МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ

РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТА

ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ»

Практичне заняття № 1.
Тема: Порядок розслідування та облік нещасних випадків у побуті
та на виробництві. Складання інструкції.

«Порядок розслідування та облік нещасних випадків у побуті та на

виробництві»
Для підготовки цього завдання використовується нормативний документ:
(Наказ Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної
політики України 29.01.1998 № 9 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики
України 30.03.2017  № 526)
НПАОП 0.00-4.15-98 (із змінами від 30.03.2017 № 526)
Посилання:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0779-17
Завдання: надати відповіді на такі запитання.
– Які положення інструкції включає розділ «Вимоги безпеки перед початком
роботи»;
- Як проводиться розроблення та затвердження інструкції;
- Які положення інструкції включає розділ «Вимоги безпеки під час роботи»;
- Як проводиться узгодження інструкції та її затвердження;
- Які положення інструкції включає розділ «Вимоги безпеки після
закінченняроботи»;
- Як викладається текст інструкції;
- Які положення інструкції включає розділ «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях»;
- У яких випадках переглядається інструкція;
- Які положення інструкції включає розділ «Вимоги безпеки під час роботи»;
- Яким чином проводиться реєстрація інструкцій і де вони зберігаються;
- Які положення інструкції включає розділ «Вимоги безпеки після
закінченняроботи»;
- Хто розробляє перелік інструкцій у виробничому підрозділі і хто розробляє текст
інструкції;
– Які положення інструкції включає розділ «Вимоги безпеки перед початком
роботи»;
- Які терміни перегляду інструкцій;
- Які положення інструкції включає розділ «Вимоги безпеки під час роботи»;
- Які функції Служби охорони праці під час розробки інструкції;
- Які положення інструкції включає розділ «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях»;
- Хто є відповідальним за розробку інструкції і її зміст;
- Які положення інструкції включає розділ «Вимоги безпеки після закінчення
роботи»;
- Хто узгоджує текст інструкції і який порядок її затвердження.
Завдання для виконання
Перелік завдань
1. Нещасний випадок з столяром С. стався в 13 годин 40 хвилин 5.7.2019 р. По
завданню майстра він виготовляв підніжні решітки. В 13 годин 30 хвилин до нього
підійшла муляр дільниці і попросила вистругати дошку розміром 250х740х40 мм. При
обробці дошки столяр С. опустив рухомий стіл фугувального станка до відказу, тобто взяв
велику стружку, внаслідок чого дошку вибило ножами на сучку і рука потрапила під ніж
фугувального станка.
Внаслідок нещасного випадку С. отримав скальповану рану нігтів, флангів пальців і
всієї внутрішньої поверхні руки, а також відрив 2 і 5 пальців руки. Столяр С. навчання з
питань охорони праці проходив в 2009 році. Технічний огляд станка був в 2012 році.
Столяр С. знаходився в лікарні протягом 65 днів. Після одужання отримав
інвалідність 2 групи.
2. Начальник дільниці 12.05.2019 року дав завдання водію автозаправника ГАЗ-52
заправити паливом бульдозер, що працював на будівельному майданчику, а звідти
привезти бухту троса. Після заправки бульдозера пальним, водій попросив машиніста з
допомогою екскаватора Е-302 завантажити на його машину бухту троса. За допомогою
екскаватора почали вантажити бухту троса на цистерну автозаправника. Водій в момент
навантаження знаходився на цистерні, щоб зробити розстроповку бухти. При опусканні
ковшавиникло послаблення натяжного каната, внаслідок чого ківш спонтанно впав на
цистерну автозаправника і смертельно травмував водія.
Навчання з питань охорони праці працівники будівельного майданчика проходили
5.01.2016 року.
3. Працівникам Н. В. К. було доручено пофарбувати посудину для зберігання рідини.
Робітникам видали кирзові чоботи, халати, рукавиці та протигази. Для освітлення
посудини всередині використовували дві лампи напругою 36В. Лампи мали скляні
плафони, але не мали вибухозахищеного влаштування. На одній з ламп алюмінієвий
двожильний провід марки АПВ-2.5 був підключений прямо до патрона, а на другій - за
допомогою скрутки до кінців мідного дроту, довжиною 5-6 см, що відходив від патрона.
Після очистки і ґрунтовки посудини двоє робітників В. і К. спустились в посудину і
почали фарбувати, а третій залишився зовні біля люка.
15.01.2020 р. в 16 г. 10 хв. (через 15 хв. після початку роботи) відбувся спалах парів
фарби. Потерпілий В. з опіками І ступеню вибрався сам, а потерпілого К. прийшлось
доставати. Він отримав опіки Ш ступеня. В лікарні були 15 та 55 днів відповідно.
Навчання з питань охорони праці робітники проходили 12.08.2018 р.
4. На складі для навантаження в автомашину бітуму в мішках використовувалися
спеціальні ковші. Ківш заповнювали мішками, потім автонавантажувачем підвозили їх до
автомашини і перевантажували. Для стійкості до днища ковша приварили спеціальні пази,
куди входили вилкові захвати автонавантажувача. На більшому ковші для зручності
розвантаження була змонтована спеціальна площадка, на меншому ковші
розвантажування велося прямо з кузова.
Внаслідок тривалої експлуатації пази кріплення деформувалися. 29.11.2020 р. в 11
годин 30 хв. водій подав ківш з бітумом у мішках на розвантажування. Вантажники Г. і В.
