1

ПНЗ
«Міжнародний фаховий коледж еколого-інформаційної та медичної безпеки
Центрально-Європейського університету»

РЕФЕРАТ
з дисципліни

тема

Студента(ки) заочного відділення

(прізвище, ім’я, по батькові)

група
спеціальність
Викладач

(прізвище, ім’я, по батькові)

Канів 2021
 2

Зміст
Вступ………………………………………………………………………………..3
Теоретична частина:
1. Методи та засоби визначення шуму….………….…………………………….5
1.1. Загальні відомості про шум……………………………………………..5
1.2. Методи та прилади для вимірювання шуму……………………………7
2. Характеристика основних забруднювачів повітря в Черкаській області…..10
Практична частина:
Тестові завдання………………………………………………………………………………………………..16
Висновок……………………………………………………………………………………………………………20
Список використаної літератури……………………………………………………………………….22
 3

Вступ
Вимірювання параметра навколишнього середовища – це послідовність
експериментальних та обчислювальних операцій, що здійснюють з метою
знаходження значення параметра, що характеризує певний об’єкт або явище.
Вимірювання передбачає кількісну оцінку параметра в стандартних одиницях,
тобто порівняння параметра з рекомендованим стандартом для визначення їхньої
рівності або ступеня різниці. Вимірювання включає:
- об’єкт (явище), властивості або стан якого характеризує величина, що
вимірюється; - одиницю цієї величини;
- технічні засоби, проградуйовані в обраних одиницях;
- метод вимірювання;
- спостерігача (системи реєстрації), що сприймає результат вимірювання;
- отримане значення величини, що вимірювалася, та оцінку її відхилення від
дійсного значення (похибку вимірювання).
Вимірювання бувають прямими, якщо сигнал, що надходить на
вимірювальний прилад від сенсора, містить безпосередньо інформацію про
параметр, який вимірюється (наприклад, вимірювання температури, вологості,
тиску, швидкості вітру тощо), та посередніми, під час яких значення параметра
знаходять за допомогою обчислень на основі відомих формул або залежностей між
цим параметром та параметрами, що вимірювалися безпосередньо (наприклад,
вимірювання швидкості седиментації частинок, втрат теплоти з поверхні листка
тощо). Вимірювання параметрів навколишнього середовища можуть здійснюватися
безпосередньо біля об’єкта дослідження або дистанційно.
Вимірювальний прилад – засіб вимірювань, що дає можливість безпосередньо
визначати параметри величини, що вимірюється. Залежно від того, яким шляхом
вимірювальні прилади дають інформацію, вони діляться на аналогові та цифрові.
Аналогові прилади Інформація, яку отримує аналоговий вимірювальний прилад,
 4

постійно змінюється і відповідно (аналогічно) реєструється. Величина параметра,

що змінюється, читається на шкалі приладу. Аналоговий прилад містить:
- сенсор – функціональний елемент, що забезпечує зв’язок між приладом та
параметром, що вимірюється;
- перетворювач сигналу, який трансформує отриманий сенсором сигнал таким
чином, щоб його можна було спостерігати, читати, реєструвати;
- аналоговий індикатор, що перетворює сигнал від перетворювача у форму,
зручну для реєстрації оператором.
Типовий приклад аналогового вимірювального приладу – термометр.
Сенсором тут є головка термометра, перетворювачем сигналу – капілярна трубка зі
ртуттю, аналоговим індикатором – градуйована шкала. Цифрові прилади У
цифрових приладах інформація подається у вигляді дискретних сигналів, хоча
величина параметра змінюється безперервно. Ділянка змін величини параметра, що
вимірюється, ділиться на певну кількість рівних інтервалів, позначених цифрами.
Кожен інтервал відповідає найменшій зміні параметра, яку здатний зареєструвати
прилад. Цифровий прилад містить такі основні елементи:
- сенсор (функції його ті ж самі, що й в аналоговому приладі);
- аналогово-цифровий перетворювач, який перетворює отриманий сигнал у
цифрову форму;
- цифровий дисплей, за допомогою якого читається отримана інформація.
 5

1. Методи та засоби визначення шуму.

