1

Національний університет
“Одеська юридична академія”
***************************
Алгоритмізація та
програмування
Лекція № 1
Архітектура обчислювальної системи та
організація обчислювального процесу
1. Архітектура обчислювальних систем
2. Операційна система і системне ПЗ
Одеса 2022
 2
Введення

Обчислювальна система (ОС) – це складна система. Тобто це

система, яка складається з великої кількості об’єктів, пов’язаних між собою
абстрактними і фізичними зв’язками і відносинами, що дають можливість
вирішувати конкретні прикладні задачі.

Початковою ціллю розроблення і створення обчислювальних си-стем

була автоматизація виконання складних математичних обчис-лень.

Доступність персональної обчислювальної техніки дозволяє ство-

рювати розподілені автоматизовані інформаційні системи і застосову-вати
їх в управлінні виробництвом, істотно підвищує його ефектив-ність.
 3
1. Архітектура обчислювальних систем

Для реалізації обчислень електронний пристрій повинен вміти викону-вати дві

головні функції:
– зберігання даних;
– виконання математичних операцій.

Обчислювальна система – це сукупність програмно-технічних пристроїв,

орієнтованих на роботу у конкретній прикладній області.

Вирішення цієї задачі вимагає наявності способу кодування – алгоритму. Усі

ЕОМ користуються бінарною системою числення, яка включає лише два
символи: «0» та «1».
A = {0, 1}
Вибір двоїчної системи кодування визначається простотою технічної
реалізації пристроїв пам’яті.
 4
1. Архітектура обчислювальних систем

Інформація вимірюється у бітах. Один біт – це інформація, що скасовує

невизначеність про стан системи, яка може займати два рівноймовірних
положення, наприклад, підкидання монети.
Розділяють наступні одиниці вимірювання:
1 килобит = 103 бит = 1000 біт
1 мегабит = 1000000 біт
1 байт = 8 біт
1 килобайт = 210 біт = 1024 байтам = 8192 бітам
1 мегабайт = 1 048 576 (220) байтам
1 Гбайт = 1024 Мбайт, 1 Мбайт = 1024 Кбайт, 1 Кбайт = 1024 байт.
Термін “кілобіт” був уведений МЭК (Міжнародний электротехнічний
комітет) у березні 1999 року. Термін “кілобіт” використовується для вимі-рювання
швидкості передачі інформації в каналах зв’язку.
 5
1. Архітектура обчислювальних систем

Двоїчна система числення уявляє собою комбінацію двоїчної системи

кодування і ступеневої вагової функції з двійковою основою. Позитивні цілі числа
записують у вигляді:

Х = an-1 xn-1 +  an-2 xn-2 + … + a1 x1 + a0 x0 ,

де Х – це число в двоїчному коді, аі – коэфіцієнти, що приймають значення «1»

або «0».
27 26 25 24 23 22 21 20
128 64 32 16 8 4 2 1
1 0 0 0 0 1 1 1

135  1 0 0 0 0 1 1 1
 6
1. Архітектура обчислювальних систем

102 101 100 Мікропроцесор – це програмно-апа-

ратний пристрій, призначений для вико-
100 10 1 нання обчислень. Він включає:
– Пристрій управління;
1 3 5
– Внутрішню пам’ять;
– Внутрішній інтерфейс.
135

Пристрій управління пе-

ретворює команди із тексту
програми у електричні керу-
ючі сигнали.
 7
1. Архітектура обчислювальних систем

Внутрішня пам’ять уявляє со-бою

регістри для зберігання поточ-них
результатів обчислень.
Розрядність цих регістрів до-
рівнює розрядності АЛУ. Їх назива-
ють регістрами загального доступу
(РЗД), через те, що вони доступні
програмістам.

Арифметико-логічний пристрій складає операнди та порівнює їх ве-

личини.

Слово «інтерфейс» у загальному значенні – це спосіб обміну даними між

суб’єктами обчислювального процесу. Внутрішній інтерфейс мікропроцесора
– це програмно-апаратні засоби його спілкування з оперативною пам’яттю та
периферійними пристроями.
 8
1. Архітектура обчислювальних систем

З периферійними пристроями
мікропроцесор спілкується через
власні порти введення/виведен-ня
інформації.

Програма – це список команд

для мікропроцесора, що викону-
ються у встановленому порядку.

Оперативна пам’ять (ОП) призначена для зберігання програм, що вико-

нуються у даний момент та проміжних даних обчислення.
Особливість оперативної пам’яті полягає у тому, що швидкість звер-нення до
неї зі сторони мікропроцесора максимально висока. При від-ключенні живлення
інформація, що міститься в оперативній пам’яті, стирається.
 9
1. Архітектура обчислювальних систем

Одним із зовнішніх пристроїв є пристрій постійної пам’яті (ППП). Таких

пристроїв може бути багато. Інформація у ППП зберігається при відклю-чені
живлення. Швидкість звернення до нього значно нижча, ніж до ОП.