з площадки великого ковша почали розвантаження бітуму. Центр ваги змістився, ківш
втратив стійкість і перекинувся. При цьому працівники Г. і В. отримали множинні
переломи ребер і кісток. Технічний огляд вантажних пристроїв після їх виготовлення не
проводився. Працівники Ґ. і В. на лікарняному були 48 та 57 робочих днів.
5. На заводі ЗБК слюсарям та ремонтній бригаді видали завдання відремонтувати
вертикальний елеватор. Бригадир, щоб перевірити чи система знеструмлена, натиснув на
пускові кнопки і попередив, щоб не включали пуск елеватора. Після того бригада
приступила до роботи. Незабаром припинилася задача електроенергії. Бригада зайнялася
виконанням інших робіт. Коли відновили подачу електроенергії у ремонтній бригаді
почалась обідня перерва.
У слюсарів за графіком обідня перерва починалася через годину. Щоб не втрачати
часу вони вирішили ремонтні роботи продовжувати самостійно. В той момент, коли
слюсар В. електрозваркою зрізав сергу ланцюга елеватора, без попереджувального
сигналу включили елеватор і слюсар В. отримав травму руки. Знаходився на лікуванні 18
днів.
 6. 24.05.2021 р. в підвалі будівлі проводили електрозварювальні роботи
субпідрядною організацією. Трансформатор належав генпідрядній організації. В бригаді
проходив практику учень ПТУ. При роботі електрозварювальник виявив, що величина
струму недостатня і дав вказівку практиканту збільшити величину струму. Підійшовши до
трансформатора, практикант взявся рукою за металеву рукоятку регулятора струму і був
смертельно травмований.
7. 6.03.2021 р. в 12 год. 30 хв. робочий будівельної бригади Ж. закладав на даху
будівлі вентиляційний отвір. Одна з цеглин кладки вивалилась і впала на плече
працівнику Ф., який проходив повз будівлю. Робочий Ф. отримав забій плеча. Інструктаж
з питань охорони праці працівники проходили в грудні 2016р. .
8. 16.06.2021 р. майстер в 11 год. 20 хв. дав завдання робітнику Ф. принести балон з
киснем. Не знайшовши візка для перевезення балона Ф. вирішив перенести його на плечі.
Коли він приніс його до місця газозварювання і почав опускати на землю, то не утримався
і впавши з балоном, травмував собі ногу. Інструктаж з питань охорони праці працівники
проходили в квітні 2018 р. На лікуванні газозварювальник Ф. знаходився 21 день.
9. 12.12.2020 р. в 18год. 40 хв. на будівельному майданчику відбулася аварія
стрілового крана, що призвела до тяжкого травмування машиніста крана Г. Під час
проведення будівельно-монтажних робіт за допомогою стрілового крана відбулося
самовільне падіння кабіни. Аварія виникла внаслідок зрізу щільової ступиці зубчастої
муфти вихідного вала редуктора машини, коли кабіна знаходилася у верхній крайній
точці, і несправності вловлювача кабіни. Інструктаж з питань охорони праці Г. проходив
15.08.2017 р. Машиніста крана Г. знаходився на лікуванні 183 дні, після чого перейшов на
інвалідність.
По кожному завданню треба дати такі відповіді: чи відноситься подія до
виробничого травматизму чи ні; чи пов‘язаний нещасний випадок з виробництвом;
яка комісія проводить розслідування нещасного випадку; хто очолює комісію з
розслідування; термін проведення розслідування; які акти складаються під час
розслідування нещасного випадку.
Відповіді давати абсолютно стисло, нічого не пояснюючі: наприклад,
так або ні/ або акт Н1/НП тощо.
ЗАПОВНИТИ ФОРМУ Н-1 ЗГІДНО ВАРІАНТУ СВОГО ЗАВДАННЯ. У
КОЖНОГО ЛИШЕ ОДНЕ ЗАВДАННЯ (1-9). Диф. файл n-1.
Ситуація 15. На ім'я технічного інспектора праці Тищенко в жовтні надійшов лист,
підписаний групою робітників одного з цехів підконтрольного підприємства.
У листі говорилося про те, що ще на початку літа в цеху почали проводитися роботи
по його реконструкції без зупинки технологічного процесу, але в зв'язку з затримкою
будівельних робіт ось уже 2 місяці (вересень і жовтень) робітники змушені обслуговувати
установку при температурі на 12-140С нижче, що відповідає температурі зовнішнього
повітря, Тому при постійних протягах збільшилася кількість простудних захворювань.
Незважаючи на багаторазові звернення до профспілкового комітету і до адміністрації
цеху, роботи по завершенню реконструкції будівлі не проводяться.
Контрольні питання
1. Які існують органи нагляду і контролю за охороною праці?
2. Які права і обов'язки технічного інспектора праці профспілки?
3. Яка сутність суспільного контролю за охороною праці на підприємствах?
4. У яких нормативних документах можна знайти нормовані параметри повітря
робочої зони в перехідний і холодний період року?
5. Як би Ви вчинили на місці технічного інспектора праці Тищенко?
6. Розробіть план заходів по ліквідації простудних захворювань.
Для відповідей використовувати літературу:
1. Порядок розслідування нещасних випадків №337
 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF(Інтернет)

ПРАКТИЧНА РОБОТА № «2»

«Визначення параметрів виробничого шуму»

Завдання можна взяти згідно нумерації студентів у журналі групи (обов‘язково у

відповіді написати вихідні дані – так потрібно робити у кожній відповіді з усіх
практичних занять)

Рекомендації до виконання практичних розрахунків

Сумарний рівень звуку в (дБ) розраховується за формулою 1:
Lсум =10 lg ∑ 10 0,1 L (1)
i

де n - загальне число доданків рівнів,

Li- рівень в даній точці від i - го джерела, дБ.
Перевіряємо з урахуванням поправки (табл. 1).

