ОПЕРАЦІЙНІ СИСТЕМИ

ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ.

АРХІТЕКТУРА ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ
 2

Основні концепції
операційних
систем
 3
Склад комп’ютерних систем. Поняття
операційної системи
 Комп’ютерна система – це сукупність апаратного та програмного забезпечення комп’ютера.
 Апаратне забезпечення включає:
 центральний процесор;
 оперативну пам’ять;
 зовнішню пам’ять: жорсткі диски, CD/DVD – диски, флеш-пам’ять;
 шину даних;
 пристрої введення-виведення: консоль, клавіатура, мишка, принтер, сканер, мережне обладнання.
 Програмне забезпечення поділяється на дві великі групи:
 системні програми – керують роботою комп’ютера;
 прикладні програми – виконують розв’язування задач користувача.
 4
Місце операційної системи в загальній
структурі комп’ютера
 Операційна система – це
Системні та прикладні
програми програмне забезпечення, що
Інтерфейс
реалізує зв’язок між
прикладного прикладними програмами
програмування та апаратними засобами
Абстракції
комп’ютера; забезпечує
керування обчислювальним
Операційна система
процесом та організує
Деталі доступу
взаємодію з користувачем.
Інтерфейс
апаратного
забезпечення

Апаратне забезпечення
 5
Функції операційних систем

 Виділяють дві основні функції операційних систем:

 Операційна система як розширена машина;
 Операційна система як менеджер ресурсів.
 6
Операційна система як розширена машина

 В якості розширеної машини операційна система забезпечує:

 Виконання на вимогу програм користувача тих елементарних (низькорівневих) дій, які є спільними для більшості
програмного забезпечення і часто зустрічаються майже у всіх програмах (ввід і вивід даних, запуск і зупинка інших
програм, виділення та вивільнення додаткової пам'яті тощо).
 Стандартизований доступ до периферійних пристроїв (пристрої введення-виведення).
 Операційна система містить функції, котрі об’єднують набори команд читання\запису на жорсткий диск, доступу до
оперативної пам’яті, виведення інформації на монітор чи принтер.
 Доступ до апаратних пристроїв програмістами та користувачами здійснюється за допомогою зручних абстракцій.
 Приклад: для безпосереднього запису на жорсткий диск потрібно було б звертатися до контролера диску, програмувати
процес запису на фізичному рівні. Натомість програмісти та користувачі оперують файлами, як абстракціями подання
інформації на жорсткому диску.
 Виділення абстракцій дає змогу досягти апаратної незалежності прикладних програм, за умови, що дане апаратне
забезпечення підтримується операційною системою.
 7
Операційна система як менеджер ресурсів

 Операційна система в якості менеджера ресурсів здійснює такі функції:

 Керування оперативною пам'яттю (розподіл між процесами, організація віртуальної пам'яті).
 Керування доступом до даних зовнішніх носіїв (жорсткий диск, оптичні диски тощо).
 Мережеві операції.
 Паралельне або псевдопаралельне виконання задач (багатозадачність).
 Організація надійних обчислень, що базується на розмежуванні доступу до ресурсів (неможливості впливу одного
процесу на перебіг інших).
 Організація взаємодії між процесами: обмін даними, синхронізація.
 Захист самої системи, а також користувацьких даних і програм від дій користувача або програм.
 Розділення прав доступу (аутентифікація, авторизація).
 8
Класифікація операційних систем

 За своїм призначенням, операційні системи бувають:

 універсальні (для загального використання);
 спеціальні (для розв'язання спеціальних задач);
 однозадачні (в окремий момент часу можуть виконувати лише одну задачу);
 багатозадачні (в окремий момент часу здатні виконувати більше однієї задачі);
 однокористувацькі (в системі відсутні механізми обмеження доступу до файлів та на використання ресурсів системи);
 багатокористувацькі (декілька користувачів одночасно і незалежно працюють із операційною системою), всі
багатокористувацькі операційні системи також є багатозадачними;
 реального часу (система підтримує механізми виконання задач реального часу, тобто такі, для яких будь які операції
завжди виконуються за наперед передбачуваний і незмінний при наступних виконаннях час).
 9
Класифікація операційних систем

 Відносно можливостей внесення змін до вихідного коду операційні системи бувають:

 відкриті (англ. open source) – з відкритим програмним кодом;
 комерційні операційні системи, які переважно мають закритий код.

