Лекція 1 Тема 1.

Елементи
лінійної алгебри

1.1. Матриці

04.09.2023
 «Скажи мені, і я забуду.
Покажи мені, і я запам’ятаю.
Дай мені діяти самому, і я навчуся»
Конфуцій
 Габріель Крамер
(31.07.1704 – 4.01.1752)
Засновник лінійної алгебри та Ілон Маск свого часу

Трактат
«Вступ в аналіз
алгебраїчних кривих»
(1750)
  2x  y  3,

 4x  y  9


6x  12  x  2 , y  1 .

 2 1   x   3 
   ,   ,
 4 1  ,

 y   9 
     

3 1 2 3
9 1 12 4 9 6
x    2, y   1.
2 1 6 2 1 6
4 1 4 1
  x  2y  z  5,

 2x  3y  4z  11,

 3x  y  z  6.

 1 2 1  x   5 


  
 2 3 4  y    11 
 3 1 1  z   6 
  

1 2 1 5 2 1
  2 3 4  14  0 , 1  11 3 4  28 ,
3 1 1 6 1 1

1 5 1 1 2 5
2  2 11 4  14 , 3  2 3 11  14 .
3 6 1 3 1 6

28 14 14
x   2, y  1, z   1 .
14 14 14
Черепаха Шу
 n(n 2  1)
Mn 
2
Вектор

z 
a (2, 4, 5)

O y

x
 0 1 2 3
Білий Світло Темно Чорний
сірий сірий

 0 
0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0


0 0 0 1 1 0 0 0 0 0 0 1 1 0 0 0 
 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 

 0 0 0 1 1 1 2 1 2 1 1 1 1 0 0 0 
 0

0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 
 0

0 1 1 1 1 2 2 2 1 1 1 1 1 0 0 

 0

0 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 0 0 
 0

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 

 0

0 1 1 1 1 2 2 2 1 1 1 1 1 0 0 
 0

0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 

 0

0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 
 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 

 0
 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 0 1 0 0 0 
 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 0 0 1 0 0 
 
 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 0 1 1 0 

 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 0 0 0 



2 2 2 0 2 2 2 2 2 2 2 2 0 2 2 2 


2 2 2 0 0 2 2 2 2 2 2 0 0 2 2 2 
 2 2 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 2 2 

 2 2 2 0 0 0 3 0 3 0 0 0 0 2 2 2 

 2 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 2 

 2 2 0 0 0 0 3 3 3 0 0 0 0 0 2 2 



2 2 0 0 0 0 0 3 0 0 0 0 0 0 2 2 


2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 



2 2 0 0 0 0 2 2 2 0 0 0 0 0 2 2 

 2 2 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 2 2 


2 2 2 2 2 0 0 0 0 0 0 0 0 2 2 2 


2 2 2 2 2 2 2 2 2 0 2 2 2 2 2 2 


2 2 2 2 2 2 2 2 0 0 0 2 0 2 2 2 

 2 2 2 2 2 2 2 2 0 0 0 2 2 0 2 2 

 2 2 2 2 2 2 2 2 0 0 0 0 2 0 0 2 

 2 2 2 2 2 2 0 0 0 0 0 0 0 2 2 2 
 A B C D E F G H I J K L M N
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

O P Q R S T U V W X Y Z Space
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 0
Маємо:

m – 13, a – 1, k – 11, e – 5; h – 8, a – 1, s – 19, t – 20, e – 5;

s – 19, l – 12, o – 15, w – 23, l – 12, y –25.

13, 1, 11, 5, 0, 8, 1, 19, 20, 5, 0, 19, 12, 15, 23, 12, 25.
 Київ Львів Варшава

Київ 0 468 км 770 км

Львів 468 км 0 339 км
Варшава 770 км 339 км 0

 
 0 468 770 
 
 468 0 339 
 770 339 0 
 Галузі економіки
Ресурси
Промисловість Сільське господарство Торгівля

Трудові ресурси 4,8 6,7 7,1

Водяні ресурси 3,1 2,5 5,8

Електроенергія 5,6 4,3 3,4

 4, 8 6, 7 7,1 
 
 3,1 2, 5 5, 8 
 
 5, 6 4, 3 3, 4 
Компьютерна графіка

Пошук в Google

Сигнали

Відео ігри

Теорія графів

Квантова механіка

Штучний інтелект

Оптимізація
Джеймс Сільвестр
(James Joseph Sylvester)
3 .09. 1814 — 15 .03. 1897
Кіану Рівз – Нео
Матрицею розміру (“ на ”) називають
прямокутну таблицю дійсних чисел , яка містить
рядків та стовпців:

.
– Матриці. Основні поняття
– Типи матриць
– Основні алгебраїчні операції
з матрицями
– Транспонування матриць
 a a12  a1 j  a1n 
 11 
 a21 a22  a2 j  a2n 
 
      
A  (aij )   
 ai 1 ai 2  aij  ain 

       

am 1 am 2  amj  amn 

Amn  (aij )mn

Матриця — це фактично двовимірний масив чисел.

