МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ

"ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА"

у дипломних проектах (роботах) магістрів
для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання

ВСТУП
Дані методичні вказівки встановлюють обсяг і основний зміст розділу "Охорона
праці та навколишнього середовища" у дипломних проектах (роботах) магістрів,
студентів усіх спеціальностей.
Обсяг розрахунково-пояснювальної записки для дипломного проекту становить 6-8
сторінок машинописного тексту, для дипломних робіт експериментального і
розрахунково-дослідницького характеру 5–6 сторінок.
У цьому розділі пояснювальної записки слід навести стислий аналіз небезпечних та
шкідливих виробничих факторів, які виникають у процесі експлуатації проектованого
об’єкта (цеху, дільниці, обладнання, машин, механізмів, устаткування й т.д.) або при
проведенні досліджень чи виконанні розрахунків на ЕОМ, обґрунтувати прийняті заходи,
що забезпечують безпечні та нешкідливі умови праці експериментатора (оператора), а
також навести характеристики й аналіз можливих джерел надзвичайних (аварійних)
ситуацій, екологічної небезпеки та заходи щодо їх запобігання. Як, виняток, шляхи
забезпечення екологічної безпеки та заходи щодо зменшення чи уникнення їх дії на
виробниче і зовнішнє середовище. Тут же необхідно надати розрахунки і висновки з
посиланнями на діючі нормативно-технічні документи (ДСТУ, Технічні регламенти,
НПАОП, ДБН, ПУЕ та ін.) для обґрунтування прийнятих рішень щодо охорони праці і на-
вколишнього середовища.
Не можна викладати в записці заходи організаційного характеру (інструктажі,
систему оперативного контролю за умовами інструкцій та ін.), а також наводити загальні
міркування і виписки з інструкцій, пам’яток, підручників та інших матеріалів.
Важливо пам'ятати, що викладення матеріалу записки повинно відображати вже
вирішені питання ("розрахунок виконаний за методом...", "в результаті
аналізу...встановлено...", "прийняті (виконані) такі захисні заходи"), а не вирішувані
("розрахунок виконую(ємо) за методом..." і т.д.).
Розділ "Охорона праці, цивільна та екологічна безпека" в пояснювальній записці до
дипломного проекту (роботи) повинен розміщуватися перед економічною частиною.
За вказівкою консультанта розділ доповнюється розрахунком, наприклад,
розрахунком штучного або природного освітлення, захисного заземлення, занулення,
вентиляції, шумозахисних приладів, апаратів пилогазоводоочищення, гранично
допустимого викиду від джерел забруднення й т.д. Розрахунок повинен бути
розташований у тому підрозділі, де висвітлюються ці питання, і бути органічною
складовою частиною викладеного матеріалу.
У загальному переліку літератури, який наводиться в кінці пояснювальної записки
до проекту (роботи), слід указати літературу з питань охорони праці і навколишнього
середовища, на яку було зроблено посилання в тексті.
Закінчення роботи над розділом "Охорона праці, цивільна та екологічна безпека"
затверджує підпис викладача-консультанта на титульному аркуші пояснювальної записки
й кресленнях (загальні вигляди, принципові схеми, генеральний план). Без цього підпису
дипломний проект (робота) до захисту не допускається.
Під час захисту дипломного проекту в доповіді мають бути відображені питання
охорони праці і цивільного захисту, які вирішувалися в проекті (роботі).

Зміст розділу "Охорона праці та навколишнього середовища"

Розділ повинен містити такі підрозділи:
загальні питання охорони праці;
виробнича санітарія;
заходи безпеки;
 пожежна безпека;
охорона навколишнього середовища.
Залежно від конкретної теми дипломного проекту (роботи) співвідношення обсягів
цих підрозділів може бути різним.

1. Загальні питання охорони праці та навколишнього середовища.

