You are on page 1of 12

«Фаховий коледж інформаційних технологій

Національного університету «Львівська політехніка»

Лабораторна робота №14

з предмету:

«Комп'ютерна схемотехніка та архітектура комп'ютера»

на тему:

«Логічні основи схемотехніки»

Виконав:

студент групи ТК-21

Мигаль Д.І.

Перевірив викладач:

Шпікула М.О.

Львів – 2021
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №14

Тема: Логічні основи схемотехніки

Мета: Закріплення та експериментальне підтвердження теоретичного


матеріалу по способам мінімізації булевих функцій.

Теоретична частина
Алгебра логіки (АЛ) є теоретичною основою комп'ютерної схемотехніки. Це
наука, яка використовує математичні методи для розв’язання логічних задач.
Алгебру логіки називають булевою на честь англійського математика Дж. Буля.
Основним предметом булевої алгебри є висловлювання.
Висловлюванням називається просте твердження, про яке можна
стверджувати: істинне воно або хибне. Зазвичай прості висловлювання в АЛ
позначаються буквами будь-якого алфавіту: А,ВС,...,X,Y,Z. Істинність або хибність
висловів називають значеннями істинності. В АЛ прийнято позначати істинність
висловлювання числом 1, а хибність – числом 0. Приклад. Нехай А=1, В=0. Значить,
А – істинне, В – хибне.
Змінну із скінченним числом значень (станів) називають перемикальною, а з
двома значеннями – булевою.
Операція – це чітко визначена дія над одним або декількома операндами, яка
створює новий об’єкт (результат).
Основними булевими операціями є заперечення, кон'юнкція, диз'юнкція, які
можна задати за допомогою таблиць істинності.
Способи завдання логічних функцій:
1. Таблиця істинності.
2. Порядковий номер, який має ця функція.
3. Аналітично (у вигляді формули).
Схему, яка здійснює елементарну логічну операцію, називають логічним
елементом.

Сукупність взаємозалежних елементів з формальними методами описання


називається логічною схемою.
Для реалізації однієї і тієї ж логічної функції існує велика кількість різних
електронних схем. З метою спрощення документації були введені символи, так звані
логічні елементи, які позначають тільки логічну функцію і не розкривають
внутрішню будову схеми.
Мінімізація (спрощення форми запису) функції є важливою операцією при
синтезі логічної схеми, так як завдяки попередньо проведеній мінімізації схема
реалізується з найменшим числом елементів.
Метою мінімізації є зменшення вартості технічної реалізації логічних функцій
незалежно від використовуваних апаратних засобів.
Карти Карно є графічним представленням таблиць станів.
Карта Карно являє собою прямокутник, поділений на чотирикутники,
кількість яких дорівнює загальному числу наборів для даної функції n змінних,
n
тобто воно дорівнює 2 . Кожен чотирикутник відповідає певному набору, або терму,
при чому набори розташовуються таким чином, щоб сусідні набори або терми, як по
горизонталі, так і по вертикалі, відрізнялися тільки значенням однієї змінної: в
одному чотирикутнику вона з інверсією, а в іншому, сусідньому – без
Метод отримання скороченої диз’юктивної нормальної форми логічної
функції називається методом Квайна.
Задача мінімізації за методом Квайна міститься у парному порівнянні
імплікант, що входять до СНДФ, з метою виявлення можливості поглинання будь-
якої змінної:
Fxi Fxi = F
Теорема Квайна. Якщо в удосконаленій диз’юнктивній нормальній формі
логічної функції провести всі операції неповного склеювання і потім всі операції
поглинання, тоді в результаті отримується скорочена диз’юнктивна нормальна
форма цієї функції, тобто диз’юнкція всіх її простиx імплікант.

Синтез логічних схем

Розглянемо порядок синтезу ЛКС на прикладі варіанту 8 (табл. ). Для заданої


Булевої функції записуємо таблицю станів (таблицю істинності) (див. стовбчик У1 у
табл. ). За цими даними складаємо карту карно (рисунок ).
Таблиця – Варіанти завдань

Варіант Функція рівна 1 Функція рівна 0 Функція має


на наборах на наборах довільне
значення на
наборах
1 1, 4, 8, 11, 14, 15 0, 2, 5, 6, 7, 12 На інших
2 1, 5, 7, 10, 12, 15 2, 3, 6, 8, 11, 14 На інших
3 3, 5, 8, 9, 11, 13 1, 4, 6, 7, 10, 15 На інших
4 0, 2, 7, 8, 10, 13 3, 4, 6, 9, 11, 14 На інших
5 2, 3, 6, 8, 13, 15 0, 5, 7, 10, 11, 14 На інших
6 0, 4, 6, 9, 11, 12 1, 3, 7, 8, 10, 14 На інших
7 1, 3, 7, 12, 14, 15 0, 4, 5, 9, 10, 13 На інших
8 0, 4, 5, 9, 10, 14 1, 3, 7, 11, 13, 15 На інших
9 2, 5, 8, 11, 12, 13 1, 6, 7, 9, 10, 14 На інших
10 0, 3, 6, 8, 10, 14 1, 2, 5, 9, 11, 12 На інших
11 3, 6, 9, 11, 14, 15 2, 4, 5, 7, 10, 13 На інших
12 1, 3, 4, 9, 11, 15 2, 5, 6, 10, 12, 13 На інших

