You are on page 1of 6

МІНІСТРЕСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ


УНІВЕРСИТЕТ

Факультет інженерії і комп’ютерних


технологій
Кафедра компютерних наук

КОМП’ЮТЕРНА СХЕМОТЕХНІКА ТА
АРХІТЕКТУРА КОМП’ЮТЕРІВ

Лабораторна робота 1
«Арифметичні основи схемотехніки»

методичні вказівки до виконання лабораторної роботи1


для студентів спеціальності
122 “Комп’ютерні науки та інформаційні технології”
ОКР Бакалавр

Мелітополь, 2017
2

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

Тема: Арифметичні основи схемотехніки

Мета: Закріплення та експериментальне підтвердження теоретичного


матеріалу по системам числення.

1 Завдання для самостійної підготовки

У процесі підготовки до заняття студент в обов’язковому порядку повинен


виконати наступні завдання:
- вивчити конспект лекцій;
- опрацювати літературу [3, стор.6];
- занести у зошит для лабораторних робіт номер, тему, мету лабораторної
роботи;
- занести у зошит для лабораторних робіт відповіді на такі питання:
а) Які правила переводу чисел з однієї форми в іншу?
б) Опишіть правило кодування негативних чисел.
в) Які є формати чисел у двійковій арифметиці?
г) Опишіть правила двійкової арифметики: додавання, віднімання, множення,
ділення.

2 Теоретична частина

Система числення - система відображення будь-яких чисел за допомогою


обмеженого числа знаків.
Код - запис числа в деякій системі числення.
Цифрами прийнято називати елементи (символи) алфавіту, які
використовуються для запису чисел в деякій системі числення.
Будь-яка позиційна система числення характеризується основою. Основою
або базисом q позиційної системи числення називають кількість знаків або
символів, використовуваних для подання числа в цій системі.
Цифри числа в позиційній системі числення розміщують на окремих позиціях,
які прийнято називати розрядами числа в даній системі числення. Кількість розрядів
у записі числа називають розрядністю числа.
У позиційній системі числення число можна представити поліномом:
3

Aq=anqn+...+a1q1+a0q0+a-1q-1+....+a-mq-m, (1.1)

де Aq – довільне число, записування в системі числення з основою q;


aі – коефіцієнти ряду, тобто цифри системи числення;
n, m – кількість цілих і дробових розрядів відповідно.
Основа системи числення показує, скільки різних значень у межах i-го розряду
може набувати кожна цифра aі числа A. Нумерацію розрядів у цілій частині числа
здійснюють ліворуч від коми, а в дробовій – праворуч від коми. Причому, нумерація
розрядів починається з 0. Приклади деяких систем числення наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Найбільш поширені системи числення

Назва системи Використовувані


Основа, q
числення символи
2 Двійкова 0,1
3 Трійкова 0, 1,2
5 П'ятіркова 0,1,2,3,4
8 Вісімкова 0,1,2,3,4,5,6,7

10 Десяткова 0, 1,2, 3,4,5, 6, 7, 8, 9

0, 1,2, 3,4, 5, 6, 7, 8, 9, А,
16 Шістнадцяткова
В, С,D,E,F

Десяткова система числення (q = 10) використовує десять цифр а 


{0,1,2,...,9}. Згідно (табл. 1.1) десяткове число 1961,321 представляється у вигляді:
1961,32110 = 1·103 + 9·102 + 6·101+ 1·100 + 3·10-1+2·10-2+ 1·10-3 = 1000 + 900
+ 60 + 1+ 0,3 + 0,02 + 0,001.
Нижній індекс, що приписується числу (у даному прикладі 10), вказує систему
числення, в якій записане дане число.
Коефіцієнтами ряду для вісімкової системи числення (q = 8) служать вісім
цифр а  {0,1,2,...,7}.
Приклад вісімкового числа:
4

2348 = 2·82 + 3·81 + 4·80 = 128 + 24 + 4 = 15610.


