Виконала: Базилевич Ярина Ярославівна

Група: КН-111
Дисципліна: Схемотехніка та архітектура комп’ютерів
Варіант: №3

Лабораторна робота №6
«Проектування дешифраторів»
Мета:вивчення принципів проектування дешифраторів в заданому базисі
логічних елементів, а також дослідження функціонування спроектованих
дешифраторів.
Теоретичні відомості:
Дешифратор – функціональний вузол комп'ютера, призначений для
перетворення кожної комбінації вхідного двійкового коду в керуючий сигнал
лише на одному зі своїх виходів.
Розрізняють повні та неповні дешифратори. Повні дешифратори реалізують 2n
конституент, де n – це число інформаційних входів. Неповні дешифратори
реалізують менш ніж 2n конституент.

Рис. 1. Умовні графічні позначення дешифратора: а – на функціональних

схемах; б, в – на принципових схемах.
1. Лінійні дешифратори на 2 входи і чотири виходи

Рис. 2. Схеми лінійних дешифраторів на елементах І: а – з парафазними

входами; б – з однофазними входами і стробуванням.
 Рис. 3. Схема лінійних дешифраторів на елементах ЧИ: а – з парафазними
входами; б – з однофазними входами і стробуванням.
2. Пірамідальні дешифратори

Рис. 4. Схема пірамідального дешифратора на три входи і вісім виходів.

3. Матричні дешифратори

Рис. 5. Схема матричного дешифратора.

В тих випадках, коли кількість входів логічних елементів менша числа символів
в кодовій комбінації, застосовують багатоступінчасті дешифратори –
прямокутні (матричні) і пірамідальні, які мають ступінчасту структуру.

Завдання:
1. Спроектувати лінійний дешифратор із заданим числом та типом входів/виходів.
2. Спроектувати пірамідальний дешифратор із заданим числом та типом
входів/виходів.
3. Спроектувати матричний дешифратор із заданим числом та типом
входів/виходів.
4. На основі каскадного з’єднання дешифраторів із заданим числом та типом
входів/виходів спроектувати заданий дешифратор.
5. Побудувати лінійний неповний дешифратор для переводу двійкових чисел із
заданого коду в десятковий код в базисі І, ЧИ, НЕ; І-НЕ; ЧИ-НЕ.
Хід роботи та результати:
Завдання 1:
1. Проектую лінійний дешифратор з 3 входами, 8 прямими виходами та стробуванням.
2. Записую таблицю істинності для цього дешифратора та рівняння виходів.
3. Підключаю до схеми Word Generator та показую результати.

Таблиця для лінійного дешифратора на 3 входи і 8 виходи:

x3 x2 x1 F0 F1 F2 F3 F4 F5 F6 F7
0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0
0 0 1 0 1 0 0 0 0 0 0
0 1 0 0 0 1 0 0 0 0 0
0 1 1 0 0 0 1 0 0 0 0
1 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0
1 0 1 0 0 0 0 0 1 0 0
1 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1 1 1 0 0 0 0 0 0 0 1
Для лінійного дешифратора зі стробуючим входом W система рівнянь набуває вигляду:
F0 = 𝑥 𝑥 𝑥 W, F1 =𝑥 𝑥 𝑥 W, F2 𝑥 𝑥 𝑥 W, F3 = 𝑥 𝑥 𝑥 W, F4=𝑥 𝑥 𝑥 W,
= 3 2 1 3 2 1 3 2 1
3 2 1 3 2 1