Таблиця 1
(L1 - L2), дБ 0 1 2 3 4 6 8 10 15 20
∆ L, дБ 3 2,5 2 2 1,5 1 0,6 0,4 0,2 0

Як видно з таблиці 1 сумарний рівень звуку від двох однакових за рівнями джерел
звуку завжди буде більший на 3 дБ кожного з рівнів (для (L1 - L2)=0 поправка ∆ L=3 дБ)
Сумарний рівень звуку в будь-якій точці при одночасній роботі двох джерел з
неоднаковими рівнями L1 і L2 визначаються з формули (2):
Lсум = Lmax + ΔL (2)
де Lmax - більший з двох рівнів, дБ; ΔL - поправка, яка визначається по різниці рівнів
(L1-L2), дБ.
Тобто при додаванні двох різних рівнів звуку сумарний рівень визначається за
допомогою поправки, що додається до більшого з двох рівнів звуку, а поправка ∆ L
визначається в залежності від різниці рівнів звуку, що додаються по табл.1 (з
інтерполяцією для проміжних значень).
Приклади
1. В виробничому приміщенні джерелом звуку є два верстати, що створюють
два однакових рівні звуку по 65 дБ.
Lсум =10 ∙lg ( 100,1 ∙ 65+100,1 ∙ 65 )=10 ∙lg ( 6324545 )=10 ∙ 6,8=68 дБ

Для того, щоб визначити сумарний рівень звуку визначаємо по таблиці 1 поправку:
(L1 - L2)=65-65=0 , поправка ∆ L=3 дБ.
Далі, за формулою 2 сумарний рівень цих двох верстатів:
Lсум = 65 + 3=68 дБ
2. Є два джерела звуку з рівнями звуку 56 дБ і 65 дБ. Визначити сумарний
рівень звуку.
Lсум =10 ∙lg ( 100,1∙56 +10 0,1∙ 65 )=10 ∙lg ( 3560385 )=10 ∙ 6,55=65,5 дБ

