Тема 1

Натуральні числа – числа, які використовують при лічбі. Множина (1; 2; 3; 4;…).
Цілі числа – натуральні, їм протилежні та число 0. Множина .
m
Раціональні числа – числа виду , де m – ціле, n – натуральне. Множина .
n
Ірраціональні числа – нескінченні десяткові неперіодичні дроби. Множина І.
Наприклад,  3,  5,  ,...

Важливо пам’ятати: 2  1,41; 3  1,73; 5  2,24;   3,14

Дійсні числа – всі раціональні та ірраціональні. Множина .

Натуральне число називають простим, якщо воно має лише два дільники (одиницю і
дане число). Найменше просте число 2.
Натуральне число називають складеним, якщо воно має більше, ніж два дільники.
Число 1 – ні просте, ні складене.
Найбільшим спільним дільником (НСД) кількох натуральних чисел називають
найбільше число, на яке діляться дані числа без остачі. НСД дорівнює добутку
спільних простих множників даних чисел.
Взаємно прості числа – числа, НСД яких дорівнює 1.
Найменшим спільним кратним (НСК) кількох натуральних чисел називають
найменше число, яке ділиться без остачі на кожне з даних чисел. НСК дорівнює
добутку всіх простих множників першого числа і тих простих множників другого
числа, яких немає в розкладі першого.

Ознаки подільності
На 2 ділиться число, остання цифра якого парна (0; 2; 4; 6; 8).
На 3 ділиться число, сума цифр якого ділиться на 3.
На 5 ділиться число, остання цифра якого 0 або 5.
На 6 ділиться число, яке ділиться на 2, і на 3.
На 9 ділиться число, сума цифр якого ділиться на 9.
На 10 ділиться число, остання цифра якого 0.
 m чисельник
Звичайні дроби , де m, n – натуральні числа
n знаменник
Якщо чисельник менший, ніж знаменник – дріб правильний, інакше – неправильний.
Мішані числа складаються з натурального числа та звичайного дробу.
3 6  5  3 33 3 33
Наприклад, 6   , де 6 – мішане число, – неправильний дріб.
5 5 5 5 5
Порівнювати можна звичайні дроби з однаковим чисельником або з однаковим
2 2 2 5
знаменником. Наприклад,  ,  .
5 7 9 9
Щоб звести дроби до спільного знаменника, потрібно:
1) Знайти НСК знаменників;
2) Знайти додаткові множники для кожного дробу;
3) Домножити чисельники і знаменники на додаткові множники.
Дії над звичайними дробами:
а c ac а c ac а c ad
    : 
b b b b d bd b d bc

Десяткові дроби
Щоб додати або відняти десяткові дроби, записуємо кому під комою.
Множимо десяткові дроби, не зважаючи на коми, а в результаті виділяємо комою
стільки знаків, скільки є після коми в двох множниках разом.
Наприклад, 0,25  0,8  0,200  0,2 . Тут 0,25 – 2 знаки після коми, 0,8 – 1 знак, тому
у відповіді 0, 200 – 3 знаки.
Щоб поділити десяткові дроби, потрібно в діленому і дільнику перенести кому
праворуч на стільки знаків, скільки є після коми в дільнику.
Наприклад, 0,36 :1,2  3,6 :12  0,3

Щоб перетворити звичайний дріб у десятковий, потрібно чисельник поділити на

5
знаменник. Наприклад,  0,625 . При цьому, десятковий дріб буде скінченний, якщо
8
в розкладі знаменника звичайного дробу на прості множники будуть лише степені 2
5 1
і(або) 5. Наприклад, – нескінченний десятковий, – скінченний десятковий.
6 8

1 1 1
Важливо пам’ятати:  0,5  0,25  0,125
2 4 8
Нескінченний періодичний десятковий дріб 1,(35)  1,35353535... , де 35 – період.
 Модуль дійсного числа

 a, a  0
a 
  a, a  0
Модуль – це відстань від нуля до точки, яка позначає число а .
Наприклад, 7  7, 10  10

Додавання від’ємних чисел: борг + борг буде ще більший борг. 6  (2)  8

Додавання чисел з різними знаками: борг чи своє, що більше? 6  8  2 , 8  6  2

Множення (ділення) чисел

           
:   :   :   :  

Пропорція. Основна властивість пропорції: добуток крайніх членів дорівнює

добутку середніх.
a c
 , де a , d – крайні, b, c – середні члени пропорції, тоді a  d  b  c
b d
Масштаб 1:100000 означає, що 1 см на карті відповідає 100000 см на місцевості,
100000 см = 1 км.
Стандартний вигляд числа – запис числа у вигляді a 10n , де 1  a  10 , n – ціле
число. n називають порядком числа.
Наприклад, 25000  2,5 104 , 0,00025  2,5 104

Швидкість, час, відстань

v  t  s , де v – швидкість, t – час, s – відстань
vзатечією  vвласна  vтечії
vпроти течії  vвласна  vтечії
sзагальна
vсередня 
tзагальний