Спілкування мікропроцесора з оперативною пам’яттю та іншими суб’-єктами

обчислювальної системи виконується через системний інтерфейс, який
складається із трьох шин:
– шини даних, передавання даних у паралельному код;
– шини адреси, для вказання на номер комірки;
– шини управління, через яку передаються сигнали (команди) управління.

Усі шини управління двонаправлені і забезпечують обмін даними в обох

напрямках.
 10
1. Архітектура обчислювальних систем

Сучасна архітектура ЕОМ, побудована на принципах сформульованих

Джоном фон Нейманом.
Принцип програмного управління, який полягає у тому, що для вирі-шення
кожної задачі складається окрема програма, яка визначає порядок виконання
обчислень.
Принцип зберігання програми в ОП, у відповідності до якого, програмні
команди, як і дані, представляються у вигляді чисел і обробляються як числа.
Принцип вільного доступу до пам’яті, у відповідності до якого, дані і програми
можуть бути записані у будь-яке місце ОП, що визначається своєю адресою.

Інтерфейс користувача включає термінальні засоби введення і виведен-ня

даних у прийнятному для користувача вигляді, та графічний інтерфейс.
 11
2. Операційна система и системне ПО

У відповідності, із постулатами Фон Неймана, обчислювальна система не

працює без цілі, сформульованої у вигляді програми.

Системне програмне забезпечення (ПЗ) включає програми, що керують

фізичними та логічними ресурсами обчислювальної системи (ОС) обчис-
лювальними процесами, та спілкуванням з користувачем.

Фізичні ресурси – це мікропроцесор, пам’ять периферійні пристрої та засоби

обміну даними.

Логічні ресурси – це програми, файлова система, менеджер процесів, BIOS,

системний реєстр та інші.

Сукупність основних системних програм утворює ядро обчислюваль-ної

системи.
 1
2. Операційна система и системне ПО

Операційні системи називають дисковими операційними системами (Disk

operation system – DOS).
Системне програмне забезпечення зберігається на магнітних дисках і,
після запуску ЕОМ, за командами від BIOS необхідна його частина пере-
писується в ОП.

Перші версії операційних систем (DOS 3.0, … , DOS 5.0, DOS 6.0) були так
званими однозадачними операційними системами (остання версія DOS 6.22).
Починаючи з версії DOS 7.0 (Windows), вони стали багатозадачними,
тобто користувач може одночасно запускати декілька прикладних процеси.

У системі Windows, для реалізації багатозадачного процесу викори-

стовується менеджер управління процесами, який розділяє обчислю-вальні
ресурси системи між відкритими процесами.
 12
2. Операційна система и системне ПО

Кожен процес обслуговується тільки протягом свого часового інтервалу t1, а

потім, по черзі, обслуговуються інші відкриті процеси. Ця процедура
повторюється циклічно поки працює комп’ютер.
 13
2. Операційна система и системне ПО

DMA-контролер (контролер прямого доступу до пам’яті) розгружає ро-боту

мікропроцесора. У разі необхідності звернення до пам’яті відбува-ється без
участі мікропроцесора.
 15
2. Операційна система и системне ПО

Крім операційної системи безпосередньо, до складу системного забе-зпечення

входять:
утиліти – службові програми, що надають допоміжні послуги, наприклад, фай-
лові менеджери, програми форматування дисків та деякі інші;
інструментальні програмні продукти, призначені для розробки програмного
забезпечення, наприклад, BORLAND C++, BORLAND DELPHI, Visual Basic та ін-
ші;
системи технічного обслуговування, призначені для тестування апаратури.

До складу системного відносять також і службові програми, які не є час-тиною

ядра операційної системи і уявляють собою базу даних, де збері-гаються, як самі
елементи операційної системи, так і прикладне програмне забезпечення.

Файл – це поіменована область пам’яті, що розташована на диску або іншому

носії. Ім’я файлу складається із двох частин: безпосередньо самого імені і його
розширення відділеного крапкою.
 16
2. Прикладне програмне забезпечення

Прикладне програмне забезпечення призначене для рішення прикладних задач,

які стоять перед користувачами обчислювальної техніки у різних об-ластях.

Користувач – це працівник, який користується обчислювальними ресур-сами

системи. У загальному випадку він не зобов’язаний досконально воло-діти знаннями
з технічної електроніки та обчислювальної техніки.

Windows – це інтегроване операційне середовище. Усе програмне забез-

печення, яке для нього розроблюється має бути сумісним. Об’єкти, створені у тому чи
іншому програмному забезпеченні мають легко інтегруватись у інші об’єкти, що
створені в інших програмних середовищах.

Найбільш відомим програмним продуктом, створеним для користувачів

Windows, є пакет MS Office, який використовується для забезпечення
автоматизованого документообігу.