Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Взаємодія між компонентами систем IoT

Методичні вказівки
до лабораторних робiт

Чернівці
Чернівецький національний університет
2020
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1
ЗНАЙОМСТВО ТА ПОЧАТОК РОБОТИ З АПАРАТНОЮ
ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЮ ПЛАТФОРМОЮ ARDUINO

1. Мета роботи
Знайомство з апаратною обчислювальною платформою Arduino і
середовищем розроблення IDE, отримання практичних навичок їх
конфігурування на базі операційної системи Windows.

2. Короткi теоретичнi вiдомостi

Arduino – це платформа з відкритим вихідним кодом, створена для
швидкої і легкої розробки різноманітних електронних пристроїв. Ардуіно
може отримувати дані про навколишній світ завдяки датчикам і реагувати,
керуючи світлом, двигунами та іншими виконуючими пристроями.
Мікроконтролер на платі програмується за допомогою мови програмування
Arduino і середовища розробки Arduino. Для програмування не потрібно
програматор, програма зашивається через порт USB. Для початку роботи
знадобиться тільки сама плата Arduino і комп'ютер зі встановленим
середовищем розробки Arduino. В даному циклі лабораторних робіт
передбачається використання відлагоджувальної плати Arduino Uno.
Середовище розроблення Ардуіно
Інтерфейс середовища розробки Ардуіно містить наступні основні
елементи: текстовий редактор для написання коду, область для виведення
повідомлень, текстова консоль, панель інструментів з традиційними
кнопками і головне меню (рис. 2.1). Даний софт дозволяє комп'ютеру
взаємодіяти з Ардуіно як для передачі даних, так і для прошивки коду в
контролер.

Рис. 2.1. Графічний інтерфейс середовища розроблення Arduino IDE:

текстовий редактор коду програми (1); область повідомлень (2); консоль (3);
панель інструментів (4); панель з часто використовуваними командами (5)
2
 Написання програм
Програми, що створюються в середовищі розробки Ардуіно, іноді ще
називають скетчами. Скетчі пишуться в текстовому редакторі і зберігаються в
файлах з розширенням *.ino. Вбудований текстовий редактор має стандартні
інструменти копіювання, вставки, пошуку і заміни тексту. Область
повідомлень у вікні програми є, свого роду, зворотним зв'язком для
користувача та інформує його про події (в тому числі і про помилки), що
виникають в процесі запису або експорту написаного коду. Консоль
відображає у вигляді тексту потік вихідних даних середовища Ардуіно,
включаючи всі повідомлення про помилки та ін. У нижньому правому куті
вікна програми показується модель поточної плати і послідовний порт, до
якого вона підключена. Кнопки на панелі інструментів призначені для
створення, відкриття, збереження і прошивки програм в пристрій. Окрема
кнопка запускає програму SerialMonitor.

Таблиця 2.1.
Опис піктограм середовища розроблення Ардуіно
Verify (Перевірити)
Перевірити код на помилки.
Upload (Прошити)
Скомпілювати програму і "зашити" її в мікроконтролер Ардуіно.
Примітка: щоб прошити мікроконтролер через зовнішній програма тор
потрібно затиснути клавішу "shift" перед натисканням на цю іконку. При
цьому текст біля кнопки зміниться на "Upload using Programmer".
New (Створити)
Створити нову програму.
Open (Відкрити)
Команда відкриває меню зі списком всіх скетчів, доступних у вашій
робочій папці. Після натискання по файлу його вміст відкриється в
поточному вікні.
Примітка: на жаль, в цьому меню не працює скролінг; тому якщо вам
потрібно відкрити програму з самого кінця списку – краще
використовуйте меню File | Sketchbook.
Save (Зберегти)
Зберегти програму
Serial Monitor
Відкрити програму "Serial Monitor" (для роботи з послідовним
інтерфейсом).

Додаткові команди знаходяться в меню: File, Edit, Sketch, Tools і Help. У

цих меню завжди активні тільки ті пункти, які можна застосувати до
поточного елементу або фрагменту коду.

