КИБОРГ метод 2020 ДП Малеев, Венгер бакалавр.

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ХІМІЇ, ЕКОЛОГІЇ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ФАКУЛЬТЕТ ІНТЕГРОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до написання розділу «Охорона праці»
в дипломних роботах
для студентів 4 та 2 (за скороченим терміном навчання) курсів

підготовки першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
галузі знань, спеціальності для всіх галузей знань, всіх спеціальностей
факультету інформаційних технологій та дизайну
Херсон – 2020
2
Методичні рекомендації до написання розділу «Охорона праці» в дипломних

роботах підготовки фахівців на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти
для всіх спеціальностей
РОЗРОБНИКИ: Малєєв В.О., доцент, к.с.-г.н. доцент, Венгер О.О., доцент,

к.т.н., доцент, Міщенко О.В., доцент, к.т.н., доцент – Херсон, 2020 – с. 63.
РЕЦЕНЗЕНТ: Міщенко Г.В., зав. кафедри, д.т.н., професор
Затверджено на засіданні кафедри хімії, екології та БЖД

Протокол № 11 від 10 лютого 2020 р.
Завідувач кафедри хімії, екології та БЖД

д.т.н., професор Г.В. Міщенко
Відповідальний за випуск Міщенко Г.В., зав. кафедри, д.т.н., професор
Узгоджено з навчально-методичним відділом

Реєстраційний номер № __________________
3
ЗМІСТ
1. Загальні положення 4
2. Структура розділу «Охорона праці» 6
2.1 Характеристика робочого місця (місця проходження
практики) на підприємстві, в організації чи установі відповідно до 6
наказу МОЗ №248 від 08.04.2014р.
2.2 Організаційно-технічні заходи з охорони праці 9
Рекомендована література 11
Додаток А 18
Додаток Б 29
Додаток В 55
4
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стосовно до напрямів підготовки фахівців факультету кібернетики розділ

«Охорона праці» є доцільним та необхідним, виходячи з наступним міркувань:
- кожний фахівець у своїй роботі як правило використовує технічні
джерела небезпек, а саме персональний комп'ютер, принтер, сканер й тому
необхідно знати та дотримуватись вимог щодо безпечного користування даною
технікою;
- з метою запобігання нещасним випадкам та професійним
захворюванням, майбутній фахівець, працюючи на конкретному виробництві,
повинен дотримуватись положень нормативних актів з охорони праці та вимог
техніки безпеки;
- у випадку виникнення надзвичайних ситуацій працюючий повинен вміти
приймати професійні адекватні рішення та вживати заходи щодо забезпечення
власної безпеки, безпеки оточуючих людей та безперервної роботи об'єкту в
цілому;
- майбутній фахівець повинен чітко усвідомлювати ступінь
відповідальності за конкретні порушення законодавства та нормативних актів з
охорони праці, знати процедуру накладання матеріальних стягнень та
нарахування грошових виплат у разі їх порушень;
- для забезпечення особистої безпеки, кожний працюючий повинен дбати
про особисту безпеку на робочому місці, дотримуватись положень інструкцій з
охорони праці, вміти користуватись засобами індивідуального та колективного
захисту (у разі потреби).
Ігнорування небезпек, які існують згідно аксіоми про потенційну
небезпеку на кожному робочому місці у виробничих та офісних приміщеннях,
створює серйозну загрозу для здоров'я та життя людини.
Розділ «Охорона праці» є обов'язковою складовою частиною дипломної
роботи бакалавра (протокол №58 засідання науково-методичної ради ХНТУ від
6 листопада 2019 р.), який за своїм змістом повинен відповідати його темі.
Після одержання завдання на дипломну роботу на профілюючій кафедрі
студент повинен звернутися до консультанта кафедри хімії і екології (ауд.336)
для одержання індивідуального завдання та роз'яснення щодо виконання
зазначеного розділу. Питання по охороні праці (пункт 2.2 як індивідуальне
завдання) обираються студентами за узгодженням з консультантом розділу –
5
викладачем кафедри хімії і екології.

Консультації проводяться відповідно до затвердженого зав. кафедри
розкладу консультацій викладачів. Закріплення викладачів за спеціальностями
факультету кібернетики надається згідно навчального навантаження за
підписом зав. кафедри хімії і екології.
Розділ «Охорона праці» являє собою розрахунково-описову частину,
обсягом до 10 сторінок. Обсяг розділу повинен складати до 10% дипломної
роботи. В ньому студент розглядає питання охорони праці з позицій
розроблених та затверджених світових, європейських, українських норм у даній
галузі, з урахуванням тих особливостей, які обумовлені змістом дипломної
роботи. На початку розділу «Охорона праці» необхідно вказати зв'язок питань,
які будуть розглядатися, з темою всієї роботи.
Усі розробки з охороні праці запропоновані у дипломній роботі, повинні
відповідати діючим державним, галузевим стандартам у галузі охорони праці, а
також міждержавним нормативним актам, ратифікованим Україною.
Розділ «Охорона праці» складається з 2 підрозділів. В першому підрозділі
надається загальна характеристика робочого місця з обов’язковим розглядом
шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Питання другого підрозділу: це
– індивідуальне завдання, яке представляє собою більш детальну розробку
управлінських, організаційних, технічних, психофізіологічних рішень з охорони
праці.
Розділ «Охорона праці», виконаний відповідно до завдання, оформляється у
вигляді чернетки. Чернетка розділу надається для перевірки консультантові
кафедри хімії і екології. Зауваження, відзначені консультантом в тексті чернетки,
усуваються. Після усунення всіх зауважень і з дозволу консультанта виконаний
розділ оформляється окремим розділом пояснювальної записки відповідно до
вимог випускової кафедри. Перелік літератури з розділу «Охорона праці»
надається спочатку на перевірку окремо, а потім заноситься до загального списку
літератури бакалаврської роботи.
Після виконання і повного оформлення студентом даного розділу
консультант кафедри хімії і екології ставить свій підпис на бланку завдання
пояснювальної записки бакалаврської дипломної роботи. У доповіді виступу на
захисті дипломної роботи студент стисло інформує про зміст розділу «Охорона
праці».
6
2. СТРУКТУРА РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»
2.1 Характеристика робочого місця (місця проходження практики) на

підприємстві, в організації чи установі відповідно до наказу МОЗ №248 від
08.04.2014р.
В першому підрозділі, насамперед, треба вказати для умов якого

підприємства або установи, організації, а також, конкретно, для якого робочого
місця будуть розглядатися питання охорони праці.
Пояснити зв'язок питань з охорони праці з темою бакалаврської роботи.
Необхідно навести стислу характеристику приміщення, офісу, кабінету
тощо (повна юридична адреса установи, підприємства, фірми; сфера
діяльності; площа, об'єм, кількість робочих місць, наявність освітлення,
вентиляції, опалення, офісного обладнання тощо). Стисло описати
устаткування приміщення, де знаходиться робоче місце: наявність
обчислювальної, копіювальної техніки та іншого технічного обладнання.
У вигляді таблиці 2.1 навести перелік шкідливих та небезпечних
виробничих факторів, які супроводжують трудовий процес на даному
робочому місці з урахуванням вимог наказу МОЗ №248 від 08.04.2014р.
Вказати можливе джерело утворення цих факторів та заходи щодо їх
усунення.
Таблиця 2.1
Шкідливі та небезпечні фактори виробничого процесу
Назва небезпечного або Джерело Заходи щодо
№ з/п
шкідливого фактору утворення усунення небезпеки
Рекомендації щодо заповнення таблиці. Для того, щоб детальніше уявити,

що таке «шкідливий виробничий фактор», «небезпечний виробничий фактор»,
доцільно звернутися до вимог наказу МОЗ №248 від 08.04.2014р. та ДСТУ
2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять».
Визначитися зі шкідливими та небезпечними факторами на робочому місці,
можна, переглянувши літературні джерела, присвячені опису технологічного
процесу або безпосередньо питанням охорони праці розглянутого виду
виробництва. Можна порекомендувати також наступні джерела: [1;2,3,4,8,10]
7
Під час заповнення таблиці 2.1 слід звернути увагу на наявність механізмів
з частинами, які обертаються або рухаються; наявність статичної електрики;
запиленості, пожежонебезпечність приміщення, фактори виробничого процесу
тощо.
Крім того бажано також виміряти на робочому місці параметри
мікроклімату, а саме: температуру (t), відносну вологість (ω) та швидкість руху
(υ) повітря. Охарактеризувати робоче місце (постійне чи непостійне), визначити
енерговитрати організму, характер та категорію робіт, період року.
Зробіть відповідні висновки: чи відповідають фактичні значення виміряних
параметрів оптимальним та допустимим значенням параметрів мікроклімату
згідно з ДСН 3.3.6.042-99 для відповідного робочого місця, характеру і
категорії роботи та періоду року.
Широке використання в електронній промисловості електродвигунів,
нагрівальних приладів, електричних систем управління, працюючих в різних
умовах навколишнього середовища, потребують підвищеної уваги до
забезпечення електробезпеки, до розробки заходів та засобів, які б
забезпечували захист людини від впливу електричного струму [53].
Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де проектуються автоматизація та
механізація виробничих процесів, застосовуються промислові роботи, а також
у приміщеннях, де встановлюються електронно-обчислювальні машини і
персональні комп’ютери (далі - ЕОМ) відображені у НПАОП 0.007.15-2018
«Про затвердження Вимог щодо безпеки та захисту здоровя працівників під час
роботи з екранними пристроями». Наказ №207 від 14.02.2018р.
Необхідно визначити категорію приміщення щодо небезпеки ураження
людей електричним струмом та характеристику середовища в приміщенні
згідно нормативних документів.
Відповідно до ПУЕ, за ступенем небезпеки ураження людини електричним
струмом приміщення поділяються на наступні три категорії:
1. Приміщення без підвищеної небезпеки - це приміщення, де відсутні
умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку. Вони сухі, незапилені,
з нормальною температурою повітря й ізолюючою підлогою.
2. Приміщення з підвищеною небезпекою - це приміщення, що
характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним
струмом:
- підвищена вологість (відносна вологість повітря тривалий час перевищує
8
75%);
- висока температура повітря (350С);
- струмопровідний пил (технологічний, атмосферний пил, що потрапляє
в середину агрегатів, технологічного обладнання, осідає на проводах,
струмопровідних частинах і погіршує умови охолодження та ізоляції, але не
викликає небезпеки аварії);
- струмопровідна підлога (металева, залізобетонна);
- можливість одночасного дотику працюючого до з’єднаних з землею
металоконструкцій, обладнання з одного боку, та до металевих корпусів
електрообладнання – з іншого.
3. Приміщення особливо небезпечні – це приміщення, що
характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним
струмом:
- відносна вологість повітря постійно тримається близько 100% (стеля,
підлога, стіни покриті вологою)
- хімічно активне середовище ( у приміщеннях є агресивні пари, гази,
рідини,які діють на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини
електроустаткування)
- одночасно дві й більше умов підвищеної небезпеки.
Особливо небезпечними приміщеннями є більша частина виробничих
приміщень. До них дорівнюються території розміщення зовнішніх
електроустановок.
Описати заходи електробезпеки (захисне заземлення, захисне занулення,
захисне відключення, види ізоляції тощо) на конкретному місці роботи
(бажано фото) [4,5,53].
Провести порівняльний аналіз існуючого устаткування та запроектованого
у бакалаврській роботі; показати переваги останнього з точки зору техніки
безпеки, ергономіки, технічної естетики. Обґрунтувати доцільність системи
автоматизації обладнання (виробництва), що проектується с точки зору
охорони праці [10,11].
2.2 Організаційно-технічні заходи з охорони праці

9
Нижче наводяться види розробок стосовно організаційно-технічних питань

з охорони праці, одна з яких може бути рекомендована консультантом кафедри
екології та безпеки життєдіяльності як індивідуальне завдання по другому
підрозділу (обирається студентом самостійно і узгоджується з консультантом
кафедри):
1. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій.
2. Фінансування охорони праці.
3. Служба охорони праці підприємства, установи, організації, фірми.
4. Опис порядку атестації робочих місць на підприємстві, в організації чи
установі.
5. Опис порядку допуску до роботи на підприємстві, в організації чи
установі.
6. Порядок проведення інструктажів для працівників підприємства,
установи, організації, фірми.
7. Опис порядку організації медогляду на підприємстві, в організації чи
установі.
8. Стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи
на підприємстві, в організації чи установі.
9. Аналіз виробничого травматизму, професійних захворювань на
підприємстві, в організації чи установі.
10. Організація повітрообміну в приміщеннях на підприємстві, в організації
чи установі.
11. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на підприємстві, в організації чи
установі.
12. Організація робочого місця оператора ПЕОМ з урахуванням
ергономічних критеріїв.
13. Особливості режиму праці та відпочинку оператора ПЕОМ на
14. Застосування знаків безпеки, сигнальної розмітки та кольорів в
приміщеннях, кабінетах, аудиторіях, офісах, лабораторіях на
підприємствах, організаціях чи в установах.
15. Стимулювання охорони праці на підприємстві, в організації чи установі.
16. Аналіз основних причин втоми для конкретної посади майбутнього
фахівця на підприємстві, в організації чи установі.
10
17. Опис освітлення на підприємстві, в організації чи установі.

18. Джерела штучного освітлення, лампи і світильники що використовуються
на підприємстві, в організації чи установі.
19. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.
20. Зазначте методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого
випромінювання у виробничих умовах.
21. Надання першої (долікарської) медичної допомоги.
22. Опишіть існуючи засоби захисту від дії електричного струму на
23. Дії персоналу при виникненні пожежі (із зазначенням діючих інструкцій,
положень, ін. нормативних документів) на підприємстві, в організації чи
установі.
24. Опишіть пожежну сигналізацію на підприємстві, в організації чи
установі.
25. Засоби пожежогасіння на підприємстві, в організації чи установі.
26. Особливості організації охорони праці жінок на підприємстві, в
організації чи установі.
27. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення
законодавства про охорону праці.
11
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна література до підрозділів 2.1-2.3
1. Оснои охорони прці / М.С. Одарченко, А.М. Одарченко, В.І. Степанов,

Я.М. Черненко. – Х.: ь-Издат, 2017. – 334 с.
2. Основи охорони праці. Модуль 1: Правові та організаційні питання
охорони праці, основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії : навч.-
метод. посібник / Е. Н. Абільтарова, М. С. Корець, С. М. Яшанов. – К. : НПУ ім.
М. П. Драгоманова, 2010. – 409 с.
3. Голінько В.І. Г 60 Основи охорони праці: підручник / В.І. Голінько; М-
во освіти і науки України; Нац. гірн. ун-т. – 2-ге вид. – Д.: НГУ, 2014. – 271 с
4. Бедрій Я. І., Дещинський Ю. Л., Мурін О. С. Основи охорони праці:
Навчальний посібник / за ред. Я. І. Бедрія. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. –
240 с.
5. Выбор и обоснование методов и средств защиты работающих и
окружающей среды от опасных и вредных производственных факторов.
Имитационные упражнения и задачи по курсу «Охрана труда и окружающей
среды». Учебное пособие./ Н. П. Вершинина, Я. С. Заир-Бек, В. В. Рощупкин. –
К: УМК ВО, 1992. – 183с.
6. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони
праці: Підручник/ за ред. М. П. Гандзюка – К.: Каравела, 2006. – 392 с.
7. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша,
2002. – 320 с.
8. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони
праці. Підручник. – Львів: Афіша, 2000. – 350.
9. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Сторожук В. М. Практикум з охорони
праці. Навч. Посібник/ за ред. В. Ц. Житецького. – Львів: Афіша, 2000. – 352 с.
10. Купчик М. П., Гандзюк М. П., Степанець І. Ф. Основи охорони праці. –
К.: Основа, 2000. – 416.
11. Охорона праці: навч. Посібник/ За ред. В. Кучерявського. – Львів:
Оріяна Нова, 2007. – 368 с.
12. Охрана труда. Инженерные решения практических задач (уч. пособие )
Іванов В.Г., Солдатов А.В., Клименко В.Н. и др. - X.: УИПА, 2005. - 284 с.
13. Москальова ВМ. Основи охорони праці: Підручник. - К.: ВД
12
«Професіонал». 2005. -672с.

14. Навакатікян О.О., Кальниш В.В., Стрюков С.М. Охорона праці
користувачів комп'ютерних відео дисплейних терміналів., 1997.
15. Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В.
Березуцького. - X.: Факт, 2005. - 480с.
16. Ткачук К. Н., Халімовський М. О., Зацарний В. В. та ін. Основи
охорони праці: Підручник. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К.: Основа, 2006. –
444с.
Законодавчі та нормативно-правові акти
14. Конституція України. Основний закон. – К., 1996.

