Міністерство науки і освіти України

Херсонський державний технічний університет

Кафедра технічної кібернетики

ЗВІТ

з лабораторної роботи № 8
з дисципліни “Числові методи”
на тему: ”Числовий розв’язок диференціальних рівнянь в частинних похідних”

Роботу виконав
студент групи 2А Окуневич Б. О.

Звіт прийняв
кандидат технічних наук, доцент Сарафаннікова Н. В.

Херсон (2022)
Теоретичні відомості
Диференціальні рівняння, що містять приватні похідні, називаються диференціальними
рівняннями у приватних похідних (УЧП).
На відміну від звичайних диференціальних рівнянь, у яких невідома функція
залежить від однієї змінної, в рівняннях у приватних похідних невідома функція залежить
від кількох змінних.
Методи класифікації УПП.
1. По порядку рівняння (порядком УПП називають найвищий порядок приватних
похідних, що входять до рівняння).
2. За кількістю змінних (числом змінних називають число незалежних змінних).
3. За критерієм лінійне / нелінійне.
4. За критерієм однорідне/неоднорідне (рівняння називається однорідним, якщо права
його частина тотожно дорівнює нулю для всіх змінних)
5. По виду коефіцієнтів (поділяються на рівняння з постійними та змінними
коефіцієнтами).
Розглянемо рішення деяких УПП чисельними методами в Mathcad .
Розв'язання задачі Діріхле для рівняння Лапласа методом сіток.
Використовуючи метод сіток, скласти функцію, що реалізує розв'язання задачі Діріхле для
рівняння Лапласа (або рівняння еліптичного типу), що задовольняє на еліпсі Р заданому
2 2
x y
+ =1 u ( x , y )|Г =0 .5 (|x|+|y|) з кроком
рівнянням 16 9 умові h=1 . Уточнення
рішення проводити до сотих часток за допомогою процесу Лібмана.

Алгоритм рішення.
1. Використовуючи симетрію заданих початкових умов, шукатимемо значення

функції u=u ( x , y ) лише першої чверті.

Збудуємо частину цього еліпса у першій чверті.
Мал. 8.1

Щоб побудувати область G , обмежену контуром Г, складемо таблицю значень y (x )

2. Будуємо сітку з кроком h=1 . Крапки на осі у : 1, 2, і осі х : 0, 1, 2, 3, будуть

внутрішніми (позначені білими кружками) т.к. всі вони лежать усередині
контуру Г (не забудемо, що ми збудували лише чверть еліпса). Граничні
точки першого роду на малюнку позначені чорними кружечками та літерами
Ah , Bh , Ch , Dh , Eh , Fh .
 Рис.8.2

3. Шукаємо значення функції межі, тобто. у точках Ah , Bh , Ch , Dh , Eh , Fh , де

гранична функція задана нам у початкових умовах.

u0  0  Uг( 0  y ( 0) ) значення функції, що шукається в u0  0  1.5

граничній точці (0,3)

u0  1  Uг( 1  y ( 1) ) значення функції, що шукається в u0  1  1.952

граничній точці (1,2.9)

u0  2  Uг( 2  y ( 2) ) значення шуканої функції у граничній u0  2  2.299

точці (2,2.6)

u1  3  Uг( 3  y ( 3) ) значення шуканої функції у граничній u1  3  2.492

точці (3,1.98)
значення шуканої функції у граничній u2  4  2.386
точці (3.77,1)
значення функції, що шукається в u3  4  2
граничній точці (4,0)
 4. Тепер визначимо початкові значення функції u ( x, y ) у внутрішніх точках.
Для цього замінимо рівняння Лапласа в кожній такій точці звичайно
різницевими рівняннями; заміну проведемо згідно з формулою

1
u ( x , y )= ⋅( u ( x −h , y )+u ( x +h , y ) +u ( x , y−h )+ u ( x , y+ h ) ) (8.1)
4

Кожне таке рівняння виходить прирівнювання значення функції у внутрішній точці

середньому арифметичному чотирьох значень функцій в сусідніх точках:

