1

Лабораторна робота №2
ДОСЛІДЖЕННЯ ЦИФРОВИХ КОМБІНОВАНИХ ПРИСТРОЇВ З
ДВІЙКОВИМИ ВХІДНИМИ КОДАМИ

Мета роботи:
 Дослідити будову та функціонування базових логічних елементів AND,
OR, XOR, NOT.
 Ознайомитись із методами синтезу довільних комбінаційних схем.
 Отримання навичок роботи з комп’ютерним моделюванням електричних
схем і компонентів.

Теоретичний матеріал

Для зображення інформації в комп’ютерах використовується двійкова

система числення. Таким чином, всі операції, які виконує комп’ютер,
проводяться на множині {0,1}. Ці перетворення зручно формально зображати за
допомогою апарата двійкової логіки, який був розроблений Джорджем Булем у
середині XIX століття. Ця алгебраїчна структура є алгеброю та називається
булевою.
Побудова будь-яких цифрових пристроїв заснована на принципі
багатократного повторення відносно простих базових логічних схем. Зв’язки
між цими схемами будуються на основі чисто-формальних методів.
Інструментом такої побудови служить булева алгебра, яка стосовно цифрової
техніки називається також алгеброю логіки.
На відміну від змінної у звичайній алгебрі, логічна змінна має тільки два
значення, які зазвичай називаються логічним нулем та логічною одиницею. В
якості позначень використовуються 0 та 1.
Комбінаційною логічною схемою (КС) називається схема, значення
сигналу на виході якої в будь-який момент часу однозначно визначається
значенням сигналів на її входах.
Комбінаційна логічна схема має n входів і один вихід Y (рис.1). Входи і
виходи є двійковими, тобто можуть приймати тільки два значення: 0 або 1
Внутрішня структура КС побудована також на двійкових елементах.

Рисунок 1 – Комбінаційна схема з n входами

Прикладом двійкового входу є кнопка «Х», яка може бути натиснута

(х=1) або не натиснута (х=0), а прикладом двійкового виходу – лампочка «Y»,
яка може горіти (y=1) або не горіти (y=0).
 2

Математичним апаратом для опису КС є функції алгебри логіки (булеві

функції). Функції алгебри логіки від n змінних f ( x1 , x 2 , .. . , xn ) можна задавати
за допомогою таблиці істинності (табл.1).

Таблиця 1 – Приклад таблиці істинності

Таблиця містить вісім рядків, кожен з яких відповідає одному з можливих

станів всіх трьох кнопок x 1 , x2 , x 3 . Значення Y в рядку визначає стан лампочки
при даному стані входів. Наприклад, запис в рядку №0 означає, що якщо всі три
кнопки не натиснуті ( x 1=x 2 =x 3 =0 ), то лампочка горить (y=1).
Існують три основні операції між логічними змінними:
 кон’юнкція (логічне множення, AND, І): y=x 1 ∧x 2=x 1⋅x 2=x 1 x 2 . Функція
AND рівна 1 тоді і тільки тоді, коли всі її аргументи рівні 1. Елемент, що
реалізовує функцію AND, називають кон’юнктор.
 диз’юнкція (логічне додавання, OR, АБО): y=x 1 ∨x 2=x 1 + x2 . Функція
OR рівна 1, якщо хоч би один з її аргументів рівний 1. Елемент, що
реалізовує функцію OR, називають диз’юнктор.
 інверсія (логічне заперечення, NOT, НЕ): y=x . Дана функція рівна 1,
коли її аргумент рівний 0, і навпаки. Елемент, що реалізовує функцію
NOT називають інвертором.
Якщо вихідні значення Y зазначених функцій інвертувати, то отримуємо,
відповідно, функції І-НЕ (англ. NOT AND або NAND) та АБО-НЕ (англ. NOT OR
або NOR). Якщо у функції АБО інвертувати лише значення при x 1=1 та x 2 =1 ,
то отримаємо так звану функцію ВИКЛЮЧНЕ АБО, тобто функцію
нерівнозначності (англ. eXclusive OR або XOR), при інверсії якої отримаємо
функцію ВИКЛЮЧНЕ АБО-НЕ, тобто функцію рівнозначності (англ. NOT
eXclusive OR або NXOR).
 3

Графічні позначення логічних елементів

 4

ЗАВДАННЯ ДО ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. В системі схемотехнічного проектування Proteus використовуючи

моделі логічних елементів AND, OR, XOR, NOT (INVERTER) та елементи
задання й аналізу логічних станів дослідіть роботу обраних логічних елементів,
базуючись на таблицях істинності кожного логічного елемента.

