1.

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

1.1. Загальні питання охорони праці

Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002р [21] визначає
основні положення відносно реалізації конституційного права громадян на
охорону їх життя та здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за
допомогою відповідних державних органів відношення між власником
підприємства, закладу чи організації або уповноваженим ним органом та
працівником по питанням безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в
Україні.

1.2. Виробнича санітарія

Питання охорони праці в данному розділі розглядаються на прикладі
кабінету кафедри «Автоматизовані електромеханічні системи» НТУ
«ХПІ».
2
Площа приміщення складає 12 м , що відповідає санітарним
нормам ,згідно з якими норма на одного працюючого повинна бути не
2
менше 6 м . Висота приміщення 3м. Таким чином обсяг приміщення на
3 3
одного працюючого складає 36 м , по нормам не менше 20 м [21,22].
Перелік шкідливих і небезпечних факторів , які діють при роботі
на ПЕОМ наведений в таблиці 12.1 згідно з ГОСТ 12.0.003-74*[23].
Таблиця 10.1-Шкідливі і небезпечні фактори виробничого
середовища
Найменування Джерела їх Параметр, що
факторів виникнення нормується
 Підвищений рівень Вентилятор,система Рівень звуку
шуму освітлення,друкувальні L A =50дБ(А) [24]

приладі

Продовження таблиці 10.1

Найменування Джерела їх Параметр, що
факторів виникнення нормується
Підвищене Блок живлення I=0,6 мA
значення напруги в U=36 B [25]
електричній мережі
Недолік неправильне
КПО,
e N , Е, лк [25]
природного освітлення планування
розташування
Ультрафіолетове комп’ютера
Комп’ютер Цілісність потоку
випромінювання ультрафіолетового
випромінювання 10 Вт/м
Рівень ЕПТ монітора, [22] Відстань-50 см
електромагнітного системний блок, мережа навколо ПК 2-5 КГЦ- 25
випромінювання живлення Вт/м [22]
Емоційні Складність Зниження реакції
перевантаження, виконання завдань користування на звук і
напруга зорового світло на 40-50% [24]
Вібрація Вентиляційна Віброприскорення ,
система віброшвидкість,м/с, або їх

рівні L A , LV ,Дб
Виробничий пил Статична електрика ГДК=4 мг/м [28]
накопичена на поверхні
комп’ютера
 Несприятливі Незадовільна Температура,
температури робота опалення або вологість, швидкість руху
мікроклімату вентиляції повітря
[28,29]
 1.2.1. Мікроклімат виробничого приміщення
При роботах операторського типу, пов’язаних з великим нервово -
емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів
мікроклімату, які поширюються на робочу зону. Роботи виконуються
сидячи і належать до категорії 1а - легкі фізичні, енерговитрати становлять
до 139 Вт. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості
руху повітря в приміщенні і категорія робіт в холодний і теплий період
року приведені в таблиці 10.2.
Таблиця 10.2 - Оптимальні параметри метеорологічних умов

Категорі Період Температур Відносн Швидкіст

я року а, °С а вологість, ь руху повітря,

Легка 1 а Холодни 22-24 % 40-60 Ум/с0.1

Легка 1а й Теплий 23-25 40-60 0.1

Досягнення нормативних метеорологічних умов приходить за

допомогою кондиціонерів, в зимовий час приміщення опалюють. У
холодний період року обмін повітря здійснюється за допомогою
провітрювання та опалення відповідно до ДБН В .2.5-67-2013 [28].
1.2.2. Освітлення
Стан освітлення виробничих, службових і допоміжних приміщень
регламентується ДБН В.2.5 -28 -2006 [25].
Виконувана робота відноситься до III розряду зорової роботи, тому
найменший розмір об’єкта 0,3 - 0,5 мм. Згідно цього розряду
використовується суміщене освітлення, яке складається з природного
освітлення (бічне одностороннє) здійснюваного через світлові прорізи в
зовнішніх стінах, і системи штучного рівномірного загального освітлення -
за допомогою люмінесцентних ламп, так як вони більш економічні і мають
склад спектру близький до сонячного.
 Штучне освітлення нормується мінімальної освітленістю ЕMIN, яка
дорівнює 400 лк, і здійснюється світильниками типу ЛДЦ 40-4.
Коефіцієнт природного освітлення КПО дорівнює 1,2%.
Для створення комфортних умов зорової праці високої точності
необхідні наступні дані за нормами освітлення, наведені в таблиці 10.3
Таблиця 10.3 - Характеристика виробничого освітлення

