Лабороторна робота №1

Тема:

Синтез і дослідження комбінаційних суматорів

Мета лабораторної роботі:

- Вивчити засоби підсумовування багато розрядних слів та

організації міжрозрядних переносів у паралельних суматорах;
- Провести логічне та технічне проектування паралельних
комбіційних суматорів (КСМ) з паралельними та комбінованими переносами;
- Експериментально дослідити роботу схему паралельного КСМ з
послідовними переносами;

Лабороторне завдання

1. Вивчити опис і ознайомитися з позначеннями елементів на лицевій

панелі універсального лабораторного стенда, перевірити працездатність
використаних в роботі елементів стенда.

2. Реалізувати налогічних елементах (ЛЕ) І-НУ схему однорозрядного

КСМ (рис. 1.1), і дослідити його роботу с таблиці істинності (ТІ).

Рис. 1.1 – Принципова схема ОКСМ

 3. Дослідити з ТІ роботу одного і змонтованих одно розрядних КСМ,
и умовні графічні позначення яких наведені на лицевій панелі стенда.

4. Розробити математичну модель дворозрядної схеми паралельного

переносу (СПП) і ії принципову схему в іхній ОФ. Представити СПП у
вигляді функціонального елемента.

5. Розробити функціональну схему дворозрядного КСМ с

паралельною організаціею переносів.

6. Розробити функціональну схему чоторирозрядну суматора із

паралельно-послідовною організаціею переносів (m2), організувати зв’язки,
для необхідної роботи СМ зворотному додатковому коді, відповідно до
завдання на проектування.

7. За заданим варіантом скласти приклади алгебраїчного

підсумовування кодів чисел зі знаками.

8. Розробити та зібрати робочу схему чотирирозрядного КСМ з

послідовними переносами, яка має засоби набору вихідних даних, записи
суми в реєстр зберігання і виявлення переповнення розрядної сітки су матово
(ППРС). Дослідити роботу схеми.

9. Реалізувати розроблені приклади на робочий схемі, порівняти і

оцінити результати.

10. Експерементально визначити повний час підсумовування і час

затримки проміжного переносу в робочій схемі КСМ.
 Опис універсального лабораторного стенда

Стенд виконаний у вигляді настільного переносного приладу.

Конструктивно стенд складається із двох стандартних приладових кожухів. У
верхньому кожусі розміщується передня панель управління (мал. 1), у
нижньому – касета з друкованими платами, силовий трансформатор та
передня панель з контрольними гніздами.

Панель керування містить:

- перемикач "Номер роботи" зі світловою індикацією;

- перемикач “кГц()” на десять положень;
- перемикач з кнопками "S1-S5" та світловою індикацією;
- перемикач з кнопками розрядів “Р7-Р0” та “А1-А0” та світловою
індикацією;
- перемикач із кнопками команд для робіт 9-14;
- кнопки "комутатор" для підключення входів осцилографа та
комутатора до вимірювальних гнізд;
- вимірювальні гнізда "Y1(I)", "Y2", "Y3(II)", "Y4" для
підключення входів комутатора та гніздо "Y" для підключення входу
цифрового вольтметра;
- органи управління комутатором: ручка Y2 регулює відхилення по
вертикалі променя каналу Y2; ручка Y3 регулює відхилення по вертикалі
променя каналу Y3; ручка Y4 регулює відхилення повертикалі променя
каналу Y4;

