НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова»

– Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

РЕГУЛЮВАННЯ СТАТЕВОЇ АКТИВНОСТІ ОВЕЦЬ

Технологічна інструкція

Асканія-Нова, 2018
 УДК 636.32/.38.082

Регулювання статевої активності овець. Технологічна інструкція.

Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова»
НААНУ – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства. –
Асканія-Нова, 2018. – 34 с.
Автор: Лобачова І.В.
Рецензент:
Методичні рекомендації затверджені засіданням вченої ради ІТСР «Асканія-
Нова» (протокол 11 від 22 жовтня 2018 року)

© Інститут тваринництва
«Асканія-Нова», 2018

2
 ЗМІСТ

с.
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
1. БІОЛОГІЧНА ПРИРОДА ТА МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ
СТАТЕВОЇ АКТИВНОСТІ ОВЕЦЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
2.  СЕЗОННІСТЬ СТАТЕВОЇ АКТИВНОСТІ ОВЕЦЬ . . . . . . . . . . . . 9
3. ВИМОГИ ДО ВІВЦЕМАТОК ТА ЇХ ПІДГОТОВКА ДО
СТИМУЛЯЦІЇ ТА ОСІМЕНІННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
4. ВИМОГИ БАРАНІВ-ПРОБНИКІВ ТА БАРАНІВ-ПЛІДНИКІВ І
ЇХ ПІДГОТОВКА ДО ВИКОРИСТАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
5. ТЕХНОЛОГІЧНА СТИМУЛЯЦІЯ СТАТЕВОЇ АКТИВНОСТІ . . . 17
5.1 Біологічна природа «ефекту самця» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
5.2 Техніка застосування «ефекту самця» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20
6. ГОРМОНАЛЬНА СТИМУЛЯЦІЯ СТАТЕВОЇ АКТИВНОСТІ . . . . 23
6.1 Техніка гормональної стимуляції статевої охоти в анестральний
сезон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
6.2 Техніка гормональної стимуляції статевої охоти в парувальний
сезон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
7. ТЕХНІКА ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОСІМЕНІННЯ . . . . . . . 26
7.1 Ультразвуковий спосіб . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
7.2 За рівнем прогестерону в крові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
7.3 За реакцією на гормональну обробку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
7.4 За фізичними параметрами цервікального слизу . . . . . . . . . . . . . . 28
8. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З ОТРИМАННЯ 3 ЯГНІНЬ ЗА 2 РОКИ . . . 30
9. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З ПОТОКОВОГО ОСІМЕНІННЯ- 32
ЯГНІННЯ ОВЕЦЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ДОДАТОК. Дата відбутого парування–передбачуваного ягніння
овець за 148-добового терміну вагітності . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

3
 ВСТУП
Ефективність ведення будь-якої галузі тваринництва залежить насамперед
від показників відтворення. Оскільки валовий показник м’ясної продуктивності
вівчарства значною мірою залежить від кількості ягнят, народжених
вівцематками протягом певного періоду, продуктивність буде тим вище, чим
більше маток ягниться за цей час. Кількість маток, які ягняться, в свою чергу
залежить від здатності тварини запліднитись. Підвищення ймовірності
запліднення досягається вживанням заходів, спрямованих на покращення
прояву тваринами статевої охоти, поліпшення функціонального стану
репродуктивних органів та покращення якості яйцеклітин, що овулюють. За
звичай ці заходи вживаються перед початком парувальної кампанії, яка для
більшості порід овець України припадає на осінні місяці. Проте, крім
традиційних, одним з ефективних напрямів збільшення загальної м’ясної
продуктивності вівчарства є ущільнення ягнінь. Зокрема, оскільки тривалість
плодоносіння у овець дорівнює 5 місяцям, існує можливість піддати матку
повторному осіменінню до закінчення господарського року. При забезпеченні
повноцінної годівлі та умов утримання, використанні прийомів штучної
стимуляції статевої охоти можна протягом 2-х років забезпечити 3-разове
ягніння кожної вівцематки. У свою чергу, правильною організацією процесів
осіменіння-ягніння вівцематок отари можна забезпечити отримання молодої
ягнятини протягом усього року (потокове виробництво).
У інструкції освітлюються біологічні механізми регулювання статевої
активності у овець, викладаються технологічні вимоги щодо підготовки тварин,
наводяться технологічні та гормональні прийоми стимуляції статевої
активності вівцематок у різні періоди року, схема організації потокового
осіменіння–ягніння овець.

4
 1. БІОЛОГІЧНА ПРИРОДА ТА МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ
СТАТЕВОЇ АКТИВНОСТІ ОВЕЦЬ
Розвиток антральних (з порожниною) фолікулів в яєчниках ссавців
регулюється насамперед гонадотропінами, до яких належать
фолікулостимулюючий (ФСГ) і лютеїнізуючий (ЛГ) гормони, що синтезуються
передньою частиною гіпофізу, а також статевими гормонами, до яких належать
естрогени, прогестерон і андорогени та які виробляються яєчниками і частково
наднирниками.
Початок росту антральному фолікулу дає підвищення секреції у кров
ФСГ за кілька діб до овуляції. Під його впливом протягом 2–3 діб дрібні
фолікули збільшуються у розмірах і їх гранульозні клітини починають
синтезувати естрогени. Саме останні відповідають за зовнішній прояв статевої
охоти. Наростаюча концентрація естрогенів в організмі за механізмом
зворотного зв’язку гальмує синтез і виділення ФСГ з гіпофізу. Естрогени
стимулюють також утворення і збільшення кількості рецепторів до ЛГ в
фолікулярних клітинах, і, діючи на структури гіпоталамусу, провокують
виділення ними гонадотропін-релізінг-гормону (Гн-РГ). Останній
транспортується через портальну систему до передньої частини гіпофізу, де
активує виділення у кров лютеїнізуючого гормона. Пікове збільшення в
організмі концентрації ЛГ стимулює овуляцію фолікула, найбільшого за
розмірами із присутніх в яєчниках. Останнє гальмує синтез естрогенів, а також
стимулює трансформацію фолікулярних клітин в місці овуляції у клітини
жовтого тіла, які стають місцем синтезу та секреції гормону прогестерону
(Прокофьев М. И., 1983). Розвиток жовтого тіла до повнофункціонального
стану відбувається протягом 2–3 діб і супроводжується збільшенням
концентрації прогестерону в організмі. Присутність прогестерону в організмі
підготовляє статеві органи до підтримки життя новоутвореного організму.
Якщо запліднення не відбувається, жовте тіло піддається регресії, внаслідок
чого має місце різке падіння концентрації прогестерону, що за механізмом
зворотного зв’язку провокує підвищення секреції ФСГ і дає початок новому
циклу.
Описаний механізм є циклічним, тобто таким, за якого наступна подія
обумовлюється попередніми умовами і ці умови взаємопов’язані. Цей механізм
діє під час, коли тварини проявляють статеву охоту природно, без додаткової
стимуляції екзогенними гормонами. У овець циклічність статевої активності
спостерігається під час так званого «естрального періоду». Час, коли тварина не
проявляє циклічну активність, називають «анеструсом». Його настання може
обумовлюватись як негативним впливом зовнішніх чинників (т. з. «сезонний
анеструс»), так і недостатньою функціональністю яєчників (т. з. «гіпофункція
яєчників»).
Яєчники є основним природним джерелом естрогенних та гестагенних
гормонів. Естрогени відповідальні за прояв твариною статевого збудження та
статевої охоти. Одним з місць впливу естрогенів є гіпоталамус, на який вони,
залежно від сезону року та концентрації в організмі, чинять гальмуючий або
5
стимулюючий вплив. Низькі концентрації естрогенів не здатні стимулювати
прояв твариною ознак статевої охоти і виявляють гальмуючий вплив на
секрецію ЛГ-Рг. Високий вміст естрогенів ініціює зовнішній прояв статевої
охоти і стимулює пікове виділення гіпоталамусом ЛГ-Рг. Важливою функцією
іншого гормону яєчників – прогестерону – є його здатність змінювати
чутливість певної ділянки гіпоталамусу до естрогенів. Зокрема, високі
концентрації прогестерону поступово підготовляють гіпоталамус до дії високих
доз естрогенів. При анестральному стані в яєчниках відсутні повноцінні жовті
тіла, які є основним джерелом прогестерону, і стимулюючий вплив естрогенів
не проявляється.
Описана особливість дії прогестерону обумовлює те, що реакція на
гормональну обробку значною мірою залежить від рівня цього гормону в
організмі на початку обробки (Donaldson L. E., 1985;  Callesen H. та ін., 1986).
Тому необхідно вживати заходів з штучного підвищення концентрації
прогестерону в організмі.
Встановлення природних гормональних механізмів регулювання статевої
функції дало розуміння та зробило можливим розробку способів штучної
стимуляції статевої охоти у овець. З врахуванням наведеного розроблено два
типи гормональних схем:
1) Перші схеми грунтуються на імітуванні у тварин гормонального
профілю, наближеного до природного. Вони включають використання
природних та синтезованих препаратів прогестерону (т. з. прогестинів або
гестагенів), а також фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів.
Прогестини імітують природній прогестроновий профіль. Їх функцією стає
сенсибілізація організму до наступної дії гонадотропінів. Штучно синтезований
або природного походження фолікулостимулюючий гормон стимулює розвиток
антральних фолікулів до рівня, за якого вони стають здатними до овуляції, а
яйцеклітини – до запліднення. Функцією лютеїнізуючого гормону є стимуляція
безпосередньо овуляції дозрілих фолікулів з виходом яйцеклітин назовні. Слід,
проте, пам’ятати, що призначені до овуляції фолікули мають досягти певного
рівня розвитку. У разі відставання у темпах росту фолікули або овулюють з
виділення нездатної до запліднення та розвитку яйцеклітини, або лютеїнізіють
без овуляції. Лютеїнізовані без овуляції фолікули синтезують прогестерон, за
звичай мають розмір трохи більший за розмір повноцінного жовтого тіла і
можуть бути помилково прийняті за повноцінну овуляцію. Від повноцінного
жовтого тіла такі лютеїнізовані фолікули різнить їх червоний колір і відсутність
заглиблення на верхівці. Якщо овуляція відбувається при перезрілому стані
фолікула, яйцеклітини, які виділяються при цьому, зазвичай мають перестарілу
цитоплазму і погіршену здатність до наступного розвитку. Якщо яйцеклітини з
перезрілих фолікулів і запліднюються, значний відсоток утворених з них
зародків у наступному гинуть на ранніх стадіях. Тож, для того щоб стимуляція
завершилась вагітністю, необхідно щоб овуляція стимульованих фолікулів
відбулась вчасно.