1
u1 ( 0,2 )= ⋅( u( A )+u4 +2 u2 )
4 (8.2)
( 2 u2− в силу симметричности условий )
1 1
u1 = ⋅( u ( 0,3)+u 4 + 2u2 )= ( 1. 5+u4 +2 u2 )
Отже 4 4 , тобто. рівняння в
1
u1 = ( 1. 5+u 4 + 2u2 )
кінцевих різницях у внутрішній точці u1 виглядає так: 4

5. З одинадцяти рівнянь складемо систему та знайдемо перше наближення до

рішення. Наближення будемо шукати до тих пір, поки не буде досягнуто
заданої точності (поки різниця між координатами наступної та попередньої
точки не стане менше 0.01).

Given
 1
u1
4
u0  0  2u2  u4
1
u2
4
u0  1  u3  u1  u5
1
u3
4
u0  2  u1  3  u2  u6
1
u4 ( u8  u1  2u5)
4
1
u5 ( u2  u6  u9  u4)
4
1
u6 ( u3  u5  u7  u10)
4
1
u7
4
u1  3  u2  4  u11  u6
1
u8 ( 4u5)
4
1
u9 ( u8  u10  2u5)
4
1
u10 ( u9  u11  2u6)
4
1
u11
4
u3  4  2u7  u10
t  Find( u1  u2  u3  u4  u5  u6  u7  u8  u9  u10  u11)

Заповнюємо матрицю, що використовується далі для збереження значень, одержуваних за

усереднення по Лібману та візуалізації розв'язання задачі.
 u1  0  t0 u2  3  t6
u1  1  t1 u3  0  t7
u1  2  t2 u3  1  t8
u2  0  t3 u3  2  t9
u2  1  t4 u3  3  t10
u2  2  t5

Знайдені значення функції u ( x, y ) є грубим наближенням рішення рівняння Лапласа

(шаблон № 1).
6. Уточнюємо значення рішення у граничних точках, використовуючи при
цьому формулу лінійної інтерполяції (шаблон № 2).

h  1
u0  0  1.5
Для точки А
  y ( 1)  3
  0.095
 u1  1  u0  1  Для точки B
u0  1  u0  1     
 h 
   y ( 2)  3
  0.402

 u1  2  u0  2 
u0  2  u0  2     
 h 
  y ( 3)  2 Для точки C

  0.016

 u2  3  u1  3 
u1  3  u1  3     
 h   
  3.771  4 Для точки D

  0.229

 u2  3  u2  4 
u2  4  u2  4     
 h 
  y ( 4)  0 Для точки E

 0

Для точки F

Аналогічно будуємо шаблони № 3, 4, 5 і т.д., поки послідовні два шаблони не співпадуть

із заданою точністю до сотих часток.
Вирішуючи завдання зауважимо, що шаблони № 10 та № 11 збігаються до сотих часток,
тому ітераційний процес закінчується. Значення у шаблоні № 11 є чисельними розв'язками
задачі Діріхле для рівняння Лапласа.

Рішення рівняння теплопровідності методом сіток

Використовуючи метод сіток, вирішити рівняння теплопровідності (рівняння
2
du d u
=
параболічного типу) dt dx 2 за заданих початкових умов: u ( x , 0 )=f ( x ) ,
u ( 0 ,t )=ϕ ( t ) , u ( 0 .6 , t )=ψ ( x ) , де x∈ [ 0 ;0 .6 ] . Рішення знайти при h=0 .1 з
1
δ=
t ∈ [ 0 ; 0.01 ] чотирма десятковими знаками, вважаючи 6 ;
u ( x , 0 )=3 x ( 1−x ) +0 , 12 , u ( 0 ,t )=2 ( t+ 0 , 06 ) ; u ( 0,6 ;t ) =0 , 84 .
Алгоритм рішення.
Це рівняння вирішується методом сіток поступовим переходом від значень функції
h
u ( x i ,t j ) u ( x i ,t j+l ) t j+l=t j+k k =h⋅ =0 , 0017
до значень , причому де 6 .
1. Будуємо сітку по осі 0х з кроком h , по осі 0 t – з кроком k .

h  0.1 1
 
6
2 3
k  h   k  1.667  10
0.6 0.01
n  1  m  1 
h k
n7 m7
i  1  7 j  1  7
x0  0 t0  0
xi  i h t j  j k

2. Рішення зручно оформляти у вигляді матриці. Спочатку заповнимо її, з

початкових умов – заданими значеннями температури стрижня у
початковий час по всій його довжині.

i  0  6 j  0  6
 3. Тепер заповнимо її, використовуючи крайові умови.