 Amn
Кількість рядків Кількість стовпців

m n

Кількість рядків = 1
(a11 a12 a13 ) 1x3
Кількість стовпців = 3

 a 
 11  Кількість рядків = 3
 a21  3x1
 a  Кількість стовпців = 1
 31 


 1 2 1 0 5 
 Кількість рядків = 2
2x5
 9 8 7 6 4  Кількість стовпців = 5
 
Числа aij називають елементами матриці A .

Елемент aij має індекси i та j :

перший індекс i – номер рядка,
другий індекс j – номер стовпця.

arc

arc
 5 стовпців
    
 1 2 1 0 5  
A    2 рядки
 9 8 7 6 4  

Елемент a23 в другому рядку та третьому стовпці дорівнює 7 :

a23  7 ,

елемент a14 в першому рядку та четвертому стовпці дорівнює 0 :

a14  0 .
Рядок

(ai 1 ai 2 ... ain )  ai

називають i -им рядком матриці A .

Стовпець
 a1 j 
 
 a2 j  
 ...   a j
 
amj 

називають j -им стовпцем матриці A .

 1 2 1 0 5 
Наприклад, першим рядком матриці A    є
 9 8 7 6 4 

a1  (1 2 1 0 5) ,

третім стовпцем —
 1
a 3    .
 7 
 Матрицю Amn можна розглядати як рядок n стовпців:

 a11   a12   a1n  


     

 a21   a 

 a     
Amn  
   22
   2n  
  (a1 a2  an ) ,

         

     

 m 1 
 a  am 2   amn 


або як стовпець m рядків:

 (a11 a12  a1n )   a1 

   
 (a a  a )   a2 
 
Amn   21 22 2n
     .
    
   
 (am 1 am 2  amn )   a m 

Отже,
 
Amn  (aij )  (a j )  (ai ) .
Типи матриць
 Розглянемо деякі типи матриць.

1. Матрицю Omn , елементами якої є всі нулі, називають

нульовою матрицею.
Наприклад,
 0 0 0 0 0 
 0   0 0   
O21  
   , O22    , O35   0 0 0 0 0  .
 0   0 0   
 0 0 0 0 0 
2. Матрицю A називають квадратною матрицею, якщо кількість її рядків
дорівнює кількості стовпців ( m  n );
кількість n рядків (стовпців) квадратної матриці називають порядком
квадратної матриці (позначають Ann  An ):
 a11 a12 a13 ... a1n 
 
 a a a ... a 
 21 22 23 2n 

An         .
 
an 1,1 an 1,2 an 1,3 ... an 1,n 
 
a
 n1 a n2 a n3 ... a nn 

Головна діагональ
Елементи
a11, a22, ..., ann

квадратної матриці A ( An ) утворюють головну діагональ матриці.

Слідом квадратної матриці A (позначають trA або SpA ) називають суму її

діагональних елементів:
trA  a11  a22  ...  ann .
Наприклад, матриця
 1 1 2 
 
A   3 5 8 
 
 13 21 34 

є квадратною матрицею третього порядку ( A 3 );

елементи 1, 5, 34 утворюють головну діагональ,

trA  1  5  34  40 .
3. Квадратну матриця, всі елементи якої під (відп. над) головною діагоналлю
дорівнюють 0, називають верхньою (відп. нижньою) трикутною
матрицею:
a11 a12  a1n    0 
   a11 0 
 0 a22  a2n   a21 a22  0 
     
,      
.
  a 
 0 0  ann   n 1 an 2  ann 

Наприклад,
 2 1 3 
 
 0 15 7  – верхня трикутна матриця,
 
 0 0 0 

3 0 0 0 
 
 2 5 0 0 
  — нижня трикутна матриця.
 5 4 7 0 
 
 9 0 1 11 
4. Квадратну матрицю вигляду
a11 0  0 
 
 0 a22  0 
D  diag(a11, a22,..., ann )   
     

 0
 0  ann 

називають діагональною матрицею.

