Seminar 1
Functional Styles
1.Colloquial vs. Literary Type of Communication. Oral vs. Written Form
of Communication
2.Scientific Style
3.Official Style
4.Publicist Style
5.Newspaper Style
6.Belles-Lettres Style
Each style has a definite communicative aim and its
own system of interrelated language and stylistic
means.
As Galperin says: “Each functional style of language
can be defined as a system of coordinated, interrelated
and interconditioned language means intended to fulfil
a specific function (purpose) of communication and
aiming at a definite effect”. (p. 253)
As the whole of the language itself, functional styles
are also changeable. Their quantity and quality change
in the course of their development. At present most
English and American scholars differentiate such
functional styles in the English language:
scientific,
official,
publicist,
newspaper,
belles-lettres.
Scientific Style is employed in professional
communication. Its most conspicuous feature is the
abundance of terms denoting objects, phenomena and
processes characteristic of some particular field of
science. Scientific Style is also known for its precision,
clarity, logical cohesion which is responsible for the
repeated use of such cliches as “In addition to…”, “In
connection with…”, “As it was said above…”, “The
first, the second” and other lexico-syntactical forms
emphasizing the logical connection and
interdependence of consecutive parts of the discourse.
The first and most noticeable feature of this style is the
logical sequence of utterances with clear indication of
their interrelations and interdependence. It will not be
an exaggeration to say that in no other functional style
Кожен стиль має певну комунікативну мету і
свою систему взаємопов’язаних мовно-
стилістичних засобів.
Як говорить Гальперін: «Кожний
функціональний стиль мови можна визначити
як систему узгоджених, взаємопов’язаних і
взаємообумовлених мовних засобів,
призначених для виконання певної функції
(цілі) спілкування і спрямованих на певний
ефект». (стор. 253)
Як і сама мова в цілому, функціональні стилі
також мінливі. Їх кількість і якість змінюються
в ході розвитку. В даний час більшість
англійських та американських вчених
розрізняють такі функціональні стилі в
англійській мові:
науковий,
офіційний,
публіцист,
газета,
художня література.
Науковий стиль використовується у
професійному спілкуванні. Найбільш
помітною його особливістю є велика кількість
термінів, що позначають предмети, явища і
процеси, характерні для певної галузі науки.
Науковий стиль також відомий своєю
точністю, ясністю, логічною згуртованістю, що
відповідає за неодноразове використання таких
кліше, як «На додаток до…», «У зв’язку з…»,
«Як було сказано вище…», «Перший , другий»
та інші лексико-синтаксичні форми, що
підкреслюють логічний зв’язок і
взаємозалежність послідовних частин
дискурсу.
Першою і найпомітнішою рисою цього стилю
є логічна послідовність висловлювань з чітким
зазначенням їх взаємозв’язків і
взаємозалежності. Не буде перебільшенням
do we find such a developed and varied system of сказати, що в жодному іншому
connectives as in scientific prose. функціональному стилі ми не зустрічаємо
такої розвиненої та різноманітної системи
сполучників, як у науковій прозі.
A second feature is the use of terms specific to each Другою особливістю є використання термінів,
given branch of science. It will be wise to state in характерних для кожної даної галузі науки.
passing that due to the rapid dissemination of scientific Буде розумно побіжно сказати, що через
and technical ideas, particularly in what are called the швидке поширення науково-технічних ідей,
exact sciences, we may observe the process of зокрема в так званих точних науках, ми
“determinization”, that is, some scientific and можемо спостерігати процес «детермінізації»,
technical terms begin to circulate outside the narrow тобто починають циркулювати деякі науково-
field they belong to and eventually begin to develop технічні терміни. за межами вузької сфери
new meanings. вони належать і з часом починають розвивати
нові значення.