6
 Для забезпечення повноцінного розвитку фолікулів
фолікулостимулюючий гормон має діяти протягом 2–4 діб. А отже його
концентрація в організмі має бути збільшеною протягом певного часу. Проте,
як природній, так і синтезовані препарати фолікулостимулюючого гормону
мають короткий період напіврозпаду (приблизно 6 годин). Тому для створення
безперервного належного вмісту цього гормону обробку тварин необхідно
повторювати через певний проміжок і кілька разів поспіль. Для зменшення
кількості обробок, які можуть діяти стресове, використовують препарати, що
виявляють як фолікулостимулюючу, так і лютеїнізуючу дію – так звані
гонадотропіни сироватки жеребної кобили (ГСЖК), які мають подовжений
період напіврозпаду. Цей гормон є природнім, а його джерелом – сироватка
крові вагітних кобил. Оскільки ГСЖК виділяють із біологічної рідини, гормон
піддають ретельній очистці від білкових компонентів, які можуть викликати
алергічну реакцію (анафілактичний шок) у обробленої тварини.
2) Другі типи схем гормональної стимуляції статевої охоти грунтуються
на штучному перериванні природньої лютеальної фази, що веде до різкого
зниження синтезу і вмісту прогестерону в організмі і, за механізмом зворотної
дії, до стимуляції росту нової генерації фолікулів та овуляції найбільшого з них.
Переривання лютеальної фази досягається застосуванням речовин, які
провокують зупинку кровопостачання до жовтого тіла і наступний лізис і
розсмоктування залози. Такими агентами виступають синтетичні речовини
аналогу простагландинів групи Ф2альфа – клопростенол та ін.
Схеми першого типу придатні для застосування у будь-який період року,
другого – лише під час природного естрального сезону.
Крім описаних вище гормонів у регулюванні статевої активності не
останню роль грає нервова система. При цьому вплив чинить не тільки
підкоркові структури (гіпоталамус, епіфіз та гіпофіз), а й вищі відділки мозку.
Наявність нейронних зв’язків гіпоталамусу з корою обумовлює його чутливість
до імпульсів, які надходять, зокрема, від сенсорів нюху. Існування цієї
залежності обумовило розробку та впровадження у вівчарстві такого
технологічного прийому прискорення прояву статевої активності, як «ефект
плідника». Під його впливом анеструсна вівцематка стає статево активною
після певного часу спілкування з твариною протилежної статі [Underwood E.J.,
Shier F.L., Davenport N., 1944; Schinckel P.G., 1954]. Головним подразнюючим
чинником при цьому виступають феромони, який виділяють самці. В
естральний сезон стимулюючий вплив присутності плідника покращує статеву
активність самиць, збільшує імпульсну секрецію ЛГ (Hawken P.A.R. et al, 2007),
але не здатний порушити вже відбуту циклічність прояву охоти. На початку та
в середині анестрального періоду позитивний вплив присутності плідника не
може подолати негативний вплив стресового впливу збільшення тривалості
світлової доби. У зв’язку з цим «ефект плідника» спрацьовує в другу половину
анестрального періоду, з найбільшою ефективністю перед початком
природного естрального сезону.

7
 У зв’язку з тим, що при застосуванні «ефекту плідника» не потрібно
використовувати гонадотропіни, вартість стимуляції з його використанням
низька. Це робить доцільним застосування цього прийому влітку з наступним
отриманням грудневих ягнят.

8
 2. СЕЗОННІСТЬ СТАТЕВОЇ АКТИВНОСТІ ОВЕЦЬ
Сезонність як явище притаманна майже усім представникам тваринного
світу – від простих до високоорганізованих. Сезонність репродукції у тварин
характеризується відсутністю прояву статевої охоти у певні місяці та наявністю
її у інші. Період, коли тварини природно не проявляють ознак статевого
збудження та статевої охоти, називають «анестральним періодом» (або
«анестральним сезоном»). Відповідно, час, коли тварина природно демонструє
статеву охоту (одноразово або кілька разів поспіль) називають «естральним
сезоном», або «парувальним періодом». Термін «парувальний період» може
використовуватись для опису фізіологічної особливості тварин як період, під
час якого тварина природно допускає парування, і для опису технологічного
часу, під час якого здійснюють осіменіння/парування.
Під час анестрального сезону описаний вище механізм циклічної
активності статевої функції не діє, оскільки знаходиться під гальмуючим
впливом зовнішніх чинників. Основним визначальним чинником сезонності
виступає тривалість світлового дня. За тим, на який час припадає естральний
сезон, тварин поділяють на тих, які паруються під час скорочення тривалості
світлового дня, і тих, що паруються при збільшенні довжини освітлення.
Вівці майже усіх порід належать до тварин, що проявляють статеву
активність під час зменшення світлового дня. Анеструс у них співпадає з
весняно–літнім періодом, а початок скорочення довжини освітлення дає
поштовх активації проліферації в їх яєчниках та інших статевих органах.
Тривалість парувального сезону у різних порід овець неоднакова. У
таблиці дано характеристику парувального періоду у тварин різних порід. Слід
зазначити, що наведена характеристика визначалась за наявністю жовтих тіл на
яєчниках у різні місяці. За використання так званого «ефекту самця» вівці
певних порід можуть виявляти статеву активність раніше, а тривалість
парувального періоду при цьому відповідно збільшується.