1 ( t)  2 ( t  0.06) 2 ( t)  0.84

tab j  0  1  t j tab j  6  2 t j

4. Отримуємо початкову матрицю.

5. Заповнюємо частину таблиці, що залишилася.

tab j1  i1  4 tab j1  i  tab j1  i1

j  1  6 tab j  i 
6
Чисельним рішенням рівняння теплопровідності із заданими початковими та крайовими
умовами є значення, записані в матриці tab .
6. Візуалізація розв'язання рівняння теплопровідності методом сіток.

Мал. 8.1

Рішення рівняння коливання струни методом сіток

Використовуючи метод сіток, скласти рішення змішаної задачі для рівняння коливання
2 2
d u du
2
= 2
струни (рівняння гіперболічного типу) dt dx за заданих початкових умов:
u ( x , 0 )=f ( x ) , ut ( x , 0 )=Ф ( x ) , x∈ [ 0;1 ] та граничних умов u ( 0 ,t )=ϕ ( t ) ,
u ( 1, t )=ψ ( t ) . Рішення знайти при h=0 .1 , визначаючи значення функції u ( x, t ) з
чотирма десятковими знаками, причому 0≤t ≤0 .5 , f ( x )=2 x ( 1−x 2 ) ,
2
Ф ( x )=( 0 . 4+ x ) cos ( x+ 0 .3 ) , ϕ ( t )=0 .5 t , ψ ( t )=0 .
Алгоритм рішення.
Скористаємося співвідношенням:

ui, j+1 =ui+1, j +ui−1 , j −ui , j−1 (8.3)

де i=1 , 2, . .. , j=1, 2 ,. . . , при цьому
ui, 0 =f i , а для визначення ui,1 можна
використовувати один із можливих прийомів, наприклад:

1
ui , 1 = ( f + f ) +hФi
2 i−1 i +1 (8.4)

причому

1−0
x i=0+ih ( i=0 , 1 , . . ., n ) , n= =10 ,
h
t j =0+ jh ( j=0 , 1 , . .. , 5 ) ,
(8.5)
u0 , j =ϕ ( t j ) ,
un , j =ψ ( t j ) .

Рішення за зазначеними формулами зручно виконувати в матриці, яка є рішенням даної

задачі.
порядок заповнення.

1. Обчислюємо значення
x i=0 . 1⋅i і заповнюємо ними перший рядок (для

значення
t 0=0 ), з початкових умов.

i  1  10 j  1  5
x0  0 t0  0
xi  i h t j  j h
i  0  10 j  0  5


 ( x)  2x 1  x 
2 tabl0  i   xi
 2
2. Обчислюємо значення
u0 , j =ϕ ( t j )=0 . 5 t j і t j =0.1 заповнюємо ними
перший стовпець таблиці (він відповідає значенню
x 0=0 ). Останній
u10 , j =ψ ( t j ) =0
стовпець заповнюємо значеннями .

2 2 ( t)  0
1 ( t)  0.5t

tabl j  0  1 t j tabl j  10  2 t j

1
ui , 1 = ( f + f ) +hФi
2 i−1 i +1 f i−1 , f i+1
3. Обчислюємо значення , де
Фi =( 0 . 4+ xi ) cos ( x i +0 . 3 )
беруться з першого рядка таблиці, а ;
x i=0 . 1⋅i ( i=0, 1, ...,9 ) , h=0 .1 . Результати записуємо до другого
рядка таблиці.

