Subscribe to DeepL Pro to edit this document.

Visit www.DeepL.com/pro for more information.

Національний університет "Одеська політехніка"

Кафедра інформаційних технологій

Вивчення загальних принципів використання симулятора DSP563XX

фірми MOTOROLA.

Методичне керівництво до лабораторної роботи

Одеса 202 3р.

 1 Мета роботи

Ознайомлення зі структурою та системою команд симулятора

цифрових процесорів DSP56300 фірми MOTOROLA.

2 Стендове обладнання

Персональний комп'ютер Pentium II (жорсткий диск об'ємом

щонайменше 2 Гб і ОЗП - щонайменше 127 Мб)

3 Ключові положення

Сімейство процесорів Motorola DSP56300 - це сімейство процесорів,

що використовують програмоване ядро з 24-бітною розрядністю. Дане ядро
оснащене потужним механізмом, який зазвичай описується, як single-clock-
cycle-per-instruction engine, що дає змогу досягати високих швидкостей під
час опрацювання завдань, пов'язаних зі специфікою перетворення й
опрацювання цифрових сигналів (як правило, одна з основних специфічних
рис таких завдань - опрацювання великих об'ємів інформації). До основного
ядра процесора можуть бути приєднані різноманітні периферійні пристрої,
як-от паралельні та послідовні порти, таймери, різні пристрої зовнішньої
пам'яті (ОЗП і ПЗП), співпроцесори спеціального призначення та порти
загального призначення (General-Purpose Input/Output ports - GPIO).

Рисунок 3.1 - Плата контролера на базі процесора DSP56300

Кожен із периферійних пристроїв взаємодіє з процесорним ядром через

стандартну шину для взаємодії із зовнішніми пристроями (standard peripheral
2
bus), що спрощує організацію взаємодії зі стандартними або додатковими
пристроями, які можна під'єднати.
Комбінація з потужного набору команд ядра, різноманітних внутрішніх
шин, DMA, вбудованих програм і запам'ятовувальних пристроїв, зовнішніх
шин, стандартних зовнішніх пристроїв і систем керування живленням робить
процесори сімейства DSP56300 надзвичайно ефективними для розв'язання
широкого кола завдань у сфері дротового й бездротового зв'язку, однією з
яких є оцифрування голосу в IP-телефонії. Крім цього процесори цього
сімейства широко використовуються в різних інтегрованих системах у
поєднанні з іншим програмно-апаратним забезпеченням, зокрема - в
системах, пов'язаних з мультимедійними та high-end звуковими додатками,
включно з відеоконференціями.

3
 Огляд процесорного ядра.

Рисунок 3.2 - Структурна схема ядра DSP56300 і периферійних пристроїв, що

взаємодіють із ним

Нижче наведено англійську нотацію 24-бітних шин ядра, що забезпечують

взаємодію головних блоків ядра і периферійних пристроїв.

 Глобальна шина даних GBD Між блоком управління програмою та

іншими структурами ядра
 Шина розширення периферійного вводу/виводу PIO_EB До
периферії
 Шина розширення програмної пам'яті PM_EB До ПЗУ програми
 Шина програмних даних PDB Переносить програмні дані по
всьому ядру
 Шина програмних адрес PAB Переносить адреси програмної
пам'яті по всьому ядру
 Шина розширення пам'яті X XM_EB До пам'яті X
 Шина даних пам'яті X Memory Data Bus XDB Переносить дані X по
всьому ядру

4
 Шина адреси пам'яті X XAB Переносить адреси пам'яті X по
всьому ядру
 Шина розширення пам'яті Y YM_EB До пам'яті Y
 Y Шина даних пам'яті YDB Передає дані Y по всьому ядру
 Шина адреси пам'яті Y YAB Переносить адреси пам'яті Y по
всьому ядру
 Шина даних DMA DDB Передача даних каналами DMA
 DMA Address Bus DAB Передає адресну інформацію з каналами
DMA

5
 Програмна модель ядра процесора.

Рисунок 3.3 - Програмна модель процесора.

6
 4 Робота із симулятором

У цій роботі ви ознайомитеся із симулятором ядра процесора DSP56300

і його основними вікнами та режимами роботи. Ви навчитеся виконувати
завантажені в пам'ять симулятора програми.

Послідовність дій з освоєння симулятора. Ілюстрації йдуть за

поясненнями.

1 Відкрийте основне вікно симулятора, для чого, увійшовши в

директорію
E:\Students\MOTOROLA\gui563\BIN клацніть двічі по файлу з ім'ям
Gui56300.exe (Рис. 4.1)

Рисунок 4.1 - Основне вікно симулятора

7
 2. У вікні емулятора, що відкрилося, будуть розташовані два внутрішні
вікна Command і Session. Їх слід поки що закрити (аналогічно тому, як
закриваються вікна у звичайній системі Windows) - клацанням миші по
кнопках закриття цих вікон.

Рисунок 4.2 - Закриття вікон симулятора

8
 3. Встановіть робочу директорію симулятора. Для цього увійдіть у
пункт меню FILE і послідовно виберіть такі підпункти меню

Файл, шлях, набір...

У вікні, що відкрилося, виберіть робочий каталог (Prim) і клацніть

мишею по кнопці Select

Робочу директорію симулятора вибрано.

Рисунок 4.3 - Встановлення робочої директорії симулятора

9
 4. Завантажте в пам'ять симулятора скомпонований файл робочої
програми першого прикладу.

Для цього слід послідовно вибрати такі пункти меню:

File,Load, Memory COFF (Рис. 4.4)

Рисунок 4.4 - Завантаження в пам'ять симулятора скомпонованого файлу

робочої програми першого прикладу.

