МІНІСТРЕСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Факультет інженерії і комп’ютерних

технологій
Кафедра комп’ютерних наук

КОМП’ЮТЕРНА СХЕМОТЕХНІКА ТА
АРХІТЕКТУРА КОМП’ЮТЕРІВ

Лабораторна робота 4
«Арифметичні основи схемотехніки»

методичні вказівки до виконання лабораторної роботи 4

для студентів спеціальності
122 “Комп’ютерні науки та інформаційні технології”
ОКР Бакалавр

Мелітополь, 2017
 2

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

Тема: Дослідження дешифраторів і шифраторів

Мета: Закріплення та експериментальне підтвердження теоретичного

матеріалу по улаштуванню і принципу роботи дешифратора і шифратора.

1 Завдання для самостійної підготовки

У процесі підготовки до заняття студент в обов’язковому порядку повинен

виконати наступні завдання:
- вивчити конспект лекцій;
- опрацювати літературу [3, стор. 30];
- занести у зошит для лабораторних робіт номер, тему, мету лабораторної
роботи;
- занести у зошит для лабораторних робіт відповіді на такі питання:
а) Що називається шифратором?
б) Що називається дешифратором?
в) Наведіть рівняння, схему і принцип дії лінійного дешифратора на три
входи і шифратора на три виходи.
г) Наведіть рівняння, схему і принцип дії пірамідального дешифратора на
три входи.

1 Теоретична частина

Дешифратором називається функціональний вузол комп'ютера, призначений

для перетворення кожної комбінації вхідного двійкового коду в керуючий сигнал
лише на одному із своїх виходів.
У загальному випадку дешифратор має n однофазних входів (іноді 2n
парафазних) і m = 2n виходів, де n – розрядність (довжина) коду, який
дешифрується. Дешифратор з максимально можливим числом виходів m = 2n
називається повним.
Умовні графічні позначення дешифраторів на електричних схемах показані на
рис. 4.1.
 3

X 2 X1 X 1 1 DC F0 X 1 1 DC L
0 0 0
X2 F X2 2 L
2 1 1 1 1
W DC F L2
2 2 2
F3 F2 F1 F0 W F W L3
W 3 3 W 3

a б в

а – на функціональних схемах; б, в – на принципових схемах

Рис. 4.1. Умовні графічні позначення дешифратора

Літерами DC (decoder) позначається логічна функція дешифратора. Мітки

лівого доповняльного поля в умовному позначенні відображають десяткові ваги
вхідних змінних, а мітки правого доповняльного поля відповідають десятковим
еквівалентам вхідних комбінацій двійкових змінних.
Функціонування повного дешифратора описується системою логічних виразів,
що мають вигляд:
F0  X n X n 1 ... X 2 X 1 ;
F1  X n X n1 ... X 2 X 1 ;
Fm1  X n X n1 ...X 2 X 1 ,
де Х1, ..., Хп – вхідні двійкові змінні;
Fo, F1,..., Fm-1 – вихідні логічні функції n змінних.

Шифратором називається функціональний вузол комп'ютера, призначений

для перетворення вхідного m-розрядного унітарного коду у вихідний n-розрядний
двійковий позиційний код. Двійкові шифратори виконують функцію, зворотну
функції дешифратора.
При активізації однієї з вхідних ліній дешифратора на його виходах
формується код, що відображає номер активного входу. Повний двійковий
шифратор має т = 2n входів і n виходів. Умовні графічні позначення шифраторів на
схемах показані на рис. 4.2.
Функція шифратора позначається літерами CD (coder). Входи шифратора
нумеруються послідовними десятковими цифрами 0, 1, ..., m–1, а мітки виходів
відображають ваги вихідних двійкових змінних 1..., 2n–1.
 4

F3 F2 F1 F0 F0
0 CD X
F1 1 1
1 X2
F2 2
CD 2
F3
3
W W
X2 X1
а б
б
а
а – на функціональних схемах; б – на принципових схемах
Рис. 4.2. Умовні графічні позначення шифратора

2 Порядок виконання лабораторної частини

3.1 Оснащення робочого місця

- методичні вказівки до виконання лабораторної роботи;

- конспект лекцій з дисципліни;
- комп’ютер четвертого покоління і вище з операційною системою Windows;
- програмне середовище Electronics Workbench 512.