Різниця (L1 - L2)=65-56=9

поправка ∆ L=0,5 дБ (визначається інтерполюванням між значенням поправки ∆
L=0,6 дБ (для якої різниця (L1 - L2)=8 дБ,) та значенням поправки ∆ L=0,4 дБ для якої
різниця (L1 - L2)=10 дБ
|0,6−0,4|
∆ L=0,6− ∙ ( 9−8 )=0,5
|8−10|
 Lсум = 65 + 0,5=65,5 дБ
3. В цеху встановлені 3 насоси, кожен з яких створює n-ий рівень шуму. Визначити
загальний рівень звуку, якщо всі насоси працюють одночасно.
n-і рівні шуму: 88, 90 і 92 дБ.
Lсум =10 ∙lg ( 10 )=10∙ lg ( 3215850537 ) =10 ∙9,51=95,1 дБ
0,1∙ 88 0,1∙ 90 0,1 ∙92
+10 +10
Виконаємо попарне порівняння рівнів звуку:
А) 88 і 90:
(L1 - L2)=90-88=2 дБ , поправка ∆ L=2 дБ
Lсум = 90 + 2=92 дБ
б) 90 і 92:
(L1 - L2)=92-90=2 дБ , поправка ∆ L=2 дБ
Lсум = 92 + 2=94 дБ
в) 94 і 92:
(L1 - L2)=94-92=2 дБ , поправка ∆ L=2 дБ
Lсум = 94 + 2=96
1. В цеху 5 джерел звуку: 70, 70, 73, 76 і 79
Lсум =10 ∙lg ( 100,1 ∙70 +100,1∙ 70+10 0,1∙73+ 100,1 ∙76 +100,1 ∙ 79) =82 дБ
Виконаємо попарне порівняння рівнів звуку:
А) 70 і 70:
(L1 - L2)=70-70=0 дБ , поправка ∆ L=3 дБ
Lсум = 70 + 3=73 дБ
б) 73 і 73:
(L1 - L2)=73-73=0 дБ , поправка ∆ L=3 дБ
Lсум = 73 + 3=76 дБ
в) 76 і 76:
(L1 - L2)=76-76=0 дБ , поправка ∆ L=3 дБ
Lсум = 76 + 3=79 дБ
г) 79 і 79:
(L1 - L2)=79-79=0 дБ , поправка ∆ L=3 дБ
Lсум = 79 + 3=82 дБ
Lсум =10 ∙lg ( 10 ) =¿
0,1 ∙70 0,1∙ 70 0,1 ∙73 0,1 ∙76 0,1∙ 79
+10 +10 + 10 +10
¿ 10 ∙lg ( 159196164 )=10 ∙ 8,2=82 дБ
Таблиця 2
Вихідні дані для розрахунку рівня шуму від джерел шуму
№ варіанта n-і рівні шуму, дБ № варианта n-і рівні шуму, дБ
1 84, 90, 92 16 62, 68, 70
2 82, 86, 88 17 96, 96 ,100
3 80, 86, 88 18 84, 90, 99
4 84, 86, 92 19 84, 90, 92
5 82, 90, 94 20 86, 88, 92
6 81, 83, 86 21 70, 78, 78
7 90, 92, 96 22 86, 92, 94
8 96, 96, 98 23 76, 80,83
9 70, 74,78 24 83, 87, 90
10 84, 86, 90 25 78, 86, 88
11 86, 88, 90 26 75, 81,83
12 88, 90, 92 27 73, 75, 80
13 65, 68, 70 28 62, 66, 71
14 60, 66, 66 29 76, 80, 82
15 70, 72,78 30 54, 60, 62
 Практичне заняття № 3.
Тема: «Визначення параметрів метеорологічних умов на робочих місцях»
Завдання можна взяти згідно нумерації студентів у журналі групи (обов‘язково у
відповіді написати вихідні дані – так потрібно робити у кожній відповіді з усіх
практичних занять
Рекомендації до виконання практичних розрахунків
1. Виписати розрахункові дані (видаються викладачем) за варіантом по табл.1
2. Визначити величину відносної вологості повітря за показами температури
по психрометру Асмана по психрометричній таблиці (табл.3)
Відносну вологість за психрометром Ассмана по психрометричній таблиці 2.1
визначаємо інтерполяцією по 2-м точкам наступним чином: Покази сухого термометра
20,4 0С і покази вологого термометра 15 0С.
Наприклад,  по вертикалі знайшли значення відносної вологості по сухому
термометру для 200С – це φ = 59 % і 210С – це φ = 53 % для значення температури
вологого термометра психрометра (150 С) взятого по горизонталі:
|59−53|
φ=59− ∙ ( 20,4−20 )=56,6 %
|20−21|
3. Нормативні значення параметрів мікроклімату по ДСН 3.3.6.042-99
(категорію робіт та період року вибрати за варіантом) (див. табл. 4, 5) а також виписати
дані з табл. 1 занести їх в таблицю результатів досліджень (табл.2)
4. За даними табл. зробити висновок (порівняти отримані параметрів
мікроклімату з нормативними даними (вказати на відповідність нормам або перевищення
по КОЖНОМУ параметру мікроклімату (температурі повітря, відносній вологості повітря
і швидкості руху повітря) і пропозиції заходів, що покращують, регулюють
температурний режим примішення, відносну вологість наприклад: аерація, душування,
кондиціонування, вентиляця, опалення .
Таблиця 1
Вихідні дані
№ Покази термометра Швидкіст Оптимальні Допустимі
Варіант (психрометр ь руху метеорологічні метеорологічні
у Асмана) повітря, параметри за параметри за
сухого вологого м/с ДСН 3.3.6.042-99 ДСН 3.3.6.042-99
1 21 16,7 0,1 Категорія робіт Ia Категорія робіт Ia
Період року – Період року –
холодний холодниq
2 22 18,2 0,15 Категорія робітI б Категорія робіт I б
Період року – Період року –
теплий теплий
3 21,5 16 0,2 Категорія робіт IIa Категорія робіт I a
Період року – Період року –
холодний холодний
4 22,5 18 0,16 Категорія робіт II б Категорія робіт II б
Період року – Період року –
холодний холодний
5 20 17,4 0,23 Категорія робіт Iб Категорія робіт Iб
Період року – Період року –
холодний холодний
6 17 14,6 0,3 Категорія робіт III Категорія робіт III
Період року – Період року –
холодний холодний
7 21,5 17 0,15 Категорія робіт I б Категорія робіт
Період року – Період року –
теплий холодний
8 19 16,2 0,2 Категорія робіт II б Категорія робіт
Період року – Період року –
холодний холодний
9 20 17,3 0,12 Категорія робіт IIб Категорія робіт
Період року – Період року –
теплий холодний
10 19 15,3 0,15 Категорія робіт II a Категорія робіт II a
Періодроку – Періодроку –
холодний холодний

Таблиця 2
Результати досліджень (Приклад для варіанту)
Виробниче
Місце вимірів
приміщення

Покази сухого термометра

20,4
(таблиця 1 по варіанту)
Покази вологого термометра
15
(таблиця 1 по варіанту)
Відносна вологість
56,6
по таблиці 3
Швидкість повітря в м/с за графіком
0.1
(таблиця 1 по варіанту)
Табл..
Оптимальні метеорологічні Робота легка Іа
параметри за t=22-240C
ДСН 3.3.6.042-99 (таблиця 4) φ = 60-40 %
V=0,1 м/с
Табл.
Допустимі метеорологічні Робота легка Іа
параметри за (хол. Період року)
ДСН 3.3.6.042-99 t=21-250C
(таблиця 5) φ =не більше 75 %
V=0,1 м/с
 Таблиця 3
Визначення відносної вологості по аспіраційному психрометру
Ассмана
Вологий термометр, °С
термометр, °С
Сухий

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2 2 2 2 2
28
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7