Таблиця 2.1 – Тривалість парувального (естрального) періоду у овець різних

порід
Довга (6–8 місяців) Середня (4–6 місяців) Коротка (менш 4 місяців)
Романівська Асканійська тонкорунна Тексель
Фінська Асканійська каракульська Шотландська чорноморда
Дорсет Оксфорд Лесістерська
Рамбуль’є Канадська Шетландська
Поліпей Шароле Маутон Вендин
Трансваальські мериноси Суфольк
Мерино Д’Арлес Хемпшир
Іль де Франс

Хоча під час анестрального сезону зовнішнього прояву статевої

активності (статеву охоту) не реєструють, показано, що при цьому в яєчниках
продовжується циклічний розвиток фолікулів, які, проте, не сягають рівня,
9
достатнього для овуляції. В кінці анестрального періоду, під час якого має
місце зменшення негативного тиску освітлення, проліферативна активність в
яєчниках посилюється, що веде до овуляції найбільш розвиненого фолікула.
Проте, оскільки перед цим не відбувається сенсибілізації гіпоталамусу
прогестероном, у значній частки тварин перша овуляція не супроводжується
проявом ознак статевої охоти, а жовте тіло, що формується на місці овуляції, є
неповноцінним і розсмоктується через 5–7 діб. У деяких тварин
неповноцінність жовтого тіла обумовлює синтез ним недостатньої кількості
прогестерону і друга за номером овуляція у частки таких маток також не
супроводжується проявом статевої охоти, а тварина набуває здатності
запліднитись лише під час третьої овуляції.
Не останню роль у відсутності прояву статевої активності у весняні місяці
відіграє так званий лактаційний анеструс, який спостерігається під час
вигодовування вівцематкою ягняти. Як показали дослідження Стеклєньова
Є. П. (1962), якщо ягніння припадає на час, коли тривалість світлової доби ще
не збільшується або її подовження ще незначне, лактаційний анеструс може не
проявитись і вівцематка здатна виявити повноцінну статеву охоту і завагітніти
навіть під час підсосу або відразу після відлучення ягнят.
Як вже зауважено, основним чинником, який опосереднює вплив сезону
на активність яєчників, є зміна тривалості світлового дня. Показана можливість
ініціювати статеву активність у овець їх витримкою при скороченому
світловому дні (Yeates N.T.M., 1947). Необхідною умовою такого способу є
створення 5-годинного перепаду між довжиною освітлення на початку
витримки та у її кінці. За таких умов вівці починають виявляти статеву
активність через 40–50 від початку затемнення. Недоліками такого способу є
його тривалість, необхідність залучення великих приміщень, сезонна
обмеженість застосування, а також розтягнутість строків приходу вівцематок у
статеву охоту, перевагою – відмова від використання вартісних гормональних
препаратів.
Встановлено, що одним з механізмів, які опосереднюють вплив
тривалості освітлення на організмом тварин, є зміна концентрації мелатоніну.
Місцем синтезу цього гормону є епіфіз (пінеальна залоза). Мелатонін
секретується у темні часи, тому скорочення світлової доби веде до зростання
його вмісту в організмі. В останні роки показана можливість використання
цього гормону в схемах зі стимуляції статевої активності як альтернативний
прийом штучному затемненню. Гормон при цьому вводять організм
згодовуванням або через використання підшкірних імплантатів.

10
 3. ВИМОГИ ДО ВІВЦЕМАТОК ТА ЇХ ПІДГОТОВКА ДО
СТИМУЛЯЦІЇ ТА ОСІМЕНІННЯ
До стимуляції статевої активності залучають лише добре підготовлених
тварин. Як показує досвід, найкращим критерієм підготовленості є ступінь
вгодованості. Стимуляції піддають лише тварин зі ступенем вгодованості від 3
до 4. Тварини зі ступенем вгодованості 0 є виснаженими і не мають шансів
відновити свою кондицію. Вівцематок з вгодованістю 1 і 2 не використовують
для стимуляції. Їм необхідно забезпечити додаткову підготовку для підвищення
рівня вгодованості до 3. Слід пам’ятати, що надмірна вгодованість (ступінь 5)
зменшує ймовірність вівцематки проявити охоту і запліднитись. Тому в період
підготовки вівцематок до стимуляції слідкують за кількістю наданих кормів для
попередження ожиріння.
При піддаванні стимуляції вівцематок, у яких рано відлучають ягнят,
забезпечують якість годівлі маток в період підсосу на рівні, за якого
вгодованість тварин не зменшується. Припустима зміна рівня вгодованості за
наступною схемою: на початок стимуляції і парування – 3,25 бали, на час
ягніння – 4, на час відлучення – 2,5–3, через місяць після відлучення – не менше
3, на початок другої стимуляції та осіменіння – 3,25 бали.
Для підтримки вгодованості вівцематок на рівні 3 балів їм забезпечують
згодовування 1–1,3 кг сухої речовини (середньої або доброї якості) на добу. Для
збільшення ступеню вгодованості на 1 бал вага матки має зрости в середньому
на 5–6 кг. Ці показники є діючими для порід, у яких середня вага дорослих
маток дорівнює 50–65 кг. Для порід, середня вага яких значно перевищує або
поступається вказаним параметрам, необхідно внести відповідні корективи.
Ступінь вгодованості визначають пальпацією хребців та черевної стінки в
районі попереку – між останнім ребром та тазовою кісткою. У цьому місці
хребці мають вертикальний та горизонтальний відростки, між якими
розташований м’яз (рис. 3.1). Ступінь розвитку м’язу є однією, а різкість
виступів відростків – іншою характеристикою вгодованості. Прошарок між
м’язом та шкірою заповнений жиром, кількість та пружність якого наступним
критерієм вгодованості. Додатковим критерієм слугує легкість продавлення
черевної стінки в області голодної ямки.
Рисунки 3.2–3.4 показують розташування пальців при визначенні
наповненості м’язів та товщини підшкірного жиру, характеру виступів
вертикального і горизонтального відростків та легкості продавлення пальцями
черевної стінки в області голодної ямки.
Рисунки 3.5–3.10 вказують ознаки, за якими встановлюють кондицію тіла
овець від 0 до 5.

11
 Рисунок 3.1 – Схема тілобудови вівці в області попереку

Рисунок 3.2 – Процедура визначення Рисунок 3.3 – Процедура визначення

наповненості м’язів, товщини та висоти виступу остистого відростку
пружності підшкірного жиру. хребця.

Рисунок 3.4 – Процедура визначення характеру виступу поперечного відростку

хребця і легкості продавлення стінки в районі голодної ямки.

12
 Рисунок 3.5 – Ступінь
вгодованості нуль (0):
– м’яз не прощупується;
– підшкірний жир відсутній;
– остистий та поперечний
відростки гостро виступають;
– в районі голодні ямки значне
втягування всередину, яке легко
вдавлюється пальцями.
Вівці дуже худі, ослаблені,
згорблені та пригнічені,
проглядаються обтягнуті шкірою
елементи скелету (таз, ребра, лопатки).

Рисунок 3.6 – Ступінь

вгодованості одиниця (1):
– м’яз слабо прощупується;
– підшкірний жир майже
відсутній;
– остистий відросток гостро
виступає;
– поперечний відросток виступає;
– в районі голодні ямки пальці
легко вдавлюються всередину.
Вівці худі, з контурованими
елементами скелету, але жваві.

Рисунок 3.7 – Ступінь

вгодованості двійка (2):
– м’яз прощупується;
– підшкірний жир незначний або
м’який на прощупування;
– місце над остистим відростком
має форму згладженого горбика;
– місце на кінчику поперечного
відростку закруглене;
– в районі голодні ямки пальці без
напруження вдавлюються всередину.
Ребра не контурують.

13
 Рисунок 3.8 – Ступінь
вгодованості трійка (3):
– м’яз повністю розвинений, але
може погано прощупуватись;
– підшкірний добре сформований;
– місце над остистим відростком
має виступ, але він сильно
згладжений;
– кінчик поперечного відростку
прощупується, але згладжено;
– в районі голодні ямки необхідно
прикласти невелику силу, щоб вдавити
стінку всередину.
Спостерігається наявність
жирового прошарку на ребрах,
лопатках і біля хвоста. Тазові кістки
ще контурують.