The general vocabulary employed in scientific prose Загальна лексика, що використовується в
bears its direct referential meaning, that is, words used науковій прозі, має своє пряме референтне
in scientific prose will always tend to be used in their значення, тобто слова, які вживаються в
primary logical meaning. Hardly a single word will be науковій прозі, завжди мають тенденцію
found here which, in contrast to the belles-lettres style, вживатися у своєму первинному логічному
is used in more than one meaning. Nor will there be значенні. Тут навряд чи знайдеться одне слово,
any words with contextual meaning. Even the яке, на відміну від художнього стилю,
possibility of ambiguity is avoided. Furthermore, terms вживається в кількох значеннях. Також не буде
are coined so as to be self-explanatory to the greatest слів із контекстним значенням. Уникає навіть
possible degree. But in spite of this a new term in можливості двозначності. Крім того, терміни
scientific prose is generally followed (or proceeded) придумані таким чином, щоб бути
by an explanation. максимально зрозумілими. Але, незважаючи на
це, за новим терміном у науковій прозі
зазвичай слід (або супроводжується)
пояснення.
A third characteristic feature of scientific style is what Третьою характерною рисою наукового стилю
we may call sentence-patterns. They are of three types: є те, що ми можемо назвати шаблонами
postulatory, argumentative and formulative. A речень. Вони бувають трьох типів:
hypothesis, a scientific conjecture or a forecast must be постуляторні, аргументаційні та
based on facts already known, on facts systematized формулювальні. Гіпотеза, наукова гіпотеза чи
and defined. Therefore every piece of scientific prose прогноз повинні ґрунтуватися на вже відомих
will begin with postulatory pronouncements which are фактах, на систематизованих і визначених
taken as self-evident and needing no proof. фактах. Тому кожен твір наукової прози буде
починатися з постуляторних заяв, які
сприймаються як самоочевидні і не
потребують доказів.
The fourth feature of the style of modern scientific Четверта особливість стилю сучасної наукової
prose, and one that strikes the eye of the reader, is the прози, яка вражає око читача, — використання
use of quotations and references. These sometimes цитат і посилань. Іноді вони займають до
occupy as much as half a page. The references also півсторінки. Посилання також мають певну
have a definite compositional pattern, namely, the композиційну закономірність, а саме: ім’я
name of the writer referred to, the title of the work письменника, про якого йдеться, назву
quoted, the publishing house, the place and year it was цитованого твору, видавництво, місце і рік
published, and the page of the excerpt quoted or його виходу, сторінку уривка, на яку цитується
referred to. чи посилається.

The fifth feature of scientific style, which makes it П’ята особливість наукового стилю, яка
distinguishable from other styles, is the frequent use of відрізняє його від інших стилів, — це часте
foot-notes, not of the reference kind, but digressive in
character. This is in full accord with the main
requirement of the style, which is logical coherence of
ideas expressed. Anything that seems to violate this
requirement or seems not to be immediately relevant to
the matter in hand but at the same time may serve
indirectly to back up the idea will be placed in a foot-
note.
The impersonality of scientific writings can also be
considered a typical feature of this style. This quality
is mainly revealed in the frequent use of passive
constructions. Emotiveness is not entirely or
categorically excluded from scientific prose. There
may be hypotheses, pronouncements and conclusions
which, being backed up by strong belief, therefore call
for the use of some emotionally colored words.
Newspaper style or journalese is the style in which
newspapers are written. The term journalese comes
from the word journalism. It appeared in the 19th
century from journal(ism) and -ese as in Japanese],
meaning a general, usually nontechnical term for the
way in which journalists write (and speak), or are
thought to write (and speak). It is used both neutrally
(referring to newspaper style at large) and more often
pejoratively (implying that such a style is stereotyped,
vulgar, and inclined to debase the language).
Technique.
Working to a deadline and rendering complex issues
into reports of the right length and style produce their
own structures, shortcuts, and standards of excellence.
Stock expressions.
Stories also use colour: striking words or graphic
details that attract interest.
Publicistic style
Publicistic style is characterized by the deliberate
exploitation of eloquence for the most persuasive
effect in public speaking or writing.
The main aim of the Publicistic Style is to exert a
constant and deep influence on public opinion, to
використання виносок не довідкового, а
відступного характеру. Це цілком
узгоджується з головною вимогою стилю –
логічною узгодженістю висловлюваних ідей.
Все, що, здається, порушує цю вимогу або не
має безпосереднього відношення до
розглядуваного питання, але в той же час може
опосередковано підкріпити ідею, буде
поміщено у виноску.