Панель з контрольними гніздами має набірне поле, на якому певним

чином розташовані гнізда групи. До цих гнізд підключені контрольні точки
досліджуваних електричних схем лабораторних робіт. З правого боку панелі
розташовані кнопка “Мережа” з індикацією та п'ять ручок керування
стендом:
 - ручки “E1” та “E2” джерел сигналу постійного струму з
діапазоном вимірювання регулювання 7;
- ручка “Eг” джерел сигналів синусоїдальної форми з діапазоном
регулювання 0÷7 В, частота яких змінюється перемикачем “кГц()” у
діапазоні від 80 Гц до 20 кГц;
- ручка “Uвх” регулювання джерела сигналів постійного струму на
роботах 3 і 9;
- ручка "Rн" регулювання опору навантаження в електричних
схемах робіт 1, 2, 3.
- На набірному полі панелі внизу праворуч розташовані
підстроювальні потенціометри "Ег" і "Rн".
Лабораторні роботи забезпечені змінними панелями, у яких зображені
досліджувані електричні схеми із зазначенням контрольних точок. Накладна
панель кріпиться на панелі з контрольними гніздами. Фіксатор складається з
притискної планки та гвинта.
На накладній панелі в місцях контрольних точок є отвори, під якими
розташовані контрольні гнізда для лабораторної роботи. Ці отвори
пронумеровані та використовуються для підключення до гнізд
вимірювальних приладів.

На лівій бічній стінці нижнього кожуха (мал. 2) встановлені гнізда “I”

та “II” для підключення входів осцилографа С1-93, гніздо “V” для
підключення цифрового вольтметра. Гнізда "СІНХР." та “ “ __ ” служать
для підключення входу зовнішньої синхронізації та виходу генератора
розгортки С1-93. На задній стінці встановлено запобіжник та клема
заземлення стенду.
Електрична схема стенду розділена на окремі блоки, розміщені на
семи друкованих платах PL1-PL7. Друковані плати встановлені у загальній
касеті в такий спосіб, що знімання їх проводиться із заднього боку стенда.
 Звіт роботи

Суматор – комбінаційна схема, що виконує мікрооперацію

арифметичного додавання кодів двох n-розрядних двійкових чисел, хоча
принципово можлива побудова комбінаційних схем суматорів, що працюють
у будь-якій системі числення. Суматор є основним арифметичним пристроєм
будь-якої цифрової ЕОМ, інші арифметичні операції зводяться до додавання
чисел з використанням спеціальних кодів і мікрооперацій зрушення. Числа в
будь-якій позиційній системі числення додаються порозрядно. Додавання n–
розрядних чисел X і Y зводиться до виконання наступних порозрядних
операцій :
si = xi + yi + pi-1, pi = 0 ,
при si = xi + yi + pi-1 < k;
(1.1)
si = xi + yi + pi-1 pi = 1 ,
при si = xi + yi + pi-1 ≥ k;
(1.2)
де si – значення суми в i-му розряді; xi та yi – i-ті розряди чисел  
 n i i X xik 1 1
та    n i i Y yi k 1 1 , що додаються; k – основа системи числення;
pi-1 – перенос з молодшого розряду суми;
pi – перенос у старший розряд суми. Найпростіший зі способів
побудови n-розрядного суматора – композиція n однорозрядних суматорів,
що виконують додавання однойменних розрядів. Оскільки з додаванням
чисел можливе виникнення міжрозрядних переносів, то однорозрядні
суматори мають виконувати додавання згідно з правилами (1.1) і (1.2), тобто
з урахуванням можливого переносу із молодшого розряду і формувати
перенос у старший розряд.
Одним з найпростіших пристроїв додавання є однорозрядний