Рисунок 3.9 – Ступінь

вгодованості четвірка (4):
–  м’яз повністю розвинений і
добре прощупується;
– підшкірний жир добре
прощупується і пружний;
– місце над остистим відростком
рівне без виступів;
– кінчик поперечного відростку не
прощупується, ділянка над ним не
виступає;
– в районі голодні ямки необхідно
прикласти силу, щоб вдавити стінку
всередину.
Наявність помірного пружного
жирового прошарку на ребрах,
лопатках, стегнах і біля хвоста. Тазові
кістки не контурують.

14
 Рисунок 3.10 – Ступінь
вгодованості п’ятірка (5):
– м’яз повністю розвинений, але не
прощупується;
– підшкірний жир добре
прощупується, не пружний;
– місце над остистим відростком
вдавлене всередину;
– кінчик поперечного відростку не
прощупується, ділянка над ним не
виступає;
– в районі голодні ямки необхідно
прикласти неабияку силу, щоб вдавити
стінку всередину.
Наявність значних жирових
відкладень по усьому тілу. Жир
втрачає пружність. Тазові кістки не
контурують. Тварини почувають себе
некомфортно і пересуваються без
бажання. Висока якість вовни.

15
 4. ВИМОГИ ДО БАРАНІВ-ПРОБНИКІВ ТА БАРАНІВ-ПЛІДНИКІВ І
ЇХ ПІДГОТОВКА ДО ВИКОРИСТАННЯ
Процес утворення і дозрівання сперміїв у сім’яниках баранів-плідників
триває 40–50 діб. Тому, підготовку тварин до парування слід розпочинають
пізніше, ніж за 1,5–2,0 місяці до початку використання. Мета підготовки –
підвищення статевої активності плідників та поліпшення якості сперми. У
період підготовки плідникам поступово підвищують рівень годівлі. Норму
годівлі в процесі підготовки поступово доводять до 2,5–2,8 корм. одиниць на
100 кг живої маси з обов’язковим доведенням вмісту перетравного протеїну до
160–180 г на одну кормову одиницю. Раціон баранів-плідників обов’язково має
містити рослинні концентрати, які дають у вигляді суміші вівсу, дерті ячмінної,
плющеного проса, висівок пшеничних, макухи соняшникової та соєвої. За
поживністю рослинні концентрати мають становити в раціоні до 50 %. На
якість спермопродукції баранів позитивно мікроелементи, які також вводять до
складу кормів.
Баранів, у яких наприкінці підготовчого періоду якість сперми має
недостатні показники (рухливість сперміїв нижче 7,0 балів, концентрація
статевих клітин менше 2 млрд./мл, наявність патологічних форм сперміїв вище
14 %), до використання не допускають.
Підготовку баранів-пробників започатковують не пізніше одного місяця до
початку запланованого використання. У групу пробників відбирають статево
енергійних півторарічних баранів з масою не менш 80 % від маси, яка типова
для повновікових плідників даної породи. Поживність раціону для них має
становити 1,5–1,7 корм. одиниць при вмісті 120–160 г перетравного протеїну.
При подальшому використанні баранів-пробників для вільного парування з
вівцематками, які так і не запліднилися, їх переводять на годівлю за нормами
баранів-плідників.
Режим статевого навантаження в період парування на дорослих баранів-
плідників становить не більш 2–3 еякулятів (садки) щоденно протягом 6 днів з
наданням одного дня відпочинку на тиждень, молодих – 1–2 еякуляти (садки)
на день. Барани деяких порід у найжаркіші місяці повністю відказуються
робити садку, що слід передбачити при попередньому плануванні робіт.
Для підвищення статевої потенції баранам-плідникам надають активний
моціон. Влітку висока температура повітря та надмірна інсоляція можуть
сильно пригнічувати лібідо та статеву потенцію, тому моціон надають у
ранішні та вечірні години. Під час найсильнішої інсоляції баранів тримають під
навісом з вільним доступом до води.
Баранів-плідників і баранів-пробників допускають до використання після
детального обстеження на такі заразні захворювання як короста, вібріоз,
бруцельоз, ящур, лептоспіроз, некробактеріоз та ін. У тварин систематично
розчищають і підрізають ратиці, проглядають на наявність мушиної черви
препуцій та основу рогів.

16
 5. ТЕХНОЛОГІЧНА СТИМУЛЯЦІЯ СТАТЕВОЇ АКТИВНОСТІ
ОВЕЦЬ
5.1 Біологічна природа «ефекту самця»
Головним чинником впливу «ефекту самця» виступають феромони самця.
Діючи на органи нюху самиць, ці речовини активують певні ділянки головного
мозку. Імпульси з останніх передаються на гіпоталамус, активація якого ініціює
секрецію рилізінг-гормонів (ЛГ-Рг) Під впливом ЛГ-Рг відбувається пікове
виділення ЛГ, яке стимулює овуляцію фолікула, найбільшого з присутніх на
яєчниках. Ця стимульована «ефектом самця» овуляція відбувається на 2–4 добу
від початку контактування вівцематок з плідниками. Оскільки в анестральний
сезон фолікули не розвиваються до повноцінного стану, під час цієї першої
овуляції статева охота не проявляється, а жовте тіло, що формується на місці
виходу яйцеклітини, є неповноцінним. Таку овуляцію (охоту) називають
тихою, тобто без прояву зовнішніх ознак. З причини неповноцінності
сформоване на місці овуляції жовте тіло швидко атрезує і через 7–9 діб після
першої відбувається друга овуляція. Під час другої овуляції статева охота може
проявлятись або ні. У разі, коли стимуляцію здійснюють в середині
анестрального періоду, настання третьої овуляції може пригнічуватись
несприятливими умовами зовнішнього оточення (наприклад, високою
зовнішньою температурою). Якщо маніпуляції започатковують перед початком
парувального сезону, через 15–18 діб після другої відбувається третя овуляція,
яка супроводжується проявом повноцінної статевої охоти.
У невеликої частки тварин час першої овуляції відсовується на 5–7 добу
від початку контактування з плідниками і деякі з цих маток можуть проявити
статеву охоту і запліднитись.
Відповідно, в групі овець, яких не піддають ніяким додатковим обробкам,
прояв статевої охоти очікують на 5–7-у, 17–20 і 21–25-у добу від початку
контактування тварин. Найменшу кількість реагуючих тварин реєструють у
першу хвилю.
Однією з важливих умов реагування вівцематок на «ефект плідника» є
відсутність контактування між самцями і самками протягом не менш 30 діб до
початку стимуляції. При утриманні вівцематок і баранів на одній фермі
протягом усього підготовчого періоду забезпечують відстань між особинами
різної статі не менш 50 метрів. Загін з баранами розташовують таким чином,
щоб пануючі вітри не були спрямовані від самців до самиць.
Значний вплив на повноцінність реагування при стимуляції відіграє
попередня сенсибілізація тварин прогестероном. Проведення такої процедури
перед застосуванням «ефекту плідника» збільшує його останнього, особливо
при стимуляції в середині анестрального сезону. За впровадження попередньої
сенсибілізації прогестероном у значної частки вівцематок час першої овуляції
відсувається на 5–7 добу від початку контактування з бараном.
Ефективним прийомом збільшення результативності застосування
«ефекту плідника» є додаткова обробка вівцематок мелатоніном. Мелатонін є
речовиною, які синтезується піаловою залозою (епіфізом) у темну частину
17
доби. В природніх умовах при зменшенні тривалості освітлення синтез
мелатоніну і його концентрація в організмі наростає. Було зроблено
припущення, що саме ця речовина опосереднює вплив зміни тривалості
освітлення на тварин. Дослідження довели певну вірність цього. Зокрема,
штучне насичення організму тварин мелатоніном веде до імітування реакції,
подібної до тієї, що спостерігається у маток при природному скороченні
освітлення. Проте, для чинення впливу тривалість насичення організму
мелатоніном має перевищувати 30 діб. Це досягається щоденним
згодовуванням препарату або його одноразовим введенням в організм у складу
підшкірних імплантів. Застосування останніх більш ефективно. Ефективність
застосування мелатоніну обмежена весняними та літніми місяцями, а для
деяких порід овець лише літніми.
Реакція вівцематок на «ефект самця» залежить від породи тварин та місця
їх розташування. У таблиці 2 наведено список порід, у самок яких спостерігали
статеву реакцію після додавання самців і без впровадження додаткових заходів,
та місце, де подібні дослідження проводились. Для порід, які не виявляють
візуальної реакції, необхідно вживати додаткових заходів, до яких належать
гестагенізація тварин перед початком контактування, попередня витримка за
скороченого освітлення, обробка гормоном темряви «мелатоніном». Зазвичай,
до порід, у яких спостерігається слабка реакція на «ефект самця», належать ті,
що мають коротку тривалість парувального періоду, а також тварини з
середньою довжиною естрального сезону, але яких утримують у високих
широтах.
Існують деякі свідчення, що кращий стимулюючий ефект на самок порід з
вираженою сезонністю оказують барани, що належать до порід з менш
вираженою сезонністю репродукції (Clemente N. et al., 2012).