Характерною рисою цього стилю також можна
вважати безособовість наукових творів. Ця
якість в основному виявляється у частому
використанні пасивних конструкцій. З
наукової прози повністю чи категорично не
виключається емоційність. Можуть бути
гіпотези, заяви та висновки, які, будучи
підкріплені міцною вірою, вимагають
використання деяких емоційно забарвлених
слів.
Газетний стиль або journalese - це стиль, у
якому пишуться газети. Термін журналістика
походить від слова журналістика. Він з’явився
в 19 столітті від journal(ism) і -ese, як у
японській мові], що означає загальний,
зазвичай нетехнічний термін для того, як
журналісти пишуть (і говорять) або, як
вважають, пишуть (і говорять). Він вживається
як нейтрально (що стосується газетного стилю
в цілому), так і частіше зневажливо (що має на
увазі, що такий стиль є стереотипним,
вульгарним і схильним принижувати мову).
Техніка.
Робота до кінцевого терміну та передача
складних питань у звіти правильної довжини
та стилю створюють власні структури,
скорочення та стандарти досконалості.
Фондові вирази.
Історії також використовують колір: яскраві
слова або графічні деталі, які привертають
інтерес.
Публіцистичний стиль
Публіцистичний стиль характеризується
навмисним використанням красномовства для
найбільш переконливого ефекту в публічних
виступах або письмі.
Основна мета Публіцистичного стилю —
convince the reader or the listener that the
interpretation given by the writer or the speaker is the
only correct one. Publicistic Style is characterized by
rigorous logical reasoning and strong author’s
subjectivity. This blend of emotional appeal and
logical argumentation makes the reader accept the
point of view expressed in the speech, essays or
articles.
Publicistic Style has features common with the
scientific style, they are: logical syntactical structure,
careful paragraphing. It has also features common with
belles-lettres style: the use of words with emotive
meaning, the use of different stylistic devices.
Publicistic Style is also characterized by brevity of
expression.
Publicistic Style falls into three varieties: oratory
(radio, TV, commentary), essay (moral, philosophical,
literary) and articles (political, social, economic). The
first is the spoken one, the second and the third are
written.
Clichés.
Many clichés and hackneyed expressions derive from
or are favoured in newspaper writing, especially in
relation to groups that can be stereotyped: the beautiful
people (for the rich, well-dressed, and occasionally
good-looking), the ivory tower (for the academic
world: often concrete and plate glass), the rat race
(competitive business), the party faithful (for loyal
workers and voters for a political party), mecca (for
any location attracting a particular group, other than
for religious purposes, as in fabulous, surfing mecca).
1) Oratorical substyle is evident in speeches on
political and social problems of the day, in orations
and addresses on solemn occasions as public
weddings, funerals, jubilees, in sermons and debates
and also in the speeches of counsel and judges in
courts of law.
Repetition can be regarded as the most typical stylistic
device of English oratorical style. Almost any piece of
oratory will have parallel constructions, antithesis,
suspense, climax, rhetorical questions and questions-
in-the-narrative. It will be no exaggeration to say that
almost all typical syntactical stylistic devices can be
чинити постійний і глибокий вплив на
громадську думку, переконати читача чи
слухача в тому, що тлумачення, яке дає
письменник чи оратор, є єдино правильним.
Публіцистичному стилю притаманні сувора
логічна аргументація та сильна авторська
суб’єктивність. Така суміш емоційної
привабливості та логічної аргументації змушує
читача прийняти точку зору, висловлену в
промові, есе або статтях.
Публіцистичний стиль має риси, спільні з
науковим стилем, це: логічна синтаксична
будова, ретельний абзац. Він також має риси,
спільні з художньою літературою:
використання слів з емоційним значенням,
використання різних стилістичних прийомів.
Публіцистичному стилю також властива
стислість вислову.
Публіцистичний стиль поділяється на три
різновиди: ораторський (радіо, телевізійний,
коментар), есе (моральний, філософський,
літературний) і статті (політичні, соціальні,
економічні). Перший – розмовний, другий і
третій – письмовий.
Кліше.
