Kratni Integrali - Elementi Teoriyi Polya

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Т.В. Авдєєва, О.Б. Качаєнко, О.О. Коваль,

О.Б. Поліщук, В.І. Стогній
КРАТНІ ІНТЕГРАЛИ.
ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ПОЛЯ
Методичні вказівки та завдання
до виконання індивідуальної роботи
для студентів інженерних спеціальностей
 m    x, y, z dxdydz


 Київ

Політехніка
2016
Кратні інтеграли. Елементи теорії поля: Методичні вказівки та завдання до
виконання індивідуальної роботи для студентів інженерних спеціальностей/ Т.В.
Авдєєва, О.Б. Качаєнко, О.О. Коваль, О.Б. Поліщук, В.І. Стогній. – К.: ІВЦ
“Видавництво «Політехніка»”, 2016,– 92 с.
Гриф надано Методичною радою ФМФ НТУУ “КПІ”

Протокол № 5 від 24.06.2016 .
Електронне навчальне видання
КРАТНІ ІНТЕГРАЛИ.
ЕЛЕМЕНТИ ТЕОРІЇ ПОЛЯ
Методичні вказівки та завдання

до виконання індивідуальної роботи
для студентів інженерних спеціальностей
Автори: Авдєєва Тетяна Василівна,

Качаєнко Ольга Борисівна,
Коваль Ольга Олександрівна,
Поліщук Олена Борисівна,
Стогній Валерій Іванович,
Відповідальний редактор – Івасишен С.Д., д-р фіз.-мат. наук,

проф. кафедри математичної фізики
ФМФ НТУУ «КПІ»
Рецензенти: Вірченко Н.О., д-р фіз.-мат. наук,

проф. кафедри математичного аналізу
та теорії ймовірностей НТУУ «КПІ»
Спічак С.В., канд.фіз.-мат. наук,

старший науковий співробітник відділу прикладних досліджень
Інституту математики НАН України
Комп’ютерна верстка (авторська) Т.В. Авдєєва

1. ВСТУП
Самостійна робота студентів є визначальною для засвоєння апарату
вищої математики. Одним з елементів самостійної роботи є виконання
індивідуальних типових розрахунків, основна мета яких: навчити студентів
застосовувати набуті знання для самостійного розв’язування
запропонованих задач і вміння користуватися додатковою літературою.
Вивчення студентами інженерних спеціальностей розділів «Кратні
інтеграли», «Векторний аналіз» завершується виконанням розрахункової
роботи або домашньої контрольної роботи «Кратні інтеграли. Елементи
теорії поля».
Дана методична розробка містить теоретичні питання до кожного з
розділів, розрахункову частину – задачі та приклади розв’язування
типових задач, у додатках наведено рівняння та графічні зображення
основних поверхонь другого порядку, відомості про криволінійні системи
координат на площині та в просторі, а також основні формули, необхідні
для розв’язування задач розрахункової роботи. Теоретичні питання
складені у відповідності з навчальною програмою кредитного модуля
“Кратні інтеграли. Векторний аналіз. Ряди” і є загальними для всіх
студентів. Задачі є індивідуальними для кожного студента групи, і вони
подані у вигляді 25 варіантів (номер варіанта відповідає номеру прізвища
студента в списку групи). Кожний варіант містить приклади на зміну
порядку інтегрування, безпосереднє обчислення подвійних і потрійних
інтегралів, задачі на геометричне і фізичне застосування інтегралів
(обчислення площі плоскої області, маси пластини, маси кривої, маси
просторового тіла, об’єму просторового тіла), дослідження питання
потенціальності та соленоїдальності векторного поля, обчислення роботи
сили, обчислення потоку векторного поля крізь поверхню та циркуляції
векторного поля. Для виконання розрахункової роботи доцільно повторити
відповідний теоретичний матеріал, використовуючи конспект лекцій та
наведену наприкінці науково-методичну літературу.
3
Теоретичні питання
2. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ
“КРАТНІ ІНТЕГРАЛИ”
1. Поняття подвійного інтеграла та умови його існування.

2. Властивості подвійного інтеграла.
3. Обчислення подвійного інтеграла.
4. Теорема про заміну змінних у подвійному інтегралі.
5. Подвійний інтеграл в полярних координатах. Якобіан.
6. Подвійний інтеграл в узагальнених полярних координатах. Якобіан.
7. Застосування подвійних інтегралів до задач геометрії.
8. Застосування подвійних інтегралів до задач фізики.
9. Поняття потрійного інтеграла та умови його існування.
10. Властивості потрійного інтеграла.
11. Обчислення потрійного інтеграла.
12. Теорема про заміну змінних у потрійному інтегралі.
13. Потрійний інтеграл у циліндричних координатах. Якобіан.
14. Потрійний інтеграл в узагальнених циліндричних координатах. Якобі-
ан.
15. Потрійний інтеграл у сферичних координатах. Якобіан.
16. Потрійний інтеграл в узагальнених сферичних координатах. Якобіан.
17. Застосування потрійних інтегралів до задач геометрії та фізики.
18. Поняття поверхневого інтеграла першого роду та умови його існуван-
ня.
19. Властивості поверхневого інтеграла першого роду.
20. Обчислення поверхневого інтеграла першого роду.
21. Застосування поверхневого інтеграла першого роду.
4
Теоретичні питання
3. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ
“ВЕКТОРНИЙ АНАЛІЗ”
1. Поняття криволінійного інтеграла другого роду та умови його існуван-

ня.
2. Властивості криволінійного інтеграла другого роду.
3. Обчислення криволінійного інтеграла другого роду.
4. Криволінійний інтеграл по замкненому контуру.
5. Формула Гріна.
6. Застосування криволінійних інтегралів другого роду.
7. Умови незалежності криволінійного інтеграла другого роду від форми
шляху інтегрування (випадок плоскої кривої).
8. Умови незалежності криволінійного інтеграла другого роду від форми
шляху інтегрування (випадок просторової кривої).
9. Знаходження функції за її повним диференціалом.
10. Поняття двосторонньої поверхні. Орієнтація поверхні.
11. Поняття поверхневого інтеграла другого роду та умови його існування.
12. Властивості поверхневого інтеграла другого роду.
13. Обчислення поверхневого інтеграла другого роду.
14. Поняття векторного поля. Приклади векторних полів.
15. Потенціал векторного поля.
16. Робота і циркуляція векторного поля.
17. Дивергенція векторного поля. Соленоїдальне поле.
18. Ротор векторного поля. Потенціальне поле.
19. Потік векторного поля.
20. Формула Остроградського-Ґаусса (координатна і векторна форми).
21. Формула Стокса (координатна і векторна форми).
5
Приклади розв’язування типових завдань
4. ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ

Завдання 1. Змінити порядок інтегрування у виразі
3 2− 4− x 2 2 4− x 2
∫ dx ∫ f (x, y )dy + ∫ dx ∫ f (x, y )dy

0 0 3 0
і зробити рисунок.
Розв’язування. Для зміни порядку інтегрування необхідно зобразити в
декартовій системі координат (ДСК) область інтегрування D згідно з ме-
жами в подвійних інтегралах, заданих в умові. Виразимо рівняння кривих
у зручному для побудови вигляді:
y − 2 = − 4 − x 2 , звідки ( y − 2 ) = 4 − x 2 , тобто
2
1) y = 2 − 4 − x 2 ⇒
x 2 + ( y − 2 ) = 4 . Враховуючи додатне значення арифметичного ко-

2
реня, зауважимо, що y ≤ 2 . Отже, геометричним образом даної фун-

кції є півколо ( y ≤ 2) з центром в точці O1 (0; 2) і радіусом R = 2 .
⎧x 2 + y 2 = 4
2) Аналогічно, якщо y = 4 − x 2 , то ⎨ , тобто отримали пів-
⎩ y ≥ 0
коло ( y ≥ 0 ) з центром в точці O (0; 0 ) і радіусом R = 2 .
Зауважимо, що область обмежена знизу прямою y = 0 . Зробимо рису-

нок:
Неважко переконатись, що одна з точок перетину цих кіл має абсцису

x = 3.
6
⎧⎪ y = 2 − 4 − x 2
Дійсно, ⎨ ⇒ 2 4 − x2 = 2 ⇒ 4 − x2 = 1 тобто,
⎪⎩ y = 4 − x 2
x2 = 3 ⇒ x = ± 3 , звідки знаходимо y 3 = 1 . ( )
Заштрихована область і є областю D . Для визначення меж у новому
інтегралі доцільно запустити в отриману область стрілочки, паралельні осі
OX . З рисунка стає очевидно, що при y ∈ [0; 1] x змінюється від правої ча-
стини зміщеного півкола до правої частини кола з центром у початку ко-
ординат. Для запису інтеграла в іншому порядку необхідно ще виразити
рівняння цих функцій як x = x( y ) , тобто
з рівняння x 2 + y 2 = 4 маємо x = 4 − y 2 (оскільки x ≥ 0 ),
а з рівняння x 2 + ( y − 2 ) = 4 одержуємо x = 4 − ( y − 2 ) ⇒ x = 4 y − y 2 .
2 2
1 4− y 2
Отже, отримуємо остаточну відповідь: ∫ dy ∫ f (x, y )dx .
0 4 y− y2
1 4− y 2
Відповідь: ∫ dy ∫ f (x, y )dx .
0 4 y− y2
Завдання 2. Обчислити площу області, обмеженої лініями

x 2 + y 2 = 12 , y 2 = x 6 (x ≥ 0) .
Розв’язування. Площа області D на площині OXY обчислюється за
формулою S = ∫∫ dxdy . Область D обмежена колом
D
y2
радіуса R = 2 3 і параболою x = .
6
Область D симетрична відносно осі OX , тому доста-
тньо обчислити площу половини області D ( y ≥ 0) , у
результаті чого маємо S = 2 S1 = 2 ∫∫ dxdy .

D
7
y2
Знайдемо точки перетину кола і параболи: підставимо x = у рів-
6
няння кола x 2 + y 2 = 12 , звідки y 4 + 6 y 2 − 72 = 0 . Розв’язавши квадратне
рівняння, знайдемо y = ± 6 . Розставляючи межі інтегрування в подвійно-

му інтегралі, отримуємо
12 − y 2 12 − y 2
6 6 6
⎛ y2 ⎞
S = 2 ∫ dy ∫ dx = 2 ∫ dy(x ) = 2 ∫ ⎜⎜ 12 − y 2 − ⎟⎟dy =
6 ⎠
0 y2 0 y2 0 ⎝
6 6
y = 12 sin t
6 6 dy = 12 cos tdt
2
= 2 ∫ 12 − y 2 dy − ∫ y 2 dy = y = 0 ⇒ t = 0 =
0 6 0
π
y= 6⇒t =
4
π π
4 2 y3 6 4 2 6 6
= 2 ∫ 12 − 12 sin 2 t ⋅ 12 cos tdt − ⋅ = 2 ∫12 cos 2 tdt − ⋅ =
0 6 3 0 0 6 3
π
π ⎛ π⎞
4 ⎜ π sin ⎟
⎛ sin 2t ⎞
= 12 ∫ (1 + cos 2t )dt − 4 = 12⎜ t + 2 ⎟ − 4 = 3π + 2 .
4
⎟ − 4 = 12⎜ +
⎝ 2 ⎠ ⎜⎜ 4 2 ⎟
0
0 ⎟
⎝ ⎠
Відповідь: S = 3π + 2 .
Завдання 3. Обчислити площу області, обмеженої лініями
x2 + y2 = 2 y , x2 + y2 = 4 y , y = −x 3 , y = x .
Розв’язування. Зобразимо область D (рис. 3), наперед проаналізува-
вши криві, якими вона обмежена. Виділяючи повні квадрати, отримаємо
рівняння зміщених кіл:
x 2 + y 2 − 2 y = 0 ⇔ x 2 + ( y − 1) = 1 , де центр O1 (0; 1) , радіус R1 = 1 ,
2
x 2 + y 2 − 4 y = 0 ⇔ x 2 + ( y − 2 ) = 4 , центр O2 (0; 2) , радіус R2 = 2 .

2
Прямі y = x , y = − x 3 проходять через початок координат, з відповідними
кутовими коефіцієнтами k1 = 1 , k 2 = − 3 .
8
Рис. 3.
У результаті отримаємо фігуру KLMN , площу якої зручно обчислювати в
полярних координатах: x = ρ cos ϕ , y = ρ sin ϕ .
Перейдемо у рівняннях кривих, що обмежують фігуру KLMN , до поляр-
них координат:
x 2 + y 2 = 2 y ⇒ ρ 2 = 2 ρ sin ϕ ⇒ ρ = 2 sin ϕ , ρ = 0 ;
x 2 + y 2 = 4 y ⇒ ρ 2 = 4 ρ sin ϕ ⇒ ρ = 4 sin ϕ , ρ = 0 ;
π
y = x ⇒ ρ sin ϕ = ρ cos ϕ ⇒ sin ϕ = cos ϕ ⇒ tgϕ = 1 ⇒ ϕ1 = ;
4
y = − x 3 ⇒ ρ sin ϕ = − 3ρ cos ϕ ⇒ sin ϕ = − 3 cos ϕ ⇒ tgϕ = − 3 ⇒
π 2π
ϕ2 = π − = .
3 3
Площа області D в полярній системі координат обчислюється за форму-
лою
S= ∫∫ ρ dρ dϕ .
Dρϕ
Виходячи з рисунку , маємо межі інтегрування:

π 2π
≤ϕ ≤ , 2 sin ϕ ≤ ρ ≤ 4 sin ϕ .
4 3
Отже,
2π 2π 2π
4 sin ϕ
4 sin ϕ
⎛ρ ⎞ 2
1
= ∫ (16 sin 2 ϕ − 4 sin 2 ϕ )dϕ =
3 3 3
S = ∫ dϕ ∫ ϕρ dρ = π∫ dϕ ⎜ ⎟
π 2 sin ⎝ 2 ⎠ 2 sin ϕ 2 π
4 4 4
9
2π 2π 2π
1 3 6
= ∫ (12 sin 2 ϕ )dϕ =6 ∫ sin 2 ϕ dϕ =
3 3
2π π 2
∫ (1 − cos 2ϕ )dϕ =
π
4 4 4
2π ⎛ 4π π⎞ ⎛ − 3 ⎞
⎜ 2π π sin − sin ⎟ ⎜ − 1⎟
⎛ sin 2ϕ ⎞ 3
3 2 ⎟ = 3⎜ 5π − 2 ⎟=
= 3⎜ ϕ − ⎟ = 3⎜ − −
⎝ 2 ⎠π ⎜ 3 4 2 ⎟ ⎜ 12 2 ⎟
⎜ ⎟ ⎜ ⎟
4
⎝ ⎠ ⎝ ⎠
⎛ 5π 3 + 2 ⎞ 5π + 3 3 + 6
= 3⎜⎜ + ⎟⎟ = .
⎝ 12 4 ⎠ 4
5π + 3 3 + 6
Відповідь: S = .
4
Завдання 4. Обчислити подвійний інтеграл ∫∫
D
xy dxdy , де D – об-
4
⎛ x2 y2 ⎞ xy
ласть обмежена кривою ⎜ + ⎟ = , що лежить в першій чверті.
⎝ 2 3 ⎠ 6
Розв’язування. Проаналізуємо рівняння кривої, якою обмежено об-
ласть D . Очевидно, для побудови кривої зручно перейти до узагальненої
полярної системи координат за формулами: x = aρ cos ϕ , y = bρ sin ϕ , де
a = 2 , b = 3 . Тоді рівняння кривої набуває вигляду:

4
⎛ 2 ρ 2 cos 2 ϕ 3ρ 2 sin 2 ϕ ⎞ 2 ρ cos ϕ ⋅ 3ρ sin ϕ
⎜ + ⎟ = ,
⎝ 2 3 ⎠ 6
(ρ (cos
2 2
ϕ + sin 2 ϕ )) = ρ 2 cosϕ sin ϕ ,
4
1 1 1
ρ 8 = ρ 2 sin 2ϕ ⇔ ρ 6 = sin 2ϕ ⇔ ρ = 6 sin 2ϕ .
2 2 2
1
Рівність ρ = 6 sin 2ϕ справедлива для sin 2ϕ ≥ 0 , розв’язуючи її, маємо
2
π
πn ≤ ϕ ≤ + πn , n ∈ Z . Оскільки, за умовою задачі розглядається перша
2
π
чверть, то 0 ≤ ϕ ≤ . Побудуємо криву і зобразимо область D . Для зруч-
2
ності складаємо таблицю значень ρ , ϕ :
10
π π π π π π
ϕ 0
12 8 6 4 3 2
ρ 1 1 3 1 3
0 3 4 6 6 6 0
2 2 4 2 4
рис. 4
Обчислення інтеграла здійснюємо, використовуючи узагальнену полярну
систему координат:
x = aρ cos ϕ , y = bρ sin ϕ , J = abρ ,
dxdy = abρ dρ dϕ ,
звідки dxdy = 2 3ρ dρ dϕ = 6 ρ dρ dϕ .
Враховуючи область D , розставляємо згідно з рис. 4 межі інтегрування
для змінних ϕ та ρ :
π 1
0 ≤ϕ ≤ ; 0≤ ρ ≤6 sin 2ϕ або 0 ≤ ρ ≤ 6 sin ϕ cos ϕ ,
2 2
тоді ∫∫ xy dxdy = ∫∫ 2 ρ cos ϕ 3ρ sin ϕ 6 ρ dρ dϕ =