1
10
00
8 1
11
9 00
7 8 1
12
8 9 00
6 7 8 1
13
9 9 9 00
6 7 7 8 1
14
0 0 9 9 00
5 6 7 8 9 1
15
2 1 1 0 0 00
4 5 6 7 8 9 1
16
6 4 3 1 1 0 00
3 4 5 6 7 8 9 1
17
9 7 5 4 2 1 0 00
3 4 4 5 6 7 8 9 1
18
4 1 9 6 5 3 2 1 00
2 3 4 5 5 6 7 8 9 1
19
9 6 3 0 8 6 4 2 1 00
2 3 3 4 5 5 6 7 8 9 1
20
4 0 7 4 2 9 6 4 3 1 00
2 2 3 3 4 5 6 6 7 8 9 1
21
0 6 2 9 6 3 0 7 5 3 2 00
1 2 2 3 4 4 5 6 6 7 8 9 1
22
6 2 8 4 0 7 4 1 8 6 4 2 00
1 1 2 3 3 4 4 5 6 6 7 8 9 1
23
3 8 4 0 6 2 8 5 2 9 6 4 2 00
1 2 2 3 3 4 4 5 6 7 7 8 9 1
24 -
5 0 6 1 7 3 9 6 3 0 7 4 6 00
1 2 2 3 3 4 5 5 6 7 7 8 9 1
25 - -
7 2 7 3 8 4 0 7 3 0 7 4 2 00
1 1 2 2 3 4 4 5 5 6 7 7 8 9 1
26 - -
4 9 4 9 4 0 6 2 7 4 1 7 5 2 00
1 2 2 3 3 4 4 5 5 6 7 7 8 9 1
27 - - -
6 1 5 0 6 1 7 2 8 5 1 8 5 2 00
1 1 2 2 3 3 4 4 5 5 6 7 7 8 9
28 - - - 100
3 8 2 7 2 7 2 8 3 9 5 2 8 5 3

Значення параметрів метеоумов повітряного середовища в робочій зоні виробничих

приміщень для оптимальних і допустимих умов встановлює ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні
норми мікроклімату виробничих приміщень» (табл.2.4 - 2.5. МВ 064-214).
 Таблиця 4
Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху
повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Швидкість
Категорія Температура Відносна
Період року руху повітря,
робіт 0
С вологість, %
м/с не більше

Легка – Iа 22 – 24 60 – 40 0,1
Легка – Iб 21 – 23 60 – 40 0,1
Холодний і Середньої
19 – 21 60 – 40 0,2
перехідний тяжкості – ІІа
період року Середньої
17 – 19 60 – 40 0,2
важкості –ІІб
Важка - III 16 – 18 60 – 40 0,3
Легка – Iа 23 – 25 60 – 40 0,1
Легка – Iб 22 – 24 60 – 40 0,2
Теплий Середньої
21 – 23 60 – 40 0,3
період важкості – ІІа
року Середньої
20 – 22 60 – 40 0,3
важкості –ІІб
Важка - III 18 – 20 60 – 40 0,4

Таблиця 5
Допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху
повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Відносна Швидкість
Темпера-
Категорія вологість руху повітря, Температура повітря поза
тура повітря,
робіт повітря, % м/с пост. робочими місцями, 0С
0
С
не більше не більше
Холодний і перехідний період року
Легка – Iа 21 – 25 75 0,1 18 – 26

Легка – Iб 20 – 24 75 0,2 17 – 25
Серед-ньої
17 – 23 75 0,3 15 – 24
важ. – ІІа
Серед-ньої
15 – 21 75 0,4 13 – 23
важ. -ІІб
Важка - III 13 – 19 75 0,5 12 – 20
Теплий період року
Легка – Iа 22 – 28 55 при 280С 0,2 20 – 30

Легка – Iб 21 – 28 60 при 270С 0,3 19 – 30

Серед-ньої
18 – 27 65 при 260С 0,4 17 – 29
важ. - ІІа
Серед-ньої
15 – 27 70 при 250С 0,5 15 – 29
важ. - ІІб

Важка - III 15 – 26 75 при 240С 0,6 13 – 28

 Практичне заняття № 4.
Тема: «Засоби пожежогасіння. Евакуація населення»
Мета: Ознайомитися з будовою і застосуванням ручних вогнегасників, з нормами їх
запасу для шкіл і інших об'єктів.
Прилади і обладнання: вогнегасники типів ВХП-10 і ВВ-2.
Теоретичні відомості
Вимоги до вогнегасників
1. Вогнегасники повинні розміщуватися в легкодоступних місцях, де виключене
попадання на них прямих сонячних променів і безпосередня, (без загороджувальних щитків)
дія опалювальних та нагрівальних пристроїв.
Ручні вогнегасники повинні розміщуватися методами:
• навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги
до нижнього краю вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх відкривання;
• встановлення в пожежній шафі разом з пожежними кранами у спеціальні тумби або
пожежні щити та стенди.
2. Навішування вогнегасників на кронштейни, встановлення їх у тумби, або пожежні
шафи повинні виконуватись так, щоб забезпечувати можливість прочитання маркувальних
написів на корпусі.
3. Вогнегасники, які розміщуються поза приміщенням або в неопалюваних для
експлуатації при мінусових температурах приміщеннях, необхідно знімати на холодний
період. У таких випадках на пожежних щитах і стендах повинна міститись інформація про
місце розташування найближчого вогнегасника.
4. Вогнегасники, призначені для установки на транспортних засобах (автомобілях,
всюдиходах, тракторах та ін.), повинні комплектуватись кронштейнами. Кронштейн має
утримувати вогнегасник, не закриваючи своїми елементами інструктивні написи, бути
безпечним у роботі і зручним для встановлення та оперативного виймання вогнегасника.
5. Кнопка пуску повинна чітко виділятися на фоні інших деталей вогнегасника
6. Вогнегасники, призначенні для доставки до місця займання вручну повинні важити не
більше 20 кг.
Вогнегасники вагою більше 50 кг. повинні бути обладнанні
колесами. Величина тягового зусилля для перемішання
такого вогнегасника вручну по рівній горизонтальній поверхні бетонним або
асфальтовим покриттям не повинна перевищувати 250 Н.
7. У вогнегасниках повинні бути передбачені запобіжні пристрої або інші засоби
захисту у випадку перевищення тиску в корпусі.
8. Запобіжні пристрої вогнегасників усіх типів повинні мати надійну фіксацію для
забезпечення від мимовільного спрацювання від вібрацій струсів або випадкового натиску на
елементи пуску.
9. Маркування на корпусі вогнегасників повинно, як правило, бути виконане методом
шовкографії, декалькоманії або наклейки на синтетичній основі.
10. Ручні порошкові вогнегасники місткістю 5 л і більше, а також ручні вогнегасники
інших типів місткістю більше 5л і пересувні вогнегасники повинні бути обладнані зручним
шлангом.
11. Всі вогнегасники принципово не повинні відрізнятись способом приведення в дію.
 Рис. 1 – корпус; 2 – кислотний стакан; 3 – бокова ручка; 4 – горловина; 5 рукоятка; 6 –
шток; 7 – кришка; 8 – клапан; 9 – запобужник 10 – сприск; 11 – нижняя ручка.