Шістнадцяткова система числення (q =16) використовує шістнадцять
символів: десять арабських цифр і перші шість символів латинського алфавіту,
тобто а  {0, 1, 2,...,9, 10=А, 11=B, 12=C, 13=D, 14=E, 15=F}.
Наприклад, число 274510 в шістнадцятковій системі представляється:
А·162 + В·161 + 9·160 =10·162 + 11·161 + 9·160 = 2560 + 176 + 9 =274510.
У двійковій системі числення (q=2) використовують дві цифри 0 і 1, а  {0,1}.
Приклад запису двійкового числа: 111,012. Згідно (табл. 1.1) воно дорівнює:
1·22 + 1·21 +1·20 +0·2-1 +1·2-2 = 4 + 2 + 1 + 0 + 0,25 = 7,2510

3 Порядок виконання лабораторної частини

3.1 Оснащення робочого місця

- методичні вказівки до виконання лабораторної роботи;


- конспект лекцій з дисципліни;
- комп’ютер четвертого покоління і вище з операційною системою Windows;
- програмне середовище Electronics Workbench 512.

3.2 Вимоги безпеки при проведенні заняття

При проведенні лабораторного заняття слід дотримуватися наступних вимог


техніки безпеки:
- у комп’ютерному класі знаходитися лише у присутності викладача або
лаборанта;
- не вмикати і не вимикати штекер з розетки самостійно;
- під час лабораторного заняття відкривати тільки вікна тих комп’ютерних
програм, які стосуються теми поточної роботи.

3.3 Програма виконання лабораторної частини

- десяткові числа перевести в двійкову форму:

31, 99, 215, 687;

- десяткові числа перевести у 16-річну систему:


576, 832, 1278, 2569;
- десяткові числа перевести у двійкову форму і перевести у 16-річну:
5

47, 128, 432, 991;


- виразити двійкові числа у двійково-десятковій формі:
784, 312, 164, 732;
- записати десяткові числа у двійковій формі у прямому, зворотному і
додатковому кодах:
56, 99, -121, -276;
- представити десяткові числа у двійковій формі з плаваючою комою:
39, -56, 0.94, -0.76
- виконати арифметичні операції у двійковій системі числення:
54+28; 48:12;
79-42; -54:6;
35-84; -21*5;
- виконати арифметичні операції у двійковій системі числення з плаваючою
комою:
27:9; 19*12.

4 Рекомендації щодо оформлення звіту

Звіт з лабораторної роботи виконується в окремому зошиті у клітинку.


Звіт повинен містити:
- найменування і мету роботи;
- відповіді на запитання самопідготовки;
- результати розрахунків;
- висновки по роботі.

5 Контрольні запитання

1 Що таке система числення?.


2 Які системи числення , що застосовуються для представлення чисел в
ЕОМ, ви знаєте?
3 Привести правила переводу правильного дробу з десяткової системи
числення у двійкову.
4 Форма представлення чисел з плаваючою комою.
5 Привести правила кодування негативних чисел.
6

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Бабич Н.П. Компьютерная схемотехника / Н.П.Бабич, И.А. Жуков. – К.: МК-


Пресс, 2004. – 276 с.
2. Бондаренко М.Ф. Комп’ютерна дискретна математика / М.Ф.Бондаренко, Н.В.
Білоус. – Харків: Компанія СМІТ, 2004. – 480 с.
3. Еремеев В.С. Схемотехніка ЭВМ / В.С.Еремеев, А.Я.Чураков, М.Н.
Соловьева. – Мелитополь: Издательство «Люкс»: 2007. – 208 с.
4. Колисниченко О.В. Аппаратные средства РС / О.В. Колисниченко, И.В.
Шишигин. - СПб.:ПХВ. – Петербург, 2001. – 1024 с.
5. Мураховский В.И. Железо ПК. Новые возможности/ В.И.Мураховский. –
СПб.:Питер, 2005. -592 с.
6. Мюллер С. Модернизация и ремонт ПК / Мюллер С. – М.: Изд. Дом
«Вильямс», 2003. – 1184 с.
7. Основи схемотехніки електронних схем / Бойко В.І., Жуйко В.Я. та інші.
Підручник. – К.: Вища школа, 2004. – 526 с.
8. Пахомов С.О. Железо 2006. КоспьютерПресс рекомендует / С.О Пахомов,
С.В.Асмаков. – СПб.: Питер, 2006. – 397 с.

You might also like