1.1. Спочатку необхідно викласти завдання і значення охорони праці та цивільного
захисту в нашій державі, у тому числі у відповідній галузі. При цьому слід спиратися на
останні рішення уряду і профспілок, закони України "Про охорону праці", "Про об’єкти
підвищеної небезпеки", "Кодекс цивільного захисту" та "Про охорону навколишнього
середовища" у яких визначаються завдання в галузі охорони праці та цивільного захисту
[1; 2; 3; 4]. Підкреслити, що вимоги охорони праці та навколишнього середовища,
закладаються на стадії проектування (додаток 1).
1.2. З урахуванням умов ДСанПіН [9] надати стислу характеристику проектованого
об’єкта (цеху, дільниці, обладнання, устаткування і ін.), а також потенційних небезпек і
шкідливостей при його використанні (виготовленні).
1.3. У висновку необхідно сформулювати, для якого етапу експлуатації об’єкта
(проектування, виготовлення, дослідження) розглянуто питання охорони праці і
навколишнього середовища, а також чи відносяться ці питання до проектованого об’єкта в
цілому, до його частини або до системи, частиною якої він є.
1.4. Для дипломних проектах розрахунково-дослідницького характеру питання
охорони праці і навколишнього середовища слід розглядати щодо приміщення, у якому
виконувалися обчислювальні роботи (приміщення ЕОМ, лабораторія, конструкторський
відділ, робоче місце і т.п.).
2. Виробнича санітарія
2.1. Зазвичай об’єкти дипломного проектування за спеціальностями факультету є
джерелами виробничих шкідливостей. У зв’язку з цим необхідно охарактеризувати весь
технологічний цикл із зазначенням небезпечних і шкідливих виробничих факторів,
використовуючи [6, 7, 8], у формі табл. 1.
Таблиця 1 – Перелік небезпечних і шкідливих факторів на робочих місцях
проектованого цеху (дільниці, відділення )
Небезпечні та Джерела Параметр, Нормоване значення Нормативний
шкідливі виробничі виникнення який нормується параметра документ
фактори
1 2 3 4 5
У всіх випадках обов'язковим є розгляд метеорологічних умов, освітлення, шуму,
вібрації і забруднення повітря робочої зони.
2.2. Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99 [7], з
урахуванням робіт персоналу з енерговитрат при використанні проектованого об’єкта (або
його виготовленні, дослідженні). Параметри мікроклімату обираються зазвичай
допустимими для теплого і холодного періодів року. В окремих випадках, відповідно до
техніко-економічних обґрунтувань, можуть обиратися оптимальні метеорологічні умови.
Обрані параметри мікроклімату занести в табл. 2 (додаток 2).
Таблиця 2 – Допустимі (оптимальні) норми температури, відносної вологості,
швидкості руху повітря у виробничому приміщенні цеху (дільниці, лабораторії та ін.)
Період Категорія важкості Температура, Відносна вологість, Швидкість руху
року робіт С % (не більше) повітря, м/с (не
більше)
Холодний
Теплий
2.3. Слід указати заходи щодо утримання нормативних значень метеорологічних
параметрів у теплий період року (вентиляція: природна, штучна, припливно-витяжна,
місцева, загальнообмінна; кондиціонування та ін.) і в холодний період року (опалення,
повітряно-теплові завіси біля брами, повітряне душування та ін.) ДБН В.2.5-67:2013 [18].
2.4. Викладаючи питання про виробниче освітлення, слід указати, як
забезпечується освітлення виробничих приміщень у світлий (природне чи суміщене) і в
темний час доби (штучне), охарактеризувати вид природного (бокове, верхнє,
комбіноване) і штучного (загальне, місцеве, комбіноване) освітлення.
Приміщення з постійним перебуванням людей повинно мати, як правило,
природне освітлення. Без природного освітлення допускається проектування приміщень,
які визначені державними будівельними нормами на проектування будинків і споруд,
нормативними документами з будівельного проектування будинків і споруд окремих
галузей промисловості, затвердженими в установленому порядку, а також приміщення,
розміщення яких дозволено у підвальних поверхах будинків.
Залежно від розряду зорової роботи, який визначається найменшим розміром
об'єкта розрізнення, виду освітлення, визначити нормоване значення коефіцієнта
природної освітленості eн (КПО), %, відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006, зміна №2
[17], за таблиця 1, 2 чи додатку К.
Визначити нормативне значення мінімальної освітленості Emin. Обрані значення
вказаних параметрів звести в табл. 3 (додаток 3 з продовженням на стор. 13).
Таблиця 3 – Характеристики освітлення для виробничого приміщення
Освітленість при штучному КПО, %
Характеристика фону
розрізнення з фоном
об’єкта розрізнення,
Найменший розмір

освітленні при суміщеному

Розряд, підрозряд

Контраст об'єкта
зорової роботи

Еmin, лк освітленні

комбінованому

комбінованому
мм

загальному

верхньому

боковому
або
Більше 0,5 до 1,0 IV, в середній Темний 400 200 2.4 0.9

Примітка. Приклад наведений для суміщеного освітлення.