1.1. Загальні відомості про шум.
Шум - це безладне поєднання різних за частотою і силі звуків, що заважають
людської діяльності і викликають неприємні відчуття. Джерелами шумів і звуків є
коливні тіла. Вони викликають звукові хвилі, які можуть поширюватися в твердих,
рідких і газоподібних середовищах. Переміщаючись в повітрі, звукові хвилі
викликають періодичне підвищення або зниження його тиску, на які реагують
органи слуху. Різниця між миттєвим значенням повного тиску та середнім тиском
при відсутності звукових хвиль називають звуковим тиском. Вухо людини здатне
реагувати на зміни тиску від 2-10-5 до 200 Па. Ці величини отримали назву
порогових: відповідно нижнього і верхнього порогового тиску. Верхній поріг
чутності називають також больовим порогом, так як при таких тисках виникають
різкі болі у вухах. Звуки з частотами менше 20 Гц називають інфразвуками, а понад
20 кГц - ультразвуками. Вони не сприймаються людиною, але при певній
інтенсивності є шкідливими.
Виробничі шуми (так само, як і породжують їх вібрації) можуть складатися з
складного поєднання звуків різної частоти та інтенсивності. Спектральний склад
шуму (рівень шуму на кожній активної смузі) необхідно знати при визначенні
джерела шуму і розробці заходів захисту від нього. Спектральний аналіз шуму
проводять шумомірами за допомогою набору відповідних фільтрів, що виділяють в
досліджуваний спектр ту частину звуків, яка характеризується заданим інтервалом
частот.
Шум підрозділяють на широкосмуговий, з безперервним спектром шириною
більше однієї октави, і тональний, в спектрі якого є виражені дискретні тони. За
тривалістю він може бути постійним, вагається, переривчастим, імпульсним.
За походженням шуми бувають:
 аеродинамічного походження — шум, що виникає у газах;
 6

 гідродинамічного походження — шум, що виникає у рідинах;

 електромагнітного походження — шум, що виникає внаслідок коливань
елементів електромеханічних пристроїв під впливом магнітних змінних сил;
 механічного походження — шум, що виникає внаслідок вібрацій поверхонь
машин та обладнання, а також ударів у з'єднаннях деталей, збірних одиниць або
конструкцій у цілому.
За частотною характеристикою шуми звукового діапазону частот поділяються
на:
 низькочастотний (<400 Гц);
 средньочастотний (400—1000 Гц);
 високочастотний (>1000 Гц).
В деяких галузях техніки, зокрема в електроніці та акустиці існує абстрактне
поняття кольору шуму, що приписує шумовому сигналу певний колір виходячи з
його статистичних властивостей. Однією з таких властивостей, за допомогою якої
можна розрізняти види шуму, може бути спектральна густина (розподіл потужності
за частотами). Прийнято розрізняти такі різновиди шумів за кольорами: білий
шум, рожевий шум, червоний (коричневий) шум та сірий шум. Іноді виділяють й
інші різновиди.
 7

1.2. Методи та прилади вимірювання шуму.

Вимірювання шуму в октавних смугах або рівня шуму проводиться за
допомогою шумомірів (рисунок 2.66):

наприклад, ВШВ-1 – вимірювач шуму і вібрації; Ш-71 – шумомір з октавними

фільтрами і т.п., які відповідають діючим вимогам Держстандарту України і мають
посвідчення про перевірку.
 8