Dxy Dρϕ
= 6 ⋅ 6 ∫∫ ρ cos ϕ sin ϕ ρdρ dϕ =6 4

∫∫ ρ
2
cos ϕ sin ϕ dρ dϕ =
Dρϕ Dρϕ
π π
⎛ ρ3 ⎞
3 2 6 cos ϕ sin ϕ 3 2 6 cos ϕ sin ϕ
=6 4
∫ cos ϕ sin ϕ dϕ ∫ ρ dρ
2
=6 4
∫ cos ϕ sin ϕ dϕ ⎜ ⎟ =
0 0 0 ⎝ 3 ⎠0
π π
⎛ρ ⎞
( )
3 6 cos ϕ sin ϕ
3 2
12 3
3
=6 4
∫ cos ϕ sin ϕ ⎜ ⎟ dϕ = 6 ⋅ ∫ cos ϕ sin ϕ
4 6
cos ϕ sin ϕ dϕ =
0 ⎝ 3 ⎠0 30
11
π π
3
12 3
12
= 6 ⋅ ∫ cos ϕ sin ϕ ⋅ cosϕ sin ϕ dϕ =6 4 ⋅ ∫ cosϕ sin ϕ dϕ =
4
30 30
π π
3
12 3
1 sin 2 ϕ 13 −1
1
= 6 ⋅ ∫ sin ϕ d (sin ϕ ) =6 ⋅ ⋅
2
4 4
=6 ⋅ =64 = 4 .
4
30 3 2 6 6
0
1
Відповідь: .
4
6
Завдання 5. Знайти масу пластинки D , обмеженої кривою
x 2 + y 2 ≤ Rx при заданій поверхневій густині µ = R 2 − x 2 − y 2 .
Розв’язування. Нагадаємо, що масу пластини знаходимо за форму-

лою
m = ∫∫ µ ( x, y )dxdy .
D
⎛R ⎞ R
Область D є кругом із зміщеним центром O⎜ ; 0 ⎟ і радіусом r = . Дій-
⎝2 ⎠ 2
2 2
⎛ R⎞ ⎛R⎞
сно, в результаті виділення повного квадрата маємо ⎜ x − ⎟ + y 2 ≤ ⎜ ⎟ .
⎝ 2⎠ ⎝2⎠
У цій задачі доцільно перейти до полярної системи координат (ПСК), уві-
⎧ x = ρ cos ϕ
вши заміну ⎨ , після чого неважко знайти якобіан J = ρ . Заува-
⎩ y = ρ sin ϕ
жимо, що подвійний інтеграл в полярній системі координат (ПСК) набуває
вигляду ∫∫ f ( x, y )dxdy = ∫∫ f (ρ ,ϕ )ρdρdϕ . Знайдемо
D D'
вираз кривої, що обмежує область D в нових ко-

ординатах. Після відповідної заміни отримаємо
рівняння кола ρ = R cos ϕ . Зробимо рисунок обла-
сті інтегрування.
[
Неважко побачити, що ϕ ∈ − π ;π , а відстань
2 2
]
ρ змінюється від нуля до кола.
12
Для знаходження маси необхідно записати рівняння густини в поля-
рних координатах, тобто µ = R 2 − ρ 2 . Отже, m = ∫∫ R 2 − ρ 2 ρdρdϕ =

D
π π
R cos ϕ
1 2 R cosϕ
( )
2
∫ dϕ ∫ R − ρ ρdρ = − ∫ dϕ ∫ R2 − ρ 2 d R2 − ρ 2 =
2 2
=
−π 0 2 −π 0
2 2
π π π
1 2
=− ∫
3 −π
⎡
⎢⎣
(
⎢ R −ρ
2 2
)
3 R cos ϕ ⎤
⎥
⎥⎦
d ϕ = −
R 2
3 ∫
−π
1 − (
cos 2
ϕ
3
d ϕ =)−
R 2
3 ∫
−π
sin ϕ
3
dϕ .
0
2 2 2
Оскільки функція sin 3 ϕ парна, а проміжок − π ; π

2 2
симетричний від- [ ]
носно точки O(0; 0) , то за властивістю визначеного інтеграла від парної
функції по симетричному проміжку маємо
π π
2 R ⎛⎜ π cos 3 ϕ π 2 ⎞⎟
2R 2 3
( )
2
2R 2
∫ sin ϕdϕ = ∫ 1 − cos ϕ d cosϕ = − 3 ⎜ cosϕ − 3
2
− =
3 0 3 ⎟
0 ⎝ 0 0 ⎠
2R ⎛ 1 ⎞ 4R
=− ⎜−1+ ⎟ = .
3 ⎝ 3⎠ 3
4R
Відповідь: m= .
3
Завдання 6. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ zy 2 ch ( xy )dxdydz , де
V
x
область V обмежена площинами x = 0 , y = , y = 1, z = 0 , z = 2 .
2
Розв’язування. Область V обмежена координатними площинами
x
x = 0 , z = 0 , площинами x = 2 , z = 2 та y = .
2
13
Область V однозначно проектується на площину OXY в область D , об-

межену прямими x = 2 , y = 0 і x = 2 y . Розставимо межі інтегрування. Згі-
дно з рис. 7 області D маємо 0 ≤ y ≤ 1 , а x змінюється від осі ординат до
прямої x = 2 y , тобто 0 ≤ x ≤ 2 y . З області V (Рис. 6) очевидно, що
0 ≤ z ≤ 2 . Отже, отримуємо
2y 2y 2
1 2 1
z2
∫∫∫ zy
2
ch ( xy )dxdydz = ∫ dy ∫ y ch xydx ∫ zdz = ∫ dy ∫ y ch xydx
2 2
=
V 0 0 0 0 0 2 0
1 2y
= 2 ∫ dy ∫ y 2 ch xydx ,
0 0
підставивши спочатку верхню межу замість z , потім нижню. Інтегруємо
внутрішній інтеграл за змінною x
sh xy 2 y
( )
1 1
2∫ y 2 dy = 2∫ y sh 2 y 2 − sh 0 dy =
0 y 0 0
( ) ( )( )
1
1 1
= 2 ∫ y ⋅ sh 2 y dy = 2 ⋅ ⋅ ∫ sh 2 y 2 d 2 y 2 =
2
0 4 0
( )
1
1
= ch 2 y 2 =
1
(ch 2 − ch 0) = ch 2 − 1 . Відповідь: ch 2 − 1 .
2 0 2 2 2
Завдання 7. Знайти об’єм тіла, обмеженого поверхнями
x2 + y2
z = 36 − x 2 − y 2 , z= .
3
Розв’язування. Зображуємо задані
поверхні на рисунку 8, попередньо ана-
лізуючи рівняння, якими вони опису-
ються. Рівняння z = 36 − x 2 − y 2
описує півсферу з центром у точці

O(0;0;0 ) радіуса R = 6 і z ≥ 0 , а рівняння
x2 + y2
z= визначає конус з верши-
3
ною в точці (0;0;0 ) , z ≥ 0 . Таким чином, необхідно знайти об’єм тіла, яке
вирізане з верхньої півкулі конусом. Будемо використовувати формулу
14
V = ∫∫∫ dxdydz .
Ω
Спроектувавши розглядуване тіло на площину OXY , визначимо межі

⎧ z = 36 − x 2 − y 2 ,
⎪
інтегрування. Для цього розв’язуємо систему рівнянь ⎨
x2 + y2
⎪z =
⎩ 3
⎧⎪ z 2 + x 2 + y 2 = 36,
або ⎨ 2 звідки маємо 4 z 2 = 36 , z 2 = 9 , z = ±3 . З умов задачі
⎪⎩3 z = x + y ,
2 2
очевидно випливає, що поверхні перетинаються лише при z = 3 по колу

x 2 + y 2 = 27 .
Проекцією D тіла на площину OXY є круг з
центром в початку координат і радіусом 27 .
Об’єм зручно знаходити в циліндричній
системі координат за формулою
V = ∫∫∫ dxdydz = ∫∫∫ ρdρdϕdz .
Ω Ω ρϕz '
Запишемо рівняння поверхонь у цілінд-

річних координатах, використовуючи заміну x = ρ cos ϕ , y = ρ sin ϕ , z = z .
Тоді рівняння півсфери z = 36 − x 2 − y 2 набуває вигляду z = 36 − ρ 2 , а
x2 + y2 ρ
рівняння конуса z = набуває вигляду z = . Для визначення
3 3
меж інтегрування для ρ і ϕ достатньо врахувати, що областю D на пло-
щині OXY є круг радіуса R = 3 3 (рис. 9). тому ϕ1 = 0 , ϕ 2 = 2π , ρ1 = 0 ,
ρ 2 = 3 3 . Переходячи до трикратного інтеграла із знайденими межами ін-

тегрування, отримуємо
15
2π 3 3 36 − ρ 2 2π 3 3
36 − ρ 2
V = ∫ dϕ ∫ ρdρ ∫ dz = ∫ dϕ ∫ ρdρ (z ) =
ρ
0 0
3
0 0
ρ
3
2π 3 3
⎛ ρ ⎞
2π ⎛3 3 1 3 3 ⎞
= ∫ dϕ ∫ ρ ⎜ 36 − ρ −
2
⎟ d ρ = ∫ ⎜∫
d ϕ ⎜ ρ 36 − ρ 2
d ρ − ∫ ρ 2
d ρ ⎟=
⎝ 3⎠ 3 ⎟
0 0 0 ⎝ 0 0 ⎠
⎛ 3 3 ⎞⎟
2π ⎜ −13 3 ρ
( ) d (36 − ρ )
1 3
= ∫ dϕ ⎜ ∫ 36 − ρ 2 2 2
− ⎟=
⎜⎜ 2 0 3 3 ⎟
0
0 ⎟
⎝ ⎠
⎛ 3 3 ⎞
2π⎜ −1 2
= ∫ dϕ ⎜ ⋅ 36 − ρ 2 ( )
3
2 −
(3 3 )⎟
⎟=
3
0 ⎜⎜ 2 3 3 3 ⎟⎟
0
⎝ ⎠
2π ⎛ ⎞ ⎛ − 1 ⎛ 32 ⎞
− 1 ⎛ 3 3
⎞ 3
⎞
= ϕ ⎜ ⎜ (36 − 27 ) − (36) ⎟ − 27 ⎟ = 2π ⎜ ⎜ (9 ) − 36 2 ⎟ − 27 ⎟ =
2 2
⎜ 3 ⎜ ⎟ ⎟ ⎜ 3 ⎜ ⎟ ⎟
0 ⎝ ⎝ ⎠ ⎠ ⎝ ⎝ ⎠ ⎠
⎛ −1 ⎞ ⎛ 189 ⎞
= 2π ⎜ (27 − 216 ) − 27 ⎟ = 2π ⎜ − 27 ⎟ = 2π ⋅ 36 = 72π .
⎝ 3 ⎠ ⎝ 3 ⎠
Оскільки одна з поверхонь є півсфера, область D – круг, а твірна ко-
нуса дозволяє легко визначити кут з віссю OZ , то об’єм можна також зна-
ходити в сферичній системі координат за формулою
V = ∫∫∫ dxdydz = ∫∫∫ ρ sin θdρdϕdθ .
2
Ω Ω ρϕθ '
Запишемо рівняння поверхонь у сферичних координатах, використо-

вуючи заміну x = ρ cos ϕ sin θ , y = ρ sin ϕ sin θ , z = ρ cos θ . Тоді рівняння
сфери x 2 + y 2 + z 2 = 36 набуває вигляду ρ = 6 . З рівняння конуса маємо
3ρ 2 cos 2 θ = ρ 2 cos 2 ϕ sin 2 θ + ρ 2 sin 2 ϕ sin 2 θ ,
3ρ 2 cos 2 θ = ρ 2 sin 2 θ , tg 2θ = 3 , tgθ = ± 3 ,

π
звідки (згідно з умовою z ≥ 0 ) одержуємо θ = .
3
16
Для визначення меж інтегрування для ρ , достатньо провести радіус-

вектор з початку координат через розглядуване тіло (рис. 8). Очевидно, що
ρ1 = 0 , ρ 2 = 6 . Згідно з визначенням кута θ в сферичній системі координат
π
маємо інші межі: θ1 = 0 , θ 2 = . Межі для ϕ знаходимо, враховуючи, що
3
областю D на площині OXY є круг (рис. 9), тому ϕ1 = 0 , ϕ 2 = 2π .
Переходячи до трикратного інтеграла із знайденими межами інтег-
рування, отримуємо
2π
π
2π
π 6 2π
π
3 6
⎛ ρ 3
⎞ 3
63 3
⎜
V = ∫ dϕ ∫ dθ ∫ ρ sin θdρ = ∫ dϕ ∫ sin θdθ ⎜
2
⎟ ∫ dϕ ∫ sin θdθ =
⎟ =
0 0 0 0 0 ⎝ 3 ⎠0 3 0 0
π
2π 3 2π
2π
⎛ 1 ⎞ ⎛ 1⎞
= 72 ∫ dϕ (− cos θ ) = 72⎜ − + 1⎟ ∫ dϕ = 72⎜1 − ⎟(ϕ ) = 72π .
0 ⎝ 2 ⎠0 ⎝ 2⎠
0 0
Відповідь: V = 72π .
Завдання 8. Знайти масу тіла, обмеженого поверхнями

x 2 + y 2 + z 2 = 16 , x 2 + y 2 = 6 z , x = 0 , y = 0 , x ≥ 0 , y ≥ 0 , z ≥ 0 , якщо гус-
тина µ ( x, y, z ) = 5 z .
Розв’язування. Зображуємо
задані поверхні на рисунку 10,
попередньо аналізуючи рівняння,
якими вони описуються. Рівнян-
ня x 2 + y 2 + z 2 = 16 описує сферу
з центром у точці O(0;0;0 ) раді-
уса R = 4, а рівняння
x 2 + y 2 = 6 z визначає параболоїд
з вершиною в точці O(0;0;0 ) .
17
Таким чином, необхідно знайти масу тіла, яке вирізане з верхньої

півкулі ( z ≥ 0 ) параболоїдом і знаходиться в першому октанті ( x ≥ 0 ,
y ≥ 0 ) (рис 11).
Спроектувавши розглядуване тіло на площину XOY , визначаємо

межі інтегрування. Для цього розв’язуємо систему рівнянь
⎧⎪ x 2 + y 2 + z 2 = 16,
⎨ 2 Звідки маємо 9 z + z 2 = 16 , z 2 + 9 z − 16 = 0 , z1 = 2 ,
⎪⎩ x + y 2 = 6 z.
z 2 = −8 . З умов задачі очевидно випливає, що поверхні перетинаються ли-
ше при z = 2 по колу x 2 + y 2 = 12 . Проекцією D тіла на площину XOY є
четверта частина круга з центром в початку координат і радіусом 12

(рис. 12.). Для знаходження маси тіла використовуємо формулу
m = ∫∫∫ µ ( x, y, z )dxdydz , де µ ( x, y, z ) –
V
змінна густина маси тіла. Згідно з

умовою задачі µ ( x, y, z ) = 5 z . Тоді
m = ∫∫∫ 5 zdxdydz . Оскільки одна з

V
поверхонь – круговий параболоїд, а

область D – частина круга, то масу
зручно знаходити в ціліндричній
системі координат за формулами
18
m = ∫∫∫ 5 zdxdydz = ∫∫∫ 5 zρdρdϕdz . Запишемо рівняння поверхонь в циліндрі-

Vxyz Vρϕz
чній системі координат, використовуючи заміну x = ρ cos ϕ , y = ρ sin ϕ ,
z = z . Тоді рівняння сфери x 2 + y 2 + z 2 = 16 набуває вигляду ρ 2 + z 2 = 16
або z = 16 − ρ 2 (рівняння верхньої півсфери), а рівняння параболоїда
ρ2
x + y = 6 z – вигляду 6 z = ρ
2 2 2
або z = . Для визначення меж інтегру-
6
вання для ρ і ϕ достатньо розглянути область Dxy (рис. 12)– проекцію ті-
π
ла на площину OXY . Очевидно, що ϕ1 = 0 , ϕ 2 = , ρ1 = 0 , ρ 2 = 2 3 .
2
ρ2
Змінна z в тілі змінюється від z1 = до z 2 = 16 − ρ 2 .
6
Переходячи до трикратного інтеграла із знайденими межами інтег-
рування, отримаємо
π 16 − ρ 2
π 16 − ρ 2
2 2 3 2 2 3
⎛ρ2 ⎞
m = 5 ∫ dϕ ∫ ρdρ ∫ zdz =5 ∫ dϕ ∫ ρdρ ⎜⎜ ⎟
⎟ =
0 0 ρ2 0 0 ⎝ 2 ⎠
6
ρ2
6
π
5 2 2 3
⎛ ρ4 ⎞
∫ dϕ ∫ ρ ⎜⎜16 − ρ − ⎟ dρ =
2
= ⎟
2 0 0 ⎝ 36 ⎠
π π 2 3
5 2 2 3
⎛ ρ5 ⎞ 5 2 ⎛ 2 ρ4 ρ6 ⎞
∫ dϕ ∫ ⎜16 ρ − ρ − ⎟dρ = ∫ dϕ ⎜⎜ 8ρ − 4 − 6 ⋅ 36 ⎟⎟ =
3
= ⎜
2 0 0 ⎝ 36 ⎟⎠ 2 0 ⎝ ⎠0
π
5
= ϕ
2⎛
( )
⎜8 2 3 2 − 2 3( ) −
(2 3 ) ⎞⎟ 5 π
= ⋅ (
4
8 ⋅ 12 − 36 − 8) =
6
5π
⋅ 52 = 65π .
2 ⎜ 4 6 ⋅ 36 ⎟ 2 2 4
0 ⎝ ⎠
Відповідь: m = 65π .
19
Завдання 9. Знайти масу кривої L : x = b cos t , y = b sin t , z = 3t ,