Слід указати, як реалізуються нормативні параметри освітлення. За вказівкою
консультанта з охорони праці виконати розрахунок природного (визначається площа
віконних отворів) або штучного (визначається кількість світильників, їх тип і
розміщення) освітлення, вид джерел світла (лампи накалювання, газорозрядні лампи) і
споживана ними потужність, у деяких випадках виникає необхідність обрати вид і
зробити розрахунок аварійного освітлення.
2.5. За наявності шкідливостей у вигляді пари, газу, пилу та інших слід установити
джерела їх виникнення й визначити значення ї гранично допустимих концентрацій (ГДК)
у повітрі робочої зони і клас небезпеки цих речовин за [9]. Тут же вказати способи за-
безпечення концентрацій цих речовин на робочих місцях не більше гранично допустимих
(герметизація обладнання, місцеві відсмоктувачі, загальнообмінна вентиляція та ін.) [18].
Дані занести в табл. 4 (додаток 4).
Таблиця 4 – ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони проектованого цеху
(дільниці, відділення, лабораторії та ін.)
Шкідлива речовина ГДК, мг/м3 Клас небезпеки Агрегатний стан
1 2 3 4
2.6. За вказівкою консультанта з охорони праці виконати орієнтований
розрахунок потрібного повітрообміну системами вентиляції або кондиціонування, що
забезпечує нормативні значення параметрів повітряного середовища в робочій зоні
виробничих приміщень. Потрібний повітрообмін (м3/г) визначається шляхом розрахунків
за вимогами видалення з повітря в приміщенні надмірних шкідливих речовин, теплоти,
вологи згідно зі ДБН В.2.5-67:2013 [18]. Інколи слід розрахувати елементи вентиляції
(кондиціонування), які реалізують потрібні витрати повітря з метою забезпечення
нормативних метеорологічних умов і нешкідливого складу повітря у виробничих
приміщеннях [18].
2.7. Аналізуючи вібрацію, шум і ультразвук, слід визначити джерела їх
виникнення, визначити допустимі значення параметрів, які нормуються, згідно з [8], а
також указати конструктивні і технічні рішення, що забезпечують значення нормованих
параметрів шуму, вібрації, ультразвуку, не більше допустимих. Звернути увагу на
можливість реалізації таких заходів: знищення шуму в джерелі його виникнення,
звукоізоляція обладнання; екранування джерел шуму або робочих місць; використання
демпфірувальних матеріалів – гуми, пластмаси, повстини; регулярне змащення тертьових
поверхонь; ретельне балансування елементів машин, що обертаються, та інших за [8].
У деяких випадках за завданням консультанта з охорони праці проводяться
відповідні розрахунки.
2.8. За наявності у виробничому приміщенні джерел електромагнітних полів
різночастотного діапазону необхідно обрати допустимі значення нормованих параметрів
за [6] і вказати заходи, що забезпечують значення цих параметрів, не більше допустимих.
2.9. Аналізуючи джерела іонізуючого і лазерного випромінювання, треба вказати
заходи, прийняті для захисту персоналу від дії цих випромінювань (додаток 5).

3. Заходи безпеки
3.1. Спочатку треба вказати основні технологічні операції й обладнання, на якому
вони виконуються. Проаналізувати небезпечні виробничі фактори, що виникають у ході
виробничого процесу (відкриті рухомі елементи обладнання, можливість падіння з висоти,
недостатня міцність окремих елементів обладнання, технологічного знаряддя та ін.). При
цьому більш ретельно розглянути найбільш небезпечні виробничі процеси.
3.2. Особливу увагу треба приділити розробці захисних засобів і пристроїв для
вантажопідйомних механізмів, посудин, що працюють під тиском, компресорних
установок. До таких захисних засобів належать обмежувачі руху вантажопідйомності,
запобіжні клапани, блокувальні пристрої та ін.
3.3. Необхідно забезпечити безпечне влаштування під’їзних шляхів для
внутрішнього транспорту, присутність переходів через автоматичні лінії, систему
сигналізації для попередження працівників, пропуск і зупинку обладнання.
3.4. Навести конкретні конструктивні рішення щодо захисту працівників від
небезпечних виробничих факторів (огородження небезпечних зон, запобіжні та
блокувальні засоби, аварійне гальмування або вимкнення, сигналізація, дистанційне
керування, самочинне опускання штампів та ін.).
3.5. Зазначити важливі заходи індивідуального захисту (захисні окуляри, спецодяг,
спецвзуття та ін.).
3.6. Треба забезпечити вимоги безпеки на стадії проектування промислових
роботів, роботизованих технологічних комплексів та дільниць.
3.7. Основну увагу при аналізі потенційних небезпек і розробці необхідних
захисних засобів слід приділити питанням електробезпеки.
3.8. Навести конкретні конструктивні, схемно-конструктивні й експлуатаційні
заходи, які забезпечують електробезпеку при обслуговуванні обладнання (корпуси,
кожухи, огорожі, блокування, сигналізації, захисне заземлення, захисне вимкнення та ін.),
ДСТУ Б.В.2.5-82:2016 [5].
3.9. Обрати клас установлюваного обладнання за способом захисту від
ураження електричним струмом відповідно до ПУЕ [16].
Обираючи клас захисту 01 чи 1, прийнятий захід захисту (захисне заземлення,
занулення) слід обґрунтувати. З цією метою треба зазначити величину напруги, що
подається на виробниче обладнання, режим нейтралі живильної мережі, клас виробничого
приміщення (цеху, дільниці, лабораторії та ін.) за ступенем небезпеки ураження
електричним струмом, ПУЕ [16], (додаток 6). За вказівкою викладача-консультанта
виконати розрахунок захисного засобу, обраного відповідно до [16].