Вимірювання еквівалентних рівнів шуму слід проводити інтегруючими

шумомірами та шумоінтеграторами. Допускається використовувати індивідуальні
дозиметри шуму з параметром еквівалентності q = 3 – число децибел, що
додаються до рівня шуму, при зменшенні часу його дії у 2 рази для збереження тієї
ж дози шуму.
Звичайний шумомір складається із мікрофону, підсилювача, фільтрів
(корегувальних, октавних), та приладу, що показує. Звук, що сприймається
мікрофоном, перетворюється на електричні коливання, які підсилюються,
проходячи крізь корегувальні фільтри і випрямник, а потім реєструється
самописним приладом або зі стрілкою..
Всі прилади повинні бути перевірені в органах Держстандарту. До та після
вимірювань проводять акустичну або електричну калібровку вимірювальних
приладів. Різниця в калібровці не повинна перевищувати 1 дБ. Порядок
вимірювання рівнів звуку шумомірами та розрахунок еквівалентного рівня
регламентується ДСН 3.3.6.037-99
При проведенні вимірювань мікрофон слід розташовувати на висоті 1,5 м над
рівнем підлоги чи робочого майданчика (якщо робота виконується стоячи) чи на
висоті і відстані 15 см від вуха людини, на яку діє шум (якщо робота виконується
сидячи чи лежачи). Мікрофон повинен бути зорієнтований у напрямку
максимального рівня шуму та віддалений не менш ніж на 0,5 м від оператора, який
проводить вимірювання. При швидкості руху повітря більш ніж 1 м/с на місці, де
проводяться виміри, мікрофон має бути захищений протиповітряним пристроєм.
При проведенні вимірювань октавних рівнів звукового тиску перемикач
частотної характеристики пристрою встановлюють в положенні “фільтр”. Октавні
рівні звукового тиску вимірюють у смугах з середньогеометричними частотами
31,5 – 8000 Гц.
 9

При проведенні вимірювань рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску

постійного шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в
положення “повільно”. Значення рівнів приймають за середніми показниками при
коливанні стрілки пристрою. Значення рівнів шуму та октавних рівнів звукового
тиску зчитують зі шкали пристрою з точністю до 1 дБА, дБ. Вимірювання рівнів
шуму та октавних рівнів звукового тиску постійного шуму повинні бути проведені
у кожній точці не менше трьох разів. При проведенні вимірювань еквівалентних
рівнів шуму, що коливаються в часі, для визначення еквівалентного (за енергією)
рівня шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в
положенні “повільно”. Значення рівнів шуму приймають за показниками стрілки
пристрою у момент відліку.
При проведенні вимірювань максимальних рівнів імпульсного
шуму перемикач часової характеристики пристрою встановлюють в положенні
"імпульс". Значення рівнів приймають за максимальним показником пристрою.
Вимірювання шуму проводиться на постійних робочих місцях у приміщеннях,
на території підприємств, на промислових спорудах та машинах (в кабінах, на
пультах управління і т.п.). Результати вимірювань повинні характеризувати
шумовий вплив за час робочої зміни (робочого дня). Встановлюється така
тривалість вимірювання непостійного шуму:
– для переривчастого шуму, за час повного робочого циклу з урахуванням
сумарної тривалості перерв з рівнем фонового шуму;
– для шуму, що коливається у часі, допускається загальна тривалість
вимірювання – 30хвилин безперервно або вимірювання складається з трьох циклів,
по 10 хв. кожний;
– для імпульсного шуму тривалість вимірювання – 30 хвилин.
 10

2. Характеристика основних забруднювачів повітря Черкаської області

(дані за 2018 р.та 2020 р.).
Стан забруднення атмосферного повітря за 2018 рік.
Державний моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря у місті Черкаси
здійснюється лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря
Черкаського обласного центру з гідрометеорології на трьох стаціонарних постах:
№ 2 – центр (вул. Святотроїцька, 68), № 3 – мікрорайон “Дніпровський” (вул.
Гетьмана Сагайдачного, 146), № 4 – мікрорайон «Перемога» (вул. Конєва, 4).
На цей час у повітрі міста контролюються 4 основних та 13 специфічних
забруднюючих речовин, включаючи 8 важких металів та бенз/а/пірен. Відбір проб
повітря проводиться чотири рази на добу в 01,07,13,19 год. за місцевим часом. Змін
у складі мережі спостережень за період січень-грудень 2018 року не відбулось. За
звітний період лабораторія проаналізувала 18675 проб повітря, у тому числі по
основних інгредієнтах - 9357, та по специфічних - 9318 (50% ). План програми
спостережень виконаний на 100 % від річного як по пробам, так і по визначенням.
Черкаська область – одна з провідних в Україні виробників продукції
сільського господарства та харчової промисловості. Серед інших галузей слід
виділити хімічний комплекс, який представлений низкою підприємств, з яких
виділяються ПАТ «Азот», підприємство енергетики – ПАТ «Черкаське
хімволокно», ВП «Черкаська ТЕЦ», ТОВ «Група Венето», ТОВ «Черкаська
продовольча компанія». Вклад викидів забруднюючих речовин від автотранспорту
знаходиться на рівні, а то і перевищує обсяги викидів підприємств.
З метою оцінки ступеня забруднення повітря використовуються гранично
допустимі концентрації: середньодобова та максимально-разова. У порівняльному
аналізі забруднення атмосфери використовуються середньорічні концентрації
шкідливих речовин:
 11

