Практична робота

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ

РОБОЧИХ МІСЦЬ

Мета:
1. Ознайомитися з порядком нормування і розрахунку природного
освітлення.
2. Засвоїти методи визначення показників природного освітлення на
робочих місцях.
3. Засвоїти вимоги до природного освітлення, навчитися оцінювати
результати експериментальних вимірювань і робити висновки про
природне освітлення приміщень різного призначення.

Нормативне забезпечення:
 Люксметр цифровий Digital lux meter Tondaj LX-1010B.
 Люксметр аналоговий типу Ю-117.

Рекомендовані джерела
Основні: 1, 2.
Додаткові: 18–21.
Інтернет-ресурси: 1, 5.

Прилади та обладнання

Люксметр цифровий Digital lux meter Tondaj LX-1010B (рис. 3.1)

забезпечує надійність і довговічність, високу точність вимірювань.
Принцип дії приладу заснований на явищі фотоелектричного ефекту. При
освітленні фотоелемента у замкнутому ланцюзі, що складається
з фотоелемента і вимірника, виникає струм, пропорційний падаючому
світловому потоку.
Він має широкий діапазон вимірювань і характеризується точністю
результату. РК-дисплей забезпечує низьке енергоспоживання. Окремий
датчик світла дозволяє здійснювати вимірювання на оптимальному
положенні.
 а б

Рис. 3.1. Люксметр цифровий Digital lux meter Tondaj LX-1010B:

а– фото зображення; б – принципова схема: 1 – РК-дисплей,
2 – тумблер живлення, 3 – тумблер діапазону,
4 – сенсор (фотодетектор)

Алгоритм роботи з люксметром

1. Встановити батарею у відповідне відділення зі зворотного боку
приладу, дотримуючись полярності.
2. Встановити перемикач OFF/ON/HOLD у положення ON, не знімаючи
захисну кришку світлочутливого сенсора.
3. Після появи на дисплеї показників 000 зняти захисну кришку зі
світлочутливого сенсора і направити її до джерела світла у гори-
зонтальному положенні.
4. Вибрати необхідний діапазон вимірювання перемикачем 2000/
20000/50000 і дочекатися стабілізації показань.
5. Для утримання результату вимірювань встановити перемикач OFF/
ON/HOLD у положення HOLD. При виборі режиму утримання
люксметр зупиняє всі подальші вимірювання і тестове значення з
фіксацією на РК-дисплеї. Якщо встановити перемикач «HOLD» на
«ON», значення утримання буде скасовано.
6. Після проведення вимірювань встановити захисну кришку світло-
чутливого сенсора і вимкнути прилад.

Порядок виконання роботи

1. Ознайомитись з теоретичними відомостями щодо

питання природної освітленості робочих місць.
2. Визначити коефіцієнт природної освітленості за
експериментальними даними (показаннями приладу
люксметра (рис. 3.1) та формулою (3.1), порівняти
з нормативними показниками (табл. 3.2).
3. Самостійно виконати завдання № 1 та № 2 згідно з варіантом
(див. табл. 3.6 і 3.7).
4. Надати висновки та пропозиції щодо виконаних завдань.
5. Підготуватися до тестування.
 Основні теоретичні відомості