15. Закон України «Про охорону праці». - http://www.nau.ua
16. Кодекс законів про працю України. -http://www.nau.ua
17. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності». -http://www.nau.ua
18. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у
сфері господарської діяльності». -http://www.nau.ua
19. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської
діяльності». - http://www.nau.ua
20. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон
України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.
21. Про охорону здоров'я: Закон України. – К., 1992.
22. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя
населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №27.
23. Закон України “ Про державний матеріальний резерв” від 24.01.97 №
51/97-ВР (Із зм. І доп., внесеними Законами України від 18.11.97 № 642/97-ВР,
від 16.07.99 №988-XIV,від 11.05.00 №1709-III, від 16.02.98 №174).
24. Закон України “ Про правовий режим воєнного стану”. – К.Урядовий
кур’єр, редакція від 26.05.2018р.
25. Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб”. – К.
06.04.2000. №1645-III.
26. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”. –
К.13.07.2000.-№1908- III.
13
27. Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”. – К.18.01.2001.-

№2245- III.
28. Закон України «Про охорону атмосферного повітря». – К.: Відомості
Верховної Ради України, 1992. – № 50.– Ст. 678.
29. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
– К.: Відомості Верховної Ради України, 1991. – № 41. – Ст. 546.
30. Закон України «Про правовий режим території, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». – К.:
Відомості Верховної Ради України, 1991. – № 16. – Ст. 198; 1992., № 13. – Ст.
177.
31. Закон України «Про тваринний світ». – К.: Відомості Верховної Ради
України, 2002, № 14, ст.97.
32. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану”. –
К.Урядовий кур’єр, 14.06.2000.-№107.
33. Постанова КМ України “Про Державну комісію з питань техногенно-
екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій” від 26 січня 2015 р. № 18
34. Постанова КМ України “ Положення про організацію оповіщення про
загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері
цивільного захисту ” від 27 вересня 2017 р. № 733.
35. Указ Президента України “ Про систему реагування на надзвичайні
ситуації на водних об’єктах” від 15.06.01 №436/2001.
36. Постанова Кабінету Міністрів України від від 17 квітня 2019 р. № 337
«Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних
захворювань та аварій на виробництві». - http://www.nau.ua
37. ДСТУ 3891:2013 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та
визначення основних понять. Наказ Мінекономрозвитку від 14.10.2013 р. №
1231
38. ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.
-http://document.ua/ohorona-praci.-termini-ta-viznachennja-osnovnih-ponjat-
nor9018.html
39. ДБН В.2.2-9:2018 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди.
Основні положення.
40. ДСТУ 8773:2018 Склад та зміст розділу інженерно-технічних заходів
цивільного захисту в складі проектної документації на будівництво об`єктів, від
01 липня 2019.
14
41. ДНАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони

праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 р. № 9. -http://www.nau.ua
42. ДСанПіН 3.3.6.096-2002 Державні санітарні норми і правила при роботі
з джерелами електромагнітних полів-http://www.dnop.kiev.ua
43. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих
приміщень.- http://www.dnop.kiev.ua
44. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку-http://www.dnop.kiev.ua
45. ДБН В.2.5-28-2018 «Природне і штучне освітлення». http: //www. dnop.
kiev.ua
46. Державні санітарні норми та правила "Гігієнічна класифікація праці за
показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища,
важкості та напруженості трудового процесу". Наказ Міністерства охорони
здоров’я України від 08.04.2014 №248.- http://www.nau.ua
47. ДСТУ 7239:2011 Національний стандарт України. Система стандартів
безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та
класифікація.
48. Наказ МОЗ N 246 від 21.05.2007 Про Порядок проведення медичних
оглядів працівників певних категорій. - https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/z0846-07.
49. ДНАОП 0.05-8.04-92. Про порядок проведення атестації робочих місць
за умовами праці.- http://www.dnop.kiev.ua
50. ДСТУ Б В.2.5-82:2016. Електробезпека в будівлях і спорудах. Вимоги
до захисних заходів від ураження електричним струмом від 01.04.2017.
51. НПАОП 40.1-1.32-01 (ДНАОП 0.00-1.32-01) Правила устройства
электроустановок. Электрооборудование специальных установок (укр) від
21.06.2001.
52. Кодекс цивільного захисту України. Кодекс від 02.10.2012 № 5403-VI.
53. Міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.003-74 (1999) ССБТ «Опасные и
вредные производственные факторы. Классификация». -http://www.nau.ua
54. Міждержавний стандарт ДСТУ ГОСТ 12.0.230:2008 Система
стандартов безопасности труда. Системы управления охраной труда. Общие
требования (ГОСТ 12.0.230-2007, IDT) від 01.10.2008.
55. НПАОП 0.00-4.03-04 «Положення про державний реєстр нормативно-
15
правових актів з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від

28.04.2017. № 151.- http://www.nau.ua
56. НПАОП 0.00-4.09-07 «Типове положення про комісію з питань
охорони праці підприємства». Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. №
55. -http://www.nau.ua
57. НПАОП 0.00-4.11-07 «Типове положення про діяльність
уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці».Наказ
Держгірпром нагляду від 21.03.2007 р. №56. -http://www.nau.ua
58. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення
навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Наказ № 15 від
26.01.2005р. Держнаглядохоронпраці зі змінами станом на 30.01.2017.
-http://www.nau.ua.
59. НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці».
Наказ Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. № 255.- http://www.nau.ua
60. НПАОП 0.00-2.23-04 «Перелік заходів та засобів з охорони праці,
витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат».
Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994.
-http://www.dnop.kiev.ua
61. НПАОП 0.00-4.12-2005 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою».
Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. №15.- http://www.dnop.kiev.ua
62. НПАОП 45.2-7.02-12 Система стандартов безопасности труда Охрана
труда и промышленная безопасность в строительстве (ДБН А.3.2-2-2009).
63. Наказ МВС України № 25 від 15.01.2018 Правила експлуатації та
типові норми належності вогнегасників.
64. ДБН В.2.5-56:2014 Системы противопожарной защиты, від 01.07.2015.
65. НАПБ А.01001-2014. Правила пожежної безпеки в Україні.
66. ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека обєктів будівництва. Загальні
вимоги.
67. НАПБ Б.01.005-2017 Правила пожарной безопасности на рынках
Украины.
68. НПАОП 0.007.15-2018 «Про затвердження Вимог щодо безпеки та
захисту здоровя працівників під час роботи з екранними пристроями». Наказ
№207 від 14.02.2018р.
69. ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Определение категорий помещений, зданий и
наружных установок по взрывопожарной и пожарной опасности.
16
70. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких

підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам. Постанова
Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559.-
http://www.dnop.kiev.ua
71. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи
управління охороною праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду
7.02.2008 р. -http://www.dnop.kiev.ua
72. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ
поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. –125с.
73. Збірник нормативно-правових актів з питань надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру.Вип.3.Під заг.ред. В.В.Дурдинця- Київ:
Агенство “Чорнобильінтерінформ”, 2001. – 532с.
Додаткова література
74. Основи охорони праці: Підручник / За ред. К.Н. Ткачука і М .О.
Халімовського - К.: Основа, 2003. – 472 с.
75. Бегун В.В., Бегун С.В., Широков С.В. Казачков И.В., Литвинов В.В.,
Письменный Е.Н. Культура безопасности на ядерных объектах Украины.
Учебн. пособие. – К. НТУУ КПИ, 2009. – 363с.
76. Глотов “Безопасность жизнедеятельности человека на морских судах“.,
2000. – 320с.
77. Глухова Г.Г., Глухов Г.М., Кириллов О.М. РГР з Цивільного захисту
Херсон ХНТУ, 2011. – 37с
78. Довідник з цивільної оборони / Г.Г. Міговіч, ЗАТ "Українська
технологічна група". К. – 1998. – 526с.
79. Малєєв В.О., Міщенко О.В., Безпальченко В.М. Безпека
життєдіяльності. Херсон : Вишемирський В.С., 2017. – 216 с.
17
При написанні розділу також рекомендуємо скористатися

Інтернет- ресурсами:
1. dnop.com.ua - Всеукраїнський портал з питань охорони праці

2. http://dsp.gov.ua/ - Державна служба України з питань праці
3. http://www.nau.ua - Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні
акти України (НАУ)».
4. http://www.social.org.ua/ - Офіційний сайт Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
5. http://opcb.kpi.ua/?page_id=43 – Нормативно-правова база з охорони праці.
6. https://rada.gov.ua/ - Офіційний портал Верховної ради України.
7. http://www.rainbow.gov.ua/ - Рада національної безпеки і оборони України.
8. https://ukraineun.org/ - Постійне представництво України при ООН
9. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 - Кодекс законів України про
працю від 25.09.2019р.
10. https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/442-92-%D0%BF - Про Порядок
проведення атестації робочих місць за умовами праці (Редакція від
28.10.2016р.)
18
ДОДАТОК А
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
N 42 від 01.12.99
м.Київ
Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
ДСН 3.3.6.042-99
Терміни та визначення
1. Виробниче приміщення - замкнутий простір в спеціально призначених будинках та
спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом частини робочого дня)
здійснюється трудова діяльність людей.
2. Робоча зона - простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного
(тимчасового) перебування працівників.
3. Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працюючого в процесі
трудової діяльності.
4. Постійне робоче місце - місце, на якому працюючий знаходиться понад 50% робочого
часу або більше 2-х годин безперервно. Якщо при цьому робота здійснюється в різних
пунктах робочої зони, то вся ця зона вважається постійним робочим місцем.
5. Непостійне робоче місце - місце, на якому працюючий знаходиться менше 50%
робочого часу або менше 2-х годин безперервно.
6. Мікроклімат виробничих приміщень - умови внутрішнього середовища цих
приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції,
кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються
поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури
оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення.
7. Оптимальні мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, які при
тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального
теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують
відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.
8. Допустимі мікрокліматичні умови - поєднання параметрів мікроклімату, які при
тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану
організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням
механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень
або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття,
погіршення самопочуття та зниження працездатності.
9. Теплий період року - період року, який характеризується середньодобовою
температурою зовнішнього середовища вище +10 град.C.
10. Холодний період року - період року, який характеризується середньодобовою
температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10 град.C і нижче.
19
11. Середньодобова температура зовнішнього повітря - середня величина температури

зовнішнього повітря, виміряна у певні години доби через однакові інтервали часу. Вона
приймається за даними метеорологічної служби.
12. Категорія робіт - розмежування робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат
організму.
13. Легкі фізичні роботи (категорія І) охоплюють види діяльності, при яких витрата
енергії дорівнює 105-140 Вт (90-120 ккал/год.) - категорія Іа та 141-175 Вт (121-150 ккал/год.)
- категорія Іб. До категорії Іа належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують
фізичного напруження. До категорії Іб належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або
пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.
14. Фізичні роботи середньої важкості (категорія ІІ) охоплюють види діяльності, при яких
витрата енергії дорівнює 176-232 Вт (151-200 ккал/год.) - категорія ІІа та 233 - 290 Вт (201-
250 ккал/год.) - категорія ІІб. До категорії ІІа належать роботи, пов'язані з ходінням,
переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і
потребують певного фізичного напруження. До категорії ІІб належать роботи, що
виконуються стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та
супроводжуються помірним фізичним напруженням.
15. Важкі фізичні роботи (категорія ІІІ) охоплюють види діяльності, при яких виграти
енергії становлять 291-349 Вт (251-300 ккал/год.). До категорії ІІІ належать роботи, пов'язані
з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, які потребують
великих фізичних зусиль.
Загальні положення
Санітарні норми поширюються на умови мікроклімату в межах робочої зони виробничих
приміщень підприємств, закладів, установ тощо, незалежно від їх форми власності та
підпорядкування.
Цей документ регламентує нормативні величини оптимальних та допустимих показників
мікроклімату та встановлює вимоги до методів вимірювання мікрокліматичних параметрів та
їх оцінки.
Норми не поширюються на мікроклімат підземних та гірничих виробок, пересувних
транспортних засобів, тваринницьких та птахівницьких ферм, приміщень для зберігання
сільськогосподарської продукції, холодильників, складів і т. ін., а також приміщень, в яких
параметри мікроклімату встановлюються відповідно до технологічних вимог.
1. Вимоги до параметрів мікроклімату
Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками:
- температура повітря,
- відносна вологість повітря,
- швидкість руху повітря,
- інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення,
- температура поверхні. За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичної
умови поділяють на оптимальні та допустимі.
Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі
мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи та періоду року. При
одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників
мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи
працівників.
20
Величини показників мікроклімату у робочій зоні наведені в табл. 1 та 2, а пояснення до

них - в п. 1.1 і 1.2.
1.1. Оптимальні умови мікроклімату
1.1.1. Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць
(табл. 1).
1.1.2. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та по горизонталі, а також
протягом робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної
температури для даної категорії робіт, вказаної в табл. 1.
1.1.3. Температура внутрішніх поверхонь робочої зони (стіни, підлога, стеля),
технологічного обладнання (екрани і т. ін.), зовнішніх поверхонь технологічного
устаткування, огороджуючих конструкцій не повинна виходити більш ніж на 2 град.C за
межі оптимальних величин температури повітря для даної категорії робіт, вказаних в табл. 1.
1.1.4. При виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово-емоційним
напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в залах
обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови
мікроклімату (температура повітря 22-24 град.C, відносна вологість 60-40%, швидкість руху
повітря не більш 0,1 м/сек.).
Таблиця 1
Оптимальні величини температури, відносної вологості
та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих
приміщень
------------------------------------------------------------------
| Період | Категорія | Температура | Відносна | Швидкість |
| року | робіт | повітря | вологість | руху, |
| | | | | м/сек. |
|----------+-------------+-------------+------------+------------|
| Холодний | Легка Іа | 22 - 24 | 60 - 40 | 0,1 |
| період |-------------+-------------+------------+------------|
| року | Легка Іб | 21 - 23 | 60 - 40 | 0,1 |
| |-------------+-------------+------------+------------|
| | Середньої | 19 - 21 | 60 - 40 | 0,2 |
| | важкості | | | |
| | ІІа | | | |
| |-------------+-------------+------------+------------|
| | Середньої | 17 - 19 | 60 - 40 | 0,2 |
| | ІІб | | | |
| |-------------+-------------+------------+------------|
| | Важка ІІІ | 16 - 18 | 60 - 40 | 0,3 |
|----------+-------------+-------------+------------+------------|
| Теплий | Легка Іа | 23 - 25 | 60 - 40 | 0,1 |
| період |-------------+-------------+------------+------------|
| року | Легка Іб | 22 - 24 | 60 - 40 | 0,2 |
| |-------------+-------------+------------+------------|
| | Середньої | 21 - 23 | 60 - 40 | 0,3 |
| | ІІа | | | |
| |-------------+-------------+------------+------------|
| | Середньої | 20 - 22 | 60 - 40 | 0,3 |
| | ІІб | | | |
| |-------------+-------------+------------+------------|
| | Важка ІІІ | 18 - 20 | 60 - 40 | 0,4 |
------------------------------------------------------------------
1.2. Допустимі умови мікроклімату
21
1.2.1. Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на

робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними
вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою
недоцільністю.
1.2.2. Величини показників, які характеризують допустимі мікрокліматичні умови,
встановлюються для постійних і непостійних робочих місць, які наведені в табл. 2.
1.2.3. Перепад температури повітря по висоті робочої зони при забезпеченні допустимих
умов мікроклімату не повинен бути більше 3 град.C для всіх категорій робіт, а по
горизонталі робочої зони та протягом робочої зміни - виходити за межі допустимих
температур для даної категорії роботи, вказаних в табл. 2.
Таблиця 2
Допустимі величини температури, відносної вологості
та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих
приміщень
----------------------------------------------------------------------------
|Пе- |Категорія| Температура, град.C | Відносна | Швидкість |
|ріод| робіт |----------------------------------| воло- | руху |
|року| |Верхня межа | Нижня межа |гість (%) на| (м/сек.) на|
| | |------------+---------------------| робочих | робочих |
| | |На | На | На | На | місцях - | місцях - |
| | |пос- |непос-| постій- | непості- | постійних і| постійних і|
| | |тійн.|тійних| них | йних |непостійних |непостійних |
| | |робо-|робо | робочих | робочих | | |
| | |чих |чих | місцях | місцях | | |
| | |місц.|місцях| | | | |
|----+---------+-----+------+---------+-----------+------------+------------|
|Хо- |Легка Іа | 25| 26 | 21 | 18 | 75 | не більше |
|лод-| | | | | | | 0,1 |
|ний |---------+-----+------+---------+-----------+------------+------------|
|пе- |Легка Іб | 24| 25 | 20 | 17 | 75 | не більше |
|ріод| | | | | | | 0,2 |
|року|---------+-----+------+---------+-----------+------------+------------|
| |Середньої| 23| 24 | 17 | 15 | 75 | не більше |
| | важкості| | | | | | 0,3 |
| | ІІа | | | | | | |
| |---------+-----+------+---------+-----------+------------+------------|
| |Середньої| 21| 23 | 15 | 13 | 75 | не більше |
| | важкості| | | | | | 0,4 |
| | ІІб | | | | | | |
| |---------+-----+------+---------+-----------+------------+------------|
| | Важка | 19| 20 | 13 | 12 | 75 | не більше |
| | ІІІ | | | | | | 0,5 |
|----+---------+-----+------+---------+-----------+------------+------------|
|Теп-|Легка Іа | 28| 30 | 22 | 20 |55 - при 28 | 0,2 - 0,1 |
|лий | | | | | | град.C | |
|пе- |---------+-----+------+---------+-----------+------------+------------|
|ріод|Легка Іб | 28| 30 | 21 | 19 |60 - при 27 | 0,3 - 0,1 |
|року| | | | | | град.C | |
| |---------+-----+------+---------+-----------+------------+------------|
| |Середньої| 27| 29 | 18 | 17 |65 - при 26 | 0,4 - 0,2 |
| | важкості| | | | | град.C | |
| | ІІа | | | | | | |
| |---------+-----+------+---------+-----------+------------+------------|
| |Середньої| 27| 29 | 15 | 15 |70 - при 25 | 0,5 - 0,2 |
| | важкості| | | | | град.C | |
| | ІІб | | | | | | |
| |---------+-----+------+---------+-----------+------------+------------|
| | Важка | 26| 28 | 15 | 13 |75 - при 24 | 0,6 - 0,5 |
| | ІІІ | | | | |гр.C і нижче| |
-----------------------------------------------------------------------------
22
1.2.4. Температура внутрішніх поверхонь приміщень (стіни, підлога, стеля), а також