4. Пожежна безпека
4.1. У цьому підрозділі слід проаналізувати, які вогненебезпечні речовини, суміші,
матеріали використовуються або з’являються в даному технологічному процесі, з яких
причин може виникнути пожежа або вибух у цеху (дільниці, лабораторії та ін.).
 4.2. Відповідно до ДСТУ Б.В.1.1-36:2016 [19] обрати категорію приміщення цеху
(дільниці, лабораторії та ін.) за вибухопожежонебезпекою (А, Б, В, Г, Д) і визначити
необхідний ступінь вогнестійкості (I–V) будівлі відповідно до [20, 21], (додаток 7, 8).
4.3. Враховуючи рекомендації ДБН В.2.5-56:2014 [21], визначити і стисло
охарактеризувати заходи системи запобігання пожежі (СЗП), системи протипожежного
захисту (СПЗ) й організаційно-технічні заходи.
4.4. Вимоги до СЗП виконуються, як правило, за рахунок використання
електрообладнання в закритому або вибухозахищеному вигляді, що відповідають класу
вибухопожежонебезпечності приміщень відповідно до [19], а також пристроям
блискавкозахисту будівель (додаток 9, 10 [22]).
4.5. Вимоги до СПЗ реалізуються шляхом використання первинних засобів
пожежогасіння (вид, кількість, розміщення), наявності засобів пожежної сигналізації і
зв’язку, пожежного водопостачання (зовнішній і внутрішній пожежні водопроводи,
розташування пожежних кранів по цеху та ін.). Обрані первинні засоби пожежогасіння
занести в табл. 5 (додаток 11).
4.6. Організаційні заходи, що полягають у розробці плану евакуації персоналу на
випадок пожежі, проведенні інструктажів, створенні наочної агітації з пожежної безпеки,
а також запровадженні режимних заходів (заборона використання відкритого вогню поза
встановленими місцями зберігання ЛСР у спеціальних приміщеннях та ін.).
Таблиця 5 – Перелік первинних засобів пожежогасіння, обов’язкових на
підприємстві (назва виробничого цеху, дільниці, відділення)
Приміщення, Площа, м2 Первинні засоби Кількість Вогнегасний
споруда, установа пожежогасіння ефект
1 2 3 4 5

5. Охорона навколишнього середовища.

6.1. У цьому підрозділі слід проаналізувати проектований технологічний процес з
точки зору забруднення навколишнього середовища, навести характеристику шкідливих
речовин, що викидаються в зовнішнє середовище, зазначити характер і ступінь
забруднення стічних вод, промислових викидів в атмосферу, забруднення ґрунту [2,4,23].
6.2. Навести значення гранично допустимих концентрацій викидів шкідливих
речовин у повітрі і воді відповідно до вимог [2,4,23].
6.3. Охарактеризувати попередні технічні рішення та засоби, що забезпечують
потрібний ступінь очистки і знезаражування стічних вод, газових викидів та інших
забруднень. Указати можливі шляхи спорудження об’єкта, що не завдає шкоди
навколишньому середовищу (використання безвідходних або маловідходних технологій
та ін.) [4; 23].
6.4. Навести стислу характеристику методів і засобів спостереження за станом
навколишнього середовища (води, повітря, ґрунту) [4; 23].