Освітленість – важливий чинник виробничого та навко-

лишнього середовища. Не випадково відомий французький архітектор
Шарль Ле Корбюзье справедливо зазначав, що матеріалами для забудови
міст є сонце, простір, рослинність, сталь і бетон. Їх роль точно
відповідає порядку перерахування, адже для нормальної життєдіяльності
людини дуже важливі сонячні промені, світло, освітлення. Навпаки,
недостатні рівні, низька якість природного та штучного освітлення,
особливо при виконанні робіт, що вимагають постійного напруження
зору, є однією з причин короткозорості та інших захворювань очей.
Основні кількісні та якісні характеристики освітленості можуть
бути забезпечені шляхом правильної експлуатації безпечних і відпо-
відних своєму призначенню джерел світла та освітлення, а також
здійснення державного нагляду і контролю за виконанням гігієнічних
регламентів і норм освітленості.
Сила світла, кд (кандела) – світловий потік, що поширюється
всередині тілесного кута у заданому напрямку.
Світловий потік, лм (люмен) – світлова потужність, випромі-
нювана джерелом або приймальною поверхнею.
Освітленість, Е (люкс, лк; 1 лк = 1 лм/м2) – щільність світлового
потоку, що падає на будь-яку точку поверхні, або відношення падаючого
на поверхню світлового потоку до площі освітлювальної поверхні.
Яскравість – світлова характеристика тіл, які є джерелами світла.
Відношення сили світла, що випромінюється поверхнею в одиницю
тілесного кута, до площі її проекції у площині, перпендикулярній
напряму спостереження. Одиниця вимірювання в системі СІ: кандела на
м2 (кд/м2) Існують також інші одиниці вимірювання яскравості – стильб
(сб) і ніт (нт).
Світловий коефiцiєнт – це відношення заскленої площі поверхні всіх
вікон до площі підлоги. Для навчальних приміщень світловий коефіцієнт
повинен дорівнювати 1:4 – 1:5; для житлових приміщень – 1:6–1:8.
Коефіцієнт природної освітленості (далі – КПО) – відношення
природної освітленості, що створюється у деякій точці заданої поверхні
всередині приміщення світлом неба (безпосереднім або відбитим), до
одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості,
створюваної світлом повністю відкритого небосхилу, виражене у
відсотках.
 Природне освітлення повинно забезпечити нормоване
значення КПО і його рівномірність відповідно до ДБН В.2.5-
28-2006. Наприклад, максимальний рівень освітленості для
найбільш напружених, точних або прецизійних зорових робіт
становить 5 000 лк. При найбільш високому сонцестоянні рівні
освітленості, створювані на поверхні Землі, досягають 120 000–130 000
лк при потужності світлового потоку на кожен квадратний метр земної
поверхні близько 700 Вт. При знаходженні Сонця над горизонтом
освітленість на поверхні Землі становить близько 1 000 лк, тоді як місячне
світло створює освітленість усього лише менше 1 лк. Світло або видиме
випромінювання проникає у шкіру на глибину близько 2 см і має
корисний вплив на біологічні процеси, що відбуваються в організмі.
Вимоги до виробничого освітлення передбачають створення таких
умов, які виключають велике напруження зору і виникнення причин
виробничого травматизму та сприяють підвищенню продуктивності
праці. На робочих місцях працівників, які потребують високої зорової
напруги, нормовані рівні освітленості становлять 150–250 лк. Зорове
сприйняття визначається не освітленістю, а яскравістю як характерис-
тикою об’єктів та поверхонь. Яскравість – основна світлова величина, на
яку реагує зоровий аналізатор (орган зору). Визначається вона щільністю
сили світла в напрямку ока. Яскравість освітлених поверхонь,
у свою чергу, залежить від їхніх світлових властивостей, ступеня
освітленості і кута, під яким поверхня розглядається.
Природне освітлення створюється природними джерелами світла і
має високу біологічну і гігієнічну цінність. Освітлення приміщень
природним світлом залежить від світлового клімату певної місцевості,
орієнтації вікон за сторонами горизонту, якості і вмісту віконного скла,
кольору стін, глибини приміщення, розмірів світлової поверхні вікон, а
також предметів, які закривають світло. У всіх виробничих приміщеннях
з постійним перебуванням у них людей для робіт у денний час слід
передбачати природне освітлення як економічніше і досконаліше з погляду
медико-санітарних вимог порівняно зі штучним освітленням. Через
постійну зміну потоку зовнішнього світла природна освітленість на
робочих місцях характеризується коефіцієнтом природної освітленості,
який є основною нормованою величиною природного освітлення і
визначається за формулою
Евн
КПО  100 %, (3.1)
Езов
де Евн – освітленість у даній точці всередині приміщення, що
створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим);
Езов – освітленість горизонтальної поверхні, що створюється
у той самий час назовні світлом повністю відкритого небосхилу.

Алгоритм проведення експериментального вимірювання:

1. При проведенні вимірів штучне освітлення повинно бути вимкнено.
2. Вимірювати освітленість у приміщенні лабораторії слід на відстані 1–
5 м від вікна. При цьому поверхню сенсора (фотодетектора)
люксметра слід тримати горизонтально, оберненою вгору, на рівні
висоти столу (0,8 м від підлоги) (Евн, лк).
3. Одночасно необхідно вимірювати і зовнішню освітленість (Езов, лк).
Оскільки зовнішня освітленість визначається на горизонтальній
площині, що освітлюється небесною півсферою, то заміряти слід на
відкритому з усіх боків майданчику, де небосхил не затінений
будівлями, що розташовані поблизу вікон, або деревами.
4. Порівняти експериментальні результати із нормованими значеннями,
зробити висновки та надати пропозиції.
5. У протоколі вимірювань повинні бути відображені дата і час
вимірювань, у тому числі по контрольних точках для кожного виміру,
характеристика приміщення (поверх, наявність обладнання, меблів) і
світлових (віконних) отворів, наявність сонцезахисних пристроїв,
озеленення і будинків, розташованих навпроти.
Таблиця 3.1
Експериментальні показники освітленості
Відстань від площини вікна L, м 1,0 2,0 3,0 4,0 5,0
Евн, лк
Езовн, лк
КПО,%
Для приміщень з однобічним освітленням нормується мінімальне
значення КПО у точці заданої площини, що розміщена на відстані 1 м від
стіни, найбільш віддаленої від віконних отворів, на перерізі вертикальної
площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні.
Для приміщень із двостороннім бічним освітленням нормується
мінімальне значення КПО у точці посередині приміщення на перерізі
вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної
робочої поверхні.
Нормування КПО проводиться з урахуванням:
а) характеристики зорових робіт, найменшого розміру об’єкта
розрізнення, розряду зорових робіт;
б) системи освітлення;
в) коефіцієнта світлового клімату, району території;
г) коефіцієнта сонячності клімату, орієнтації будови відносно
сторін світу.
 При нормуванні природної освітленості визначається найменший
розмір об’єкта розрізнення, відповідний йому розряд зорової роботи та
нормований коефіцієнт природної освітленості (табл. 3.2.).
Нормовані значення КПО залежать від поясу світлового клімату.
Нормовані значення КПО для приміщень, розташованих у І, II, IV та V
поясах, визначаються за формулою

eн I , II , IV ,V  енIII тС , (3.2)

де енIII – значення КПО за табл. 3.2;

т – коефіцієнт світлового клімату;
С – коефіцієнт сонячності клімату (табл. 3.4).

Нормовані значення КПО визначаються відповідно до ДБН В.2.5-

28-2006. З метою врахування особливостей світлового клімату
в різних географічних пунктах всю територію України зоновано на
2 пояси світлового клімату.
Територія України, за винятком Кримського півострова (V пояс),
належить до ІV поясу світлового клімату (рис. 3.2). Коефіцієнт m для
ІV та V поясів світлового клімату становить відповідно 0,9 та 0,8.
Значення коефіцієнта сонячності клімату С для ІV та V поясів
світлового клімату визначається за азимутом – орієнтацією світлових
отворів (вікон) у зовнішніх стінах будівель за сторонами світу (азимут,
град) (табл. 3.4).
Числові значення коефіцієнтів енIII наведено в табл. 3.2, нормовані
значення (ен) для IV та V поясу для території України, які розраховуються
за формулою (3.2), – в табл. 3.2. і 3.3. Числове значення коефіцієнта С
обирається за табл. 3.4. У табл. 3.5 наведено рекомендації щодо
освітлення для деяких приміщень згідно з європейськими стандартами.

Таблиця 3.2
Норми штучного (для люмінесцентних ламп)
та природного освітлення виробничих приміщень
розпізна

Штучне Природне Суміщене

Характе

Підрозр
зорових
ристика

Наймен

об’єкта

зорової

зорової
роботи

роботи
Розряд
розмір

вання,
робіт

ший

освітлення освітлення освітлення

мм

яд

Освітленість, лк КПО ен , %
 при комбінованому

при верхньому чи

при верхньому чи
комбінованому

комбінованому
при боковому

при боковому

при боковому
освітленні

освітленні

освітленні

освітленні

освітленні

освітленні
а 5000 1500
Найвищої Менше б 4000 1250
І 10 3,5 6 2
точності 0,15 в 2500 750
г 1500 400
а 4000 1250
Дуже високої б 3000 750
0,15–0,3 ІІ 7 2,5 4,2 1,5
точності в 2000 500
г 1000 300
а 2000 500
Високої б 1000 300
0,3–0,5 ІІІ 5 2 3 1,2
точності в 750 300
г 400 200
а 750 300
Середньої б 500 200
0,5–1 ІV 4 1,5 2,4 0,9
точності в 400 200
г 300 150
а 300 200
Малої б 200 150
1–5 V 3 1,0 1,8 0,6
точності в – 150
г – 100
Груба Більше 5 ІV – – 150 2 0,5 1,2 0,3

Мінімальний коефіцієнт природного освітлення залежно від

виконуваної роботи при верхньому і комбінованому освітленні
повинен становити від 10 до 2%, а при боковому освітленні –
3,5–0,5%. У найбільш віддаленій від вікон точці розміщення на
робочій поверхні столу він повинен бути не менше 1,5%. Найкращим
видом природного освітлення навчального приміщення є бокове
лівобічне із застосуванням сонцезахисних пристроїв.

