___-___ 2017 Українська мова 7 клас

Урок №
Тема: Написання прислівників окремо, разом і через дефіс
Мета: домогтися усвідомлення учнями правил написання прислівників разом
і окремо, формувати в них уміння знаходити відповідну орфограму, правильно
писати слова з нею; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати, порівнювати
мовні явища; ознайомити учнів з особливостями написання прислівників через
дефіс; досягти практичного засвоєння ними правил написання прислівників через
дефіс; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати логічне мислення, увагу,
пам’ять, удосконалювати вміння працювати із словником, виховувати в учнів
повагу до багатства і виразності української мови; виховувати любов до природи.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, словники, таблиці, картки
для самостійної роботи.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку

Учні записують тему  уроку, визначають завдання.
ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Робота в групах.
1 група. Окремо пишуться прислівники, утворені сполученням прийменника
з іменником (між ними можна вставити слово). Наприклад: на мить, до речі, без
кінця, з радості, з горя, на щастя, в ногу, в міру.
2 група. Окремо пишуться прислівники, утворені від прийменникових
конструкцій з повторенням слова. Наприклад: день у день, рік у рік, раз у раз, час
від часу.
3 група. Окремо пишуться прислівникові сполучення слів у формах Н.в. і О.в.
одн., а також  вирази в основному, в цілому. Наприклад: кінець кінцем, один
одним, сама самотою.
Робота з таблицею.
Учні добирають з  довідки приклади до кожного правила.
Окремо 1. Прислівникові сполуки, що без відома, без кінця, без краю, без
пишуться складаються з прийменника та ліку, без сліду, без сумніву, без
іменника, але в яких іменник упину, в нагороду, в позику, до
звичайно зберігає своє вподоби, до гурту, до діла, до
конкретне лексичне значення й загину, до краю, до ладу, до лиха,
граматичну форму, особливо до міри, до пари, до побачення, до
коли між прийменником і речі, до сих пір, до смерті, до
керованим ним іменником сьогодні, за кордон, за рахунок, з-
можливе означення до цього за кордону, з краю вкрай, з
іменника (прикметник, розгону, на бігу, на вагу, на весну
займенник, числівник): (але навесні), на вибір, на віку, на
диво, на жаль, на зло, на зразок, на
 льоту, на мить, на поруки, на
радість, на світанку, на славу, на
сміх, на ходу, на щастя, під боком,
під силу, по закону, по суті, по
черзі, у вигляді.
2. Словосполуки, що
від ранку до вечора, день у день,
мають значення прислівників і
з боку на бік, з дня на день, один
складаються з двох іменників
в один, раз у раз, рік у рік, час від
(зрідка — числівників) або
часу.
двох прийменників:
3. Словосполуки, які в
реченні виконують функції
другого дня, таким чином,
прислівника та складаються з
темної ночі, тим разом, тим
узгоджуваного прийменника
часом.
(числівника, займенника) й
дальшого іменника:
4. Прислівники, утворені
сполученням прийменника з
 в основному, в цілому.
повним прикметником
чоловічого (середнього) роду:
5. Прислівники, утворені
по двоє, по троє, по четверо
сполученням прийменника по
тощо.
зі збірним числівником:
Пишуться через по-батьківському, по-братньому,
дефіс по-господарському, по-іншому,
по-нашому, по-своєму, по-
українському, по-
1. Складні прислівники, християнському; по-батьківськи,
утворені від прикметників і по-братерськи, по-господарськи,
займенників за допомогою по-українськи; також по-латині.
прийменника по та закінчення - Примітка. У прислівниках цього
ому або (-к)и: типу, утворених від складних
прикметників, що пишуться
через дефіс, дефіс ставиться
тільки після по-: по-
демократичному.
2. Складні прислівники,
утворені за допомогою
по-перше, по-друге, по-третє.
прийменника по від
порядкових числівників:
3. Неозначені складні аби-то, будь-де, будь-коли, будь-
прислівники з частками будь?, куди, де-небудь, десь-то, казна-
-будь, -небудь, казна-, -то, де, казна-коли, коли-будь, коли-
хтозна-: небудь, куди-будь, куди-небудь,
 так-то, хтозна-як, як-небудь.
4. Складні прислівники, вряди-годи, десь-інде, десь-
утворені з двох прислівників: інколи, сяк-так та ін.
5. Складні прислівники, будь-що-будь, віч-на-віч,
утворені повторенням слова всього-на-всього, далеко-далеко,
або основи без службових слів де-не-де, коли-не-коли, ледве-
або зі службовими словами між ледве, ось-ось, пліч-о-пліч, хоч-
ними: не-хоч, як-не-як.
Разом пишуться:  віднині, відтепер, донині,
дотепер, забагато, надалі, задовго,
занадто, навічно, набагато, отак,
надовго, назавжди, назовсім,
наскрізь, насправді, негаразд,
невтямки, отам, підтюпцем,
повсюди, подекуди, позаторік,
потроху, утричі, якнайкраще.
Примітка. Від подібних
1. Складні прислівники, прислівників слід відрізняти
утворені сполученням сполучення прийменників із
прийменника з прислівником: незмінюваними словами,
вживаними в значенні іменників.
Такі сполучення пишуться
окремо: від сьогодні, до завтра, на
потім (не відкладайте цього на
завтра, на потім), за багато, на
багато (порівняйте: забагато
гуляєш і за багато років уперше
приїхав; стало набагато легше й
зал на багато місць), на добраніч.
2. Складні прислівники, безвісті, безперестанку, вбік,
утворені сполученням ввечері, вволю, вголос, вгорі,
прийменника з іменником: вдень, взимку, взнаки, відразу,
вкрай, вкупі, внизу, впам’ятку,
вперед, впереміж, впереміш,
вплач, впору, враз, вранці, врешті,
врівень, вряд, врозкид, врозсип,
всередині, вслід, всмак, доверху,
довіку, доволі, догори, додому,
донизу, дощенту, заміж, заочі, за
північ, зараз, зарані, засвітла,
збоку, звіку, згори, ззаду, знизу,
зразу, зранку, зрання, зроду,
набік, наверх, наверху, навиліт,
навідліг, навідріз, набік, наверх,

