ПЗ для Квартенка

1. Загальні відомості.
1.1. Підстави для проектування.

Техніко-економічний розрахунок будівництва інженерних мереж (водопостачання та
каналізація) котеджного містечка __________________________________________________
розроблене на підставі технічного завдання та Договору № від __.
Котеджне містечко характеризується одноповерховою забудовою , кількість будинків -
167шт., кількість 668 чоловік. Площа забудови - 200га.. На території планується школа на 400
учнів, дитячий садочок – 150 дітей.
2. Кліматичні умови
Клімат району - помірно континентальний м'який взимку і жаркий влітку. Атмосферний
тиск за даними Хмельницької метеостанції (обсерваторія, висота 183 м над рівнем моря) в
середньому складає 995 мбар і істотно змінюється за рік в залежності від атмосферної
циркуляції - максимальні значення тиску відзначаються в жовтні - січні, мінімальні - в червні -
липні. Переважають вітри західного і північно-західного напрямків. Середньорічна швидкість
вітру складає 4,2 м/с. Найбільша швидкість вітру відзначена в лютому –3,2 м/с, а в серпні
найменша – 2,2 м/с. Самі низькі середньомісячні температури в січні (-3,50C) самі високі - в
липні (20,50С). Абсолютний мінімум (-32,20С) відзначений 7 лютого 1929 р, абсолютний
максимум (+39,40С) - 30 липня 1936 р. Середньомісячна відносна вологість повітря (при
зимовому максимумі) складає 86%. В річний сезон вона змінюється в межах від 63 до 69%.
Середньорічна кількість опадів становить 650 мм. У середньому за рік спостерігаються 163 дні
з опадами.Топографічні і геологічні відомості Найчастіше опади бувають взимку і випадають у
вигляді снігу. Протягом року найбільше опадів випадає у липні (88мм), найменше – у жовтні
(35мм). За сезонами середня кількість опадів становить: зима - 146мм, весна - 141мм, літо -
230мм, осінь – 133мм. Кліматичні умови території формуються внаслідок взаємної сонячної
радіації, циркуляції атмосфери і земної поверхні. За загальним геоморфологічним
районуванням України, територія району вишукувань розташована на стику трьох областей:
Придніпровської височини, Поліської та Придніпровської низини. Кордони між ними в рельєфі
визначені неоднаково. Так, Придніпровська височина і Придніпровська низина поділяються
високим (до100м) крутим правим берегом р. Дніпро. Кордон між Поліською низиною і
Придніпровською височиною не завжди чітко орографічно встановлений і в більшості випадків
проводиться по північному кордону розповсюдження лісів та по літологічним ознакам.
1.2.1. Геологічні відомості
На території вишукувань на основі бурових і лабораторних робіт,враховуючи літологію і
стан ґрунтів на глибину 7,5 м виділені наступні інженерно-геологічні елементи (ІГЕ):
ІГЕ-1 – Грунтово рослинний шар - супісок піщанистий, темно-сірий,гумусований;ІГЕ-1а -
Насипний грунт - супісок піщанистий, коричневий, темно-сірий,твердий, з включенням
будівельного та побутового сміття до 15%, з лінзами тапрошарками піску мілкого та суглинку;
ІГЕ-2 - Пісок мілкий, жовтувато-сірий, світло-сірий, кварцовий, середньої щільності, від
малого ступеня водонасичення до насиченого водою, з прошарками супіску та піску пилуватого
до 10%;
ІГЕ-3а - Суглинок важкий піщанистий з прошарками пилуватого, сірувато-жовтий, бурувато-
жовтий, напівтвердий з прошарками тугопластичного, місцями зтонкими прошарками глини,
лінзами піску мілкого та супіску до 20% та
включенням гравію кристалічних порід 5-10%;
ІГЕ-3б - Суглинок важкий піщанистий з прошарками пилуватого, сірувато-жовтий, бурувато-
жовтий, м'якопластичний, місцями з тонкими прошарками глини, лінзами піску мілкого та
супіску до 20% та включенням гравію кристалічних порід 5-10%;
ІГЕ-4,4а - Супісок піщанистий з прошарками пилуватого, сіро-жовтий,коричнево-жовтий, 4 -
твердий, 4а - пластичний, з прошарками піску мілкого до10% та включенням гравію
кристалічних порід 5-10%;
Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Розробив Літера Аркуш Листів
Перевірив 3 31
ГІП Пояснювальна записка
Н.контр
ІГЕ-5 - Глина легка пилувата, сірувато-жовта, бурувато-жовта, напівтверда з прошарками
тугопластичної, місцями з тонкими прошарками суглинку та піскумілкого до 10% та включенням
гравію кристалічних порід 5-10%.
2.2. Розрахунок добових витрат води
2.2.1. Витрати води населенням
Система водопостачання розрахована на 167 житлових будинків, кількість мешканців 668
чоловік. Норма водопостачання на 1-го мешканця 250 л/добу;
Крім того враховано, витрати на школу на дитячий садок.
Школа: кількість учнів, вчителів – 400 чол. , норма 20 л/люд на добу;
Садочок: кількість дітей, вихователів 150 чол, норма 40 л/люд на добу;
Добові витрати води населенням визначаємо за формулою:
N q
Qсердоб   K м,
1000 (2.1)
де q – середньодобове питоме водоспоживання людиною, л/добчол ;
N – розрахункова кількість жителів у районах житлової зони забудови;
Км – коефіцієнт, що враховує витрати на потреби місцевої промисловості,
(Км=1,1).
Розрахункові витрати води за добу найбільшого та найменшого водоспоживання, м3/доб,
Qдоб max  K доб max  Qсердоб
, (2.2)
Qдоб min  K доб min  Qсердоб
, (2.3)
Коефіцієнти добової нерівномірності водоспоживання Кдоб , які враховують устрій життя
населення, ступінь благоустрою будинків;
Кдобmax=1.3,Кдобmin=0.9
Добові витрати води населенням
№ з/п Кількість Питоме Км Коефіцієнт Розрахункові добові
мешканців водоспожи- нерівномірності витрати води, м3/доб
N, чол вання, л/люд доб Кдобmax Кдобmin Qсер Qmax Qmin
1 668 250 1,1 1,3 0,9 183,7 238,8 165,0
Витрати школа, дитячий садочок

№ з/п Кількість Питоме Розрахункові добові витрати води,
мешканців водоспожи- Qдоб., qгод, qс,
N, чол вання, л/люд доб м3/добу м3/год л/с
Школа 400 20 8 1 0,24
Садочок 150 40 6 0,75 0,21
2.2.2. Витрати води на полив
Добову витрату на полив визначаємо за формулою:

Qпол  10  Fпол  q пол  mпол , м 3 / доб (2.4)
де qп – питомі витрати води на полив, л/м ; 2
Fпол – площа поливу, га; прийнято 10га

m – кількість поливів за добу, mпол=1
Площа Питоме Витрата води за добу,
№ Вид поливу поливу водоспоживання на м3/доб
з/п Fпол, га полив qпол, л/м2доб Qсер Qmax Qmin
1 Присадибні ділянки 10 6 600 600 0
Арк

2.3. Визначення розрахункових витрат води на пожежогасіння
Протипожежний водопровід у селищі приймається об’єднаним з господарсько-питним.
Одночасна кількість пожеж приймається в залежності від загальної кількості населення,
приймаємо одну пожежу - 15л/с.
2.4. Погодинні витрати води
Годинна витрата води визначається за формулою:

Qгод. розрах  К год  Qср .год .
, (2.12)
Q
Qгод .сер  доб ,
24 (2.13)
Кгод =2,5
Погодинні витрати води, м3/год, на полив газонів і парків залежить від тривалості
поливання протягом доби
Q
Qпол .год.  пол ,
Tпол (2.15)
де Tпол – тривалість поливу протягом доби, год.
Годинні витрати води для j-ої години доби визначається за формулою:
В j %  Qдоб . max/
q г. j.  ,
100 (2.16)
де Bj – величина годинної витрати % від добової витрати води;
Qдоб.max. – максимальна добова витрата води, м3/добу.
Для побудови добових графіків водоспоживання визначають годинні витрати в % від
добових витрат води Р і ординати інтегрального графіка водоспоживання:
P
 Qгод 100%
 Qдоб . max . , (2.18)
P   Pі
/
і 1 , і=1-24год (2.19)
Таблиця 2.1.
Погодинні витрати води в населенному пункті
Години Забудова Школа Дитячий Всього по місту
доби м3/год садок, м3/год Р, % Коеф.
% м3/год м3/год інт.граф,%
0-1 0,60 1,43 1,43 0,57 0,57
1-2 0,60 1,43 1,43 0,57 1,14
2-3 1,20 2,87 2,87 1,13 2,27
3-4 2,00 4,78 4,78 1,89 4,16
4-5 3,50 8,36 8,36 3,31 7,47
5-6 3,50 8,36 8,36 3,31 10,77
6-7 4,50 10,75 10,75 4,25 15,02
7-8 9,56 22,83 22,83 9,03 24,05
8-9 8,80 21,01 1 0,75 22,76 9,00 33,06
9-10 6,50 15,52 1 0,75 17,27 6,83 39,89
10-11 4,10 9,79 1 0,75 11,54 4,57 44,46
11-12 4,10 9,79 1 0,75 11,54 4,57 49,02
12-13 3,50 8,36 1 0,75 10,11 4,00 53,02
13-14 3,50 8,36 1 0,75 10,11 4,00 57,02
14-15 4,70 11,22 1 0,75 12,97 5,13 62,15
15-16 6,20 14,81 1 0,75 16,56 6,55 68,70
16-17 11,04 26,36 26,36 10,43 79,13
17-18 9,40 22,45 22,45 8,88 88,01
18-19 7,30 17,43 17,43 6,90 94,90
19-20 1,60 3,82 3,82 1,51 96,41
20-21 1,60 3,82 3,82 1,51 97,93
21-22 1,00 2,39 2,39 0,94 98,87
Арк