4. Обчислюємо значення
ui, j у наступних рядках за формулою
ui, j+1 =ui+1, j +ui−1 , j −ui , j−1де значення
ui+1, j , ui−1 , j , ui, j−1
беруться із двох попередніх рядків таблиці.

i  1  9

 ( x)  ( x  0.4)  cos ( x  0.3)

 tabl0  i1  tabl0  i1  2  h   xi
tabl1  i 
2
i  2  5

j  1  9

tabli  j  tabli1  j1  tabli1  j1  tabli2  j

Знаходимо рішення у внутрішніх точках області

5. Будуємо сіточну область розв'язання задачі (інтегральну площину).

Рис.8.2
Варіант №4
Хід роботи
1. Використовуючи метод сіток, скласти рішення задачі Діріхле для рівняння Лапласа
2 2
∂u ∂u
+ =0
еліптичного виду ∂ x2 ∂ y2 із заданими початковими умовами та з кроком h
= 1. Уточнення рішення проводити до сотих часток за допомогою процесу Лібмана
(хід роботи, програма, графічна ілюстрація).
2. Використовуючи метод сіток, скласти рішення змішаної задачі для
2
∂u ∂ u
=
диференціального рівняння параболічного типу: ∂t ∂2 x
(Рівняння
теплопровідності) при заданих початкових умовах: u ( x , 0 ) = f ( x ) , u ( 0, t ) = j( t )
; u ( 0,6; t ) = y( t ) , де x Î[ 0; 0,6 ]. Рішення виконати при h = 0,1 для t Î[ 0; 0,01 ] з
трьома десятковими знаками, вважаючи d= 1/6 .
3. Використовуючи метод сіток, скласти рішення змішаної задачі для рівняння
2 2
∂u ∂u
=
коливання струни ∂t 2 ∂ x 2 з початковими умовами u ( x , 0 ) = f ( x ) , u t ( x , 0 )
= Ф ( x ) ( 0 £x £1 ) і крайовими умовами u ( 0, t ) = j( t ) , u ( 1, t ) = y( x ) . Рішення
виконати з кроком h = 0,1, визначаючи значення функції u ( x , t ) з чотирма
десятковими знаками, причому 0 £t £0,5.
Розв'язання задачі Діріхле для рівняння Лапласа методом сіток
Використовуючи метод сіток, скласти функцію, що реалізує розв'язання задачі Діріхле для
рівняння Лапласа (або рівняння еліптичного типу), що задовольняє на еліпсі Р заданому
x2 y 2
рівнянням + =1 умові u(x , y)∨¿Г =2|x|+| y|¿ з кроком h=1. Уточнення рішення
9 16
проводити до сотих часток за допомогою процесу Лібмана.
Алгоритм рішення.
1. Використовуючи симетрію заданих початкових умов, шукатимемо значення
функції лише першої чверті.
Збудуємо частину цього еліпса у першій чверті.
2
x
y( x)  4 1 
9

y ( x) 2

0 1 2 3
x
Щоб побудувати область G , обмежену контуром Г, складемо таблицю значень y(x)
 0   4 
 1   3.771
   
 2   2.981
x  y ( x) 
 2.6   1.996
 2.906  0.993
   
 3   0 
2. Будуємо сітку з кроком h=1 . Крапки на осі у : 1, 2, і осі х : 0, 1, 2, 3, будуть
внутрішніми (позначені білими кружками) т.к. всі вони лежать усередині контуру Г (не
забудемо, що ми збудували лише чверть еліпса). Граничні точки першого роду на
малюнку позначені чорними кружечками та літерами Ah , Bh , Ch , Dh , Eh , Fh .

3
y ( x)
2
a
1

0
0 1 2 3
xb

3. Шукаємо значення функції межі, тобто. у точках Ah , Bh , Ch , Dh , Eh , Fh , де

гранична функція задана нам у початкових умовах.