1
0 ≤ t ≤ π , якщо лінійна густина матеріалу µ ( x, y, z ) = .
x + y2 + z2
2
Розв’язування. Масу кривої лінії знаходимо за формулою

m = ∫ µ ( x, y, z )dl . Крива задана параметричним рівнянням, тому
L
dl = ( x ) + ( y ) + (z )
' 2
t
' 2
t
' 2
t
dt .
Знайдемо відповідні похідні xt' = −b sin t , yt' = b cos t , zt' = 3 . Маємо
dl = (− b sin t ) 2
+ (b cos t ) + (3) dt , dl = b 2 + 9 dt .
2 2
dl π
b 2 + 9dt π
dt
∫ =∫ = b + 9∫ =
2
L x2 + y2 + z 2 0 (b cos t ) 2
+ (b sin t ) + (3t )
2 2
0 b 2 + (3t )
2
π
1
= b + 9 ⋅ ln 3t + b 2 + 9t 2
2
3
=
b2 + 9
3
(
ln 3π + b 2 + 9π 2 − ln b = )
0
b 2 + 9 3π + b 2 + 9π 2
= ln .
3 b
b 2 + 9 3π + b 2 + 9π 2
Відповідь. m = ln .
3 b
Завдання 10. Знайти масу однієї арки однорідної циклоїди

x = t − sin t , y = 1 − cos t.
Розв’язування. Циклоїда – це крива, яка отримується при русі
фіксованої точки кола при його катанні без ковзання вздовж прямої.
Перша арка циклоїди отримується при зміні параметра t від 0 до 2π .
20
Оскільки циклоїда однорідна, то формула для маси кривої набуває
вигляду m = ∫ dl . Крива задана параметрично в OXY , тому
L
dl = (x ) + ( y )
' 2
t
' 2
t
dt , xt' = 1 − cos t , yt' = sin t і маємо
(1 − cot ) + (sin t ) dt = ∫0
2π 2π
L = ∫0 1 − 2 cos t + cos 2 t + sin 2 t dt =
2 2
t ∈ [0,2π ]
2π 2π ⎛t⎞ 2π t
= ∫0 2 − 2 cos t ⋅dt = ∫0 2 ⋅ 2 sin ⎜ ⎟ dt = 2 ∫0 sin dt =
2
t =
⎝2⎠ 2 sin ≥ 0
2
t t
= 2 ∫0 sin dt = − 4 cos = −4(cos π − cos 0 ) = −4(− 1 − 1) = 8 (од).
2π
2 2
Відповідь. 8 од.
1 5
Завдання 11. Знайти масу частини L кривої y = x від точки
5
O(0;0 ) до точки B(5; 625) , якщо лінійна густина матеріалу µ ( x, y ) = 4 x 3 .
Розв’язування. Масу кривої лінії обчислюємо за формулою
m = ∫ µ ( x, y )dl . Крива задана явним рівнянням,
L
1
тому dl = 1 + ( y x' ) dx , а оскільки y x' = 5 x 4 = x 4 ,
2
то dl = 1 + x 8 dx і
5
m = ∫ 4 x 1 + x dx = ∫ 1 + ( x 4 ) 2 d ( x 4 ) =
3 8
L 0
5
1
(
= x 4 1 + x 8 + 1 ln x 4 + 1 + x 8
2
) =
0
=
2
(
1 4
5 1 + 58 + ln 54 + 1 + 58 − ln 1 = )
1
(
= 54 1 + 58 + ln 54 + 1 + 58 .
2
)
Відповідь. m =
1
2
(
625 1 + 625 2 + ln 625 + 1 + 625 2 . )
21
x
Завдання 12. На площині задане силове поле F = yi + j . Знайти
y
роботу в цьому полі при переміщенні матеріальної точки вздовж кривої
y = e − x від точки A(0;1) до точки B(− 1; e ) .
Розв’язування. Для обчислення роботи силового поля
F = Pi + Q j + R k потрібно згадати фізичний зміст криволінійного

інтеграла другого роду, а саме
A = ∫ Pdx + Qdy + Rdz .
AB
x
У нашому завданні P = y , Q = , інтегрування відбувається вздовж кривої
y
y = e − x від точки A(0;1) до точки B(− 1; e ) . Отже, маємо

x x
A= ∫ ydx +
y
dy = ∫ ydx + ∫ dy .
AB AB AB y
Оскільки для y = e − x диференціал dy = −e − x dx , то маємо

−1 −1 −1 −1
∫ e − x (− e )dx = −e
−x x −x −x
A = ∫ e dx + − ∫ xdx =
0 0 0 0
−1
(
=−e −e −
x2
2
1 0
) = −(e − 1) −
1 1
= − e.
2 2
0
1
Відповідь: − e.
2
Завдання 13. Знайти градієнт скалярного поля, що задається
функцією u = x 5 y 3 + x − y 3 x , в точці A(1;2 ) .
Розв’язування. Оскільки задана функція залежить від двох змінних,
∂u ∂u
то grad u = i+ j . Знайшовши від функції u частинні похідні
∂x ∂y
( ) '
( ) '
u x' = x 5 y 3 + x − y 3 x x = 5 x 4 y 3 + 1 − y 3 , u y' = x 5 y 3 + x − y 3 x y = x 5 3 y 2 − 3 y 2 x ,
одержуємо grad u = (5 x 4
) (
y 3 + 1 − y 3 i + 3x 5 y 2 − 3 y 2 x j . )
22
Підставляємо координати точки у цей вираз:
grad u = (5 ⋅ 1 ⋅ 8 + 1 − 8)i + (3 ⋅ 1 ⋅ 4 − 3 ⋅ 4 ⋅ 1) j = 33i − 0 j = 33i .

A
Відповідь. grad u = 33i

A
Завдання 14. Знайти градієнт скалярного поля
( )
z = cos 4 x 2 − 3 x + y 2 − 2 в точці A(1;−2 ) .
Розв’язування. Задана функція залежить від двох змінних, тому
∂z ∂z
grad z = i + j . Знайдемо значення частинних похідних від функції z в
∂x ∂y
точці A :
( (
z x' = cos 4 x 2 − 3x + y 2 − 2 )) = − sin (4 x − 3x + y − 2)⋅ (4 x
'
x
2 2 2
)
− 3x + y 2 − 2 x =
'
= − sin (4 x − 3x + y − 2) ⋅ (8 x − 3) ,
2 2
z x' = − sin (4 ⋅ 1 − 3 + 4 − 2) ⋅ (8 − 3) = −5 sin 3;

A
( (
z y' = cos 4 x 2 − 3 x + y 2 − 2 ))
'
y ( )(
= − sin 4 x 2 − 3 x + y 2 − 2 ⋅ 4 x 2 − 3 x + y 2 − 2 y = ) '
(
= − sin 4 x 2 − 3x + y 2 − 2 ⋅ (2 y ) ,)
z y' = − sin (4 ⋅ 1 − 3 + 4 − 2 ) ⋅ (− 4 ) = 4 sin 3 .
A
Отже, grad z = −5 sin 3i + 4 sin 3 j .
Відповідь. grad z = −5 sin 3i + 4 sin 3 j .
Завдання 15. Знайти градієнт скалярного поля

(
u = ln x 2 + y 2 + z 2 + x − y + 2 z . )
Розв’язування. Задана функція залежить від трьох змінних, тому
∂u ∂u ∂u
grad u = i + j + k . Знайдемо частинні похідні від функції u :
∂x ∂y ∂z
u x' ( 2
= ln( x − y + z 2 2
+ x − y + 2 z)) =
(x
'
2
− y 2 + z 2 + x − y + 2z )'
x
=
x
x2 − y 2 + z 2 + x − y + 2z
23
2x + 1
= ,
x − y + z 2 + x − y + 2z
2 2
u y' ( 2 2
= ln( x − y + z 2
+ x − y + 2 z)) =
(x − y + z + x − y + 2 z )
'
2 2 2 '
y
=
y 2 2 2
x − y + z + x − y + 2z
− 2y −1
= ,
x − y + z 2 + x − y + 2z
2 2
u z' ( 2 2
= ln( x − y + z 2
+ x − y + 2 z)) =
' (x 2
)
− y 2 + z 2 + x − y + 2z z
=
'
z
x2 − y 2 + z 2 + x − y + 2z
2z + 2
= ,
x − y + z 2 + x − y + 2z
2 2
тому
(2x + 1)i (2 y + 1) j (2z + 2)k
gradu = − + =
x 2 − y 2 + z 2 + x − y + 2 z x 2 − y 2 + z 2 + x − y + 2z x 2 − y 2 + z 2 + x − y + 2 z
(2 x + 1)i − (2 y + 1) j + (2 z + 2)k
= .
x2 − y 2 + z 2 + x − y + 2z
(2 x + 1)i − (2 y + 1) j + (2 z + 2)k
Відповідь: grad u = .
x2 − y 2 + z 2 + x − y + 2z
Завдання 16. Дослідити на потенціальність векторне поле
( ) ( )
F = z + 2 x 3 i + z + y 3 j + ( x + y + 4 z )k .
З’ясувати, чи є воно соленоїдальним.
Розв’язування. Векторне поле F = P( x, y, z )i + Q( x, y, z ) j + R( x, y, z )k є
потенціальним у деякій області G ⊂ R 3 тоді і тільки тоді, коли в кожній

точці області має нульовий ротор
i j k
∂ ∂ ∂
rot F = = 0,
∂x ∂y ∂z
P Q R
і соленоїдальним тоді і тільки тоді, коли
24
∂P ∂Q ∂R
div F = + + =0
∂x ∂y ∂z
в кожній точці цієї області.
Знайдемо ротор і дивергенцію даного векторного поля:
i j k
rot F =
∂ ∂ ∂ ⎛ ∂(x + y + 4 z ) ∂ z + y 3
= ⎜⎜ −
( )⎞⎟i −
∂x ∂y ∂z ∂y ∂z ⎟
⎝ ⎠
z + 2x3 z + y3 x + y + 4z
− ⎜⎜ −
(
⎛ ∂(x + y + 4 z ) ∂ z + 2 x 3 )⎞⎟ j + ⎛⎜ ∂(z + y ) − ∂(z + 2 x )⎞⎟k =
3 3
∂x ∂z ⎟ ⎜ ∂x ∂y ⎟
⎝ ⎠ ⎝ ⎠
= (1 − 1)i − (1 − 1) j + 0 ⋅ k = 0.
Оскільки rot F = 0 , то векторне поле потенціальне, але воно не є

соленоїдальним, бо
div F =
( +
) ( +
)
∂ z + 2 x 3 ∂ z + y 3 ∂(x + y + 4 z )
= 6x2 + 3y 2 + 4 ≠ 0 .
∂x ∂y ∂z
Відповідь: Векторне поле ( ) ( )

F = z + 2 x 3 i + z + y 3 j + ( x + y + 4 z )k
потенціальне, але не соленоїдальне.
Завдання 17. Знайти потік векторного поля
F = (3 x + xy )i − 2 y j + z 2 k через замкнену поверхню S : z = 3 x 2 + y 2 ,
z = 10 − x 2 − y 2 .
Розв’язування.
1. Зображуємо задані поверхні (рис. 15),
попередньо аналізуючи рівняння, якими вони
описуються. Отже, рівняння z = 3 x2 + y2

визначає верхню частину конуса з вершиною в
точці O(0;0;0) , z ≥ 0 , а рівняння z = 10 − x 2 − y 2
задає параболоїд обертання навколо осі OZ з
вершиною в точці (0;0;10) , z ≤ 10 .
25
Перетинаючись, конус і параболоїд утворюють замкнену поверхню S .
2. У випадку замкненої поверхні потік векторного поля F зручно
знаходити, використовуючи формулу Остроградського-Ґаусса:
( )
П = ∫∫ F , n ds = ∫∫∫ div F ⋅ dv ,
S Ω
де Ω – об’ємна область, обмежена поверхнею S .
Знайдемо дивергенцію векторного поля F
div F = + +
( )
∂ (3 x + xy ) ∂ (− 2 y ) ∂ z 2
= 3 + y − 2 + 2z = 1 + y + 2z ,
∂x ∂y ∂z
тоді П = ∫∫∫ (1 + y + 2 z )dxdydz .

Ω
Отже, задача зводиться до обчислення потрійного інтеграла по об’ємній

області Ω від функції f ( x, y, z ) = 1 + y + 2 z .
Щоб визначити межі інтегрування, спроектуємо отриману область
Ω на площину OXY . Для цього розв’яжемо систему рівнянь
⎧⎪ z = 3 x 2 + y 2 , z2 2
⎨ звідки z = 10 − , z + 9 z − 90 = 0 , z1 = 6 , z 2 = −15 .
⎪⎩ z = 10 − x − y ,
2 2 9
За умов задачі, очевидно, поверхні перетинаються лише при z = 6

по колу x 2 + y 2 = 4 . Проекцією D області Ω на площину OXY є круг з
центром у початку координат і радіусом R = 2 .
Оскільки рівняння заданих поверхонь
містять вираз x 2 + y 2 і областю D є круг, то
потрійний інтеграл раціонально обчислювати
в циліндричній системі координат:
x = ρ cos ϕ , y = ρ sin ϕ , z = z,
при цьому x 2 + y 2 = ρ 2 , dxdydz = ρdρ dϕ dz .

При зображенні області D для зручності
доцільно на рисунку сумістити осі декартової і полярної систем
координат, а вісь абсцис зробити одночасно і полярною віссю.
26
У цій системі координат рівняння заданих поверхонь набувають
вигляду: z = 3ρ , z = 10 − ρ 2 , тоді П = ∫∫∫ (1 + ρ sin ϕ + 2 z )ρ dρ dϕ dz .
Ω
Враховуючи область D , розставляємо згідно з рис. 16 межі для

змінних ϕ і ρ: 0 ≤ ϕ ≤ 2π , 0 ≤ ρ ≤ 2 . Для визначення меж
інтегрування для z слід перетнути фігуру (рис. 15) прямою,
паралельною осі OZ . Ця пряма входить в область через поверхню
конуса і виходить через поверхню параболоїда, отже, z1 = 3ρ ,
z 2 = 10 − ρ 2 .
Переходячи до трикратного інтеграла і розставляючи межі
інтегрування, отримуємо
2π 10− ρ 2 2π
10 − ρ 2
2 2
⎛ 2z 2
⎞
П = ∫ dϕ ∫ ρ dρ ∫ (1 + ρ sin ϕ + 2 z )dz = ∫ dϕ ∫ ρ dρ ⎜⎜ z + ρ sin ϕ z + 2
⎟⎟ =
0 0 3ρ 0 0 ⎝ ⎠ 3ρ
2π
0 0
2
(
= ∫ dϕ ∫ ρ 10 − ρ 2 − 3ρ + ρ sin ϕ 10 − ρ 2 − 3ρ + 10 − ρ 2 ( ) ( ) 2
)
− 9 ρ 2 dρ =
2π
( ( ) )
2
= ∫ dϕ ∫ sin ϕ 10 ρ 2 − ρ 4 − 3ρ 3 + ρ 5 − 30 ρ 3 − 3ρ 2 + 110 ρ dρ =
0 0
2
2π ⎛ ⎛ 10 ρ 3 ρ 5 3ρ 4 ⎞ ρ 6 30 ρ 4 3ρ 3 110 ρ 2 ⎞
= ∫ dϕ ⎜⎜ sin ϕ ⎜⎜ − − ⎟⎟ + − − + ⎟ =
⎟
0 ⎝ ⎝ 3 5 4 ⎠ 6 4 3 2 ⎠0
2π
2π 2π
⎛ 124 308 ⎞ 124 308
= ∫ ⎜ sin ϕ + ⎟ dϕ = − cos ϕ + ϕ =
0 ⎝ 15 3 ⎠ 15 3
0 0
124
(cos 2π − cos 0) + 308 ⋅ 2π = 205 1 π .
=−
15 3 3
1
Відповідь: П = 205 π .
3
27
Завдання 18. Знайти циркуляція векторного поля a = yi + xz j + yz 2 k
{
вздовж контура Γ = ( x; y; z ) : z = 9 − 3x 2 − 3 y 2 , z = x 2 + y 2 .}
Розв’язування. Зображуємо задані поверхні на рисунку 17. Обидві
( )
поверхні 9 − z = 3 x 2 + y 2 і x 2 + y 2 = z описують кругові параболоїди. Ці
поверхні перетинаються по контуру Γ – коло радіуса R в просторі.
З’ясуємо при якому значенні координати z
параболоїди перетинаються і знайдемо радіус
R . Для цього розв’язуємо систему рівнянь
( )
⎧⎪ x 2 + y 2 = 9 − z ,
Отримаємо 3 z = 9 − z , 4 z = 9 ,
⎨ 2
⎪⎩ x + y 2 = z.
9 9 3
z = . Тоді x 2 + y 2 = і радіус кола R = .
4 4 2
Робимо висновок, що контур Γ – це коло
3 9
радіуса R = яке підняте по вісі OZ на z = .
2 4
Запишемо параметричні рівняння просторового
3 3 9
кола Γ : x = cos t , y = sin t , z = , 0 ≤ t ≤ 2π .
2 2 4
Циркуляція векторного поля a = P( x, y, z )i + Q( x, y, z ) j + R( x, y, z )k
вздовж замкненого контура Γ обчислюється за формулою
Ц = ∫ ad r = ∫ P( x; y; z )dx + Q( x; y; z )dy + R( x; y; z )dz .