Таблиця 5.1 – Породи і місце локалізації овець, у яких зафіксовано

реакцію на «ефект самця».
Порода Місце локалізації Посилання
Асканійська Тонкорунна (АТ) Україна, Херсонська обл. Лобачова І., Іванина О.,
2016
Австралійські Мериноси (АМ) Західна Австралія Underwood E.J. et al.,
1944
Мериноси Південна Африка Hunter G.L., Lishman
A.W., 1967
Мериноси Д’Арлес Франція Prud'hon M., Denoy I.,
1969
Іль-де-Франс (ІДФ) Франція Poindron P. et al, 1980
Авассі Ізраїль Eyal E., 1958
Ромні Марш Нова Зеландія Edgar D.G.,Bilkey D.A.,
1963
Романівська Франція Martin G., Scaramuzzi R.,
1983
Рамбульє(Р)50%×Фінський Каліфорнія, США Cushwa W.T. et al., 1992
Ландрас(ФЛ)25%×Дорсет(Д)25%
18
(Р50×ФЛ25×Д25)
Тарджис (ТР) Каліфорнія, США Cushwa W.T. et al., 1992
Роса Арагонеса (РА) Іспанія Zuniqa O. et al., 2002
Корідель Уругвай Ungerfeld R. et al., 2004
Дорпер (Д) Арканзас, США Burke J.M., 2005
Катахдін Арканзас, США Burke J.M., 2005
Сант-Кройкс Арканзас, США Burke J.M., 2005
Шароле (Ш) Франція Chanvallon A. et al., 2009
Вендін (В) Франція Chanvallon A. et al., 2009

Умовно процедуру застосування «ефекту плідника» поділяють на 2 етапи:

стимулюючий та тестовий. На стимулюючому (першому) етапі баранів
з’єднують з матками для стимуляції у останніх першої (тихої) овуляції. На
тестовому (другому) етапі плідників додають для виявлення статевої охоти та
осіменіння. У деяких випадках процедуру стимуляції не ділять на етапи, а
барани контактують і паруються з вівцематками з початку і до запліднення
останніх.
На обох етапах використовують баранів, які характеризуються добрим
розвитком статевих органів і наявністю лібідо. На першому етапі можна
використовувати молодих річних баранців. Також для стимуляції першої
овуляції можна використовувати дорослих баранів-плідників, яких у
наступному планується використовувати для парування.
На першому етапі баранів додають до маток у співвідношенні 20–25:1.
При кількості овець більше 25 додають двох баранів. Баранів можна залишати у
загоні з матками на 6–7 діб. Але, для запобігання звикання самиць до самців,
краще обмежити час щоденного спілкування баранів з матками 1,5–2 годинами.
Баранів вводять до маток у ранішні години за 2 або через 2 години після
даванки концкормів.
Якщо на фермі застосовують штучне осіменіння або замовне парування,
на другому етапі для виявленні маток у стані охоти використовують баранів-
пробників з підв’язаними фартухами. Баранів додають до самок у
співвідношенні 25:1. Вівцематок, які проявили статеву охоту, ізолюють і
піддають осіменінню.
За невеликої кількості тварин можна дати можливість маткам вільно
паруватись з самцями. У цьому разі використовують баранів бажаної породи.
Плідник при цьому має характеризуватись добрими показниками
спермопродуктивності і мати добре лібідо. Проте, навіть за доброї якості
сперми, для одного плідника не допускають більше 2–3 садок на добу.
У анестральний сезон, навіть за наявності статевої охоти, скорочувальна
активність рогів матки у самиць послаблена. Тож, для збільшення ймовірності
запліднитись вівцематок бажано осіменяти свіжоотриманою спермою. За
використання замороженої сперми її вводять безпосередньо у роги матки за
допомогою техніки внутрішньоматочного осіменіння.

19
 За використання свіжоотриманої сперми, її одержання та оцінку, а також
штучне осіменіння здійснюють відповідно до Інструкції зі штучного
осіменіння.
5.2 Техніка застосування «ефекту самця»
«Ефект самця» застосовують для стимуляції статевої охоти у другу
половину анестрального періоду, або на самому початку парувального. Існує
три підходи. При першому обмежуються лише спілкуванням тварин – це базові
схеми. При двох інших вживаються додаткові заходи (згодовування або
обробка гормональними препаратами), що збільшує ефективність стимуляції.
Нижче наведені базові та доповнені схеми стимуляції статевої охоти на
основі використання «ефекту плідника», приблизний час їх кращого
застосування та очікувана ефективність. Як показники ефективності вказано: Е
% – частка тварин, які проявили ознаки статевої охоти, від загальної кількості,
F% – фертильність, частка тварин, які ягнились, від загальної кількості.

Таблиця 5.2 – Базові схеми стимуляції статевої активності вівцематок на

основі застосування «ефекту самця».
№ Опис маніпуляцій* Час Ефективність
застосува (порода, час,
ння посилання)
1 Вівцематок утримують ізольовано від самців не менш 30 травень– F%=30–97 %
діб до початку стимуляції. червень
дні 1–31: У загін до вівцематок додають баранів-
плідників у співвідношенні 20:1 і залишають там на 30
діб для вільного спарування.
2 Вівцематок утримують ізольовано від самців не менш 30 липень–
діб до початку стимуляції. серпень
день 1: У загін до вівцематок додають
баранів-«стимуляторів» у співвідношенні 25:1 і
залишають там на 7 діб;
день 8: Баранів відокремлюють від маток;
дні 16–25: До вівцематок додають баранів-пробників і
встановлюють наявність статевої охоти. За наявності
охоти вівцематок осіменяють або дають можливість
вільно спаровуватись з плідником.
3 Вівцематок утримують ізольовано від самців не менш 30 липень– E% =20–60 %, F
діб до початку стимуляції. серпень %=50–70 %
дні 1–8: До вівцематок щоденно додають
баранів-«стимуляторів» у співвідношенні 25:1 і
залишають там на 1,5–2 години;
дні 16–25: До вівцематок додають баранів-пробників і
встановлюють наявність статевої охоти. За наявності
охоти вівцематок осіменяють або дають можливість
вільно спаровуватись з плідником.

