Дядюра Олесь

Самостійна робота №2 (музейна справа)

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, СТРУКТУРА, ОСОБЛИВОСТІ
ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ І ВИСТАВКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Лувру (Франція).
1. Загальне ознайомлення з музеєм.
Лувр (фр. Musée du Louvre) — художній музей в Парижі, один з
найзнаменитіших і великих музеїв світу, який щорічно відвідують близько 10
млн. чоловік.
Спочатку будівля палацу Лувру — це оборонна фортеця в пониззі Сени,
що перетворилася згодом в один з головних королівських резиденці.
Лувр був заснований в 1793 році. Музей являє собою 73 000 кв. метрів
творів мистецтва від часів Середньовіччя до середини 19 століття, а також
античних часів. У ньому зберігається близько 35 000 експонатів, деяким з
яких 7 000 років.
Будівля Лувру складається з 4 частин, які називають “крилами”.

Лувр
У безпосередній близькості від Лувру розташований сад Тюїльрі — один з
найбільших і найстаріших парків центру Парижа. Чудовий зразок
ландшафтного мистецтва і музей скульптур просто неба, а також відмінне
місце для відпочинку і релаксації в серці Великого Міста.
 2. Виробнича і організаційна структури установи.
Лувр є власністю французького уряду; проте з кінця 1990-х він став більш
незалежним. З 2003 року музею дозволили самостійно створювати фонди для
реалізації власних проектів. У 2006 році державне фінансування музею
скоротилося з 75 відсотків загального бюджету до 62 відсотків. У 2008 році
французький уряд виділив лише $180 мільйонів з загального річного
бюджету музею $350 млн. Решта коштів надійшла з приватних пожертвувань
та продажу квитків.
Персонал Лувру становить більше 2000 працівників на чолі з
директором Анрі Луаретом, який звітує перед французьким міністерством
культури та комунікації. Під керівництвом Луарета, який змінив П'єра
Розенберга у 2001 році, політика Лувру зазнала змін, дозволивши музею
надавати і позичати більше експонатів, ніж раніше. У 2006 році музей надав
1300 одиниць предметів мистецтва, що дозволило йому позичити більше
експонатів з інших музеїв. З 2006 по 2009 Лувр надав свої роботи для Музею
високого мистецтва в Атланті, штат Джорджія, і отримав за це 6,9 млн дол.
США, які були використані на ремонт приміщення музею. Майбутнє
відкриття філіалу музею в столиці Об'єднаних Арабських Еміратів Абу-Дабі
збільшить додаткові надходження для Лувру. Луарете більш незалежний в
прийняті рішень, за його керівництва більш ніж 90 відсотків загальної площі
музею тепер доступні для демонстрації експонатів кожен день, проти 74
відсотків у 2001 році. Він ввів безкоштовний вхід в п'ятницю увечері,
подовжив роботу музею, фонд придбання творів мистецтва збільшився з $4,5
млн в 2004 до $36 млн в 2007.
3. Взаємовідносини установи із зовнішніми контрагентами і ринковою
інфраструктурою.
Лувр пропонує різні типи музейного продукту, у тому числі експозицію
предметів, створених людиною кілька тисячоліть тому в Месопотамії,
Єгипті, Греції та на території давньоримської імперії; середньовічну та
сучасну скульптуру; меблі та предмети декоративно-ужиткового мистецтва і,
звичайно ж,живопис усіх європейських шкіл. Одна лише лінійка такого
продукту як твори живопису включає світові шедеври пензля великих
художників: Ренуара, Рембрандта, Рубенса і Леонардо да Вінчі.
4. Система і стратегія маркетингу установи.
Історія музею розповідає про значні зусилля, пов'язані з розробкою
продукту : зусилля, спрямовані на обмірковування концепції та створення
виставок, наприклад виставки, що показує шедеври, урочисто доставлені з
Італії в 1798 р. Подумайте також про підвищення якості продукту при
зверненні до етапу зрілості життєвого циклу музею, зокрема про проект
Великого Лувру, реалізація якого, що тривала майже на 20 років (1981–1999),
передбачала розширення та модернізацію музею Лувру.
Ви можете розглядати сам музей як упаковку, оскільки він є
контейнером (тобто вмістищем) для продуктів мистецтва. До упаковки
можна віднести також зелену зону в серці Парижа на березі Сени, де
знаходиться Лувр, а також сучасні скляні піраміди в центральному дворі, що
викликають суперечливі почуття, через які здійснюється вхід у музей
починаючи з 1989 р. і які виявилися відмінно пристосовані для розміщення
великої кількості відвідувачів та їх зручного обслуговування. Тепер ці
піраміди стали одним із найулюбленіших місць зустрічей як для парижан, так
і для гостей міста.
5. Система планування діяльності та перспективи розвитку установи.
Оскільки у Франції, 80% музеїв залежить від місцевої влади, а їхні власні
ресурси становлять менше 10% їх бюджету. У них немає жодних перспектив
щодо проектів, у більшості навіть немає своїх сайтів, вони не мають жодних
цифрових інструментів. Вони залежать від застарілих сайтів місцевих
громад. Часто місцеві музеї не виробляють власного контенту. В більшості
випадків вони мають просто сторінку на Facebook, присвячену їхній місцевій
аудиторії. І досі існує помилкова ідея про те, що всі музеї користуються
цифровими інструментами у більш витончений спосіб.
Лувр зіштовхується з великими труднощами у плані бюджету, людських
ресурсів, процесів обробки документів. Тому зараз дуже важко сказати, що
має бути зроблено. Питання також пов’язане з економічною моделлю
розвитку музеїв. Музеї залежать від глобальної економічної ситуації і у
багатьох країнах (як у Британії, Португалії, Франції, Італії) зачиняють свої
двері. Тому дуже важко прогнозувати, що буде через 10 років. Швидше за
все, важливі музеї, як Лувр, все ще триматимуть позиції, завдяки своїй
привабливості та впливовості.