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

(рекомендований)
1. Закон України "Про охорону праці", Введений в дію Постановою ВР України №
2695-XII від 14.10.92, ВВР, 1992, № 49, ст.669 (Із змінами)
2. Кодекс цивільного захисту України. Затв. ВР України 02.10.2012 р., № 5403 - VI. (із
змінами і доповненнями від 02.06.2016 р., № 1404-VIII)
3. Закон України "Про об’єкти підвищеної небезпеки". ВВР, 2001, № 15
4. Закон України "Про охорону навколишнього середовища", ВВР, 1991, № 41, ст.547 (Із
змінами),
5. ДСТУ Б В.2.5-82:2016 Електробезпека в будівлях і спорудах. Вимоги до захисних
заходів від ураження електричним струмом. Затвер. наказ Мінрегіон України від 01.07.
2016 №204
6. ДСанПіН Захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань Затв. наказом
МОЗ України від 01.08.1996 № 239 ( із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ № 266
від 13.03.2017)
7. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. Затв.
постановою Головного держсанлікаря України від 1.12.1999 р., № 42.
8. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультра звуку та інфразвуку. Затв.
Постановою Головного держсанлікаря від 01.12.1999 р. № 37
9. ДСанПіН "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності
факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Від
08.04.2014 наказ МОЗ України № 248.
10. НПАОП 0.00-1.71-13 Правила охорони праці під час роботи з інструментом та
пристроями. Від 19.12.2013 наказ № 966 Міненерговугілля України .
11. НПАОП 40.1-1.07-01 Правила експлуатації електрозахисних засобів. Від
05.06.2001 наказ № 253 Мінпраці України
12. НПАОП 40.1-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок
споживачів. Від 09.01.1998 наказ № 4 Держнаглядохоронпраці України
13. НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання
спеціальних установок . Від 21.06.2001 наказ № 272 Мінпраці України
14. НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-
обчислювальних машин. Від 26.03.2010 наказ № 65Держгірпромнагляд
15. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів. Від 25.07.2006 Затв.
Наказ Мінпалива № 258 (Із змінами та доповнення у відповідності до наказів
Міненервугілля України № 91 від 13.02.2012 № 905 від 16.11.2012 № 273 від 16.05.2013)
16. Правила улаштування електроустановок. 5-те вид., перероб. й доп. – Х.: 2016.
Глава 1.7 Заземлення та захисні заходи від ураження електричним струмом. Від 20.06.
2014 наказ Міненервугілля України р. № 469
17. ДБН В.2.5-28-2006 Державні будівельні норми. Інженерне обладнання будинків і
споруд. Природне і штучне освітлення. – К. : Мінбуд України, 2006. – 80 с. (зміни 1, 2)
18. ДБН В.2.5-67: 2013 Державні будівельні норми. Інженерне обладнання будинків і
споруд. Опалення, вентиляція та кондиціонування. – К.: Мінрегіон України, 2013.
19. ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх
установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Від 15.06.2016 наказ
Мінрегіон України № 158
20. Правила пожежної безпеки в Україні. Затв. наказ МВС України від 30.12.2014
№ 1417
21. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту. Затв. наказ МВС
України від 31.07.2017 № 657
22. ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування
блискавкозахисту будівель і споруд. Наказ Мінрегіон.України від 27.06.2008 № 269.
23. Постанова КМ України від 28.08. 2013 р. № 808 Про затвердження переліку
видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (Із
змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1160 від 30.12.2015)

ДОДАТКИ
Додаток 1. Державна політика в галузі охорони праці та навколишнього
середовища.
Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції
України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і
здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
♦ пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за
створення належних, безпечних і здорових умов праці;
 ♦ підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного
технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння
підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
♦ комплексного розв’язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної,
галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів
економічної і соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони довкілля;
♦ соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які
потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
♦ встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів
підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
♦ адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його
здоров’я та психологічного стану;
♦ використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у
фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших
надходжень на цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
♦ інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і
підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
♦ забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ,
організацій, об’єднань громадян, що розв’язують проблеми охорони здоров’я, гігієни та
безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та
їх представниками, між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони
праці на місцевому та державному рівнях;
♦ використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і
підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва
Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов’язані із захистом
населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних
ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного
захисту, та визначає повноваження органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства,
підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Додаток 2
Таблиця Д2.1 – Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості і
швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень на постійних робочих
місцях
Температура,оС Відносна вологість Швидкість руху повітря, м/с
Період року

Категорія

оптимальна

оптимальна

оптимальна

(не більше)
(не більше)
допустима

допустима

допустима
робіт

Легка – Iа 22–24 21–25 40–60 75 0,1 0,1

Холодний

Легка – Iб 21–23 20–24 40–60 75 0,2 0,2

Середньої важкості ІIа 18–20 17–23 40–60 75 0,2 0,3
Середньої важкості IIб 17–19 15–21 40–60 75 0,3 0,4
Важка – III 16–18 13–19 40–60 75 0,1 0,5
Легка – Iа 23–25 22–28 40–60 55 при 28оС 0,2 0,1–0,2
Легка – Iб 22–24 21–28 40–60 60 при 27оС 0,2 0,1–0,3
Теплий