22-23 0,60 1,43 1,43 0,57 99,44
23-24 0,60 1,43 1,43 0,57 100,00
100,00 238,80 252,80 100
В координатах P і t (години доби) будуємо ступінчатий, а в координатах P/ і t –

інтегральний графіки водоспоживання.
Дивись рисунок 2.1.
При сумарній подачі води насосами першого і другого ступенів повинна виконуватись
умова:
P1T1+P2T2=100, (2.20)
Погодинні подачі води насосною станцією складають:
Т1=9 год, Т2=15год, Р2=5,5%

Тоді, Р1= (100- P2T2)/Т1 =1,94,
Погодинна подача води насосами кожного ступеня, м3/год:
P Q
Qi  i Р.доб . ,
100 (2.21)
Подача насосами першого ступеня

Qгод= (1,94х252,8)/100= 4,9м3/год
qс=1,36л/с
Подача насосами другого ступеня
Qгод= (5,5х252,8)/100= 13,9м3/год
qс=3,86л/с
З графіка визначаємо:
- максимальна ордината надлишку αн=9,28.
- максимальна ордината дефіциту αд=4,6;
2.5. Визначення річних витрат води
Річна витрата, м3/рік, визначається за формулою:

Qрік= QсерхТ (2.22)
де Т – 365діб;
Тп – тривалість поливного періоду, визначається за формулою
Тп = 150діб
Qдоб.ср.п ,– середньодобові витрати води, м3 /доби;
Qрік=183,7х365 = 67050,50 м3/рік;
Qрік.п=600х150 = 90000,0 м3/рік;
2.6. Вільні напори в мережі
Мінімальний вільний напір в мережі водопроводу при максимальному господарсько-

питному водоспоживанні, при одноповерховій забудові, приймається не менше 10м.
Для двоповерхової зони забудови Нв=14м.
Максимальний вільний напір в мережі об’єднаного водопроводу не повинен перевищувати
60м.
Арк

Таблиця 2.2.
Розрахункові витрати води
№ Назва Позначення Одиниця Витрата
п/п
1 2 3 4 5
Водоспоживання
1 Річна Qрік м3/рік 67050,0
2 Максимальна добова Qр.доб. м3/доб 252,80
3 Максимальна погодинна Qмак.год. м3/год 26,36
4 Максимальна секундна qр.макс. л/с 7,32
5 Протипожежна qпож. л/с 15
6 Протипожежна повна qр.пож. л/с 22,32
7 Полив річний Qрік м3/рік 90000,0
Максимальна добова Qр.доб.п м3/доб 600,0
Максимальна погодинна Qмак.год.п м3/год 60,0
Максимальна секундна qр.макс.п л/с 16,7
Подача насосами II-го підйому(водоспоспоживання)
1 Річна Qрік.н.с. м3/рік 10219849
2 Добова Qр.доб.нс. м3/доб 252,80
3 Погодинні:
4 а). насоси I-го ступеня Qг.н.1 м3/год 4,9
5 б). насоси II-го ступеня Qг.н.2. м3/год 13,9
6 Секундні:
7 а). насоси I-го ступеня qн.1 л/с 1,36
8 б). насоси II-го ступеня qн.2 л/с 3,86
9 в). пожежними насосами qн.пож. л/с 22,32
3. Проектування водопровідної мережі

3.1. Трасування і складання розрахункової схеми мережі
Водопровідна мережа складається з магістральних і розподільчих ліній.

Магістральна мережа запроектована у вигляді кільцевої і складається з 12-ти кілець.
Схема магістральної мережі з розміщенням пожежних гідрантів показана на рис.3.1.
3.2. Визначення вузлових відборів
Вузлові відбори води визначаємо за виразом:

 п1 п .2

q вуз  0,5 q п.1  l p.i.  q п.2  l p.i .   q в.с.
 i 1 i 1  , (3.1)
де lр.і. – розрахункова довжина і-ї ділянки, м;
п1, п2 – загальна кількість ділянок, що прилягає до даного вузла;
qп.1, qп.2 – питомі витрати води, л/с м, відп. в 1-й та 2-й зонах забудови;
qв.с. - сума витрат води великими водоспоживачами, які живляться з
даного вузла, л/с.
q
qп  ш ,
Lр
(3.2)
де qш – пошляхові витрати води, які рівномірно відбираються з ділянок мере-
жі даної зони, л/с;
Lр – сума розрахункових довжин ліній, з яких відбираються витрати води
Арк

qш кожної зони, м.
Lр – сума розрахункових довжин ліній, з яких відбираються витрати води
qш кожної зони, м.
Пошляхові витрати води визначаються за формулою:
q ш  q нас  q пол , (3.3)
де qнас – витрати води населенням даної житлової зони, л/с;
qпол – витрати води на полив, л/с.
Визначення вузлових витрат ведемо в табличній формі (табл. 3.1,3.2).
Для I-го випадку: qрmax=7,32л/с.
Для II-го випадку, додають витрати води на пожежогасіння. qрmax=22,32л/с.
Таблиця 3.1.
Визначення вузлових відборів для випадку максимального водопостачання
Житлова зона Великі водоспоживачі Повний
Номер Познач. Розр довж., вузловий відбір,
вузла ділянок Lp, м Відбір, л/с Назва Відбір, л/с qвуз, л/с
1 2 3 4 5 6 7
1-2 130
1-4 205
1 1-6 300 0,46 0,46
2-1 130
2 2-3 204 0,24 0,24
3-2 204
3 3-4 130 0,24 0,24
4-3 130
4-1 205
4-5 77
4 4-7 365 0,55 0,55
5-4 77
5 5-8 285 0,26 0,26
6-1 300
6-7 133
6-12 216
6 6-9 112 0,54 0,54
7-6 133
7-4 365
7-8 113
7 7-14 295 0,64 0,64
8-5 295
8-7 113
8 8-13 177 0,34 0,34
9-6 112
9 9-10 207 0,23 0,23
10-9 207
10 10-11 10 0,18 0,18
11-10 10
11 11-12 75 школа 0,24 0,24
12-11 75
12-6 216
12 12-15 93 0,28 0,28
13-8 177
13-14 170
13 13-20 103 0,25 0,25
14-13 170
14-7 295
14 14-18 62 0,38 0,38
15-12 93
15-18 53
15 15-16 105 0,18 0,18
Арк

продовження табл.3.1.
1 2 3 4 5 6 7
16-15 105
16 16-17 82 садок 0,21
17-16 82
17-19 107
17 17-23 96 0,2 0,2
18-14 62
18-15 53
18 18-19 28 0,1 0,1
19-18 28
19-17 107
19 19-21 58 0,14 0,14
20-13 103
20-21 175
20 20-24 100 0,27 0,27
21-20 175
21-19 58
21 21-22 38 0,19 0,19
22-21 38
22-25 35
22 22-23 107 0,13 0,13
23-22 107
23-17 96
23 23-28 116 0,22 0,22
24-20 103
24-25 107
24 24-26 74 0,2 0,2
25-24 107
25-22 35
25 25-27 83 0,16 0,16
26-24 74
26 26-27 66 0,1 0,1
27-26 66
27-25 83
27 27-28 106 0,23 0,23
28-27 106
28 28-23 116 0,16 0,16
Арк