Мініма Нормоване значення характеристик

Розряд та освітлення
Характе льний
під Штучне
ристика Розмір Контраст
Фон розряд Суміщене
зорової об’єкту з фоном освітлення
зорової освітлення
праці розрізне- Комбінова Загальне
роботи %
ння не, лк
Висока 0,3-0,5 300
Світлий Великий III в 1,2 400
точність мм і

При розрахунку кількість світильників визначається за формулою

Emin⋅k⋅S⋅Z
N= ,
Ф Л⋅n⋅η (10.1)

де Еmin – мінімальна нормована освітленість, лк;

k – коефіцієнт запасу, візьмемо 1,2;
S – освітлювана площа, яка дорівнює 12 м2;
Z – коефіцієнт мінімальної освітленості (коефіцієнт нерівномірності
освітлення) візьмемо 1,15;
n – кількість ламп у світильнику типу ЛДЦ 40-4 дорівнює 4 ;
η – коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці.

Індекс приміщення і визначається за формулою:

А⋅В
i=
h⋅( A+B ) , (10.2)
де А, В, h – довжина яка дорівнює 4 м, ширина яка дорівнює 3 м і
розрахункова висота (висота підвісу світильника над робочою
поверхнею) приміщення, м (рис. 3.1).

h = H  hзв  hр (10.3)

деH – геометрична висота приміщення;

hзв – висота звисання світильника. Зазвичай hзв = 0,2...0…0,8м;

hp – висота робочої поверхні, hp = 0,8...1…1,0м.

h = 3  0,1  0,9=2

Тоді виходячи з формули 10.2:

Виходячи з індексу приміщення візмемо η =0,49

Тоді виходячи з формули 10.1:

Нам потрібно 2 світильника ЛДЦ 40-4 (округлюємо у більшу

сторону).
Потужність освітлювальної установки Р визначається з виразу:

P=nNP i ,

(10.3)
де Рi – споживана потужність однієї лампи, Вт.
 Тоді: Вт.

1.2.3. Шум та вібрація у робочому приміщенні

Одним з найбільш поширених факторів зовнішнього середовища, які
несприятливо впливають на людину, є шум. На робочих місцях в
приміщенні шум створюється установками кондиціонування повітря,
перетворювачами напруги, принтерами, високошвидкісними приводами,
копіювальною технікою, системами охолодження персональних
комп’ютерів та іншим обладнанням.
Згідно з ГОСТ 12.1.003-83* [24] в приміщеннях па робочому місці
працівника при вирішенні завдань, що вимагають концентрації уваги,
рівень шуму не повинен перевищувати 50 дБА. Для зниження рівня шуму
використовуються демпфіруючі матеріали. Рівень вібрації не повинен
перевищувати 75 дБ згідно ДСТУ 12.1.012-2008 [26], а віброприскорення -
33 дБ.
Основними методами захисту від шуму і вібрації є: зниження шуму й
вібрації в джерелі, зниження шуму і вібрації на шляху розповсюдження,
застосування індивідуальних засобів захисту, організаційно-профілактичні
методи захисту.

1.2.4. Електромагнітні випромінювання

Повітря зовнішнього середовища повинне містити позитивні та
негативні іони (таблиця 10.4).