 За метою використання операційні системи можна умовно поділити на:

 серверні
 користувацькі.
 10
Історія розвитку операційних систем

І. Системи пакетної обробки (1955-1965рр.)

 В цей час обчислення здійснювались за допомогою великих ЕОМ, котрі займали цілі кімнати та потребували значних
витрат на їх придбання та експлуатацію.
 Суть пакетної обробки зводилась до наступної послідовності дій:
1) Збирали повний пакет завдань для ЕОМ, закодований на перфокартах;
2) Дані записували на магнітну стрічку;
3) Стрічку встановлювали на ЕОМ, завантажували спеціальну програму, котра зчитувала програму зі стрічки;
4) Після завершення виконання програми магнітну стрічку переносили на пристрій для друку результатів.
 Програми писали на мовах Fortran або Асемблер.
 Найпоширеніші ОС: (FMS – Fortran Monitor System, IBSYS – операційна система компанії IBM).
 Всі операційні системи були однозадачні.
 11
Історія розвитку операційних систем

ІІ. Багатозадачні операційні системи (1965-1980 рр.)

1) OS/360 для комп’ютерів сімейства IBM/360;
2) CTSS (Compatible Time Sharing System), Масачусетський університет. Перша система, що підтримувала режим розподілу
часу;
3) MULTICS (MULTIplexed Information and Computing Service), Масачусетський університет, Bell Labs, General Electrics;
4) UNIX, написана на основі MULTICS, розробку розпочав Кен Томпсон, спеціаліст з Bell Labs.
 Основні риси систем:
 Підтримка багатозадачності;
 Можливість зчитувати нові дані по мірі виконання поточних задач та вивільнення з-під них пам’яті – “підкачка
даних”, або spooling;
 Режим розподілу процесорного часу між користувачами.
 12
Історія розвитку операційних систем

ІІІ. Операційні системи для персональних комп’ютерів (1980-і – наш час)

1) СP/M (Control Program for Microcomputers) – операційна система для перших персональних комп’ютерів на базі
процесора Intel 8080. Розробник – Гарі Кіндел, Digital Research;
2) MS-DOS (Microsoft Disk Operating System), Тім Патерсон, Microsoft;
3) Windows 1.0\2.0\3.1\95\98\ME – графічні оболонки для MS-DOS;
4) Windows NT\XP\Vista\7\8\10 – самостійні операційні системи з графічним інтерфейсом;
5) Похідні від UNIX системи: System V, FreeBSD, OpenBSD, Linux та інші.
 13
Сучасні операційні системи

 На сьогодні одними з найпоширеніших ОС є Windows, Linux та MacOS:

 Windows. Згідно статистичних даних, Windows є однією з найчастіше використовуваних та найпопулярніших
операційних систем серед користувачів. Він має дві версії: 32 та 64 біти, які доступні для клієнтів та для версій сервера.
 Переваги та особливості операційної системи:
 простота та зручність інтерфейсу (наявність панелі задач з кнопкою “Пуск”/контекстного меню з натисканням ПКМ) з можливістю
налаштування згідно вподобань користувачів;
 можливість перемикатись між декількома робочими областями одночасно;
 підтримка додаткових пристроїв лише з підключенням необхідних драйверів;
 легкість обміну даними між різноманітними додатками;
 підтримка TrueType шрифтів (з описом контурів символів та правил їхнього малювання);
 підвищена захищеність (Windows 10/11).
 Наразі, найновішою версією ОС є Windows 11, яка була презентована 24 червня 2021 року, а вийшла 5 жовтня того ж року.
Вона містить безкоштовне оновлення для сумісних пристроїв з Windows 10.
 14
Сучасні операційні системи

 Linux є фактично аналогом Windows. Це операційна система з відкритим кодом, ядро якої поширюється на безкоштовній
основі. Вона включає в себе ядро системи та набір невеликих програм, які чинять взаємодію з даним ядром. В роботі
Linux найчастіше використовують web-розробники, однак, працювати з нею може будь-який користувач, підібравши
правильний дистрибутив.
 Список деяких дистрибутивів та їх призначення:
 Fedora - дистрибутив на основі RPM для серверів на ПК;
 MyLinux - базується на Fedora дистрибутив;
 CentOS (Community ENTerprise Operating System) - комерційний дистрибутив, який створений на основі дистрибутива
Red Hat;
 BBEL - орієнтований на безпеку;
 Parrot - призначений для перевірки вразливості системи, оцінки ризиків.
 Загалом, більшу частину дистрибутивів можна завантажити безкоштовно, деякі ж - вимагають оплату ліцензій. З ОС Linux
можна обійтися без встановлення антивірусної системи, адже система виключає роботу шкідливих систем.
 15
Сучасні операційні системи