Таблиця 4.3.
Визначення вузлових відборів для випадку максимального водопостачання та гасіння пожежі
Житлова забудова Великі водоспоживачі
Розрах Повний
Номер Познач. довжини, вузловий відбір,
вузла ділянок Lp, м Відбір, л/с Назва Відбір, л/с qвуз, л/с
1 2 3 4 7 8 9
1-2 130
1-4 205
1 1-6 300 0,46 0,46
2-1 130
2 2-3 204 0,24 0,24
3-2 204
3 3-4 130 0,24 0,24
4-3 130
4-1 205
4-5 77
4 4-7 365 0,55 0,55
5-4 77
5 5-8 285 0,26 0,26
6-1 300
6-7 133
6-12 216
6 6-9 112 0,54 0,54
7-6 133
7-4 365
7-8 113
7 7-14 295 0,64 0,64
8-5 295
8-7 113
8 8-13 177 0,34 0,34
9-6 112
9 9-10 207 0,23 0,23
10-9 207
10 10-11 10 0,18 0,18
11-10 10
11 11-12 75 школа 15,24 15,24
12-11 75
12-6 216
12 12-15 93 0,28 0,28
13-8 177
13-14 170
13 13-20 103 0,25 0,25
14-13 170
14-7 295
14 14-18 62 0,38 0,38
15-12 93
15-18 53
15 15-16 105 0,18 0,18
Арк

продовж. табл.. 2.12
1 2 3 4 5 6 7
16-15 105
16 16-17 82 садок 0,21
17-16 82
17-19 107
17 17-23 96 0,2 0,2
18-14 62
18-15 53
18 18-19 28 0,1 0,1
19-18 28
19-17 107
19 19-21 58 0,14 0,14
20-13 103
20-21 175
20 20-24 100 0,27 0,27
21-20 175
21-19 58
21 21-22 38 0,19 0,19
22-21 38
22-25 35
22 22-23 107 0,13 0,13
23-22 107
23-17 96
23 23-28 116 0,22 0,22
24-20 103
24-25 107
24 24-26 74 0,2 0,2
25-24 107
25-22 35
25 25-27 83 0,16 0,16
26-24 74
26 26-27 66 0,1 0,1
27-26 66
27-25 83
27 27-28 106 0,23 0,23
28-27 106
28 28-23 116 0,16 0,16
3.3. Попередній потокорозподіл
Початковий потокорозподіл виконано для всіх розрахункових варіантів роботи мережі. На

розрахункових схемах (див. рисунок 3.2,3.3,) стріл-ками позначено напрямок руху води на
ділянці мережі, величини витрат на ділянках та у вузлах мережі, а також довжини ліній, діаметри
й коефіцієнти, які враховують роль ділянки у витраті енергії на підйом води.
3.4. Визначення діаметрів труб мережі

Труби для водопостачання котеджного містечка приймаються марки ПЄ100, SDR17., по
ДСТУ EN 12201-2:2018.
Визначення економічно вигідних діаметрів водопровідної мережі наведені у таблиці 3.1
Діаметри трубопроводів прийняті відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 п.12.44.
Арк

Таблиця 3.1.
Визначення діаметрів водопровідної мережі
Максимальне
Номер Пожежгасіння Прийнятий
водоспоживання
ділянки діаметр
Витрата, л/с d,мм Витрата, л/с d,мм
1-6 3,51 140 13,36 140 160
1-4 2,46 125 6,49 125 160
1-2 0,89 90 2,01 90 110
2-3 0,65 90 1,77 90 110
3-4 0,41 90 1,53 90 110
4-5 0,92 90 2,44 90 160
4-7 1,4 110 5,03 110 110
5-8 0,66 75 2,18 75 110
8-13 0,99 75 3,24 75 110
7-8 0,97 75 1,41 75 110
7-14 0,65 75 1,98 75 110
6-7 0,56 75 1,01 75 75
6-9 0,86 90 6,0 90 110
6-12 1,55 110 7,83 110 110
9-10 0,63 90 5,77 90 110
10-11 0,45 90 5,59 90 110
11-12 0,21 90 9,65 90 110
12-15 1,48 90 2,1 90 110
13-14 0,06 75 0,93 75 110
14-18 0,33 75 2,52 75 110
18-19 0,92 75 0,7 75 110
15-16 0,61 75 0,55 75 110
16-17 0,4 75 0,76 75 90
19-17 0,23 75 0,63 75 90
19-21 0,55 75 0,07 75 75
17-23 0,43 75 0,34 75 110
13-20 0,68 75 2,06 75 90
20-21 0,07 75 0,78 75 110
20-24 0,34 75 1,01 75 75
21-22 0,43 75 0,53 75 110
22-25 0,3 75 0,4 75 110
24-26 0,14 75 0,42 75 110
23-28 0,21 75 0,14 75 90
25-27 0,15 75 0,21 75 110
26-27 0,04 75 0,32 75 110
28-27 0,05 75 0,3 75 110
22-23 0 75 0,42 75 75
24-25 0 75 0,4 75 75
Арк

3.5. Ув’язка кільцевої водопровідної мережі
Ув’язка кільцевої водопровідної мережі виконано на ЕОМ.
Результати розрахунку дивись таблиці 3.2-3.11.
Таблиця 3.2
Вихідні параметри ділянок
Розрахунковий варіант: максимальне водоспоживання
Номер Граничні вузли Довжина, Діаметр Матеріал Коефіцієнт
ділянки Початок Кінець м умовного труб збільшення
проходу, мм (режим) опору, Кs
1 1 2 130,0 90 пластм 1,0
2 2 3 204,0 90 пластм 1,0
3 3 4 130,0 90 пластм 1,0
4 1 4 205,0 125 пластм 1,0
5 4 7 365,0 110 пластм 1,0
6 6 7 133,0 75 пластм 1,0
7 1 6 300,0 140 пластм 1,0
8 4 5 77,0 90 пластм 1,0
9 5 8 285,0 75 пластм 1,0
10 7 8 113,0 75 пластм 1,0
11 6 9 112,0 90 пластм 1,0
12 10 11 10,0 90 пластм 1,0
13 11 12 75,0 90 пластм 1,0
14 6 12 216,0 110 пластм 1,0
15 7 14 295,0 75 пластм 1,0
16 14 18 62,0 75 пластм 1,0
17 15 18 53,0 75 пластм 1,0
18 12 15 93,0 90 пластм 1,0
19 8 13 77,0 75 пластм 1,0
20 13 14 170,0 75 пластм 1,0
21 15 16 105,0 75 пластм 1,0
22 16 17 82,0 75 пластм 1,0
23 17 19 107,0 75 пластм 1,0
24 18 19 28,0 75 пластм 1,0
25 13 20 103,0 75 пластм 1,0
26 20 21 175,0 75 пластм 1,0
27 19 21 58,0 75 пластм 1,0
28 21 22 38,0 75 пластм 1,0
29 22 23 107,0 75 пластм 1,0
30 17 23 96,0 75 пластм 1,0
31 20 24 100,0 75 пластм 1,0
32 24 25 107,0 75 пластм 1,0
33 22 25 35,0 75 пластм 1,0
34 24 26 74,0 75 пластм 1,0
35 26 27 66,0 75 пластм 1,0
36 25 27 83,0 75 пластм 1,0
37 27 28 106,0 75 пластм 1,0
38 23 28 116,0 75 пластм 1,0
39 9 10 207,0 90 пластм 1,0
Арк

Таблиця 3.3
Вихідні параметри вузлів
Номер Позначка Необхідний напір, м Задані вузлові
вузла поверхні землі, м витрати, л/с
1 165,00 14,0 6,860
2 164,05 14,0 -0,240
3 160,09 14,0 -0,240
4 158,00 14,0 -0,550
5 158,55 14,0 -0,260
6 164,40 14,0 -0,540
7 160,70 14,0 -0,640
8 154,83 14,0 -0,340
9 163,080 14,0 -0,230
10 155,00 14,0 -0,180
11 158,50 14,0 -0,240
12 162,00 14,0 -0,280
13 152,032 14,0 -0,250
14 158,35 14,0 -0,380
15 160,50 14,0 -0,180
16 150,44 14,0 -0,210
17 148,28 14,0 -0,200
18 159,50 14,0 -0,100
19 158,30 14,0 -0,140
20 150,50 14,0 -0,270
21 156,85 14,0 -0,190
22 156,85 14,0 -0,130
23 146,52 14,0 -0,220
24 148,90 14,0 -0,200
25 153,00 14,0 -0,160
26 147,06 14,0 -0,100
27 149,09 14,0 -0,230
28 145,72 14,0 -0,160
Таблиця 3.4
Вихідні параметри кілець
№ п/п Номер кільця Кількість ділянок Номери ділянок Витрата води на
в кільці ділянках, л/с
1 2 3 4 5
1 1 4 1 2,280
2 2 2,040
3 3 1,800
4 4 -2,290
5 2 4 6 -0,580
6 7 -2,290
7 4 2,290
8 5 1,770
9 3 4 10 -0,850
10 5 -1,770
11 8 1,770
12 9 1,510
Арк

