ЛЕКЦІЯ № 6

ОСВІТЛЕННЯ В НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕННЯХ

План
6.1. Значення освітлення для успішної навчально-трудової діяльності.
6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці їх вимірювання.
6.3. Види навчально-виробничого освітлення.
6.3.1. Природне освітлення його значення та види.
6.3.2. Штучне освітлення та його види.

6.1. Значення освітлення для успішної навчально-трудової діяльності

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм

людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць. Майже 90 % всієї
інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Зорові відчуття
при впливі світла на очі людини викликають електромагнітні хвилі оптичного
діапазону. Область видимих оптичних електромагнітних випромінювань
розташована між областю ультрафіолетових та ІЧ – випромінювань.
Під час здійснення будь-якої навчально-трудової діяльності
втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що
супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів належать зорова
адаптація, акомодація та конвергенція.
Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури
виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в якому
напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.

6. 2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці їх вимірювання

Світло, а отже і зорова інформація про навколишній світ, сприймана оком

людини, передається по зоровому нерві в спеціальний відділ кори головного
мозку, в якому формується суб'єктивний зоровий образ. У процесі праці
людина через зоровий аналізатор сприймає виробничу обстановку, предмети
праці, які називають об'єктами розпізнавання.
До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести:
фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість.
Світловий потік (F) – це потужність світлового видимого
випромінювання, що оцінюється оком людини за світловим відчуттям.
Для вимірювання світлотехнічних величин застосовують люксметри,
фотометри, вимірювачі видимості тощо.
Видимість будь-якого предмета на робочому місці залежить від
освітленості, розміру предмета, його яскравості, контрасту з фоном і
тривалістю експозиції. Завдяки яскравості, фону і контрастності людина досить
добре розпізнає різні предмети. Це пов’язане з тим, що основне значення для
органа зору має світловий потік, відбитий від поверхні, що розглядається, і
спрямований в орган зору.
Санітарні та гігієнічні норми щодо освітлення виробничих приміщень,
котрі базуються на психофізіологічних особливостях сприйняття світла та його
вплив на організм людини, можуть бути зведені до наступного:
- рівень освітлення повинен бути достатнім, відповідати характеру
зорової роботи і не нижчим встановлених гігієнічних норм;
- спектральний склад світла, який забезпечується електронним джерелом,
повинен бути близьким до сонячного;
- освітленість повинна бути достатньо рівномірною та постійною, щоб
запобігти частої переадаптації та втоми органів зору;
- між об’єктом та фоном має бути певна контрастність;
- на робочій поверхні не створювати різких та глибоких тіней;
- від джерел освітлення та від інших предметів, що знаходяться в полі
зору не повинно бути засліплювальної дії. Джерело світла має бути без
пульсації.

6.3. Види навчально-виробничого освітлення

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути:

 1. природним, що створюється прямими сонячними променями та
розсіяним світлом небосхилу, які потрапляють у виробниче приміщення
через світлові прорізи в зовнішніх відгороджуючих конструкціях;
2. штучним, що здійснюється штучними джерелами світла
(лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення
приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають
природного освітлення;
3. сполученим (суміщеним), при якому недостатнє за нормами
природне освітлення доповнюється штучним.

6.3.1. Природне освітлення його значення та види

Природне освітлення створюється прямими сонячними променями та

розсіяним світлом небосхилу. Воно позитивно впливає на психіку людини,
викликає приємне почуття, впевненість, стимулює обмін речовин,
реактивність, резистентність тощо. Навпаки, його тривала відсутність
призводить до швидкої втоми, розвитку короткозорості. Тому тільки у
виняткових випадках у складах та спеціальних лабораторіях дозволяється
використання лише штучного освітлення.
Природному освітленню властиві й недоліки: воно непостійне в різні
періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі
навчально-виробничого приміщення; при незадовільній його організації може
викликати засліплення органів зору.
Природне освітлення може бути верхнім – через світлові ліхтарі даху,
бічним – через вікна в стінах і комбінованим – через ліхтарі і вікна.

6.3.2. Штучне освітлення та його види

Штучне освітлення створюється, як правило, електричними джерелами

світла. При недостатньому за нормами природному освітленні використовують
додатково і штучне. Таке освітлення називається суміщеним.
 Штучне освітлення може бути загальним, місцевим та комбінованим.
Система загального освітлення приміщень передбачає розміщення світильників
під стелею, таким чином, щоб забезпечити рівномірний світловий потік або
його локалізацію над певною групою обладнання.
Місцеве освітлення забезпечує концентрацію світлового потоку від
світильників безпосередньо на робочі місця.
Комбіноване освітлення – це поєднання загального та місцевого
освітлення.
Штучне освітлення здійснюється лампами розжарювання або
газорозрядними лампами. Спектральний склад світла люмінесцентних ламп
найбільш наближений до природного світла, бо в ньому переважають синьо-
зелені промені, на відміну від червоно-оранжевих у лампах розжарювання.
Газорозрядні лампи більш економічні, володіють більш високою світловою
віддачею та дають менше тепла у порівнянні з лампами розжарювання. Проте,
люмінесцентні лампи мають і суттєві вади. Так, в їхньому світловому
випромінюванні при експлуатації в мережах змінного струму можуть
з’являтись пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення
стробоскопічного ефекту – явища спотворенні зорового сприйняття об’єктів,
створення чисельних уявних зображень предмету, що рухається, а також ілюзії
зупинки рухомих частин обладнання, що може стати безпосередньою
причиною нещасного випадку. До недоліків цих ламп також відносяться: мала
потужність при великих розмірах, значне зниження світлового потоку в кінці
терміну служби та обмеженість температурних умов для нормальної праці
(оптимально 18....25 °С, а при низьких температурах вони не спалахують) та ін.
Штучне освітлення за функціональним призначенням поділяється на
робоче, аварійне, чергове, ремонтне, евакуаційне та охоронне.