3.2 Вимоги безпеки при проведенні заняття

При проведенні лабораторного заняття слід дотримуватися наступних вимог

техніки безпеки:
- у комп’ютерному класі знаходитися лише у присутності викладача або
лаборанта;
- не вмикати і не вимикати штекер з розетки самостійно;
- під час лабораторного заняття відкривати тільки вікна тих комп’ютерних
програм, які стосуються теми поточної роботи.

3.3 Програма виконання лабораторної частини

1 Набрати схему лінійного дешифратора на два однофазних входи на елементах

І (рисунок 4.3).
2 Задаючи значення Х1 и Х2 записати показання індикаторів в таблицю 4.1
(стовбці Е).
3 Скласти і дослідити схему дешифратора на три входи.
 5

Рисунок 4.3 - Схема лінійного дешифратора на два входи

Таблиця 4.1 – Результати дослідження роботи дешифратора

Х2 Х1 Х'1 Х'2 F0 F1 F2 F3
Р Е Р Е Р Е Р Е Р Е Р Е
0 0
0 1
1 0
1 1

4 Набрати схему шифратора (рисунок 4.4).

5 Записати показання індикаторів в таблицю 4.2 (стовбці Е).
6 Скласти і дослідити схему дешифратора на сім входів.

Рисунок 4.4 - Схема шифратора

 6

Таблиця 4.2 - Результати дослідження роботи шифратора

Виходи схем
F1 F2 F3 Х2 Х1
U4 U5 U6
Р Е Р Е Р Е Р Е Р Е
1 0 0
0 1 0
0 0 1

4 Рекомендації щодо оформлення звіту

Звіт з лабораторної роботи виконується в окремому зошиті у клітинку.

Звіт повинен містити:
- найменування і мету роботи;
- відповіді на запитання самопідготовки;
- результати досліджень;
- рисунки схем, що досліджуються;
- висновки по роботі.

5Контрольні запитання

1.3 Вимоги до оформлення звіту

1 Назвіть області застосування дешифраторів

2 Приведіть структурну і функціональну схему дешифратора.
3 Приведіть таблицю роботи дешифратора.
4 Наведіть робочу логічну функцію для дешифратора.
5 Назвіть області застосування шифраторів.
6 Приведіть структурну і функціональну схему шифратора.
7 Приведіть таблицю роботи шифратора.
8 Наведіть робочу логічну функцію для шифратора.
 7

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабич Н.П. Компьютерная схемотехника / Н.П.Бабич, И.А. Жуков. – К.: МК-

Пресс, 2004. – 276 с.
2. Бондаренко М.Ф. Комп’ютерна дискретна математика / М.Ф.Бондаренко, Н.В.
Білоус. – Харків: Компанія СМІТ, 2004. – 480 с.
3. Еремеев В.С. Схемотехніка ЭВМ / В.С.Еремеев, А.Я.Чураков, М.Н.
Соловьева. – Мелитополь: Издательство «Люкс»: 2007. – 208 с.
4. Колисниченко О.В. Аппаратные средства РС / О.В. Колисниченко, И.В.
Шишигин. - СПб.:ПХВ. – Петербург, 2001. – 1024 с.
5. Мураховский В.И. Железо ПК. Новые возможности/ В.И.Мураховский. –
СПб.:Питер, 2005. -592 с.
6. Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК / Мюллер С. – М.: Изд. Дом
«Вильямс», 2003. – 1184 с.
7. Основи схемотехніки електронних схем / Бойко В.І., Жуйко В.Я. та інші.
Підручник. – К.: Вища школа, 2004. – 526 с.
8. Пахомов С.О. Железо 2006. КоспьютерПресс рекомендует / С.О Пахомов,
С.В.Асмаков. – СПб.: Питер, 2006. – 397 с.