Таблиця 3.3
Нормовані значення КПО для деяких приміщень
Площина Коефіцієнт природної
(Г – горизонтальна) освітленості ен, %,
№
Приміщення нормування КПО – при верхньому при
пор.
висота площини та комбінова- боковому
над підлогою, м ному освітленні освітленні
1 Конструкторські та
Г – 0,8 4,5 1,8
креслярські бюро
2 Читальні зали Г – 0,8 2,7 0,9
 3 Аудиторії, навчальні Г – 0,8 на робочих
3,6 1,4
кабінети, лабораторії столах та партах
4 Цехи та приміщення
виробництва Г – 0,8 2,7 0,9
харчових продуктів
5 Житлові кімнати Г – 0,8 2,8 1,0

Таблиця 3.4
Значення коефіцієнта сонячності клімату
для ІV та V поясів світлового клімату
Коефіцієнт сонячності клімату С
при світлових отворах, що зорієнтовані за сторонами світу
(азимут)*
Пояс У ліхтарях
у зовнішніх стінах у прямокутних та При
світлового типу
будівель трапецієподібних ліхтарях зенітних
клімату «Шед»
24–68° ліхтарях
136– 226–315° 316– 69–113° 204–248° 159–203°
316–45°
225° 46–135° 45° 249–293° 114–158° 339–23°
294–338°
ІV
а) північ-
ніше 50º
0,75 0,8 1 0,85 0,9 0,95 1 0,9
північної
широти
б) 50º
північної
0,7 0,75 0,95 0,8 0,85 0,9 0,95 0,85
широти і
південніше
Закінчення табл. 3.4
Коефіцієнт сонячності клімату С
при світлових отворах, що зорієнтовані за сторонами світу
(азимут)*
Пояс У ліхтарях
у зовнішніх стінах у прямокутних та При
світлового типу
будівель трапецієподібних ліхтарях зенітних
клімату «Шед»
24–68° ліхтарях
136– 226–315° 316– 69–113° 204–248° 159–203°
316–45°
225° 46–135° 45° 249–293° 114–158° 339–23°
294–338°
V
а) північ-
ніше 40º
0,65 0,7 0,9 0,75 0,8 0,85 0,9 0,75
північної
широти
б) 40º
0,6 0,65 0,85 0,7 0,75 0,8 0,85 0,65
північної
широти і
південніше

* Роз’яснення: 0° – на північ, 180° – на південь, інше – відповідно.

Рис. 3.2. Зонування території України

за поясами світлового клімату

Таблиця 3.5

Рекомендовані нормативи освітлення для деяких приміщень

за європейськими стандартами

Установи, підприємства,
Вид приміщення Норми освітлення
організації
Конференц-зал, ресепшн 200 ~ 750 лк

Офіс Приміщення офіс-менеджерів 700 ~ 1,500 лк

Приміщення системних
1000 ~ 2,000 лк
адміністраторів
Приміщення для пакування,
150 ~ 300 лк
прохідна
Завод
Виробнича лінія
300 ~ 750 лк
(зорові роботи)
 Приміщення контролю якості 750 ~ 1,500 лк
Виробничий цех (електронні
1500 ~ 3,000 лк
компоненти конвеєра)
Фойє, гардеробна 100 ~ 200 лк
Гoteль
Ресепшн, каса 220 ~ 1,000 лк

Коридори (сходові марші) 150 ~ 200 лк

Торговельна зала
Магазин 750 ~ 1500 лк
(вітрини, пакувальні столи)
Торговельна зала
1500 ~ 3000 лк
(фронтальний бік вітрин)

Найбільш простим методом розрахунку природної освітленості,

який застосовується, головним чином, як перевірочний, є вибір типу
вікон і розрахунку їх кількості за світловим коефіцієнтом. За світловий
коефіцієнт приймається відношення сумарної площі вікон у приміщенні
до площі підлоги у ньому за формулою

Kсв   в ,
S
(3.3)
Sп

де Sв – площа вікна у приміщенні, м2;

Sп – площа підлоги в цьому ж приміщенні, м2.
 Питання для самоконтролю

1. У чому полягає фізична сутність поняття «коефіцієнт природного

освітлення», чому для характеристики взято відносну величину?
2. У яких одиницях вимірюється освітленість?
3. Що є критерієм оцінювання природної освітленості приміщень?
4. Із урахуванням яких чинників проводиться нормування природної
освітленості?
5. Як влаштований люксметр і який принцип його роботи?
6. У чому полягає методика вимірювання освітленості за допомогою
люксметра?
7. Як визначається нормований показник природної освітленості?
8. Які чинники впливають на освітленість у приміщенні?
9. Дати визначення світлового коефіцієнта.