температура зовнішніх поверхонь технологічного устаткування або його захисних обладнань
(екранів і т. ін.) не повинна виходити за межі допустимих величин температури повітря для
даної категорії робіт, вказаних в табл. 2.
1.2.5. Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь
технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція від засклених огороджень
не повинна перевищувати 35,0 Вт/м 2 - при опроміненні 50% та більше поверхні тіла, 70
Вт/м 2 - при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50%, та 100 Вт/м 2 - при опроміненні
не більше 25% поверхні тіла працюючого.
При наявності джерел з інтенсивністю 35,0 Вт/м 2 і більше температура повітря на
постійних робочих місцях не повинна перевищувати верхніх меж оптимальних значень для
теплого періоду року, на непостійних - верхніх меж допустимих значень для постійних
робочих місць.
1.2.6. При наявності відкритих джерел випромінювання (нагрітий метал, скло, відкрите
полум'я) допускається інтенсивність опромінення до 140,0 Вт/м 2. Величина опромінюваної
площі не повинна перевищувати 25 % поверхні тіла працюючого при обов'язковому
використанні індивідуальних засобів захисту (спецодяг, окуляри, щитки).
1.2.7. У виробничих приміщеннях, які розташовані в районах з середньою максимальною
температурою найбільш жаркого місяця вище 25 град.C згідно з БНіП "Будівельна
кліматологія" допускаються відхилення від величин показників мікроклімату, вказаних в
табл. 2, для даної категорії робіт, але не більше ніж на 3 град.C. При цьому швидкість руху
повітря повинна бути збільшена на 1,1 м/сек., а відносна вологість повітря знижена на 5 %
при підвищенні температури на кожний градус вище верхньої межі допустимих температур
повітря, вказаних в табл. 2.
1.2.8. У виробничих приміщеннях, в яких не можна встановити допустимі величини
мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічну недосяжність або
економічно обгрунтовану недоцільність передбачаються заходи щодо захисту від можливого
перегрівання та охолодження, що вказані в розд. 2.
2. Основні вимоги до засобів нормалізації мікроклімату
та теплозахисту
2.1. Нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов здійснюється за допомогою
комплексу заходів та способів, які включають: будівельно-планувальні, організаційно-
технологічні, санітарно-технічні та ін. заходи колективного захисту. Для профілактики
перегрівань та переохолоджень робітників використовуються засоби індивідуального
захисту, медико-біологічні тощо.
2.2. Формовані параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягнені, в
першу чергу, за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального
розміщення в них устаткування з тепло-, холодо- та вологовиділеннями. Для зменшення
термічних навантажень на працюючих передбачається максимальна механізація,
автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами і устаткуванням.
2.3. У приміщеннях із значними площами засклених поверхонь передбачаються заходи
щодо захисту від перегрівання при попаданні прямих сонячних променів в теплий період
року (орієнтація віконних прорізів схід захід, улаштування жалюзі та ін.), від радіаційного
охолодження - в зимовий (екранування робочих місць). При температурі внутрішніх
поверхонь огороджуючих конструкцій, засклення нижче або вище допустимих величин
робочі місця повинні бути віддалені від них на відстань не менше 1 м.
23
2.4. У виробничих приміщеннях з надлишком (явного) тепла використовують природну

вентиляцію (аерацію). Аераційні ліхтарі та шахти розташовують безпосередньо над
основними джерелами тепла на одній осі. У разі неможливості або неефективності аерації
встановлюють механічну загальнообмінну вентиляцію.
При наявності одиничних джерел тепловиділень оснащують обладнання місцевою
витяжною вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін.
2.5. У замкнених і невеликих за об'ємом приміщеннях (кабіни кранів, пости та пульти
керування, ізольовані бокси, кімнати відпочинку тощо) при виконанні операторських робіт
використовують системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням
температури та об'єму повітря, що подається.
2.6. При наявності джерел тепловипромінювання вживають комплекс заходів з
теплоізоляції устаткування та нагрітих поверхонь за допомогою теплозахисного обладнання.
В залежності від принципу дії теплозахисні засоби поділяються на:
- тепловідбивні - металеві листи (сталь, залізо, алюміній, цинк, поліровані або покриті
білою фарбою тощо) одинарні або подвійні; загартоване скло з плівковим покриттям;
металізовані тканини; склотканини; плівковий матеріал та ін.;
- тепловбираючі - сталеві або алюмінієві листи або коробки з теплоізоляцією з
азбестового картону, шамотної цегли, повсті, вермикулітових плит та ін. теплоізоляторами;
сталева сітка (одинарна або подвійна з загартованим силікатним склом); загартоване
силікатне органічне скло та ін.;
- тепловідвідні - екрани водоохолоджувальні (з металевого листа або сітки з водою, що
стікає), водяні завіси та ін.;
- комбіновані.
В залежності від особливостей технологічних процесів застосовують прозорі,
напівпрозорі екрани. Вибір теплозахисних засобів обумовлюється інтенсивністю та
спектральним складом випромінювання, а також умовами технологічного процесу.
Теплозахисні екрани повинні забезпечувати нормовані величини опромінення робочих;
бути зручними в експлуатації; не ускладнювати огляд, чищення та змазування агрегатів;
гарантувати безпечну роботу з ним; мати міцність, легкість виготовлення та монтажу; мати
достатньо тривалий термін експлуатації; у процесі експлуатації зберігати ефективні
теплозахисні якості.
2.7. При неможливості технічними засобами забезпечити допустимі гігієнічні нормативи
опромінення на робочих місцях використовуються засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) -
спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ для захисту голови, очей, обличчя, рук.
В залежності від призначення передбачаються такі ЗІЗ:
- для постійної роботи в гарячих цехах - спецодяг (костюм чоловічий повстяний), а при
ремонті гарячих печей та агрегатів - автономна система індивідуального охолодження в
комплексі з повстяним костюмом;
- при аварійних роботах - тепловідбиваючий комплект з металізованої тканини;
24
- для захисту ніг від теплового випромінення, іскор і бризок розплавленого металу,
контакту з нагрітими поверхнями - взуття шкіряне спеціальне для працюючих в гарячих
цехах;
- для захисту рук від опіків - вачеги, рукавиці суконні, брезентові, комбіновані з
надолонниками з шкіри та спилку;
- для захисту голови від теплових опромінень, іскор та бризок металу повстяний капелюх,
захисна каска з підшоломником, каски текстолітові або з полікарбонату;
- для захисту очей та обличчя - щиток теплозахисний сталевара, з приладнаними для
нього захисними окулярами із світлофільтрами, маски захисні з прозорим екраном, окуляри
захисні, козиркові з світлофільтрами.
Спецодяг повинен мати захисні властивості, які виключають можливість нагріву його
внутрішніх поверхонь на будь-якій ділянці до температури 313 К (40 град.C) у відповідності
з спеціальними ДСТами (ГОСТ 12.4.176-89, ГОСТ 12.4.016-87).
2.8. У виробничих приміщеннях, в яких на робочих місцях неможливо встановити
регламентовані інтенсивності теплового опромінення працюючих через технологічні вимоги,
технічну недосяжність або економічно обгрунтовану недоцільність, використовуються
обдування, душування, водоповітряне душування і т.ін.
При тепловому опроміненні від 140 до 350 Вт/кв. м необхідно збільшувати на постійних
робочих місцях швидкість руху повітря на 0,2 м/с більше за нормовані величини; при
тепловому опроміненні, що перевищує 350 Вт/кв. м, доцільно застосовувати повітряне
душування робочих місць (табл. 3) (ДНАОП 0.03-1.23-82).
Таблиця 3
Температура та швидкість руху повітря при повітряному
душуванні
-----------------------------------------------------------------------------
|Кате-|Температура|Швидкість|Температура повітря в струмені, що душує (гр C)|
|горія| повітря в | руху |при інтенсивності інфрачервоного опромінення, |
|робіт| робочій | повіт- | Вт/кв. м |
| | зоні, | ря, |-----------------------------------------------|
| | град.C | м/сек. | 350 | 700 | 1400 | 2100 | 2800 |
|-----+-----------+---------+--------+---------+---------+---------+--------|
|Легка| до 28 | 1 | 28 | 24 | 21 | 16 | - |
|Іа,Іб| |---------+--------+---------+---------+---------+--------|
| | | 2 | - | 28 | 26 | 24 | 20 |
| | |---------+--------+---------+---------+---------+--------|
| | | 3 | - | - | 28 | 26 | 24 |
| | |---------+--------+---------+---------+---------+--------|
| | | 3,5 | - | - | 21 | 27 | 25 |
|-----+-----------+---------+--------+---------+---------+---------+--------|
|Сере-| до 27 | 1 | 27 | 22 | - | - | - |
|дньої| |---------+--------+---------+---------+---------+--------|
|важ- | | 2 | 28 | 24 | 21 | 16 | - |
|кості| |---------+--------+---------+---------+---------+--------|
|ІІа, | | 3 | - | 27 | 24 | 21 | 18 |
|ІІб | |---------+--------+---------+---------+---------+--------|
| | | 3,5 | - | 28 | 25 | 22 | 19 |
|-----+-----------+---------+--------+---------+---------+---------+--------|
|Важка| до 26 | 2 | 25 | 19 | 16 | - | - |
| | |---------+--------+---------+---------+---------+--------|
| | | 3 | 26 | 22 | 20 | 18 | 17 |
| | |---------+--------+---------+---------+---------+--------|
| | | 3,5 | - | 23 | 22 | 20 | 19 |
-----------------------------------------------------------------------------
25
2.9 Для профілактики перегрівання працюючих в умовах нагріваючого мікроклімату

організовують раціональний режим праці та відпочинку.
При мікрокліматичних умовах, що перевищують допустимі параметри,
внутрішньозмінний режим праці та відпочинку організовують за рахунок тривалості
робочого часу:
- при температурі повітря, що перевищує допустимий рівень, тривалість регламентованих
перерв становить не менше 10 % робочого часу на кожні 2 град.C перевищення;
- при поєднанні температури повітря, що перевищує допустимий рівень, з відносною
вологістю, яка перевищує 75 %, тривалість регламентованих перерв рекомендується
встановлювати не менше 20 % робочого часу;
- при інтенсивності теплового опромінення понад 350 Вт/м 2 та опроміненні понад 25 %
поверхні тіла тривалість безперервної роботи і регламентованих перерв встановлюється у
відповідності з даними, наведеними в табл. 4 (ДНАОП 0.03-1.23-82).
Таблиця 4
Допустима тривалість безперервного інфрачервоного
опромінення та регламентованих перерв протягом години
----------------------------------------------------------------
|Інтенсивність ІЧ | Тривалість |Тривалість | Сумарне |
| опромінювання, | безперервних | перерв, | опромінювання |
| Вт/м2 | періодів | хв. |протягом зміни, |
| |опромінювання, | | % |
| | хв. | | |
|-----------------+---------------+-----------+----------------|
| 350,0 | 20,0 | 8,0 | до 50 |
|-----------------+---------------+-----------+----------------|
| 700,0 | 15,0 | 10,0 | до 45 |
|-----------------+---------------+-----------+----------------|
| 1050,0 | 12,0 | 12,0 | до 40 |
|-----------------+---------------+-----------+----------------|
| 1400,0 | 9,0 | 13,0 | до 30 |
|-----------------+---------------+-----------+----------------|
| 1750,0 | 7,0 | 14,0 | до 25 |
|-----------------+---------------+-----------+----------------|
| 2100,0 | 5,0 | 15,0 | до 15 |
|-----------------+---------------+-----------+----------------|
| 2450,0 | 3,5 | 12,0 | до 15 |
----------------------------------------------------------------
2.10. При проведенні ремонтних робіт всередині виробничого устаткування та агрегатів
(печах, ковшах, регенераторах і т. ін.) з температурою повітря від 28 до 40 град.C і
температурою огороджень до 45 град.C додержуються режиму праці та відпочинку
відповідно до величин, наведених у табл. 5 (ДНАОП 0.03-1.23-82).
2.11. При виконанні робіт в умовах відповідно до пунктів 2.8 - 2.10 має бути обладнано
приміщення в робочій зоні з оптимальним мікрокліматом (кімнати, кабіни, бокси з
кондиціонерами та обладнанням радіаційного охолодження) для відпочинку на час
регламентованих перерв, прийому їжі і т.ін. - з метою профілактики перегрівань.
2.12. Для профілактики порушень водно-сольового балансу тих, хто працює в умовах
нагріваючого мікроклімату, забезпечують компенсацію рідини, солей (натрій, калій, кальцій
та ін.), мікроелементів (магній, мідь, цинк, йод та ін.), розчинних в рідині вітамінів, які
виділяються з організму потом.
26
2.13. Повинні проводитись попередні (при прийомі на роботу) та періодичні медичні

огляди в процесі роботи відповідно з діючим наказом МОЗ України.
2.14. Для попередження можливого переохолодження працюючих в холодний період в
приміщеннях, де на робочих місцях мікрокліматичні умови нижче допустимих величин,
влаштовують повітряні або повітряно-теплові завіси біля воріт, технологічних та ін. отворів
у зовнішніх стінах, а також тамбури-шлюзи:
- виділяють спеціальні місця для обігріву, встановлюють засоби для швидкого та
ефективного обігрівання верхніх і нижніх кінцівок (локальний променево-контактний обігрів
і т. ін.);
- встановлюють внутрішньозмінний режим праці та відпочинку, що передбачає
можливість перерв для обігріву;
- забезпечують працюючих засобами індивідуального захисту (одяг, взуття, рукавиці)
відповідно до вимог ДСТУ (ГОСТ 12.4.084-80, ГОСТ 12.4.088-80).
Таблиця 5
Тривалість періодів праці та відпочинку при проведенні
ремонтних робіт виробничого устаткування при
температурі повітря вище 28 град.C
--------------------------------------------------------------------
| Температура | Тривалість одноразових | Співвідношення |
| повітря, | періодів (хвил.) | праці та |
| град.C |-------------------------------| відпочинку |
| | праця | відпочинок | |
|---------------+---------------+---------------+------------------|
| 28 | 36 | 24 | 1,5 |
|---------------+---------------+---------------+------------------|
| 30 | 34 | 25 | 1,33 |
|---------------+---------------+---------------+------------------|
| 32 | 32 | 26 | 1,20 |
|---------------+---------------+---------------+------------------|
| 34 | 30 | 27 | 1,10 |
|---------------+---------------+---------------+------------------|
| 36 | 28 | 28 | 1,00 |
|---------------+---------------+---------------+------------------|
| 38 | 26 | 29 | 0,90 |
|---------------+---------------+---------------+------------------|
| 40 | 24 | 30 | 0,80 |
--------------------------------------------------------------------
3. Загальні вимоги до методів вимірювання параметрів
мікроклімату та їх оцінки
3.1. Вимірювання параметрів мікроклімату проводяться на робочих місцях і в робочій
зоні на початку, в середині та в кінці робочої зміни. При коливаннях мікрокліматичних умов,
пов'язаних з технологічним процесом та іншими причинами, вимірювання проводяться з
урахуванням найбільших і найменших величин термічних навантажень протягом робочої
зміни.
3.2. Вимірювання здійснюються не менше 2-х разів на рік (теплий та холодний періоди
року) у порядку поточного санітарного нагляду, а також при прийманні до експлуатації
нового технологічного устаткування, внесенні технічних змін в конструкцію діючого
устаткування, організації нових робочих місць тощо.
При проведенні вимірювання в холодний період року температура зовнішнього повітря
не повинна бути вищою за середню розрахункову температуру, в теплий період - не нижчою
27
за середню розрахункову температуру, що приймається для опалення та кондиціонування за

