Літературна скарбничка

(підібраний літературний матеріал

для дітей раннього віку)
 Народний фольклор На бабине зіллячко,
1. Кую-кую чобіток На наше подвір'ячко.
Кую-кую чобіток, На веснянi квiточки,
Подай бабі молоток, На маленькi дiточки,
Не подаш молоток – Там вони граються,
Не підкую чоботок! Тебе дожидаються.
Кую-кую чобіток, 5. Водичко, водичко
Подай бабі молоток, Водичко, водичко,
Не подаш молоток – Умий мені личко,
Не підкую чоботок! Щоб сяяли очки
2. Печу, печу хлібчик Червоніли щічки,
Печу, печу хлібчик Щоб ротик сміявся,
Діткам на обідчик,
На снідання, на вечерю. Щоб зубчик кусався.
Шур у піч! 6. Скажу вам діти казку
3. Іде коза з ріжками Скажу вам діти казку:
Іде коза з ріжками, Приніс зайчик дров в’язку,
З чотирма ніжками.
Буде си вона казати: Поколов їх дрібненько,
– Коль тебе, коль тебе, Зварив кашу хутенько.
Буц тебе, буц тебе, бе-бе!
Кашка була солоденька,
4. Вийди, вийди, сонечко
Моя казка коротенька.
Вийди, вийди, сонечко,
7. Ладки, ладоньки, ладусі
На дідове полечко,
Ладки, ладоньки, ладусі, От мишеня вибігло, але не встигло воно взяти яйце у лапки,
як те покотилось, впало на глиняну підлогу і... розбилось. Та
Ой, ладусі, ладки. сіренький шкідник не розгубився, він білка свіжого напився.
Де були ви? Дід плаче, баба плаче, а Курочка Ряба кудкудахче:
- У бабусі! - Не плач, діду, не плач, бабо. Зберіть золоті рештки - підете
- Що їли? в місто, продасте, гусей і півника купите. А я знесу вам інше яєчко
- не золоте, а просте.
- Оладки.
От навесні дід з бабою розбагатіли, а влітку Курочка Ряба
- З чим оладки? по двору курчаток водила.
- Із медком та солодким 2. Рукавичка
молочком. Ішов собі дід та загубив рукавичку. От біжить мишка, улізла в ту
8. Прилетіла зозуленька рукавичку, та й сидить. Коли скаче жаба та й каже:

З темного лісочку, – Хто, хто в рукавичці живе?

Сіла й закувала: – Я мишка-норушка! А ти хто?

"Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку!" А жаба й каже:

Народні казки – А я жаба-скрекотушка. Пусти мене до себе.

1. Казка про Курочку Рябу І стали вони жити разом.

Жили були дід і баба. І була у них Курочка Ряба. А були ці От біжить зайчик та й каже:
дідусь з бабусею такі бідні, що нікого й нічого, крім Курочки, не – Хто, хто у цій рукавичці живе?
мали. Їли лише яйця та городину. За їхню доброту Курочка знесла
золоте яєчко. Але жили вони на хуторі, та й була справа зимою, – Мишка-норушка, жаба-скрекотушка. А ти хто?
тому задумали дід з бабою це яйце з'їсти. Взявся дід бити золоте А зайчик каже:
яйце, та не розбив. Баба била, била. І також не розбила.
– А я зайчик-стрибайчик! Пустіть мене до себе.
А з-під лавки за всім цим спостерігало маленьке мишеня.
Воно також давно вже не їло, тому задумало золоте яйце собі І стали вони жити разом.
забрати, якщо дід з бабою його розбити не можуть.
Коли це біжить лисичка:
– Хто, хто в рукавичці живе? — От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й
буде колобок.
– Мишка-норушка, жаба-скрекотушка, зайчик-стрибайчик. А ти
хто? Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця,
витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й
Лисичка й каже: поклала на вікні, щоб простигав.
– А я лисичка-сестричка! Пустіть мене до себе. А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби
І стали вони жити разом. на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.

Незабаром біжить вовчик: Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.

– Хто, хто в рукавичці живе? — Колобок, колобок, я тебе з'їм!

