Модуль Географія

1.Внутрішня будова Землі.

Земна куля складається із 3 шарів:
• Верхній шар: Земна кора(товщина різна, найбільша товщина там де гори ~ 75км, на рівнинах товщина ~
40-45км, найменша товщина в океані ~ 5-10км)
• Внутрішній і найщільніший шар: Ядро(розташоване далеко в надрах земної кулі, в глибині 2900км від
поверхні, ядро не однорідне є внутрішнє тверде ядро і зовнішнє розплавлене ядро).
• Проміжний шар: Мантія(ядро вкриває мантія. Вона поширюється від ядра до 5км від поверхні Землі,
здебільшого перебуває у твердому стані. На глибині 75-80км є в’язкий шар, його називають
астеносферою – «слабка куля»)
2.Поняття і будова літосфери.
Літосфера – це зовнішня мантія і Земна кора. Літосфера неоднорідна, вона розірвана на
шматки(літосферні плити). Із щіль літосферних плит постійно витікає магма, яка застигає і утворює
середні океанічні хребти.
3.Землетруси, їх причини і наслідки.
Землетрус – короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас
гірських порід у надрах Землі. Причини: Тектонічні землетруси виникають унаслідок раптового зняття
напруження, наприклад при переміщеннях уздовж розламу в земній корі; Техногенні землетруси
можуть бути викликані підземними ядерними випробуваннями, заповненням водоймищ, видобутком
нафти й газу; Вулканічні землетруси виникають унаслідок різких переміщень магматичного розплаву в
надрах Землі або в результаті виникнення розривів під впливом цих переміщень.
4.Вулканізм землі.
Вулканізм – це сукупність явищ, пов’язаних з переміщенням мантії в глибинах Землі та її виверженням
з надр на поверхню суходолу або морське дно. На земній поверхні магма зазвичай утворює
конусоподібні гори – вулкани.
5.Географічні карти і їх класифікація.
Географічна карта або мапа — зображення території земної поверхні на площині, зроблене у певному
масштабі та проєкції та виконане за допомогою умовних знаків. Класифікація:
За охопленням території: 1.Карти світу; 2.Карти материків і океанів; 3.Карти регіонів; 4.Карти окремих
країн; 5.Карти міст, населених пунктів, областей.
За призначенням: 1.Загально-географічні карти; 2.Тематичні карти.
За масштабом: 1.Велико-масштабні карти(1:1000000); 2.Середньо-масштабні карти(1:5000000);
3.Дрібно-масштабні карти(більше 5000000).
Спеціальні карти: 1.Туристичні карти; 2.Спортивні карти; 3.Будівельні карти.
6.Масштаб і його види.
Масштаб – це величина, яка показує у скільки разів реальна величина поверхні Землі зменшена при
перенесені на карту.
Види масштабу: 1.Числовий(1:22000000); 2.Іменований(в 1см 220км); 3.Лінійний
7.Географічні координати.
Географічні координати – це паралелі та медіани.
Медіани – умовні лінії, що сполучають північний і південний полюс – це географічні довгота(віддаль в
градусу від 00С Грінвінчського). 10С на медіану = 111км(завжди однакова)
Паралелі – умовні лінії на карті паралельні до екватора, їх довжина різна. На екваторі 10С = 111,8км
8.Способи нанесення місцевості на географічну карту.
1.Спосіб значків; 2.Спосіб лінійних значків; 3.Спосіб ізоліній(з’єднують точки однакової величини:
ізотерми, ізобари, ізогіпси); 4.Спосіб напрямків руху(вітру течій); 5.Спосіб якісного фону(кольору);
6.Спосіб кількісного фону; 7.Спосіб діаграм; 8.Спосіб картограми.
9.Гарячі джерела і гейзери.
Гарячі джерела і гейзери – виходи на земну поверхню підземних вод, пов’язані з вулканізмом.
Температура сягає 50-900С.
Гарячі джерела – спокійне витікання води з тріщин земної кори. Гейзери – джерела, які під тиском пари
викидають фонтани гарячої води. Найбільше гарячих джерел і гейзерів в Ісландії ~700.
 10.Походження гір.
 Утворюються від великих хребтів(Карпати)
 Унаслідок вулканічних вивержень.