 MacOS є основною операційною системою пристроїв Apple (iMac, Mac Pro, MacBook тощо). Коли мова йде про ОС
MacOS, то це про надійність, стійкість, продуктивність, зручність використання та стабільність роботи.
 Найчастіше в рамках своєї професійної діяльності дану операційну систему використовують дизайнери та web-
розробники. Легкість управління дозволяє лише одним кліком по іконці Launchpad відкрити весь перелік програм на
Вашому ПК. Також в Launchpad доступний пошук за встановленими додатками.
 Усі процеси ПЗ влаштовані так, що не викликають перезавантаження системи, тому користувачам не варто хвилюватись
про раптові вимкнення пристрою. Результати роботи зберігаються як на ПК, так і в хмарному сховищі iCloud.
 Так як MacOS підтримує лише сертифіковані програми від Apple, це безпосередньо позитивно впливає на максимальний
захист Ваших даних.
 16
Склад операційних систем

 Сучасні операційні системи складаються з наступних основних компонентів:

 ядро операційної системи, що забезпечує розподіл та управління ресурсами обчислювальної системи;
 базовий набір прикладного програмного забезпечення, системні бібліотеки та програми обслуговування .
 Ядро системи — це набір функцій, структур даних та окремих програмних модулів, які завантажуються в пам'ять
комп'ютера при завантаженні операційної системи та забезпечують три типи системних сервісів:
 управління введенням-виведенням інформації (підсистема вводу-виводу ядра ОС);
 управління оперативною пам'яттю (підсистема управління оперативною пам'яттю ядра ОС);
 управління процесами (підсистема управління процесами ядра ОС).
 17
Функціональні компоненти операційних
систем
 Функціональні компоненти операційної системи призначені для виконання покладених на неї відповідних функцій:
 Процес (process) – базова одиниця обчислювальної роботи. Процес – це програма під час її виконання.
 Адресний простір процесу – набір адрес пам’яті, до яких йому дозволено доступ;
 Потік (thread) – окрема послідовність інструкцій в рамках одного процесу. Потоки, подібно до процесі, виконуються
(для користувача) паралельно. Потоки використовують ресурси створивших їх процесів.
 Віртуальна пам’ять – дозволяє значно збільшувати обсяг наявної пам’яті.
 Компоненти керування введенням/виведенням:
 Драйвери пристроїв – програмні модулі, які керують пристроями певного типу з урахуванням всіх їхніх
особливостей;
 Універсальний інтерфейс введення-виведення.
 18
Функціональні компоненти операційних
систем
 Файлова система як принцип організації даних у вигляді файлів. Файл – набір даних у файловій системі, доступ до яких
здійснюється за іменем. Виділяють два рівні файлової системи:
 Логічний рівень – визначає зовнішнє подання файлової системи як сукупності файлів, виконання операцій над
файлами.
 Фізичний рівень – визначає принципи розміщення структур даних файлової системи на певному пристрої.
 Засоби мережної підтримки
 Засоби убезпечення даних:
 Забезпечення надійності системи (захист даних від втрати у разі збоїв);
 Захист від несанкціонованого доступу.
 Засоби взаємодії користувача з операційною системою:
 Командний інтерпретатор – взаємодія з операційною системою шляхом командної мови;
 Графічний інтерфейс користувача – керування з допомогою вікон. кнопок, меню .
 19

Архітектура
операційних
систем
 20
Поняття архітектури операційних систем

Зовнішнє
середовище
 Архітектура операційної системи – це базові
системні (інші програми)
сукупність компонентів системи та порядок прикладні
бібліотеки програми
їхньої взаємодії між собою та із зовнішнім
середовищем.