оптимальними та допустимими параметрами.
3.3. Вимірювання параметрів мікроклімату на робочих місцях проводяться на висоті 0,5 -
1,0 м від підлоги - при роботі сидячи, 1,5 м від підлоги при роботі стоячи.
3.4. У приміщеннях з більшою щільністю робочих місць при відсутності джерел
локального тепловиділення, охолодження та вологовиділення вимірювання проводяться в
зонах, рівномірно розподілених по всьому приміщенні. При цьому в приміщеннях, які мають
площу до 100 м 2, повинно бути не менше 4-х зон, що оцінюються, а площею до 400 м 2 - не
менше 8-ми. У приміщеннях з площею понад 400 м 2 - кількість визначається відстанню між
ними, яка не повинна перевищувати 10 м.
3.5. При наявності кількох джерел інфрачервоного випромінювання або джерел великої
площі вимірювання інфрачервоного випромінювання на робочому місці проводиться у
напрямку максимуму потоку від джерела. Вимірювання здійснюється через кожні 30 - 40
град.C навколо робочого місця для визначення максимального опромінення. При цьому
приймач приладу розташовують перпендикулярно падаючому потоку енергії.
3.6. Температура та відносна вологість повітря вимірюються приладами, заснованими на
психрометричних принципах. Можливе використання тижневих і добових термографів і
гігрографів.
3.7. Швидкість руху повітря вимірюється анемометрами ротаційної дії. Малі величини
швидкості руху повітря (менше 0,3 м/сек.), особливо при наявності різноспрямованих
потоків, вимірюються електроанемометрами, циліндричними або кульовими
кататермометрами.
3.8. Температура поверхонь огороджуючих конструкцій (стін, стелі, підлоги) або
обладнань (екранів і т. ін.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткування вимірюються
приладами, що діють за принципом термоелектричного ефекту.
3.9. Інтенсивність теплового опромінення вимірюється приладами з чутливістю в
інфрачервоному діапазоні, що діють за принципами термо-, фотоелектричного та інших
ефектів, або визначається розрахунковим методом за температурою джерела.
3.10. Діапазон вимірювання та допустима похибка приладів повинна відповідати вимогам
табл. 6.
Таблиця 6
Вимоги до вимірювальних приладів
------------------------------------------------------------------
| Вимірювані | Діапазон |Допустима| Рекомендовані |
| величини |вимірювань| похибка | прилади |
|----------------+----------+---------+--------------------------|
|1. Температура |-30 до + 5| +-0,1 |Аспіраційний психрометр із|
|повітря, град.C | | |ртутними термометрами |
|----------------+----------+---------+--------------------------|
|2. Відносна |15 до 100 | +-5,0 |Ті ж самі та записуючі |
|вологість | | |гігрографи |
|повітря, % | | | |
|----------------+----------+---------+--------------------------|
|3. Температура |-30 до 100| +-1,0 |Електротермометри, |
|поверхні, град.C| | |термопари і т. ін. |
|----------------+----------+---------+--------------------------|
|4. Швидкість |0,1-0,5 до| +-0,1 -|Анемометри ротаційної дії |
|руху повітря, |0,6 - 5,0 | +-0,2 | |
|м/сек. | | | |
|----------------+----------+---------+--------------------------|
|5. Інтенсивність| 10,0 - | +-10 % |Актинометри, термостовбці,|
|інфрачервоного | 20000,0 | |болометри, радіометри зі |
|опромінення | | |спектральною чутливістю в |
| | | |діапазоні 0,30 - 20,0 мкм |
------------------------------------------------------------------
28
3.11. Параметри оцінюються:

- як оптимальні, якщо середнє значення та результати не менше 2/3 вимірювань
знаходяться в межах оптимальних величин (табл. 1);
- як допустимі, якщо середнє значення та результати не менше 2/3 вимірювань
знаходяться в межах допустимих величин (табл. 2);
- як такі, що не відповідають Санітарним нормам, якщо середнє значення та результати
більше 2/3 вимірювань не відповідають положенням розділу 1.
Постановление №42 от 01.12.1999

"Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99"
Автор "Министерство охраны здоровья Украины"
Документ взят из Системы "Парус-Консультант"

29
ДОДАТОК Б
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
08.04.2014 м. Київ N 248
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
06 травня 2014 р. за N 472/25249
Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація
праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого
середовища, важкості та напруженості трудового процесу"
Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення", підпункту 7.1 підпункту 7 пункту 4 Положення про
Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого Указом Президента України
від 13 квітня 2011 року N 467, та підпункту 7 пункту 9 Протокольного рішення
засідання Кабінету Міністрів України щодо питання "Про стан забезпечення умов
праці, виробничого травматизму і професійних захворювань", схваленого на
засіданні Кабінету Міністрів України 22 серпня 2012 року (протокол N 64),
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Державні санітарні норми та правила "Гігієнічна класифікація праці за
важкості та напруженості трудового процесу", що додаються.
2. Вважати такою, що не застосовується на території України, "Гигиеническая
классификация труда (по показателям вредности и опасности факторов
производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса)", яка
затверджена заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 12
серпня 1986 року N 4137-86.
3. Управлінню громадського здоров'я (А. Григоренко) забезпечити подання цього
наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Р.
Салютіна.

Міністр О. Мусій
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Міністра
соціальної політики України Л. Дроздова
Президент Національної академії
медичних наук України А. М. Сердюк
Перший заступник Голови СПО Г. В. Осовий
Перший заступник Голови
Спільного представницького
органу сторони роботодавців
на національному рівні О. Мірошниченко
Директор Фонду соціального
страхування від нещасних
випадків на виробництві та
професійних захворювань України В. Акопян

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
08 квітня 2014 року N 248
30
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
06 травня 2014 р. за N 472/25249
Державні санітарні норми та правила
"Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів
виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу"
I. Загальні положення
1. Ці Державні санітарні норми та правила "Гігієнічна класифікація праці за
важкості та напруженості трудового процесу" (далі - Гігієнічна класифікація праці)
спрямовані на гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях працівників
та застосовуються на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності у
випадках, передбачених законодавством.
2. Ця Гігієнічна класифікація праці базується на принципі диференціації оцінок умов
праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого
середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на
здоров'я працівників.
3. Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за
умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення
часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).
4. Робота в небезпечних умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком
ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій.
Така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та за
умови регламентованих режимів робіт.
5. Результати досліджень (вимірювань) та гігієнічної оцінки умов праці, проведених з
використанням критеріїв цієї Гігієнічної класифікації праці, можуть бути використані:
закладами охорони здоров'я, які надають медичну допомогу працівникам, проводять
медичні огляди працівників, установлюють зв'язок захворювань з умовами праці;
спеціалізованими підрозділами психофізіологічної експертизи;
вищими медичними навчальними закладами III - IV рівнів акредитації та закладами
післядипломної освіти (кафедрами гігієни та курсами професійних захворювань);
роботодавцями для розробки заходів щодо покращення умов праці та профілактики
шкідливого впливу на організм працюючих;
працівниками (з метою отримання інформації про умови праці на їх робочих місцях як
при влаштуванні на роботу, так і в процесі трудової діяльності);
органами соціального та медичного страхування в тих випадках, коли тарифи
відрахувань залежать від ступеня шкідливості та небезпечності умов праці та
завданої шкоди здоров'ю.
6. Для окремих видів виробництв, робіт, професій, які мають окремо виражену
специфіку професійної діяльності (робота в підземних спорудах, підземних умовах,
вахтові режими праці тощо), за критеріями цієї Гігієнічної класифікації праці можуть
визначатись відповідні показники гігієнічної оцінки умов праці згідно з нормативно-
методичною документацією.
7. У цій Гігієнічній класифікації праці терміни вживаються у таких значеннях:
безпечні умови праці - стан умов праці, за якого вплив на працівників шкідливих та
небезпечних виробничих факторів усунуто або їх рівні не перевищують
граничнодопустимих значень;
виробничо обумовлені захворювання - захворювання різноманітної етіології
(переважно поліетіологічні), що мають тенденцію до зростання при збільшенні стажу
роботи в несприятливих умовах праці та перевищують таку в професійних групах, що
не контактують зі шкідливими факторами;
31
гігієнічний норматив - рівень шкідливих виробничих факторів, який при щоденній

(крім вихідних днів) 8-годинній роботі (але не більше 40 годин на тиждень протягом
усього робочого стажу) не повинен викликати захворювань або відхилень у стані
здоров'я. Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров'я
осіб з підвищеною чутливістю (зниженою резистентністю);
граничнодопустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі -
ГДКр.з.) - концентрація речовини, яка за умов регламентованої тривалості її
щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більше ніж 40 годин протягом тижня) не
повинна викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, які можуть бути
діагностовані сучасними методами досліджень протягом трудового стажу
працівників. ГДКр.з. встановлюються для речовин, що здатні чинити шкідливий вплив
на організм працівників при інгаляційному надходженні. Залежно від особливостей дії
на організм шкідливих речовин для них встановлюються такі ГДКр.з.: максимальна
разова та середньозмінна;
граничнодопустима максимальна разова концентрація шкідливої речовини у
повітрі робочої зони (далі - ГДКр.з.м.р.) - максимальне регламентоване значення
концентрації речовини у повітрі робочої зони для будь-якого 15-хвилинного (30-
хвилинного для аерозолів речовин переважно фіброгенної дії) відрізку часу робочої
зміни. Концентрація речовини, що дорівнює ГДКр.з.м.р., не повинна діяти
безперервно більше 15 хвилин та повторюватись на цьому рівні протягом робочої
зміни більше ніж 4 рази з інтервалами не менше 1 години;
граничнодопустима середньозмінна концентрація шкідливої речовини у повітрі
робочої зони (далі - ГДКр.з.сз.) - регламентоване значення концентрації шкідливої
речовини у повітрі робочої зони для відрізку часу, що дорівнює 75 % робочої зміни
(але не більше ніж 8 годин), за умов дотримання ГДКр.з.м.р. ГДКр.з.сз.
встановлюється для речовин, для яких характерні кумулятивні властивості (речовини
хроноконцентраційної дії);
експозиція - кількісна характеристика інтенсивності та тривалості дії шкідливого
фактора;
захист часом - зменшення впливу шкідливих факторів виробничого середовища і
трудового процесу на працівників шляхом обмеження часу їх дії: введення
внутрішньозмінних перерв, скорочення робочого дня, збільшення тривалості
щорічної відпустки;
небезпечний виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, що
може бути причиною гострого захворювання (отруєння), раптового різкого
погіршення здоров'я або смерті;
постійне робоче місце - місце, де працівник перебуває більше 50 % свого робочого
часу або більше 2 годин безперервно. Якщо при цьому робота виконується на різних
дільницях робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона;
постійний інфразвук - інфразвук, рівень звукового тиску якого змінюється не більше
ніж на 10 дБ на шкалі засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ);
постійний шум - шум, рівень звуку якого за робочу зміну змінюється у часі не більше
ніж на 5 дБА на шкалі ЗВТ;
працездатність - стан людини, за якого сукупність фізичних, розумових та емоційних
можливостей дає змогу працівнику виконувати роботу визначеного змісту, обсягу та
якості;
працеспроможність - стан людини, обумовлений можливістю фізіологічних і
психічних функцій організму, що характеризують його здатність виконувати конкретну
кількість роботи заданої якості за необхідний інтервал часу;
професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної
діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих
факторів виробничого середовища і трудового процесу;
32
професійний ризик - величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров'я

працівника з урахуванням тяжкості наслідків внаслідок несприятливого впливу
факторів виробничого середовища і трудового процесу. Гігієнічна оцінка
професійного ризику проводиться з урахуванням величини експозиції цих факторів,
показників стану здоров'я працівника та втрати ним працездатності;
робоче місце - місце постійного чи тимчасового перебування працюючих в процесі
трудової діяльності;
робочий день (зміна) - встановлена законодавством тривалість (у годинах) роботи
протягом доби;
умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які
впливають на здоров'я і працездатність людини під час виконання нею трудових
обов'язків;
шкідливий виробничий фактор - фактор середовища або трудового процесу,
вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість дії тощо) може
спричинити професійне або виробничо обумовлене захворювання, тимчасове або
стійке зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних
захворювань, призвести до порушення здоров'я як працівника, так і його нащадків;
шкідливі умови праці - стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше
факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий.
Шкідливими виробничими факторами є:
1) фізичні фактори:
мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне
випромінювання);
барометричний тиск;
неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання: електростатичні поля, постійні
магнітні поля, електричні та магнітні поля промислової частоти (50 Гц),
електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні
випромінювання оптичного діапазону, зокрема лазерне та ультрафіолетове;
іонізуючі випромінювання;
виробничий шум, ультразвук, інфразвук;
вібрація (локальна, загальна);
освітлення: природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня
освітленість, прямий і відбитий сліпучий відблиск тощо);
іонізація повітря;
2) хімічні фактори:
речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, які отримані
хімічним синтезом та/або для контролю яких використовуються методи хімічного
аналізу, аерозолі фіброгенної дії (пил);
3) біологічні фактори:
мікроорганізми - продуценти, живі клітини та спори мікроорганізмів, що містяться в
бактеріальних препаратах, патогенні мікроорганізми;
4) фактори трудового процесу:
важкість (тяжкість) праці - характеристика трудового процесу, що відображає
рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат,
серцево-судинну, дихальну та інші системи.
Важкість праці характеризується рівнем загальних енергозатрат організму або
фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і
переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, величиною
статичного навантаження, робочою позою, переміщенням у просторі.
Категорії робіт за важкістю: легка, середньої важкості, важка, дуже важка.
Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає
навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну
33
сферу працівника.
До показників, що характеризують напруженість праці, належать: інтелектуальні,
сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.
II. Гігієнічні критерії оцінки умов праці
1. Класи умов праці
1.1. Ця Гігієнічна класифікація праці розподіляє умови праці на 4 класи:
1 клас (оптимальні умови праці) - умови, за яких зберігається не лише здоров'я
працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня
працездатності.
Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату
та показників важкості трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно
приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого
середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.
2 клас (допустимі умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями
факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують
встановлених гігієнічних нормативів (а можливі зміни функціонального стану
організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку
наступної зміни) та не повинні чинити несприятливого впливу на стан здоров'я
працівників та їх нащадків в найближчому і віддаленому періодах.
3 клас (шкідливі умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями
шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні
чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.
3 клас (шкідливі умови праці) за рівнем перевищення гігієнічних нормативів та
вираженості можливих змін в організмі працівників поділяється на 4 ступеня:
1 ступінь (3.1) - умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих
факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають
функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні
відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту зі
шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я, у тому числі й
виникнення професійних захворювань;
факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі
функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо
обумовленої захворюваності та появи окремих випадків професійних захворювань,
що виникають після тривалої експозиції;
факторів виробничого середовища і трудового процесу, які, крім зростання хронічної
захворюваності (виробничо обумовленої та захворюваності з тимчасовою втратою
працездатності), призводять до розвитку професійних захворювань;
факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до
значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою
втратою працездатності, а також до розвитку тяжких форм професійних
захворювань;
4 клас (небезпечні умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями
шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких
протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик
виникнення гострих професійних уражень, у тому числі й важких форм.
1.2. Особливо шкідливі умови праці - стан умов праці та/або рівні виробничого
навантаження, які згідно з пунктом 1.1 цього розділу відносяться до 3 класу, 3, 4
ступенів шкідливості та 2, 3 ступенів важкості (напруженості).
1.3. Особливий характер праці - роботи, що виконуються з високим рівнем нервово-
34
емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і

геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я.
Потенційна або пряма загроза нанесення шкоди здоров'ю працівників за особливого
характеру праці не є регламентованим фактором виробничого середовища або
трудового процесу.
2. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії хімічного фактора
2.1. Клас умов праці встановлюється за максимальними разовими концентраціями
шкідливих речовин (а також за середньозмінними за наявності затвердженої
Міністерством охорони здоров'я України середньозмінної концентрації) відповідно до
додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Якщо клас умов праці за
максимальними та середньозмінними концентраціями не збігається, остаточною
вважається оцінка за більш високим ступенем (класом).
2.2. За одночасної наявності в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин
односпрямованої дії виходять з розрахунку суми відношень фактичних концентрацій
кожної з них до їх ГДК. Якщо сума не перевищує одиницю, то умови праці
відповідають допустимим. Якщо сума перевищує одиницю і речовини належать до
однієї групи за особливостями біологічної дії відповідно до додатка 1 до цієї
Гігієнічної класифікації праці, то умови праці визначаються за цією групою, як для
одного окремого фактора. Якщо речовини належать до різних класифікаційних груп
за особливостями біологічної дії, то оцінка здійснюється за речовиною більш
високого ступеня (класу).
2.3. За наявності в повітрі робочої зони двох та більшої кількості шкідливих речовин
різноспрямованої дії гігієнічну оцінку здійснюють таким чином:
за одночасної дії кожна хімічна речовина, присутня у повітрі, оцінюється як окремий
фактор, при цьому:
будь-яка кількість речовин, рівні впливу яких дорівнюють ступеню 3.1, або дві
речовини з рівнем впливу, який дорівнює ступеню 3.2, не підвищують загальної
оцінки шкідливості умов праці;
три речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.2, переводять
умови праці до ступеня 3.3 і оцінюються як один фактор;
дві речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.3, підвищують
ступінь шкідливості до ступеня 3.4 і оцінюються як один фактор;
при одночасній дії двох та більшої кількості хімічних речовин у рівнях, що
відповідають ступеню 3.4, якщо ці речовини належать до 1, 2 класів небезпеки або
здатні викликати гостре отруєння (речовини з гостроспрямованим механізмом дії або
віднесені до подразнювальних), - умови праці оцінюються за 4 класом (небезпечні). В
інших випадках умови праці оцінюються як 4 ступінь 3 класу;
при послідовній дії хімічних речовин умови праці оцінюються за наведеним нижче
алгоритмом.
Спочатку визначається ступінь шкідливості за кожною речовиною окремо шляхом
розрахунку відношення фактичної концентрації до її ГДК й оцінки класу та ступеня
шкідливості відповідно до додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці.
Якщо концентрація декількох речовин віднесена до 3 класу, ступінь шкідливості умов праці (C) за зміну
визначається за формулою
C1t1 + C2t2 + ... + Cntn
C = ___________________ , (1)
T
де C1, C2 ... Cn - ступінь шкідливості;
t1, t2 ... tn - тривалість дії шкідливих речовин, хв.;
T - тривалість робочої зміни, хв.
Тривалість робочої зміни береться з розрахунку 8-годинної робочої зміни (480 хв.).
За розрахованим значенням визначається ступінь шкідливості за зміну за критеріями,
що наведені у додатку 2 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Послідовна дія кількох
35
хімічних речовин оцінюється як один фактор.