Якщо елементи aii , i  1,..., n , діагональної матриці D рівні, тоді таку
матрицю називають скалярною.
Наприклад, матриця
 7 0 0 
 
 0 7 0 
 
 0 0 7 
є скалярною матрицею.
5. Важливим частинним випадком діагональної матриці є одинична матриця
(позначають E або I ).

Всі діагональні елементи одиничної матриці дорівнюють одиниці:

 
 1 0  0 
 0 1  0 
In  diag(1,1,...,1)   .
     
 0 0  1 
 

Наприклад,
 1 0 0 
 1 0   
I1 = (1) , I2    , I3   0 1 0  .
 0 1   
 0 0 1 

Елементи одиничної матриці можна виразити символом Кронекера:

1, якщо i  j,
I  (ij )  
 0, в інших випадках.

6. Матрицю розміру 1  n (має тільки один рядок)

(a11 a12 ... a1n )  a

називають матрицею-рядком (альтернативна назва - вектор-рядок).

7. Матрицю розміру m  1
 a11 
 
 a21  
 ...   a
 
am 1 

називають матрицею-стовпцем (вектором-стовпцем).

Основні операції
з матрицями
Розглянемо дві матриці:

Amn  (aij ) , Bmn  (bij ) .

Матриці та називають рівними ( ), якщо вони

одного розміру та всі відповідні елементи рівні:

, .

Наприклад,
 2 0   0  2 3  3   2 1   22  2 20   2 1   2 1 0 
           
 3 5    3  1 15 : 3  ,  3 5    2  1 22  1  ,  3 5    3 5 0  .
           
 Сумою двох матриць та ! NB одного розміру
( ) називають ! - матрицю , кожен елемент
якої є сумою відповідних елементів матриць та :
.

Наприклад,

 1 3 0   1 0 3   (1)  1 3  0 0  3   0 3 3 
       
 0 1 2    5 2 4    0  (5) 1  2 (2)  4    5 3 2  .
       
 Добутком матриці Amn на число    називають матрицю
A розміру (m  n ) :
A  (  aij ) .

NB Кожен елемент матриці A множиться на число  .

Наприклад,
 1 3   3  1 3  3   3 9 
     
3   5 0    3  (5) 3  0    15 0  .
  
 1 4   3  (1) 3  4   3 12 
 Під різницею A  B двох матриць A та B одного
Зауваження
розміру розуміють суму

 A  B  A  (1)  B .
 Операції додавання матриць та множення матриці на число
мають наступні властивості:
1) A  B  B  A (комутативність);
2) A  (B  C)  (A  B)  C (асоціативність);

3) A  Omn  A ( Omn — нульова матриця);

4) A  (A)  Omn (матрицю (A)  (1)  A називають
протилежною матрицею до матриці A );
5) 1  A  A ;
6) (  )  A    A    A ;
7)   (A  B)    A    B ;
8)   (  A)  ()  A .
Визначимо спочатку добуток матриці–рядка на матрицю-стовпець.

Добутком матриці-рядка

a  (a1 a2 ... an )

на матрицю-стовпець
 x 1 
 
  x 2 
x   
 ... 
 x 
 n

є ! число (або матриця розміру 1  1 ).

 ( NB “довжина” рядка дорівнює “висоті” стовпця).

  x 1 
 
x 
(a1 a2 ... an )   2   (a1x 1  a2x 2  ...  an xn ) ,
 ... 
 x 
 n

n
 
a  x  a1x 1  a2x 2  ...  an xn   ak x k .
k 1

Наприклад,

 
 2 

(1 2 5)   0   (1)  2  2  0  5  7  33 .
 
 7 
Можна візуалізувати
добуток матриці-рядка на матрицю-стовпець на площині.
Тепер введемо добуток матриці на матрицю-стовпець.

Спочатку розглянемо приклад.

Розглянемо матрицю ( 2  3 !)
 1 2 5 
 
 0 4 3 
 
та стовпець (! 3  1 )
 2 
 
 0 
 
 7 

 !
( “довжина” кожного рядка матриці дорівнює “висоті” стовпця).
 A23  B31

 NB Кожен рядок матриці множимо на стовпець:

 a1    a1  x 
    x  a  x  ,
a2   2 

  2  
  
 (1 2 5)   0  

   
2   
 1 2 5      7    33 
    0       
 .

 0 4 3       21 
 7    2  
  
 (0 4 3)   0  

   
  7  

В результаті отримаємо стовпець ( 2  1 ).