Меню "Edit (Правка)"

Copy for Forum (Копіювати для форуму) – скопіювати код програми в буфер
обміну в спеціальному форматі, зручному для постінгу на форум (з
3
підсвічуванням синтаксису).
Copy as HTML (Скопіювати як HTML) – скопіювати код програми в буфер
обміну у вигляді HTML-коду, зручного для вбудовування в веб-сторінки.
Меню "Sketch (Програма)"
Verify / Compile (Перевірити / Компілювати) – перевірити код програми на
помилки.
Show Sketch Folder (Показати папку програми) – відкрити папку з файлом
поточного скетчу.
Add File ... (Додати файл ...) – додає вихідний файл до поточної програмі
(обраний файл буде скопійований з вихідної папки). Доданий файл з'явиться в
новій вкладці головного вікна. Видалити файли можна за допомогою таб-
меню.
Import Library (Імпортувати бібліотеку) – додає бібліотеку до вашій
програмі шляхом вставки оператора #include спочатку коду. Детальніше про
бібліотеки див. Нижче. Крім того, в версіях IDE 1.0.5 і вище реалізована
можливість імпортування бібліотек з .zip-архівів.
Меню "Tools (Інструменти)"
Auto Format (Автоформат) – ця команда виправляє помилки форматування у
коді, а саме: робить однакові відступи відповідних відкривають і закривають
фігурних дужок, додаткові відступи коду всередині логічних блоків.
Archive Sketch (Заархівувати скетч) – створити .zip-архів поточного скетчу.
Результуючий архів поміщається в папку з програмою.
Board (Плата) – вибрати модель використовуваного Ардуіно.
Serial Port (Послідовний порт) – це меню містить список всіх послідовних
пристроїв, присутніх в системі (як фізичних, так і віртуальних). Їх список
повинен оновлюватися автоматично при кожному відкритті головного меню.
Programmer (Программатор) – Дозволяє вибрати зовнішній програматор для
прошивки мікроконтролера без використання USB-з'єднання. Зазвичай ця
функція потрібна рідко – наприклад, для прошивки завантажувача в новий
мікроконтролер.
Burn Bootloader (Прошити завантажувач) – Це меню дозволяє прошити
завантажувач в контролер Ардуіно. При нормальній роботі Ардуіно ця
функція звичайно не потрібно, але вона може бути корисна, якщо вам раптом
буде потрібно замінити мікроконтролер ATmega на новий (який з магазину
йде без завантажувача). Перед прошивкою переконайтеся, що в меню Boards
обрана саме ваша плата.
Скетчбук (рабоча папка)
У середовищі розробки Ардуіно використовується принцип організації
Скетчбука: всі ваші програми (або скетчі) зберігаються в одному місці. Щоб
переглянути їх, необхідно вибрати меню File> Sketchbook або клацнути по
кнопці Open на панелі інструментів. Директорія для зберігання ваших
програм буде автоматично створена при першому запуску середовища
Ардуіно. Її місце розташування завжди можна змінити у вікні налаштувань
програми.
Починаючи з версії 1.0, файли скетчів мають розширення .ino. У
попередніх версіях використовувалося розширення .pde. У нових версіях
4
програми (1.0 і старше) файли .pde як і раніше можна відкрити, тільки їх
розширення буде автоматично перейменовано на .ino.
Вкладки, компиляция и работа с несколькими файлами
Середовище Ардуіно дозволяє працювати з програмами, що складаються з
декількох файлів (кожен з яких відкривається в окремій вкладці). Наприклад,
це можуть бути файли Ардуіно (без розширення), C-файли (з розширенням
.c), файли C ++ (з розширенням .cpp) або заголовки (.h).
Прошивка
Перед тим, як прошивати програму в контролер, необхідно правильно
вибрати плату і послідовний порт в меню Tools> Board і Tools> Serial Port
відповідно. Послідовний порт на Mac-системах буде виглядати приблизно
так: /dev/tty.usbmodem241 (для Arduino Uno, Mega2560 або Leonardo) або
/dev/tty.usbserial-1B1 (для Duemilanove або старіших версій Ардуіно з USB),
або / dev /tty.USA19QW1b1P1.1 (для USB-UART перетворювачів Keyspan). На
Windows-системах, необхідний порт швидше за все буде COM1 або COM2
(для пристроїв з послідовним інтерфейсом), або COM4, COM5, COM6 і вище
(для Ардуіно з USB) - визначити необхідний номер порту можна в диспетчері
пристроїв, відшукавши рядок "USB serial device "в розділі Порти. На Linux-
системах послідовний порт буде виглядати як / dev / ttyUSB0, / dev / ttyUSB1
або щось на зразок.
Після вибору використовуваного порту і плати, необхідно натиснути
кнопку Upload на панелі інструментів або вибрати пункт Upload з меню File.
Після цього відбудеться скидання Ардуіно і почнеться процес завантаження
програми в пам'ять контролера. У старих моделях (до Arduino Diecimila)
функція авто-скидання відсутня, тому перед прошивкою таких пристроїв
необхідно вручну натиснути кнопку скидання на платі. У процесі
завантаження на більшості моделей Ардуіно будуть мигати світлодіоди RX і
TX. По завершенню процесу прошивки, програма видасть відповідне
повідомлення або помилку.
Завантаження програми в Ардуіно здійснюється за допомогою
завантажувача - невеликої програми, прошита в пам'яті мікроконтролера, яка
дозволяє завантажувати в нього код без зовнішніх апаратних засобів.
Завантажувач активізується на кілька секунд після перезавантаження
пристрою, після чого він запускає на виконання останній завантажений в
контролер скетч. При запуску завантажувача буде блимати вбудований
світлодіод, підключений до 13 виводу контролера.
Бібліотеки
Бібліотеки розширюють функціональність програм і несуть в собі
додаткові функції, наприклад, для роботи з апаратними засобами, функції по
обробці даних і т.д. Для підключення бібліотеки необхідно вибрати її з меню
Sketch > Import Library. Після цього бібліотека буде скомпільована, а в
початок програми буде додано один або кілька операторів #include.
Пам'ятайте, що бібліотеки завантажуються в контролер разом зі скетчем, тому
кожна підключена бібліотека потребує додаткового місця в пам'яті
мікроконтролера. Відповідно, якщо та чи інша бібліотека більше не
використовується у вашій програмі - просто видаліть оператор #include з
5
програми.
Список основних бібліотек, описаних на сайті, розглянемо в лабораторній
роботі №3. Деякі з них встановлюються разом із середовищем розробки
Ардуіно, інші можна скачати з різних джерел. У версіях IDE 1.0.5 і старше
реалізована можливість імпорту бібліотек прямо з zip-архіву і підключення їх
до поточного скетчу.
Налаштування
Деякі параметри можна задати безпосередньо у вікні налаштувань
програми (на Mac-системах це вікно викликається з меню Arduino, на
Windows і Linux-системах – з меню File). Інші параметри знаходяться в
конфіг-файлі, місцезнаходження якого також зазначено у вікні налаштувань.