ВХП-10 призначений для гасіння початкових вогнищ пожежі твердих матеріалів, а також
різних горючих рідин на площі до 1 м2, за винятком електроустановок під напругою,
речовин, здатних при взаємодії з водою (хімічною піною) вибухати, горіти.
Промисловість випускає три види ручних хімічно-пінних вогнегасників: ВХП-10, ВП-М,
ВП-9ММ.
Цифра в маркуванні будь-якого типу вогнегасника вказує на об'єм корпусу вогнегасника.
Будова ВХП складається з трьох основних елементів: корпус, запірно-пускова головка,
кислотний циліндр (див. рис. 1).

Хімічно - густо пінний морський вогнегасник ВПМ призначений для гасіння займань на
кораблях. Відрізняється від ВХП-10 тим, що внутрішня поверхня корпусу і пружина
(запірно-пускового пристрою) (ЗПП) просвинцьовані.
Хімічно-пінний мало магнітний вогнегасник ЗП-9ММ (ОП-9ММ), крім вищевказаних
конфігурацій ВХП, може використовуватися для гасіння електроустановок.
Вогнегасник з низькою магнітною проникністю.
Вміст заряду:
кислотна частина - суміш сірчанокислого заліза з сірчаною кислотою, відповідно 150 г і
120 г, всього 270 г; лужна частина - бікарбонат натрію з екстрактом солодового коріння - 450
г.
В результаті реакції кислотної та лужної частини виділяється СO 2, під дією якого
виділяються продукти реакції у вигляді піни.
Якщо вогнегасник буде експлуатуватися при температурі 5 °С і нижче, то необхідно
залити 3 л етиленгліколю, і температура зберігання понизиться до -20-25°С.

Вогнегасники повітряно-пінні
ВПП призначені для гасіння вогнищ різних речовин і матеріалів за винятком лужних
металів, речовин, які горять без доступу повітря, і електроустаткування під напругою.
Промисловість випускає три види вогнегасників: ручні (ВПП-5, ВПП-10), пересувні
(ВПП-100), стаціонарні (ВППУ-250).
 Рис. 2. - балон високого тиску; 2 - бронзова мембрана; 3 - шток; 4-
пусковий важіль; 5 - рукоятка; 6 - пергаментна мембрана; 7 - викидна
трубка; 8 - розпилювач; 9 - раструб; 10 - касета з сітками;
11-піноутворювач; 12 - сифонна трубка.

