Матеріали, що використовуються у вишиванні

Тканини

Щоб пошити одяг, зробити якусь річ для дому і оздобити їх вишивкою, перш за все потрібна
тканина.
Сировиною для виробництва тканини є волокна — непрядені нитки — натуральні та штучні.
На прядильних фабриках з волокон виробляють пряжу, а з пряжі на ткацьких фабриках тчуть тка-
нину. Текстильна промисловість випускає також неткані матеріали, які виробляються безпосередньо
з текстильних волокон.
Кожна тканина складається з поздовжніх ниток основи (схема 1а) і
ниток піткання(схема 1б), розташованих впоперек ниток основи. По боках
тканина має вузенькі смужки — кромки.
Малюнок, утворений на тканині нитками основи і піткання,
називається переплетенням. Переплетення бувають різні. Ось основні з них:
полотняне (схема 1), саржове (схема 2), сатинове й атласне(схема 3).

Найпростішим є полотняне переплетення, в якому кожна нитка основи переплітається з

кожною ниткою піткання. Саме на тканинах полотняного переплетення найзручніше виконувати
лічильні шви, особливо такі, як лиштва, мережка та вирізування.
Для вишивання по вільному малюнку можна використовувати будь-які однобарвні кольорові
тканини, тільки їх слід обов'язково перевірити на міцність фарбування. Для скатертин береться більш
щільна тканина — лляне й сіре полотно, для серветок — бавовняні, лляні,
шовкові, шерстяні, штапельні тканини. Блузки-вишиванки краще робити з
тонких тканин: батисту, маркізету, крепдешину. Для чоловічих та дитячих
сорочок можна взяти біле й сіре лляне полотно, льон з лавсаном; на
панно, килимки, диванні подушки — льон з лавсаном, рогожку,
мішковину, шерсть, шовк, сукно, неткані матеріали.
Часто у вишиванні застосовується спеціальна тканина — канва, яка
буває різної густоти.
В наш час випускається багато видів спеціальної тканини для
вишивання рахунковими швами .
Нитки

Нитки розрізняються за кольором, якістю і товщиною.

Для зшивання бавовняних і лляних тканин краще брати нитки № 40; для шиття верхнього
одягу — № 30, для тонких тканин та мережання — №№ 50 і 60.
Для вишивання найчастіше використовують:

муліне, ірис, лляні, шовкові, шерстяні

синтетичні (акрилові) нитки.

Інколи вишивають також нитками, витягнутими з тканини або кольорової тасьми, а в

накладному шитті застосовують вузеньку шовкову тасьму «лясе», шнур, сутаж, шовкові стрічки,
синельку.

Підбирати нитки для роботи бажано при денному освітленні, бо електричне змінює їх колір.

Щоб нитки під час роботи не заплутувалися, довжина їх при шитті не повинна перевищувати
60—70 см, а при вишиванні — 50 см (шерстяні мають бути ще коротші — 30 або 40 см).

Всі нитки перед роботою треба перевірити на міцність фарбування. Для цього нитку слід
занурити у гарячу воду, злегка намилити і протягти через складену вдвоє білу тканину. Якщо на
тканині з'явиться слід фарби, всі нитки треба намилити, залити крутим кип'ятком і залишити на
чверть години у мильному розчині. Потім виполоскати їх у кількох водах і закріпити фарбу
розчином оцту. Можна також прокип'ятити нитки в розчині оцту (одна столова ложка на склянку
води) протягом п'яти хвилин.

Для вишивання бісером та нанизування краще застосовувати тонкі капронові нитки

Нитки перед роботою можна протерти воском — вони стануть міцнішими

Бісер

Бісер — дрібненькі круглі або гранчасті намистинки з прозорого й глухого кольорового скла
(іноді з металу) з отворами для нитки.

Стеклярус — тоненькі скляні трубочки завдовжки від 3 до 10 мм.