ЯДРО
Основні компоненти (складові) операційної
системи:

програми
обслуговування
системи
 21
Режими виконання процесором
програмного коду
 Режим ядра (kernel mode). Команди, що виконуються у цьому режимі:
 мають прямий доступ до апаратного забезпечення;
 мають доступ до усієї пам’яті комп’ютера;
 не можуть бути ви тіснені у файл підкачки на диск;
 виконуються з найвищим пріоритетом.
 Режим користувача (user mode). Програма, що виконується у цьому режимі:
 не має прямого доступу до апаратури;
 має обмежений адресний простір;
 може бути витіснена у віртуальну пам’ять;
 виконується з меншим пріоритетом, ніж ядро.
 Команди, які є критичними для роботи системи (перемикання задач, звертання до пам’яті з заданими межами, доступ до
пристроїв введення-виведення) в цьому режимі недопустимі.
 Обидва режими реалізовані на апаратному рівні.
 22
Взаємодія операційної системи з апаратним
забезпеченням
 Засоби апаратної підтримки операційних систем:
 система переривань:
o апаратні переривання;
o програмні переривання;
 привілейований режим процесора;
 засоби керування пам’яттю:
o механізми трансляції адрес;
o захист пам’яті;
o системний таймер;
 захист пристроїв введення-виведення;
 базова система введення-виведення (BIOS).
 23
Взаємодія операційної системи з
програмним забезпеченням
 Засобами взаємодії операційної системи та програм є:
 системні виклики – це засіб доступу до певної функції ядра операційної системи із прикладних програм.
 інтерфейс програмування застосувань (API) – cюди входять додаткові функції, котрі доповнюють та розширюють
можливості системних викликів. Мета формування інтерфейсу програмування застосувань: надати програмісту
бібліотеку функцій, котрі виконують системні виклики та реалізовані у режимі користувача.

 Програмна сумісність – можливість виконувати в середовищі однієї ОС програми, розроблені для іншої ОС.
 Досягається за рахунок:
 наявності стандарту на мову програмування та компілятор;
 наявності стандарту на інтерфейс програмування застосувань.
 24
Схема взаємодії між ядром та прикладними
програмами

Прикладна
Ядро ОС
програма

Системний виклик, Перемикання

Необхідність доступу до між Виконання
апаратних ресурсів передача параметрів режимами команди
ядру

Передача
Перемикання
Використання результату
між Результат
одержаних даних режимами
Режим користувача Режим
ядра
 25
Схема взаємодії між ядром та прикладними
програмами

Прикладна
Ядро ОС
програма

Виконання команди:
mkdir Перемикання - перевірка прав доступу,
Створити папку між - виділення місця на диску,
параметр: ім’я папки режимами - внесення запису у файлову
таблицю

Використання папки / Передача Результат:

аналіз причини Перемикання - створена папка,
результату
неможливості між - код помилки у разі
створення папки режимами невдачі Режим
Режим користувача ядра
 26
Механізм операційної системи та політика
управління компонентами
 Механізм операційної системи – набір фундаментальних можливостей, які надають її компоненти. (ЩО реалізовано
компонентом)

 Політика управління компонентами – рішення щодо використання визначених можливостей. (ЯК можна використати
компоненти)
 27
Підходи до реалізації архітектури
операційних систем
 Виділяють наступні основні реалізації архітектури операційних систем:
 Монолітна система;
 Багаторівнева система;
 Система з мікроядром;
 Віртуальна машина.
 28
Монолітні системи

 Монолітна система – це система, у якій всі базові функції сконцентровані у ядрі.

 Базова структура монолітної системи:
 !!! Увесь код виконується у
привілейованому режимі
Основна
програма + 1) підвищується продуктивність (не
витрачається час на перемикання між
Службові режимами).
процедури, котрі
виконують ̶ 1) менш надійні (оскільки увесь код
системні виклики виконується у привілейованому режимі,
то кожна помилка може бути критичною).
Допоміжні
підпрограми  Приклади: OS/360, UNIX ранніх версій.
для виконання
службових
процедур
 29
Багаторівневі системи

 Багаторівнева система – це система, компоненти котрої утворюють ієрархію рівнів, кожен з яких спирається на функції
попереднього рівня.
 Схема рівнів системи: + 1) висока продуктивність;

Засоби апаратної підтримки ядра ̶ 1) великий обсяг коду ядра знижує

Машинно-залежні модулі
Базові функції ядра
Апаратура Менеджери ресурсів
надійність системи.
 Приклади: THE, створена Е.Дейкстрою в
Technische Hogeschool Eindhoven, 1968 р;
MULTICS, Масачусетський університет,
Bell Labs, General Electrics

