3. Парадигми програмування

Об’єктно-орієнтоване
програмування
Максим Михайлович Древаль
m.dreval@kpi.ua
Кафедра математичних методів системного аналізу (ММСА)

Інститут прикладного системного аналізу
НТУУ «КПІ ім. І.Сікорського»
Весняний семестр 2020/21

Старт курсу — 06 лютого 2021
Об’єктно-орієнтоване програмування (2020/21) М.М. Древаль / ІПСА НТУУ «КПІ ім. І.Сікорського» // m.dreval@kpi.ua 1
У попередній серії…
➢ Inline-функції
➢ Вказівник this
➢ Const-функції
➢ «Роздільна» компіляція
➢ Програмуємо першу лабку!
Огляд основних
парадигм програмування
Парадигма («нудне» визначення)
Парадигма (з грец. «приклад, модель, зразок») —

універсальний метод прийняття еволюційних
рішень, гносеологічна модель еволюційної
діяльності.
Парадигма (менш «нудне» визначення)
Парадигма (англ. Paradigm) — це спосіб

тлумачення людиною даного об'єкту або явища.
➢ Термін також часто використовується в значеннях:

➢ «теорія»;
➢ «модель»;
➢ «уявлення»;
➢ «поняття»;
➢ «система поглядів»…
Парадигма у прийнятті рішень
суб’єкт
проблема сприйняття аналіз синтез рішення
➢ Проблема спочатку проходить через суб’єктивну призму сприйняття
➢ Сприйняття, бачення проблеми — парадигма
Сприйняття
➢ Уважно подивіться на картинку 7-10 секунд
➢ Уважно подивіться на картинку 7-10 секунд
➢ Що ви бачите на цій картинці?
➢ Сприйняття значно впливає на прийняття рішення
➢ Своєю чергою, сприйняття залежить від життєвого (практичного) досвіду
Парадигма у програмуванні
Парадигма програмування — спосіб побудови

системних абстракцій на основі властивостей
спільності і мінливості.
Парадигма програмування — це сукупність ідей і

понять, що визначає стиль написання програм.
➢ Існують й інші варіанти визначень, однак вони, загалом кажучи,

еквівалентні
Думки розумних людей
«Якщо прогрес мистецтва програмування в цілому

вимагає постійного створення і вдосконалення парадигм, то
вдосконалення мистецтва окремого програміста вимагає, щоб
він розширював свій репертуар парадигм»
Роберт Флойд
Видатний американський науковець в галузі інформатики.

Найбільш відомий своїми дослідженнями у галузях
формальної верифікації та семантики мов програмування,
за які він був нагороджений премією Тюрінга.
➢ За концепцією фон-Неймана, засновника теоретичної концепції

комп’ютерної техніки, процесор опрацьовує дані, виконуючи інструкції
(команди), які зберігаються у тій же оперативній пам’яті, що й дані
програма
код дані
Основні парадигми програмування
* одна зі спрощених класифікацій
Імперативне програмування
Імперативне (процедурне) програмування — це парадигма
програмування, яка описує програму у вигляді послідовності дій,
або інструкцій, що змінюють дані.
➢ Код впливає на дані
➢ Оточуючий світ — «локально імперативний»
➢ Засноване на теоретичній моделі машини Тюрінга-Поста —

абстрактному обчислювальному пристрої, запропонованому на світанку
алгоритмічної ери для опису алгоритмів
➢ Найбільш придатне для реалізації невеликих підзадач, де важливою є

швидкість виконання на сучасних комп'ютерах з урахуванням взаємодії з
зовнішніми пристроями
➢ Приклади імперативно-орієнтованих мов: FORTRAN (1954), ALGOL

(кінець 1950-х), COBOL (1960), BASIC (1964), Pascal (1970-ті), C (1983),
Ada (1983)
Структурне програмування
Структурне програмування — це парадигма розробки

програмного забезпечення, в основі якої лежить подання
програми у вигляді ієрархічної структури блоків.
➢ Запропоноване в 70-х роках XX століття Е. Дейкстрой, розроблена і

доповнена Н. Віртом
Принципи структурного програмування
1. Програма являє собою структуру, побудовану з трьох типів базових

конструкцій:
• послідовне виконання;
• розгалуження;
• цикл.
2. Повторювані фрагменти програми (логічно цілісні обчислювальні блоки)

можуть бути оформлені у вигляді т. зв. підпрограм
3. Розробка програми ведеться покроково, методом «згори донизу»
Переваги структурного програмування
➢ Знижується складність коду програми
➢ Полегшується розуміння коду іншими розробниками
➢ Сама програма по суті є прямим відображенням власної блок-схеми
➢ Процес тестування і налагодження структурованих програм помітно