Γ Γ
Для нашого випадку маємо Ц = ∫ ydx + xzdy + yz 2 dz =

Γ
3 3
x = cos t dx = − sin t ⋅ dt
2 2
3 3
= y = sin t ⇔ dy = cos t ⋅ dt =
2 2
9
z= dz = 0
4 0 ≤ t ≤ 2π
28
2π
⎛ 3 3 3 9 3 ⎞
= ∫ ⎜ − sin t sin t + cos t ⋅ ⋅ cos t ⎟dt =
⎝ 2 2 2 4 2 ⎠
0
2π
⎛ 9 2 81 2 ⎞ 9 2π 1 − cos 2t 81 2π 1 + cos 2t
= ∫ ⎜ − sin t + cos t ⎟dt = − ∫
⎝ 4 16 ⎠ 40 2
dt +
16 0
∫ 2
dt =
0
2π 2π
9 2π 81 2π
= − ∫ (1 − cos 2t )dt + ∫ (1 + cos 2t )dt = − 9 ⎛⎜ t − 1 sin 2t ⎞⎟ 81 ⎛ 1 ⎞
+ ⎜ t + sin 2t ⎟ =
8 0 32 0 8⎝ 2 ⎠ 32 ⎝ 2 ⎠
0 0
9 81 9 81 81 − 36 45
= − ⋅ 2π + ⋅ 2π = − π + π = π = π.
8 32 4 16 16 16
45π
Відповідь: Ц = .
16
Завдання 19. За теоремою Стокса знайти циркуляцію векторного
поля (
a = ( xz + y )i + ( yz − x ) j + x 2 − y 2 k ) вздовж замкненого контура
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, x − 3 y + 2 z − 6 = 0⎬ . Знайти модуль циркуляції.
⎩ 36 49 ⎭
Розв’язування. Аналізуємо рівняння, якими описуються поверхні,
при перетині яких утворюється просторовий контур Γ . Рівняння
x2 y2
+ = 1 описує еліптичний циліндр з параметрами a = 6 , b = 7 , а
36 49
рівняння x − 3 y + 2 z − 6 = 0 визначає площину. Рівняння цієї площини у
відрізках перепишеться у вигляді
x y z
+ + = 1, тобто по вісі OX
6 −2 3
відтинається відрізок 6, по вісі OY –
відповідно − 2 , а від OZ – відрізок 3 .
Зображуємо поверхні на рисунку 18. При
перетині цих поверхонь утворюється
просторовий еліпс, який обмежує частину
похилої площини x − 3y + 2z − 6 = 0
(накриємо контур інтегрування площиною).
29
Потрібно обчислити циркуляцію вектора a вздовж цього контура за
формулою Стокса Ц = ∫∫ rot a ⋅ ndσ , де rot a ⋅ n позначає операцію

σ
скалярного добутку. Знайдемо вектор нормалі n до поверхні

σ = {( x; y; z ) : F ( x; y; z ) = 0} за формулою
∂F ∂F ∂F
i+ j+ k
grad F ( x, y, z ) ∂x ∂y ∂Z
n= = .
grad F ( x, y, z ) 2 2 2
⎛ ∂F ⎞ ⎛ ∂F ⎞ ⎛ ∂F ⎞
⎜ ⎟ + ⎜⎜ ⎟⎟ + ⎜ ⎟
⎝ ∂x ⎠ ⎝ ∂y ⎠ ⎝ ∂z ⎠
∂F ∂F ∂F
Враховуючи те, що F ( x; y; z ) = x − 3 y + 2 z − 6 і = 1, = −3 , = 2,
∂x ∂y ∂z
1i − 3 j + 2k i − 3 j + 2k ⎧ 1 −3 2 ⎫
отримуємо n = = або n = ⎨ ; ; ⎬.
(1)2 + (− 3)2 + (2)2 14 ⎩ 14 14 14 ⎭
Знайдемо ротор вектора a
i j k i j k
∂ ∂ ∂ ∂ ∂ ∂
rot a = = =
∂x ∂y ∂z ∂x ∂y ∂z
P Q R xz + y yz − x x2 − y2
= i(− 2 y − y ) − j (2 x − x ) + k (− 1 − 1) = −3 yi − x j − 2k
тобто rot a = {− 3 y;− x;−2}.

1 3 2 3x − 3 y − 4
Тоді rot a ⋅ n = −3 y ⋅ + x⋅ − 2⋅ = і циркуляція
14 14 14 14
3x − 3 y − 4
обчислюється за формулою Ц = ∫∫ ⋅ dσ , де поверхня
σ 14
2 2
⎧ − x + 3y + 6⎫ 3x − 3 y − 4 ⎛ ∂z ⎞ ⎛ ∂z ⎞
σ = ⎨( x; y; z ) : z = ⎬ і Ц = ∫∫ 1 + ⎜ ⎟ + ⎜⎜ ⎟⎟ dxdy .
⎩ 2 ⎭ Dxy 14 ⎝ ∂x ⎠ ⎝ ∂y ⎠
Область D xy , в яку проектується частина площини σ , обмежена еліпсом
⎧ x2 y2 ⎫
( )
Γ – еліпс Γ = ⎨ x; y : + = 1⎬ (рис 19), а
⎩ 36 49 ⎭
30
2 2
⎛ 1⎞ ⎛3⎞ 1 9 14
dσ = 1 + ⎜ − ⎟ + ⎜ ⎟ dxdy = 1 + + dxdy = dxdy , оскільки
⎝ 2⎠ ⎝2⎠ 4 4 2
∂z 1 ∂z 3 3 x − 3 y − 4 14 1
=− , = . Тоді Ц = ∫∫ ⋅ dxdy = ∫∫ (3 x − 3 y − 4 ) ⋅ dxdy .
∂x 2 ∂y 2 Dxy 14 2 2 Dxy
Переходимо до узагальненої полярної

x2 y2
системи координат для еліпса + =1
36 49
x = 6 ρ cos ϕ , y = 7 ρ sin ϕ ,
dxdy = abρdρdϕ = 6 ⋅ 7 ρdρdϕ = 42 ρdρdϕρ .
Рівняння еліпса в цій системі координат
ρ = 1 . Враховуючи область D xy ( Dρϕ ),
розставляємо згідно з рис. 19 межі

інтегрування для змінних ϕ і ρ :
0 ≤ ϕ ≤ 2π , 0 ≤ ρ ≤ 1.
Тоді
1
Ц= ∫∫ (3 ⋅ 6 ρ cosϕ − 3 ⋅ 7 ρ sin ϕ − 4)42 ρdρdϕ =
2 Dρϕ
=
42
∫∫
2 Dρϕ
(
18 ρ 2 cos ϕ − 21ρ 2 sin ϕ − 4 ρ dρdϕ =)
2π
1
⎛ ρ3 ρ3 ρ2 ⎞
= 21 ∫ dϕ ⎜⎜18 cosϕ − 21 sin ϕ − 4 ⎟⎟ =
0 ⎝ 3 3 2 ⎠
0
2π 2π
= 21 ∫ (6 cosϕ − 7 sin ϕ − 2)dϕ =21(− 6 sin ϕ − 7 cosϕ − 2ϕ ) =
0 0
= 21(− 2 ⋅ 2π ) = −84π . Тоді Ц = − 84π = 84π .
Відповідь: Ц = −84π , Ц = 84π .
31
Варіанти завдань розрахункової роботи
5. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ
Варіант 1
1. Побудувати на площині OXY область інтегрування та змінити

порядок інтегрування в інтегралах:
−1 0 0 0
a) ∫ dy ∫ f (x, y )dx + ∫ dy ∫ f (x, y )dx ;
−2 − 2+ y −1 − −y
1 2− x 2
b) ∫ dx ∫ f ( x, y )dy .
−1 x
∫∫ (12 x )
2
2. Обчислити подвійний інтеграл y 2 + 16 x 3 y 3 dxdy, де D –
D
область, обмежена лініями x = 1, y = x 2 , y = − x .

3. Обчислити площу області, обмеженої лініями:
3
a) y= , y = 4e x , y = 3, y = 4;
x
x
b) y 2 − 2 y + x 2 = 0, y 2 − 4 y + x 2 = 0, y = , y = 3x .
3
4. Знайти масу пластинки D , обмеженої кривими x = 1, y = 0, y 2 = 4 x ,
( y ≥ 0 ) , із заданою поверхневою густиною µ (x, y ) = 7 x 2 + y .

2 xy
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ 2 y e dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 0, y = 1, y = x , z = 0, z = 1.
6. Обчислити об’єм тіла, обмеженого поверхнями:
a) x 2 + y 2 = y, x 2 + y 2 = 4 y, z = x 2 + y 2 , z = 0 ;
9z
b) z = 9 − x 2 − y 2 , = x2 + y2 .
2
7. Обчислити масу тіла V , обмеженого поверхнями
( )
64 x 2 + y 2 = z 2 , ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , x 2 + y 2 = 4 , ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , y = 0 , z = 0 ,
32
якщо об’ємна густина µ ( x, y ) =

4
(
5 2
x + y2 . )
8. Знайти масу частини кривої L = {( x; y ) : x = 2 cos t , y = 3 sin t , 0 ≤ t ≤ π },
якщо лінійна густина матеріалу µ ( x, y ) = x .
9. Знайти роботу сили ( ) (

F = x 2 − 2 y i + y 2 − 2x j ) при переміщенні
матеріальної точки вздовж лінії L від точки M до точки N , якщо L –
відрізок MN , де M (− 4; 0), N (0; 2) .
10. Знайти градієнт grad u скалярного поля
a) u = (x 2
+ y2 + z2 ) у точці M (1;2;−2) ;
3
0
b) u = 3 x 2 + 4 y 5 − 2 xy + 5 x − 3 y .
11. З’ясувати, чи є векторне поле a соленоїдальним і потенціальним,
якщо a = (3 y − 5 x ) i + (6 x + 5 y ) j + (4 z − xy + 4 )k .
(
12. Знайти потік векторного поля F = e z + 2 x + y i + e x j + e y k через )
кусково-гладку замкнену поверхню S , що утворена перетином
поверхонь x + y + z = 1, x = 0, y = 0, z = 0 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = ( x + z )i + ( z + y )k через кусково-

гладку замкнену поверхню S , що утворена перетином поверхонь
x 2 + y 2 = 9, z = x, z = 0 ( z ≥ 0) .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = x 2 − y i + x j + k вздовж ( )

{
контуру Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 = 1, z = 1 . }
15. Використовуючи формулу Стокса, знайти циркуляцію векторного
поля a = xy i + yz j + zx k вздовж контуру
{
Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 = 9, x + y + z = 1 . }
33
Варіант 2

1 0 2 0
a) ∫ dy ∫ f ( x, y )dx + ∫ dy ∫ f (x, y )dx ;
0 − y 1 − 2− y 2
1 y
b) ∫ dy ∫ f (x, y )dx .
0 y
∫∫ (9 x )
2
2. Обчислити подвійний інтеграл y 2 + 48 x 3 y 3 dxdy , де D –
D
область, обмежена лініями x = 1, y = − x 2 , y = x .

a) 6 y = − x 2 , x 2 + y 2 = 72 ( y ≤ 0) ;
x
b) x 2 − 4 x + y 2 = 0, x 2 − 8 x + y 2 = 0, y = 0, y = .
3
4. Знайти масу пластинки D , обмеженої кривими
x 2 + y 2 = 1, x 2 + y 2 = 4, y = 0, x = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) ,
x+ y
із заданою поверхневою густиною µ ( x, y ) = .
x2 + y2
2
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ x z sin( xyz)dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 2, y = π , z = 1, x = 0, y = 0, z = 0 .
a) x 2 + y 2 = 4 2 y, z = x 2 + y 2 − 16, z = 0, (z ≥ 0) ;
15 x 2 + y 2 17
b) z = , z= − x2 − y2.
2 2
x 2 + y 2 + z 2 = 4, x 2 + y 2 = 1, (x 2
+ y2 ≤1, ) x = 0 ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , якщо
об’ємна густина µ ( x, y, z ) = 4 z .
34
8. Знайти масу частини кривої L = {( x; y ) : y = 2 x − 8}, від точки A(0;−8)
до точки B(4;0 ) якщо лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x 2 y 2 .

F = x2 + 2 y i + y2 + 2x j ) при переміщенні
матеріальної точки вздовж лінії L від точки M до точки N , якщо L
x2
визначається рівнянням y = 2 − , а M (− 4; 0), N (0; 2) .
8
a) u = x 2 + y 2 + z 2 у точці M 0 (− 1;2;2 ) ;
b) u = 2 x 2 y − 4 yx 3 + 5 y − 2 x − 1 .
( ) (
якщо a = cos y + z 2 i + (sin x − 4 z ) j + x 2 − y k . )
12. Знайти потік векторного поля F = (3z 2
) ( )
+ x i + e x − 2 y j + (2 z − xy )k
через кусково-гладку замкнену поверхню S , що утворена перетином
поверхонь x 2 + y 2 = z 2 , z = 1, z = 4 .
13. Знайти потік векторного поля F = x 2 i + x j + xz k через кусково-гладку

замкнену поверхню S, що утворена перетином поверхонь
z = x 2 + y 2 , z = 1, x = 0, y = 0 ( I октант) .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = xz i − j + y k вздовж контуру
{ ( )
Γ = ( x; y; z ) : z = 5 x 2 + y 2 − 1, z = 4 . }
поля a = x i + yz j + x k вздовж контуру
{
Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 = 1, x + y + z = 1 . }
35
Варіант 3

1 y 2 2− y 2
0 0 1 0
1 2− x
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
−2 x2
∫∫ (36 x )
2
2. Обчислити подвійний інтеграл y 2 − 96 x 3 y 3 dxdy , де D –
D
область, обмежена лініями x = 1, y = − x 3 , y = 3 x .

a) x = 36 − y 2 , x = 6 − 36 − y 2 ;
x
b) y 2 − 6 y + x 2 = 0, y 2 − 8 y + x 2 = 0, y = , y = 3 x.
3
4. Знайти масу пластинки D, обмеженої кривими
x = 1, y = 0, y 2 = 4 x, ( y ≥ 0) із заданою поверхневою густиною
7x 2
µ ( x, y ) = + 5y .
2
2
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ y ch(2 xy )dxdydz , де V – область,
V
обмежена поверхнями x = 0, y = −2, y = 4 x, z = 0, z = 2.

a) x 2 + y 2 + 4 x = 0, z = 8 − y2, z = 0;
2 2 x2 + y2
b) z = 4 − x − y , z = .
255

x 2 + y 2 = 1, x 2 + y 2 = 2 z, x = 0, y = 0, z = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , якщо
об’ємна густина µ ( x, y, z ) = 10 x .
36
8. Знайти масу частини кривої
L = {( x; y; z ) : x = 4 cos t , y = 3 sin t , z = 3 cos t} , якщо 0 ≤ t ≤ π та лінійна
(
густина розподілу маси µ ( x, y ) = x 2 + y 2 + z 2 . )
9. Знайти роботу сили F = x3 i − y 3 j при переміщенні матеріальної
точки вздовж лінії L від точки M до точки N , якщо L визначається
⎧ x = 2 cos t
рівнянням ⎨ , а M (2; 0), N (0; 2) .
⎩ y = 2 sin t
( )
a) u = x + y − z + ln z 2 + y 2 у точці M 0 (− 1;−2;1) ;
b) u = 2 x 5 y 2 + 3 xy + x − y 2 x + 1 .
(
якщо a = ( x − y ) i + (2 x + y ) j + x 2 + 2 z + 4 k . )
12. Знайти потік векторного поля
F = (ln y + 7 x )i + (sin z − 2 y ) j + (e y − 2 z )k через кусково-гладку

x 2 + y 2 + z 2 = 2 x + 2 y + 2 z − 2 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = 2 xi + 2 y j + z k через кусково-

y = x 2 , y = 4x 2 , y = 1, z = y, z = 0, ( x ≥ 0) .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = yz i + 2 xz j + xy k вздовж
{
контуру Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 + z 2 = 25, x 2 + y 2 = 9 (z > 0)}.
поля a = −3z i + y 2 j + 2 y k вздовж контуру
{
Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 = 4, x − 3 y − 2 z = 1 . }
37
Варіант 4

1 y 2 2− y
0 0 1 0
2
3 9− x
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
0 3− x
∫∫ (18 x )
2
D
область, обмежена лініями x = 1, y = x 3 , y = −3 x .

a) x = 8 − y 2 , x = −2 y ;
b) x 2 − 2 x + y 2 = 0, x 2 − 4 x + y 2 = 0, y = 0, y = x .
x 2 + y 2 = 9, x 2 + y 2 = 16, y = 0, x = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 )
2x + 5 y
x2 + y2
2
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ 8 y ze 2 xyz dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = −1, y = 2, z = 1, x = 0, y = 0, z = 0.

a) x 2 + y 2 = 7 x, x 2 + y 2 = 10 x, z = x 2 + y 2 , z = 0, y = 0, ( y ≤ 0 ) ;
b) z = 64 − x 2 − y 2 , z = 1, x 2 + y 2 = 60 (внутрішня частина
циліндра);
16 2 2 4
x2 + y2 = z , x + y 2 = z , x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , якщо
49 7
об’ємна густина µ ( x, y, z ) = 80 yz .
38
{
8. Знайти масу частини кривої L = ( x; y ) : y = x − x 2 − arccos x при }
1
0 ≤ x ≤ , якщо лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x + 3 x + 1 .
4
9. Знайти роботу сили (
F = xy − y 2 i + x j ) при переміщенні
матеріальної точки вздовж лінії L від точки M до точки N , якщо L
визначається рівнянням y = 2x 2 , а M (0; 0), N (1; 2) .
a) u = 2 x + y 2 z − xy + z 2 у точці M 0 (0;−3;2 ) ;
b) u = 3 x 2 y 3 + 2 xy − y 4 x + 2 y − 3 .
якщо a = ( x + 2) i + ( y − 8) j + ( z + 6)k .
(
F = (cos z + 3x )i + ( x − 2 y ) j + 3z + y 2 k ) через кусково-гладку
замкнену поверхню S, що утворена перетином
поверхонь 36( x 2 + y 2 ) = z 2 , z = 6 .
13. Знайти потік векторного поля F = 3xi − z j через кусково-гладку

z = 6 − x 2 − y 2 , z 2 = x 2 + y 2 , ( z ≥ 0) .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = ( x − y ) i + x j − z k вздовж
{
контуру Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 = 1, z = 5 . }
15. Використовуючи формулу Стокса, знайти циркуляцію векторного поля
a = 2 y i + 5 z j + 3x k вздовж контуру
{ ( )
Γ ( x; y; z ) : 2 x 2 + y 2 = 1, x + y + z = 3 . }
39
Варіант 5
−1 0 0 0
a) ∫ dx ∫ f (x, y )dy + ∫ dx ∫ f (x, y )dy ;
− 2 − 2− x 2 −1 x
1 0
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
−1 − 1− x 2
∫∫ (27 x )
2
D
область, обмежена лініями x = 1, y = x 2 , y = − 3 x .