11.Що таке серединні океанічні хребти?
Середині океанічні хребти – це розломи дна океану завглибшки кілька км, по них мантії рухається
вгору і застигає.
12.Будова атмосфери і її хімічний склад.
Атмосферне повітря – це суміш газів. До його складу входять 20 різних газів. Проте основним є азот
(78%) і кисень (21%). На решту припадає лише 1%.
13.Від чого залежить добовий і річний хід температури Землі?
Річний хід, як і добовий, пов'язаний з приходом і витратою тепла і визначається головним чином
радіаційними факторами.
14.Амплітуда коливання температури, її види.
Амплітуда коливання температури - різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря.
Розрізняють добову (різниця між макс. І мін. температурою повітря за добу. Найвища температура о 14-
15-й годині), місячну, річну (різниця між макс. І мін. температурами повітря протягом року) амплітуди.
15.Від чого залежить температура в певних точках Землі?
Температура повітря залежить від кута падіння сонячних променів на земну поверхню. Що більший цей
кут, то більше тепла надходить на земну поверхню і вищі температури повітря.
16.Що таке атмосферний тиск і як його вимірюють?
Атмосферний тиск – це сила, з якою повітря тисне на одиницю площі земної поверхні, на всі
розташовані на ній об’єкти і тіла.
Атмосферний тиск вимірюють барометром.
17.Що таке нормальний тиск, як його визначають і як нам користуватись?
Тиск атмосфери, що дорівнює тиску стовпа ртуті висотою 760 мм при температурі 0°С, називають
нормальним атмосферним тиском. Чим більша висота над рівнем моря, тим менший тиск.
18.Як формуються вітри? Види вітрів.
Вітер – рух повітря в горизонтальному або близькому до нього напрямку. Виникає в результаті
нерівномірного розподілу атмосферного тиску. Характеризується швидкістю, сило й напрямком.
Розрізняють види вітрів: пасати (- вітер, що дме між тропіками цілий рік, в північній півкулі з північно-
східного, в південній - з південно-східного напряму, відділяючись один від одного безвітряною
смугою), мусони (- стійкі вітри нижнього шару тропосфери, що протилежно змінюють свій напрямок
двічі на рік), бризи (вітри невеликої сили на берегах морів, великих озер і річок).
19.Що таке роза вітрів?
Роза вітрів – це спеціальна діаграма, наочне уявлення про напрям вітрів, які переважають у певній
місцевості.
20.Що таке абсолютна і відносна вологість повітря
Абсолютна вологість – кількість водяної пари, що фактично містяться в повітрі в певний момент часу
за певної температури.
Відносна вологість – це відношення абсолютної вологості до максимально можливої за даної
температури.
21.Погода і клімат.
Погода - це стан тропосфери в даній місцевості у певний час. Найголовніша особливість – мінливість.
Погода змінюється постійно, щодня і щогодини. Основними елементами погоди є: температура повітря,
атмосферний тиск, вітер, вологість, хмари і хмарність, опади, туман, гроза тощо.
Клімат – це багаторічний режим погоди. Клімат залежить від сонця, постійного переміщення повітря,
властивостей земної поверхні і людини. Головним чинником формування клімату будь-якої території є
сонячна енергія та рух повітря.
22.Типи клімату і їх характеристика.
Тип клімату – це сукупність кліматичних показників для певної території.
 Екваторіальний клімат (У цьому кліматичному поясі сезони не виражені. Цілий рік температура
тримається на рівні від +24 до +28°С, вологість повітря дуже висока (80–90%), після полудня йдуть
дощі, часто з грозами).
 Субекваторіальний клімат (Середня температура влітку +30°C. Багато атмосферних опадів (1000-3000
мм). Середня температура взимку +14°C, опадів мало).
 Тропічний клімат (Клімат тропічних широт, як правило сухий і спекотний).
 Субтропічний клімат (Середньорічна температура становить більш ніж 20 °C, а середня температура
найхолоднішого місяця знаходиться нижче за цю відмітку, але перевищує 0 °C).
 Помірний клімат (Пояс західного переносу повітряних мас, цілий рік тут панують західні вітри, що
приносять атмосферні опади цілий рік у вигляді дощів та снігопадів. Літо помірно тепле (+10°…
+32°С), зима досить холодна (+4°С… -30°С)).