Багато кліше та халтурних виразів походять із
газет або є улюбленими в їх написанні,
особливо стосовно груп, які можуть бути
стереотипними: красиві люди (для багатих,
добре одягнених, а іноді й красивих), башта зі
слонової кістки (для науковців). світ: часто
бетон і скло), щурячі перегони (конкурентний
бізнес), вірні партії (для лояльних працівників і
виборців політичної партії), Мекка (для будь-
якого місця, що приваблює певну групу, крім
релігійних цілей, як у казкова Мекка для
серфінгу).
1) Ораторський підстиль проявляється у
промовах на політичні та соціальні проблеми
дня, у промовах і зверненнях в урочистих
випадках, таких як громадські весілля,
похорони, ювілеї, у проповідях і дебатах, а
також у промовах адвокатів і суддів у судах.
Найбільш типовим стилістичним прийомом
англійського ораторського стилю можна
вважати повтор. Майже будь-який твір
ораторського мистецтва матиме паралельні
конструкції, антитезу, несподіванку,
кульмінацію, риторичні запитання та
found in English oratory. запитання в розповіді. Не буде
Questions are most frequent because they promote перебільшенням сказати, що в англійському
closer contact with the audience. ораторському мистецтві можна знайти майже
Special obligatory forms open up and end an oration, всі типові синтаксичні стилістичні прийоми.
e. g. Mr. President, Ladies and Gentlemen etc. At the Запитання зустрічаються найчастіше, тому що
end of this speech the speaker usually thanks the вони сприяють тіснішому контакту з
audience for their attention. Expressions of direct аудиторією.
address can be repeated in the course of the speech and Спеціальні обов’язкові форми відкривають і
may закінчують промову, напр. g. Пане президенте,
be expressed differently: dear friends, my friends, etc. пані та панове тощо. Наприкінці цього виступу
доповідач зазвичай дякує аудиторії за увагу.
Вирази прямого звернення можуть
повторюватися по ходу виступу і можуть
виражатися по-різному: дорогі друзі, мої друзі
тощо.
2)Essay substyle. 2) Підстиль есе.
The essay - is a short written composition in prose that Есе - це короткий письмовий твір у прозі, який
discusses a subject or proposes an argument without обговорює тему або пропонує аргументацію,
claiming to be a complete or thorough exposition. It is не претендуючи на повне або ґрунтовне
rather a series of personal and witty comments than a виклад. Це скоріше низка особистих і дотепних
finished argument or a conclusive examination of any коментарів, ніж закінчена суперечка чи
matter. остаточне дослідження будь-якої справи.
The most characteristic features of the essay are Найхарактернішими ознаками есе є
brevity of expression; стислість вислову;
the use of the first person singular, which justifies a використання першої особи однини, що
personal approach to the problem treated; виправдовує особистий підхід до
rather expanded use of connectiveness, which facilitate оброблюваної проблеми;
the process of grasping the correlation of ideas; досить розширене використання зв'язності, що
use of emotive words; полегшує процес сприйняття співвідношення
use of similes and sustained metaphors as one of the ідей;
media for the cognitive process. використання емоційних слів;
The essay in our days is often biographical: persons, використання порівнянь і витриманих метафор
facts and events are taken from life. як одного із засобів пізнавального процесу.
Нарис у наші дні часто носить біографічний
характер: особи, факти та події взяті з життя.
3)Articles. 3) Статті.
All the already mentioned features of publicistic style Усі перераховані вже ознаки публіцистичного
are to be found in any article, irrespective of its subject стилю можна знайти в будь-якій статті,
matter (political, popular-scientific, satirical) and the незалежно від її тематики (політичної,
character of the magazine. науково-популярної, сатиричної) та характеру
The character of the magazine and the subject chosen журналу.
affect the choice of stylistic devices (e.g. No words of Характер журналу та обрана тематика
emotive meaning in popular-scientific articles, more впливають на вибір стилістичних прийомів
bookish words and neologisms in political magazine (наприклад, немає слів емоційного значення в
article than in newspaper articles). науково-популярних статтях, більше
книжкових слів і неологізмів у політичних
журнальних статтях, ніж у газетних статтях).