3
a) y= , y = 8e x , y = 3, y = 8;
x
x
b) y 2 − 8 y + x 2 = 0, y 2 − 10 y + x 2 = 0, y = , y = 3x .
3
x = 2, y = 0, y 2 = 2 x ( y ≥ 0) ,
7 2
із заданою поверхневою густиною µ ( x, y ) = x + 2y .
8
2
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ x sh(3xy)dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 1, y = 2 x, y = 0, z = 0, z = 36.

a) x 2 + y 2 = 8 2 x, z = x 2 + y 2 − 64, z = 0, (z ≥ 0);
16
b) z = − x 2 − y 2 , 2z = x 2 + y 2 .
9
7. Обчислити масу тіла V, обмеженого поверхнями
x 2 + y 2 + z 2 = 1, x 2 + y 2 = 4 z 2 , x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0, z ≥ 0 ) ,
якщо об’ємна густина µ ( x, y, z ) = 20 z .
40
{ }
8. Знайти масу фрагмента кривої L = ( x; y ) : y = x 2 , від точки A(0;0 ) до
точки B(1;1) якщо лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x .

F = x2 + 2 y i + y2 + 2x j ) при переміщенні
матеріальної точки вздовж лінії L від точки M до точки N , якщо L –
відрізок MN , де M (− 4; 0), N (0; 2) .
a) u = x 2 + y 2 − 3 zx 2 cos y в точці M 0 (3;0;−4 ) ;
b) u = x 3 y 5 + 2 xy 3 − 3 x + 5 y − 2 .
(
якщо a = (3x + 2 y ) i + (5 x − 2 y ) j + 3z − y 2 − 3 k . )
( )
12. Знайти потік векторного поля F = e − z − x i + ( xz + 3 y ) j + ( z + x 2 )k
поверхонь 2 x + y + z = 2, x = 0, y = 0, z = 0 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = x 2 i + y j + z k через кусково-гладку

x 2 + y 2 + z 2 = 4, z = 0, ( z ≥ 0) .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = yi − x j + z2 k вздовж
{ ( )
контуру Γ = ( x; y; z ) : z = 3 x 2 + y 2 + 1, z = 4 . }
поля a = 4 x i − yz j + x k вздовж контуру
{
Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 = 1, x + y + z = 1 . }
41
Варіант 6

1
2 arcsin y 1 arccos y
0 0 1 0
2
2 4
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
−2 x2
∫∫ (18 x )
2
2. Обчислити подвійний інтеграл y 2 + 32 x 3 y 3 dxdy ,
D
де D – область, обмежена лініями x = 1, y = − x 2 , y = 3 x .

1 x
a) y= , y= , x = 16 ;
2x 2
b) x 2 − 4 x + y 2 = 0, x 2 − 8 x + y 2 = 0, y = 0, y = x .
x 2 + y 2 = 1, x 2 + y 2 = 16, x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0),
x+ y
x + y2
2
2
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ y z cos( xyz)dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 1, y = π , z = 2, x = 0, y = 0, z = 0 .
5
a) x 2 + y 2 = 2 y, z = − x2, z = 0;
4
b) z = 3 x 2 + y 2 , z = 10 − x 2 − y 2 .
42
( )
36 x 2 + y 2 = z 2 , x 2 + y 2 = 1, x = 0, z = 0, ( x ≥ 0, z ≥ 0 ) , якщо
об’ємна густина µ ( x, y, z ) =
5 2
6
(
x + y2 . )
8. Знайти масу кривої L : y = 3 x + 6 , від точки A(− 2;0 ) до точки B(0;6 )
якщо лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x 2 y .
9. Знайти роботу сили F = ( x + y )i + ( x − y ) j при переміщенні вздовж

лінії L від точки M до точки N , якщо L визначається рівнянням
x = cos t , y = 3 sin t , а M (1; 0), N (0; 3) .
a) u = sin xy + e zx + x 2 z у точці M 0 (1;−1;2 ) ;
b) u = x 4 + y 3 + 3 xy − 5 y 2 x + 2 .
( )
якщо a = y 2 − z 2 i + ( z + cos x ) j + ( x − 4 y )k .
(
12. Знайти потік векторного поля F = (6 x − cos y )i − e x + z j − (2 y + 3z )k )
поверхонь x 2 + y 2 = z 2 , z = 1, z = 2 .
13. Знайти потік векторного поля F = xi − ( x + 2 y ) j + y k через кусково-

x 2 + y 2 = 1, x + 2 y + 3z = 6, z = 0 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = yz i + 2 xz j + y 2 k вздовж
{
поля a = (2 − xy) i − yz j − xz k вздовж контуру
{
Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 = 4, x + y + z = 1 . }
43
Варіант 7

−1 2+ y 0 −y
−2 0 −1 0
0 0
b) ∫ dy ∫ f (x, y )dx .
−2 y 2 −4
∫∫ (18 x )
2
D
де D – область, обмежена лініями x = 1, y = x 3 , y = − x .

a) x = 5 − y 2 , x = −4 y ;
b) y 2 − 4 y + x 2 = 0, y 2 − 6 y + x 2 = 0, y = x, x = 0 .
x
x = 2, y = 0, y 2 = , ( y ≥ 0) ,
2
7x 2
із заданою поверхневою густиною µ ( x, y ) = + 6y .
2
2 ⎛π ⎞
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ y cos⎜ xy ⎟dxdydz , де V
⎝4 ⎠
–
V
область, обмежена площинами

x
x = 0, y = −1, y= , z = 0, z = −π 2 .
2
a) x 2 + y 2 = 5 y, x 2 + y 2 = 8 y, z= x2 + y2 , z = 0;
x2 + y2
b) z = 25 − x 2 − y 2 , z= .
99
44
x 2 + y 2 + z 2 = 16, x 2 + y 2 = 4, (x 2
+ y2 ≤ 4 ) , якщо об’ємна
густина µ ( x, y, z ) = 2 z .
8. Знайти масу кривої L : y = x 3 , від точки A(− 1;−1) до точки B(1;1) якщо
лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = y .
x2
9. Знайти роботу сили F = ( xy − x )i + j при переміщенні вздовж лінії
2
L від точки M до точки N , якщо L визначається рівнянням
y = 2 x , а M (0; 0), N (1; 2) .
a) u = xyz + cos( x − y ) + z 2 у точці M 0 (2;−2;−1) ;
b) u = −3 x 2 y 4 + xy + 2 y 3 x − 1.
якщо a = (3x − 4 y ) i + (3 y − x ) j + ( xy − 2 z + 4)k .
( )
12. Знайти потік векторного поля F = 4 x − 2 y 2 i + (ln z − 4 y ) j + ( x +
3z
4
)k

поверхонь x 2 + y 2 + z 2 = 2 x + 3 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = 3xi + z j − y k через кусково-гладку

z = 4 − 2( x 2 + y 2 ), z = 2( x 2 + y 2 ) .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = y i + (1 − x) j − z k вздовж
{
поля a = 3z i − 2 y j + 2 y k вздовж контуру
{
Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 = 4, 2 x − 3 y − 2 z = 1 . }
45
Варіант 8

1 0 e − ln y
0 − y 1 −1
1 1− x 2
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
0 0
∫∫ (27 x )
2
D
де D – область, обмежена лініями x = 1, y = − x 3 , y = x .

a) x 2 + y 2 = 12, x 2 = − 6 y ( y ≤ 0) ;
b) x 2 − 2 x + y 2 = 0, x 2 − 10 x + y 2 = 0, y = 0, y = 3x .
x 2 + y 2 = 4, x 2 + y 2 = 25, y = 0, x = 0, ( x ≥ 0, y ≤ 0 ) ,
2x − 3y
x2 + y2
2 xyz
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ x z sin
4
dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 1, y = 2π , z = 4, x = 0, y = 0, z = 0 .
a) x 2 + y 2 + 2 2 x = 0, z = x 2 + y 2 − 4, z = 0, (z ≥ 0);
циліндра).

x 2 + y 2 = 4, x 2 + y 2 = 8 z , x = 0, y = 0, z = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , якщо
об’ємна густина µ ( x, y, z ) = 5 x .
46
8. Знайти масу кривої L : x = cos t + t sin t , y = sin t − t cos t , z = 2 , якщо
(
0 ≤ t ≤ 2π та лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x 2 + y 2 . )
9. Знайти роботу сили F = x 2 yi − y j при переміщенні вздовж лінії L від
точки M до точки N , якщо L – відрізок MN , де M (− 1; 0), N (0; 1) .
a) u = x 2 + y 2 + z + xyz 2 у точці M 0 (1;−2;4 ) ;
b) u = −2 xy 5 + 7 y 2 y + x − y 3 − xy .
якщо a = ( x − 4) i + ( y + 7 ) j + cos z k .
12. Знайти потік векторного поля ( ) ( )

F = 1 + z i + 4 y − x j + xy k через
поверхонь 4( x 2 + y 2 ) = z 2 , z = 3 .
13. Знайти потік векторного поля F = zxi + z j + y k через кусково-гладку

x 2 + y 2 = 1 − z, z = 0 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = yi − x j + z2k вздовж
{
контуру Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 = 1, z = 4 . }
поля a = xy i + yz j + zx k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, 2 x − 3 y + z = 6⎬ .
⎩ 4 9 ⎭
47
Варіант 9

−1 2− x 2 0 x2
− 2 0 −1 0
2 4− y 2
b) ∫ dy ∫ f (x, y )dx .
0 2− y
∫∫ (4 xy + 3x )
2
2. Обчислити подвійний інтеграл y 2 dxdy , де D – область,
D
обмежена лініями x = 1, y = x 2 , y = − x .
a) y = 12 − x 2 , y = 2 3 − 12 − x 2 , x = 0 (x ≥ 0) ;
b) y 2 − 6 y + x 2 = 0, y 2 − 10 y + x 2 = 0, y = x, x = 0 .
x = 1, y = 0, y 2 = 4 x, ( y ≥ 0) ,
із заданою поверхневою густиною µ ( x, y ) = x + 3 y 2 .

2 − xy
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ y e dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 0, y = −2, y = 4 x, z = 0, z = 1.

9
a) x 2 + y 2 = 2 y, − x2 , z = 0 ;
z=
4
2 2
x −y 23
b) z = 21 , z= − x2 − y2 .
4 2
4 2 2
x2 + y2 = z , x 2 + y 2 = z , x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , якщо
25 5
об’ємна густина µ ( x, y, z ) = 28 xz .
48
8. Знайти масу кривої L : x = 2(cos t + t sin t ), y = 2(sin t − t cos t ) , якщо
π
0≤t ≤ та лінійна густина розподілу маси µ (t ) = 3 + t .
4
( )
9. Знайти роботу сили F = (2 xy − y )i + x 2 + x j при переміщенні вздовж
x = 3 cos t , y = 3 sin t , а M (3; 0), N (0; 3) .
a) u = cos y + x 2 + y 2 + z 2 − x 3 у точці M 0 (3;0;−4 ) ;
b) u = x 3 y 3 + xy 4 − x + 2 xy − 3 .
якщо a = (− x − 2 y ) i + ( x + 2 y ) j + (3z − 2 xy + 9)k .
12. Знайти потік векторного поля F= ( )

z − x i + ( x − y ) j + ( y 2 − z )k
поверхонь 3 x − 2 y + z = 6, x = 0, y = 0, z = 0 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = 6 xi − 2 y j − z k через кусково-

z = 3 − 2( x 2 + y 2 ) , z 2 = x 2 + y 2 , ( z ≥ 0) .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = 4 x i + 2 j − xy k вздовж
{ ( )
поля a = −3z i + y 2 j + 2 y k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, − 2 x + 4 y − z − 8 = 0⎬ .
⎩ 49 9 ⎭
49
Варіант 10

1 1 e 1
a) ∫ dx ∫ f ( x, y )dy + ∫ dx ∫ f (x, y )dy ;
0 2 1 ln x
1− x
2 4− x 2
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
−2 0
∫∫ (12 xy + 9 x )
2
D
обмежена лініями x = 1, y = − x 2 , y = x .
3 3
a) y= , y= x, x = 9 ;
2x 2
x
b) x 2 − 2 x + y 2 = 0, x 2 − 4 x + y 2 = 0, y = 3 x, y = .
3
4. Знайти масу пластинки D , обмеженої кривими:
x 2 + y 2 = 1, x 2 + y 2 = 9, y = 0, x = 0, ( x ≥ 0, y ≤ 0 ) ,
x− y
x2 + y2
∫∫∫ 2 y ze xyz dxdydz , де V – область,

2
5. Обчислити потрійний інтеграл
V
обмежена площинами x = 1, y = 1, z = 1, x = 0, y = 0, z = 0 .
a) x 2 + y 2 = 10 x, x 2 + y 2 = 13 x, z = x 2 + y 2 , z = 0, y = 0, ( y ≥ 0 ) ;
b) z = 16 − x 2 − y 2 , 6 z = x 2 + y 2 .

x 2 + y 2 + z 2 = 4, x 2 + y 2 = z 2 , x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0, z ≥ 0 ) ,
50
8. Знайти масу кривої L : y = ln( x 2 − 1) + 1 , від точки A(2;1 + ln 3) до

точки B(5;1 + ln 24 ) якщо лінійна густина розподілу маси
µ ( x, y ) = x + 1 .
9. Знайти роботу сили F = ( x + y )i + ( x − y ) j при переміщенні вздовж

y = x 2 , а M (− 1; 1), N (2; 4) .
a) u = ln ( x + y + 3 z ) − x 3 + yz у точці M 0 (1;−2;3) ;
b) u = x 5 y 4 + xy 3 − xy + 2 y − 6 .
( )
якщо a = ( z + sin y ) i + x 2 − z 2 j + sin x k .
12. Знайти потік векторного поля ( ) ( )

F = ( yz + x )i + x 2 + y j + xy 2 + z k
через кусково-гладку замкнену поверхню S , що утворена поверхнею
x 2 + y 2 + z 2 = 2z .
13. Знайти потік векторного поля F = z i + x j − z k через кусково-гладку

4z = x 2 + y 2 , z = 4 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = 2 y i − 3x j + z 2 k вздовж
{
контуру Γ = ( x; y; z ) : z = x 2 + y 2 , z = 1 . }
поля a = 2 y i + 5 z j + 3x k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, 2 x − y + z = 4⎬ .
⎩ 81 9 ⎭
51
Варіант 11

3 y 2− y
1 2
0 0 1 0
4 12 x
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
0 3 x2
∫∫ (8 xy + 9 x )
2
D
обмежена лініями x = 1, y = − x 3 , y = 3 x .
a) y = 24 − x 2 , x 2 = 2 3 y, x = 0 (x ≥ 0);
b) y 2 − 2 y + x 2 = 0, y 2 − 4 y + x 2 = 0, y = 3 x, x = 0 .
x = 1, y = 0, y 2 = x, ( y ≥ 0) із заданою поверхневою густиною
µ ( x, y ) = 3 x + 6 y 2 .
∫∫∫ y
2
5. Обчислити потрійний інтеграл ch(2 xy )dxdydz , де V – область,
V
⎧ x = 0, y = 1, y = x,
обмежена площинами ⎨ .
⎩ z = 0, z = 8.
6. Обчислити об’єм тіла, обмеженого поверхнями
a) x 2 + y 2 = 2 2 x, z = x 2 + y 2 − 4, z = 0, (z ≥ 0) ;
2 2 x2 + y2
b) z = 9 − x − y , z = ;
80

( )
25 x 2 + y 2 = z 2 , x 2 + y 2 = 4, x = 0, y = 0, z = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0, z ≥ 0 ) ,
якщо об’ємна густина µ ( x, y , z ) = 2 x 2 + y 2 . ( )

52
8. Знайти масу кривої L : x = cos t + t sin t , y = sin t − t cos t , z = 2 , якщо
(
0 ≤ t ≤ 2π та лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x 2 + y 2 . )
( )
9. Знайти роботу сили F = ( x + y ) i − x 2 + y 2 j при переміщенні вздовж
2
лінії L від точки M до точки N , якщо L – відрізок MN , де