Середньої важкості IIа 21–23 18–27 40–60 65при 26оС 0,3 0,2–0,4
Середньої важкості IIб 20–22 16–27 40–60 60 при 25оС 0,3 0,2–0,5
Важка – III 18–20 15–26 40–60 75 при 24 С 0,4 0,2–0,6
та нижче
 Додаток 3 (продовження на стор. 13)
Значення коефіцієнта світлового клімату m
Світовий Значення m для світлопрорізів
кліматичний Вертикальних , орієнтованих на: Орієнтованих на
район, N Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ зеніт
І 0.95 0.98 1.02 1.04 1.05 1.04 1.02 0.98 1.01
ІІ 1.00 1.04 1.09 1.11 1.12 1.12 1.10 1.04 1.08
ІІІ 1.06 1.11 1.18 1.22 1.24 1.22 1.19 1.12 1.16
ІV 1.15 1.21 1.29 1.32 1.33 1.32 1.30 1.22 1.27
Примітка. Пн – північ; ПнС – північ-схід; ПнЗ – північ-захід; С – схід; З – захід;
Пд – південь; ПдС – південь-схід; ПдЗ – південь-захід
Додаток 4
Таблиця Д4.1 – Характеристика шкідливих речовин
Номер Речовина ГДК Клас Агрегатний
з/п мг/м3 небезпеки стан
1 Азот окису (у перерахуванні на NO2) 5 2 Пара чи газ
2 Ацетон 200 4 <-<
3 Барій вуглекислий 0,5 1 Аерозоль
4 Германій 2 3 <-<
5 Кислота сірчана 1 2 <-<
6 Кислота соляна 5 2 Пара чи газ
7 Олії мінеральні (нафтові) 5 3 <-<
8 Озон 0,1 1 Пара чи газ
9 Пил з домішкою двоокису кремнію 4 4 -
10 Спирт етиловий 1000 4 Пара чи газ
11 Титана натрій 4 4 -
12 Луги їдкі (розчини в перерахуванні на 0,5 2 Аерозоль
NaOH)

Додаток 5
Таблиця Д5.1 – Дозові межі зовнішнього і внутрішнього опромінення
Доза і категорія Дозові межі опромінення залежно від групи критичних органів за рік,
осіб, що опромінюються Дж/кг (бер)
I II III
ГД для категорії А 0,05(5) 0,15(15) 0,3(30)
ГД для категорії Б 0,005(0,5) 0,015(1,5) 0,03(3)
Таблиця Д5.2 – Категорії осіб, що опромінюються
Категорія осіб, що Характеристика
опромінюються
А Персонал (професійні працівники) – особи, які постійно або тимчасово
працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань
Б Обмежена частина населення – особи, які не працюють безпосередньо з
джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розміщення
робочих місць можуть піддаватися впливу радіоактивних речовин та інших
джерел випромінювання, застосованих в установах чи біля зовнішнього
середовища з відходами
В Населення області, краю, республіки, країни
 Таблиця Д5.3 – Групи критичних органів
Група критичних
органів Характеристика
I Усе тіло, гонади, червоний кістковий мозок
II М'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, шлунково-
кишковий тракт, легені, кришталик ока та інші органи, за винятком тих, що
відносяться до I і III груп
III Шкірний покрив, кісткова тканина, кістки, передпліччя, щиколотки і стопи

Додаток 6
Класи виробничих приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним
струмом згідно з ПУЕ
Залежно від наявності умов, що підвищують небезпеку дії електричного струму на
людину, всі приміщення поділяють на такі класи: без підвищеної небезпеки, з
підвищеною небезпекою, особливо небезпечні.
1. Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов,
що створюють підвищену (див. п. 2) або особливу (див. п. 3) небезпеку.
2. Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю в них
однієї з таких умов, що створюють підвищену небезпеку:
а) вологості (відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75 %) або
струмопровідного пилу;
б) струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної та ін.);
в) високої температури (вище +35 оС);
г) можливості одночасного дотику людини до тих металоконструкцій, будівель і
т.п., що мають з’єднання із землею, з одного боку, і до металевих корпусів
електрообладнання – з іншого.
3. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю в них однієї з
умов, що створюють особливу небезпеку:
а) особливої вологості (відносна вологість повітря близька до 100 %; стеля, стіни,
підлога і предмети в приміщенні покриті вологою);
б) хімічно активного або органічного середовища (що руйнує ізоляцію і
струмопровідні частини електрообладнання);
в) одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки (п. 2).
Території розміщення зовнішніх електроустановок прирівнюються до особливо
небезпечних приміщень.
Додаток 7
Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Усі приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою підрозділяються на
5 категорій: А, Б, В, Г, Д.
До вибухопожежонебезпечних категорії А віднесені приміщення, пов’язані з
застосуванням горючих газів, легкозаймистих рідин з температурою спалаху не більше 28
С у такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні
суміші, при займанні яких у приміщенні розвивається розрахунковий надлишковий тиск
вибуху, який перевищує 5 кПа; приміщення, в яких застосовуються речовини і матеріали,
здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою в такій
кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
До вибухопожежонебезпечних категорії Б віднесені приміщення, в яких
обертаються горючий пил або волокна; легкозаймисті рідини з температурою спалаху
більше 28 С; горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні
пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких у приміщенні розвивається
надлишковий тиск вибуху, що перевищує 5 кПа.
До пожежонебезпечних категорії В віднесені приміщення, в яких обертаються
пальні і важкогорючі рідини;
тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали (у тому числі пил і волокна);
речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або між собою лише
горіти, за умови, що приміщення, в яких вони наявні або обертаються, не відносяться до
категорій А і Б.
До пожежонебезпечних категорії Г віднесені приміщення, в яких обертаються
негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес
обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум’я; горючі
гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
До категорії Д віднесені приміщення, в яких обертаються негорючі речовини і
матеріали в холодному стані.
Додаток 8
Таблиця Д 8.1 – Ступені вогнестійкості будинків
Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій (у хвилинах) та максимальні межі
Ступінь вогнестійкості будинків

