НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра землеробства та гербології

Звіт

з проходження навчальної практики

з дисципліни Землеробство

Виконав:студент 1 курсу денної форми

навчання агробіологічного факультету

скороченого терміну навчання

Людвік Ігор Вікторович

Перевірив: доцент Літвінов Д.В

Київ-2022
 Зміст

Розділ 1…………………………………………………………………….3
Розділ 2. Технологія вирощування сої та її захист від бур’янів……….5
2.1. Визначення запасу продуктивної вологи (Wпр)…………………...5
2.2 Система основного, передпосівного та післяпосівного обробітку ґрунту під
сою…………………………………………………………………………6
2.3 Система захисту сої від бур’янів…………………………………….8
2.4 Агротехнічний бракераж та опис методки контролю якості проведення
весняного боронування………………………………………………….17
Висновки………………………………………………………………….21
Використані джерела…………………………………………………….22
 Розділ 1

Аналіз системи сівозмін та стану їх освоєння в господарстві

Базою практики є: ВП «Агрономічна дослідна станція» НУБіП України,

яка розташована у с.Пшеничне, Васильківського району, Київської області.

В господарстві досліджують переваги та недоліки, їх вплив на масу та

чисельність таких систем землеробства: промислова, екологічна та органічна

Кожна із систем має свої системи основного обробітку грунту, саме:

полицева різноглибинна(контроль), безполицева різноглибинна,
диференційована глибинна і безполицева мілка

Грунт господарства чорнозем типовий, на якому господарство досліджує

після кожної культури його фізико- й агро-хімічні показники

Таблиця 1. Фізико-хімічні показники чорнозему типового

Глибина, Гумус, рН рН Гідроліт. Сума Ємність Ступінь Карбонати,% Об’ємна Питома
см % водне сольове кислотність основ вбирання насичення маса, маса,
мг-екв.на мг- мг-екв.на основами, г/см3 г/см3
100г грунту
екв.на 100г %
100г грунту
грунту
0-20 4,58 5,60 6,87 1,45 22,96 24,80 92,50 - 1,16 2,59
20-50 4,38 5,85 7,30 0,52 23,32 24,60 94,80 0,52 1,25 2,66
50-100 1,30 7,12 7,30 0,50 21,60 22,80 95,00 4,15 1,27 2,66

Таблиця 2. Агро-хімічні показники чорнозему типового

Глибина шару, см Вміст загального азоту Мг/100 г грунту
за Тюріним, % Легкогідролізованого Рухомого фосфору за Обмінного калію за
азоту за Тюріним Мачигіним масловою
0-20 0,21 2,6 10,0 7,8
20-50 0,17 1,8 8,0 6,25
50-100 0,04 - 5,1 4,3

Також в господарстві досліджують вологість грунту різних систем

землеробства і сівозмін

На господарстві впровадженні такі сівозміни:

3
Таблиця 3. Сівозміни господарства

Сівозміна І Сівозміна ІІ
Горох Соя
Пшениця озима Пшениця озима
Ріпак озимий Соняшник
Ячмінь ярий Пшениця яра
Кукурудза на зерно Кукурудза на зерно

4
 Розділ 2

Технологія вирощування сої та її захист від бурянів

2.1 Визначення запасу продуктивної вологи (Wпр)

Вологість ґрунту (W) на період збирання попередника у шарах 0–10; 10–20;

20–30; 30–50; 50–70; 70–100 см, відповідно, становить 18 %, 21 %, 17 %, 16
%, 14 %, 13 %, середня об’ємна маса (d) в шарі 0–30 см – 1,32 г/см3 , 30–50
см – 1,30 г/см3 , 50–100 см – 1,2 г/см3 вологість стійкого в’янення (ВСВ) -
10,0 %.