Таблиця– Таблиця станів Булевої функції 4-х змінних

Х4 Х3 Х2 Х1 У1 У2 У3
0 0 0 0 1 1 0
0 0 0 1 0 0 0
0 0 1 0 х 1 0
0 0 1 1 0 0 1
0 1 0 0 1 1 0
0 1 0 1 1 1 0
0 1 1 0 х 1 0
0 1 1 1 0 0 1
1 0 0 0 х 1 0
1 0 0 1 1 1 1
1 0 1 0 1 1 0
1 0 1 1 х 1 1
1 1 0 0 х 1 0
1 1 0 1 0 0 1
1 1 1 0 1 1 0
1 1 1 1 0 0 1
00
Х4Х3
Х2Х1
00 уА уВ

01 01 11 10

1 0 0 х
11
уГ
1 1 0 х
10

Х 0 0 1

Х 1 х 1
уБ

Рисунок– Карта Карно (діаграма Вейча)

Мінімізована Булева функція приймає вигляд:

У1  х2 х1  х4 х3  х4 х3 х2  х2 х€1  х1  х4 х3  х4 х3 х2
На рисунку 2.2 наведена синтезована схема за отриманим виразом.
X4 X3 X2 X1

1 x4
 х4 х3

1
x3
1 У1

1 x2
 х4 х3 х2

1
x1

Рисунок– Схема на логічних елементах

Логічна операція «АБО» реалізована на елементі Шефера з врахуванням


правила де-Моргана. Стан вхідних логічних змінних Х1, Х2, Х3, Х4 задаються
генератором «Word Generator», а контролюються індикаторами (або на нижній
строчці панелі «Word Generator»). Вихідний стан ЛКС контролюється індикатором
(рисунок 2.3).

Рисунок – Синтезована логічна комбінаційна схема

Реалізацію ЛКС на мультиплексорі (8 входів на 1 вихід) розглянемо на


прикладі логічної функції У2. Цей метод не потребує мінімізації. Логічна функція
У2 задається у вигляді таблиці станів (див. табл.). На адресні входи мультиплексора
А, В, С (див рисунок) подаються вищі розряди вхідного коду (Х2, Х3, Х4). Вищій
розряд вхідного коду (Х4) подається на вищій розряд адреси (С).

Рисунок 2.4 – Реалізація ЛКС на мультиплексорі

Рисунок– Реалізація ЛКС на мультиплексорі


Програма виконання лабораторної частини

Завдання 1

За індивідуальним варіантом (таблиця 2.3):


1 скласти таблицю істиності;
2 по методу Квайна записати рівняння для вихідного сигналу;
3 спростити вихідний вираз;
4 побудувати схему, що реалізує кінцевий вираз;
5 побудувати карту Карно. Сгрупувати і спростити вихідний вираз.

Завдання 2

1 У відповідності з варіантом завдання провести мінімізацію Булевої функції і


синтез ЛКС. Помістити у звіт таблицю станів, діаграму Вейча, мінімізовану
функцію і синтезовану схему на основі елементів Шефера (або інших
елементів, що складають функціонально повну систему).
2 Зібрати синтезовану ЛКС з елементів програмного емулятора EWB. Записати
у стовбчик У2 таблиці істинності значення вихідного сигналу ЛКС при зміні
вхідних змінних. Зробити висновки про конкретні значення вихідного сигналу
У2 для невизначених комбінацій вхідних сигналів у відповідності з варіантами
завдань.
3 Синтезувати та помістити у звіт ЛКС для сгналу У2 на основі мультиплексора
«8 входів – на 1 вихід». Перевірити правильність функціонування схеми за
таблицею істинності.

Висновок
На цій лабараторній роботі я закріпив та експериментально підтвердив
теоретичний матеріал по способами мінімізації булевих функцій
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабич Н.П. Компьютерная схемотехника / Н.П.Бабич, И.А. Жуков. – К.: МК-


Пресс, 2004. – 276 с.
2. Бондаренко М.Ф. Комп’ютерна дискретна математика / М.Ф.Бондаренко, Н.В.
Білоус. – Харків: Компанія СМІТ, 2004. – 480 с.
3. Еремеев В.С. Схемотехніка ЭВМ / В.С.Еремеев, А.Я.Чураков, М.Н.
Соловьева. – Мелитополь: Издательство «Люкс»: 2007. – 208 с.
4. Колисниченко О.В. Аппаратные средства РС / О.В. Колисниченко, И.В.
Шишигин. - СПб.:ПХВ. – Петербург, 2001. – 1024 с.

You might also like