спрощується
Функціональне програмування
Функціональне (аплікативне) програмування — це

парадигма програмування (і водночас розділ дискретної
математики), в якій процес обчислення трактується як
обчислення значень функцій в їх математичному сенсі.
➢ Є представником декларативної парадигми програмування, яка

протиставляється парадигмі імперативного програмування
➢ Замість опису послідовності зміни станів, визначається функція,

застосування якої до вихідних даних дає необхідне розв’язання
➢ В окремих джерелах функціональне програмування називають

«функційним», вважаючи, що функціонально-орієнтоване програмування
— це інша категорія, в основі якої лежить компонування окремих програм
у ряд цілісних програмних продуктів
𝑦Ԧ = 𝑓(𝑥)
Ԧ
𝑦Ԧ = 𝑓1 (𝑓2 𝑓3 … , 𝑓4 … , … )
➢ Розробка програми зводиться до конструювання складеної функції на

основі наявних стандартних простих функцій
➢ Функціональне програмування не передбачає опис зміни даних (відсутнє

таке поняття, як змінна)
➢ Основою для функціонального програмування є лямбда-числення Черча
➢ Приклади функціональних мов програмування: Xquery, Haskell, LISP (а

також сучасні нащадки Scheme і Common Lisp), ML (більш сучасні
діалекти — Standard ML і Objective CAML), Miranda, Erlang. Можливим є
також використання функціональної парадигми в C-подібних мовах
➢ Функціональне програмування, як і інші «неімперативні» парадигми

програмування, зазвичай використовуються для вирішення задач,
розв’язання яких важко сформулювати в термінах послідовних операцій
➢ У цю категорію потрапляють практично всі завдання, пов'язані зі

штучним інтелектом:
➢ розпізнавання образів;
➢ розпізнавання природної мови та її відтворення;
➢ експертні системи;
➢ автоматичне доведення теорем;
➢ символьні обчислення.
Приклад
➢ Приклад розв’язання однієї й тієї ж задачі імперативним та
декларативним (функціональним) стилем мовою Python
Приклад Опрацювати кожен елемент списку x спочатку функцією

F, потім функцією G.
імперативний декларативний
compose2 = lambda A, B:
target = []
lambda x: A(B(x))
for item in source_list:
trans1 = G(item)
target =
trans2 = F(trans1)
map(compose2(F,G),
target.append(trans2)
source_list)
Переваги функціонального підходу:
➢ Підвищення надійності коду
➢ Зручність організації модульного тестування
➢ Можливості оптимізації при компіляції
➢ Можливості паралелізму
Недоліки функціонального підходу:
➢ Відсутність присвоювань та заміна їх на породження нових даних

призводять до необхідності постійного виділення й автоматичного
звільнення пам’яті
➢ У «чистій» функціональній парадигмі відсутні цикли в звичному розумінні
Логічне програмування
Логічне програмування — це парадигма програмування,

заснована на техніці автоматичного доведення теорем. Також
логічне програмування — розділ дискретної математики, що
вивчає принципи логічного виведення інформації на основі
заданих фактів і правил виведення.
➢ Програма являє собою деяку теорію і твердження, яке необхідно довести.

У доведенні цього твердження і полягатиме виконання програми
➢ Поняття логічного програмування: факти та аксіоми
➢ Використання алгоритмів уніфікації і методу резолюції
➢ Перша «логічна» мова — Planner, найвідоміший представник — Prolog
➢ Оператори програми виконуються не в тому порядку, у якому вони
записані, а на основі аналізу дозвільних умов:
ДУ1 → Д1
ДУ2 → Д2
…
ДУ𝑛 → Д𝑛
➢ Д𝑖 — дії, які виконуються за істинності відповідної дозвільної умови ДУ𝑖
➢ Виконання програми полягає у циклічній перевірці дозвільних умов та

виконання дій, відповідних дозвільним умовам у випадку їх істинності.
Завершення програми — у випадку істинності умови завершення
➢ Теоретичною концептуальною моделлю логічного програмування є

нормальні алгоритми Маркова
➢ Уніфікація — співставлення двох довільних термів, що містять змінні, з

метою визначення того, чи можна присвоїти цим змінним такі значення,
щоб вийшли два однакових терми.
➢ Наприклад, уніфікація термів f(X,2) і f(1,Y), де X, Y — змінні, видасть
підстановку: X = 1, Y = 2.
➢ Метод резолюцій полягає в послідовному доказі окремих тверджень, що