Official style or officialese is the style of writing Офіційний стиль або officialese — стиль
characteristic of some government officials. This is the письма, характерний для деяких державних
style of official documents. It is the most conservative службовців. Це стиль офіційних документів.
one. It preserves cast-iron forms of structuring and Це найконсервативніший. Він зберігає чавунні
uses syntactical constructions and words long known
as archaic and not observed anywhere else. Addressing
documents and official letters, signing them,
expressing the reasons and considerations leading to
the subject of the document – all this is strictly
regulated both lexically and syntactically.
Subjective modality and emotiveness are completely
banned out of this style, except those words which are
used in business letters as conventional phrases of
greeting and close: Yours, faithfully.
Another feature is the use of words in their logical
dictionary meaning. Here there is no room for any kind логічному словниковому значенні. Тут немає
of simultaneous realization of Z meanings, so there is
no words with emotive and contextual meaning.
The most noticeable of all syntactical features are the
compositional patterns of the variants of this style.
Thus business letters have a definite compositional
pattern (like many official documents). Here the
heading is giving the address of the writer and the
date, the name of the addressee and his address.
But almost every official document has its own
compositional design. The form of the document is
itself informative, as it tells something about the
matter dealt with (a letter, an agreement, an order, etc.) композиційне оформлення. Форма документа
It should be mentioned that the style of the official
documents is not homogeneous, it is represented by
the following main substyles:
the language of business documents;
the language of legal documents (sometimes is called
legalese);
the language of diplomacy;
the language of military documents.
The most striking feature is a special system of cliches, називають юридичною);
terms and set-expressions by which each substyle can
be recognized.
The belles-lettres style falls into three substyles, they
are:
the language of poetry
the language of prose fiction (or emotive prose)
the language of the drama
Each of these substyles possesses some features
common to the belles-lettres style.
форми структурування та використовує
синтаксичні конструкції та слова, які давно
відомі як архаїчні і не зустрічаються більше
ніде. Звернення до документів і офіційних
листів, їх підписання, виклад причин і
міркувань, що ведуть до теми документа – все
це суворо регламентовано як лексично, так і
синтаксично.
Суб’єктивна модальність та емоційність
повністю виключені з цього стилю, за
винятком тих слів, які використовуються в
ділових листах як звичайні фрази привітання
та близькості: З повагою.
Ще одна особливість — використання слів у їх
місця для будь-якої одночасної реалізації
значень Z, тому немає слів з емоційним і
контекстним значенням.
Найпомітнішими з усіх синтаксичних
особливостей є композиційні закономірності
варіантів цього стилю. Таким чином, ділові
листи мають певний композиційний малюнок
(як і багато офіційних документів). Тут у
заголовку вказується адреса письменника та
дата, ім’я адресата та його адреса.
Але майже кожен офіційний документ має своє
сама по собі є інформативною, оскільки в ній
розповідається про те, що розглядається (лист,
угода, наказ тощо).
Слід зазначити, що стиль офіційних
документів не є однорідним, він представлений
такими основними підстилями:
мова ділових документів;
мова юридичних документів (іноді її
мова дипломатії;
мова військових документів.
Найяскравішою рисою є особлива система
кліше, термінів і наборів-виразів, за якими
можна розпізнати кожен підстиль.
Стиль художньої літератури поділяється на три
підстилі:
мова поезії
мова художньої прози (або емоційної прози)
мова драми
Кожен із цих підстилів має деякі риси, спільні
для стилю художньої літератури.
The belles-lettres style selects a system of language
means, which secure the aesthetico-cognitive effect.
The belles-lettres style rests on certain indispensable
linguistic features, which are:
1) genuine, not trite, imagery, achieved by purely
linguistic devices
2) the use of words in contextual and very often in
more than one dictionary meaning
3) a vocabulary which will reflect to a greater or lesser
degree the author’s personal evaluation of things or
phenomena
4) a peculiar individual selection of vocabulary and
syntax, a kind of lexical and syntactical idiosyncrasy.
5) The introduction of the typical features of colloquial
language to a full degree (in drama), or a lesser one
(prose fiction) or a slight degree, if any (poetry).
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
As Galperin says: “Each functional style of language
can be defined as a system of coordinated, interrelated
and interconditioned language means intended to fulfil
a specific function (purpose) of communication and
aiming at a definite effect”. (p. 253)
At present most English and American scholars
differentiate such functional styles in the English
language:
scientific,
official,
publicist,
newspaper,
belles-lettres.