2.4. Якщо одна речовина має декілька специфічних ефектів (канцерогенний,
алергенний, фіброгенний, гостроспрямований механізм дії тощо), гігієнічна оцінка
умов праці проводиться за тим з них, який відповідає вищому ступеню та класу
шкідливості (наприклад, якщо концентрація шкідливої речовини, яка є і
канцерогеном, і алергеном, перевищує ГДК в 1,1 - 3,0 рази, умови праці повинні бути
віднесені до ступеня 3.2, виходячи з алергенних властивостей речовини).
2.5. При роботі з речовинами, що можуть потрапляти в організм через шкіру і мають
відповідний гігієнічний норматив - граничнодопустимий рівень, клас умов праці
встановлюється відповідно до додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці за
рядками "Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 1, 2 класів
небезпечності" та "Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 3, 4 класів
небезпечності". Гігієнічна оцінка поєднаної дії речовин при інгаляційному та
крізьшкірному надходженні (одночасна або послідовна дія) проводиться відповідно
до підпункту 2.3 глави 2 цього розділу.
2.6. Умови праці під час робіт з протипухлинними лікарськими засобами, гормонами
(естрогенами) та наркотичними анальгетиками у разі сумісної (одночасної чи
послідовної) дії з іншими хімічними речовинами оцінюються відповідно до підпункту
2.3 глави 2 цього розділу.
2.7. Умови праці при роботі з речовинами, відповідно до яких затверджено значення
орієнтовно безпечного рівня впливу (ОБРВ), оцінюються за критеріями ГДКр.з.м.р.
групи "Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 1, 2 та 3, 4 класів
небезпечності".
3. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії біологічного фактора
3.1. Ступінь шкідливості умов праці при дії факторів біологічного походження
встановлюється відповідно до додатка 3 до цієї Гігієнічної класифікації праці.
3.2. Гігієнічну оцінку умов праці за наявності в повітрі робочої зони одночасно двох
або більше шкідливих чинників біологічного походження (мікроорганізми -
продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів, білкові
препарати) або за наявності ризику професійного контакту з патогенними
мікроорганізмами здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості.
3.3. Біологічний фактор у загальній оцінці умов праці за ступенем шкідливості або
небезпечності незалежно від кількості шкідливих чинників біологічного походження
враховується як один самостійний фактор.
4. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії шуму, інфразвуку, ультразвуку
4.1. Ступінь шкідливості умов праці при дії на працівників шуму, інфра- та
ультразвуку залежно від величин перевищення нормативів встановлюється
відповідно до додатка 4 до цієї Гігієнічної класифікації праці.
4.2. Ступінь шкідливості та небезпечності умов праці при дії цих факторів
встановлюється з урахуванням їх часових характеристик (постійний, непостійний
шум, інфразвук, повітряний та/або контактний ультразвук).
4.3. Визначення класу умов праці та контроль за рівнем виробничого шуму
здійснюються згідно із Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та
інфразвуку, затвердженимипостановою Головного санітарного лікаря України від 01
грудня 1999 року N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99).
Гігієнічна оцінка умов праці при впливі на працівників постійного шуму здійснюється
за результатами вимірів рівня звуку в дБА на шкалі ЗВТ.
Гігієнічна оцінка умов праці при впливі на працівника непостійного шуму здійснюється
за результатами вимірів еквівалентного рівня звуку приладом для вимірювання
шуму. У разі його відсутності еквівалентний рівень звуку розраховується відповідно
до додатків 2 та 3 до ДСН 3.3.6.037-99.
При дії протягом зміни на працівника шумів з різними часовими (постійний чи
36
непостійний шум, рівень якого коливається, переривчастий, імпульсний) і

спектральними (тональний) характеристиками та різноманітних комбінацій таких
шумів вимірюють або розраховують еквівалентні рівні звуку.
4.4. Визначення класу умов праці при дії інфразвуку, контроль за рівнями інфразвуку
та його оцінка здійснюються згідно з ДСН 3.3.6.037-99.
Гігієнічна оцінка умов праці при дії постійного інфразвуку здійснюється за
результатами вимірів загального рівня звукового тиску за шкалою "лінійна" в дБЛін
(за умови, що різниця між рівнями, виміряними за шкалою "лінійна" та "А" на часовій
характеристиці "повільно" становить не менше ніж 10 дБ).
Гігієнічна оцінка умов праці при дії на працівників непостійного інфразвуку
здійснюється за результатами виміру чи розрахунку еквівалентного (за енергією)
загального рівня звукового тиску в дБЛінекв. відповідно до додатків 2 та 3 до ДСН
3.3.6.037-99.
4.5. Визначення класу умов праці при впливі на працівників ультразвуку, контроль за
рівнями ультразвуку та його оцінка здійснюються згідно з ДСН 3.3.6.037-99.
Гігієнічна оцінка умов праці при дії повітряного ультразвуку (з частотами коливань у
діапазоні від 12,5 до 100 кГц) здійснюється за результатами вимірів рівня звукового
тиску (в дБ) в нормованих смугах із середньогеометричними частотами, що
охоплюють робочу частоту джерела ультразвукових коливань.
Гігієнічна оцінка умов праці при дії контактного ультразвуку здійснюється за
результатами вимірів пікового значення логарифмічного рівня віброшвидкості (дБ) на
робочій частоті джерела ультразвукових коливань.
При одночасній дії контактного та повітряного ультразвуку граничнодопустимий
рівень (ГДР) контактного ультразвуку слід приймати на 5 дБ нижче вказаного в ДСН
3.3.6.037-99.
5. Гігієнічна оцінка умов праці при дії виробничої вібрації
5.1. Гігієнічна оцінка постійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працівника,
здійснюється згідно з Державними санітарними нормами виробничої загальної та
локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного
лікаря України від 01 грудня 1999 року N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), методом
інтегральної оцінки за частотою параметра, що нормується. При цьому для оцінки
умов праці вимірюють або розраховують скоригований рівень віброшвидкості або
віброприскорення відповідно до додатка 9 до ДСН 3.3.6.039-99 . Визначення класу та
ступеня шкідливості здійснюється відповідно до додатка 4 до цієї Гігієнічної
класифікації праці.
5.2. Гігієнічна оцінка непостійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працівників,
проводиться згідно з ДСН 3.3.6.039-99 методом інтегральної оцінки за еквівалентним
(за енергією) рівнем віброшвидкості (віброприскорення). При цьому для оцінки умов
праці вимірюють або розраховують еквівалентний скоригований рівень у дБ
відповідно до додатка 10 до ДСН 3.3.6.039-99.
5.3. При дії на працівника локальної вібрації в поєднанні з охолодженням рук (робота
в умовах охолоджувального мікроклімату класу 3) клас шкідливості підвищується на
один ступінь.
5.4. Гігієнічна оцінка умов праці при дії на працівників імпульсної вібрації
здійснюється залежно від величини вібраційного впливу на основі підрахунку
кількості вібраційних імпульсів за зміну при піковому рівні віброприскорення від 120
до 160 дБ залежно від тривалості імпульсу відповідно до додатка 12 до ДСН
3.3.6.039-99.
5.5. При комбінованій дії вібрації різних видів (локальна, загальна, імпульсна)
загальна оцінка здійснюється за найвищим класом та ступенем шкідливості фактора.
6. Гігієнічна оцінка умов праці за показниками мікроклімату
6.1. Віднесення умов праці до того чи іншого класу шкідливості та небезпечності за
37
показниками мікроклімату здійснюється відповідно до додатків 5 - 8 до цієї Гігієнічної

класифікації праці за показником, який отримав найвищий ступінь шкідливості, з
урахуванням категорії важкості праці за рівнем енергозатрат згідно із Санітарними
нормами мікроклімату виробничих приміщень, затвердженими постановою Головного
державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року N 42 (далі - ДСН
3.3.6.042-99), та результатів досліджень важкості праці.
Для гігієнічної оцінки мікроклімату використовуються результати вимірювань його
складових згідно з ДСН 3.3.6.042-99 або інтегральний показник теплового
навантаження середовища- ТНС-індекс (за наявності теплового опромінення не
вище 1000 Вт/м2 для виробничих приміщень незалежно від пори року та відкритих
територій у теплу пору року).
ТНС-індекс - емпіричний інтегральний показник (виражений в °C), який відтворює
поєднаний вплив температури, вологості, швидкості руху повітря, інфрачервоного
випромінювання на теплообмін людини з навколишнім середовищем.
6.2. Нагрівальний мікроклімат - поєднання параметрів мікроклімату (температури
повітря, вологості, швидкості руху, інфрачервоного випромінювання), за якого
спостерігається порушення теплообміну людини з навколишнім середовищем,
виражене накопиченням тепла в організмі вище верхньої межі оптимальної величини
(> 0,87 кДж/кг) та/або збільшенням частки втрати тепла під час роботи потових залоз
(> 30 %) в загальній структурі теплового балансу, появою загальних або локальних
дискомфортних тепловідчуттів (трохи тепло, тепло, спекотно).
У додатку 5 до цієї Гігієнічної класифікації праці наведені величини перевищення
температури повітря в робочій зоні (°C), швидкості руху повітря (м/с), відносної
вологості повітря (%), інфрачервоного випромінювання (Вт/м 2) залежно від площі тіла
людини, яка зазнає дії випромінювання, за наявності нагрітих поверхонь обладнання,
опалювальних та освітлювальних приладів (пункт 1.2.5 ДСН 3.3.6.042-99), відкритих
джерел випромінювання (пункт 1.2.6 ДСН 3.3.6.042-99) та залежно від важкості праці
для теплої пори року.
У додатку 6 до цієї Гігієнічної класифікації праці наведені величини ТНС-індексу для
людини, одягненої в комплект літнього одягу з теплоізоляцією 0,5 - 0,8 кло (1 кло =
0,155° C м2/Вт).
При опроміненні тіла людини вище 100 Вт/м 2 потрібно використовувати засоби
індивідуального захисту, зокрема обличчя та очей, відповідно до класів умов праці за
показником ТНС-індексу для виробничих приміщень незалежно від періоду року та
відкритих територій у теплу пору року, наведених у додатку 6 до цієї Гігієнічної
класифікації праці. Рівні інфрачервоного випромінювання передбачають обов'язкову
регламентацію тривалості безперервного опромінення та пауз і повинні оцінюватись
у виробничих приміщеннях незалежно від пори року.
Гігієнічну оцінку впливу мікрокліматичних умов при використанні спеціального
захисного одягу (наприклад, ізолювального) працівників у нагрівальному середовищі
та в екстремальних умовах (під час виконання ремонтних робіт) рекомендується
здійснювати за фізіологічними показниками теплового стану людини.
При роботі на відкритій території у теплий період року необхідно орієнтуватись на
параметри мікроклімату, що наведені в додатках 5, 6 до цієї Гігієнічної класифікації
праці.
6.3. Охолоджувальний мікроклімат - поєднання параметрів мікроклімату, за якого
відбувається зміна теплообміну організму, що призводить до появи загального або
локального дефіциту тепла в організмі (> 0,87 кДж/кг) внаслідок зниження
температури "ядра" та/або "оболонки" тіла (температура "ядра" і "оболонки" тіла
відповідно температура глибоких та поверхневих шарів тканин організму).
Клас умов праці при роботі у виробничих приміщеннях в холодний період
визначається відповідно до додатка 7 до цієї Гігієнічної класифікації праці для
38
працівників, одягнених у комплект звичайного одягу.

Клас та ступінь умов праці при роботі в приміщеннях з охолоджувальним
мікрокліматом можуть бути знижені (але не нижче класу 3, ступеня 3.1) за умови
забезпечення одягом з відповідною теплоізоляцією при відповідному режимі праці та
відпочинку.
Клас умов праці при роботі на відкритих територіях, у неопалюваних та охолоджених
приміщеннях у холодний період року визначається відповідно до додатка 8 до цієї
Гігієнічної класифікації праці. При швидкості руху повітря понад 1 м/с нормативні рівні
температури повітря, що наведені в додатку 8 до цієї Гігієнічної класифікації праці,
повинні бути збільшені на 2,2° C на кожний 1 м/с підвищення його швидкості.
6.4. Якщо протягом зміни виробнича діяльність працівника проходить у різних умовах
мікроклімату, їх потрібно оцінити окремо, а потім розрахувати середньозважену
оцінку класу та ступеня шкідливості.
Загальна оцінка встановлюється за алгоритмом, який враховує ступінь шкідливості і
час дії на кожному рівні показника та дає змогу визначити середньозважену в часі
змінну оцінку ступеня шкідливості мікроклімату. Час дії при рівнях показників,
віднесених до 1 або 2 класу, не враховується.
Загальна змінна оцінка мікроклімату (C) розраховується в балах за формулою
1t1 + 2t2 + 3t3 + 4t4
C = _________________ , (2)
T
де t1, 2, 3, 4 - час дії фактора на відповідному ступені 3 класу, хв;
T - тривалість робочої зміни, хв.;
1, 2, 3, 4 - ступені 3 класу.
6.5. Гігієнічна оцінка мікроклімату визначається відповідно до розрахованих балів
згідно з додатком 9 до цієї Гігієнічної класифікації праці.
При роботі в умовах охолоджувального мікроклімату (в неопалюваних приміщеннях,
у спеціально охолоджених за технологічними вимогами, на відкритому просторі)
умови праці необхідно оцінювати відповідно до додатка 8 до цієї Гігієнічної
класифікації праці, але не нижче ступеня 3.1.
Для видів робіт, для яких регламентовано оптимальний мікроклімат, клас шкідливості
визначається відносно оптимальних параметрів.
7. Гігієнічна оцінка умов праці при дії атмосферного тиску
7.1. Виміри атмосферного тиску та/або визначення висоти над рівнем моря
виконуються при роботі в кесонах, водолазному спорядженні під час перебування під
водою або при виконанні виробничих завдань у гірській місцевості на значній висоті
(понад 1000 м над рівнем моря).
7.2. Гігієнічна оцінка умов праці за показниками "підвищений" або "знижений"
атмосферний тиск здійснюється за критеріями, наведеними у додатку 10 до цієї
Гігієнічної класифікації праці (результати та оцінка за цим параметром заносяться до
протоколу дослідження показників мікроклімату).
8. Гігієнічна оцінка умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань
8.1. Віднесення умов праці до того чи іншого класу шкідливості та небезпечності при
дії неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань здійснюється відповідно до
додатка 11 до цієї Гігієнічної класифікації праці, а неіонізуючих випромінювань
оптичного діапазону (лазерного та ультрафіолетового) - додатка 12 до цієї Гігієнічної
класифікації праці.
8.2. Умови праці при дії неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань
відповідають 3 класу шкідливості при перевищенні на робочих місцях ГДР, що
встановлені для відповідного часу дії, з урахуванням значень енергетичних
експозицій в тих діапазонах частот, де вони нормуються, і 4 класу - при перевищенні
максимальних ГДР для короткочасної дії.
8.3. При одночасній дії на працівників неіонізуючих електромагнітних полів та
39
випромінювань, що створюються декількома джерелами, які працюють у різних

нормованих частотних діапазонах, клас умов праці на робочому місці
встановлюється за фактором, що отримав найбільший ступінь шкідливості. При
цьому, якщо виявлено перевищення ГДР у двох і більше нормованих частотних
діапазонах, ступінь шкідливості збільшується на одну одиницю.
9. Гігієнічна оцінка умов праці при дії іонізуючого випромінювання
9.1. При роботі з джерелами іонізуючого випромінювання контроль і оцінка
параметрів радіаційного фактора здійснюються відповідно до Норм радіаційної
безпеки України (НРБУ-97), затверджених постановою Головного державного
санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року N 62 (далі - НРБУ-97), та
Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України,
затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005
року N 54, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за N
552/10832.
При гігієнічній оцінці умов праці можуть використовуватися й інші похідні від дози
рівні: допустиме надходження радіонуклідів через органи дихання (шляхом
проведення індивідуального дозиметричного контролю внутрішнього опромінення),
допустима концентрація радіонуклідів у повітрі робочої зони, допустима щільність
потоку частинок, допустима потужність дози зовнішнього опромінення, допустиме
радіоактивне забруднення шкіри, спецодягу та робочих поверхонь.
9.2. У тих випадках, коли при окремих видах робіт (наприклад, роботи на території з
радіоактивним забрудненням ґрунту) неможливо чітко визначити просторово-часові
межі індивідуального робочого місця, допускається здійснення колективної оцінки
умов праці персоналу. Зокрема, це поширюється на персонал, який працює на
території з конкретним рівнем забруднення ґрунту окремими радіонуклідами.
9.3. Гігієнічна оцінка умов праці з джерелами іонізуючих випромінювань не враховує
фактичний час перебування працівника на робочому місці. При цьому умови праці
оцінюються за результатами розрахунку доз опромінення, що виконаний за
референтними процедурами з використанням референтних параметрів (рядки 5,
8 додатків 2, 3 до НРБУ-97).
За необхідності оцінки умов праці, передбачених зазначеними положеннями, мають
використовуватися моделі та розрахунки, що пов'язують рівні радіоактивного
забруднення об'єктів навколишнього середовища з дозами опромінення персоналу,
який працює в цьому середовищі.
На відміну від інших нерадіаційних факторів виробничого середовища особливістю
гігієнічної оцінки факторів іонізуючого випромінювання є те, що подібні оцінки, як
правило, мають принципово груповий характер. З урахуванням цієї відмінності в
додатку 13 до цієї Гігієнічної класифікації праці наведена класифікація умов праці на
робочих місцях працівників, здоров'я яких у процесі трудової діяльності може зазнати
шкідливого впливу джерел іонізуючого випромінювання.
10. Гігієнічна оцінка за показниками світлового середовища
10.1. Гігієнічна оцінка за показниками світлового середовища здійснюється за
показниками природного та штучного освітлення, що наведені в додатку 14 до цієї
Гігієнічної класифікації праці.
10.2. За відсутності в приміщенні природного освітлення протягом 90 % часу зміни та
заходів із компенсації ультрафіолетової недостатності умови праці за показником
"природне освітлення" відносять до ступеня 3.2.
10.3. За наявності заходів щодо компенсації ультрафіолетової недостатності
(проведення профілактичного ультрафіолетового опромінення) та за умови
забезпеченості ними згідно з "Санитарными нормами ультрафиолетового излучения
в производственных помещениях", затвердженими заступником Головного
державного санітарного лікаря СРСР від 23 лютого 1988 року N 4557-88 (далі - СН
40
4557-88), умови праці за показником "природне освітлення" переводять до ступеня