Апаратні ресурси Ардуіно

Вибирати модель використовуваної плати в середовищі Ардуіно необхідно
з двох причин: щоб задати параметри, які використовуються під час
компіляції і прошивки скетчів (такі, як тактова частота, бодрейт і ін.); щоб
визначити установки фьюз-бітів, які використовуються під час прошивки
завантажувача в контролер плати.
Arduino Uno – це пристрій на основі мікроконтролера ATmega328. У його
склад входить все необхідне для зручної роботи з мікро контролером: 14
цифрових входів / виходів (з них 6 можуть використовуватися в якості ШІМ-
виходів), 6 аналогових входів, кварцовий резонатор на 16 МГц, роз'єм USB,
роз'єм живлення, роз'єм для внутрисхемного програмування (ICSP) і кнопка
скидання. Для початку роботи з уcтройством досить просто подати живлення
від AC / DC-адаптера або батарейки, або підключити його до комп'ютера за
допомогою USB-кабелю.
На відміну від всіх попередніх плат Ардуіно, Uno в якості перетворювача
інтерфейсів USB-UART використовує мікроконтролер ATmega16U2
(ATmega8U2 до версії R2) замість мікросхеми FTDI.
На платі Arduino Uno версії R2 для спрощення процесу оновлення
прошивки доданий резистор, що підтягує до землі лінію HWB
мікроконтролера 8U2.

