Ігри забавлянки

та потІшки
раннІй вІк
 КРОЛИК

Кролик маленький з ВЕЛИКИМИ вушками

(Зробити руками вушка над головою.)

Носом рожевим, СМІШНЮЧИМИ вусами.

(Вказівні пальчики притиснути до верхньої губки.)

Випивши склянку морквяного соку,

(Скласти руки у вигляді скляночки, піднести до ротика і «випити» сік.)

Нірку для себе він риє глибоку.

(«Рити» руками.)

Спить він чи шубку на сонечку сушить,

(Складені разом долоньки покласти під щічку.)

Кролик цей вухами завжди ворушить.

(Зробити руками вушка над головою і поворушити ними.)

А як зачує він кроки вовків

В нірку ховається від ворогів.
(Згрупуватися, закрити обличчя долонями.)

КАПУСТКА

Ми капустку шаткували
(Робити почергові рухи прямими долонями вгору-вниз)

пудом солі засипали,

(Почергово погладжувати подушечки пальців.)
Потім терли-натирали,
(Потирати кулачок об кулачок.)

сік із неї вижимали.

(Стискати і розтискати кулачки.)
 "ЛАДКИ, ЛАДУСІ"
Вихователь, стоячи навпроти дитини, виконує рухи долоньками дитини,
примовляючи забавлянку:
Ладки, ладусі, схожий (схожа) на татусю!
Де тато?
— На роботі там, там...
Будує хату сам, сам, сам...
Ладки, ладусі, схожий (схожа) матусю!
Де мама?
— Вдома там, там, там...
Кашу варить нам, нам, нам...
Каша смачненька,
Маруся маленька!
В. Ніколаєнко

"ГОРОШОК"
Гра розвиває м'язи пальців, мовлення дітей ; залучає до розумового
розвитку.
Починаючи з мізинця, перебирають пальчики дитини, промовляючи:
— Горошок,
Бобошок,
Сивочка,
Курочка,
А той старий когугисько
Не хтів іти до дітиська —
Та шуп з ним до песа!
Під час повторного розігрування діти відповідають на запитання
текстом забавлянки, повторюючи слова.

"ЧУКИ, ЧУКИ, ЧУКИ, ЧОК" "НАЛОВИЛА БАБА ЩУК"