3.1.
10.4. У випадках використання системи комбінованого освітлення, коли сумарна
освітленість не нижче нормованого рівня, а рівень освітленості від системи
загального освітлення нижчий за нормований рівень (нижче 10 % від сумарної
освітленості), умови праці за показником "штучне освітлення" відносять до ступеня
3.1.
10.5. Штучне освітлення оцінюється за рядом показників (освітленість, прямий
відблиск, коефіцієнт пульсації освітлення тощо). Після визначення класів за
окремими показниками загальна оцінка за фактором виконується за показником,
віднесеним до найбільшого ступеня шкідливості.
10.6. Додаткові параметри світлового середовища, регламентовані галузевими
нормативними документами (яскравість, відблиск, нерівномірність розподілу
яскравості тощо), при перевищенні допустимих рівнів оцінюються за 1 ступенем 3
класу шкідливості та заносяться до протоколу дослідження встановленого зразка
додатковим рядком.
10.7. Загальна гігієнічна оцінка умов праці за показниками світлового середовища
здійснюється на підставі оцінок показників із "природного" та "штучного" освітлення
шляхом вибору показника з найвищим ступенем шкідливості.
11. Гігієнічна оцінка умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу
11.1. Важкість та напруженість трудового процесу визначаються та оцінюються за
показниками, що наведені в додатках 15, 16, 17 до цієї Гігієнічної класифікації праці.
Важкість та напруженість праці визначаються за основними та допоміжними
показниками, що є характерними для конкретного робочого місця.
11.2. Основними показниками важкості праці є: фізичне динамічне навантаження,
стереотипні робочі рухи, статичне навантаження, переміщення у просторі.
11.3. Основними показниками напруженості праці є: тривалість зосередження уваги
або щільність сигналів, ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб або
ступінь відповідальності за життя інших осіб, змінність при роботі виключно в нічну
зміну.
Гігієнічна оцінка важкості та напруженості праці проводиться шляхом додавання
відношень виміряних або розрахованих показників до їх допустимих рівнів,
помножених на коефіцієнт значимості показника (1,0 - для основних показників, 0,15 -
для допоміжних).
Клас та ступінь важкості й напруженості праці визначаються відповідно до
розрахованих балів (сума відношень основних та допоміжних показників до їх
нормативних рівнів, помножених на відповідний коефіцієнт) згідно з додатком 17 до
цієї Гігієнічної класифікації праці.
Найвищі клас та ступінь за факторами "важкість" або "напруженість" трудового
процесу - 3 клас, 3 ступінь (особливо важка або особливо напружена праця).
11.4. Норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми установлюються
відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей
неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22
березня 1996 року N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996
року за N 183/1208.
11.5. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на
яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року N 46,
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за N 176/385.
12. Гігієнічна оцінка умов праці при аероіонізації
12.1. Виміри рівня іонізації повітря проводяться у виробничих приміщеннях,
повітряне середовище яких підлягає спеціальному очищенню, що задається
41
технологічним регламентом: у приміщеннях, де є джерела іонізації повітря (УФ-

випромінювачі); на робочих місцях операторів відеотерміналів; на робочих місцях
персоналу підстанцій і високовольтних ліній постійного струму ультрависокої напруги
тощо.
12.2. Гігієнічну оцінку фактора здійснюють відповідно до "Санитарно-гигиенических
норм допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных
зданий", затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР
від 12 лютого 1980 року N 2152-80 (далі - СН N 2152-80). При перевищенні
максимально допустимого показника полярності та/або недотриманні мінімально
необхідної кількості іонів повітря умови праці за цим фактором відносять до ступеня
3.1 класу 3 відповідно до додатка 18 до цієї Гігієнічної класифікації праці.
III. Загальна гігієнічна оцінка умов праці
1. Якщо на робочому місці фактичні значення рівнів шкідливих факторів знаходяться
в межах оптимальних або допустимих рівнів, умови праці на цьому робочому місці
відповідають гігієнічним вимогам і відносяться відповідно до 1 або 2 класу.
Якщо рівень хоча б одного фактора перевищує допустиму величину, то умови праці
на такому робочому місці (залежно від величини перевищення та відповідно до
гігієнічних критеріїв цієї Гігієнічної класифікації праці) як за окремим фактором, так і
при їх поєднаній дії, можуть бути віднесені до 1 - 4 ступенів 3 класу шкідливих або 4
класу небезпечних умов праці.
2. Віднесення факторів до конкретного класу визначається за фактично виміряними
параметрами виробничого середовища і трудового процесу.
Для встановлення класу умов праці перевищення ГДК, ГДР можуть бути встановлені
протягом одного дня (зміни), типового(ї) для певного технологічного процесу.
При нетиповому або епізодичному впливі (протягом окремих днів, тижнів, місяців)
гігієнічну оцінку умов праці виконують за еквівалентною експозицією та/або за
максимальним рівнем фактора залежно від мети досліджень.
3. Гігієнічна оцінка умов праці з урахуванням комбінованої та сполучної дії
виробничих факторів:
на підставі результатів вимірів оцінюються умови праці для окремих факторів
відповідно до глав 2 - 12 розділу II цієї Гігієнічної класифікації праці, де враховані
ефекти сумування та потенціювання при комбінованій дії хімічних речовин,
біологічних факторів, різних частотних діапазонів електромагнітних випромінювань
тощо. Результати гігієнічної оцінки шкідливих факторів виробничого середовища та
трудового процесу вносяться до додатка 19 до цієї Гігієнічної класифікації праці;
загальна гігієнічна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
встановлюється за найбільш високим класом та ступенем шкідливості.
4. При скороченні часу контакту зі шкідливими факторами (захист часом),
застосуванні ефективних засобів індивідуального захисту рівень професійного ризику
ушкодження здоров'я зменшується, внаслідок чого умови праці можуть бути оцінені
як менш шкідливі (відповідно до сертифіката відповідності на ЗІЗ), але не нижче
ступеня 3.1 класу 3.
5. У складних випадках умови праці працівників оцінюються з урахуванням показників
професійної захворюваності, функціонального стану організму та захворюваності за
даними облікової медичної документації працівника. Результати попереднього
(періодичних) медичного(их) огляду(ів) працівників заносяться до Картки працівника,
який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду, наведеній у додатку
7 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій,
затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007
року N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N
846/14113, та форми первинної облікової документації N 025/о "Медична картка
амбулаторного хворого N ___", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я
42
України від 14 лютого 2012 року N 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції

України 28 квітня 2012 року за N 661/20974.
До складних випадків належать:
особливі форми організації робіт (тривалість зміни більше 8 або 9 годин, вахтовий
метод тощо);
роботи, пов'язані переважно з переміщеннями та впливом на працівника факторів,
що змінюються за інтенсивністю, часом дії та природою;
роботи, які погіршують функціональний стан працівника та вимагають забезпечення
його спеціальними засобами індивідуального захисту;
складні комбінації факторів виробничого середовища та трудового процесу (у тому
числі сполучна дія декількох факторів).

Начальник Управління
громадського здоров'я А. Григоренко

Додаток 1
до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за
важкості та напруженості трудового процесу"
(пункт 2.1 глави 2 розділу II)
Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони хімічних
речовин, у тому числі аерозолів переважно фіброгенної дії
Групи шкідливих речовинКласи умов праці
(за особливостямидопустимий шкідливий небезпечний
біологічної дії1) 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
кратність перевищення ГДК, разів
Шкідливі речовини переважно ГДК 1,1 - 3,0 3,1 - 6,0 6,1 - 10,0 10,1 - 20,0
загальнотоксичної дії 1, 2 класів 20,0
небезпечності2
Шкідливі речовини переважно ГДК 1,1 - 3,0 3,1 - 10,0 10,1 - 15,0 -

загальнотоксичної дії 3, 4 класів 15,0
небезпечності2
Речовини з гостроспрямованим ГДК 1,1 - 2,0 2,1 - 4,0 4,1 - 6,0 6,1 - 10,0  10,0**
механізмом дії3
Подразнювальні речовини4  ГДК 1,1 - 2,0 2,1 - 5,0 5,1 - 10,0 10,1 - 50,0**
50,0
Канцерогени5 - - - - - -
I група  ГДК - - - - *
IIА група  ГДК - - - * -
Алергени6  ГДК 1,1 - 2,0 2,1 - 3,0 3,1 - 15,0 15,1 - 20,0
20,0
Речовини переважно фіброгенної ГДК 1,1 - 2,0 2,1 - 5,0 5,1 - 10,0  10,0
дії7
____________
1
Якщо речовина чинить два і більше ефектів, які підпадають під різні групи щодо особливостей
біологічної дії, клас умов праці визначається за ефектом, який оцінюється більш жорстко.
2
Значення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що
наведені в додатках 1 - 7 до "Перечня Общесоюзных санитарно-противоэпидемических правил и норм
"Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны",
затвердженого Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 року N 4617-88.
3
Відповідно до значень ГДК та орієнтовно безпечних рівнів впливу шкідливих речовин у повітрі
робочої зони, особливістю яких є гостроспрямована дія (позначка "Г").
4
Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
5
Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є
43
канцерогенна дія (позначка "К"), та Гігієнічного нормативу України "Перелік речовин, продуктів,
виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини",
затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 січня 2006 року N 7 .
6
Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є алергенна
дія (позначка "А").
7
Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є фіброгенна
дія (позначка "Ф").
* Незалежно від концентрації шкідливої речовини в повітрі робочої зони умови праці мають бути
віднесені до цього класу.
** Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до
гострого отруєння працюючих, у тому числі й смертельного.

Додаток 2
Визначення ступеня шкідливості при послідовній дії хімічних речовин
Критерії визначення ступеня шкідливостіКлас та ступінь шкідливості
0,125 - 1,0 3 клас, 1 ступінь
1,01 - 2,0 3 клас, 2 ступінь
2,01 - 3,0 3 клас, 3 ступінь
3,01 - 4,0 3 клас, 4 ступінь
> 4,0 4 клас

Додаток 3
Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони шкідливих
чинників біологічного походження
Шкідливі чинники* Класи умов праці
допустимийшкідливий небезпечний
2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
перевищення ГДК, разів
Мікроорганізми-продуценти, препарати, що ГДК 1,1 -10,1 - 100 - -
містять живі клітини та спори мікроорганізмів* 10,0 100,0
Патогенні Особливо небезпечні- - - - - +
мікроорганізми** інфекції***
Збудники інших- - + + - -
інфекційних
захворювань
____________
* Значення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що
наведені в додатках 1 - 7 до "Перечня Общесоюзных санитарно-противоэпидемических правил и норм
"Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны",
затвердженого Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 року N 4617-88.
** Умови праці нижчевказаних категорій працівників відносять до відповідного класу без проведення
досліджень. Роботу в спеціалізованих медичних, інфекційних, туберкульозних, ветеринарних
установах та підрозділах, спеціалізованих господарствах для хворих тварин відносять:
до 4 класу небезпечних умов, якщо працівники проводять роботи зі збудниками (або мають контакт з
хворими) особливо небезпечних хвороб;
до ступеня 3.2 - умови праці працівників підприємств м'ясної та шкіряної промисловості, робітників,
зайнятих ремонтом та обслуговуванням каналізаційних систем;
44
до ступеня 3.3 - умови праці працівників, які мають контакт зі збудниками інших інфекційних хвороб, а
також працівників патоморфологічних відділень, прозекторських, моргів.
*** Відповідно до Державних санітарних правил 9. Епідеміологія. 9.5. Стан здоров'я населення у
зв'язку з впливом мікробіологічного фактора. Безпека роботи з мікроорганізмами I - II групи
патогенності, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01
липня 1999 року N 35.

Додаток 4
(пункти 4.1 глави 4 та 5.1 глави 5 розділу II)
Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та
ультразвуку на робочому місці
Назва фактора, показника, одиниціКласи умов праці
виміру допустимийшкідливий небезпечний
2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
ШУМ: рівні звуку, до (включно)
рівень звуку, дБА; еквівалентний рівень звуку,  ГДР* 85 95 105 115 > 115
дБАекв.
рівень звукового тиску в будь-якій октавній > 135**
смузі, дБ
ІНФРАЗВУК: перевищення ГДР, до (включно)
загальний рівень звукового тиску, дБ Лін;  ГДР* 5 10 15 20 > 20
еквівалентний загальний рівень звукового тиску,
дБ Лінекв.
УЛЬТРАЗВУК ПОВІТРЯНИЙ: ГДР* 10 20 30 40 > 40
рівні звукового тиску в октавних (1/3 октавних)
смугах частот, дБ
УЛЬТРАЗВУК КОНТАКТНИЙ: ГДР* 5 10 15 20 > 20
логарифмічний рівень пікового значення
віброшвидкості, дБ
ВІБРАЦІЯ ЛОКАЛЬНА: еквівалентнийперевищення ГДР, до (включно)
скоригований рівень ГДР*** 3/1,4 6/2 9/2,8 12/4 > 12/4
віброшвидкості/віброприскорення, дБекв./разів
ВІБРАЦІЯ ЗАГАЛЬНА: еквівалентний ГДР*** 6/2 12/4 18/6 24/8 > 24/8
скоригований рівень
віброшвидкості/віброприскорення, дБекв./разів
ВІБРАЦІЯ ІМПУЛЬСНА:перевищення ГДР, до (включно)
сумарна кількість імпульсів для пікового ГДР**** 1,3 2,0 3,2 5,0 >5
значення віброприскорення
пікове значення віброприскорення, дБ > 160
____________
* Відповідно до ДСН 3.3.6.037-99.
** Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83.
*** Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99.
**** Відповідно до ДСН 3.3.6.039-99 (таблиця 4) визначається перевищення кількості виміряних
імпульсів за робочу зміну/годину відносно допустимої кількості імпульсів (ГДР) для цього виміряного
пікового значення віброприскорення в діапазоні 120 - 160 дБ. Визначення вібраційного навантаження
від імпульсної вібрації при послідовній роботі кількома інструментами наведено в додатку 11 до ДСН
3.3.6.039-99.

Додаток 5
45

Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих
приміщень та відкритих територій у теплу пору року
Показники мікроклімату Класи умов праці
оптимальнийдопустимий шкідливий небезпечний
1 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
Температура повітря, °C* за ДСН 3.3.6.042-99** перевищення ГДР, °C
на 0,1на 3,1на 6,1на 9,1 -
- 3,0 - 6,0 - 9,0 12,0 -
Швидкість руху повітря, м/с* за ДСН 3.3.6.042-99 перевищення ГДР, разів
до 3 більше - -
3 -
Відносна вологість повітря, % за ДСН 3.3.6.042-99 перевищення ГДР, %
до 25 більше - -
25 -
Теплове випромінювання,за ДСН за ДСНперевищення ГДР, Вт/м2
Вт/м 2
3.3.6.042-99 3.3.6.042-99 до 140- - - -
пункти 141 -1501 -2001 -2501 -> 3500
1.2.5, 1.2.6 1500 2000 2500 3500
____________
* Вище допустимих значень за категорією робіт по важкості праці.
** Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99.

Додаток 6
Класи умов праці за показником ТНС-індексу* для виробничих приміщень
незалежно від періоду року та відкритих територій у теплу пору року
Категорія Загальні Класи умов праці
робіт енерговитрати, оптимальнийдопустимийшкідливий небезпечний
Вт 1 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
1а до 139 21,0 - 23,4 23,5 - 26,4 26,5 -26,7 -27,5 -28,7 -більше 31,0
26,6 27,4 28,6 31,0
1б 140 - 174 20,2 - 22,8 22,9 - 25,8 25,9 -26,2 -27,0 -28,0 -більше 30,3
26,1 26,9 27,9 30,3
2а 175 - 232 19,2 - 21,9 22,0 - 25,1 25,2 -25,6 -26,3 -27,4 -більше 29,9
25,5 26,3 27,3 29,9
2б 233 - 290 18,2 - 20,9 21,0 - 23,9 24,0 -24,3 -25,1 -26,5 -більше 29,1
24,2 25,0 26,4 29,1
3 більше 290 17,0 - 18,9 19,0 - 21,8 21,9 -22,3 -23,5 -25,8 -більше 27,9
22,2 23,4 25,7 27,9
____________
* ТНС-індекс - індекс теплового навантаження середовища.