комбінаційний суматор. Однорозрядний комбінаційний суматор призначений
для додавання трьох розрядів двійкових чисел. Він має три входи : xi, yi, pi-1
та два виходи: si, pi. На входи xi і yi подаються значення однойменних
розрядів чисел, що додаються, а на вхід pi-1 – познака переносу із сусіднього
молодшого розряду. На виході: si – сума розрядів xi і yi, pi – познака
переносу із i-го у старший i + 1 розряд. Закон функціонування
однорозрядного комбінаційного суматора задається таблицею істинності:
Ураховуючи таблицю істинності, ДДНФ системи перемикальних
функцій однорозрядного комбінаційного суматора мають вигляд:
Виконуючи відповідні перетворення (1.3), (1.4), можна одержати
нормальні форми системи перемикальних функцій для їх реалізації на
елементах І-НІ, АБОНІ. Однорозрядний комбінаційний суматор може бути
побудований також з використанням методу декомпозиції на основі
найпростішого пристрою додавання – комбінаційного напівсуматора.
Однорозрядний комбінаційний напівсуматор призначений для додавання
двох розрядів двійкових чисел. Він має два входи: xi і yi та два виходи: si, pi.
На входи xi і yi подаються значення однойменних розрядів чисел, що
додаються. На виході si – сума розрядів xi і yi,
pi – познака переносу із i-го у старший i + 1 розряд. Закон
функціонування однорозрядного комбінаційного напівсуматора задається
таблицею істинності:
Під час проектування напівсуматорів на інтегральних мікросхемах
найбільш економною за кількістю елементів і швидкодією є схема, що
реалізує систему перемикальних функцій
Умовні графічні позначення однорозрядних комбінаційних
напівсуматорів (HS) та суматора (SM) наведені на рис. 1.1. На рис. 1.2 подана
схема однорозрядного суматора, побудованого з використанням методу
декомпозиції на основі двох однорозрядних напівсуматорів.
 Багаторозрядні комбінаційні суматори поділяються на послідовні та
паралельні й будуються, як зазначалося вище, на основі однорозрядних
комбінаційних суматорів. Послідовний суматор перетворює послідовні коди
чисел, що додаються, на послідовний код їх суми. Додавання двох
багаторозрядних двійкових чисел, поданих послідовним кодом, починається
з молодших розрядів і виконується послідовно порозрядно до старших
розрядів. Додавання виконується за число тактів, що збігаєтся з числом
розрядів двійкових чисел.
На рис. 1.3 наведена схема реалізації послідовного суматора. Числа Х
= ....х2х1х0 та У = ….у2у1у0 послідовно подаються на входи однорозрядного
суматора, починаючи з молодших розрядів. Для фіксації виникнення
переносу та його зберігання використовується D-тригер. Додавання розрядів
виконується під впливом тактуючого сигналу С. З виникненням переносу він
запам’ятовується у D-тригері та за лінією зворотного зв’язку подається на
вхід переносу суматора в наступному такті.
Позитивними характеристиками таких суматорів є низькі апаратурні
витрати для їх реалізації та можливість виконувати операцію додавання
двійкових чисел будь-якої розрядності. Однак послідовні суматори не набули
широкого поширення в через їх низьку швидкодією та необхідність
використання схем синхронізації. Якщо τ – мінімальний період тактуючих
сигналів для схеми, то час виконання операції додавання двох n–розрядних
двійкових чисел для послідовного суматора буде не менший ніж T = n · τ.