Продовження табл. 3.4
13 4 4 10 0,850
14 190 2,020
15 20 0,890
16 15 -0,860
17 5 6 6 0,580
18 15 0,860
19 16 1,370
20 17 0,630
21 18 -0,240
22 14 -0,590
23 6 5 13 0,070
24 12 -0,170
25 39 -0,350
26 11 -0,580
27 14 0,590
28 7 5 22 -0,480
29 21 -0,690
30 17 -0,630
31 24 0,640
32 23 -0,140
33 8 6 27 -0,640
34 24 -0,640
35 16 -1,370
36 20 -0,890
37 25 0,880
38 26 0,310
39 9 5 26 -0,310
40 31 0,300
41 32 -0,080
42 33 -0,320
43 28 -0,760
44 10 5 30 -0,140
45 23 0,140
46 27 0,640
47 28 0,760
48 29 0,310
49 11 4 32 0,080
50 34 0,180
51 35 0,080
52 36 -0,080
53 12 5 38 -0,230
54 29 -0,310
55 33 0,320
56 36 0,080
57 37 -0,070
Арк

Таблиця 3.5.
Результати розрахунку параметрів ділянок
№ К-сть №№ Вузли Дов- Діа- Мате- Швид Витрати Втрати
№ діл. діл. жини, метри, ріал Кs м/с води, напору,
поч кін
кіл к-ця м мм труб л/с м
1 4 1 1 2 130,0 90 плас 1,0 0,2 0,89 0,10
2 2 3 204,0 90 плас 1,0 0,1 0,65 0,08
3 3 4 130,0 90 плас 1,0 0,1 0,41 0,02
4 1 4 205,0 125 плас 1,0 0,3 -2,46 -0,20
Нев’язка в кільці 0,0003м
2 4 6 6 7 133,0 75 плас 1,0 0,2 -0,56 -0,10
7 1 6 300,0 140 плас 1,0 0,3 -3,51 -0,34
4 1 4 205,0 125 плас 1,0 0,3 2,46 0,20
5 4 7 365,0 110 плас 1,0 0,2 1,40 0,23
3 4 10 7 8 113,0 75 плас 1,0 0,2 -0,67 -0,12
5 4 7 365,0 110 плас 1,0 0,2 -1,40 -0,23
8 4 5 77,0 90 плас 1,0 0,2 0,92 0,06
9 5 8 285,0 75 плас 1,0 0,2 0,66 0,29
Нев’язка в кільці -0,0050м
4 4 10 7 8 113,0 75 плас 1,0 0,2 0,67 0,12
5 8 13 77,0 75 плас 1,0 0,3 0,99 0,16
8 13 14 170,0 75 плас 1,0 0,0 0,06 0,00
9 7 14 295,0 75 плас 1,0 0,2 -0,65 -0,28
5 6 6 6 7 133,0 75 плас 1,0 0,2 0,56 0,10
15 7 14 295,0 75 плас 1,0 0,2 0,65 0,28
16 14 18 62,0 75 плас 1,0 0,1 0,33 0,02
17 15 18 53,0 75 плас 1,0 0,2 -0,69 -0,06
18 12 15 93,0 90 плас 1,0 0,3 -1,48 -0,18
14 6 12 216,0 110 плас 1,0 0,2 -1,55 -0,17
6 5 13 11 12 75,0 90 плас 1,0 0,0 -0,21 -0,00
12 10 11 10,0 90 плас 1,0 0,1 -0,45 -0,00
39 9 10 207,0 90 плас 1,0 0,1 -0,63 -0,08
11 6 9 112,0 90 плас 1,0 0,2 -0,86 -0,08
14 6 12 216,0 110 плас 1,0 0,2 1,55 0,17
7 22 16 17 82,0 75 плас 1,0 0,1 -0,40 -0,03
21 15 16 105,0 75 плас 1,0 0,2 -0,61 -0,09
17 15 18 53,0 75 плас 1,0 0,2 0,69 0,06
24 18 19 28,0 75 плас 1,0 0,3 0,92 0,05
23 17 19 107,0 75 плас 1,0 0,1 0,23 0,01
8 27 19 21 58,0 75 плас 1,0 0,2 -0,55 -0,04
24 18 19 28,0 75 плас 1,0 0,3 -0,92 -0,05
16 14 18 62,0 75 плас 1,0 0,1 -0,33 -0,02
20 13 14 170,0 75 плас 1,0 0,0 -0,06 -0,00
25 13 20 103,0 75 плас 1,0 0,2 0,68 0,11
26 20 21 175,0 75 плас 1,0 0,0 0,07 0,00
Арк

9 5 26 20 21 175,0 75 плас 1,0 0,0 -0,07 -0,00
31 20 24 100,0 75 плас 1,0 0,1 0,34 0,03
32 24 25 107,0 75 плас 1,0 0,0 0,00 0,00
33 22 25 35,0 75 плас 1,0 0,1 -0,30 -0,01
28 21 22 38,0 75 плас 1,0 0,1 -0,43 -0,02
10 5 30 17 23 96,0 75 плас 1,0 0,1 -0,43 -0,04
23 17 19 107,0 75 плас 1,0 0,1 -0,23 -0,01
27 19 21 58,0 75 плас 1,0 0,2 0,55 0,04
28 21 22 38,0 75 плас 1,0 0,1 0,43 0,02
29 22 23 107,0 75 плас 1,0 0,0 0,00 0,00
11 4 32 24 25 107,0 75 плас 1,0 0,0 -0,00 -0,00
34 24 26 74,0 75 плас 1,0 0,0 0,14 0,00
35 26 27 66,0 75 плас 1,0 0,0 0,04 0,00
36 25 27 83,0 75 плас 1,0 0,0 -0,15 -0,01
12 5 38 23 28 116,0 75 плас 1,0 0,1 -0,21 -0,01
29 22 23 107,0 75 плас 1,0 0,0 -0,00 -0,00
33 22 25 35,0 75 плас 1,0 0,1 0,30 0,01
36 25 27 83,0 75 плас 1,0 0,0 0,15 0,01
37 27 28 106,0 75 плас 1,0 0,0 -0,15 -0,00
Таблиця 3.6.
Результати розрахунку параметрів вузлів
№№ Позначки по- Напори, м П’єзометричні Вузлові витрати, л/с
вузлів верхні землі, Необхдні Фактичні позначки, м Задані Фактичні
м
1 165,00 14,0 14,00 179,00 6,86 6,86
2 164,05 14,0 14,85 178,90 -0,24 -0,24
3 160,09 14,0 18,73 178,82 -0,24 -0,24
4 158,00 14,0 20,80 178,80 -0,55 -0,55
5 158,55 14,0 20,18 178,73 -0,26 -0,26
6 164,40 14,0 14,26 178,66 -0,54 -0,54
7 160,70 14,0 17,86 178,56 -0,64 -0,64
8 154,83 14,0 23,62 178,45 -0,34 -0,34
9 163,80 14,0 14,78 178,58 -0,23 -0,23
10 155,00 14,0 23,50 178,50 -0,18 -0,18
11 158,50 14,0 20,0 178,50 -0,24 -0,24
12 162,00 14,0 16,49 178,49 -0,28 -0,28
13 152,32 14,0 25,96 178,28 -0,25 -0,25
14 158,35 14,0 19,93 178,28 -0,38 -0,38
15 160,50 14,0 17,82 178,32 -0,18 -0,18
16 150,44 14,0 27,79 178,23 -0,21 -0,21
17 148,28 14,0 29,91 178,19 -0,20 -0,20
18 159,50 14,0 18,76 178,26 -0,10 -0,10
19 158,30 14,0 19,91 178,21 -0,14 -0,14
20 150,50 14,0 27,67 178,17 -0,27 -0,27
21 156,85 14,0 21,32 178,17 -0,19 -0,19
22 156,85 14,0 21,30 178,15 -0,13 -0,13
23 146,052 14,0 31,63 178,15 -0,22 -0,22
24 148,90 14,0 29,25 178,15 -0,20 -0,20
25 153,00 14,0 25,14 178,14 -0,16 -0,16
26 147,06 14,0 31,08 178,14 -0,10 -0,10
27 149,09 14,0 29,05 178,14 -0,23 -0,23
28 145,072 14,0 32,42 178,14 -0,16 -0,16
Арк