X∗d∗h
Для знаходження загальної вологи ми використовуємо формулу W заг = 10

Недоступну вологу: ВСВ*1,34

( X заг −X недост )∗d∗h

Продуктивну: W прод =
10

Таблиця 1.Показники вологості

0-10 10-20 20-30 30-50 50-70 70-100

Wзаг. 23,76 27,72 22,44 41,6 34,16 47,58
Wнедост 13,4 13,4 13,4 13,4 13,4 13,4
.
Wпрод. 6 10 4,75 6,76 1,46 -1,46

Виходячи із вище описаного, ми маємо 16мм продуктивної вологи у 0-20см

шарі грунту, що є не задовільно. А у 0-100см шарі – 27,51мм що є дуже
поганим показником

5
 2.2 Система основного, передпосівного та післяпосівного обробітку ґрунту
під сою

Таблиця 2. Технологічна карта вирощування сої

Культура Завдання Захід Глиби Строки С/г

на, см виконання машин
и
Основний обробіток грунту
Підготовка Лущення 6-8 Після збору ЛДГ-15
поля під стерні попередника + Т-
сидерат, 150К
СОЯ подрібненн
(попередн я решток,
ик озима подрібненн
пшениця, я бур’янів
після Для Посів 1-2 Після Vaderst
збору якої поліпшенн гірчиці лущення(орієнт ad
садимо я білої овно 25.07- Rapid
гірчицю родючості 30.07) A 600s
білу на грунту, для + ХТЗ
сидерат) кращого 17221
забезпечен
ня вологою
Приоруван Оранка 28-30 Після зрілості ПОН 5
ня сидерату сидератів на сидерату + Т-
зяб 150К
Вирівнюва Боронуванн По СГ-21
ння я поверх +
поверхні БЗСС-
6
 поля ні 1,0 + Т-
150К
Передпосівний обробіток та сівба
Закриття Ранньо- СГ-21+
вологи, весняне БЗСС-
при фізичній
очищення боронуванн зрілості грунту, 1,0 + Т-
2-3 у фазі білої
поля від я 150К
ниточки
сходів бур’янів
бур’янів
Підготовка Передпосів 5-6 Перед сівбою в С-11 +
поля до на день її КПСП
посіву, культивація проведення 4 + Т-
очищення 150К
поля від
сходів
бур’янів
Сівба Сівба 5-6 За оптимальної МТЗ-
широкорядн температури 80 +
им СУПН-
способом 8
 Для Коткування По Зразу ж після КДП-
покращенн поверх сівби 10 +
я умов ні ДТ-75
проростанн
я насіння і
підвищення
польової
схожості
Післяпосівний обробіток грунту
Догляд за Перше 5-8 У фазі білої МТЗ-
7
 посівами рихлення ниточки 80 +
міжрядь КРН
5,6
Догляд за Друге 5-6 У фазі білої МТЗ-
посівами рихлення ниточки 80 +
міжрядь КРН
5,6

2.3 Система захисту сої від бур’янів

Тип забур’яненості багаторічний з переважаючими видами: Equisetum

arvense (Хвощ польовий), Cirsium arvense(Осот рожевий), Setaria
pumila(Мишій сизий), Amaranthus retroflexus(Щириця звичайна), Sinapis
arvensis(Гірчиця польова)

Зразу ж після сівби поле коткують для покращення умов проростання

насіння і підвищення польової схожості. Подальший догляд залежить від
технології - чи це гербіцидне чи безгербіцидне вирощування.

Якщо гербіциди не вносили або з якихось причин ефективність їх

невисока, то необхідно насамперед провести 1-3 досходових боронувань.
Перше - через 4-5 днів після сівби, друге - через 8-10, третє - через 12-14
днів.

Як тільки позначаться рядки проводять неглибокий міжрядний обробіток

- шарування. Післясходове боронування можна проводити у фазі першого
справжнього листка. Пізніше міжряддя розпушують 2-3 рази до змикання
рядків. Глибина першого розпушування 6-8 см, другого (через 8-10 днів
після першого) - 8-10 см, третього - 6-8 см.

8
 На сильно забур'янених площах досягти успіху агротехнічними заходами
практично неможливо. Тим більше, що соя належить до культур, які дуже
негативно реагують на забур'янення посівів, практично не витримуючи
конкурентної боротьби з бур'янами.