Scientific Style is employed in professional
communication. Its most conspicuous feature is the
abundance of terms denoting objects, phenomena and
processes characteristic of some particular field of
science. Scientific Style is also known for its precision,
clarity, logical cohesion which is responsible for the
repeated use of such cliches as “In addition to…”, “In
connection with…”, “As it was said above…”, “The
first, the second” and other lexico-syntactical forms
emphasizing the logical connection and
interdependence of consecutive parts of the discourse.
Художня література підбирає систему мовних
засобів, що забезпечують естетико-
пізнавальний ефект.
Стиль художньої літератури ґрунтується на
певних неодмінних мовних рисах, якими є:
1) справжня, а не банальна образність,
досягнута суто мовними засобами
2) вживання слів у контекстному і дуже часто в
більш ніж одному словниковому значенні
3) словниковий запас, який більшою чи
меншою мірою відображатиме особисту
оцінку автора речей чи явищ
4) своєрідний індивідуальний підбір лексики та
синтаксису, своєрідна лексико-синтаксична
ідіосинкразія.
5) Запровадження типових ознак розмовної
мови в повній мірі (у драматургії), або в
меншій (проза) або незначною мірою, якщо є
(поезія).
Як говорить Гальперін: «Кожний
функціональний стиль мови можна визначити
як систему узгоджених, взаємопов’язаних і
взаємообумовлених мовних засобів,
призначених для виконання певної функції
(цілі) спілкування і спрямованих на певний
ефект». (стор. 253)
В даний час більшість англійських та
американських вчених розрізняють такі
функціональні стилі в англійській мові:
науковий,
офіційний,
публіцист,
газета,
художня література.
Науковий стиль використовується у
професійному спілкуванні. Найбільш
помітною його особливістю є велика кількість
термінів, що позначають предмети, явища і
процеси, характерні для певної галузі науки.
Науковий стиль також відомий своєю
точністю, ясністю, логічною згуртованістю, що
відповідає за неодноразове використання таких
кліше, як «На додаток до…», «У зв’язку з…»,
«Як було сказано вище…», «Перший , другий»
та інші лексико-синтаксичні форми, що
підкреслюють логічний зв’язок і
взаємозалежність послідовних частин
дискурсу.
The main function of the scientific prose style is to
provide factual and precise information, which must be
clear, concise, unambiguous and explicit. There is no
space for any redundant, repetitive and unimportant
information.
The first and most noticeable feature of this style is the
logical sequence of utterances with clear indication of
their interrelations and interdependence.
A second feature is the use of terms specific to each
given branch of science.
A third characteristic feature of scientific style is what
we may call sentence-patterns.
The fourth feature of the style of modern scientific
prose is the use of quotations and references.
The fifth feature of scientific style is the frequent use
of foot-notes, not of the reference kind, but digressive
in character.
The impersonality of scientific writings can also be
considered a typical feature of this style.
Newspaper style or journalese is the style in which
newspapers are written.
Technique.
Working to a deadline and rendering complex issues
into reports of the right length and style produce their
own structures, shortcuts, and standards of excellence.
Stock expressions.
Stories also use colour: striking words or graphic
details that attract interest.
Lexical features – newspaper clichés and set phrases,
terminological variety; abbreviations and acronyms;
numerous proper names. 4. Compositional features –
carefully selected vocabulary; variety of topics, wide
use of quotations. Each of these elements has their
own function.
Publicistic style
Publicistic style is characterized by the deliberate
exploitation of eloquence for the most persuasive
effect in public speaking or writing.
Основною функцією стилю наукової прози є
надання фактичної та точної інформації, яка
має бути чіткою, стислої, недвозначною та
відвертою. Тут немає місця для зайвої,
повторюваної та неважливої інформації.
Першою і найпомітнішою рисою цього стилю
є логічна послідовність висловлювань з чітким
зазначенням їх взаємозв’язків і
взаємозалежності.
Другою особливістю є використання термінів,
характерних для кожної даної галузі науки.
Третьою характерною рисою наукового стилю
є те, що ми можемо назвати шаблонами
речень.