20
 Таблиця 5.3 – Базові схеми застосування «ефекту самця» з додатковою
обробкою вівцематок гестагенами.
№ Опис маніпуляцій Час Ефективність
застосува (порода, час,
ння посилання)
1 Вівцематок утримують ізольовано від самців не менш червень– E%=40–70 %, F
30 діб до початку стимуляції. серпень %=50–65 %
день 1: Вівцематкам ін’єктують внутрішньом’язево
2,5 %-й розчин прогестерону (1 мл/гол.);
дні 5–12: До вівцематок щоденно додають
баранів-«стимуляторів» у співвідношенні 20–25:1 і
залишають там 1,5–2 години;
дні 20–29: До вівцематок додають баранів-пробників і
встановлюють наявність статевої охоти. За наявності
охоти вівцематок осіменяють або дають можливість
вільно спаровуватись з плідником.
Вівцематок утримують ізольовано від самців не менш червень– E%=60–80 %, F
30 діб до початку стимуляції. серпень %=80–100 %
день 1: Вівцематкам ін’єктують внутрішньом’язево
2,5 %-й розчин прогестерону (1 мл/гол.);
день 3: Вівцематкам ін’єктують внутрішньом’язево
2,5 %-й розчин прогестерону (1 мл/гол.);
дні 5–12: У загін до вівцематок щоденно додають
баранів-«стимуляторів» у співвідношенні 20–25:1 і
залишають там на 1,5–2 години;
дні 20–29: До вівцематок додають баранів-пробників і
встановлюють наявність статевої охоти. За наявності
охоти вівцематок осіменяють або дають можливість
вільно спаровуватись з плідником.
Вівцематок утримують ізольовано від самців не менш червень– F%=40–60 %
30 діб до початку стимуляції. серпень
день 1: У загін до вівцематок додають
баранів-«стимуляторів» у співвідношенні 20–25:1 і
залишають там на 7 діб;
день 8: Баранів відокремлюють від маток. Маткам
встромляють вагінальні песарії з гестагеном.
день 18: Песарії вилучають;
дні 19–27: До вівцематок додають баранів-пробників і
встановлюють наявність статевої охоти. За наявності
охоти вівцематок осіменяють або дають можливість
вільно спаровуватись з плідником.
Вівцематок утримують ізольовано від самців не менш квітень– Е%=80–100 %
20 діб до початку стимуляції. липень
день 1: Вівцематкам встромляють вагінальні песарії з
гестагеном;
день 12: Песарії вилучають;
дні 13–38: До вівцематок додають баранів-пробників і
встановлюють наявність статевої охоти. За наявності
охоти вівцематок осіменяють або дають можливість
вільно спаровуватись з плідником.

21
 Таблиця 5.4 – Базові схеми застосування «ефекту самця» з додатковою
обробкою вівцематок мелатоніном.
№ Опис маніпуляцій Час Ефективність
застосува (порода, час,
ння посилання)
Вівцематок ізолюють від баранів. березень– Е%=80–100 %
день 1: Вівцематкам підшкірно підшивають імплантати серпень
з мелатоніном (18 мг/гол.);
дні 31–71: У загін до маток додають баранів-пробників у
співвідношенні 20–25:1. За наявності охоти вівцематок
осіменяють або дають можливість вільно спаровуватись
з плідником.
Вівцематок ізолюють від баранів. липень–
дні 1–30: Вівцематкам щоденно згодовують корм з серпень
мелатоніном (із розрахунку 1 г/гол.);
дні 31–71: У загін до маток додають баранів-пробників у
співвідношенні 20–25:1. За наявності охоти вівцематок
осіменяють або дають можливість вільно спаровуватись
з плідником.

22
 6. ГОРМОНАЛЬНА СТИМУЛЯЦІЯ СТАТЕВОЇ АКТИВНОСТІ
6.1 Техніка гормональної стимуляції статевої охоти в анестральний
сезон
Схеми гормональної стимуляції статевої охоти в анестральний сезон
грунтуються на попередньому створенні штучної «прогестеронової фази» і
наступної стимуляції розвитку фолікулів.
Створення «прогестеронової фази» досягається обробкою тварин:
1) препаратами ГСЖК шляхом внутрішньо м’язевих ін’єкцій;
2) препаратами гестагенними дії шляхом:
а) внутрішньо м’язевих ін’єкцій прогестерону,
б) вставки вагінальних песаріїв з гестагенами,
в) підшкірної імплантації пристроїв CIDR-G.
Розвиток фолікулів стимулюють ін’єкціями препаратів ГСЖК, які
здійснюють:
а) через 15–16 діб після першої ін’єкції ГСЖК,
б) у день останньої ін’єкції прогестерону,
в) під час вилучення песаріїв з гестагенами,
г) під час вилучення пристроїв CIDR-G.
У таблиці наведено базові схеми гормональної стимуляції статевої
активності (статевої охоти) у вівцематок в анестральний сезон.

Таблиця 6.1 – Базові схеми гормональної стимуляції статевої охоти у

овець в анестральний сезон.
№ Час та назва маніпуляцій Очікувана
ефективність

1 день 0: Вівцематкам вставляють вагінальні песарії з дієвою дозою F%=60–75 %

гестагену, вітамінізують;
день 12: Песарії вилучають, ін’єктують препарат ГСЖК (500
ІО/гол);
дні 13–16: У загін до маток додають баранів-пробників у
співвідношенні 20–25:1. За наявності охоти вівцематок осіменяють
або дають можливість вільно спаровуватись з плідником.
Альтернативно вівцематок парують або осіменяють штучно без
виявлення статевої охоти.
2 день 0: Вівцематкам вставляють вагінальні песарії з дієвою дозою F%=75–90 %
гестагену, внутрішньо м’язево ін’єктують 0,05 %-й розчин прозерину
(1 мл/гол.) та суміш вітамінів;
день 12: Песарії вилучають, внутрішньо м’язево ін’єктують препарат
ГСЖК (500 ІО/гол) та 0,05 %-й розчин прозерину (1 мл/гол.);
дні 13–16 – У загін до маток додають баранів-пробників у
співвідношенні 20–25:1. За наявності охоти вівцематок осіменяють
або дають можливість вільно спаровуватись з плідником.
Альтернативно вівцематок парують або осіменяють штучно без
виявлення статевої охоти.
3 день 0: Вівцематкам підшкірно вводять пристрій CIDR-G;
день 10: Пристрій CIDR-G вилучають та внутрішньо м’язево
23
 ін’єктують препарат ГСЖК (500 ІО/гол);
дні 11–13: У загін до маток додають баранів-пробників у
співвідношенні 20–25:1. За наявності охоти вівцематок осіменяють
або дають можливість вільно спаровуватись з плідником.
Альтернативно вівцематок парують або осіменяють штучно без
виявлення статевої охоти.

6.2. Техніка гормональної стимуляції статевої охоти в парувальний

сезон
Під час парувального сезону вівця періодично виявляє статеву активність
з наступною овуляцією домінантного фолікула та формуванням тимчасової
залози жовтого тіла. Оскільки жовте тіло секретує прогестерон, штучне
створення «прогестеронової фази» не потребується, а стимуляція розвитку
фолікулів відбувається після різкого зменшення вмісту прогестерону. Останнє
провокують ін’єкціями препаратів простагландинів групи F2α., що спричиняють
швидкий лізис жовтого тіла. Найбільше падіння вмісту прогестерону
досягається в час, коли секреторна активність жовтого тіла найбільша, на 8–12
добу. Але, оскільки в отарі наявні вівці, день статевого циклу яких різниться,
для синхронізації їх статевої активності тварин піддають обробці
простагландинами двічі. Перша ін’єкція провокує лізис жовтого тіла у тварин, у
яких воно наявне. На стан тварин з відсутнім жовтим тілом, лізис якого
відбувся природно перед майбутньою овуляцією або формування якого після
недавньої овуляції ще не відбулось, перша ін’єкція простагландину не вплине.
Друга ін’єкція препарату викличе лізис жовтого тіла, яке сформувалось на місці
природно або штучно стимульованої першою ін’єкцією овуляції. Проте, така
схема застосування простагландину не завжди є ефективною з причини
сезонної зміни здатності яєчників овець стимулювати фолікулогенез при
зменшенні вмісту прогестерону в організмі. Для збільшення ефективності
стимуляції тварин піддають обробці фолікулостимулюючими препаратами.
Іншим напрямком стимуляції та синхронізації статевої активності овець є
штучна пролонгація функціонування наявного жовтого тіла. Це досягається
обробкою тварин препаратами гестагенної дії, пролонговане введення яких
попереджує зменшення вмісту прогестерону внаслідок лізису власного жовтого
тіла. Наступне припинення дії гестагенів має провокувати фолікулогенез та
овуляцію. Проте, тривалий вплив гестагенів може спричинити розвиток та
формування неповноцінних фолікулів, що зменшує ймовірність їх овуляції або
виділення неякісної яйцеклітини. Тому, у випадку застосування прийому
пролонгації тваринам додатково ін’єктують речовини фолікулостимулюючої
дії.
У таблиці 6.2 наведено базові схеми стимуляції статевої активності у
овець в естральний сезон. Схеми 1 і 2 базуються на прийомі штучного
переривання статевого циклу, схеми 3 і 4 – на пролонгації функціонування
жовтого тіла.