Вміст важких металів в повітрі міста Черкаси змінювався в межах норми (дані
спостережень надійшли за 10 місяців), перевищень середньомісячних ГДК не було
відмічено. Для розрахунку комплексного індексу забруднення атмосфери /ІЗА/ по
м. Черкаси використовувалися п'ять найбільших ІЗА за рік по місту:
 Пил-/3-клас-небезпеки/;
 Діоксид-азоту-/3-клас-небезпеки/;
 Аміак-/4-клас-небезпеки/;
 Формальдегід-/2-клас-небезпеки/;
 Оксид-вуглецю-/4-клас-небезпеки/.
ІЗА за 2018 рік склав 6,24 (5<ІЗА<7), що вважається підвищеним рівнем
забруднення. ІЗА в порівнянні з 2017 роком збільшився у 1,1 рази за рахунок
зростання середньорічних концентрацій за вмістом діоксиду азоту та
формальдегіду. За вмістом діоксиду азоту найбільші максимальні концентрації
зафіксовані у І кварталі, за вмістом сірководню - у квітні та серпні, аміаку - у червні,
 12

серпні та вересні, формальдегіду - у травні, серпні та жовтні, оксиду вуглецю - у

січні. Спостерігалося збільшення максимальних концентрацій за вмістом пилу в
літній період через зменшення днів з опадами та підвищення природної запиленості
на відкритому грунті. Найбільші середньомісячні концентрації відмічалися за
вмістом діоксиду азоту у І кварталі та травні, аміаку - у ІІ та ІІІ кварталах,
формальдегіду - у ІІ кварталі, сірководню та оксиду вуглецю протягом року без
змін. Найбільш забрудненими залишаються мікрорайон «Д» та центр міста.
Максимальні концентрації в порівнянні з 2017 роком зменшилися за вмістом оксиду
вуглецю на ПСЗ № 4 у 1,5 рази, діоксиду азоту на ПСЗ № 2,4 у 1,2 рази та аміаку на
ПСЗ № 2,3 у 1,2 та 1,3 рази, оксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,1 рази, пилу на всіх постах,
сірководню на ПСЗ № 2 у 1,2 рази та на ПСЗ № 4 у 2 рази. Збільшилися максимальні
концентрації за вмістом діоксиду сірки на ПСЗ № 2,4 у 1,1 та 2,1 рази, оксиду
вуглецю в центрі міста у 1,7 рази, аміаку на ПСЗ № 4 у 1,3 рази, формальдегіду на
ПСЗ № 3 у 1,6 рази.
Зменшилися середньорічні концентрації в порівнянні з 2017 роком за вмістом пилу
на ПСЗ № 2,3 вдвічі, аміаку на ПСЗ № 4 у 1,3 рази. Збільшилися за вмістом діоксиду
азоту на ПСЗ № 3 у 1,4 рази, оксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,5 рази, формальдегіду на
ПСЗ № 3 у 1,2 рази. Вміст інших домішок залишився майже без змін.
Високе забруднення /вище 5 ГДК м. р./ у 2018 році у місті не зафіксовано.
Тенденція зміни середнього рівня забруднення атмосферного повітря за
останні 5 років характеризувалася зниженням за вмістом діоксиду сірки,
сірководню та аміаку, збільшенням - діоксиду та оксиду азоту, формальдегіду. По
іншим домішкам рівень забруднення не змінився. За вмістом важких металів
зменшення спостерігалося майже по всім домішкам крім цинку та нікелю.
Стан атмосферного повітня черкаської області у червні 2020 року.
Як повідомляє Черкаський обласний центр з гідрометеорології (ЦГМ),
державний моніторинг стану атмосферного повітря в місті Черкаси проводиться
 13