Для збереження послідовного коду суми чисел Х та У, отриманої за

допомогою послідовного суматора, використовують рушійні регістри.
Рушійний регістр є групою тригерів, з’єднаних так, що інформація з кожного
тригера може передаватися у наступний, зрушуючи код, що записаний у
регістрі. Зрушення, наприклад, вправо полягає в тому, що цифра, яка
зберігалася в i-му розряді до зрушення (у момент часу t), передається у
момент часу t + 1 у сусідній справа (і + 1)-й розряд.; з (і + 1)-го розряду – в (і
+ 2)-й розряд і т. п. Закон функціонування такого регістру має вигляд: Qi t+1
= Qi-1 t (i = 1, 2, . . . . ., n - 1).
Значення старшого розряду регістру залежить від типу операції
зрушення. З лінійним зрушенням Qn-1 t+1 = 0 , з циклічним зрушенням Qn-1
t+1 = Q0 t , або якщо регістр отримує інформацію із зовні, то Qn-1 t+1 = S (S
– зовнішній сигнал). Регістри, у яких уведення і виведення двійкового слова
виконується у послідовному коді, називають послідовними. На рис. 1.4
подана схема послідовного рушійного регістру на синхронних D-тригерах.
По фронту синхронізуючого імпульсу С інформація з входу S записується у
(n – 1)-й тригер: Qn-1 t+1 = S. Отримана інформація зберігається протягом
даного такту в (n – 1)-му тригері, а в наступному такті передається в (n – 2)-й
тригер, при цьому в (n – 1)-й тригер записується наступна цифра, що
надійшла по лінії S, тобто виконується послідовне зрушення даних від
тригера до тригера.
 Схема запису n-розрядного слова в рушійний регістр наступна:
Вихідний стан регістру в момент часу t: Qt n-1 = Qt n-2 = Qt n-3 = . . . = Qt 1 =
Qt 0 = 0.
Перший такт:
Qt+1 n-1 = St , Qt+1 n-2 = Qt+1 n-3 = . . . = Qt+11 = Qt+10 = 0.
Другий такт:
Qt+2 n-1 = St+1 ,Qt+2 n-2 = Qt+1 n-1 = St , Qt+2 n-3 = . . . = Qt+21 =
Qt+20 = 0. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Після n тактів:
Qt+n n-1 = St+n-1 , Qt+n n-2 = Qt+n-1 n-1 , . . . . , Qt+n1 = St-1 , Qt+n0 =
St .
Схема на рис. 1.4 зрушує коди тільки в одному напрямку і тільки на
один розряд. Якщо вважати, що Qn-1 старший розряд, а Q0 молодший
розряд, то запис у регістр n-розрядного слова, що надходить у послідовному
коді, наприклад, з послідовного суматора, виконується за n тактів.
Паралельні комбінаційні суматори будуються на основі каскадного з’єднання
однорозрядних комбінаційних суматорів, кількість яких має дорівнювати
кількості розрядів чисел, що додаються.
За видом розповсюджування переносу вони поділяються на суматори
з послідовним, паралельним і груповим переносом. Паралельний суматор має
n входів розрядів числа Х (хn-1хn-2. . .х2х1х0), n входів розрядів числа У (уn-
1уn-2. . . у2у1у0) та вхід початкового переносу p0. Виходами суматора є n
виходів розрядів суми S(sn-1sn-2. . . . s2s1s0), вихід переносу pn-1 з (n-2)-го
розряду в найстарший (знаковий) (n-1)-й розряд і вихід переповнення pn із
старшого (знакового) розряду. Вхід p0 та виходи pn-1 і pn, задіяні під час
використання паралельних суматорів як елементи операційних вузлів
арифметично-логічних пристроїв ЕОМ.
Вхід p0 забезпечує можливість додавання чисел Х та У в додатковому
коді завдяки поданню одиниці в молодший розряд суматора і поданню чисел
Х та У у зворотному коді. Виходи pn-1 і pn використовують для фіксації
переповнення розрядної сітки ЕОМ під час виконанні арифметичних
операцій з фіксованою комою.
Питання контролю правильності виконання арифметичних операцій
розглядаються в наступних лабораторних роботах. Паралельні суматори
характеризуються чотирма значеннями часової затримки:
– TPоS – від подачі вхідного переносу до установлення усіх виходів
суматора з постійним рівнем сигналу на входах розрядів чисел Х та У;
– TХУS – від одночасної подачі всіх розрядів чисел, що додаються,
до встановлення усіх виходів суматора з пемостійним рівн сигналу на вході
початкового переносу;
– ТРоРn – від подачі вхідного переносу, до встановлення вихідного
переносу, з постійним рівнем сигналів на входах розрядів чисел Х та У;
– ТХУРn – від одночасної подачі всіх розрядів чисел, що додаються,
до установлення вихідного переносу з постійним рівнем вхідного переносу.
Паралельний n-розрядний комбінаційний суматор з послідовним
переносом може бути побудований з n однорозрядних комбінаційних
суматорів, способом з’єднання виходу, на якому формується сигнал переносу
цього розряду, з входом сигналу переносу до наступного старшого розряду
(рис. 1.5). Лінія зворотного зв’язку, що з’єднує вихід сигналу переносу Рn зі
старшого знакового розряду з входом сигналу початкового переносу Р0
першого суматора (позначена на рис. 1.5 пунктирною лінією),
використовується під час виконання арифметичних операцій у зворотному
коді. Під час виконання арифметичних операцій у додатковому коді ця лінія
відсутня, а під час виконання арифметичних операцій над операндами,
поданими у зворотному коді, замість неї може також використовуватися
додавання одиниці на вхід Р0 для виконання операцій у додатковому коді.