M (1; 0), N (0; 1) .
a) u = cos x 2 + y 2 + z 2 − y 3 + 2 xz у точці M 0 (1;0;−1) ;
b) u = x 2 y 5 + 2 xy 4 − 3 xy + 2 y − 5 .
якщо a = (7 x + 5 y )i + (8 x − y ) j + (3xy − 2 z − 2)k .
( )
12. Знайти потік векторного поля F = e 2 y + x i + ( x − 2 y ) j + ( y 2 + 3z )k
поверхонь x − y + z = 1, x = 0, y = 0, z = 0 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = 3xzi − 2 x j + y k через кусково-

x + y + z = 2, x = 1, x = 0, y = 0, z = 0 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = 2 y i + j − 2 yz k вздовж
{
контуру Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 − z 2 = 0, z = 2 . }
поля a = 4 x i − yz j + x k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, 6 x − y + 3 z = 6⎬ .
⎩ 25 16 ⎭
53
Варіант 12

π π
4 sin y 2 cos y
0 0 π 0
4
1 3− x
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
0 2 x2
∫∫ (24 xy + 18 x )
2
D
обмежена лініями x = 1, y = x 3 , y = − 3 x .
a) y = sin x, y = cos x, x=0 (x ≥ 0 );
x
b) x 2 − 2 x + y 2 = 0, x 2 − 6 x + y 2 = 0, y = , y = 3x .
3
x 2 + y 2 = 9, x 2 + y 2 = 25, y = 0, x = 0, ( x ≤ 0, y ≥ 0 ) ,
2y − x
x2 + y2
2
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ x zsh( xyz)dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 2, y = 1, z = 1, x = 0, y = 0, z = 0
a) x 2 + y 2 = 4 x, z = 10 − y 2 , z = 0 ;
циліндра).

x 2 + y 2 + z 2 = 9, x 2 + y 2 = 4, (x 2
+ y2 ≤ 4 ,) y = 0 ( y ≥ 0), якщо
об’ємна густина µ ( x, y, z ) = z .
54
8. Знайти масу кривої L : x = 2t + 2, y = t 2 − 1, z = 4t − 2 , якщо 0 ≤ t ≤ 1 та
лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x + z .
9. Знайти роботу сили F = − yi + x j при переміщенні вздовж лінії L від
точки M до точки N , якщо L визначається рівнянням y = x 3 , а

M (0; 0), N (2; 8) .
a) u = xy 3 z + 2 cos xy − z у точці M 0 (0;1;−2 ) ;
b) u = x 2 y 6 + 5 x − 2 y 3 + yx .
якщо a = xi + y j + (sin z )k .
12. Знайти потік векторного поля F= ( ) ( )

z − 2x i + e x + 3y j + y + xk
поверхонь x 2 + y 2 = z 2 , z = 2, z = 5 .
13. Знайти потік векторного поля F = ( y + 2 z )i − y j + 3z k через кусково-

3 z = 27 − 2( x 2 + y 2 ), z 2 = x 2 + y 2 ( z ≥ 0) .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = ( x − y ) i + x j + z 2 k вздовж
⎧ 1⎫
контуру Γ = ⎨( x; y; z ) : x 2 + y 2 − 4 z 2 = 0, z = ⎬ .
⎩ 2⎭
поля a = (2 − xy) i − yz j − xz k контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, x + 3 y − z = 6⎬ .
⎩ 121 144 ⎭
55
Варіант 13

−1 0 0 0
a) ∫ dx ∫ f ( x, y )dy + ∫ dx ∫ f ( x, y )dy ;
−2 −(2 + x ) −1 3
x
3
2 y +3
b) ∫ dy ∫ f (x, y )dx .
−1 2 y2
∫∫ (12 xy + 27 x )
2
D
обмежена лініями x = 1, y = x 2 , y = − 3 x .
a) y = 20 − x 2 , y = −8 x ;
b) y 2 − 4 y + x 2 = 0, y 2 − 6 y + x 2 = 0, x = 0, y = 3x .
x
x = 2, y = 0, y 2 = , ( y ≥ 0) ,
2
із заданою поверхневою густиною µ ( x, y ) = 2 x + 3 y 2 .
xy
2
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ y e 2 dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 0, y = 2, y = 2 x, z = 0, z = −1.

a) x 2 + y 2 = 2 y , x 2 + y 2 = 5 y, z = x 2 + y 2 , z = 0 ;
3z
b) z = 1 − x 2 − y 2 , = x2 + y2.
2

x 2 + y 2 = 1, x 2 + y 2 = 6 z, x = 0, y = 0, z = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , якщо
об’ємна густина µ ( x, y, z ) = 90 y .
56
8. Знайти масу кривої L : y = 3 − x 2 , від точки A(0;3) до точки B(2;−1)

якщо лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x .
9. Знайти роботу сили F = yi − x j при переміщенні вздовж лінії L від

точки M до точки N, якщо L визначається рівнянням
x 2 + y 2 = 1, ( y ≥ 0), M (1; 0), N (− 1; 0) .
a) u = ( x + 2 y − z )3 + 2 x − 4 y в точці M 0 (1;2;2 ) ;
b) u = x 5 y 4 + sin x − 2 y 3 + x − 7 .
(
якщо a = (2 x − 3 y )i + (5 z − 4 y ) j + 6 z − 2 y 2 − 6 k . )
⎛ x⎞ ⎛ y⎞ z
12. Знайти потік векторного поля F = ⎜ e z + ⎟i + ⎜ ln x + ⎟ j + k через
⎝ 4⎠ ⎝ 4⎠ 4
поверхонь x 2 + y 2 + z 2 = 2 x + 2 y − 2 z − 2 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = yi + 5 y j + z k через кусково-гладку

x 2 + y 2 = 1, z = x, z = 0 ( z ≥ 0) .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = xz i − j + y k вздовж контуру
{
Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 + z 2 = 4, z = 1 . }
поля a = (3 y + z ) i + (2 − y ) j − 2 x k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, − 2 x + 3 y − 6 z − 12 = 0⎬ .
⎩ 16 64 ⎭
57
Варіант 14

1 y e 1
0 0 1 ln y
2
3 8− x
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
0 8− 3 x
∫∫ (8 xy + 18 x )
2
D
a) y = 18 − x 2 , y = 3 2 − 18 − x 2 ;
x
b) x 2 − 2 x + y 2 = 0, x 2 − 8 x + y 2 = 0, y = 3x, y = .
3
x 2 + y 2 = 4, x 2 + y 2 = 16, y = 0, x = 0, ( x ≤ 0, y ≥ 0 ) ,
2 y − 3x
x2 + y2
2 xyz
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ y z cos
3
V
обмежена площинами x = 3, y = 1, z = 2π , x = 0, y = 0, z = 0.
a) x 2 + y 2 = 8 2 y, z = x 2 + y 2 − 64, z = 0, (z ≥ 0);
b) z = 6 x 2 + y 2 , z = 16 − x 2 − y 2 .

1 2 z
x2 + y2 = z , x 2 + y 2 = , x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , якщо
25 5
об’ємна густина µ ( x, y, z ) = 14 yz .
58
π
8. Знайти масу кривої L : x = 6 cos 3 t , y = 6 sin 3 t , якщо 0 ≤ t ≤ та
3

F = x2 + y2 i + x2 − y2 j ) при переміщенні
вздовж лінії L від точки M до точки N , якщо L визначається
⎧ x, 0 ≤ x ≤1
рівнянням ⎨ , а M (2; 0), N (0; 0) .
⎩2 − x, 1 ≤ x ≤ 2,
( )
a) u = ln 1 + x 2 + y 2 − z 2 + y в точці M 0 (− 1;3;1) ;
b) u = x 7 y 3 + xy 4 − xy + 3 y − 2 .
( ) (
якщо a = cos z + y 2 i + (cos x ) j + x − 5 y 2 k . )
12. Знайти потік векторного поля F = (3x − 2 z )i + ( z − 2 y ) j + (1 + 2 z )k
поверхонь 4( x 2 + y 2 ) = z 2 , z = 2 .
13. Знайти потік векторного поля F = x 3 i + y 3 j + z 3 k через кусково-
гладку замкнену поверхню S : x 2 + y 2 + z 2 = 9 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = 2 yz i + xz j − x 2 k вздовж
{
поля a = 3( x − 2 z ) i + ( x − 2 y ) j + 2 x k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, x − y + z = 3⎬ .
⎩ 625 4 ⎭
59
Варіант 15

1 0 2 0
0 − y 1 − 2− y
4 4 x
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
0 x2
2
⎛4 9 2 ⎞
2. Обчислити подвійний інтеграл ∫∫ ⎜⎝ 5 xy + 11 x y 2 ⎟dxdy , де D –
D ⎠
область, обмежена лініями x = 1, y = x 3 , y = − x .

a) y = 32 − x 2 , y = −4 x ;
x
b) y 2 − 2 y + x 2 = 0, y 2 − 6 y + x 2 = 0, y = , x = 0.
3
1
x = , y = 0, y 2 = 8 x, ( y ≥ 0 ) , із заданою поверхневою густиною
2
µ ( x, y ) = 7 x + 3 y 2 .
2 πxy
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ y cos
2
V
обмежена площинами x = 0, y = −1, y = x, z = 0, z = 2π 2 .

21
a) x 2 + y 2 = 2 x, z = − y2, z = 0;
4
x2 + y2
b) z = 36 − x 2 − y 2 , z = .
63
60
x 2 + y 2 + z 2 = 4, x 2 + y 2 = 9 z 2 , x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0, z ≥ 0 ) ,
8. Знайти масу кривої L : y = 2 + x 3 , від точки A(0;2) до точки B(− 2;−6)
якщо лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x 3 .
9. Знайти роботу сили F = xyi + 2 y j при переміщенні вздовж лінії L від

x = cos t , y = sin t , а M (1; 0), N (0; 1) .
a) u = 2arctgx + sin y − y 2 + z 3 у точці M 0 (1;0;−3) ;
b) u = x 3 y 5 + xy 4 − 2 x + 5 y + 7 .
(
якщо a = (6 x + 5 z ) i + (3x − y ) j + 2 y 2 − z + 4 k . )
12. Знайти потік векторного поля ( )
F = e y + 2 x i + ( x − y ) j + (2 z − 1)k
поверхонь x + 2 y + z = 2, x = 0, y = 0, z = 0 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = zi + (3 y − x ) j − z k через кусково-

x 2 + y 2 = 1, z = x 2 + y 2 + 2, z = 0 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = − y i + 2 j + k вздовж контуру
{
Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 − z 2 = 1, z =1 .}
поля a = 3x i − 2 z j + 2( y + x + 3z )k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, 4 x + y + z = 4⎬ .
⎩ 25 49 ⎭
61
Варіант 16

1 0 2 0
0 −y 1 − 2− y 2
3 3 x −3
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
0 x 2 −3
⎛4 ⎞
∫∫ ⎜⎝ 5 xy + 9 x
2
2. Обчислити подвійний інтеграл y 2 ⎟dxdy , де D – область,
D ⎠
2
a) y= , y = 5e x , y = 2, y = 5;
x
x
b) x 2 − 2 x + y 2 = 0, x 2 − 4 x + y 2 = 0, y = 0, y = .
3
x 2 + y 2 = 9, x 2 + y 2 = 16, x = 0, y = 0, ( x ≤ 0, y ≥ 0 ) ,
2 y − 5x
x2 + y2
∫∫∫ 2 x
2
5. Обчислити потрійний інтеграл zsh( xyz)dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 1, y = −1, z = 1, x = 0, y = 0, z = 0 .

a) x 2 + y 2 = 2 2 y , z = x 2 + y 2 − 4, z = 0, (z ≥ 0);
циліндра).
( )
9 x 2 + y 2 = z 2 , x 2 + y 2 = 4, x = 0, y = 0, z = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0, z ≥ 0 ) ,
якщо об’ємна густина µ ( x, y, z ) =

5 2
3
(
x + y2 . )
62
π
4
лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x .
9. Знайти роботу сили F = xi + y j при переміщенні вздовж лінії L від

точки M до точки N , якщо L – відрізок MN , де M (1; 0), N (0; 3) .
a) u = cos 2 z − sin 3 xz + y 3 − x у точці M 0 (− 4;2;0 ) ;
b) u = x 5 − 4 y 3 + xy 3 + 2 x − 3 y + 1 .
якщо a = 5 x i + 6 y j − 11z k .
( )
12. Знайти потік векторного поля F = x + y 2 i + ( xz + y ) j + (x 2
)
+1 + z k
поверхонь x 2 + y 2 = z 2 , z = 2, z = 3 .
13. Знайти потік векторного поля F = yi + ( x + 2 y ) j + x k через кусково-

x 2 + y 2 = 2 x, z = x 2 + y 2 , z = 0 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = y i + 3x j + z 2 k вздовж
{
контуру Γ = ( x; y; z ) : z = x 2 + y 2 − 1, z = 3 . }
поля a = (3x − z ) i + (2 x − z ) j − y k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, 3 x + 2 y − 6 z = 6⎬ .
⎩ 4 16 ⎭
63
Варіант 17

1 y2 2 2− y
0 0 1 0
3x
6 2
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
0 x2
4
∫∫ (24 xy − 48 x )
3
D
a) x 2 + y 2 = 36, 3 2 y = x 2 ( y ≥ 0) ;
x
b) y 2 − 2 y + x 2 = 0, y 2 − 10 y + x 2 = 0, y = , y = 3x .
3
x = 1, y = 0, y 2 = 4 x, ( y ≥ 0) ,
із заданою поверхневою густиною µ ( x, y ) = 7 x 2 + 2 y .
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ y

2
cos(πxy )dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 0, y = 1, y = 2 x, z = 0, z = π 2
a) x 2 + y 2 + 2 2 y = 0, z = x 2 + y 2 − 4, z = 0, (z ≥ 0) ;
b) z = 144 − x 2 − y 2 , 18 z = x 2 + y 2 .

x 2 + y 2 + z 2 = 4, x 2 + y 2 = 1, (x 2
)
+ y 2 ≤ 1 , якщо об’ємна густина
µ ( x, y , z ) = 6 z .
64
8. Знайти масу фрагмента кривої L : x 2 + y 2 = 4 , від точки A(2;0) до
точки B(0;2 ) , x ≥ 0 , якщо лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = xy 2 .
9. Знайти роботу сили F = − xi + y j при переміщенні вздовж лінії L від

y2
x2 + = 1, (x ≥ 0, y ≥ 0), а M (1; 0), N (0; 3) .
9
a) u = x 2 − y 2 z + z 2 + (ln xyz )3 у точці M 0 (1;2;1) ;
b) u = −2 x 5 y 2 + xy 3 + 5 x − 2 y + 7 .
(
якщо a = ( y − 2 x ) i + (4 x + 3 y ) j + 3z − 2 y 2 + 9 k .)
( )
12. Знайти потік векторного поля F = e y + 2 x i + ( zx − y ) j +
1 xy
4
(e − z ) k

поверхонь x 2 + y 2 + z 2 = 2 y + 3 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = x 2 i + xy j + 3z k через кусково-

x2 + y2 = z2 , z = 4.
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = 2 yz i + xz j + y 2 k вздовж
{
контуру Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 + z 2 = 25, x 2 + y 2 = 16 (z > 0 )}.
поля a = − xz i + (5 + y ) j − 7 y k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, x + 3 y − 3 z = 6⎬ .
⎩ 16 121 ⎭
65
Варіант 18

−1 0 0 0
−2 −( 2 + y ) −1 3 y
0 3+ x
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
−1 2 x2
∫∫ (6 xy + 24 x )
3
D
3
a) y= , y = 3 x, x = 4;
x
x
b) x 2 − 2 x + y 2 = 0, x 2 − 6 x + y 2 = 0, y = 0, y = .
3
x 2 + y 2 = 1, x 2 + y 2 = 16, y = 0, x = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) ,
x + 3y
x2 + y2
2
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ 2 x zsh(2 xyz)dxdydz , де V – область,
V
1 1
обмежена площинами x = 2, y= , z = , x = 0, y = 0, z = 0
2 2
a) x 2 + y 2 = 4 x, z = 10 − y 2 , z = 0 ;
3 5
b) z = x2 + y2 , z= − x2 − y2.
2 2

x 2 + y 2 = 1, x 2 + y 2 = z , x = 0, y = 0, z = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , якщо
66
1 π
8. Знайти масу кривої L : x = cos 2t , y = sin 2t , z = t 3 , якщо 0 ≤ t ≤ та
3 2
лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = z x 2 + y 2 . ( )
9. Знайти роботу сили F = xyi при переміщенні вздовж лінії L від точки
M до точки N , якщо L визначається рівнянням y = sin x , а
⎛π ⎞
M (π ; 0 ), N ⎜ ; 1⎟ .
⎝2 ⎠
a) u = x 2 + 2 y 2 + z 2 − z 3 у точці M 0 (1;4;−3) ;
b) u = x 2 y 6 + 4 x − 3 y 3 x + 7 y − 11 .
(
якщо a = (2 y + 4 z ) i + (sin x ) j + y 2 − x 2 k . )
12. Знайти потік векторного поля F = ( )
z + y i + 3x j + (3z + 5 x )k через
поверхонь 8( x 2 + y 2 ) = z 2 , z = 2 .
13. Знайти потік векторного поля F = ( x + y + z )i + (2 y − x ) j + (3z + y )k