лабораторією ЦГМ. Здійснюються систематичні спостереження за забрудненням

атмосферного повітря за стандартною повною програмою 4 рази на добу (1.00, 7.00,
13.00, 19.00) 6 днів на тиждень, на трьох стаціонарних постах: ПСЗ № 2 – центр
міста, вул. Святотроїцька, 68; ПСЗ № 3 – мікрорайон Дніпровський, вул. Гетьмана
Сагайдачного, 146; ПСЗ № 4 – південно-західний мікрорайон, вул. Олени Теліги, 4.
В повітрі міста у червні 2020 року контролювались 17 шкідливих домішок, а саме:
– основні найбільш розповсюджені речовини: пил, діоксид сірки, діоксид азоту,
оксид-вуглецю;
– специфічні неорганічні речовини: аміак, оксид азоту, сірководень, сульфати;
– важкі метали: кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, свинець, хром, цинк;
– органічні сполуки: формальдегід.
За місяць проаналізовано 1318 проб атмосферного повітря.
У червні місяці у порівнянні з минулим місяцем зменшилися максимальні
концентрації по діоксиду азоту на ПСЗ № 4 у 1,7 рази, по формальдегіду на ПСЗ №
3 у 1,7 рази, по аміаку на ПСЗ № 3,. 4 у 1,7 та 1,3 рази.
Збільшилися максимальні концентрації по пилу та аміаку в центрі міста у 1,3 та 1,9
рази, по діоксиду азоту на ПЗС № 2, 3 у 1,1 та 1,2 рази, по сірководню на ПСЗ № 4
у 1,5 рази. У порівнянні з відповідним місяцем минулого року збільшилися
максимальні концентрації по сірководню на ПСЗ № 3, 4 у 1,5 рази, по аміаку в
центрі міста у 2,3 рази. Зменшились максимальні концентрації по діоксиду азоту на
всіх постах, по сірководню на ПСЗ № 2 у 1,7 рази, по аміаку та формальдегіду на
ПСЗ № 3 у 1,3 та 1,5 рази.
 14

Рис. 1. Вміст забруднюючих речовин у відсотках від середньодобової гранично

допустимої концентрації в атмосферному повітрі міста Черкаси у червні 2020 року
Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в м. Черкаси оцінюється
індексом забруднення атмосфери, який у нашому місті у червні 2020 року склав 8,15
(рис.2).
 15

Рис. 2 Динаміка змін комплексного індексу забруднення (ІЗА) атмосферного

повітря м. Черкаси у 2020 році в порівнянні з середнім значенням ІЗА за 2019 рік.
 16

Практична частина.
Тестові завдання.
1.Біосфера – це:
а) сфера життя або область існування живих організмів на Землі;
б) геосфера, яка входить до складу ноосфери;
в) геосфера, яка немає меж.
2.За Вернадським виділяють …. головних типів речовини біосфери:
а) п’ять;
б) шість;
в) чотири.
3. Основним видом біокосної речовини є:
а) атмосфера;
б) грунт;
в) зона вивітрювання.
4. Кам'яне вугілля, торф відносять до:
а) біогенної речовини;
б) біокосної;
в) космічної.
5. Світовий Океан – це:
а) важлива "фабрика" погода на планеті;
б) водна оболонка Землі;
в) та основний стабілізатор середньої температури Земної Кулі.
6. За характером забруднення можуть бути:
а) токсичні, зосереджені;
б)теплові викиди, періодичної дії;
в) матеріальні та енергетичні.
 17

7. Господарська діяльність призвела до виникнення аномалій:

а) локальних;
б) регіональних, глобальних;
в) хімічних та фізичних.
8. Забруднення- це:
а) зміна природи як середовища мешкання;
б) зміна якості навколишнього середовища.
9. Забруднення навколишнього середовища механічними відходами без
хіміко-фізичних наслідків це:
а) фізичні;
б)механічні;
в) біологічні.
10. Яскравий спалах світла, спалах при ядерному вибуху, включені на близькій
відстані вогні далекого світла у зустрічного автомобіля. Який це підвид
забруднення?
а) світлове;
б) теплове;
в) шумове.
11. Зміна якісних параметрів навколишнього середовища.Це забруднення:
а) стаціально-деструктивне;
б)інгрідієнтне;
в)параметричне.
12.Відходи хімічного виробництва,відвали металургії відглосять до
забруднень:
а) інгрідієнтне;
б) мінеральне;
в) орагнічне.
 18