Вогнегасники забезпечують кратність виходу піни 65. Вогнегасна ефективність цих

вогнегасників у 2,5 рази вища від хімічних при однаковій місткості.
Вогнегасники ВПП-5 і ВПП-10 відрізняються тільки ємністю корпуса інші деталі і вузли
аналогічні.
Робота: при натисканні на пусковий важіль шток з фрезою проколює мембрану. (Балон
С02 має на горловині різьбу, на якій накручується ніпель, що затискає мембрану). С0 2
виходить із балона і тисне на розчин зверху, а останній виходить через сифонну трубку і
потрапляє в пінний розтруб. В розтрубі розчин змішується з повітрям і утворюється
повітряно-механічна піна. Внутрішня поверхня корпусу вкрита епоксидною емаллю.
При використанні вогнегасника у зимовий період при мінусових температурах необхідно
в заряд вогнегасника додати 2-3 літра гліцерину або етиленгліколю.
Балони для зберігання робочого газу розраховані на робочий тиск 15 МПа. Запірний
балон забезпечує зберігання газу упродовж 2-х років. До кінця терміну зберігання газу
допустимий витік не повинен перевищувати 10 г.
Корпус повинен випробовуватись гідравлічним тиском 1,8 МПа упродовж 1 хв. Якість
заряду перевіряється відповідно до «Інструкції по використанню, зберіганню,
транспортуванню і перевірці якості піноутворювача». Строк служби вогнегасника 8 років.
Гарантійний термін 12 місяців з дня початку експлуатації, але не більше 24 днів з дня
отримання.
Вогнегасники вуглекислотні
Зарядом вуглекислотних вогнегасників є зріджений вуглекислий газ. Дуже часто в
промисловості зріджений СО2 називають «вуглекислота». Він не проводить струм, його
можна використовувати для гасіння електроустановок під напругою до 1000 В.
Фізико-хімічні властивості СО2
Вуглекислий газ (СО2) - інертний безколірний газ з ледве відчутним запахом. При
введенні 12-25% (за об'ємом) вуглекислого газу в приміщенні, горіння припиняється. СО 2
добре розчиняється у воді, з підвищенням температури розчинність понижується. Маса
одного літра дорівнює 1,97686 г. Характерною особливістю вуглекислоти є те, що при
підвищенні тиску вона переходить з газоподібного стану в рідкий. При однаковій масі об'єм
рідкої вуглекислоти при переході в газ збільшується в 400-500 разів, причому більша
кількість тепла поглинається з навколишнього середовища, а при нестачі тепла газ
переходить в газоподібну масу, яка потім поступово випаровується.
Зріджена кислота являє собою безбарвну рухливу рідину, її густина при 20°С і тиску 58,5
атм складає 774 кг/м3. Густина зрідженої вуглекислоти змінюється залежно від температури.
 Недоліком вуглекислоти є те, що вона не має змочувальної здатності, в зв'язку з чим нею
не можна гасити тліючі матеріали. Ефективною дія вуглекислотних вогнегасників і
обладнання пожежного захисту є в температурних межах від +50°С до -25°С. При нижчих
температурах, наприклад -30°С, тиск вуглекислоти в балоні складає 1,45 МПа, при якому
вихід струменю з вогнегасника відбувається з меншою швидкістю, і його вогнегасна
здатність різко знижується. Вуглекислотні вогнегасники бувають:
- ручні - ВВ-2, ВВ-3, ВВ-5, ВВ-2ММ, ВВ-5ММ;
- пересувні - ВВ-25, ВВ-80, ВВ-400;
- стаціонарні - ВВС-5, ВВС-5П.
За допомогою вуглекислотних вогнегасників можна гасити різні речовини,
електроустаткування під напругою до 1000 В, за винятком тих, що горять без доступу
повітря.
Ручні вогнегасники головним чином застосовуються на автотранспорті, в приміщеннях,
де зберігаються цінні матеріали (картинні галереї, музеї, архіви, бібліотеки, приміщення з
ПЕОМ).
В основному за будовою всі вогнегасники однакові. Будову вуглекислотних
вогнегасників розглянемо на прикладі ВВ-2.
Вогнегасник являє собою балон, в горловину якого па конусній різьбі закручений
запірно пусковий пристрій ЗПП) з сифонною трубкою, яка не доходить до дна балона на 3-4
мм. Для перенесення вогнегасника служить ручка, яка кріпиться на горловинах балона за
допомогою хомута. На вогнегасник встановлюється ЗПП трьох типів.
Для приведення вогнегасника в дію ЗПП пістолетного типу необхідно розтруб
вогнегасника спрямувати на вогнище, важіль повернути на себе Важіль повернеться на осі і
виступом натисне на шток, пересилюючи зусилля пружини, відсуває клапан від сідла. Під
тиском газу, який міститься у верхній частині корпусу, зріджена вуглекислота через сифонну
трубку видаляється з балона в штуцер, розтруб. Проходить різке збільшення об'єму і
поглинання великої кількості тепла внаслідок того, що розтруб не дає можливості для
підводу достатньої кількості тепла для переходу рідкого СО 2 в газ СО2, тобто проходить
переохолодження рідини з утворенням снігоподібної маси.
Для припинення випуску заряду потрібно важіль повернути на 180°, при цьому клапан
під дією пружини і тиску газу в балоні закриває випускний отвір в головці. В ЗПП
важільного типу необхідно припинити тиск на важіль і подача вогнегасної речовини
припиниться.
Порядок виконання роботи
1. Ознайомитися з протипожежним інвентарем і способами
його застосування, з конструкцією гідропульту.
2. Вивчити конструкцію і принцип дії ручних
вогнегасників ВХП-10, ВВ-2, ВП-1.
3. Імітувати приведення в дію вогнегасника ВХП-10. Для
цього:
• Прочистити шпилькою отвір приску;
• Притримуючи вогнегасник лівою рукою за скобу на корпусі, правою рукою
повернути рукоятку на 180°;
• Підняти вогнегасник і перевернути його вверх дном;
Енергійно стряхнути і направити струю піни в бік умовного згоряння.
Для заданого викладачем об'єкту визначити кількість вогнегасників інших засобів
пожежогасіння, використовуючи «Правила пожежної безпеки при проведенні будівельно-
монтажних робіт».
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Які види ручних вогнегасників ви знаєте?
2. Перерахуйте вимоги до вогнегасників.
3. Охарактеризуйте будову ВХП-10.
4. Чим відрізняється ВХП-5 від ВХП-10?
5. Принцип дії та призначення ВХП.
 б. Охарактеризуйте будову ВПП.
7. Принцип дії та призначення ВПП.
8. Дайте характеристику вуглекислотних вогнегасників.
9. Наведіть порядок приведення в дію вогнегасника.