поверхонь y = x, y = 2 x, x = 1, z = x 2 + y 2 , z = 0 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = − y i + x j + 3z 2 k вздовж
{
поля a = (3x − z ) i + 5 y j + zy k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, − 3 x + 5 y + 5 z = 15⎬ .
⎩ 49 16 ⎭
67
Варіант 19

1 y e 1
0 0 1 ln y
1 3− y
b) ∫ dy ∫ f (x, y )dx .
0 2 y2
∫∫ (4 xy + 16 x )
3
D
a) y = 6 − 36 − x 2 , y = 36 − x 2 , x = 0 ( x ≥ 0) ;
x
b) y 2 − 4 y + x 2 = 0, y 2 − 10 y + x 2 = 0, y = , y = 3x .
3
x = 2, y = 0, y 2 = 2 x, ( y ≥ 0 ) ,
7x 2 y
із заданою поверхневою густиною µ ( x, y ) = + .
4 2
2
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ x sh(2 xy)dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = −1, y = x, y = 0, z = 0, z = 8.

a) x 2 + y 2 = 9 x, x 2 + y 2 = 12 x, z = x 2 + y 2 , y = 0, z = 0, ( y ≥ 0 ) ;
2 2 x2 + y2
b) z = 9 − x − y , z = .
35

1 2 z
x2 + y2 = z , x 2 + y 2 = , x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , якщо
49 7
об’ємна густина µ ( x, y, z ) = 10 xz .
68
2
8. Знайти масу кривої L : y = ( x ) 3 , від точки A(0;0 ) до точки B(9;18)
3
якщо лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x + 1 .
9. Знайти роботу сили F = y 2 i − x 2 j при переміщенні вздовж лінії L від

x = 3 cos t , y = 3 sin t , а M (3; 0), N (0; 3) .
a) u = sin 3 x + xy 2 − yz 2 у точці M 0 (0;4;−1) ;
b) u = x 2 y + y 3 x − 2 y 2 + 5 x − 12 .
якщо a = (5 x + 4 y ) i + (7 x − 2 y ) j + (2 xy + z − 4)k .
12. Знайти потік векторного поля F = (8 yz − x )i + ( x 2 − 1) j + ( xy − 2 z )k

поверхонь 2 x + 3 y − z = 6, x = 0, y = 0, z = 0 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = xi − 2 y j + 3z k через кусково-гладку

x 2 + y 2 = z, z = 2 x.
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = y i − x j + 2 z k вздовж контуру
⎧ z2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : x + y =
2 2
, z = 2⎬ .
⎩ 4 ⎭
поля a = (− x − 3z ) i − (2 z + y ) j + 2 y k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, − 5 x + 2 y + 10 z = 10 ⎬ .
⎩ 256 36 ⎭
69
Варіант 20

1 x2 2 2− x 2
0 0 1 0
0 3− x
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
3 2 x2
−
2
∫∫ (4 xy + 16 x )
3
D
обмежена лініями x = 1, y = x 3 , y = −3 x .
25 5
a) y= − x2 , y=x− ;
4 2
b) x 2 − 2 x + y 2 = 0, x 2 − 6 x + y 2 = 0, y = 0, y = x .
x 2 + y 2 = 1, x 2 + y 2 = 4, x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) ,
x + 2y
x2 + y2
2 xyz
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ x z sin
2
V
обмежена площинами x = 1, y = 4, z = π , x = 0, y = 0, z = 0 .
a) x 2 + y 2 = 6 2 y, z = x 2 + y 2 − 36, z = 0, (z ≥ 0) ;
циліндра).

x 2 + y 2 + z 2 = 4, x 2 + y 2 = 4 z 2 , x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0, z ≥ 0 ) ,
70
3t 2
8. Знайти масу кривої L : x = 3t , y = , z = t 3 , якщо 0 ≤ t ≤ 1 та лінійна
2
густина розподілу маси µ ( x, y ) = x + z .
( )
9. Знайти роботу сили F = x 2 + y 2 i + y 2 j при переміщенні вздовж лінії
L від точки M до точки N , якщо L – відрізок MN , де
M (2; 0), N (0; 2) .
⎛π ⎞
a) u = sin 2 x + y 2 z + xz 2 − ln z у точці M 0 ⎜ ;2;1⎟ ;
⎝4 ⎠
b) u = x 5 y 3 + cos x − y 3 − x + 3 .
якщо a = 6 i + 8 y j − 8 z k .
( ) (
12. Знайти потік векторного поля F = y + z 2 i + x 2 + 3 y j + xy k через )
поверхонь x 2 + y 2 + z 2 = 2 x .
13. Знайти потік векторного поля F = y 2 xi + z 2 y j + x 2 z k через кусково-
гладку замкнену поверхню S : x 2 + y 2 + z 2 = 1 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = x 2 i + yz j + 2 z k вздовж
{
контуру Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 + z 2 = 25, z = 4 . }
поля a = ( xy + 3x − z ) i − ( xy + z − 2 y ) j + ( x − y − 2 z )k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, 2 x + 4 y − 3 z = 12⎬ .
⎩ 81 49 ⎭
16.
71
Варіант 21

π π
4 sin x 2 cos x
a) ∫ dx ∫ f ( x, y )dy + ∫ dx ∫ f (x, y )dy ;
0 0 π 0
4
1 x 2 +1
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
0 −1
∫∫ (44 xy + 16 x )
3
D
обмежена лініями x = 1, y = x 2 , y = −3 x .
1
a) y= , y = x , x = 16 ;
x
b) y 2 − 2 y + x 2 = 0, y 2 − 4 y + x 2 = 0, y = x, x = 0 .
x = 2, y = 0, y 2 = 2 x, ( y ≥ 0) ,
2
7x
із заданою поверхневою густиною µ ( x, y ) = + y.
4
2
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ y ch( xy)dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 0, y = −1, y = x, z = 0, z = 2 .

13
a) x 2 + y 2 = 2 y, z= − x2 , z = 0;
4
b) z = 36 − x 2 − y 2 , 9 z = x 2 + y 2 .

(
16 x 2 + y 2 = z 2 , ) x 2 + y 2 = 1, x = 0, y = 0, z = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0, z ≥ 0 ) ,
якщо об’ємна густина µ ( x, y , z ) = 5 x 2 + y 2 . ( )

72
π
4
9. Знайти роботу сили F = yi − x j при переміщенні вздовж лінії L від

x 2 + y 2 = 4, ( y ≥ 0), а M (0; 2), N (− 2; 0) .
( )
a) u = ln x 2 + z 2 − y 3 x + 5 z у точці M 0 (− 1;3;−2 ) ;
b) z = − x 4 y 6 + x 3 − yx + 2 y − 1.
якщо a = (2 x − z ) i + (2 y − xz ) j + (4 − 2 x )k .
12. Знайти потік векторного поля F = (2 yz − x )i + ( xz + 2 y ) j + ( x 2 + z )k

поверхонь y − x + z = 1, x = 0, y = 0, z = 0 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = (2 x + y )i + ( y + 2 z )k через кусково-

z = 2 − 4( x 2 + y 2 ), z = 4( x 2 + y 2 ) .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = y i − 2x j + z 2 k вздовж
{ ( )
поля a = −2 y i + z j − 7 y k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, 5 x + 2 y + z = 10⎬ .
⎩ 81 9 ⎭
73
Варіант 22

−1 0 0 0
− 2 − 2− y 2 −1 y
4 1+ x
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
−1 − 1+ x
∫∫ (4 xy + 176 x )
3
D
2
a) y= , y = 7e x , y = 2, y = 7;
x
b) x 2 − 2 x + y 2 = 0, x 2 − 4 x + y 2 = 0, y = 3 x, y = 0 .
x 2 + y 2 = 1, x 2 + y 2 = 9, x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≤ 0 ) ,
2x − y
x2 + y2
∫∫∫ y
2
5. Обчислити потрійний інтеграл zch( xyz)dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 1, y = 1, z = 1, x = 0, y = 0, z = 0 .
a) x 2 + y 2 = 3 y, x 2 + y 2 = 6 y, z= x2 + y2 , z = 0;
b) z = 9 x 2 + y 2 , z = 22 − x 2 − y 2 .

x 2 + y 2 + z 2 = 16, x 2 + y 2 = 4, (x 2
)
+ y 2 ≤ 4 , якщо об’ємна густина
µ ( x, y , z ) = z .
74
8. Знайти масу однорідної кривої
⎧
( ) ( ) π⎫
L = ⎨( x; y ) : x = t 2 − 2 sin t + 2t cos t , y = 2 − t 2 cos t + 2t sin t , 0 ≤ t ≤ ⎬ .
⎩ 2⎭
9. Знайти роботу сили F = x 2 j при переміщенні вздовж лінії L від

x = 4 cos t , y = 4 sin t , а M (4; 0), N (0; 4) .
a) u = 2tgx − zy 3 + ln( y − 2) у точці M 0 (0;4;−2 ) ;
b) u = 3 x 5 − y 3 x + 2 y 2 + 5 x − 3 .
( )
якщо a = ( z − 6 y ) i + x 2 − y j + (sin x − y )k .
F = (sin z + 2 x )i + (sin x − 3 y) j + (sin y + 2 z )k через кусково-гладку

x 2 + y 2 = z 2 , z = 3 , z = 6 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = (2 y − 3z )i + (3x + 2 z ) j + ( x + y + z )k

поверхонь x 2 + y 2 = 1, z = 4 − x − y, z = 0 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = ( x + y ) i − x j + 6k вздовж
{
контуру Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 = 1, z = 2 . }
поля a = 5z i + 4 y j − 2 yk вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, 2 x + 5 y − 4 z = 20⎬ .
⎩ 36 16 ⎭
75
Варіант 23

1 x3 2 2− x
0 0 1 0
2 x +1
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
−1 x 2 −1
∫∫ (xy − 4 x )
3
D
a) x = 27 − y 2 , x = −6 y ;
b) y 2 − 6 y + x 2 = 0, y 2 − 8 y + x 2 = 0, y = x, x = 0 .
x
x = 2, y = 0, y 2 = , ( y ≥ 0) ,
2
2
7x
із заданою поверхневою густиною µ ( x, y ) = + 8y .
2
2 πxy
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ x sin
2
V
обмежена площинами x = 2, y = x, y = 0, z = 0, z = π .
a) x 2 + y 2 = 4 2 x, z = x 2 + y 2 − 16, z = 0, (z ≥ 0) ;
2 2 x2 + y2
b) z = 16 − x − y , z = .
15

x 2 + y 2 = 4, x 2 + y 2 = 4 z , x = 0, y = 0, z = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , якщо
76
8. Знайти масу частини кривої L : y = 2 x + 1 , від точки A(− 1;−1) до точки
B(0;1) якщо лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = xy .
( )
9. Знайти роботу сили F = xy − x 2 i + x j при переміщенні вздовж лінії
L від точки M до точки N , якщо L визначається рівнянням y = 2x 2 ,

а M (− 1; 2), N (0; 0) .
a) u = x 2 + y 2 + z 2 + 3 x − 2 y у точці M 0 (− 1;−2;2 ) ;
b) u = − x 2 y 6 + 5 x − 3 y 2 x 3 + 2 y − 1 .
якщо a = ( x + 2 z ) i + ( y − xz ) j + (3 − 2 z )k .
⎛ x⎞ x y z
12. Знайти потік векторного поля F = ⎜ cos z + ⎟i + (e + ) j + ( − 1)k
⎝ 4⎠ 4 4
поверхонь x 2 + y 2 + z 2 = 2 z + 3 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = 3x 2 i − 2 x 2 y j + (2 x − 1)z k через

поверхонь x 2 + y 2 = 4, z = 0, z = 1 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = 4 i + 3x j + 3xz k вздовж
{
контуру Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 − z 2 , z = 3 . }
поля a = 3z i + 3 y j + y k вздовж контуру
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, − x + 2 y + 6 z − 6 = 0⎬ .
⎩ 144 81 ⎭
77
Варіант 24

1 0 2 0
0 − x 1 − 2− x
4 8− x
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
0 2 x
∫∫ (4 xy + 176 x )
3
D
a) 6 x = y 2 , x = 72 − y 2 , y=0 ( y ≥ 0) ;
b) x 2 − 4 x + y 2 = 0, x 2 − 8 x + y 2 = 0, y = 3 x, y = 0 .
x 2 + y 2 = 1, x 2 + y 2 = 25, x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≤ 0 ) ,
x − 4y
x2 + y2
2 xyz
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ y z cos
9
V
обмежена площинами x = 9, y = 1, z = 2π , x = 0, y = 0, z = 0 .
a) x 2 + y 2 = 4 x, z = 12 − y 2 , z = 0;
циліндра).

x 2 + y 2 = z 2 , x 2 + y 2 = z , x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0 ) , якщо об’ємна
густина µ ( x, y, z ) = 35 yz .
78
8. Знайти масу кривої L : y = 2 x 2 , від точки A(− 1;2 ) до точки B(2;8)

якщо лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x .
y
9. Знайти роботу сили F = i + x j при переміщенні вздовж лінії L від
x
точки M до точки N , якщо L визначається рівнянням y = ln x , а
M (1; 0), N (e; 1) .
a) u = x 2 + y 2 + z 2 + e 3 z у точці M 0 (− 3;0;2 ) ;
b) u = 2 x 3 y 2 + cos y − y 2 x − 3 y + 2 .
якщо a = ( z + y ) i + 2 z j + 3 y k .
12. Знайти потік векторного поля F = ( )

z + 1 + x i + (2 x + y ) j + (sin x + z )k
поверхонь x 2 + y 2 = z 2 , z = 1 .
13. Знайти потік векторного поля F = −2 xi + z j + ( x + y )k через кусково-

x 2 + y 2 = 2 y, z = x2 + y2 , z =0.
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = − y i + x j + 3z 2 k вздовж
{
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, − x + 2 y + 6 z − 6 = 0⎬ .
⎩ 144 81 ⎭
79
Варіант 25

1 x 2 2− x 2
0 0 1 0
1 2− x 2
b) ∫ dx ∫ f (x, y )dy .
0 x
⎛ 25 4 4 ⎞
∫∫ ⎜⎝ 6 x
2
2. Обчислити подвійний інтеграл y2 + x y ⎟dxdy ,
D 3 ⎠
де D – область, обмежена лініями x = 1, y = x 2 , y = − x .

a) y = 6 − x2 , y = 6 − 6 − x2 ;
b) y 2 − 4 y + x 2 = 0, y 2 − 8 y + x 2 = 0, y = x, x = 0 .
x = 1, y = 0, y 2 = 4 x, ( y ≥ 0)
із заданою поверхневою густиною µ ( x, y ) = 6 x + 3 y 2 .
5. Обчислити потрійний інтеграл ∫∫∫ x

2
sin(πxy)dxdydz , де V – область,
V
обмежена площинами x = 1, y = 2 x, y = 0, z = 0, z = 4π .
a) x 2 + y 2 = 4 y, x 2 + y 2 = 7 y, z= x2 + y 2 , z = 0;
4
b) z = − x2 − y2 , z = x2 + y2.
9

x 2 + y 2 + z 2 = 1, x 2 + y 2 = z 2 , x = 0, y = 0, ( x ≥ 0, y ≥ 0, z ≥ 0 ) , якщо
об’ємна густина µ ( x, y, z ) = 32 z .
80
π
3
лінійна густина розподілу маси µ ( x, y ) = x .
( ) ( )
9. Знайти роботу сили F = x 2 − y i − x − y 2 j при переміщенні вздовж
x = 5 cos t , y = 5 sin t , а M (5; 0), N (0; 5) .
a) u = x y 2 + z 2 − y x 2 + z 2 − y 3 у точці M 0 (3;−1;0 ) ;
b) z = x 5 y 4 + x 3 − xy + 2 y − 12 x + 3 .
якщо a = (2 x − z ) i + (2 y − xz ) j + (3 + x )k .
F = (5 x − 6 y )i + (11x 2 + 2 y ) j + ( x 2 − 4 z )k через кусково-гладку

x + y + 2 z = 2, x = 0, y = 0, z = 0 (нормаль зовнішня).
13. Знайти потік векторного поля F = ( x + y )i + ( y + z ) j + ( z + x )k через

поверхонь y = 2 x, y = 4 x, x = 1, z = y 2 , z = 0 .
14. Знайти циркуляцію векторного поля a = yz i − xz j + xy k вздовж
{
контуру Γ = ( x; y; z ) : x 2 + y 2 + z 2 = 9, x 2 + y 2 = 9 . }
⎧ x2 y2 ⎫
Γ = ⎨( x; y; z ) : + = 1, 2 x − y + 6 z = 6⎬ .
⎩ 81 144 ⎭
81
Додатки
6. ДОДАТКИ
Додаток 1. Деякі поверхні другого порядку та їх рівняння
Гіперболічний параболоїд (“сідло”) Однопорожнинний гіперболоїд
x2 y2
z= 2 − 2 x2 + y2 − z 2 = 1
a b
Гіперболічний циліндр Еліптичний циліндр
x2 y2 x2 y2
− 2 + 2 =1 + =1
a b a2 b2
Еліпсоїд обертання
x2 y2 z2
+ + =1
a2 b2 c2
82
Додатки
Параболоїд обертання Двопорожнинний гіперболоїд
x2 y2 x2 y2 z 2
z= + − − + =1
a2 b2 a2 b2 c2
Еліптичний конус Параболічний циліндр
z2 x2 y2
= + y = ax 2
c2 a2 b2
83
Додатки
Додаток 2. Криволінійні системи координат

Деякі задачі математики зручно розв’язувати в інших, криволінійних,
системах координат, до яких відносяться полярна, циліндрична, сферична
тощо.
Полярна система координат (ПСК)
ПСК задається полюсом точкою O і полярною віссю OP . Координа-