Блискітки, або лелітки, виготовляють з дуже тонкого металу, скла, пластмаси у вигляді, переважно
круглих пластинок.

Бісер і стеклярус треба зберігати за кольорами і розміром у закритих пляшечках з прозорого

скла, намисто й блискітки — у коробочках та скляних баночках.
 Стрічки

Види стрічок:
o Атласні стрічки бувають гладенькими і призбореними і якнайширше використовуються як
гнучка основа.

o Мережані стрічки, прикрашені намистинками, чи призібрані застосовують як для

вишивання, так і для декорування виробів.

o Стрічки і тасьму з органзи використовують для створення ефекту легкості і прозорості.

o Шовкові стрічки.

Крім цього стрічки можна поділити на 2 групи: ті, які можна прати, і декоративні.
Стрічки і тасьму, яку можна прати роблять з високоякісних тканин із кромкою, на бабінах
вказано, як саме їх слід прати, прасувати тощо.
Декоративні стрічки використовуються лише для прикрашання, їхні краї лише дещо потовщені,
однак не мають жодного бережка.
Вишивку шовковими стрічками можна прати вручну милом і прасувати зі споду, щоб вишивка
не стала пласкою.
 Інструменти для вишивання

Голки

Голка – це довгий, колючий або колючо-ріжучий інструмент у вигляді тонкого стержня

(найчастіше це швейні голки з голковим вушком для нитки) або трубки із загостреним кінцем з
твердої речовини.
Першими інструментами, за допомогою яких шили були риб'ячі кістки. Перші металеві голки
з металевого дроту стали виробляти в 16 столітті.
Голки для вишивання діляться на
- Гобеленові (з тупим кінчиком);
- Швейні (з гострим кінчиком);
- Бісерні (тонкі голки для вишивання бісером);
- Сінельні (великі голки з великим вушком для вишивання стрічками)(.
Голка вибирається залежно від типу нитки і тканини. Чим тонше і легше тканина, тим
тонше і гостріше повинна бути голка.
Більшість голок мають номери відповідно з двома різними шкалами – з 1 по 15 (швейні
голки), при цьому номери 10, 11 та 12 – це голки для вишивання бісером, та з 13 по 28 (гобеленові
голки).
У кожній шкалі, чим менше номер, тим довше і товщі голка.
Деякі голки мають закруглені кінці для роботи з трикотажними полотнами.

Так звані платинові голки робляться з неіржавіючої сталі і покриваються тонким шаром
платини, щоб зменшити тертя при проходженні крізь тканину. Ці голки скорочують час шиття і не
піддаються впливу мастил і кислот, тому не залишають плям.
Види голок і їх призначення:

 гострі голки середньої довжини з маленьким вушком підходять для всіх видів шиття (розмір: від 1
до 12);
 голки середньої довжини застосовуються для обробки деталей і стібків. Ці голки короткі, з
маленьким заокругленим вушком (розмір: від 1 до 12);
 голки з заокругленим кінцем призначені для всіх видів шиття трикотажних полотен. Особливий
кінчик такої голки дозволяє проникати їй між петлями трикотажу (розмір: від 1 до 10);
 голки для дамських капелюхів використовуються для намітки, виконання зборок і шиття
капелюхів. Вони довгі і тонкі, з маленьким заокругленим вушком (розмір: від 1 до 10 і від 15 до
18);
 голки для тканини з ворсом рекомендуються для вишивання на дуже щільних тканинах. Вони
короткі і товсті, з великим вушком і гострим кінцем (розмір: від 13 до 24);
 голки для декоративних тканин призначені для вишивання на нещільних тканинах. Це короткі
голки з тупим кінцем і великим вушком, в яке можна всунути нитку в декілька складань (розмір:
від 13 до 26). Рекомендуються при навчанні дітей шиттю;
 голки для штопання. У таку голку можна втягати відразу кілька ниток для штопання або
шовкових ниток. Голка довга, тому, якщо ви штопати дірку, то можете прихопити її відразу з обох
кінців. Ці голки грубі, з великим вушком (розмір: від 1 до 9 і від 14 до 18);
 голки для людей зі слабким зором мають два вушка. Щоб протягнути нитку в голку, проштовхніть
нитку у верхнє вушко (розмір: від 4 до 8);
 голки для вишивання бувають середньої довжини, з довгим овальним вушком, в яке вставляється
кілька ниток шовку (розмір: від 1 до 10);
 голки для шкіри, штучної замші та шкірозамінників – з тригранним вістрям (розмір: від 1 до 8);
 голки для нанизування намистин або дрібного перлів – довгі і тонкі, з маленьким круглим вушком
(розмір: від 10 до 15);
 голки для декоративних тканин використовуються при оббивці меблів. Вони загнуті чи прямі, з
великим вушком, в яке легко втягається товста нитка. Загнуті голки бувають від 5 до 20,5 см;
прямі – від 10 до 40,5 см;
 голки для ляльок застосовуються для роботи з ганчірковими ляльками. Бувають середньої
довжини з довгим вушком (довжина від 9 до 15 см).