Складання плану евакуації і інструкції по евакуації людей на випадок виникнення

пожежі
Мета:
1. Вивчити порядок і послідовність дій вчителя у випадку виникнення пожару.
2. Розробити план евакуації для заданого приміщення.
Теоретичні відомості
Для забезпечення організованого руху людей в умовах змушеної евакуації розробляють
план евакуації людей в основному для громадських будинків.
Рекомендується мати такий план і для виробничих будинків з масовим перебуванням
людей. Він включає в себе заходи, які забезпечують своєчасне оповіщення про пожежу чи
про аварії; вивід всіх людей з приміщення найкоротшими та безпечними шляхами; спокій та
порядок при русі, порядок та послідовність евакуації майна та гасіння пожежі первинними
засобами. План евакуації складається з двох частин: текстової (інструкції) та графічної. В
інструкції подаються обов'язки осіб, які здійснюють евакуацію, порядок виконання
обов'язків. В графічній частині показані маршрут руху та відповідні пояснення до них.
Для складання плану евакуації призначають спеціальну особу чи створюють комісію
(для великих об'єктів). В склад комісії входять: голова пожежно-технічної комісії, заступник
директора з адміністративно-господарської частини та начальник охорони об'єкта або
начальник добровільної пожежної дружини.
Комісія чи спеціально призначена особа вивчає плануваня будинку, щоб вияснити
можливі схеми руху людей при евакуації, а також шляхи для їх рятування.
Планіровку вивчають простим оглядом будинку, при складних об'єктах шляхом
вивчення проектних матеріалів та розрахунків процесу евакуації.
При огляді будинку усувають всі порушення правил стану шляхів евакуації та
евакуаційних виходів. Одночасно з тим вивчають наявні акти та приписи протипожежних
оглядів, щоб усунути порушення появи пожежної безпеки на шляхах евакуації При
відсутності розрахунку евакуації для театрів комісія робить його сама або запрошує
спеціаліста. На основі вивчення планування проектних та розрахункових матеріалів
складають маршрути руху людей з різних приміщень.
Виходячи з конкретних маршрутів руху, комісія призначає відповідальних з безпечної
евакуації людей, оповіщення про пожежу та зустріч пожежної команди, а також з евакуації
майна та гасіння пожежі первин ними засобами
При встановленні порядку евакуації майна комісія уточнює місця збереження
документації та пожежо-небезпечних матеріалів, а також діючі та запасні в'їзди на територію
установи, які придатні для проїзду пожежних автомобілів.
План евакуації затверджує керівник і оголошує наказ по установі про вступ його в дію.
Потім призначають термін вивчення і практичного опрацювання цього плану із
співробітниками установи. Вивчення плану полягає у загальному ознайомленні з ним,
вивчення особами, відповідальними за евакуацію, їх обов'язків, порядку виконання цих
обов'язків: практичних навичок на умовній пожежі.
План евакуації складається в двох примірниках: один з них вивішують в приміщенні,
інший зберігають у справі. Контроль за вивченням плану евакуації і навчанням персоналу
покладається на керівника установи. Для обліку проведення занять та перевірки стану шляхів
евакуації корисно завести спеціальний журнал.
Практичне відпрацювання плану евакуації проводиться особою, яка призначається
адміністрацією установи.
Керівник установи зобов'язаний по мірі зміни обставин своєчасно вносити корективи в
план евакуації, замінюючи працівників, які звільнилися з установи, новими. При
коректуванні плану керівник повинен ознайомити новоприбулих співробітників з їх
обов'язками по плану евакуації під розписку.
Порядок виконання роботи
1. Вивчити по навчальній літературі послідовність дій у випадку виникнення пожежі.
2. Ознайомитися з планом евакуації людей у випадку виникнення пожежі
3. Ознайомитися з прикладом інструкції для плану евакуації людей у випадку
виникнення пожежі, наведеній нижче.

Приклад інструкції до плану евакуації студентів і співробітників на випадок

виникнення пожежі в
_______________________________________________
(назва навчального закладу)
Інструкцію склав_________________________________

№ Посада, прізвище
Найменування дій Порядок і послідовність дій
з/п відповідального
При виявленні пожежі (загоряння)
необхідно терміново викликати
Повідомлення про пожежну допомогу: зателефонувати в
1 заповнити
пожежу пожежну частину за телефоном 101 і дати
сигнал для місцевої добровільної
пожежної дружини.
Евакуація
студентів і
співробітників
із будинку, що
Евакуацію студентів і співробітників
2 загорівся, заповнити
потрібно …завершити речення
порядок
евакуації при
різних
варіантах.
Перевірка
Перевірити евакуйованих … завершити
3 кількості заповнити
речення
евакуйованих
Пункти
Направити всіх студентів та
4 розміщення заповнити
співробітників … завершити речення
евакуйованих
Гасіння виниклої
Гасіння пожежі організовується і
пожежі (загоряння)
проводиться відразу … завершити
обслуговуючим
5 речення Для гасіння заповнити
персоналом до
пожежі використовуються … завершити
прибуття пожежної
речення
частини
Участь у
гасінні пожежі Для зустрічі викликаної пожежної
6 по прибутті частини або дружини необхідно заповнити
пожежної … завершити речення
команди

З планом евакуації і розподіленням обов'язків ознайомлені:

1. Іванчук К.С.______________________________________________________________
2.Панчук В.О._______________________________________________________________
3.Тодоров К.Р._______________________________________________________________
 4. Герасим'юк О.Я.___________________________________________________________

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1. Для чого розробляють план евакуації людей?
2. 3 яких частин складається план евакуації?
3. Хто входить до складу комісії зі складання плану евакуації?
4. У скількох примірниках складається план евакуації?
5. На кого покладається контроль за вивчення плану евакуації та навчання
персоналу?
6. Розповісти послідовність дій у випадку виникнення пожежі.
7. Скласти план евакуації 1-го поверху корпусу (згідно вибору) РДГУ.