поширення вогню по них (см)

Стіни Елементи сумі-

Сходові площадки, костури,

Перекриття міжповерхові
щених покриттів

(у т.ч. горищні та над

сходи, балки, марші
сходових кліток

балки, ферми,
внутрішні не несучі
несучі та сходових

зовнішні не несучі

плити, настили,
підвальні)
(перегородки)

Колони
самонесучі

арки, рами
прогони
кліток

I REI 150 REI 75 E 30 EI 30 R 150 R 60 REI 60 RE 30 R30

M0 M0 M0 M0 M0 M0 M0 M0 M0
II REI 120 REI 60 E 15 EI 15 R 120 R 60 REI 45 RE 15 R 30
M0 M0 M0 M0 M0 M0 M0 M0 M0
REI 120 REI 60 E 15 EI 15 R 120 R 60 REI 45
III M0 M0 M0 M1 M0 M0 M1 Не нормуються
E 30
M1
III a REI 60 REI 30 E 15 EI 15 R 15 R 60 REI 15 REI 15 R 15
M0 M0 M1 M1 M0 M0 M0 M1 M0

ІІI б REI 60 REI 30 E 15 EI 15 R 60 R 45 REI 45 RE 15 R 45

M1 M1 M0 M1 M1 M0 M1 M0 M1
E 30 RE 30
M1 M1
REI 30 REI 15 E 15 EI 15 R 30 R 15 REI 15
IV M1 M1 M1 M1 M1 M1 M1 Не нормуються
REI 30 REI 15 E 15 EI 15 R 15 R 15 REI 15 RE 15 R 15
IVa M1 M1 M1 M0 M0 M0 M0
V Не нормуються
Примітка: Межі вогнестійкості самонесучих стін, які враховуються при
розрахунках жорсткості та стійкості будинку, приймаються як для несучих стін.
Показником вогнестійкості є межа вогнестійкості конструкції, що визначається
часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним
режимом до настання одного з граничних станів конструкції:
 втрати несучої здатності (R);
 втрати цілісності (Е);
 втрати теплоізолювальної здатності (I).
Показником здатності будівельної конструкції поширювати вогонь є межа
поширення вогню (М).
За межею поширення вогню будівельні конструкції підрозділяються на групи:
 М 0 (межа поширення вогню дорівнює 0 см);
 М 1 (М ≤ 25 см – для горизонтальних конструкцій; М ≤ 40 см – для
вертикальних і похилих конструкцій).
 Додаток 9
Таблиця Д 9.1 – Допустимий рівень вибухозахисту оболонки електричних
машин (стаціонарних і пересувних) залежно від класу вибухонебезпечної
зони
Клас
вибухонебезпечної Рівень вибухозахисту і ступінь захисту
зони
0 Особливо вибухонебезпечне електрообладнання
1 Вибухонебезпечне електрообладнання
2 Підвищена надійність проти вибуху
20 Особливо вибухобезпечне і вибухонебезпечне електрообладнання
21 Вибухонебезпечне електрообладнання
Без засобів вибухозахисту. Ступінь захисту IР54. Частини машин, що іскрять
22 (наприклад, контактні кільця), повинні бути замкнені в оболонку зі ступенем
захисту IР54
Додаток 10
Таблиця Д 10.1 – Мінімальний ступінь захисту електричних машин залежно від
класу пожежонебезпечної зони
Ступінь захисту оболонок для пожежонебез-
Вид установки та умови роботи печних зон класу
П-I П - II П - IIа П - III
Установки стаціонарні, які іскрять або мають частини,
що іскрять за умовами роботи IP44 IP54 IP44 IP44
Установки стаціонарні, які не іскрять і не мають
частин, що іскрять за умовами роботи IP44 IP44 IP44 IP44
Установки на пересувних механізмах (крани, тельфери
тощо), які іскрять або не іскрять за умовами роботи IP44 IP54 IP44 IP44