Рис. 2.2. Основні елементи Arduino Uno

6
 Рис. 2.3. Призначення виводів мікроконтролера ATmega168/328P та їх
відповідність портам Arduino Uno

Таблиця 2.2.
Головні технічні характеристики плати Arduino Uno
Мікроконтролер ATmega328
Рабоча напруга 5В
Напруга живлення 7-12В
14 (з них 6 можуть використовуватися в якості
Цифрові входи / виходи ШІМ-виходів)
Аналогові входи 6
Максимальний струм
кожного виводу 40 мА
32 КБ (ATmega328) з яких 0.5 КБ
Flash- пам'ять використовуються загрузчиком
SRAM 2 КБ (ATmega328)
EEPROM 1 КБ (ATmega328)
Тактова частота 16 МГц

Для зручності під’єднання зовнішнійх апаратних модулів та периферійних

пристроїв до портів введення-виведення Arduino Uno, передбачене
використання універсальної макетної плати. На рис. 2.4 наведена схема плати,
на якій вказані всі можливі варіанти з’єднання її провідників. По краях плати
йдуть довгі провідники, які називають шиною живлення. Провідники,
розміщені в середині плати, з'єднуються в напрямку, перпендикулярно
напрямку шини живлення.

7
 Рис. 2.4. Схема електричних з’єднань на універсальній мекетній платі
3. Завдання та порядок його виконання
1) Скачайте середовище розроблення Arduino. Останню версію можна
знайти за посиланням: http://arduino.cc/en/Main/Software. Після завершення
закачування, розпакуйте скачаний архів. Переконайтеся в тому, що структура
директорій після розпакування не порушена. Відкрийте папку – в не повинно
бути кілька файлів і піддиректорій.
2) Підключіть пристрій. При підключенні пристрою до комп'ютера слід
мати на увазі наступне. Arduino Uno, Mega, Duemilanove і Arduino Nano
автоматично розпізнають джерело живлення – незалежно, чи це USB-порт, чи
зовнішнє джерело живлення. Якщо ж ви використовуєте Arduino Diecimila, то
перед підключенням до комп'ютера необхідно переконатися, що пристрій
налаштовано на живлення від USB. Джерело живлення на цій платі
вибирається джампером, що підключає схему живлення плати або до USB,
або до роз'єму живлення. Перед підключенням Ардуіно до комп'ютера
переконайтеся, що джампер встановлено на двох виводах, які розташовані
ближче до USB-роз'єму. За допомогою USB-кабелю підключіть Ардуіно до
комп'ютера. При цьому повинен загорітися зелений світлодіод живлення
(зазначений на платі як PWR).
3) Встановіть драйвери. Установка драйверів для Arduino Uno або Arduino
Mega 2560 під Windows 10, 7, Vista або XP здійснюється за наступним
алгоритмом. Підключіть Ардуіно до комп'ютера і дочекайтеся, поки Windows
не почне процес установки драйверів. Незважаючи на всі зусилля системи,
через кілька секунд процес завершитися невдачею. Зайдіть в Пуск, відкрийте
Панель управління. В Панелі керування перейдіть на сторінку Система і
безпека. Далі клацніть по пункту Система і відкрийте Диспетчер пристроїв.
Знайдіть розділ Порти (COM & LPT). У ньому ви побачите відкритий порт
під ім'ям "Arduino UNO (COMxx)". Клацніть правою кнопкою по пункту
"Arduino UNO (COMxx)" і виберіть "Оновити драйвер". Далі, у вікні, виберіть
пункт "Виконати пошук драйверів на цьому комп'ютері". На завершення,
виберіть файл драйвера під ім'ям "arduino.inf", розташований в папці "Drivers"
в директорії завантаженого ПО Ардуіно (а не в під-директорії "FTDI USB
Drivers"). Якщо у вас стара версія IDE (1.0.3 або старіше) – вибирайте файл
під ім'ям "Arduino UNO.inf". Windows завершить установку драйвера.
Установка драйверів для Arduino Duemilanove, Nano і Diecimila під
Windows 10, 7, Vista або XP здійснюється за наступним алгоритмом. Після
підключення пристрою до комп'ютера, Windows почне процес установки
драйвера (якщо до цього ви не використали Ардуіно на цьому комп'ютері). На
Windows Vista драйвер повинен автоматично завантажитись і встановитись
при наявності під’єднання до Інтернету. На Windows XP відкриється майстер
8
установки обладнання. На питання "Дозволити Windows підключитися до
вузла Windows Update для пошуку драйверів?" відповідайте "Ні, іншим
разом". Тисніть Далі. Виберіть пункт "Установка з вказаного місця (для
досвідчених користувачів)" і тисніть Далі. Переконайтеся, що стоїть галочка
"Виконати пошук найбільш підходящого драйвера в зазначених місцях";
зніміть галочку "Пошук на змінних носіях"; активуйте пункт "Включити
наступне місце пошуку:" і виберіть папку "drivers / FTDI USB Drivers" в
дистрибутиві Ардуіно. (Останню версію драйверів можна скачати з
офіційного сайту FTDI). Тиснемо Далі. Майстер почне пошук драйвера і
видасть повідомлення про те, що він знайшов "USB Serial Converter". Тисніть
Завершити. Після цього майстер установки обладнання з'явиться ще раз.
Повторіть в ньому ті ж самі дії, в результаті майстром буде знайде "USB
Sserial Port". Щоб переконатися, що драйвер коректно встановлений –
відкрийте Диспетчер пристроїв (на вкладці Устаткування Панелі управління).
Серед системних портів знайдіть пункт "USB Serial Port" – це і є ваш Ардуіно.
4) Запустіть середовище розроблення Arduino. Двічі Клацніть по іконці
середовища Arduino. (Примітка: якщо мова інтерфейсу встановлена
неправильно – її можна змінити у вікні налаштувань.
5) Відкрийте код тестової програми. Відкрийте тестову програму, яка
керує спалахуванням світлодіоду: File> Examples> 1.Basics> Blink.