– Мишка-норушка, жаба-скрекотушка, зайчик-стрибайчик, — Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:

лисичка-сестричка. А ти хто? — Ану заспівай!
Вовчик і каже: Я по засіку метений,
– А я вовчик-братик! Пустіть мене до себе. І стали вони жити Я із борошна спечений,—
разом.
Я від баби втік,
Коли це тріщать кущі, вилазить ведмідь:
Я від діда втік,
– Хто, хто в рукавичці живе?
То й від тебе втечу!
– Мишка-норушка, жаба-скрекотушка, зайчик-стрибайчик,
лисичка-сестричка, вовчик-братик. А ти хто? Ведмідь і каже: Та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його вовк:
– Я ведмідь-набрід! Пустіть мене до себе. Коли це дід з собачкою — Колобок, колобок, я тебе з'їм!
повертається. Злякалися звірі та й тікати.
— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
3. Колобок
— Ану заспівай!
Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема.
Дід і просить: Я по засіку метений,

— Бабусю! Спекла б ти колобок! Я із борошна спечений,—

— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема? Я від баби втік,

Я від діда втік, Я від діда втік,
Я від зайця втік, Я від зайця втік,
То й від тебе втечу! Я від вовка втік,
Та й побіг... Аж іде ведмідь. Від ведмедя втік,
— Колобок, колобок, я тебе з'їм! То й від тебе втечу!
— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю. — Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка.— От тільки я недочуваю
трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше
— Ану заспівай! було.
Я по засіку метений, Колобок скочив їй на язик та й почав співати:
Я із борошна спечений,— Я по засіку метений...
Я від баби втік, А лисичка — гам його! Та й з'їла!
Я від діда втік, Твори українських авторів
Я від зайця втік, 1. Наталя Забіла “Метелик”
Я від вовка втік, Я біжу, біжу по гаю,
То й від тебе втечу! Я метелика впіймаю.
Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою... Стрічається з лисичкою: А метелик не схотів —
— Колобок, колобок, я тебе з'їм! Геть від мене полетів.
— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю. Сів метелик на травичку,
— Ану заспівай! Може, думав — не помічу?
Я по засіку метений, Блиснуть крилечка ясні —
Я із борошна спечений,— Зразу видно вдалині.
Я від баби втік, Сів метелик на листочок —
Може, там сховатись хоче?
Блиснуть крилечка рябі —
Не сховатися тобі!
Полетів він на лужок,
Заховався між квіток.
Я іду, іду, іду —
Метелика не знайду.
2. « Курочки» Н. Забіла
Поширити
На подвір'ї курочки —
Ціпу, ціпу, ціп!
Ось Маринка й Юрочка
Кришать ціпкам хліб.
Ціпки бачать кришечки,
Дзьобики — тук-тук!
Весь шматок — ой лишенько!
Вихопили з рук!
3. «Ведмедик Мишка» І.Нехода
Ну а це — ведмедик Мишка,
Він і плаче, і реве...
Він звихнув учора ніжку
І тепер кривенький трішки...
Та нічого — заживе!
4. «Ялинка» Г.Демченко
Що за гостя в нас така:
І зелена, і струнка,
Сяє зірка угорі,
На гіллячках ліхтарі,
І ростуть на ній не шишки,
А цукерки та горішки?
5. «Киця» Олександр Олесь
— Кицю, кицю,
Де була?
Що ти їла,
Що пила?
— Я на річці була,
Там водичку пила,
А що їла — не скажу,
Тільки хвостик покажу.
6. «Сніг іде» М. Познанська
Тихо, тихо сніг іде,
Білий сніг, лапатий;
Ми у двір скоріш підем, Другий, третій - на язик!
Візьмемо лопати. Наловили комарів, почали веселий спів:
Ми прокинем зранку — Квок-квок! Кум-кум!
Стежку біля ґанку, Кумо-кумо, де твій кум?
Вийде мама з хати Так і кумкають старі цілу ніч у куширі.
І почне питати: А над річкою вгорівсе танцюють комарі
— Хто ж це так доріжку 9. «Їжаки» Т. Коломієць
Вміє прокидати? Два веселі їжаки
7. «Козуля» Грицько Бойко Накололи на голки
Кізонька-козуля маленька, Всі листки
Кізонька-козуля гарненька. І сказали:
Підійшла козуля до річки — Ми — кущі,
Чистої попити водички. Золоті у нас плащі