Четверта особливість стилю сучасної наукової
прози — використання цитат і посилань.
П’ята особливість наукового стилю, яка
відрізняє його від інших стилів, — це часте
використання виносок не довідкового, а
відступного характеру.
Характерною рисою цього стилю також можна
вважати безособовість наукових творів.
Газетний стиль або journalese - це стиль, у
якому пишуться газети.
Техніка.
Робота до кінцевого терміну та передача
складних питань у звіти правильної довжини
та стилю створюють власні структури,
скорочення та стандарти досконалості.
Фондові вирази.
Історії також використовують колір: яскраві
слова або графічні деталі, які привертають
інтерес.
Лексичні особливості – газетні кліше та набір
словосполучення, термінологічна
різноманітність; абревіатури та акроніми;
численні власні назви. 4. Композиційні
особливості – ретельно підібрана лексика;
різноманітність тем, широке використання
цитат. Кожен з цих елементів виконує свою
функцію.
Публіцистичний стиль
Публіцистичний стиль характеризується
навмисним використанням красномовства для
найбільш переконливого ефекту в публічних
The main aim of the Publicistic Style is to exert a
constant and deep influence on public opinion
Publicistic Style is characterized by rigorous logical
reasoning and strong author’s subjectivity.
Publicistic Style has features common with the
scientific style, they are: logical syntactical structure, науковим стилем, це: логічна синтаксична
careful paragraphing. It has also features common with будова, ретельний абзац. Він також має риси,
belles-lettres style: the use of words with emotive
meaning, the use of different stylistic devices.
Publicistic Style is also characterized by brevity of
expression.
Publicistic Style falls into three varieties: oratory
(radio, TV, commentary), essay (moral, philosophical, Публіцистичний стиль поділяється на три
literary) and articles (political, social, economic). The різновиди: ораторський (радіо, телевізійний,
first is the spoken one, the second and the third are
written.
Clichés.
Many clichés and hackneyed expressions derive from
or are favoured in newspaper writing, especially in
relation to groups that can be stereotyped: the beautiful
people (for the rich, well-dressed, and occasionally
good-looking), the ivory tower (for the academic
world: often concrete and plate glass), the rat race
(competitive business), the party faithful (for loyal
workers and voters for a political party), mecca (for
any location attracting a particular group, other than
for religious purposes, as in fabulous, surfing mecca).
1) Oratorical substyle is evident in speeches on
political and social problems of the day
Almost any piece of oratory will have parallel
constructions, antithesis, suspense, climax, rhetorical
questions and questions-in-the-narrative.
2)Essay substyle.
The essay - is a short written composition in prose that
discusses a subject or proposes an argument without
claiming to be a complete or thorough exposition.
The most characteristic features of the essay are
brevity of expression;
виступах або письмі.
Основна мета Публіцистичного стилю —
чинити постійний і глибокий вплив на
громадську думку,
Публіцистичному стилю притаманні сувора
логічна аргументація та сильна авторська
суб’єктивність.
Публіцистичний стиль має риси, спільні з
спільні з художньою літературою:
використання слів з емоційним значенням,
використання різних стилістичних прийомів.
Публіцистичному стилю також властива
стислість вислову.
коментар), есе (моральний, філософський,
літературний) і статті (політичні, соціальні,
економічні). Перший – розмовний, другий і
третій – письмовий.
Кліше.
Багато кліше та халтурних виразів походять із
газет або є улюбленими в їх написанні,
особливо стосовно груп, які можуть бути
стереотипними: красиві люди (для багатих,
добре одягнених, а іноді й красивих), башта зі
слонової кістки (для науковців). світ: часто
бетон і скло), щурячі перегони (конкурентний
бізнес), вірні партії (для лояльних працівників і
виборців політичної партії), Мекка (для будь-
якого місця, що приваблює певну групу, крім
релігійних цілей, як у казкова Мекка для
серфінгу).
1) Ораторський підстиль проявляється у
промовах на політичні та соціальні проблеми
дня,
Майже будь-який твір ораторського мистецтва
матиме паралельні конструкції, антитезу,
несподіванку, кульмінацію, риторичні
запитання та запитання в розповіді.