3. Складні прислівники,
утворені сполученням
прийменника з коротким
(нечленним) прикметником:
4. Складні прислівники,
утворені сполученням
прийменника з числівником:
5. Складні прислівники,
утворені сполученням
прийменника з займенником:
6. Складні прислівники,
утворені сполученням кількох
прийменників із будь-якою
частиною мови:
наверху, навиліт, навідліг,
навідріз, навіч, надвечір, надворі,
назад, назахват, наздогад,
назустріч, нараз, наостанок,
напам’ять, напереваги, наперед,
нарівні, напереріз, напівдорозі,
напоказ, наполовину, насилу,
наприклад, напролом, наспід,
наспіх, насторожі, наяву, обік,
обіч, одвіку, опівдні, опліч, побіч,
поблизу, повік, позаду, поруч,
поряд, посередині, спереду, убік,
убрід, уголос, угорі, угору, удень,
украй, укупі, улад, уплач,
упоперек, упору, уранці, урешті,
урівень, урівні, урозкид, урозліт,
урозсип, урозтіч, усередині, услід,
усмак, ушир.
3. Складні прислівники, утворені
сполучення
віддавна, вкрай, востаннє,
вручну, догола, допізна,
замолоду, заново, звисока, злегка,
зліва, знову, зрідка, напевне,
нарівні, нарізно, нашвидку,
помалу, помаленьку, потихеньку,
сповна, спроста, сп’яну.
вдвоє, втроє, вчетверо;
вперше, вдруге, втретє; надвоє,
натроє, начетверо; удвох, утрьох;
учотирьох; водно, заодно,
поодинці, спершу.
внічию, втім, навіщо, нащо,
передусім, почім, почому, але: до
чого, за віщо, за що та ін. в ролі
додатків.
вдосвіта, вподовж,
завбільшки, завглибшки,
завдовжки, завчасу, завширшки,
знадвору, навздогін, навзнак,
навсидьки, навколо, навкруги,
навкулачки, навмисне, навпаки,
навперейми, навприсядки,
навпростець, навряд, навскач,

7. Складні прислівники,
утворені з кількох основ (із
прийменником чи без нього):
8. Складні прислівники,
утворені сполученням часток
аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із
будь-якою частиною мови:
навскіс, навкоси, навсправжки,
навстіж, навтікача, наздогін,
наосліп, напоготові, позавчора,
позаторік, попідтинню, спідлоба.
босоніж, водносталь, ліворуч,
мимоволі, мимоїздом, мимохідь,
мимохіть, насамперед,
натщесерце, нашвидкуруч,
обабіч, обіруч, очевидно,
повсякчас, праворуч,
привселюдно, самохіть,
стрімголов, тимчасово, чимдуж,
чимраз.
абикуди, абияк, аніскільки,
анітрохи, аніяк; дедалі, деколи,
деінде; чимало; щовечора,
щогодини, щодня, щоденно,
щомісяця, щомога, щонайдовше,
щонайкраще, щонайменше,
щоночі, щоправда, щораз,
щоразу, щороку, щосили,
щохвилини (але: дарма що, поки
що, тільки що, хіба що, чи що);
якомога, якраз, якнайбільше,
якнайдужче, якнайдовше та
под.Примітка. Слід відрізняти
прислівники, складені з
прийменників або часток і різних
частин мови, від прийменників
або часток та іменників,
прикметників тощо, коли останні
зберігають у реченні свої функції
як окремі частини мови, отже, і
пишуться окремо.
Порівняйте:
Він повернув убік. — Ударив у
бік.
Спочатку це не було ясно. — З
початку розмови вони зрозуміли
вашу думку.
Прочитай вірш напам’ять. — На
пам’ять він подарував мені
книжку.
Всередині щось дуже заболіло. —
Це правило шукай в середині
 розділу.
Зауважую вам востаннє. — Вони
постукали в останнє вікно.
Ми чуємо це вперше. — Зайдемо
в перше село.
У нас чимало є досягнень. — Чи
мало вам допомагали?
Ми теж виступали на зборах. —
Він говорив те ж, що і я.
Якось воно уже буде. — Як ось і
Марко на поріг.