 2 
 1 2 5     (1)  2  2  0  5  7   33 
       
 0 4 3    0    0  2  4  0  3  7    21  .
       
 7 

При множенні матриць зручно застосовувати схему Фалька:

2
0
7
(1)  2  2  0  5  7
1 2 5
33
02 40 37
0 4 3 21
(1)  2  6  0  8  7
(1)+0 2+4 5+3
33  21
1 6 8 54
В загальному випадку маємо:

 
Amn  x n1  bm1 ,

 a11 a12  
  a1n   x 1   a1  x   b1 
      
 a a22  a2n   x 2   a2  x   b2 
 21           ,
              
        
am 1 am 2  amn   x n  am  x  bm 

n
 
bi  ai  x  ai 1x 1  ai 2x 2  ...  ain xn   aik xk , i  1, m .
k 1
Рівність

 a11 a12  a1n   x 1   b1 

     
a a22  a2n   x 2   b2 
 21       
           
     
am 1 am 2  amn   x n  bm 

можна записати у вигляді

 a11x1  a12x 2    a1n x n   b1 

   
 a x  a x    a x   b 
2n n 
 21 1 22 2
   2 
     
   
am 1x1  am 2x 2    amn x n  bm 
 або

 a11   a12   a1n   b1 

       
 a   a   a   b 
   
x1   21   x 2   22     x n   2n    2  .
           
       
am 1  am 2  amn  bm 


Ліву частину ( x1 множиться на перший стовпець a1 матриці A плюс x 2

множиться на другий стовпець a2 матриці A плюс … плюс x n множиться

на n -ий стовпець an o матриці A ) називають лінійною комбінацією стовпців
  
a1, a2,..., an з коефіцієнтами x1, x 2, ..., x n .
Читаємо рівність так:

стовпець
b 
 1 
  b 
b   2 
  
 
 bm 

є лінійною комбінацією стовпців матриці

 a11   a12   a1n 

     
  a
 21     a
 22     a 
a1    , a2    , ..., an   2n  .
        
     
 am 1   am 2   amn 
Добуток матриці
 1 2 5 
 
 0 4 3 
 
на стовпець
 2 
 
 0 
 
 7 
ми можемо знайти й таким чином:

2 
 1 2 5     1  2  5   33 
    0   2     0     7       .
     
 0 4 3     0   4   3   21 
 7 
А тепер введемо добуток матриці на матрицю.

 Для того, щоб був визначений добуток A  B двох матриць A та B ,

число стовпців матриці A повинно дорівнювати числу рядків
матриці B . Такі матриці A та B називають узгодженими.

NB Правило: при множенні матриці (m  k ) на матрицю (k  n ) середні

числа ( k ) повинні бути рівними, в результаті отримаємо матрицю
(m  n ) :
(m  k )  (k  n )  (m  n ) .

A B

кількість рядків кількість стовпців кількість стовпців

кількість стовпців кількість рядків кількість рядків

Наприклад, для матриць

 2 1 5   1 4 7 10 13 
A23    та B25 
  
 0 3 7   2 4 6 8 1 

не можна знайти їх добуток:

  2 1 5   1 4 7 10 13 
A23 
   
 – 3-й квадрант, B25   2 4 6 8 1  – 1-й квадрант:
 0 3 7   

В 2-ому квадранті отримали прямокутник. Це означає, що не можна знайти

добуток матриць.
А для матриць
A23 та B33
добуток існує:

В другому квандранті отримали квадрат 3  3 :

Добутком двох узгоджених матриць та
називають матрицю :

кожен елемент якої , , , знаходиться за

правилом:

.
 
bj
 a11 a12  a1k 
   b11  b1 j  b1n 
       
   b  b2 j  b2n 
ai  ai1 ai 2  aik    21 
        
       
  b  bkj  bkn 
 am 1 am 2  amk   k 1

j -й ст.
 c11  c1 j  c1n 
 
      
 
  ci 1  cij  cin  i -й рядок
 
      
 
 cm 1  cmj  cmn 
Наприклад,

 
 1 3 0   1 0 3 
    5 2 0  
A23  B33  
 0 1 7   
 1 4 3 

 (1)  1  3  (5)  0  (1) (1)  0  3  2  0  4 (1)  3  3  0  0  (3) 

   
 0  1  1  (5)  7  (1) 0  0  1 2  7  4 0  3  1  0  7  (3) 

 16 6 3 
    C ,
 12 30 21  23

 
тут c11  a1  b1  (1)  1  3  (5)  0  (1)  16 ,
 
c12  a1  b2  (1)  0  3  2  0  4  6 , … .
 (Sigurd Falk)