2) Підстиль есе.
Есе - це короткий письмовий твір у прозі, який
обговорює тему або пропонує аргументацію,
не претендуючи на повне або ґрунтовне
виклад. Найхарактернішими ознаками есе є
стислість вислову;
the use of the first person singular, which justifies a
personal approach to the problem treated;
rather expanded use of connectiveness, which facilitate
the process of grasping the correlation of ideas;
use of emotive words;
use of similes and sustained metaphors as one of the
media for the cognitive process.
The essay in our days is often biographical: persons,
facts and events are taken from life.
3)Articles.
No words of emotive meaning in popular-scientific
articles, more bookish words and neologisms in
political magazine article than in newspaper articles).
Official style or officialese is the style of writing
characteristic of some government officials.
Subjective modality and emotiveness are completely
banned out of this style
Another feature is the use of words in their logical
dictionary meaning.
It should be mentioned that the style of the official
documents is not homogeneous, it is represented by
the following main substyles:
the language of business documents;
the language of legal documents (sometimes is called
legalese);
the language of diplomacy;
the language of military documents.
The most striking feature is a special system of cliches,
terms and set-expressions by which each substyle can
be recognized.
The belles-lettres style falls into three substyles, they
are:
the language of poetry
the language of prose fiction (or emotive prose)
the language of the drama
Each of these substyles possesses some features
common to the belles-lettres style.
The belles-lettres style selects a system of language
means, which secure the aesthetico-cognitive effect.
The belles-lettres style rests on certain indispensable
linguistic features, which are:
використання першої особи однини, що
виправдовує особистий підхід до
оброблюваної проблеми;
досить розширене використання зв'язності, що
полегшує процес сприйняття співвідношення
ідей;
використання емоційних слів;
використання порівнянь і витриманих метафор
як одного із засобів пізнавального процесу.
Нарис у наші дні часто носить біографічний
характер: особи, факти та події взяті з життя.
3) Статті.
немає слів емоційного значення в науково-
популярних статтях, більше книжкових слів і
неологізмів у політичних журнальних статтях,
ніж у газетних статтях).
Офіційний стиль або officialese — стиль
письма, характерний для деяких державних
службовців. Це стиль офіційних документів.
Суб’єктивна модальність та емоційність
повністю виключені з цього стилю
Ще одна особливість — використання слів у їх
логічному словниковому значенні.
Слід зазначити, що стиль офіційних
документів не є однорідним, він представлений
такими основними підстилями:
мова ділових документів;
мова юридичних документів (іноді її
називають юридичною);
мова дипломатії;
мова військових документів.
Найяскравішою рисою є особлива система
кліше, термінів і наборів-виразів, за якими
можна розпізнати кожен підстиль.
Стиль художньої літератури поділяється на три
підстилі:
мова поезії
мова художньої прози (або емоційної прози)
мова драми
Кожен із цих підстилів має деякі риси, спільні
для стилю художньої літератури.
Художня література підбирає систему мовних
засобів, що забезпечують естетико-
пізнавальний ефект.
Стиль художньої літератури ґрунтується на
1) genuine, not trite, imagery, achieved by purely
linguistic devices
2) the use of words in contextual and very often in
more than one dictionary meaning
3) a vocabulary which will reflect to a greater or lesser
degree the author’s personal evaluation of things or
phenomena
4) a peculiar individual selection of vocabulary and
syntax, a kind of lexical and syntactical idiosyncrasy.
5) The introduction of the typical features of colloquial
language to a full degree (in drama), or a lesser one
(prose fiction) or a slight degree, if any (poetry).
певних неодмінних мовних рисах, якими є:
1) справжня, а не банальна образність,
досягнута суто мовними засобами
2) вживання слів у контекстному і дуже часто в
більш ніж одному словниковому значенні
3) словниковий запас, який більшою чи
меншою мірою відображатиме особисту
оцінку автора речей чи явищ
4) своєрідний індивідуальний підбір лексики та
синтаксису, своєрідна лексико-синтаксична
ідіосинкразія.
5) Запровадження типових ознак розмовної
мови в повній мірі (у драматургії), або в
меншій (проза) або незначною мірою, якщо є
(поезія).