входять в посилку диз'юнкта Хорна, для доведення його наслідку.
➢ Застосування методу резолюцій до правила a :- b, c і твердження a
призведе до послідовного доведення тверджень b і c. При цьому порядок цілей
не має значення, тому їх можна доводити паралельно.
➢ Метод резолюцій має прямий аналог в алгебрі висловлень — правило

modus ponens: (A & A => B) => B.
Паралелізм
➢ Паралелізм можна уявно розбити на два рівні:

➢ паралелізм на рівні мікрооперацій;
➢ паралелізм на рівні процесів.
➢ Сучасні мікропроцесори максимально використовують у своїй архітектурі

можливості паралельного виконання окремих операцій
➢ Процеси — абстракція високого рівня. Процеси можуть виконуватися

паралельно та обмінюватися між собою результатами своїх обчислень
через специфічні «канали зв'язку»
➢ У концепції паралельних процесів кожен окремий процес обробляє події

Події можуть бути як загальними для всієї системи, так і індивідуальними
для одного або кількох процесів — подійно-кероване програмування
➢ Об’єктно-орієнтоване програмування — наступник подійно-керованого

Об’єктно-орієнтоване програмування
Об'єктно-орієнтоване програмування (ООП) — парадигма

програмування, у якій основними концепціями є поняття об'єктів
і класів (або прототипів).
Основні принципи ООП:
➢ Абстрагування
➢ Інкапсуляція (приховування та захист даних)
➢ Спадкування (наслідування)
➢ Поліморфізм (один інтерфейс — декілька реалізацій)
Об’єктно-орієнтоване програмування
Принципи ООП, сформульовані Аланом Кеєм, одним з «батьків-

засновників» ООП:
➢ Все є об'єкт.
➢ Обчислення здійснюються шляхом взаємодії (обміну даними) між

об'єктами, при якому один об'єкт вимагає, щоб інший об'єкт виконав
певну дію.
➢ Кожен об'єкт має незалежну пам'ять, яка складається з інших об'єктів.
➢ Кожен об'єкт є представником (екземпляром) класу, який описує загальні

властивості об'єктів.
➢ У класі задається поведінка (функціональність) об'єкта.
➢ Класи організовані в єдину деревоподібну структуру зі спільним коренем,

яка називається ієрархією спадкування.
Прототипне програмування
Прототипне програмування — це стиль об'єктно-

орієнтованого програмування, у якому відсутнє поняття класу, а
повторне використання (спадкування) здійснюється шляхом
клонування існуючого екземпляра об'єкта-прототипу.
➢ Класичний приклад прототипно-орієнтованої мови — Self. Серед інших

прикладів наводять JavaScript, Cecil, NewtonScript, Io, Slate, MOO,
REBOL, Kevo, Lua
Програмування обмеженнями
Програмування обмеженнями (Constraint Programming) —
парадигма програмування, у якій відношення між змінними
сформульовані у формі обмежень.
➢ Обмеження відрізняються від загальних примітивів мов імперативного

програмування тим, що вони визначають не послідовність кроків для
виконання, а властивості шуканого рішення
➢ Тому програмування обмеженнями — форма декларативного

➢ Обмеження, які використовуються в програмуванні обмеженнями,

бувають різних видів, наприклад:
➢ які використовуються в задачах виконання умов (наприклад, «А або В
істинно»);
➢ які розв'язуються симплекс-методом (наприклад, «x ≤ 5»).
➢ Обмеження, як правило, вбудовані в мову програмування або

підключаються через окремі програмні бібліотеки
Інсерційне моделювання
Інсерційне моделювання — це моделювання на базі моделі

поведінки агентів в середовищах.
➢ В основі моделі — поняття розміченої transition-системи, тобто системи,

визначеної так само, як і автомат, множиною станів і множиною
переходів (пари станів), розмічених діями або подіями
➢ Поняття transition-системи формально збігається з поняттям

недетермінованого частково визначеного автомата, однак, на відміну від
теорії автоматів, відношення еквівалентності transition-систем більш
«сильне»
Мультипарадигмальне програмування
Мультипарадигмальне програмування — це програмування з

одночасним застосуванням декількох парадигм програмування.
➢ Створення нової мови програмування
➢ Розширення існуючої мови програмування
➢ Вбудовані інтерпретатори
➢ Розширювані інтерпретатори
➢ Трансляція з однієї мови в іншу
➢ Збірка модулів, написаних на різних мовах програмування
➢ Бібліотечне розширення існуючої мови програмування
Мультипарадигмальне програмування
➢ Приклад мультипарадигмальної мови програмування — Lua
➢ Lua — інтерпретована мова програмування
➢ Є вільно поширюваною, з відкритими вихідними кодами на мові С
➢ Підтримує імперативну, функціональну, об'єктно-орієнтовану (прототипну)