24
 Таблиця 6.2 – Базові схеми гормональної стимуляції статевої охоти у
овець у парувальний сезон.
№ Доба та назва маніпуляцій Очікувана
ефективність

1 день 1 (стадія статевого циклу невідома): Вівцематкам внутрішньо E%=70–80 %

м’язево вводять препарат простагландину F2α (125 мкг/гол.);
день 9, або 10, або 11, або 12: Вівцематкам внутрішньо м’язево
вводять препарат простагландину F2α (125 мкг/гол.);
дні 10–12, або 11–13, або 12–14, або 13–15: У загін до маток
додають баранів-пробників у співвідношенні 20–25:1. За наявності
охоти вівцематок осіменяють або дають можливість вільно
спаровуватись з плідником. Альтернативно вівцематок парують або
осіменяють штучно без виявлення статевої охоти.
2 день 1 (стадія статевого циклу невідома): Вівцематкам внутрішньо E%=70–100 %
м’язево вводять препарат простагландину F2α (125 мкг/гол.);
день 9, або 10, або 11, або 12: Вівцематкам внутрішньо м’язево
вводять препарат простагландину F2α (125 мкг/гол.) та препарат
ГСЖК (500 ІО/гол);
дні 10–12, або 11–13, або 12–14, або 13–15: У загін до маток
додають баранів-пробників у співвідношенні 20–25:1. За наявності
охоти вівцематок осіменяють або дають можливість вільно
спаровуватись з плідником. Альтернативно вівцематок осіменяють
природно або штучно без виявлення статевої охоти.
3 день 0: Вівцематкам вставляють вагінальні песарії з дієвою дозою E%=70–100 %
гестагену, внутрішньо м’язево ін’єктують 0,05 %-й розчин прозерину
(1 мл/гол.) та суміш вітамінів;
день 18: Песарії вилучають, внутрішньо м’язево ін’єктують препарат
ГСЖК (500 ІО/гол) та 0,05 %-й розчин прозерину (1 мл/гол.);
дні 19–21 – У загін до маток додають баранів-пробників у
співвідношенні 20–25:1. За наявності охоти вівцематок осіменяють
або дають можливість вільно спаровуватись з плідником.
Альтернативно вівцематок парують або осіменяють штучно без
виявлення статевої охоти.
4 день 0: Вівцематкам підшкірно вводять пристрій CIDR-G; E%=70–100 %
день 16: Пристрій CIDR-G вилучають та внутрішньо м’язево
ін’єктують препарат ГСЖК (500 ІО/гол);
дні 17–19: У загін до маток додають баранів-пробників у
співвідношенні 20–25:1. За наявності охоти вівцематок осіменяють
або дають можливість вільно спаровуватись з плідником.
Альтернативно вівцематок парують або осіменяють штучно без
виявлення статевої охоти.

25
 7. ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ОСІМЕНІННЯ
Встановлення результатів осіменіння важливо по двох причинах:
а) необхідність знати, яку частку від загального поголів’я становлять
тварини, що залишились неплідними, для планування подальших заходів щодо
роботи з ними;
б) необхідність знати кількість приплоду, яке може бути отримано, для
правильного розподілу праці, виробничої площі та кормів.
Якщо рішення по другому питанню можна відкласти на більш пізній
строк, потребу знати кількість неплідних тварин є актуальною для вчасного
попередження яловості овець.
Встановлення суягності у овець здійснюють за допомогою технічних
пристроїв або гормональними способами. Найбільш інформативним є
використання ультразвукового приладу, який крім встановлення факту
суягності дозволяє визначити кількість та стан плодів, що розвиваються в матці
тварини.
7.1 Ультразвуковий спосіб
При цьому способі стан матки і рогів тестують за допомогою
ультразвукового сканера. Принцип роботи ультразвукового сканера
грунтується на властивості ультразвукових хвиль по різному відбиватися від
рідин та тканин – в той час як рідина поглинає енергію хвиль, щільні тканини
майже повністю її відбивають. В результаті на екрані монітора порожнини
виглядають темними, а тканини органів – світлими.
Спосіб дозволяє виявити плід в матці вже на 20–25 добу після
запліднення. Досвід показує, що у деяких тварин навіть на 35 добу плід не
відокремлюється від стінки, що веде до помилок тестування. Тож, найкращим
строком дослідження є 45–60 доба після осіменіння.
Для проведення дослідження вівцю фіксують стоячи або у положенні
сидячи з відхилом назад. До 40–60-ої доби суягності тестування здійснюють
через анальний отвір (трансректально), пізніше цього терміну – через черевну
стінку (трансабдомінально). Для кращого контакту датчика з черевною стінкою
використовують спеціальний контактний гель, який можна замінити рідким
милом або крохмалем, в якому відсутні повітряні бульбашки і тверді
вкраплення.
На 20-у добу суягності у більшості тварин в матці виявляють добре
видимі ембріональні міхури у вигляді порожнин темного кольору. Ембріони на
цей час ще не відокремлені від стінки рогу, але на 18–19-у добу у них можна
виявити серцебиття. Після 25–30-ої доби ембріон зазвичай відокремлюється від
стінки рогу і має вигляд видовжених сірих ехогенних утворень на фоні темних
міхурів. В цей час можливо підрахувати кількість плодів у матці. На більш
пізніх строках добре діагностується наявність котиледонів, але зображення
різних ембріонів перекриваються.

26
 Рис. 7.1. Фото суягної матки на
36-у добу вагітності з 7 плодами.
Видно темні порожнини,
заповнені рідиною. У нижній
частині видно зародок, який
відокремився від стінки.

Рис. 7.2. Фото суягної матки на

60-у добу вагітності з одним
плодом. Видно котиледони.

Точність встановлення суягності на 20-у добу сягає 50 %, на 32–34-у –

85 %, на 45–60-у – 100 %. Для більш точнішого прогнозування ягніння
встановлюють наявність у ембріонів серцебиття, відсутність якого свідчить про
ранню ембріональну смертність. Для оцінки останньої слід провести подвійну
діагностику – на 30–45-у та 60–65-у добу.
Переваги способу:
– встановлення вагітності на ранніх строках (25–45 доба суягності),
– можливість підрахунку присутніх плодів,
– неінвазійність (зменшене стресове навантаження на тварину).
Недоліки способу:
– необхідність наявності спеціалізованого приладу.
7.2 За рівнем прогестерону в крові
Спосіб ґрунтується на факті підвищення концентрації прогестерону в
крові суягних вівцематок. Для встановлення суягності у реципієнтів беруть на
аналіз кров на 17–20-у добу після осіменіння. Вміст прогестерону в плазмі
крові суягних реципієнтів має становити від 1,5 до 3,0 нг/мл (але не менше ніж
0,5 нг/мл), у несуягних – менше 0,5 нг/мл. Вміст прогестерону менше 0,5 нг/мл
27
з 96 %-ю вірогідністю свідчить про несуягність реципієнтів. До суттєвого
недоліку способу відноситься те, що збільшена концентрація прогестерону
характерна і для персистенції (подовженої присутності) жовтого тіла.
Подовжене існування жовтого тіла без наявності плоду у матці спостерігається
у невеликої частки овець напередодні початку естрального періоду.
Переваги способу:
– встановлення вагітності на ранніх строках (17–20 доба після
осіменіння).
Недоліки способу:
– можливість похибки при персистенції жовтого тіла або на початку
парувального сезону,
– неможливість підрахунку кількості плодів,
– необхідність наявності специфічних реагентів.
7.3 За реакцією на гормональну обробку
Спосіб грунтується на відсутності реакції вагітних вівцематок на обробку
естрогенами. Для встановлення суягності тварин піддають обробці
препаратами, до складу яких входять естрогени та андрогени. На наступну добу
та протягом 2 наступних до вівцематок додають баранів-пробників. Якщо
вівцематка проявляє ознаки статевої охоти, така матка з вірогідністю 95–100 %
є яловою.
Переваги способу:
– висока точність виявлення неплідних маток,
– встановлення вагітності на ранніх строках (20–25 діб).
Недоліки способу:
– необхідність обробки гормональними препаратами,
– неможливість підрахунку кількості плодів,
– високі трудові затрати,
– додаткове стресове навантаження на тварин.
7.4 За фізичними параметрами цервікального слизу
Цей спосіб є одним з найпростіших і дозволяє правильно встановлювати
суягність на 3–6-й тиждень у 60–65 % реципієнтів, на 7–22-й – майже у 100 %
тварин.
Для проведення аналізу у вівці за допомогою металевого стержня, один
кінець якого зогнутий у вигляді петлі, і піхвового дзеркала із зовнішнього
отвору шийки матки беруть слиз. Слиз переносять у 3–5 мл дистильованої води
і підігрівають до кипіння. Після 1–2 хвилини кипіння оцінюють реакцію. При
позитивному результаті (наявність суягності) слиз навіть при сильному
струшуванні не розчиняється і зафарбовується у біло-сірий колір. При цьому
вода залишається прозорою. При негативному результаті (відсутності
суягності) слиз при нагріванні розчиняється або розкладається на дрібні
пластівці, а вода каламутніє.
Переваги способу:
– простий у виконанні,
– не потребує вартісних матеріалів та обладнання.
28
Недоліки способу:
– пізні строки встановлення вагітності,
– неможливість підрахунку кількості плодів,
– високі трудові затрати.