ти довільної точки M в цій системі визначаються парою чисел (ρ ,ϕ ) , де
ρ (полярний радіус)– від стань від полюса до заданої точки, ϕ (полярний
кут) – кут між полярною віссю і полярним радіусом, причому 0 ≤ ρ < +∞ ,
0 ≤ ϕ < 2π . Якщо полюс полярної системи сумістити з початком прямокут-
ної декартової системи координат, а полярну вісь – з додатним напрямком
осі абсцис, то отримаємо зв’язок між полярною
та декартовою системами координат
x = ρ cosϕ , y = ρ sin ϕ ,
де модуль якобіана J = ρ ,
тобто dxdy = ρdρdϕ .
Узагальнена полярна система координат (УПСК)

x2 y2
УПСК вводиться аналогічно до ПСК для еліпса + = 1 на пло-
a2 b2
щині OXY . Зв’язок між узагальненою
полярною системою координат та де-
картовою системою координат
x = aρcosϕ ,
задається формулами: мо-
y = bρ sin ϕ ,
дуль якобіана J = abρ , тобто
dxdy = abρdρdϕ . Зауважимо, що
x2 y2
0 ≤ ρ < +∞ , 0 ≤ ϕ < 2π . Рівняння еліпса + = 1 в УПСК ρ = 1 .
a2 b2
84
Додатки
Циліндрична система координат (ЦСК)
ЦСК задається полюсом, точкою O , полярною віссю OP і віссю ап-

лікат 0 z . Координати довільної точки про-
стору M визначаються трійкою чисел
(ρ ,ϕ , z ) . Аналогічно ПСК встановлюється
зв’язок між декартовими і циліндричними
координатами.
Якщо полюс циліндричної системи
координат сумістити з початком O прямо-
кутної декартової системи координат, полярну вісь – з додатним напрямом
осі абсцис, то отримаємо координати точки
M (ϕ , ρ , z ) в циліндричної системі координат.
Формули переходу від однієї системи до іншої
мають вигляд:
x = ρ cos ϕ , y = ρ sin ϕ , z = z .
Модуль якобіана J =ρ, тобто
dxdydz = ρdρdϕdz .
Узагальнена циліндрична система координат (УЦСК)

УЦСК вводиться аналогічно до ЦСК для еліптичних циліндричних
x2 y2
поверхонь в просторі OXYZ (наприклад, + = 1 ). Зв’язок між уза-
a2 b2
гальненою ціліндричною системою координат та декартовою системою
координат задається формулами: x = aρcosϕ , y = bρ sin ϕ , z = z , модуль
якобіана J = abρ , тобто dxdydz = abρdρdϕdz . Зауважимо, що в УЦСК
0 ≤ ρ < +∞ , 0 ≤ ϕ < 2π , − ∞ < z < +∞ . (Рівняння еліптичного циліндра
x2 y2
+ = 1 в УЦСК приймає вигляд ρ = 1 .)
a2 b2
85
Додатки
Сферична система координат (ССК)

ССК задається полюсом – точкою O , полярною віссю OP і поляр-
ною півплощиною, прилеглою до полярної осі. Якщо полюс ССК сумісти-
ти з початком O системи OXYZ , полярну вісь
– з віссю OZ і полярну півплощину – з пів-
площиною OZX , то координати довільної точ-
ки M простору визначаються трійкою чисел
(ρ ,ϕ ,θ ) , де ρ – відстань від полюса O до точки
M ; ϕ – кут між віссю OX і проекцією радіус-
вектора 0 M на площину X 0Y ; θ – кут між
променем 0 M і полярною віссю 0 Z , причому
0 ≤ ρ < +∞ , 0 ≤ ϕ < 2π , 0 ≤ θ ≤ π .Формули переходу від сферичних коор-
динат до декартових мають вигляд: x = ρ cos ϕ sin θ , y = ρ sin ϕ sin θ ,
z = ρ cosθ , J = ρ 2 sin θ , dxdydz = ρ 2 sin θdρdϕdθ . Зауважимо, що в ССК
x2 + y2 + z 2 = ρ 2 .
Узагальнена сферична система координат (УССК)

x2 y2 z2
УССК вводиться аналогічно до ССК для еліпсоїда 2 + 2 + 2 = 1 в
a b c
просторі OXYZ . Зв’язок між узагальненою сферічною системою координат
та декартовою системою координат задається формулами:
x = aρcosϕ sin θ , y = bρ sin ϕ sin θ , z = cρ cosθ , модуль якобіана
J = abcρ 2 sin θ , тобто dxdydz = abcρ 2 sin θdρdϕdz . Зауважимо, що в УССК
0 ≤ ρ < +∞ , 0 ≤ ϕ < 2π , 0 ≤θ ≤π та
x2 y2 z 2
2
+ 2 + 2 = ρ2. Рівняння еліпсоїда
a b c
x2 y2 z2
+ + = 1 в УССК приймає вигляд
a2 b2 c2
ρ = 1.
86
Додатки
Додаток 3. Основні формули
1. Площа плоскої області D в ДСК і ПСК S = ∫∫ dxdy = ∫∫ ρdρdϕ .

Dxy Dρϕ
2. Об’єм тіла в ДСК, ЦСК, ССК:

V = ∫∫∫ dxdydz = ∫∫∫ ρdρdϕdz = ∫∫∫ ρ 2 sin θdρdϕdθ .
Vxyz Vρϕz Vρϕθ
3. Маса пластинки, якщо µ = µ ( x, y ) – густина m = ∫∫ µ ( x, y )dxdy .

D
4. Маса тіла з поверхневою густиною µ = µ ( x, y, z ) :
m = ∫∫∫ µ ( x, y, z )dxdydz .
V
5. Маса дуги кривої L із лінійною густиною µ = µ ( x, y , z )

m = ∫ µ ( x, y, z )dl , де dl – елемент дуги кривої, який обчислюється за
L
формулами в залежності від виду завдання кривої:

a) крива L задається в ПДСК L = {( x; y ) : y = y ( x ), x1 ≤ x ≤ x2 }, тоді
dl = 1 + ( y ') dx ;
2
b) у випадку L = {( x; y ) : x = x(t ) y = y (t ), t1 ≤ t ≤ t 2 } параметричного
завдання кривої маємо dl = (x' (t ))2 + ( y ' (t ))2 dt ;

c) крива L задається в ПСК L = {(ρ ;ϕ ) : ρ = ρ (ϕ ), ϕ1 ≤ ϕ ≤ ϕ 2 }, тоді
dl = (ρ (ϕ ))2 + (ρ (ϕ ))2 dϕ .
6. Елементи теорії поля
I. задано скалярне поле u = F ( x, y, z ) :
∂F ∂F ∂F
a) градієнт скалярного поля grad F ( x, y, z ) = i+ j+ k;
∂x ∂y ∂Z
b) вектор нормалі до поверхні σ : F ( x, y, z ) = 0 обчислюється за
∂F ∂F ∂F
i+ j+ k
grad F ( x, y, z ) ∂x ∂y ∂Z
формулою n = = ;
grad F ( x, y, z ) 2 2 2
⎛ ∂F ⎞ ⎛ ∂F ⎞ ⎛ ∂F ⎞
⎜ ⎟ + ⎜⎜ ⎟⎟ + ⎜ ⎟
⎝ ∂x ⎠ ⎝ ∂y ⎠ ⎝ ∂z ⎠
87
Додатки
II. задане векторне поле a = P( x, y, z )i + Q( x, y, z ) j + R( x, y, z )k :

i j k
∂ ∂ ∂
a) ротор векторного поля: rot a = ;
∂x ∂y ∂z
P Q R
∂P ∂Q ∂R
b) дивергенція векторного поля: div a = + + ;
∂x ∂y ∂Z
c) умова потенціальності векторного поля: rot a = O ;
d) умова соленоїдальності векторного поля: div a = 0 ;
e) умови гармонічності векторного поля: rot a = O та div a = 0 ;

f) потік векторного поля через поверхню σ обчислюється за
формулою П = ∫∫ a ⋅ ndσ , де a ⋅ n скалярний добуток векторів;

σ
g) циркуляція векторного поля
a = P( x, y, z )i + Q( x, y, z ) j + R( x, y, z )k вздовж замкненого конту-
ра Γ : Ц = ∫ ad r = ∫ P ( x, y, z )dx + Q( x, y , z )dy + R( x, y, z )dz ;

Γ Γ
h) формула Остроградського-Гаусса (потік векторного поля через

замкнену поверхню σ ):
⎛ ∂P ∂Q ∂R ⎞
П = ∫∫ a ⋅ ndσ = ∫∫∫ ⎜⎜ + + ⎟⎟dxdydz , де a ⋅ n скалярний
σ V ⎝ ∂x ∂y ∂z ⎠
добуток векторів;
i) формула Стокса для обчислення циркуляції векторного поля
Ц = ∫∫ rot a ⋅ ndσ , де rot a ⋅ n скалярний добуток векторів;

σ
j) робота А силового поля
F ( x, y, z ) = P( x, y, z )i + Q( x, y, z ) j + R( x, y, z )k
при переміщенні матеріальної точки вздовж кривої L :
A = ∫ F ⋅ d r = ∫ P( x, y, z )dx + Q( x, y, z )dy + R ( x, y , z )dz .

L L
88
Додатки
Додаток 4. Правила оформлення титульної сторінки
НТУУ “КПІ”
ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Розрахункова робота
з вищої математики
студента ІІ курсу групи ХП–91
Антонова Сергія Івановича
Тема: КРАТНІ ІНТЕГРАЛИ ТА ВЕКТОРНИЙ АНАЛІЗ
Варіант № 2
Протокол виконання роботи
1 3 6 10
2 4 5 7 8 9 11 12 13 14 15
a b a b a b a b
Роботу перевірив викладач
кафедри математичної фізики
доцент
Вован Іван Сергійович
Київ 2016
89
Список рекомендованої літератури
7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бугров Я. С., Никольский С. М. Дифференциальные уравнения. Кратные

интегралы. Ряды. – М.: Наука, 1989. – 464 с.
2. Данко П. Е., Попов А. Г., Кожевникова Т. Я. Высшая математика в уп-
ражнениях и задачах. В 2-х ч. Ч.II: Учеб. пособ. для втузов. – М.: Высш.
шк. – 1999. – 416 с.
3. Дубовик В. П., Юрик І. І. Вища математика: Навч. посіб. – К.: Видав-
ництво А.С.К., 2003. – 648 с.
4. Пискунов Н. С. Дифференциальное и интегральное исчисление для вту-
зов: В 2 т. Т.2 – М.: Наука, 1987. – 576 с.
5. Письменный Д. Т. Конспект лекций по высшей математике. В 2-х ч. Ч. II
– М.: Айрис-пресс, 2004. – 256 с.
6. Письменный Д.Т. Конспект лекций по высшей математике. Полный
курс.– М.: Айрис, 2007.– 604 с.
7. Шкіль М. І., Колесник Т. В. Вища математика. – К.: Вища шк., 1986. –
512 с.
90
Зміст
ЗМІСТ
1. Вступ 3
2. Теоретичні питання до розділу “Кратні інтеграли” 4
3. Теоретичні питання до розділу “Векторний аналіз” 5
4. Приклади розв’язування типових завдань 6
Завдання 1 (зміна порядку інтегрування) 6
Завдання 2, 3 (обчислення площі області, обмеженої
заданими лініями) 7
Завдання 4 (обчислення подвійного інтеграла) 10
Завдання 5 (знаходження маси пластинки,
обмеженої кривою) 12
Завдання 6 (обчислення потрійного інтеграла) 13
Завдання 7 (знаходження об’єму тіла, обмеженого
поверхнями за допомогою потрійного інтеграла) 14
Завдання 8 (знаходження маси тіла, обмеженого
поверхнями за допомогою потрійного інтеграла) 17
Завдання 9, 10, 11 (знаходження маси кривої за
допомогою криволінійного інтеграла) 20
Завдання 12 (знаходження роботи силового поля) 22
Завдання 13, 14, 15 (знаходження градієнта
скалярного поля) 22
Завдання 16 (дослідження векторного поля на
потенціальність) 24
Завдання 17 (знаходження потоку векторного поля) 25
Завдання 18 (знаходження циркуляції векторного
поля) 28
Завдання 19 (знаходження циркуляції векторного
поля за формулою Стокса) 29
91
Зміст
5. Варіанти завдань розрахункової роботи 32
6. Додатки 82
Додаток 1. Деякі поверхні другого порядку та їх
рівняння 82
Додаток 2. Криволінійні системи координат 84
Додаток 3. Основні формули 87
Додаток 4. Правила оформлення титульної сторінки 89
7. Список рекомендованої літератури 90
Зміст 91
92

Kratni Integrali - Elementi Teoriyi Polya

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

Kratni Integrali - Elementi Teoriyi Polya

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

Т.В. Авдєєва, О.Б. Качаєнко, О.О. Коваль,

 m    x, y, z dxdydz

Гриф надано Методичною радою ФМФ НТУУ “КПІ”

Електронне навчальне видання

Методичні вказівки та завдання

Автори: Авдєєва Тетяна Василівна,

Відповідальний редактор – Івасишен С.Д., д-р фіз.-мат. наук,

Рецензенти: Вірченко Н.О., д-р фіз.-мат. наук,

Спічак С.В., канд.фіз.-мат. наук,

Комп’ютерна верстка (авторська) Т.В. Авдєєва

2. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ

1. Поняття подвійного інтеграла та умови його існування.

3. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ

1. Поняття криволінійного інтеграла другого роду та умови його існуван-

4. ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ

∫ dx ∫ f (x, y )dy + ∫ dx ∫ f (x, y )dy

x 2 + ( y − 2 ) = 4 . Враховуючи додатне значення арифметичного ко-

реня, зауважимо, що y ≤ 2 . Отже, геометричним образом даної фун-

коло ( y ≥ 0 ) з центром в точці O (0; 0 ) і радіусом R = 2 .

Зауважимо, що область обмежена знизу прямою y = 0 . Зробимо рису-

Неважко переконатись, що одна з точок перетину цих кіл має абсцису

з рівняння x 2 + y 2 = 4 маємо x = 4 − y 2 (оскільки x ≥ 0 ),

Завдання 2. Обчислити площу області, обмеженої лініями

результаті чого маємо S = 2 S1 = 2 ∫∫ dxdy .

рівняння, знайдемо y = ± 6 . Розставляючи межі інтегрування в подвійно-

x 2 + y 2 − 4 y = 0 ⇔ x 2 + ( y − 2 ) = 4 , центр O2 (0; 2) , радіус R2 = 2 .

Прямі y = x , y = − x 3 проходять через початок координат, з відповідними

Виходячи з рисунку , маємо межі інтегрування:

a = 2 , b = 3 . Тоді рівняння кривої набуває вигляду:

тоді ∫∫ xy dxdy = ∫∫ 2 ρ cos ϕ 3ρ sin ϕ 6 ρ dρ dϕ =

= 6 ⋅ 6 ∫∫ ρ cos ϕ sin ϕ ρdρ dϕ =6 4

Завдання 5. Знайти масу пластинки D , обмеженої кривою

x 2 + y 2 ≤ Rx при заданій поверхневій густині µ = R 2 − x 2 − y 2 .

Розв’язування. Нагадаємо, що масу пластини знаходимо за форму-

вираз кривої, що обмежує область D в нових ко-

Для знаходження маси необхідно записати рівняння густини в поля-

рних координатах, тобто µ = R 2 − ρ 2 . Отже, m = ∫∫ R 2 − ρ 2 ρdρdϕ =

Оскільки функція sin 3 ϕ парна, а проміжок − π ; π

Область V однозначно проектується на площину OXY в область D , об-

Завдання 7. Знайти об’єм тіла, обмеженого поверхнями

описує півсферу з центром у точці

Спроектувавши розглядуване тіло на площину OXY , визначимо межі

очевидно випливає, що поверхні перетинаються лише при z = 3 по колу

Запишемо рівняння поверхонь у цілінд-

Тоді рівняння півсфери z = 36 − x 2 − y 2 набуває вигляду z = 36 − ρ 2 , а

щині OXY є круг радіуса R = 3 3 (рис. 9). тому ϕ1 = 0 , ϕ 2 = 2π , ρ1 = 0 ,

ρ 2 = 3 3 . Переходячи до трикратного інтеграла із знайденими межами ін-

Запишемо рівняння поверхонь у сферичних координатах, використо-

сфери x 2 + y 2 + z 2 = 36 набуває вигляду ρ = 6 . З рівняння конуса маємо

3ρ 2 cos 2 θ = ρ 2 cos 2 ϕ sin 2 θ + ρ 2 sin 2 ϕ sin 2 θ ,

3ρ 2 cos 2 θ = ρ 2 sin 2 θ , tg 2θ = 3 , tgθ = ± 3 ,

Для визначення меж інтегрування для ρ , достатньо провести радіус-

Завдання 8. Знайти масу тіла, обмеженого поверхнями

Таким чином, необхідно знайти масу тіла, яке вирізане з верхньої

Спроектувавши розглядуване тіло на площину XOY , визначаємо

z 2 = −8 . З умов задачі очевидно випливає, що поверхні перетинаються ли-

ше при z = 2 по колу x 2 + y 2 = 12 . Проекцією D тіла на площину XOY є

четверта частина круга з центром в початку координат і радіусом 12

змінна густина маси тіла. Згідно з

m = ∫∫∫ 5 zdxdydz . Оскільки одна з

поверхонь – круговий параболоїд, а