Таблиця 3.7.
Вихідні параметри ділянок
Розрахунковий варіант: максимальне водоспоживання+ пожежа
Номер Граничні вузли Довжина, Діаметр Матеріал Коефіцієнт
ділянки Початок Кінець м умовного труб збільшення
проходу, мм (режим) опору, Кs
1 1 2 130,0 90 пластм 1,0
2 2 3 204,0 90 пластм 1,0
3 3 4 130,0 90 пластм 1,0
4 1 4 205,0 125 пластм 1,0
5 4 7 365,0 110 пластм 1,0
6 6 7 133,0 75 пластм 1,0
7 1 6 300,0 140 пластм 1,0
8 4 5 77,0 90 пластм 1,0
9 5 8 285,0 75 пластм 1,0
10 7 8 113,0 75 пластм 1,0
11 6 9 112,0 90 пластм 1,0
12 10 11 10,0 90 пластм 1,0
13 11 12 75,0 90 пластм 1,0
14 6 12 216,0 110 пластм 1,0
15 7 14 295,0 75 пластм 1,0
16 14 18 62,0 75 пластм 1,0
17 15 18 53,0 75 пластм 1,0
18 12 15 93,0 90 пластм 1,0
19 8 13 77,0 75 пластм 1,0
20 13 14 170,0 75 пластм 1,0
21 15 16 105,0 75 пластм 1,0
22 16 17 82,0 75 пластм 1,0
23 17 19 107,0 75 пластм 1,0
24 18 19 28,0 75 пластм 1,0
25 13 20 103,0 75 пластм 1,0
26 20 21 175,0 75 пластм 1,0
27 19 21 58,0 75 пластм 1,0
28 21 22 38,0 75 пластм 1,0
29 22 23 107,0 75 пластм 1,0
30 17 23 96,0 75 пластм 1,0
31 20 24 100,0 75 пластм 1,0
32 24 25 107,0 75 пластм 1,0
33 22 25 35,0 75 пластм 1,0
34 24 26 74,0 75 пластм 1,0
35 26 27 66,0 75 пластм 1,0
36 25 27 83,0 75 пластм 1,0
37 27 28 106,0 75 пластм 1,0
38 23 28 116,0 75 пластм 1,0
39 9 10 207,0 90 пластм 1,0
Арк

Таблиця 3.8.
Вихідні параметри вузлів
Розрахунковий варіант: водоспоживання+ пожежа
Номер Позначка Необхідний напір, м Задані вузлові
вузла поверхні землі, м витрати, л/с
1 165,00 14,0 21,860
2 164,05 14,0 -0,240
3 160,09 14,0 -0,240
4 158,00 14,0 -0,550
5 158,55 14,0 -0,260
6 164,40 14,0 -0,540
7 160,70 14,0 -0,640
8 154,83 14,0 -0,340
9 163,080 14,0 -0,230
10 155,00 14,0 -0,180
11 158,50 14,0 -15,240
12 162,00 14,0 -0,280
13 152,032 14,0 -0,250
14 158,35 14,0 -0,380
15 160,50 14,0 -0,180
16 150,44 14,0 -0,210
17 148,28 14,0 -0,200
18 159,50 14,0 -0,100
19 158,30 14,0 -0,140
20 150,50 14,0 -0,270
21 156,85 14,0 -0,190
22 156,85 14,0 -0,130
23 146,52 14,0 -0,220
24 148,90 14,0 -0,200
25 153,00 14,0 -0,160
26 147,06 14,0 -0,100
27 149,09 14,0 -0,230
28 145,72 14,0 -0,160
Таблиця 3.9.
Вихідні параметри кілець
Розрахунковий варіант: максимальне водоспоживання+пожежа
№ п/п Номер кільця Кількість ділянок Номери ділянок Витрата води на
в кільці ділянках, л/с
1 2 3 4 5
1 1 4 1 7,280
2 2 7,040
3 3 6,800
4 4 -7,290
5 2 4 6 4,610
6 7 -7,290
7 4 7,290
8 5 6,770
9 3 4 10 3,090
10 5 -6,770
11 8 6,700
12 9 6,510
Арк

Продовження табл.3.9.
13 4 4 10 -3,090
14 190 3,080
15 20 1,420
16 15 -4,610
17 5 6 6 -4,610
18 15 4,610
19 16 5,650
20 17 5,150
21 18 4,570
22 14 -3,330
23 6 5 13 7,620
24 12 -7,620
25 39 -7,800
26 11 -8,030
27 14 3,330
28 7 5 22 -0,190
29 21 -0,400
30 17 -5,150
31 24 0,400
32 23 0,450
33 8 6 27 0,190
34 24 -0,400
35 16 -5,650
36 20 -1,420
37 25 1,410
38 26 0,570
39 9 5 26 -0,570
40 31 0,570
41 32 0,190
42 33 -0,170
43 28 -0,190
44 10 5 30 -0,440
45 23 -0,450
46 27 -0,190
47 28 0,190
48 29 -0,110
49 11 4 32 -0,190
50 34 0,180
51 35 0,080
52 36 -0,200
53 12 5 38 -0,110
54 29 0,110
55 33 0,170
56 36 0,200
57 37 0,050
Арк

Таблиця 3.10.
Результати розрахунку параметрів ділянок
№ К-сть №№ Вузли Дов- Діа- Мате- Швид Витрати Втрати
№ діл. діл. жини, метри, ріал Кs м/с води, напору,
поч кін
кіл к-ця м мм труб л/с м
1 4 1 1 2 130,0 90 плас 1,0 0,4 2,01 0,43
2 2 3 204,0 90 плас 1,0 0,4 1,77 0,54
3 3 4 130,0 90 плас 1,0 0,3 1,53 0,26
4 1 4 205,0 125 плас 1,0 0,7 -6,49 -1,23
2 4 6 6 7 133,0 75 плас 1,0 0,3 1,01 0,29
7 1 6 300,0 140 плас 1,0 1,1 -13,36 -4,02
4 1 4 205,0 125 плас 1,0 0,7 6,49 1,23
5 4 7 365,0 110 плас 1,0 0,7 5,03 2,50
3 4 10 7 8 113,0 75 плас 1,0 0,4 -1,41 -0,46
5 4 7 365,0 110 плас 1,0 0,7 -5,03 -2,50
8 4 5 77,0 90 плас 1,0 0,5 2,44 0,37
9 5 8 285,0 75 плас 1,0 0,6 2,18 2,59
4 4 10 7 8 113,0 75 плас 1,0 0,4 1,41 0,46
5 8 13 77,0 75 плас 1,0 0,9 3,24 1,47
8 13 14 170,0 75 плас 1,0 0,3 0,93 0,32
9 7 14 295,0 75 плас 1,0 0,6 -1,98 -2,25
5 6 6 6 7 133,0 75 плас 1,0 0,3 -1,01 -0,29
15 7 14 295,0 75 плас 1,0 0,6 1,98 2,25
16 14 18 62,0 75 плас 1,0 0,7 2,52 0,74
17 15 18 53,0 75 плас 1,0 0,5 1,73 0,31
18 12 15 93,0 90 плас 1,0 0,4 2,10 0,34
14 6 12 216,0 110 плас 1,0 1,1 -7,83 -3,34
6 5 13 11 12 75,0 90 плас 1,0 2,0 9,65 4,55
12 10 11 10,0 90 плас 1,0 1,1 -5,59 -0,22
39 9 10 207,0 90 плас 1,0 1,2 -5,77 -4,85
11 6 9 112,0 90 плас 1,0 1,2 -6,00 -2,82
14 6 12 216,0 110 плас 1,0 1,1 7,83 3,34
7 22 16 17 82,0 75 плас 1,0 0,2 0,76 0,11
21 15 16 105,0 75 плас 1,0 0,2 0,55 0,08
17 15 18 53,0 75 плас 1,0 0,5 -1,73 -0,31
24 18 19 28,0 75 плас 1,0 0,2 0,70 0,03
23 17 19 107,0 75 плас 1,0 0,2 0,63 0,10
8 27 19 21 58,0 75 плас 1,0 0,0 0,07 0,00
24 18 19 28,0 75 плас 1,0 0,2 -0,70 -0,03
16 14 18 62,0 75 плас 1,0 0,7 -2,52 -0,74
20 13 14 170,0 75 плас 1,0 0,3 -0,93 -0,32
25 13 20 103,0 75 плас 1,0 0,6 2,06 0,85
26 20 21 175,0 75 плас 1,0 0,2 0,78 0,24
Арк