6) Виберіть в меню свою модель Ардуіно. Тепер в меню Tools> Board

необхідно вибрати пункт меню, який відповідає вашої моделі Ардуіно.

9
 Для моделей Duemilanove з контролером ATmega328 (модель
мікроконтролера написана зверху на мікросхемі) вибирайте пункт "Arduino
Duemilanove" або "Nano w/ATmega328". У перших моделях Arduino
використовувався контролер ATmega168; для таких моделей необхідно
вибрати пункт "Arduino Diecimila, Duemilanove or Nano w / ATmega168".
7) Виберіть послідовний порт. У меню Tools>Serial Port виберіть
послідовний порт, до якого підключений ваш Ардуіно. Як правило, це COM-
порт з номером 3 (COM3) або вище (COM1 і COM2 зазвичай асоційовані з
апаратними портами). Щоб дізнатися потрібний порт, можна тимчасово
від'єднати Ардуіно і ще раз відкрити меню; зниклий порт і буде тим портом, з
яким асоційований ваш Ардуіно. Назад підключіть пристрій до комп'ютера і
виберіть з меню необхідний порт.
8) Прошийте програму. Після всіх виконаних дій просто натисніть кнопку
"Upload" в середовищі програмування Ардуіно. Зачекайте кілька секунд – ви
побачите мерехтіння світлодіодів RX і TX на платі. Якщо процес прошивки
пройшов успішно в рядку стану з'явиться повідомлення "Done uploading".
(Примітка: для прошивки Arduino Mini, NG або іншої плати, за мить до
натискання кнопки "Upload" необхідно натиснути кнопку скидання на платі).

Якщо через пару секунд після прошивки на платі почав спалахувати

червоний світлодіод (у випадку Arduino Uno – підключений до вивовду 13) -
вітаємо! Ви успішно налаштували і запустили Ардуіно.
9) За результатами роботи складіть звіт та напишіть висновок.

4. Контрольнi запитання та завдання

1) Зазначте основні сфери застосування Arduino.
2) Яка послідовність операцій при налаштуванні Arduino для роботи з
операційною системою Windows?
3) Поясніть призначення елементів графічного інтерфейсу середовища
розроблення Arduino IDE.
4) Назвіть головні технічні характеристики та функціональні можливості
плати Arduino Uno.

10
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1
ІНТЕГРАЦІЯ ФІЗИЧНИХ ПРИСТРОЇВ TEKTELIC
COMMUNICATIONS ТА МЕРЕЖЕВИХ СЕРВІСІВ LoRaWAN IoT

1. Мета роботи
спспспс IDE, отримання практичних навичок їх конфігурування на базі
операційної системи Windows.

2. Короткi теоретичнi вiдомостi

The Things Network (The Things Stack) – набір відкритих інструментів та
глобальна, масштабована, відкрита мережа, що уможливлює створення
додатків IoT. Завдяки надійному наскрізному шифруванню створюється
безпечна та спільна мережа IoT, яка охоплює багато країн світу. На даний
момент в мережі працюють тисячі шлюзів, що забезпечують покриття
мільйонам людей.
The Things Network забезпечує наданні можливості пристроям низької
потужності використовувати шлюзи великої дальності для підключення до
децентралізованої мережі з відкритим кодом для обміну даними із
програмами .