Інтерфейс системних викликів

Системні та прикладні програми

 30
Системи з мікроядром

 Система з мікроядром – це система, у якій невелика частка функцій ядра реалізована у привілейованому режимі
(mikrokernel), інші функції – виконуються процесами режиму користувача.
+ 1) невеликий розмір ядра спрощує його розробку та
налагодження;
Прикладна
Повернення
+ 2) висока надійність (тільки невелика кількість
програма команд мікроядра має доступ до АЗ);
результату
Модуль
Системний операційної системи Режим + 3) гнучкість та розширюваність (нові функції можна
виклик режиму користувача користувача додати шляхом додавання модуля);

Обмін даними + 4) можливість адаптації до умов мережі (функції ядра

та режиму користувача можуть знаходитись на різних
Режим ядра комп’ютерах).
Мікроядро
̶ 1) зниження продуктивності через велику кількість
переключень між режимами.
 Приклади: Symbian OS, Minix
 31
Віртуальні машини

 Віртуальна машина – це створена програмно копія апаратного забезпечення, на якій функціонує одна чи декілька інших
операційних систем.
 Існує два типи віртуальних машин:
Прикладні програми, що
працюють в межах 1) Віртуальна машина, що працює
конкретної ОС безпосередньо на реальному
Операційні системи, обладнанні,
ОС 1 OC 2 OC n
встановлені на
Windows Linux FreeBSD віртуальній системі
2) Віртуальна машина, котра
встановлена як прикладна програма
над існуючою ОС.
Монітор
Моніторвіртуальної
віртуальноїмашини
машини(гіпервізор)
(гіпервізор)

Апаратне забезпечення
 32
Віртуальні машини

 Схема роботи віртуальної машини, котра встановлена як прикладна програма над існуючою ОС.

Прикладні програми, що працюють 

в межах конкретної гостьової ОС Приклади: VMware, розробка
дослідників Стенфордського
ОС 1 OC 2 OC n Гостьові операційні системи університету, 1999р; Virtual
Windows Linux FreeBSD (guest OS)
PC, розробку розпочала фірма
Connectix, згодом проект
викупила Microsoft.
Монітор Прикладні програми, що
Моніторвіртуальної
віртуальноїмашини
машини(гіпервізор)
(гіпервізор) працюють в межах
основної ОС
Основна операційна система (host OS)

Апаратне забезпечення
 33
Архітектура операційної системи UNIX
(базова)
Програми користувача Режим
користувача

Системні бібліотеки

Інтерфейс системних викликів Режим ядра

Файлова підсистема Міжпроцесорна взаємодія

Підсистема
керування Планувальник
процесами
Буферний кеш Керування пам’яттю

Підсистема
введення-виведення

Драйвери символьних Драйвери блокових

пристроїв пристроїв

Засоби керування апаратурою

Режим
Апаратне забезпечення апаратури
 34
Архітектура операційної системи UNIX
 Компоненти режиму ядра:
1) Підсистема керування процесами – контролює створення та вилучення процесів, розподілення системних ресурсів
між ними, міжпроцесову взаємодію, керування пам’яттю.
2) Файлова підсистема – забезпечує єдиний інтерфейс доступу до даних, розташованих на дискових накопичувачах та
до периферійних пристроїв, контролює права доступу до файлів.
 !!! В UNIX-подібних системах одні і ті самі системні виклики використовують як для обміну даними з диском, так і для
виведення на термінал або принтер (програма працює з принтером як з файлом).
3) Підсистема введення-виведення – виконує запити файлової підсистеми.
 Символьні пристрої – файли цих пристроїв потрібно зчитувати/записувати послідовно, потоками символів.
(принтер, модем)
 Блокові пристрої – допускають прямий доступ до будь-якої ділянки файлу. (диск)
4) Інтерфейс системних викликів – обов’язково має містити визначений стандартом POSIX мінімальний набір
функцій для управління процесами, файловою системою, правами користувачів, системним часом. Стандарт POSIX
(Portable Operating System) розроблений інститутом IEEE для забезпечення сумісності усіх UNIX-подібних систем.
 35
Архітектура операційної системи Linux

 В ОС Linux можна виділити три основні частини:

Планувальник процесів

Менеджер пам’яті
Системні - стандартний набір функцій для використання у
Ядро бібліотеки прикладних програмах
Віртуальна файлова система

Системні - прикладні програми, які виконують спеціалізовані

Драйвери пристроїв
утиліти задачі
Мережний інтефейс

Підсистема міжпроцесорної взаємодії

 36
Архітектура операційної системи Linux

 Компоненти режиму ядра:

1) Планувальник процесів – відповідає за реалізацію багатозадачності (робота з таймером, створення та завершення
процесів та ін.)
2) Менеджер пам’яті – виділяє адресний простір для кожного процесу та реалізує підтримку віртуальної пам’яті.
3) Віртуальна файлова система – надає універсальний інтерфейс взаємодії з різними файловими системами та
пристроями введення-виведення.
4) Драйвери пристроїв – забезпечують роботу з периферійними пристроями.
5) Мережний інтефейс – забезпечує доступ до мережних протоколів та драйверів мережних пристроїв.
6) Підсистема міжпроцесорної взаємодії – забезпечує обмін даними між процесами.
 37
Архітектура операційної системи Windows
Програми користувача Режим
користувача

Бібліотека системного інтерфейсу

Режим ядра
Ядро NTOS.

Диспетчер Диспетчер
Графічні Диспетчер Диспетчер Менеджер
введення- процесів і
драйвери об’єктів кеша конфігурації
виведення потоків

Засіб
Диспетчер Менеджер
Драйвери локального Файлова Диспетчер
віртуальної енерго-
пристроїв виклику система безпеки
пам’яті споживання
процедур

Виконавчий рівень NTOS

Рівень абстрагування від апаратури (HAL)

Режим
Апаратне забезпечення апаратури
 38
Архітектура операційної системи Windows

 Компоненти режиму ядра:

1) Рівень абстрагування від устаткування (Hardware Abstraction Layer, HAL). (hal.dll) Завданням цього рівня є
“приховати” залежні від апаратури команди для роботи з регістрами процесора, пам’яттю, системним таймером та
іншим обладнанням, надаючи ядру системи та драйверам набір незалежних від комп’ютера служб (процедур та
макросів).
2) Ядро (ntoskrnl.exe) має два рівні:
a) Рівень ядра, котрий здійснює
 диспетчирезацію пасток, виключень, переривань,
 планування та синхронізацію процесів;
b) Виконавчий рівень – набір компонентів (диспетчерів), відповідальних за найважливіші служби ОС.
 39
Архітектура операційної системи Windows
 Складові виконавчого рівня ядра:
1) Диспетчер об’єктів – відповідає за розподіл ресурсів у системі, підтримуючи їхнє універсальне подання через об’єкти.
2) Диспетчер введення-виведення:
 Реалізує єдиний інтерфейс для драйверів пристроїв,
 Містить засоби Plug and Play.
 Керує енергоспоживанням (економний режим для ноутбуків).
3) Диспетчер процесів і потоків – створює та завершує процеси та потоки, розподіляє для них ресурси.
4) Диспетчер вітруальної пам’яті.
5) Диспетчер кешу – оптимізує продуктивність читання/запису у файловій системі.
6) Диспетчер конфігурації – компонент, що підтримку роботи з реєстром. Реєстр містить конфігураційні файли для системи та
прикладних програм.
7) Засіб для локального виклику процедур – забезпечує механізм зв’язку між процесами.
 Драйвери пристроїв – це динамічно зв’язувані бібліотеки, котрі завантажуються компонентами виконавчого рівня ядра.
 40
Архітектура операційної системи Windows
 Компоненти режиму користувача.
1) Бібліотека системного інтерфейсу. (ntdll.dll) Надає набір функцій, кожній з яких відповідає функція режиму ядра.
Використовуються підсистемами середовища.
2) Підсистеми середовища. Надають прикладним програмам доступ до служб операційної системи, реалізуючи інтерфейс
прикладного програмування – Application Programming Interface, API. У MS Windows це Win32 API (Win64 API - сучасна). До Win
API входять компоненти:
 процес підсистеми (csrss.exe), котрий відповідає за реалізацію консольного введення-виведення, створення та знищення
процесів,
 бібліотеки функцій Win API. Найчастіше функції містяться у файлах kernel32.dll, user32.dll, gdi32.dll.
3) Системні процеси.
 Менеджер сесій (Session manager, smss.exe). Запускається першим і запускає процес реєстрації в системі.
 Процес реєстрації в системі (winlogon.exe) відповідає за допуск користувача в систему.
 Диспетчер керування службами (services.exe) відповідає за запуск служб планувальника задач, журналу подій, відновлення
системи, служби баз даних та веб-сервісів.
4) Прикладні програми.