9 5 26 20 21 175,0 75 плас 1,0 0,2 -0,78 -0,24
31 20 24 100,0 75 плас 1,0 0,3 1,01 0,22
32 24 25 107,0 75 плас 1,0 0,1 0,40 0,04
33 22 25 35,0 75 плас 1,0 0,0 0,02 0,00
28 21 22 38,0 75 плас 1,0 0,2 -0,53 -0,02
10 5 30 17 23 96,0 75 плас 1,0 0,1 0,34 0,03
23 17 19 107,0 75 плас 1,0 0,2 -0,63 -0,10
27 19 21 58,0 75 плас 1,0 0,0 -0,07 -0,00
28 21 22 38,0 75 плас 1,0 0,2 0,53 0,02
29 22 23 107,0 75 плас 1,0 0,1 0,42 0,05
11 4 32 24 25 107,0 75 плас 1,0 0,1 -0,40 -0,04
34 24 26 74,0 75 плас 1,0 0,1 0,42 0,03
35 26 27 66,0 75 плас 1,0 0,1 0,32 0,02
36 25 27 83,0 75 плас 1,0 0,1 -0,21 -0,01
12 5 38 23 28 116,0 75 плас 1,0 0,0 0,14 0,01
29 22 23 107,0 75 плас 1,0 0,1 -0,42 -0,05
33 22 25 35,0 75 плас 1,0 0,0 -0,02 -0,00
36 25 27 83,0 75 плас 1,0 0,1 0,21 0,01
37 27 28 106,0 75 плас 1,0 0,1 0,30 0,02
Таблиця 3.11.
Результати розрахунку параметрів вузлів
№№ Позначки по- Напори, м П’єзометричні Вузлові витрати, л/с
вузлів верхні Необхдні Фактичні позначки, м Задані Фактичні
землі, м
1 165,00 10,0 15,64 180,64 21,86 21,86
2 164,05 10,0 16,16 180,21 -0,24 -0,24
3 160,09 10,0 19,58 179,67 -0,24 -0,24
4 158,00 10,0 21,41 179,41 -0,55 -0,55
5 158,55 10,0 20,49 179,04 -0,26 -0,26
6 164,40 10,0 12,22 176,62 -0,54 -0,54
7 160,70 10,0 16,21 176,91 -0,64 -0,64
8 154,83 10,0 21,62 176,45 -0,34 -0,34
9 163,80 10,0 10,00 173,80 -0,23 -0,23
10 155,00 10,0 13,95 168,95 -0,18 -0,18
11 158,50 10,0 10,22 168,72 -15,24 -15,24
12 162,00 10,0 11,28 173,28 -0,28 -0,28
13 152,32 10,0 22,66 174,98 -0,25 -0,25
14 158,35 10,0 16,32 174,67 -0,38 -0,38
15 160,50 10,0 13,12 173,62 -0,18 -0,18
16 150,44 10,0 23,25 173,69 -0,21 -0,21
17 148,28 10,0 25,52 173,80 -0,20 -0,20
18 159,50 10,0 14,43 173,93 -0,10 -0,10
19 158,30 10,0 15,60 173,90 -0,14 -0,14
20 150,50 10,0 23,63 174,13 -0,27 -0,27
21 156,85 10,0 17,05 173,90 -0,19 -0,19
22 156,85 10,0 17,02 173,87 -0,13 -0,13
23 146,052 10,0 27,31 173,83 -0,22 -0,22
24 148,90 10,0 25,01 173,91 -0,20 -0,20
25 153,00 10,0 20,87 173,87 -0,16 -0,16
26 147,06 10,0 26,82 173,88 -0,10 -0,10
27 149,09 10,0 24,77 173,86 -0,23 -0,23
28 145,072 10,0 28,11 173,83 -0,16 -0,16
Арк

3.7. Визначення п’єзометричних позначок і вільних напорів в мережі
Для I-го і II-го розрахункового випадку за диктуючу “точку” беремо будь-який вузол мережі (з
найвищою позначкою землі), п’єзометричну позначку в якому визначаємо за формулою:
П д  Z з .д .  Н н .в .д . , (2.28)
де Zз.д., Нн.в.д. – позначка поверхні землі та необхідний напір у “диктуючий” точці, м.У всіх інших
вузлах п’єзометричні позначки:
П  П /  hi , (2.29)
де П/ - п’єзометрична позначка на початку ділянки на вибраному напрямку обходу контуру, м;
hі – виправлені втрати напору на і-й ділянці контуру, м.
Вільні напори мережі у всіх вузлах:
Hв  П  Zз , (2.30)
3.8. Розрахунок трубопроводу на полив.
Розрахункова витрата на полив q =16,7 л/с . Розрахунковий час поливу 10год.

Визначення діаметрів водопровідної мережі
Номер Швидкість Втрати напору
Витрата, л/с довжина d,мм
ділянки V,м/с H= l*i,м
1-6 5,21 300 110 0,71 1,95
1-4 5,22 205 110 0,67 1,18
1-2 5,22 130 110 0,17 0,85
2-3 4,67 204 110 0,64 1,1
3-4 4,12 130 110 0,56 0,56
4-5 4,04 77 110 0,55 0,32
4-7 4,05 3650 110 0,55 1,51
5-8 3,45 285 90 0,7 2,32
8-13 1,34 177 75 0,39 0,64
7-8 1,33 113 75 0,39 0,41
7-14 1,96 295 75 0,57 2,7
6-7 1,96 133 75 0,87 1,67
6-9 2,97 112 75 0,72 0,22
6-12 2,97 216 90 0,60 1,35
9-10 2,45 207 75 0,72 0,22
10-11 2,04 10 75 0,60 0,08
11-12 1,49 105 75 0,44 0,46
12-15 3,82 93 90 0,78 0,91
13-14 1,83 170 75 0,54 1,1
14-18 0,74 62 75 0,22 0,08
18-19 1,71 53 75 0,22 0,04
15-16 1,70 105 63 0,71 1,34
16-17 1,24 82 63 0,5 0,6
19-17 0,39 107 63 0,15 0,09
19-21 0,81 58 75 0,24 0,09
17-23 0,39 96 63 0,16 0,1
13-20 2,6 103 75 0,76 1,2
20-21 0,99 175 75 0,3 0,4
20-24 0,99 100 75 0,3 0,2
21-22 1,37 38 63 0,6 0,3
22-25 0,53 35 63 0,22 0,06
24-26 0,26 74 63 0,11 0,03
23-28 0,43 116 63 0,78 0,13
25-27 0,43 83 63 0,18 0,09
26-27 0,03 66 63 0 0
28-27 0,06 106 63 0 0
22-23 0,54 107 63 0,22 0,18
Арк

24-25 0,27 107 63 0 0
Приймаємо один резервуар W=200м3, розмірами в плані 12х6, Н=3,64м., для подачі води
на насоси по схемі 1роб+1резер ,Q=16,7 л/с , Н= 25м.
Система водопроводу для поливу запроектовано кільцевою, з поліетиленових труб марки
ПЄ100, SDR17 відповідних діаметрів. Регулююча і запірна арматура розміщена в колодязях. В
найнижчій точці мережі передбачено спуск води з трубопроводів на неполивний період року.
4.1. Конструювання водопровідної мережі

4.1.1. Розташування водопровідної арматури
На водопровідній мережі і водоводах установлюємо регулюючу, запірну, запобіжну

арматуру, а також водовипуски для спорожнення ділянок мережі чи водоводів. (Див креслення)
Регулюючу й запірну арматури (засувки з ручним приводом, або ж поворотні дискові
затвори) застосовують для регулювання витрат води та напорів у мережі, а також для повного
відключення її ділянок під час ремонту.
Запобіжна арматура (вантузи і різного роду клапани) встановлюються на трубопроводах
для автоматичного впускання й випускання повітря під час їх спорожнення чи заповнення, а
також для регулювання тиску в них і боротьби з гідравлічними ударами.
Пожежні гідранти, для зручності їх експлуатації), встановлюють на перехрестях вулиць і
провулків, як на магістральний, так і на розподільчій мережах .
При простому лінійному розташуванні віддаль між гідрантами визначається за формулою:
l г . л.  2 4 R 2  b 2 ; ( 4.4)
де b – віддаль між суміжними лініями водопровідної мережі, на яких встановлюються пожежні
гідранти. м; b= 100м
R – радіус дії пожежного гідранта, м:
R  k  l p  r  H буд . ,
( 4.5)
де lр – розрахункова довжина ліній пожежних рукавів, яка залежить від засобів пожежогасіння:
для автонасосів приймається 200м;
k – коефіцієнт, який враховує згини й повороти пожежних рукавів, приймається 0,8;
r – радіус дії компактного струменя води, який залежить від витрат і діаметра сприскування, у
розрахунках допускається приймати r=11...17м;
Нбуд – висота будинку від поверхні землі до його найвищої точки, яка залежить від кількості
поверхів. м:
H буд  3(nпов  1),
( 4.6)
де nпов – кількість поверхів забудови.
H буд  3(2  1)  9 м.
R= 0.8х200+15-9= 166,0м
lг.л=317м
Засувки розміщені на мережі за такими правилами:
- уся розподільча мережа від магістральної відключається засувками, які
встановлюються на початку й у кінці розподільчої лінії;
- на всіх водопровідних лініях у місцях приєднання водоводів від насосної станції 2
підйому та башти встановлені засувки;
-засувки встановлені на вводах громадських будівель;
-магістральна і розподільча мережа розділена на ремонті ділянки
4.1.2. Деталювання вузлів мережі
Уся водопровідна арматура, яка має фланцеві типи з’єднання, терморезисторне з’єднання
встановлюється у водопровідних колодязях.
Арк

Водопровідна арматура, яка встановлена на мережі, з’єднується з трубами за допомогою
стандартних фасонних частин з ПЕ.
Основна магістральна мережа запроектована з труб марки ПЕ100, SDR 17 діаметром 160, 110мм
зі урахування перспективи розвитку інфраструктури.
Розподільча мережа запроектована з труб діаметром 90 та75мм.
4.1.3. Проектування водопровідних колодязів
Розміри водопровідних колодязів визначаються залежно від розмірів арматури й фасонних

