МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу

з дисципліни «Апаратне забезпечення інформаційних систем»

на тему

«ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕШИФРАТОРІВ ТА МУЛЬТИПЛЕКСОРІВ »

Виконав:
студент БІ -241 ФККПІ
Бондаренко Роман Володимирович
Керівник:
Мелешко Тетяна Вікторівна

Київ 2022
1. Теоретичні відомості:

Дешифратор – логічна комбінаційна схема, яка має n інформаційних

входів і 2n виходів. Кожній комбінації логічних сигналів на входах
відповідає активний рівень на одному з виходів. Зазвичай n дорівнює 2, 3 або
4.

Дешифратором називається функціональний вузол комп’ютера,

призначений для перетворення кожної комбінації вхідного двійкового коду в
керуючий сигнал лише на одному із своїх виходів. У загальному випадку
дешифратор має n однофазних входів (іноді 2n парафазних) і n m Ť 2 виходів,
де n – розрядність (довжина) коду, який дешифрується. Дешифратор з
максимально можливим числом виходів n m Ť 2 називається повним.

Функціонування повного дешифратора описується системою логічних

виразів вигляду:

Функціонування повного дешифратора із інверсними виходами

представляється системою вигляду:
 Зовнішній вигляд дешифратора:

Ознаки класифікації дешифратора:

 за способом структурної організації – одноступеневі (лінійні) і

багатоступеневі, у тому числі пірамідальні й прямокутні (матричні);
 за форматом вхідного коду – двійкові, двійково-десяткові;
 за розрядністю коду, який дешифрується, – 2, 3,...,n;
 за формою подачі вхідного коду – з однофазними і парафазними входами;
 за кількістю виходів – повні й неповні дешифратори;
 за видом вхідних стробуючих сигналів – у прямому або інверсному
значеннях;
 за типом використовуваних логічних елементів – І, НІ, АБО, НІ І, НІ
АБО.

Основні характеристики дешифраторів:

 час дешифрації і споживана потужність;

 кількість логічних елементів або мікросхем, що використовуються;
 загальне число входів логічних елементів;
 число ступенів, тобто каскадів дешифрування.

Активним завжди є тільки один вихід дешифратора, причому номер цього

виходу (і відповідного йому сигналу) однозначно визначається вхідним
кодом. Вихідний код шифратора однозначно визначається номером вхідного
сигналу.
В комп’ютерах дешифратори використовують для виконання таких
операцій:

 дешифрації коду операції, записаного в регістр команд процесора, що

забезпечує вибір потрібної мікропрограми;
 перетворення коду адреси операнду в команді в керуючі сигнали вибору
заданої комірки пам’яті в процесі записування або читання інформації;
 забезпечення візуалізації на зовнішніх пристроях;
 реалізації логічних операцій та побудови мультиплексорів і
демультиплексорів.

Шифратор виконує функцію, зворотну дешифратору, тобто перетворить

непозиційний двійковий 2n розрядний код в n розрядний позиційний код.
При подачі на один з входів одиничного сигналу на виході формується
відповідний двійковий код. Принцип синтезу такий же як і для дешифратора.

Мультиплексори – це керовані кодом перемикачі декількох

інформаційних входів (D) до спільного виходу (Q). Вибір входу здійснюється
за допомогою двійкового цифрового коду який подається на входи адреси
(A), і визначає номер входу (D) який з’єднується з виходом. Існують
мультиплексори на 2, 4, 8 і 16 інформаційних входів.

Мультиплексори призначені для почергової передачі на один вихід

одного з декількох вхідних сигналів, тобто для їх мультиплексування.
Кількість мультиплексованих входів називається кількістю каналів
мультиплексора, а кількість виходів називається числом розрядів
мультиплексора.

Керування роботою мультиплексора (вибір номеру каналу) здійснюється

за допомогою вхідного коду, що подається на адресні входи. Наприклад, для
4-канального мультиплексора необхідний 2-розрядний код, управляючий
код, а для 16-канального — 4-розрядний код. Розряди коду можуть
позначаються як 1, 2, 4, 8 або А0, А1, А2, А3.
 Мультиплексор має такий вигляд:

Застосовують мультиплексори для таких операцій: комутації, як окремих

ліній, так і груп ліній; перетворення паралельного коду в послідовний;
реалізації логічних функцій; побудови схем порівняння, генераторів коду.