 Субарктичний клімат (Характерний для субполярних районів Землі: зона тундри і лісотундри (за
Алісовим) або тайги (за Кеппеном). Клімат із чітко визначеними сезонами року — сніжною зимою та
коротким теплим літом).
 Полярний клімат (Кліматичний пояс полярних областей Землі, клімат постійного морозу з
температурами майже завжди нижче 0°С. Межу поясів (арктичного й антарктичного) проводять уздовж
ізотерми +5 °C найтеплішого місяця).
23.Як суспільство впливає на зміну клімату на Землі?
Викиди парникових газів. Людство суттєво змінює концентрацію парникових газів в атмосфері,
спалюючи викопне паливо: вугілля, нафту, газ тощо. Під час їх горіння вивільняється вуглець, який
з'єднується з киснем у повітрі та утворює СО2. За сотні тисяч років вперше в атмосфері сталося таке
стрімке зростання вмісту СО2.
24.Гідросфера і її складові
Гідросфера — водяна оболонка Землі, до складу якої входять океани, моря та континентальні водні
маси, різні снігові покриви і льодовики.
25.Характеристика вод Світового океану.
Пересічна річна температура поверхневих вод Світового океану +17,5 °С, біля екватора +28 °C, у
полярних широтах -1,5… -1,9 °C. На глибині розподіл температури визначається процесами
горизонтальної та вертикальної циркуляції вод. У придонному шарі температура води практично
незмінна +1,4
26.Які є рухи води в Світовому океані?
Розрізняють кілька видів рухів води в морях і океанах: вітрові хвилі, цунамі, припливи й відпливи, течії.
27.Ресурси Світового океану.
Ресурси Світового океану — це сукупність біологічних, мінеральних, енергетичних ресурсів,
мінеральних солей та прісної води, що містить Світовий океан.
28.Води суходолу.
Води суходолу — це річки, озера, болота, підземні води, льодовики, багаторічна мерзлота і штучні
водойми. Серед чинників, що впливають на розподіл вод суходолу, основними є клімат, особливості
рельєфу і тектонічна будова території.
29.Льодовики і їх роль на Землі
Льодовики – це потенціальні джерела вологи, джерело водопостачання поселень на Шпіцбергені.
Льодовики є акумуляторами великих мас води, регулюють тепловий режим, температуру і солоність
Світового океану
30.Характеристика підземних вод
Підземні води — складні водні розчини. У їхньому складі виділяються: макро- та мікрокомпоненти,
гази, органічні речовини, мікроорганізми. Велике значення мають ізотопи хімічних елементів як самої
води, так і розчинених у ній речовин.
31.Складові біосфери.
У структурному плані основними складовими компонентами біосфери Землі є живі організми і
середовище їхнього існування – атмосфера, гідросфера і літосфера.
32.Які чинники формування грунтів?
Утворення грунтів - складний процес, основою якого є біологічний круговорот речовин. На розвиток
грунтоутворювального процесу величезний вплив мають такі чинники, виділені В. В. Докучаєвим, як:
клімат, рослинність і тваринний світ, материнські породи, рельєф, вік грунтів
33.Основні типи грунтів.
 піщаний, Піщаний ґрунт вирізняється крихкістю, легкістю, сипучістю, він легко пропускає повітря,
воду, тепло й підживлення до коріння рослин, проте ці переваги водночас є й недоліками: піщані ґрунти
швидко висихають, остигають, а поживні речовини легко з них вимиваються.
 супіщаний, Цей ґрунт за механічним складом теж вважається легким, але він містить певну кількість
глини, тому краще утримує повітря, воду й поживні речовини, добре прогрівається й не так швидко
остигає.
 глинистий, Цей важкий ґрунт погано піддається обробці, дуже довго сохне та гріється. Як правило,
глинистий ґрунт має кислу реакцію, погано пропускає живлення, тепло, вологу й повітря до коріння
рослин
 суглинний, Для вирощування садово-городніх культур суглинок є одним із найкращих ґрунтів: він
поживний, тепло-, водо- та повітропроникний, його легко обробляти.
