Географія 27.01.

23
Виконувала роботу: Руссал Анастасія.

Розділ ІІ: Загальні закономірності географічної оболонки Землі.

Тема 2: Географічна оболонка Землі.

Конспект:

★ Склад, межі та будова географічної оболонки.

Географічна оболонка— верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася

внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер — літосфери,
гідросфери, атмосфери і біосфери. Чітких меж географічна оболонка не має. Таким
чином, до складу географічної оболонки повністю входять гідросфера та біосфера й
частково літосфера та атмосфера, а також антропосфера (техносфера).

Географічна оболонка — це складна система, яка перебуває в стані динамічної

рівноваги. Речовини в ній перебувають у трьох агрегатних станах — твердому, рідкому і
газоподібному. Географічна оболонка охоплює всю нашу планету. Географічна
оболонка має ряд специфічних особливостей. Вона характеризується великим
різноманіттям складу й видів енергії. Географічна оболонка неоднорідна не лише у
вертикальному, але й у горизонтальному напрямках. Вона поділяється на окремі
природні комплекси — відносно однорідні частини земної поверхні. Цей поділ
обумовлений нерівномірним надходженням тепла в різні частини географічної
оболонки та неоднорідністю земної поверхні.

★ Закономірності географічної оболонки.

Головними закономірностями географічної оболонки Землі є цілісність, ритмічність,

зональність, вертикальна поясність.
 ★ Сучасний етап розвитку географічної оболонки.

Географічна оболонка — верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася

внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер — літосфери,
гідросфери, атмосфери і біосфери.

Географічній оболонці притаманні:

● цілісність — всі компоненти географічної оболонки становлять єдине ціле,

взаємодіють між собою, а речовина й енергія перебувають у постійному
колообігу;
● ритмічність — періодичне повторення подібних природних явищ, які тривають в
межах доби (ніч і день), року (весна, літо, осінь, зима), тисячоліття (похолодання
і потепління клімату);
● зональність — зміна характеру і властивостей природних комплексів та їх
компонентів від екватора до полюсів, пов'язана з нерівномірним розподілом
сонячної радіації залежно від географічної широти;
● висотна поясність — зміна рельєфу, клімату, властивостей вод і ґрунтів,
рослинного і тваринного світу залежно від абсолютної висоти місцевості,
експозиції схилів сонячною радіацією та розташування гірських масивів щодо
переважаючих повітряних мас;
● безперервність розвитку.

Сучасний стан географічної оболонки є результатом її тривалого розвитку, тому її

можливо успішно досліджувати лише тоді, коли розглядати природу в її постійному
розвитку як ціле, так і за окремими елементами. У такий спосіб можливо зрозуміти
закономірності у зв'язках між окремими об'єктами і явищами, передбачати та
прогнозувати шляхи подальшого розвитку, уникати негативних наслідків діяльності
людини з використання природних ресурсів, раціонально використовувати природні
багатства.
Основними рисами структури географічної оболонки є ярусність її будови і складна
регіональна диференціація, що проявляється у формуванні різних
природно-територіальних комплексів. Географічна оболонка є предметом вивчення
фізичної географії.
Антропогенний етап розвитку географічної оболонки почався, коли людина почала
помітно впливати на природу. Якісно новим став вплив людини на природу в період
останнього зледеніння. У цей період сформувалася в сучасному вигляді більшість
сучасних форм рельєфу.

★ Антропосфера.

● Антропосфера — частина біосфери, де живе і яку використовує людство.

● Антропосфера — сфера Землі та найближчого космосу, що використовується

людством і зазнає внаслідок цього певних змін.