частин, а також з врахуванням мінімально допустимих розмірів від внутрішньої поверхні
колодязя до арматури й труб. Глибина колодязів визначається залежно від глибини прокладання
труб Ну, яка приймається :
Ну=Нпр+0,5, ( 4.7)
де Нпр – глибина промерзання ґрунту, м.
Визначивши розміри колодязів, приймаємо стандартні, круглі в плані, залізобетонні
елементи.
Колодязі перекривають плитами із зміщеними отворами під люк, забезпечуючи при цьому
робочу частину колодязя, Нр=1,5м. При значній глибині колодязя, для спуску в нього,
влаштовують горловину люка із стінових кілець з діаметром 700мм. Для цього люк монтують на
опірних кільцях , які встановлюють на кільця горловини. Якщо глибина укладання труб
невелика, то забезпечення висоти робочої частини колодязя його перекривають дорожніми
плитами з люком, але без влаштування горловини.
Залежно від місця розташування колодязя застосовують різні типи люків. Легкі типу “Л”
влаштовуються на тротуарі чи газоні, а важкі типу “Т” – на проїзній частині.
4.1.4 Проектування переходів трубопроводів через дороги, річку
При перетині водоводів із автомобільними дорогами, вони прокладаються у футлярах

(кожухах) із стальних труб.
Внутрішній діаметр футляра береться на 200мм більший від зовнішнього діаметра
трубопроводу, так як роботи виконуються відкритим способом.
5. Проектування і розрахунок напірно-регулюючих споруд
Забезпечення розрахункових режимів роботи водопровідних мереж можливе тільки у

взаємодії з іншими спорудами системи подачі та розподілу води водоводами, напірно-
регулюючими спорудами (РЧВ та водонапірні башти) і насосними станціями, що живлять
водопровідну мережу (див. лист №2).
5.1. Розрахунок водонапірної башти
При розрахунках водонапірної башти визначається об’єм бака, а також її висота від поверхні
землі до дна бака та уточнюється можливість використання існуючої башти..
Об’єм бака водонапірної башти, яка обслуговує об’єднаний господарсько-питний водопровід з
протипожежним ,
WБ=WР.Б.+WП.Б., ( 5.1)
де WР.Б. – регулюючий об’єм, м ;
3
WП.Б. – протипожежний об’єм, м3.

При визначенні графічним способом регулюючого об’єму отримаємо:
WРЕГ=(1+2)Qр.доб./100, ( 5.2)
де 1=4,6, 2=9,28.
WРЕГ=(4,6+9,28)252,8/100=35м3.
Арк

Враховуючи саморегулюючу спроможність відцентрових насосів, які живлять мережу,
отриману за /5.2/ величину регулюючого об’єму необхідно зменшити на 30-40% для мереж з
контррезервуаром [3, с.120]. Тоді розрахунковий об’єм бака, м3
WР.Б.=(1-)Wрег., ( 5.3)
де  - коефіцієнт зменшення регулюючого об’єму за рахунок саморегулювання насосів, в
частках одиниці.
WР.Б.=(1-0,3)*35=25,0м3
Протипожежний об’єм води, який зберігається в баці башти, визначається з розрахунку [1,
п.9.5] гасіння однієї зовнішньої та однієї внутрішньої пожежі протягом 10хв з одночасними
максимальними витратами води з мережі за формулою, м3:
WП.Б.=0,6(qр.макс.+qп.з.+qп.в.), ( 5.4)
де qп.з.,qп.в – розрахункові витрати води для гасіння відповідно однієї
зовнішньої та внутрішньої пожеж, л/с.
WП.Б.=0,6*(7,32+15+0)=23,0м3.
Повний об’єм бака: WБ=25,0+23,0=48м3.
Приймаємо башту з розмірами: діаметр DБ=3м і висотою HБ=7,6м.
Залежно від конструкції бака і за його діаметром визначають:
а) висоту, яку займає протипожежний об’єм, м:
WП .Б .
H П .Б .  ;
(0,785  DБ2 ) ( 5.5)
23
H П . Б.= =3 ,24 м
(0 ,785⋅3 2 )
б) висоту регулюючого об’єму, м:
WР. Б .
H Р.Б .  ;
(0,785  DБ2 ) ( 5.6)
25
H Р . Б.= =3 ,52 м.
( 0,785⋅32 )
Висота водонапірної башти:
H В . Б .  П Б .  hВ . Б .  Z В . Б .  Н П . Б . ,
( 5.7)
де ПБ – п’єзометрична позначка у вузлі, до якого під’єднана башта, м;
hВ.Б. – втрати напору в трубопроводах, що з’єднують башту з мережею, м.
Позначка верхнього рівня води в баці протипожежного запасу, м:
H В . Б.=179+0,2−166 , 88−3 , 24=9,1 м.
Позначка верхнього рівня води в баці протипожежного запасу, м:
Z П . Б .  Z В. Б .  Н В. Б .  Н П . Б . ; ( 5.8)
Z П . Б .=166 , 88+9,1+3 , 24=179 ,2 м.
Позначка максимального рівня води в баці, м:
Z М . Б .  Z П . Б .  Н Р. Б . ; ( 5.9)
Z М .Б .=179 , 2+3 ,52=182, 72 м.
Башня типу Рожновського W= 50м3, D = 3м,Н=7,6м, Нс= 9,1м
Водонапірна башта для водопостачання даного котеджного містечка існуюча, яка забезпечує
необхідний об’єм води.
5.2. Розрахунок резервуарів чистої води
Резервуари чистої води, які розташовують в основному біля станцій підготовки води,
розраховують за формулою, м3:
WР  WР.Р.  WР. П .  WР.О. , ( 5.10)
Арк

де WР.Р. – регулюючий об’єм, м3:
WР.П., WР.О. – об’єм води відповідно для пожежогасіння і промивки фільтрів на станції
підготовки води.
Регулюючий об’єм резервуарів знаходиться за формулою, м3:
Р Т Q Р2Т 2 QР.доб .
WР.Р.  1 1 Р.доб .    WР. Б .    WР.Б .
100 = 100 , ( 5.11)
 P
де 1 =4,17-Р =4,17-1,94=2,23;
1
P2 =Р -4,17=5,5-4,17=0,83;
2
Т1,Т2 – тривалість роботи насосів відповідно першого та другого
ступенів, год.
Wр.р = (2,23х9х252,8)/100+0,3х25=(1,33х15х252,8)/100+0,3х25= 58,23м3.
Об’єм води для власних потреб приймаємо 10% від добової витрати , м3:
(5.12)
Wр.о.= 0,1хQр.доб
Wр.о.= 0,1х252,8= 25,3м3
Протипожежний об’єм води визначається за умови подачі розрахункових витрат води на
пожежогасіння при максимальному відборі води з мережі. Тоді протипожежний об’єм
визначається:
Wр.п. = (3,6хqпож-Qс.п/24)х3 ( 5.13)
де Qс.п. – подача води в резервуари від станції підготовки води, м3/год;
Тп – розрахункова тривалість пожежогасіння: 3год,
Wр.п.=(3,6х15-252,8/24)х3 = 130,5м3
Wр=130,5+25,3+21,5= 177,3м3.
Приймаємо один резервуар W=200м3, розмірами в плані 12х6, Н=3,64м.
Тоді
Нр.п.=130,5/12х6 = 1,81м;
Нр.р.=(58,23+25,3)/12х6 =1,16м;
В кінцевому розрахунку приймаємо протипожежний запас 1,85м.
Позначки рівнів води і дна РЧВ будуть:
- максимального Z р.макс= 166,88+2,0=168,88
- мінімального Z р.мін= 168,88-1,79 = 167,09
- дна Z р.дна = 168,88- 3,64 = 165,24
-
5.3. Розрахунок насосної станції ІІ-го підйому
5.3.1. Підбір протипожежних насосів
Насосна станція працює таким чином: в звичайний час працюють господарсько питні насоси,
при пожежі включаються пожежні насоси. Так як напір, який створюють пожежні насоси більший
ніж, напір господарсько-питних насосів, то зворотні клапани на напірних лініях господарських
насосів відключаються. При цьому пожежний насос повинен забезпечувати подачу повної витрати
води: qпож=22,32л/с.
Напір насоса визначається за формулою:
H H  Н Г   hW
, (5.14)
де НГ – геодезичний напір, визначається за формулою:
НГ=Zд.г.+Нн.п.-Zд.рчв, м (5.15)
де Zд.г. – геометрична позначка землі в “диктуючий точці” для другого розра-
хункового випадку, м;
Нн.п. –необхідний вільний напір у цій точці для другого розрахункового
випадку, м;
Zд.рчв – геодезична позначка дна РЧВ, м.
НГ=158,50+10-165,24=3,26м.
 hW - втрати напору, які визначаються за формулою:
 hW  hвс  hн , м ( 5.16)
Арк