При гербіцидній технології не проводять до- і післясходових боронувань і,

як правило, міжрядних розпушувань. Рекомендується звуження міжрядь до 15-
22 см. Застосовують гербіциди до чи після сходів.

Не рекомендується використовувати препарати в умовах низьких температур

або в період посухи, на посівах, де рослини перебувають під дією стресу,
зокрема через попередню обробку гербіцидами, дефіцит поживних речовин,
пошкодження шкідниками, морозом та ін.

При внесенні грунтових гербіцидів протягом 2х тижнів не рекомендується

проводити механічний міжрядний обробіток грунту

Грунтові гербіциди не мають високої ефективності проти багаторічних

злакових та дводольних бур’янів.  Більш ефективно будуть проявляти себе
препарати на основі масляних емульсій, адже в них діюча речовина
транслокується у тканини рослин ліофільним, а не гідрофільним шляхом, і вони
менше залежать від наявності води у тканинах листків.

Для успішної боротьби з бур’янами в посівах сої, її необхідно проводити ще

під час вирощування попередників, які чергуються із соєю у сівозміні. Основу
успішної боротьби з бур’янами забезпечує її ретельне планування вже на
ранньому етапі. Причому, якщо планується висівати сою і вести боротьбу з
бур’янами у її посівах, то це необхідно починати у період підготовки ґрунту і
після сівби попередника.

Застосування гербіцидів проти бур’янів слід спрямовувати не тільки на

підвищення урожайності сої, а й на зменшення їх негативного впливу і на
подальші культури сівозміни. З огляду на це, слід застосовувати гербіциди з
вибірковою системною дією, із коротшим періодом детоксикації у грунті та з
9
ефективнішою токсичною дією на комплекс видів бур’янів, що засмічують
посіви сої, для одержання найменшої шкідливості бур’янів під час
вирощування сільгоспкультури.

Для ефективної боротьби з бур’янами вносять гербіциди до сівби,

досходовим та післясходовим способом, які рекомендовані для використання
на посівах сої. Для неї можливий набір гербіцидів, які ділять на ґрунтові
(наприклад: Харнес, Трофі, Дуал Голд, Примекстра ТZ Голд 500 SC) і страхові.
Страхові, в свою чергу, застосовують для знищення дводольних бур’янів
(Базагран, Хармоні), злакових (Селект, Міура, та інші грамініциди).

10
 Із грунтових гербіцидів до або після сівби проти однорічних злакових та
деяких двосім’ядольних вносять препарати: Трофі, к.е. (1,5-2 л/га), Дуал голд,
к.е. (1,2-1,6 л/га), Фронт’єр, к.е. (1,1-1,7 л/га), Фронт’єр Оптима, к.е. (0,8-1,4

11
л/га), Харнес або Харнес новий, к.е. (1,5-3 л/га), Екстрем, к.е. (1,5-3 л/га), Герб,
к.е. (1,5-3 л/га), Обрій, к.е. (1,5-2,5 л/га).

Проти однорічних двосім’ядольних і злакових бур’янів застосовують

Зенкор, в.г. (0,5-0,7 кг/га), Селефіт, к.е. (3-4 л/га), Мерлот, в.р.к. (0,5-1 л/га),
Аквамарин, Пікет SL, (0,5-1 л/га), Серп, в.р.к. (0,5-1 л/га). Проти однорічних у
фазі 2-4 листків бур’янів і багаторічних злаків за висоти 10-15 см
використовують Тарга супер (1-2 проти однорічних злаків, 2-3 л/га – проти
багаторічних). Проти однорічних злакових бур’янів у фазі 2-4 листків та
багаторічних за висоти 10-15 см проводять обробку Фюзілад Форте, к.е. (0,5-1
проти однорічних злаків, 1-2 л/га – проти багаторічних), Фюзілад Супер, к.е. (1-
2 проти однорічних злаків, 2-3 л/га – проти багаторічних). За висоти бур’янів 3-
5 см застосовують Селект, к.е. (0,4-0,8 проти однорічних злаків, 1,4-1,8 л/га –
проти багаторічних) або Пантеру, к.е. (1 проти однорічних злаків, 1,5-2 л/га –
проти багаторічних). Проти однорічних двосім’ядольних бур’янів вносять
Хармоні 75, в.г. (6-8 г/га + ПАР Тренд 90 200 мл/га), Формула, в.г. (6-8 г/га +
ПАР Тандем 200 мл/га), Оріон, в.г. 10 г/га + ПАР 200 мл/га), Базагран, в.р. 1,5-3
л/га, Ефес, в.р.к. 1,5-3 л/га та інші.