B
b11 b12 b13
b21 b22 b23
b31 b32 b 33

A
a 11 a12 a13
a 21 a 22 a 23
C
 1 0 3

5
2 0

1 4 3

(1)  1  3  (5)  0  (1) (1)  0  3  2  0  4 (1)  3  3  0  0  (3)

1 3 0
16 6 3

0  1  1  (5)  7  (1) 0 0 12  7  4 0  3  1  0  7  (3)

0 1 7
12 30 21

(1)  1  4  (5)  7  (1) (1)  0  4  2  7  4 (1)  3  4  0  7  (3)

(1)+0 3+1 0+7
(16)  (12) 6  30 (3)  (21)
1 4 7
28 36 24
При множенні матриці A на одиничну матрицю I в результаті отримаємо
матрицю A :

 1 0 0 
 1 3 0     1 3 0 

A23  I3      0 1 0   
   A,
   0 1 7 
 0 1 7  
 0 0 1 

 1 0   1 3 0 
    1 3 0 
     A .
I2  A23       
 0 1   0 1 7   0 1 7 
 Розглянемо приклад:

 1 3   3 3   0 0 
A  B     
   
 
 3 9   1 1   0 0 
  

!
(множимо ненульові матриці, а в результаті отримали нульову матрицю,
а для чисел знаємо: a  b  0  a  0 або b  0 );

 3 3   1 3   6 18 
B  A         ,
 1 1   3 9   2
 6 

отже,
A  B  B  A.

Хоча
tr(A  B)  0  0  0  (6)  6  tr(B  A) .
 1 1   2 1   4 3 
     
 2 2    2 2    8 6 
     

 1 1   3 0   4 3 
     
 2 2    1 3    8 6 
     

AB  C

AD  C

BD
 Добуток узгоджених матриць A, B, C має властивості:

1) A  (B  C)  (A  B)  C ;

2) A  (B  C)  A  B  A  C ,

(A  B)  C  A  C  B  C ;

3) (A  B)  (A)  B  A  (B) ,    ;

4) Amn  En  Em  Amn  A ;

5) Amk  Ok n  Omn , Osm  Amn  Osn .

Степені n для NB квадратної матриці A визначають як
An  A  A
  ...  A
 .
n

Можна ввести поняття матричного полінома.

Якщо задано многочлен

f (x )  an x n  an 1x n 1  ...  a2x 2  a1x  a 0 ,

квадратну матрицю
A  Am ,
тоді
f (A)  an An  an 1An 1  ...  a2A2  a1A  a 0I

NB ( I  Im — одинична матриця, Am
0
 Im , a 0  a 0  I ).
 Операцію, яка змінює рядок на стовпець або навпаки,
називають транспонуванням (позначають “ T ”):

 a   a  T
T 11   11 
(a11 ... a1n )   ...  ,  ...   (a11 ... an 1 ) .
a  a 
 1n   n1 
Наприклад,
 1 
  T
 2   (1 2 0) .
 
 0 
Транспонованою до матриці :

називають матрицю :

.
Наприклад, якщо
 1 0 3 

A23    ,
 2 5 7 

 1 2 
 
тоді A T32   0 5  .
 
  3 7 
 Властивості операції транспонування:

1) (A T )T  A ;

2) (A  B)T  A T  BT ;

3) (A)T  A T ;

4) (AB)T  BT A T ;

5) (D)T  D для довільної діагональної матриці D .

6) tr(A T )  trA для довільної квадратної матриці A .

Якщо маємо, наприклад,

Y  A  X  B,
тоді
Y T  X T A T  BT .

Властивості 2) та 4) поширюються на скінченну кількість матриць:

(A  B  C)T  A T  BT  CT ;

(A  B  C)T  CT  BT  A T .
 Транспонування можна застосовувати при знаходженні
добутку матриць.

Розглянемо матриці:
 
 1 3 0   1 0 3 

A    та B   5 2 0  .
 0 1 7   
 1 4 3 
Необхідно знайти добуток A  B .
Спочатку транспонуємо матрицю A :
 1 0 
 
A   3 1  .
T
 
 0 7 
 Тоді

 1 0    1 0 3 
   

3 1    5 2 0  
   
 0 7    1 4 3 
   

 (1)  1  3  (5)  0  (1) (1)  0  3  2  0  4 (1)  3  3  0  0  (3) 

   .
 0  1  1  (5)  7  (1) 0  0  1 2  7  4 0  3  1  0  7  (3) 

Отже,
 16 6 3 
A  B    .
 12 30 21 
Квадратну матрицю A називають симетричною матрицею, якщо

AT  A

( aij  a ji для всіх i та j ).