Завдання 2. В системі схемотехнічного проектування Proteus використовуючи

моделі логічних елементів AND, OR, XOR, NOT (INVERTER) реалізувати
логічну функцію відповідно до заданого варіанту.
1. F= x̄ 4 x 2 +( x 4 ⊕ x̄ 2 )+x 4 x 3 x 2 x 1 +( x 4 x̄ 3 +x 4 x 3 x 2 )
2. F= x̄ 4 x̄ 3 x 2 x 1 +( x 4 ⊕ x 2 x 1 )+( x 4 x̄ 2 x̄ 1 +x 4 x̄1 )
3. F=( x 4 x 2 x1 ⊕ x 4 x̄ 2 x̄1 )+x 4 ( x 2 + x̄ 4 x3 ) x̄ 1
 5

4. F=x 4 x̄ 3 x 2 x 1 +x 4 x̄ 3 x̄1 +x 4 x̄ 2 x 1 +(x 3 x̄ 2 ⊕ x 4 ) x̄ 2

5. F= x̄ 4 x̄ 3 x̄ 2 x̄ 1 +( x̄ 4 x̄ 3 x̄ 2 x 1 ⊕ x̄ 4 x 3 x̄ 2 x̄1 )+x 4 x3 x2 +x 4 x̄ 3 x 2
6. F=x 4 x 3 x̄ 2 +( x 4 x̄ 3 x̄ 2 ⊕ x 2 )x 1 ( x̄ 4 +x 2 x̄ 1 x̄ 4 )
7. F=( x 3 x 1 ⊕ x̄ 1 x̄ 2 x̄ 3 x̄ 4 )+ x̄1 x 2 x̄ 3 x̄ 4 +( x̄ 1 x̄ 2 x̄ 3 x 4 + x̄1 x 2 x̄ 3 x 4 )
8. F=x 3 x̄ 2 x̄1 ⊕( x 3 x 2 x̄ 1 + x1 x̄ 4 x̄ 3 +x 1 x̄ 3 x 4 )
9. F= x̄ 4 x 3 x̄ 2 + x3 x̄ 4 x 2 +( x̄ 2 x 3 x 4 ⊕ x 4 x 3 x 2 )+ x̄ 4 x 3 x̄ 2 x 1
10. F= x̄ 4 x̄ 3 x 2 x 1 ⊕(( x 4 +x 2 x 1 )+( x 4 x̄2 x̄ 1 +x 4 x̄ 1 ))
11. F= x̄ 4 x̄ 3 +x 2 x1 +( x 4 ⊕x 2 ⊕ x 1 )+( x 4 x̄2 x̄ 1 + x 4 x̄ 1 )
12. F=x 4 ( x 3 + x̄ 2 )+( x 4 x̄ 3 x̄ 2 ⊕ x 2 )+ x1 +( x̄ 4 + x 2 x̄ 1 x̄ 4 )
13. F=x 3 x̄ 4 x 2 +( x̄ 2 x3 x 4 ⊕ x 4 x3 x 2 )+ x̄ 4 x 3 x̄ 2 x 1
14. F= x̄ 4 +x 2 +x 4 x̄ 2 + x 4 x 3 x 2 x 1 +( x 4 x̄ 3 +x 4 x3 x 2 )
15.
F= x̄ 4 x̄ 3 +x 2 x1 + x 4 x 2 x 1 +x 4 x̄ 2 x̄ 1 +x 4 x̄ 1