де hвс – втрати напору у всмоктуючому трубопроводі, м;
hн – втрати напору у водоводі від НС-II до мережі, м.
Втрати напору у всмоктуючому трубопроводі визначаємо за формулою:
hвс=hм+hl, м ( 5.17)
де hм – втрати напору в місцевих опорах, визначаємо за формулою:
V2
hм    в
2 g , м (5.18)
де  - сума коефіцієнтів місцевих опорів;
Vв – швидкість у всмоктувальному трубопроводі, м/с: Vв=0,8м/с;
hl –втрати напору по довжині від РЧВ до НС-II, м.
Діаметр всмоктувальної лінії визначаємо по формулі, м
Dвс=√ ¿) (5.19)
Dвс= 0,133
Приймаємо стандартний діаметр Dвс=160мм.
Розрахунок по визначенню втрат напору в місцевих опорах всмоктувальної лінії зводимо в
таблицю 5.1.
Таблиця 5.1. Визначеня втрат напору в місцевих опорах всмоктуваль-ної лінії

№ Наименування Розрх. V, V2 К-сть Всього
п/п місцевих  діаметр, м/с  , м
2g
опорів мм
1 Вхід в трубу із РЧВ 0,5 160 0,8 0,016 1 0,016
2 Відвід 900С 2,14 160 0,8 0,071 2 0,142
3 Засувка 0,11 160 0,8 0,004 2 0,008
Всього 0,166
Втрати напору по довжині визначаються:

hl=1000ilв, м (5.19)
де lв – довжина всмоктувального трубопроводу, км
hl=10х0,3=0,9м
Втрати напору у напірному водоводі hн визначаємо по формулі
hн=hl+hм, м ( 5.20)
де hl – втрати напору по довжині, м;
hм – місцеві втрати, м
hl=1000ilн, м
Діаметр напірної лінії визначаємо за допустимою швидкістю руху води
Vн=1.5м/с.
Dвс=√ ¿)
Dвс= 0,097
Приймаємо Dвс=110мм.
hl=100,25=2,5м.
Розрахунок по визначенню втрат напору в місцевих опорах напірної лінії зводимо в таблицю
3.2.
Таблиця 5.2. Визначення втрат напору в місцевих опорах напірної лінії

№ Найменування Розрах. V, V2 К-сть Всього
п/п місцевих  діаметр, м/с  ,м
2g
опорів мм
1 Відвід 900С 2,14 110 1,5 0,25 2 0,500
2 Засувка 0,11 110 1,5 0,013 2 0,026
Арк

3 Звуження 0,1 110 1,5 0,011 1 0,011
Всього 0,540
Нн=3,23+0,17+0,54+2,5+0,9+3= 10,04м
Протипожені насоси приймаємо в кількості 2-х штук (1роб+1рез) з робочою точкою

Qн=22,32 л/с Нн=15м
5.4.2. Підбір господарсько-питних насосів

Господарсько-питні насоси другого ступеня НС-II в звичайний час без пожежних подають
витрату рівну qн2 = 3,86 л/с, насоси першого ступеня подають – qн1=1,36л/с .
При максимальному господарсько-питному водоспоживанні повну висоту підйому насосів
НС-II визначають по формулі:
H П  Н Г   hW
,м ( 5.21)
де НГ – геометрична висота підйому води насосами, м,
Z  Z 4 Z1  Z 2
HГ  3  ,
2 2 м (5.22)
де Z1 – відмітка найнижчого рівня води в РЧВ, м;
Z2 - відмітка найвищого рівня води в РЧВ, м;
Z3 – відмітка найнижчого рівня води в водонапірній башті, м;
Z4 – відмітка найвищого рівня води в водонапірній башті, м.
Нг=(168,88+167,09)/2-(182,72+179,2)/2 = 12,97м.
 hW - втрати напору, визначаємо по формулі 3.17.
Втрати у всмоктувальній лінії визначаємо за формулою 5.19.
Діаметр всмоктувальної лінії прийнятий 110мм.
Розрахунок по визначенню втрат напору в місцевих опорах всмоктувальної лінії зводимо в

таблицю 5.3.
Таблиця 5.3. Визначення втрат напору в місцевих опорах всмоктувальної лінії

№ Найменування Розрх. V, V2 К-сть Всього
п/п місцевих  діаметр, м/с  ,м
2g
опорів мм
1 Вхід в трубу із РЧВ 0,5 90 0,8 0,016 1 0,016
2 Відвід 90 С
0
2,14 90 0,8 0,07 2 0,14
3 Засувка 0,11 90 0,8 0,004 2 0,008
Всього 0,164
Втрати напору по довжині дорівнюють:

hl=1000ilв=100,03=0,3 м.
Втрати напору у напірному водоводі по довжині будуть дорівнювати:
hl=1000ilн=101,5=15,0 м.
Діаметр напірної лінії приймаємо 110мм. Втрати напору в місцевих опорах складає 0,54м
(див. табл.5.2.)
Нн=12,97+0,164+0,2+0,54+15=28м
6.Схема розташування водозабору.
Згідно ДБН В.2.5.74:2013 табл.10та забезпечення безперебійного водопостачання має бути 1

робоча і 1 резервна свердловини. Перший пояс санітарної зони охорони - 30м для кожної
свердловини. Для забезпечення витрат на полив 600м3/добу необхідно окрему одну свердловину.
Арк

Для покращення якості показників питної води до вимог Державних санітарних норм та
правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" потрібно
передбачити станції водо підготовки (детальний розрахунок виконати в робочому проекті).
Водонапірна башта існуюча, яка забезпечує відповідний об’єм води.
Для зберігання води на госп.- побутові потреби передбачено РЧВ , об’ємом 200м3, розміром в
плані 9х12м.
Для потреб води на полив передбачено аналогічний РЧВ.
В насосній станції розміщено насоси першого та другого ступеню водопостачання, пожежні
насоси та насоси на полив.
8 Побутові і допоміжні приміщення
Побутові приміщення для обслуговуючого персоналу очисних споруд передбачені в
виробничому корпусі, який розташований на території очисних споруд.
Кількість працюючих у максимальну зміну 5 чол, всього -9 чол.
Група санітарної характеристики виробничих процесів згідно ДБН В 2.2-28:2010 «Будинки
адміністративного та побутового призначення» табл. 6-1б: процеси, що викликають забруднення
речовинами 3 - і 4-го класів безпеки тіла і спецодягу.
Розрахункова кількість чоловік на одну душову сітку - 15 чол; на один кран - 10 чол. Тип
гардеробних - спільні, два відділення на 1 чол. У склад санітарно-побутових приміщень входять:
гардеробні, душові, санвузли.
Арк

ПЗ для Квартенка

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ПЗ для Квартенка

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

1. Загальні відомості.

1.1. Підстави для проектування.

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Витрати школа, дитячий садочок

2.2.2. Витрати води на полив

Добову витрату на полив визначаємо за формулою:

Fпол – площа поливу, га; прийнято 10га

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Годинна витрата води визначається за формулою:

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

В координатах P і t (години доби) будуємо ступінчатий, а в координатах P/ і t –

Т1=9 год, Т2=15год, Р2=5,5%

Подача насосами першого ступеня

2.5. Визначення річних витрат води

Річна витрата, м3/рік, визначається за формулою:

2.6. Вільні напори в мережі

Мінімальний вільний напір в мережі водопроводу при максимальному господарсько-

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

3. Проектування водопровідної мережі

Водопровідна мережа складається з магістральних і розподільчих ліній.

3.2. Визначення вузлових відборів

Вузлові відбори води визначаємо за виразом:

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

3.3. Попередній потокорозподіл

Початковий потокорозподіл виконано для всіх розрахункових варіантів роботи мережі. На

3.4. Визначення діаметрів труб мережі

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

3.8. Розрахунок трубопроводу на полив.

Розрахункова витрата на полив q =16,7 л/с . Розрахунковий час поливу 10год.

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

4.1. Конструювання водопровідної мережі

На водопровідній мережі і водоводах установлюємо регулюючу, запірну, запобіжну

4.1.2. Деталювання вузлів мережі

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

4.1.3. Проектування водопровідних колодязів

Розміри водопровідних колодязів визначаються залежно від розмірів арматури й фасонних

4.1.4 Проектування переходів трубопроводів через дороги, річку

При перетині водоводів із автомобільними дорогами, вони прокладаються у футлярах

5. Проектування і розрахунок напірно-регулюючих споруд

Забезпечення розрахункових режимів роботи водопровідних мереж можливе тільки у

5.1. Розрахунок водонапірної башти

WП.Б. – протипожежний об’єм, м3.

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

5.2. Розрахунок резервуарів чистої води

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата

Таблиця 5.1. Визначеня втрат напору в місцевих опорах всмоктуваль-ної лінії

Втрати напору по довжині визначаються:

Таблиця 5.2. Визначення втрат напору в місцевих опорах напірної лінії

Зм. Арк. № Докум. Підпис Дата