Uã( xy)  2 x  y
u  Uã( 0y( 0) ) u 4
0 0 0 0
u  Uã( 1y( 1) ) u  5.771
0 1 0 1
u  Uã( 2y( 2) ) u  6.981
1 2 1 2
u  Uã( 2.6y( 2.6) ) u  7.196
2 3 2 3
u  Uã( 2.906y( 2.906) ) u  6.805
3 3 3 3
u  Uã( 3y( 3) ) u 6
4 3 4 3
 4 5.771 0 0 
 0 0 6.981 0 
 
u  0 0 0 7.196
0 0 0 6.805
 
0 0 0 6 

4. Тепер визначимо початкові значення функції u(x, y) у внутрішніх точках. Для цього
замінимо рівняння Лапласа в кожній такій точці звичайно різницевими рівняннями;
заміну проведемо згідно з формулою
 u1  0 u2  0 u3  0 u4  0 u5  0 u6  0
u7  0 u8  0 u9  0 u10  0

5. З одинадцяти рівнянь складемо систему та знайдемо перше наближення до рішення.

Наближення будемо шукати до тих пір, поки не буде досягнуто заданої точності
(поки різниця між координатами наступної та попередньої точки не стане менше
0.01).
Given
1
u1 
 u
4 0 0
 2 u2  u3 
1
u2 
 u
4 0 1
 u1  u4  u
1 2 
1
u3  ( u1  2 u4  u6)
4
1
u4  ( u3  u2  u5  u7)
4
1
u5 
 u
4 1 2
u
2 3
 u8  u4 
1
u6  ( u3  2 u7  u9)
4
1
u7  ( u4  u8  u10  u6)
4
1
u8
4

 u5  u
3 3
 u11  u7 
1
u9  ( 2 u6  2 u10)
4
1
u10  ( 2 u7  u11  u9)
4
1
u11
4

 2 u8  u
4 3
 u10 
Заповнюємо матрицю, що використовується далі для збереження значень, одержуваних за
усереднення по Лібману та візуалізації розв'язання задачі.
 u  t
1 0 0
0 u  t
1 1 1
0 5.667 u  t
2 0 2
1 6.214
u  t
2 6.238 2 1 3
u  t  4 5.771 0 0 
3 6.437 2 2 4  5.667 
6.214 6.981 0
u  t  
4 6.812 3 0 5 u   6.238 6.437 6.812 7.196
t 
u  t  6.411
5 6.411 3 1 6 6.485 6.634 6.805
6 6.485 u  t  
3 2 7  6.435 6.459 6.432 6 
7 6.634 u  t
4 0 8
8 6.435 u  t
4 1 9
9 6.459
u  t
10 6.432 4 2 10

Знайдені значення функції є грубим наближенням рішення рівняння Лапласа (шаблон №

1).
6. Уточнюємо значення рішення у граничних точках, використовуючи при цьому
формулу лінійної інтерполяції (шаблон № 2).

h  1
u  4 Для точки А
0 0
  y( 1)  4
  0.229
u  5.64 Для точки В
 u1 1 u
0 1 
0 1
u  u    
0 1 0 1
 h  
  y( 2)  3
  0.019
u  6.985 Для точки С
 u2 2 u
1 2 
1 2
u  u    
1 2 1 2
 h  
  1.996  2
  0.004
u  7.197 Для точки D
 u2 2 u
2 3 
2 3
u  u    
2 3 2 3
 h  
  0.993  1
  0.007
 u3 2 u
3 3  u  6.807
u  u     3 3 Для точки E
3 3 3 3
 h  

  y( 3)  0
0
 u4 2  u4 3  u 6
u  u     4 3 Для точки F
4 3 4 3
 h 

Рішення рівняння теплопровідності методом сіток

Використовуючи метод сіток, вирішити рівняння теплопровідності (рівняння
2
du d u
=
параболічного типу) dt dx 2 за заданих початкових умов: u ( x , 0 )=f ( x ) ,
u ( 0 ,t )=ϕ ( t ) , u ( 0 .6 , t )=ψ ( x ) , де x∈ [ 0 ;0 .6 ] . Рішення знайти при h=0 .1 з
1
δ= u( x , 0)=sin ( 2 x ) u ( 0 , t ) =2t
t ∈ [ 0 ; 0.01 ] чотирма десятковими знаками, вважаючи 6 ; ,
;u ( 0,6 , t ) =0,932.
1. Будуємо сітку по осі 0х з кроком h , по осі 0 t – з кроком k .