1. Реєструємось на сайті https://tektelic.com/

Авторизуємось та заходимо в службу підтримки

https://support.tektelic.com/portal/en/kb/support

Вибираємо шлюз Kona Micro-Lite / Pico

https://support.tektelic.com/portal/en/kb/support/kona-pico

Скачуємо файл прошивки https://support.tektelic.com/portal/en/kb/articles/kona-

micro-lite-gw-binary-files semtech-v1.7.bin

Встановлюємо програму https://pjo2.github.io/tftpd64/ Tftpd64 — это

бесплатное легкое приложение с открытым исходным кодом, готовое к IPv6,
которое включает серверы DHCP, TFTP, DNS, SNTP и Syslog, а также клиент
TFTP.

Налаштовуємо IP, вибираємо файл прошивки та вписуємо назву файлу

Gateway.bin, натискаємо Put.

11
Перезавантажуємо шлюз

2. Конфігурування сервера

Заходимо на сторінку The Things Stack https://www.thethingsnetwork.org/

Реєструємось та авторизуємось

Вибираємо сервер Europe 1

Заходимо в налаштування шлюзів

Додаємо наш шлюз, в Basic settings прописуємо Gateway ID (довільне),

Gateway EUI (на корпусі шлюзу). Packet Broker не виключаємо. В LoRaWAN
options обираємо необхідний Frequency plan. За бажанням можна увімкнути
видимість геолокації шлюзу. Зберігаємо налаштування та обновлюємо
сторінку.

Також нам потрібно створити ключ API key. Для цього нам потрібно в The
Things Stack на сторінці налаштування шлюзу в пункті API keys згенерувати
ключ і обов’язково зберегти його в текстовому файлі на комп’ютері.

12
В The Things Stack заходимо в закладку Overview на сторінці створеного
шлюзу та скачуємо на комп’ютер файл global_conf.json.

3. Конфігуруємо Customer.json

Використовуючи програму Tftpd64 завантажуємо (Get) дані конфігурації зі

шлюзу у файл Customer.json і зберігаємо на комп’ютері.

Його вміст:
{"private_key_password":"","network":"semtech","semtech":{"ho
st":"router.eu.thethings.network","up_port":1700,"down_port":17
00}}

Замість "router.eu.thethings.network" прописуємо дані із збереженого раніше

файлу global_conf.json.

Тепер, у випадку налаштування на сервер Europe 1, файл конфігурації

Customer.json буде з наступним текстом
{"private_key_password":"","network":"semtech","semtech":{"ho
st":"eu1.cloud.thethings.network","up_port":1700,"down_port":1
700}}

Зберігаємо оновлений Customer.json

Використовуючи програму Tftpd64 завантажуємо (Put) дані конфігурації

шлюзу шляхом перезапису даних його файлу Customer.json.

13
Перезавантажуємо шлюз.

Переходимо в The Things Stack, оновлюємо сторінку. Шлюз підключено!)

3. Завдання та порядок його виконання

4. Контрольнi запитання та завдання

14
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2
НАЛАШТУВАННЯ РОЗУМНОГО СЕНСОРА TEKTELIC
COMMUNICATIONS

1. Конфігурування додатків

В The Things Stack заходимо в конфігурування додатків.

Створюємо новий додаток і задаємо Application ID, наприклад «andriy-samila-
gtw».

Переходимо в налаштування створеного додатка.

Додаємо кінцевий пристрій

Вписуємо реєстраційні дані

15
Зберігаємо налаштування додатка. Вмикаємо (розблоковуємо батарею або
витягуємо/вставляємо її) кінцевий давач та перезавантажуємо шлюз.
Бачимо активований додаток

16
2. Налаштування інтеграції TagoIO з TTN v3

Заходимо (реєструємось) у свій обліковий запис TagoIO, і якщо це ваш

перший пристрій, підключений між TTN і TagoIO, вам потрібно буде
створити авторизацію сервісу. Скопіюйте код авторизації сервісу*, щоб
використовувати його далі в TTN.

Примітка: Вам потрібно створити лише одну авторизацію для всіх пристроїв.

Перейдіть в консоль TTN v3 та створіть нову інтеграцію. Ви можете створити

нову інтеграцію в меню Integrations > Webhooks > Add Webhook > TagoIO.