Чуки,чуки,чуки,чок,
Пішли дітки в таночок,
Пішли дітки в таночок,
Донька збила каблучок.
— Прибий татку, каблучок,
Бо я хочу в таночок.
Лідія Компанієць
Чук чук чук, чук!
Наловила баба щук.
Роздивилась в казані-
То не щуки, а лини!
Чук, чук, чук, чук!
Наловив дідуньо щук.
Роздививсь у казані —
Знов не щуки, а лини!
Чук, чук, чук, чук!
Обій демось і без щук.
А линки, а линки
Повминаєм залюбки!
Наталя Забіла
"ОЙ ЧУК-ЧУКИ, ЧУКИ-НА"
Ой чук-чуки, чуки-на!
Наша доня чепурна.
В неї на голівці
жовті чорнобривці,
і віночок з конюшини,
і намисто із шипшини,
і листок квасольки,
наче парасолька,
і широкий лопушок,
мов зелений фартушок!
Євген Гуцало
"ГОРЩИК"
В мами є великий горщик,
Мама в ньому варить борщик,
І такий смачний той борщик,
Що ми ладні з'їсти горщик.
Федір Петров
"А МИ ЗВАРИМ БОРЩИКУ"
Павлику, Павлику,
Й ди нарви нам щавлику,
А ми зварим борщику
В череп'янім горщику,
Добре салом затовчем,
Почастуємо борщем.
Лідія Компанієць
"НАПЕЧУ ОЛАДКИ"
Ладки дадки, ладки! Напечу
оладки
— Пишні та рум'яні.
— Для кого?
— Для Гані.
— Гушки, гушки, гушки!
Наварю галушки
Білі та духмяні.
— Для кого?
— Для Гані.
— А що на заїжку?
— Казочку-потішку.
Лідія Компанієць
ПОТІШКА
Ладки Ладки, ладки!
Впав Мурко із кладки.
Хоч і не забився,
Мало не втопився.
Присів за лозою
Та й плаче сльозою.
Меланія Павленко
ГУСИ
Гуси, мої гуси,
Де були?
— В бабусі.
— Чим вас частували?
— Кашку нам давали.
— Як же ви бабусі
Дякували гуси?
—Ми їй ґелґотали —
Пісеньку співали.
Василь Заєць
 СКІЛЬКИ ДІТОК Горішки для Вані...
Голубчику, голубок, Всі ж вони слухняні.
Скільки в тебе діточок?
— Двоє гарненьких, ТАНЦЮВАЛА РІПКА
Двоє сіреньких, Танцювала ріпка з маком,
Двоє слухняних, А петрушка з пастернаком.
Двоє старанних. Комарі співали,
Мухи помагали.
ЛАСЯ-ПАРАСЯ
Лася-Парася, ДОЩ ІДЕ, ДОЩ ІДЕ
Де була? Дощ іде, дощ іде,
— У лісі. Аж із стріхи капає,
— Що їла? Комар з мухою танцює,
— Горісі. Аж підскакує.
— Чим кусала? Ольга Стрілець
— Зубами.
— Куди клала? ТАНЦІ
— До мами. Танцювала риба з раком,
Василь Марсюк А петрушка з пастернаком.
А квасоля — руки в боки
ГОРОБЧИК Та й у скоки-перескоки.
Горобчику, горобчику, Ой чок-чок, ой чок-чок —
Не ходи на дощику: Ну й веселий гопачок!
Буде горло боліти, Бараболька і буряк
Буде лікар ходити, Починають краков'як,
Не пускатимуть в садок А цибулька в аркані
До малесеньких діток. Аж підморгує мені.
Меланія Павленко Ой чок-чок, ой чок-чок —
А я собі — гопачок!
ЛЕЛЕКА Платон Воронько
— Лелеко, лелеко, Де ти був?
— Далеко! ЧИЙ БУДЕ ВІНОК
— Що у тебе в скриньці? Візьмемося за руки.
— Малюкам гостинці! Підемо на луки.
Для Олі й Ликерки — Там сплетем віночок,
Солодкі цукерки! Станемо в таночок.
Тетянці і Вові — Чий най кращий танок —
Пряники медові, Той і візьме вінок.
ЖИВ-БУВ ДІД ТА БАБА
Жив-був дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця:
Жив-був дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця...
СКАЖУ ВАМ, ДІТИ, КАЗКУ
Скажу вам, діти, казку:
Приніс зай чик дров в'язку,
Поколов їх дрібненько,
Зварив кашу хутенько.
Кашка була солоденька,
Моя казка коротенька.
ІДЕ, ІДЕ ДІД, ДІД
Іде, іде дід, дід,
Несе, несе міх, міх.
Оттакий дідище,
Оттакий страшище!
Оттакий ногатий ,
Оттакий рукатий ,
Оттакий вусатий ,
Такий бородатий !
Оттакий дідище,
Оттакий страшище! —
А я не боюсь!
КОНИК
Ходить коник по лужку,
По зеленім бережку.
Коник сам себе пасе,
Коник гривкою трясе,
Золота вуздечка - брень!
Золота підківка — дзень!
МАЛА БІЛОЧКА
Мала білочка
По ліщині скаче,
Шишки, горішки
У торбину мече.
Плаксивим дітям
Дала по лушпинці,
А чемним, гарним -
Те, що всерединці.
Марійка Підгірянка
КОТИК
Скочив котик,
Сів на плотик,
Миє ротик
І животик.
Він миленький
І чистенький ,
Гарний Мурко
Мій маленький
ПІШЛА КИЦЯ ПО ВОДИЦЮ
Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю.
Пішов котик витягати:
- Давай , кицю, лапку
Та вилізай на кладку.
Сиди, кицю, грій ся
Та нікого не бій ся.
ПІШЛА КИЦЯ ПО ВОДИЦЮ
Ой , піди ж ти, кицю,
Піди по водицю,
Та не впади в криницю.
Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю.
Біжить котик рятувати,
За вушечко витягати.
Витяг кицю за вухо Та й посадив,
де сухо:
— Лежи, кицю, тута,
А я знай ду прута!
— Іще прута не знай шов,
А вже киці не знай шов.
Марія Пономаренко
КИЦЯ
Люба кицю, мила кицю,
Муркай пісеньку для биця
— Няв! Не хочу для бичка —
Не дає він молочка!
ОЙ, КОТУСЮ
Ой , котусю, котусю,
Зай ми нашу телусю,
Та пожени на пашу —
Дасть молочка на кашу.
Марія Коляда
КОТОЧОК
У нашого коточка
Вишивана сорочка,
Із ремінчиком штанці,
Вуса й носик в молоці.
ЗАЙЧЕНЯТКО
— Ой маленьке зай ченятко,
Де твоя домівка-хатка?
— В мене хатка за горбочком,
Під ялинкою й дубочком.
ДВА ПІВНИКИ
Два півники, два півники
Горох молотили,
Дві курочки-чубарочки
До млина носили.
Цап меле, цап меле,
Коза засипає,
А маленьке козенятко
На скрипочку грає.
Танцюй , танцюй , козуленько,
Ніженьками туп-туп.
Татусенько з матусею
Принесуть нам круп, круп.
А вовчок-сірячок
З лісу виглядає,
Та на біле козенятко
Скоса поглядає.
ДВА ВЕДМЕДІ
Два ведмеді, два ведмеді
Горох молотили,
Два півники, два півники
До млина носили.
Цап меле, цап меле,
Коза засипає,
А горобчик, гарний хлопчик,
На скрипочку грає.
Галина Мирослава
Панчику Дем'янчику
— Панчику Дем’янчику,
Як тобі лежиться?
— Панчику Дем’янчику,
А що тобі сниться?
— Панчику Дем’янчику,
А що поробляєш?
— Панчику Дем’янчику,
Яку думку маєш?
Тато каже
Стоять стільці.
Всі не в ряд,
Тато каже: „А навряд
Чи почнемо тут зарядку.
Маю сумнів, для початку
Вичепуримо ми хатку.”
Кульки-бамбульки*
От і маєш! Наш варунок* —
Спакувала баба клунок***
У дорогу без бамбульок*.
Як же можна й ти без кульок
Святкувати іменини
Хоч би навіть не дитини,
А старенької людини?!
Дежби**** можна? Як це? Свято
Без бамбульок святкувати?!
* Варунок — випадок.
** Бамбульки — кульки.
*** Клунок — дорожня торба, яку
носять за плечима.
**** Дежби — невже.
Булька-льотулька
Наздогнала кульку,
Кульку-надульку,
Ще й набила ґульку.
***
Велика дитина
Лізе на драбину,
А маленька сидить у кутку
Та всім каже: „Ку-ку”.
Щастя
Й шов собі кроком дрібненьким
Хлопчик маленький
Сам пресаменький .
Слухав своїм серденьком
Дзенькіт навколо, бренькіт.
Поруч жучки бжуніли,
Гугнила своє ворона,
Цінькали дві синички
Й три горобці. Червона
З куща визирала порічка.
Ще трішки — і він дістане.
Від щастя палає личко —
На всіх тепер радості стане.
По калюжах
Дня одного
Ганя в ногу
З Танею по стежці й шли.
Щоб стрибати по калюжах
І обляпатися дуже.
Й шли. Й шли. Й шли.
Ненарочком
Дощ, мов з бочки,
Як хлюпнув води,
То зірвались Таня
Й Ганя
Через геть всі калабані
Навтьоки.
Але дощ як й шов бадьоро,
Так і вщух предуже скоро.
То тепер куди?
— Зараз він зірветься знову, —
Каже Таня гонорово, —Ходи.
Ганя Тані каже: — Ні.
Ще й повторює: — Та ні.
Пострибай мо по калюжах,
Пообляпуй мося дуже.
 Стрибаченько
Я стрибун, я стрибак,
стрибаченько,
Я стрибаю там, де можу, хоч
маленький ,
Я стрибаю стрибунцем, наче
жабка.
Руки й ніженьки мої – тепер
лапки.
***
Муха-дзика
Залізла до черевика.
Має гадку –
Кусати за п'ятку.
А ми п'яточки поховаємо в
черевички –
Хай не має поганої звички!
***
Закашкалася ложка
Від кашки трошки,
Заборщилась тарілочка –
Має плямки, як зірочки.
Закомпотилась скляночка.
Як нам їстоньки, панночко?!
Кашкоїд
Жив собі кашкоїд,
Їв він кашку на обід
Ще й сніданок
Кожен ранок,
Радо їв з малої ложки,
Друзям роздавав потрошку
На вечерю й підвечірок
У четвер та понеділок.
Кавуноїд
Динеящір Динезавр диню на
базарі брав,
Брав, брав, та не взяв,
Наче диня для забав.
Там зустрів Кавунозавра,
що не вмів ловити гав,
Той кавун до рук узяв
На льоту
І сказав, що полюбляє смакоту.
І як раз поїв смачного,
Не відмовиться від нього
Вже ніколи і ніде,
Бо кавун для нього — все.
***
У готелі „Сто сердець”
Оселився гризунець.
Й ому каже котик: „Няв,
Хоч би спати трохи дав”
***
Навпростець, навпрямець
Їде коником їздець.
Їде-їде навпрошки́
І везе кудись горшки.
***
Як на нашому ранчі
Виростуть помаранчі.
То на вашому полі
Виростуть бараболі,
Яким зовсім не треба солі.
***
— Вітер дерево колише.
Засинай і дихай глибше, —
Каже ніжно і ласкаво
ґавенятку мама ґава.
 Ґава
Народилась ґава
До всього цікава.
Кракає, мугикає,
Щось мені триндикає.
Не посидить ні хвилини —
Триндається без зупину.
Не швидка у рості,
Та й де легко в гості.
Я до неї — вона в кут.
Кличу її на батут.
А вона мені:
— Не хочу,
Я шукаю лісу, хлопче.
***
— Маю я синочка, —
Каже жовта квочка,
— Ціп’ятко маленьке,
Курча золотеньке.
***
А сніжинка-павучок
Хоче вісім лапочок.
І щоб всі гарненькі -
Радість для серденька!
Тож, комашечко-сніжинко,
поможи,
Приєднай ся до сестрички ради
гри.
Тоді вий де павучок із
павутинкою,
З трошки грубшим животом і
спинкою.
***
Іде дід з бородою
Важкою ходою.
Втомився.
Ми й ому: „Ой діду,
Може хочеш обідать?
Підкріпися.”
Ріжуть ножиці цвик-цвик
Смачненькі висульки —
На канапку й на язик
Цибульку-трембульку*.
* одна з назв цибулі-трибулі
***
Стали нозі на порозі,
Бігти хочуть по дорозі,
А де чобітки?
Взули б залюбки.
А вони, пузаті,
На сушарці в хаті
П'ять хвилин вже сушаться.
Ніяк не насушаться.
Якби
Якби хто з нас
Хоч де і хоч коли
Наскоромовив хоч би три гори,
То ми б докупки склали всі якби
І вилізли б усі з нас хоч куди.
Акула Акуліна
Акула Акуліна
Питала про коліна,
Бо на плавцях нема їх
І на хвості нема.
А чула про коліна
Акула Акуліна
І так їй стало шкода,
Що як тварина водна,
Колін вона не матиме,
Не матиме ні дня.
Зозуля
На повітряній кулі
Сиділа зозуля
Зозуляста.
А могла б і впасти.
Однак не впала,
Молодець, що мовчала.
***
Близько — слизько,
Далі — гірше,
Крики там стоять без віршів.
Під ногами хрипкий лід.
Будеш й ти — все зваж, як слід.
Крок за кроком
Крок за кроком крокодил
Крокував до крокуса.
На кропиву наступив
І на квітку лотоса.
Зазирнув у календар
І на карту глянув.
Хтось тут, мабуть, начудив
І нахуліганив.
***
У депо депортували
Поїзди, що ваду мали,
Тільки тих, що вад не мали,
Зовсім не депортували.
***
Про́ шу я папугу Про́ шу
Не літати, де не про́ шу.
А папуга мені: "Про́ ша