2. Наведемо приклад аналізу комбінаційного пристрою без пам’яті Він

містить 2 елементи НЕ, 2 елементи І, елемент АБО, елемент АБО-НЕ.

Комбінаційні схеми за перехідного процесу можуть формувати

короткочасні вихідні сигнали, не передбачені таблицею істинності.
Це обумовлено наявністю в схемі шляхів з різною тривалістю
проходження сигналів від входів схеми до виходів.
Наприклад, у схемі напівсуматора на рис. 4.20 від входів до виходів
сигнал може проходити 1 або 3 елементи. Ця проблема відома як проблема
«гонок», яка обумовлює так званий «ризик збою» в комбінаційних схемах.
Для усунення збою використовується декілька методів.
 .

Приклади алгебраїчного додавання десяткових чисел в

зворотному і додатковому кодах

Мал. 2.11. Перетворення результату з зворотного коду в

прямій
мантиси. В цьому випадку отриманий результат нормалізується
шляхом зсуву мантиси результату вліво. Після кожного зсуву вліво
порядок результату зменшується на одиницю.
У процесі зсуву мантиси меншого доданка при вирівнюванні
порядків вправо відбувається втрата молодших розрядів. При цьому
може виявитися, що мантиса меншого доданка повністю зсувається за
межі розрядної сітки. Тоді як результат підсумовування приймається
більший за модулем доданок.
Приклад 2.20. Додавання нормалізованих чисел А = 0,1010111 х
х 2 1 і В = 0,1101101 х 22.
Число В> А, різниця порядків доданків Р д - Р л = 3, тому
мантиса числа А зсувається на три розряди вправо (0,0001010 - втрачені
три молодших розряду), приймається Р л = 2, після чого виконується
складання

Приклад 2.21. Алгебраїчне додавання (віднімання)

нормалізованих чисел з різними знаками А = +0,1010101 х 21 і / 1 = -
0,1110101 х 2 °.
Різниця порядків Р А Р В = 1, тому модуль мантиси
числа В зсувається на один розряд вправо (0,0111010 - молодший
розряд втрачається), порядок Рд приймається рівним одиниці, мантиса
числа В представляється додатковим кодом (1,1000101+ 0,0000001 =
1,1000110), після чого виконується складання мантисс

У знаковому розряді 0, тому результат позитивний і алгебраїчна

сума С = +0,0011011 х 21. Виконавши нормалізацію суми шляхом зсуву
на два розряду вліво, отримаємо С = + 0,1101100x2- '.
Приклад 2.22. Алгебраїчне додавання (віднімання)
нормалізованих чисел з прикладу 2.21 зі зміненими знаками па
зворотні: Л = -0,1010101 х 2 'НВ = +0,1110101 х 2 °.
Різниця порядків Р л - Р в = 1, тому модуль мантиси
числа В також зсувається на один розряд вправо (0,0111010 - молодший
розряд втрачається), порядок Р в приймається рівним одиниці. Тут
мантиса негативного числа Л представляється додатковим кодом
(1,0101010 + 0,0000001 = 1,0101011), після чого виконується складання
мантисс
 У знаковому розряді 1, тому результат негативний.
Використовуючи операцію додаткового коду, визначаємо модуль
мантиси: 0011010+ 1 = 0011011. Отримуємо алгебраїчну суму (з
урахуванням знака) З = -0,0011011 х 2 '. Виконавши нормалізацію суми
шляхом зсуву вліво на два розряду, отримаємо остаточно С = -
0,1101100x2- '.
 Висновок
- Вивчити засоби підсумовування багато розрядних слів та
організації міжрозрядних переносів у паралельних суматорах;
- Провести логічне та технічне проектування паралельних
комбіційних суматорів (КСМ) з паралельними та комбінованими переносами;
Експериментально дослідити роботу схему паралельного КСМ з
послідовними переносами