Особливості застосування гербіцидів

Дуал – грунтовий гербіцид контактної дії. Застосовується для контролю

однорічних злакових і деяких дводольних бур’янів до посіву або до появи
сходів сої. У посушливих регіонах необхідно закладати у грунт бороною на
глибину 3-5 см. Стійкість виявляють лобода біла, паслін чорний, гірчиця
польова, гірчак розлогий та інші малорічні дводольні види. Для розширення
спектру дії препарат можна змішувати з іншими гербіцидами ( прометрином та
ін.). Захисна дія триває 8-12 тижнів.

Грунтовий гербіцид контактної дії Харнес, аналоги – Аценіт А 880,

Ацетоган, Герб 900, Кратос, Олрайт, Піонер 900, (д.р. ацетохлор).
Застосовується для контролю однорічних злакових і деяких дводольних

12
бур’янів до посіву, одночасно з посівом або до появи сходів сої. У посушливих
регіонах необхідно закладати у грунт бороною на глибину 3-5 см, або за
допомогою культиватора. Стійкість виявляють гірчиця польова, гірчак
розлогий, куколиця біла, амброзія полинолиста й інші малорічні дводольні
види. Захисна дія триває шість-вісім тижнів. Розкладається продовж одного
вегетаційного періоду, тому після нього можливо розміщувати будь-які
культури у сівозміні. Можна застосовувати у суміші із прометрином.

Фронтьєр – грунтовий гербіцид контактної дії. Застосовується для контролю

однорічних злакових і деяких дводольних бур’янів до появи сходів сої. У
посушливих умовах рекомендується закладати гербіцид у шар грунту на
глибину 2-3 см, завдяки чому виявляється вища ефективність, ніж інших
аналогічних препаратів. Стійкість характерна лободіа білій, гірчаку розлогому,
гірчиці польовій, куколиці білій, підмареннику чіпкому тощо.

Із групи імідазолінонів на сої застосовують гербіциди на основі імазетапіру

та імазамоксу.

Препарати на основі імазетапіру – гербіциди для захисту сої від широкого

спектру однорічних злакових та дводольних бур’янів, в тому числі карантинних
– видів повитиць і амброзій та зниження забур’яненості полів багаторічними
бур’янами.

Імазетапір можна вносити під час передпосівної (із неглибоким закладанням

у ґрунт), передсходової (після висіву до сходів) і післясходової (бур’яни у фазі
1-4 листків) обробках. Спосіб застосування гербіцидів залежить від грунтово-
кліматичних умов, агротехніки, наявності необхідної техніки тощо. Такий
широкий вибір способів внесення надає агроному можливість застосовувати
препарати у більшому проміжку часу з урахуванням умов свого господарства та
специфіки забур’янення полів.

Аквамарин, Пікет SL, Серп, Ізумруд, Парі, Пікадор, Юпітер, Тапір, в.р.к.
використовують у нормах 0,5-1 л/га препарату. Максимальна їх доза практично

13
на 100% знищує бур’яни, що робить недоцільним передозування з позицій як
економічних, так і санітарно-гігієнічних.