Прехоро́ ша. Прехоро́ ша".
***
Мама купила картину.
А на картині — перина.
А на перині — дитина,
А їй заховалась за спину
Пташка.
Звідти виглядає,
Дзьобом дитину гой дає.
Ангелятко літало
Ми співали на хорах
Про будинок у горах
Ангелятко літало,
Мабуть, диригувало.
Тріпотіли крилята,
Разом з ним день був святом.
Халабуда
Собака, який не вміщався у буду,
Поліз поміж дітьми в малу
халабуду.
Там діти сміються, там діти
регочуть,
Там радість у кожному серці
хлюпоче.
Там стільки обій мів, там стільки
турботи,
Що він захропів, коли ліг на
животик.
Рано-вранці
Рано-вранці у садок
Піде з нами хом’ячок.
Має він прекрасні звички:
Зуби чистить, миє личко.
Витирає скрізь животик
І береться до роботи!
А помившись, як дитинка
Біжить бігцем до хатинки,
Хоче там навести лад —
Перегризти все підряд.
Бабин пиріжок
Під Різдво, в морозну згубу,
Розпалює баба грубу.
А хто грубу ту поруха,
Наминає й ому вуха.
Не дає свій пиріжок,
Гарно скручений в ріжок.
Усім важко устояти,
Щоб й ого не забажати.
Не вчудиш — такий дістанеш,
Як без крику вранці встанеш,
Весело усім всміхнешся,
З котом чемно поведешся,
Будеш думати що й нащо
Було б добре та ще краще.
Думали
А знаєш, що вчора
Лору водили до лора?
Думали, дівчинка хвора.
Не чує, як кличуть до хати.
Вуха їй слід лікувати.
Не чує, як кличуть їсти.
Хвороба якась дуже злісна.
І меншу донечку Вісту
Сьогодні до окуліста —
Не бачить, що́ треба їсти.
Батьки у страшному горі —
Обидві дитини хворі.
Однак лікарі не ведуться,
Кажуть, що розберуться.
Оглядають, міряють, рухають,
Питають, записують, слухають.
Збирають консиліум, тобто
нараду,
І там виголошують чітко пораду:
„Не їсти солодкого, навіть
морозив,
Допоки не вернеться зір, слух і
розум”.
Замість хліба
Хлопчик-гопчик абиячив,
Тож не дивно —
Напартачив.
Тепер кульки замість хліба,
Замість масла, замість риби.
Хіба будемо літати
Й витрішками торгувати.
Тортик
На розкладений обрус
Хтось поставив тортик — плюс.
Хтось розлив кавусю — мінус.
Чом розлив? Бо ні хвилини
Не буває без пригод,
Як не ріжуть торт от-от.
Білочка
Білочка з хатинки виглядає,
Друзів до себе закликає:
– Тож, любі, усіх в гості чекаю!
Смачними пирогами пригощаю!
Ворона
Ворона вчила вороненят
Горіхи рахувати:
– Щоб перерахувати,
Треба в кошик усі зібрати.
Ведмідь
Ведмідь тікав від рою бджіл,
Бо закортіло меду.
"Якби мені ще двоє крил –
Полетів би попереду
Чудових і веселих бджіл", –
Відзначив клишоногий .
Бобер
У бобра маленька хата.
Треба більшу будувати.
Наточив гостренькі зубки
Та пішов май струвати.
Зайчик
Зиму зай чик зустрічає,
Шубку білу одягає,
Сіру – у скриню ховає.
Намисто зі сніжинок збирає
Та ялинки ними прикрашає.
Про славних слоненяток
Жили собі на світі
маленькі слоненятка.
І слухалися маму,
і слухалися татка.
Любили у водичці
купатися у річці.
Любили слухать співи
завзятих солов'їв.
А ще вони хотіли
скоріше виростати,
щоб швидше тату й мамі
в усьому помагати.
Для них з високих стебел
банани діставати,
щоби матуся з татком
могли відпочивати!
Такі хороші дітки,
хоч зовсім ще малі.
У школі все встигають
й по нотках вчать пісні.
Дивились слоненята
світлини всіх країв
і край наш захотіли
відвідати мерщій .
У татуся ось просять:
- Летім до дітвори
в чарівну Україну!
Там гори, ліс, степи...
Порадились дорослі:
- А й справді! Чом би й ні?
Як дітки дуже просять -
в відпустку й полетім!
В гелікоптер свій сіли -
і за якусь там мить
із Африки жаркої
дісталися сюди!
Радіють друзям діти:
- Які ж талановиті!
І хвалять їх дорослі:
- Ви дуже чемні гості!
Одненьке слоненятко
на саксофоні грає,
а друге на трембіті
всі гори звеселяє!
Жили собі на світі
маленькі слоненятка.
І слухалися маму,
і слухалися татка.
В ЛІСІ ЗАЙЧИК НАСТРАШИВСЬ
В лісі зай чик настрашивсь —
Сивий мох заворушивсь.
Сів на лапки: «Ох, ох, —
Ворушиться мох, мох!»
А з-під моху невеличкі
Вже з’явились дві лисички.
ДИБИ-ДИБ
Диби-диб. Диби-диб.
То тікає білий гриб.
Переляк поміж грибками
Ідуть дітки з козубками.
ПАС Я ГУСЕНЯТКА
Де зелена грядка,
Пас я гусенятка.
Гусенятка щип та щип
Капустину, моркву, кріп.
Гусенятка вже сьогодні
І веселі, й не голодні!
За це гуска мене хвалить —
Чого ж бабця знову сварить?
ГОРОБЕЦЬ І МЛИНЕЦЬ
Захотілось Горобцю
Спекти діткам по млинцю.
Горобець-молодець
Нарубав собі дровець.
Нарубав, поколов,
Вранці борошна змолов,
Молочка десь попросив,
Гарно тісто замісив.
Тільки сталася біда:
— Де ж моя сковорода?!
Горобець цвірінька влітку:
— Хто позичить сковорідку,
Той від мене, горобця,
Буде мати півмлинця.
ПЕЛІКАНИ
Ненажери пелікани
Верховодок налякали.
Поховались ті на дно
І тремтять на дні давно.
Виплив з річки сом вусатий
І почав на них кричати:
— Ви навіщо, пелікани,
Верховодок налякали?!
Ті злякались дуже сома,
Й де поділись — невідомо.
РАК СПІШИВ ДО КОВАЛЯ
— Чуєш, раче, чи не чуєш, —
Ти куди ото мандруєш?
Обізвався рак здаля:
— Я спішу до коваля.
Ось підкови срібні є,
Хай мене він підкує.
Буду бігати, що й ну, —
І коня пережену!
У ГАЙКУ
Танцювали зай чики
У гай ку,
На сніжку біленькому,
На сніжку.
Вибивали лапками
Гопака,
Хоч мела хурделиця,
Ще й яка!
Гарно побігай чики
Стриб та скік —
Зустрічали зай чики
Новий рік!
НОСОРІГ
— Носоріг, носоріг, На лужку я коника упій мав,
Чом один у тебе ріг? Возика маленького змай стрував.
— На базар спізнився — Возик той гарнесенький із лози,
Ріг один лишився. Возика, малесенький мій , вези.
Я собі й ого купив Батіжка зробити я ще хотів,
І на носа почепив. Та злякався коник той
Й полетів.
ПІВНИКИ-РОЗБІЙНИКИ
Наробили півники сміху — СОЛОДКОЇЖКА
Серед літа теплого — снігу. Наш ведмідь — солодкоїжка,
То не сніг розсипався на подвір’ї, Біля нього меду діжка,
То літає з півників пір’я. Банка повна і дві ложки,
Досить битись, півники, А він просить іще трошки.
Ой , доволі! —
Будете до осені ЦАПОВА КАПУСТА
Зовсім голі! Цап капусту посадив,
Біля неї день ходив.
УРАНЦІ БІЛЯ ХАТИ Думу дума білий цап:
Уранці біля хати — А як хтось капусту — хап?! —
Малесенькі сліди: Не дає спокою думка:
Зай чаточко вухате А як зай чик просто схрумка?
Приходило сюди. Чи залізуть восени
Стояло біля хати, До капусти барани?
Ступило на поріг, Став на грядці біля хати
Хотіло нам сказати, Й зажурився бородатий :
Що випав перший сніг. — Ні, не дам капусти їм,
Краще сам сьогодні з’їм.
УПІЙМАВ Я СОМА
Упій мав я сома раз ВЕДЕ КВОЧКА
Завбільшки, як перелаз. Веде квочка з дитсадочка
Вуса — десь на метрів два, Сім смішних курчат,
Отакенна голова! А пухнасті ті клубочки
Роздивитись більш не встиг — Голосно пищать:
За підводою побіг, — Там смачне пшоно давали,
Та назад не повернувся, Гарна то їда, —
Просто, друзі, я проснувся. Ку-ку-рі-ку! — нам співали
Й куд-куд-куд-куда!
УПІЙМАВ Я КОНИКА ВИШЕНЬКА
Намистинка-вишенька
Вабить на гіллі.
— Ой , яке ж то лишенько,
Що ми ще малі!
Зазирать втомилися
Братик мій і я.
— Може, ти нахилишся,
Вишенько моя?
ДОБРИЙ ЛИС
З лісу лис півня ніс
Й сам собі бурчав під ніс:
«Вчора в баби півник зник —
Віднесу й ого в курник».
ПОМІЧНИЦІ
Плели зранку дві кози
Світи, світи, сонечко,
Промінцем в віконечко.
Світи веселіше -
Буде нам тепліше.
***
Котики–воркотики
Сіли на вербі.
Посміхнулись котики -
Радісно мені.
Погой дали котики
Ніжно головою,
Буду я стрічати
Котиків весною.
***
Хмаринка прибУла,
Дощику сипнула,
Все зазеленіло,
Дощику зраділо.
І ми теж радієм,
Сміятися вмієм
***
Гарні кошики з лози.
А маленькі козенятка
Носять козам лозенятка.
СОРОКА-КРАВЧИНЯ
Сорока-кравчиня
Все шиє в кублі,
Бо в мами-сороки
Є дітки малі.
Пошила кофтину
І троє штанят
До свята сорока
Для сороченят.
Чи нічого не згубили -
Перевірим швидко, враз.
Раз долонька, два долонька -
По долонці плясь, плясь, плясь.
(плещемо)
***
Вушка слухають гарненько,
(ручку підводимо до вушка)
Очки бачуть далеченько,
(пальчик підводимо до очей)
Носик чує щось смачне,
(до носика)
Він мене не обмане.
***
Тупу-тупу-ноженята,
Тупу-тупу-тупотять,
Мабуть, дуже ноженята
Танцювати вже
хотять.
(тупаємо)
 СОРОКА-ВОРОНА
Сорока-ворона
На припічку сиділа,
Діткам кашку варила.
Підіть, діти, по водицю!
Перебирають пальці один за
одним, починаючи від мізинного.
І цьому дам, і цьому дам,
І цьому дам, і цьому дам,
А цьому не дам:
Цей бецман —
Він дрова не рубав,
В хату не носив, печі не топив,
Води не носив, діжі не місив,
Каші не варив, хліба не ліпив,
В піч не саджав, кашу доїдав.
СОРОКА-ДОВБУХА
Сорока-довбуха
На припічку сиділа,
Діткам кашку варила,
Ополоігачком мішала,
Постоличком накривала,
Усім діточкам давала:
Цьому дала, цьому дала,
Цьому дала, цьому дала,
Цей ще мал, круп не драв,
Води не носив, діжі не місив,
Хати не топив.
Пішов малий по водицю
Та й зустрів молодицю.
Молодиця не моя,
Молодиця Хомина
По бережку ходила,
Лебедушок гонила:
Шуги, шуги, шуги!
СОРОКА-ВОРОНА
Сорока-ворона
На припічку сиділа,
Діткам кашку варила:
— Оцьому дам, оцьому дам,
А цьому не дам,
Бо цей бецман
Дров не рубав,
Діжі не місив,
По воду не ходив,
Дітей не глядів,
Діла не робив.
А хто не робить,
Тон не їсть.
ВАРИЛА МАМОЧКА КАШИЧКУ,
ВАРИЛА
Вказівним пальцем правої руки
по долоні дитини роблять рух,
ніби мішають кашу,
примовляючи:
Варила мамочка кашичку,
варила.
Одному дала до горнятка,
Перебирають пальці - один за
одним, починаючи від мізинного.
Другому до мисочки,
Третьому до кай строника,
Четвертому дала до ложки,
А п’ятому не дала,
Бо не приніс сала.
ВАРИЛА МИШЕЧКА
КАШИЧКУ, ВАРИЛА
Варила мишечка капгачку,
варила
Та й поїла.
Та ішла през лавочку —
Згубила мисочку.
Ішла през поточок —
Згубила горночок.
Ішла, ішла, ішла аж ту.
 КРА, ВОРОНА, КРА Пш-ш-ш!
Дитині, яка, тримаючись аа Чш-ш-ш!
палець дорослого, то опускає, то — На!
піднімає руку,
примовляють: КУЄ КОВАЛЬ БРИЧКУ
Кра, ворона, кра! Кує коваль бричку,
На полиці сиділа, Заглядає в пічку:
Дітям кашу варила. Чи є борщ? Чи є каша?
Діти пішли до села, Чи є в борщі шматок м’яса?
Сама кашу поїла. — Куві-і-і! Куві-і-і!
Гишь, гишь, гишь!
При цьому починають махати КУЮ, КУЮ НІЖКУ
руками, ніби відганяючи від себе
Кую, кую ніжку,
ворону.
Поїду в доріжку,
Дитина теж махає ручками,
Куплю черевички,
сміється.
Ніжки невеличкі.