Додаток 11
Таблиця Д 11.1 – Найпоширеніші марки вогнегасників і
сфери їх застосування
Вогнегасники Застосування
Порошкові: ВП-14, Для гасіння пожеж твердих горючих матеріалів, легкозаймистих і
ВП-9ММ горючих рідин
Водопінні:ВВП-5, Для гасіння загоряння різних речовин і матеріалів, за винятком
ВВП-10 лужних металів і речовин, горіння яких відбувається без доступу
кисню, а також електроустановок, що знаходяться під напругою
Вуглекислотні: ВВК-2, ВВК-5, Для гасіння загоряння у приміщеннях з електрообладнанням, а
ВВК-8 також там, де вода може викликати псування майна
Водопровідні аерозольні: ВВПА-1, Для гасіння загоряння легкозаймистих рідин, твердих речовин,
ВВПА-3 електроустановок, що знаходяться під напругою, та інших
Вуглекислотно-брометилові: матеріалів (крім лужних металів і кисневмісних речовин)
ВВКБ-3, ВВКБ-7
Порошкові: ВП-1, ВП-6, ВП-10 Для гасіння загоряння легкозаймистих і горючих рідин,
лужноземельних металів, електроустановок, що знаходяться під
напругою
 Продовження додатку 3
ВИМОГИ ДО ОСВІТЛЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Штучне освітлення Природне освітлення Суміщене освітлення

розмір об’єкта розрізнення, мм
Найменший або еквівалентний

сукупність
Розряд зорової роботи
Освітленість, лк КПО, ен, %

Характеристика фону
нормованих

Контраст об’єкта
Підрозряд зорової
Характеристика

величин
зорвої роботи

при системі показника

комбінованого

при системі загального

з фоном
осліпленості(Р)
роботи

при верхньому або

освітлення

при верхньому або

і коефіцієнта

комбінованому
комбінованому

при боковому
при боковому
пульсації (Кп)

освітленні

освітленні
освітлення

освітленні

освітленні
всього Ρ Кп, %

загального
у т.ч.від
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
5000 500 20 10
а Малий Темний 4500 500 - 10 10

Малий Середній 4000 400 1200 20 10

б
Найвищої точності

Середній Темний 3500 400 1000 10 10

Менше 0,15

Малий Світлий 2500 300 750 20 10

І в Середній Середній - - 6,0 2,0
Великий Темний 2000 200 600 10 10

Середній Світлий 1500 200 400 20 10

г Великий Світлий
Великий Середній 1250 200 300 10 10
 Продовження додатка 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
4000 400 20 10
а Малий Темний 3500 400 - 10 10
Від 0,15 до 0,3 включно
Дуже високої точності

Малий Середній 3000 300 750 20 10

б Середній Темний 2500 300 600 10 10
Малий Світлий 2000 200 500 20 10
II в Середній Середній - - 4,2 1,5
Великий Темний 1500 200 400 10 10
Середній Світлий 1000 200 300 20 10
г Великий Світлий
Великий Середній 750 200 200 10 10
2000 200 500 40 15
а Малий Темний 1500 200 20 15
400
Від 0,3 до 0,5 включно
Високої точності

Малий Середній 1000 200 300 40 15

б Середній Темний 750 200 200 20 15
III Малий Світлий 750 200 300 40 15 - - 3,0 1,2
в Середній Середній
Великий Темний 600 200 200 20 15
Середній Світлий 200 300 40 15
г Великий Світлий
Великий Середній 400 200 200 20 15
 Продовження додатка 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

а Малий Темний 750 200 300 40 20

Малий Середній
Середньої точності

б 500 200 200 40 20

Більше 0,5 до 1,0

Середній Темний

Малий Світлий
IV Середній Середній 4 1,5 2,4 0,9
в 400 200 200 40 20
Великий Темний

Середній Світлий
г Великий Світлий - - 200 40 20
Великий Середній

а Малий Темний 400 200 300 40 20

Малий Середній
б - - 200 40 20
Середній Темний
Малої точності

Більше 1,0 до 5

Малий Світлий
V Середній Середній 3 1 1,8 0,6
в - - 200 40 20
Великий Темний

Середній Світлий
г Великий Світлий - - 200 40 20
Великий Середній
 Продовження додатка 3
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
(дуже малої
точності) Незалежно від

Більше 5
Груба

характеристик фону і
VI - - 200 40 20 3 1 1,8 0,6
контрасту об’єкта з
фоном
виробами в гарячих
матеріалами, які

Незалежно від
світяться і

Більше 5
Робота з

цехах

характеристик фону і
VII - - 200 40 20 3 1 1,8 0,6
контрасту об’єкта з
фоном

Незалежно від
а характеристик фону і - - 200 40 20 3 1 1,8 0,6
контрасту об’єкта з
Загальне спостереження за

фоном від
Незалежно
виробничого процесу:

характеристик фону і - - 100 - - 0,2

б 1 0,3 0,7
контрасту об’єкта з
постійне

фоном від
Незалежно
ходом

VIII в характеристик фону і - - 50 - - 0,2

0,7 0,2 0,5
контрасту об’єкта з
фоном
Незалежно від 0,1
характеристик фону і
г - - 20 - - 0,3 0,1 0,2
контрасту об’єкта з
фоном