16.
F=x 4 x 2 x 1 ⊕ x 4 x̄ 2 x̄ 1 +( x 4 ⊕( x2 + x̄ 4 x 3 )) x̄ 1
17. F=x 4 x̄ 3 +x 2 x1 + x 4 x̄ 3 x̄ 1 +(x 3 x̄ 2 ⊕ x 4 ) x̄ 2
18. F= x̄ 4 x̄ 3 x̄ 2 x̄ 1 +( x̄ 4 x̄ 3 x̄ 2 x 1 ⊕ x̄ 4 x 3 x̄ 2 x̄1 )+x 4 x3 x2
19. F=x 4 x 3 x̄ 2 +( x 4 x̄ 3 + x̄ 2 x 2 )+x 1 ( x̄ 4 +x 2 x̄ 1 x̄ 4 )
20. F=x 3 +( x1 ⊕ x̄ 1 x̄ 2 x̄ 3 x̄ 4 )+( x̄ 1 x̄ 2 x̄ 3 x 4 + x̄1 x 2 x̄ 3 x 4 )
21. F=( x 3 x 2 x̄ 1 +x 1 x̄ 4 +x 1 x̄ 3 ) x 3 x̄ 2 x̄ 1
22. F=( x 3 x̄ 2 +x 3 + x̄ 2 x 3 x 4 ) x̄ 4 ( x 3 + x̄ 2 x 1 )
23. F=( x̄ 4 x̄ 3 +x 2 x 1 )⊕( x 4 x̄ 2 x̄1 +x 4 x̄ 1 )
24. F=x 2 x 1 +( x 4 ⊕ x 1 )+(x 4 x̄ 2 x̄ 1 +x 4 x̄ 1 )
25. F=( x 4 x̄ 3 x̄ 2 ⊕ x 2 )+x 1 +(x 2 x̄ 1 x̄ 4 )
26. F=( x̄ 4 + x̄ 4 x 2 + x̄ 2 x 4 )⊕ x 4 x 3 x 2 + x̄ 4 x 3 x̄ 2 x 1
27. F=( x̄ 4 x̄ 3 x̄ 2 x̄ 1 + x̄ 4 x̄ 3 x̄ 2 x 1 )⊕( x̄ 4 x 3 x̄2 x̄ 1 +x 4 x̄ 3 x 2 )
28. F=( x 3 x̄ 2 +x 4 x̄ 3 x̄ 2 +x 2 )x 1 +x 2 x̄ 1 x̄ 4
29. F=( x 3 + x1 )( x̄ 1 x̄ 2 x̄3 x̄ 4 )+( x̄ 1 x̄ 2 + x̄ 3 x 4 )
30. F=x 3 ( x̄ 2 ⊕ x̄ 1 )(x 1 x̄ 4 x̄ 3 +x 1 x̄ 3 x 4 )

Завдання 3. В системі схемотехнічного проектування Proteus побудувати

цифрову схему відповідно до заданого варіанту та визначити значення
 6

вихідного логічного сигналу Y цифрового пристрою за значеннями вхідних

логічних сигналів A, B, C, D, E, заданих згідно варіанту. Результати подати у
вигляді таблиці.

№ A B C D E Y
1 0 1 0 1 0 1
2 0 1 0 1 1 0
3 0 1 1 0 0 1
4 0 1 1 0 1 0
5 0 1 1 1 0 1
6 0 1 1 1 1 0
7 1 0 0 0 0 0
8 1 0 0 0 1 0
7
8
9
10
11
12
13
 14

Інтерфейс системи схемотехнічного проектування Proteus

Побудова і подальше моделювання електричних схем відбувається у

вкладці Schematic Capture. В даній вкладці слід зазначити наступні області:

Рисунок 2 – Робоче поле

1) Workspace (робоча область) – місце для зборки і моделювання схем і

компонентів.
2) Map (карта проекту) – мінімізоване зображення зібраної схеми, для швидкої
орієнтації.
3) Device Select (Вибір компонента) – панель для вибору електричних
компонентів.

Дана область складається з двох компонентів P і L.

 15

 L або Device Libraries (бібліотека компонентів) викликає область за

допомогою якої, можливо підключати бібліотеки електричних
компонентів, розроблені сторонніми організаціями.
 P або Pick Device (вибір компонента) викликає область (рис.4), за
допомогою якої відбувається вибір компонента із завантажених бібліотек.

Рисунок 3 – Вкладка Pick Device

Область Pick Device складається з:

 Keywords – ключові слова, за якими здійснюється пошук необхідних
компонентів.
 Category – зв’язка елементів в групи (резистори, діоди, компоненти ТТЛ,
компоненти КМОП і ін.).
 Sub-category – зв’язка елементів в групи за однаковими параметрам (для
резисторів: 0.6, 1, 2, 3, 7 Ватт і т.д.), функціональними можливостями
(для компонентів КМОП: логічні компоненти, лічильники, дешифратори,
тригери і ін.) або конструкторському виконанню (для конденсаторів:
керамічнодискові, металопаперові, електролітичні і ін.)
 Manufacture – зв’язок компонентів по фірмі виробникові (для
мікропроцесорів: Intel, Atmel, Motorola та ін.)
 Results (n) – область відображення результатів пошуку, де n число
знайдених позицій.
 Schematic Preview – область відображення умовного графічного
позначення та прив’язана комп’ютерна модель пристрою. У деяких
компонентів відсутня прив’язка комп’ютерної моделі, для виключення в
пошуку даних компонентів потрібно поставити позначку навпроти «Show
only parts with model?».
 PCB Preview – область відображає реальні моделі компонента.
Використовується для побудови 3D моделі друкованої плати.
 16

4) Панель моделювання – місце для запуску моделі в режимі масштабуючого

часу, запуск моделі в режимі одного циклу з подальшим переходом в режим
паузи, режим паузи моделі, режим зупинки (скидання) моделі і системних
повідомлень.