 вапняний, Вапняні ґрунти можуть бути важкими чи легкими, але всі вони бідні. Вони містять багато
кам'янистих фрагментів, їхній pH зрушено у лужну сторону, вони швидко нагріваються й висихають,
блокують засвоєння культурами марганцю й заліза, від чого у них жовкне листя й відбувається
затримка росту.
 торф'яний, Торф'яні, або болотисті ґрунти теж не можна назвати придатними для рільництва, оскільки
поживні елементи в них перебувають у формі, недоступній для засвоєння рослинами. Ці ґрунти швидко
вбирають і так само швидко віддають воду, повільно прогріваються і зазвичай забруднені.
 чорноземний. Чорноземи – ґрунти високої родючості зі стійкою структурою, високим умістом гумусу й
достатньою кількістю кальцію та інших поживних елементів. Вони добре поглинають і утримують
повітря, воду й тепло, тому для вирощування овочевих, квіткових і плодово-ягідних культур є
найкращими з усіх видів ґрунту. Але, як і будь-який ґрунт, чорнозем із часом виснажується, і через 2-3
роки безперервного використання він вимагає внесення добрив або відновлення структури, чого
досягають вирощуванням сидератів.
34.Які можливі міри захисту біосфери Землі?
1.Альтернативні джерела енергії(енергія Сонця, вітру, води, морів, річок, біомаси, теплоти);
2.Біопаливо(безпечне для навколишнього середовища); 3.Виконувати закони природи та вимоги щодо
охорони навколишнього природного середовища.
35. Теплові пояси Землі.
У кожній півкулі Землі три теплові пояси:
 жаркий (тропічний) біля екватора,
 помірний
 холодний біля полюса.
36. Географічна широта і географічна довгота.
Довгота (кут між площиною меридіану в точці спостереження та нульовим (Гринвіч) меридіаном),
Широта (кут між прямовисною лінією та площиною екватора) визначають положення точки на поверхні
Землі. Для визначення географічних координат на топографічних картах слугує мінутна рамка
37. Легенда географічної карти.
Легенда географічної карти — зведення умовних позначень, використаних на карті, з текстовими
поясненнями до них. Звичайно, легенда карти створюються на основі класифікацій об'єктів і явищ, що
зображаються, вони стають їх графічною моделлю і часто служать для побудови класифікаторів.
38. Літосферні плити.
Літосферні плити — великі жорсткі блоки літосфери Землі, відокремлені один від одного
тектонічними розривами по осьових лініях сейсмічних поясів Землі. Згідно з уявленнями нової
глобальної тектоніки літосферні плити перебувають у постійному русі, пересуваючись по шару
астеносфери від зон розтягу до зон стиску.
39. Географічна оболонка Землі.
Географічна оболонка— верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок
взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер — літосфери, гідросфери, атмосфери і
біосфери. Чітких меж географічна оболонка не має.
Склад географічної оболонки:
 нижні шари атмосфери (до22-25км)
 верхні шари літосфери (до15-25км)
 вся гідросфера
 вся біосфера
40. Антропосфера і ноосфера.
Серед складових частин ноосфери виокремлюють антропосферу (сукупність людей як організмів),
техносферу (сукупність штучних об'єктів, створених людиною, та природних об'єктів, змінених в
результаті діяльності людства) та соціосферу (сукупність соціальних факторів
Антропосфера — це та частина навколишнього середовища, яка створена або модифікована людьми
для використання в людській діяльності та середовищі проживання людей.
Ноосфера — частина Землі й навколопланетного простору, в якому виявляється вплив людини.
Сучасна стадія розвитку біосфери, пов'язана з появою в ній людства і його діяльності.
41.Основні форми рельєфу Землі.
Основні форми рельєфу – це рівнини та гори. Дрібні форми рельєфу – це річкові долини, яри, каньйони,
дюни, бархани тощо.
42. Добовий і річний рух Землі.
Добовий ритм Землі-це обертання навколо осі. Найбільша швидкість на екваторі 464 км/с. Повний
оберт Земля здійснює за 23 год 56 хв 4 с. Результат зміна дня і ночі.
Річний ритм Землі- це обертання Землі навколо сонця по еліпсоподібній орбіті із швидкістю 29,65 тис
км/с.
Повний оберт навколо сонця Земля робить за 365 днів 6 год 9 хв 9 с