29
 8. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З ОТРИМАННЯ 3 ЯГНІНЬ ЗА 2 РОКИ
Строк виношування вівцею плоду становить близько п’яті місяців. За
звичай, матка вигодовує ягнятко чотири місяці і готується до наступної
вагітності протягом останніх трьох. Доказано, що для повноцінного розвитку
ягняти достатньо двох місяців підсосу, а тварині, щоб підготуватися до
наступної вагітності, одного місяця після відлучення ягнят. З врахуванням
останнього за рахунок поліпшення якості годівлі та балансування раціонів
термін між ягнінням і наступним заплідненням скорочують до трьох місяців.
Це дозволяє впровадити схему розведення «три ягніння за два роки».
Необхідною умовою запровадження такої схеми є створення для вівцематок
можливості завагітніти у будь-яку пору року. Останнє досягається у
парувальний сезон за рахунок наявності природної активності, в анестральний
– шляхом застосування гормональної або технологічної стимуляції статевої
активності.

Рисунок 8.1 – Схема чередування робіт та зміна функціонального стану

вівцематок при отриманні 3 ягнінь за два господарських роки. За початок
господарського року тут обрано вересень.

Впровадження схеми започатковують у вересні (або у жовтні для порід з

короткою тривалістю парувального сезону). Тварин піддають штучному
осіменінню або природному паруванню протягом місяця. Через 40–45 діб після
30
закінчення кампанії з осіменіння тварин тестують на вагітність за допомогою
ультразвукового сканеру. Тварин, які виявились неплідними піддають
гормональній стимуляції і осіменяють. У разі повторної неплідності тварин
вибраковують. Результатом першого циклу осіменіння є березневе ягніння та
наступна лактація. Тривалість лактації скорочують до 2 місяців, після чого
здійснюють штучну стимуляцію статевої охоти у тварин і їх осіменіння. Якщо
час другого осіменіння припадає на квітень-травень, тварин попередньо
піддають гормональній стимуляції статевої охоти. Якщо період другого
осіменіння припадає на червень–липень, застосовують технологічну
стимуляцію з додатковими ін’єкціями гестагенів. Результатом другого туру
осіменіння є листопадово–грудневе ягніння. Через 2 місяці після другого
ягніння тварин піддають третьому туру осіменіння. В цей час тварини
більшості порід виявляють статеву охоту природно. Трете ягніння відбувається
липні–серпні, що для більшості порід передує природному парувальному
періоду. Після завершення третьої лактації та відлучення ягнят доцільно
здійснити цикл осіменіння–ягніння-вигодовування з традиційною тривалістю
кожного етапу.
Для збільшення ефективності робіт слід дотримуватися наведених раніше
вимог. Перш за все, забезпечити вгодованість тварин на належному рівні. Для
попередження ранньої ембріональної смертності у спекотну погоду необхідно
в період підготовки до осіменіння і протягом не менш місяця після нього
витримувати тварин у обідні часи під навісом, а годівлю або випасання
здійснювати у ранкові та пізні вечірні години.
Оскільки більшість порід України характеризуються сезонністю прояву
статевої активності, для осіменіння у природній анестральний період тварин
піддають технологічній («ефект самця») або гормональній стимуляції.

31
 9. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З ПОТОКОВОГО ОСІМЕНІННЯ-
ЯГНІННЯ ОВЕЦЬ
Головним продуктом вівчарства в умовах інтенсивного використання стає
м’ясна продуктивність, яка залежить від кількості отриманих ягнят. Для
збільшення останнього вченими університету Корнеллу Брайяном Маджі і
Дугом Хоугью була розроблена система управління вівчарським підприємством
«Зірка» («STAR»). Перевагою цієї системи є цілорічне отримання
маркетингових (на продаж) ягнят і збільшення показника м’ясної
продуктивності на вівцю.

Рисунок 9.1 – Схема технологічних робіт при потоковому отриманні ягнят

(«Зірка», «STAR»).

Для впровадження системи усіх вівцематок отари поділяють на три

групи. Початок впровадженню системи дають у перший день умовного року (на
рисунку позначений як 1 січня). З цього часу і протягом одного місяця першу
групу вівцематок піддають осіменінню. Осіменіння другої групи
започатковують через 2,5 місяці після початку осіменіння першої групи, третьої
– через 5 місяців. К часу початку осіменіння третьої групи починають ягнитись
тварини першої групи, у яких через два місяці лактації відлучають ягнят і яких
піддають четвертому туру осіменіння. П’ятому туру осіменіння підпадають
32
вівцематок, яких осіменяли у другому турі. Таким чином кожні 2–2,5 місяці
отримують ягнят, яких реалізують відразу після відлучення або після певного
періоду дорощування. По закінченні умовного року роботи повторюють, при
цьому на початок року припадає осіменіння третьої групи.
Для збереження відтворених якостей тварин вівцематкам, які ягнились
пізно, дають можливість закінчити вигодовування ягнят, після чого їх
переводять у групу, осіменіння яких здійснюють у більш пізній тур. Для
своєчасного попередження яловості вівцематок тестують на суягність на 40–45
день після осіменіння за допомогою ультразвукового приладу. Тварин, які
виявились невагітними, лікують і переводять у групу з більш пізнім
осіменінням.
Для функціонування системи важливо, щоб вівцематки виявляли статеву
охоту цілорічно. Оскільки більшість порід України характеризуються
сезонністю прояву статевої активності, у природній анестральний період їх
піддають технологічній («ефект самця») або гормональній стимуляції.
Альтернативним варіантом є впровадження міжпородного схрещування.
Перспективним є парування вівцематок романівської породи, у яких
анестральний період дуже скорочений, з баранами породи Дорпер, які
характеризуються добрими м’ясними якостями. Альтернативним є селекція
тварин бажаної породи на здатність вівцематок виявляти статеву охоту поза
статевим сезоном.

33
 Додаток 1
Дата відбутого парування–передбачуваного ягніння овець за 148-добового терміну вагітності
Процес Місяць Дні
осіменіння серпень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
ягніння гру./ січень 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

осіменіння вересень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
ягніння січ./ лютий 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

осіменіння жовтень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
ягніння лют./березень 26 27 28 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

осіменіння листопад 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
ягніння бер./ квітень 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

осіменіння грудень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
ягніння кві./ травень 28 29 30 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

осіменіння січень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
ягніння тра./ червень 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

осіменіння лютий 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
ягніння чер./ липень 29 30 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

осіменіння березень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
ягніння лип./ серпень 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

осіменіння квітень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
ягніння сер./ вересень 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

осіменіння травень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
ягніння вер./ жовтень 26 27 28 29 30 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26

осіменіння червень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30
ягніння жов./ листопад 27 28 29 30 31 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

осіменіння липень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
ягніння лис./ грудень 26 27 28 29 30 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26
Пояснення. При осіменінні тварини 1 серпня, передбачуване ягніння слід чекати 27 грудня, при осіменіння 6 серпня ягніння має відбутись 1 січня.
Регулювання статевої активності овець. Технологічна інструкція..
ІТСР «Асканія-Нова», Асканія-Нова, 2018