13.Які хвороби викликають забруднення важкими металами:

а) онкологічні;
б) інфекційні.
14. Розшифруйте абривіатуру ГДЕН:
а) гранично допустимі викиди;
б) гранично допустимі екологічні навантаження;
в) гранично допустимі концентрації.
15. Максимальна разова ГДК
а) впродовж 20 хв без наступної суттєвої шкоди для здоров’я;
б) повинна не чинити прямої чи опосередкованої дії при необмежно
тривалому (роки) вдиханні.
16.За наявності в повітрі чи воді кількох забруднювачів їх сумарна
концентрація не повинна перевищувати:
а)четвірки;
б) двійки;
в) одиниці.
17. Ділянки землі навколо підприємств, які створюють з метою зменшення
шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людини:
а)захисні зони;
б) санітарно-захисні зони.
18.За даними ВООЗ, у чистому й здоровому довкіллі продуктивність праці
підвищується на:
а)20 %;
б)10-15 %.
 19

19.Які організації здійснюють основний контроль з якістю навколишнього

середовища?
а) Міністерством екології і природних ресурсів, Міністерством охорони
здоров´я, санітарно-епідеміологічними службами;
б) гідрометслужбою та їхніми відділами в областях і районах,
в)службами комунального господарства, рибнагляду, геології, товариствами
охорони природи, «зеленими» організаціями
20. За ступенем небезпеки згідно з ГОСТ 17.4.1.02-83 хімічні речовини
поділяють на:
а) чотири класи;
б)два класи;
в) три класи.
21. 3-й клас за ступенем небезпеки:
а)малонебезпечні речовини.;
б) високонебезпечні речовини;
в) помірнонебезпечні речовини.
22.Зміна теплового балансу Землі відбувається в результаті:
а) природних катастроф;
б) антропогенних катастроф.
 20

Висновок
Шум — це будь-який небажаний звук, якій наносить шкоду здоров’ю людини,
знижує його працездатність, а також може сприяти отриманню травми в наслідок
зниження сприйняття попереджувальних сигналів. З фізичної точки зору — це
хвильові коливання пружного середовища, що поширюються з певної швидкістю в
газоподібній, рідкій або твердій фазі.
Шум буває:
 механічного походження, який виникає внаслідок вібрації при роботі
механізмів та устаткування, а також поодиноких чи періодичних ударів у з'єднаннях
деталей та конструкцій;
 аеродинамічного походження, який виникає при подачі газу чи повітря по
трубопроводах, вентиляційних системах, або їх стравлюванні в атмосферу;
 гідродинамічного походження, який виникає внаслідок процесів, що
відбуваються у рідинах (гідравлічні удари, кавітація, турбулентність потоку);
 електромагнітного походження, який виникає внаслідок коливання елементів
електромеханічних пристроїв під впливом змінних магнітних полів.
характеризується: швидкістю с (м/с); частотою / (Гц); звуковим тиском р (Па-
Паскаль); інтенсивністю / (Вт/м2).
Три діапазони:
 інфразвукові з частотою коливання менше ніж 20 Гц;
 звукові (сприймаються органом слуху людини) від 20 до 20 000 Гц;
 ультразвукові - понад 20 000 Гц. У свою чергу, звуковий діапазон прийнято
поділяти на низькочастотний - до 400 Гц, середньочастотний - 400-1000 Гц,
високочастотний - понад 1000 Гц.
Черкаська область одна із небагатьох областей України, яка в результаті
активної співпраці з представниками громадських організацій, науковців, органів
виконавчої влади та місцевого самоврядування при розробці Стратегії
 21