Пояснювальне письмо
Спишіть прислівники, розкриваючи дужки. Назвати орфограми. Які слова
викликають у вас сумнів при наголошенні? Перевірити себе за словником.
Від(усюди), (во)віки, (в)решті(решт), всього(на)всього, (в)цілому, 
(без)відома, (без)перестанку, (без)сумніву, (без)кінця(краю), (в)до(світа),
(в)заперті, (в)затишку, (від) тепер, день(за)днем, (в)шосте, ген(ген),
давним(давно), день(у)день, десь(то), (до)відома, (з)боку, (до)ладу, (до)нині,
(до)ранку, (з)боку.
По/біч, по/близу, по/закону, по/змозі, по/знаку, по/верх, по/можливості,
по/вік, по/волі, по/заду, по/правді, по/ночі, по/пліч, по/руч, по/совісті,
по/сусідству, по/суті, по/ряд, по/середині, по/части, по/черзі, по/щирості.
Дослідження – зіставлення
Завдання. Переписати речення, розкриваючи дужки. З’ясувати розбіжність у
написанні однозвучних слів. Назвати частини мови, до яких вони належать.
1.    Крамниця замкнута (з)середини – починай читати (з)середини розділу.
2.    Глянути (в)бік – ударити (в)бік.
3.    Попередити (в)останнє – налити води (в)останнє відро.
4.    Увести прислівник (у)перше речення – (у)перше почути.
5.    Подарувати (на)пам’ять книгу – продекламувати вірш Шевченка (на)пам’ять.
Робота з підручником
Виконання вправи. ___
Дослідження - зіставлення
Перепишіть, розкриваючи дужки. Порівняйте написання співзвучних слів.
Зробити висновок про правопис прислівників із префіксом по– й  однозвучних
прикметників і числівників з прийменником по. Свої міркування звірити з
теоретичним матеріалом підручника.
1)    Одягнений (по)весняному. – Гуляти (по) весняному лісі.
2)    Зроблено (по)нашому. – (По)нашому сюди пронісся вихор.
3)    (По)перше, зачини вікно, (по)друге, сядь на своє місце. - Весняні канікули
тривають (по)перше квітня.
Словниковий диктант
Рано (вранці), довго (довго), любо (дорого), кінець (кінцем), час (від) часу,
(хтозна) скільки, де (небудь), так (то), якось (от), (по) святковому, (по) ночі.
 ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Інтерактивна вправа «Акваріум»
1 група. Завдання. Запишіть прислівники, розкриваючи дужки: (близько),
близько; (видимо) невидимо; тишком (нишком); (десь) не (десь); (більш) менш;
тяжко (важко); не сьогодні (завтра).
2 група. Запишіть прислівники, розкриваючи дужки: як (небудь), десь (то),
(хтозна) як, якось (то).
3 група. Запишіть, розкриваючи дужки. З дня (на) день, всього (на) всього, раз (у)
раз, по (перше), (по) київськи.
4 група. Випишіть прислівники та поясніть їх правопис.
Ген-ген село в імлі видніє. Ледь-ледь пливе маленький човен. З-під копит густо і
далеко одлітали грудки зволоженої по-весняному землі. Тяжко-важко сіромасі
боротись з нудьгою.  
Усно поділити прислівники, яки пишуться разом, окремо, через дефіс.
Час від часу, безвісті, по суті, чимало, чимдуж, за рахунок, більш-менш, з розгону,
завчасно, нащо, до обіду, сяк-так, казна-коли, день у день, спершу, вручну, до
вподоби, по-третє, по-святковому, без жалю, назавжди
IV. Підсумок уроку
Метод мозкового штурму
1.    Після яких префіксів у прислівниках пишеться дефіс (після префікса по-).
2.    Поясніть написання н і нн у прислівниках.
3.    Перед якими суфіксами у прислівниках пишеться дефіс.
4.    Назвіть способи творення прислівників.
5.    Назвіть ступені порівняння прислівників.
V. Домашнє завдання