КУЙ, КУЙ ЧОБІТОК

Пучкою постукують по ступні
дитини, наче «кують».
Куй , куй чобіток,
Подай молоток,
Не подаси молотка —
Не підкую чобітка.
Молоток золотенький ,
Чобіток дорогенький .
Ш-ш-ш.
ОЙ КОВАЛЮ, КОВАЛЬОЧКУ
— Ой ковалю, ковальочку,
Підкуй мені чобіточки!
— Почекай -но, Іваню,
Нехай вугля розпалю.
Куй , куй чобіток,
Подай , Ваню, молоток.
Не подаси молотка —
Не підкую чобітка.
— На!
Стук-тук!
Стук-тук!
Стук-тук!
Стук-тук!
КУЄМ, КУЄМ НІЖКУ
Куєм, куєм ніжку,
Поїдем в доріжку.
Треба коня підкувати,
Будем в баби ночувати.
КОВАЛЮ, КОВАЛЮ
Ковалю, ковалю,
Підкуй мені ніжку,
Поїду в доріжку.
Доріжка вузенька,
Кобила сліпенька..
КОВАЛЬОК, КОВАЛЬОК
— Ковальок, ковальок,
Підкуй чобіток,
А я тобі, ковальок,
Дам за теє п’ятачок.
— Я не хочу кувать:
В мене ручки болять.
 КУЙ, КУЙ, КОВАЛІ — А де дуга?
Куй , куй , ковалі, — У лісі.
То великі, то малі. — А де хомут?
А старого коваля — У стрісі.
Посадили на коня. — Піди, синку,
Ковалиху на бика, Вирубай дубинку
Гай та, вісьта козака. Поганять кобилку.
Гой да, гой да,
Гой да, гой да, гой да.
КУПАЛИСЯ ЛАСТІВ’ЯТА
Співають під час купання ГОЙДА, ГОЙДА, ГОЙДАША
дитини.
Гой да, гой да, гой даша,
Купалися ластів’ята Купив батько лоша,
Та в чару-водиці, Вивів лоша пасти,
Щоб були ми білотілі Стоїть злодій під корчем,
Та ще й білолиці. Хоче лоша вкрасти.
Купалися ластів’ята
Та в чару-водиці, ГОЙДИ, ГОЙДИ-СИ
Щоб були ми чорнобриві
Гой ди, гой ди-си,
Та ще й білолиці.
Усі свині в горосі,
У любисточку купали, Та ще не всі —
Живу воду наливали, Половина в овсі.
Щоб здоров’я тіло мало,
Лиха-горенька не знало.
ГОЙДА-ДА
Гой да-да,
ГОЙДА, ГОЙДА, ГОЙДАША
Хліба нема.
Гойдаючи дитину в колисці, Був буханець —
співають. З’їв баранець,
Гой да, гой да, гой даша! Була кришинка —
Де кобила, там лоша, З’їла дитинка.
Де кобила, там лоша,
Там печене порося. ГОЙДИ, ГОЙДИ, ГОЙДИ-ЙДИ
Кобила у лісі,
Гой ди,гой ди, гой ди-й ди!
А лоша у стрісі.
Та підемо до Бай ди.
Гой да, гой да, гой даша!
А Бай да дасть хліба-солі,
Гой да, гой да, гой даша!
А Бай диха — бараболі.