5) Вертикальна панель інструментів

Вертикальна панель складається з наступних компонентів (перерахування

яких відбувається справа наліво):
 Selection Mode (дозволяє вибирати компонент в області побудови
електричної схеми);
 Component Mode (відкриває панель компонентів і додає в закладки
компоненти з бібліотеки та розташовує на області побудови електричної
схеми);
 Junction Dot Mode (дозволяє створювати точки електричних з’єднань);
 Wire Label Mode (дає можливість підпису електричних з’єднань для
зручної орієнтації);
 Text Script Mode (створює написи в області побудови електричної схеми);
 Buses Mode (дозволяє проводити шини);
 Subcircuit Mode (створює приховану область, для мінімізації електричної
схеми);
 Terminals Mode (створює мітки для прихованої зв’язку електричних
з’єднань);
 Device Pins Mode (створює додаткові ніжки для компонентів);
 Graph Mode (дозволяє створити графічне поле, для статичного
моделювання);
 Active Popup Mode (створює поле для анімації електричної схеми);
 Generator Mode (дозволяє вибрати типове джерело живлення для
електричного моделювання);
 Probe Mode (створює мітки на електричних з’єднаннях для вимірювань і
заповнення Graph Mode);
 Instruments Mode (містить перелік вимірювальних інструментів, такі як:
вольтметр, амперметр; осцилограф і т.д.)
 2D Graphics Line Mode (графічний режим побудови електричних ліній);
 2D Graphics Box Mode (графічний режим побудови електричних ліній
квадратом);
 17

 2D Graphics Circle Mode (графічний режим побудови електричних ліній

окружністю);
 2D Graphics Arc Mode (графічний режим побудови електричних ліній
аркою);
 2D Graphics Closed Path Mode (графічний режим побудови електричних
ліній складної фігури);
 2D Graphics Text Mode (графічний режим створення написів);
 2D Graphics Symbols Mode (графічний режим створення електричних
позначень);
 2D Graphics Markers Mode (графічний режим створення функціонального
маркера для електричної схеми);
 Rotate Clockwise (повертає елемент за годинниковою стрілки на 90);
 Rotate Anti-Clockwise (повертає елемент проти годинникової стрілки на
90);
 Rotate Angle (поле введення кута повороту елемента);
 X-Mirror (відображає елемент по горизонталі);
 Y-Mirror (відображає елемент по вертикалі).

Компоненти Proteus VSM

Всі компоненти в Proteus VSM діляться на категорії:
 (All Categories) – всі категорії, для пошуку компонента за
функціональними можливостями;
 Analog ICs – аналогові інтегральні мікросхеми;
 Capacitors – конденсатори;
 CMOS 4000 series – інтегральні мікросхеми КМОП техногії;
 Connectors – з'єднувальні роз'єми;
 Data Converters – перетворювачі інтерфейсів;
 Debugging Tools – інструменти налагодження;
 Diodes – діоди;
 ELC 10000 series – ін.тегральні мікросхеми ЕСЛ технології;
 Electromechanical – електромеханічні елементи (двигуни);
 Inductors – елементи індукції (котушки);
 Laplace Primitives – сх.еми перетворення Лапласа;
 Mechanics – механічні елементи;
 Memory ICs – інтегральні мікросхеми (пам'ять);
 Microprocessor ICs – ін.тегральні мікросхеми (мікропроцесори);
 Miscellaneous – різні електричні елементи (GPS модуль, батарейки,
кварцові резонатори і ін.);
 Modelling Primitives – прості моделі електричних компонентів (логічні);
 Operational Amplifiers – операційні підсилювачі;
 Optoelectronics – оптоелектроніка (світлодіоди, 7-сегментні індикатори,
LCD-дисплеї та ін.);
 PICAXE – елементи PICAXE.
 18

 PLDs & FPGAs – елементи репрограмованої логіки;