F5= 𝑥 𝑥 𝑥 W, F6=𝑥 𝑥 𝑥 W, F7=𝑥 𝑥 𝑥 W

3 2 1 3 2 1 3 2 1
Отже, якщо сигнал на стробуючому вході W=0, то робота дешифратора блокується –
на всіх виходах установлюються логічні нулі незалежно від значень вхідних сигналів
вхідних змінних. При W=1 дешифратор функціонує згідно таблиці.
Завдання 2
1. Проектую пірамідальний дешифратор з 3 входами, 8 інверсними виходами
2. Записую таблицю істинності для цього дешифратора та рівняння виходів.
3. Підключаю до схеми Word Generator та показую результати.
Таблиця для пірамідального дешифратора з інверсними виходами:

x3 x2 x1 F0 F1 F2 F3 F4 F5 F6 F7
0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1
0 0 1 1 0 1 1 1 1 1 1
0 1 0 1 1 0 1 1 1 1 1
0 1 1 1 1 1 0 1 1 1 1
1 0 0 1 1 1 1 0 1 1 1
1 0 1 1 1 1 1 1 0 1 1
1 1 0 1 1 1 1 1 1 1 1
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0
Завдання 3
1. Складаю схему матричного дешифратора.
2. Записую функції для дешифратора.
3. Підключаю до схеми Word Generator та показую результати.
Запишу систему вихідних функцій повного дешифратора „з 3 в 8” у вигляді таких
скорочених значень:
F0 = a0b0, F1 = a0b1, F2 = a1b0, F3 = a1b1, F4 = a2b0, F5 = a2b1, F6 = a3b0, F7 = a3b1,
де введені дворозрядні функції ai i bi , які реалізуються дешифраторами рядків і
стовпчиків відповідно:
a0 = x̅ 3x̅ 2, a1 = x3x̅ 2, a2 = x̅ 3x2, a3 = x3x2, b0 = x̅ 1, b1 =
x1. Підключаю до схеми Word Generator:
При великому числі розрядів прямокутний дешифратор майже у n/2 рази
економічніший лінійного.
Отже, значення співпадають, тому схема побудована правильно.
Завдання 4
1. Складаю схему нарощеного дешифратора (2/4 → 3/8)
2. Записую таблицю істинності для цього дешифратора та рівняння виходів.
3. Підключаю до схеми Word Generator та показую результати.
x4 x3 x2 x1 L1 L2 L3 L4 L5 L6 L7 L8 L9 L10 L11 L12
0 0 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
0 0 0 1 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
0 0 1 0 1 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1
0 0 1 1 1 1 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1
0 1 0 0 1 1 1 0 0 1 1 1 1 1 1 1
0 1 0 1 1 1 1 1 0 0 1 1 1 1 1 1
0 1 1 0 1 1 1 1 1 0 0 1 1 1 1 1
0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 0 1 1 1 1
1 0 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 0 1 1 1
1 0 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 1 1
1 0 1 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0 1
1 0 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 0
Отже, вхідні змінні X1, X2, X2 подаються паралельно на входи обох дешифраторів: змінна
Х4 подається безпосередньо на вхід стробування W першого дешифратора, через інвертор
– на вхід стробування другого дешифратора. Ця каскадна схема працює так. Якщо
значення старшого розряду вхідного коду Х4 = 0, то в роботу включається перший
дешифратор з інверсними вісьмома виходами 0L ,..., 3L , при цьому другий дешифратор
блокований (вимкнений) і на його виходах 8L ,..., 15L встановлюється високі рівні. При Х4
= 1 блокується перший дешифратор і включається в роботу

Завдання 5
1. Складаю таблицю істинності функції кожного виходу для дешифратора.
2. Будую лінійний неповний дешифратор для двійкових чисел у базисі І, ЧИ, НЕ; І-
НЕ, ЧИ-НЕ.
3. Показую результати при під’єднанні Word Generator до
схеми. Таблиця істинності дешифратора:

входи виходи
X3 X2 X1 X0 Y
0 0 1 1 Y3
0 1 0 0 Y4
0 1 0 1 Y5
0 1 1 0 Y6
1 0 0 0 Y7
1 0 0 1 Y8
1 0 1 0 Y9

Отримую функції кожного виходу:

Y3 =𝑥 𝑥 𝑥 𝑥 , Y4 =𝑥 𝑥 𝑥 𝑥 , Y5 =𝑥 𝑥 𝑥 𝑥 , Y6 =𝑥 𝑥 𝑥 𝑥 , Y7 =𝑥 𝑥 𝑥 𝑥 , Y8 =𝑥 𝑥
3 2 1 0 3 2 1 0 3 2 1 0 3 2 1 0 3 2 1 0 3 2
𝑥 𝑥 ,Y9=𝑥 𝑥 𝑥 𝑥
1 0 3 2 1 0

Будую схему в базисі І:

Отже, я перевірила за допомогою генератора функції
дешифратора. Будую схему в базисі І-НЕ:
Отже, я побудувала схему у базисі І-НЕ та перевірила за допомогою неї функції
дешифратора.
Будую схему в базисі ЧИ-НЕ:
1. Щоб побудувати схему дешифратора у базисі ЧИ-НЕ, потрібно отримати логічний
елемент І в базисі ЧИ-НЕ:

2. Після цього виділяю всі п’ять логічних елементів ЧИ-НЕ і в

контекстному меню вибраю пункт Replace by subcircuit (Замінити
підсхемою). З’являється діалогове вікно Subcircuit Name, в якому записую
ім’я підсхеми - 4-in AND і натискаю кнопку Ok. Отримую умовне графічне
позначення даного логічного елемента:
 Побудую схему з цими елементами:

Під’єднаю до схеми Word Generator:

Відповіді на контрольні запитання
1. Які пристрої називають дешифраторами?.
Дешифратор (декодер) — це комбінаційний пристрій з декількома
входами і виходами, у якого певним комбінаціям вхідних сигналів
відповідає активний стан одним з виходів. На
входи цих логічних елементів подаються всі можливі комбінації прямих і
інверсних розрядів числа X, що дешифрується.
2. Пояснити принцип побудови лінійних дешифраторів.
.
У лінійному дешифраторі “ з n в m ” кожна функція реалізується
повністю окремими n- вхідним логічним елементом при використанні
парафазного вхідного коду.

3. Пояснити принцип побудови пірамідальних дешифраторів.

Реалізуються на двоходових логічних елементах і мають кількість ступенів на 1
менше
розрядності вхідного коду тобто К= n-1. На першому ступені використовуються
лінійні
дешифратори “ із 2 в 4”. Кожен наступний ступінь має в два рази більше
елементів ніж
попередній.

4. Пояснити принцип побудови матричних дешифраторів.

Будуються за двоступеневою схемою. При цьому вхідний код розбивається на
дві групи по ⁄ розрядів при парному n в цьому випадку матриця квадратна; при
непарній розрядності групи вміщують нерівне число змінних цьому випадку
матриця прямокутна. Дві групи змінних декодуються на першому ступені
двома повними лінійними (можливо і пірамідальними) дешифраторами, а на
другому ступені формуються вихідні функції. Один з дешифраторі першого
ступеня називають дешифратором рядків, а інший дешифратором стовпців,
умовно припускаючи, що кожний з них формує адресу рядків та стовпчиків
матриці схем збігу другого ступеня.

5. Яка область застосування дешифраторів?

В комп’ютерах дешифратори використовують для виконання таких операцій:
● дешифрації коду операції, записаного в регістр команд процесора,
що забезпечує вибір потрібної мікропрограми;
● перетворення коду адреси операнда в команді в керуючі сигнали вибору
заданої комірки пам’яті в процесі записування або читання інформації;
● забезпечення візуалізації на зовнішніх пристроях;
● реалізації логічних операцій та побудови мультиплексорів і демультиплексорів.

Висновок
Отже, я вивчила принципи проектування дешифраторів в заданому базисі
логічних елементів, а також дослідила функціонування спроектованих
дешифраторів.
Самостійно виконала індивідуальні завдання, де показала набуті вміння.