Після посіву до появи сходів сої можна використовувати гербіциди (для

різних цілей) у межах 0,5-1 л/га з нормою витрати робочої рідини 200-400 л/га.
Ґрунт треба ретельно обробити, при цьому важливо максимально зменшити
кількість рослинних решток. Норма гербіцидів визначається відповідно до
видів бур’янів. Наприклад, при забур’яненості поля гірчицею дикою і
талабаном дозу гербіцидів доцільно зменшити, а при забур’яненні нетребою –
трохиПісля сходів на сої препарати також використовують у нормах 0,5-1 л/га.
Раннє післясходове застосування на посівах сої – найефективніше
використання гербіцидів на основі імазетапіру. В цей період дводольні бур’яни
не повинні мати більше 4, а злакові - 2-3 листків. Бур’яни, що активно ростуть і
перебувають у чутливих до гербіцидів фазах розвитку, найбільше піддаються
дії препаратів. У цьому випадку не тільки досягається максимальна
ефективність гербіцидів, але й з’являється можливість суттєво (на 25-50%)
знизити норму їх витрати. збільшити.

Після сходів на сої препарати також використовують у нормах 0,5-1 л/га.

Раннє післясходове застосування на посівах сої – найефективніше
використання гербіцидів на основі імазетапіру. В цей період дводольні бур’яни
не повинні мати більше 4, а злакові - 2-3 листків. Бур’яни, що активно ростуть і
перебувають у чутливих до гербіцидів фазах розвитку, найбільше піддаються
дії препаратів. У цьому випадку не тільки досягається максимальна
ефективність гербіцидів, але й з’являється можливість суттєво (на 25-50%)
знизити норму їх витрати.

Препарат із діючою речовиною імазамокс застосовують після сходів, за

наявності у культури 1-3 трійчастих листки, для контролю однорічних злакових
і дводольних бур’янів. Гербіцид пригнічує як вегетуючі, так і нові проростки
бур’янів за рахунок грунтової активності, стримує появу наступної "хвилі"
бур’янів. Препарат ефективно діє проти широкого спектру дводольних і
14
злакових бур’янів: видів бромусу, проса курячого, видів мишію, лисохвосту,
райграсу, вівсюгу звичайного, зірочника середнього, лободи білої, щириці
звичайної, гірчиці польової, редьки дикої, суріпиці звичайної, дескуранії Софії,
жабрію звичайного, канатника Теофраста, підмаренника чіпкого. Дещо нижча
ефективність контролю видів гірчаку, празелені звичайної, фіалки польової.

Окрім бур’янів, препарат ефективний проти падалиці зернових і гречки. За

умов вчасної та правильної обробки посівів Пульсаром повністю
контролюються бур’яни до кінця вегетації культури. Застосування препарату у
фазі першого трійчастого листка, коли злакові бур’яни ще повністю не зійшли,
призводить до зниження ефективності. Тому особливу увагу слід звернути на
дотримання оптимальних строків обприскування. Для контролю проблемних
дводольних бур’янів можна застосовувати імазамокс у баковій суміші з
препаратом Базагран, в.р. або його аналогами. Пропорцію препаратів необхідно
корегувати у кожному випадку окремо. Діюча речовина імазамокс інгібує
синтез протеїну в бур’янах. Внаслідок її дії молоде листя жовтіє, точки росту
відмирають, призупиняється розвиток рослин бур’янів, спостерігається
карликовість і, як наслідок, загибель рослин. Ріст бур’янів призупиняється вже
через декілька годин після застосування препарату, хоча видимих ознак
загибелі рослин бур’янів у цей час ще не спостерігається – вони проявляються
пізніше, а вже через 3-6 тижнів наступає їх повна загибель. У баковій суміші
можливе застосування Базаграну, в.р. 2-3 л/га + Грамініцид, або імазамоксу 0,6
л/га + Базагран,в.р. 2 л/га.

Щоб забезпечити максимальну ефективність застосування гербіциду,

необхідна якісна підготовка грунту, під час якої максимально подрібнюються
грудочки, позаяк наявність великих грудок (понад 2 см) не бажана. Препарат
потребує рівномірного внесення на всій площі.

Для контролю пасльону чорного, ромашки непахучої, підмаренника чіпкого,

талабану польового, зірочника середнього, галінзоги дрібноквіткової, гірчиці
польової, редьки дикої, волошки синьої, осоту, гірчаків, нетреби, щириці,
15
капустяних бур’янів є ефективним застосування контактних гербіцидів на
основі діючої речовини бентазон - Базагран, 48% в.р., Бентагран АS, Беназон,
Базоран, Базан, Альфа-Бентазон, Діапазон, Лідерлюкс, Вінсент, Грінвіч, Ефес,
Табезон (1,5-3,0 л/га), яким характерна селективна дія відносно сої.
Застосовують їх по вегетуючих рослинах сої, коли бур’яни перебувають у фазі
2-3 листків.