Таблиця 10.4 — Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на

ПЕОМ
Рівні Кількість іонів в 1см3
 Позитивні Негативні
Мінімально необхідні 400 600
Оптимальні 1500-3000 3000-5000
Максимально припустимі 50 000 50 000

Для захисту від електромагнітного випромінювання застосовується

спеціальне покриття екрана дисплея, використовуються захисні екрани.
Напруга електромагнітних полів у діапазоні 1+12 кГц, 60+300 кГц по
магнітній і електричній складовій повинні відповідати вимогам до
ДСанПіН.3.3.2-007-98 [29] (таблиця 10.5).
Загальні способи захисту віх впливу електромагнітного
випромінювання — це зменшення безпосередньо біля джерела
(досягається збільшенням відстані між джерелом та робочим місцем,
зменшенням потужності випромінювання).
 Таблиця 10.5 — Допустимі параметри електричних неіонізуючих
випромінювань і електростатичного поля

Допустима
Допустимі параметри поля поверхнева
За щільність
За
Види поля потоку
електричною магнітною (інтенсивність
складовою складовою потоку енергії),
(Н), В/м (Н), А/м Вт/м2
Напруженість
електромагнітного поля
60 кГц до 3 мГц 50 5
3 кГц до ЗО мГц 20 –
ЗО кГц до 50 мГц 10 0,3
ЗО кГ'ц до 300 мГц 5 –
300 кГц до 300 гГц – – 10
Електромагнітне поле
оптичного діапазону в
ультрафіолетовій частині
спектру
УФ-С (220-280 мм) – – 0,001
УФ-В (280-320 мм) – – 0,01
УФ-А (320-400 мм) – – 10

в видимій частині
10
спектру: 400-760 мм,

в інфрачервоній частині
35,0-70,0
спектру: 0,76-10,0 мм

Напруженість
20 кв/м
електричного поля ВДТ

1.3. Електробезпека
Приміщення в якому виконувалася робота, відноситься до категорії
приміщень з підвищеною небезпечністю ураження людини електричним
струмом тому, що існує можливість одночасного дотику людини до
металоконструкції будинків, які зв’язані з землею, технологічних апаратів,
механізмів чи іншого устаткування, а також до металевих корпусів
електроустаткування згідно
ПУЕ-2011. По способу захисту людини від ураження електричним
струмом ПЕОМ, та устаткування для обслуговування, ремонту та наладки
ПЕОМ повинні відповідати 1 класу захисту,згідно до ПУЕ-2011 [30] та
НПАОП 0.00-1.28-10 [22].
При проектуванні систем електропостачання, монтажі силового
електроустаткування й електричного висвітлення в будинках і
приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-
технічної документації. Комплекс необхідних заходів щодо техніки
безпеки визначається, виходячи з видів електроустановки, її номінальної
напруги, умов середовища, типу приміщення й доступності
електроустаткування.
Документом ПУЕ-2011[30] передбачені наступні міри
електробезпечності: конструктивні, експлуатаційні і схемно-
конструктивні.
Конструктивні заходи:
Персональна ЕОМ відноситься до електроустановок до 1000 В
закритого виконання, всі рубильники встановлені в закритих корпусах, всі
струмоведучі частини розміщені в захисних коробах або покриті шаром
ізоляції, який виключає можливість дотику до них. Комп'ютер має робочу
ізоляцію і елементи заземлення.
Експлуатаційні заходи:
– монтаж, обслуговування, ремонт і налагодження ЕОМ, заміна
деталей, пристроїв, блоків повинна здійснюватися тільки при повному
відключені живлення;
 – у приміщеннях, де експлуатується більше п’яти комп’ютерів на
видному й доступному місці встановлюється аварійний і резервний
вимикач для повного відключення електроживлення;
– заземлені конструкції в приміщенні повинні бути надійно захищені
діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