ГОЙДА, ГОЙДА
Гой да, гохіда,
Гой да, гой да, гой да.
Тяги, тяги —
Нема дуги.
 ГОЙДА-ДА, ГОЙДА-ДА Гой да, гой да, гой даша,
Гой да-да, гой да-да, І кобилка, і лоша,
Добра в коника хода, І семеро поросят,
Поводи шовкові, І восьмеро овечат,
Золоті підкови. Та нікому пасти.
Виглядає вовк із ліса,
Хоче лоша вкрасти.
ОТОТУШКИ-ТУТУШКИ
А це в поле,
Погладжуючи тільце дитини, А це в море,
розводять її ручки. А це наввишки,
Ототушки-ту тушки! Скакай , Івашку, з колиски.
На котика потягушки,
А на Василька ростушки. ХОДИЛА КВОЧКА
Ой тошки, тошки!
Ходила квочка
Щоб підросли трошки.
Біля кілочка,
Водила дітки
ПОТЯГУСІ, ПОТЯГУСІ Біля червоної квітки.
Потягусі, потягусі, Не рвіть, дітки,
На Галю ростусі. Червоної квітки,
Щоб Галочка росла, Бо як порвете,
Росла-виростала, Самі помрете.
Щоб Галочка своїй мамці А це в поле,
Скоріш в поміч стала. А це в море,
У помочі стала, А це наввишки,
Діток колихала Скакай , Івашку, з колиски.
Й хату доглядала.
ДИБКИ, ДИБКИ
Навчаючи дитину ходити,
ОЦЕ РАЗ, ОЦЕ ДВА примовляють:
Співають, навчаючи дитину Дибки, дибки!
стояти. Ходить котик по лавочці,
Оце раз, оце два, Водить кішку за лапочки:
Оце три, оце чотири, Диб, диб, диб.
Оце п’ять, оце шість, ДИБИ, ДИБИ
Оце сім, оце вісім, Диби, диби!
Оце дев’ять, оце лин, Ішла баба по гриби,
О те щука з Кременчука, А дід по опеньки
Оце карась затрепетавсь, В неділю раненько.
Оце заввишки — вставай з
колиски.

ЛАСОЧКА, ДЕ ТИ БУЛА?
ГОЙДА, ГОЙДА, ГОЙДАША
Пестячи дитячу ручку долонею, — Ласочка сіренька, біленька,
примовляють: Де була?
— Ласочка, де ти була? — В ступці.
— В бога. — Що їла?
— Крупці.
— Що ти робила? Несла, несла та й розсипала.
— Кросенце ткала.
— Що ти заткала?
ЛАСЯ-ПАРАСЯ
— Кусок сала.
— Де ти діла? — Лася-Парася,
— Під столом. Де була?
— Чим накрила? — У лісі.
— Постолом. — Що їла?
— Де теє сало? — Горісі.
— Кішечка вкрала. — Чим кусала?
— Де тая кішечка? — Зубами.
— Побігла під піч. — Куди клала?
— Де тая піч? — До мами.
— Вода затопила.
— Де тая вода? МИШЕЧКА-СКРОБОТУШЕЧКА
— Воли попили. Мишечка-скроботушечка,
— Де тії воли? Не й ди в поле —
— Довбні побили. Медвідь сколе.
— Де тії довбні? Мишечка не послухала,
— Черви поточили. Пішла в поле,
— Де тії черви? Медвідь сколов:
— Кури поклювали. Кіль, кіль, кіль, кіль, кіль!
— Де тії кури?
— Коршаки покапали.
— Де тії коршаки? БІГЛА МИШКА
— Полетіли на море. Бігла мишка,
— Де тее море? Несла книшика,
— Красками заросло. Не мала де сісти,
— Де тії краски? Книшика з’їсти.
— Порвали Параски. Отутоньки сіла,
— Де тії Параски? Книшика з’їла.
— Вий шли заміж.
— За кого?
— За паничів.
— Де тії паничі?
— Поїхали на вій ну.
МИШКА, МИШКА
ЛАСОЧКА СІРЕНЬКА, — Мишка, мишка,
БІЛЕНЬКА Торохтушка,
А де була? — Кицюня вкрала.
— У бабусі. — Де ж тая кішка?
— Що робила? — У поле побігла.
— Полотно ткала. — А де теє поле?
— Що заткала? — Житом поросло.
— Кусок сала. — А де теє жито?
— Куди положила? — Кури поклювали.
— На мисничку. — А де тії кури?
— Куди впало? — У село побігли.
— В помий ничку. — А де те село?
Тут пень, — Вода залила.
Тут криниця, — А де ж та вода?
Тут холодна водиця. — Воли попили.
— А де ж ті воли?
МИШКА, МИШКА — У ліс повтікали.
— А де той ліс?
— Мишка, мишка,
— Квітками поріс.
Де ти була?
— А де тії квітки?
— У бога.
— Дівки порвали.
— Що робила?
— А де ж тії дівки?
— Пряла.
— Парубки побрали.
— Що запряла?
— А де ж тії парубки?
— Кусок сала.
— Пішли на вій ну.
— Де сховала?
— Під лавкою.
— Чим накрила? ЦІРОВКА-МІРОВКА, ДЕ БУЛА?
— Халявкою. — Ціровка-міровка, де була?
— Хто вкрав? — Була у млині.
— Оришка. — А що там чинила?
І вертить хвостом, — Масло колотила.
Як мишка, — А де діла?
Мишка, мишка, — Біда з’їла.
Мишка, мишка. — Бити було!
— Нічим було!
— Качалками, праничками!
МИШКО, МИШКО, ДЕ БУЛА?
Кац, кац, кац!
— Мишко, мишко, де була?
— В селюка, в селюка.
— Що робила?
— Діточок гляділа.
— Що заробила?
— Шматок сала.
КОТОЧКУ, ДЕ ТИ БУВ?
— Де поділа?
— На шафочці. Гладять долонями обличчя
— Де ж воно ділось? дитини й проказують.
— Коточку, де ти був? Після цього, нахиляючи голівку
— У коморці. то наперед, то назад,
— Що там робив? продовжують:
— Молочко пив. Шусть у піч! (2 р.)
— А мені залишив? Шусть у піч! (2 р.)
— Забувся.
— Апчхи! Апчхи! Сажай — вий май , (2 р.)
Апчхи! Апчхи! Сажай — вий май , (2 р.)
Ріжу, ріжу
КИЦЯ-МУРА Я, куштую,—
— Киця-мура, Гам!
Де ти була?
— У бабусі. ПЕЧУ, ПЕЧУ ХЛІБЧИК
— Що робила? Печу, печу хлібчик
— Миски мила: Дітям на обідчик.
Дві помила, дві розбила, Цьому дам, цьому дам...
Баба голову набила! А цьому не дам:
Він хліба не місить,
КИЦЯ-МУРА Він помиї не носить,
Він в печі не палить,
— Киця-мура,
То я цьому й не дам.
Де ти була?
— У попа.
— Що робила? ПЕЧУ, ПЕЧУ, КАЛАЧІ
— Кози пасла. Печу, печу калачі,
— Що запасла? Ти не сиди на печі.
— Кусок масла. Чи-ри-ри! Чи-ри-ри!
— Де те масло? Ти не сиди на печі!
— Киця з’їла.
— Де та киця?
***
— В ліс побігла.
ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ
ПЕЧУ, ПЕЧУ ХЛІБЧИК
— Зай чику, зай чику,
Беруть у долоні дитячу голівку і, Де ти бував?
злегка її перекидаючи з руки на — У млині, у млині.
руку направо і наліво, роздільно — Що ти видав?
проказують: — Міх муки, міх муки.
Печу, печу хлібчик — Чом ти не вкрав?
Дітям на обідчик. — Там були кравчики,
Меншичкому — менший , Побили пальчики.
Більшичкому — більший . Ледве я втік —
Через бабин тік
Та через колоду,
Головою у воду; Шугай ! Шугай !
Та через поліно, На бабин садочок
І зодрав коліно; їсти ягідочок,
Через конопельки — А на дідів —
Конопельки трісь, трісь! Бражки пити.
А веребчик: «Пісь, пісь».
Після цього підіймають дитину ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ, ДЕ ТИ
за вуха, примовляючи: «Скугу-гу, БУВ?
зайчику!»
— Зай чику, зай чику, де ти був?
Дитина сміється.
— У млині.
— Що ти чув?
ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ — Сім мішків горішків.
— Зай чику, зай чику, — Чого ж ти не вкрав?
Де ти бував? — Бо там були старчики
— У млині, у млині. Та побили пальчики.
— Що ти видав? Я насилу втік —
— Куль муки, куль муки. Через попів тік,
— Чом ти не вкрав? Через попову колоду,
— Там були старчики, Та в попову воду бовть!
Перебили пальчики. Викис, вимок, виліз, висох,
Насилу втік Став на колоду
Через бабин тік. Та знов бовть у воду!
І тік полупав,
І бабу злякав. ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ, ДЕ ТИ
А баба за мною БУВ?
Та ще з кочергою. — Зай чику, зай чику, де ти був?
А я на колоду — У млині, у млині.
Та й упав у воду. — Що ти видав?
Буль, буль, буль! — Муку.
— Чом ти не взяв?
ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ — Я взяв цілий мішок,
— Зай чику, зай чику, Та набігли собаки,
Де ти бував? Та забили мені баки,
— У млині. Я й розсипав.
— Що ти видав?
— Сім мішків горішків. ЗАЙЧИКУ, ЗАЙЧИКУ
— Чом ти не вкрав?
— Зай чику, зай чику,
— Там були кравчики,
Де ти бував?
Порубали пальчики.
— У млині, у млині.
А я втік через попів тік
— Що ж ти чував?
Й ножки попік.
— Міх муки, міх муки.
Та в конопельки —
— Чом ти не вкрав?
Пужать горобей ки.
— А біг діркою, діркою, — Кашку.
А він мене міркою. — А що пили?
А втікав колесом, колесом, — Бражку.
Каша масленька,
А він мене поясом.
Бражка п'яненька,
Я й ду, а він капустицю
Бабуся старенька.
Хруп, хруп.
Гай ! Гай ! Полетіли,
Я до нього: не руш!
На головку сіли.
А він зник.