Додаток 7
46

Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих
приміщень в холодну пору року
Показники Класи умов праці
мікроклімату оптимальнийдопустимий шкідливий небезпечний
1 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
Температура повітря,за ДСН 3.3.6.042-99** вище або нижче ГДР, °C
°C* до 2,0 (2,1 - (4,1  (6,1 -
4,0) - 6,0) 8,0) -
Швидкість рухуза ДСН 3.3.6.042-99 перевищення ГДР, разів
повітря, м/с* до 3 більше - -
3 -
Відносна вологістьза ДСН 3.3.6.042-99 перевищення ГДР, %
повітря, % до 15 більше - -
15 -
Теплове за ДСН за ДСНперевищення ГДР, Вт/м 2

випромінювання, Вт/м2 3.3.6.042-99 3.3.6.042-99 до 140- - -
пункти 141 -1501 -2001 -2501 --
1.2.5, 1.2.6 1500 2000 2500 3500 > 3500
____________
* Вище допустимих значень за категорією робіт по важкості праці.

Додаток 8
Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в
холодну пору року, в неопалюваних та охолоджених приміщеннях*
Показник Класи умов праці
допустими шкідливий (нижня межа)** небезпечни
й й
2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
Температура повітря, °C
Кліматичні зони:
2 -10,0 -14,9 - --20,0 - --25,0 - --30,0 - -нижче -30
10,1 15,0 20,1 25,1
3 -7,0 -12,0 - --17,0 - --22,0 - --27,0 - -нижче -27
7,1 12,1 17,1 22,1
____________
* При застосуванні одягу з відповідною теплоізоляцією (J, °C, м2/Вт); 0,61 (2); 0,51 (3).
** Наведені значення температури повітря стосовно різних класів не виключають регламентації часу
перебування в несприятливому мікрокліматі (сумарне за робочий час та безперервне).

Додаток 9
до Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками
47
шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості

трудового процесу" (пункт 6.5 глави 6 розділу II)
Визначення ступеня шкідливості мікроклімату за зміну
Критерії визначення ступеня шкідливості Клас та ступінь шкідливості

До 0,1 2 клас
Від 0,1 до 1,0 3 клас, 1 ступінь

Додаток 10
Класи умов праці за показниками атмосферного тиску
Фактор таКласи умов праці

показники оптимальний допустимий шкідливий
1 2 3.1 3.2 3.3 3.4
Атмосферний тиск:природний до 1,2 до 1,8 до 2,4 до 3,0 більше 3,0
підвищений, атм. фон
знижений, до 600 до 1000 до 2000 до 3000 до 4000 вище 4000
над рівнем моря, м

Додаток 11
Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань (перевищення ГДР,
разів)
Показник виробничого середовищаКласи умов праці

допустимий шкідливий - 3 небезпечний
-2 1 2 3 ступінь4 -4
ступінь ступінь ступінь
Постійне магнітне поле**  ГДР*  5  10  50  100 -
Електростатичне поле***  ГДР*  3  5  10 > 10 -
Електричні поля промислової частоти (50 ГДР*  3  5  10 > 10 > 40
Гц)**
Магнітні поля промислової частоти (50 ГДР*  5  10  50 > 50 -
Гц)**
Електромагнітні поля радіочастотного
діапазону**:  ГДР*  3  5  10 > 10 -
0,001 - 0,01 МГц
0,01 - 0,06 МГц  ГДР*  3  5  10 > 10 -
0,06 - 3,0 МГц  ГДР*  3  5  10 > 10 -
3,0 - 30,0 МГц  ГДР*  3  5  10 > 10 -
30,0 - 300,0 МГц  ГДР*  3  5  10 > 10 > 100****
300,0 МГц - 300,0 ГГц ГДР*  3  5  10 > 10> 100****
Імпульсні ЕМП в діапазоні частот 0 - 1000 ГДР* > 10 > 100****
 3  5  10
МГц
____________
48
* Значення ГДР, з якими порівнюються вимірювані на робочих місцях величини ЕМП, визначаються
залежно від тривалості дії фактора протягом робочого дня.
*** Відповідно до "Санитарно-гигиенических норм допустимой напряженности электростатического
поля", затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 10 жовтня 1977
року N 1757-77, та ГОСТ 12.1.045-84 "Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих
местах и требования к проведению контроля".
**** Перевищення максимального значення ГДР за ДСН 3.3.6.096-2002.
Додаток 12
Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань оптичного
діапазону (лазерне та ультрафіолетове)

виробничого середовища допустимий шкідливий - 3 небезпечний
-2 1 2 3 ступінь 4 ступінь - 4
ступінь ступінь
Лазерне випромінювання*  ГДР1, 2  ГДР1, < 10< < > 10 3 ГДР1, 2
2 ГДР1, 2 10 ГДР1, 10 ГДР1,
2 3
2 2
Ультрафіолетове За наявностіДІО** > - - - -
випромінювання виробничих джерел ДІО**
УФ-А, УФ-В, УФ-С
За наявності джерел9 - 45 < 9- - - -
УФО профілактичного > 45 - - - -
призначення УФ-В,
мВт/м2***
* Відповідно до СанПиН 5804-91 "Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров"

(ГДР1 - для хронічної дії, ГДР2 - для одноразової дії).
** Відповідно до СН 4557-88. При перевищенні допустимої інтенсивності опромінення (ДІО) робота
дозволяється за умови використання засобів колективного або індивідуального захисту.
*** Відповідно до Методичних вказівок "Профилактическое ультрафиолетовое облучение людей с
применением искусственных источников ультрафиолетового излучения", затверджених заступником
Міністра охорони здоров'я СРСР від 03 серпня 1989 року N 5046-89, оцінюється профілактичне
опромінення, його недостатність (< 9 мВт/м 2) або небезпечність (> 45 мВт/м 2). У цих випадках джерело
вимикається і при оцінці параметрів визначається як відсутність профілактичного опромінення.

49
Додаток 13
Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності при дії
іонізуючих випромінювань
Тип Класи умов праці
іонізуючого оптимальнийдопустимийшкідливий небезпечний
опромінення 1 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
Е (річна ефективна доза опромінення персоналу) мЗв·рік-1
Зовнішнє - - Е  1010  Е  1515  Е  20* 20  Е  50**50  Е  100**
Внутрішнє - - Е  1 1  Е  1,5 1,5  Е  3***3  Е  5*** Е  5***
* Внутрішнє опромінення практично відсутнє.

** Внутрішнє опромінення практично відсутнє, а рівень зовнішнього опромінення лімітується за
правилами так званого "підвищеного опромінення, що планується".
*** Сума доз внутрішнього і зовнішнього опромінення не повинна перевищувати 20 мЗв·рік -1 для класу
3.3 і 50 або 100 мЗв·рік-1 для класів 3.4 та 4 відповідно (в умовах "підвищеного опромінення, що
планується").
Додаток 14
Класи умов праці залежно від параметрів світлового середовища виробничих
приміщень
Фактор, показник Класи умов праці

допустимий шкідливий
2 3.1 3.2 3.3 3.4
Природне освітлення
Коефіцієнт природного освітлення 0,6* 0,10,6  0,1 або- -
(КПО, %) відсутнє
Штучне освітлення
Освітленість робочоїI - IV, VII Ен* 0,5Eн  Ен  0,5Ен - -
поверхні (Е, лк) дляV, VI, VIII Е * - - -
н Ен
розрядів зорових робіт
Прямий відблиск відсутність наявність - - -
Коефіцієнт пульсації освітленості, Кпн,Кпн*  Кпн - - -
%
* Нормативні значення коефіцієнта природного освітлення (КПО), освітленості (Е н), коефіцієнта

пульсації освітленості (Кпн) згідно з ДБН В.2.5-28-2006 "Інженерне обладнання будинків і споруд.
Природне та штучне освітлення".

50
Додаток 15
Класи умов праці за показниками важкості праці
N Показники важкості трудового процесу Класи умов праці

з/п оптимальний допустимий шкідливий
(легка) (середньої важкості) (важка)
1 2 3.1 3.2
1 2 3 4 5 6
1 Загальні енергозатрати організму, Вт до 174 до 290 291 - 348 349 - 406
1.1 Зовнішнє фізичне динамічне навантаження, - - - -
виражене в одиницях механічної роботи за
зміну, кг/м (Вт)
1.1.1При регіональному навантаженні (з
переважною участю м'язів рук та плечового
суглоба):
для чоловіків до 6500 до 13000 (45) до 18000 більше
(22,5) 18000
для жінок до 3900 до 7800 (27) до 10800 більше
(13,5) 10800
1.1.2При загальному навантаженні (за участю м'язів
рук, тулуба, ніг):
для чоловіків до 22000 (45)до 44000 (90) до 61600 більше
61600
для жінок до 13200 до 26400 (63) до 36960 більше
(31,5) 36960
2 Маса вантажу, що постійно підіймається та
переміщується вручну, кг:
для чоловіків до 15 до 30 до 35 більше 35
для жінок до 5 до 7 до 15 більше 15
3 Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну) - - - -
3.1 При локальному навантаженні (за участю м'язів до 20000 до 40000 до 60000 більше
кистей та пальців рук) 60000
3.2 При регіональному навантаженні (при роботі з до 10000 до 20000 до 30000 більше
переважною участю м'язів рук та плечового 30000
суглоба)
4 Статичне навантаження - - - -
Величина статичного навантаження за зміну
при утриманні вантажу, докладанні зусиль, кг/с
4.1 Однією рукою: - - - -
для чоловіків до 18000 до 36000 до 70000 більше
70000
для жінок до 11000 до 22000 до 42000 більше
42000
4.2 Двома руками: - - - -
140000
84000
4.3 За участю м'язів тулуба та ніг: - - - -
200000
120000
5 Робоча поза вільна періодичне періодичне перебування
зручна поза, перебування в перебування в незручній
51
можливість незручній позі в незручній та/або

зміни пози (робота з поворотом та/або фіксованій
("сидячи - тулуба, незручним фіксованій позі більше
стоячи") за розташуванням позі від 25 50 % часу
бажанням кінцівок) та/або % до 50 % зміни;
працівника; фіксованій позі часу зміни; перебування
перебування (неможливість зміни перебування у
в позі взаєморозташування у вимушенійвимушеній
"стоячи" до різних частин тіла позі позі (на
40 % часу відносно одна (навпочіпки, колінах,
зміни одної) до 25 % часу на колінах навпочіпки
зміни; перебування тощо) від 10 тощо)
у вимушеній позі до % до 25 % більше 25 %
10 %, в позі часу зміни; часу зміни;
"стоячи" - до 60 % перебування перебування
часу зміни в позі в позі
"стоячи" від "стоячи"
60 % до 80 більше 80 %
% часу часу зміни
зміни
6 Нахили тулуба (вимушені, більше 30°), до 50 51 - 100 101 - 300 більше 300
кількість за зміну
7 Переміщення у просторі (переходи, обумовлені - - - -
технологічним процесом, протягом зміни), км
7.1 По горизонталі до 4 до 8 до 12 більше 12
7.2 По вертикалі до 2 до 4 до 8 більше 8

Додаток 16
Класи умов праці за показниками напруженості праці
N Показники Класи умов праці

з/п напруженості оптимальний допустимий шкідливий (напружена праця)
трудового процесу (напруженість (напруженість праці
праці легкого середнього ступеня)
ступеня)
1 2 3.1 3.2
1 2 3 4 5 6
1* Інтелектуальні Відсутня Рішення простих Рішення складних Евристична (творча)
1.1 навантаження необхідність альтернативних завдань завдань з вибором за діяльність, що вимагає
Зміст роботи прийняття згідно з інструкцією алгоритмом (робота завирішення складних завдань
рішення серією інструкцій) за відсутності алгоритму;
особисте керівництво в
складних ситуаціях
1.2 Сприймання Сприймання Сприймання сигналів з Сприймання сигналів з Сприймання сигналів з
сигналів сигналів, але наступною корекцією дій наступним порівнянням наступною комплексною
(інформації) та їх немає потреби в та операцій фактичних значень оцінкою взаємопов'язаних
оцінка корекції дій параметрів з їх параметрів. Комплексна
номінальними оцінка всієї виробничої
значеннями. Заключна діяльності
оцінка фактичних
значень параметрів
1.4 Характер Робота за Робота за встановленим Робота в умовах Робота в умовах дефіциту
виконуваної роботи індивідуальним графіком з можливим дефіциту часу часу та інформації з
планом його коригуванням під підвищеною
час діяльності відповідальністю за кінцевий
52
результат
2 Сенсорні - - - -
навантаження
2.1 Тривалість До 50 51-75 Більше 75 -
зосередження уваги
(в % від часу зміни)
2.2 Щільність сигналів До 150 151-300 Більше 300 -
(світлових,
звукових) та
повідомлень в
середньому за 1
годину роботи
2.3 Навантаження на - - - -
зоровий аналізатор
2.3.1Розмір об'єкта Більше 5 мм 5,0-1,1 мм більше 50 % 1,0-0,3 мм більше 50 % Менше 0,3 мм більше 50 %
розрізнення (при 100 % часу часу; часу; часу, у тому числі з
відстані від очей 1,0-0,3 мм до 50 % часу; менше 0,3 мм 25 - 50 % використанням оптичних
працюючого до менше 0,3 мм до 25 % часу приладів
об'єкта розрізнення часу
не більше 0,5 м),
мм, % часу зміни
2.3.2Спостереження за До 2 До 4 > 4,1-6 Більше 6
екранами
відеотерміналів,
годин на зміну
2.4 Навантаження на Розбірливість Розбірливість слів та Розбірливість слів та Розбірливість слів та сигналів
слуховий слів та сигналів сигналів від 90 % до 70 % сигналів від 50 % до 70 менше 50 %
аналізатор (при від 100 % до 90 % %
виробничій
необхідності
сприйняття мови чи
диференційованих
сигналів)
2.5 Навантаження на До 16 Від 16 до 20 Від 20 до 25 Більше 25
голосовий апарат,
сумарна кількість
годин, з
напруженням
голосового апарату
протягом тижня
3 Емоційне - - - -
навантаження
3.1 Ступінь Є відповідальним Є відповідальним за Є відповідальним за Є відповідальним за
відповідальності за за виконання функціональну якість функціональну якість функціональну якість
результат своєї окремих допоміжних робіт основної роботи кінцевої продукції, роботи,
діяльності. елементів (завдань). Вимагає (завдання). Вимагає завдання. Неправильні
Значущість завдання. додаткових зусиль з боку виправлень за рахунок рішення можуть призвести до
помилки Вимагає керівництва (бригадира, додаткових зусиль пошкодження обладнання,
додаткових майстра тощо) всього колективу зупинки технологічного
зусиль в роботі з (групи, бригади тощо) процесу, можливої небезпеки
боку працівника для життя
3.2 Ступінь ризику для Виключений - - Вірогідний
власного життя та
життя інших осіб
3.3 Ступінь Виключений - Є відповідальним за -
відповідальності за безпеку
безпеку інших осіб
4 Монотонність - - - -
навантажень
4.1 Кількість елементів Більше 10 10-6 5-2 -
(прийомів),
необхідних для
53
реалізації простого
завдання або в
операціях, які
повторюються
багаторазово
4.2 Тривалість Більше 100 100-25 24-2 -
виконання простих
виробничих завдань
чи операцій, що
повторюються, с
4.3 Монотонність Менше 75 76-90 91-95 -
виробничої
обстановки, час
пасивного
спостереження за
технологічним
процесом в % від
часу зміни
5 Режим праці - - - -
5.1 Тривалість 6 або 7 8 Більше 8 -
робочого дня, год.
5.2 Змінність роботи Однозмінна Двозмінна робота (без Тризмінна робота (з Нерегулярна змінність з
робота (без нічної нічної зміни) роботою в нічну зміну) роботою в нічний час, робота
зміни) виключно в нічну зміну**
____________
* Використовується виключно для оцінки професій розумової праці.
** Робота виключно в нічну зміну оцінюється з коефіцієнтом 1,0.

Додаток 17
Визначення класу і ступеня важкості та напруженості
Критерії визначення класу та ступеня Клас та ступінь шкідливості

До 1,0 2 клас
Від 1,0 до 2,0 включно 3 клас, 1 ступінь
Від 2,0 до 3,0 включно 3 клас, 2 ступінь
Більше 3,0 3 клас, 3 ступінь

Додаток 18
Класи умов праці за наявності змін аероіонного складу повітря

виробничого оптимальнийдопустимий - 2 шкідливий - 3
середовища -1 min max 1 ступінь - - -
необхіднийдопустимий
ЛЕГКІ АЕРОІОНИ
позитивні (n )
+
1500 - 3000 400 50000  400,  50000- - -
негативні (n-)3000 - 5000 600 50000  600,  50000- - -
54
в 1 см3 повітря*
____________
* Відповідно до "Санитарно-гигиенических норм допустимых уровней ионизации воздуха
производственных и общественных помещений", затверджених заступником Головного державного
санітарного лікаря СРСР від 12 лютого 1980 року N 2152-80.