регіонального розвитку на період до 2020 року однією із стратегічних цілей

визначила "Екологічну безпеку та збереження довкілля". За даними Головного
управління статистики в Черкаській області викиди забруднюючих речовин в
атмосферне повітря від стаціонарних джерел у 2020 році становили 51,4 тис. т, що
на 0,409 тис. т менше у порівнянні з 2019 роком. За останні п'ять років
спостерігається динаміка скорочення викидів забруднюючих речовин в повітряний
бассейн області від стаціонарних джерел (у 2016 році викиди в атмосферне повітря
становили 52,3 тис. т). Для скорочення викидів та забезпечення нормативного стану
атмосферного повітря підприємствами області розробляються та впроваджуються
заходи по скороченню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Протягом 2020 року 2 суб'єктами господарювання області (ТДВ "Хлистунівський
завод залізобетонних конструкцій", с. Хлистунівка, Черкаський (Городищенський)
район та ПрАТ "Лебединський насіннєвий завод", с Лебедин Звенигородський
(Шполянський) район впроваджено природоохоронні заходи у сфері охорони
атмосферного повітря за рахунок власних коштів на суму 1,015 млн грн. В
результаті чого викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротилися
на 8,778 т/рік. Крім того:
- на ПрАТ "Черкаське хімволокно" ВП "Черкаська ТЕЦ" викиди
скоротилися на 2,2 тис. т у зв'язку із збільшенням використання природного
газу та використання вугілля з низьким вмістом сірки в порівнянні
з 2019 роком;
- на КС 34 Золотоніського ЛВУМГ ТОВ "ОГТС України" викиди
скоротились на 1,3 тис. т за рахунок зменшення годин напрацювання
газоперекачувальних агрегатів (у 2019 році – 9789 годин, в 2020 році –
1961 ин).
 22

Список використаної літератури

1. Посудін Ю. І. (2003). Методи вимірювання параметрів навколишнього
середовища. К.: Світ.
2. Посудін Ю. І. (2000) . Фізика і біофізика навколишнього середовища. К.: Світ.
3. Посудін Ю. І. (2006). Практикум з методів вимірювання параметрів
навколишнього середовища. К.: Вид-во НАУ.
4. Посудін Ю. І. (2013). Біофізика і методи аналізу навколишнього середовища
: Підручник. К.: Світ.
5. Руденко С. С., Костишин С. С., & Морозова Т. В. (2008). Загальна екологія.
Практичний курс : Навчальний посібник. Урбоекосистеми. Чернівці: Книги
– XXI.
6. Тараборкін Л.А., Ковальова І.М., Макасєєв М.В., & Трасковський В.В. (2004).
Статистична обробка біомедичних даних: Метод. вказівки до вивчення
дисципліни «Прилади та системи забезпечення життєдіяльності» для студ.
спец. «Наукові, аналітичні та окологічні прилади і системи». К.: ІВЦ
«Видавництво «Політехника».
7. Старикович Л. С., Дудок К.П., & Любас Н.М. (2014). Прилади і методи
дослідження стану довкілля : навчальний посібник. Львів : ЛНУ імені Івана
Франка.
8. Беккер А. А., & Агаев Т.Б. (1989). Охрана и контроль загрязнения природной
среды. Л.: Гидрометеоиздат.
9. Бронштейн Д. Л., & Александров Н.Н. (1989). Современные средства
измерения загрязнения атмосферы. Л.: Гидрометеоиздат.
10. Городецкий О. А., Гуральник И.И., & Ларин В.В. (1991). Метеорология,
методы и технические средства наблюдения. Л.: Гидрометеоиздат.
11. Тэйлор Р., & Арнольд Д.И. (1978). Шум. М.: Мир.
12. Жидецький В. Ц. (2005). Основи охорони праці. Л.: Афіша.
 23

13. Третьяков О. В., Зацарний В. В., & Безсонний В. Л. (2010). Охорона праці:
Навчальний посібник з тестовим комплексом. К.: Знання.
14. Державна служба статистики України. (2018). Статистичний збірник
«Довкілля України за 2018 рік» Отримано з
http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_du2017.pdf
15. FSC Україна. (2019). Факти і цифри. Станом на 01.03.2019 р. Отримано з
https://ua.fsc.org/preview.2019.a-624.pdf