1
h  0.1  
6
2 3
k  h   k  1.667 10
0.6 0.01
n  1  m  1 
h k
n 7 m7
i  1 7 j  1 7
x  0 t  0
0 0
x  ih t  j k
i j

2. Рішення зручно оформляти у вигляді матриці. Спочатку заповнимо її, з початкових

умов – заданими значеннями температури стрижня у початковий час по всій його довжині

i  0 6 j  0 6
 ( x)  sin( 2 x)
tab   x
0 i  i
3. Тепер заповнимо її, використовуючи крайові умови.
1( t)  2 t 2( t)  0.932
tab  1 t
j 0  j tab  2 t
j 6  j
4. Отримуємо початкову матрицю.
5. Заповнюємо частину таблиці, що залишилася.
tab  4 tab  tab
j 1 i 1 j 1 i j 1 i 1
j  1 6 i  1 5 tab 
j i 6
 0 0.199 0.389 0.565 0.717 0.841 0.932
 
 3.333 10 3 0.197 0.387 0.561 0.713 0.836 0.932
 
 6.667 10 3 0.197 0.384 0.557 0.708 0.831 0.932
tab  
0.01 0.196 0.382 0.553 0.703 0.828 0.932
 
 0.013 0.196 0.379 0.55 0.699 0.824 0.932
 0.017 0.196 0.377 0.546 0.695 0.821 0.932
 
 0.02 0.196 0.375 0.543 0.691 0.819 0.932

Чисельним рішенням рівняння теплопровідності із заданими початковими та крайовими

умовами є значення, записані в матриці tab .
6. Візуалізація розв'язання рівняння теплопровідності методом сіток.

Рішення рівняння коливання струни методом сіток

Використовуючи метод сіток, скласти рішення змішаної задачі для рівняння коливання
2 2
d u du
2
= 2
струни (рівняння гіперболічного типу) dt dx за заданих початкових умов:
u ( x , 0 )=f ( x ) , ut ( x , 0 )=Ф ( x ) , x∈ [ 0;1 ] та граничних умов u ( 0 ,t )=ϕ ( t ) ,
u ( 1, t )=ψ ( t ) . Рішення знайти при h=0 .1 , визначаючи значення функції u ( x,t ) з
чотирма десятковими знаками, причому 0<t <0.5 , f ( x)=(x +0,5)(x−1), Φ ( x)=sin ( x +0,2 ) ,
φ ( t )=t−0,5 , Ψ (x )=3 t .
Алгоритм рішення.
Скористаємося співвідношенням:
 ui, j+1 =ui+1, j +ui−1 , j −ui , j−1 (8.3)

де i=1 , 2, . .. , j=1, 2 ,. . . , при цьому

ui, 0 =f i , а для визначення ui,1 можна
використовувати один із можливих прийомів, наприклад:

1
ui , 1 = ( f + f ) +hФi
2 i−1 i +1 (8.4)

причому

1−0
x i=0+ih ( i=0 , 1 , . . ., n ) , n= =10 ,
h
t j =0+ jh ( j=0 , 1 , . .. , 5 ) ,
(8.5)
u0 , j =ϕ ( t j ) ,
un , j =ψ ( t j ) .

Рішення за зазначеними формулами зручно виконувати в матриці, яка є рішенням даної

задачі.
порядок заповнення.

