слід приймати відповідно до вимог державних стандартів на крани, а
для нестандартних кранів – відповідно до даних, наведених у паспортах
заводів-виробників.
Примітка. Під крановою колією розуміють обидві балки, що несуть один
мостовий кран, і всі балки, що несуть один підвісний кран (дві балки – при
однопрогінному, три – при двопрогінному підвісному крані тощо).
F 0=Ркр

ψ – коефіцієнт сполучень кранових навантажень. Коефіцієнт сполучень ψ ,

що враховується у формулах для навантажень від двох кранів,
визначається таким чином:
ψ= 0,85 – для груп режимів роботи кранів 1К-6К;

При визначенні характеристичних значень навантажень слід

враховувати, що бічні сили багатоколісних кранів передаються на обидві
сторони кранової колії. На кожній стороні крана бічні сили мають один
напрямок – назовні або всередину прольоту, на різних коліях вони
спрямовані у протилежні боки (обидві всередину прольоту або обидві
назовні). На одній із колій приймається повна бічна сила, на іншій колії
приймається половина від бічної сили.
Збір навантажень при попередньому визначенні розмірів фундаментів
виконується:
для будівель без підвалу – до планувальної позначки або до обрізу верха
фундамента);
для будівель з підвалом – до рівня підлоги підвалу.
Розрахунок навантаження ведемо в табличній формі.
 Таблиця 2.8.
Збір навантажень на фундамент
під зовнішню стіну (колону крайнього ряду)

Таблиця 2.9.
Збір навантажень на фундамент
під внутрішню стіну (колону середнього ряду)
 ДОДАТОК 1

Коефіцієнт надійності γf для тимчасових навантажень

Вид навантаження γf
Тимчасове навантаження при повному значенні
Менше 2000 Па 1,3
2000 Па і більше 1,2
Снігове 1,4

ДОДАТОК 2

Питома вага основних будівельних матеріалів

№ з/п Найменування матеріалу Питома вага, γ, Маса 1 м2,

кг/м3 кг/ м2
Бетони:
1 Асфальтобетон 2000 - 2200
2 Важкий бетон 2200 - 2500
3 Залізобетон на важкому бетоні 2500
4 Керамзитобетон 900 - 1200
5 Шлакобетон 1600 – 1800
Кам’яна кладка:
Кладка на важкому розчині з:
1 Глиняної цегли 1800
2 Силікатної цегли 1900
3 Пустотілої цегли 1300 - 1500
4 Керамічних пустотілих блоків 1250 - 1400
5 Мармурна, гранітна 2680
6 Вапняку, піщаника 2200
7 Ракушечника 1200 - 1600
8 Буту 2400
Залізобетонні конструкції:
1 Ребристі плити покриття
довжиною до 6 м 150 - 170
довжиною до 12 м 200 - 220
2 Багатопустотні плити перекриття 250
3 Ребристі плити перекриття промислових
будівель при довжині 6 м:
висотою 350 мм 260
висотою 400 мм 300
Покрівельні і гідроізоляційні матеріали:
1 Асбестоцементна покрівля з хвилястих
листів
звичайного профілю 15, 0
підсилені 22,0
2 Асфальтобетон (в стяжках) 1800
3 Бітум 1050
4 Гідроізол 0,8
5 Дерев’яне покриття з дошок 15,0
6 Покрівельне залізо з листової сталі 6,0 – 7,5
7 Руберойд 1,7
8 Пергамін покрівельний 0,7
9 Руберойд на бітумній мастиці (1 шар) 3,0 – 5,0
10 Черепична покрівля 50, 0
Теплоізоляційні і звукоізоляційні
матеріали
1 Мінеральна вата 200
2 Вата шлакова 200 - 300
3 Войлок будівельний 150 - 250
4 Керамзит 500 - 900
5 Пінопласт 20 - 100
6 Тирса 200 - 300
7 Плити:
мінераловатні 300 - 500
скловатні 50 - 150
цементно-фібролітові 300 - 500
Розчини
1 Вапняно-піщаний 1800 - 2000
2 Цементно-піщаний 2000
3 Цементно-шлаковий 1200 - 1400
4 Суха штукатурка 600 - 700
5 Гіпсобетон з заповнювачем 700 - 1300
 Матеріали для покриття підлоги
1 Лінолеум
товщиною 2,5 мм 3,3
товщиною 3 мм 4,0
товщиною 5 мм 6,0
2 Паркет 10,0
3 Плити дерево-стружечні
товщиною 19 мм 5,7
товщиною 16 мм 4,8
товщиною 10 мм 3,0
Вироби з дерева:
1 Береза, дуб, модрина 800
2 Ялина, сосна 500 – 600
3 Фанера клеєна 700
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. ДБН В.2.1 – 10 – 2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні

положення проектування»;
2. ДБН А.2.1 – 1 – 2014. Інженерні вишукування для будівництва»;
3. ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування»;
4. ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та
залізобетонні конструкції. Основні положення. Київ : Міністерство
регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України, 2009. 71 с. Чинні від 01.06.2011.
5. ДСТУ – Н Б В. 1.1 – 27: 2010 Будівельна кліматологія. К.:
Мінрегіонбуд України, 2011. – 127 с.
6. Механіка ґрунтів, основи та фундаменти : підручник / Л. М.
Шутенко, О. Г. Рудь, О. В. Кічаєва та ін. ; за ред. Л. М. Шутенка.
Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2017. 563 с.
7. Крусь Ю.О. Основи та фундаменти : Практикум : Навчальний
посібник. Вид. 2., перероб. та доп. Рівне : НУВГП, 2019. 247 с.
8. Основи та фундаменти. Навчальний посібник для студентів
спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія /
І.О.Парфентьєва, О.В. Верешко, Д.А. Гусачук. Луцьк : ЛНТУ, 2017.
296 с.

Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

Херсонський державний аграрно-економічний університет