У разі слабкого забур’янення посівів сої і ранніх фаз розвитку бур’янів

норма бентазону мінімальна, а за сильної забур’яненості та пізніших фаз
розвитку бур’янів – максимальна. Проти коренепаросткових бур’янів і
пасльону чорного високоефективною є дворазова обробка посівів препаратами
на основі бентазону із загальною нормою 3 л/га (1,5+1,5) та інтервалом 20 днів.

Контактні гербіциди вибіркової дії, які містять діючу речовину бентазон,

проникають у рослину в основному через листовий апарат. Завдяки доброму
поглинанню листям він пересувається рослиною від основи до її верхівки. Але
якщо гербіциди потрапляють через корені, то пересуваються акропетально в
ксилему. Сприятливі для росту рослини погодні умови призводять до
посилення поглинання діючої речовини і покращують її дію. Препарат на
основі бентазону інгібує процес фотосинтезу. Застосування цього препарату
спричиняє у бур’яну незворотнє блокування транспортування електронів,
внаслідок чого переривається асиміляція СО2, рослина призупиняє ріст і гине.

Для досягнення максимального ефекту, під час застосування бентазону,

листя і стебла бур’янів повинні бути достатньо змоченими робочим розчином.

Найефективніша обробка гербіцидами у безвітряну м’яку теплу погоду.

Недоцільно застосовувати їх у посушливий період та у вітряну погоду, не
перевищувати визначену норму рідини, щоб розчин не стікав із рослин на
ґрунт. Найбільшу токсичність гербіциди проявляють за температури довкілля
18-24°С. Дія ґрунтових гербіцидів найкраща у помірно теплу погоду з

16
температурою повітря 15-20°С і вологості ґрунту не менш ніж 20-22% польової
вологоємкості.

За спекотної і сухої погоди, коли проявляє свій негативний вплив посуха, з

обприскуванням посівів бажано не запізнюватися. Норму витрати робочої
рідини доцільно збільшити до 250-300 л/га, щоб забезпечити краще змочування
поверхні рослин. Під час такого обприскування можна скористатися
мінімальними нормами витрати препаратів у період, коли рослини бур’янів
перебувають у найчутливіших до дії гербіцидів фазах розвитку (сім’ядолі).
Малі норми витрати гербіцидів істотно знижують фітонцидний ефект, який є
дуже небезпечним і водночас дуже ймовірним в умовах стресу культурних
рослин за дефіциту вологи. До того ж, таке раннє застосування гербіцидів
вигідне економічно.

Запізнення із проведенням захисних заходів призведе до необхідності

збільшення норм витрати гербіцидів з метою часткового подолання
наростаючої фазової резистентності рослин бур’янів, що мають 2-4 і більше
справжніх листків, і водночас спричинить значне пригнічення культурних
рослин (наприклад, сходів сої).

2.4 Агротехнічний бракераж та опис методки контролю якості проведення

весняного боронування

Агротехнічний бракераж – це оцінка якості проведення того чи іншого

заходу проведення агротехнічних робіт чи збору урожаю, де кожний фактор
оцінюється. Найбільш близький до заданої норми допуск оцінюється найвищою
кількістю балів, а найбільш далекий до норми – оцінюється відповідно
найменше

Боронуванням зябу рано навесні створюють на поверхі поля дрібно

грудочкуватий шар грунту з метою збереження вологи руйнуванням капілярів,
знищують проростки бур'янів, поліпшують умови для доспівання посівного
17
шару грунту. Боронування починають тоді, коли верхній (0—4 см) шар грунту в
зоні гребенів сіріє, кришиться і не прилипає до робочих органів, а глибина колії
від гусениць трактора не перевищує 6 см, і закінчують на одному полі протягом
дня, а в господарстві — 2-3 днів. Якщо грунт вийшов із зими перезволоженим і
ущільненим, його спочатку обробляють важкими боронами чи культиваторами
на глибину 5—6 см, а через 1-2 дні вирівнюють. Відхилення від оптимального
строку боронування весною повинно перевищувати 1-2 дні. Агрегат має
рухатись під кутом 10—45° до напрямку оранки з перекриттям між суміжними
проходами до 50 см при швидкості 6—8 км/год. Огріхи і наволоки не
допускаються. Глибина колій не більше 3 см.

