Оцінювання протиерозійної ґрунтозахисної ефективності сівозмін

Мета: орієнтування системи сівозмін на раціональне використання

земельних ресурсів і екологічну безпеку території.
Ґрунтозахисні сівозміни — це сівозміни, в яких структура посівів,
розміщення на земельному масиві та чергування сільськогосподарських
культур забезпечують захист ґрунтів від водної (на 65-70%) та вітрової ерозії,
створюються умови для підвищення родючості еродованих і ерозійно
небезпечних земель та урожайності сільськогосподарських культур.
Показниками ґрунтозахисної ефективності культур і сівозмін є відносна
стійкість ґрунту до проявів ерозії порівняно з цілиною, виражена у відсотках
(табл. 1) і коефіцієнт ефективності Кпе, розрахований шляхом ділення її
величини на 100. Різні сільськогосподарські культури мають неоднакову
ґрунтозахисну ефективність. Так, багаторічні трави й озимі мають найбільший
коефіцієнт ефективності – 0,95-0,82, однорічні трави та ранні ярі зернові й
зернобобові – 0,50-0,42, просапні – 0,47-0,14, а чорний пар зовсім не захищає
ґрунт від ерозії.
Похідним показником є коефіцієнт ерозійної небезпеки, що розраховується
різницею 1 - Кпе (табл. 2)
Ґрунтозахисну ефективність сівозміни визначають за допомогою формули:
ГЗС =(ГЗК1×Ч1+ГЗК2×Ч2+•••••+ГЗКn×Чn):100,
де Гзс - ґрунтозахисна ефективність сівозміни, %;
Гзк - ґрунтозахисна ефективність сільськогосподарських культур (1,2….n) у
сівозміні, % (табл.2);
Ч - частка площі окремих культур (1,2....n) у сівозміні, %.

На земельних масивах обмеженого використання (схили 3-70)

ґрунтозахисна здатність сівозмін повинна бути не нижче 70-80%, а на полях з
інтенсивними ерозійними процесами – 90-95%.
Таблиця 1. Ґрунтозахисна ефективність сільськогосподарських культур залежно
від крутизни схилу

Сільськогосподарська культура Ґрунтозахисна ефективність, % за різної

крутизни схилу, градусів
3 6 9
Багаторічні трави 95 94 84
Озимі на зерно 82 77 68
Коноплі, ярий ячмінь на зерно 50 46 41
Однорічні трави, горох 47 42 37
Буряки цукрові 47 - -
Просо, овес 42 36 32
Гречка 39 35 31
Соняшник 37 34 -
Кукурудза на зерно і силос 35 32 -
Картопля 32 28 -
Пар чорний 0 0 0
Стерня озимих культур 51 45 39
Стерня ярих звичайної рядкової сівби 25 23 21

Таблиця 2. Показники ерозійної небезпеки та протиерозійної ефективності

сільськогосподарських культур

Сільськогосподарські Коефіцієнт ерозійної Коефіцієнт протиерозійної

культури небезпеки Кен, ефективності Кne, за
за О.П. Вервейком М.М. Заславським
Чорний пар 1 0
Зайнятий пар (вико-овес ) 0,50 0,50
Кукурудза:
на зелений корм 0,75 0,25
з соєю та горохом 0,50 0,50
на силос 0,60 0,40
на зерно 0,85 0,15
Буряки цукрові 0,85 0,15
Картопля 0,75 0,25
Соняшник 0,75 0,25
Ярі зернові 0,50 0,50
Горох 0,35 0,65
Озимі зернові 0,30 0,70
Багаторічні трави:
першого року 0,08 0,92
другого року 0,03 0,97
третього року 0,01 0,99
 За ступенем еродованості ґрунти поділяють на наступні категорії:
 слабоеродовані – це ґрунти, у яких змито до 30% верхнього генетичного
горизонту;
 середньоеродовані - ґрунти, у яких повністю змитий верхній генетичний
горизонт;
 сильноеродовані - ґрунти, у яких повністю змитий верхній генетичний
горизонт і на 30-50% наступний генетичний горизонт.

Інтенсивність ерозії Q вимірюється за втратою ґрунтом його маси m з

одиниці площі S за одиницю часу t і виражається у тонах на гектар (тга) або
міліметрах за рік (ммрік):
Q=mSt
У цих одиницях вимірюють також швидкість ґрунтоутворення. Тому порівняння
швидкості ерозії та швидкості ґрунтоутворення показує ступінь ерозійної загрози
ґрунтам. Ерозійно загрозливими ґрунти вважають тоді, коли швидкість ерозії
перевищує швидкість розвитку грантового профілю у глиб. Якщо швидкість
ерозії ґрунтів менша за швидкість ґрунтоутворення, ґрунти не є ерозійно
загрозливими, а ерозію називають нормальною.
Швидкість збільшення гумусового профілю за формування різних ґрунтів
неоднакова, проте в середньому її вважають рівною 0,2 ммрік. Виходячи з цього,
за інтенсивності ерозії, що не перевищує 0,2 ммрік або 2-3 тга за рік, її вважають
нормальною і не беруть до уваги. За втрати ґрунтів 3 – 6 тга за рік ерозію
відносять до слабої, 6 – 12- до середньої, а за знесення дрібнозему понад 12 тга
за рік-до сильної.

На еродованих ґрунтах необхідно науково обґрунтовувати раціональну

систему сівозмін, підвищення норм внесення добрив та заходи протиерозійного
обробітку (табл.3).
 Таблиця 3. Основні підходи до використання ґрунтів різного ступеня
еродованості
Ступінь Структура посівних Збільшення норми Основні протиерозійні заходи
еродованості площ сівозміни добрив, % до
нееродованих
грунтів
Слабо- Просапні культури -20% Органічні – 20, Оранка впоперек схилу плугом з
еродовані однорічні культури азотні – 25, розпушенням підорного шару
звичайного рядкового фосфорні – 15, грунтопоглиблюючими лапами
способу сівби -60% калійні – 10. на 10-15 см; поєднання оранки
багаторічні трави -20% впоперек схилу з одночасним
лункуванням; сівба та обробіток
грунту впоперек схилу
Середньо- Однорічні культури органічні-30, азотні Оранка впоперек схилу з
сродовані звичайного рядкового – 65, фосфорні – 35, переривчастим лункуванням;
способу сівби - 60% калійні – 10. щілювання зябу в поперек схилу
багаторічні трави - 40% на глибину до 50 см через 8-12
м; плоско різний обробіток на
ґрунтах з неглибоким орним
шаром впоперек схилу;
снігозатримання
Сильно- Однорічні культури Органічні-50, азотні Доцільно використовувати під
еродовані звичайного рядкового – 100, фосфорні – природні кормові угіддя;
способу сівби - 40%, 50, калійні – 30. запроваджувати ґрунтозахисну
багаторічні трави - 60% сівозміну і тримати під
залуженням 3-4 роки; обробляти
схили до сівби трав слід
багаторазовим
дискуванням упоперек схилу: до
початку та після сівби грунт
необхідно ущільнювати котками