ЛАДКИ, ЛАДОНЬКИ, ЛАДУСІ

ГОРОШОК
— Ладки, ладоньки, ладусі,
Перебираючи пальчики дитини,
Ой ладусі, ладки,
починаючи від мізинного,
Де були ви?
примовляють:
— В бабки.
Горошок, — Що їли?
Бобошок, — Оладки.
Сивочка, — З чим оладки?
Курочка, — Із медком та солодким
А той старий когутисько молочком.
Не хтів іти по дітисько —
Та шуп з ним до пєца!
ЛАДКИ, ЛАДКИ
При цьому легенько смикають за
пальчик, ніби щось кидають на Ладки, ладки,
землю. Побилися бабки.
За кого, за кого?
За Костюньку малого.
ГОРОШОК
Горошок,
ЛАДКИ, ЛАДКИ
Бобошок,
Гусочка, Ладки, ладки!
Курочка, Побилися бабки.
Кі-кі-рі-кі! А за що? — За кисіль,
Що наївся Василь.
При цьому великим пальцем
Шуги, шуги, шуги!
злегенька трясуть. Дитина
сміється. При цьому махають руками
дитини.

ЛАДУШКИ, ЛАДУСІ
ТОСІ, ТОСІ, ТОСІ
Плескаючи з дитиною в долоні.
Тосі, тосі, тосі,
— Ладушки, ладусі, А свині в горосі,
А де були? Нема кому виганяти —
— У бабусі. Хіба би Явдосі.
— А що їли? Телята в капусту —
Не треба їх виганяти, Гопа, гопа, гопа-чуки,
Аби були тлусті. Наварила мама щуки,
Та не знала, де подіти,
Та кинула межи діти.
ТОСІ, ТОСІ
— А ви, діти, не сваріться
Тосі, тосі, Та рибкою поділіться.
Свині в просі, А ви, діти, пам’ятай те,
Поросята в гречці, Свою матір споминай те.
А музика без’язика
їде на овечці.
ЧУКИ, ЧУКИ, ЧУКИ, ЧУКИ
Чуки, чуки, чуки, чуки,
ТОСІ, ТОСІ, ЛАПЦІ
Наварила баба щуки,
Тосі, тосі, лапці, І діток накормила,
Поїдем до бабці, І спатоньки положила.
А від бабці до діда,
Там е курка чубата.
ЇДЕ, ЇДЕ ПАН, ПАН
А від діда до мами —
Наїмося сметани. Підкидаючи дитину на коліні або
нозі.
ТАПЦІ, РУЧКИ, ТАПЦІ Їде, їде пан, пан,
На конику сам, сам,
Тапці, ручки, тапці,
А за паном хлоп, хлоп
Старій бабі капці,
На конику гоп, гоп.
А молодій черевички,
Жеби були невеличкі,
Танці, ручки, танці! ЛЕТІЛА БДЖОЛА КОЛО ЧОЛА -
Танці, ручки, тапці! БУМЦ!
Дала баба папці, Торкаючись окремих частин
Дала, дала, іще дала, обличчя дитини, примовляють:
Бо Іванка рада мала.
Летіла бджола коло чола —
Тапці, ручки, тапці!
бумц!
Летіла оса коло носа — бумц!
ТАПЦІ, РУЧКИ, ТАПЦІ Летіла мушка коло ушка —
Тапці, ручки, тапці, бумц!
Підемо до бабці. Летів жук, в оцьо — бух!
Дасть нам баба пиріжки
І на миску замішки.
Тапці, ручки, тапці! ОЙ ГОП! ЧУК, ЧУК!
Ой гоп! Чук, чук!
Наловив дід щук.
Баба губи надула,
Не полуднувала.
Ой гоп! Чук, чук!
ГОПА. ГОПА, ГОПА-ЧУКИ
Недалеко Кременчук. Ой чук, чуки! (2)
Он і батько ідуть Сорочечка куца.
І гостинця несуть. Треба робити, (2)
Щоб доточити.
ОЙ ЧУК, ЧУКИ, ЧУК Треба працювати, (2)
Щоб усе мати.
Ой чук, чуки, чук,
Гоп, чук, чуки! (4)
Наварив дід щук.
Баба рибку спекла —
З сковорідки втекла. ЧУК, ЧУК, ЧУ КАЛОЧКИ!
Чук, чук, чукалочки!
ОЙ ЧУК, ЧУК, ЧУК Пошив батько жупаночки.
І пошив, і надів,
Ой чук, чук, чук,
І на доцю поглядів.
Наловив дід щук,
Та повіз на торжок,
Та продав за шажок. ОЙ ЧУК, ЧУК, ЧУК
Медяника купив — Ой чук, чук, чук,
Дітей поманив. Та в чулочки,
Та в черевички,
ОЙ ЧУК, ЧУК, ЧУК Та на вечерпички.
Ой чук, чук, чук,
Наловив дід щук! ГОП-ЧУК, ЧУК-ЧУК-ЧУК
А бабуся пліточок — Гоп-чук, чук-чук-чук,
Годувати діточок, Кращий хлопчик, як дівчук:
А бабуся карасиків — І волики напасе,
Годувати Тарасиків, І водички принесе.
А бабуся окунців —
Годувати молодців.
МЕНЕ МАМА ЧУК-ЧУК-ЧУК
Мене мама чук-чук-чук,
ОЙ ЧУК, ЧУК, ЧУК
Мене татко чук-чук-чук,
Ой чук, чук, чук, А дід в хату бере дрюк:
Наловив дід щук. — Ось я дам вам чук-чук-чук!
Баба наварила, — Ой дідусю, кидай дрюк,
Діда накормила. Бо я хочу чук-чук-чук.
Ой чук, чук, чук, Кинув дідусь геть свій дрюк,
Наварив дід щук — Взяв онучка чук-чук-чук.
І сам не кушав,
Діточок потішав.