1.4. Пожежна безпека

Приміщення належить до категорії В за пожежонебезпечністю згідно
з НАПБ Б 03.002-2007 [31] через присутність у приміщенні твердих
матеріалів, таких як: робочі столи, ізоляція, папір. Відповідно до вимог
ДБН В. 1.1-7-2002 [32] семиповерхова будівля, в який виконувалася дана
робота, має ступінь вогнестійкості II, тому пожежна безпека згідно ГОСТ
12.1.004—91 * [ 33] забезпечується наступними мірами:
– системою запобігання пожеж та захисту;
– організаційними заходами щодо пожежної безпеки. Запобігання
пожежі досягається наступними мірами:
– запобігання утворення горючого середовища та джерел
запалювання.
Для зменшення небезпеки утворення в пальному середовищі джерел
запалювання передбачено:
Використання устаткування, що відповідає класу пожежонебезпечної
зони П-ІІа [30]: ступінь захисту' електроапаратури повинна бути не менш
ІР-44, ступінь захисту світильників ІР-23 [30];
Блискавковідвід будинків, споруджень і устаткування; для даного
класу пожежонебезпеки, зони П-ІІа і місцевості із середньою грозовою
діяльністю 20 і більше грозових годин у рік, тобто для умов м. Харкова
встановлена III категорія блискавко захисту відповідно до ДСТУ Б В.2.5-
38:2008 [34];
 Забезпечення захисту від короткого замикання (контроль ізоляції,
використання запобіжників);
Застосування заземлення захисного екрана для стоку статичної
електрики.
Використання первинних засобів пожежога
сіння — вогнегасник ВВК - ВВ-2.
Організаційними заходами протипожежної профілактики є:
– навчання виробничого персоналу протипожежним правилам;
– видання необхідних інструкцій, плакатів, засобів наочної агітації,
плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

1.5. Охорона навколишнього середовища

Закон України «Про охорону навколишнього природного
середовища» від 25.06.1991 р. [35] регулює відношення в області охорони,
використання та відтворення природних ресурсів, попереджує та ліквідує
негативний вплив господарської діяльності на навколишнє середовище.
ЕОМ складається з багатьох компонентів, які складають суттєві
труднощі при їх утилізації. Переробка таких матеріалів після експлуатації
обладнання є однією з головних екологічних проблем нашого часу.
Більш суворіші вимоги до виробництва та матеріалів, а також
розробка нових виробничих та утилізаційних технологій дозволять
зменшити антропогенне навантаження на навколишнє середовище.

1.6. Висновок
З приведеного розділу можна зробити висновок, що дотримання всіх
вище наведених нормованих параметрів шкідливих виробничих факторів
дозволяє забезпечити здорові й безпечні умови роботи. Також в ході
виконання роботи було ретельно перевірено ергономічні умови праці
робочого місця і виявлено, що вони відповідають необхідним нормам,
також проведено розрахунок освітлення.
 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

21. Закон України “Про охорону праці” / Законодавство України

про охорону праці. - К. Нова редакція 2002 р.
22. НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час
експлуатації електронно-обчислювальних машин/ Зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 р. за N 293/17588
23. ГОСТ 12.0.003 - 74*. ССБТ. Опасные и вредные
производственные факторы. Классификация - Введ. 01.01.76.
24. ГОСТ 12.1.003 - 83*. ССБТ. Шум. Общие требования
безопасности. - Введ.01.07.89.
25. ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми. Інженерне
обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. Чинний з
01.10.2006.
26. ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008. Вибрация. Общие требования -
Введен з 2008.
27. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические
требования к воздуху рабочей зони. Введ. 01.12.2000
28. ДБН В.2.5-67-2013. Державні будівельні норми. Опалення,
вентиляція та кондиціонування. - К.: Мінбуд України, - 2013.
29. ДСанПін 3.3.2.007- 98 Державні санітарні правила і норми
роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-
обчислювальних машин. - К.: ГСЕУ України, 1998 - 21 с.
30. Правила улаштування електроустановок. ПУЕ,- Харків.: Форт -
2011 - 708 с.
31. НАПБ Б.03.002 - 2007 Норми визначення категорій приміщень,
будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною
небезпекою. Наказ МНС від 03.12.2007 6883.
 32. ДБН В.1.1 - 7- 2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів
будівництва. - К.: 2002. - 41 с.
33. ГОСТ 12.1.004-91* Пожарная безопасность. Общие требования
безопасности. - Введ. 01.01.92
34. ДСТУ Б В.2;5 - 38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд.
Улаштування блисковкозахисту будівель і споруд. Мінрегіонбуд Введено в
дію з 08.01.2009.
35. Закон України “Про охорону навколишнього природного
середовища” - К.: Україна. - 1991. - 59 с. (з усіма редакціями до 2011 року)