Затягувати нитку в голку можна вручну або за допомогою спеціального пристрою —

нитковдівача.

Зберігати голку бажано разом з ниткою в спеціальній подушечці або коробочці.

 Шпильки.

Ними приколюють на тканину викройки та узори, з'єднують окремі деталі перед зметуванням
тощо.

З голками і шпильками треба поводитися дуже обережно — не можна кидати їх аби де,
тримати в губах та зубах, заколювати в одяг, втикати в скатертину чи крісло. Перед роботою та після
її закінчення слід перелічити всі голки та шпильки і одразу відшукати загублені. Добрим помічником
вам у цьому буде магніт. Можна зберігати голки та шпильки у спеціальних подушечках або кни-
жечках.

Наперсток

Наперсток підбирають по середньому пальцю правої (лівої) руки.

 Ножиці.

Їх треба мати кілька:

- для розкроювання тканин більші;
- для вишивання — менші, бажано з
гострими загнутими кінцями;
- для виконування ажурних технік –
маленькі з гострими кінчиками;
- Дуже зручні в роботі ножиці «зигзаг».
Ними можна не тільки розкроювати ткани-
ни, а й робити декоративні зубчики, які
дуже часто використовують у накладному
шитті.

Ножиці слід оберігати від ржавіння: не можна різати

ними вогку тканину чи нитки, брати мокрими руками.
Треба стежити, щоб ножиці завжди були гострі, а їхні леза
щільно стиснуті.
Зберігати ножиці зручно у спеціальному футлярі з
застібкою, передавати їх товаришам треба тільки кільцями
вперед і з замкнутими лезами.

Нагострити ножиці можна за допомогою голки. її

кладуть між лезами і, тримаючи пальцями лівої руки,
водять нею взад-вперед, а правою рукою в цей час роблять різальні рухи.
 П’яльці

П'яльці — спеціальний пристрій для вишивання. Вони бувають дерев'яні, пластмасові та

металеві, різного розміру і форми.

Для того, щоб зап′ялити тканину в круглі п'яльця необхідно:

- покласти на стіл зовнішній (великий) їх круг, на яких накладається тканина з нанесеним
малюнком (лицьовою стороною вверх),
- потім накладаємо внутрішній (маленький) круг і разом з тканиною прижимаємо до тих
пір, поки він не зрівняється з зовнішнім (великим).

Тканина в п'яльцях повинна бути туго натягнута по прямій нитці.

 Додаткові матеріали та інструменти для вишивання:

сантиметрова стрічка, велика й мала лінійки,

цупкий папір та картон, калька, мі ліметрівка

копіювальний папір, простий олівець,

клаптики різних тканин для аплікацій, ґудзики, намистинки,

кілочок, шило