ОЙ ЧУК, ЧУК-ЧУКИ
ОЙ ЧУК, ЧУКИ!
Ой чук, чук-чуки,
Мама плете кошики.
Кидай , мамо, кошики,
Бо я хочу чук-чуки.
Мама кида кошики,
Бере мене чук-чуки.
ОЙ ЧУК-ЧУКИ, ЧУКИ-ЧОК
Ой чук-чуки, чуки-чок,
Пішли дітки в садочок,
Там нарвали квіточок,
Там нарвали квіточок,
Сплели доні віночок.
ОЙ ЧУК-ЧУК, ОЙ ЧУК-ЧУК
Ой чук-чук, ой чук-чук,
Пішов дідусь ловить щук.
Та не пій мав щучку,
А спій мав онучку.
А в онучечки дві ручечки.
І рученьки, і ніженьки,
Піде Галя в доріженьку.
ЧУКИ; ЧУКИ, ЧУКИ, ЧОК
Чуки, чуки, чуки, чок,
ГОпвіи дітки в таночок,
Пішли дітки в таночок,
Донька збила каблучок.
— Прибий , татку, каблучок,
Бо я хочу в таночок.
ГОПА, ГОПА, ГОПА-ПА
Гопа, гопа, гопа-па,
Нема грошей у попа,
А в попаді трошки є,
Та й попові не дає.
А-ТА-ТА, А-ТА-ТА
А-та-та, а-та-та,
Сіла баба на кота,
Поїхала до попа.
Попа дома нема,
А попові дочки
Шиють чобіточки —
Одна коса, друга боса,
Третя без сорочки.
ГУ-ТУ-ТУ, ГУ-ТУ-ТУ
Гу-ту-ту, гу-ту-ту,
Вари кашку круту,
Підсипай молочка,
Погодуй козачка!
ГОП, ГОП, ГОРОБЕЙ КИ
Гоп, гоп, горобей ки,
На бабині конопельки,
А на дідів мак,
Нехай буде так.
ТУРКИ, ТУРКИ, ТУРЧЕНЯ
Турки, турки, турченя
Сіло, впало на коця.
А коничок вороний , вороний ,
А наш Юрчик ще малий , ще
малий .
ЛЕТІВ ГОРОВЕЙЧИК
Летів горобей чик:
— Джив, джив, джив!
Де ж мені сісти?
— На печі.
— Що ж мені їсти?
— Калачі.
ОЙ ТАК, ТАК
Ой так, так,
Да волошечка,
Да вивела діток
За воротечка.
Посаджала рядком,
Напувала медком.
ХИТІ, ХИТІ, А КОНИКИ В ЖИТІ
Хиті, хиті, а коники в житі,
Ще й не всі — половина у вівсі,
Нехай вони пасуться,
Вони комусь здадуться.
Бо я б побігла виганяти,
Так треба варить вечеряти.
ОЙ ДІВЧИНА МАНІСІНЬКА
Ой дівчина мінісінька,
Яка ж бо ти гарнісінька:
За косою барвіночок,
Ще й рученька білісінька.
ІДЕ, ІДЕ ДІД, ДІД
Іде, іде, дід, дід,
Несе, несе міх, міх.
От такий дідище,
От такий страшище:
От такий ногатий ,
От такий рукатий ;
От такий вусатий ,
Такий бородатий ;
От такий окатий ,
От такий плечистий .
ТПРУ-ТПРУ, ЛЯЛІ
Тпру-тпру, лялі,
Малесенькій Галі.
Цить, не плач,
Купимо калач,
Медом помажем
І тобі покажем.
Будем мовчать,
Будем годувать.
СКАЖУ ВАМ БАЙКУ
Скажу вам бай ку:
Курив пес фай ку
На довгім цибушку,
Обпалив собі вушко.
— Де тото вушко?
— На столі лежало.
— Де той стіл?
— Огонь спалив.
— Де той огонь?
— Вода загасила.
— Де тота вода?
— Горобчики випили.
— Де тоті горобчики?
— На дереві сиділи.
— Де тото дерево?
— Баба спалила.
— Де тота баба?
— Вилізла на граба.
Граб тріщить,
Баба верещить,
Дід тягне за вухо:
— Ходи сюди, старухо!
ТОВЧУ, ТОВЧУ МАК, МАК
Товчу, товчу мак, мак,
За ступою дяк, дяк.
— Чого, дяче, плачеш?
— Мачуха била,
їсти не давала,
Тільки дала книш.
— Де ж той книш?
— Ухватила миш.
— А де ж тая миш?
— Побігла під піч.
— А де ж тая піч?
— Вода затопила.
— А де ж тая вода?
— Воли попили.
— А де ж тії воли?
— Довбні побили.
— А де ж тії довбні?
— Шашлі поточили.
— А де ж тії шашлі?
— Кури поїли.
— А де ж тії кури?
— Коршак похватав.
— А де ж той коршак?
— Полетів на море.
— А де ж тее море?
— Квітами заросло.
— А де ж тії квіти?
— Дівчата порвали.
— А де ж тії дівчата?
— Хлопці побрали.
— А де ж тії хлопці?
— Пішли на вій ну.
— А де ж тая вій на?
— Аж серед моря.
БУВ СОБІ ЧОЛОВІК НЕТЯШКА
Був собі чоловік Нетяшка,
На ньому сіра семряжка,
Червона шапочка.
Чи хороша моя казочка,
Чи казати, чи ні?
І ти кажеш: — Казати!
І я кажу: — Казати!
(І знову спочатку)
БУВ СОБІ ЧОЛОВІК НЕТЯШКА
Був собі чоловік Нетяшка,
На ньому сіра семряжка,
Червона шапочка.
Чи хороша моя казочка,
Чи казати, чи ні?
І ти кажеш: — Не казати!
І я кажу: — Не казати!
(І знову спочатку).
ЖИВ СОБІ ДІД САЖКА
Жив собі дід Сажка,
На ньому була синя семряжка,
На голові шапочка,
Під носом капочка,
На семряжці латочка.
Чи хороша моя казочка?
БУВ СОБІ РАК
Був собі рак,
Та мав сімсот гармат,
Та пішов на пруса воювать,
А злякався та в воду сховався,
А з води та в вершу.
Почну я ту казочку спершу.
ЖИВ-БУВ ДІД ТА БАБА
Шив-був дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця:
Жив-був дід та баба,
Була в них вівця,
Почнемо з кінця...
ПОСЛУХАЙТЕ, ЛЮДИ
Послухай те, люди,
Довга бай ка буде!
Був собі раз горобець,
Бабі збив новин горнець.
Прилетіла горобчиха,
Питається баби стиха:
— А то хто збив нам горнець?
—
Баба каже: — Горобець!
— Підіб’ю й ому крильця!
Чи казати знов з кінця?
Як казати, то казати:
Був собі раз горобець...
ЛІЗ ПРУС ПО СТІНІ
Ліз прус по стіні
У червонім каптані,
Праву ногу волоче,
Розказати тобі ще?
БУВ СОБІ БУДЬКО
Був собі Будько,
Мав халабудку, УПАВ, УПАВ
І ставок, Упав, упав
і млинок, Зай чик з липки,
І капусти шматок, Одбив, одбив
І штани портяні, Собі хрипки.
Що дерлися по стіні. Сів за лозою,
Гарна моя бай ка чи ні? Плаче сльозою;
Сів за хворостом,
СКАЖУ ВАМ, ДІТИ, КАЗКУ Киває, моргає
Скажу вам, діти, казку: Своїм куцим хвостом.
Приніс зай чик дров в’язку,
Поколов їх дрібненько, А ПАС ТИ КОЗИ?
Зварив кашу хутенько.
— А пас ти кози?
Кашка була солоденька,
— Пас.
Моя казка коротенька.
— А були морози?
КАЖУ, КАЖУ КАЗКУ
— Були.
Кажу, кажу казку
— А брав вовк кози?
Про бабу Палажку
— Брав.
І про діда Патуся.
— А як коза мекотала?
От і казочка уся.
— Ме-е-е, ме-е-е, не бери мене,
Візьми пастуха, бо я ще суха.
БУВ ДІД МОНЬКА
Був дід Монька, ПРИЛЕТІЛИ ЖУРАВЛІ
Тримався злегонька:
Прилетіли журавлі,
Шапочка капустяна,
То великі, то малі,
Дашок солом’яний .
Сіли вони на люлі
Сірі бички мав,
Та й співають:
На припічку запрягав.
Трі-рі-рі!
Гов, тпрр, до ярма!
Обернувся та й нема.
ЛЕТІВ ЖУК ТА У ВОДУ — ГУП!
СИДИТЬ ВАСИЛЬ НА Летів жук та у воду — гуп!
ПРИПІЧКУ Прилетіла мати жука рятувати:
— Ой жучку, мій жучку,
Сидить Василь на припічку,
Подай білу ручку.
Держить кота за ниточку.
— Не подам, не подам,
Котик зубки розтулив
Піди до криниці, напий ся
Та Василька й укусив.
водиці.
А дзусь, а дзусь, кошеня,
Не зай май ти Василя!
 ПІШОВ ДІД НА ГРИБИ
Пішов дід на гриби,
Баба на підпеньки.
Дід свої поварив,
Бабині сиренькі.
ІШОВ АНЦИБОРИК
Ішов анциборик
Через попів дворик,
Ніс сокирку, й топорик,
І мальовану торбу з пиріжками.
— їв би ти пиріжки?
— їв би.
Тоді беруть дитину за вухо й
приказують:
— Не ласуй сь, не ласуй сь, не
ласуй сь.
Ішов анциборик... і т. д.
— Їв би ти пиріжки?
— Ні.
— Чом такого добра не хотіть,
Чом такого добра не хотіть?
ЇХАВ ЦІПОРИК
Їхав ціпорик
Через дворик,
Віз кай стру й топорин.
А в тій кай стрі
Пиріжки в маслі,
їж ти чи не їж,
А добрим молодцям
Хоч потрошки вріж.
ІШЛИ ТКАЧІ ПО ДЕРКАЧІ
Приспівують малим дітям тоді,
коли часом од вітру віконниці
гуркотять.
Ішли ткачі по деркачі,
А за ними Настя:
— Не й діть, ткачі, по деркачі,
Не буде вам щастя.
ОЙ ЦЮНІ, ЦЮНІ, ЦЮНІ
Ой цюні, цюні, цюні,
Пішов котик до кицюні,
А кицюня хитра була
Й вареничків роздобула.
ЛІЗЕ РАК ПО СТІНІ
Лізе рак по стіні,
Праву ногу волочить.
І чого він хоче?
ГОП-ЦІ-ЦІ-ЦІ, КОБИЛА
— Гоп-ці-ці-ці, кобила,
Куди їдеш?
— До млина.
— Візьми мене на візок,
Спечу тобі пиріжок.
— З ЧИМ, з чим?
— З ягідьми,
Поїдемо ва людьми.
ОЙ БЕЗ ДУДИ, БЕЗ ДУДИ
Ой без дуди, без дуди
Й дуть ніженьки не туди.
А як дудочку почують,
Самі ніженьки танцюють.
КУПАЛИСЯ ЛАСТІВ'ЯТА
Купалися ластів'ята
Та в чару-водиці,
Щоб були ми білотілі
Та ще й білолиці.
Хлюп, хлюп...
Хлюп, хлюп, водиченько,
Хлюп, хлюп на личенько,
І на ручки, і на ніжки
Хлюп, хлюп, хлюп!
 КОШЕНЯТКА Бігли по доріжці:
Кошенятка, кошенятка Туп-туп-туп, туп-туп-туп!
Малюки-малятка! Туп-туп-туп, туп-туп-туп!
А хто у вас більший ?
А хто у вас менший ? ОЙ, З-ЗА ЛІСУ, ДЕ ТУМАН
— Виростемо й миттю
Ой , з-за лісу, де туман,
Всі — мишей ловити.
Прискакав дідусь Іван.
Тільки котик, наш дідусик,
Сам на конячці,
Буде в сірому кожусі
Жінка на корівці,
На припічку лежати
Дітки на телятках,
І нас з добром чекати!
Внуки на козенятках.