 Resistors – компоненти опору;
 Simulator Primitives – прості моделі джерел напруги і електричних
компонентів;
 Speakers & Sounders – джерела і приймачі звуку;
 Switches & Relays – ключі і реле;
 Switching Devices – пристрій перемикання (тиристори та ін.);
 Thermionic Valves – термоелектричні пристрої;
 Transducers – різні перетворювачі;
 Transistors – транзистори;
 TTL 74 series – елементи ТТЛ;
 TTL 74ALS series – елементи ТТЛ серії ASL;
 TTL 74AS series – елементи ТТЛ серії AS;
 TTL 74CBT series – елементи ТТЛ серії CBT;
 TTL 74F series – елементи ТТЛ серії F;
 TTL 74HC series – елементи ТТЛ серії HC;
 TTL 74HCT series – елементи ТТЛ серії HCT;
 TTL 74LS series – елементи ТТЛ серії LS;
 TTL 74S series – елементи ТТЛ серії S.

Базові компоненти
Для моделювання принципів роботи логічних пристроїв найбільше
підходять компоненти підкатегорії Logic Stimuli (рис.4а) і Logic Probes (рис.4б)
з Debugging Tools.
У підкатегорії Logic Stimuli міститься два компоненти:
 LOGICSTATE (перемикання між 0 і 1 з запам'ятовуванням);
 LOGICTOGGLE (перемикання між 0 і 1 без запам'ятовування);
Дані компоненти виступають в ролі джерел логічних сигналів. Варто
зазначити, що програма сама підбирає рівень логічної одиниці виходячи з
налаштувань моделювання.

Рисунок 4а – Джерела логічного сигналу

У підкатегорії Logic Probes міститься два компоненти:

 LOGICPROBE (відображає логічний 0 або 1);
 LOGICPROBE (BIG) (відображає логічний 0 або 1 (збільшений в
розмірі));
 19

Дані компоненти виступають в ролі приймачів логічних сигналів. Для

наочної візуалізації, логічна 1 відображається червоним індикатором, логічний
0 – синім.

Рисунок 4б – Приймачі логічного сигналу

Основні елементи розташовані в категорії Simulator Primitives категорія

Gates і відображені на рис.5, де мають наступну послідовність:
 U1 AND – логічне І;
 U2 NAND – логічне І-НЕ;
 U3 NOR – логічне АБО-НЕ;
 U4 NOT – логічне НЕ;
 U5 OR – логічне АБО;
 U6 XOR – логічне виключає-АБО.

Рисунок 5 – Прості логічні елементи за стандартом ANSI

Елементи середнього і високого ступеня інтеграції слід шукати за

ключовими словами. Ці ключові слова будуть вказані в порядку виконання
завдання.

Після того, як студент складе комбінаційну схему необхідно натиснути

клавішу Run в лівому куті вікна або меню Debug  Start / Restart
 20

Debugging для компіляції програми. Якщо компілятором будуть знайдені

помилки, то середовище видасть повідомлення, в іншому випадку запуститься
анімація комбінаційної схеми. Для проведення будь-яких подальших змін
комбінаційної схеми, спочатку необхідно вийти із процесу анімації: клавіша
Stop в лівому куті вікна або меню Debug  Stop Animation.

Зміст звіту

1. Звіт потрібно оформити в зошиті для звітів або на аркушах формату А4.
2. У звіті мають бути вказані:
 номер лабораторної роботи;
 тема лабораторної роботи та мета її виконання;
 індивідуальне завдання;
 розв’язання індивідуального завдання та перевірка результатів;
 відповіді на контрольні запитання;
 висновки по лабораторній роботі.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення логічної змінної.

Логічна змінна має тільки два значення, які зазвичай називаються логічним
нулем та логічною одиницею.

2. Перелічіть відомі логічні елементи. Зобразіть умовні графічні позначення

логічних елементів.
AND – логічне І;
NAND – логічне І-НЕ;
NOR – логічне АБО-НЕ;
NOT – логічне НЕ;
OR – логічне АБО;
XOR – логічне виключає-АБО.

3. Складіть таблиці істинності, які відображають логіку роботи базових

логічних елементів.
 21

4. Чому в цифровій техніці для передачі, зберігання та обробки інформації

використовують двійкову систему числення?
Через просте використання.

5. Що таке таблиця істинності логічної функції?

Таблиця містить вісім рядків, кожен з яких відповідає одному з можливих
станів всіх трьох кнопок x 1 , x2 , x 3 . Значення Y в рядку визначає стан
лампочки при даному стані входів.