8. Комарі і жабки» Н. Забіла На дощі.
Подивися, що за сила над водою угорі Два веселі їжаки
довгоногих, довгоносих, тонкокрилих комарів! Накололи на голки
День і ніч співають сміло, від зорі і до зорі, Всі грибки
довгоногі, довгоносі, тонкокрилі комарі. І сказали:
Вийшли жаби полювати, комарів лихих ганяти. — Ми — пеньки,
Скік та скік!- комарик зник… Наросли у нас грибки,
Як горбки.
Два веселі їжаки
Позгортались у клубки
Під голки
І сказали:
— Ми — грудки…
Ну, а може,— будяки…
Ну, а може,— їжаки
Все-таки?..
10. «Білка» К. Перелісна
Білочка, білочка
В нашім дворі!
“Де твоя хатка?”
— “Там у горі”.
“Білочко, білочко, що ти їси?
Чом ти хоч трішки
Нам не даси?”
Сердиться білочка:
“Їм я горіх.
Та вам не дам я,
Мало на всіх.”
11. «Сонечко» Олена Пчілка
Як стало сонечко світити,
Як зігріва навколо все!
Дитя мале зриває квіти,
Бабуся зіллячко несе...
12. «Капуста» М. Стельмах
Ми капусту роздягали,
Сто одежинок знімали,
А одежинки оці
Підуть нам на голубці.
13. «Здрастуй, хлопчику маленький» М. Познанська
Здрастуй, хлопчику маленький!
Йди в кімнату, ручку дай.
Хоч у нас ти і новенький —
Не соромсь, за стіл сідай.
Будеш снідати із нами:
Ось оладки, осьде чай.
Плачеш? Хочеться до мами?
Ой, не треба, не скучай!
В нас ведмедик є і м'ячик.
Коник он стоїть в кутку...
Подивись, ніхто не плаче для машин - гараж новий.
У дитячому садку.
Ось чому в пісочниці
Всім погратись хочеться.
14. «На квітнику» Н. Бевз
17. «Напечу оладки» Л.Коломієць
У дитячому садочку
Ладки дадки, ладки! Напечу оладки
Ростуть квіти в квітнику.
Пишні та рум'яні.
Чорнобривці малі
— Для кого?
Усміхаються мені.
— Для Гані.
15. «У дитячому садку» І. Блажкевич
— Гушки, гушки, гушки!
Наш Іванко в дитсадку,
Наварю галушки
Як барвінок у вінку,
Білі та духмяні.
А навколо нього друзі,
— Для кого?
Як весною квіти в лузі.
— Для Гані.
Завели швидкий танок,
— А що на заїжку?
Заселили в дитсадок
— Казочку-потішку.
16. «Пісочниця» А. Костецький
Потішки
Кожному в пісочниці
1. Наш ведмідь — солодкоїжка,
повозитись хочеться,
Біля нього меду діжка,
бо не просто в ній пісок:
Банка повна і дві ложки,
тісто в ній на пиріжок,
А він просить іще трошки.
для фортеці - цегла в ній,
(Леонід Куліш-Зіньків) Світи веселіше -
2. «Про славних слоненяток» Г. Римар Буде нам тепліше.
Жили собі на світі
маленькі слоненятка. Пальчикові ігри
І слухалися маму, 1. «Дитсадок»
і слухалися татка. Я побачив гарний дім. (Стуляємо кінчики пальців обох рук під
кутом, ніби «дах».)
Любили у водичці
Хто живе у домі тім?
купатися у річці.
Здогадався, мабуть, тут
Любили слухать співи
Гарні дітоньки живуть. (Вказівний палець правої руки піднімаємо
завзятих солов'їв.
вгору.)
А ще вони хотіли
Дитсадок — веселий дім,
скоріше виростати,
Буде весело у нім!
щоб швидше тату й мамі
2. «Город»
3. «Білочка» Л. Кибалка
На город ідуть малята, (Крокуємо другим і третім пальцями обох
«Білочка з хатинки виглядає, рук у повітрі.)

Друзів до себе закликає: Будуть овочі збирати:

– Тож, любі, усіх в гості чекаю! Огірочок, картоплина, (Загинаємо по черзі всі пальчики.)

Смачними пирогами пригощаю!» Морква, ріпа, цибулина.

4. Світи, світи, сонечко, Поможіть порахувати,

Промінцем в віконечко. Скільки овочів, малята?

Один, два, три, чотири, п’ять. (Рахуємо пальчики, розкриваючи їх
по черзі)
3. «Вітання»
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, у небі пташки!
Доброго ранку, тобі i мeнi!
4. «Дощик, дощик»
Дощик, дощик,
Кап так кап, кап...
Мокрі доріжки.
Все рівно піду гуляти,
Нехай промокнуть ніжки.
5. «Цей пальчик хоче спати»
Цей пальчик хоче спати,
Цей пальчик ліг у ліжко,
Цей пальчик трохи задрімав,
Цей пальчик вже заснув,
Цей пальчик міцно спить
Тихіше діти не галасуйте,
Пальчики не розбудіть.