І у вікні завантаження файлу, що з'явилося, клацніть мишею по кнопці

File.

Далі у вікні вибору файлу знайдіть файл ex1.cld, клацніть по ньому

мишею і натисніть кнопку "Відкрити". Далі у вікні завантаження файлу
натисніть ОК.
Скомпонований файл робочої програми першого прикладу завантажено
в пам'ять симулятора.

5. Цей емулятор має кілька різновидів багатофункціональних вікон, що

виконують різні функції. На прикладі навчальної програми ознайомимося з
деякими з них.

10
 6. Відкриємо вікно асемблера програми

Вікна, збірка

Рисунок 4.5 - Вікно асемблера

Зверніть увагу на текст наведеної програми. Уважно ознайомтеся з

програмою, розташуванням міток і системою команд.
Червоним кольором зазначено команду, яка має бути виконана на
наступному кроці. У вікні послідовно наведено адресу, мітку з відносним
зсувом, мнемоніку команди та коментарі.
Це вікно є основним під час роботи в симуляторі.

11
 7. Відкрийте два вікна, що демонструють x- і y- області пам'яті
процесора.
Для цього виберіть такі пункти меню:

Windows,пам'ять

У ньому виберіть підпункт x mem space натисніть ОК.

Відкриється вікно дампа пам'яті Х. У ньому демонструється вміст
пам'яті області Х. Зверніть увагу на лівий стовпець. У ньому вказані номери
крайніх комірок пам'яті (першого стовпця масиву). У верхньому віконці
введення можна вказувати адресу пам'яті, з якої слід починати демонстрацію
дампа.

Рисунок 4.6 - Вікно дампа пам'яті Х

Далі повторіть послідовність дій, але цього разу виберіть

область y mem space. Відкриється вікно дампа області пам'яті Y, аналогічне
пам'яті X.

12
 8. Далі відкрийте командне вікно (Windows,Command) і вікно
внутрішніх регістрів процесора:

Windows,Register

далі в меню вибрати Core і натиснути ОК.

Відкриється вікно внутрішніх регістрів процесора.

Рисунок 4.7 - Дамп внутрішніх регістрів процесора

Порівняйте склад вікна з уже відомою вам будовою регістрової

моделі процесора. Особливу увагу зверніть на розташування таких регістрів

r0,r1,a,b,a0,b0

Ці регістри будуть використовуватися під час роботи прикладу, тому

важливо чітко усвідомити, де вони розташовані.

13
 9. Відкрийте вікно спостереження за змінними процесора

Windows, Watch

І в Expression вікні введіть cyc для спостереження за лічильником

циклів. Далі, послідовно виберіть пункти меню Windows, Tile щоб
розташувати вікна по порядку.

Рисунок 4.8 - Спостереження за лічильником циклів симулятора

Далі, клацанням за адресою останньої команди програми

встановіть мітку зупинки (рядок має підсвітитися синім).

Симулятор готовий до виконання завдання.

10. Виконайте кілька кроків програми в покроковому режимі (кількома

клацаннями по кнопці Step). Зверніть увагу на зміни в регістрах r0,r1,pc і
змінній cyc.

11. Продовжіть виконання програми в покроковому режимі. Позначте

зміни в x- і y- областях пам'яті. Зіставте їх із текстом.

14
 12. Виконайте програму шляхом відкриття меню

Execute, Go...

У ньому, у вікні Adress слід ввести адресу $100, далі відмітити

галочкою вікно Go to Breakpoint і у Break number вибрати #`1 (див. Рис.
4.8).

Рисунок 4.8 - Запуск програми в режимі безпосереднього виконання

Після закінчення рахунку, перевірте вміст регістрів ядра.

Якщо все було виконано правильно - в акумуляторі a0 (останні 24 біти
регістра а) буде записано результат $fd6540.

4 Домашнє завдання

1 Вивчити ключові положення за методичним посібником і

рекомендованою літературою.
2 Вивчити розподіл пам'яті мікропроцесора.
3 Підготувати протокол для виконання роботи.
4 Замалювати Рисунок 3.1 у протокол лабораторної роботи.

15
 5 Підготовка до роботи із симулятором

1 Увімкнути комп'ютер
2 Викликати програму Провідник
3 Увійти в директорію E:\Students\MOTOROLA\gui563\BIN

6 Лабораторне завдання

По черзі виконати всі пункти ключового положення, відзначаючи

характерні моменти роботи симулятора.
Письмово відповісти на запитання для самоконтролю.

7 Запитання для самоконтролю

1 Якими командами виводиться на екран вміст внутрішніх регістрів

процесора?
2 Якими командами виводиться на екран вміст Х-пам'яті процесора?
3 Якими командами виводиться на екран вікно для спостереження за
лічильником циклів?
4 Перелічіть основні вікна, що використовуються для роботи в
симуляторі?
5 Яким чином відбувається завантаження в симулятор вмісту
скомпонованого файлу робочої програми?

8 Зміст звіту

1 Схема плати контролера на базі процесора DSP56300.

2 Короткий конспект ключових положень.
3 Відповіді на запитання для самоконтролю.

9 Рекомендована література

1. М.С. Купріянов, Б.Д. Матюшкін, "Цифрова обробка сигналів:

процесори, алгоритми, засоби проектування", вид. 2-е перероблене,
Політехніка, СПб 2000р.
2. А. Солоніна, Д. Улахович, Л. Яковлєв, "Цифрові процесори обробки
сигналів фірми Motorola", СПб, БХВ-Петербург, 2000.
3. Сайт фірми Motorola http://www.mot.com

16