Наприклад, матриці

 2 1 2 
 1 3   
 ,  1 0 7 
 3 2  2 7 5 
 

є симетричними матрицями.
Квадратну матрицю A називають кососиметричною матрицею, якщо

A T  A

( в даному випадку всі діагональні елементи дорівнюють нулю).

Наприклад, матриця
 0 1 2 
 
A   1 0 7 
 2 7 0 
 

є кососиметричною матрицею, оскільки

 0 1 2   
   0 1 2 
T
A   1 0 7     1 0 7   A .
 2 7 0   2 7 0 
   
 Для симетричних матриць A та B ( A  A T , B  BT )
одного порядку справджуються наступні властивості:

1) A T є симетричною матрицею;
2) A  B та A  B є симетричними матрицями;
3) A — симетрична матриця.

В загальному випадку добуток симетричних матриць не є симетричною

матрицею:
(AB)T  BT A T  BA .

Таким чином, (AB)T  AB , тоді і тільки тоді, коли AB  BA .

NB Добутки

AA T та A T A

завжди є ! симетричними матрицями:

(AA T )T  (A T )T A T  AA T ,

(A T A)T  A T (A T )T  A T A .
Розглянемо матрицю-стовпець
x 
  
x   y  .
 z 
 

Тоді x T  (x y z ) .
Знайдемо:
 x 
T   
x  x  (x y z )   y   x 2  y 2  z 2 ,
 z 
 
 x   x 2 xy xz 

  T    
x  x   y   (x y z )   yx y 2 yz  .
 z   
   zx zy z 2 
Очевидно,
   
tr(x  x T )  x T  x .
 зсув
зсув

масштабування
масштабування

відображення
відображення

обертання
обертання
Розглянемо матрицю, яка описує деяку фігуру.

Наприклад, квадрат з вершинами у точках: (2; 0) , (2; 4) , (6; 4) , (6; 0) .

Утворимо матрицю:
 2 2 6 6 
 
 0 4 4 0  .
 

Від елементів першого рядка віднімемо 5.

Отримаємо:

     
 2 2 6 6    2  5 2  5 6  5 6  5    3 3 1 1 .
 0   0 4 4 0 
 0 4 4 0  
 0 4 4

Відбувся зсув на 5 вліво.

Помножимо матрицю на 1 / 2 :

1  2 2 6 6   1 1 3 3 
    .
2  0 4 4 0   0 2 2 0 

Квадрат зменшився вдвічі.

відносно осі О x

 1 0 
  ;
 0 1 

відносно осі О y
 1 0 
 
 0 1  ;
 

відносно початку координат

 1 0 
 
 0 1  .
 
Наприклад, відображення відносно початку координат:

 1 0  2 2 6 6   2 2 6 6 
    
 0 1  0 4 4 0    0 4 4 0  .
    
  cos  sin  
 
  sin  cos  
 

(поворот на кут  за годинниковою стрілкою),

 
 cos   sin  
 sin  cos  
 

(поворот на кут  проти годинникової стрілки).

Повернемо квадрат на кут   180 .

Матриця обертання набуває вигляду

 1 0 
 
 0 1 
 

— співпадає з відображенням відносно початку координат.

  
a c tx 

 b d ty 
 
 0 0 1 

x 
 x   a c tx  
     
 y    b d t  y  .
   y  
 1 
 Коефіцієнти матриці перетворення
Коефіцієнт Перетворення Опис

a, d Масштабування

b, c Обертання

tx , ty Зсув
 3 Blue 1 Brown
Essence of Linear Algebra
англійською
https://www.youtube.com/watch?v=kYB8IZa5AuE&list=PLZHQObOWTQDPD3MizzM2xVFitgF8hE_ab&inde
x=3
https://www.youtube.com/watch?v=XkY2DOUCWMU&list=PLZHQObOWTQDPD3MizzM2xVFitgF8hE_ab&in
dex=4
https://www.youtube.com/watch?v=rHLEWRxRGiM&list=PLZHQObOWTQDPD3MizzM2xVFitgF8hE_ab&ind
ex=5

українською
https://www.youtube.com/watch?v=fuBsMED8GOw
https://www.youtube.com/watch?v=aRownJDtIqc&t=26s
https://www.youtube.com/watch?v=YNyLfH_N8bw