Додаток 19
важкості та напруженості трудового процесу" (пункт 3 розділу III)
Оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
Фактори Класи умов праці

виробничого оптимальнийдопустимий шкідливий н
середовища та е
трудового процесу б
е
з
п
е
ч
н
и
й
1 2 3.1 3.2 3.3 3.4 4
Хімічні
Біологічні
Фізичні:
шум
вібрація
інфразвук
ультразвук
неіонізуючі
випромінювання
іонізуючі
випромінювання
мікроклімат
атмосферний тиск
освітленість
іонізація повітря
важкість праці
напруженість праці
Загальна оцінка умов праці
55
Додаток В
РОЗДІЛ 4.
ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1. Загальна характеристика робочого місця оператора ПЕОМ Публічного

акціонерного товариства «Укртелеком»
Охорона праці за своєю сутністю є турботою про людину у процесі

використання її праці і розглядається як охорона працездатності людини [1]. З
іншого боку, відносини щодо охорони праці — невід'ємна складова організації
процесу праці, що створює умови для стабільної та успішної трудової
діяльності громадян [2].
Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої
діяльності робітників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивним,
напруженим, які вимагають значних витрат розумової, емоційної і фізичної
енергії. Це зажадало комплексного рішення проблем ергономіки, гігієни і
організації праці, регламентації режимів праці та відпочинку.
В даний час комп'ютерна техніка широко застосовується у всіх областях
діяльності людини. При роботі з комп'ютером людина піддається дії ряду
небезпечних і шкідливих виробничих факторів: електромагнітних полів
(діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного і іонізуючого
випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики і ін [2].
Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і
нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю
зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук при роботі
56
з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і

розташування елементів робочого місця, що важливо для підтримки
оптимальної робочої пози людини-оператора.
У процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримувати правильний
режим праці та відпочинку. В іншому випадку у персоналу наголошуються
значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою,
головні болі, дратівливість, порушення сну, втому і хворобливі відчуття в очах,
в поясниці, в області шиї і руках [4,5].
Забарвлення приміщень і меблів повинні сприяти створенню сприятливих
умов для зорового сприйняття, гарного настрою.
Джерела світла, такі як світильники і вікна, які дають віддзеркалення
від поверхні екрану, значно погіршують точність знаків і тягнуть за собою
перешкоди фізіологічного характеру, які можуть виразитися в значній напрузі,
особливо при тривалій роботі. Віддзеркалення, включаючи віддзеркалення від
вторинних джерел світла, повинне бути зведено до мінімуму. Для захисту від
надмірної яскравості вікон можуть бути застосовані штори і екрани [3].
У приміщеннях, де знаходиться комп'ютер, необхідно забезпечити
наступні величини коефіцієнта віддзеркалення: для стелі: 60 ... 70%, для стін:
40 ... 50%, для підлоги: близько 30%. Для інших поверхонь і робочих меблів:
30 ... 40%.
При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший
розмір об'єкту розрізнення 0,3 ... 0,5 мм) величина коефіцієнта природного
освітлення (КЕО) повинна бути не нижче 1,5%, а при зоровій роботі середньої
точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,5 ... 1,0 мм) КЕО повинен
бути не нижче 1,0%. В якості джерел штучного освітлення звичайно
використовуються люмінесцентні лампи типа ЛБ, або ДРЛ, які попарно
об'єднуються в світильники, які повинні розташовуватися рівномірно над
робочими поверхнями [3].
Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери,
наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість
57
складає 300лк, а комбінована - 750лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт

середньої точності - 200 і 300лк відповідно.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» – найбільший оператор
фіксованого зв’язку в Україні. Компанія надає широкий спектр
телекомунікаційних послуг в усіх регіонах країни. Уже багато років її
справедливо вважають лідером серед провайдерів фіксованого
інтернету. Укртелеком має найбільше інтернет-покриття та найрозгалуженішу
оптичну мережу.
У 2011 році компанія заснувала оператора «ТриМоб», який надає послуги
мобільного зв'язку за технологією UMTS/WCDMA.
Питання охорони праці розглянемо для робочого місця оператора ПЕОМ.
Відділ знаходиться на другому поверсі приміщення. Площа приміщення 30,6 м2
(6,0 х 5,1 м), висота приміщення 3,1 м; кількість робочих місць в приміщенні –
3. Освітлення – комбіноване. Рівень освітлення на робочих місцях в зоні
розташування документів у межах 300-500 лк. У випадку неможливості
забезпечення даного рівня освітлення системою загального висвітлення,
передбачено використання місцевого освітлення. В приміщенні розташовані 3
столи, на яких розташовані 3 комп’ютери, 2 принтери та копіювальний апарат;
2 шафи з документами; сейф; мікрохвильова піч та електричний чайник.
У таблиці 4.1 наведено перелік та проаналізовано шкідливі та небезпечні
виробничі фактори, які супроводжують трудовий процес на робочому місці
оператора [6].
Таблиця 4.1
Небезпечні та шкідливі фактори виробничого процесу
Назва небезпечного Джерело Заходи щодо усунення
або шкідливого фактору утворення небезпеки
Електрична
1. Електрична напруга,
мережа, прибори Регулярна перевірка
замикання якої може пройти
освітлення фірми цілісності ізоляції
через тіло людини
OSRAM
2. Підвищений рівень шуму
Процесор INTEL, Зміна розташування
(від вентиляторів
фірми SAMSUNG системних блоків
процесорів)
58
3. Підвищений рівень Монітори фірми Вологе прибирання,

статичної електрики LG застосування антистатиків
4. Підвищений рівень оптимізація
Процесор INTEL,
електромагнітного розташування
фірми SAMSUNG
випромінювання системних блоків
Зміна розташування,
5. Плями й відбиття від Монітор фірми
заміна застарілих
екранів бляклість SAMSUNG
модифікацій моніторів
6. Несприятливий розподіл Монітор фірми
Зміна розташування
яскравості в полі зору SAMSUNG
Лазерні принтери
Провітрювання
7. Токсичне (озон) та копір фірми HP,
приміщення
CANON
8. Фізичні перевантаження Додаткові перерви на
Фактор трудового
статистичної та динамічної відпочинок (10 хв.
процесу
дії кожної години роботи)
Дотримання режиму
праці та відпочинку,
9. Напруга зору та Фактор трудового Режим роботи:
монотонність праці процесу з 8.00 до 17.00
Обідня перерва:
з 12.00 до 12.30
Проведено аналіз основних параметрів мікроклімату на робочому місці

оператора [9]. Температура повітря складала 21 ºС, відносна вологість 55 %,
швидкість руху повітря 0,1 м/с (табл. 4.2).
Параметри мікроклімату на робочому місці в цілому задовольняють
оптимальним та допустимим значенням, встановленим ДСН 3.3.6.042-99 [7].
Таблиця 4.2
Параметри мікроклімату на робочому місці оператора
Характеристика робочого місця Постійне
Енерговитрати організму працівника, ккал/год. 110
Характер та категорія роботи Легка Іа
Дата вимірювання 12 лютого
Період року Холодний
Параметр мікроклімату
Значення Висновок
Найменування
фактичне оптимальне Допустиме
t, ºС 21 22-24 21-25 Відповідає допустимим
59
ω, % 55 40-60 75 значенням для

постійного місця роботи
υ, м/с 0,1 0,1 до 0,1
Усі показники відповідають нормам на постійному робочому місці

оператора. Проаналізувавши дані таблиці 4.1 для поліпшення
психофізіологічного стану працівників відділу бажано застосувати додаткові
перерви - 10 хвилин після кожної години роботи. Для підтримання умов
мікроклімату на робочому місці потрібно дотримуватись певних правил:
щоденне вологе прибирання, провітрювання приміщення, застосування аерації
повітря. Для запобігання сторонніх шумів на робочому місці слід встановити
години прийому відвідувачів, щоб не було зайвого ходіння та відволікання.
4.2. Інструктажі з питань охорони праці
Інструктажі з питань охорони праці проводяться на всіх підприємствах,

установах і організаціях незалежно від характеру їх трудової діяльності,
підлеглості і форми власності. Мета інструктажу - навчити працівника
правильно і безпечно для себе і оточуючого середовища виконувати свої
трудові обов'язки.
Інструктажі за часом і характером проведення бувають вступними,
первинними, повторними, позаплановими та цільовими [2].
Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, щойно
прийнятими на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх освіти, стажу
роботи за цією професією або посади; працівниками, які знаходяться у
відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому
процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію
підприємства; учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних
закладів перед початком трудового і професійного навчання в лабораторіях,
майстернях на полігонах тощо.
Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або людина,
60
призначена наказом для проведення цієї роботи. Місце проведення вступного

інструктажу - кабінет охорони праці або обладнане наочними матеріалами інше
приміщення.
Програма вступного інструктажу розробляється відділом охорони праці
згідно з наведеним у додатку до "Типового положення про навчання,
інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці" переліком
питань. Програму та тривалість інструктажу затверджує керівник підприємства
[8].
Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному
журналі, а також в документі про прийняття працівника на роботу, де
розписуються інструктуючий та проінструктований працівники.
Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з
новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для
нього роботу; студентом, учнем та вихованцем перед роботою в майстернях,
лабораторіях, дільницях тощо.
Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб
спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних
інструкцій з охорони праці, інших нормативних актів про охорону праці,
технічної документації і орієнтованого переліку питань первинного
інструктажу, викладених в додатку до "Типового положення про навчання,
інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці".
Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху чи
дільниці, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується керівником
підприємства, навчального закладу або їх відповідного структурного підрозділу
[8].
Усі робітники і випускники професійних навчальних закладів після
первинного інструктажу на робочому місці повинні пройти стажування
протягом 2-15 змін під керівництвом досвідчених кваліфікованих робітників
або спеціалістів, що призначаються наказом (розпорядженням) по
підприємству, цеху, дільниці, виробництву. В окремих випадках стажування
61
може не призначатися, якщо робітник має стаж роботи за своєю професією не

менше трьох років, а робота, яку він виконуватиме, для нього знайома з
попереднього місця роботи.
Повторний інструктаж проводять на робочому місці із усіма працівниками:
на роботах із підвищеною небезпекою - один раз на квартал; на інших роботах -
один раз на півріччя. Проводиться індивідуально або з групою працівників, що
виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному
обсязі.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці
або в кабінеті охорони праці:
- при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону
праці;
- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування,
приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що
впливають на охорону праці;
- при порушенні працівником нормативних актів, що може призвести до
травми, отруєння або аварії;
- на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої державної чи
господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником
безпечних прийомів праці і нормативних актів про охорону праці;
- при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж 30 календарних днів (для
робіт з підвищеною небезпекою), а для решти робіт - понад 60 днів.
Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою
працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначається в кожному
окремому випадку залежно від обставин, що спричинили необхідність його
проведення.
Цільовий інструктаж проводять із працівниками:
- при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними
роботами працівника;
- при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;
62
- при виконанні робіт, що оформляються нарядом-допуском, письмовим

дозволом та іншими документами;
- у разі екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями
(походи, спортивні заходи тощо).
Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою
документацією, що дозволяє проведення робіт.
Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі проводить
безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер,
інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Перевірка знань
здійснюється усним опитуванням або за допомогою технічних засобів
навчання, а також перевіркою навичок виконання робіт відповідно до вимог
безпеки.
Оформляються первинний, повторний та позаплановий інструктажі,
стажування та допуск до роботи реєстрацією в спеціальному журналі. При
цьому обов'язкові підписи як інструктованого, так і інструктуючого. Журнали
інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.
Деякі працівники, що не пов'язані з обслуговуванням обладнання,
використанням інструменту, збереженням сировини, матеріалів, можуть бути
звільнені від первинного, повторного та позапланового інструктажів наказом
(розпорядженням) керівника підприємства за узгодженням з державним
інспектором Держнаглядохоронпраці.
Керівник підприємства зобов'язаний видати працівнику примірник
інструкції з охорони праці за його професією або вивісити її на робочому місці
[8].
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України «Про охорону праці» - http://www.nau.ua
2. Бедрій Я. І., Дещинський Ю. Л., Мурін О. С. Основи охорони праці:
Навчальний посібник / за ред. Я. І. Бедрія. – Львів: «Магнолія 2006», 2007. –
240 с.
63
3. ДБН В.2.5-28-2018 «Природне і штучне освітлення». http: //www. dnop.

kiev.ua
4. НПАОП 0.007.15-2018 «Про затвердження Вимог щодо безпеки та захисту
здоровя працівників під час роботи з екранними пристроями». Наказ №207 від
14.02.2018р.
5. Державні санітарні норми та правила "Гігієнічна класифікація праці за
важкості та напруженості трудового процесу". Наказ Міністерства охорони
здоров’я України від 08.04.2014 №248.- http://www.nau.ua
6. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.-
http://www.dnop.kiev.ua
7. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання
і перевірки знань з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохорон- праці від
26.01.2005 р. № 15. (зі змінами та доповненнями станом на 30.01.2017)
-http://www.nau.ua
8. Малєєв В.О., Венгер О.О. Методичні рекомендації до написання розділу
«Охорона праці» в дипломних роботах бакалаврів факультету інформаційних
технологій та дизайну. Херсон – ХНТУ, 2020. –63 с.

КИБОРГ метод 2020 ДП Малеев, Венгер бакалавр.

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

КИБОРГ метод 2020 ДП Малеев, Венгер бакалавр.

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ХІМІЇ, ЕКОЛОГІЇ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

для студентів 4 та 2 (за скороченим терміном навчання) курсів

Методичні рекомендації до написання розділу «Охорона праці» в дипломних

РОЗРОБНИКИ: Малєєв В.О., доцент, к.с.-г.н. доцент, Венгер О.О., доцент,

РЕЦЕНЗЕНТ: Міщенко Г.В., зав. кафедри, д.т.н., професор

Затверджено на засіданні кафедри хімії, екології та БЖД

Завідувач кафедри хімії, екології та БЖД

Відповідальний за випуск Міщенко Г.В., зав. кафедри, д.т.н., професор

Узгоджено з навчально-методичним відділом

Стосовно до напрямів підготовки фахівців факультету кібернетики розділ

викладачем кафедри хімії і екології.

2. СТРУКТУРА РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»

2.1 Характеристика робочого місця (місця проходження практики) на

В першому підрозділі, насамперед, треба вказати для умов якого

Рекомендації щодо заповнення таблиці. Для того, щоб детальніше уявити,

2.2 Організаційно-технічні заходи з охорони праці

Нижче наводяться види розробок стосовно організаційно-технічних питань

17. Опис освітлення на підприємстві, в організації чи установі.

Основна література до підрозділів 2.1-2.3

1. Оснои охорони прці / М.С. Одарченко, А.М. Одарченко, В.І. Степанов,

«Професіонал». 2005. -672с.

Законодавчі та нормативно-правові акти

14. Конституція України. Основний закон. – К., 1996.

27. Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”. – К.18.01.2001.-

41. ДНАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони

правових актів з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від

70. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких

При написанні розділу також рекомендуємо скористатися

1. dnop.com.ua - Всеукраїнський портал з питань охорони праці

11. Середньодобова температура зовнішнього повітря - середня величина температури

Величини показників мікроклімату у робочій зоні наведені в табл. 1 та 2, а пояснення до

1.2.1. Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на

1.2.4. Температура внутрішніх поверхонь приміщень (стіни, підлога, стеля), а також

2.4. У виробничих приміщеннях з надлишком (явного) тепла використовують природну

2.9 Для профілактики перегрівання працюючих в умовах нагріваючого мікроклімату

2.13. Повинні проводитись попередні (при прийомі на роботу) та періодичні медичні

за середню розрахункову температуру, що приймається для опалення та кондиціонування за

3.11. Параметри оцінюються:

Постановление №42 от 01.12.1999

Документ взят из Системы "Парус-Консультант"

гігієнічний норматив - рівень шкідливих виробничих факторів, який при щоденній

професійний ризик - величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров'я

емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і

хімічних речовин оцінюється як один фактор.

непостійний шум, рівень якого коливається, переривчастий, імпульсний) і

показниками мікроклімату здійснюється відповідно до додатків 5 - 8 до цієї Гігієнічної

працівників, одягнених у комплект звичайного одягу.

випромінювань, що створюються декількома джерелами, які працюють у різних

4557-88), умови праці за показником "природне освітлення" переводять до ступеня

технологічним регламентом: у приміщеннях, де є джерела іонізації повітря (УФ-

України від 14 лютого 2012 року N 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції

Шкідливі речовини переважно ГДК 1,1 - 3,0 3,1 - 10,0 10,1 - 15,0 -

важкості та напруженості трудового процесу"

важкості та напруженості трудового процесу"

шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості

Критерії визначення ступеня шкідливості Клас та ступінь шкідливості

Фактор таКласи умов праці

Показник виробничого середовищаКласи умов праці

Показник Класи умов праці

* Відповідно до СанПиН 5804-91 "Санитарные нормы и правила устройства и эксплуатации лазеров"

* Внутрішнє опромінення практично відсутнє.

Фактор, показник Класи умов праці

* Нормативні значення коефіцієнта природного освітлення (КПО), освітленості (Е н), коефіцієнта