Заповніть поля відповідно:

Webhook ID: будь-який ідентифікатор, який ви хочете. Приклад: tagoio-

integration
Webhook Format: JSON
Downlink API Key: якщо потрібно, введіть будь-яке значення. Воно буде
автоматично відправлено до TagoIO для виконання низхідних посилань.
Additional Headers: створіть заголовок для авторизації сервісе та вставте для
нього код авторизації сервісу*, створений раніше в TagoIO.

17
Тепер вам просто потрібно почати додавати пристрій до свого облікового
запису TagoIO.

Перейдіть до Devices/LoRaWAN TTI/TTN V3 та виберіть свій пристрою зі

списку, наприклад Tektelic Smart Home Sensor. Введіть EUI вашого пристрою
– ви можете використовувати QR-код для захоплення EUI.

Далі увімкніть (перезавантажте) кінцевий пристрій та шлюз, і ви побачите

дані, що надходять до вашого облікового запису (контейнер даних пристрою).
Почніть створювати свої інформаційні панелі, аналіз та дії.

Якщо дані не відображаються у вашому обліковому записі TagoIO

(використовуйте вкладку Live Inspector на вашому пристрої, щоб побачити
дані, що надходять), спочатку переконайтеся, що ви бачите дані в консолі
TTN, а потім перевірте ключі та конфігурацію.

18
19
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3
НАЛАШТУВАННЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО КОНТРОЛЕРА LT-22222-L

1. Конфігурування універсального контролера LT-22222-L

В The Things Stack заходимо в конфігурування додатків.

Переходимо в налаштування створеного додатка. Якщо додаток ще не створений, тоді

створюємо новий додаток і задаємо Application ID, наприклад «andriy-samila-gtw».

Додаємо кінцевий пристрій

Вписуємо реєстраційні дані

20
Зберігаємо налаштування додатка. Подаємо живлення на пристрій та перезавантажуємо
шлюз.
Бачимо активований додаток

2. Налаштування інтеграції Cayenne API з TTN v3

21
Mydevices надає зручний для людини інтерфейс Cayenne API для показу даних датчиків,
коли ми маємо дані в TTN, ми можемо використовувати Mydevices для підключення до
TTN і перегляду даних у Mydevices.
Створіть обліковий запис або увійдіть у Mydevices.

Переконайтеся, що ваш пристрій наразі запрограмований і правильно підключений до

мережі.
Щоб налаштувати програму для пересилання даних на Mydevices, потрібно додати
інтеграцію. Щоб додати інтеграцію Mydevices, виконайте такі дії:
Перейдіть в консоль TTN v3 та створіть нову інтеграцію. Ви можете створити нову
інтеграцію в меню Integrations > Webhooks > Add Webhook > Cayenne.

Заповніть поля відповідно:

– Webhook ID: будь-який ідентифікатор, який ви хочете. Приклад: cayenne-integration.
– Client ID: ідентифікатор користувача (не обов’язково).
Натискаємо «Create Cayenne Webhook»
22
На Вашу електронну пошту, пов’язану з TTN прийде лист із сповіщенням про створення
API-ключа

Тепер вам просто потрібно почати додавати пристрій до свого облікового запису Cayenne.
Перейдіть до Devices/Widgets та виберіть свій пристрою зі списку, наприклад Dragino LT-
22222-L (для LT-22222-L / LT-33222-L).
В полі «DevEUI» необхідно вписати ідентифікатор вашого пристрою. Його можна знайти в
налаштуванні кінцевих пристроїв TTN.

Після додавання дані датчика надходять TTN, вони також надходять і відображаються в
Mydevices.

23
Далі увімкніть (перезавантажте) кінцевий пристрій та шлюз, і ви побачите дані, що
надходять до вашого облікового запису (контейнер даних пристрою). Почніть створювати
свої інформаційні панелі, аналіз та дії.

24
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4
ОГЛЯД ХМАРНОГО СЕРВІСУ MYDEVICES CAYENNE ДЛЯ
СТВОРЕННЯ IOT ПРОЕКТІВ ТА ПРИСТРОЇВ НА RASPBERRY PI

25
 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5
РОЗРОБКА IOT ПРИСТРОЇВ НА ARDUINO ЗА ДОПОМОГОЮ
MYDEVICES CAYENNE

26