ОЙ, ТИ ПІВНИК-СПІВУНЕЦЬ
БІЛКА Й ГОРІШКИ
Ой , ти півник-співунець,
Білка по ліщині
Червонястий гребінець.
пострибала трішки
В тебе голосочок —
А тепер тваринам
Золотий дзвіночок.
роздає горішки:
Сплять ще діточки усі.
І рудій лисичці,
Бачать казку уві сні.
І для ведмежати.
Чом ти будиш їх з садку
Зай цю, щоб в травичці
Голосним:
Весело стрибати.
"Ку-ку-рі-ку!"
Хто це ще звисока
Прилетів на трішки?
ГАЛКИ-ВОРОНИ «Скре-ке-ке, сорокам
Галки-ворони, До смаку горішки».
Чи усі здорові?
Одна галка на хвості РАВЛИК
Несе ключі золоті,
Равлик-Павлик,
Відкриває скриньку,
Вистав ріжки,
Дістає хустинку.
Дамо масла на пиріжки,
Завтра ж бо неділя,
Тобі два,
В лісі новосілля.
Мені два —
Час галкам літати
Поділимось обидва.
І бенкетувати
Зернятка клювати!
ЗОЗУЛЕНЬКА
ТУП-ТУП Прилетіла зозуленька
З темного лісочку,
Великі ноги
Сіла.
Й шли по дорозі:
Сіла й закувала:
Туп- туп-туп,
"Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку!"
Туп-туп-туп.
Маленькі ніжки
 ЛАДКИ, ЛАДОНЬКИ, ЛАДУСІ
Ладки, ладоньки, ладусі,
Ой , ладусі, ладки.
Де були ви?
- У бабусі!
- Що їли?
- Оладки.
- З чим оладки?
- Із медком та солодким
молочком.
ОТ І КАЗЦІ КІНЕЦЬ
От і казці кінець,
Пішла баба у танець,
А за нею горобець
Викрутасом, вихилясом.
Молодець, горобець!
***
У нашої бабусі
Десять онучат:
Дві Христі соплять у колисці,
Дві Орини сплять на перині,
Два дитя виглядають з повиття,
Два Івани на лавках нудьгують,
Два Степани, як вчитись,
міркують.
Десять онуків,
А бабуся одна.
***
Андрю, не гукай ,
Голубів не лякай .
Голуби літають -
На дах не сідають.
***
Як на Лесині іменини
Ми спекли вам коровай !
Ось такої вишини,
Ось такої низини,
Ось такої віжини,
Ось такої ширини.
Коровай , коровай ,
Кого хочеш вибирай !
***
Ати-бати, й шли солдати,
Ати-бати, на базар.
Ати-бати, що купили?
Ати-бати, самовар.
Ати-бати, заплатили,
Ати-бати, три рублі.
Ати-бати, він який ?
Ати-бати, золотий .

***

Я лісочком зеленим іду,

Я грибочків багато знай ду:
Беру рижики - в осичняку,
Підберезники - в березняку,
На соснових пеньках - опеньки,
Під ялинкою - боровик
міцненький .