Кришіння грунту зубовими боронами визначають, відбираючи в 5—10

місцях уздовж діагоналі поля зразки грунту з площадок 40x25 см на глибину
розпушення. Ці зразки зважують, просівають через сито з отворами діаметром 5
см, після чого зважують брили діаметром понад 5 см і визначають їх процент
від маси зразка. При боронуванні голчастими боронами кришіння визначають
за питомою часткою площі, зайнятої грудками діаметром понад 5 см. Для цього
визначають у 5—7 місцях уздовж діагоналі поля площу цих грудок у рамках
площею 1 м2 . Вирівняність заборонованої поверхні визначають за середньою
висотою гребенів, яку замірюють лінійкою через кожні 80—100 м вздовж
діагоналі поля накладанням упоперек руху агрегату мірної рейки довжиною 2—
3 м. При застосуванні голчастих борін висоту цих гребенів вимірюють у 20
місцях вздовж діагоналі поля на стиках секцій та між суміжними проходами
агрегату. Глибину боронування зубовими боронами визначають у 100 місцях
уздовж діагоналі поля. При застосуванні голчастих борін вимірюють у 10
місцях, зменшуючи середню глибину на 10—15% (коефіцієнт розпушення
грунту. Ступінь знищення бур'янів визначають за їх кількістю, що залишилась
непідрізаною в десяти місцях уздовж діагоналі поля в рамках площею 1 м2 .
Важливим показником при використанні голчастих борін є збереження стерні
при літньому боронуванні. Його визначають у процентах, порівнюючи масу

18
стерні на поверхні грунту в 5—7 місцях вздовж діагоналі поля після
боронування з масою її до боронування

Таблиця 3.Шкала оцінки якості боронування грунту

Контрольні показники Допуски Оцінка, бали

Зубові борони і Голчасті борони БІГ-3
шлейфи
1. Кришіння грунту – До 2 4
маса грудокк  понад 2-3 3
5 см, % 2-5 2
Понад 5 0
Площа грудок  понад До 10 4
5 см, % 10-20 2
Понад 20 0
2. Вирівняність До 2-3 До 4 2
поверхні, висота 3-4 4-5 1
гребенів, см Понад 4 Понад 5 0
3
2
0
3. Відхилення від ±1 Задана 4
заданої глибини, ±2 ±1 3
розпушування, см Понад ±2 Понад ±1 0
3
2
0
4. Знищення Повне 2
бур’янів ,залишилось 1-3 1
шт./10 м2 Понад 3 0
5. Збереження стерні, До 90 4
% 80-90 3
Менше 80 1

19
 Висновок

На цій навчальній практиці, я закріпив та поглибив теоретичні знання,

сформував професійні уміння та навички із розробки та аналізу системи
сівозмін, стану їх освоєння, розроблення систем обробітку грунту під сою,
оцінку якості обробітку грунту(агротехнічний бракераж), методику
контролю проведення весняного боронування

20
 Використані джерела

1. http://agro-business.com.ua/ahrarni-kultury/item/246-zakhyst-posiviv-soi-vid-
burianiv.html
2. https://yablukom.ua/ua/interesno-znat/zashhita-soi-ot-sornyakov/
3. https://agroexp.com.ua/uk/sistema-zashchity-soi-ot-vrediteley-bolezney-
sornyakov
4. https://www.dekalb.ua/agronomichna-biblioteka/porady-vid-monsanto/
peredposivna-kultyvaciia
5. https://agrotimes.ua/article/fundamentalna-systema-zahystu-soyi-vid-buryaniv/

21