Комунікаційні мережі часто використовують мультиплексори. Вони

допомагають зменшити вартість зв'язку. Саме тому оператори зв'язку його
часто використовують. Досить популярним стає застосування
мультиплексорів щодо відеоконференцзв'язку. Це передбачає двосторонню
передачу, з подальшою обробкою, перетворенням та подальшим поданням
інтерактивних інформаційних даних. Все це відбувається в даний час і сигнал
передається на досить велику відстань. При організації
відеоконференцзв'язку враховується її вигляд. Від цього виду залежить
використання різних спеціальних мережевих пристроїв.

Таким чином дешифратори застосовуються в комп’ютерних системах для:

 реалізації логічних операцій та побудови мультиплексорів і
демультиплексорів;
 дешифрації коду операції записаного в регістрі команд процесора, що
забезпечує вибір потрібної мікропрограми;
 перетворення коду адреси операнда в команді в керуючі сигнали вибору
заданої комірки пам`яті в процесі записування або читання інформації;
 забезпечення візуалізації на зовнішніх пристроях.
Мультиплексори в комп’ютерних системах використовується для:

 комутації окремих шин, що відходять ліній або їх груп;

 при реалізації будь-яких функцій, число яких рівних кількості адресних
входів в якості універсального логічного елемента
 в схемотехніці використовують в делителях частоти, при створенні схем
порівняння, лічильників, генераторів кодів тощо.
 у мікропроцесорних системах їх встановлюють на віддалені об'єкти для
реалізації можливості передачі інформації по одній лінії від декількох,
розміщених на віддаленій відстані один від одного датчиків.

2. Побудова дешифратора

Тепер побудуємо дешифратор використовуючи таблицю істинності вказану в

індивідуальному завданні №1(варіант №3).

Таблиця істинності по якій будемо будувати дешифратор:

X1 X2 Y1 Y2 Y3 Y4

0 0 0 0 1 0

0 1 0 0 0 1

1 0 1 0 0 0

1 1 0 1 0 0
3. Реалізація дешифратора

На основі дешифратора 3-8 реалізував дешифратор 6-10.

4. Створення шифратора

Створив шифратор на основі таблиці істинності з індивідуального завдання

№2(варіант №3).
 Таблиця істинності по якій будемо будувати шифратор:

Y1 Y2 X1 X2 X3 X4

0 0 0 0 1 0

0 1 0 0 0 1

1 0 1 0 0 0

1 1 0 1 0 0

5. Реалізація мультиплексора
Реалізував мультиплексор із 32 виходами на базі мультиплексора із 16
входами.
6. Реалізація підключення

Використовуючи мультиплексор із 4 вихідними каналами та 2 адресними

входами реалізував підключення чотирьох генераторів прямокутних сигналів
із різними частотами та апмлітудами до одного осцилографа.
7. Реалізація таблиці

Реалізував таблицю істинності із індивідуального завдання №3(варіант №3)

на основі мультиплексора та деширатора.
 Таблиця істинності:
X1 X2 X3 Y

0 0 0 1

0 0 1 0

0 1 0 0

0 1 1 0

1 0 0 1

1 0 1 0

1 1 0 0

1 1 1 0

8. Забезпечення виведення

Використовуючи один лічильник та чотири індикатори паралельно

підключені до його виходів за допомогою перетворення підключені до його
виходів за допомогою перетворювачів двійковий код – семисегментний
індикатор (7447N) забезпечую виведення поточного коду лічильника лише на
один з індикаторів. Для вибору необхідного індикатору слід використовую
дешифратор.

9. Зміна схеми

Змінюю схему із завдання 8 так, щоб забезпечити авотматичну, почергову

активацію індикаторів для виведення числа.
Висновок: під час виконання курсової роботи з дисципліни “Апаратне
забезпечення інформаційних систем” я узагальнив, закріпив та засвоїв свої
знання з даного предмету, а саме у побудові дешифратора на основі таблиці
істинності, у реалізації шифратора та у зміні схеми для забезпечення
автоматичну почергової активації індикаторів для виведення числа.