1. Обчислюємо значення
x i=0 . 1⋅i і заповнюємо ними перший рядок (для значення
t 0=0 ), з початкових умов.
h  0.1 i  1 10
j  1 5 x  0
0
t  0 x  ih
0 i
t  j h i  0 10
j

j  0 5
 ( x)  ( x  0.5) ( x  1)
tabl
0 i  i
  x

2. Обчислюємо значення u0 , j=φ ( t j )=t j−0,5 і t j=0,1 заповнюємо ними перший

стовпець таблиці (він відповідає значенню x 0=0 ). Останній стовпець заповнюємо
значеннями u10 , j=Ψ ( t j)=3 t j .
1( t)  t  0.5 2( t)  3 t
tabl
j 0
 1 t  j tabl  2 t
j 10  j
 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 -0.5 -0.54 -0.56 -0.56 -0.54 -0.5 -0.44 -0.36 -0.26 -0.14 0
1 -0.4 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0.3
tabl  2 -0.3 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0.6
3 -0.2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0.9
4 -0.1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1.2
5 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1.5

1
( f + f ) +hФi
2 i−1 i+1
ui, 1 =
f , f
3. Обчислюємо значення , де i−1 i+1 беруться з першого
x =0 . 1⋅i ( i=0, 1, ...,9 ) , h=0 .1 . Результати записуємо до
рядка таблиці, а Φ i=sin( x i +0,2); i
другого рядка таблиці.
1. Обчислюємо значення
ui, j у наступних рядках за формулою
ui, j+1=ui+1, j +ui−1 , j −ui , j−1 де значення ui+1, j , ui−1 , j , ui, j−1 беруться із двох попередніх рядків
таблиці.

i  1 9
( x)  sin( x  0.5)

tabl 
tabl
0 i 1
 tabl
0 i 1
 2 h   x
i 
1 i 2
i  2 5
j  1 9
tabl  tabl  tabl  tabl
i j i 1 j 1 i 1 j  1 i 2 j

Знаходимо рішення у внутрішніх точках області

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
0 -0.5 -0.54 -0.56 -0.56 -0.54 -0.5 -0.44 -0.36 -0.26 -0.14 0
1 -0.4 -0.474 -0.486 -0.478 -0.452 -0.406 -0.341 -0.257 -0.154 -0.031 0.3
tabl  2 -0.3 -0.346 -0.392 -0.377 -0.344 -0.293 -0.223 -0.135 -0.028 0.286 0.6
3 -0.2 -0.218 -0.237 -0.258 -0.218 -0.161 -0.0865.896·10 -3 0.305 0.603 0.9
4 -0.1 -0.092 -0.084 -0.078 -0.074 -0.012 0.068 0.354 0.637 0.919 1.2
5 0 0.034 0.067 0.099 0.128 0.154 0.428 0.699 0.967 1.234 1.5

2. Будуємо сіточну область розв'язання задачі (інтегральну площину).

tabl
Висновок: на цій лабораторній роботі я навчився вирішувати змішаної задачі для
рівняння Лапласа, теплопровідності та коливання струни методом сіток.

Відповіді на контрольні запитання

1. Диференціальне рівняння у частинних похідних – диференціальне рівняння, що
містить невідомі функції кількох змінних та їх частинні похідні. Рішенням УПП
називається функція u = u (x, y, ...), яка звертає рівняння у тотожність; загальним
рішенням УПП називається рішення, яке містить довільні функції, кількість яких
дорівнює порядок рівняння. Число аргументів цих функцій на одиницю менше числа
аргументів рішення u = u (x, y, ...).
2. УПП першого порядку, коефіцієнти якого залежать від незалежних змінних
називається лінійним рівнянням у частинних похідних першого порядку.
3. еліпси, параболи і гіперболи, залежно від знаку дискримінанта , класифікуються
рівняння другого порядку в заданій точці:
 D=B2-AC >0— Гіперболічне рівняння
 D=B2-AC <0 — Еліптичне рівняння
 D=B2-AC =0 — Параболічне рівняння (тут передбачається, що в даній точці
коефіцієнти A, B, C не рівні одночасно нулю).
4.
5. полягає у знаходженні рішення (інтеграла) диференціального рівняння, що
задовольняє так званим початковим умовам (початковим даним).
6. доповнення до основного диференціального рівняння (звичайного або в частинних
похідних), що задає його поведінку в початковий момент часу або на межі області,
що розглядається відповідно
7. Крайова задача (гранична задача) - задача про знаходження рішення заданого
диференціального рівняння (системи диференціальних рівнянь), що задовольняє
крайових (граничних) умов у кінцях інтервалу або на межі област