парадигми
➢ Може легко вбудовуватися в програми, написані на C, C ++ тощо
➢ Підтримує завантаження зовнішніх модулів
Парадигми програмування
➢ Усі парадигми програмування — інструменти, покликані знизити

складність реалізації
➢ Кожна з парадигм має свої переваги та недоліки, різні методики дають

різні виграші для вирішення задач різних класів, які враховують такі
критерії:
➢ ефективність розробленого програмного забезпечення на сучасних
комп’ютерах;
➢ загальні витрати ресурсів на розробку програмного забезпечення.
Далі буде… ☺

3. Парадигми програмування

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

3. Парадигми програмування

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Об’єктно-орієнтоване

Кафедра математичних методів системного аналізу (ММСА)

Весняний семестр 2020/21

➢ Програмуємо першу лабку!

Парадигма (з грец. «приклад, модель, зразок») —

Парадигма (англ. Paradigm) — це спосіб

➢ Термін також часто використовується в значеннях:

проблема сприйняття аналіз синтез рішення

➢ Проблема спочатку проходить через суб’єктивну призму сприйняття

➢ Сприйняття, бачення проблеми — парадигма

➢ Уважно подивіться на картинку 7-10 секунд

➢ Уважно подивіться на картинку 7-10 секунд

➢ Що ви бачите на цій картинці?

➢ Сприйняття значно впливає на прийняття рішення

➢ Своєю чергою, сприйняття залежить від життєвого (практичного) досвіду

Парадигма програмування — спосіб побудови

Парадигма програмування — це сукупність ідей і

➢ Існують й інші варіанти визначень, однак вони, загалом кажучи,

Думки розумних людей

«Якщо прогрес мистецтва програмування в цілому

Видатний американський науковець в галузі інформатики.

➢ За концепцією фон-Неймана, засновника теоретичної концепції

* одна зі спрощених класифікацій

➢ Код впливає на дані

➢ Оточуючий світ — «локально імперативний»

➢ Засноване на теоретичній моделі машини Тюрінга-Поста —

➢ Найбільш придатне для реалізації невеликих підзадач, де важливою є

➢ Приклади імперативно-орієнтованих мов: FORTRAN (1954), ALGOL

Структурне програмування — це парадигма розробки

➢ Запропоноване в 70-х роках XX століття Е. Дейкстрой, розроблена і

1. Програма являє собою структуру, побудовану з трьох типів базових

2. Повторювані фрагменти програми (логічно цілісні обчислювальні блоки)

3. Розробка програми ведеться покроково, методом «згори донизу»

➢ Знижується складність коду програми

➢ Полегшується розуміння коду іншими розробниками

➢ Сама програма по суті є прямим відображенням власної блок-схеми

➢ Процес тестування і налагодження структурованих програм помітно

Функціональне (аплікативне) програмування — це

➢ Є представником декларативної парадигми програмування, яка

➢ Замість опису послідовності зміни станів, визначається функція,

➢ В окремих джерелах функціональне програмування називають

➢ Розробка програми зводиться до конструювання складеної функції на

➢ Функціональне програмування не передбачає опис зміни даних (відсутнє

➢ Основою для функціонального програмування є лямбда-числення Черча

➢ Приклади функціональних мов програмування: Xquery, Haskell, LISP (а

➢ Функціональне програмування, як і інші «неімперативні» парадигми

➢ У цю категорію потрапляють практично всі завдання, пов'язані зі

Приклад Опрацювати кожен елемент списку x спочатку функцією

Переваги функціонального підходу:

➢ Підвищення надійності коду

➢ Зручність організації модульного тестування

➢ Можливості оптимізації при компіляції

Недоліки функціонального підходу:

➢ Відсутність присвоювань та заміна їх на породження нових даних

➢ У «чистій» функціональній парадигмі відсутні цикли в звичному розумінні

Логічне програмування — це парадигма програмування,

➢ Програма являє собою деяку теорію і твердження, яке необхідно довести.

➢ Поняття логічного програмування: факти та аксіоми

➢ Використання алгоритмів уніфікації і методу резолюції

➢ Перша «логічна» мова — Planner, найвідоміший представник — Prolog

➢ Д𝑖 — дії, які виконуються за істинності відповідної дозвільної умови ДУ𝑖

➢ Виконання програми полягає у циклічній перевірці дозвільних умов та

➢ Теоретичною концептуальною моделлю логічного програмування є

➢ Уніфікація — співставлення двох довільних термів, що містять змінні, з